DEFENSE TRENDS/ОБОРОННІ ТЕНДЕНЦІЇ №1_2022

Page 1

1

Американський морський патрульний безпілотний літальний апарат MQ-4C Triton у серпні 2021 року провів перший політ у багатоінтелектуальній конфігурації. У компанії Northrop Grumman вважають, що нова версія дрону «повністю змінить порядок виконання ВМФ США та Королівських ПС Австралії морських патрульних та розвідувальних місій».

А Н А Л І Т И КА

ТРЕНДИ

ТЕХНОЛОГІЇ

ОГЛЯД ОБОРОННИХ СВІТОВИХ ТЕНДЕНЦІЇ 2021 РОКУ

СПРОМОЖНОСТІ

СТРАТЕГІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ 2022

ПЕРСПЕКТИВИ

ОБОРОННІ ТЕНДЕНЦІЇ

л ют и й 2 0 2 2 р .

TRENDS DEFENSE

НОМЕР ЖУ Р Н А Л У


1

Американський морський патрульний безпілотний літальний апарат MQ-4C Triton у серпні 2021 року провів перший політ у багатоінтелектуальній конфігурації. У компанії Northrop Grumman вважають, що нова версія дрону «повністю змінить порядок виконання ВМФ США та Королівських ПС Австралії морських патрульних та розвідувальних місій».

А Н А Л І Т И КА

ТРЕНДИ

ТЕХНОЛОГІЇ

ОГЛЯД ОБОРОННИХ СВІТОВИХ ТЕНДЕНЦІЇ 2021 РОКУ

СПРОМОЖНОСТІ

СТРАТЕГІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ 2022

ПЕРСПЕКТИВИ

ОБОРОННІ ТЕНДЕНЦІЇ

л ют и й 2 0 2 2 р .

TRENDS DEFENSE

НОМЕР ЖУ Р Н А Л У


Шановні друзі та колеги!!!

В

умовах триваючої російської агресії проти України та загрози масштабного вторгнення ЗС РФ на територію нашої держави, на фоні глобальних змін у геополітичній та геостратегічній обстановці у світі, а також нагальної необхідності проведення успішного реформування сектору безпеки та оборони України, Центром воєнної політики та політики безпеки прийняте рішення про розширення проєкту «DEFENSE TRENDS/ОБОРОННІ ТЕНДЕНЦІЇ» та випуск вже у лютому місяці цього року першого номеру однойменного номеру журналу у електронному та друкованому вигляді. Метою проєкту визначено сприяння підвищенню рівня обороноздатності України шляхом доведення до керівництва усіх гілок влади, персоналу Збройних Сил України та інших силових структур, а також небайдужої громадськості вирішального значення впровадження сучасних технологій у способи збройної боротьби, спонукаючи лідерів у сфері безпеки та оборони до прийняття ефективних управлінських рішень та впровадження в життя новітніх технологічних розробок. На наше переконання, створення необхідних інтегрованих оборонних спроможностей неможливе без знання та розуміння загальних тенденцій та стратегічних напрямів розвитку ситуації у світі. Україна, яка за своїми економічними, технологічними та воєнно-технічними масштабами не претендує на місце у G7 і навіть у G20, для забезпечення власних національних інтересів має чітко розуміти стратегічні перспективи нового світового устрою, що народжується, прагматично та зрозуміло визначати і формулювати свої оборонні та зовнішньополітичні пріоритети і послідовно забезпечувати їх практичну реалізацію. В рамках проєкту ми будемо знайомити Вас зі стратегічними оцінками та прогнозами провідних іноземних та вітчизняних науково-дослідних та аналітичних центрів. Колектив проєкту «DEFENSE TRENDS/ОБОРОННІ ТЕНДЕНЦІЇ»

TRENDS DEFENSE

ОБОРОННІ ТЕНДЕНЦІЇ

Ви можете знайомитись з матеріалами проекту на ресурсах: ВЕБСАЙТ www.defensetrends.coм.uа FACEBOOK www.facebook.com/Defense.trends INSTAGRAM https://www.instagram.com/def_trends/ TELEGRAM - T.ME/DEFENSE_TRENDS


DEFENSE TRENDS

ОБОРОННІ РІШЕННЯ В УМОВАХ РЕАЛЬНОЇ ЗАГРОЗИ:

ЧАС КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ Володимир ГАВРИЛОВ заступник Міністра оборони України ...ключем до стримання російських наступальних військ має стати застосування Україною асиметричних підходів при плануванні оборонних операцій


Водночас, на сьогодні, шантаж застосування силового сценарію залишається єдиним інструментом Путіна у його спробах примусити Україну та її західних партнерів до поступок.

груп має бути не зупинення ворога, а втягування його в ситуацію невизначеності та постійної загрози з усіх боків, із завданням йому щогодинних втрат у техніці та особовому складі. Російська армія не готова і, в силу свого менталітету та низької мотивації, не буде готова до такої моделі “москітної” (або “бджолиної”) оборони, особливо на території, де вона є ворогом та окупантом.

Втрата або знецінення цього інструменту позбавить Москву останніх шансів впливати на ситуацію в Україні та зупинити її інтеграцію до євроатлантичних структур.

Застосування такої моделі нівелює переваги Росії в авіації, крилатих ракетах, бронетанковій техніці, артилерії тощо. Все це стає неефективним в умовах, коли у сторони, що обороняється, відсутні стаціонарні цілі та позиції, система управління та зв’язку має розосереджений характер, а класична система логістичного забезпечення замінена на мережеву.

Що необхідно зробити для того, щоб російське керівництво зрозуміло, що сценарій відкритої агресії проти України має мінімальні, якщо не нульові, шанси на успіх?

В цій ситуації основним фактором переваги та інструментом до перемоги стає мотивація особового складу і його готовність до самопожертви. На цьому українському полі у Росії немає і не буде ніяких шансів.

В першу чергу це, безумовно, такі кроки, які б зменшили наслідки повітряних і ракетних ударів у короткий та інтенсивний початковий період вторгнення, що в умовах відсутності належної протидії може призвести до вирішальних наслідків ще до того, як наземні сили агресора будуть повністю задіяні.

Модель “москитної”/ “бджолиної” оборони потребує застосування відповідних тактик із використанням спеціалізованого озброєння і мобільних платформ, обладнання і сучасних технологій. І це є сферою для креатива та інновацій усіх складових, які покликані забезпечити воєнну безпеку країни, синергії зусиль державних структур та недержавних організацій, а також приватного сектору оборонно-промислового комплексу України.

Посилення української ППО за допомогою наших партнерів та друзів, створення і оснащення Збройних Сил України вітчизняними комплексами ППО ближнього та середнього радіусу дії допоможуть певним чином зменшити розрив між нашими спроможностями та можливостями агресора. Але це складне завдання не одного дня. Наразі ж ключем до стримання російських наступальних військ має стати застосування Україною асиметричних підходів при плануванні оборонних операцій. Це вимагає переосмислення тактики застосування військових підрозділів, їх структури, а також системи відбору, підготовки та оснащення особового складу. При цьому треба враховувати революційні зміни в технологіях зв’язку та інформації, проривні рішення у боротьбі із броньованими об’єктами та масове застосування безпілотних платформ.

DEFENSE TRENDS

Г

ібридна війна з Росією на Сході України триває вже вісім років. Вона супроводжується постійними спекуляціями про можливе повномасштабне вторгнення російських військ на нашу територію. Це використовується Москвою для психологічного тиску на керівництво та населення України, а також її західних партнерів.

В цьому контексті бажаю проекту «DEFENSE TRENDS/ ОБОРОННІ ТЕНДЕНЦІЇ» всіляких успіхів у донесенні до керівництва сил безпеки і оборони та широкої громадської, небайдужої до долі нашої Держави, сучасних світових тенденцій у розвитку новітнього озброєння та військової техніки, інтегрованих систем управління та забезпечення бойових дій, а також форм і методів збройного протистояння та гібридної війни невійськовими засобами.

Україна готова до відповіді на ці виклики та загрози.

В основі нового підходу може бути використання великої кількості невеликих мобільних груп, оснащених протитанковими ракетними системами (ПТРС), переносними зенітноракетними комплексами (ПЗРК) та безпілотними літальними апаратами (БПЛА). Такі групи мають бути забезпечені стійким захищеним зв’язком та розвідувальною інформацію оперативно-тактичного рівня. Основним завданням таких

3


DEFENSE TRENDS

DEFENSE TRENDS

Зміст

Світові тенденції в оборонній сфері у 2021 році оменні оп ера льтид Му ці ї A. D. Море Е. КІБЕРПРОСТІР

С. ПОВІТРЯ ГІПЕРЗВУКОВІ СИСТЕМИ АВТОНОМНІ (БЕЗПІЛОТНІ) СИСТЕМИ

TЕХНОЛОГІЇ О Б О Р О Н Н І

ШТ У ЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ РОБОТОТЕХНІКА

В. СУХОДІЛ

РІЙ БПЛА

С4ISR

РЕБ

СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БОЄМ

F. КОСМОС

G. ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ -

У

М

ЛЬ 18

06

СТРАТЕГІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ - 2022

16

За матеріалами Лондонського інституту стратегічних досліджень, оприлюднених у щорічному виданні "Стратегічний огляд - 2021" Створення необхідних інтегрованих оборонних спроможностей неможливе без знання та розуміння загальних тенденцій та стратегічних напрямів розвитку ситуації у світі

• • • • • • • •

40

4

ОГЛЯД ОБОРОННИХ СВІТОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ 2021 РОКУ мультидоменні операції суходіл повітря море кіберпростір космос електромагнітне середовище коментарі фахівців

ЦЕНТР ІННОВАЦІЙ ТА РОЗВИТКУ ОБОРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ - МАЙБУТНЄ ОПЕРАЦІЙНИХ ПЕРЕВАГ Центр має бути в авангарді перетворення сил безпеки і оборони України на потужну високотехнологічну силу, яка здатна дати гідну відсіч будь-якому агресору на землі, у повітрі, на морі та в кіберпросторі. Завданням Центру є об’єднання всіх високотехнологічних продуктів, які використовуються в секторі безпеки і оборони, в єдиний інформаційний простір на основі використання технологічних та операційних стандартів НАТО.


DEFENSE TRENDS

Зміст

44

СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БОЄМ /BMS За матеріалами розділу "Battle management systems"видання Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS, Великобританія) «The Military Balance 2021» Вимоги до оперативної сумісності, встановлені НАТО, мають на меті забезпечити, щоб навіть розрізнені системи держав-членів могли ефективно обмінюватися інформацією в мережах альянсу С2.

Засновник та видавець: ЦЕНТР ВОЄННОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ Свідоцтво від 19.10.2017 серія ДК № 5710 Загальний наклад – 1550 примірників

БЮЛЕТЕНЬ

TRENDS DEFENSE

ОБОРОННІ ТЕНДЕНЦІЇ

50

ТЕХНІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ УДАРНИХ БПЛА Технічні проблеми, які затримують розгортання автономних БПЛА збройними силами у найближчому майбутньому. Інтеграція вузькопрофільного штучного інтелекту та машинного навчання у бойові системи та платформи несуть за собою деякі проблеми, які загалом пов'язані зі збором та класифікацією даних, а також з обробкою даних у цих системах та людським фактором.

Адреса: 04080, Україна, м. Київ, вул. Оленівська 34-А, тел. 425-78-99 тел./факс 425-95-95 e-mail: info@defpol.org.ua Вебсайт: www.defensetrends.coм.uа Facebook: https://www.facebook.com/Defense. trends Instagram: https://www.instagram.com/def_trends Telegram: T.ME/DEFENSE_TRENDS Думки авторів публікацій «DEFENSE TRENDS/ОБОРОННІ ТЕНДЕНЦІЇ» не завжди збігаються з позицією редакції. При використанні матеріалів посилання на «DEFENSE TRENDS/ОБОРОННІ ТЕНДЕНЦІЇ» обов’язкове. З питань розміщення реклами та матеріалів: +380 (67) 795-28-17 info@defpol.org.ua

5


DEFENSE TRENDS

СТРАТЕГІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

За матеріалами Лондонського інституту стратегічних досліджень, оприлюднених у щорічному виданні "Стратегічний огляд - 2021"

6


Як було зазначено в “Стратегічному огляді – 2021”, “коли світ ризиковано коливається між старим правопорядком, який здається неналежно пристосований до сучасних вимог, та новим порядком, який ще має бути правильно спроектований та стратегічно сконструйований, важливо зробити наголос на нових правилах та нормах, що необхідні для більш ефективного управління світовим порядком в третій декаді ХХІ сторіччя”. Саме цей період “ризикованого коливання” і був обраний агресивним керівництвом РФ для намагань встановити новий світовий порядок відповідно до того, як воно його бачить.

DEFENSE TRENDS

Коли верстався номер

Поки цивілізований Захід розмірковує про “правильність проектування та стратегічність конструктування” цього нового порядку, росія почала жорстко діяти. Нажаль заручником спроби такої перебудови стала Україна, на суверенітет та саме існування якої воєнними діями зазіхнув агресор. Заручившись певною підтримкою КНР, росія буде намагатися довести, що “належне державне управління без демократії міцніше, ніж демократія без належного державного управління”. На думку редакції, експерти Лондонського інституту стратегічних досліджень не в повній мірі врахували загарбницькі амбіції воєнно-політичного керівництва РФ, рівень модернізації її збройних сил та наявність зміцненої макроекономічної структури, здатної краще тримати удари, які будуть завдаватися санкціями провідних західних економік світу. Сподіваємося, що Україна за підтримки своїх партнерів зможе пройти це випробування і вийде з нього міцнішою.

Закликаємо усіх спроможних стати на захист Рідної Землі!

Різноманіття питань, які мають стратегічний вплив, збентежує навіть найбільш авторитетних аналітиків Так, на думку експертів Лондонського Інституту стратегічних досліджень (The International Institute for Strategic Studies - IISS), поточну стратегічну ситуацію у світі вкрай важко вмістити в рамки стандартної типології або втиснути в формат короткого резюме. Такі кліше як світовий “порядок після Холодної війни”, “повернення до конфлікту між великими державами”, “Азіатський вік”, “світ G2”, “багатополярність” або її влучне описання “G-0” жодним чином не передають важливої суті того, що відбувається. Від намагань описати сьогоднішній світовий порядок лише однією фразою політичні оглядачі та коментатори впадають у розпач. Спроби звести нитки розрізнених подій воєдино та надати їм цілісну оцінку також занадто вразливі до існуючої інтелектуальної манери аналізу або особистого досвіду дослідника. Яким чином найкраще врахувати питому вагу важливості COVID-19, перетворення Китаю на супердержаву, гонку новітніх технологій та перспективи

усунення взаємозалежності, зростаючу привабливість економічної державності, масштабне застосування “мереж впливу”, за безпосередньої підтримки державних органів, збільшення кібернетичних загроз, вихід Америки із існуючих зон бойових дій, зростання як лівого, так і правого авторитаризму, розпорошення “правового світоустрою” або невідкладність боротьби зі змінами клімату? Різноманіття питань, які мають стратегічний вплив, збентежує навіть найбільш авторитетних аналітиків. Не зважаючи на зазначене, належне стратегічне мислення вимагає вміння відділяти справжні тенденції від модних тенденційностей, щоб мати здатність визначати яка саме тематика має привернути або приверне увагу впливових політиків, які мають розв’язувати міжнародні конфлікти. На думку редакції, зазначене є особливо актуальним для пошуку шляхів вирішення збройного конфлікту з Російською Федерації в інтересах України, а також не менш важливо - створення умов для недопущення подібного у далекосяжній стратегічній перспективі.

7


DEFENSE TRENDS

З

США - Афганістан наближенням 2022 року декілька регіональних конфліктів будуть все більш локалізуватися. Наступила втома від міжнародного втручання. Більш усього вона торкнулася США, особливо їх дій в Афганістані. Оголошення адміністрацією президента Дж.Байдена про виведення всіх американських військ з Афганістану до річниці нападу 11 вересня передбачувано призвело до відновлення наступу талібів. Як наслідок, велика частина урядових афганських військ, які втратили віру в своє керівництво, перейшли на бік Талібану.

Логічно, що у результаті перерозподілу навантаження щодо стримування контрольованого Талібаном Афганістану, воно, в першу чергу, впаде на його найближчих сусідів. Вкрай важливим, у цьому контексті, буде реакція та ставлення Пакистану. Індія, в свою чергу, буде розглядати Афганістан як потенційного підживлювача зростаючої терористичної загрози. Росія і Центральноазіатські країни будуть поступово відновлювати свій безпосередній інтерес до цієї країни. Іран буде поділяти інтереси з Талібаном для забезпечення перемоги над Ісламською державою - провінцією Хорасан (ІДІЛ - ПХ), хоча розбіжності на релігійному підґрунті будуть стримувати встановлення

В

стратегічного партнерства. Китай має уважно визначитися, які відносини йому корисно сформувати з Талібаном, з урахуванням того, що останній підтримує Східно-Туркестанський Ісламський Рух (СТІР), а Пекін, зі свого боку, хотів би це припинити. Країни Перської затоки будуть з насторожею ставитися до будь-якої спроби відродження Аль-Каїди або інших терористичних угруповань, та одночасно враховувати нові реалії у своїй регіональній дипломатії. Сусіди Афганістана будуть вимушені вжити додаткових заходів для стримування потоків біженців, наркотиків або тероризму. Безпека у Південній Азії знизиться ще на один рівень. Рішення США вийти з Афганістану спонукає інші країни НАТО робити теж саме. Спосіб виходу з бойових дій є важливим з точки зору його наслідків. Проте ті, хто говорить про стратегію виводу більше думають про “вивід”, ніж про “стратегію”. США, на жаль, вимушено залишили Афганістан сам на сам з його дисфункціонуючими механізмами, при цьому вважаючи, що свою частину роботи вони все ж таки виконали.

Франція - Малі

тома від втручання вплинула до певного ступеня й на Францію, яка вирішила скоротити свою присутність у Малі з тисяч до сотень військових. В цій країні також буде невизначене й неминуче сподівання на місцеві сили щодо здатності стримувати терористичні загрози. Безпека в Сахелі буде й надалі розпадатися. Вплив на Європейську безпеку поки що остаточно оцінити важко, але не враховувати неможливо.

Північна Африка є стратегічно важливою частиною найближчого сусідства південної Європи. В той час коли Європа з новим канцлером Германії та президентом Франції, який вступає в електоральний сезон,

намагається знайти спільний підхід до відносин з Росією, небезпека на південному узбережжі Середземного моря буде впливати на розуміння стратегічної та гуманітарної обстановки в регіоні. Європейці будуть вимушені відповідати на виклики своїй безпеці на всіх флангах в умовах лише періодичної уваги з боку США.

Україна, яка брала або розглядала можливість участі в обох операціях зі сподіваннями, що її внесок у забезпечення безпеки в тих регіонах спільно з країнами, які намагаються безпосередньо впливати на її ворога в її національних інтересах, також втратить ці хоча й невеликі, але все ж таки додаткові важелі впливу.

8

Європейцібудутьвимушенівідповідатинавиклики своїй безпеці на всіх флангах в умовах лише періодичної уваги з боку США.


В

районі Перської затоки Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати (ОАЄ) дійшли до висновку, що їх військове втручання до Ємену не дало бажаних результатів і також зменшили рівень своїх військових операцій, націлившись на пошук політичного рішення, хоча це й виглядає ілюзорним з огляду на появу нових формувань у хуситській опозиції та переконань деякої частини її керівництва, що досягнення прогресу можливе скоріше завдяки військовим зусиллям, а ніж пошуку дипломатичного компромісу. Ризики комерційному судноплавству у Перській затоці - як, наприклад, випадок з атакою танкеру “Mercer Street” безпілотним літальним апаратом (БПЛА) - можуть і надалі зберігатися.

Іран буде розглядати його [судноплавство] як джерело легких здобутків та має досить багато способів йому загрожувати, хоча на перший погляд ці способи є доволі сумнівними. Зацікавленим сторонам необхідно розробити стратегії для кращого захисту комерційного морського трафіку в регіоні та стримування розповсюдження зброї, яка може йому загрожувати та перешкоджати. Такий розвиток подій у Південній Азії, Північній Африці та в районі Перської затоки свідчить про досить велику вірогідність того, що у наступному році антитерористична діяльність знову стане пріоритетною у світовому порядку денному.

DEFENSE TRENDS

Перська затока

Є відома максима професіоналів в галузі протидії тероризму: коли про щось говорять мало, цим варто збентежитися. Тиша провокує підозри. Зі зменшенням зовнішньої військової присутності в Афганістані, Малі та Ємені без компенсації цього зміцненням національного врядування, ризик відновлення або інтенсифікації терористичної активності потенційно збільшується на усіх рівнях: місцевому, регіональному та міжнародному. Втомленість від втручання та стратегічна нестриманість є двома сторонами однієї медалі. Ніяка - навіть підвищена - увага та стурбованість не можуть запобігти зростанню загроз, а їхнє співіснування може навіть надихнути злонамірених міжнародних гравців на спробу спіймати свою удачу. Лідери у Північній Америці та Європі, не заважаючи на своє можливе стратегічне роздратування, мають знайти шляхи співпраці з пошуку інструментів протидії тероризму в цих нових умовах.

Унаступномуроціантитерористична діяльність знову стане пріоритетною у світовому порядку денному.

Н

Близький Схід

а Близькому Сході спостерігається менше втоми від втручання з боку Ірану, чиї добре підтримувані мережі впливу залишаються здатними ефективно сприяти досягненню політичних цілей в декількох країнах, де вони діють. Зманіпульовані вибори Президента Ебрахіма Раісі вплинули на підсилення ролі Корпусу Стражів Ісламської Революції (КСІР), який опинився в самому центрі урядового апарату Ірану.

Це, в свою чергу, забезпечує повний контроль КСІР за розвитком регіональних партнерств, підвищуючи перспективи збільшення зусиль для зміщення регіональних балансів сили на користь інтересів Ірану. КСІР дорожить своєю міжнародною мережею впливу та державною програмою виробництва балістичних ракет навіть більше, ніж ядерним проєктом. В той же час, шанси отримати задовільну для Ірану додаткову угоду до існуючої ядерної угоди, відомої як Спільний комплексний план дій (СКПД), є досить обмеженими.

9


DEFENSE TRENDS

Новий уряд прагне зняття санкцій, проте для досягнення цього навряд чи погодиться на обмеження власних регіональних заходів впливу, навіть якщо це буде внесено до проєкту тексту угоди, що наразі дискутується. Із зазначеним пов’язано й можливе зростання напруження у відносинах з Ізраїлем. Країни Перської затоки однаково бентежить як розвиток Іраном власної ядерної програми, так і можливість розв’язання війни для запобігання її остаточної реалізації. Авраамські зусилля, завдяки яким були встановлені офіційні дипломатичні відносини між ОАЕ, Бахрейном та Ізраїлем, були

здебільшого досягнуті завдяки спільній стратегічній антипатії до Ірану та його політики. Поява КСІР в центрі іранської регіональної політики викликає значне занепокоєння на іншому березі Перської затоки. Одночасна акселерація іранської ядерної програми та можлива суттєва інтенсифікація його заходів впливу в районі Перської затоки, а також в Іраку, Сирії, Лівані та Ємені є надзвичайним викликом для США та їх регіональних партнерів. При цьому вірогідність прийняття розроблюваної трудомісткої стратегії для протидії регіональній політиці Ірану є доволі низькою. Вікно для уповільнення іранської ядерної програми зачиняється. Безпека в районі Перської затоки буде нестійкою.

Заходи з вироблення рішень стосовно відносин з Китаємпосідаютьнайважливішімісця впорядкуденномузовнішніхвідносин практично кожної держави.

Ц

Китай

і нерайдужні тенденції зіштовхуються з реальністю того, що заходи з вироблення рішень стосовно відносин з Китаєм посідають найважливіші місця в порядку денному зовнішніх відносин практично кожної держави. Вже певний період часу Китай розкачує геоекономічну гойдалку.

Я наслідок, економіки багатьох країн піднімаються або йдуть на спад в ритмі купівельних спроможностей та смаків Пекіна. Сьогодні ці коливання Китаю відчутні вже на геостратегічному рівні. КНР вже не бажає грати важливу роль лише в Азії і все більш самоутверджується у статусі одного зі світових лідерів. “Яка ваша політика щодо Китаю?”. Наразі на це запитання мають відповісти більшість урядів та міжнародних бізнесових організацій. Здатність надання зрозумілої відповіді та її адаптація до умов, що постійно змінюються, є надзвичайно складним завданням.

10

В цих умовах Міністерство оборони США задекларувало Індо-Тихоокеанський регіон головним

театром своїх стратегічних інтересів. Стратегічна екстраверсія Китаю сьогодні вийшла за межі захисту його традиційних ключових інтересів. Амбіції ініціативи “Один пояс, один шлях” (ОПОШ) мають глобальний характер. Китай заявив про свої національні інтереси в кожному куточку світу. Він скаржиться на інтернаціоналізацію питань, які вважає чисто внутрішніми, та відверто “одомашнює” питання, які інші справедливо вважають міжнародними. Цілі Президента Сі Цзиньпіня також прив’язані до дипломатичного менталітету, який надзвичайно чутливий до будь-яких намагань посягнути на національну гордість країни. В результаті, так звана політика дипломатії у стилі “бойового духа вовка” тримає місцевих офіційних посадових осіб у стані “підвищеної бойової готовності” для відповіді на будь-яку образу або критику Китаю. Наприклад, на Австралію, поруч з іншими країнами, накладалися серйозні санкції за публічні висловлювання її високопосадовців та національне законодавство, яке не містить достатньої поваги до сучасного статусу Китаю та його намірів.


США та Китай

С

ША, в свою чергу, досягли двопартійного консенсусу стосовно того, що Китай є конкурентним викликом на багатьох фронтах.

Пентагон сфокусував свою військову стратегію на ІндоТихоокеанський регіон та вітає “доцільну присутність” в ньому військово-морських сил європейських країн. Розвідувальні агентства сконцентровані на діяльності Китаю у кіберпросторі, а також на кращому розумінні процесу прийняття рішень в цій країні та цілей, які ставляться. Державний департамент та Білий Дім посилюють відносини між країнами такзваного “Чотиристороннього діалогу з питань безпеки (QUAD)”: Австралією, Індією, Японією та США. Проте, ці військові, розвідувальні та дипломатичні зусилля все ще не вдалося ув’язати з економічною стратегією, що, у разі успіху, зможе об’єднати друзів та забезпечити конкурентну перевагу над Китаєм, який є провідним торгівельним партнером для кожної країни в регіоні. Вірогідно, цей напрям американської політики окріпне протягом наступного року з урахування підвищення ролі економічних важелів управління державою в політиці США та їх союзників. Торгівля, домовленості, санкційна політика, встановлення стандартів, інвестиційні режими та управління ланцюгами постачання є взаємопов’язаними складовими американської політики, які мають бути об’єднані ще міцніше для

DEFENSE TRENDS

Міністерство оборони США задекларувало ІндоТихоокеанський регіон головним театром своїх стратегічних інтересів. вирішення “китайського питання”. Безумовно, це буде пріоритетом в епоху бурного розвитку технологій та цифровізації. Сполучені Штати будуть продовжувати санкційну політику проти китайських технологічних компаній та будуть намагатися контролювати ланцюги постачання напівпровідників для уповільнення досягнення конкурентної переваги Китаєм у цій галузі. Вони [США] усвідомлюють, що китайський Цифровий Шовковий шлях, трохи притиснутий зусиллями адміністрації Трампа з метою гальмування розвитку китайської мережі 5G, буде головним джерелом впливу Китаю на значній території країн світу, що розвиваються. Америка буде прагнути розробити нові правила цифрового дорожнього руху та заручитися для їх просування підтримкою більшої частини азіатських країн. Серед них, у першу чергу, буде Японія, яка прагне мати цифрові технології для технологічного випередження Китаю. В сьогоднішній Японії Сполучені Штати також мають союзника, який серйозно занепокоєний зростаючою військовою міццю Китаю та її використанням для отримання контролю над сусідніми морями. Крім того, Австралія успішно справилась с китайськими санкціями і посилює свої наміри щодо необхідності стратегічного стримування КНР. Протистояння Індії з Китаєм на її власних кордонах зміцнило переконання в Нью-Делі, що стратегічне залучення до вирішення питань в Індо-Тихоокеанському регіоні має бути значно ширшим, ніж регулярна присутність на всіх ключових зустрічах. Питання на майбутнє: чи зможе адміністрація Байдена, яка задекларувала прихильність до багатосторонніх відносин, конвертувати її в ефективну політику для створення коаліцій та побудови альянсів. Посилення QUAD, ефективна взаємодія з Асоціацією країн Південної Азії (ASEAN) та створення офіційних двосторонніх альянсів потребує постійної уваги. При такому підході регіон негайно відчує вплив великого сусіда. Привабливість китайської економіки має значне магнітне тяжіння. Відсутність чіткої економічної та торгівельної стратегії в Азії може значно ускладнити справи США в регіоні. Не зважаючи на специфічні обставини, які призвели до виходу США з Афганістану, залишається питання стратегічної надійності щодо американських обіцянок підтримки. Довіра Китаю в регіоні - низька, стратегічна самовпевненість багатьох країн - слабка, а віра в США ще повністю не відновлена.

Спостерігаєтьсяпідвищенняроліекономічнихважелів управліннядержавоювполітиціСШАтаїхсоюзників.

11


DEFENSE TRENDS

Запровадження стандартів у технологічній сфері стане найбільшважливимінструментомекономічноїдипломатії.

Є

Європа

вропейці наразі колективно побоюються Китаю ще більше. Здебільшого комерційний підхід минулого поступився місцем більш прагматичному геостратегічному ставленню. Здатність Китаю “роздягати” країни ЄС, застосовуючи економічні та технологічні стимули, зберігається, але за цим наразі уважно спостерігають в ЄС і піддають відносини з КНР критичним дискусіям.

Ратифікація Всеохоплюючої інвестиційної угоді (CAI) ЄС з Китаєм була призупинена після накладення останнім санкцій на деяких європейських парламентарів. Подібні угоди в майбутньому будуть аналізуватися ще ретельніше у зв’язку із застосуванням європейцями технологій економічного державного управління для захисту власних інтересів та просування своїх цілей на міжнародній арені. Запровадження стандартів у технологічній сфері стане найбільш важливим інструментом економічної дипломатії. Це стане ключовим елементом у відносинах з Китаєм та напрямом руху, на якому будуть як співробітництво з іншими країнами Азії, особливо з Японією, так і конструктивна взаємодія зі Сполученими Штатами.

Структури альянсів та партнерств будуть адаптуватися під більшу стратегічну самовизначеність у нестійкому середовищі. Традиційні союзники США усвідомлюють, що аргументи стосовно розподілу навантаження будуть висуватися Америкою все більш наполегливо, а її вихід з Афганістану, завдаючи поранення Південно-Азійській безпеці, пояснюється переносом фокусу уваги на Індо-Тихоокеанський регіон. В той же час, на фоні згаданого виходу багатозначна крилата фраза “Америка повертається” пролунала певним дисонансом. В цьому контексті нападки інших країн на США не припиняться через широко розартикульоване бажання зосередитися на внутрішніх справах. Водночас, союзники та партнери Сполучених Штатів мають бути більш екстравертними для визначення порядку денного співробітництва з Америкою, яке відповідає часу та буде сприяти розширенню взаємодії. Так звана “конкуренція великих країн” є неминучою. В Європі - Росія, на Близькому Сході Іран та в Азії - Китай будуть притягувати основну увагу.

Як наслідок, принаймні п’ять викликів безпеці будуть вимагати сконцентрованих зусиль у 2022 році:

1 3 5

По-перше, розробка технологічних стандартів, в яких будуть враховані важливі безпекові аспекти та заохочення до ефективного співробітництва у цифровій галузі є природнім пріоритетом, який витікає з напружених дебатів стосовно 5G. По-третє, наявність достатнього потенціалу для проведення антитерористичних операцій залишається рівноважливою в Європі, на Близькому Сході та в Азії.

2 4

По-друге, необхідне просування норм та законів, які б підтримували політику “відповідального кіберу” на міжнародному рівні, з урахуванням підвищення ролі кібернетичних спроможностей в національних стратегіях безпеки та росту кіберзлочинності.

По-четверте, кліматична криза, поруч з питаннями навколишнього середовища та соціального захисту, має бути визнана безпековим питанням першочергового пріоритету з метою стимулювання відповідного міжнародного співробітництва. Водночас, ініціаторів цього засмучує комбінація існуючого націоналізму та геополітичної недовіри між основними державами-контрибуторами у глобальне потепління.

І врешті, по-п’яте, це переформулювання багатостороннього світового порядку, що, вірогідно, є пріоритетною метою зовнішньої політики адміністрації Байдена. Президент США прийняв Саміт на підтримку демократії у грудні 2021 року. Це, безумовно, стало святом великих переваг демократичних систем, але водночас залишило відкритим питання щодо переліку країн, які були запрошені, а які - ні. Як неодноразово підкреслювалося, належне державне управління без демократії безпечніше, ніж демократія без належного державного управління. Це важлива максима, яку потрібно пам’ятати з приходом до влади урядів, які прагнуть підігнати міжнародні відносини під шаблони, які їм зрозумілі з національного досвіду.

Домовленості легше досягти з тим, з ким ви вже згодні практично у всьому. Водночас ті, хто із натхненням захищає пріоритетність внутрішньої політики, мають бути уважними, щоб не стати занадто ексклюзивними у своїх міжнародних відносинах.

Думка, що інші мають прийняти собі чиюсь внутрішню модель державного управління демонструє місіонерський запал, який у сучасному світі не сприймається. У кожному куточку світу є невдалі приклади країн, бажаючих експортувати їх державні, економічні та інші моделі іншим без урахування їх специфічних умов. Принципи належного державного управління як на 12 внутрішній, так і на зовнішній арені можуть братися з різноманітних легітимних джерел.


С

Україна

лід врахувати, що на момент оприлюднення Лондонським Інститутом стратегічних досліджень (ЛІСД) свого “Стратегічного огляду - 2021” наприкінці жовтня 2021р. у запропонованому вам розділі “Стратегічні перспективи” Україна не згадувалася жодного разу, Росія - лише в контексті “головного болю” для Європи.

Втім масова концентрація російських військ навколо кордонів України та на її тимчасово окупованих територіях у листопаді-грудні 2021 року, загроза широкомасштабного вторгнення на територію нашої країни та, як наслідок, солідарна реакція демократичного світу і прямі переговори лідерів США та РФ стали підтвердженням припущень ЛІСД про надзвичайну складність передбачуваності розвитку обстановки та велику кількість подій, які можуть носити стратегічний характер. У грудневому (2021) аналітичному огляді, спеціально присвяченому загостренню конфлікту на сході України, ЛІСД все ж таки вважає, що реальні наміри Росії, яка спричинила цю ескалацію, залишаються не до кінця зрозумілими. Конфлікт на сході України жодним чином не можливо вважати “замороженим”. Війна низької інтенсивності на Донбасі все ще є стратегічним інструментом для РФ, який дає Москві потужне право вето щодо стабільності в Україні. Збройні сили РФ знаходяться у стані підвищеної бойової готовності для збереження за Росією цього статусу, а керівництво РФ проводить паралелі з подіями в Грузії 2008 року. Отже, як вважають експерти ЛІСД, в той час, коли світ ризиковано коливається між старим правопорядком, який здається неналежно пристосований до сучасних вимог, та новим порядком, який ще має бути правильно спроектований та стратегічно сконструйований, важливо зробити наголос на нових правилах та нормах, що необхідні для більш ефективного управління світовим порядком в третій декаді ХХІ сторіччя. При цьому потреби щодо фундаментальних змін в міжнародному праві немає. В той же час, необхідність активної дипломатії для модернізації правових основ міжнародного порядку є нагальною. Мають бути вироблені міжнародні принципи, здатні підтримати здорові міждержавні відносини в цифровому віці з урахуванням транснаціональних загроз у період, коли відновлюється змагання між великими державами.

В той же час фундаментальна проблема залишається незмінною з 2014 року: у Росії на сьогодні недостатньо стимулів для завершення цієї війни, а в України немає для цього належних можливостей.

DEFENSE TRENDS

Належнедержавнеуправліннябездемократіїбезпечніше,ніж демократія без належного державного управління.

Схоже, що Москва лише роздмухує тліючі жарини війни на Донбасі, не роблячи жодних зусиль їх загасити та, водночас, не бажаючи розпалити пекельне полум’я великої війни. Кремль чітко розуміє, що на сьогодні він знайшов дієвий інструмент протидії інтеграції Києва в європейські та євроатлантичні структури. Питання наразі в тому, як довго Росія зможе його використовувати. З урахуванням таких поглядів одного з провідних світових аналітичних центрів, завдання України щодо пошуку свого місця у сьогоднішньому світі невизначеностей та непередбачуваностей виглядає досить ускладненим. Не зважаючи на задекларовану пріоритетність вектору зовнішньої політики та закріплене в Конституції прагнення бути членом найпотужнішої у світі системи колективної безпеки, голос Києва на міжнародній арені не звучить достатньо гучно та переконливо. Ключем до його посилення має стати зміцнення економіки країни та подальше нарощування її оборонного потенціалу, досягнення реального внутрішнього консенсусу щодо зовнішньополітичних пріоритетів країни з концентрацією зусиль на розвитку відносин зі справжніми стратегічними партнерами, такими як США, Велика Британія, Канада, Польща та Литва, та, як мінімум, набуття Україною статусу регіонального лідера, для чого, на нашу думку, є всі необхідні умови. Союзники та партнери мають розробити спільне стратегічне бачення і в подальшому мати правову сумісність для спільної роботи на “доцільній швидкості” і Україна не має залишатися на узбіччі цього шосе. Політики ж, які прагнуть побудувати “краще минуле” мають додати до їх зусиль спільний галас міжнародного співтовариства. В іншому випадку виконання їх внутрішніх завдань буде значно ускладнене подальшим загостренням обстановки у світі. Пандемія COVID-19 мала б підштовхнути світових лідерів до усвідомлення легкості розповсюдження глобальних загроз. Переосмислення екстравертності на службі у відродженої багатосторонності після нетривалого періоду сплячки буде потребувати неабиякої дипломатичної енергії, але, як говориться, “strategie oblige” (стратегія зобов’язує).

Українамаєдосягтиреальноговнутрішньогоконсенсусущодо своїхзовнішньополітичнихпріоритетівтазабезпечитисобі роль регіонального лідера в галузі безпеки та оборони.

13


DEFENSE TRENDS

Коментарі фахівців Леонід ГОЛОПАТЮК

генерал-лейтенант, начальник Головного управління міжнародного співробітництва і верифікації ЗС України, кандидат військових наук

О

знайомившись з аналітичним дослідженням Лондонського Інституту стратегічних досліджень (ЛІСД) “Стратегічний огляд - 2021,” оприлюдненим наприкінці жовтня минулого року, зауважу, що в цілому воно дає об’єктивний погляд на події у сфері міжнародної політики і міжнародних відносин. Проте, воєнно-політична ескалація навколо України у листопаді-грудні та проведення у січні 2022 року трьох раундів «безпекових діалогів» США/ НАТО/ОБСЄ - РФ стали подіями, які матимуть кардинальний вплив на формування нового світоустрію. І головне тут - тема України була, серед інших, ключовою. Отже які попередні припущення/висновки можна зробити після проведених консультацій (переговорів)? Структура пост-біполярного/ монополярного світоустрою з лідируючою роллю Сполучених штатів вже безповоротно відходить у минуле, багатополярний світ став де-факто реальністю. Більшість регіональних гравців активно сприяють переходу до нової системи міжнародних відносин (позаяк чинна система разом з міжнародним правом майже не працюють, трансатлантичний зв'язок (США - Європа) надзвичайно хиткий), адже для них це унікальна можливість закріпити за собою роль більш впливовішого гравця-субєкта на світовій арені і можливо зайняти профітну нішу у структурі світової економіки. Інша частина країн (їх переважна більшість, у т.ч. і Україна), не маючи достатніх ресурсів, сильних національних лідерів і еліт, амбіцій і політичної волі, залишаються в полоні старого монополярного світу і продовжують зосереджувати зусилля на внутрішній політичній боротьбі.

14

Слід визнати, що колективний Захід (США і Європа) ще на початку 21 століття почав програвати конкуренцію країнам Азії і наразі дуже болісно сприймає цю реальність, до цього часу не сформувавши свою візію майбутнього устрою. Росія, у свою чергу, в умовах монополярності, спромоглася сформувати свою жорстку агресивну

зовнішню політику, в основі якої наміри зламати світоустрій з метою ревізії результатів холодної війни і існуючої архітектури європейської безпеки. Впевненості у такій поведінці їм додає і солідарна поведінка інших регіональних лідерів (у першу чергу - Китаю). Очевидно сучасну геополітичну ситуацію доречно визначити як стратегічна конкуренція/strategic competition. Ось чому ситуація навколо України - тільки привід до переговорів, а порядок денний американо-натовських - російських консультацій охоплює широке коло геополітичних питань. Можливо передбачити - перемовини будуть довготривалими. Росія підняла ставки максимально і демонструє готовність застосувати силу у разі небажання Заходу обговорювати їх вимоги. І треба визнати, момент вибрано досить вдалий: сприятлива геополітична/ міжнародна ситуація (відсутність консолідованої позиції країн-членів ЄС щодо ключових безпекових питань, зміна політичних еліт у провідних європейських країнах, безпорадність Заходу у питаннях міграційної і газової криз, напружені відносини ЄС - КНР, США - КНР, впевнені/провідні позиції РФ у декількох регіональних конфліктах Сирія, Казахстан, Малі); складна внутрішня соціальнополітична і економічна ситуація в Україні з тенденцією до розбалансованості політичної системи держави. Тобто, згідно з логікою російського керівництва вибрано найбільш вигідний час для примусу Заходу/США піти на поступки у реалізації кремлівських претензій. Росія, володіючи стратегічною ініціативою, розмовляє з позиції сили, оскільки Сполучені Штати зосереджені на суперництві з Китаєм і зацікавлені в свого роду геополітичному перемир”ї з РФ. Судячи з першої реакції колективного Заходу, навряд чи варто очікувати на проривні домовленості або рішення. Можливо вже ближчим часом з’являться ознаки того, чи готові сторони сприймати інтереси один одного та йти

До стат ті Стратегічні тенденції та перспективи на поступки і приймати компромісні рішення. Вірогідно ситуація залишиться у формі «керованої (латентної) конфронтації», коли сторони досягнуть крихкого взаєморозуміння, визначивши один одному т.зв. червоні лінії. Однак, не виключається і найгірший сценарій, за якого закріпляться фактичні, але не визнані, зони впливу, створення окремих регіональних ситуативних форматів/ коаліцій за інтересами, що призведе по суті до руйнування цілісної міжнародної архітектури безпеки. Постає питання: як повинна Україна реагувати на такі кардинальні зміни геополітичної ситуації? Перш за все, повинно бути розуміння, що ми опинилися в епіцентрі майже усіх вірогідних, у т.ч. найбільш кривавих, сценаріїв. Ось чому вищезгадані «безпекові перемовини» мають для нас критично-вирішальне значення. Друге. Потрібно чітко усвідомити, що колективний Захід визначився з своєю роллю у разі ескалації Росією збройного конфлікту проти України: політичні/ дипломатичні, економічні заходи протидії, матеріально-технічна допомога нашій країні, але не залучення своїх збройних сил до конфлікту. Третє. Маємо визнати кінець старого світоустрою і початок активного формування геополітичної багатополярної архітектури з новими пріоритетами, правилами гри, повноваженнями тощо для усіх міжнародних акторів. Це означає для нас розпочати опрацювання якісно нової концепції зовнішньої політики і національної безпеки і оборони. Четверте. Україні слід сформувати і задекларувати декілька концептуальних посилів для зовнішньої аудиторії і, особливо, для українського суспільства. І ключовий серед них про те, що Держава Україна/Український народ буде відстоювати свою незалежність і суверенітет зі зброєю в руках, які б домовленості не були досягнуті Заходом і Росією.


Реклама

Захищенi ноутбуки для екстремальних умов Dell пропонує лінійку захищених мобільних комп'ютерів для співробітників правоохоронних органів, військових та виїзних робітників. Комп'ютери «польових» операторів повинні тримати удар. Таким користувачам необхідні міцні та надійні пристрої, які працюватимуть у найскладніших умовах. Оптимальним рішенням для них стануть нові продукти Dell Latitude Rugged Extreme серій 5000 та 7000.

В

ійськові, правоохоронці, та виїзні співробітники періодично стикаються з несприятливими та складними умовами роботи. Для ноутбуків Dell Rugged немає занадто суворого середовища: їм не страшні наднизькі температури (від -28° ) і нестерпна спека (до +62°), пісок та інші корозійні середовища, а також дощі з ураганом. Вони: пройшли тестування на відповідність військовому стандарту 810G; гарантують стабільно високу продуктивність; забезпечують спрощене керування та комплексну безпеку; легко інтегруються в існуючу ІТ-інфраструктуру.

Н

оутбуки Dell Latitude Rugged Extreme не підведуть навіть у найскладніших умовах роботи. Для максимальної ударної міцності корпус виготовлений із магнієвого сплаву, який використовується в автомобілебудуванні. Ноутбуки пройшли випробування на ударостійкість при падінні з висоти 0,9-1,8 м та мають захист від води та пилу на рівні IP-53 та IP-65, тому легко витримують найсуворіші умови роботи. Ці міцні ноутбуки оснащені екранами зі скла Gorilla Glass, які підтримують мультисенсорне введення в рукавичках з 10 точками торкання. Екран оптимізований для використання поза приміщеннями, яскравість панелі до 1400 ніт гарантує добру читабельність при сонячному світлі.

Н

ові процесори Intel Core серії «i» 11-го покоління за продуктивністю значно перевершують процесори попереднього покоління, а збільшений час роботи від акумулятора дозволяє довше працювати на виїзді. Ноутбуки мають два акумулятори з підтримкою гарячої заміни, при цьому час автономної роботи досягає майже 25 годин. Для швидкого обміну даними ноутбуки оснащені портами USB 3.0 Type C. Єдиний кабель дозволяє швидко та ефективно

підключати рішення до док-станцій та заряджати їх при мобільній роботі. Рішення Havis та First Mobile Technologies дозволяють пристроям забезпечувати одночасний доступ до трьох інтерфейсів зв'язку: GPS, РЧ та широкосмугового підключення. Всі док-станції Rugged дозволяють заряджати ноутбуки та підключатися до зовнішніх периферійних пристроїв, а також надійно захищають ноутбуки від крадіжки чи пошкоджень. Пристрої Dell оснащуються найкращими технологіями шифрування та аутентифікації, у тому числі опціональним сенсорним сканером відбитка пальця та передовими функціями для захисту від шкідливого ПЗ.

Максимальна підтримка за мінімальних зусиль Компанія «АМ Інтегратор» пропонує замовникам автоматизовану підтримку, яка запобігає проблемам та усуває їх у разі виникнення. Пакет підтримки скорочує простої для кінцевих користувачів, підвищуючи продуктивність ІТ-служби та забезпечуючи захист цінних ресурсів та даних. ТОВ «АМ Інтегратор Груп» Київ, вул. Іллінська, буд. 14/6 Тел.: (044) 394-86-07, 394-86-09 www.amintegrator.com


DEFENSE TRENDS

Світові тенденції

в оборонній сфері у 2021 році A

доменні опе и т ь ра ул М ці .

ї

D. МОРЕ С. ПОВІТРЯ

Е. КІБЕРПРОСТІР

Г І П Е РЗ ВУ КО В І С И С Т Е М И А ВТОНОМНІ (БЕЗПІЛОТНІ) СИСТЕМИ

TЕХНОЛОГІЇ О Б О Р О Н Н І

ШТ УЧНИЙ І Н Т Е Л Е К Т РО БОТОТ Е Х Н І К А

В. СУХОДІЛ

РІЙ БП ЛА

РЕБ

С4ISR

СИС ТЕМИ УПРАВЛІННЯ БОЄМ

G. ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Євген Шелест,

У

М генерал-лейтенант,

-

Екс-начальник Головного управління оборонного планування ГШ ЗСУ, кандидат військових наук, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, професор НУОУ

ЛЬ

16

F. КОСМОС


Мультидоменні (багатовимірні) операції (англ. MultiDomain Operations, MDO) – взаємозалежне і одночасне ведення бойових дій в різних областях (доменах) – на суходолі, морі, у повітрі, космосі і в кіберпросторі.

DEFENSE TRENDS

A. Мультидоменні операції

Т

ренд на мультидоменні операції став останніми роками свого роду мейнстримом. Зумовлено це тим, що в сучасній війні все взаємопов'язано - середовища ведення бойових дій змішуються і за рахунок цього досягається синергетичний ефект. Так, за рахунок підвищених комунікаційних можливостей піхотинці на полі бою можуть вимагати у будь-який момент часу повітряну підтримку. За рахунок того, що йде повна інтеграція з космосом, можна отримувати цільові вказівки для кораблів та літаків. Можливість виконувати такі завдання дозволяють максимізувати ударні спроможності своїх військ (сил).

1

Формування мультидоменних підрозділів (англ. Multidomain Task Force, MDTF)

С

ухопутні війська США відправило до Європи два нових підрозділи мультидоменну оперативну групу та командування бойових дій театру (Theatre Fires Command).

Ці два формування чисельністю близько 500 осіб та 750 членів сімей розгортаються у термін до вересня 2021р. у гарнізоні Сухопутних військ США у Вісбадені в Німеччині.

Підрозділ MDTF - другий у Сухопутних військах США, перший продовжує доводити свою корисність на Індо-Тихоокеанському театрі і брав активну участь у найбільших навчаннях.

2

Командування має плани створити MDTF в Арктиці та на Тихому океані. «Мультидоменна оперативна група «Європа» буде складатися з підрозділів: польової артилерії, протиповітряної та протиракетної оборони, розвідки, кіберпідрозділу, РЕБ, космічних військ, авіаційного та підрозділу забезпечення групи. Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) сформувала свій власний багатовимірний підрозділ в рамках триваючої програми ЦАХАЛА Tnufa. Використовуючи бронетехніку, піхоту, інженерний, розвідувальний та військово-повітряний персонал, підрозділ було вперше розгорнуто на північному кордоні Ізраїлю.

Створення спільного загальнодоменного командування та управління (JADC2)

Н

а початку 2021 року міністр оборони США Ллойд Остін підписав першу в історії стратегію міністерства оборони США щодо спільного загальнодоменного командування та управління, або JADC2 (Joint All-Domain Command and Control)

На цифровому полі бою, передбаченому JADC2, автономні транспортні засоби та мережева зброя будуть дистанційно керовані за допомогою хмарного програмного забезпечення з підтримкою штучного інтелекту, що забезпечить скоординовану дію сухопутними, морськими, повітряними та кібер-силами.

JADC2 має на меті забезпечити командирів безперервним підключенням до передових датчиків, надаючи дані в режимі реального часу та пропонуючи військам США непереборну перевагу прийняття рішень.

Технології, що створюються в рамках JADC2, дозволять одночасно отримувати, об'єднувати та миттєво діяти на основі масового збору даних із усіх доменів. У США вважають, що для успішних бойових дій на можливих майбутніх полях битв необхідно створення безперебійної передачі інформації між мережами, системами, платформами і особливо військовими службами. Через перевантаженість мереж у разі проведення багатодоменних операцій знадобиться створення нової архітектури передачі даних з першорядною важливістю участі в них ВПС. Надійна взаємодія у рамках JADC2 наземних, повітряних, космічних, морських, безпілотних сил, артилерії, на думку американських військових, створить переваги у ході мультидоменних операцій.

17


DEFENSE TRENDS

B. Суходіл - ключові тренди

Активне створення систем оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження (C4ISR: С4 - Command and Control (C2) – Communications;

Computers; Intelligence, Surveillance, Reconnaissance)

ухопутні війська США у грудні 2021 року уклали з Northrop Grumman контракт на $1,4 млрд. на повне виробництво майбутньої системи C4ISR під назвою «Інтегрована бойова система управління» - IBCS (Integrated Battle Command System), орієнтовна дата завершення контракту - 22 грудня 2026 року. Розробка IBCS вже обійшлася СВ США приблизно у $2,7 млрд., спочатку вона мала використовуватися лише як система командування та управління майбутньою інтегрованою системою протиповітряної та протиракетної оборони СВ проти регіональних загроз балістичних ракет, але Командування СВ розширили роль системи задля об’єднання широкого спектру датчиків, ударних бойових систем та бійців, а також для подолання інших складних загроз (крилаті ракети та безпілотні літаки).

Оперативно-тактичне та тактичне управління військами здійснюють російські комплекси Єдиної системи управління тактичної ланки (ЄСУ ТЗ) «Сузір'я-М2» та ЕСУ ОТЗ «Андромеда-Д». Україна після призначення нового керівництва Міноборони та Збройних Сил наприкінці 2021 року, за нашими даними, нарешті розблокувала створення ІАС C4ISR та DRMIS (Defence Resource Management Information System) "ДЗВІН", "ПРОСТІР", "ПЕРСОНАЛ" та інших, розробка яких була призупинена, скоріше за все, з суб’єктивних причин.

Китай надає великого значення автоматизації C2. НВАК, за словами Пентагона, вже почала використовувати "аналітику великих даних, яка об'єднує різні дані для покращення автоматизації та створення всеосяжної картини в реальному часі".

Значення впровадження систем C4ISR у дії військ (сил) важко переоцінити. Сьогоднішнє бачення експертів полягає в тому, щоб завдяки системам C4ISR військові могли б брати дані, зібрані з будь-якого місця, обробляти їх за допомогою штучного інтелекту для націлювання на потенційні загрози та передавати цю інформацію до відповідної системи зброї в мережах в умовах, що розвиваються, майже в реальному часі.

Росія у 2021 році створенням та запровадженням АСУВ «Акація-М» «закрила» всю вертикаль у сфері

Тільки такий підхід може забезпечити перевагу у майбутніх конфліктах.

Створення IBCS є важливою віхою у розширенні підходу архітектури відкритих систем до JADC2.

Володимир Горбулін,

18

автоматизації управління військами. Так АСУВ «Акація-М» у поєднанні з розгорнутими своїми мобільними варіантами забезпечують оперативностратегічне та оперативне управління ЗС Росії.

Перший віцепрезидент Національної академії наук України, академік З книги «Як перемогти Росію у війні майбутнього» : «Ключовим трендом ХХІ століття стала глобальна роботизація армій. Найчастіше вона йде за використанням автоматизованих систем управління. Фахівці небезпідставно стверджують, що створення та впровадження таких систем у збройних силах здатне на 40% покращити реагування на військові атаки та вчасно підготуватися до відповіді на розгортання військ противника, що суттєво знизить втрати особового складу».


аявність системи управління боєм (BMS), яка дозволяє прискорити оцінку та прийняття рішень у ході бойових дій, випередити цикл прийняття рішень противником, стають дедалі важливішою умовою досягнення переваги у сучасній війні. Системи управління боєм (BMS) включають різноманітні • дослідники, пов'язані з Армійською дослідницькою лабораторією СВ США, створили нову основу для обробки нейронних мереж, яка б використовувала штучний інтелект для оцінки достовірності даних.Інструмент міг би покращити етичне використання штучного інтелекту та забезпечити командирам новий рівень впевненості у прийнятті рішень;

3

Особливість 2021 року - масові повідомлення про створення систем отримання інформації з полю боя. Наведемо тільки деякі з них:

• дослідники з Массачусетського технологічного інституту США розробили програмоване волокно для солдатської форми майбутнього. Воно буде збирати інформацію про стан здоров’я військових на полі бою та надавати відповідні біометричні дані.

• у червні 2021р. на полігоні в Абердіні СВ США продемонстрували можливості «тактичної інформаційної мережи поля бою майбутнього» для бригад, які використовують БМ Страйкер. У майбутньому солдати, які розташовані всередині Страйкерів, перед тим, як вони вийдуть з машин, будуть знати, де знаходиться їх супротивник на мобільних пристроях за допомогою віртуальних вказівок, скинутих іншими солдатами.

Активний пошук засобів протидії баражуючим боєприпасам і малим дронам

В

ійськові конфлікти останніх років наголошують на важливості забезпечення ефективної мобільної протиповітряної та протиракетної оборони. Розповсюдження дешевих озброєних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і баражуючих боєприпасів спонукало збройні сили квапливо реінвестувати у засоби ППО малої СВ США розмістили замовлення на проект IM-SHORAD, заснований на машині Stryker, Перша партія Stryker A1 IM-SHORAD з 28 одиниць обійдеться у $230 млн., тобто вартість одного Stryker A1 IM-SHORAD з першої партії складає близько 8,2 млн доларів. Згідно з опублікованими планами, до 2030 року американська армія має намір істотно збільшити свої можливості в області протиповітряної оборони.

4

датчики для підвищення ситуаційної поінформованості, забезпечуючи інтегровану загальну операційну картину.

DEFENSE TRENDS

Бурхливий розвиток елементів систем управління боєм (англ. BMS - Battle management systems)

дальності (SHORAD). Одним з найбільш пріоритетних напрямків є пошук засобів протидії баражуючим боєприпасам і малим дронам (за американською класифікацією до них відносяться апарати вагою від 9 до 598 кг) - наприклад:

Зокрема, батальйони ППО ближнього радіусу дії отримають нову базову платформу, радіус ураження збільшиться від поточних 6-8 до 25 км, а гарматно-ракетне озброєння буде посилено бойовими машинами з системами спрямованої енергії. Примітно, що якщо зараз і в період з 2025 по 2029 рік гарматноракетне озброєння збереже свої чільні позиції, то після 2030 року його поступово витіснять лазерні установки.

Після успішних випробувань Агентство оборонних дослідницьких проектів оборонного спрямування (DAPRA) закінчило роботу над системою протидронових апаратів, яка може вражати струнами розтяжок у гвинти загрозливих безпілотників, змушуючи їх падати з неба. DARPA отримала 12 мільйонів доларів у 2020 фінансовому році та 4,3 мільйона доларів у 2021 році на цю програму.

Розробка наземних автономних роботизованих платформ

А

ктивне створення наземних автономних роботизованих платформ у більшості провідних армій світу - реальність

СВ США активно випробовують три версії RCV (Robotic Combat Vehicle): легкий, середній і важкий варіант. Легкий варіант працює як супроводжуючий бійців, що йдуть пішки, Середній несе більш важке озброєння для підтримки бойових машин з екіпажами.

сьогодення, в тому числі і в Україні - це ми могли побачити на спеціалізованій виставці «Цифрове майбутнє армії» у жовтні 2021 року. Чотири безпілотні наземні машини влітку 2021 року змагались за те, щоб бути прийнятим на озброєння турецької армії за проектом середнього класу UGV. Змагання проходили за п'ятьма категоріями: загальний огляд, мобільність, автономність, стрільба та продуктивність.

19


DEFENSE TRENDS

С. Повітря - ключові тренди

1

Взаємосумісність є ключем до перемоги у майбутніх війнах.

Г

енерал Ч.К. Браун-мол. - начальник штабу ВПС США

(Gen. CQ Brown Jr. is the U.S. Air Force chief of staff ), 06.12.2021р.:

Кілька років тому, коли я очолював повітряну кампанію проти сил ІДІЛ в Іраку та Сирії, ми діяли спільно в коаліції з 78 країн, щоб перемогти жорстокого ворога. З усіх уроків, винесених із цих зусиль, один є основним: оперативна сумісність коаліції давала вирішальні переваги та гнучкість, які закладають основу для успіху. Інший урок, який я виніс з цього досвіду, полягає в тому, що «оперативна сумісність» - міра, до якої союзники та партнери мають спільну підготовку, технології та можливості - дозріла для покращення. У випадку кампанії боротьби з ІДІЛ швидко створена коаліція використала можливості взаємодії з минулих стосунків та досвіду. Хоча такий широкий альянс загалом ефективний у повільній боротьбі з повстанцями, проте проти майже рівного супротивника повинен бути інший підхід. Зрештою, ефективна сумісність - це не те, чого ви досягаєте і відкладете як «виправлене». Сумісність вимагає постійної уваги. Ми повинні знайти нові шляхи об’єднання сил, союзників і партнерів, які забезпечать ефективну відповідь на виклик надзвичайно суперечливого середовища, якого не було в останні 20 років . З огляду на виклики, з якими ми стикаємося сьогодні та в майбутньому, у нас просто

20

не залишається іншого вибору, окрім як стати більш сумісними. Покращення та вдосконалення цієї можливості було важливою темою під час моїх останніх 50 взаємодій з колегами з командувачами авіації в регіонах ІндоТихоокеанського регіону, Європи та Близького Сходу. Ми погодилися, що якщо Сполучені Штати та наші союзники та партнери хочуть протистояти зростанню китайських та російських військових або іншим викликам регіональної безпеки, ми повинні переосмислити те, як ми дивимося на сумісність та обмін інформацією. Отже, як ми можемо краще поділитися навчанням, технологіями та можливостями в майбутньому? На думку спадають три напрямки: По-перше, надати пріоритет обміну технологіями та стимулювати промисловість до експорту технологій, які мають сенс; По-друге, ми повинні узгодити наше мислення щодо потенційних загроз, перш ніж розробляти нові можливості, щоб уникнути непотрібного; По-третє, ми повинні переглянути нашу політику та спільні можливості, щоб уникнути дублювання, а також забезпечити зниження витрат за рахунок максимального підвищення ефективності. Сумісність є ключовим механізмом до перемоги у майбутніх війнах. Ось чому ми постійно зосереджені на розширенні та покращенні сумісності. І саме тому ці зусилля зараз є - і залишаться вирішальним компонентом нашої національної безпеки.


исока ефективність аерокосмічної зброї тут є одним із визначальних факторів. У минулі роки між рішенням нанести бойовий удар і фактичним його виконанням проходили дні чи тижні; тепер це займає лише години чи навіть хвилини. Стійкість систем та їх схованість у поєднанні з використанням безпілотних систем також сприяють підвищенню ефективності ударів. Зараз Сполучені Штати модернізують і розробляють цілий ряд інструментів, які повинні дозволити їм наносити швидкі, точні удари по будь-якому типу цілей у будь-якій точці світу. Найперспективнішими серед них вважаються космічні кораблі, які можуть діяти як у космосі, так і на геостаціонарній орбіті, гіперзвукові крилаті ракети та плануючі боєголовки балістичних ракет. По-пепрше, якщо говорити про найсерйозніші загрози, то, це, насамперед, орбітальний безпілотний апарат Х-37. Цей тип не тільки має здатність тривалий час залишатися в космосі, але також може швидко змінювати орбіту і виконувати ряд спеціальних функцій. По-друге, крилаті ракети - з їх високою точністю та збільшеною дальністю дії (зокрема, Сполучені Штати свідомо вийшли з договору про обмеження озброєнь, підписаного у 1980-х роках) - сьогодні відіграють виключно важливу роль. Існують тисячі ракет, які можна використовувати на різноманітних системах, здатних скоординовано наносити високоточні удари з різних стратегічних напрямків. Нарешті, безпілотні літальні апарати - ще один перспективний засіб ведення бойових дій, який серйозно ускладнює протиповітряну оборону. Можливості та технології БПЛА зазнали значної трансформації з моменту їх першої розробки. Якщо раніше такі пристрої виконували лише розвідувальні завдання, то сучасні дрони також мають можливість наносити авіаудари. Вони озброєні

3

високоточними ракетами та бомбами, непомітні та мають подовжений час польоту. Деякі навіть здатні перебувати в повітрі більше доби. Вони також можуть перевозити великі корисні навантаження і мають широкий арсенал зброї.

DEFENSE TRENDS

Збільшення інтенсивності бойових дій в аерокосмічному просторі. Успіх сучасних військових дій забезпечується координацією в різних сферах, але вирішальний вплив матимуть удари з аерокосмічної сфери.

І ці інструменти здатні працювати як так звані рої. Це створює набагато більший тиск на системи протиповітряної оборони, ніж аналогічна група пілотованої зброї. Розробка аерокосмічної зброї означає вжиття відповідних контрзаходів для підтримки паритету під час можливого протистояння. Але існує також необхідність постійного збільшення можливостей існуючих систем протиповітряної та протиракетної оборони для боротьби з сучасними та майбутніми аерокосмічними засобами. Одним із таких контрзаходів є розвиток радіолокаційної, оптико-електронної та радіотехніки для космічного, повітряного, наземного та морського базування на сучасних платформах з використанням нових фізичних принципів. Це також включає їх інтеграцію в єдину інформаційно-розвідувальну систему для досягнення так званого позитивного інформаційного балансу над суперником. Ще один, але не менш важливий крок - автоматизація процесу відбиття аерокосмічної атаки. При масових невидимих ​​ударах розподіл ресурсів і атаки на об'єкти наступу будуть здійснюватися автоматично. Це забезпечить оптимальний захист і унеможливіть критичних пошкоджень. Іншими словами, бойові дії під час військових конфліктів у найближчому майбутньому будуть включати боротьбу між передовими технологіями, причому найкритичніші з них - зброя аерокосмічного нападу, а також системи протиповітряної та протиракетної оборони.

Практично усі проекти бойових літаків, що розробляються у цей час, включають додаткові концепції БПЛА з завданням підтримки літаків з екіпажами, що забезпечує виконання більш широкого спектру бойових завдань.

У рамках проекту "Loyal Wingman" компанії "Боїнг"ВПС Австралії після першого польоту 27 лютого 2021 року підписали контракт на $115 млн на придбання трьох автономних БПЛА "Loyal Wingman" (усього вже шість) у Boeing. Безпілотник зможе літати автономно з пілотованими винищувачами та використовувати штучний інтелект, щоб реагувати на нову інформацію на полі бою.

Американський БПЛА Kratos XQ-58A Valkyrie розробляється у рамках програми Skyborg, метою якої є створення апарату, оснащеного штучним інтелектом для супроводу винищувачів F-22 та F-35. У березні 2021 року XQ-58A здійснив повітряний пуск малого БПЛА ALTIUS-600 (для здійснення РЕБ, боротьби з ворожими БПЛА, а також для створення кінетичних ефектів), який розміщувався у закритому відсіку зброї.

21


DEFENSE TRENDS

D. Море - ключові тренди

Створення власного атомного підводного флоту Австралією та розрив нею оборонного контракту з Францією - основна новина 2021 року у сфері міжнародного військово-технічного співробітництва і, можливо, одна з найважливіших з геополітичного погляду.

творення власного атомного підводного флоту, заради будівництва якого Канберра розірвала найбільший у своїй історії оборонний контракт з Парижем на постачання субмарин на суму понад 50 млрд євро (заявивши, що він більше не відповідає національним інтересам країни), може коштувати Австралії 171 млрд австралійських доларів ($122,2 млрд) і вимагатиме не менше 20 років. Такі дані опублікував у грудні 2021 року австралійський інститут стратегічної політики (ASPI). Як повідомляється у звіті ASPI, приєднавшись до тристороннього партнерства AUKUS, Австралія взяла на себе зобов'язання придбати технологію будівництва атомних субмарин та побудувати не менше восьми атомних підводних човнів. "Нове підприємство буде масштабним і, ймовірно, найбільшим і найскладнішим з усіх, які будьколи заснувала Австралія. Проблеми, витрати та ризики будуть величезними, і пройдуть щонайменше два десятиліття, перш ніж Австралія насправді зміцнить свій військовий потенціал атомними підводними човнами", - зазначено в документі. Згідно з даними, озвученими федеральним урядом Австралії, у найближчі 18 місяців влада має зробити вибір

22

на користь британських або американських технологій. Від цього, як зазначають аналітики ASPI, залежатимуть терміни будівництва субмарин та кінцева ціна їх створення та обслуговування. Втім, кількість варіантів невелика, і їх можливо звести їх до таких: човни типів, що серійно випускаються, або їх модифікації: - англійські «Astute», закінчується будівництво останніх двох у серії з семи; - американські «Virginia», ведеться активне будівництво, планується серійний випуск найближчі десятиліття; перспективний човен національного проекту або його модифікація/проект на його основі: - англійська програма SSN(R); - американська програма SSN(X)/«Improved Virginia»; повністю національний проект, спеціально розроблений для Австралії Аналітики також уточнили, що атомні підводні човни нададуть Австралії стратегічну перевагу в регіоні зі зростанням геополітичної напруги в Тихому океані, проте чекати цього раніше 2050 року не варто.


анія та Норвегія є останніми європейськими країнами, які підписали багатонаціональний європейський план побудови спільного корвета.

Сфери, на які фірми пропонують використовувати гроші, включають двигуни, безпілотні технології, модульність та управління даними. Фінансування ЄС очікується на початку 2023 року.

Дві країни приєдналися до Італії, Франції, Іспанії та Греції, які задіяні у програмі Європейського патрульного корвета , посилюючи амбіції зробити судно каталізатором оперативної та промислової інтеграції на континенті.

«Як основні європейські промислові гравці у секторі військово-морської оборони, вони вважають, що настав правильний час, щоб почати реальну, конкретну та вигідну співпрацю навколо спільної програми, яка стане першим спільним військово-морським потенціалом у Європі», - йдеться у заяві, додавши, що у програмі вже задіяно 40 фірм.

Програма (офіційно відома як Modular Multirole Patrol Corvette, або MMPC) передбачає, що Франція та Іспанія придбає шість суден вартістю 250-300 мільйонів євро, а Італія - вісім. Перші поставки плануються в 2027 році. Корвет було включено до так званого постійного структурованого співробітництва ЄС, або PESCO, списку рекомендованих загальноєвропейських оборонних програм, розроблених для створення синергії між оборонними компаніями блоку. 9 грудня 2021 року чотири групи компаній (Naviris, Fincantieri, Naval Group і Navantia) передали Європейському оборонному фонду список пропозицій щодо дослідницьких робіт на 60 млн. євро.

DEFENSE TRENDS

Данія та Норвегія приєдналися до програми Європейського патрульного корвета, посилюючи амбіції зробити судно каталізатором оперативної та промислової інтеграції на континенті.

«Просування програми іншим європейським військовоморським силам за допомогою спільних дій країн, які вже є частиною програми PESCO, зміцнить європейську промисловість, збільшуючи співпрацю, ефективність та зменшуючи дублювання витрат на оборону», - йдеться у повідомленні. Корвет довжиною близько 105 метрів і водотоннажністю 3000 тонн буде представлений у двох варіантах: бойовий і патрульний.

Нарощування темпів гонки гіперзвукових озброєнь. ровідні країни не лише працюють над гіперзвуковою зброєю, а й розробляють методи протидії новій загрозі.

Аналітики Дослідницької служби Конгресу США опублікували 25 серпня оновлену доповідь «Гіперзвукова зброя: Довідкова інформація та США провели три успішні випробування у рамках розробки гіперзвукової зброї. Випробування прототипів компонентів гіперзвукових ракет було проведено 21 жовтня 2021 року військовоморськими силами та сухопутними військами США на космодромі NASA на острові Уоллопс у штаті Віргінія, повідомило Міністерство оборони Сполучених Штатів. США планують отримати гіперзвукову ракету до 2023 року для Сухопутних військ та 2025 та 2028 років для есмінців та підводних човнів відповідно, розширивши промислову базу та формуючи постачальників, які знадобляться для створення цієї гіперзвукової зброї в масштабах для забезпечення оперативних потреб обох видів збройних сил.

питання для Конгресу». У ньому зазначили, що у 2021 фінансовому році Міноборони США запросило 3,2 мільярда доларів на розробку гіперзвукової зброї, а 2022 році обсяги фінансування хочуть збільшити на 18,8 відсотка. Все це вказує на те, що найближчими роками значення гіперзвукової зброї як головного аргументу сили лише зростатиме.

Росія у 2021 році провела серію випробувань гіперзвукової ракети «Циркон» із підводних та надводних носіїв. У жовтні стало відомо про завершення випробувань із підводного носія. Ракета, запущена з підводного човна «Северодвінськ», успішно вразила ціль у Білому морі. Також продовжились випробування ракети на надводному кораблі. У листопаді 2021 року Міністерство оборониРФ заявило, що фрегат "Адмірал Горшков" запустив крилату ракету "Циркон", перебуваючи в Білому морі, вразивши навчальну ціль за 400 кілометрів (215 морських миль). Запуск став останнім у серії випробувань Циркону, який має надійти в експлуатацію наступного року.

Китай у серпні провів випробування нової гіперзвукової ракети, здатної нести ядерну зброю. Ракета з гіперзвуковим літальним апаратом, що планує, пролетіла через низькоорбітальний простір, обігнувши земну кулю, після чого знизилася для поразки цілі. Випробування показали, що Китай просунувся набагато далі у розробці гіперзвукової зброї, ніж передбачали у США. Тим часом, Китай спростував повідомлення ЗМІ про випробування гіперзвукової ракети. Це було звичайне випробування з метою перевірки технології повторного використання космічного апарату, заявив журналістам 18 жовтня офіційний представник Міністерства іноземних справ.

23


DEFENSE TRENDS

E. Кіберпростір - ключові тренди

Динамічність кібернетичного середовища (у технологіях, економіці, політиці та питаннях безпеки) змусила провідні країни майже постійно проводити переоцінку та перегляд ключових стратегічних документів.

НАТО затверджено новий документ з кіберзахисту в червні на своєму саміті в Брюсселі, а кібербезпека займе чільне місце в майбутній стратегічній концепції, яка буде офіційно оформлена на саміті НАТО в червні 2022 року в Мадриді. У червневому документі з кіберзахисту відображено твердження альянсу, що «Кібер - це домен, який завжди активний» Нова кіберполітика НАТО, опублікована в червні, також підтверджує рішення Альянсу вважати, що певні зловмисні кібератаки «нижчого рівня» з боку одного і того ж суб’єкта загрози можуть бути такими ж руйнівними, як і одна широкомасштабна кібератака, і можуть, принаймні, у теорії, запустити механізм колективної оборони за статтею V. Попри всі оновлені та нові інвестиції, що надходять у портфелі кібербезпеки НАТО, чиновники наголосили, що альянс продовжуватиме діяти оборонно і не розглядатиме наступальні кіберспроможності. НАТО має багатосторонній підхід до посилення свого кіберзахисту за допомогою модернізованих та оновлених інвестицій, нової політики та стратегічних концепцій, а також шляхом посилення обміну

24

інформацією та ситуаційної обізнаності між його 30 країнами-членами. НАТО планує витратити кілька сотень мільйонів євро на можливості кіберзахисту протягом наступних кількох років. Ці кошти будуть витрачені як на оновлення існуючого обладнання, так і на модернізацію можливостей НАТО. Нещодавно НАТО оголосила про ряд зусиль, спрямованих на те, щоб допомогти Альянсу тіснішо співпрацювати з організаціями приватного сектора щодо низки критичних технологій , включаючи кібербезпеку. Серед них - Прискорювач оборонних інновацій Північної Атлантики ( DIANA ) та інноваційний фонд для підтримки розвитку технологій подвійного використання, у який країни-члени інвестують до 1 мільярда євро (1,16 мільярда доларів). У 2021 році відбулися флагманські навчання "НАТО Cyber ​​Coalition" у Таллінні, у ньому взяли участь двадцять шість країн-членів, чотири партнери по НАТО - Швеція, Фінляндія, Швейцарія та Ірландія, а також Південна Корея, Японія та Україна.


астиною реалізації концепції мультидоменних сил є задоволення потреби в тактичних, кібернетичних та інформаційних можливостях у військах. Після серії навчань та експериментальних підрозділів СВ США продовжують підготовку 915-й батальйону кібервійськ. Цей перший у своєму роді підрозділ призначений для забезпечення нелетальних можливостей, таких як кібернетична, радіоелектронна боротьба та інформаційні операції на підтримку бойових частин та підрозділів. До 2026 року 915-й батальйон буде складатися з 12 експедиційних груп з кібер- та РЕБ діяльності (electromagnetic activities teams - ECT), кожна з яких зможе здійснювати кібер-, РЕБ та інформаційні операції. Наразі в складі батальйону є три роти з двома ЕСТ в кожній роті загальною чисельністю понад 200 осіб. Третю ЄСТ планується створити наприкінці 2022 року. Інформаційний простір змінюється настільки швидко, що тактика, методика, процедури та можливості потребують постійного розвитку. Паралельно підрозділ працює над концепціями. Як елемент підтримки бойових підрозділів на тактичному рівні 915 батальйон буде дуже тісно співпрацювати з багатодоменними оперативними групами. Ці підрозділи мають спеціальний батальйон, який зосереджується на кібер-, РЕБ, космосі та інформації.

Одна з ключових відмінностей між ними полягає в тому, що 915 батальйон має повноваження проводити наступальні операції.

DEFENSE TRENDS

Кіберпростір є одночасно ключовим інтегратором і вектором атаки для концепції багатодоменних операцій (MDO), яка лежатиме в основі зусиль з військової модернізації протягом наступного десятиліття

Кібернетичні підрозділи є на службі порівняно невеликого числа країн, вони мають як загальні риси, так особливі відмінності. У деяких країнах, таких як Австралія та Німеччина, у наступальних кіберопераціях зберігають провідну роль не військові структури, а організації, що займаються радіоелектронною розвідкою. У деяких випадках формуються спільні підрозділи, які об’єднують організації різних видів розвідки з військовими кіберчастинами під керівництвом розвідувального агентства. Прикладом є Національні Кібервійська Великобританії. У серпні 2021 року в Україні було затверджено Стратегію кібербезпеки України, яка вимагає утворити у системі Міністерства оборони України кібервійська. У вересні 2021 року з появою «Стратегічного оборонного бюлетеня України» здійснено фактично прорив, заклавши правове підґрунтя для трансформації сфери оборони держави у напрямі набуття необхідних спроможностей для ведення протиборства в інформаційному просторі та кіберпросторі як складовій інформаційного простору, а також використання кібердомену в інтересах ефективного ведення воєнних (бойових) дій у повітрі, на суші, на морі.

Перше системне оцінювання кіберпотужностей 15 країн. У червні 2021 року оприлюднено звіт про кіберможливості держав та того, як ці можливості впливають на національну безпеку.

езультатом дворічного дослідження експертів Міжнародного інституту стратегічних досліджень (далі - IISS) став звіт, який містить важливу нову якісну оцінку кіберможливостей 15 країн, а також нову якісну основу для розуміння того, як ранжувати глобальні державні кібермоливості. Цей звіт призначений допомогти країнам у прийнятті національних рішень у сфері розвитку кіберможливостей, вказавши ті можливості, які найбільше впливають на національну безпеку у цій сфері. Така інформація може допомогти урядам та великим корпораціям при розрахунку стратегічного ризику та прийнятті рішення про стратегічні інвестиції. Оцінка можливостей кожної країни проводилась за сімома категоріями: • Стратегія та доктрина; • Управління, командування та контроль; • Основні можливості кібер-розвідки; • Розширення прав та можливостей кіберзахисту; • Кібербезпека та стійкість; • Глобальне лідерство у справах кіберпростору; • Наступальні кіберможливості.

Сполучені Штати визначені єдиною країною, яка посіла перше місце, тобто США є лідером у розвитку кіберможливостей у всьому світі в усіх категоріях. Країни другого рівня мають у деяких категоріях лідерські позиції у світі. Ці країни включають Австралію, Канаду, Китай, Францію, Ізраїль, Росію та Велику Британію. Третій рівень - який включає Індію, Індонезію, Іран, Японію, Малайзію, Північну Корею та В’єтнам - мають сильні або потенційні переваги в деяких категоріях, хоча в інших - мають суттєві недоліки. Оцінюючі військові трансформації в контексті дослідження, автори стверджують, що, хоча кілька держав перейшли до реформування своєї армії, жодна держава ще не здійснила перехід до добре інтегрованих кіберможливостей для нападу чи оборони. США, ймовірно, пішли найбільш далеко в цьому переслідуванні, але потенційну військову кібермогутність у 2030-х роках ще належить продемонструвати на практиці.

25


DEFENSE TRENDS

F. Космос - ключові тренди

Докорінна зміна архітектури системи попередження про ракетний напад

ротягом десятиліть США використовували один підхід до виявлення балістичних ракет з космосу - розміщення кілька супутників з інфрачервоними датчиками високо на GEO орбіті та розведення їх, щоб забезпечити цілодобове покриття поверхні Землі. І це значною мірою працювало. Космічні сили відстежували тисячі ракет на рік. Але ця структура більше не є стійкою. Розповсюдження протисупутникової зброї кидає виклик такому підходу. Космічні сили США переходять на розподілену архітектуру, яка буде включати сотні додаткових супутників, розташованих на різних орбітах для виконання різних завдань. Така розподілена архітектура на трьох рівнях орбіти (GEO. MEO та LEO) не тільки забезпечить гнучкість, а й гарантуватиме те, що противники не зможуть відключити космічні можливості США в режимі офлайн, вимкнувши або знищивши один супутник. Геостаціонарна орбіта (GEO) є на відстані 36 тис. км, MEO охоплює все, що нижче, до 2,4 тис.км над поверхнею Землі. Хоча більшість великих супутників, що належать Пентагону, працюють у GEO, є і деякі у MEO - особливо ургуповання GPS.

26

MEO має багато переваг - є можливість побачити більшу частину Землі з меншою кількістю супутників, ніж у LEO (низька навколоземна орбіта), на якій знадобляться сотні супутників, щоб отримати глобальне покриття. Супутники на LEO будуть діяти ближче до Землі, щоб легше виявляти гіперзвукову зброю. Вони обмежені горизонтом, тому лише відстежують ракети протягом короткого періоду, перш ніж ці ракети зникнуть за горизонтом. Розробники сподіваються вирішити цю проблему, створивши на орбіті сітчасту мережу, яка з’єднує сотні супутників попередження про ракетний напад, що дасть їм змогу передавати стеження за супутниками від супутника до супутника у міру загроз по всьому світу.


Флоранс Парлі Міністерка оборони Франції з 2017 року.

Ї

(Florence Parly is France’s armed forces minister), 06.12.2021р.:

х звуть Сіракузи і Церера. Вони розташовані на сотні чи тисячі кілометрів над нашими головами, і нещодавно дозволили Франції зробити новий крок у захисті своїх громадян. Перший з них (Сіракузи - ред.) є опорою нашого суверенітету: цей супутник дозволяє французьким військовим обробляти й обмінюватися мільйонами гігабайтів даних у режимі реального часу. У час розв’язання війни та оцифрування поля бою така здатність є важливою. Без Сіракуз французькі збройні сили не змогли б з таким же успіхом провести операцію «Гамільтон» зі знищення хімічної зброї в Сирії у 2018 році. На той момент було два супутники; третій приєднався до угрупування супутників у жовтні 2021 року. Що стосується Церери, то в листопаді 2021 року цей супутник надав Франції свою першу можливість електромагнітного спостереження з космосу - першу в Європі. Конкретно, можна буде спостерігати за будь-якою частиною Землі, незалежно від погоди, щоб виявити - навіть через хмари - будь-який об’єкт, який випромінює електромагнітні хвилі, будь то радар протиповітряної оборони, броньована машина, що спілкується з іншими транспортними засобами, або солдати, які спілкуються з радіоприймачами. Мета: розвіяти туман війни і таким чином зменшити здатність противника приховувати себе чи свої рухи. У боротьбі з тероризмом це буде цінний потенціал. Ці нові супутники мають особливість: вони розроблені для протидії військовим атакам з землі та в космосі, а також перешкодам. У минулому ми бачили непомітних іноземних супутників, дії яких були більш пов’язані зі шпигунством. Ми не самотні; вісім інших країн, включаючи європейців, спостерігали те саме явище. Якщо космос був «новим кордоном» 1960-х років, то, безсумнівно, сьогодні це «новий фронт» на полі бою. Космос сьогодні є ключовим каменем нашої оборони. Передбачати та планувати маневри, виявляти противника, керувати нашими силами на землі та спілкуватися: жодна з наших операцій не може відбутися без наших космічних можливостей.

Наша мета - працювати в космосі та через нього. Саме тому президент Еммануель Макрон вирішив надати Франції справжню оборонну космічну стратегію.

DEFENSE TRENDS

2

Космос сьогодні - це «новий фронт» на полі бою, він став основою оборони провідних держав світу. Передбачати та планувати маневри, виявляти противника, керувати військами (силами) на землі та спілкуватися: жодна з операцій не може відбутися без космічних можливостей.

Європа має зайнятися цим питанням, і ми будемо це робити, щоб підтримати його вирішення та поділитися своїм баченням та досвідом. Необхідно, щоб держави вміли контролювати ризики. Необхідно, щоб ми продовжували захищати вільний доступ до космосу та зберігати нашу автономію для доступу до нього. Бо на кону наша незалежність. Наша свобода оцінки, доступу та дій у космосі під загрозою. Оскільки Франція готується до головування в Раді Європейського Союзу протягом першого семестру 2022 року, на порядку денному буде доступ до стратегічних спільних надбань, особливо до космічного простору. Це також питання, яке ми хочемо донести до НАТО, яке визнала космос п’ятим оперативним середовищем у 2019 році. Майбутній передовий космічний центр НАТО буде розташований у Тулузі. Ставки виходять далеко за межі поля бою: все наше повсякденне життя залежить від нашої космічної оборони. Смартфон щодня підключається до десятків супутників, залежно від додатків, для яких він використовується. Звуження або вимкнення супутників означає загрозу свободі та безпеці громадян. Нещодавно безрозсудне випробування протисупутникової зброї, проведене Росією, не тільки продемонструвало, що загроза супутникам не є науковою фантастикою, але й створила нові ризики, розповсюдивши уламки. Така безвідповідальна поведінка створює серйозний ризик для безпеки космічних операцій, включаючи пілотовані орбітальні польоти, і може поставити під загрозу наш доступ до космосу. Тому Франція активно сприяє розробці під егідою Організації Об’єднаних Націй комплексу норм відповідальної поведінки в космосі. Насправді, космос - не єдина стратегічна спільна річ, яку ми повинні захищати. Наше повсякденне життя також багато в чому залежить від морського дна, зокрема від кабелів, які дозволяють нам мати доступ до Інтернету та спілкуватися з одного континенту на інший. Саме тому Франція представить стратегію ведення війни на морському дні в 2022 році.

27


DEFENSE TRENDS

G. Електромагнітне середовище

1

- ключові тренди Вплив дій у електромагнітному середовищі на сучасному полі бою стрімко зростає, що дає підстави вважати його новим, шостим доменом.

Провідні країни світу визначають електронну війну (EW) як військові дії, що передбачають використання електромагнітної енергії та спрямованої енергії для контролю електромагнітного спектру або для нападу на противника. Ряд країн експериментують з інтеграцією можливостей кібернетичної та електромагнітної війни. Сухопутні війська США сформували новий батальйон розвідки, інформаційних операцій, кіберпростору, радіоелектронної боротьби та космічних операцій у рамках своєї концепції багатодоменної цільової групи. Великобританія заявила, що кібер- та електромагнітна діяльність взаємозалежні. Подібні інтеграційні зусилля, мабуть, посилюватимуться у міру того, як концепції МДО прийматимуться дедалі більше у збройних силах західних країн. Війська будуть діяти в кіберпросторі та електромагнітному спектрі та через нього, а також будуть повністю інтегрувати операції кіберпростору, РЕБ та електромагнітного спектру як частину спільних

28

загальновійськових операцій для вирішення майбутніх завдань оперативного середовища. Ці операції дають командирам можливість проводити одночасний пов’язаний маневр у кількох областях та через них, а також вражати противника. Вони також надають командирам повний спектр фізичних, віртуальних, а також кінетичних і некінетичних можливостей, створених у комбінації, які підвищують бойові можливості підрозділів. Сухопутні війська США майже втричі збільшують кількість персоналу РЕБ протягом наступних двох років, щоб почати комплектувати спеціалізовані підрозділи (cyber and electromagnetic activities - CEMA) та відділи штабу на всіх рівнях, починаючи з бригади. Важливо розуміти, що EW сьогодні може не бути таким же, як EW через шість місяців, так само, як провідний мобільний телефон сьогодні не буде провідним мобільним телефоном через шість місяців. EW переходить у сферу технологій, що швидко розвиваються, проте РЕБ залишиться критичною можливістю для військових операцій.


учасне поле бою кардинально відрізняється від поля бою XX століття.

Основною відмінністю є критична насиченість різноманітними радіоелектронними засобами (РЕЗ). Військова техніка, засоби розвідки, комплекси озброєнь, розвідувально-ударні комплекси - все це наразі не обходиться без електроніки, не говорячи вже про засоби зв’язку, системи бойового управління та управління військами. Також XXI століття стає століттям роботизації у війську. Наземні, повітряні, морські роботизовані системи все частіше замінюють собою таких уразливих та недосконалих людей. Якщо в XX столітті трендом була зброя масового ураження, що вражає лише живу силу противника - від бойових отруйних речовин до нейтронних боєприпасів, то в XXI столітті потреба в таких "негуманних" видах зброї відпала. Ціль воєн сучасності та майбутнього - не населення, а економіка противника. Більшу частину бойових завдань тепер вирішуватимуть роботи - від безпілотних літальних апаратів до автоматичних броньованих машин. І якщо XX століття можна сміливо назвати століттям ядерної зброї, то в XXIму столітті затребуваною буде електромагнітна, або, як її ще називають, мікрохвильова зброя. В українській військовій науці використовують більш точне визначення - зброя електромагнітного імпульсу (ЕМІ). Це саме та зброя, що має випалювати комп'ютерний мозок противника.

Під зброєю електромагнітного імпульсу (ЕМІ) розуміють спеціально розроблені й виготовлені неядерні засоби генерування потужного електромагнітного імпульсу або послідовності імпульсів для функціонального ураження озброєння та військової техніки противника, насамперед різноманітних радіоелектронних засобів, що входять до складу його систем управління військами і зброєю. На думку аналітиків, поряд з традиційними засобами РЕБ, використання зброї ЕМІ для нанесення електронних і комбінованих електронно-вогневих ударів може стати однією з основних форм бойових дій в найближчому майбутньому. Більш того, деякі теоретики військової справи вважають, що у перспективі зброя ЕМІ може розглядатися і як силовий, наступальний засіб радіоелектронної та інформаційної боротьби.

Електромагнітні боєприпаси можуть бути використані для впливу на райони можливих позицій мобільних і переносних ЗРК, в системах ближнього захисту літального апарату. ЕМІ може стати панацеєю і в боротьбі з мікро-БПЛА, яким, на думку багатьох аналітиків, визначена в бойових діях майбутнього роль, що схожа до тієї, яку відігравала ядерна зброя в минулому столітті.

DEFENSE TRENDS

Електромагнітна зброя стає реальним фактором стратегічної переваги на сучасному полі бою

Загроза від зброї ЕМІ є настільки серйозною, що мережею ширяться навіть подробиці про перепрофілювання ядерної зброї у зброю електромагнітного імпульсу, коли у якості основного вражаючого фактору може використовуватись лише потужний електромагнітний імпульс (наприклад при висотному підриві ядерного заряду). Основним завданням яке тут ставиться є саме масоване виведення з ладу об’єктів критичної інфраструктури противника. Як не дивно, Україна не виглядає в сфері розробки електромагнітної зброї новачком. Все завдяки ентузіастам з Харківського інституту електромагнітних досліджень. Тут не лише зберегли радянські напрацювання в сфері створення електромагнітної зброї, а й змогли суттєво просунутись на цьому шляху. У 2014 році після початку гібридної агресії РФ проти України Інститут електромагнітних досліджень став ініціатором ідеї по концентрації наявних в Україні сил і можливостей для створення електромагнітної зброї, чим тоді зацікавились і в Міністерстві оборони і в РНБО України. І хоча на сьогодні мало що чутно про постановку на озброєння Збройних Сил України конкретних зразків, є всі підстави говорити про те, що наразі Україна, презентована на міжнародному ринку Інститутом електромагнітних досліджень, є потужним світовим постачальником компонентів електромагнітної зброї. Причому, серед десятка країнзамовників електромагнітних «дивайсів», більшість розробок Інституту відноситься до високорозвинених у технологічному відношенні. Справа за малим - забезпечити країну тією електромагнітною «кнопкою», що не лише може стати козирем у військовому протистоянні, але й наявність якої змусить агресора тисячу разів подумати до того, як прийняти рішення про ескалацію протистояння.

Основними стратегічними і оперативними завданнями, які можна буде вирішувати за допомогою зброї ЕМІ в такому разі, є такі: стратегічне стримування агресії; дезорганізація систем управління військами та зброєю противника; зниження ефективності його наступальних повітряних, сухопутних і морських дій; забезпечення панування в повітрі шляхом ураження засобів ППО та РЕБ протиборчої сторони.

29


DEFENSE TRENDS

Коментарі фахівців До стат ті

Ігор Копитін,

народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки

В

едення бойових дій постійно удосконалюється, охоплюючи все більше сфер та залучаючи нові технологічні розробки з метою досягнення максимальних результатів та зниження власних втрат. Застосування мультидоменного підходу до планування та проведення операцій забезпечує врахування ширшого спектру факторів та засобів бойового ураження для виконання поставлених завдань. Планування операцій важко уявити без оперативної та достовірної інформації щодо стану, положення, рівня укомплектованості, готовності, забезпечення і т.ін. сторони противника. До цього задіються всі види розвідок, і Україні необхідно посилювати свої можливості та технологічні спроможності з ведення розвідки. Розвиток та застосування безпілотних систем дає можливість висвітлення обстановки від тактичного до стратегічного рівня. Але необхідною передумовою

ефективного їх використання є інтеграція безпілотних систем у систему управління військами. Важливим фактором застосування безпілотних систем є їх гнучкість у застосуванні з різних причин: нижча операційна вартість, більш тривалий час перебування у повітрі, можливість насичення значною кількістю БПЛА оперативного простору, і через це - коротший час підльоту до зони виконання завдання. Прекрасний приклад цьому - застосування ударного БПЛА Байрактар у зоні ООС 26 жовтня 2021 року, який, перебуваючи на чергуванні у повітрі, зумів швидко усунути загрозу ураження наших позицій. При цьому, відбувся факт як бойового, так і психологічного ураження противника. Психологічний вимір ведення операцій теж необхідно враховувати у мультидоменності. Так, фактор наявності в українських військових Javelin, NLAW Saab чи літаючих над головою Байрактарів стримував російсько-окупаційні війська від провокацій чи виведення танків на відкриті позиції, а їх екіпажі іноді навіть відмовлялись від виконання

ПТРК Javelin

поставляється США до України з квітня 2018 р.

Дальність стрільби - 50-2500м Бронепробивність - 750 мм Маса комплексу - 22.5 кг Час підготовки пострілу - 30 с

30

Світові тенденції в оборонній сфері у 2021 році

Ракета має два режими атаки цілі: режим пікірування (кут пікірування 45 °) і прямий атаки в

горизонтальній площині. Перший режим застосовується при дії проти танків і дозволяє вразити ціль зверху у найменш захищену область, другий - проти захищених об'єктів (типу бункер, ДОТ, ДЗОТ) та гелікоптерів.

завдань через страх отримати смертельний удар у відповідь. Протистояння в електромагнітному просторі змушує використовувати різноманітні технологічні системи для забезпечення стійкого зв’язку та управління, радіоелектронного виявлення цілей та протидії радіоелектронним засобам противника. При цьому, Україна тут має окремі переваги, зокрема, маючи технології створення та виготовлення унікальних систем пасивної радіоелектронної розвідки «Кольчуга». Використання таких систем в сучасних умовах проведення бойових операцій забезпечує можливості прихованого виявлення цілей та, відповідно - їх знищення за рахунок тих можливостей, які будуть реалізовані в рамках мультидоменних операцій. Але всі ці приклади будуть ефективно працювати тоді, коли мультидоменність залишиться для нас не тільки новим гарним словом, чи новомодною концепцією, а реально працюючою системою,

Легкий протитанковий комплекс NLAW

поставляється Великою Британією до України з січня ц. р.

Дальність стрільби - 20-800 м Бронепробивність - 500 мм Маса комплексу - 12,5 кг Час підготовки пострілу - 5 с Ракета має два режими підриву - безконтактний, над бронетехнікою - на відміну

від «Джавеліна», боєприпас не робить гірку, а вибухає у прямому польоті за метр над цілью, спрямовуючи кумулятивний струмінь вниз, і контактний - по будівлях. NLAW має термін придатності 20 років.


До стат ті

Олександр Павлюк,

Світові тенденції в оборонній сфері у 2021 році

генерал-лейтенант, Командувач Операції Об'єднаних сил (ООС)

В

ійна в нас триває з 2014 року. За ці роки, у цій війні проти російської агресії, ми вже заплатили страшну ціну. Більш як 4 тисячі військовослужбовців Збройних Сил України віддали своє життя, щоб Україна була такою, якою вона є зараз. Ми воюємо з серйозним ворогом. Він не маленький. Проти нас діють два армійські корпуси в першому ешелоні, та ціла загальновійськова російська армія - у другому ешелоні. За спиною у них - уся російська армія під 1 млн осіб. Це масштабна сила. Тож ми маємо бути готовими до оборони, в тому числі, на території усієї держави, якщо це буде необхідним. Частини, що входять до складу ООС та усі Збройні Сили України повинні завжди бути готовими до застосування агресором новітньої зброї.

Адже РФ цілеспрямовано проводить комплекс заходів саме з вдосконалення свого озброєння і випробування його в бойових умовах на окупованих територіях. Наприклад, у застосуванні засобів радіоелектронної боротьби й електромагнітного спектру, безпілотних літальних апаратів, стрілецької зброї, особливо снайперської, боєприпасів, мін і все, що пов’язано з цим. Тобто, як ми спостерігаємо, у новому гібридному підході агресором використовуються не тільки класичне ведення бойових дій, а й одночасне спільне ведення бойових дій в різних областях (доменах) - на суходолі, морі, у повітрі, космосі і в кіберпросторі з застосуванням новітніх технологій, у які вкладено безліч коштів. В таких умовах асиметричні відповіді проти противника, який має перевагу у силах та засобах - чи не єдиний спосіб успішного протистояння агресору.

Григорій Тіхонов,

Але й ми повинні максимально використовувати сучасні оборонні технології для відсічі агресора. І ми це робимо, але, дивлячись на стрімкий розвиток цих технологій у світі, нам дійсно потрібен майданчик для обговорення можливих шляхів застосування цих технологій у наших умовах. Саме війська, що входять до ООС, в першу чергу повинні знати та використовувати новітні технології для боротьби з агресором. Тому, проведення Центром воєнної політики та політики безпеки в рамках свого проєкту “ Defense Trends/ Оборонні тенденції” аналізу світових перспективних напрямів технологічного розвитку озброєння і військової техніки є вкрай актуальним для нас.

До стат ті

полковник, Начальник кафедри Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, кандидат військових наук, старший науковий співробітник

Х

ід воєнних конфліктів останнього десятиріччя переконує в тому, що рік за роком зростає значення озброєння та військової техніки, в яких реалізовані новітні технології. При цьому збройна боротьба набула об’ємного, повітряно-космічного і наземного високоманевреного характеру з одночасним веденням бойових дій у всіх доменах: на землі, у повітрі, космосі, на морі та в кіберпросторі з широким застосуванням авіаційного, ракетного озброєння, космічних засобів, високоточної зброї, засобів радіоелектронної боротьби і АСУ, сил спеціального призначення та десантно-штурмових військ. Бурхливий розвиток засобів збройної боротьби за останнє десятиріччя призводить до перегляду поглядів на форми і способи її ведення.

Це в принципі логічно, тому що середовища ведення бойових дій змішуються і за рахунок цього досягається ефективне досягнення поставлених цілей. У сучасній війні все взаємопов'язано. Загрози, з якими зіткнулася сучасна Україна, беззаперечно вимагають невідкладних дій щодо досконалого дослідження інноваційних напрямів в області новітніх оборонних технологій. Основними інноваційними напрямами в області озброєнь є комплекси взаємодії машин і військовослужбовців, безпілотні бойові машини і роботи, автономна зброя, кібероперації, гіперзвук, спрямована енергія, а також соціальні технології, такі як «управління талантами», тобто розвиток творчого потенціалу та залучення військовослужбовців в інноваційний процес.

DEFENSE TRENDS

Коментарі фахівців

Світові тенденції в оборонній сфері у 2021 році

Нові досягнення в розробці військових технологій - це нові можливості для військових. Проте для того, щоб військові могли фактично користуватись перевагами цих нових технологій, важливо, щоб наукова спільнота активно включилась в роботу у цій сфері і скеровувала свої розробки в практичну площину. Це повинно передбачати не лише взаємодію з великими технологічними компаніями, а також, особливо, з університетами і науково-дослідними інститутами та центрами, бо саме вони відіграють головну роль в інноваціях в цих нових технологіях. Тому з огляду на ситуацію в Україні, до вивчення та дослідження новітніх оборонних технологій в першу чергу необхідно залучати органи управління та мережу вищих військових навчальних закладів і наукових установ, в яких здійснюється підготовка військових фахівців.

31


DEFENSE TRENDS

Коментарі фахівців Ігор Герасименко,

Герой України,

н

народний депутат України, Верховної Ради України

езважаючи на панування у світі Інформаційної епохи, останні роки відзначаються активним застосуванням збройних сил у різноманітних регіональних та локальних конфліктах (Сирія, Афганістан, Ємен, Нагорний Карабах, Україна тощо), а також суперництвом на межі фолу у нейтральному повітряному та водному просторі. Зазначене супроводжується небезпечними, але не завжди ідентифікованими діями у кіберпросторі, та відкритою політичною війною, яка вже дійшла до рівня ультиматумів. В цьому контексті провідні збройні сили західних країн (США, Велика Британія) та потужні збройні сили їх основних конкурентів (КНР, РФ), вивчаючи досвід одні одних, вважають, що просто спільних дій на полі бою вже недостатньо, - потрібна більш глибока інтеграція у всіх просторах, яких сьогодні налічується шість: море, суходіл, повітря, космос, кібер та електромагнітний.

До розділу член

Комітету

Вважається, що бажана інтеграція має бути на всіх рівнях: в межах власних збройних сил, між усіма силами оборони держави із залученням приватного сектору, а також на міжнародному рівні з союзниками та партнерами.

2021 рр. (Кавказ, Захід), серед іншого відпрацьовувалися питання тестування системи управління військами при формуванні гнучких угруповань сил для відбиття масштабного удару противника в ході “мультидоменної операції”.

За визначенням британських концептуальних документів (Joint Concept Note 1/20 від грудня 2020 року) “Мультидоменна інтеграція - це маневрування (гнучке використання) військових спроможностей, узгоджене з іншими інструментами національної сили, союзниками та партнерами; налаштоване на загальний здоровий глузд, розуміння та керування бажаними ефектами в оптимальному темпі у всіх оперативних просторах (доменах) та на всіх рівнях воєнних дій”.

Для України, яка здійснює амбітну оборонну реформу і все ще знаходиться на перехідному етапі від “радянської системи” до набуття стандартів НАТО, важливо вчасно відстежувати подібні тенденції та ретельно вивчати досвід як провідних західних країн і своїх партнерів, так і своїх ворогів та потенційних суперників.

В свою чергу в керівних документах ЗС РФ немає прямого посилання на мультидоменні операції. Втім, відсутність письмово закріпленої теорії не означає, що вона не існує у мисленні або на практиці. Так в ході стратегічних навчань, проведених Росією у 2020 та

Геннадій Коваленко,

полковник, офіцер штабу Стратегічного Командування НАТО

В

2022 році безпекова ситуація в глобальному контексті збереже риси нестабільності, важкої передбачуваності та швидкоплинної мінливості.

32

В зазначених умовах додаткової значущості набуватиме необхідність запровадження нових інноваційних підходів до планування й проведення військових операцій. Одним з таких підходів і є запровадження мультидоменного підходу до формування військових підрозділів, всебічного їх забезпечення, тренування й підготовки, а також застосування на різних театрах військових дій у всьому світі.

A. Мультидоменні операції

З урахуванням обмежених спроможностей міжнародних організацій (на кшталт ООН, ВОЗ, тощо) щодо вирішення проблемних питань глобального значення (на кшталт російської агресії, війни в Сирії, а також світової пандемії коронавірусу) останнім часом намітилася цікава тенденція до формування регіональних альянсів та так званих «коаліцій за бажанням». Гарним прикладом таких альянсів може слугувати американо-британськоавстралійський союз, який було офіційно оформлено у вересні минулого року. Саме такий підхід збережеться й на наступні 5-10 років і саме він не виключатиме, а навпаки - стимулюватиме тенденції до поступового переходу від планування

Для досягнення справжньої інтегрованості має бути забезпечене й належне інформування суспільства та необхідне його залучення до вище зазначених процесів. В цьому контексті тематика Мультидоменних операцій, яку взявся висвітлювати Центр воєнної політики та політики безпеки в рамках свого проєкту “Оборонні тенденції”, варта ретельної уваги.

До розділу

A. Мультидоменні операції та проведення конвенційних операцій до більш інноваційних методів, тобто - планування й проведення мультидоменних операцій. Також, в середньостроковій перспективі слід очікувати збільшення кількості так званих «доменів», наприклад, до вже існуючих доменів сухопутного, морського, повітряного, космічного й кібернетичного може додаватися інформаційний, або ідеологічний домен. Таким чином, з урахуванням аналізу поточної ситуації в безпековому контексті, а також тенденцій її розвитку на короткострокову перспективу, можна відверто стверджувати необхідність планування та проведення мультидоменних операцій, які можуть носити як локальний так і глобальний характер.


Михайло Драпатий,

бригадний генерал, Заступник Командувача Операції Об'єднаних сил (ООС)

У

країна протистоїть гібридній агресії Росії, а ймовірне вторгнення однієї з найпотужніших армій світу до України - це реальність, а не ілюзія. Сухопутні війська ЗСУ, Десантноштурмові війська ЗСУ та Морська піхота ВМС ЗСУ є основою наших Збройних Сил, складають переважну більшість військових частин в зоні операції об’єднаних сил і вже восьмий рік поспіль несуть основний тягар українсько-російської війни. Саме вони мають стати основною перешкодою на шляху агресора. Восьмирічний досвід протистояння російській агресії свідчить про критичну необхідність та пряму залежність досягнення переваги над противником від розвитку сучасних засобів збройної боротьби. Тому війська, які входять до складу ООС, мають розвиватися, удосконалювати свою тактику, переосмислювати форми і способи застосування військ, які засновані на новітніх оборонних технологіях.

До розділу

B. Суходіл

Для ефективного застосування військ потрібно зробити ще багато: в першу чергу - забезпечити повну імплементацію Указу Президента України №36/2022 від 1 лютого 2022 року “Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби у Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії ”.

підрозділів та оптимізувати їх структуру, створити та навчитися злагоджено використовувати велику кількість невеликих мобільних груп, оснащених протитанковими ракетними системами та переносними зенітно-ракетними комплексами, а також підготувати підрозділи до дій на танконебезпечних та десантнонебезпечних ділянках місцевості.

Безумовно, Сухопутні війська та війська (сили) у складі ООС системно вживають заходів з посилення їх спроможностей, створення новітньої системи управління, заснованої на C4ISR, переозброєння основних бойових частин та підрозділів на новітні високотехнологічні зразки озброєння та техніки як вітчизняного, так і іноземного виробництва та створення гарантованої системи всебічного забезпечення військ.

Постійний пошук асиметричних підходів для планування дій наших військ потребує креативного мислення усього особового складу. Але це, в свою чергу, вимагає мати відповідні знання і для цього повинні бути відвідні механізми.

Водночас, в умовах посилення ймовірного вторгнення російської армади ми повинні зробити усе, щоб завдати максимальних втрат агресору, а саме: удосконалити тактику застосування військових

DEFENSE TRENDS

Коментарі фахівців

Тому висвітлення на сторінках журналу “Defense Trends/Оборонні тенденції” досвіду провідних країн у вирішенні цих завдань є вкрай актуальним для наших Сухопутних військ та Збройних Сил в цілому. Все це допоможе військам (силам) у складі ООС відповідати на ті виклики, які виникають перед ними у нинішній непростий час.

33 33


DEFENSE TRENDS

Коментарі фахівців Артюх Володимир Миколайович,

С

віт у ХХІ столітті не став безпечніше. Зміна світового порядку, злам монополярного світу, призвели до накопичення геополітичних проблем та протирічь. Україна безпосередньо стикнулася з агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією частини території та фактично веде боротьбу за свою незалежність з 2014 року. Лише участь у військових союзах та блоках здатна дати можливість вистояти та перемогти у даній боротьбі. Саме тому на законодавчому рівні було задеклароване прагнення вступу України до НАТО. Це досить складний шлях, на якому необхідно виконати значну кількість заходів, основними з яких є: досягнення взаємосумісності й розвиток озброєння та військової техніки. Стрімкий розвиток технологій у ХХІ столітті дав поштовх до створення високоефективного озброєння та змінив підходи до ведення збройної боротьби. Необхідно відмітити тенденцію до збільшення інтенсивності бойових дій у аерокосмічному просторі. Дана тенденція вимагає першочергового розвитку відповідного сучасного озброєння та військової техніки Повітряних Сил (ПС) Збройних Сил

34

До розділу

генерал-лейтенант, Заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України в 2009-2012 роках, кандидат військових наук, доцент Вінницького національного технічного університету (ЗС) України, що дозволить їм стати потужним сучасним засобом збройної боротьби, здатним приймати участь в повітряно-космічних операціях.

C. Повітря

1

Створення комплексної системи протиповітряної та протиракетної оборони України, що ґрунтується на формуванні розвідувально-бойових платформ.

Існуючий стан озброєння та військової техніки ПС ЗС України не задовольняє вимогам боротьби з сучасними засобами повітряного нападу, оскільки переважна більшість зенітних ракетних комплексів, парку бойових літаків була виготовлена за часів Радянського Союзу 35-45 років тому та не готові (навіть за умови модернізації) до боротьби з літаками п’ятого та шостого покоління, ракетами класу “Іскандер”, “Калібр”, не мають захисту від сучасних засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).

2 3

З метою розвитку ПС ЗС України у 2020 році була розроблена та затверджена “Візія Повітряні Сили 2035”, в якій визначено основні напрямки модернізації озброєння та військової техніки, однак станом на 2022 рік відповідні заходи не отримали достатнього фінансування.

Грамотне поєднання та сумісне використання на полі бою пілотованої та безпілотної авіації. Створення ефективної системи управління безпілотною авіацією, інтегрованої в систему управління Повітряних Сил ЗС України.

Аналіз ключових трендів у розвитку форм та способів ведення збройної боротьби в повітрі та виконання заходів набуття взаємосумісності з ЗС країнами - членами НАТО свідчить про необхідність виконання наступних заходів розвитку:

Автоматизація процесів управління озброєнням у аерокосмічній сфері та створення єдиного інформаційного поля.

Виведення з бойового складу застарілих зенітних ракетних комплексів та бойових літаків, що лише витрачають обмежений фінансовий ресурс, з заміною їх на сучасні комплекси та літаки (у відповідності з візією Повітряні Сили 2035).

4 5

Набуття операційної взаємосумісності шляхом опанування органами військового управління штабних процедур НАТО та англійської мови. Наявність сучасного та ефективного озброєння Повітряних Сил, в тому числі бойової авіації, дозволяє нашій країні знаходитися у “вищій лізі” оборонних технологій, а також стримувати агресію РФ шляхом потенційного нанесення агресору неприпустимих втрат.

Бойові дії майбутнього - це в першу чергу боротьба оборонних технологій та боротьба знань, отже цілеспрямована втрата високотехнологічного озброєння Повітряних Сил ЗС України через хронічне недофінансування, відсутність чітких програм розвитку (підкріплених фінансовим ресурсом) є передумовою поразки у війні.


Степан Яким’як,

капітан 1 рангу, кандидат військових наук, доцент, начальник кафедри Військово-Морських Сил Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

А

гресивні гібридні дії Російської Федерації в Чорному, Азовському та інших морях Світового океану протягом останніх років суттєво знизили рівень міжнародної безпеки і національної безпеки багатьох держав. Україна, що веде боротьбу з Росією на східних рубежах Європи, є основним дистриб’ютором європейської безпеки, зокрема у Чорноморському регіоні. В цих умовах надзвичайно важливим аспектом у забезпеченні обороноздатності держави є визначення тенденцій в оборонній сфері на морі та забезпечення випереджувального розвитку військово-морських спроможностей України. Тому важко переоцінити діяльність щодо моніторингу і визначення світових тенденцій в оборонній сфері, вироблення рекомендацій щодо впровадження в Україні новітніх оборонних технологій. Окрім наведених в огляді світових тенденцій в оборонній сфері на морі, доцільно виділити ще декілька основних напрямів розвитку морського озброєння та впровадження технологій застосування морської сили державами та їх союзами. На тлі загострення боротьби за морські ресурси в Арктиці між Росією, Китаєм, США, Канадою та іншими північними державами, конфлікту між КНР, іншими державами регіону, США у Південно-Китайському морі, а також масштабного протистояння військових флотів НАТО і РФ у північних морях, Балтійському, Середземному, Чорному й інших морях, посилюється тенденція щодо зростання ролі морської сили у вирішенні геополітичних протиріч та забезпеченні міжнародної і національної безпеки. Використовуючи власні стратегічні властивості сучасні військово-морські сили держав та союзів спроможні суттєво впливати на розвиток воєнно-

політичної і воєнно-стратегічної обстановки у ключових світових регіонах. Ці властивості, що зазначені доречі в Об’єднаній доктрині морських операцій НАТО (Allied Joint Doctrine for Maritime Operations, AJP-3.1, 2016), забезпечують здатність до тривалого й автономного знаходження у віддалених районах і здатність застосовувати багатоцільові спроможності, у першу чергу ударні і авіаційні. Продовжується відновлення і створення нових оперативних формувань об’єднаних сил на базі флотів. Так, у 2021 році набуло повної оперативної готовності Об’єднане командування ЗС НАТО, створене у 2019 році у Норфолку (США). Водночас, в теперішній час однією з провідних тенденцій в оборонній сфері на морі є тенденція щодо стрімкого та масштабного створення і застосування морських роботизованих систем, створення військово-морських формувань, оснащених виключно роботизованими системами. Ще у 2017 р. у Центрі підводної війни ВМС США (Naval Undersea Warfare Center) було вперше створено дивізіон безекіпажних підводних апаратів (Unmanned Undersea Vehicle Squadron, UUVRON1). В сучасних умовах триває формування подібних формувань в інших провідних державах світу. Вивчаючи та використовуючи вказані вище тенденції, в умовах триваючої збройної агресії РФ проти України провідні військово-морські фахівці вживають заходів щодо проведення досліджень та впровадження новітньої концепції оснащення ВійськовоМорських Сил Збройних Сил України морськими роботизованими системами. Так, протягом лише декількох останніх років у Національному університеті оборони України виконано дві науково-дослідні роботи за даною тематикою, опубліковано і впроваджено в освітній процес відкритий навчальний посібник

До розділу

D. Море

DEFENSE TRENDS

Коментарі фахівців

“Морські роботизовані системи військового призначення: сучасний стан та перспективи”. Це створює передумови для успішної реалізації відповідних заходів, передбачених Стратегією ВМС ЗС України 2035 та концепцією розвитку флоту на середньостроковий період. Окрім того, у 2021 році посилилась тенденція до опрацювання і впровадження у силах оборони керівних документів за стандартами НАТО. Так, з урахуванням результатів досліджень, проведених у Національному університеті оборони України, було введено в дію Доктрину “Військово-Морські Сили Збройних Сил України”, затверджену Головнокомандувачем ЗС України 19 січня 2021 року. Особливістю доктрини є чітке визначення завдань флоту в умовах гібридних дій противника та запровадження положень керівних документів НАТО, зокрема щодо морських безпекових операцій. Водночас, слід наголосити на ще одній національній тенденції, яка у свою чергу опирається на світову тенденцію до формування і запровадження у провідних морських державах світу власних стратегій забезпечення національної безпеки на морі. Наприкінці 2021 року за ініціативою національних експертів було розпочато роботу міжвідомчої робочої групи під керівництвом Секретаря Ради національної безпеки і оборони України щодо опрацювання Стратегії морської безпеки України. Найближчим часом очікується її затвердження і введення в дію. У якості підсумку слід зазначити, що врахування наведених тенденцій та реалізація заходів з розвитку спроможностей у сфері національної безпеки на морі створюють передумови для успішного виконання завдань боротьби України з агресором, відновлення територіальної цілісності та захисту національних інтересів на морі.

35


DEFENSE TRENDS

Коментарі фахівців Валентин Петров,

доктор політичних наук, доцент

З

агальноприйнятим вже стало визначення кіберпростору як одного з доменів ведення бойових дій. Україна з 2014 року зазнає потужних кібератак з боку РФ, останній виклик нашій державі був кинутий 13-14 січня 2022 року, коли були уражені понад 70 сайтів органів влади. Ми вже усвідомлюємо, що будь яка ескалація політичної чи воєнної напруги матиме свій кібербезпековий вимір. Поза сумнівом, питання створення структури, відповідальної за кібероборону держави, ведення бойових дій в кіберпросторі для України є вкрай актуальним. У серпні 2021 року РНБО України ухвалило рішення «Про невідкладні заходи з кібероборони держави», яким був наданий формальний старт створення в системі Міністерства оборони кібервійськ. Водночас їх повноцінний запуск можливий лише після створення необхідної нормативно-правової бази на рівні закону. У свою чергу

36

інституціалізація кібервійськ можлива за умови чіткого розуміння доктрини їх застосування, розподілу повноважень та сфер відповідальності з іншими державними органами. Найпростіше запитання - чи має бути вказана структура бути інтегрованою в ЗСУ чи бути окремою сутністю в системі Міністерства оборони як, приміром, Головне управління розвідки чи Державна спеціальна служба транспорту. Не зовсім зрозуміло, яким чином відбуватиметься розподіл повноважень у мирний та у воєнний час. Хто відповідатиме в державі за кіберзахист критичної інфраструктури під час ведення бойових дій? Якщо в мирний час це є прерогативою Міністерства цифрової трансформації та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, то поки що не зрозуміло яким чином вони взаємодіятимуть з кібервійськами під час активної фази конфлікту з питань кібероборони держави.

До розділу

E. Кіберпростір

Також має бути визначена компетенція кібервійськ, оскільки в рамках своєй діяльності зазначена структура може здійснювати окремі заходи, що властиві розвідувальним органам або зачіпати таку складну сферу як оперативно-розшукова діяльність. Зазначені питання мають бути унормовані на рівні законодавства. Не менш важливим є ресурсна складова, а основним ресурсом тут є навчені висококваліфіковані та мотивовані співробітники. Невеликий «творчий» колектив з 3-5 осіб може діяти в кіберпросторі значно ефективніше більше ніж розгорнуте військове з’єднання з сотень одиниць техніки та тисяч особового складу. По ходу формування кібервійськ виникатиме дедалі більше прикладних проблемних питань. Водночас, і це найголовніше, початок покладено! Україна долучається до елітного клубу потужних держав, що мають власні кібервійська і розвивають свої спроможності діяти в цьому домені.


Павло Поздняков,

До розділу

кандидат технічних наук, старший дослідник, державний експерт директорату політики цифрової трансформації та інформаційної безпеки у сфері оборони Міністерства оборони України

С

учасні збройні конфлікти характеризуються зростанням ролі космічного простору і різних за призначенням космічних систем у досягнені переваги над противником. Відповідно до концепції “інтегрованого бойового простору” сучасні конфлікти відзначаються розподіленістю у просторі ведення операцій, застосуванням високоточної керованої зброї, просторовим рознесенням збройних сил і концентрацією їх вогневого впливу на противника, безперервністю процесу планування, ведення та матеріально-технічного забезпечення бойових дій. За таких умов інформаційна складова забезпечення операцій (бойових дій) є одним із головних нематеріальних активів, що забезпечує реалізацію бойового потенціалу військ (сил) та дозволяє скоротити цикл “спостереження орієнтування - прийняття рішення - дія”. Невід’ємною частиною підготовки і ведення сучасних збройних конфліктів стало застосування систем космічного зв’язку, інформації від супутникових навігаційних систем та метеорологічних космічних систем в інтересах забезпечення військ (сил). За допомогою даних від космічних систем спостереження визначають склад, розташування, оснащення та наміри противника, здійснюють контроль обстановки в районах зосередження його військ (сил). Основні світові тенденції: охоплення космічними, геоінформаційними, навігаційними системами, системами зв'язку підрозділів до тактичного рівня включно, глобалізація систем управління і розвідки;

F. Космос

збільшення можливостей операторів дистанційного зондування землі, розширення інструментарію автоматизації обробки та аналізу матеріалів космічного знімання, підвищення оперативності отримання космічних знімків; комерціалізація космосу, зростання кількості космічних апаратів військового та подвійного призначення, розширення можливостей щодо використання результатів космічної діяльності навіть для традиційно “некосмічних” держав; зменшення маси та розмірів космічних апаратів, розвиток бортових інформаційних комплексів космічних апаратів спостереження, насичення низької навколоземної орбіти мікросупутниками різного призначення (програми Starlink, Blackjack). Зважаючи на світові тенденції для України актуальним також є реагування на потенційну військову загрозу нашій державі з космосу. Україна все більше і більше знаходиться у полі зору різноманітних угрупувань космічних апаратів провідних держав світу, особливо Росії, що в свою чергу вимагає проведення постійного контролю та аналізу космічної обстановки, та розвитку відповідної технічної і аналітичної бази для її відстежування і оцінки. З цією метою визначено військового оператора контролю та аналізу космічної обстановки, проводиться робота щодо підвищення космічної ситуаційної обізнаності органів військового управління різних рівнів.

ПС США уклали з компанією Маска контракт на доставку військових вантажів на ракеті у потрібну точку планети

DEFENSE TRENDS

Коментарі фахівців

20

січня 2022 року стало відомо, що SpaceX виграла контракт ВПС США на суму понад $102 млн на перевезення військових вантажів та гуманітарної допомоги по всьому світу з використанням важких ракет. Контракт є частиною програми Rocket Cargo, яка передбачає вивчення використання великих комерційних ракет для глобальної логістики. Дослідницька лабораторія ВПС використовує контракт із SpaceX, щоб краще зрозуміти обмеження та доцільність використання космічних ракет-носіїв для транспортування вантажів з пункту в пункт і як комерційні можливості можуть бути адаптовані для використання Міністерством оборони. Контракт був укладений терміном на 5 років на суму понад $102 млн. У контракті не зазначено, які ракети SpaceX будуть використовуватися для програми. Керівник програми Rocket Cargo Грег Спанджерс повідомив, що Міністерство оборони зацікавлене у тому, щоб мати можливість доставляти вантажі до будь-якої точки світу для надання гуманітарної допомоги. За його словами, мета полягає в тому, щоб уряд був готовий використати комерційну послугу, як тільки галузь дозріє. «Комерційні постачальники передбачають фіксоване двоточкове транспортування до встановлених об'єктів, комерційну послугу, у придбанні якої, безумовно, будуть зацікавлені, коли вона стане доступною, - сказав він.» За словами Спанджерса, в рамках програми Rocket Cargo Дослідницька лабораторія ВПС збиратиме дані про навколишнє середовище, необхідні для програми під час запусків та посадок SpaceX.

37


DEFENSE TRENDS

Коментарі фахівців Іван Павленко,

полковник, Начальник Радіоелектронної боротьби Збройних Сил України

В

доповнення до наведених світових трендів електромагнітне середовище має ознаки динамічних змін у минулому році:

1

Зростання кількості автономних, високотехнологічних засобів, від комічних ракет до пилососів, що використовують електромагнітний спектр для забезпечення свого функціонування, та відповідно зростання рівня залежності людства від якості функціонування подібних систем. Як приклад можна розглянути подію у минулому році з блокуванням танкером Суецького каналу, коли імовірний вплив на супутникову систему управління танкера мав наслідки для всієї світової економіки.

2

Сприйняття електромагнітного спектру як нового домену, аналогічно до землі, повітря, моря, космосу, та кібер доменів. Об’єктивною реальністю збройних конфліктів сучасності є протікання їх у чотирьох традиційних вимірах (повітря, суша, море, космос) та кіберпросторі, поєднаних між собою електромагнітним середовищем. В сучасних умовах гібридних воєн та нелінійних конфліктів, враховуючи рівень розвитку та проникнення у життєдіяльність збройних сил різнотипних радіоелектронних систем електромагнітний спектр став новим полем бою і спроможність до домінування в ньому стала однією з важливих складових досягнення успіху в бою. Про важливість нового домену свідчить видання США у 2020 році Cтратегії завоювання переваги у

38

електромагнітному спектрі, Electromagnetic Spectrum Superiority Strategy, переоцінка Космос ролі операцій в електромагнітному спектрі та вихід нового JP 3-85 Joint Повітря Electromagnetic Spectrum Operations Суходіл (JEMSO)що відмінив JP 3-13-1 Electronic Warfare Море та JP 6-01 Joint Electromagnetic Spectrum Management Operations.

До розділу

G. Електромагнітне середовище

Кіберпростір

Сама радіоелектронна боротьба має тенденцію до переходу від виду забезпечення до окремого виду бойових дій. Також змінилась і фактична назва РЕБ в американській термінології з електронної боротьби, (Electronic Warfare) на електромагнітну боротьбу (Electromagnetic Warfare), що в ринципі є логічним з точки зору електромагнітного спектру.

3

КНР в своїй “Концепції інтегрованого стратегічного стримування” розглядають радіоелектронну боротьбу як один з елементів стратегічного стримування наряду з ядерною зброєю.

4

В провідних країнах світу існує тенденція поєднання підрозділів кібер та радіоелектронної боротьби. Логіка процесу полягає в тому, що більшість сучасних систем управління на полі бою забезпечує доступ до терміналів управління, сенсорів виявлення об’єктів та систем наведення на ціль через різнотипні

Електромагнітнесередовище

Інформаційний простір

радіозасоби, що використовують електромагнітний спектр. Роль РЕБ полягає у виявленні зазначених радіомереж, та доставки через радіоканал сформованого кібер-фахівцями шкідливого програмного забезпечення (вірусів) до обладнання, що підлягає впливу.

5

Перші реальні результати розвитку електромагнітної та оптикоелектронної зброї. Компанії Raytheon та BAE нарешті вийшли на рівень серійного виробництва систем РЕБ спрямованого випромінювання, спроможних знищувати БпЛА (рої БпЛА) на відстані до 5 км. В той же час бувший стартап, компанія Epirus зі своїм проектом Leonidas, що спроможний концентрувати в одній точці енергію багатьох випромінювачів та руйнувати електронне обладнання в грудні 2021 року отримала багатомільйонний контракт від DARPA на розробку зброї для потреб збройних сил США.

6

В сучасних реаліях гібридної війни та асиметричних впливів противника, радіоелектронна боротьба стає важливою складовою Національної безпеки та за умови сталого розвитку, подібно до КНР могла б стати елементом стратегічного стримування противника. Крім того, вже сьогодні всі об’єкти критичної інфраструктури повинні бути під куполом прикриття РЕБ.


Ігор Пампуха,

полковник, к.т.н., доцент, начальник науково-дослідницького центру ВІКНУ

До розділу

G. Електромагнітне середовище

DEFENSE TRENDS

Коментарі фахівців

Володимир Ткаченко,

полковник запасу, радник з РЕБ генерального директора корпорації «Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка»

П

ерш за все вдячні Центру воєнної політики та політики безпеки за прийняте своєчасне рішення щодо доведення до керівництва усіх гілок влади, персоналу Збройних Сил України та інших силових структур світових технологічних тенденцій у проекті «DEFENSE TRENDS/ОБОРОННІ ТЕНДЕНЦІЇ».

Такий проект - це не тільки майданчик для висвітлення новітнього, але й ефективний інструмент для обміну різних точок зору (зокрема науковців) на не прості питання щодо напрямків розвитку засобів сучасної війни, на що у всіх нас, на жаль, не вистачає часу.

1

Починаючи з 2020 року у доктринальних документах Збройних Сил США чітко визначено, що електромагнітний спектр це не звичний набір частот електромагнітних коливань (від 50 Герц в розетках до радіації атомів плутонію), а простір (домен/ середовище), у якому: поширюється електромагнітна енергія утворена електронними засобами (ЕЗ) радіокомунікації (зв’язку), радіолокації (РЛС), радіонавігації (GPS), лазерів, тепловізорів тощо та явищами природи (блискавки тощо);

2

З 2021 року особливо посилилось панування тенденції поєднання зусиль в інформаційному, електромагнітному і кібер (“не видимих”) просторах, яке обумовлено суттєвим впливом на результати бойових дій, а саме: в електромагнітному спектрі (просторі) - вплив на ЕЗ противника та захист своїх ЕЗ від впливу противника; в кіберпросторі - вплив на програмне забезпечення (ПЗ) ЕЗ противника шляхом проведення кібератак та захист ПЗ своїх ЕЗ від кібератак противника; кібератаки здійснюються шляхом доставки деструктивних/руйнівних програм (вірусів) в ПЗ ЕЗ; доставка вірусів здійснюються шляхом втручання засобами (передавачами) підрозділів РЕБ в радіо/лазерні/ квантові комунікаційні мережі/ лінії (тобто безпроводові, які є основними і практично єдиними мережами/лініями в зоні бойових дій, і в які можливо втрутитися зовні); в інформаційному просторі - вплив на свідомість особового складу (ОС) противника або

введення його в оману шляхом надання відповідної інформації зокрема через ЕЗ (спецзасоби, телерадіомовлення, мобільного зв’язку, радіо Інтернету тощо) та захист свого ОС.

3

Специфікою “невидимих” просторів обумовлена наявність окремих структурних підрозділів у штабах сил/військ при плануванні та веденні операцій у “видимих” просторах. Так, в штабах стратегічного рівня передбачені групи операцій в електромагнітному спектрі (EMSOС), а в штабах оперативного і тактичного рівнів - відділи дій у кібер та електромагнітному просторах (СЕМА), до роботи в яких, на чолі, як правило, з офіцером РЕБ (електромагнітної війни), залучаються фахівці до 30 спеціальностей, зокрема з РЕБ, кібер та інформаційного впливу/захисту, управління радіочастотами. При плануванні та веденні операцій у “видимих” просторах ці структурні підрозділи забезпечують командуванню стійке керування та управління, визначення пріоритетів, інтеграцію, синхронізацію і концентрацію дій в “невидимих” просторах.

здійснюється підготовка та ведення операцій, як самостійних так і у складі операцій в сухопутному, морському. повітряному та космічному (“видимих”) просторах.

39


DEFENSE TRENDS

Оборонні іновації Симона Р. Соаре

Simona R. Soare Науковий співробітник з оборонного та військового аналізу IISS

Фабріс Потьє

Fabrice Pothier Консультант старшого наукового співробітника з оборонної політики та стратегії IISS

Зі статті "Провідні переваги: ​​ключові чинники оборонних інновацій і майбутнє операційних переваг" , з якою Ви можете ознайомитись на сайті пректу www.defensetrends.com.ua/

Т

ехнологічні інновації є ядром міждержавної стратегічної конкуренції. Спроможність націй успішно розвивати, інтегрувати та використовувати новітні та проривні технології (emerging and disruptive technologies (EDTs)) у розробці озброєння є критичним елементом і показником у глобальному масштабі змагання за військову перевагу. Незважаючи на глибокі відмінності в стратегічній культурі, провідні держави у світі дедалі більше зосереджені на тому, як зберегти або створити

Сергій Максимов,

Генеральний директор Директорату політики цифрової трансформації та інформаційної безпеки у сфері оборони Міністерства оборони України

В

40

арміях провідних країн світу існують різноманітні підходи до інноваційних технологій. В самому узагальненому вигляді до основних напрямів інноваційної діяльності та їх прикладного використання, які потребують пріоритетного розвитку та впровадження у сфері оборони, можна віднести: штучний інтелект; технології доповненої реальності та машинного навчання; технології використання “великих даних” роботизовані системи озброєння наземного, морського та повітряного базування; біологічні та генно-інженерні технології; сучасна електроніка та новітні матеріали; сенсори та автоматизовані системи отримання даних;

проривні технологічні переваги та операційну перевагу проти потенційних супротивників. Які рушії оборонних інновацій діють у час поновлення великодержавної конкуренції, як оборонні інновації перетворюються на оперативну перевагу, що зробити, щоб оборонні інновації були ефективними - цими питаннями обіймається військове керівництво провідних держав. Створити перевагу в бойових діях - це не тільки впровадити новітні та проривні технології з цивільного сектору. Таке впровадження також не визначає автоматично бажаних стратегічних результатів у формі операційної переваги та стратегічної конкурентоспроможності. Оборонні інновації передбачають осмислену ​​ технологічну, організаційну та доктринальну зміну існуючих законодавчих норм та принципів, спрямовану на реагування на нове стратегічне середовище та досягнення стратегічної переваги та конкурентоспроможності, включаючи, але не обмежуючись, бойові дії. Притаманне коригування в галузі оборонних інновацій включають перепроектування та впровадження нових відносин між оборонними установами та суспільством, зокрема експертними спільнотами, приватною промисловістю та науковими колами.

системи накопичення та передачі енергії; системи забезпечення інформаційної безпеки нового покоління; системи ситуаційного управління, інформаційноаналітичної підтримки управлінської діяльності, моделювання тощо; космічні технології У 2021 році у Міністерстві оборони України сформовано Центр інновацій та оборонних технологій. Протягом 2022 року ми плануємо забезпечити набуття ним мінімально необхідних спроможностей та вийти на розроблення конкретних проєктів. При створенні центру ми виходили з необхідності мати в системі Міністерства оборони України майданчик, який може виконувати частину практичних (прикладних) завдань щодо інноваційних розробок у сфері інформаційних, роботизованих, сенсорних та космічних технологій в інтересах оборони. Мова йде про розроблення оборонних інноваційних проєктів, продуктів та технологій, їх супроводження та впровадження для потреб сил оборони.


Центр інновацій

та розвитку оборонних технологій майбутнє операційних переваг Марат Утюшев,

полковник, Начальник Центру інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони України

Трохи історії

П

роект Центру інновацій та розвитку оборонних технологій (далі- Центр) виник не на порожньому місті. Йому передувала історія волонтерської групи “Аеророзвідка”, яка наприкінці 2015 року перетворилась у військову частину бойового складу Збройних Сил України (в/ч А2724). Далі були 5 років плідної співпраці з NATO Communications and Information Agency (NCIA) та NATO C4 Trust fund, розбудови на основі отриманих знань певних спроможностей для Збройних Сил України, розробки богатофункціональних роботизованих безпілотних платформ, та ще багато інших цікавих та складних проектів, пов’язаних з обороноздатністю України. Наприкінці 2020 року керівництвом Збройних Сил України було прийняте рішення про розформування військової частини А2724. Вже в ході розформування військової частини А2724 керівництвом Міністерства оборони України приймається рішення щодо створення Центру із залученням до служби в ньому фахівців з військової частини А2724 з метою збереження напрацювань та накопиченого досвіду.

DEFENSE TRENDS

Оборонні іновації

Інновація - це результат системної діяльності, спрямованої на реалізацію досягнень науковотехнічного прогресу та їх удосконалень, що сприяє кількісним та якісним змінам у внутрішньому середовищі підприємства та забезпечує підвищення ефективності та отримання конкурентних переваг Вікіпедія

Місія Центру Протягом останніх 30 років в Україні триває процес переходу від постіндустріального до інформаційного суспільства. Збройні Сили України та супутні галузі економіки України також є частиною цього процесу. Перехід до інформаційного суспільства вимагає глибокої інформатизації та автоматизації всіх процесів, які забезпечують життєдіяльність суспільства. Те саме стосується і сектору безпеки і оборони. З метою реалізації наведеної вище парадигми в Збройних Силах України декілька разів здійснювалися спроби створення цілісної системи інформатизації та автоматизації процесів управління діями військ (сил) та їх всебічного забезпечення - Єдиної автоматизованої системи управління Збройних Сил України (ЄАСУ ЗС України). На жаль, жодна спроба не призвела до очікуваного результату. Причин можна наводити багато, але основні - це велика вартість проектування і реалізації та передчасне старіння технологічних рішень. До прикладу, останній системний проект ЄАСУ ЗС України був розроблений 2013 року. Реалізація проектних рішень цього системного проекту триває й досі в межах декількох підсистем. За браком

коштів реалізувати вдалося лише фрагменти цих підсистем. Технології побудови програмноапаратних комплексів підсистем, які були закладені у технічні завдання відповідно до системного проекту та реалізовані, вже морально застарілі. Більш того, застарілі та потребують оновлення процеси, які були автоматизовані. В результаті людські та фінансові ресурси витрачені марно. Цей висновок стосується не тільки сфери інформаційних технологій.

Місія Центру полягає у: нівелюванні ризиків при проведенні інформатизації та автоматизації процесів в силах безпеки та оборони на основі аналізу тенденцій розвитку інформаційних технологій та процесів, які підлягають автоматизації, у короткостроковій та більшій часовій перспективі; створенні конкурентного середовища для залучення виконавців робіт та надавачів послуг, які мають достатній рівень компетенції та досвід ведення інноваційних проектів; запровадження інноваційних підходів щодо виконання проектів, які належать до сфери компетенції Центру; розробка спеціалізованого програмного забезпечення для системоутворюючих елементів ІТ інфраструктури сил безпеки і оборони та їх кібернетичного захисту.

41


DEFENSE TRENDS

Візія Центру

С

пираючись на Стратегію воєнної безпеки України Міністерство оборони України розробило політики, відповідно до яких має відбуватися інформатизація та автоматизація сектору безпеки та оборони України. Враховуючи попередній досвід та з метою набуття технологічної сумісності з країнами членами Організації Північноатлантичного договору (НАТО) методологічною та технологічною основою створення цілісної системи інформатизації та автоматизації процесів управління діями військ (сил) та їх всебічного забезпечення має стати NATO Federated Mission Networking - Федеративна мережа місій, ініціатива НАТО, що спрямована на забезпечення оперативної сумісності, обмін інформацією та розвідувальними даними та синхронізацію бойового ритму під час спільних операцій НАТО та країн-партнерів.

Концепція розвитку FMN спирається на так звані спіралі Federated Mission Network («FMN Spiral»), що відображають етапи її реалізації та розвитку. На теперішній час актуальною є FMN Spiral 4, але рівень автоматизації Збройних Сил України дозволяє лише мати амбіції у ближній короткостроковій перспективі створити умови для запровадження FMN Spiral 2. В умовах що склалися, Центр має стати установою, яка візьме на себе методологічне та технологічне супроводження процесу ліквідації технологічної невідповідності стану автоматизації процесів сектору безпеки і оборони України відповідним спіралям FMN. З цією метою Центр комплектується особовим складом, який має компетенції та практичний досвід розробки складних інноваційних продуктів, які базуються на технологічному стеку, який відповідає FMN Spiral 4. Більш того, команда Центру разом з іншими фахівцями НАТО та їх партнерами приймає участь у розробці перспективних інноваційних технологій (підходів, методів) через участь у низці робочих груп НАТО по розробці специфікацій наступних спіралей FMN. Високий рівень компетенцій команди Центру 42 створює передумови для відносно

швидкого подолання описаної вище відсталості. Відповідно до Положення про Центр, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 01 вересня 2021 року №65, Центр проводить експертизу в межах компетенції тактико-технічних та технічних завдань, технічних вимог (умов) щодо створення, впровадження та модернізації інформаційних (інформаційно-аналітичних, автоматизованих) систем (комплексів) різного функціонального призначення, базових та функціональних сервісів, інформаційної (у тому числі інженерної) інфраструктури, розробки та закупівлі спеціального програмного забезпечення, а також проведення відповідних науково-дослідних та дослідноконструкторських робіт. Ці повноваження надані Центру з метою коригування та синхронізації перспективних розробок, які належать до його компетенції, з політиками Міністерства оборони України. В процесі розробки інноваційних продуктів в сфері інформаційних технологій та роботизованих систем, команда Центру стикається з низкою проблем щодо відсутності нормативного врегулювання застосування новітніх підходів до інноваційної діяльності в секторі безпеки і оборони. Накопичений досвід може стати основою для розробки пропозицій щодо внесення змін в існуючі або розробки нових нормативно-правових актів, які визначають правові аспекти інноваційної діяльності в секторі безпеки і оборони. До прикладу, запровадження ведення проектів з розробки інформаційних технологій за Agile методологіями (для прикладу Scrum) замість ДКР, запровадження гнучких механізмів формування проектних команд та інше. За попередні роки команда Центру налагодила співпрацю з приватним сектором ІТ та роботизованих систем, але без дієвих механізмів партнерства та відсутності фінансового ресурсу для реалізації цілей партнерства ця співпраця була обмежена лише обміном інноваційними ідеями та досвідом їх реалізації. Діючим Положенням про Центр передбачено ведення проектів у форматі державно-приватного партнерства та надання Центру статусу Замовника наукових досліджень за напрямами, які відносяться до

компетенції Центру, не обмежуючись лише межами наукових установ сектору безпеки і оборони України. Це створює можливість організації на базі Центру майданчику для апробації інноваційних ідей (“інноваційного інкубатору”) та їх впровадження в діяльність сектору безпеки і оборони. За час агресії Російської Федерації проти України, багато інноваційних ідей перетворилися в високотехнологічні продукти, які використовуються Збройними Силами України та іншими суб’єктами сектору безпеки і оборони. Ці продукти стали втіленням накопиченого досвіду протистояння агресії, але зазвичай вони використовуються як окремі системи або комплекси засобів автоматизації чи окремі безпілотні платформи. Завданням Центру є об’єднання всіх високотехнологічних продуктів, які використовуються в секторі безпеки і оборони, в єдиний інформаційний простір на основі використання технологічних та операційних стандартів НАТО. Це суттєво підвищить ефективність застосування високотехнологічних зразків озброєння та військової техніки. Впровадження стандартів НАТО в інноваційні продукти для сектору безпеки і оборони в подальшому надає можливість їх використання в операціях, які проводять об’єднані сили НАТО. Це сприяє виходу високотехнологічних продуктів, які прийняті на озброєння в Україні, на ринки озброєння та військової техніки НАТО. В подальшому інноваційні компетенції Центру можуть бути розширені. Започаткування інноваційної діяльності в Міністерстві оборони України передбачає адаптацію сил безпеки і оборони до новітніх викликів та загроз, що виникають у світі, розвиток сучасних систем озброєння та військової техніки для надійного захисту України, а також координацію зусиль з союзниками для утримання спроможностей сил безпеки і оборони України на вістрі технологічного прогресу. Центр має бути в авангарді перетворення сил безпеки і оборони України на потужну високотехнологічну силу, яка здатна дати гідну відсіч будь якому агресору на землі, у повітрі, на морі та в кіберпросторі.


Валентин Горовенко,

Завідувач відділу воєнної політики Центру безпекових досліджень Національного інституту стратегічних досліджень

І

нноваційний розвиток є ключовою потребою сьогоднішнього часу.

Від своєчасності, інтенсивності та повноти впровадження інновацій в економічну, соціальну, інформаційну та інші сфери залежить майбутнє кожної держави, її геополітичне положення у новій інформаційній епосі. Не є тут виключенням і сфера оборони, яка конче потребує впровадження принципово нових прогресивних технологій. За досвідом передових країн, для реалізації інноваційної політики у сфері оборони створюється мережа організаційних структур (інноваційна інфраструктура), кожний елемент якої опікується певним сегментом цієї політики. У кожній країні вона має національні особливості, враховуючи, зокрема, економічний і науковий потенціали. В Україні впровадження інвестицій в оборонну сферу є одними з основних завдань науково-дослідних інститутів (центрів) Міністерства оборони, Збройних Сил України та інших складових сектору безпеки і оборони. До їх реалізації залучаються також інститути Національної академії наук. За останнє десятиліття все більший внесок в розробку інноваційних проектів надає приватний сектор. Поряд із активізацією інноваційної діяльності зазначених суб’єктів, простежується також розвиток так би мовити спеціалізованої інноваційної інфраструктури. Зокрема, у квітні 2017 року було анонсовано створення за підтримки ДК «Укроборонпром» Платформи розвитку інновацій - агенція з інкубації та реалізації інноваційних проектів у сфері оборонних технологій. У 2022 році має бути завершено створення і набуття функціональної спроможності агенції з розвитку оборонних технологій. У статті її автор виклав основні питання, які стосуються місії і візії одного із елементів інноваційної

До стат ті

Центр інновацій та розвитку оборонних технологій

інфраструктури держави - нещодавно створеного при Міністерстві оборони України Центру інновацій та розвитку оборонних технологій (далі - Центр).

Особливу увагу варто звернути на можливість налагодження співпраці Центру зі складовими сил безпеки, в руслі згаданих у статті його завдань.

Судячи з матеріалів статті його діяльність передбачено зосередити на реалізації одного із стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності України - розвитку сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки. Безумовно в частині, яка стосується оборонної сфери.

Загалом слід визнати, що заявлені завдання Центру достатньо амбітні. Наскільки встановлена ними планка є реальною для подолання, і як «вмонтується» Центр в існуючу систему науково-дослідних установ Міністерства оборони і Збройних Сил України, стане зрозумілим вже найближчим часом.

Зважаючи на надто короткий термін діяльності Центру, передчасно робити висновки про реальні можливості реалізувати проголошені ним місію і візію. Надто багато проблем слід вирішити для цього. Про деякі з них вказується у статті.

Але його створення є необхідним, у тому числі в якості експерименту. Вивірених рецептів створення відомчих інноваційних структур на сьогодні немає. Тому Центр може відіграти роль об’єкта, на якому буде апробовано повноваження, завдання і організація діяльності подібних структур в інших складових сектору безпеки і оборони. Варто лише на час експерименту максимально обмежити фінансову діяльність Центру.

Але варто звернути увагу й на інші, незгадані автором проблеми. Одні з найперших, це: правове забезпечення формування національної інноваційної системи, у тому числі її оборонної складової; правове регулювання взаємовідносин між виробничою, конструкторською та науководослідною сферами. Це загальнодержавні проблеми, які впливають і на діяльність Центру. Поряд з цим, правового регулювання/уточнення потребують взаємовідносини Центру з науководослідними установами Міністерства оборони та Збройних Сил України в широкому спектрі наукової і науково-технічної діяльності.

DEFENSE TRENDS

Коментарі фахівців

І на завершення. На сьогодні Україна знаходиться ще на етапі формування національної інноваційної системи у сфері оборони. І як показує вітчизняний досвід і досвід інших країн, не варто при цьому йди по шляху копіювання іноземних систем. Ми маємо взяти все краще з досвіду інших, яке прийнятне для нашої держави, і зберегти національні здобутки. Як зазначив свого часу основоположник протестантизму Мартін Лютер - «Не варто виплескувати з ванни з брудною водою і саму дитину».

43


DEFENSE TRENDS

Системи управління боєм

BMS

Battle management systems

За матеріалами розділу "Battle management systems"видання Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS, Великобританія) «The Military Balance 2021»

С

истеми управління боєм (BSM), створені на основі сучасних інформаційнотелекомунікаційних технологій, призначені для підтримки прийняття рішень, удосконалення систем командування, контролю та управління інформацією, а також управління на полі бою. Вони забезпечують підвищення ситуаційної поінформованості, за рахунок відображення інтегрованої загальної операційної картини. Дозволивши прискорити оцінку та прийняття рішень щодо ведення бойових дій, BSM збільшують темп операцій, щоб випередити противника у маневрі та циклі прийняття рішень. Найбільш амбітні розробки спостерігаються серед збройних сил, які прагнуть проводити багатодоменні операції. Проте вони також мають більш широке значення. Майже всі збройні сили, які прагнуть інтегрувати передові озброєння та системи, а також думати та діяти

швидше, ніж противник, прагнуть використовувати ту чи іншу форму системи управління боєм. Для багатьох ці плани супроводжуються або здійснюються аналогічною спрямованістю на розробку та вдосконалення систем оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження (С2), які лежать в основі та постачають основні дані до BMS. Однак ефективне використання цих систем пов'язане із певними труднощами. Збільшення кількості даних від більшої кількості джерел веде до ширшого використання технологій, включаючи штучний інтелект (AІ). У свою чергу, вони порушують правові та етичні питання, пов'язані з автономним просіюванням та відбором даних, а також прийняттям рішень. Тим часом електромагнітний спектр (ЕМС), на який спираються сучасні BMS, залишається вразливим для

Системи управління боєм (BMS) стають дедалі важливішими для ведення бойових дій. 44

електронних атак, що призводить до відповідних змін у наступальних та оборонних можливостях. Це також призводить до того, що деякі збройні сили готуються до операцій, де їх доступ до BMS або EMS у ширшому розумінні може бути погіршений або повністю заблокований. Це ставить на перше місце удосконалення електромагнітного захисту і більш стійкої архітектури, наприклад супутників. Це також означає, що персонал повинен бути краще навчений, щоб він міг працювати, коли доступ до EMS заблокований, а також краще навчений використовувати BMS у складних багатодоменних операціях та інтегрувати їх у поле бою, особливо у коаліційних операціях. Для західних оборонних організацій додаткова проблема у тому, що ці системи дедалі більше інтегруються у збройні сили їхніх головних стратегічних конкурентів - Росії та Китаю.


ростання складності військових можливостей та операцій після 1945 року призвело до необхідності автоматизації у багатьох сферах управління боєм. Це збіглося з покращенням інформаційно-технологічних можливостей для автоматизації процесів С2 і все більш швидкого поширення рішень через інфраструктуру зв'язку, що розширюється, а також з впровадженням більш складних систем озброєння. Розробка США Глобальної системи командування та управління (GCC), що надійшла на озброєння наприкінці 1990-х - на початку 2000х років, стала важливим показником можливостей, призначених для сучасної BMS. Він включає набір апаратних та програмних засобів, що використовуються для планування та виконання операцій, і працює через класифіковані та некласифіковані

мережі Міністерства оборони США. Варіанти архітектури GCC застосовуються всіма збройними силами США. Хоча країни працювали над розробкою та більшою інтеграцією суверенних систем С2, включаючи досконаліші системи спільної взаємодії, були також багатосторонні розробки, прикладом яких є Система повітряного командування та управління НАТО (ACCS). Ініціатива ACCS розпочалася у 1999 році зі створення масштабованої апаратної та програмної архітектури для оснащення європейських членів НАТО, а також створення Комбінованих центрів повітряних операцій для використання у воєнний час. Поряд з виконанням національних вимог, пов'язаних з інтегрованою протиповітряною та протиракетною обороною, архітектура може об'єднувати національні повітряні дані, розроблені національними ACCS, та створювати те, що НАТО називає інтегрованим та сумісним потенціалом.

Існує потенціал для аналогічних розробок загальних масштабованих систем С2 та BMS, які могли б бути використані збройними силами країн НАТО. Такі зусилля могли б скоротити витрати на розвиток за рахунок економії з урахуванням масштабу та розподілу тягаря за одночасного поліпшення координації планування й проведення операцій багатонаціональних сил.

DEFENSE TRENDS

З

Еволюція

Вимоги до оперативної сумісності, встановлені НАТО, мають на меті забезпечити, щоб навіть розрізнені системи держав-членів могли ефективно обмінюватися інформацією в мережах альянсу С2. Тим не менш, оскільки США прискорюють розвиток та багатодоменну інтеграцію своїх BMS, існує ризик того, що їхні союзники з НАТО можуть зіткнутися з проблемою оперативної сумісності просто не встигаючи удосконалювати свої системи.

45


DEFENSE TRENDS

Перевага BMS

BMS

призначені для збору та аналізу розрізненої інформації та представлення її командирам, штабам та підлеглим на різних рівнях системи управління. Сучасні BMS призначені для з'єднання платформ і систем з метою об'єднання даних, що включають - на самому базовому рівні - картографічну інформацію про район бойових дій, розташування сил противника та схеми переміщення військ. З часу своєї появи ці системи стали масштабованими та придатними для використання на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях. Наприклад, на тактичному рівні система може забезпечувати інтегрований захищений зв'язок, передачу даних з датчиків розвідки, спостереження та розвідки, інформацію про цілевказівку, накази та плани, а також ситуаційну поінформованість про місцезнаходження та пересування своїх сил та сил противника. На оперативному і стратегічному рівнях система повинна буде інтегрувати і швидше представляти експоненційно більший обсяг даних із діапазону джерел, що

розширюється. У міру зростання оперативних потреб та зростання технологічного потенціалу все більш важливо плавно синхронізувати та інтегрувати ці системи для досягнення мети забезпечення всеосяжної ситуаційної поінформованості та загальної оперативної картини на суші, морі, у повітрі, космосі та кіберпросторі, а також для підвищення швидкостіобміну інформацією. Є шанс, що автоматизована BMS могла б пришвидшити цей процес, прискорити прийняття рішень і, можливо, також дати більше можливостей для прийняття рішень, загалом покращивши швидкість, з якою бійці можуть переміщатися петлею OODA (спостерігати, орієнтуватися, вирішувати, діяти), вперше запропонованої колишнім полковником ВПС США Джоном Бойдом у спробі здобути верх над противником. Однак існує також ризик того, що великі обсяги інформації можуть звузити простір для прийняття рішень, якщо BMS не надасть адекватної підтримки або якщо персонал не буде навчений адекватно використовувати можливості цих систем. Крім того, надмірна опора на передові технології може зробити прийняття оперативних і тактичних

Загрози для стійкості BSM від засобів РЕБ та електромагнітної зброї зростатимуть у міру того, як швидша і складніша зброя і дедалі більш міждоменні військові операції стимулюватимуть прийняття штучного інтелекту (АІ) для підтримки прийняття рішень в архітектурі BMS. 46

рішень вразливим для спроб порушити С2. Це може включати звичайні перешкоди, щоб порушити роботу EMS. Інвестиції Росії в засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), включаючи системи, що розгортаються, відображають цю тенденцію. В той же час, BMS зіткнеться зі зростаючим ризиком від діяльності, спрямованої на підробку, а також на ураження та відмову у використанні EMS. Ці загрози зростатимуть разом з використанням все більш швидкої та складної зброї у мультидоменних операціях, що буде стимулювати прийняття штучного інтелекту (АІ) для підтримки прийняття рішень в архітектурі BMS. Надаючи ключові переваги завдяки зниженню робочого навантаження для людей-операторів, підвищення технічних можливостей може збільшити потенційні вектори атак для операцій противника, таких як кібератаки. Примітно, що у доповіді Міністерства оборони США за 2020 рік "Військові події та події у сфері безпеки за участю Китайської Народної Республіки" повідомлялося, що Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) активно вивчає потенціал використання космосу, кіберпростоу та РЕБ для ураження С2-мереж противника.


итай надає великого значення автоматизації C2.

НВАК, за словами Пентагона, вже почала використовувати "аналітику великих даних, яка об'єднує різні дані для покращення автоматизації та створення всеосяжної картини в реальному часі" в рамках свого прагнення "ведення боротьби та здобуття перемоги в інформатизованих війнах". У доповіді також зазначається, що НВАК вивчає питання про те, як штучний інтелект (АІ) може підвищити автономію командування та управління. У ньому йдеться, що майбутні системи оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження (C4ISR) "будуть прагнути використовувати штучний інтелект для збору, об'єднання та передачі великих даних для більш ефективного управління на полі бою та вироблення оптимальних рішень". Цілком імовірно, що китайські інвестиції в цій галузі багато в чому зобов'язані спостереженням за важливістю цих технологічних розробок та можливого майбутнього напряму розвитку збройних сил США. Прикладом цього є інвестиції ВМФ НВАК у розробку зброї та датчиків, які, мабуть, аналогічні системі бойового управління Aegis ВМС США. Діапазон датчиків та зброї, виявлених на есмінцях типу 052D (Luyang III), змусив аналітиків вважати ймовірним, що НВАК використовуватиме програмне забезпечення для синтезу цих можливостей. Дійсно, цілком можливо, що НВАК прагне не просто відповідати американським та союзницьким технологіям BMS, але й перевершити їх за допомогою застосування передових технологій, таких як машинне навчання, щоб досягти того, що старший виконавчий директор Корпорації авіаційної промисловості Китаю (AVIC) назвав OODA 3.0, щоб покращити "інформаційну гнучкість" Хоча ці застереження були зроблені

в контексті розвитку бойової авіації, вони, мабуть, відбивають траєкторію розвитку збройних сил Китаю. Справді, як було зазначено у доповіді Дослідницької служби Конгресу США за 2020 рік, "тісні паралелі між розвитком штучного інтелекту США та Китаю змушують деяких керівників Міністерства оборони турбуватися про перспективи збереження звичайної військової переваги США, як це передбачено у нинішньому посібнику з оборонних інновацій". У більш широкому значенні Китай реалізує національний план розвитку штучного інтелекту. Водночас Китай прагне покращити спільні бойові можливості, проводячи інституційні реформи, спрямовані на оптимізацію командування та управління, такі як створення у 2016 році п'яти командувань Театрів військових дій замість попередніх семи військових округів.

Р

осія пішла по дещо подібному шляху, хоча вона почала процес раціоналізації та вдосконалення С2 раніше Китаю, її загальний прогрес, можливо, більш уразливий для проблем, пов'язаних з оборонним фінансуванням та промисловим потенціалом. Проте військові реформи в Росії після 2008 року призвели до значних змін в системі С2 збройних сил. Було впроваджено передові технології, а також відбулися значні організаційні зміни, спрямовані на підвищення швидкості та координації прийняття рішень. На основі уроків воєн у Чечні та Грузії, російські військові вирішили впорядкувати архітектуру управління збройними силами, і після 2010 року було створено об'єднані стратегічні командування (ОСК). Командири ОСК контролювали всі сили в межах своєї зони відповідальності, за винятком засобів стратегічного рівня, таких як Ракетні війська стратегічного призначення. Проте Москва також розробила автоматизовані можливості, такі як Національний центр управління обороною (НЦУО). Розташований у Москві та створений у 2014 році, цей об'єкт об'єднує Генеральний штаб та

Міністерство оборони Росії з іншими урядовими відомствами. Можливо, це була частина спроби покращити централізовану координацію, оскільки Росія передала контроль над бойовими засобами командирам ОСК. НЦЗВ також зрештою зв'яже оперативно-стратегічні рівні з тактичними рівнями, підключившись до підлеглих командних центрів, і, як повідомляється, має високий рівень автоматизації завдяки використанню суперкомп'ютерів.

DEFENSE TRENDS

К

Розвиток поза західних країн

Створення НЦУО відображає загальне підвищення бойових можливостей російських Збройних сил за рахунок забезпечення удосконаленими цифровими мережами. З 2000 року російська оборонна промисловість працює над єдиною системою управління в тактичній зоні (ЕСУ-ТЗ), хоча аналітики збройних сил Росії дійшли висновку, що у промисловості виникли проблеми як із виконанням передбачених термінів, так і з практичними проблемами створення такої нової системи, а також із витратами на її розгортання у достатній кількості. У грудні 2017 року Міністр оборони Сергій Шойгу доповів, що ЄСУТЗ успішно використовується в бойовій підготовці, а контракт, як повідомляється, підписаний у грудні 2018 року. Одне із завдань для Москви зараз полягає у координації різних систем, які були розроблені. Як і ЕСУ-ТЗ, Сухопутні війська Росії розробляють АСУВ Акація-М для використання на оперативнотактичному рівні, тоді як Повітрянодесантні війська використовують АСУВ "Андромеда-Д" для використання на аналогічному рівні. Російські підрядники зараз продають таке обладнання на міжнародному ринку: "Сузір'я", виробник ЕСУТЗ, вказує в Інтернеті для явного експорту те, що він називає "автоматизованими армійськими тактичними системами командування та управління (AАTCКУ), призначеними для забезпечення автоматизованого командування та управління сухопутними військами від рівня відділення до батальйону".

47


DEFENSE TRENDS

Традиційно ціни на російське обладнання є конкурентоспроможними порівняно з його західними аналогами, і Москва також менш розбірлива щодо країн, яким вона постачає техніку, відкриваючи можливості для закупівель для країн, які не можуть або не хочуть закуповувати західну технологію С2.

Майбутні тенденції Хоча автоматизація систем управління змінила хід операцій після закінчення Другої світової війни, є шляхи для подальшого розвитку. Цифровізація, на яку спираються BMS, робить їх потенційно вразливими для кібератак. Використання цифрових систем C2 робить пріоритетним використання складних протоколів безпеки зв'язку/ передачі (COMSEC/TRANSEC) для запобігання проникненню шкідливого коду в BMS, а також надійних інструментів кібербезпеки для виявлення й нейтралізації атак. Кібератаки можуть приймати форму спроб заблокувати або порушити використання всієї або частини BMS або навіть більш тонких дій, таких як підробка. Цей ряд складних завдань збільшує ймовірність того, що поряд з інтеграцією технологій штучного інтелекту для підвищення оперативного потенціалу BMS кіберзахист із використанням штучного інтелекту стане такою ж частиною будь-якої майбутньої архітектури BMS. Більше того, оскільки панування над електромагнітним спектром більше

І

нші країни просунулися вперед з аналогічними внутрішніми розробками - PAK-IBMS (Pakistan Integrated BMS) оснащує пакистанську армію та забезпечує планування місій, відстеження сил та обмін повідомленнями на тактичному та оперативному рівнях. Індія також докладає зусиль для вдосконалення та автоматизації засобів командування та управління. В обох

випадках успіх залежатиме не лише від надання технічного рішення, а й від його інтеграції до збройних сил. Внутрішні розробки С2 та BMS, а також потенційне їх поширення мають наслідки для збройних сил США та союзників, яким, можливо, доведеться зіткнутися з супротивниками у майбутніх конфліктах із високим ступенем складності С2.

не гарантовано, кібербезпека та заходи COMSEC/TRANSEC будуть життєво важливими, як і здатність сил боротися та переважати в середовищах, де цифрова C2 порушена або повністю заблокована.

США, призначена для "з'єднання датчиків усіх військових служб - ВПС, армії, морської піхоти, Військовоморського флоту та космічних сил - у єдину мережу".

Через це, хоча BMS можуть мати все більше значення для операцій, вони не повинні стати настільки незамінними, щоб військові завдання не могли бути виконані без них. Ця передбачувана вразливість приведе до більшої уваги до захисту від РЕБ (EMS), а також до можливостей, які забезпечать неможливість використання противником EMS. Поява багатодоменних операцій (MDO) разом із зростаючим використанням можливостей штучного інтелекту, ймовірно, вплине на майбутній напрямок розвитку технології BMS. США визначають MDO як надання "командирам численних варіантів виконання одночасних та послідовних операцій [...] та швидкої безперервної інтеграції можливостей у всіх галузях". Міністерство оборони США розвинуло це далі за допомогою концепції Спільного загально соціального командування та управління (JADC2), яка, згідно з Дослідницькою службою Конгресу

Через це, хоча BMS можуть мати все більше значення для операцій, вони не повинні стати настільки незамінними, щоб військові завдання не могли бути виконані без них 48

Ця нова система буде розроблена для подолання недоліків у нинішній структурі командування та управління в умовах сучасного конфлікту. Два великі навчання JADC2 були проведені наприкінці 2019 року та в середині 2020 року. ВПС США запропонували свою Удосконалену систему управління боєм (ABMS) як основу для JADC2. Тим не менш, залишаються питання щодо концепції JADC2, включаючи технічну здатність та надійність, доступ до пропускної спроможності у спірних середовищах та наслідки скорочення участі людини у прийнятті рішень. Тим часом у квітні 2020 року Управління підзвітності уряду США наголосило на ризиках розвитку ПРО, у тому числі те, що ВПС необхідно "розробити план зі збереження існуючих технологій, коли це необхідно для кожної галузі розвитку ПРО". Аналогічні ризики, ймовірно, будуть застосовуватися і до передових розробок BMS в інших країнах, оскільки в деяких випадках використовуються нові технології та системи.


Однак у міру того, як ці засоби прийняття рішень удосконалюються у своїх можливостях, а обсяг даних зростає, необхідно на більш високому рівні довіряти їх технічним можливостям. У свою чергу, вони порушують правові та етичні питання, пов'язані з автономним просіюванням та відбором даних, а також прийняттям рішень. Подібні фактори підвищують ймовірність того, що штучний інтелект інтегруватиметься поступово. Спочатку ця технологія, ймовірно, буде прийнята для різних додатків - від підтримки

прийняття рішень щодо операцій до підтримки прийняття рішень з питань управління запасами.

автоматизації та автономії, не в останню чергу у випадках, пов'язаних із використанням зброї.

Штучний інтелект також, ймовірно, спочатку буде використовуватися для повторюваних, простих аспектів управління та контролю, які можуть бути легко вивчені системою.

У розвитку автоматизованих систем С2 досягнуто значних технічних успіхів. Однак, у той час як це може покращити можливості західних держав у галузі BMS у епоху багатодоменних операцій, що розвивається, вирівнювання технологічного поля гри піднімає нові проблеми, оскільки такі держави, як Росія і Китай, прагнуть розробити свої власні передові інструменти BMS і в той же час покращити свої можливості щодо блокування ефективного використання EMS іншими.

Проте темпи впровадження інновацій у технології штучного інтелекту підвищують ймовірність того, що вони будуть застосовуватися до більш складних аспектів командування та управління. Це порушує етичні питання щодо того, якою мірою, якщо такі є, C2 та BMS буде дозволено приймати рішення та ініціювати дії без втручання людини. У зв'язку з цим розвиток та інтеграція штучного інтелекту можуть - принаймні в західних державах зіткнутися з аналогічними проблемами, які спостерігаються в дебатах щодо використання безпілотних літальних апаратів, особливо з питань, пов'язаних з рівнем участі людини та ступенем

DEFENSE TRENDS

Штучний інтелект - одна з таких областей. Цілком ймовірно, що всі майбутні розробки BMS, будь то проекти, які мають спільні міждоменні амбіції, такі як JADC2, або дрібніші програми з одним сервісом, залежатимуть від штучного інтелекту. Ці системи будуть здатні отримувати, обробляти та представляти дані командирам дедалі ефективнішими способами, вивчаючи уроки з попередніх операцій, місій та завдань.

Додаткова проблема принаймні для західних держав полягає в тому, що ці країни можуть не сприймати аналогічні обмеження у своїй експортній політиці. По-друге, вони можуть почуватися менш скутими, коли йдеться про правові та етичні дебати, які на Заході, ймовірно, вплинуть на розвиток BMS, а також на швидкість та ступінь, з якою вони можуть бути доповнені технологіями штучного інтелекту.

Коментарі фахівців Ігор Сініцин,

Директор Інституту Програмних Систем НАН України, доктор технічних наук, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

Д

инамічні зміни основ оборонної стратегії і тактики бойових дій, організації і оснащення військ, що відбуваються, свідчать про суттєві якісні трансформації сучасного поля бою в цілому. Стрімке скорочення часу на вирішення бойових завдань, поряд із впровадженням все більш сучасних засобів доставки засобів ураження об’єктивно вимагають наявності у військах спеціальних систем бойового управління для контролю як за цими процесами, так і за розвитком бою.

Ефективна автоматизація процесів управління дозволяє забезпечити суттєву економію сил і засобів, що використовуються для вирішення бойових завдань.

В умовах критичного зростання в сучасних війнах ролі просторочасового фактору на усіх рівнях і ділянках воєнного ланцюжка застосування зброї набирає актуальності скорочення часу реакції на загрози, що виникають. Одним з ключових варіантів вирішення проблеми фахівцями вважається автоматизація з її можливостями протистояти також і перспективним загрозам.

Останні досягнення науки у сфері автоматизації вже є складовою частиною сучасних рішень систем типу C4ISR. В останніх функції людини замінюються інтелектуальними системами, навіть в межах прийняття певних рішень.

У свою чергу, цьому сприятиме мережецентричність (об’єднання усіх бойових елементів у єдину інформаційно-ударну систему) сучасного поля бою і здатність швидко і ефективно аналізувати і обробляти значні обсяги інформації, що циркулює в системах АСУ.

Усі три презентовані Генштабом ЗСУ ще у 2019 році вітчизняні проекти автоматизації: «ДзвінАС», «Ореанда ПС» та «Простір», які мають

До стат ті

Системи управління боєм можливості інтеграції з діючими системами управління оборонними ресурсами та створювались за передовими сучасними технологіями, цілком відповідають вимогам, стандартам та принципам системи C4ISR країн-членів НАТО. Вони є сумісними з аналогами країн Альянсу, розробками за програмою MIP (США), протоколами передачі даних за стандартами НАТО. Сьогодні, в умовах загострення сучасної воєнно-політичної обстановки, ІПС НАН Україгни все робить для того, щоб показати приклад ефективного впровадження вітчизняних програмних систем в державних організаціях та органах влади, а також створити теоретико-прикладний фундамент розробки конкурентоздатних рішень цифровізації всіх аспектів діяльності держави, зокрема в галузі безпеки та оборони.

49


DEFENSE TRENDS

Журнал "Оборонний вісник" у трьох перших номерах цього року розміщує дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), присвячене проблемам використання ударних БПЛА. Дослідження буде надруковано за розділами: • ОВ/2022 - 1 " Використання ударних БПЛА у війнах останніх років". • ОВ/2022 - 2 "Програми розвитку ударних БПЛА у світі". • ОВ/2022 - 3 "Автономні системи озброєння: технічні, етичні та юридичні питання". Приводимо уривок з цього дослідження, в якому викладені деякі тренди та проблеми розвитку ударних БПЛА.

З

на сайті Центру воєнної політики та політики безпеки за посиланнм https://www.defpol. org.ua/

на сайті пректу "Defense trends" за посиланням https://www. defensetrends.com. ua/

Технічні проблеми розвитку ударних БПЛА

берігається низка технічних проблем, які затримують розгортання автономних БПЛА збройними силами у найближчому майбутньому.

1

По-перше, як і раніше, стоїть питання стосовно акумуляторної батареї, яке обмежує час знаходження БПЛА в повітрі та їх використання у військових місіях. Хоча, автономні БПЛА можуть бути заздалегідь запрограмовані, автономні БПЛА з штучним інтелектом вимагають машинного навчання для обробки навігаційних даних та стикування даних від широкого спектру датчиків. Це дуже енергоємний процес, що негативно впливає на термін роботи БПЛА. Особливістю, побудови алгоритмів машинного навчання є можливе вирішення цієї проблеми, дозволяючи БПЛА на малій потужності переміщатися до базової платформи або до віддалених точок для підзарядки.

50

В повному обсязі з дослідженням Ви можете ознайомитись:

Проблема акумуляторної енергії, ймовірно, буде особливо проблемною в умовах гострої конкуренції під час експлуатації, коли існуючі

навігаційні системи, такі як GPS, можуть виявитися непридатними для використання; і автономні БПЛА мали б покладатися на алгоритми машинного навчання, щоб об'єднати дані від низки датчиків для кореляції найкращого курсу польоту. Це в рази збільшує енерговитрати на акумулятор БПЛА.

2

По-друге, існують технічні проблеми, пов'язані з подальшою інтеграцією автономних БПЛА у мережу Інтернету військових об'єктів (ВМС), включаючи проблеми, пов'язані з пропускною здатністю та затримкою, які можуть перешкоджати своєчасному обміну критично важливими даними стосовно ходу місії між платформами та операторами в режимі реального часу. Наприклад, може статись затримка зашифрованих послань на дані, які необхідні для надання інформаційної безпеки об’єкту. Автономні БПЛА дуже вразливі до виявлення в умовах ведення бойових операцій. На сьогоднішній день немає надійного методу обміну великими обсягами даних у режимі реального часу між мережами автономних БПЛА без ризику виявлення. Одним з рішень

даної проблеми може бути покращення конфігурацій, що стосуються низької ймовірності виявлення (LPD)/ низької ймовірності перехоплення повідомлень (LPIC). В даний час LPD/LPIC здатний обмінюватися лише невеликими обсягами даних, але водночас споживає велику кількість енергії.

3

По-третє, залишається технічна проблема інтеграції автономних БПЛА з існуючими повітряними платформами, як, наприклад, концепції «Вірного помічника пілота» ВПС США. До проблем, пов'язаних з інтеграцією, належить відсутність взаємосумісності між системами зв'язку та мовою програмного забезпечення. В даний час обмежена обчислювальна потужність літаків з екіпажем, чиї літаки є «успадкованими», це також є стримуючим фактором, коли мова йде про виконання функцій командних вузлів або ретрансляційних станцій для автономних БПЛА, це значно ускладнює їх оперативне використання відповідно до нових концепцій. експлуатації екіпажів.


Водночас, швидкий прогрес у галузі розгортання автономних платформ БПЛА може стримуватись трьома додатковими факторами.

Технічні виклики: штучний інтелект та машинне навчання

І

нтеграція вузькопрофільного штучного інтелекту (artificial intelligence -AI)/машинного навчання (machine-learning - ML) у бойові системи та платформи несуть за собою деякі проблеми, які загалом пов'язані зі збором та класифікацією даних, а також з обробкою даних у цих системах та людським фактором. До цього часу це перешкоджало розгортанню автономних платформ з штучним інтелектом. Як коротко висловився один із аналітиків: «Незалежно від того, що ви думаєте про штучний інтелект, реальність така, що практично кожне подальше розгортання стає дедалі успішнішим». Прогрес у розвитку AI/ML залежить від кількості доступних об’ємів даних у сучасному суспільстві та досягнень у галузі розподілених мереж та хмарної

1 2 3

По-перше, існує постійна нестача кваліфікованих кадрів для маркування даних та алгоритмів AI/ML навчання. По-друге, як і раніше, немає доступу до обчислювальної потужності, необхідної для розробки навчальних алгоритмів АІ/ML.

По-третє, важливе значення має також цілісність даних. Якщо навчання AI проводитиметься з використанням наборів даних, які потенційно можуть бути скомпрометовані шкідливими суб'єктами, то довіра до процесу прийняття рішень AI може бути низька серед операторів. Крім того, питання довіри виходить далеко за рамки цілісності наборів даних і є центральним питанням, що лежить в основі проблем, пов'язаних з методами AI та ML.

Алгоритми АІ/ ML використовують велику кількість статистистичних даних для приблизного моделювання ситуації. Базові ML-алгоритми вимагають великої кількості промаркованих даних для роботи або людського втручання, щоб зробити статистичні висновки. Це також відоме як навчання з учителем. Навчання без наставництва, частина підкатегорії, званої глибоким навчанням, тобто, коли потрібно менше людського вкладу, коли справа доходить до обробки даних та прогнозування, але це більш енергозатратне навчання. АІ/ML може зіставляти дані, але не може вивести причинно-наслідковий зв'язок.

DEFENSE TRENDS

обробки даних.

Оскільки причинно-наслідковий зв'язок, як правило, необхідний для пояснень, це є основною проблемою при розгортанні автономних БПЛА.

Крім того, складність алгоритмів АІ/МL та швидкість їх процесів прийняття рішень настільки велика, що для більшості людей AI представляє свого роду «чорну скриньку». ...Тому, більшість рішень, прийнятих за допомогою AI залишаються незрозумілими для операторів, що призводить до низького рівня довіри. Внаслідок цього оператори рідше використовують системи з AI для запуску автономних БПЛА. Зробити рішення AI більш зрозумілими для людей, і навпаки, залишається проблемою.

51


DEFENSE TRENDS

Технологічнівиклики: рої БПЛА Існує ціла низка технічних проблем, які, ймовірно, в найближчому майбутньому обмежать можливості використання БПЛА.

1

По-перше, для ефективного польового використання рою БПЛА необхідно подолати технічні обмеження. Акумуляторна енергія, давно вже є проблемою для використання БПЛА, що функціонують незалежно один від одного, ця проблема стає все більш неприємнішою для використання рою БПЛА. Передбачається, що рій складатиметься з менших за розміром БПЛА, здатних нести лише обмежену кількість необхідного вантажу, в них будуть використовуватись невеликі за розміром батареї. Тим не менш, попит на енергію у рої БПЛА, ймовірно, буде високим, враховуючи необхідність того, щоб вузли зв'язувалися один з одним і передавали дані назад оператору навіть для виконання розвідницьких місій.

2

По-друге, комунікаційні проблеми виникають лише у випадку, коли це стосується використання автономного рою БПЛА. Діапазон частот під час виконання майбутніх операцій буде обмежений.

52

В зв’язку з цим передача даних в реальному часі буде значною проблемою. Альтернативною ланкою для передачі даних стала обробка даних у хмарному сховищі, що дозволить провести бортовий аналіз даних зібраних за допомогою рою БПЛА, тим самим дозволяючи передавати велику кількість інформації, використовуючи невеликі обсяги. Однак, цей спосіб використовує велику кількість енергії акумулятора.

3

По-третє, існують також проблеми з командуванням та керуванням зграї БПЛА. Наприклад, в структурі управління роєм БПЛА, один з вузлів рою функціонуватиме як лідер, що, по суті, полегшує управління на глобальному рівні для оператора. Проте даний спосіб управління також має слабкі сторони, поперше, втрата лідера знищить повністю увесь рій. Крім того, зв'язок з роєм проходитиме через провідний вузол рою, викликаючи проблеми та затримки, оскільки лідер є координаційним центром для передачі даних, і це призводить до великих навантажень на діапазон частот. Для порівняння, децентралізована структура дозволяє вузлам колективно приймати рішення про те, як виконувати операції чи виконувати колективні, узгоджені дії. Ця структура має переваги через незначне навантаження на діапазон частот та краще протидіє

ворожим контрзаходами. Однак таке програмування, природно, призводить до втрати людиною контролю над поведінкою зграї, і вузли будуть приймати рішення на основі даних, зібраних за допомогою їх бортових датчиків, які можуть не відображати поточні експлуатаційні зміни в бойовому просторі.

4

По-четверте, залишається незрозумілим, якою мірою алгоритми AI/ML можуть успішно адаптуватися і реконфігуруватися до умов реального часу, по тій причині, що алгоритми AI/ML розробляються в синтетичному середовищі. До моменту оперативного розгортання буде незрозуміло, як ці середовища і синтетичні дані відображають умови в зоні бойових дій, що ще більше підриває довіру; враховуючи, ще те, що залишається відкритим питання про те, чи будуть AI/ML, що лежать в основі автономних БПЛА, поводитися при розгортанні так само, як і в синтетичних тренувальних середовищах.

5

По-п'яте, існує також проблема когнітивних здібностей оператора. У міру збільшення розміру рою БПЛА змінюється швидкість та складність управління ними, людський мозок не може сприйняти розташування та географічну направленість всіх вузлів на БПЛА. Оператор, швидше за все, перестане розуміти ситуацію та втратить субоптимальний контроль над зграєю БПЛА.


Реклама

Захищені автоматизовані робочі місця – запорука конфіденційності даних

П

ід час обробки інформації на незахищеному ПК виникає побічне електромагнітне випромінювання. Засобами технічної розвідки можливе його перехоплення та відновлення інформації, що обробляється на ПК, з відстані до кількох сотень метрів. Для протидії зазіханням правопорушників можна задіяти екранування приміщень, генератор білого ЕМ-шуму або Захищені автоматизовані робочі місця (ЗАРМи). ЗАРМи - це повнофункціональні ПК в захищеному виконанні для обробки таємної, службової та конфіденційної інформації, які є ключовими елементами при побудові систем криптографічного захисту інформації.

НВП «Плазмотехніка» більше 20 років спеціалізується на випуску ЗАРМ та її торгова марка добре відома в колі професіоналів в сфері технічного захисту інформації. Таке устаткування стане в нагоді як державним установам (міністерствам, службам, держагенціям, інспекціям), так і комерційним структурам, які працюють з критично важливою інформацією. Серед переваг захищених комп’ютерів для споживачів треба виділити: Захист інформації забезпечується виключно пасивним методом і на відміну від генераторів електромагнітного шуму ЗАРМ не демаскують час і місце обробки секретної інформації. І не мають негативного впливу на здоров'я працівників та відповідають вимогам ЕМ-сумісності обладнання. Екрановані ПК захищені від зовнішнього електромагнітного впливу та мають в своєму складі високоефективні системи протизавадної фільтрації за мережами електроживлення та колами заземлення. Завдяки наявності високоефективних систем протизавадної фільтрації забезпечено можливість використання на об'єктах, які не мають окремої системи заземлення, або на місцях тимчасового перебування без зниження рівня захисту інформації. Замовник має можливість значно зекономити кошти та час при створенні Комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) на базі ЗАРМ на об'єктах підвищеної безпеки інформації з будь-якими організаційно-технічними обмеженнями. Адже ключові елементи обробки даних не потребують додаткових захисних заходів та етапів сертифікації. ЗАРМ можуть бути представлені як в форм-факторі стаціонарного ПК, так і у форматі моноблока в залежності від потреб замовників.

Мобільні комплекси охорони периметрів українського виробництва

НВП

«Плазмотехніка» готується до виробництва мобільних комплексів охорони периметрів. Ці портативні системи безпеки є переносними, швидко розгортаються, створюють невидимі мікрохвильові бар'єри для тимчасової охорони невеликих периметрів важливих мобільних об'єктів в польових умовах: Командні пункти, ПУ, НП; Польові військові табори та медпункти; Стоянки техніки, ПУ ОТР, САУ, РСЗВ, ЗРК; Станції зв’язку, РЛС, засоби РЕБ; Авіаційна техніка та гвинтокрилні майданчики; Складські та будівельні майданчики тощо. Кожна спроба перетину кордону ділянки, що охороняється, фіксується, повідомлення негайно передається радіосигналом на пульт управління. Серед переваг представлених мобільних периметрів: встановлення та регулювання комплексу охорони без юстування та використання додаткових інструментів; система стійка до атмосферних перешкод та перешкод випромінювання радарів; живлення комплексу здійснюється від вбудованих акумуляторів; у комплексу відсутні мертві зони виявлення; системи орієнтовані на зручність транспортування до місця встановлення та високу швидкість розгортання (за кілька хвилин навіть на непідготовленій місцевості). Київ, вул. Політехнічна, 16, оф. 021; тел.: +38 (044) 331-55-31, 204-83-62 www.plasmotekhnika.kiev.ua; mail@plasmotekhnika.kiev.ua


DEFENSE TRENDS

Олександр Лось

Доктор технічних наук, Магістр публічного адміністрування у секторі безпеки та оборони

Повстання машин проти машин

З

а визначенням доктора Френка Хофмана з Інституту досліджень зовнішньої політики, США, світ вступає у нову епоху, яку тепер прийнято називати Сьомою військовою революцією або Епохою автономної техніки. Під терміном "автономна" в цьому контексті йдеться про виконання технікою своїх функцій цілком без втручання людини-оператора. І, незважаючи на вжитий термін "революція", передумови до її настання визрівали протягом попередніх десятиліть. Ця сьома революція, революція автономної техніки, поєднує в собі надбання промислової та інформаційної революцій, тобто поєднує довершені механізми з високопродуктивною обчислювальною технікою та її алгоритмами, що відкриває можливості, які навіть футурологам було складно передбачити. Ще понад 25 років тому Мануель Де Ланда писав у "Війні в епоху розумних машин", що як тільки ми перейдемо від крилатих ракет, які просто вражають вказані цілі, до того, що "автономна зброя починає вибирати власні цілі, а відповідальність за встановлення того, чи є людина другом чи ворогом віддано машині, ми переступимо поріг і почнеться нова ера".

Як такі, безпілотні машини, що узагальнено позначають UxV, не є чимось новим. Що стосується авіаційної техніки, то, наводячи приклад з історії України, на Харківському авіазаводі (ХДАВП) ще у 1970-х складали автономні розвідувальні безпілотні літальні апарати (БПЛА) Ту-141 «Стриж». Запит військових щодо автономної саме бойової техніки, наприклад, авіаційної та ракетної, наразі вийшов на перший план особливо на тлі останніх успіхів у створенні засобів радіоелектронної протидії в широкому спектрі, що іноді цілком унеможливлює дистанційне керування літальними апаратами. Впровадження цілком автономних бойових машин вже перестало бути науковою фантастикою. І саме цей факт створює позитивний зворотній зв'язок: успішна боротьба з автономною бойовою технікою супротивника в екстремальних умовах передбачає наявність відповідної автономної бойової техніки у сторони, що обороняється. Військові стратеги НАТО очікують, що автономна бойова техніка стане широкозастосованою вже з 2025 року. Розробка технологій автономних бойових машин одночасно дозволяє вирішувати задачу їх долучення до людських формувань та керованої людиною техніки. Вже відомі приклади в царині бойової авіації - це Boeing Loyal Wingman та

©ACE One з двигуном Ivchenko AI-322F

54

До стат ті Технічні проблеми розвитку ударних БПЛА Сухой С-70 «Охотник». Зазвичай розглядається взаємодія декількох UxV в складі кластерної системи з розподілом функцій під загальним керуванням людини-оператора. В англомовній літературі цей принцип взаємодії отримав назву "collaborative autonomy" (переклад за змістом: "автономна техніка, що взаємодіє"). Похідною від "collaborative autonomy" є концепція "swarm", тобто "рій" автономних машин, що взаємодіють між собою, з такою кількісною перевагою, при якій системи нападу та оборони супротивника не зможуть вразити критично важливу для виконання бойового завдання частину "рою".

Перспективи України в царині бойової автономної техніки

З

середини 1950-х років в Україні розроблюється значна кількість критичних технологій, необхідних для створення перспективної керованої людиною та некерованої (UxV) техніки. Так, саме Академія наук тоді ще Української РСР (АН УРСР), безпосередньо Інститут кібернетики АН УРСР, що нині носить ім’я видатного Вченого зі світовим ім’ям В.М. Глушкова, разом з американськими колегами посідали чільне місце в світі в царині кібернетики. Цитуючи першу в світі «Енциклопедію кібернетики», що видана АН УРСР ще у 1973 році саме українською науковою мовою, «Кібернетика наука про загальні закономірності, принципи й методи керування в складних системах - перебуває нині на самому вістрі науковотехнічного прогресу».

DEFENSE TRENDS

Коментарі фахівців


Boeing F-15EX

І ще тоді були сформульовані поняття, структура та задачі "Штучного Розуму" (більш змістовний та досконалий термін, аніж "штучний інтелект"). П’ять десятиліть по тому зміст цих визначень набув ще більшої цінності та актуальності для науки, світу та України, зокрема. Важливе питання для України полягає в

тому, на розробці яких саме класів військових машин слід зосередитися для сучасного та перспективного мультидоменного поля бою.

Ми вже стали свідками підписання українськоамериканської міжурядової Угоди про проєкти у сфері досліджень, розробок, випробувань і оцінки; створення тристороннього Альянсу «Україна-Польща-Велика Британія», відновлення БалтоЧорноморської ініціативи, тому доцільно розглядати військові спроможності сукупності цих країн і вже в ній виділити спеціалізацію для України. Розглядаючи царину бойової авіації з урахуванням тактичної обстановки на кордонах повітряного простору України, особливо радіолокаційної Boeing T-7A складової та боротьби в електромагнітному спектрі, доцільним є зосередження саме на створенні бойових автономних та напівавтономних БПЛА.

При тому, що пілотована авіація не втратить свою актуальність в осяжному часовому горизонті, але в умовах України чим далі, тим небезпечнішим, з огляду на ризик втрати життя льотчика, буде застосування пілотованої авіації для тактичних, а згодом і оперативних бойових задач.

DEFENSE TRENDS

Коментарі фахівців

Пілотована авіація надалі все більше буде зосереджуватися на вирішенні оперативно-стратегічних задач, наприклад, надзвукового перехоплення та супроводу цілей високошвидкісними важкоозброєними літаками F-15EX у взаємодії з власним флотом БПЛА та літаками F-35 сусідніх країн. З огляду на необхідність підтримки спроможності пілотованої бойової авіації привабливим виглядає отримання Україною регіональної спеціалізації в галузі підготовки бойових льотчиків літаків поколінь "5" (F-35) та "4.5" (F-15EX, Су-27 тощо) для власних Повітряних Сил та країн-сусідів. Вирішення цієї задачі не вимагатиме відволікання власних ресурсів, необхідних для розробки флоту БПЛА, оскільки Україні вже запропоновано отримання найсучасніших учбовотренувальних літаків Boeing T-7, що від початку створені для забезпечення взаємосумісності в термінології США та НАТО, тобто, interoperability.

Олександр Лось

засновник, очільник і співвласник компанії ACE, розробник проєкту військового безпілотного комплексу ACE One

Безпілотний комплекс ACE One є повітряним компонентом регіональної системи протиповітряної оборони, що дозволяє відтермінувати застосування наземних компонентів ППО задля підвищення їх живучості.

Сам літальний апарат має тривалу крейсерську швидкість близько 1000 км/год, а силова установка з форсажною камерою забезпечує високе прискорення. При цьому літак здатний нести суттєве бойове на-вантаження, вага якого може досягати близько однієї тонни. Наприклад, ракети класу «повітря - повітря», «повітря – земля» для ураження як повітряних, так і наземних цілей. Компонування літального апарату зумисно позбавлене ознак надманевреності, що однозначно ідентифікує його суто оборонне призначення. Високі прискорення та швидкість, і притаманні конструкції деякі ознаки зниження радіолокаційної помітності, дозволять виконувати задачі патрулювання власного повітряного простору та перехоплення швидкісних повітряних цілей.

55


Реклама

FFT Aura Ai-2 – універсальна система захисту периметрів Периметри об’єктів критичної інфраструктури взагалі, та військових об’єктів зокрема, - один з найскладніших елементів комплексної системи безпеки з інженерної точки зору. Надзвичайно високі вимоги до вірогідності детекції порушників, різноманіття факторів, що призводять до хибних тривог, десятки типів і варіантів огорож – все це, здебільшого, зумовлює складнощі підбору релевантного технічного рішення. Такі периметри характеризуються рядом ознак, які виключають можливість використання різного роду технологій, створених для убезпечення приватних або комерційних об’єктів: велика протяжність: загальна довжина таких периметрів може складати від 4-5 і до десятків кілометрів; наявність великої кількості нерівностей в лінії периметру в горизонтальній та вертикальній площинах (т.з. «ламані периметри»), з необхідністю окремо контролювати навіть невеликі ділянки; наявність розривів лінії периметру: великогабаритних режимних і аварійних воріт і пішохідних хвірток, фасадів будівель безпосередньо на периметрі, перетинів периметру трубопроводами та ін. подібними конструкціями; необхідність захисту периметру від підкопу створенням підземних чутливих зон; підвищені вимоги до ремонтопридатності, швидко- сті і простоти введення в експлуатацію та подальшого обслуговування персоналом замовника і т.д. Технологією детекції на периметрі, яка найбільш вдало відповідає поставленим вимогам, безперечно є оптична рефлектометрія. Системи на її базі використовують оптиковолоконний кабель в якості розподіленого чутливого елементу, який фіксується на зовнішній огорожі периметру, або укладається під землю. В обох випадках він функціонує як акустичний сенсор та здатний виявити найменші коливання конструкції (стіни, металевої огорожі, армованої колючої стрічки та ін.), на якій його змонтовано, або ґрунту. На фізичному рівні процес детекції реалізовано наступним чином: контролер (здебільшого лише один на об’єкт) постійно генерує лазерні імпульси (до 5000 на сек.) в підключений оптиковолоконний кабель > сигнал відбивається від недосконалої структури волокна, утворюючи рефлектографічну картину > будь-який сторонній вплив на сенсор призводить до зміни розсіювання, що й аналізується вбудованими алгоритмами > на основі проведених налаштувань приймається рішення щодо генерації сигналу «Тривога». Рефлектометричні системи здатні виявити спроби вторгнення з точністю в середньому +/- 3м по всій довжині сенсорного кабелю. ОФІЦІЙНИЙ ДІСТРИБ’ЮТОР FUTURE FIBRE TECHNOLOGY В УКРАЇНІ

Aura Ai-2 австралійського виробника Future Fiber Technologies (FFT) – це рефлектометричний комплекс охорони периметрів, що протягом останніх 6 років активно впроваджується і експлуатується в Україні. Кожен контролер системи здійснює моніторинг до 110 км оптичного кабелю та аналізує до 2000 контрольних точок на км/пог. Він здатний фіксувати численні одночасні спроби атак на периметр і підтримує кільцеву топологію укладки сенсору (тобто, порив або навмисне пошкодження кабелю в одному місці траси не призводить до яких-небудь змін в роботі системи – вона залишається повністю функціональною). Висока точність локалізації (від +/-1,5м до +/-5м в залежності від методу установки) уможливлює виділення воріт, хвірток та ін. подібних елементів в окремі зони, створення довільної кількості незалежних ділянок охорони з окремим моніторингом, а також нечутливих ділянок, що використовуються для обходу фасадів будівель, прокладення кабелю під рокадами/стежками чатових та ін. Такий підхід дозволяє розташувати контролер системи в захищеному приміщенні або серверній всередині об’єкту, та прокласти нечутливий кабель безпосередньо до лінії захисного периметру. Система по свої природі абсолютно толерантна до електромагнітних перешкод, грозових розрядів, може використовуватись у вибухонебезпечному середовищі, а також не потребує активного польового обладнання і живлення на периметрі. Ремонт кабелю здійснюється стандартними процедурами зварювання оптичного волокна.

Україна, м. Київ, 04075, вул. Курортна, 11, оф. 304-306 Тел. +38 (044) 333-49-40 info@fortisec.com.ua


Реклама

Захищені автоматизовані робочі місця – запорука конфіденційності даних

П

ід час обробки інформації на незахищеному ПК виникає побічне електромагнітне випромінювання. Засобами технічної розвідки можливе його перехоплення та відновлення інформації, що обробляється на ПК, з відстані до кількох сотень метрів. Для протидії зазіханням правопорушників можна задіяти екранування приміщень, генератор білого ЕМ-шуму або Захищені автоматизовані робочі місця (ЗАРМи). ЗАРМи - це повнофункціональні ПК в захищеному виконанні для обробки таємної, службової та конфіденційної інформації, які є ключовими елементами при побудові систем криптографічного захисту інформації.

НВП «Плазмотехніка» більше 20 років спеціалізується на випуску ЗАРМ та її торгова марка добре відома в колі професіоналів в сфері технічного захисту інформації. Таке устаткування стане в нагоді як державним установам (міністерствам, службам, держагенціям, інспекціям), так і комерційним структурам, які працюють з критично важливою інформацією. Серед переваг захищених комп’ютерів для споживачів треба виділити: Захист інформації забезпечується виключно пасивним методом і на відміну від генераторів електромагнітного шуму ЗАРМ не демаскують час і місце обробки секретної інформації. І не мають негативного впливу на здоров'я працівників та відповідають вимогам ЕМ-сумісності обладнання. Екрановані ПК захищені від зовнішнього електромагнітного впливу та мають в своєму складі високоефективні системи протизавадної фільтрації за мережами електроживлення та колами заземлення. Завдяки наявності високоефективних систем протизавадної фільтрації забезпечено можливість використання на об'єктах, які не мають окремої системи заземлення, або на місцях тимчасового перебування без зниження рівня захисту інформації. Замовник має можливість значно зекономити кошти та час при створенні Комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) на базі ЗАРМ на об'єктах підвищеної безпеки інформації з будь-якими організаційно-технічними обмеженнями. Адже ключові елементи обробки даних не потребують додаткових захисних заходів та етапів сертифікації. ЗАРМ можуть бути представлені як в форм-факторі стаціонарного ПК, так і у форматі моноблока в залежності від потреб замовників.

Мобільні комплекси охорони периметрів українського виробництва

НВП

«Плазмотехніка» готується до виробництва мобільних комплексів охорони периметрів. Ці портативні системи безпеки є переносними, швидко розгортаються, створюють невидимі мікрохвильові бар'єри для тимчасової охорони невеликих периметрів важливих мобільних об'єктів в польових умовах: Командні пункти, ПУ, НП; Польові військові табори та медпункти; Стоянки техніки, ПУ ОТР, САУ, РСЗВ, ЗРК; Станції зв’язку, РЛС, засоби РЕБ; Авіаційна техніка та гвинтокрилні майданчики; Складські та будівельні майданчики тощо. Кожна спроба перетину кордону ділянки, що охороняється, фіксується, повідомлення негайно передається радіосигналом на пульт управління. Серед переваг представлених мобільних периметрів: встановлення та регулювання комплексу охорони без юстування та використання додаткових інструментів; система стійка до атмосферних перешкод та перешкод випромінювання радарів; живлення комплексу здійснюється від вбудованих акумуляторів; у комплексу відсутні мертві зони виявлення; системи орієнтовані на зручність транспортування до місця встановлення та високу швидкість розгортання (за кілька хвилин навіть на непідготовленій місцевості). Київ, вул. Політехнічна, 16, оф. 021; тел.: +38 (044) 331-55-31, 204-83-62 www.plasmotekhnika.kiev.ua; mail@plasmotekhnika.kiev.ua


ЗАХИЩЕНА ПРОГРАМНА ПЛАТФОРМА ДЛЯ ПОТРЕБ СФЕРИ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ УКРАЇНИ

UnityBaseDefense ВИСОКОПРОДУКТИВНА УКРАЇНСЬКА RAD ПЛАТФОРМА ІЗ ПОТУЖНИМИ ІНТЕГРАЦІЙНИМИ СЕРВІСАМИ, МЕХАНІЗМАМИ ШВИДКОГО РОЗВИНЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ АДАПТОВАНОСТІ

ГОЛОВНІ ПЕРЕВАГИ: авторизація за допомогою ецп; шифрування даних в реальному часі; підвищений рівень захисту від несанкціонованого доступу; аудит та логування; полегшене адміністрування, гнучке розмежування прав доступу. Реалізований функціонал у сфері безпеки відповідає вимогам НД ТЗІ 2.5-004-99 «Критерії оцінки захищеності інформації в комп’ютерних системах від несанкціонованого доступу» та забезпечує рівень гарантій Г-3 відповідно до експертного висновку №688 від 31.10.2016 року

Розробник та постачальник: ТОВ «АЙКЮЖН ІТ» www.iqusion.com Тел.: +38 044 323 00 80 Email: info@iqusion.com м. Київ, вул. Новокостянтинівська 15/15