N. 85 - січень 2016
Nome società Titolo n otiziario
Бюлетень Салезіянскої Місіонерської Анімації Видання Місіонерського Сектору для Салезіянських спільнот і друзів Салезіянських місій
Салезіянський Місіонерський День 2016
Д
орогі друзі, постер Місіонерського Салезіянського Дня 2016 своїми яскравими барвами прагне показати багатство культур і традицій великої кількості молодих осіб, які з численних островів Океанії здіймають руки до Отця Боско, благаючи його прийти та допомогти їм. Та це не тільки крик молоді зі снів Отця Боско. Це також і сьогоднішній заклик численної молоді, яка живе на багатьох островах Океанії, і чекає на Отця Боско та його Салезіян. Це також запрошення Салезіянам щедро посвятитися на інших континентах як місіонери ad gentes, ad exteros e ad vitam, щоб посприяти першій звістці на околицях і нових горизонтах Океанії! Цей Салезіянський Місіонерський День 2016 виступає надзвичайною можливістю: для пліднішої розумової та емоційної відкритості на населення цієї частини світу, яка для багатьох залишається невідомою; отже, це чудова нагода для того, щоб краще пізнати та полюбити молодь Океанії; для того, щоб прийняти заклик до готовності стати місіонером ad gentes e ad vitam в Океанії; безсумнівно, що, читаючи ці сторінки та наведені свідчення, багато молодих співбратів захочуть особисто написати Генеральному Настоятелю, щоб сказати: Ось я! для сприяння солідарності з салезіянськими спільнотами Регіону Східна Азія та Океанія, беручи активну участь в проекті СМД 2016: Ораторія на Фіджі. Вiвaт, Отче Боско!
О. Гільєрмо Базаньєс, SDB Радник з питань місій
Свідчення салезіянської місіонерської святості Отець П'єрлуїджі Камероні, SDB, Генеральний Постулятор в справах святих
Слуга Божий о. Костантіно Вендраме (1893-1957), палкий місіонер ПівнічноСхідної Індії з великим набоженством до Пресвятого Серця у своїх Місіонерських замітках писав: “Довіряти - означає йти дорогою, обмеженою з двох сторін абсолютною недовірою до себе і безмежною та безумовною довірою до Бога. Треба вміти довіряти милосердній любові Бога… Ніхто не є більш потребуючим і нагим, більш немічним, голодним і спраглим за того, хто не знайомий з Богом і позбавлений Його ласки”.
Океанія - це родючий ґрунт для салезіянської харизми
H
ещодавно я мав мав можливість відвідати салезіянські обителі в різних країнах Океанії. І перша річ, яка спадає на думку, це радість і впевненість в тому, що місіонерські мрії нашого улюбленого Батька Отця Боско стають дійсністю!
САЛЕЗІЯНИ В ОКЕАНІЇ
Я зміг на власні очі побачити величезні культурні відмінності… Зараз для нас в Океанії настали дійсно сприятливі часи. В усіх куточках Океанії потрібне мужнє та переконливе проповідування Ісуса Христа. Тут одразу ж вловлюється відкритість на Євангеліє. Серед людей відчувається простота тих, хто зможе прийняти Євангеліє як Добру Звістку. Нам же необхідно завжди вміти чекати на час, коли серця та розум місцевих людей відкриються на дію Святого Духа. Головне не переставати рясно сіяти в серці кожної молодо особи і саме Дух Святий знатиме, як і коли зробити це серце плідним... Це плідний ґрунт для харизми та Благовісту. На такому ґрунті харизма плодоносить і пускає глибоке коріння, і цих плодів в майбутньому стане ще більше, а коріння - ще глибшим, якщо ми будемо вірними Отцеві Боско та сучасній молоді Океанії. Тож моє глибоке прагнення таке: нехай цей Салезіянський Місіонерський День помножить апостольський запал нашої дорогої Салезіянської Родини! Отець Анхель Фeрнандес Aртімe, SDB З географічної точки зору Океанія включає в себе Австралію, багато малих і великих островів, а також величезну акваторію з усім її блиском і красою. Незважаючи на те, що Океанія займає дуже значну площу, її населення відносно нечисленне та розподілене досить нерівномірно, включаючи в себе велику кількість тубільців і іммігрантів. Колосальне різноманіття мов і великі відстані між островами та континентом перетворює спілкування на особливий виклик у всьому цьому регіоні. В багатьох частинах Океанії морські та повітряні подорожі важливіші за пересування по землі. Салезіяни прибули в Австралію у 1922 році. І саме з Австралійської Провінції народилися дві мужні ініціативи. Перша з них принесла салезіянську харизму в Самоа у 1978 році, що дало дуже рясний плід покликань, не говорячи вже про вишкіл численних місцевих катехитів. Друга ініціатива привела Салезіян у 1999 році на острови Фіджі. Зараз йдеться про створення тут Тихоокеанської делегатури. Наймолодшим в регіоні є осередок в Окленді (Нова Зеландія), відкритий у 2009 році. Окрім того, філіппінські Салезіяни відкрили у 1980 році складну місію в Араімірі (Папуа Нова Гвінея). Натомість Салезіяни з Японії у 1995 році відкрили
не менш складну місію на Соломонових Островах. В цих країнах місіонери працюють в бідних районах з людьми, більшість з яких є християнами (серед яких найменше католиків) і потребує для своєї молоді євангелізації та виховання, як, загалом, і суспільного зросту. З 2005 року ці зони було об'єднано в Делегатуру Папуа Нової Гвінеї та Соломонових Островів. Для затвердження, збагачення та інкультурації салезіянської харизми в молодих Церквах Океанії потрібно велике терпіння, щоб наш дух і наша діяльність зберегли вірність в контексті місцевої культури. Цей серйозний виклик вимагає від нас ознайомлення та любові як по відношенню до власної культури, так і до Отця Боско та Згромадження. Діалог з культурою, з якої походять і в якій працюють наші співбрати, разом зі свідченням посалезіянськи прийнятого Євангелія Христа, дає добрий плід. Немає жодних сумнівів, що близькість до народу, перебування серед молоді, наш виховний душпастирський стиль, сповнений симпатією, привітністю та родинним духом, належна релігійна та культурна підготовка, дуже тепло приймається місцевим населенням і (див. AГР 397) Помісною Церквою.
Ñàëåçiÿíñüêå Ìiñiéíå Íàìiðåííÿ За християн-біженців з Близького Сходу Щоб Господь сповнив і підтримав у наших спільнотах привітність і готовність супроводжувати християн-біженців з Близького Сходу, які є частиною величезної кількості біженців з цього регіону. Надзвичайно важливо мати чітке молитовне намірення, щоб сповнити молитву милосердям. Ми маємо бути чуйні та солідарні з біженцями-християнами з Близького Сходу, а разом з ними інтенсифікувати молитву за християн Близького Сходу. Особливо ми переживаємо за нашу дорогу місцеву молодь, молимося за неї і з нею, щоб Господь підтримав їхню надію.