Впровадження ідей С. Русової

Гупаловська М.М.

Впровадження ідей Софії Русової в навчально-виховний процес сучасного дитячого садка.

1

Гупаловська М.М. «Впровадження ідей Софії Русової в контексті сучасного виховання.».

Анотація. Педагогічна спадщина Софії Русової — це неоціненний скарб української та світової педагогіки. Щоб зрозуміти та втілити в життя її педагогічні ідеї, потрібна лише творчість, налаштування на пошуки ефективних шляхів виховання і здатність до відкриттів. У посібнику зібрано практичні матеріали вихователя, в основу яких покладено ідеї виховання та навчання видатного українського педагога С. Ф. Русової. Ознайомлення з традиціями українського народу, мальовничою природою та навколишнім світом спрямоване на виховання гармонійно розвиненого дошкільника з високим рівнем культури. Для педагогів дошкільних навчальних закладів та батьків, які виховують громадянина України на засадах педагогічної спадщини Софії Русової.

Золочів – 2015р.

2

ЗМІСТ Вступ -----------------------------------------------------------------7 Розділ I. Ідеї Софії Русової в контексті сучасного виховання.

1.1 С.Ф. Русова - подвижниця національного виховання.----------------------------------------------------------15 1.2 Вимоги до українського дошкільного закладу.----21 1.3 Завдання національного виховання.-----------------22 1.4 Принципи побудови українського дитячого садка( С.Русова).--------------------------------------------------24 1.5 Засоби національного виховання за концепцією С. Ф. Русової.--------------------------------------26 1.6. Вимоги до «садівниць».---------------------------------27 Розділ II. Пошуково – педагогічна робота національного виховання за ідеями С. Русової.

2.1.Методи дошкільного виховання. -------------------------35 2.2.Форми роботи з дошкільниками.--------------------------43 2.3.Форми роботи з батьками.----------------------------------44 ІІІ. Творча лабораторія вихователя.

1. Перспективне планування занять за концепцією С. Русової. (для ІІ молодшої та середньої груп). ---------- 47 2. Перспективний план роботи туристично-краєзнавчого гуртка―Ми – золочів’яни.‖ .--------------------------------------53 3. Серія занять в музеї книги.

3.1 Конспект заняття в старшій групі «Відкриття міні – музею книги.»--------------------------------69 3.2 Конспект інтегрованого заняття з пріоритетом пізнавального, мовленнєвого та креативного розвитку: «З книгою дружити.» Середня группа.---------------------------------------76 3.3 Конспект інтегрованого заняття: 3

«Вчимося любити книгу ». Середня група.---------------------86 3.4 Конспект бінарного заняття:«Книга в подарунок» Середня група.---------------------------------------------------------91 3.5 Конспект заняття ознайомлення з оточуючим: «Книга — твій друг і порадник.» Середня група.--------------96 3.6 Конспект заняття ознайомлення з оточуючим: «Наш друг — книга.» Старша група------------------------------99 3.7 Конспект інтегрованого заняття: « Маленькі видавці» Старша група.---------------------------------------------------------102 3.8 Конспект заняття з народознавства: «Т. Г. Шевченко – великий украϊнський поет.» Старша група.---------------------111 4. Серія занять з українознавства.

4.1 Конспект з народознавства: « Україна – моя Батьківщина.» Старша група.-----------------------------------------------115 4.2 Конспект заняття з народознавства: «Вишиванка вміє промовляти» Старша група.---------------------------------------121 4.3 Конспект заняття з народознавства: «Український віночок» Старший дошкільний вік.------------------------------127 4.4 Конспект інтегрованого заняття з народознавства: «Мій рідний край». Старша група.-------------------------------130 4.5 Конспект комплексного заняття: «Чумацькі шляхи». (народознавство, малювання). Старша група.------------------133 4.6 Комплексне заняття: «Весна-красна прийди, прийди!» Старший дошкільний вік.------------------------------------------137 4.7 Конспект інтегрованого заняття:« Дружна сім`я гарний і я » II молодша група.-------------------------------------139 4.8 Конспект інтегрованого заняття: «Цілющі рослини» (народознавство та валеологія). Старша група.---------------147 4.9 Конспект заняття з народознавства: «Ознайомлення дітей з державними та національними символами України.» Старша група.---------------------------------------------------------154 4

4.10 Конспект заняттяз художньої літератури: «Спи, засни моя дитино» Молодша група. ------------------163 4.11 Конспект заняття з народознавства: «Витоки моєї України» Старша група. ------------------------------------------166 4.12 Конспект заняття з ознайомлення з природою: «Цілющі скарби матінки Землі» (старша група).------------169 4.13 Конспект заняття з народознавства: «Не забувай, що ти дитина землі, що зветься Україна»Старша група.-173 4.14 Конспект заняття з народознавства: «Мамина світлиця» Середня група.---------------------------176 4.15 Конспект заняття ознайомлення з оточуючим: «Прилітайте, лелеченьки». Старша група -------------------183 Організація родинного виховання.

1.Консультація для батьків на тему:«Які батьки, такі і діти» Виховні традиції українського родинного спілкування.-189 2. Сценарій різдвяного свята.-------------------------------------193 3. Сценарій хресної дороги: «Стопами Ісуса.»(за участю батьків).---------------------------------------------------------------207 Працюємо з педагогами.

1.Консультація для вихователів: «Організація міні – музею в умовах дошкільного навчального закладу»---------227 2. «Азбука думок» Софії Русової.--------------------------------247 3. Перелік творів Софії Русової.---------------------------------251 4. Добірка мультимедійних презентацій для ознайомлення дітей з символами України.---------------253 5. Цікаві кросворди.-------------------------------------------------255 6. Світлини на згадку.----------------------------------------------273

5

6

«Дитячий садок – це перша найгідніша школа для дитини, національна школа, в якій пробуджується її національна і громадянська свідомість» С. Русова.

ВСТУП Кожну державу формує народ, який живе на її теренах і творить національну культуру. Саме на національній свідомості громадян будується країна, що посідає гідне місце серед інших країн. Нині перед людством постають дуже складні проблеми, від розв’язання яких залежить наше майбутнє. Щоб змінювати світ, впливати на нього позитивно, суспільству потрібна сильна самовиражена особистість. В умовах відродження суверенітету України визрівають можливості для створення таких дошкільних закладів, у яких би повною мірою були використані досягнення етнопедагогіки і світової педагогічної думки відповідно до народних виховних традицій та національних звичаїв. Цілком закономірно, що виховання дітей має бути національним. Для української дитини потрібен національний дитячий садок.

7

Національним є той дитячий садок, який забезпечує етнізацію особистості, тобто природне входження дитини в природний світ і традиційне життя рідного народу, в культуру нації як складову загальнолюдської культури. Він будується на ґрунті загальнолюдських ідей гуманізму й демократизму, органічного взаємозв’язку народного й національного, збереження національних та прилучення до загальнолюдських цінностей, орієнтування на перспективу розвитку особистості. Відродження й розвиток української педагогіки в самостійній Українській державі стало насущною проблемою нашого часу. Незважаючи на скрутні часи сьогодні є люди, які впевнені, що доля кожної людини залежить від того, яке буде в неї дитинство. У кожного, висловлюючись образно, є два береги: від якого людина відпливає і до якого має причалити. На цій довгій дорозі зустрічається чимало інших, не менш значних доріг. І все ж таки, де б не зупинялась людина, їй неодмінно світитиме яскравим вогником отой найперший – берег дитинства. Демократизація державної діяльності та суспільного життя України потребує переорієнтацію дошкільного виховання згідно з сучасними тенденціями духовного, економічного та національного розвитку. Сучасний стан наукових, зокрема гуманітарних, знань в Україні вимагає не лише переосмислення концептуальності, але й вивчення їх історичної джерельної бази, яка досі з цензурних причин не рекомендувалася для введення в науковий обіг. Ще й до 8

сьогодні не поспішають широко оприлюднювати наукові здобутки, твори, авторів, яких в недалекому минулому відносили до так званого буржуазно-націоналістичного напряму. Приклад життя й творчості, педагогічна й просвітницька діяльність, творча спадщина видатних вітчизняних педагогів, заборонених чи навмисно замовчаних тоталітарним ладом, відіграє в цьому процесі визначальну роль. Це тим більш важливо, що Україна багата на талановитих педагогів, які заслужили світової слави й честі не тільки в своїй вітчизні, але у всієї світової цивілізації. На організацію освітньо - виховної роботи в цьому напрямі орієнтують державні та офіційні документи – Закони України « Про освіту», «Про дошкільну освіту»; «Базовий компонент дошкільної освіти в Україні»; чинні програми «Українське дошкілля», « Я у Світі», « Дитина». Однією з найважливіших педагогічних завдань, визначених Законом України «Про дошкільну освіту», є виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля. Базовий компонент дошкільної освіти, як державний стандарт, визначає ознайомлення дітей з поняттями «держава»; «народ»; «людство».

9

Отже, розглядаючи нормативно-правові документи з дошкільної освіти, можна стверджувати, що однієї з завдань дошкільної освіти є формування в дітей національної свідомості. З-поміж плеяди педагогів і психологів, які зробили вагомий внесок у розвиток національного дошкільного виховання в Україні в пантеоні славетних посіли свої почесні місця імена незаслужено забутих подвижників нації. А серед них ім’я Софії Русової, однієї з 12 жінок, представлених у календарі «Жіночі постаті в українській науці». Найактуальнішим питанням сьогодення є впровадження ідей С.Ф. Русової в практику дошкільних закладів України. Актуальність дослідження виховання за С. Русовою обумовлюється тим, що низка її праць зорієнтована на розкриття ідей національного дошкільного закладу, особливо бережного ставлення до підростаючого покоління, обов'язкового врахування індивідуальних можливостей кожної дитини, її неповторності та унікальності. Цінним є те, що С. Русова ще на межі XX ст. наголошувала на необхідності сприяти розвиткові малюка з перших років життя, відповідальному ставленні дорослих до дитини та на інших ідеях, які є дуже значущими у наш час. Висока культура, суспільна свідомість, європейський рівень освіченості Русової сприяли тому, що питання, які вона вивчала і розробляла, теоретичні положення і методичні розробки, зібрані та опрацьовані 10

для вихователів, учителів, батьків, надзвичайно потрібні нам сьогодні. На сучасному етапі дошкільні заклади прагнуть віднайти і зберегти своє особливе обличчя. І для цього вже є певні об'єктивні умови: замість однієї, ще донедавна обов'язкової для всіх програми виховання дітей у дитячих садках, сьогодні діють три програми, схвалені Міністерством освіти і науки України, а також створено десятки регіональних авторських програм. Одна з них зорієнтована на ідеї Софії Русової. Психолого-педагогічну концепцію видатного педагога покладено, зокрема, в основу програми «Українське дошкілля». За ідеями Софії Русової сьогодні працюють дошкільні заклади Києва, Львівської, Кіровоградської, Київської, Донецької, Сумської, Рівненської, Чернігівської, Черкаської та інших областей. Залучаючи дошкільних працівників України до вивчення педагогічних праць С. Русової, повертаємося до джерел, які сьогодні дають нам повновартісні орієнтири у розбудові дошкільного виховання. Золоті джерела праць С. Русової — не тільки історія педагогічної і психологічної думки, а й цілком сучасний погляд на загальну проблему освіти, визначення її цілей, завдань, основних принципів побудови, змісту, форм і методів організації виховання, що забезпечують повноцінний розвиток дитини як особистості. Софія Русова наче звертається сьогодні до педагогів, котрі виховують підростаюче покоління: «В наші часи 11

бути гарним педагогом — це бути справжнім реформатором життя України, бути апостолом Правди і Науки. Тільки великими зусиллями таких апостолів Україна матиме чесних діячів-патріотів, вмілих практичних робітників і соціально об’єднану, інтелектуально розвинену народну масу»

12

Ідеї Софії Русової в контексті сучасного виховання.

13

14

1.1 С.Ф. Русова – подвижниця національного виховання. Історія розпорядилася так, що український народ на багато століть втратив свою незалежність і державність. Але в умовах чужоземної окупації він самостійно боровся за відновлення своєї держави, за збереження національної культури і національної школи. За українську освіту боролися багато синів та дочок України, які представляли всі сфери української спільності. Серед них особливою постаттю була Софія Федорівна Русова. Вона відіграла визначну роль у розвитку педагогічної освіти на Україні. Ім'я Софії Русової стає зіркою першої величини у світлому сузір'ї видатних українських педагогівсподвижників рубежу ХІХ-ХХ століть. Воно належить до плеяди класиків української педагогіки. А її багатюща творча спадщина увійшла в золотий фонд педагогічної науки й завжди актуальна. Життя, діяльність і творчість С. Русової – подвиг в ім'я України та українства. С. Русова (1856-1940) – активна громадська діячка, щира подвижниця української національної культури й стійкий борець за самостійну Українську державу, видатна діячка й організаторка національного руху українського жіноцтва, видатний український педагог, автор підручників, письменниця, літературознавець, перекладачка, автор багатьох досліджень з педагогіки, історії, засновниця Академії наук в Україні, співробітниця численних журналів і передусім великий патріот України.

15

Видатний педагог і громадський діяч, вірна і талановита донька України присвятила своє життя творенню національної системи виховання й освіти і ввійшла в історію педагогічної думки найперше як визначний теоретик дошкільного виховання. Варто зазначити, що педагогічний доробок Софії Руссової постійно привертає до себе увагу не лише науковців, але й практиків. І це не дивно, оскільки низка праць вченої зорієнтована на розкриття ідей національного дошкільного закладу, особливо бережного ставлення до підростаючого покоління, обов'язкового врахування індивідуальних можливостей кожної дитини, її неповторності та унікальності. У різні часи до творчості видатного педагога звертались А. Богуш, Л. Гураш, Л. Калуська, Є. Коваленко, О. Проскура, О. Сухомлинська та багато інших. Педагогічна спадщина славетної представниці Чернігівщини залишається предметом уваги І. Зайченка. Висока культура, суспільна свідомість, європейський рівень освіченості Русової сприяли тому, що питання, які вона вивчала і розробляла, теоретичні положення і методичні розробки, зібрані та опрацьовані для вихователів, учителів, батьків, надзвичайно потрібні нам сьогодні. Усі дослідники підкреслюють, що С. Русова ще на межі XX ст. наголошувала на необхідності сприяти розвиткові малюка з перших років життя, відповідальному ставленні дорослих до дитини та на інших ідеях, які залишаються значущими сьогодні.

16

Сучасне дошкільне виховання орієнтується на гуманізацію навчально-виховного процесу. Це передбачає його олюднення, забезпечення з боку тих, хто виховує любові, уваги до дітей і поваги до їх гідності, створення відповідних щодо їх стану здоров'я, віку, потреб, інтересів, рівня розвитку, статі, індивідуальності умов для різнобічного і повноцінного розвитку . С. Русова вважала, що виховання є процес творчий, однак фундаментом він має науку–закони психології, фізіології, педагогіки. Психологічна вимога для людини і нації одна, проста й органічна: щоб усе виховання, навчання ґрунтувалося на пошані особи – як індивідуальної, так і особи національної. Славетний педагог у свій час зазначала, "найдорожчий скарб кожного народу – його діти, його молодь, й що свідоміше робиться громадянство, то з більшою увагою ставиться воно до виховання дітей, до забезпечення їм найкращих умов життя.» Подібна думка знайшла своє втілення і у програмі «Українське дошкілля», що розглядає дитину як найвищу цінність, підкреслює важливість «розширення життєвого простору дитини, виведення її за межі традиційного, штучно створеного, жорстко унормованого у вузьких рамках групової кімнати буття у широкий простір реального світу» У всі часи українські педагоги, науковці, митці наголошували на важливості виховання дітей на національному ґрунті. Палким прихильником цієї думки була і Софія Русова. «Національне виховання,- писала 17

педагог, – є певний ґрунт у справі зміцнення моральних сил дитини і оновлення відродженої душі народу» . Вчена також підкреслювала, що національне виховання «виробляє у людини не подвійну хистку мораль, а міцну, цільну особу. Після правдивого національного виховання дитина звикає кохатися в народних скарбницях і шукатиме цих культурних скарбів і у других народів; кохаючи свою національну культуру, дитина поважатиме і другі нації і цікавитиметься їхнім життям ... Така людина стане корисним робітником задля народу й широко буде розуміти вселюдський поступ». Ідея національного виховання — головна й визначальна в педагогічній концепції С. Русової, яка в методологічному плані набуває основної і найважливішої закономірності розвитку теорії та практики освіти, виховання. У центрі педагогічної концепції вченої перебуває дитина з її природженими задатками, здібностями, можливостями, талантами. Головне завдання виховання — забезпечення розвитку означених чинників, а також національної самосвідомості й загальнолюдської моралі; формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, здатної до свідомого суспільного вибору й збагачення інтелектуального, духовного, економічного, соціально-політичного й культурного потенціалу свого народу.

18

Сутністю національного виховання є національна ідея, її складові: • свобода — формотворна енергія характеру; • етика й естетика; • національна ідея; • пам’ять (досвід); • свідомість; • воля. Усі ці складові закладаються в свідомості дитини (мають закладатися) поступово. Перед нами стоїть проблема формування й плекання не просто особистості, а особистості свідомого українського громадянина. Тому освітня парадигма не лише змінюється, а й наповнюється новим синтезом інтелектуалізму, раціоналізму та прагматизму з гуманістичною духовністю,а професіоналізму з патріотизмом — з огляду на мету. «У справі національного виховання важливе місце займає ідея національної самосвідомості. Педагогіка повинна опиратися на національний світогляд і на національну філософію, якою має оволодіти педагог, щоб успішно формувати в дітей компонент духовності», пише С.Русова. У контексті цієї думки проблема національної самосвідомості не є парадом костюмів чи театралізованими дійствами, а є сутністю буття родини, педагога і дитини. У процесі реалізації національного виховання формується така система основних компонентів духовного світу особистості: 1) національна психологія; 19

2) національний характер і темперамент; 3) національний спосіб мислення; 4) народна етика й етикет; 5) народна естетика; 6) рідна мова; 7) родинно-побутова культура; 8) народний календар; 9) фольклорне виховання; 10) національне мистецтво. Постійно розвиваючись, національне виховання поглиблюється та збагачується новим змістом, формами й методами впливу на молоде покоління. Однак не все те, що виникає в процесі розвитку національного виховання, входить до його системи.

20

1.2 Вимоги до українського дошкільного закладу. Ще далекого 1919 р. у праці «В дитячому садку» С.Ф. Русова накреслила основні вимоги до українського дошкільного закладу. він має організовуватися на наукових засадах відповідно до сучасних принципів психології та педагогіки;

велике місце належить відводити природознавству та мистецтву, особливо народним творам;

має бути пройнятий національним духом, ідеєю праці;

виховання в дитячому садку має відповідати соціально-культурним вимогам часу, проте за характером виховної роботи дитячий садок є вільним, незалежним від тих чи інших офіційних вимог, він має бути самостійною суспільно-педагогічною організацією

моральне виховання дітей повинно будуватися з урахуванням національних рис народу.

21

1.3 Завдання національного виховання. На думку С. Русової основи національного виховання мають закладатися в дошкільному і шкільному віці дитини. У дошкільних навчальних закладах із перших днів дитини її оченята повинні кохатися в національних кольорах та орнаментах, дитяча уява має формуватися на основі національних оповідань, казок, легенд, національної пісні. Рідною казкою, етнографічним матеріалом має бути проникнутий увесь родинний побут, усе оточення дітей. Це сприятиме усвідомленню дитиною належності до свого народу, а в подальшому – і своїх обов’язків перед ним. До основних завдань національного виховання дошкільнят належать:  формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка,міста);  формування духовно-моральних взаємин;  формування любові до культурного спадку свого народу;  виховання любові, поваги до своїх національних особливостей; 22

 почуття власної гідності як представників свого народу;  толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей. Національне виховання дошкільнят має вирішувати ширше коло завдань, ніж ті, що зазначені. Це не лише виховання любої до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, але виховання шанобливого ставлення до людинитрударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят. С. Русова наполягала, щоб виховання розпочиналося з народження дитини. Засобами колискових, забавлянок, народних казок, ігор, пісень, лічилок, загадок тощо має здійснюватися залучення дітей до національної культурий етнізація особистості. Педагог стверджує: «Нація народжується коло дитячої колиски, лише на рідному ґрунті, серед рідного слова й пісні здатна вирости національно свідома дитина». Найдієвішим засобом національного виховання С. Русова визнає рідне слово. Саме через слово дитина сприймає духовні цінності народу, його світобачення та світосприймання, здійснюється її художньо-образне мислення, нею засвоюються мораль та історичний досвід народу тощо.

23

1.4 Принципи побудови українського дитячого садка( С. Русова) Принципи, що за ними, як вважала С. Русова, має будуватися український дошкільний заклад, становлять таку систему:  дитячий садок має працювати на засадах сучасних положень психології і педагогіки про закономірності та умови розвитку дитини, найдоцільніші для дошкільного віку методи виховання;  дитячий садок має бути просякнутий національним духом свого народу, закладатися на демократичному ґрунті;  психологічною основою виховання має бути творча діяльність дитини;  дошкільне виховання має сприяти якнайкращому розвитку мовлення дітей;  дошкільне виховання має поєднувати народну педагогіку із сучасними дослідженнями в галузі вікової психології, відроджувати традиції, що дають дітям відчути свою причетність до національних основ і визначити орієнтири на майбутнє, перспективи наступної роботи;  створення можливостей для запровадження дослідницької роботи з метою стимулювання пізнавальної активності дітей;  серйозна увага до проблем родинного виховання як найбільш природної основи повноцінного психічного і фізичного розвитку особистості.

24

Провідні педагогічні принципи організації навчально-виховної діяльності, розроблені Софією Русовою, які покладено в основу діяльності закладу.

1. Принцип особистісного підходу. «Дитячий садок має організовуватися на підвалинах сучасних досягнень психології і педагогіки про закономірності та умови розвитку дитини, про найдоцільніші методи виховання.» (С. Русова.)

2. Принцип діяльнісного підходу. «Дошкільний навчальний заклад має бути весь пройнятий національним духом свого народу, має закладатися на демократичному ґрунті.» (С. Русова.)

3. Принцип природовідповідності. «Все виховання дітей має бути позначене мистецтвом, естетичним сприйманням і емоціями». (С. Русова.)

4. Принцип інтеграції освітньо-виховного процесу. «Принцип вільної, активної, незалежної, ініціативної, творчої, веселої, довірливої особистості.» (С. Русова) 5. Принцип гуманізації освітньо-виховного процесу. «Принцип морального виховання з основними рисами національної вдачі, зумовленої фізичним оточенням та історією українського народу.» (С. Русова.)

6. Принцип духовного відродження «Творчі сили дітей в українському садку мають пробуджуватись і розвиватись саме засобами національного матеріалу, найбільш поширеного у тій чи іншій місцевості, разом з тим у садку має лунати гарна українська пісня, звучати і розвиватися рідна мова.» (С. Русова).

25

1.5 Засобами національного виховання визначено:  українську мову;  родовід;  рідну історію;  краєзнавство;  природу рідного краю;  національну міфологію;  фольклор;  національне мистецтво;  народний календар;  народну символіку (герб — тризуб, синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла України»);  народні прикмети й вірування;  релігійні виховні традиції;  родинно-побутову культуру;  національні традиції, звичаї й обряди;  національну творчість. Національна система освіти й виховання має формувати національно свідомих громадян української держави. Ці переконання С. Русової стали нормою її життя, науковою позицією, мірилом справжньої духовної цінності.

26

1.6 Вимоги до «садівниць». Книга «Нові методи дошкільного виховання» (Прага, 1927) є посібником для слухачів курсів садівниць. Висвітлює питання професійної освіти. Садівниця перш за все має добре знати дитину, її фізичний та духовний стан, виявляти як неврівноважених чи відсталих дітей, так і обдарованих, викликати відповідно віку інтереси в дитини. Для вивчення дитини пропонується спеціальна санітарна карта, детально аналізуються типи темпераменту дитини. Успішність роботи вихователя забезпечує висока професійна й загальна освіта, матеріальна незалежність, повні політичні права, належна пошана в суспільстві. В окремому розділі Софія Русова обґрунтовує вимоги до підготовки виховательки: до її зовнішності, культури, освіти, здатності до роботи з малими дітьми. Щоб виховати у дітей національну свідомість, самосвідомість, самоповагу і гідність, вона має знати народне життя і бути свідомою вихованих протягом віків ідеалів народу. Лише така вихователька може викликати у дітей палку любов до рідного краю, роздмухати ту іскру, яка жевріє в їхніх душах. Цим питанням присвячено розділ «Український дитячий садок». На думку Софії Русової, садок треба організовувати на наукових засадах. Він має бути пройнятий національ ним духом нашого народу, закладатися на цілком національному ґрунті. Творчі сили дитини найкраще збуджувати також національним матеріалом. У садку має лунати рідна мова й пісня. Саме такі садки дадуть 27

українському народу свідомих, чесних громадян, які здобудуть йому світлу долю. Крім теоретичних знань, вважала Софія Русова, вихователю необхідна практика роботи з дітьми. Саме в практиці виробляються певні навички педагогічної професії Софія Русова обґрунтовує кваліфікаційні вимоги до садівниць:  передусім вони повинні любити дітей, мати чуйне серце;  відповідально виконувати свої обов'язки;  бути фізично здоровими, мати спокійну вдачу;  вміти співати народні пісні, малювати;  знати літературу — рідну і світову;  вміти знайти і встановити спільне між домівкою дитини і дитячою установою;  вона ставила вимоги ще до абітурієнтів, щоб на навчання не потрапили випадкові люди;  педагог повинен володіти літературною мовою, а крім того, знати діалекти місцевості, де працює;

28

29

30

31

32

Пошуково – педагогічна робота національного виховання за ідеями С. Русової.

33

34

2.1 Методи дошкільного виховання за С. Русовою. Золоті джерела праць Софії Русової - це не тільки історія педагогічної і психологічної думки, це і абсолютний сучасний погляд на загальну проблему, конкретні завдання, відповідні умови, форми і методи організації дошкільного виховання. Нижче представлені фрагменти з її книжки - "Нові методи дошкільного виховання", що вийшла у Празі 1927 р., як посібник для тих, хто здобував професію дошкільного працівника.

1. Розвиток свідомості. «Якщо ми будемо лише пасивно спостерігати, як росте, розвивається дитина, то сама дитина буде шукати активного впливу, авторитету, без якого вона почуває себе безпомічною і безпорадною. А тому треба насамперед якнайкраще придивитися, пізнати душевний і фізичний стан дитини, розібратись у тому, до чого вабить дитину, та від чого її відвертає. Важливим фактором для своєрідного виявлення дітей - є веселість в житті, як у родинному оточенні, так і в дитячому садку. Це не означає, що мусить бути постійний тарарам і галас, ні. Веселе життя, де панує радість, виникає з доцільного поділу часу на працю й спочинок, від ігри, відповідної до дитячих інтересів, від сонця, що світить в дитячих кімнатах, від щирості і приязні, що панують у кожній дитячій установі, від задоволення своєю працею, від контакту з товаришами, що захоплені однаковими інтересами, від краси шкільної хати, де завжди мусить бути чисто, ясно, оздоблено, від краси природи тощо.»

35

2. Інтереси дитини у різному віці. «Дитина є справді експерементатор, і нам треба за нею слідкувати на наших предметних лекціях у дитячому садку. Свобода рухів, як того вимагає Монтессорі, є кінцевою передумовою здорового, правильного розвитку дитини, ці рухи мають бути найрізноманітні, а наша доля приводити їх до найкращої координації. У дитячих установах повинно бути досить вільного простору і в хаті, й надворі, щоб діти мали змогу вільно рухатись. Використовувати рухливість дітей можна різноманітно, впливаючи на їх виховання, бо ніщо так не привчає до дисципліни, як гімнастика й взагалі координація рухів. Ніщо не дає дитині такої надзверхньої культурності, як ритмічна гімнастика, пластика рухів, танці. Дуже розвиває здібність до висловлення, до яскравої уяви драматизація оповідання самостійними рухами дітей. Вчинки дитини викликають її інтерес, неоднаковий в різні періоди віку, і які в загальних рисах слідують один за одним в такому порядку: інтерес до мови (1-3 р.), до гри (2-5р.), до казок (3-6 р.), загальний інтерес до всього, що виявляється питанням "через що?", "нащо?".»

3. Вправи смислів. «Дитині треба давати якнайбільше естетичних сприймань - як природних, так і штучно-мистецьких. Вони розвивають не лише естетичний смак дитини, а й її фантазію, наповнюючи її свідомість красивими образами.

36

Для музичного виховання треба насамперед привчити дитину слухати; до 3 років краще не вчити її співати. Добре, коли менші діти слухають, як співають старші діти, бо вони до цього прислухаються з найбільшою увагою й ці співи несвідомо запам'ятовують. Вправи смислів мають розвинути не тільки гостроту органів, а й сенсорну пам’ять, пам’ять усіх смислових вражень. Наприклад, намалювати кольоровий найпростіший орнамент на дошці, звернути на нього увагу дітей, а на другий день попросити, щоб діти самі його по пам’яті намалювати, додержуючись того ж порядку в розташуванні фарб. Щодо окремих смислів, то слух найкраще розвивається музикою. Доречні Монтессорові хвилини абсолютної тиші - мовчанки, коли діти прислухаються до тих непомітних взагалі звуків, на які вони під час гри не звертали жодної уваги. В такій тиші педагог тихо викликає кого-небудь із дітей по йменню - так можна перевірити чутливість слуху у різних дітей.»

4. Гра. «Нічого так не потребує дитина, як можливості вільно гратися, через що, в кожному дитячому садку повинна бути досить велика кількість різноманітних цяцьок, щоб кожна дитина могла бавитися, знаходячи те, що більше відповідає її нахилам та її бажанням. Завше краще, щоб іграшки для дітей були пов’язані з рухами щось возити, кидати (м’ячі, серсо, візочки). Треба заводити різних звірят, щоб привчати дітей доглядати за ними, до ласкавого з ними поводження.

37

Цікаво збирати народні дитячі забавки, які у нас на Україні продаються на ярмарках і зроблені самими дітьми, або для дітей селянськими майстрами. Багато вже написано про те, яке велике значення має для дітей гра, вона їх стихія - в іграх набирають вони сили, розвиваються фізично й духовно. Гра є дуже важливий фактор виховання, бо в іграх суцільно виявляється

природа дитини і грою можна її або стримати від небажаних поступків, або викликати бажані. Усі народи мають свої стародавні ігри, що на перших порах мали характер ритуальних вправ, а лише згодом набрали характеру гри. Ці ігри часто повні гарних естетичних рухів, як наприклад, наші веснянки, та й перейняті вони національним духом, який треба 38

обов'язково організації.

вносити

в

життя

39

кожної

дошкільної

Ігри відповідно до розвитку дітей мають свій розподіл: 1). Прості руханки - бігати наввипередки, перебігати із кутка у куток.

2). Ігри, що випливають з інстинкту переймання. Дівчатка люблять грати в господарство, повторювати в грі родинні звичаї, які їх найбільш зацікавили. Щоб розвинути в дітях зацікавленість, треба щоб в тих іграх, якими ми захоплюємо дітей, проступали обидва процеси переймання й творчість. Бажано збирати наші стародавні українські ігри й користуватись ними в дитячих садках. Не треба гру механізувати, а ширше давати дітям можливість вносити щось нове, якусь іншу комбінацію, свої творчі ремарки. Ігри старших дітей мають наближатися до драматизації різних оповідань і до ілюстрації лекцій, тільки в складнішій формі. Діти знайомляться з побутом дикунів і радо імітують його в іграх, наприклад, грають у Робінзона Крузо. Для дітей 5-6 років доброю розвагою може бути театр ляльок або театр тіней, особливо, коли вони самі нароблять ляльок - виріжуть їх з паперу, і ними проілюструють свої улюблені казки.

5. Праця дітей. «Ручну працю треба починати з найпростішої, щоб діти відразу могли її без сторонньої допомоги виконати за тим зразком, що його подасть керівник школи. Треба підібрати найбільш підхожий матеріал і не перешкоджати дітям самостійно ним користуватися. З окремих праць велике значення має дитячий малюнок. Він має значення як показчик, бо виявляє 40

психологію дитини, силу та правдивість тих вражень, що дитина придбала. Є ще друге значення малюнка мистецьке, естетичне – це та насолода, яку він дає при доброму навчанні, особливо при малюванні фарбами. Ліпка, так само як і малюнок, допомагає досягти тієї самої мети. Ліпка добре розвиває уяву, допомагає малюнкові. Матеріалом для ліпки може бути пісок, глина, пластилін, розмочений папір. Діти також люблять вирізати різні забавки (Різдвяну ялинку). Вирізані забавки можна склеювати і так складати цілі малюнки. Ця праця може бути індивідуальною і спільною для цілої групи. Гарним використанням ліпки та вирізування може бути утворення лялькового театру або театру тіней. В цій праці приймають участь усі старші діти для створення приємної розваги для малих дітей.»

41

Добираючи зміст та форми роботи з дітьми, вихователі орієнтуються на переконання С.Русової, що засобами колискової, забавлянок, народних казок, ігор, лічилок, пісень, загадок тощо мають здійснюватися залучення дітей до національної культури та етнізації особистості.

42

2.2 Форми роботи з дошкільниками: заняття з народознавства, українознавства; інтегровані та комплексні заняття з розвитку мовлення, образотворчого мистецтва, ознайомлення з природою;

свята, розваги; бесіди; «мандрівки»; виготовлення поробок; частування національними стравами;

виховні заходи. екскурсії; тематичні заняття; виставки дитячої творчості; конкурси; ігри; ярмарки; драматизація казок; читання та інсценування творів художньої літератури;

43

2.3 Форми роботи з батьками.

Батьківські збори Дні добрих справ,

Дні відкритих дверей

посиденьки

Вікторини

Робота з батьками

Конференції

Консультації, дискусії

Виставки

Свята, розваги

44

Творча лабораторія вихователя.

45

46

жовтень

вересень

Перспективне планування роботи з дітьми ІІ молодшої групи за педагогічною спадщиною С.Русової Навчальна діяльність Пізнавальний розвиток «Осінні дарунки» Малювання «Груші» (розмальовка площинних форм)

Спільна діяльність

Самостійна діяльність Дидактична гра «Впізнай Ігри з за смаком» Дидактична вітрячками гра «Чарівна торбинка» Розглядання Хоровод «Жовта осінь тут муляжів овочів ходила» Ліплення та фруктів «Яблуко» Читання: М.Сингаївський. Вересень. М.Чепурна. «Там, де вересень в долині» Бесіда з використанням художнього слова «Тихо осінь ходить гаєм» Екскурсія до скверу Малювання Спостереження на ділянці Збирання «Чарівні пригоди «Осінні зміни» букетів з листя осінніх Дидактичні ігри: «3 якого Плетіння листочків» дерева листочок», гірлянд (монотипія) . «Велике-маленьке Прикрашання листячко» Збирання майданчика осіннього листя в букети, групи плетіння віночків, гірляндами з гірлянд.Прикрашання листя гірляндами групового майданчика Оформлення гербарію «Листочки дерев нашої ділянки» Спостереження за рослинами городу старшої групи (які овочі ще є на рабатках) Збирання насіння нагідків 47

листопад

у квітнику. Читання П.Воронько. Останній листочок. Розвага «Хто як від дощу ховається». Пізнавальний Свято осені. розвиток «Хто як Дидактична гра «Відгадай до зими на дотик» (овочі) готується» з Спостереження за дощем використанням з вікна. картини. Малювання «Я - дощ» Аплікація «Осіннє дерево» Дидактичні ігри «Великі маленькі» (каштани).

«3 якого дерева дитинка» (каштани, горобина, горіхи, кленове насіння, жолуді).

грудень

Навчальна діяльність Малювання «ялинка»

Праця: прибирання ділянки від листя. Збирання каштанів. Ігри з каштанами рухливі: «Влучи в ціль», «Хто далі кине». Викладання орнаментів (рядків) з каштанів. Спільна діяльність Самостійна діяльність Спостереження за Ігри із снігом ялинками на ділянці Рухливі ігри: дитячого садка «Хто далі Спостереження за снігом кине», Спостереження за небом «Влучи в ціль». Малювання «Я Ліплення хмаринка» !. Співтворчість снігових вихователя та дітей: колобків «Снігопад» Аплікація «Фарби зими» «Новорічна ялинка» Дослід:»Чому тане сніг» Читання: В.Діденко. Сніжинки Н.Калініна. Про сніговий колобок. Новорічне свято 48

січень лютий березень

Прикрашання ялинок на ділянці льодовими прикрасами Працядопомога: посипання доріжок піском Ліплення снігових баб Катання на санчатах

Самостійна діяльність Розгляд альбому « Перші весняні квіти»

к в і т е н ь

Малювання Вивчення колядок, «Зимове дерево» щедрівок Спостереження за вкритими снігом деревами Спостереження за птахами. Виготовлення календаря спостережень за ними. Виготовлення кольорових прикрас з льоду Праця в природі: садіння цибулі (город на підвіконні) Складання Спостереження за розповіді за бурульками (техніка картиною «Зимові безпеки) Творча розповідь розваги» за сюжетом з іграшками «Пригода в лісі» Підсумкова бесіда про зиму Аплікація «Снігова баба» Навчальна Спільна діяльність діяльність Малювання Спостереження за сонцем «Квіти для Спостереження за матусі»(монотипі бурульками. я) Розгляд:чий човник? Пізнавальний Організація виставки розвиток: Весна малюнків «Мила ненечко моя» Читання: Г.Бойко.Мамине свято. В.Заєць.Веснянка Спостереження за пролісками у квітнику Спостереження за шпаківнями Малювання «Я - Заучування « Я - перша сонечко». квіточка весни» 1Аплікація : К.Перелісна 49

Малювання сонечка крейдою на

шпаківня.

травень

Малювання «Метелики» (монотипія)

Вивчення закличок про сонечко, Спостереження за сонечком Спостереження за шпаками Спостереження за паростками тюльпанів, півоній у квітнику Екскурсія до скверу Читання: М Познанська «Здрастуй, сонечко!», І.Франко «Надійшла весна прекрасна!» Спостереження за кульбабками Виготовлення макету «Квітуча галявина» Праця: садіння гороху, квасолі Праця : висівання насіння нагідок у квітнику Створення Червоної книги дитячого садка Спостереження за комахами

50

асфальті, паличкою на піску

Праця в квітнику:,догля д поливання Дидактична гра «Парні картинки» (пори року) Ігри з піском Праця: притрушування піском доріжок на городі

грудень

Перспективне планування роботи з дітьми середньої групи за педагогічною спадщиною С. Русової Навчальна діяльність Малювання «Зимовий пейзаж» Пізнавальна діяльність «Іде, іде Миколай».

січень

Аплікація «Новорічна ялинка» Малювання «Снігова баба»

лютий

Малювання «Чарівні валентинчики». Аплікація «Літаки»

Спільна діяльність Розглядання картини «Сім'я», мовленнєве спілкування за нею. Екскурсія в парк «Зимові зміни» Аплікація «Фарби зими» Читання К.Перелісний. Ялинка. Новорічне свято Розповідь з власного досвіду «Як ми з батьками Новий рік зустрічали» Вивчення щедрівок, колядок Пізнавальна діяльність «Сезонні явища та властивості снігу» Пізнавальна бесіда «Моя родина» Читання В.Сухомлинський. Як хлопчик хотів приголубити сніжинку. Бабина дочка, дідова дочка. Розглядання картини, розповідь з власного досвіду «Зимові розваги» Пізнавальна діяльність, праця «Ми посіяли горох» Мовленнєве спілкування «Хочу бути схожим на батька»

51

Самостійна діяльність

Розглядання стіннівок, альбомів «Моя сім'я»

-

березень квітень травень

Навчальна діяльність Народознавство «Ой, весна, весна!»

Спільна діяльність

Художня діяльність «Подарунок для матусі» Організація виставки малюнків «Міла ненечко моя» Свято «Мамина пісня» Читання В.Гринько. Ще в колисці немовля. В. Сухомлинський . Весняний вітер. Сиві волосини. М.Познанська . Подарунок для матусі. Малювання Екскурсія в парк «Весняні «Барви весни» зміни» Ліплення «Писанка» з Пізнавальна використанням діяльність «Свято додаткових матеріалів Великодня» Мовленнєве спілкування «Святкування Великодня в родині» Праця : підготовка рабаток на городі Читання В.Сухомлинський. Весняний вітер. В.Ладиженцева .Вийшло сонце на лужок. Народознавство Мовленнєве спілкування.ма«Мамина лювання «Моя матуся» світлиця» Екскурсія в парк «Весняні квіти» Дидактична гра «Магазин квітів» Праця: висівання насіння на городі Читання: Н.Забіла. Кульбаби. Польова красуня.

52

Самостійна діяльність

Розглядання стіннівок, альбомів «Моя сім'я»

План роботи туристично-краєзнавчого гуртка “Ми – золочів’яни.”

53

54

55

№

1

2

3

4

1

2

3

Місце Зміст роботи проведен ня ВЕРЕСЕНЬ Наша планета Земля. Територія ДНЗ Глобус. Види туризму. Туристична стоянка. Наша Батьківщина. Мапа України, символи. Гра-подорож по мапі України. Види перешкод. Перехід через туристичну стоянку. Природні зони України. Топографічна карта Золочева. Похід в парк.

Фізкультурний зал Територія ДНЗ Фізкультурний зал. Парк.

ЖОВТЕНЬ Туристичне Фізкультурний спорядження: мотузки. зал Удосконалення роботи з мотузками. Пішохідний перехід в Міський парк парк. Орієнтація на місцевості за картою. Дерева в парку. Особливості сезонних змін. ―Впізнай дерево‖. Водні ресурси України: Туристична моря – Чорне, Азовське; стоянка на 56

Відповідальний Вихователь, інструктор з фізичного виховання Інструктор з фізичного виховання Інструктор з фізичного виховання Інструктор з фізичного виховання, медична сестра, методист, вихователі Інструктор з фізичного виховання Інструктор з фізичного виховання, методист, вихователі Інструктор з фізичного

ріки – Дніпро; озера, ставки. Вправа ―Підвісна переправа‖. Похід на міський ставок.

4

1

2

3

4

території ДНЗ, міський ставок

Наше місто Золочів. Міні-музей Легенда виникнення. ДНЗ Ознайомлення з історичними подіями. Перегляд фотоматеріалів ―Минуле Золочева‖ ЛИСТОПАД Мікрорайони нашого Групова міста (цукрозавод, центр, кімната район залізничної ДНЗ станції, районної лікарні). Створення туристичних маршрутів по мікрорайонах. Туристична поїздка на Територія автобусі по району району цукрозаводу, цукрозаводу та ознайомлення з районної інфраструктурою даного лікарні мікрорайону. Пішохідний перехід до районної лікарні. Сторони світу. Туристична Орієнтування за стоянка на компасом, за сонцем, за території ДНЗ стовбурами дерев, орієнтування на місцевості. Створення топографічної Групова карти території ДНЗ кімната 57

виховання, медична сестра, вихователі Інструктор з фізичного виховання, методист, вихователі Інструктор з фізичного виховання, методист, вихователі Інструктор з фізичного виховання, методист, вихователі

Інструктор з фізичного виховання

Інструктор з фізичного

―Веселка‖. Нанесення об’єктів, природних перешкод.

1

2

3

4

1

2

ДНЗ

ГРУДЕНЬ Вулиці і площі нашого Територія ДНЗ, міста, розгляд по одному з ілюстрацій. Пішохідний маршрутів перехід по одному з маршрутів. Дерева та кущі взимку. Територія ДНЗ Поняття: хвойні та листяні дерева. Орієнтація в просторі в умовах зимової погоди, збереження життя, здоров’я. Фізична підготовка: Фізкультурний лазіння по драбині, зал канату. Катання на лижах. Територія ДНЗ Лижний перехід. Вміння дотримуватись правил безпечної поведінки. СІЧЕНЬ Удосконалення Приміщення практичних навиків ДНЗ в’язання вузлів. Бесіда про використання транспорту в умовах туристичних походів. Екскурсія в аптеку. Міська Лікарські рослини, їх аптека особливості та способи використання в лікуванні хвороб.

58

виховання

Інструктор з фізичного виховання, вихователі Інструктор з фізичного виховання

Інструктор з фізичного виховання Інструктор з фізичного виховання Інструктор з фізичного виховання

Інструктор з фізичного виховання, вихователі

3

4

1

Дотримання правил безпечної поведінки в природі. Долікарська допомога. Навички надання першої допомоги. Створення топографічної карти мікрорайону цукрозаводу (по пам’яті)

Приміщення ДНЗ

Інструктор з фізичного виховання, медична сестра

Приміщення ДНЗ

Інструктор з фізичного виховання, вихователі

ЛЮТИЙ Розкладання намету. Фізкультурний Створення туристичної зал стоянки. Удосконалення навиків в’язання вузлів.

2

Спорядження туриста, гігієнічні вимоги, складання наплічника. Гра ―Хто швидше‖.

3

Типи вогнищ (―зірка‖, Приміщення ―курінь‖,―криниця‖)скла ДНЗ дання намету. Орієнтація в приміщенні за даним планом. Ходьба з наплічниками Територія ДНЗ на витривалість.

4

1

Фізкультурний зал

БЕРЕЗЕНЬ Віднаходження Приміщення предметів, орієнтуючись ДНЗ позначеннями на карті. Малювання 59

Інструктор з фізичного виховання, медична сестра Інструктор з фізичного виховання, медична сестра Інструктор з фізичного виховання, медична сестра Інструктор з фіз.. вих.., медична сестра Інструктор з фізичного виховання, медична

2

3

4

1

топографічних знаків. Фізичні підготовка: вправи на рівновагу.

Фізкультурний зал

Туристичний похід в Парк. парк за першими квітами. Топографічна карта, позначення мурашників, ям, горбів. Бесіда про екологічний Приміщення стан природи, вплив ДНЗ людини на природне середовище. КВІТЕНЬ Червона книга України. Приміщення Екологічна вікторина. ДНЗ

2

Правила поведінки в лісі, Приміщення біля водойм, в парку. ДНЗ Техніка безпеки.

3

Виконання вправ на Туристична туристичній стоянці стоянка (намет, перелази, переходи) Вивчення традицій, Туристична правил, законів туристів, стоянка туристичні пісні біля вогнища. ТРАВЕНЬ Правила дорожнього Міський руху. Пішохідний парк

4

1

60

сестра Інструктор з фізичного виховання, медична сестра Інструктор з фізичного виховання, вихователі Інструктор з фіз. виховання, вихователі Інструктор з фізичного виховання, вихователі Інструктор з фізичного виховання, вихователі Інструктор з фізичного виховання Інструктор з фізичного виховання Інструктор з фізичного

перехід в парк.

2

3

4

Людина – частка природи, правила поведінки в природі. Екологічні закони природи. Похід на галявину. Фізичні підготовка: вправи на лазіння, рівновагу.

Парк.

Туристичний похід у парк, складання наплічника. Розкладання намету, розпалювання вогнища.

Парк.

Фізкультурний зал

61

виховання, вихователі Інструктор з фізичного виховання, вихователі Інструктор з фізичного виховання, медична сестра Інструктор з фізичного виховання, медична сестра, методист, вихователі

Пішохідний перехід у поле.

62

Тренуємось на майданчику.

Пішохідний перехід до верби.

63

Прокладаємо стежку.

Екскурсія територією дитячого садка: «Що змінилося?»

64

Наші чорнобривці.

Пішохідний перехід до клумби.

65

На екскурсії ходити, треба правила учити.

Розвага «Правила дорожнього руху».

66

У свято – до церкви М.Чарнецького.

67

Тренуємось діяти швидко та злагоджено.

Збираємось в похід.

68

Серія занять в музеї книги. Конспект заняття в старшій групі «Відкриття міні – музею книги в старшій групі» Програмовий зміст: Розширювати та поглиблювати знання дітей про виникнення книги, її значення в житті людини. Збагачувати мовлення дітей словами: письменник, поет, музей, міні - музей, експонат, папірус, пергамент, книгодрукування, видавництво. Розширювати інтерес до читачів. Виховувати бережне ставлення до книг, інтерес до творів поетів та письменників. Матеріал: презентація ролика « Звідки до нас прийшла книга?», прислів’я та приказки, книги ( історія книги, стародавні книги, сучасні книги, улюблені книги дітей) , малюнки із зображенням стародавніх папірусів, портрети поетів і письменників, емблеми(історична, природнича, релігійна, енциклопедична), книга – саморобка ілюстрацій до творів Т.Г.Шевченка. Хід заняття ( Відведене місце для книжкової полиці з книгами, емблемами, кульками, діти сидять навколо на кріселках) « Музей книги, музей книги, Зазвучала як сигнал, Подивіться наша група стала як читальний зал. Скільки діточок у групі – стільки в нас і читачів, Ми вчимось любити книгу і навчатися по ній!»

-Дорогі, діти, шановні колеги, батьки. Сьогодні ми з вами зібрались на відкриття міні- музею книги, над створенням якого ми всі працювали упродовж тривалого часу. А як ви розумієте слово « музей»? ( відповіді дітей) 69

- Справді, є музеї великі, розташовані у спеціально обладнаних будинках. Там просторі зали з найрізноманітнішими цікавими експонатами: історичними, художніми, літературними. А наш мінімузей – це один із осередків групової кімнати, присвячений книзі. Музей маленький, тому і називається міні.

- Хто мені скаже, що таке « експонат» ( відповіді дітей) - Експонат – це предмет виставлений для огляду в музеї або на виставці . А які предмети є експонатами у нашому міні-музеї?(відповіді дітей) - так, це книги, предмети, пов’язані з творами поетів та письменників. І зараз нам проведе екскурсію по нашому міні-музеї наш екскурсовод.

- Раді вітати вас на відкритті нашого міні-музеї « Книги». Над створенням експонатів працював великий колектив: вихователі, батьки і діти. Екскурсоводом сьогодні буду я ( ім’я дитини). У музеї особливої уваги заслуговує виставка портретів, яка об`єднає плеяду улюблених письменників та поетів. Очолює її геній українського народу Т.Г.Шевченко , якого ми святкуватимемо 200-річчя від дня народження, наш земляк Іван Франко, Леся Українка і її мати Олена Пчілка із Волині, Наталя Забіла і Василь Сухомлинський. У нашому музеї зібрані книги: історичні, релігійні, природничі, книжки – саморобки. Запрошуємо усіх у наш міні – музей « Книги».

-Дякуємо екскурсоводу за цікаву екскурсію. Тепер ми будемо запрошувати інших дітей у наш музей.

70

- То ж звідки до нас прийшла книга? ( відповіді дітей) Про це ми зараз з вами подивимось цікавий відео – ролик (перегляд).

-Тепер ви будете знати і всім розказувати про побачене. Книг є багато у нашому міні-музеї і всі вони різні. А які книги вам подобаються, діти? (відповіді дітей).

-І прийшов час пограти трішки. Чи любите ви казочки? Які ви знаєте казочки? ( відповіді дітей). Зараз я буду загадував загадку, а ви повинні відгадати назву казки та його персонажів: 1. «Не зміг сидіти на вікні, у лісі всім співав пісні Але коли зустрів лисицю, та пісня мусила скінчиться.» ( колобок) 2. « Як знайшов він колосок, борошна змолов мішок, Пиріжків напік і з’їв - ледарів не пригостив.» ( півник і 2-є мишенят) 3. « Він моторчик свій заводить, крізь вікно у гості ходить, Любить він торти й горішки, з ним не сумно ані трішки» ( Карлсон) 4. « Щоб зайти до козенят, повинен пісню заспівати, Бо матусин голосок, наймиліший для діток» ( коза і 7-ро козенят» 5. « На городі виростала, сили набирала, Непомітно, дуже швидко, великою стала, Став тут дід усіх гукати та красуню рвати.» ( ріпка) 6. «Маленьке, сіреньке біди наробило, щось біле, кругленьке хвостиком розбило, Сумує бабуся - плаче, дідусь витирає сльозу, 71

А курочка кудкудаче: « я вам золоте знесу» ( курочка ряба) - Молодці, були уважні.

- А тепер ми пограємо у гру « Спіймай помилку». Я перевірю наскільки ви уважні: я читатиму про події, описані в казці. Якщо все правильно, то ви мовчите, якщо допущено помилку – плескаєте в долоні і кажете як правильно. Ото ж починаймо.

1. Двох мишенят, які не хотіли працювати звали Круть і Верть.

2. Попелюшка на балу загубила чобіток ( туфельку) 3. У хатинці на курячих ніжках живе дід Мороз ( Баба Яга) 4. Чоловічка з моторчиком на спині зовуть Буратіно ( Карлсон) 5. Зла чаклунка отруїла Білосніжку огірком (яблуком).

6. Вигнати козу-дерезу вдалось Буратіно (рак).

7. Колобка з’їв дракон ( лисиця).

- Молодці, були уважні. Ми з вами на заняттях вивчаємо багато різних прислів’їв і приказок. До нас в гості завітали ваші батьки. І зараз ми з вами пограємо у гру «Хто знає більше прислів’їв та приказок». Команди по черзі будуть називати, а я буду відкладати палочки лічильні ( діти і батьки по черзі називають, в кінці гри діти лічать , в кого більше, той і виграв).

- Сьогодні ми з вами відкрили міні-музей книги, саме тому ми так багато говоримо про книги. А чи знаєте ви, діти, як називають людей, які пишуть книги?(відповіді дітей) 72

- Так, це поети і письменники. І от скоро ми з вами будемо святкувати 200-річчя від дня народження великого Кобзаря, поета, художника Т. Г Шевченка. А що ми знаємо про цього поета? ( відповіді дітей) -Які твори ми його знаємо? (« Тече вода з-під явора», « Встала весна», « Зацвіла в долині», « Дивлюсь аж світає») -І зараз нам діти прочитають ці вірші(діти читають) -На твори великого Кобзаря написано багато пісень. І ми їх зараз почуємо. (Дівчатка співають пісню « Встала весна») -А чи знаєте ви, діти, як треба поводитись з книгами? ( включаю голос книги по аудіо запису) Книга: Дорогі діти ! Я – книга, від усього серця прошу вас:  не беріть мене брудними руками;  коли гортаєте мої сторінки, не слиньте пальців, не загинайте сторінок;  не малюйте на мені, і нічого не пишіть;  виготовте для мене закладку і не вставляйте між сторінками ручку або олівець – від цього я псуюся;  не кидайте мене будь – де, а кладіть завжди на певне місце.

-Тепер ми будемо пам’ятати ці правила, бо скоро ви підете до школи, там теж у вас будуть книжки – підручники.

-Продовжуючи говорити про Т.Г.Шевченка, я хочу сказати, що він написав багато творів і всі вони зібрані у книгу«Кобзар». Ця книга теж є в нашому музеї. Про 73

Т.Г.Шевченка написано багато віршів. І от до нас в гості завітала наша вихованка, учениця 6-го класу Алінка. Вона нам прочитає вірш, який сама написала.

-Колись давно не було ні книг, ні телевізорів, ані комп’ютерів. А були люди – їх звали кобзарі. Вони ходили від села до села, від міста до міста , співали пісні, розказували легенди. От і наша гостя теж вміє грати на бандурі і виконає нам пісню на слова Великого Кобзар « Вітер в гаю не гуляє» ( виконує) -Дякуємо за гарний виступ. Бажаємо нових творчих успіхів на майбутнє. Хочу повідомити, що у нашому музеї створено маленьке видавництво « Левеня», яке радо друкуватиме твори авторів - початківців. Запрошуємо всіх до нашого видавництва. Дякуємо всім за увагу і прошу оглянути детальніше експонати нашого музею. (звучить пісня « Дружимо з книгою»)

74

75

Конспект інтегрованого заняття з пріоритетом пізнавального, мовленнєвого та креативного розвитку: «З книгою дружити.» Середній дошкільний вік. Програмовий зміст: Закріплювати і систематизувати уявлення дітей про книгу, її значення в житті людини. Імітувати читання казки за зоровими підказками (друдлами) для запам’ятовування змісту. Ввести в активний словник дітей слово – «друдли». Ознайомити дітей зі змістом слів: «інтерв’ю» та «кореспондент». Збагатити знання дітей прислів’ями, приказками про книгу. Вправляти дітей у відтворенні приказок та прислів’їв за їх початком та відгадуванні назв казок за епізодами. Розвивати увагу, пам’ять, уяву, зв’язне мовлення, мислення. Виховувати дбайливе, шанобливе ставлення до книги. Матеріал: мікрофон, різні книги, аркуші з моделями для казки та графічні записи казки, дитячі вироби, малюнки, аплікації. ХІД ЗАНЯТТЯ Заходять діти. Вихователь коментує: Сонечко в віконце сяє – Вся природа оживає Діток радісно вітає І усіх нас звеселяє! Радіють сонечку малята, Усі дорослі, - мами й тата 76

Одне одному всміхаються (діти всміхаються) Кого зустрінуть, з тим вітаються! Діти: Добрий день! (вітаються з гостями, сідають на стільчики). Прихід кориспондента дитячого журналу «Пізнайко» (кореспондент -це людина, яка задає різні запитання, які цікавлять читачів журналу «Пізнайко») («Пізнайлик» представляється дітям, дорослим) - Добрий день! (діти відповідають: «Добрий день!») Мене звати Пізнайлик. Я дуже люблю дитячий журнал «Пізнайко», тож хочу поставити вам запитання: - Запитання до дітей: - Чи любите ви розглядати книги? (так я дуже люблю розглядати книги) - Чи є у вас вдома книги, дитячі журнали?

- Хто читає вам книги?

- Які книги ваші улюблені? (казки, загадки, абетка, розфарбовка).

- Вихователь: Спасибі тобі, Пізнайлику, продовжимо бесіду з дітьми після заняття.

- Запрошуємо тебе до нас на заняття.

- Хто з вас, діти, хоче задати запитання нашим гостям, тобто взяти інтерв’ю? (декілька дітей з мікрофонами) Питання гостям: 1 – ша дитина: Чи читаєте ви своїм дітям книги?

2 – га дитина: Які улюблені книги були у вашому дитинстві?

77

1 – ша дитина: Чи дозволяєте ви дітям, брати самостійно книги?

2 – га дитина: Чи малюєте ви малюнки до улюблених казок? Вихователь: Спасибі діти за цікаві інтерв’ю з нашими гостями. (стук у двері) Вихователь: Дорогі діти! Сьогодні до нас завітав наш добрий друг – відгадайте хто це? Загадка: Мудра, правдива, Яскрава красива. Всьому навчає, Про цікаве розповідає. Багато сторінок має Дітей малюнками звеселяє. Заходить дівчинка – «Книга» Книга: Добрий день діти! (діти відповідають: «Добрий день!») Завжди я у пригоді стану, Моїх порад вам не злічить. Про мене кажуть всі не марно: Хоч і мовчить, та всіх навчить! Вихователь: Вірні слова ти нам сказала. Книги по різному допомагають людям: одні навчають (демонстрація книги – підручника для школярів), інші розважають (демонстрація казок для дошкільників із яскравими ілюстраціями). Шановна гостя, у нас в групі теж є куточок книги. Запрошуємо тебе, разом з нами розглянути його:  Які книги тут у нас є? (діти перераховують) 78

 Як потрібно ставитися до книг? (діти розповідають: Не рвати! Не малювати в книгах, а лише в розфарбовках! Не загортати кутики сторінок! Не розглядати книги на підлозі, а лише за столами, щоб не зім’ялась, не забруднилась, щоб ніхто не наступив і не пом’яв листків). Д/гра: «Закінчи прислів’я та приказки про книги» Вихователь: Хто багато читає, той багато…(знає); Книга вчить, як в світі … (жить); Книга твій друг, без неї як без…(рук); Книга ключ до …(знань); З книгою подружишся, розуму … (наберешся). Вихователь: Бачиш, Книжечко, як діти багато всього знають, розповідають, а ще поважають і бережуть твоїх сестричок книг. Крім цього наші діти ще полюбляють малювати ілюстрації до казок, а щоб краще запам’ятати і легше розповідати чи переказувати, ми придумали позначати персонажів спеціальними знаками – друдлами та розповідати казку за цими знаками. Давайте розглянемо ці картинки – друдли, та пригадаємо, що вони позначають? (демонструє)

Яку казку про ведмедя і дівчинку ми знаємо? Діти: «Три ведмеді», «Маша і ведмідь».

79

Вихователь: Давайте розглянемо та пригадаємо значення всіх картинок – друдлів.  Як ви вважаєте, для чого ми вчимося позначати казки? (діти:  - Я, думаю, що так легше пригадати і розповісти казку).

ДІД

ЛІС

РУКАВИЧКА

МИШКА

ЖАБКА

ЗАЙЧИК

80

ЛИСИЧКА

ВОВЧИК

КАБАН

ВЕДМІДЬ

СТРИБАТИ

БІГАТИ

ХОДИТИ

СОБАКА

ЗАГУБИТИ

ТІКАТИ 81

Графічний запис:

Розповідь дітей за графічним записом: «Дід йшов лісом тай загубив рукавичку. Біжить мишка-шкряботушка, побачила рукавичку тай вирішила в ній жити. Прискакала жабка – скрекотушка, А хто-хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка. А ти хто?

— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене! Коли біжить зайчик. Прискакав до рукавички та й питає: — А хто-хто в цій рукавичці?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?

82

— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!

— Іди! Коли це біжить лисичка — та до рукавички: — А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?

— Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!

— Та йди! Аж йде вовчик — та й собі до рукавички, питається: — А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?

— Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!

— Та вже йди! Уліз і той. Де не взявся — біжить кабан.

— Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчикпобігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?

— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!

- Йди! Уліз і той. Йде ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається: — А хто-хто в цій рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?

—А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!

83

— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?

— Та якось будемо.

— Та вже йди, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь. Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься. Коли це дід пригадав,— нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Біглабігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!» Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом. Прийшов дід та й забрав рукавичку.» Ось так шановні гості наші діти вміють казки розповідати. Д/гра «Склади портрет» - У кожного за столами лежать книжечки – поробки з ілюстрацією тієї чи іншої казки, діти розглядають впізнають казку за ілюстрацією. Вихователь: У кожного на столах у тарілочках лежить матеріал для оздоблення палітурки. На палітурці має бути зображений головний персонаж про якого розповідається в казочці. (Розгляд поробок – пропозиція їх подарувати діткам молодшої групи, щоб полегшити їм навчання переказувати казки) Д/гра: «З якої це казки!» «Я по засіку метений. Я із борошна спечений. Я від баби втік. Я від діда втік. То й від тебе втечу!» («Колобок»)

84

«Мишка – за кицю, киця – за Жучку, Жучка – за внучку, внучка – за Бабу, Баба – за діда, а дід…» («Ріпка») «Не плач, діду, не плач, бабо! Знесу я вам яєчко,тепер не золоте, а просте…» («Курочка Ряба») «Відімкнітеся, відчінітеся. Ваша мама прийшла, молока принесла!» («Вовк та семеро козенят») «Піди провідай бабусю! Віднеси їй пиріжки і горщик масла» («Червона Шапочка») Вихователь: - Чи сподобалось гостям на нашому занятті? (Книзі, Пізнайлику) - Що сподобалось вам діти найбільше? (відповіді) Вихователь: Діти пропоную взяти інтерв’ю і у гостей – вихователів: Діти: - Як ви вважаєте, чи ми добре знаємо казки?  Як ви вважаєте, чи не даремно ви прийшли до нас на заняття?  Чого ви бажаєте дітям та вихователям нашої групи? Вихователь: Дякуємо за відповіді! Тож на закінчення заняття давайте всі разом виведемо моральне правило: «Бережи книгу, не рви і не брудни!» (діти повторюють). Вихователь: Ось заняття закінчилось, Мабуть ви уже стомились, Тож здорові будьте, великі ростіть, І з цікавими книгами завжди дружіть.

85

Конспект інтегрованого заняття: «Вчимося любити книгу ». Програмовий зміст: Розвивати мовлення, інтелект і почуття дитини. Виховувати дбайливе ставлення до книги, як до одного з найкращих дарунків. Дати елементарне поняття про виникнення книги, її значення в житті людей. Учити розглядати малюнки на обкладинці за ними здогадуватися, про кого (про що) буде розповідатися. Матеріал: дитячі книги, проектор, слайди, загадки,мікрофон. Попередня робота: Читання художніх творів, заучування віршів, екскурсія в книжковий магазин, ремонт книжок «Книжкова майстерня». Хід заняття. Вихователь. Діти, погляньте уважно і скажіть, що змінилося в нашому ігровому куточку? (Відповіді дітей). Так, з’явилося дуже багато книжок, ніби в книжковому магазині.

- А ви були в книжковому магазині? Пригадайте що ви там бачили?

- Які книги?

- Про що ці книги?

- Навіщо так багато книжок? (Відповіді дітей).

- Діти, як ви думаєте про що ми будимо з вами говорити сьогодні? (Відповіді дітей).

86

- Так ми дійсно будемо говорити про книги і дізнаємося про них значно більше. Недаром говорять що книга — джерело знань і я нещодавно прочитала історію створення книги. Послухайте цю історію.

- Історія книги. В давні часи книжок не було, бо люди ще не вміли їх робити. Давайте зараз з вами переглянемо на чому ж їх писали раніше (Перегляд слайдів через проектор. Клинопис і письмо на шкірі). Щоб зберегти інформацію про якісь значні події, наші предки створювали малюнки, позначки на камені. Робили це спеціальними інструментами, бо камінь дуже твердий. Пізніше, навчилися обробляти шкіру і писати на ній спеціальними чорнилами.(Показ слайдів). Минуло багато часу коли книжки стали робити з паперу, який виготовляють із дерева.

- Діти, так на чому люди писали в давні часи? Вихователь. На наших поличках розмістилося безліч книжок.

- Які книжки вам найбільше подобаються? Звичайно, більшості з вас подобаються казки.

- Зараз я і перевірю, чи добре ви їх знаєте? Я читатиму загадку, а ви маєте назвати назву казки. Хто утік від баби з дідом,Не міг сидіти на вікні. Зустрів у лісі різних звірів І кожному співав пісні (Казка «Колобок») 87

Знайшов півник колосок Змолов борошна мішок Спік негайно у печі Пиріжки та калачі Мишенят не пригощав Бо жоден з них не помагав (Казка «Колосок») Вигнав дід козу із хати Та й пішла вона блукати В зайця хатку відібрала Всі козу ту виганяли Рак козуню ущипнув Зайцю хатку повернув (Казка «Коза дереза») Сидить півник на печі Їсть смачненькі калачі Тут лисичка прибігає Швидко півника хапає Біжить котик рятувати В лиски півника забрати (Казка «Котик і півник») Я бичок — третячок Солом’яний у мене бочок Мене з соломи дід зробив Бік смолою засмолив (Казка «Солом’яний бичок») 88

Вихователь. Погляньте як книги розмістилися на наших поличках: стоять рівненько, гарненько, в один рядок і чекають коли їх візьмуть допитливі дітлахи.

- Діти, як ви думаєте чи можна, не читаючи, здогадатися про що написано в книзі? (Відповіді дітей) - Звичайно можна. Тому що кожна книга має свою обкладинку і по малюнку на ній можна зрозуміти, про що написано в книзі.

- Хто малює на обкладинці та в середині на сторінках малюнки? (Художник) Гра «Відгадай твір за назвою малюнка» Діти беруть по одній книжці і відгадують за малюнком про що в ній написано. (Відповіді дітей) Вихователь показує книжкуН.Забілої «Абетка» .

-Чи пам’ятаєте ви цю книжку?

-А що ми з неї вивчали? (Діти читають вірші) Вихователь. - Мені дуже цікаво чи полюбляють наші гості читати книжки і про що? Давайте в них запитаємо: чи є в них дома книжки, чи люблять вони читати, про що читають книжки? (Інтерв’ю дітей в дорослих. Вправа «Мікрофон») Вихователь. - Зрозуміло що кожному хочеться читати книжку цікаву, яскраву, новеньку, охайну і мабуть ніхто не хоче брати до рук книжку брудну, з пом’ятими, порваними та обписаними олівцями сторінками.

- Тому з книжками як треба поводитися? (Відповіді дітей).

89

От зараз ми це й перевіримо. Гра «Так» чи «ні». Чи потрібно любити книжки? Чи можна бруднити книжки? Чи можна розглядати малюнки в книжках? Чи можна рвати сторінки? Чи можна підклеювати та ремонтувати книги? Чи потрібно ставити книжки на поличках? Чи можна обмальовувати книжки? Чи потрібно книги берегти? Вихователь. Діти, що нового і цікавого ви сьогодні дізналися про книги?

- Чи захочете ви створити разом з батьками домашню бібліотеку, щоб завжди у вас були книги в порядку? В кінці заняття діти під музику В.Гвоздій«В кожнім домі в кожній хаті», розмальовують в книгах – розмальовках.

90

Конспект бінарного заняття : «Книга в подарунок» Середня група. Програмовий зміст: 1. Перевірити уміння дітей впізнавати знайомі казки з ілюстраціями, цитувати окремі уривки, розповідати народні потішки, застосовувати лічилки, мирилки, пісеньки під час ігрових ситуацій 2. Ввести в активний словник слово „ілюстрація‖, вчити грамотно вживати його, вправляти в інтонаційній виразності мовлення 3. Закріпити вміння дітей малювати птахи, тварин із застосуванням різних технік. Розвивати уяву, фантазію, пізнавальний інтерес, творчі здібності 4. Виховувати увагу, доброзичливість, акуратність, любов до народної творчості. Матеріал: „Чарівна скринька‖, „Чарівний промінчик‖ (лазерна указка), ілюстрації до казок, іграшки (котик, півник, горобчик, білочка, ведмідь, зайчик, їжачок, курочка), „Книга‖ (зі зниклими сторінками). Фонограми: „Скринька відчиняється‖, „Ілюстрація‖, „Гортаємо книгу‖, „Голос злої Чаклунки‖, „Жар-птиця‖ (для малювання під музику). Матеріали для малювання з використанням різних технік. Хід заняття Діти приходять в імпровізовану „Художню майстерню‖ - Діти, тут живе художник-Чарівник . Він запросив нас до себе і обіцяв, що на нас чекатиме сюрприз. Але чомусь його ще немає, - десь забарилась. Зачекаємо хвилину та 91

оглянемо, що довкола. Подивіться, будь-ласка, яка гарна „Чарівна скринька‖ є в майстерні. Сюди художник складає цікаві слова. Хочете дізнатися, яке нове слово зберігається в скриньці? Промовимо: „Скринько, скринько, відчинись, нове слово відгукнись!‖ (відкривається „Чарівна скринька‖, „вилітає‖ слово ІЛЮСТРАЦІЯ – фонограма) Вихователь: Діти, ви добре почули, яке слово зберігаєтьсь в скриньці? Діти відповідають. Дидактичні вправи зі словом „ІЛЮСТРАЦІЯ‖: „Луна‖ (вихователь промоляє голосно, діти тихіше, тихіше, тихіше) „М’ячик‖ (слово промовляється по складах, імітуючи гру з м’ячем) „Настрій‖ (слово промовляють з різною інтонацією – сумно, весело, сердито, радісно) „Пісенька‖ (слово проспівують на вигадану мелодію) Вихователь: Діти, чи сподобалось вам гратися з цим словом? А чи знаєте ви, що воно означає? Ілюстрація – що це? Діти висловлюють припущення. Якщо діти не знаходять відповіді на запитання оглянувши все довкола, вихователь звертає увагу малюків на виставку картинок, малюнків, ілюстрацій до українських народних казок. Вихователь: Діти, погляньте, художник залишив свій „Чарівний промінчик‖, який допомагає розглядати картинки, малюнки, ілюстрації.

92

Вихователь, користуючись „Чарівним промінчиком‖, наводить приклад „запрошення‖ до розгляду ілюстрацій: - Діти, подивіться, будь-ласка, це ілюстрація до казки „Вовк і семеро козенят‖ Діти (за бажанням) стають біля виставки і „запрошують‖ до розгляду наступних картин: - Прошу (зверніть увагу, огляньте, будь ласка тощо), це картина (малюнок, ілюстрація) до казки „Котик і Півник‖ („Колосок‖, „Коза-Дереза‖, „Зайчикова хатка‖, „Пан Коцький‖). Вихователь пропонує дітям згадати окремі епізоди казок, знайомі пісеньки персонажів. Дзвонить телефон. Вихователь бере трубку: Пане художнику, де ви так забарились? Ми вже на вас чекати стомилися! Художник: (говорить в мікрофон поза кімнатою)- Дорогі діти, вибачте, затримуюсь у справі, А ви часу не гайте, Добрих друзів зустрічайте, Їм потішки розкажіть, Кого треба помиріть, Пісеньки їм заспівайте, В ігри весело пограйте. (Від художника передають коробку з іграшками). Вихователь: Діти, тварин й птахів тут багато. Чи будемо їх розважати? Вихователь пропонує дітям розповісти потішки, забавлянки про окремих тварин, лічилкою вибрати „ведучого‖ помирити між собою мирилкою. Діти розповідають потішки: „Сидить білка на доріжці‖, „Летів горобчик‖, „Два півники‖, „Стоїть півник на току‖, лічилки „Тікав заєць через міст‖, „Йшов коток‖, „У 93

зеленому садку‖, „Ходила квочка‖, колисанки „Пішов котик у лісок‖, „Котику сіренький‖, мирилки „Летів горобець‖, „Мир миром‖. Заходить художник.

- Діти, ви мене чекали? А я затримався, бо готував для вас подарунок. Ось погляньте, яку книжечку я приніс. Вона цікава, загадкова і навіть трошки чарівна. Хто відкриє сторінку – побачить гарну картинку, ілюстрацію, впізнає потішку, віршика згадає, пісеньку заспіває, загадку загадає. Хочете побачити? (Відкривається книжка. Звучить музика) Діти бачать, що на сторінках книги немає малюнків. Вихователь: Ой, лишенько! Що це? Де поділися всі ілюстрації, картинка, залишились лише порожні сторінки! (Чути музику і голос Злої Чаклунки) Чаклунка: Ха-ха-ха! Це я, Чаклунка, знищила всі ілюстрації. Не хочу, щоб діти казки читали, віршики, потішки знали! Ха-ха! Вихователь: - Діти, як нам бути? Що робити? Як малюнки відновити?

- Діти пропонують намалювати самим ілюстрації до лічилок, віршиків, потішок. Вихователь показує дітям, що в книзі залишились загадки, які допоможуть здогадатися, яких пташок, тварин слід зобразити. Діти відгадують загадки, а вихователь іграшку-відгадку ставить на стіл, як натуру для малюнку. Вихователь: Діти, використовуючи свої вміння, знання, бажання, ми зможемо відновити ілюстрації в книжці.

94

Вихователь нагадує правила користування фарбами, приладдям. Діти малюють, використовуючи різні техніки. Після завершення роботи, розглядають ілюстрації і підшивають їх у книжку.

95

Конспект заняття ознайомлення з оточуючим: «Книга — твій друг і порадник.» Середня група Програмовий зміст: закріплювати знання дітей про поводження з книгою; виховувати інтерес до казок, бережливе ставлення до книг. Хід заняття. Вихователь. Діти, сьогодні до нас повинна завітати незвичайна гостя. А хто це — розгадайте загадку. Дуже я потрібна всім: І великим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу. (Книга.)

— А ось і вона. Ой, а що це за вигляд у неї: вся розтріпана, брудна!

- Давайте розкриємо її, може, вона розповість про те, що з нею сталося. Відкривають книгу, але вона порожня. Стукіт у двері. Заходить Фея. Фея. Добрий день, дітки! Я — добра Фея. Я бачу, що без моєї допомоги ви сьогодні не зможете обійтися. Хлопчик Незнайко дуже негарно поводився з книжкою, ображав її, губив її, навіть порвав. Ось усі герої і повтікали з неї. Якщо ви хочете повернути їх, то виконайте всі завдання, які є в цьому конверті.

96

Вихователь. Ну що ж, діти, давайте працювати. ЗАГАДКИ З КОНВЕРТА Він звірят усіх лікує, Від холери їх рятує. Вилікує він за мить Все, що в звірів заболить. (Айболить.) Сидить півник на печі Їсть смачненькі калачі Ось лисичка прибігає, Півника мерщій хапає. Біжить котик рятувати, В лиса півника забрати. (Котик і півник.) Я бичок-беремлячок, Солом’яний у мене бочок. Із соломи дід зробив, Бік смолою засмолив. (Солом’яний бичок.) В іншому конвертику — нове завдання. Дидактична гра «Пори року» На фланелеграфі розставлені ілюстрації із зображенням казкових героїв. Діти називають, з якої вони казки і добирають малюнки із зображенням сезонів відповідно до казок.

97

Вихователь. А в цьому конверті незвичайне завдання. Потрібно скласти картинку і з’ясувати, яку казку вона ілюструє. Дидактична гра «Розрізні картинки». У кожної дитини конвертик із розрізними картинками. Діти збирають малюнок за зразком, і визначають казку, якій він відповідає. Вихователь. А ось і останній конвертик, в якому Фея просить полікувати книжку. Дидактична гра «Обери лікарів». На столі розкладені предмети: папір, олівці, ножиці, рушник, клей, вода, дзеркало, м’ячик, кубик. Дітям необхідно обрати предмети, потрібні для «лікування» зіпсованої книжки. Фея повертається. Підсумок Фея. Я дуже вдячна вам, дітки, за те що ви полікували книжку і виконали всі її завдання. Тепер ви зможете прочитати в ній цікаві казочки.

98

Конспект заняття ознайомлення з оточуючим: «Наш друг — книга.» Старша група Програмовий зміст:закріплювати знання дітей про правила користування книгою, з яких частин складається книга; вивчати назви професій людей, які беруть участь у виготовленні книжок; прищеплювати любов до книги за допомогою загадок, прислів’їв; виховувати бережливе ставлення та бажання лагодити зіпсовані книги. Хід заняття. Діти заходять до групи і бачать, що на килимку лежить розірвана книга з пошматованими і помальованими сторінками. Вихователь. Погляньте діти, та хто ж це так книгу зіпсував? (Діти висловлюють свої припущення.) Вихователь піднімає книгу, розрівнює сторінки. Запитання для бесіди — Як потрібно доглядати за книгами?

— Чому не можна малювати в книжках?

— А якщо книга не дуже нова і надірвалася, що слід зробити?

— А навіщо нам потрібні книги?

— Які ви знаєте прислів’я про книгу?

Діти.

99

-Одна книга багатьох розуму навчить.

-Книга вчить, як на світі жить.

-Хто багато читає, той багато знає. Вихователь. Ось послухайте віршик. Книга — добрий друг, Книга знає все навкруг: Про старі й нові країни, Космос та морські глибини. Дружба з книгою — це свято: Не було б її у нас, Ми не знали б так багато Про новий і давній час.

— Діти, як ви гадаєте, що потрібно зробити, щоб полагодити цю книгу?

— Так, організувати книжкову «лікарню». Подивіться, на нашій книжковій полиці всі вам добре відомі книжки. Вони стоять рівненько, охайненько, ви дуже добре з ними поводитесь. Дидактична гра «Назви книгу за обкладинкою» Діти називають книги та авторів. Запитання для бесіди — Кілька казок ви назвали народними. А що це означає?

— Люди яких професій беруть участь у виготовленні книжок? Розповідь вихователя про створення книги.

100

— Як потрібно дивитися книжки? (Сидячи за столом, у добре освітленій кімнаті.)

— Як правильно перегортати сторінки? Вихователь. Давайте пригадаємо ваші улюблені книги. (Кожна дитина називає свою улюблену книгу.)

— А ось послухайте загадку: Бачить — не бачить, Чути — не чує, Мовчки говорить, Дуже мудрує. Часом захоче — Правди навчає, Іноді бреше — Всіх звеселяє. Будемо, діти, з нею довіку Жити-дружити Хто ж то такая, В світі щаслива, Мудра, правдива І жартівлива? (Книга.)

— А зараз ми підготуємо все необхідне для «лікування» книжок і відкриємо «Книжкову лікарню». (Діти разом із вихователем підклеюють книжки.) Підсумок Вихователь. Запам’ятайте, діти, «Книга — твій друг, без неї — як без рук!»

101

Конспект інтегрованого заняття: « Маленькі видавці» Старша група. Програмовий зміст: формувати у дітей комунікативну компетентність, вміння застосовувати здобуті знання під час розв`язання практичних завдань. Розвивати логічне мислення, креативність, художній смак. Виховувати бережливе ставлення до природи. Ознайомлення з навколишнім: Закріплювати знання дітей про ознаки весни, зміни в рослинному та тваринному світі. Активізувати знання з теми « Хто створює журнали» та спонукати застосовувати їх на практиці. Розвивати комунікабельність, вміння знаходити спільну мову . Виховувати інтерес до навколишнього світу. Розвиток мовлення: Закріплювати вміння складати описові розповіді, відповідати на запитання, вільно висловлювати свою думку. Розвивати вміння говорити розгорнутими реченнями.Виховувати любов до рідної мови. Збагачувати словник дітей словами: журналіст, фотокореспондер, редактор, дизайнер, сенсація,інтерв’ю. Образотворчість: Закріплювати навички малювання у нетрадиційних техніках. Формувати вміння передавати у малюнку заданий сюжет, працюючи колективно. Закріплювати уявлення про пейзаж. Розвивати художній смак. Матеріал: заготовка до журналу з білими сторінками, світлини природи ( 6*6), зображення птахів ( гави, шпака, ластівки, горобця), звірів ( ведмедя, лисиці, вовка, зайця, 102

білки), квітів ( підсніжників, тюльпанів, бузку, нарцисів), рослин ( дерева, травички, куща, ялинки), лист написаний символами, дитячі фотоапарати, мікрофон, листи від шпака, сороки та зайчика, фломайстери, ватман, акварельні фарби, тички, ватні палички, трафарети, зубні щітки, пензлики, ємкості з водою, ілюстрації із зображенням весняних пейзажів. Попередня робота: цикл занять « Звідки до нас прийшлов журнал і хто його створив». Малювання у нетрадиційних техніках. Цикл занять з ознайомлення з символами (друдлами). Ігри та вправи « Добре – погано», « Скажи навпаки», « Вігадай», « Знайди зв’язок», « Ланцюжок», « Чим схожі», « Чарівники», « Придумай загадку». Хід заняття. Сьогодні до нашого садочка надійшов дуже незвичайний лист. Оскільки ви найстарші у садку і вже багато знаєте, то інші малята просять вас розшифрувати це послання. А написане воно не літерами, а значками. Діти висловлюють свої припущення.Вихователь підсумовує всі версії і підводить до висновку, що надіслали цього листа остров’ни. На їхньому острові завжди сяє сонце, ніколи не має снігу, а навколо - лише вода. Вони хочуть дуже дізнатися про вашу природу: звірів, рослин, погоду ( спонукаю дітей поміркувати, як можна задовільнити прохання остро`ян, пропоную створити для них журнал. ) 103

- Отже, ми з вами домовились, що будемо створювати журнал. Давайте пригадаємо, з чого він складається? ( обкладинка, сторінки з інформацією) Запитання до дітей: • Що потрібно, щоб журнал був цікавим?

• Хто бере участь у створенні журналу?

• Які ви знаєте журнали?

• Про що ви хотіли б розповісти остров’янам?

• Що є в журналі, крім статей?

• Яка має бути назва журналу? ( Діти придумують назву журналу, зголошуються назвати його « Весна»). Оформлення обкладинки: -Хто з вас хоче бути художниками – дизайнерами і взяти участь в оформленні обкладинки? (троє дітей за бажанням створюють обкладинку у вигляді колажу) Створення фоторепортажу.

-Поки наші дизайнери працюють, ми здобудемо матеріал для першої сторінки. Ми будемо фотокореспондентами ( діти беруть фотоапарати і «виходять у природу» фотографувати « живі об’єкти‖. Кожен обирає на столі картинку – світлину природи.)

-У нас багато світлин, які треба поєднати між собою. І зробити чудовий фоторепортаж. Кожен знімок ми будемо пов’язувати з іншим, щоб вийшов ланцюжок. Дидактична гра « Ланцюжок» ( Кожна дитина виходить, розповідає, що зображено на її світлині та поєднує своє з попереднім за спільними ознаками, у разі портеби їй допомагають інші діти).

104

-Який гарний, цікавий фоторепортаєж ми зробили. Остров’яни побачать, які в нас є тварини і рослини, але як нам повідомити їх про те, що відбувається у природі навесні? Щоб гарний журнал видавати, Про досвід колег треба знати. ( Діти висловлюють свої ідеї, вирішують надрукувати інтерв’ю) Наші дизайнери вже впорались із завданням, погляньте, яка гарна обкладинка у нашого журналу! Підготовка інтерв’ю. ( Роздаю кожній дитині по картці і пропоную поділитись на групи відповідно до того, що на ній зображено: рослини, птахи чи тварини. За бажанням з кожної групи обираються «журналісти», які будуть ставити запитання дітям інших груп).

-Ми будемо брати інретв’ю на тему: « Чому мені подобається весна?» Почнемо з птахів (Діти – « журналісти » з інших груп ставлять по 2-3 запитання, діти - «птахи» відповідають, а після завершення інтерв’ю, зображують свої відповіді на сторінці журналу значками символами. Спонукаю малят ставити запитання, однак, якщо це для них занадто складно, допомагаю сама дітям почати інтерв’ю). Орієнтовні запитання до птахів: * Де ви провели зиму? *Чому не залишилися вдома? *Чи важко було перелітати так далеко? *Як вас зустріли на рідній землі?

105

*Де краще: на чужині чи вдома? *Чому ви не полетіли до теплих країв? * Чи піклувався хтось про вас? Рухлива гра « Птахи перелітні і ті, що зимують» ( Якщо називають перелітного птаха – діти махають руками, якщо зимує – то опускають руки).

-А зараз візьмемо інрев’ю у тварин ( Все те саме пробимо як з птахами). Залишилося опитати рослин. Тож до роботи! ( Діти працють як в попередніх роботах). Ігрова вправа « Весняні квіти » ( Називаю назви квітівякщо вона цвіте навесні, то діти плескають в долоні). Вправа на релаксацію « Я – маленька рослина» (діти виконують рухи відповідно до слів вихователя) Я – маленьке зернятко, цілу зиму я лежало у землі і солодко спало. Настала весна. Розтанув сніг, умив мене водою, сонечко нагріло землю і я прокинулось, почало рости, пробилось крізь землю, розкрило пелюстки і потягнулось до сонечка. Куди воно повертається, туди і я дивлюсь, а коли сонечко сідає, я згортаю пелюстки і засинаю до ранку. Розгляд листів до редакції. Ми з вами трішечки відпочили і можемо повернутись до роботи. До кожного журналу надсилають листи з повідомленнями про якісь новини. Часом ці новини зовсім неймовірні і неочікувані, вони дивують і зацікавлюють. Їх називають сенсацією. От і до нашого журналу надійщли листи від лісових мешканців. Давайте розглянемо їх, як справжні редактори.

106

Гра « Добре - погано»( зачитую дітям листа і пропоную розглянути ситуацію і поміркувати: добрий чи поганий розв’язок обрали для неї лісові мешканці, обгрунтувати свою думку). Лист від шпака: « Добрий день, маленькі журналісти! Я дізнався, що ви створюєте журнал. Допоможіть мені у моїй біді, дайте пораду. Я повернувся з теплих країв, а моє гніздечко зруйноване. І тепер мені ніде жити. Неподалік є сусідське гніздечко – ціле, а хазяїн ще не повернувся. Може оселитися у ньому?» Лист від зайчика: « Добрий день, любі друзі! Як ви знаєте, навесні я замінюю білу шубу сірою. Але щось сталось і моя шуба не змінює колір. Що робити? Може одягнутись у перші весняні квіти, які так рясно розцвіли у лісі?»

-Ваші поради ми відправимо лісовим мешканцям, а їхні листи розмістимо на сторінках нашого журналу, щоб наші друзі з далекого острова теж могли поміркувати над цими зипитаннями. Весняна картина.

-Ось і залишилась остання сторінка у журналі. Я пропоную намалювати на ній весняну картину ( Діти створюють колективну роботу « навесні» у нетрадеційних техніках образотворчості: малювання тичком, ватними пиличками, зубними щітками).

-Погляньте, яка краса! Пригадайте, як називаються картини, де зображена природа? Яких ви знаєте художників, які малюють пейзажі? Який пейзаж вам найбільше запам’ятався? Чому? (Діти дають відповіді) 107

Молодці, ви дуже гарно попрацювали, створили цікавий і яскравий журнал. Ми його надішлемо нашим друзям – остров’янам. А за ваші старання я приготувала для вас сюрприз ( демонструю скриньку). Але я його віддам тоді, коли ви відгадаєте, що там лежить. Ставте мені запитання, а я відповідатиму на них словами: так чи ні. ( Діти запитують, відгадують і отримують книжкирозмальовки ).

108

109

110

Конспект заняття з народознавства: «Т. Г. Шевченко – великий украϊнський поет.» Старша група. Мета: Закрiпити знання дiтей про дитячi роки i творчий шлях великого сина украϊнського народу – поета, художника Т.Г. Шевченка. Згадати його вiршi, пiснi. Викликати бажання читати i слухати ϊх. Виховувати любов, почуття та гордiсть за талановитий украϊнський народ, який подарував свiту генiя. Матерiал: Кобзар, дитячi книги з творами Т. Г. Шевченка і портрет Т. Г. Шевченка, iлюстрацiϊ до вiршiв. Попередня робота: Заучування вiршiв, прослуховування пiсень, розглядання картин, ознайомлення з бiографiϵю Т. Г. Шевченка. Вихователь : Щовесни, коли тають снiги I на рястi засяϵ веселка, Повнi сил i живоϊ снаги – Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

-Так дiти, сьогоднi ми зiбралися в цьому залi, щоб вшанувати пам'ять великого украϊнського поета, художника, славного сина Украϊни, Кобзаря, Т. Г. Шевченка. Всi: Пам'ять Т. Г. Шевченка.

- Хто це такий Т. Г. Шевченко? За що його люблять i шанують? Вихователь: А зараз я Вам коротко розповiм про це. ( поках ілюстрацій) 111

Народився Т. Шевченко на Украϊнi в селi. Це було давно, коли ще був цар i пани. Батьки його були люди бiднi, бо не мали нi землi, нi худоби. Сiм'я у них була велика: батько, мати, шестеро дiток i дiд Iван. Вони жили бiдно, але дружно. Особливо Тарасик любив недiлю, коли татусь з матусею не працювали на пана, а були дома. Тодi всi збиралися навколо дiдуся i слухали його розповiдi про козакiв. Коли Тарасику було 9 рокiв, у нього померла матуся. Тарасик пас худобу: ягнят та телят. Але вiн так любив малювати, що забував i за ягнят i телят, а тi витоптували чужi городи. I йому за це дiставалося. В сiльскiй школi вiн навчився писати. Скоро пан переϊхав з Украϊни в Петербург i вiн став там йому слугувати, був у нього козачком. Вiн ховався вiд пана i писав вiршi та малював. Коли пан побачив як гарно вiн малюϵ, то вирiшив вивчити його на маляра, щоб вiн малював йому, на втiху. Вечорами вiн любив малювати в лiтньому саду. Одного разу його зустрiв там художник. Йому сподобалися його малюнки i вiн викупив його у пана. Тепер Т. Г. Шевченко став вiльним i мiг вчитися малювати i писати. Та недовго вiн насолоджувався волею. За те що вiн закликав у своϊх вiршах боротися проти панiв i царя, його заслали на 25 рокiв в солдати далеко вiд Украϊни. А там йому не дозволяли писати i малювати. Та друзi не залишали Шевченка. Вони хлопотали, щоб його звiльнили з неволi. I через 10 рокiв його звiльнили. Але вiн уже був тяжко хворий, i прожив пiсля цього всього 2 112

роки. I помер на чужинi в Петербурзi. Але вiн стiльки багато i гарно написав за свiй час, що його вiршi будуть жити вiчно. Я б хотiла, дiти, щоб ви прочитали вiрiшi Т. Г. Шевченка. Дiти читають вiршi: «Встала весна», «Зацвіла в долинi», «Садок вишневий коло хати». Вихователь: Вiршi Т. Г. Шевченка дуже мелодiйнi, cпiвучi, i ϊх покладено на музику. Вони стали пiснями, якi спiвають i у наш час. Ось послухайте у записі «Тополя», а «Зоря моя вечiрняя» - у виконаннi дiтей. Вихователь: На Украϊнi дуже любили шевченкове слово. Пiснi на його слова спiвали на рiзних святах, вечорницях. Гра «Довгоносий журавель». Ведуча: Т. Г. Шевченко дуже любив старий Днiпро i заповiдав похоронити його «серед степу широкого на Вкраϊнi милiй». Вiрш: «Заповiт». Люди шанують пам'ять Т. Г. Шевченка. Багато мiст, сіл, вулиць, бiблiотек носять його iм'я. Вдячнi земляки поставили йому багато пам'ятникiв. Звертаюся до вас, дiти. Пам'ятайте, що всi ви – онуки Шевченка. Бережiть украϊнську землю i украϊнське слово. Пам'ятай онуку: як будеш в Каневi колись, Дiдусю Тарасу, низько поклонись.

113

114

Серія занять з українознавства. Конспект з народознавства: « Україна – моя Батьківщина.» Програмовий зміст: формувати уявлення малят про державну символіку, уточнити елементарні знання вихованців про символи України; закріпити в словнику слова «прапор», «герб», «гімн», учити дітей впізнавати наші державні символи та розповідати про них; учити будувати словосполучення, із заданими словами, узгоджувати іменники із відповідним родом слова – ознаки; розвивати інтонаційну виразність мовлення, пам'ять, продовжувати вправляти дітей у вивченні та розповіданні напам’ять програмових віршів. Обладнання: плакат із зображенням герба та прапора, ілюстрація до вірша О. Лупія «Україна», аудіоапаратура. Хід заняття. Перед малятами – зображення української державної символіки. Вихователь. Велика та безмежна наша планета Земля. Безкраї та неозорі її простори. І в різних куточках планети – різні країни. У них живуть різні люди, різні народи. Кожен народ має свою Батьківщину. Батьківщиною ми називаємо місце, де ми народилися. Батьківщиною ми називаємо країну, в 115

якій живемо. Ми живемо в Україні. Це наша рідна держава, наша Батьківщина. Ось слово «УКРАЇНА». Яке слово написано на картці? (Україна). Слово Україна означає країну, край, де живуть українці, український народ. Подивіться на карту світу. Усе, що зображено на карті, зменшено в багато разів. Насправді Україна досить велика держава. Ще раз показую картку з надписом «УКРАЇНА». Кожна держава має свої символи – це прапор і герб, а також головну пісню – гімн. Подивіться на герб – це Тризуб, йому більше тисячі років. Наш герб – Тризуб, Це зброя, слава й сила; Наш герб – Тризуб. Недоля нас косила, Та ми зросли, ми є, Ми завжди будем, Добро і пісню Несемо ми людям. Н. Поклад Прапор України – жовто-синій. Жовтий колір на прапорі символізує колір сонця і хлібного поля, тобто колір життя. Синій – ясне, чисте та мирне небо. Педагог читає малятам віршик.

116

Наш прапор Небеса блакитні Сяють з глибини, А пшеничні й житні Мерехтять лани. Прапор наш, як літо, В сонці майорить – По долині жито, По горі блакить. Хто зрозумів і може розповісти, що означає жовтий колір на нашому прапорі? Що символізує колір синій? (Відповіді дітей). Чи знайома вам, діти, ця пісня? (Це державний гімн України). Наш гімн урочистий, величний, хвилюючий. Він прославляє нашу Батьківщину і наш народ. Коли звучить гімн, його треба слухати підвівшись, а ліву руку потрібно покласти на серце, бо рідний край, про який співається в цій пісні, завжди у серці кожного з нас. Як називається наша Батьківщина, наша рідна держава? (Україна). (Показую слово «УКРАЇНА» і запитую, яке слово написано). Як називається наш народ? (Український народ). Ви хто ? (Українці). Яка мова у нас, українців? (Українська мова). Діти, наш український народ – веселий та завзятий. І тому в нас так багато народних ігор-розваг.

117

Які народні ігри ви, малята, знаєте? (Гра «Подоляночка», «Куці-баба»). Вихователь пропонує малятам трохи розважитись і погратися у знайому народну гру. Рухлива гра «Сірий кіт» (або інша на розсуд вихователя). Малята повертаємося на свої місця й пограємо в дидактичну гру «Українське, наше, рідне». Педагог спонукає дітей утворити словосполучення із названими прикметниками. Українське … (село, місто, козацтво, свято, поле, море, небо сонце, минуле). Український … ( рід, символ, прапор, герб, гімн, козак, рушник, садок, народ, віночок, хлопець). Українська … (хата, мова, казка, пісня, дівчина, писанка, вишиванка, церква, книжка, земля, країна, держава, історія, калина, річка, гра). Під час гри дорослий допомагає малятам підказками, навідними запитаннями. Наприкінці гри педагог відзначає тих малюків, які були особливо активними і назвали більше, правильних словосполучень. Діти послухаємо вірш, який називається «Україна». (Показую слово «УКРАЇНА» і запитую, яке слово написано). Україна Я країна Україна З козацького роду, Мати вільних українців – Древнього народу.

118

Мої гори, моє море, Моє небо чисте, Тут мій прапор синьо-жовтий Тризуб золотистий. О. Лупій Чому ми пишаємося своїм народом, діти? Який у нас народ? (Український, вільний, козацький). Яка наша природа, яке наше небо над нашим рідним краєм? Які у нас є державні символи, який вигляд вони мають? Якщо малята вагаються, дорослий зачитує їм потрібні фрагменти вірша ще раз. Після цього педагог читає вірш удруге, а діти промовляють поетичні рядки вслід за вихователем. Малята вивчають віршик «Україна» напам’ять. Ще раз закріплюється слово «УКРАЇНА».

111111 119

120

Конспект заняття з народознавства: «Вишиванка вміє промовляти» Старша группа. Програмовий зміст: Ознайомити дiтей з народною легендою про вишиванку, розширити i поглибити знання дiтей про рушник, його призначення, ознаки вiзерунку i кольору, народними традицiями, пов'язаними з рушником Виховувати почуття нацiональноϊ гордостi, любов i повагу до працi людей. До заняття оформити виставку вишиванок батькiв та вихователiв (з групи), старовинних вишивок (сорочки, рушники). На заняття запрошенi батьки. Дiти, батьки i вихователi одягненi в вишитi блузки, сорочки. У записi звучить пiсня «Вишиванка». З вечора тривожного аж до ранку Вишивала дiвчина вишиванку Вишивала дiвчина, вишивала, Чорну i червону нитку клала. Вихователь запрошуϵ дiтей i батькiв до свiтлицi i пропонуϵ вишиванки. Вони розглядають, дiляться враженнями. Дiти впiзнають своϊ вишиванки. Музика закiнчуϵться. Вихователь запрошуϵ сiсти. Вихователь: Якi чудовi вишиванки ми розглядали. А яка нiжна, чарiвна пiсня звучала про вишиванку. I сьогоднi ми поведемо розмову про вишиванку. Украϊна здавна славилася своϊми вишиванками. I вишивка так мiцно ввiйшла в наше життя, що немаϵ жодноϊ оселi, де б не було вишиваних речей.

121

Колись украϊнських дiвчат навчали вишивати ще з дитинства. Моя бабуся розповiдала, що вишивали вечорами, аж до пiзньоϊ ночi. Вишивали вдома, або сходились до однiϵϊ хати, вишиваючи спiвали. А мама, у якоϊ була доросла донька, вихвалялася своϊми вишиванками – напередоднi свят вивiшувала «провiтрювати» на подвiр'я, щоб всi бачили. Коли господинi приходили одна до одноϊ, то обов'язково показували своϊ вишиванки, вiдшивали одна в одноϊ i передавала свою майстернiсть онукам. Ось послухайте вiрш, який Василинка чула вiд своϵϊ прабабусi. Я маленька украϊнка! В мене коса по колiнка, I сорочка вишиванка I спiдничка фалдованка – Я маленька галичанка.

-А прийшла до нас вишиванка з далеких лiт, з минулих лiт, з минулих поколiнь. Ось що розповiдаϵ старовинна легенда про вишиванку. Був час, як на землi почав люд вмирати. Вiд якоϊ хвороби, того нiхто не знав. Ото iде чоловiк i враз впаде, зчорнiϵ, запiниться i вмре. Втiкали люди з сiл в лiси. Та слiдом за ними гнала i хвороба. Не жалувала нi молодих, нi старих. А жила в селi над Днiпром бiдна вдова Марiя. Забрала хвороба чоловiка i 5 дiтей. Тiльки наймолодша Iванка ще здорова. Але не вберегла. Почала сохнути i вона. А ще просить матiнку: - Врятуй, мамо, я не хочу помирати! Порятуй!

122

Одного разу до хати прийшла якась бабця старенька. Як i коли прийшла, Марiя не чула.

- Слава Боговi! - привiталася. – Що помираϵ остання? А могла б i жити. Аж кинулась Марiя.

- Як? Бабуся сердечна, як Бога благаю, спаси, порятуй найменьшеньку! Взяла, напевно, старенька до серця той плач i мовила: - Повiдаю тобi тайну тоϊ страшноϊ хвороби. Але присягни, що не обмовишся. Дитям присягай!

- Присягаю донечкою!

- Знай, що послав чорну смерть Господь Бог. Грiшникiв багато зросло. Сказав Бог умертвляти всiх, на кому нема хреста. Ти тяжко перенесла смерть родини, дам тобi раду. Виший на рукавi, на пазусi i всюди хрести. Та лиш чорнi або червонi, щоб здалека чорти видiли. Мати так i зробила. А доченька здоровшала щодень i просила маму: - А виший ще терен… А калину… А Марiϊне серце стискалося вiд болю, що людськi дiти мруть. Не витримала. Вiд хати до хати бiгала i кричала: - Шийте, шийте хрести… Вишивайте, будете жити. Рятуйтеся! А люди не вiрили Марiϊ. Тодi вона взяла на руки Iванку i забила в дзвiн на сполох. За хвилю всi збiглися.

- Не вiрите! Дiтей менi ваших шкода!

I зiрвала з Iванки вишиту сорочку. Дитина на очах зчорнiла i померла.

- Вишивайте сорочки дiтям i собi!

123

Та й впала мертвою коли донечки. З того часу вiдiйшла хвороба за лiси i моря. А люди ходять у вишиванках. Матерi навчають дочок, а дочки своϊх дочок. I вже нiхто не обходиться без вишиванок. Радощi i болi життя заливають жiночi руки у своϊх вишиванках. Вихователь: Дiти, що можна побачити на вишиванках? (розглядають вишиванки) Дiти: Калину, листя дуба, зозулю. Вихователь: Що вони означають? Дiти: калина – дiвоча краса, листя дуба – сила, зозуля – приносить щастя родинi. Народна гра «Голочка i нитка» Вихователь : В Украϊнi, за народною традицiϵю, в кожнiй хатi повинен бути вишитий рушник. Дiти, пригадайте, яке призначення вишитого рушника? Дiти: На вишитий рушник клали немовля, щоб було щасливе. На щастя-долю давала мати рушник, коли виряджала сина в дорогу. У день весiлля нареченi стають на рушник, щоб життя було щасливим. На весiллi старостiв перев'язують рушниками. Вихователь: Багато пiсень складено про вишитий рушник. Ось послухайте пiсню « А мати вишивала рушник». Звучить пiсня.

124

Вихователь: У чарiвну силу рушника вiрили, як у доброго чародiя. А звiдки взятися тiй силi, спитаϵте ви? А сила рушника в його вiзерунках. Треба тiльки розумiтися на них. Рушник можна читати. Спробуймо. Почнемо з простенького. Ось бачите, на рушнику ϵ такi краϵчки, або ще ϊх називають «вужики», «кривульки». Це знак води. А де вода – там життя. «Вужики» ще означають насiння. А ще на рушниках ϵ квадрати i ромби. Квадрати i ромби означають символ сонця або поле. Це як ми собi забажаϵмо. Вiзерунки вишивок рiзнi. А в нас на Львівщині вишивають вiзерунки з геометричних фiгур. I вишивають люди рiзними кольорами. А пригадайте, якими кольорами найперше вишивали. Дiти: Червоними i чорними кольорами. Вихователь: Що означають цi кольори? Дiти: Чорний колiр – це колiр землi-годувальницi або туга за рiдними, журба. Червоний – любов до рiдних, один до одного або колiр калини, улюбленого дерева нашого народу. Вихователь: Дiти, а якi кольори вишивок вам найбiльше подобаються? Дiти: Рiзнi кольори. Червонi i чорнi, голубi i чорнi, коричневi i жовтi. Звучить пiсня «Два кольори», музика О. Бiлаша на слова Д. Павличка. Вихователь: Вишивка – це найкращий дарунок. Вона розповiдаϵ своϊми кольорами, лiнiями та квадратами про гори високi, про яснее сонечко, про красу дiвочу, про 125

поле родюче та життя минуле. Бережiмо, шануймо вишивку! Дiти спiвають пiсню «Рушник» на слова Д. Чередниченка та муз. Левiтова: Сюди – туди голка Сюди – туди нитка Як рушник повiшу – Хата буде квітка. Вихователь: Кожна украϊнська дiвчина повинна вмiти вишивати. Тож навчаймо вишивати дiтей з чистою думкою, гарними бажаннями i обов'язково з пiснею, щоб нашi вишивки передавались з поколiння в поколiння. Проходить дефіле сучасного українського одягу з елементам вишивки під мелодію пісні: «А сорочка мамина біла, біла».

126

Конспект заняття з народознавства: «Український віночок» Старший дошкільний вік. Програмовий зміст: закріпити знання про роль українського віночка в убранні дитини. Значення квітів (барвінок, незабудка, чорнобривець, безсмертник, ромашка); кольорів стрічок. Ознайомити, що означає квітка маку у віночку та розташування стрічок у вінку. Вчити грати в українські музичні ігри, рухатись ритмічно;співвідносити рухи з характером музики. Розвивати зв'язне мовлення , логічне мислення. Виховувати інтерес до народних оберегів.Сприяти духовно-моральному розвитку дітей, прищеплювати любов до України, через ознайомлення з національним культурним надбанням. Обладнання: український віночок, ляльки в українському одязі, паперові стрічки, дидактична гра «Збери віночок». Музична гра – хоровод «Сопілочка». Хід заняття Діти уявляють себе квіточками. Вихователь: - Заходьте, діти, діти - квіти. Будемо гостей стрічати та віночки сплітати. А віночки сплетемо - хороводом підемо. Лунає музика. Діти заходять змійкою і сідають на килим . Розглядають ляльок в українському вбранні та віночок, що на голові у дівчинки-ляльки. Вихователь: - Дітки, погляньте на віночок. Він красивий, різнокольоровий. Колись в давнину його обов'язково носили всі українські дівчата, починаючи з 3-х років.

127

Перший віночок плела дівчинці мама. У народі кажуть : «Віночок вити - життя любити». Віночок - не просто краса, а й оберіг. (Знахар душі та лікар). Бо в ньому є чаклунська сила, яка біль знімає, волосся береже. А знаєте, в чому сила віночка ? (В квітах). Вихователь: - Пропоную вам розглянути які квіти є у вінку.

1). Чорнобривець (різнокольорова квітка, кінці пелюсток гостренькі . Кожна пелюсточка має чорну смужечку, наче чорні бровенята. А схожий він на веселого чорнобривого хлопчика, який дивиться на кожного із нас і промовляє: «Підфарбуй бровенята, хай засяють оченята. Будь гарненька, чорноброва, білолиця і здорова. (Чорнобривець - символ краси).

2). Ромашка. (Красива, ніжна, наче всміхається до нас ).

3). Незабудка. (5 пелюсток голубого кольору, середина жовта, маленькі квіточки. Не-за-буд-ка. Вона просить нас, щоб ми не забували про квіти, турбувалися про них. Щоб любили природу.

4). Барвінок . ( Символ життя ).

5). Безсмертник. (Квіточки маленькі, дрібненькі. їх багато-наче сімейка. Символ здоров'я. Лікарська рослина : з неї варять чай, коли у маленьких діточок болять животики).

6). Мак. ( Символ печалі і смутку). Легенда про мак. Стрічки.

128

Коричнева - Земля; жовта - Сонце; зелена - Жито; синя Небо; блакитна - Вода; оранжева - Хліб; малинова Радість; рожева – Багатство. Фізкультхвилинка з елементами аутотренінгу.

1). Пелюстками до сонця потяглися (заплющили очі).

2). Загойдались під вітерцем .

3). Нахилились, присіли, доторкнулись до матінки-Землі, відчули її тепло і знову розправили пелюстки.

4). Закружляли, мов квіти. Викладаємо паперові стрічки. Хоровод «Чарівна сопілочка»

129

Конспект інтегрованого заняття з народознавства: «Мій рідний край». Старша група. Програмовий зміст: розширити знання дітей про рідний край, в якому живемо, своє село, його свята, традиції та обряди. Продовжувати знайомити дітей з творами народного мистецтва, зокрема: вироби з соломи, глини, лози, кукурудзяного листя. Вчити розмальовувати писанки – символ великоднього свята. Створювати візерунок із прямих, хвилястих ліній, мазків. Удосконалювати прийоми малювання «тичком». Виховувати акуратність в роботі, любов до мистецтва рідного краю, повагу до традицій свого народу. Обладнання та матеріали: солома, солоне тісто, кольоровий папір, картон, пінопласт, фарби. клей. Хід заняття. «У всіх людей одна святиня Куди не глянь, де не спитай Рідніша їм своя пустиня, А ніж чужий в пустині рай. Нема без кореня рослини, А нас, людей – без Батьківщини!» Звучить музика і діти співають пісню «Моя Україна». Вихователь: ми з гордістю можемо назвати свою Батьківщину – Україну, край наш Галичина, де ми народилися, де живуть наші батьки.

- А чи знаєте ви, як називається наше місто? (Відповідь дітей).

130

- Чому має місто має таку назву? Ви дізнаєтесь, якщо уважно послухаєте легенду про наше місто. (Розповідає легенду).

- А як зветься річка, що протікає через наше місто? (Відповідь дітей).

- Наше місто славиться не тільки красою природи, а й славними працьовитими людьми.

- Чи помітили ви, що поступово прокинулась від зимового сну природа?

- Весна-чарівниця прикрасила нашу землю – одягла в зелені шати дерева, перетворила їх у красенів, розкидала по траві жовтий цвіт кульбаб, укрила крапельками роси молоду травичку. Пісня «Кульбабки». І в цей прекрасний весняний час надійшло до нас найяскравіше свято – Великдень або, як ще кажуть у народі - Пасха. Це свято з радістю зустрічає весь народ, чекає його з нетерпінням, заздалегідь готується до нього. Звичай – випікати пасочки, розмальовувати яєчка і нести їх для посвячення в церкву – залишився до наших днів І сьогодні ми з вами теж розмалюємо писанки, спечемо паску і складемо чудову композицію. Розподіляю між дітьми роботу. Одна група дітей розмальовує писанки, інша ліпить із солоного тіста пасхи, а третя група дітей наклеює на картину сонечко, ялинки, хатинку, церкву, криницю, тин тощо. Діти працюють, а вихователь розповідає легенду про писанку.

131

По закінченню роботи, пропоную гру з писанками (дерев’яними або глиняними). Гра «Де писанка?» Хід гри: На столі розкладені писанки, закриті шапками, а також лежать шапки, під якими нічого немає. Одному з учасників гри зав’язують очі і рухають по столу шапками, міняючи їх місцями. Потім розв’язують очі. Дитина відгадує, під якою шапкою є писанка. Відгадавши, забирає собі писанку. Гра триває доти, поки всі писанки не розберуть. В кінці заняття вихователь робить підсумок: всі діти старалися. Ви стали гідними синами та дочками, продовжувачами справи батьків і дідів. І картина, зроблена з вашою допомогою, вийшла чудова і цікава.

132

Конспект комплексного заняття: «Чумацькі шляхи». (народознавство, малювання). Старша группа. Програмовий зміст: закріпити нання дітей про Україну, її історією: як її називали у старовину, князів. Ознайомити із життям в сиву давнину,чумаками. Дати дітям знання , що це - сильні, сміливі, відважні люди. Вчити милуватися природою рідного краю, вражння передавати у малюнку. Виховувати любов до України, гордість, що ми українці. Матерiал: iлюстрацiя: вози, дорога, платiвка з пiснею «Чумацький Шлях». Вихователь. - Дiти, сьогоднi ви дiзнаєтеся про давнє ремесло українцiв – чумакування. Але перш нiж почати, згадаємо:  Як називалась Україна з давнiх часiв?  Яке найстаріше місто в Україні?  Хто заснував Київ?  Яких ви знаєте князiв? Відповіді дітей. Вихователь.- Отже, у далекі часи Київської Русі, коли в українські степи приходила рання весна, по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. І по дорогах пливли величезні вози, які називалися мажарами (презентація розповіді).

- Усім селом урочисто проводжали чумаків, співали пісень (звучить пісня). А сивий, статечний, 133

найшановніший у громаді чоловік благословляв їх перед нелегкою, сповненою небезпек дорогою. Брали в чумаки тільки чоловіків, і то не всіх, а найсміливіших і найвитриваліших. Адже дорога була далекою і важкою. Часто-густо нападали кочівники. Тоді чумаки відкладали свій «багаж» і брались за пістолі, рушниці й шаблі, щоб дорогоцінна сіль припливала білою валкою аж із Криму і Карпат до рідного села (розгляд картини). Нам здається дивним їздити за простою сіллю у Крим чи Карпати, коли за нею можна сходити в магазин. Але ж не забувайте, що в ті давні часи не було потягів, автомобілів, літаків, які б швидко і вчасно привезли все необхідне. А сіль — важливий продукт для приготування страв. Попросіть маму не сипати сіль у суп чи картоплю. Ви одразу зрозумієте різницю і не захочете їсти несолоної їжі. Тим часом чумаків палить сонце, січуть дощі. Вони повільно просуваються українськими степами, мальовничими краєвидами. То тут, то там червоніють галявини степових маків, а біля річки біліють ромашки. Над озерцем схилились кущі калини. А вгорі — безмежна глибочінь безхмарного неба! Скриплять вози, ремиґають воли. Минають дні й ночі. І не втихають поміж високими могилами сумні та веселі чумацькі пісні. Не тільки в Крим і Карпати їздили наші чумаки. Бували вони і на Дону, звідки привозили багато риби. Ще 134

їздили в Польщу, Чехію, Угорщину, звідки привозили тканини, нитки та інший крам. Закінчувався сезон, поверталися чумаки додому вкрай стомлені й виснажені. Та не всі повертались. Кого в дорозі скосила ворожа куля, а кого прибрала хвороба. Чумацтво давно відійшло в минуле, полишивши по собі народні пісні, легенди, перекази про ті далекі нелегкі часи. Уночі на небі серед безлічі зірок можна побачити широку зоряну смугу, яка простяглася з півночі на південь. За нею чумаки звіряли свій шлях, подорожуючи безкрайніми степами. Тому в народі цю зоряну дорогу і прозвали «Чумацький Шлях». Робота дітей за столами (на листочках написані цифри, які вони повинні з’єднати , щоб був намальований Чумацький шлях) А ще люблять Чумацький Шлях поети. Отже, колинебудь влітку зробіть так, як радить Павло Тичина: - Уночі, як Чумацький Шлях сріблясту куряву простеле, Розчини вікно, послухай...

— Діти, а що можна почути? Відповіді дітей. Вихователь. Зараз ми з вами пограємо в гру. Проводиться рухлива гра (за вибором вихователя). Вихователь. Уявімо собі, що ми з вами потрапили в далеке минуле і чумакуємо, їдуть неквапом круторогі воли, риплять, витягшись у довгу валку, важкі дубові 135

вози-мажари. Безмежна степова дорога курна і трясна, а на небі жодної хмаринки.

- Заплющте очі й уявіть, що кожен із вас їде тим шляхом і згадує рідну домівку, рідну природу, а може хтось згадає те дерево, що він посадив і доглядав. Може хтось уявить себе пташкою, яка весело співає, бо повернулася до рідного краю. А може, хто згадає калину, яка червоними ягідками заглядає у віконце, вербу, яка своїми гілками колише веселі хвильки. Звучить українська народна пісня «Тополя». Вихователь. Що ви згадали? Відповіді дітей. Вихователь. Діти, а тепер намалюйте, що кожний собі уявив. Практична робота дітей. Аналіз робіт. Вихователь наголошує, що сьогодні в групі відкривається пейзажний вернісаж, на який увечері запрошено батьків.

136

Комплексне заняття: «Весна-красна прийди, прийди!» Старший дошкільний вік. Програмовий зміст: ознайомити дітей з історією виникнення та призначення свищиків, продовжувати вчити аналізувати натуру, правильно передавати форму і пропорції іграшки-оберега в ліпленні, декоративно оздоблювати її. Прищеплювати прагнення самостійно ліпити іграшку з глини. Матеріал: свищик, зразки оздоблення, площинні паперові форми, глина, стеки, підкладки для ліплення, фарби, пензлики. Хід заняття Вихователь декламує: - Скоро сонечко пригріє, Потечуть струмки, темний гай зазеленіє, Зацвітуть квітки. Підемо тоді з тобою В ліс на цілий день І натішимось весною, І наслухаймось пісень. О.Олесь Після цих слів, вихователь проходить понад дітьми і підсвистує у свищик, розповідаючи, що таким чином закликали не тільки весну, а й свищики, які привозили з ярмарку дорослі і свистіли над дітьми, відганяючи злих духів та хвороби. Вихователь: - Обереги виготовляли не тільки у формі 137

птахів, а й тварин: овець, котів, тощо. Вихователь: - Подивіться, за календарем вже наступила весна, але зима не хоче поступатися своїм місцем; тому пропоную вам зліпити свищики, щоб закликати весну. Аналізуючи натуру, звернути увагу на конструктивну будову. У послідовному показі з цілого шматка глини, звернути увагу на те, що свищик починають ліпити нетрадиційним шляхом, а саме: беруть кульку, потім розплющують, з'єднуючи краєчки, як у вареника. Тільки потім витягування хвоста і голови від загальної форми; дзьоб виконують відтягуванням, прикраси виготовляються окремо і примазуються. Звернути увагу на те, що поверхню форми згладжують пальцем, щоб потім виріб красиво розмалювати фарбами. Запитати у дітей, що робить свищик особливо привабливим, викликає почуття казковості. Звернути увагу на використані майстрами кольори, визначити елементи розпису. Після закінчення дітьми ліплення, їм пропонуються площинні форми для розфарбовування.

138

Конспект інтегрованого заняття:« Дружна сім`я гарний і я » II молодша група. Програмовий зміст: Соціально – моральний розвиток: Продовжувати розширювати знання дітей про сім`ю( склад, взаємовідносини). Формувати у дітей поняття, що сім`я – це найближчі люди, вони піклуються один про одного, допомагають .Вчити дітей запам`ятовувати всіх членів своєї родини, називати імена своїх батьків, дідусів, бабусь, братів і сестер, своє ім`я, мати уявлення про роль кожного члена сім`ї. Виховувати любов до рідного краю, до домівки, до сім`ї, бажання любити свою сім`ю та допомагати їм. Дати знання дітям про те, що лелека – символ добра домівки, благополуччя родини, символ України. Мовленнєвий розвиток: Вчити дітей складати короткі описові розповіді про своїх членів родини по світлинах ( називати імена мати і тата, бабусі і дідуся, братики та сестрички). Вправляти у правильній вимові слів. Заохочувати дітей використовувати у своєму мовленні малі фолькльорні форми. Спонукати дітей вживати слова за призначенням рис характеру, поведінки під час дидактичної гри « Впізнай хто це?» та руханки « Наша родина». Пізнавальний розвиток: Закріпити знання дітей про геометричну фігуру -круг, кольори ( жовтий, зелений, синій, червоний, фіолетовий). Вчити співвідносити колір і предмет. Закріпити знання про весну, птаха – лелеку. Художньо – естетичний розвиток: Вчити дітей запам`ятовувати віршовані тексти, народні забавлянки.Розвивати дрібну моторику кисті під час гри « Оцей пальчик».

139

Креативний розвиток: вчити дітей будувати будинок з цеглинок « доброти», « взаєморозуміння», « поваги», « підтримки», «любові», « підтримки» . Розвивати творчість, фантазію. Матеріал: пальчикивий театр « Дружна сім`я», дидактична гра « Відгадай хто це?», руханка « Наша родина», картки для роботи з асоціаціями, тарілочки з кругами 4-х кольорів( жовтий, зелений, червоний, синій), олівець фіолетового кольору для кожної дитини, макет « Родинного дерева», світлини родин кожної дитини, набір кубиків для конструювання, запис мелодії для молитви за батьків. Хід заняття. Кожного ранку, коли ми з вами зустрічаємось у садочку, ми вітаємось один з одним. Давайте привітаємось. « Доброго ранку сонце привітне, Доброго ранку небо блакитне, Доброго ранку друзям моїм, Доброго ранку гостям усім!»

-Сьогодні, діти, ми з вами поговоримо про найближчих , найдорожчих людей, які мешкають поряд нас – це маму, тата, бабусю, дідуся, братиків та сестричок. А разом вони хто? ( сім`я) - Сім`я схожа на руку з пальчиками, де кожен пальчик – гарний, вправний і потрібний . Ми пограємо у пальчикову гру « Дружна сім`я». « Оцей пальчик – наш дідусь, Оцей пальчик – бабуся, Оцей пальчик – мій татусь, А цей пальчик – мамуся, А цей пальчик – це є я.»

140

( Беру дітей за мізинець, а діти кого вибрали називають хто вони: хлопчик чи дівчинка та своє ім`я). А разом ми ( беремо пальчики в кулачок) одна сім`я. Разом пальчики можуть виконати будь – яку роботу. Так само як і в дружній сім`ї будь – які труднощі здолати під силу , бо всі в сім`ї допомагають один одному, а головне люблять і поважають один одного. Як ви допомагаєте своїм рідним вдома? ( відповіді дітей) Молодці, а зараз ми з вами трішки попрацюємо за столиками ( діти сідають на свої місця). Ми з вами пограємо у гру « Впізнай хто це» - я буду називати слова, а ви будете відгадувати до кого вони підходять мила, ніжна, найрідніша …( мама). У вас на тарілочках лежать які геометричні фігури? Так - круг. І який колір ми з вами можемо подарувати мамі? ( жовтий, бо мама тепла ,як сонечко).Тоді беремо жовтий кружечок і прикріплюємо біля зображення мами. Сильний, дужий, працьовитий, відважний… ( тато). Який колір ми подаруємо татові? ( зелений).Так само прикріплюємо навпроти зображення тата. Маленький, веселий, гарний…( синочок). Який колір ми можемо подарувати хлопчикові? ( синій). Так, бо хлопчики люблять одягати одяг синіх відтінків. Прикріплюємо кружечок навпроти хлопчика. Маленька, чепурненька, гарна…( донечка). Який колір ми їй подаруємо? ( червоний). Так, бо дівчинка подібна на червоне яблучко. Прикріпіть навпроти донечки червоний кружечок. Молодці. А тепер, розкажіть мені, що вдома робить ваша мама? ( відповіді дітей). Подивіться, у вас на картах є навпрти зображень сім`ї різні предмети. Що ми можемо 141

подарувати мамі? (пральну машину).Тепер беремо олівець( запитую колір ) і проводимо доріжку віж мами до пральної машинки. Що робить тато вдома? ( відповіді дітей). А що ми подаруємо татові? Так малюємо доріжку від тата до молотка. Чим люблять гратися хлопчики? Добре, малюємо доріжку від хлопчика до машинки. А дівчатка чим граються? Молодці, малюємо доріжку від дівчинки до ляльки. Добре, коли родина весела, дружна, міцна, коли діти слухаються дорослих, а дорослі дбають про своїх дітей. Тоді кожному живеться щасливо і радісно. А тепер ми з вами трішки порухаємось, пограємо у руханку « Наша родина». Встаємо на килимку, беремося за ручки і робимо коло ( діти ідуть по колу під музику, промовляючи слова) « Ми дуже велика родина, Щаслива в ній кожна дитина, Дівчатка – чепурненькі( дівчатка плескають у долоньки), А хлопці – гарненькі ( беруть руки в боки і роблять повороти тулуба). Повторюється гра 3 рази.В кінці сходяться в серединку кола і обнімаються всі разом. Діти, погляньте, поки ми з вами грали у руханку, на наших столиках з`явились красиві світлини ваших родин. Підійдіть до столиків і пошукайте світлини своєї сім`ї, візьміть її у руки. Кожен з вас любить відпочивати з своєю сім`єю. У нас ось тут виріс красивий дуб – це дерево мужне, велике, сильне, так як ваша родина.Давайте ми з вами перетворимо цього дуба на родинне дерево.( Діти підходять до дерева і чіпляють 142

світлини своєї сім`ї). Розкажіть мені хто зображений на ваших світлинах? ( діти по бажанню розповідають про своїх рідних, називаючи хто зображений та ім`я). У кожної сім`ї є свій будинок, в якому ви живете. Ми з вами теж побудуємо будинок для нашої садкової родини. У нас тут є вже фундамент – це те ,на чому тримається будинок. На нашому возі є корзинки з цеглинками. Ми з вами будемо зводити стіни нашого будинка. Кладемо цеглину « добра», «спокою», « миру», « взаєморозуміння», « підтримка», « допомоги». І так ми цеглинка за цеглинкою і звели наш будинок.Тільки чогось бракує в будинку зверху? Так потрібен дах для нашого будинка. Ось ми накриємо дах нашого будинка, а зверху посадимо лелеку. Сьогодні якраз 19 березня і з теплих країв повертаються лелеки до своїх домівок – гніздечок. Коли лелека в`є гніздо над будинком, то в цьому будинку і в цій родині буде панувати любов, повага, добро. А ще називають лелеку у народі бузько. А хто нам розкаже вірш про будинок?( по бажанню дітей) « Є у домі справжнє свято: Бабця казочку читає, Дідусь – кріселко ладнає, Мама – чаєм всіх частує, Тато - іграшку майструє. Добре в домі всім живеться Й сонце нам в вікно сміється!» Щоб у наших сім`ях був мир і спокій і по всій Україні – ми з вами помолимось і подякуємо Богові за ласки і спокій( діти встають і складають ручки) « Дякуєм тобі, Боже, за цю днину гожу, За сонечко ясне і цей світ прекрасний.

143

Дай, Боже, кожній дитині, жити в щасливій родині, Любити маму і тата, і сестричку, і брата. Ми молимось за нашу родину і за неньку Україну!» Сьогодні до нас повертаються з теплих країв лелеки і ми з дітками хочемо подарувати всім гостям зображення лелеки - симол миру, спокою, символ сім`ї, символ нашої України. Нехай у ваших сім`ях завжди панує добро, любов, спокій, поповнення у родинах.

144

145

146

-

Конспект інтегрованого заняття: «Цілющі рослини» (народознавство та валеологія). Старша група. Програмовий зміст: ознайомити і поповнити знання дітей про лікарські рослини: терміни збирання рослин, заготівля, зберігання. Формувати шанобливе ставлення до традицій українського народу та спонукати до активного використання їх в житті. Закріпити назви лікарських рослин. Розвивати інтерес до природи, вміння правильно користуватися її дарами; мову , пам'ять, мислення. Створювати позитивний настрій, збагачувати емоційний досвід дітей новими враженнями. Виховувати любов та бережливе ставлення до природи. Матеріал: лікарські рослини (калина, часник, ромашка, календула, чебрець, м’ята); слайди «Лікарські рослини», «Виготовлення ліків», «Екскурсія до аптеки»; легенда «Цілющі рослини»; колиска, ночви для купання; мішечки з травами. Хід заняття. Діти заходять під музику до зали і вітаються з гостями: Здрастуйте! Доброго здоров’ячка ! Доброго дня! Здоров’я бажаємо! Бог на поміч! Здоровенькі були! Дай боже здоров’я! Вихователь: Наше шанування вам, любі гості! Дякую вам діти за такі гарні слова привітання, адже ви недарма зичили здоров’я кожній людині. Так, діти, здоров’я це найцінніше, що дає природа кожній людині. Але не 147

завжди ми можемо його зберегти. Діти, куди ми звертаємось, коли хворіємо? (Відповіді дітей). Вихователь: Що приписує нам лікар? Діти: (відповіді дітей). Вихователь: Де можна купити ліки? Діти: (відповіді дітей). Вихователь: Пам’ятаєте нашу екскурсію до аптеки (слайд «Фото з аптеки»). Отже, давайте пригадаємо, що продається в аптеці? Діти: (відповіді дітей). Вихователь: А як звуться люди , які працюють в аптеці? Діти: (відповіді дітей). Вихователь: А хто виготовляє ліки? Діти: (фармацевти). Вихователь: Давайте подивимося, як вони це роблять? (слайди «виготовлення ліків»). Але ми з вами бачили, що там продаються і трави. Відомо всім, що трави фармацевти не збирають. Цим займаються люди обізнані в цій справі. Послухайте легенду. ЛЕГЕНДА. Колись давним-давно жили собі чоловік з дружиною і мали одного єдиного сина. Жили вони в любові і злагоді, тішилися тим, як підростає їхнє дитя. Та одного дня постукало в двері страшне горе – тяжко захворів синочок. Тіло його вкрилося ранами та язвами. Хлопчик зблід і схуд, погляд його став тьмяний і безрадісний. До кого тільки не зверталися бідолашні батьки: до ворожок, чаклунів, магів, та ті тільки розводили в безсилі руками. І тоді убитий горем батько впав на коліна і став просити допомоги у Господа Бога. Молитва його була такою щирою і сердечною, що перед чоловіком з’явився Ангел Господній. В руках його був 148

вінок сплетений з усіляких квітів і трав. До ран хлопчика Ангел приклав листя, язви змазав соком рослини, а відвар з трав дав випити. Рани і язви почали затягуватися і заживати. Погляд хлопчика прояснів і він попросив у батьків скибочку хліба, так як дуже зголоднів за довгі дні своєї хвороби. Щасливий батько запитав у Ангела: «Що за чудодійні трави ти нам приніс?» На що ангел йому відповів: «Ви, люди, в незнанні своєму, кожного дня проходите повз цей дар Божий» - і , на цих словах зник з - перед очей, залишивши свій вінок. Від тих пір став чоловік шанобливо ставитися до рослин, збирати їх квіти, плоди, листя, коріння та лікувати хворих настоями та відварами виготовленими з Божого дару. (Бесіда з дітьми за змістом легенди ). Вихователь: Ще з давнини люди почали примічати цілющі властивості рослин. Лікарські рослини допомагали в лікуванні, часом робили дива. Тому цим травам надавали чарівних сил. Зібрані рослини необхідно зберігати так, щоб зелені частини залишилися зеленими, а квіти не вицвіли і не почорніли (показ сухоцвіту). Сушити їх треба в тіні, на протязі, викладаючи тонким шаром. Належним чином висушені рослини треба зберігати в сухому місці, в скляних банках закритих тканиною (показ), в окремих картонних коробках на якій позначена назва рослини і дата його збору (показ) або в мішечках з сукна (показ). А тепер давайте з вами розглянемо лікарські рослини. Можливо з вас хтось знає ці чудодійні рослини (слайди рослин): Дитина 1. Ромашка . Як зустрінеться вам ,друзі , запашні ромашки в лузі Не забудьте їм вклонитись й 149

пелюсток росою вмитись. Бо ромашкові відвари – то найкращі ліки-чари. Дитина 2. Подорожник.

Дитина 3. Кропива.

Коли хтось упав раптово, Чи поранив руку, ногу. Подорожник – ваш дружок , прикладіть його листок. З кропиви борщі й салати Добрі можна зготувати. Хоч колюча кропива Та лікує всіх вона.

Дитина 4. Мати –й- мачуха.

Від застуди і від кашлю Випити мікстуру краще. З мати-й- мачухи відвар Допоможе , друзі, вам.

Дитина 5. Чистотіл.

А нема зеленки, йодуЧистотіл знайдіть в городі.

Дитина 6. Чебрець.

Чебрецю пахуча сила Спокій дітям відновила.

Дитина 7. Шавлій.

Заболіли раптом зуби. Є шавлій, кора від дуба.

Дитина 8. Валер’яна.

Валер’янки слізки-краплі Заспокоять серце ваше.

Дитина 9. Лопух.

А напарите лопух Вже волосся ніби пух.

150

Вихователь: Які ви молодці, скільки лікарських рослин назвали! Дидактична гра «Яка рослина що лікує»: На дошку вивішується малюнок з зображенням людини. Перед дітьми на столі розложені картки з зображенням лікарських рослин. Вихователь називає дітям «хвору» частину тіла людини, а діти відшукавши картку з потрібною рослиною прикріплюють до «хворої» частини тіла людини. Вихователь: Але є рослини, які лікують своїми плодами. Відповідають діти (Показ слайд: горобина, шипшина, ожина, малина, смородина, журавлина, обліпиха, калина) Вихователь: А от до калини в Україні ставляться особливо. Адже калина є символом нашої держави. Про неї складали легенди, казки, прислів’я, оспівували в піснях. Отже, давайте і ми з вами згадаємо кущ калини і затанцюємо танок. Танець з калиною. Вихователь: діти, вміння користуватися рослинами, передавалось в українців з роду в рід. Люди старшого покоління добре знаються на травах. Сьогодні ми з вами вирушимо на гостини до бабусі Медуниці. Вона передасть нам у спадок свої секрети – знання про рослинки -здоровинки , що зростають на нашій землі. Діти: Доброго здоров’ячка, бабусю! Бабуся: Добрий день, мої голуб’ятка! Я – бабуся, Медуницею звуся. На рослинах розуміюся, Людям допомагаю, Лікарські трави збираю. Діти, заготівля трав - це цікаве та магічне дійство, в якому підкреслювалося бережливе й шанобливе 151

ставлення до рослин, як до цілющої сили. Коли я йду збирати трави, я опускаюся на коліна і промовляю пошепки: «Небо-батько, земля-мати, а ти трава, дозволь себе рвати». Багато людей приходить до мене по трави: кому застуду вилікувати, кому рану загоїти, а кому й мале дитя покупати. А навчити вас як дитинку купати?(показ з поясненням) Наливаю водички й промовляю: Водичко, водичко, вмий дитятку личко, рум’яне та біле, мов яблучко спіле. Я свою дитинку купаю в рум’янку аби шкіра була рум’яна, біленька, чистенька, м’якенька. Водичку, діти, настоювали на пахучому зіллі при цьому говорили ось такі слова: водо-водице, свята купавице! На материнці настояна, духом чебреця напоєна, огорни нашу доню-ясочку, влий в неї ніжну красочку, змий всі пухирці-свербівці, відверни гнилуху-золотуху, якби наша доня виростала гожа, як рожа, білолиця, як тая лебедиця, аби нашу доню обходили всілякі простуди, аби перестріти і судоми не знаходили дороги до нашої господи. Потім дитятко пеленаю, кладу до колисочки, співаючи колискову. Давайте й ми наше дитятко поколишимо. Звучить колискова й діти колишуть ляльку. Бабуся: Ну , що діти сподобалось вам купати, пеленати, колисати нашу дитинку? То ж я з вами поділилася ще одним секретом використання трав. Можливо вам ваші бабусі розповідали цікавинки про лікарські рослини? «Рецепти від бабусі» (відповіді дітей) Бабуся: Ой, які ви молодці, передавайте вашим бабусям вітання від мене.

152

А я в свою чергу хочу вас пригостити чаєм, не простим, а трав’яним, запашним, цілющим. (Пригощає дітей чаєм) Вихователь: дякуємо, тобі бабусю, що ти нас чаєм пригостила, розповіла нам свої секрети про цілющі рослини. Бабуся: Діти, а давайте ми з вами наповнимо торбинки рослинками -здоровинками , які зроблять ваш сон спокійним, міцним, здоровим. Діти наповнюють торбинки травами. Бабуся: Візьміть, ластів’ята мої , ці торбинки з цілющими травами на згадку про бабусю Медуницю. Діти: Дякуємо, бабусю. Допобачення. Бабуся:Бувайте здорові діточки. Хай вас Бог береже! Вихователь: люди втрачаючи здоров’я, ладні плати великі гроші. А тут природа подбала: бери, лікуйся,будь здоровим. Але теж віддай плату – свою любов. Люби природу, шануй її дари, оберігай, ощадливо користуйся нею. Бережи кожну стеблинку, що зветься рослиною. То як же не вклонитися тому дарові, який здоров’я повертає, землі, що ростить для нас отой дар. Давайте діти скажемо молитву, як це робили наші прабабусі. МОЛИТВА (слова дітей) Боже! Хай воля твоя допоможе Нам мудрими й мужніми стати, Землиці дар зберігати – Барвисте ошатне вбрання. Не йти по землі навмання, А бачити кожну стеблину, У серці нести Україну!

153

Конспект заняття з народознавства: «Ознайомлення дітей з державними та національними символами України.» Старша група. Мета: розвивати мову, мислення дітей, пам’ять, увагу, естетичні почуття; дати поняття про державні та національні символи; ознайомити з історією України. Розвивати патріотичні та естетичні почуття. Формувати бажання якомога більше дізнатися про історичне минуле своєї Батьківщини. Виховувати почуття любові і гордості за неї, бажання берегти народні звичаї, традиції. Матеріал: легенди, вірші, приказки, прислів’я про державні та національні символи України; вишитий рушник, вишиванка, прапор, герб, запис Гімну України; матеріали для СХД. Хід заняття Здрастуй, рідна Батьківщино, Сонце й небо, Море й річка, Скелі й гори, Ліси й моря, Поле й рілля, Луг і долина. Добрий ранок, моя Україна, Я посміхаюсь тобі! На землі великій є одна країна: гарна, неповторна, красна, як калина. І живуть тут люди добрі, працьовиті і скажу, до речі, ще й талановиті. Землю засівають і пісні співають, На бандурі грають і вірші складають про ліси і 154

гори, і про синє море, про людей і квіти, то скажіть же діти, що це за країна? — Наша славна Україна!

- Сьогодні ми з вами спробуємо вирушити в цікаву і незвичайну мандрівку, в якій ми ознайомимося з народними і державними символами України та скарбами нашого народу. Але ці скарби незвичайні: їх відчувають люди серцем і душею, а ми з вами побачимо сьогодні їх. І в ході подорожі будемо збирати скарби, якими багата наша Україна, ось в цю скриню. Перша зупинка, яку ми зробимо, буде називатися «Без верби й калини – нема України». Чому вона так називається, ви розумієте зараз. Про вербу, скромну нашу вербу написано в народі немало. Чим заслужило шану це дерево? Український звичай – висаджувати вербу на городі та біля ставків. Вона оберігає джерельця та річки від замулювання. У народі кажуть. «Там, де живе верба, – жили й річки». З верби робили ясла для худоби, плели кошики. Гілкою верби вітають зі святом вербної неділі. Ось скільки цікавого пов’язано з вербою – символом України. А зараз відгадайте загадку: У віночку зеленолистім, У червоному намисті, Видивляється у воду На свою хорошу вроду. (калина) - Так, це калина. І друга наша зупинка називається: «Не ламай калину». Другою улюбленою рослиною українців є калина.

155

Здавна говорили: «Посади калину – будеш мати долю щасливу».

- Діти, помилуйтеся червоною калиною. Ягідки яскравочервоні, пломеніють, як жар. На що схожа?

- А знаєте, діти, чому кущ назвали калиною? Калинка – це ім’я української дівчинки. Ішла вона якось повз городи, луги, і натрапила на криницю. Задивилася Калинонька на свою красу, замилувалася. А з криниці – голос: «Не дивись довго у воду, калиною станеш». Не послухалася дівчина та й зачерпнула води…І перетворилася на калину – прекрасний кущ. Зашуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей , до сонця, до хмар, до вітру: «Поверніть мені дівочу красу», але ніхто її слухати не хотів. Минав час. Пролітав мимо журавель, задивився на калину – сумну та самотню – накинув на неї чарівне намисто і стала вона ще кращою. Так і стоїть вона до цього часу гарним кущиком – калиною. Про калину складено багато легенд, віршів, прислів’їв. А які ви знаєте прислів’я? Діти називають прислів’я. Без верби і калини – нема України. Любиш Україну – посади калину. Дівчинка у вінку – мов калина у цвіту.

- У народі цінують калину за її цілющі властивості. З ягід варять кисіль, джем, варення. Тому й садили калину біля осель, а особливо біля криниць, щоб вода в криниці була прохолодною і смачною. Існувало повір’я, що калину нівечить не можна, бо ганьба 156

вкриє голову кривдника. Дітям, щоб не рвали цвіту калини, казали. «Не ламай калину, бо накличеш морози»! Ось, діти, ми й ознайомилися з народними символами України – вербою і калиною, але подорож наша ще не закінчилась. Наступна наша зупинка «І на тім рушникові».

- Багато символів має наша Україна: це й різноманітні вишиванки, й українські барвисті костюми, й вишиті сорочки, й українські віночки. Важливе місце в житті українського народу займає рушник. Не було жодної хати без вишитого рушника. Ним прикрашали стіни, вкривали хліб, витирали руки. Хліб – сіль на вишиваному рушнику – ознака гостинності українського народу. Без рушника не святкували ні народження дитини, ні весілля. Коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха. А дочок навчали вишивати рушники ще з малечку. Рушник цінується в народі. Із червоної нитки і білого льону, Як до рідної пісні, усяк із нас звик. В будень день і у свято, В Карпатах, за Доном, Наш народ давно Вигадав диво – рушник. Народна гра «Голочка і ниточка». Сюди-туди голка, Сюди-туди нитка. Як рушник повішу, 157

Хата буде – квітка. Наступна наша зупинка «Чий віночок найкращий». Віночок В. Паронова Ой віночку, мій віночку, В нього я вплету, що схочу: Ружі, маки і барвінок, І стебельця материнок. Ще вплету казки чудові, Пишні грона калинові І пісні про Україну. Я віночок свій надіну На голівоньку русяву – Хай красується на славу. Всього в українському віночку 12 квіточок, і кожна – лікар, оберіг. Плести віночки – то ціла наука і дійство. Наші прабабусі знали різні секрети, як плести і коли, як зберігати квіти у віночках. Тепер віночки рідко плетуть із живих квітів, добирають їх зі штучних. Але й до цих віночків треба ставитися з повагою. Дівчинку завжди по віночку впізнають: хто вміє віночок вити – той вміє життя любити. Який вінок – такий голосок. Народна гра «Віночок». Візьмемося за руки, Підемо на луки. Там сплетемо віночок, Станемо в таночок.

158

В’язати стрічки теж треба вміти, символи їх знати. Наприклад, найпершу у віночку – посередині – в’яжуть світло-коричневу стрічку – символ землігодувальниці. Пообіч неї – жовті стрічки – символ сонця; за ними світло-зелені – символ краси й молодості. Потім голубі, сині — символи неба й води, що дають силу і здоров’я; далі в’яжуть жовтогарячу – символ хліба, фіолетову - символ мудрості людини, малинову – символ душевності, щирості, рожеву – символ достатку. У віночок вплітали чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки, маки, волошки, безсмертник, цвіт яблуні, любисток. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися болю голови, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала. Ділимось на дві підгрупи: Дидактична гра «Склади віночок» (діти викладають віночок з квітів) Прив’язують стрічки до віночка. Гарний віночок – краса дівчини; Віночок на голові для здоров’я; У віночку калина – гарна дівчина; Який віночок – такий голосочок. Діти, ми наблизились до передостанньої зупинки – «Державні символи України». Тут ми дізнаємося про три основні державні символи України. Послухаємо легенду. Вихователь розповідає легенду. Колись давно жила жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, 159

готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирішили піти в світ прославляти свою матір. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя дали першому синові ім’я Тризуб. Із історії тризуба: у побуті українців найбільш уживаним було зображення тризуба. Важко визначити точно, коли він з’явився на наших землях. Існує понад сорок версій, що пояснюють походження цього знака. Наприклад, знаряддя праці, якими давні люди обробляли землю, ловили рибу, захищалися, своїм виглядом нагадували тризуб. У Київській Русі тризуб був великокнязівським знаком. Його зображення вперше відоме з печатки князя Святослава. Згодом тризуб карбується і на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича. Виконані у бронзі чи сріблі, тризуби також прикрашали пояси дружинників княжого війська, зброю і знамена. Настала черга середнього сина. Йому мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославив матір. Одержав середній син ім’я Прапор. А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків спів. І одержав син за свій джерельний голос і великий спів імя Гімн.

160

І з того часу ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор і Гімн – прославляють неньку. І там, де вони проходять – лунає урочиста пісня. Герб, Прапор, Гімн – це, діти, три основні національні символи України. Золотий тризуб на блакитному тлі – символ влади. Герб – це частина корони, яку носив київський Князь.

- А чому саме тризуб вважають гербом? Мабуть, тому, що число три завжди вважалося числом казковим, чарівним. А ще у тризубі відображено триєдність життя – це Батько, Мати, Дитина, які символізують Силу, Мудрість, Любов. Національний прапор України – це синьо-жовтий стяг. - Хто знає, що означає синій колір? Це колір – неба, води, миру. А жовтий? Так, це колір хліба, життя. Національний гімн України – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Коли грає Гімн, всі люди встають і слухають його уважно, стоячи. Ось ми і вивчили державні символи України. Слухання Гімну. На останній зупинці давайте пригадаємо, чи запам’ятали ви щось для себе? Запитання до бесіди: - Чи сподобалася вам подорожувати?

- Які ви знаєте улюблені рослини українців?

- Які ви знаєте скарби нашого народу?

- Назвіть національні та державні символи України? Саме цим ми і закінчуємо свою подорож. А як відомо, з подорожі ми щось привозимо додому. Тож 161

слід повернутися не з порожніми руками.

- А тепер ми з вами прикрасимо наш прапор.

Діти разом з вихователем розглядають свої роботи та милуються ними. Підсумок: - Ми повинні знати минуле нашої Батьківщини. Наша колиска – це наше рідне місто Золочів, будинок, в якому ви живете, мати й батько. Справжній патріот повинен пам’ятати державні та національні символи своєї країни.

162

Конспект заняттяз художньої літератури: «Спи, засни моя дитино» Молодша група. Програмовий зміст: активізувати розмовне мовлення дітей, збагачувати словник виразами з українського фольклору; викликати інтерес до народного слова; виховувати любов до рідної землі, до колискової пісні, до вірша-потішки; викликати радісний настрій, освітлений добрими почуттями до національного побуту. Матеріал: іграшкова колиска, лялька-немовля, ванночка з водою, рушник, довга палиця, борода, зілля, шматок поролону (сало).

Xід заняття. Діти сидять півколом, перед ними гойдається колиска з лялькою- немовлям. Чути дитячий плач.

— Хто це плаче? — запитую. (Відповіді дітей). Де плаче дитинка?

(— В колисці.) — Що треба зробити, щоб вона не плакала? Правильно, треба погойдати маленьке. Іди, Толю, поколиши. Хлопчик колише, але плач не припиняється.

— А хто може погойдати дитя, ще й заспівати колискової? Може, воно тоді засне. Хтось із дітей колише і співає раніше вивчену колискову: Баю, баю,баю, Дровець нарубаю, У печі натоплю. Буде тепло в хаті. Дитя будеспати. Однак немовля продовжує плакати. Всі діти співають йому колискову, а хтось один колише: Люлі, люлі, коти два.

163

Коти сірі обидва. По садочку ходять, Горобчиків ловлять. Ой ви, коти, не гудіть, Спить дитинка, не будіть. Дитя, час від часу стишуючись, замовкає лише тоді, коли беру його на руки, даю пляшечку з молочком, примовляючи, що тільки на руках у мами дитинці тепло й затишно, і найкраще засинає вона під мамину пісню. Співаю колискову на сл. А. Малишка «Спи, засни, моя дитино» — Пригадаймо: кого тримають у колисці? Так, іще зовсім маленьких дітей, які вміють тільки лежати у сповитку і плакати. Та коли дитя підросте і починає саме сидіти й стояти в колисці, тоді хтось із старших розповідає йому потішки, бавиться його пальчиками, маленькими ручками й ніжками. На моє прохання діти розповідають потішки «Сорокаворона», «Ладки-ладу-сі», «Кую, кую, чобіток», супроводжуючи їх відповідними рухами. Далі проводжу фізкультхвилинку-гру за словами потішки «Мене мама чук-чук-чук», використовуючи деякі атрибути ігрового образу: Мене мама чук-чук-чук, Мене тато чук-чук-чук, А дід в хату — бере дрюк: — Ось я дам вам чук-чук-чук! Після фізкультхвилинки ставлю на стіл ванночку, відерце з водою — діти вже здогадалися, що будемо робити далі.

— Хто з вас знає, навіщо маленьких дітей часто купають? Правильно, щоб вони були чистенькими, щоб швидко росли, а вночі міцно спали. Садовлю у ванночку ляльку, 164

хлюпаю на неї водою, розповідаю, що у водичку поклала гілочку свяченої верби, щоб дитя росло як з води, ще й додала листя любистку, щоб усі його любили. Обхлюпуючи далі, примовляю: Течи, течи, водо з мене, А я буду рости з тебе, А ти будеш витікати, А я буду виростати. Діти повторюють за мною слова, а я витираю ляльку рушником, загортаю в пелюшку і знову кладу в колиску. Починаю годувати, діти повторюють за мною: Гу-ту-ту, гу-ту-ту, Вари кашку круту, Підсипай молочка, Погодуй козачка. Лялька спить, а з малими на подвір'ї проводиться рухлива гра. Тут також стає у нагоді українська народна потішка: Ходив кіт по горі, Носив сало в пелені. Та не знав, де діти, І кинув між діти, Діти полякались, В хату поховались.

165

Конспект заняття з народознавства: «Витоки моєї України» Старша група. Програмовий зміст: Знайомити дітей з витоками історії українського народу. Формувати знання дітей про наш рідний край Україна, яку в давнину називали Київська Русь, якою правили князі. Серед них був Данило Галицький, який заснував Львів. Наш народ має багато пам'яток історії: Запорізьку Січ, Хортицю та ін. Розширити уявлення дітей про символіку України, портрети князів, гетьманів. Виховувати любов до України. ХІД ЗАНЯТТЯ — Діти, як називається наше місто?

- А як називається держава, в якій ми живемо?

— Так, наша держава — Україна. Це славна і чудова земля з широкими ріками та нивами. А високі гори від півдня стоять, немов сторожі. А здалеку синє море грає, немов оповідає ті далекі сиві легенди нашого краю. (Діти розповідають вірш «Українка»). Україна — дочка сивої Київської Русі.

— Хто скаже, що для нас є місто Київ? (Столиця нашої держави).

- Діти, вам, напевне буде цікаво послухати легенду про заснування Києва. Легенда. Діялось це дуже давно, коли святі апостоли порозходилися по різних краях проповідувати Христову Віру. В ті часи прийшов на ріку Дніпро апостол Андрій. Він промовив до своїх учнів; чи бачите ви гори? На них стане місто, буде в нім багато церков. І вийшов на гори, благословив їх, поставив там хрест, помолився Богу. Минуло багато літ. Прийшли на те місце три брати Кий, 166

Щек, Хорив, а з ними гх сестра Либідь. Стали вони над Дніпром і Кий сказав: — Ось тут залежимо оселю для себе і для тих, хто прийде сюди. Вони вирубали ліс і побудували перші хати, і назвали цю оселю КИЇВ на честь старшого брата Кия. А від їх сестри пішла назва річки Либідь. Так росла і розквітала столиця України Київ.

— Зараз, діти, пригадайте слова вірша О.Олеся «Початки Києва»: Київ книжий, стольний Київ! Він ламав мечі батиїв і Європі був щитом. Нині Київ над Дніпром Місто гордості і слави Української держави. Народ, що населяв Київську Русь став зватися русичами. Як сказав у вірші поет М. Шашкевич: Руська мати нас родила, Руська мати нас повила, Руська мати нас навчила. Давні русичі є предками сьогоднішніх українців, які становлять більшість населення України. Правили Київською Руссю славні мужні князі.

- Яких князів ви знаєте? (Ярослав Мудрий, Володимир Великий, княгиня Ольга. Данило Галицький) На наших землях правив князь Данило Галицький.

- Пригадайте, яке місто він заснував?

- Чому він так його назвав? От про це я прочитаю вірш М. Хоросницької «Звідки в міста назва Львів?» Символом Львова є древній знак, герб із зображенням лева. (Розглядання різних гербів України). Не можна не згадати із нашої історії Запорізьку Січ. Це 167

наше славнее козацтво, що охороняли нашу державу від татаро-турецької навали. Вони воліли бачити її незалежною, вільною, багатою. І були настільки волелюбні, що втікали від поневолювачів на острів Хортицю, що знаходиться серед Дніпра і так організували своє військо, щоб боронити свою Україну. Запорізьке військо обирало своїх гетьманів.

— Яких гетьманів ви знаєте? (Дорошенко, Сагайдачний, Іван Мазепа, Богдан Хмельницький. Розглядання портретів). Вслухайтесь у рядки вірша про Запорізьку Січ: Цілий день читав би Для дітей чомусь. Ще дізнався більше Бились козаки І цілісіньку ніч Щось розкаже тато, Я про козаків Свист щабель і дзенькіт Про козацьку славу — Розповість дідусь.

3 Кобзаревих віршів — Чую крізь віки. Запорізьку Січ. Так усе ще близько Запальних рядків. В снах біжу навстріч. Книг не так багато Бачу рідне військо — За Вкраїну-неньку Запорізьку Січ.

— А хто бажає розповісти вірш про прапор: Прапорець, що я тримаю, Для мене єдиними. Прапорець, той, що я маю Символ України. Нема в світі більш святого Й не буде ніколи Від край неба голубого Над пшеничним полем.

— Що означають ці кольори на прапорі? Дуже важливим є також гімн. Наш гімн «Ще не вмерла Україна» 168

Конспект заняття з ознайомлення з природою: «Цілющі скарби матінки Землі» (старша група). Програмовий зміст: Ознайомити дітей з цілющими скарбами землі, розповісти дітям легенду про лікарські властивості сосни, ясена, тополі, череди. Виховувати духовно багатих людей, добрі традиції: шанувати природу, освячувати, оспівувати. Вчити берегти красу природи. Матеріал: В груповій кімнаті на столах букети запашних осінніх квітів, різнокольорове листя клена, каштана. ХІД ЗАНЯТТЯ - Любі діти, сьогодні я познайомлю вас з цілющими скарбами нашої землі. Дуже багатий і різноманітний, квітчастий вінок України.

- Як і люди, рослини мають свої домівки, свої звичаї та характери. Одні рослини ростуть у соснових лісах, інші – з широколистяних, ще інші - на луках чи болотах. Одні квітнуть з городах, а ніші на рівнині. Є чимало таких рослин, що ростуть по всій Україні: щирим золотом зоріє чарицвіт весняний, аж очі вбирає мереживо роман-зілля, рубіновими іскрами горять гвоздики. А хіба можна описати красу буйноцвіття землі нашої? (Запис співу солов'я).

- Отже, сьогодні починається перша радісна, приємна і повчальна зустріч з зеленими друзями природи. Нехай від нині кожна з рослин стане вашою подругою! Давайте оглянемо букети квітів, які стоять на столах. (Звучить запис музики «Як на ті чорнобривці»).

- Вихователь веде дітей між столами, діти називають квіти. Мабуть нема в світі людини, яка б не любила цієї краси.

169

Ми з вами на протязі всього року будемо вчитися добирати букети квітів. Будемо вивчати своєрідну «мову кожної квітки. Я розповім вам багато легенд, казок про рослини. А чи знаєте ви, що крім краси майже кожна рослина, яка росте в природі приносить користь людині. Рослина для людини — це здоров'я. З давніх-давен людина дружила з природою і природа давала лікарські рослини. За часів Б. Хмельницького наші прапрадіди лікували козаків на Запорізькій Січі. У давнину люди збирали різні лікарські рослини. Ось послухайте, як колись, коли я ще була мала, ми ходили збирати траву в нашому селі. На світанку, коли ще немає роси, люди розходились по гаях. Трави збирали годин п'ять, а коли сонечко піднялося вгору, всі сходилися на одному місці. Часто дівчата набирали оберемки красивих квітів. Неграмотне збирання рослин може завдати збитків природі, а також і людині. Діти, осінь вже одягла всі дерева в золоті парчеві шати пожовклого листя. Настав час, коли природа готується до зимового спочинку. Переважна більшість рослин вже відцвіли. Частина рослин ще доцвітає, дозріває ... То ж збираймося в парк, на галявину. Походимо тихенько. Вихователь звертає увагу на загальний пейзаж парку, його красу. Більшість рослин, які навколо нас, благородні, їх називають лікарськими. Вони очищають повітря, лікують людей. Послухайте одну історію про трьох братів-ясенів: - Було у матері 3 сини. Спритні, мов соколи, мудрі і добрі. Пішли вони до війська рідну землю боронити від ворога. Хоробро билися вони, ставали в бою пліч-о-пліч. Пішла про мужніх братів слава по всьому краю. Проте, сили 170

були нерівні і вони відступали. Одного дня мати побачила, що сини б'ються вже під самою хатою. Далі відступати нікуди: перемога, або смерть. Але смерть братів — це поневолення народу.

- Сини мої, не допустіть рідний край до згуби! — скрикнула мати.

- Сини мої рідні, соколи мої спритні, захисники земліматінки вірні! Не вмирайте, не здолати вас ворогам, нікому я вас не віддам. Будьте ви моїми синами, житимете ви поміж нами, станьте біля рідного дому дужими ясенами! І стали сини трьома ясенами. Вороги перелякалися і втекли. І земля стала вільною. Більше ворог не наважувався йти на неї війною. Приходили люди до ясенів по здоров'я, до матері за порадою. Ось така історія про трьох братів. А ясен-дерево справді найближчий захисник і помічник людини. Кора ясена допомагає у лікуванні ревматизму, пухлин, розчиняє пісок у нирках. А свіже листя добре лікує гнійні рани, лікує вуха. Такий ясен-дерево Геракла. Ніжний, дужий і вірний друг людини, який росте біля кожної садиби. «Ясени, ясени. Бачу вас за селом край дороги ...»

- Вони справді стояли на краю села, ніби зустрічали когось із далекої мандрівки.

— А ось дивіться, діти, який лопух росте. Це дивовижна рослина. Росте і приживається скрізь, рано навесні тягнеться до сонця, перші листочки викидає. Спочатку вони маленькі, а потім стають, як слонові вуха. Вранці під росою вони такі дужі аж риплять. Лопух дуже корисний. У нього великий корінь який підсушують, перетирають і добавляють борошна. Лопух і 171

лікар добрий. Якщо змивати відваром його кореня голову, то буде міцнішим волосся.

— Ну, а тепер послухайте розповідь про те, як мати двох синів виряджала нашу землю боронити. (Підвести людей до липи).

— Пора, сини-соколики в дорогу, бо дорога на Січ далека. А ще приготувала ось торбинку цвіту з липи. Чи простуда неждана прийде до вас, чи ще яка хвороба причепиться, а дерево липи - щоб ви знали, хату береже від блискавки, бо ніхто ще не чув, щоб під липою кого вбило. Цвіт липи помагає від простуди, від болю в животі і нерви заспокоює. А коли жар, то на ніч випити навару, тільки ложку меду добавити і все пройде. Взяли сини торбу і на прощання посадили біля старої липи дві молоденькі. А ці липи колись з дітьми посадила я, а тепер вони вже великі. Лікувальні рослини ростуть скрізь навколо нас. Лікувальну силу має листя дерев. Наприклад: яблуневе листя, у яких аскорбінової кислоти у 60 разів більше ніж у плодах. І як болісно, коли їх кидають під ноги, топчуть. Безглуздо вбивати живих істот, ми повинні берегти їх, як своє життя, очі, руки, а витрачати ощадливо, як і власне здоров'я. Можливо, колись людство оголосить всю землю недоторканим заповідником. І це треба робити якнайскоріше. І я надіюсь, що мої вихованці поганого нічого не зроблять, а навпаки, розумно і бережливо будуть користуватись дарами землі, дарами БОГА.

172

Конспект заняття з народознавства: «Не забувай, що ти дитина землі, що зветься Україна» Старша группа. Програмовий зміст. Ознайомити дітей з картою України, поглибити знання про край, де вони народилися і живуть. Закріплювати знання про народну символіку, пригадати державні символи України (герб, прапор, гімн). Розвивати зв'язне мовлення, мислення, творчу уяву. Виховувати почуття любові до рідної країни, гордості за її людей. Матеріал: карта України, плакат з державною символікою України, вірші, листівки про Київ. Хід заняття. Вихователь: У всіх людей одна святиня, Куди не глянь, де не спитай. Рідніша їм своя пустиня, Аніж земний в чужині рай. Нема без кореня рослини, А нас, людей, без Батьківщини. Сьогодні в нас особливе заняття, присвячене нашій рідній неньці Україні. А хто скаже, що таке Батьківщина? Так, це країна, в якій ти народився і живеш. Любов до Батьківщини починається з любові до маленької батьківщини: рідного порога, стежки, рідного міста, вулиці, дитячого садка, а потім і школи всього того, що оточує людину змалку. Одна Батьківщина І двох не буває. Місця, де родилися, Завжди святі. Без рідної мови, без пісні, без мами Немає, немає життя на землі.

- Діти, з чим часто порівнюють любов до Батьківщини? Так, з любов'ю до рідної матері - Як її ласкаво називають? (Матінкою, ненькою, Вітчизною.) .

- То як називається наша держава?

173

- А як називається наш народ?

- Якою мовою ми розмовляємо?

- Як називається наше місто?

- Яка головна річка України? (Вихователь з дітьми оглядають карту України, знаходять столицю, річку Дніпро, своє місто.)

- Погляньте на карту України! Ось зазначені межі української землі, де з давніх-давен жив і зараз живе наш народ. Величезні простори займає наша земля. Якби ми задумали пройти її пішки із заходу на схід, то на це треба затратити близько ста днів. Хоч сторони всі світу чотири я зійду, Та сторони такої, як рідна, не знайду. На північ чи на південь, на захід чи на схід піду У рідну сторононьку я завжди шлях знайду. Вихователь: Є держава - повинні бути символи.

- Які державні символи ви знаєте? Вірно, герб, прапор, гімн. (Діти розглядають плакат, де зображено державні символи.)

- Як називається герб?

- Якого кольору прапор? Дитина: Наш стяг - пшениця у степах Під голубим склепінням неба.

- А яка ще святиня є в нашого українського народу? Так, гімн. Зараз ми послухаємо його у магнітофонному записі. Під час виконання гімну потрібно всім встати. (Виконується гімн «Ще не вмерла Україна».)

- Яка столиця нашої держави? Вірно, Київ. Це дуже велике місто і красиве. Київ - найстаріше місто. Головна вулиця - Хрещатик. (Розгляд листівок про Київ.) Дніпро широкий, пісня солов'їна, На каштанах голуба роса...

174

Рідний Київ, серце України, Наша слава, гордість і краса.

- Ми з вами говорили про державну символіку.

- А які ви знаєте народні символи, без яких неможливо уявити нашу зеленуУкраїну? Пригадайте улюблені рослини українського народу. Дитина: Питаюся пташки, чому в нас зимує, Чому не щебече там. де сонця край. Вона мені каже: «Тут їй найлюбіше, Тут їй мило, добре, бо тут - рідний край». Дитина: Питаюся квітки: «Не жаль тобі цвісти Коротко, лиш хвилю, бо осінь - не жарти?» А квітка говорить: «Тут роси, тут сонце, В чужині далекій тужити не варто». Дитина: Скажи мені, вітре, чому ти на крилах. Не летиш далеко у теплі країни. Він мені каже, що над усе на світі Любить і кохає степи України. Вихователь: Давайте пригадаємо прислїв 'я про рідшій край.

• Рідний край - земний рай.

• Що країна - то родина.

• Тільки в ріднім краї солов'ї співають.

• У нас такий край, що й під вишнею рай. Вихователь: Щасливі ми, що народилися і живемо в такій чудовій, багатій, мальовничій Землі - в нашій славній Україні. Все на світі можна вибирати: друга, подругу, гарну річ..., але не можна вибрати тільки Батьківщину, маму.

175

Конспект заняття з народознавства: «Мамина світлиця» Середня группа. Програмовий зміст: Познайомити дітей з традиційним житлом в Україні - хатою. Дати поняття про хатні символи та обереги, українські народні традиції, звичаї, життєві правила. Розвивати в дітей поняття краси. Виховувати любов до рідного краю, до батьківської оселі, повагу та інтерес до народних звичаїв і традицій. Матеріал: Святково прикрашена світлиця. На стінах вишиті рушники, серветки, предмети одягу, розмальована піч, мисник з посудом, ікона, прикрашена рушником, гілки верби, свічки (громпична, страсна), віночок з квітів, виплетений з любистку, васильків, 7 квітів. Хід заняття (Мама і син пораються в світлиці, звучить музика.) Мама: Синочку, оце вже ми і впорались, підготовили все для гостей. (Одягає сина в святковий одяг і говорить: «Ти сьогодні іменинник, і до столу святковіш підходити треба, а то було б соромно перед гостями».) Вихователь із зверненням до дітей: Зібралися ми сьогодні в гості до іменинника. У цій світлиці я надіюся, що ви відчуєте, що хата вірна супутниця людини від її народження до останніх днів життя. (Діти заходять у світлицю і вітаються.) Господиня: Добрий день, малята! Прошу ласкаво заходьте до хати. Прошу всіх навколо мене ставати Буду вас свяченою водичкою поливати, Скроплю усіх святою водою, Щоб стрічатися лише з радістю, а не з бідою! Ні ручки, ні ніжки щоб вас не боліли 176

І на голівки щоб ніколи не хворіли! Ця водичка, що на сонці іскриться, Із старовинної криниці. (Кропить свяченою водою.) Вихователь: У цій світлиці, малята, завжди панує мир і злагода. Господиня завжди привітна, добра, ласкава і завжди рада гостям. А щоб хата була веселою, багатою, щоб все в ній велося, то існував такий народний звичай: на тому місці, де мала стояти нова хата, ввечері напередодні будівельних робіт господар розкладав спеціально на чотирьох забитих кілках великі хлібини; якщо протягом ночі одна з них зникне, тут можна будувати житло, якщо ні - значить, не буде вестися, обсідатимуть злидні. З усього видно, що у цій світлиці панують добро і злагода. Діти, подивіться, щоб оселю обходило зло, тут є і вишиті рушники. Традиційну оселю на Україні важко уявити без рушників. Вишиті знаки-символи є пам'яткою про рідний дім, батьківську хату. Кожна лінія чи завиток у вишиванці щось означали. Хвиляста - воду, трикутники -гори, дві схрещені лінії - блискавки, ромб — сонце. Птахи настання весни, врожай, багатство. Рушник с символом людського щастя.

- А подивіться, де висять рушники. Над вікнами, над дверима, на покуті - це обереги від усього злого, що може зайти в дім.

- У кожній кімнаті у наших оселях на центральних стінах вивішують ікони, або образи, прикрашають вишитими рушниками.

- Що зображено на цьому образочку?

- До образа ми молимося. Може, хтось із вас знає молитву?

- Під образом є гілочки верби. Ці гілочки освячені. Освячена верба - охорона від нечистої сили. Цією вербою 177

виганяють уперше худобу на пасовище, а решту залишають на щастя.

- А ще на столику під образами господиня тримає громничку, або стрітенську, свічку, тому що її освячували на Стрітення. їх запалювали, ставили перед образами, коли була страшна погода: буря, грім, блискавка. Цю свічку зберігають від усього злого - особливо від стихій. Страсну свічку запалюють і засвічують під час стихійного лиха. А ще ми бачимо, що у світлиці є стіл. «Хай буде щедрий ваш стіл», — кажуть, бажаючи достатку в домі. За столом відбуваються всі обряди сімейного та календарного циклу. Стіл застелений чистим білим вишитим обрусом. А обрус ще як - Скатертина.

- На стіл не можна класти на ніч сірників, ножа, ключів. Не можна сідати, бо чиряком обкине. Тому на стіл кладемо наш святий хліб. Ми бачимо, що господиня любить чистоту, порядок. Недарма існує прислів'я: «Тримай хату у віночку, а рушники на кілочку», «Господиню видно з порога». Світлиця завжди для гостей має бути чистою, прибраною, світлою, і тому вона називається світлицею.

- Ми так захопилися нашою оселею, що забули, що ми прийшли привітати Володю з іменинами. І сьогодні в цій чистій, прибраній світлиці ми привітаємо іменинника. Діти: Із святом вітаємо, із святом іменин! Мама: (Підносить синові сорочку): Я синові вишиванку білу подарую. Синю стежечку від неба В квітах подарую. Вихователь: Споконвіку люди свято шанували одяг, а особливо вишиту сорочку. Вона захищає людину від негоди і ворожих сил. Розкажу вам легенду. Давно це 178

було. Може, тисячу років, а може, й більше. І було це в нашому краї. Народила мати сина. Лише навчився ходити, а мати почала йому шити сорочку оберіг. Не один рік, не два шилася сорочка. Мала вона вберегти дитину від меча гострого, від стріли ворожої, бо в нашім краї війн тоді більше було, ніж мирного життя. Тому вибирала мати найміцніші конопляні волокна. Пряла місячними ночами, тому нитки були срібними, блискучими. Полотно з таких ниток було легке, але міцне. Шила поволі. Бо за кожним стібком - слова, думки і благання: «Хай буде син мій твердого розуму. Хай сила його буде непереможною. Щоб серце його було повне великої любові до людей. Як буде воїном, хай волю і славу принесе землі своїй».

- Усе більше думок, усе більше стібків. І не одну сльозу зронила мати на синову сорочку. Минуло 16 років. Дошила мати сорочку. Пішла з нею до цілющого джерела. Покропила її джерельною водою, вернулася додому і заховала у скриню на саме дно. Третій рік пішов після того, як мати пошила сорочку. Син став дорослим. Був добрим, веселим, жартівливим, працьовитим, і силою Бог не обділив його. Раділа мати своєму щастю, тільки іноді страх закрадався у душу, коли згадувала про сорочку в скрині.

- І от знову запалали хати, засвистіли ворожі стріли, зачувся плач у кожній оселі. Збирала мати сина на війну. Лук і стріли, коня син вибирав сам. Мати витягла зі скрині сорочку. Одягнув син сорочку і почув в собі силу богатирську. Попрощався з матір'ю, сів на коня і поїхав. Не плакала мати, бо виплакала всі сльози, шиючи синові сорочку.

- Битва повинна була розпочатися зранку, після сходу сонця. Зійшлися два війська, дві грізні сили. Як тільки 179

зійшло сонце, побачили вороги незвичайного воїна, сорочка його виблискувала різними кольорами і відтінками, виблискувала таким світлом, що сліпило ворогам очі. То мамині сльози стали такими блискучими. Не могли вороги зрушити з місця - заніміли всі з дива. І чулася в багатиреві така сила, що випадали з ворожих рук луки і стріли. Битва не відбулася. Перемога прийшла без смерті і крові.

- Ми знаємо, що, ідучи до іменинника, дарують йому щось пам'ятне.

- Хто першим привітає... (Підносить дівчинка квітку, сплетену з вербових гілочок.) Дівчинка: Дарую оберіг тобі Це дарунок дорогий. І прошу пам'ятати: А для дому вій святий. Ця квітка є від надр Інша дитина підносить землі. свої дарунки-обереги: Де б'є водиця-мати. Ось тобі ключик Як хочеш мудрим ти -Не треба й замка: зрости. Він вхід відкриває Науку маєш знати: До наших думок. Цю квітку можна із лози Будеш з любистком На свято дарувати. Ось цим берегти Дитина цілує в ліву щічку -Матимеш друзів і відказує: Багато ще ти. Дівчинка дарує миску: А я тобі дарую миску. Це теж незвичайна річ. Мій дідусь - маляр. Ось ці квіти, що на ній намальовані, оберігають дітей від усього злого. Дивись: це волошки, щоб тебе не злякали мавки, а це чорнобривці, щоб ріс красивим і сином добрим, а ось вушка хмелю із шишками, щоб волосся твоє було пишним, щоб ти був добрим господарем і мав міцне здоров'я. Як буде тобі колись сумно, постав перед 180

собою мисочку, налий у неї водиці і скажи: «Я не сумний, а радісний, то хмаринка сумна на небі блука, але квіточка діє - тугу розвіває». Бережи її як оберіг, і вона заступатиме тобі лихо. Хлопчик: А я вишиванку Білу подарую. Синю стежечку від неба В квітах намалюю. (Прикладає до грудей, ніби приміряє.)

- Бабуся моя наказувала, щоб носив у понеділок, вівторок, четвер і обов'язково вдягав на чисте тіло, промовляючи: Сорочечку одягаю. Маму й тата звеселяю. Від хвороб її ношу І здоров'я бережу.

- Ось тобі хустинка в кишеню і гребінець, зачісуйся ним – матимеш густе і гарне волосся. А від мене прийми сопілку - чарівниченьку. Як засумуєш колись, то знай: Маєш дудочку брати, На дудочці грати. її ніжним співом Серце звеселяти.

-Дякую вам усім. Скільки ж добра ви мені подарували. Вихователь: А я подарую тобі віночок, щоб довго жив, у житті не тужив. Заспіваємо імениннику пісню. Пісня «Як на свято ішли, ми віночок знайшли». Та не знали де діти, Діти запитують : А що Мали з того радіти. хочеш мати? А тепер ось який, Іменинник: Силу. Той віночок ясний, Що хочеш казати? На голівці лежить -Де ночує ніч. Буде радість в нім жить. А кого любити?

181

-Людей. Вихователь: Хай добре буде, Якщо на добре, Хай буде здоров'я, Бо так велено. (Діти бажають імениннику.). Господиня: За стіл сідайте та й пам'ятайте: На свято з радістю йдуть і радість з собою на щастя несуть. (Кладе на стіл хліб, частування, діти сідають за стіл пригощаються.) Вихователь: Хочу ще вам діти загадати загадку: «Виріс у полі, на добрій землі, місце найкраще знайшов на столі».

- Про що це? Діти: Про хліб. Вихователь: Ось він перед вами на вишитій скатертині гарний, запашний. Люди кажуть: «Без солі, без хліба немає обіду».

- А які ви знаєте прислів'я про хліб? Діти: Хліб-усьому голова. Коли хліб на возі - не буде біди в дорозі. Де хліб і вода - там нема голода. Без хліба суха бесіда. (Діти розказують смішинки-веселинки.) Не брудни скатертини. Івасю.

- Чому?

- Бабуся прала її, прасувала.

- Ну і що?

- Треба поважати чужу працю.

- Але ж бабуся не чужа. Вихователь (звертається до господині світлиці): Нехай світяться теплом і радістю вікна вашої оселі і хай буде в ній справжнє родинне щастя. Бережіть його!

182

Конспект заняття ознайомлення з оточуючим: «Прилітайте, лелеченьки». Старша група Програмовий зміст: закріплювати знання дітей про роль птахів у житті людини, про лелеку як народний символ України; ознайомити з легендами про птаха; розвивати пізнавальний інтерес, виховувати любов до природи. Хід заняття. Вихователь. Добрий день, діти! Сьогодні до нас завітали синичка і горобчик. Давайте послухаємо, як вони співають. (Грамзапис співу пташок.)

— А як ви гадаєте, чому розвеселилися пташки? (Вже настала весна.)

— Назвіть ознаки весни. (Розтанув сніг, на дворі теплішає, на деревах незабаром з’являться листочки, з теплих країв повертаються птахи.)

— А які птахи повертаються в Україну з вирію? (Жайворонки, солов’ї, ластівки, журавлі, лелеки.) Послухайте загадку: Довгоногий, чорно-білий, У гніздо на хаті сів, Довгим дзьобом, Знай, туркоче, Ніби щось сказати хоче.

— Де ж це ти був?

— Далеко, далеко!

— А як звуть тебе?.. (Лелека.)

183

Ось сьогодні ми й ознайомимося з цим дивним птахом. (Розглядання картини «Лелека».)

- Зимують вони аж в Африці. Важкий шлях їм доводиться долати, хоча й летять лелеки дуже швидко. Першим із вирію повертається тато-лелека: він обирає місце, мостить гніздо, а вже потім прилітає мама-лелека, відкладає яйця, і з них вилуплюються лелеченята. Пташина сім’я може селитися в тому самому гнізді кілька років поспіль, якщо їй сподобаються господарі.

- А чи знаєте ви, де мостять гнізда лелеки? (На хаті, на дереві, на стовпі.)

- Птахи оселяються тільки біля добрих людей, і якщо лелеки зводять на хаті гніздо, то господар задоволений цим, бо лелеки приносять у дім щастя, спокій, злагоду.

- Люди вірили, що за зруйнування лелечиного гнізда, на зловмисника могли напасти усілякі біди.

- Тепер подивіться уважно: якого кольору у лелеки ноги і дзьоб. Розглядання картини.

- Хочете знати чому цей птах червононогий? Послухайте легенду. ЛЕГЕНДА ПРО ЛЕЛЕКУ В одному селі люди знайшли пораненого лелеку, вилікували і випустили його, на волю. Одного разу в селі загорілася хата, а в ній було двоє хлопчиків, чиї батьки ще не прийшли з роботи. У цей час пролітав повз хату 184

порятований лелека. Покружляв він над хатою, жалібно заклекотів і кинувся у відкрите вікно, крізь яке вже клубочився дим. Виніс лелека малих, але дуже обпік собі ноги та дзьоб. Вони стали кривавими, а крила обсмалив — вони почорнілі, ніби вуглинки. Господарі віддячили рятівникові і прикріпили на верхівці дерева колесо від воза, щоб лелека тут завжди мостив гніздо і виводив пташенят. - Давайте і ми покличемо лелеку до себе, згадаємо закличку: Чорногузе-дядьку, зроби мені хатку І ставок, і млинок, і цибулі грядку.

- Я бачу, ви любите лелеку. Оберігайте його, бо хто скривдить його, той вчинить велике зло. В Україні птаха вишивають на рушниках, його малюють, про нього складають пісні й легенди.

- Погляньте, які вишиванки є на нашій виставці. (Діти розглядають.) Тож давайте пограємо в вашу улюблену гру. Гра «Лелека і жабенята» Діти стоять у колі — це жабенята, а лелека — дитина, яка ходить в колі, високо підіймаючи зігнути ноги. Коли жабенята опиняються близько біля лелеки, він їх ловить: кого лелека упіймає, той залишає гру. Вихователь. Чи сподобалася вам зустріч із лелекою? Давайте намалюємо лелеку і він принесе нам на своїх крилах щастя і здоров’я. (Діти самостійно малюють лелеку.)

185

186

Організація родинного виховання

187

188

Консультація для батьків на тему : «Які батьки, такі і діти » Виховні традиції українського родинного спілкування. Батьки являються першими і основними вихователями дитини. Від того як батьки ставляться до малюка, як навчають, виховують, залежить, якою буде ефективність суспільного виховання, наскільки гармонійним буде розвиток дитини. У народних прислів’ях і приказках говориться, як на виховання дітей впливають родинні зв’язки, звичаї, життєвий досвід батьків: «І мій батько такий був, і я такий вдався», «З матері народилась», «Яблучко від яблуньки не відкотиться, а хоч відкотиться, то хвостиком обернеться», «Який батько, такий син», «Ниточка веде до клубочка», « Яких створили, таких і маєте». Народна педагогіка має цілком певний погляд на те, коли потрібно починати виховання малюка: «Тоді учи, як поперек лавки лежить», «Коли дитину не навчили у пелюшках, то не навчать і в подушках». Про гарне виховання дитини говорять: «За цю науку, цілуй батька й матір в руку», « Як ластівка з ластів’ятами». Велику роль у вихованні дітей відіграє мовленнєве спілкування у родині. Про виховну силу слова говорить народна мудрість: «Як батько кричить, то син гарчить, а як батько лається», «Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться», « Вола в’яжуть

189

мотузком, а людину словом», Не вчи дитину штурханцями, а хорошими слівцями». Значне місце у родинному вихованні посідають вправлення і привчання. Серед них найчастішим використовуються: показ, нагадування, тренування, прохання, заохочення, настанови, заборони, застереження. Для заохочення використовується схвалення вчинку, подяка, нагорода, ласкавий погляд, усмішка. Але потрібно вміло використовувати мовленнєві впливи, адже вихованню шкодять не тільки негативні звернення, бо ж «Як часто називатимеш людину свинею, то вона і зарохкає», а й недоречне захвалювання: « Перехвалене – як пересолене». Дуже важливо уважно ставитись до дитячих запитань, ввічливо на них відповідати, заохочуючи малюка до самостійного пошуку. ( « Дітям не відповідати – розуму не мати», «Хто людей не питає, той і розуму не має») Мовленнєвий етикет - основа українського родинного спілкування. Уміння розповідати й говорити починається з уміння слухати: « Умієш говорити – навчись і слухати», народні прислів’я: « Ввічливих та лагідних скрізь шанують» та « Слова щирого вітання, дорожчі за частування» , свідчать про те що українці у спілкуванні цінують ввічливість і привітність. Здавна українці вірять у силу добрих і лихих слів: « Вода все сполоще, лише злого слова ніколи», «Рана загоїться, а лихе слово - ні».

190

Основою народного етикету є повага до громадської думки. «Не можна », «Що люди скажуть», «Не сміши людей», - ось правила, якими керуються у поведінці й спілкуванні. В українському селі ще змалку привчають дитину чемно вітатися з знайомими і незнайомими людьми. Першими мають вітатися молоді із старшими. Дітей привчали розмовляти лагідно, спокійно, вислуховувати дорослих. Чемно і лагідно звертатися з проханням. Діти наслідують у всьому своїх батьків. Якщо батьки чемно будуть вітатися з оточуючими, промовляти слова ввічливості, то й діти будуть так поводитись. Основна вимога мовленнєвого етикету – ввічливість, уважність, пристойність співрозмовників. Особливе місце у родинному вихованні належить колисковій пісні. Колискові пісні належать до поезії пестування. Звертаючись до дитини колисковою піснею, мати виражає свою любов і піклування: «Щоб зростало малятко, наше любе пташенятко, наша квітонька маленька, наша зіронька ясненька.» Вважалося, що дитина, якщо не співали колискових пісень, виростає відлюдькуватою, замкнутою, нетовариською. З раннього віку дорослі знайомлять дитину з народною творчістю: пісні, забавлянки, вірші, казки, оповідання. Забавлянки - пісеньки, казки в віршиках покликані розвивати мовленнєву активність маляти, створювати настрій, бажання діяти, спілкуватися.

191

Взаємодія з дитиною в них часто здійснюється через діалоги, що є способом прилучення малюка до мовленнєвого спілкування: «Ходить гарбуз по городу», «Зайчику, зайчику». У словниковій роботі віршики, нескладні загадки використовують з метою зацікавлення дітей назвами предметів близького дозвілля. Народні загадки сприяють не тільки розумовому розвитку, але є і чудовими зразками образного мовлення, використання синонімів, антонімів, образних порівнянь. «Де гра – там радість», - стверджує народна мудрість. Вона дає дитині відчуття єдності з оточуючими. Через гру, ми навчаємо дитину правил життя, вправляємо у спілкуванні з навколишнім. Як бачимо, здавна українська родина має усталені правила виховання та спілкування. Добрі традиції не мають зникати, тож від нас залежить, чи збережемо багатющий досвід народної етнопедагогіки .

192

Сценарій різдвяного вертепу Виходять діти-колядники. Нова радість стала, яка не бувала. Зірка Різдва і надії ясно засіяла. Під скатертю сіно і сніп на покуті Мати щедрими руками Кладе на стіл кутю… Мед мак паляниця – це різдвяні страви. Знову до нас завітали спогадом ласкавим. Згадаймо ж нині всі Різдвяні свята чарівні, Щоби в святвечір скрізь лунали Колядки давні голосні. А в щедрий вечір засівали Зерном світлиці нам усім, Щоб за врочистими столами Раділи святам і зимі. Щоб люди завжди шанували Звичаї рідної землі.

- Чи вдома господарі? Отворяйте двері, Ми йдемо без стриму.

193

Ми вам розкажем веселу новину. Зайнялася ясна зірка, ясна зірка з-під вечірка Освітила нам дорогу, тай до вашого порогу. Прийшли хлопці та дівчата із Різдвом вас привітати. Із Різдвом вас привітати, Всім здоров’я побажати. Добрий вечір господарі! У Вашій оселі, Прийміть наші побажання на свята веселі. Хай вам радість усміхнеться Зіркою ясною. Хай вінчається вам праця Славою гучною. Хай любов і щира згода Живуть поміж вами. Будьте дужі та щасливі З вашими дітками. «Добрий вечір тобі» – заходить вертеп. Мир вкраїнській світлій хаті Просим щиро нас прийняти. З Вифлеєму ми ідемо, Вістку радісну несемо Прославляти Христа Бога. Ох важка була дорога. Виходять пастушки. Хай радість буде в вашій хаті На хвильку просим нас прийняти. Пригода дивна нині сталаУ небі зірка засіяла.

194

Позолотила гори доли, Ліси, далекії простори Новину дивну сповістила Марія сина породила. Весь світ нині звеселився, Бо Син Божий народився. І ви люди звеселіться, Рожденному поклоніться. До Вертепу поспішайте, Сина Божого вітайте. І всім людям говоріть, що Христос прийшов на світ Пісня янголята Лихо, лихо, лихо з нами. Хто засяяв мир світлами? На небо щойно подивились, А з неба ангели зявились. Танець ангеликів. Мир вам браття, мир голошу. Світлу вістку вам приношу. Її праведні прийміть. І всім людям розкажіть. В Вифлеємі у яслах на сіні, народилось маленьке дитя Наш Спаситель. І скрізь по Вкраїні Оновляється Віра й життя.

195

Радуйся небо і світе! Сповнились пророчі завіти. Христос - Цар світу родився нині В біднім Вертепі в яслах на сіні Різдвяну нічку зірка звеселила Нову радість світові звістила. Не лякайтесь, не смутіться, Мир і Господь з вами. Я приношу вість для вас. Бо народився ваш Спаситель, Що світом керує, всі ласки зсилає. До Вертепу поспішайте Сина Божого вітайте І всім людям говоріть Що Христос прийшов на світ. Коляда небо і земля Вставайте, розкрийте очі. Побіжіть, Дитя маленьке привітайте В стаєнці там воно лежить. Родився Божий син у славі У бідних яслах на отаві. За сяйвом зірки десь аж зі сходу Йдуть три владики княжого роду. Золото дари кадило миро Із серцем чистим несуть в офіру.

- Що ви за люди - Звідкіля прибули? Що по дорозі цікавого чули? Я – князь Володимир великим мене звуть. Вивів державу на вірну я путь. Віру християнську їй подарував. У Києві храми злотоверхі збудував.

196

Я – Ярослав, Володимира син. Пів Європи віддавало мені поклін. Народові справедливий закон я дав. За що народ мудрим мене прозвав. Я – Данило, галицької землі володар. Місто Львів синові збудував я як дар. І нині це місто підніжжя Карпатських гір Усій Україні до рідного подає примір. Ми дізналися, що в убогій хатині, Дитятко цар неба й землі спочило на сіні З колядою за небесною зіркою Його йдемо привітати і поклін йому віддати. Князі кладуть дари до шопки. Коляда : «У Вифлеємі нині новина…» Виходять жид із жидівкою. Гутен морген, я до вас. У найкращий для вас час. Мо згендлюю, мо сторгую. Все міняю, все купую, А що треба - все продам, Бо я маю добрий крам. Зачекайте, зачекайте ви так просто не тікайте, як прийшли – то щось просіть. Господарі тут хороші 197

Вони мають грубі гроші. Є доляри, трохи гривні Вони дати нам повинні. Як ви нам то всьо даєте проблем мати не будете. Буде вам усе вестися, Приростати і нестися. Ангел О ні, того вже не буде, Не такі сьогодні люди, Щоб з тобою гендель мати І про Бога забувати. Ми не міняємо, і не торгуємо, І тебе жиде не потребуємо. Ми нині Месію вітаємо друже Він бо прийшов з неба, а не з шинку. По що нарід колотити. Іди жиде камінь бити. А як ні - хапай торбину, І гайда – у Палестину. Вай, вай жида виганяти Із теплісінької хати! Я політик не веду, Я не лаюсь не краду. Як женете – то вступлюся. Але я ще повернуся. Ой панове дарма ждати Прийде Ірод всіх за грати. Ірод. Чому я нічого не знаю?

198

Де родився Христос — цар, Неба й землі володар? Воїн 1. (переглядає книгу). Написано в книзі цій, Що пан Всесвіту й землі В Віфлеємі народився, Трошки сіном притрусився. Святий Йосиф і Божа Мати Бережуть свого дитяти. Ми на голос твій прибули. До бою готові. Ворогів ми всіх скараєм, Хто на тебе руку підіймає Воїни! Мале дитя в яскині Мусите знайти ще нині. До трьох літ дітей рубайте І нікого не минайте. Ангел. (підходить до Ірода). Що затіяв ти, лукавий? Знає світ, що ти не правий. Ти замислив Христа вбити? То тепер тобі не жити! Кару Божу я зсилаю Смерть на тебе посилаю. (Входить Смерть, розмахує косою). Я косою всіх стинаю І до вас не забарюся, А тепер часу не маю, Бо за Іродом спішуся.

199

(Б'є косою Ірода. Той падає). Ірод (падаючи). Ой, як з дідькової діжі, Щось болить, пече і ріже. В очах мені почорніло, Серце, серце заболіло. (З'являється Чорт. У руках вила.) Чорт. Ха, ви хочете до неба? А вас там давно не треба. Для вас пекло вже готове — Не барітеся, панове. Всіх в кайдани замикаю, В пекло вилами впихаю, За ці збитки і капості Я вам всім зламаю кості. (Ходить по хаті, підступає до всіх, б'є батогом.) Ангел. (проганяє Чорта, той тікає, забираючи з собою Ірода.) Геть, чортяко, на дно Ада! Скінчилася твоя влада. Любов, щастя і добро Принесло усім Різдво. Веселімося й співаймо, Царя-Бога вихваляймо! Ми нині охоче від серця співаєм, З Рождеством Христовим Ваш дім звеселяєм. Бажаєм усього чого лише треба Щоб Господь вам дав із високого неба.

200

Хай Бог помагає Христос ся рождає!. Коляда «Нова радість стала». Прощавайте, добрі люди, Вже спокій від нині буде. Щиро Господа благайте, Своїх діток научайте. Пастушок 2: Щоб до церкви всі ходили, Щиро Богу ся молили, Здержуйтеся від пустоти, Не робіть батькам гризоти. Добре сталось, слава Богу, Тож збираймося в дорогу! Але заки вийдем з хати, Треба щастя побажати. Дім добром обдарувати. З Різдвом святим ми вас вітаєм, Добра і злагоди бажаєм, Хай щастя Бог вам посилає, Христос ся рождає! Повіншую вам як жид добренький Хай від вас втіче біда усенька! Коляда «Там у Вифлеємі». Хай Різдво з тим завітає, чого серце забажає. Хай несе у кожну хату 201

щастя радості багато! Хай смачна кутя Вам вдасться, хай в сім`ї панує щастя, щоб весела коляда в хату радість принесла! Куті смачної, коляди гучної. Щасливого різдва І на весь рік добра. Сійся, родися жито –пшениця, Хлібець насущний всяка пашниця. Сійся, родися серед народу Віра, Надія, Любов і Згода. Пісня «Свято радості». Прощавайте, мир в цій хаті Щасливі будьте і багаті, Майте волю добру, гожу Тільки вірте в ласку Божу Ласка Божа вас спасе Край і нарід піднесе! Веселу й радісну новину пастушки принесли в Україну Щоб ласка Божа панувала всюди Та Ісуса прославляли люди. А як будем жити в згоді Без гріха у нашому народі Отоді над нашим краєм Ясне сонечко засяє. Христос народився! Коляда «Пане, пане господарю».

202

203

204

205

206

Сценарій хресної дороги: «Стопами Ісуса».

Стація 1 Ісуса Хреста засуджують на смерть. Хор О, Ісусе, тихий і покірний. Чи є моє серце подібним до Твого? Недавно віття під ноги слали, «Благословенний», «Осанна» кричали. А нині – стоїть він перед Пилатом Юрба лютує – його розіп»яти! Пилат засуджує на смерть невинного Ісуса, «А він мовчить?» - «Бо любить нас» Так, як і ви, матусю. Ми знаємо, ви б за нас життя віддали О, скільки прикростей, терпінь Ви через нас зазнали Так, мої маленькі пташенята, матуся любить вас Але Ісус Христос – то наш небесний Тато. Його любов немає меж. За нас умер, за нас він і воскрес. І хоч давно те діялось колись, Пилати і донині не перевелись. Одні наказують людей вбивати, а інші, за велику плату, раді слугувати. Одні висловлюють бажання грішні, А інші, руки умиваючи, виконують їх, втішні. Але не знають, певно, що й Пилату, На суд Господній довелося стати. А мені уночі дивний сон приснився, Напевно тому, що я не молилась Приснилися діти, маленькі і гарні, Немовби ангелики, в білім убранні. Сварили на мене, що я неслухняна І промовляли такими словами: 207

Тіштеся, діти, що мама к вас добра, терпляча і щира А наша була байдужа й лінива На татове: «Ні, не хочу дитини. Давай собі краще ми купим машину», Матуся погодилась, «Добре.» - сказала, бо віри вона міцної не мала. А ті, що малесеньких нас убивали, Ті щиросердно руки змивали. Та крові невинної змити не зможе, Наш батечко любий, прости ти їм, Боже. Ось так сказали, слізки втерли, І раптом, діточки ті щезли. Я пробудилась, їх нема, А в пам»яті залишились слова. Я швидко встала, гарненько вмилась І щиро Богу помолилась: «О, Господи, прости, Тебе я ображаю, Коли нечемна, вперта я буваю Та стати кращою я хочу безперечно, Бо маму, тата і Тебе люблю сердечно. Ви, діточки, моліться до ангелика святого Він захистить вас від усього злого Пісня: «Ангеле святий, біля мене стій» Хор: «Претерпів ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!» Стація 2 Ісус бере на себе хрест. Хор О, Ісусе, тихий і покірний. Чи є моє серце подібним до Твого? Ісус взяв хрест тяжкий на плечі, щоб показати й нам, малечі Що нелегкою є дорога, яка веде нас всіх до Бога.

208

Ісус не плакав, не нарікав, тільки думками У Батька Небесного сили благав. А тато моєї подруги Наталі поїхав на заробітки у Португалію Поїхав давно, і донині нема, зосталася мама Наталі сама. Та дівчинка каже мені, що матуся ніколи не скаржиться, не нарікає А тільки щоднини щиро і ревно до Господа Бога молитву складає Так, діти, бід і лиха у людей доволі Та тільки той пізнати зможе щастя, Хто з вірою, терпінням і спокоєм Зносити буде прикрощі й невдачі. І Батько наш Небесний, я це знаю ніколи нас в біді і в горі не зоставить. Пісня: «Дякуєм Тобі, Боже за цю днину гожу. Хор: «Претерпів ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!».

СТАЦІЯ 3 Ісус перший раз падає під хрестом. Співають: О, Ісусе, тихий і покірний. Чи є моє серце подібним до Твого? Раптом Ісус спотикнувся, упав Дубовий тягар до землі притискав Можливо, хотів він вже більше не встати Умерти відразу, щоб так не страждати. Та сила любові до нас, до дітей піднесла його 209

І з гарячих грудей почулась молитва: О, Отче, прости і хрест цей тяжкий поможи донести. А наша бабуся щодня так говорить Бо їй дуже ноги і голову ломить. Коли вже несила зірвуться слова: «О, Боже, коли вже закінчиться мука моя!». А я їй читаю з Святого письма Про біль і страждання Ісуса Христа. І чую: бабуся молитву шепоче: Хай воля Твоя, прости мені, Отче. Пісня. «Бог мене любить». Хор: «Претерпів ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!».

Стація 4 Ісус зустрічає свою матір. Хор О, Ісусе, тихий і покірний. Чи є моє серце подібним до Твого? Тернини колючі в чоло ся впивали А змучене тіло жорстоко шмагали. Вже сили почали його покидати, Та раптом побачив святу свою матір. Ісусе, сину мій, прости О, Отче, поможи йому хрест цей донести. Не плачте, мамо, не крайте серця Ваша любов зробила хрест цей удвічі легшим Так мовив Ісус, і далі пішов Він сили в материнській любові знайшов. А правда, матусю, що серце Марії так сильно боліло, як тіло Ісуса?

210

Так, моя доню, правда то є, Вона, за сина віддала б життя своє. А наша сусідка, тітка Наталка віддала синочка в будинок «Малятко» Пам»ятаєте, як ми тоді ходили, Гостинці діточкам носили. Вони ж навчили нас співати Пісню покинутого немовляти Пісня покинутого немовляти. Хор: «Претерпів ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!».

Стація 5 Симеон із Киринеї допомагає Ісусові нести хрест. Хор: О, Ісусе, тихий і покірний. Чи є моє серце подібним до Твого? Чим далі, тим все важче нести хрест дубовий Та тут киринеєць допоміг Христові. І вам треба вчитись, діточки маленькі. Допомагати мамі, бабусі старенькій. На поміч прийти сестричці чи брату, А Бог вам пошле за те добру заплату. Пісня: « Тому, хто біля тебе» Хор: «Претерпів ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!».

Стація 6 Вероніка обтирає лице Ісуса Христа. Хор О, Ісусе, тихий і покірний. Чи є моє серце подібним до Твого?

211

Як часто, злі люди сміються з того, Хто щиро і любляче чинить добро. Та ось Вероніка страх відігнала Ісусу хустиною кров повтирала. Була нагорода їй щедра за те На хустці відбилось обличчя святе. А ми вчора з татом по вулиці йшли Стареньку бабусю за руку взяли І перевели її через дорогу А ввечері молились за неї Богу. Тож будем молитися, діти, до Бога, Щоб образ Ісуса обличчя святого, Що терня колюче зранило до крові. Провадив стежками нас віри й любові. Щоб очі його повні болю і муки Були перед нами в години розпуки. Щоб ми пам»ятали, що наші гріхи ранять серце Ісуса, мов залізні кілки. Пісня: Бог давно кличе всіх. Хор: «Претерпів ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!».

Стація 7 Ісус вдруге падає під хрестом. Хор: О, Ісусе, тихий і покірний. Чи є моє серце подібним до Твого? Знов на каміння упав син Божий Ніхто від ляку не допоможе. Та знову били немилосердно, 212

Кричали, глумились фарисеї. Чом так, матусю, невдячні люди Він щиру правду казав усюди? Так, але правда важка й пекуча Її бояться царі могучі. За неї ладні до смерті вбити гріхи їм страшно свої відкрити Піднявся вдруге, устав Спаситель Страшенні муки мусів терпіти. І ви учіться, маленькі діти, Кривди, невдачі терпляче зносити. І йти поволі, з вірою в Бога До світлої цілі, до перемоги. Пісня: «Щедрі ласки даруєш, Боже». Хор: «Претерпів ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!».

Стація 8 Жінки плачуть над терплячим Ісусом. Хор О, Ісусе, тихий і покірний. Чи є моє серце подібним до Твого? На вид мук Христових заридали вдови. Ісус же промовив: «Не плачте за мною, Над собою плачте над дітьми своїми Рятуйте в них віру, любов і надію. А, правда, матусю, коли ми нечемні, То плаче Ісусик? Так, я знаю, він плаче гіркими сльозами.

213

Коли ми не слухаєм тата чи мами. Коли ми ліниві, коли сваримося, Коли ми у школі погано вчимося. Коли забуваєм молитися Богу Байдужі на поклик про допомогу. І ще є багато поганих речей. Ісус дуже любить маленьких дітей. То ж ви не робіть так, щоб плакав він знову Віддайте йому свою щиру любов. Пісня: «Встаємо, славлячи Хреста.» Хор: «Претерпів ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!».

Стація 9 Ісус падає третій раз. Хор О, Ісусе, тихий і покірний. Чи є моє серце подібним до Твого? І втретє впав наш Христос-Спаситель Бо був не в силі тягар зносити . Нема підмоги ані від кого? Така – то вдяка за ласки Бога. Та встав утретє святий Месія Не згасла в серці любов і віра. Так, його любов не згасла, не згасає Він все прощає, кожного чекає І, якщо навіть, ти – великий грішник, Спастися можеш, тільки поспішай, 214

Щоб не було запізно. Від злого відвернися у житті І голову схили у каятті. Господь тебе смиренного прийме, як милосердний батько обійме. Пісня: «Ти серденько хатинку відкрий для доброти». Хор: «Претерпів ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!».

Стація 10 Кати здіймають одяг з Ісуса Хреста. Хор О, Ісусе, тихий і покірний. Чи є моє серце подібним до Твого? І здерли одіж з Божого Сина Стояв покірний, мовби дитина. Заради нас всіх дітей і внуків Терпів Господь наш стражденні муки. Чи зміг би так вчинити чоловік? Віддати свого сина на страждання? А Бог віддав, щоб показати всім, Що він – любов, а не одне лиш покарання. Ісус пішов на муки і на смерть не зі страху, не з рабської покори. А з щирої любові до людей, Щоби не знали смерті вже ніколи. Бо після смерті він для нас воскрес, Вернувсь на землю людям возвістити. Що нам відкрита вже дорога до небес, 215

І можемо ми вічно з Богом жити. Ісусе мій, навчи мене страждати, Смиренно переносити терпіння За все подяку Господу воздати, Такий – бо шлях людини до спасіння. Ісусе мій, навчи мене горіти, Вогнем любові і самопожертви. Нужденного потішити, зігріти, надати допомогу, сльози втерти. Ісусе мій, навчи Тебе любити, І дай мені пізнати Твою волю. Вкажи дороги, по яких ходити, Щоби з Тобою поєднати долю. Пісня: «ЯК ШУКАТИ МАЮ БОГА» Хор: «Претерпів ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!».

Стація 11 Ісуcа прибивають до хреста. Хор О, Ісусе, тихий і покірний. Чи є моє серце подібним до Твого? До хреста прибивали Божого Сина Неможливо словами біль описати Так болить його нині кожна наша провина Ми не маємо права про це забувати. Ісус не просив в Бога пімсти й розправи Для тих, що його на хресті розпинали А ми часто хочемо здачі віддати Не можем образи стерпіти від брата.

216

Буває сестра відмовляє сестрі Бо пам»ятає кривди старі. А той клянеться, що вірить у Бога, А ображає батька старого. А другий каже: люблю Ісуса, А вигнав з дому стареньку бабусю. А третій про любов до України все торочить, А потихеньку праведную кров із неї точить. Чи ви забули люди, що Ісус нам заповів? Любіть один одного, як я вас полюбив. Бо прийде судний день і Божий Син у славі Розділить нас на лівих і на правих. І скаже тим ліворуч: «Геть ідіть, Бо ви не дали мені їсти ані пить. Я був нагим, а вимене не зодягнули. Недужим був, а вам байдуже було. А ті здивуються: «Коли?» Ісус промовить їм згори: Усе, що ви комусь вчинили, Те саме ви й мені зробили. І забере їх в пекло сатана, На вічні муки де пітьма страшна. А ті, що вели праведне життя, Підуть з Ісусом в царство вічного буття. Пісня: «Не забуду ніколи страждання Христа». Хор: «Претерпів ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!».

217

Стація 12 Ісус вмирає на хресті. Хор О, Ісусе, тихий і покірний. Чи є моє серце подібним до Твого? Його розп»яли, на хрест прибили Прости їм, Отче, останні сили віддав І небо громи роздерли Життя не купиш за злото й перли. Чи можна навчитись з любов»ю страждати, І з любов»ю терпіти, І з любов»ю вмирать. Так, найбільшу любов має той, Хто віддати зуміє за брата свого життя. А наш дідусь нас теж так вчить Любити землю рідну. Значить життя не шкодувать за щастя України. Ми знаєм, що багато українців Пішло на смерть з любові до свого народу. Вони вмирали з думкою про те, Що їхні діти матимуть свободу. Ісус віддав життя за нас з любові З тих пір минуло вже багато сотень літ. Та ідеали честі, правди і свободи передають нащадки з роду в рід. Господь нам дав безмежну волю й вибір. Дав нам, як рідним дітям, а не як рабам. Лише із щирої любові і свободи 218

Я душу свою Господу віддам. Хор: «Претерпів ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!».

Стація 13 Ісуса здіймають з хреста. Хор О, Ісусе, тихий і покірний. Чи є моє серце подібним до Твого? Тіло Ісуса зняли із хреста І знов біля нього мати свята. Цілує, горне до серця свого Згадує, як обіймала малого. Як пригортала, щиро раділа Плаче, життя вберегти не зуміла. О, Пресв’ятая мамо Маріє, Утішся, хай серце твоє зрадіє! Бо син твій дав тебе нам за маму Ми поспішаєм щодня до храму Щоб поклонитись тобі до ніг Матусю небесна, обійми нас усіх! Пісня: «О, матусенько небесна, пригорни нас до серденька.» Хор: «Претерпів ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!».

Стація 14 Тіло Ісуса вкладають до гробу. Хор О, Ісусе, тихий і покірний. Чи є моє серце подібним до Твого?

219

Скінчилась Ісусова хресна дорога З хреста його зняли, поклали до гробу. А з нас кожен має свою дорогу В одного – хрест легший, важчий в другого, Та як би не було, в нас є допомога. Усі разом: Це віра міцна у Спасителя-Бога. Так, з нами Бог, не бійтеся нікого Він – Батько наш, і він нас всіх чекає. Хто провинився перед ним – хай йде до нього Він в Тайні покаяння всім прощає. Учіться, діти, думайте, читайте, І будьте добрі, чесні, справедливі. І Слово Боже слухайте, вивчайте Любіть його і будете щасливі Що є добро, що зло – розпізнавайте. Будьте для Бога – вірними синами і заповіді Божі пам»ятайте. Живіть по них і Господь буде з вами. Пісня: «Ісусе коханий, Ісусе наш милий.» Хор: «Претерпів ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!». О, всемогутній, Ісусе Христе, Вчини наше серце добрим і чистим Щоб ми підростали, розуму вчились І для України чесно трудились Щоб ми своїх прадідів не забували, 220

що за Вкраїну життя віддали Щоб молились Богу за земленьку рідну Щоб батькам віддали свою шану гідну Щоби кожна мама знала пісню колискову Щоби процвітало українське слово. Пісня: «Ніч туманом землю застеляє тихо» Ніч туманом землю застеляє тихо Я творю молитву Господу з небес. О, Всесильний Боже, о земний Владико Я тебе благаю, я молю тебе Приспів: Дай благословення Ти моєму краю Силою любові наповни людей Хай весною вишні знов порозквітають Хай живе надія на прийдешній день. Дай, Всесильний Боже, рідній нашій пісні Крила лебедині, небеса ясні І щоб рідна мова не пішла у вічність А щоб завжди квітла во віки віків. Приспів: Дай благословення Ти моєму краю Силою любові наповни людей Хай весною вишні знов порозквітають Хай живе надія на прийдешній день. О, всещедрий Боже, я тебе благаю Миром і спокоєм землю наповни Зустрічі з Тобою в майбутті чекаю Для нащадків світ прекрасний збережи. Приспів: Дай благословення Ти моєму краю Силою любові наповни людей Хай весною вишні знов порозквітають Хай живе надія на прийдешній день.

221

222

223

224

Працюємо з педагогами.

225

226

Консультація для вихователів: «Організація міні - музею в умовах дошкільного навчального закладу» План консультації I. Теоретична частина 1.1. Актуальність 1.2. Принципи музейної педагогіки.

1.3. Результативність музейної педагогіки.

1.4. Організація міні-музею в ДНЗ 1.5. Принципи створення міні-музею 1.6. Особливості місця розташування міні-музеїв 1.7. Оформлення міні-музеїв 1.8. Тематика міні-музеїв 1.9. Екскурсійна робота в міні-музеї.

II. Практична частина.

2.1. Обговорення. Мета: визначити розуміння і актуальність теми.

III. Заключна частина.

3.1. Підведення підсумків консультації. Мета: Підвищення теоретичного рівня педагогів по досліджуваної темі. Завдання: 1. Ознайомлення з теоретичними основами про організацію міні-музеїв в ДНЗ.

2. Допомогти у визначенні тематики міні-музеїв. Попередня робота: розробка лекції. Методи: лекція, обговорення.

I. Теоретична частина 1.1. Актуальність 227

Музейна педагогіка є інноваційною технологією у сфері особистісного виховання дітей, створює умови занурення особистості у спеціально організовану предметнопросторове середовище. Музейна педагогіка в останні десятиліття набуває велику популярність в системі дошкільної освіти і виховання, створюються музейні програми, виходять книги, розробляються методичні рекомендації (це роботи М. Ю. Коваль, В. О. Дибиної). Сьогодні ми шукаємо в музеї партнера по вирішенню завдань, пов'язаних з вихованням і освітою дітей, через здійснення музейнопедагогічної діяльності, як в умовах музейного середовища, так і в умовах дитячого саду. У цьому випадку сама предметна середовище навколишнього світу грає роль вчителя і вихователя. Поняття «музейна педагогіка» з'явилося на початку 80-х рр. і було запозичене з німецької термінології. За цей короткий час сам термін і позначувана ним діяльність міцно увійшли в педагогічну практику, про це свідчать музейно-освітні програми для вихованців освітніх установ. Музеї розглядають як соціально-естетичний феномен культури (Н. Р. Макарова , 1987, Т. А. Альошина, 1999); соціокультурний простір російської провінції (А. Л. Філатова, 2000); оцінюють як інформаційно-комунікативної системи (С. В. Пшенична, 2000). Основною метою музейної педагогіки є: залучення до музеїв підростаючого покоління, творчий розвиток особистості. Тому на сьогоднішній день музейну 228

педагогіку розглядають як інноваційну педагогічну технологію. Звичайно, в умовах дитячого саду неможливо створити експозиції, що відповідають вимогам музейної справи. Тому і називаються ці експозиції «міні-музеями». Частина слова «міні» відображає вік дітей, для яких вони призначені, розміри експозиції і чітко визначену тематику такого музею. Призначення створюються міні-музеїв залучити дітей у діяльність і спілкування, впливати на їхню емоційну сферу. Психологічні дослідження дозволили побачити, що у дітей, які займаються в музейно-освітньому просторі певним чином модифікується розумова діяльність дітей, діти більш вільно оперують образами.

1.2. Принципи музейної педагогіки При використанні музейної педагогіки як інноваційної технології у системі формування культури дошкільників необхідно враховувати наступні принципи.

• Наочність.

• Доступність.

• Динамічність. Змістовність (матеріал повинен мати освітньо-виховне значення для дітей, викликати в дітях допитливість). Обов'язкове поєднання предметного світу музею з програмою, орієнтованою на прояв активності дітей. Послідовність ознайомлення дітей з музейними колекціями (у відповідності з завданнями виховання дошкільнят на кожному віковому етапі).

229

Гуманізм (експонати повинні викликати дбайливе ставлення до природи, речей). Заохочення дитячих питань і фантазій при сприйнятті. Активність дітей у засвоєнні музейної спадщини, яка проявляється на рівні практичної діяльності як відображення отриманих знань і вражень у продуктах власної творчості, у продуктивній діяльності (малюванні, ліпленні, творі історій). Рухливість структури занять-екскурсій (чіткий сценарій, але можливість імпровізації). Будь-яка експозиція повинна враховувати наступний логічний ланцюжок: сприйняття - розуміння - осмислення - закріплення - застосування. Звертаючись до методичного аспекту розробки технології музейної педагогіки, хочеться звернути увагу на те, що робота з дітьми передбачає не тільки якість і кількість отриманої інформації в ході знайомства з експозиціями міні-музеїв, - важливо домогтися у дітей пробудження творчої активності. Тому дуже важливо продумати обов'язкове включення практичної частини в ході знайомства з експозиціями міні-музеїв. Це можуть бути різноманітні ігри музейного змісту: ігрирозваги, ігри-подорожі, ігри-графічні вправи, інтелектуально-творчі ігри, ігри з сюжетом літературних творів. Крім ігор можна використовувати такі види роботи, як: • заповнення музейних щоденників, у яких можуть бути представлені дитячі малюнки, колажі, аплікації; 230

• виконання домашніх завдань (намалювати, виліпити, придумати свою назву, загадку, скласти казку).

1.3.Результативность реалізації технології музейної педагогіки в умовах ДНЗ. Полягає в наступному: • У дитини з'являється шанс стати інтелігентною людиною, з дитинства залученим до культури і до одного з її чудових проявів - музею.

• Діти, полюбивши і освоївши музейний простір, стануть у старшому віці найбільш вдячними і сприйнятливими відвідувачами музейних виставок та культурних подій, придбають пізнавальний інтерес до «справжньому» музею.

• У дітей формується ціннісне ставлення до історії, з'являється інтерес до музеїв і виставок, розвивається емоційний відгук. «Дитина повинна залишати музей з відчуттям впевненості підйому «ще на одну сходинку». Завдання дошкільного педагога полягає в тому, щоб навчити дитину розпізнавати ці приховані в предметах смисли. Зважившись на цей крок, необхідно усвідомити і сформулювати найближчі завдання: * учити дитину бачити історико-культурний контекст навколишніх речей, тобто оцінювати його з точки зору розвитку історії та культури; * формувати розуміння взаємозв'язку історичних епох і своєї причетності до іншого часу, іншої культури через спілкування з пам'ятками історії та культури;

231

* формувати здатність до відтворення образу відповідної епохи на основі спілкування з культурною спадщиною, тобто до художнього сприйняття дійсності; * розвивати здатність до естетичного споглядання і співпереживання; * викликати повагу до інших культур; *розвивати здатність і потреба самостійно освоювати навколишній світ шляхом вивчення культурної спадщини різних епох і народів. На перший план висувається завдання допомогти дитині побачити «музей» навколо себе, тобто розкрити перед ним історико-культурний контекст звичайних речей, що оточують його в повсякденному житті, навчити самостійно, аналізувати, зіставляти, робити висновки. Включення музеїв в освітній процес - справа не така проста, як може здатися на перший погляд. Щоб скористатися музейною педагогікою, необхідно слідувати певним правилам. Правило перше. До відвідин музею необхідно серйозно, цілеспрямовано готуватися, а потім закріпити отримані знання та враження. Дитина не підготовлена до сприйняття складної символічної мови музею. Завдання педагога полягає в тому, щоб допомогти маленькому чоловічкові в цій непростій і дуже важливою пізнавальної діяльності. Правило друге. Необхідно чітко усвідомлювати кінцеву завдання своєї діяльності - формування творчої особистості, здатної активно сприймати культурну спадщину і усвідомлювати свою відповідальність не 232

тільки за його збереження, але й примноження і передачу цієї спадщини іншим поколінням.

1.4. Організація міні-музею в дитячому садку. В даний час проявляється все більший інтерес до традицій, історії, культури своєї малої батьківщини. В ДНЗ вирішуються завдання з раннього прилучення дітей до народної культури, пізнання минулого. Одна з форм ознайомлення дітей з рідним краєм - організація в дитячих садах етнографічних кімнат, міні-музеїв. Музей - це особливе, спеціальне організоване простір ДНЗ, сприяє розширенню кругозору і дитини, і дорослого, підвищення освіченості, вихованості, залученню до вічних цінностей. Створення міні-музею - трудомістка робота, яка складається з декількох етапів.

1 етап. Постановка цілей і завдань перед батьками вихованців дитячого садка. Цей етап включає в себе проведення таких заходів, як: - батьківські збори; - консультації - індивідуальна робота.

2 етап. Вибір приміщення. Необхідно враховувати кількість відвідувачів та експонатів.

3 етап. Збір експонатів і реєстрація їх у каталозі.

4 етап. Оформлення міні-музею, яке вимагає дотримання низки умов: - оформлення кімнати (куточка) з урахуванням естетичних норм; 233

- наявність дитячих меблів для проведення ігор, занять; - дотримання правил безпеки, гігієнічних норм.

5 етап. Розробка тематики і змісту екскурсій і занять для ознайомлення дітей з експонатами.

6 етап. Розробка перспективно-тематичного плану роботи, в якому передбачалися не тільки занятті з дітьми, але і заходи для батьків, а також конкурси та виставки. Також матеріали для проведення анкетування, діагностики 7 етап. Вибір екскурсоводів. Ними можуть бути педагоги, старші дошкільнята або батьки.

8 етап. Відкриття міні - музею із запрошенням дітей та їх батьків.

1.5. Принципи створення міні-музею.

•

Принцип інтеграції - міні-музей повинен

враховувати зміст освітньої програми ДНЗ та допомагати в реалізації її цілей і завдань окремих освітніх галузей.

•

Принцип діяльності та інтерактивності - міні-музей

повинен надавати вихованцям можливість реалізувати себе в різних видах дитячої діяльності (використовувати експонати в сюжетно-рольових іграх, створювати вироби і включати їх в загальну експозицію тощо).

234

•

Принцип природовідповідності - міні-музей

повинен бути створений з урахуванням психофізіологічних особливостей дітей різного віку і передбачати умови для розкриття творчого потенціалу кожної дитини.

•

Принцип науковості - представлені експонати

повинні достовірно відображати тематику міні-музею, пояснювати різні процеси і явища в рамках обраної теми науковим і в той же час доступним для дитини мовою.

•

Принцип гуманізації та партнерства - міні-музей

повинен пропонувати умови для всебічного розвитку дитини, заохочення його ініціативності, творчої діяльності в рамках суб'єкт-суб'єктних відносин у системі «дорослий - дитина», «дитина - дитина».

•

Принцип культуровідповідності - міні-музей

повинен бути орієнтований на залучення дітей до світової культури, загальнолюдських цінностей через засвоєння цінностей і норм національної культури в ході безпосередньо освітньої діяльності в музейному просторі.

•

Принцип динамічності та варіативності - експозиції

міні-музею повинні постійно доповнюватися і

235

оновлюватися з урахуванням вікових особливостей дітей групи.

•

Принцип різноманітності - наповнення міні-музею

експонатами, різними за формою, змістом, розмірами, що відображають історичну, природну та культурну різноманітність навколишнього світу.

•

Принцип регіонального компонента - міні-музей

повинен передбачати організацію роботи з дітьми по ознайомленню їх з культурною спадщиною регіону, а також культурою інших народів, що сприяє розвитку толерантності та формування почуття патріотизму.

1.6. Особливості місця розташування міні-музеїв. В будь-якому дитячому садку існує проблема вільних приміщень. Для розташування міні-музеїв можна використовувати

різні

частини

групових

кімнат,

«роздягалень», спальних кімнат, стіни біля входу в групу. Вбудовування переважно видових фрагментів експозиції в інтер'єри приміщень загального призначення, аж до сходових майданчиків, сприяє відтворенню матеріального та образного середовища, занурення в яку так важливо для дитячої психіки.

236

Приміщення

Позитивні сторони розташування міні-музею

Негативні сторони розташування мінімузею Групове Можливість вибудовувати мате- Постійний доступ приміщення ріал музею поступово, у міру от- до музею дістають римання нової інформації. Вихо- діти тільки однієї ватель може в будь-який час групи. звернутися до матеріалів музею. Віддаленість від Діти за бажанням можуть розроздягальні глядати експонати, обговорюва- обмежує вільне ти їх особливості, ставити запи- спілкування дітей з тання вихователю, використову- батьками по темах вати деякі експонати для режимузею. серських ігор, користуватися Батьки не мають дидактичними іграми і проводи- повного уявлення ти самостійні дослідження за про роботу експериментальним столиком. дитячого садка. Роздягальна Якщо дозволяє площа, то Постійний доступ кімната варіант розміщення міні-музею до музею дістають в роздягальні має такі ж перева- діти тільки однієї ги, що і в груповій групи кімнаті.Спілкування дітей з батьками по темах музею. Приміщення Ідеально підходять для Музей зливається з для розміщення деяких видів мінізагальним фоном додаткових музеїв. Наприклад, в ізостудії даного приміщення занять доречний міні-музей якогоПотрібно проявити небудь виду декоративновеликі дизайнерські прикладного мистецтва. здібності, щоб музей привертав до себе увагу дітей. Холи Можливість відвідувати мініВідкритий і музей в будь-який зручний час. безконтрольний Розглядати експозицію можуть доступ до музею всі батьки, у тому числі індиобмежує можливідуально, зі своїми дітьми. Міні вість подання в -музей дає стимул для ньому рідкісних і спілкування. цінних експонатів.

237

1.7. Оформлення міні-музеїв. Найбільш оптимальним розміщення експонатів міні-музею є на різних рівнях: вертикальному і горизонтальним. Вирішити цю задачу допоможуть стелажі і настінні полички, ширми, стенди, столики різної величини, тумби. Розташування всіх експонатів тільки в горизонтальній площині (на столі) недоцільно. В одній площині краще всього розглядати колекції (предмети одного найменування). Завдання міні-музею показати об'єкт з різних сторін, відобразити його взаємозв'язку з іншими об'єктами. По - друге, в горизонтальній площині складно об'єднати експонати за темами і розділити їх візуально. Це ускладнює завдання утримування уваги дитини в межах однієї групи предметів. При відсутності відповідних куточків можна з будівельних кубиків, циліндрів, цеглинок на столику вибудувати різнорівневі підставки, скріпивши їх між собою скотчем і красиво задрапірувати легкою тканиною. Також освоєння вертикалі може бути здійснено наступним чином: • Розміщення матеріалу на настінних поличках; • Використання ширм; • Використання стендів; • Розміщення дрібного матеріалу на сухих або штучних гілках дерев. Дуже зручні у використанні стенди. Їх перевага полягає в тому, що вони прості у виготовленні, легкі і безпечні для дітей. Мобільні стенди і дозволяють легко і швидко перебудувати композиційне рішення музею.

238

Стенди можуть бути різними за формою, кольором, розташуванням. Ці переваги стендів дозволяють вирішувати завдання залучення і утримання уваги дітей до експонатів музею. Стенди використовуються для розміщення ілюстративної інформації, схем. До них зручно кріпити і легкі об'ємні предмети. Якщо для музеїв відведено певне місце, дуже зручно прикріпити до стелі 2-3 невеликих гачка. Це дозволить урізноманітнити композицію музею вертикальними елементами.

1.8. Тематика міні-музеїв. Може бути різноманітною: • «Чудо-дерево» - знайомство з будовою і різноманітністю дерев, взаємозв'язків рослин та тварин, значенням дерев в житті людей; необхідність дбайливого ставлення до природи; • «Місто майстрів» - знайомство з проблемою відходів, варіанти використання різного «сміття», розвиток уяви, мови, творчості дітей і батьків; • «Кращий друг» - експозиції пов'язані з розповідями про різні породи собак, про їх походження, про різних матеріалах (порівняння скляних, глиняних, паперових фігурок), про значення собак у житті людини; • Міні-музей книжки - знайомство з історією виникнення книг, виховання інтересу до читання, розповідь про роль книги в житті людини, про різних письменників, про те, як з'явилася і розвивалася грамота; • «Іграшки-забави» - тут можуть бути зібрані експонати, що привертають увагу саме малюків: великі, 239

яскраві, звучні, розвиваючі іграшки (ляльки, машинки, фігурки тварин і невідомих науці істот); • «Моє рідне місто» - знайомство з історією міста, його цікавими місцями, виховання патріотичних почуттів, любові до свого міста; знайомство з особливостями свого району, його історією, пам'ятними місцями, складання розповідей про місті, районі, створення серії власних малюнків, порівняння їх з фотографіями, листівками; • «Наша батьківщина - Україна» - знайомство з історією, культурою, природними особливостями нашої країни, виховання патріотизму, знайомство з народними промислами, з побутом росіян в різний час, з історичними та пам'ятними місцями; розвиток мовлення; формування уявлень про історичному часі, зв'язки зі своїми предками; • «Театральні ляльки» - прилучення дошкільнят до світу мистецтва, світу театру. Розвиток моторики, мовлення, надання умов для самостійної гри, так і для роботи в колективі (постановка вистав), твір сценаріїв, казок; • Міні-музей театрального костюма - як і в попередньому випадку, дошкільнята долучаються до світу мистецтва і театру, дізнаються про те, як змінювалися театральні костюми, фантазують, створюючи свої моделі, вигадують власні постановки, вчаться грати в колективі, виражати себе за допомогою засобів мистецтва; • Картинна галерея; • Міні-музей природи - тут можуть бути представлені незвичайні, рідкісні об'єкти живої і неживої природи, 240

різноманітні вироби з природного матеріалу. Такими експонатами можуть бути великі шишки, насіння рідкісного в нашій країні рослини, химерно вигнуті гілки і коріння, красиві природні і штучні камені, камені з відбитками давніх рослин і тварин, старі покинуті гнізда птахів і комах (наприклад, ос), пір'я; • «Військової доблесті і слави» та ін. При визначенні змісту необхідно: 1. Заздалегідь підібрати різноманітні музейні експонати та їх кількість. Наприклад: для проведення виїзної експозиції «музейного скриньки» може знадобитися кілька предметів одного призначення (скалочки, розписні ложки, свищики тощо). У цьому випадку вони не всі вітринах виставляються, а набуваються в прок і до часу зберігаються в «запасниках».

2. Визначаючи тематику експозицій, дотримуватися правила «поступової зміни»: що-то для дітей залишається знайомим, а щось нове вноситься поетапно.

3. Якщо на початковому етапі немає різноманітності матеріалу - ні в якому разі не виставляйте його весь. Головне завдання музею в дошкільному закладі постійно підтримувати до нього живий інтерес вихованців і не допускати нудної одноманітності.

4. Обов'язково вибудовувати перспективу роботи музею. Не треба гнатися за активним оновленням матеріалів. Окремі теми і експонати будуть присутні у вашому музеї з певною циклічністю. Це пов'язано з особливостями виховного процесу ДНЗ: знайомство з окремими темами 241

проходять у дошкільників поетапно, з додаваннями і ускладненням в залежності від віку. Організація в дитячому саду міні-музею присвячена певного предмета об'єкту або явища природи сприяє використанню системного підходу, який активно використовується в програмах ТРИЗ і РТВ. Даний підхід дозволяє розглянути предмет чи явище з різних сторін. Незважаючи на складну термінологію системний підхід цілком доступний дошкільнятам. Аналізований об'єкт умовно поміщається в центр таблиці з дев'яти клітинок. Цей об'єкт називається «Система» (1) 6

2

8

4

1

5

7

3

9

• Будь-який об'єкт (система) є частиною чого-небудь або перебуває в якомусь спеціальному місці (дерево в лісі, конструктор на полиці тощо). Це місце називається «Надсистема» (2).

• Об'єкт (система) складається з будь-яких частин, деталей (в сукні є ліф, рукава, спідниця, комір тощо). Клітинка, в якій ми розглядаємо «анатомію» об'єкта, називається «Підсистема» (3). Таким чином, розглянувши центральний стовпець, можна отримати деякі відомості про об'єкт. Далі необхідно 242

розглянути центральну горизонталь, яка є своєрідною тимчасової стрічкою.

• Комірка 4 розповідає про те, чим був об'єкт (система) в минулому.(Чим була ялинка до того, як стала ялинкою?) . «Минуле системи».

• Майбутнє системи розглядається в 5-й комірці. Що станеться з цим об'єктом? «Майбутнє системи». Таким чином отримуємо про об'єкт різноманітну інформацію. З дітьми молодшого дошкільного віку досить зупинитися на цих позиціях. Старші дошкільнята здатні міркувати більш глибоко.

• Якщо розглядати систему в минулому, то можна виявити, що у неї є і власна надсистема і підсистема. Якщо птах в минулому була яйцем, то надсістемой яйця могли бути і гніздо з іншими яйцями, і «мамин животик» (6 - надсистема системи в минулому). А такий предмет, як книга, можна розглядати з точки зору відбувалися з нею змін: який книжка була в давнину, як створювалася.

• Будь-яка система у минулому також мала свої складові. То ж яйце складалося з шкаралупи, білка і жовтка. А для книг, наприклад, використовувалася береста.

• Точно також розглядається і система в майбутньому - її надсистема і підсистема (8, 9). Ким стане курча? Якою буде книга в майбутньому? Ця таблиця може бути доповнена ще кількома позиціями: • Антисистема - умовно кажучи, вороги нашого об'єкта.

243

• Нейтральна система, що ніяк не реагує на наш об'єкт, так само як до об'єкта все одно, існує нейтральна система чи ні. Наприклад, слону все одно, чи є у нас вдома шафа.

1.9. Екскурсійна робота в міні-музеї. Виключно важливе місце в роботі міні-музею повинні займати екскурсії (заняття-екскурсії). І це цілком закономірно, так як музейна експозиція та екскурсійний метод взаємопов'язані. Велику увагу треба приділяти підготовці юних екскурсоводів із старших дошкільних груп. Вони залучаються до проведення екскурсій по музею для батьків і дітей молодшого дошкільного віку. Екскурсійна робота з дітьми вирішує наступні основні завдання: • виявлення творчих здібностей дітей; • розширення уявлень про зміст музейної культури; • розвиток початкових навичок сприйняття музейної мови; • створення умов для творчого спілкування та співробітництва. Методичні форми екскурсійної роботи з дітьми дошкільного віку в умовах музею досить різноманітні: проведення оглядових і тематичних екскурсій, проведення пізнавальних бесід та заходів, організація виставок. Перелічені методи реалізуються у різноманітних формах роботи екскурсовода з дітьми: вікторинах та загадки, шарадах і ребусах, дидактичних іграх, творчих завданнях.

244

Методичні принципи екскурсійної роботи чітко визначаються такими важливими факторами, як розвиваюча спрямованість навчання, психологічні особливості особистості та вікові особливості музейної сприйняття. Процес естетичного розвитку є складним, поступовим, він вимагає систематичного, тривалого впливу на особистість дитини. В умовах систематичної роботи і методично правильної організації педагогічного процесу не тільки можливо, але і необхідно починати навчання музейному сприйняття з раннього віку. При цьому надзвичайно велика роль музею, його величезні можливості для прилучення до світу музейних цінностей.

II. Практична частина 2.1. Обговорення. Мета: визначити розуміння теми. Питання для обговорення: • Які завдання виховання і розвитку дітей дозволить вирішити педагогу організація міні-музею?

• Який етап організації міні-музею є для Вас найважчим?

• Яку тематику міні-музею Ви б хотіли для себе вибрати? Визначте його місце, оформлення, зміст?

III. Заключна частина.

3.1. Підведення підсумків консультації. Схема опису експонатів в каталозі.  Рисунок (малюнок) експонату.

245

 Назва: (Вказуються наукові, побутові, народні назви. Можна підкреслити, чому саме так називається.)  Де зібраний: (Вказується місце збору, його особливості); середовище: водна (росте у воді), наземноповітряна (літає), наземна, грунтова.)  Ким зібраний: (Прізвище, ім'я, по батькові «дарувальника». Можна виділити сімейні експонати, вказавши не тільки прізвище родини, але й імена дорослих і дітей.)  Коротка інформація про експонат:(Де зустрічається, чому має таку назву, особливості: наприклад, листя, квітки, плоди рослин; колір, форма каменів; як використовується людиною; проблеми охорони; зв'язку з іншими компонентами природи - наприклад, хто живиться цією рослиною, твариною, з яких рослин зроблено гніздо.)  Як використовувати в роботі з дітьми: (При вивченні яких блоків програми використовується експонат; на що звернути увагу при роботі з дітьми; які види діяльності можна використовувати (експериментування, малювання, моделювання).  Додаткова література: (Перераховується література для педагогів; література для дітей, в якій описується цей об'єкт, енциклопедії, довідники, в яких є ілюстрації з його зображенням і з зображенням місць його проживання.)

246

«Азбука думок» Софії Русової.  «українська дитина не дуже експансивна, вона занадто вразлива; до неї треба підходити з ласкою, привернути її до себе повагою до її індивідуальності. Треба збудити її цікавість, тоді виявиться талановита вдача дитини й озветься глибока чуйність»  «… яке виховання дамо нашим дітям сьогодні, широко одіб’ється завтра в усьому характері, нашого національного життя».  «...Народ, що не має своєї школи, попасає задніх, йому замкнено двері до пишного розвитку своїх культурних сил, він засуджений на пригноблене становище, на постійне вживання чужого хліба; живе він не по своїй живій думці, а чужим розумом. Такому народові, який не має своєї школи й не дбає про неї, призначені економічні злидні й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого українця мусить бути завдання: рідна школа на Вкраїні»  «В наші часи бути гарним педагогом — це бути справжнім реформатором життя України, бути апостолом Правди і Науки. Тільки великими зусиллями таких апостолів Україна матиме чесних діячів-патріотів, вмілих практичних робітників і соціально об’єднану, інтелектуально розвинену народну масу»  "Життя не жде: воно кличе нас до роботи. І доля, щастя нашого народу залежить від того, як ми проведемо в життя дороге, велике гасло: вільна національна школа для виховання вільної, свідомої, дужої нації," 247

 Треба «не вчити дитину, не давати їй готові знання, хоч би й початкові, а більш усього збудити її духовні сили, розворушити цікавість, виховати її почуття, – щоб очі дитини вміли бачити, вуха дослухатися до всього, рученята вміли заходжуватися й коло олівців, і коло ножиць, і коло глини, і коло паперу»  «Казка і дитина- щось таке споріднене, вони так один з одним зрослися,,що як би педагоги не намагалися вигонити казку дитячої хати – вона таки там існуватиме, бо вона природньо відповідає вимогам дитяого розуму»  "Навчання дітей з самого початку має бути збудовано рідному грунті, на яком зростає дитина, щоб воно було міцно звязано з тими»  «Нація народжується коло дитячої колиски, лише на рідному ґрунті, серед рідного слова й пісні здатна вирости національно свідома дитина».  "Віки пройдуть ,а мати своє значення в родинному житті й свою природну роль виховательки не втратить ніколи."  "Джерелом естетичного впливу на дитинує її величність пані природа у всій її непереможній красі:у квітах і метеликах, у красі дерева і листя,у співах пташок, у грі світла на воді,в кольлорах зорі, в красі далеких краєвидів. Це збагатить дитину враженями правди, краси, добра…»  "Здорові діти - основа існуванн будь-якої нації»  "Життя дитини дошкільного віку- період загального формування тіла й душі».

248

 "Все життя дітей повинно бути пронизане мистецтвом".  «Сильнішою нацією в наші часи виявляє себе та, яка краще за інших вичерпала у своєму вихованні глибокі національні скарби й національній психології надала вільного розвитку…»  "Збудити в дитині її духовні сили розворушити цікавість, виховувати її почуття,щоб очі вміли бачити, вуха- дослухатись до всього, рученята вміли працювати з олівцем і папером»  "Кожна дитина мусить знайти в своєму захистку цікаву. Улюблену працю,яка викликала б до життя усі творчі сили і здібності»  "Музика,розуміння музичних творів, дає людям так багато насолоди і приємності,так освітлює життя, що виховний процес мусить бути спрямований на розвиток нахилів дітей»  «Після національного виховання, дитина звикає кохатися в народних скарбницях і у других народів,кохаючи свою національну культуру, дитина поважатиме і другі нації і цікавитиметься їхнім життям»  "Розум дитини-то багаття, до якого ми маємо лише підкладати дрова, а горітиме воно власним вогнем..."

249

 «Вихователь має бути творцем, і якщо його праця лише ремесло, то немає в світі важчого ремесла»

 "Навчання дітей з самого початку має бути збудовано рідному грунті, на якому зростає дитина, щоб воно було міцно звязано з тими враженнями, що їх заклала в душу рідна сімя, рідна хата"  "В кожнім святі треба єднати народне,національне,фольклорне з загальнокультурнимі давати щось естетичне,прекрасне,радісно веселе.В радощах лежить усе світле,що зазнає дитина в своїй молодості,що дає потім втішний сомин дорослому»  "Озирнімося, вслухаймося, будемо жити задля дітей»  "Дитина - зовсім окремий фізичний, духовний організм, і перш за все відрізняється тим , що всі органи, всі частини її тіла-у стані росту й розвитку."  "Мова-це не тільки звуковий вияв,а процес розумовий,який поволі розвивається у дитини залежно від її інтелектуального розвитку  "Мова змалкувиховує думку і серце дитини"  «Театральна вистава розкриває перед дитиною весь світ засобами мудрої та вічної казки,розвиває творчі здібності особистості, а найголовніше, виховує справжню людину».

250

Перелік творів Софії Русової. Софія Федорівна Русова — співробітник численних наукових і популярних журналів — українських і російських, автор праць головно з педагогічних питань (зокрема дошкільного виховання), але також з літератури і мистецтва. Перу Софї Русової належать:  « Український буквар.» — СПб., 1905  Дала огляд української літератури в «Истории России в 19 ст.» (т. 4, 1908), зокрема огляд творчості Григорія Квітки-Основ'яненка, досліджувала драматичну творчість Спиридона Черкасенка, Олександра Олеся та ін., музику Миколи Лисенка та дитячу літературу  «Початкова географія».-СПб,1911.  « Нова школа.» — К., 1917.  «Методика початкової географії».-К.:Українська школа,1918.  „Дошкільне виховання‖ Катеринослав (1918). Софія Русова узагальнила матеріали лекторської роботи. В ній викладені теоретичні міркування і критичний аналіз поглядів педагогів минулого та сучасників на виховання дитини дошкільного віку. Софія Русова доводить важливість і необхідність виховання дитини дошкільного віку. У час започаткування суспільного дошкільного виховання її аргументи були вкрай актуальними. Адже не всі ще розуміли, що характер дитини формується в ранньому віці, що вчасно треба створювати умови для розвитку її здібностей.

251

 „Перша читанка для дорослих, для вечірніх та недільних шкіл‖ (1918), „Методика колективного читання‖ (1918),  « Теорія педагогіки на основі психології",1922  "Дидактика", 1922 р.  „Єдина діяльна (трудова) школа‖ (1923),  „Теорія і практика дошкільного виховання‖, Прага (1924),  підручник"Географія.Європа.Позаєвропейські країни",1924  «Нові методи дошкільного виховання.» — Прага, 1927.  „Дидактика‖ (1925, 1930),  „Сучасні течії в новій педагогіці‖ (1932),  „Роля жінки в дошкільному вихованні‖ (1934),  „Дещо про дефективних дітей‖ (1935),  „Моральні завдання сучасної школи‖ (1938);  „Мої спомини‖ Львів (1939),  „Наші визначні жінки‖ (1934; друге вид. 1945).  підручники з географії і французької мови; Багато педагогічних творів С.Ф. Русової досі не опубліковано. Одні лише назви цих праць становлять довжелезний список. 2004 року на замовлення Державного комітету з інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України в серії соціально значущих видань видрукувано книгу Софії Русової «Мемуари. Щоденник». До 135-річчя Софії Русової в Україні випущений пам'ятний знак з написом: «Громадська діячка, просвітитель».

252

Добірка мультимедійних презентацій для ознайомлення дітей з символами України. Символи України. Базові знання https://www.youtube.com/watch?v=C-wKA8nJeoc Державні і народні символи України https://www.youtube.com/watch?v=Z1sy5iTidUo Гімн України https://www.youtube.com/watch?v=IS2dhMIlpm8 Гімн України https://www.youtube.com/watch?v=ZVWkb0acVCg Слався Україно!! https://www.youtube.com/watch?v=C0AamSh4o0Y На світі є одна країна https://www.youtube.com/watch?v=Lgxjo9IV-5c Пісня про Україну https://www.youtube.com/watch?v=576v3EMLZF4 Це моя Україна https://www.youtube.com/watch?v=QQcDtMGBwOw Діти України за Єдину Україну!!! https://www.youtube.com/watch?v=7Ls41nkRms8 Це моя Україна https://www.youtube.com/watch?v=c91AsyvC2Cg Україна - це я https://www.youtube.com/watch?v=Cd_28lsoOI Запорозькі козаки https://www.youtube.com/watch?v=3iS1ND58eZk

253

254

Цікаві кросворди.

255

256

257

258

259

260

261

262

263

264

265

266

Кросворд «Весна»

1. Сам вечірньої години Заховався в кущ калини Та на дудочку одну Грає пісню чарівну.

2. Довгі ноги, довгий ніс, По болоті ходить скрізь. Хату на хаті має, Жабам рахунок знає.

3. Швидко скрізь цей птах літає, Безліч мушок поїдає, За вікном гніздо будує, Тільки в нас він не зимує.

4. Вдень по небу гуляє, А ввечері на землю сідає.

5. Не людина, а живе в хатці.

267

Кросворд «Літо»

1. Червоне коромисло Через річку повисло.

2. Тече, тече — не витече; Біжить, біжить — не вибіжить.

3. Крил не має, скрізь літає Та ще й куряву здіймає.

4. Мене частенько просять, ждуть, А тільки покажусь — Ховатися почнуть.

268

Кросворд «Осінь».

1. Сидить дівчина в коморі, А коса її надворі.

2. Без рук, без ніг, А пнеться на батіг.

3. У зеленім кожушку, Костяній сорочечці. Я росту собі в ліску, — Всім зірвати хочеться.

4. На сонечко я схожий, І сонце я люблю, За сонцем повертаю Голівоньку свою.

5. Поховались за пеньки Довгоногі хлопчаки.

269

У картузиках руденьких Називають їх ... . Кросворд «Зима»

1. Влітку сірий, взимку білий.

2. Лід на річках, сніг на полях, Віхола гуляє, — коли це буває?

3. Влітку наїдається, Взимку висипляється.

4. Без рук, без ніг, А по полю гасає.

270

1. І печуть мене , і варять, і їдять мене, і хвалять, бо я добра і смачна.

2. Сидить дівчина в коморі , а коса її надворі.

3. Маю жовтий вусок, золотий колосок, буде з мене борошно й паляниця м'яка.

4. Хто мене роздягати прийметься, той слізьми заллється.

5. Що то за голова, що лиш зуби та борода ?

6. І смачний, і круглий, але не кабачок.

7. Не кінь , не віл, а прив'язаний?

271

272