Шрифт як специфічний об’єкт авторського права. Зеров

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Юридичний факультет Рада молодих вчених Наукове товариство студентів

«АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ» Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої Дню науки юридичного факультету 20 травня 2016 року Том 2

Київ – 2016

УДК 34 (477) ББК 67(4Укр) А 43 А 43 Актуальні питання державотворення в Україні: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (20 травня 2016 року) / Редкол.: д.ю.н. І. С. Гриценко (голова), к.ю.н. І. С. Сахарук (відп. ред.) та ін. – В 3-х томах. - Том 2. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2016. – 355 c.

Редакційна колегія: д.ю.н. І.С. Гриценко (голова), к.ю.н. І.С. Сахарук (відп. ред.), проф. П. П. Адрушко, проф. В. М. Бевзенко, доц. О. П. Васильченко, проф. М. І. Іншин, проф. О. Л. Копиленко, доц.Т. О. Коваленко, проф. М.В. Краснова, проф. Р. А. Майданик, доц. О. О. Отраднова, проф. О.П. Орлюк, проф. Н.Ю. Пришва, доц. Т. А. Трубчанінова, проф. С. Я. Фурса, проф. М. А. Погорецький, проф. В. С. Щербина Укладачі: І. С. Сахарук, А. О. Левченко, А В. Дідилівський Верстка: Н. С. Бадьора, К. Ю. Валігура, К. А. Затулко, А. В. Іваницький, А. В. Матат, Г. І. Рудь Обкладинка: К. О. Король

У збірнику розміщено матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання державотворення в Україні» присвяченої Дню науки юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (20 травня 2016 р.). Збірник охоплює дослідження проблем прав цивільного та міжнародного приватного права, господарського права та господарського процесу, трудового права та права соціального забезпечення, земельного, аграрного, екологічного права, інтелектуальної власності. Для фахівців, які працюють у вищезазначених галузях, науковців, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів і студентів.

© Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2016 © Колектив авторів, 2016

Зміст Костянтин Зеров Шрифт як специфічний об‘єкт авторського права ........................................................ 328 Анастасія Кириченко Підвідомчість розгляду спорів щодо прав на об‘єкти інтелектуальної власності: господарська чи адміністративна юрисдикція? ............................................................. 329 Леонід Комзюк Деякі аспекти новітньої реформи авторського права Польщі: досвід для України ... 331 Станіслав Компанієць Захист прав інтелектуальної власності на об‘єкти, що розміщені в мережі Інтернет 333 Ольга Кулініч Можливість репосту зображень як підстава їх вільного використання без комерційної мети ................................................................................................................................... 335 Андрій Матат Концепція свободи панорами в авторському праві ....................................................... 337 Олексій Нагірний До питання про вільне використання твору .................................................................. 339 Юлія Олефір Деякі аспекти доктринальних підходів у США щодо об'єктів авторського права ..... 341 Анна Романенко Международный акт по охране авторского права в сети Интернет: вопросы защиты прав, подлежащие урегулированию ............................................................................... 342 Анастасія Сас Реєстрація авторського права за законодавством України ........................................... 344 Вікторія Скрипкіна Форма комп‘ютерної програми як критерій охороноздатності ................................... 346 Дмитро Супрун Право слідування в республіці Польща ......................................................................... 348 Маргарита Татарова До питання виокремлення ліцензії як виду договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності ................................................................................ 350 Наталія Чередник Система суб‘єктів реалізації прав інтелектуальної власності у дослідницькому університеті ...................................................................................................................... 352 Марія Шиманович Правова охорона торгівельної марки в Україні та ЄС: порівняльна характеристика ................................................................................................................. 354

13

Інтелектуальна власність Костянтин Зеров Київський національний університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет аспірант 2 року навчання Шрифт як специфічний об’єкт авторського права При розгляді питання правової охорони шрифтів авторським правом наголосимо, що в англійській мові для позначення шрифтів використовують терміни, які за своєю правовою природою не є тотожними: ―typeface‖ та ―font‖. В цілях цього дослідження при позначенні терміну ―typeface‖ (накреслення шрифту) надалі ми використовуватимемо термін ―шрифт‖, а при позначенні терміну ―font‖ – ―комп‘ютерний шрифт‖. Шрифт є авторським художнім створенням стилю літер та інших символів, в той час як комп‘ютерний шрифт є результатом технічного процесу відтворення шрифту в процесі друку чи іншого виведення інформації Lipton J. To © or Not to ©? Copyright and Innovation in the Digital Typeface Industry [Electronic resource] / Jacqueline D Lipton. – 2009. – Access mode: http://ssrn.com/abstract=1311402]. У світовій практиці можливо виділити три основні підходи до охорони шрифтів як об‘єктів авторського права.

1. Шрифти та типографічні орнаменти не охороняються як об‘єкти авторського права – США.

2. Правова охорона шрифтів визначається через категорії: ―друкарських аранжувань опублікованих видань‖ (англ. ―typographical arrangements of published editions‖) – Англія, Австралія, Нова Зеландія. При цьому строк такої охорони не є тотожним строку охорони майнових авторських прав для інших творів і, як правило, становить 25 років, що відліковуються з кінця календарного року, в якому вперше використано відповідний шрифт.

3. Правова охорона шрифтів за допомогою авторського права можлива через категорію ―твори графіки‖ – Україна; ―графічних та друкарських творів‖ (фр. Les oeuvres graphiques et typographiques) - Франція. При цьому строк охорони майнових авторських прав діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті (за загальним правилом). Під графікою (від грецьк. ―Graphire‖ – пишу) розуміють вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є однотонний малюнок. За характером і призначенням графічні твори поділяються на станкові (тематичні твори самостійного значення), книжкові, плакатні, прикладні (марки, дипломи та ін.) і журнально-газетні, до яких відносяться ілюстрації, оздоблення книги, карикатури та шрифти[Українська радянська енциклопедія / гол. ред. М. П. Бажан. – Т. 3 : Волочіння-Данія. – Київ: УРЕ, 1960., – С. 417.]. Для визнання шрифту як графічного твору – об‘єкта авторського права необхідно розглянути умови його охороноздатності, якими є творчий характер та об‘єктивна форма вираження. Розроблення елементів шрифту безсумнівно є результатом творчого вибору автора.

Frederick W. Goudy, один з найбільш відомих авторів шрифтів ХХ ст., описав шрифт як надзвичайний вираз навичок, життя і сили ремісника [What Type Is [Electronic resource]. – Access mode: http://www.typeart.com/reference-books/typologia/typo-chapter5.html]. В Україні передбачені певні технічні вимоги для типографських шрифтів (а саме ГОСТ 3489.2-71 та ГОСТ 3489.38-72), що певним чином обмежують межі оригінальності 328

Інтелектуальна власність шрифтів у зазначеній сфері. Однак такі вимоги не стосуються авторсько-правових відносин: недотримання зазначених ГОСТ не впливає на можливість визнання шрифту твором. Об‘єктивна форма вираження шрифтів також не викликає сумнівів: шрифти виражаються у матеріальній або цифровій формі (у випадку комп‘ютерних шрифтів). Необхідно також зазначити, що згідно з положеннями ст.9 Закону України ―Про авторське право і суміжні права‖ частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір, відтак авторське право розповсюджується на кожний елемент шрифту (символ, знак, літера тощо), за умови якщо такий елемент має творчий характер. Відтак, вважаємо можливим кваліфікувати шрифт як графічний твір, а, отже, - як об‘єкт авторського права. При розгляді питання правової охорони комп‘ютерних шрифтів необхідно зазначити таке: Комп‘ютерні шрифти бувають двох основних видів: 1) Растрові (англ. bitmapped font), в яких кожен символ описаний у вигляді сукупності точок (пікселів), що розташовані у вузлах сітки растра і становлять зображення. Такий комп‘ютерним шрифт є цифровою формою вираження шрифту.

2) Векторні та контурні (англ. scalable font), в яких відображення символів описуються за допомогою математичних формул на певній мові програмування. Рендерінг (побудова) кожного символу за допомогою мови програмування також є творчою працею автора, результат якої виражається безпосередньо у цифровій формі. Відповідно, при визначенні правової охорони векторних та контурних шрифтів їх доцільно прирівнювати саме до комп‘ютерних програм, які в свою чергу охороняються як літературні твори. Необхідно наголосити, що авторське право поширюється саме на форму вираження твору, що у випадку контурних комп‘ютерних шрифтів є комп‘ютерною програмою, а не зовнішнім виразом відображення шрифту. Відтак, прихід до такого ж результату відображення шрифту за допомогою іншої мови програмування чи інших команд не може визнаватись порушенням авторського права на шрифт. Таким чином, специфіка правової охорони шрифтів авторським правом в сучасних умовах полягає у їх двоїстій природі: з одного боку шрифти є самостійними об‘єктами авторського права і охороняються як графічні твори. Комп‘ютерні растрові шрифти є цифровою формою вираження шрифтів, а відтак так само є графічними творами. Водночас комп‘ютерні контурні шрифти підлягають правової охороні як комп‘ютерні програми. Науковий керівник – д.ю.н. проф.Орлюк О. П.

Анастасія Кириченко Київський національний університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет студентка 2 курсу ОР «Магістр» Підвідомчість розгляду спорів щодо прав на об’єкти інтелектуальної власності: господарська чи адміністративна юрисдикція? Актуальність теми обумовлена тим, що сьогоднішня судова практика та законодавство не визначає єдиної юрисдикції, покликаної розглядати справи щодо 329