"Вісник Ч", 8 лютого 2024 року

Page 1

Q і у війну — не розкисаємо! Дружина лає чоловіка: — Я була глуха та сліпа, коли виходила за тебе заміж! — От бачиш, від яких хвороб я зцілив тебе.

Здір для себе і синичок

Тираж 30171 8 лютого 2024 року. №6/1959 Обласна газета. Виходить щочетверга.

стор. 2

На ніжинському базарі продавчиня Юлія Шовкун показує свіжий здір. Фото Валентини ОСТЕРСЬКОЇ

найцікавіше у «Віснику»

Поранили у живіт єгеря-засновника мисливського господарства Смачні секрети пиріжків та сала стор. 5

стор. 6

Q бум!

Ціна на картоплю за місяць зросла до 12 гривень В Березні, що на Менщині, перекупники (ті, хто скуповує у населення і перепродує далі) беруть картоплю по 12 гривень за кілограм. На початку грудня ціна підскочила до 10 гривень. — В центрі стоїть мікроавтобус, скуповують картоплю у населення, — каже 6 лютого в обід Володимир ПАВЛЕНКО, голова Березнянської територіальної громади. — Ажіотажу, як і в грудні, немає. У Великій Дорозі, що на Ніжинщині, картоплю брали восени минулого року. — Тоді було 5 гривень за кілограм, — каже Катерина ПОДОЛЯНКО, староста Великодорізької сільради. — Картопля, кажуть, на ніжинському базарі по 20-25 гривень за кіло (які ще ціни на Ніжинському базарі, читайте на стор. 2). *** На всеукраїнському сайті оголошень ніжинці продають картоплю оптом від 10 до 15 гривень за кіло. В Прилуках — по 12. В Городні віддають по 8. В Бобровиці, Корюківці по 10 гривень. У Новгород-Сіверському продають по 4 гривні з доставкою додому. Найдорожче правлять у Чернігові — 16, 20, 25 і навіть 30 гривень за кілограм.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Неспри­ ятливі дні: 16 лютого.


2 Q у Ніжині на базарі

Різне, реклама

08.02.2024

Здір для себе і синичок

— Прийшла за свинячими ніжками на холодець, заодно і здору прикупила, — вкладає в сумку пакети з товаром 66­річна Ганна ТКАЧЕНКО. Вона прийшла на ніжинський центральний ринок. — З придбанням ніжок швидко впоралася, а ось здір довелося вибирати. Щоб і біленький, не закривавлений, бо тоді довго треба вимочувати. І без запаху, бо іноді кишками тхне, і щоб не з кнура. А головне — не солоний, бо я ж його не тільки собі, а й синичкам беру. Живу у приватному будинку, у дворі на тоненьких мотузочках розвішую на деревах шматки здору, птахів злітається стільки! Їм жир у морози — спасіння. Собі зі здору роблю намазки. Перекручую його на м’ясорубці, додаю часник, мелений чорний перець, паприку, підсолюю — смакота. Або тільки сіль, перець і свіжа зелень (кріп, петрушка чи зелена цибуля), що є, змішую. Намастила на хліб і з борщем їм. Або і просто як бутерброд. Натурпродукт. Ще цей жир-сирець додаю в борщі і супи — так моя покійна бабуся робила. Називала це затовкувати. У дерев’яній ковганці (ступці) дрібно нарізані цибулю і здір розтирала, доки маса не ставала однорідною. Ми, малі, крутилися біля баби і, бувало, вона щось інше піде робити, а ми вже з’їли затовчене. Не сварила, заново робила. А ще смалець топлю. На ньому і смажити можна, і до випічки замість маргарину чи масла додавати. У 90-ті роки, коли масло і маргарин були дефіцитом, я горішки, пісочні пряники і печиво у спеціальних формах пекла на смальці. — Цей, що тонший, — 20 гривень за кілограм, товщий — 40. Понюхайте, лише запах сала, — простягає згорнутий у рулончики сирець 40­річна Юлія ШОВКУН, продавчиня свіжини. — Хочете — візьміть обрізки, вони теж по 40 гривень. Їх на смалець беруть. Після них смачненькі шкварочки лишаються. Покупці підходять, ніколи Юлії зі мною розсусолювати. Іду дізнаватися ніжинські ціни. Ніжки

свинячі — десятка за штуку, телячі — 15. Серце і легені — 50 гривень за кілограм. Сало — від 120 до 180 гривень, залежно від товщини, підсолене чи ні, м’яке чи трішки жорсткувате. Вуха — 100 гривень за кілограм. Лич (рило) без язика — 35 грн за кіло. М’ясце биток — 200 гривень, ошийок на кістці — 180. М’якуш лопатки — 160. Вибір великий, свіже — були б гроші. Ще тепла кров’янка — 170. М’ясні обрізки — 140-150. На овочевих і молочних рядах товару повно. Домашні яйця — 70 гривень за десяток. Молоко: півторачка — 45, дволітровка — 60 гривень. Сир (творог) — 150. Півлітрова баночка сметани — 55. Півторалітрова пляшка сироватки — 20 гривень. Квашені огірки і помідори — 50 гривень за кілограм. Розсіл продавчині наливають безплатно. Квашена капуста (півлітрова баночка з гіркою) — 35 гривень (у Чернігові 20-25). За кіло, як тепер модно казати, ферментованої капусти ніжинські господині правлять 70 гривень. Пивний пластиковий стакан моркви по-корейськи — 20 гривень. Півлітрова баночка щавлю — 30 гривень і банку взамін. Качани капусти — 12 гривень за кілограм. Морква і буряк — 15. Часник домашній — 120 гривень. Відбірна картопля — жовта, рожева — 18 гривень (дешевше, ніж у супермаркетах). Якщо береш п’ять кілограмів, віддають за 15. Квасоля різних сортів і кольорів — 15-20 гривень склянка, як сторгуєшся. Насіння гарбузове — 20 гривень склянка, соняшникове — 15. Пучечок гілок калини з ягідками — 20 гривень, сушеної м’яти (десь на око грамів сто) — 20, пакетик липового цвіту приблизно ж такої ваги — 30 гривень.

Валентина ОСТЕРСЬКА

Ще про сало на стор. 6

Не переплачуйте — сплачуйте рахунки в "Укрпошті" з мінімальною комісією

В "Укрпошті" — вигідно: • комунальні, бюджетні, освітні й інші платежі з комісією від 10 грн незалежно від внесеної суми; • можливість оплатити комунальні послуги без очікування паперових рахунків — є інформація про актуальну суму заборгованості вже після 10­го числа; • поповнення рахунків будь­яких мобільних операторів України за декілька хвилин з комісією 7 грн. А ще — просте оформлення страхового поліса як у відділеннях, так і на сайті. Щоденно компанія надає поштові, фінансові й інші послуги у понад 27 000 населених пунктах України — і мегаполісах, і невеликих селах. Десь — у стаціонарних відділеннях, десь — на новеньких автівках, проте завжди — поруч. Обирайте "Укрпошту"!

Реклама у «Віснику Ч»: 093-42-89-990


Q війна близько

Цивільний чоловік загинув, хата згоріла

прикордоння

30 січня у місті Семенівка згорів будинок 43­річної Галини Хлистун. Жінка жила там удвох з меншим сином, 14­річним Іваном. Згоріла шиферна покрівля, пошкоджено перекриття на площі 48 кв. м та стіни на площі 12 квадратних метрів. Пожежа розгорілася близько 12-ої дня. — Нас з сином вдома не було, залишилися ночували у матері. У неї тиск, серце прихватило. Доходимо. Сусід телефонує: «А ви де? Хата горить». Зайнялося моментально. Пожежники сказали — від проводки. Прожила в цій хаті майже 20 років, все нормально було. Горе за горем. Півтора року тому чоловіка поховала, Миколу Сухарєва. Привезли 200-м. Перший чоловік теж воює, ми розвелися, коли Вані було три рочки. З другим прожили шість років. Він був теж прописаний в цій хаті. Хотіли розписатися. Зателефонували йому з військкомату раптово, дали годину на збори. Під’їхали, в машину заскочив. І все. Шість місяців прослужив. Загинув у Білогорівці Луганської області. Сім днів його звідти везли, машина була обстріляна. Прошу: «Відкрийте труну, хочу побачити, що він там». «Ви хочете, щоб ще одна труна була?». Був танкістом, розірвало на чотири частини. Чоловік родом з Криму. А тут прожив 14 років, працював на взуттєвій фабриці. Загинув у 41 рік. Картка для допомоги: — Виплати отримали? «Ощадбанк», 5167 8032 — Десять судів було. Адвоката наймала. Кажуть, що він мені ніхто. «А чого ж, — питаю, — ви мені 7484 3270, Хлистун Гали­ його привезли? Бумажку вручили, що мій чоловік загинув?». Їздила до Чернігова його медаль з рук на Євгеніївна Чауса отримала. Мій чоловік. З горем пополам виплатили 100 тисяч, невеликими порціями. Пам’ятник йому поставила, поминки влаштувала. Не знаю, чи щось ще дадуть. Сестра його померла, брат десь в Криму в міліції, вони не зналися. Родичів більше нема. Старшому сину, 25-річному Артему, хату купила, бо вони в Києві житло знімають. Все, що було в домі, погоріло. Пральна машина, холодильник повний м’яса: щойно порося зарізали, телевізор, меблі. Комп’ютер і ноутбук. Ноутбук був шкільний, я телефоную голові громади Сергію Деденку: «Як же ми гроші віддаватимемо, нема». «Не переживайте, спишемо». Слава Богу, погріб цілий і сарай. В сараї кури, порося. Їх у мене четверо було, різали по одному, самі їли, дітям передавала: в Київ, на Польщу. Дочка Катя, 22 роки, поїхала на заробітки, а зараз теж без роботи сидить. А кредит на квартиру взяли. Як яка копійка, то зразу дітям. Документи вціліли. Трохи вогнем поприхвачувало, але розібрати можна. Цю нашу хату навряд чи відновити можна. Або за дуже великі гроші. Я без роботи. Поки що ми у мами. Там ще брат живе, дві кімнати — сидимо одне на одному. Ну хоч самі живі зостались, — зітхає Галина.

Олена ГОБАНОВА

Вдарили з мінометів по пожежному депо

4 лютого, близько 12 години дня, рашисти знову гатили з мінометів по селу Грем’яч Новгород­Сіверського району. Цього разу прилетіло у дах місцевого пожежного депо. — На щастя, ні працівники, ні техніка не постраждали. Люди сиділи під час обстрілів в укритті, — розповів Андрій АНІКІЄНКО, начальник Новгород­Сіверського районного відділу ДСНС. З мінометів пробило покрівлю. Залізобетонне перекриття встояло. Також пошкоджена покрівля непрацюючого магазину, що поряд. — Кордон зовсім близько. Хлопці не відмовляються працювати? — Ні, виїжджають на кожен виклик. На чергуванні чотири місцеві чоловіки на двох машинах. Якщо потрібна допомога, приїздять команди з Новгород-Сіверського. *** Упродовж тижня було 35 обстрілів, постраждали 13 сіл: Грем’яч, Карповичі, Леонівка, Блешня, Тимоновичі, Баранівка, Заріччя, Зоря, Гаті, Прогрес, Медведівка, Богданове, Миколаївка. Зафіксовано 241 вибух. Запускали ракети. 4 вибухи. Ствольна артилерія – 17 вибухів; САУ – 4 вибухи; 120 мм міномет – 111 вибухів; 82 мм міномет – 13 вибухів; скинуті з БпЛА 30 мм уламкові гранати ВОГ – 2 вибухи; FPV-дрон – 1 вибух.

Ольга САМСОНЕНКО

Q хто приїде?

Нема сімейного лікаря. Є нова амбулаторія

— Працюю на 0,75 ставки, — розказує Валентина САВЧУК, фельдшерка Стольненської амбулаторії на Менщині. — Медсестри мають по півставки, півставки у санітарки, півставки у водія. В опалювача — ставка. Прийоми на мені. Виклики. Літаю коли на машині рено дастер, нову нам дали, коли велосипедом. У мене ж не одне Стольне. Ще малі села Чорногорці, Дмитрівка, Лазарівка і село Семенівка. Лікар приїздить до нас з Мени по п’ятницях — Валентина Московська. З нею у багатьох декларації. Свого сімейного лікаря у Стольненській амбулаторії нема. Хоча вона нова від фундаменту до даху. Утеплений фасад. Обшита сайдингом. Гарні вікна, двері. Водопостачання є, каналізація. Розрахована аж на двох лікарів. — Нічим поки що не привабили, — говорить Костянтин

ПАСІЧНИК, Стольненський староста. — Амбулаторія, дійсно, гарна. І вона жива. Людей у нас трохи менше тисячі. Приходять на різні процедури. Весь штат є — тільки сімейного нема. Щоб лікар готовий був переїхати з міста в село, умови треба: опалення, вода. У сільську просту хату не кожен захоче поселитися. Переселенці, ВПО — їх не завжди пропоноване житло влаштовувало. Бо вони приїжджали з міст. — Найдешевший варіант без газу й без води? — Є випадки, що й за 10 тисяч гривень купували. Забирайте, користуйтеся, підлаштовуйте до себе. Ще ж і земля, то трошки буде дорожче. Таке житло майже повністю треба перероблювати. Купити більш-менш жилу хату – 150 тисяч гривень буде. Нормальна, а не розвалюха. З газом.

Тамара КРАВЧЕНКО

Q Чудасія

Третього лютого у своєму гаражі на території кооперативу «Південний» згорів 52­річний Василь Смоляр з селища Десна Деснянської громади. На початку нульових чоловік служив у Збройних Силах. Був засуджений за розкрадання військового майна. З дружиною розлучився. Останні років 10 чоловік жив сам у гаражі. Облаштував пічку-буржуйку та грівся від дизельного обігрівача. Кажуть, останнім часом Василь часто заглядав у чарку. Працював на заправці поряд з селищем. У гаражі зберігав 50-літрову бочку з бензином. Там же і курив. Ймовірно, це і стало причиною загоряння. Свідки чули вибух у гаражі Смоляра, але зайти всередину вже не змогли. Все палало. Чоловік самостійно врятуватися не зміг, тіло сильно обгоріло. Вогонь швидко розлетівся автокооперативом. Вщент знищив п’ять гаражів, ще п’ять пошкоджені частково. Також частково обгоріли два автомобілі «Мерседес-Бенс МЛ 270» та «Дача Логан». Автівки встигли викотити з гаражів. *** Всього з початку року в області сталося 152 пожежі. 13 людей загинуло, троє травмовано, повідомили в Головному управлінні ДСНС України у області.

На Богдана Семенка з села Данине Ніжинського району поліцейські склали протокол за статтею 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення (жорстоке поводження з тваринами). Санкція статті — штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 3400 до 5100 гривень). Відео знущань над собакою молодик виклав в інтернет. На ньому показав, як всовував псу у пащу тліючі недопалки і змушував тварину дихати тютюновим димом. Хизувався тим, що «накурив» собаку. Історія викликала обурення в соцмережах. Люди пишуть, хай представники військомату відправлять Богдана на передову. Хай там отримує гострі відчуття. В свою чергу, Семенко повідомив в інстаграмі, що таким чином прагнув охопити якомога більше користувачів та прославитися за допомогою шок-контенту. І опублікував фото з поліцейським протоколом. Додав, що ця історія зробила його популярним — її проглянули майже півтори тисячі разів, на його профіль підписалися понад п’ять тисяч людей, тому планує просувати себе і далі.

Згорів сам й спалив десяток гаражів

Ольга САМСОНЕНКО

Q буде...

На місці постаменту леніна в Мені стоятиме лед-екран.

Транслюватимуть фото загиблих військових, рекламу, новини. І фільми можуть, якщо меняни захочуть В центрі Мени вже другий тиждень розбивають поста­ мент, на якому стояв пам’ятник леніну. На його місці буде великий лед­екран. — Постамент повалили, але до кінця не прибрали, — каже Геннадій ПРИМАКОВ, голова Менської територіальної громади. — Виявився заважкий. Постамент важить 15 тонн, а в леніні було сто кілограм. Постамент стояв довго, бо було порушене кримінальне провадження щодо зненсення пам’ятника. Після того, як справу закрили, надали дозвіл на демонтаж, приступили до роботи. Ніхто не думав, що ця глиба важка і монолітна. Підприємство, у якого є гідромолот, працює на кордоні. З ним би прибрали за день. Але вирішили, що укріплення кордону важливіше. Залишки ще не вивезли, можливо, сьогодні-завтра (говоримо 6 лютого) все вивеземо. — Що буде на місці постаменту? — Великий, сучасний лед-екран. Три на шість метрів. — Хто купував? — За грантові кошти. Виграли кошти на придбання. У неділю, 4 лютого, у нас був інженер, який буде встановлювати. Подивився об’єми робіт. Думаю, до кінця лютого в Мені буде сучасний екран. — Що на ньому будуть транслювати? — Фото всіх наших загиблих героїв громади. Кожного дня, обов’язково під час загальнонаціональної хвилини мовчання, о дев’ятій ранку. І впродовж дня. Про новини з фронту від наших хлопців. Також в планах запустити рекламу, на якій можна громаді заробляти кошти. І місцеві або всеукраїнські новини. — Чи можна буде менянам влітку після городів по­ дивитися фільм під відкритим небом? Футбол? — Над такою ідеєю не думали. Будемо вивчати думку людей, якщо це буде цікаво, можливо, і таке запустимо. Екран в центрі міста. Видно з усіх боків. Гарне розширення. — Скільки коштує? — Ще не знаємо. Коли передадуть документи, аби прийняли собі на баланс, тоді і про вартість дізнаємося. Знаю, що виграла харківська фірма, яка повинна його доставити.

Q ...вже є

Q біда

Q до речі

3

Новини

08.02.2024

«Накурив» собаку – платитиме штраф

Валентина ОСТЕРСЬКА

Були наші, а не орки

В минулому номері «Вісник Ч» писав про сонячне дерево в Вертіївці на Ніжинщині, від якого місцеві і військові заряджають мобільні телефони. В лютому-березні 2022 року в селі стояли наші військові та тероборонівці, які не дали зайти оркам в село. І йти в бік Кіптів, на Київ.

В Бобровиці лед-екран — майже рік. Заплатив ІваноФранківськ В центрі Бобровиці лед­екран стоїть майже рік. Грошима допомогло місто­побратим Івано­Франківськ. — П’ять на три метри, — додав Володимир ДАНІШЕВСЬКИЙ, перший заступник голови Бобровицької міської ради. — Кожного дня, згідно з указом Президента, у нас на площі проходить хвилина мовчання. На цьому екрані транслюються портрети загиблих. Кожного дня, і у вихідні, на площі збирається чоловік 200, аби вшанувати пам’ять. На екрані пропливають портрети всіх героїв. Хвилин 7-8 триває трансляція. Екран подарувало місто-побратим Івано-Франківськ. Виділили кошти з бюджету. Оголошували тендер. Були пропозиції по 700 тисяч гривень. Знайшлися ті, хто поставив за 500 тисяч гривень. Сьогодні був похорон нашого військового. Два дні його портрет на екрані, зі свічкою. Запустили рекламу Збройних Сил України. Не так все просто, але хочемо, аби на екрані «світилося» сповіщення повітряної тривоги. Більше поки ніякої інформації, реклами не крутимо. Війна, якось не зовсім етично. — В минулому році були розмови, аби в бобровицькому парку, в центрі, зробити Алею героїв. — Думали про Алею слави. Зверталися родичі загиблих. Замовили портрети військових. Коли з’явився екран, а про Алею поки не говоримо. Хоча і плануємо її зробити. Були активісти, які казали, для чого цей екран, краще «Мавіка» купити. І їх ми купуємо. Але екран кожного дня нагадує про те, що війна триває. Коли люди повертаються з роботи, о п’ятій вечора, портрети героїв також прокручуємо.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Радикальна партія Олега Ляшка висловлює глибокі співчуття голові Корюківської районної організації РПЛ, керівнику фракції РПЛ у Корюківській районній раді Волошку Василю Євгеновичу з приводу передчасної смерті сина Едуарда Васильовича, викладача Чернігівського медичного коледжу.

Тримайтеся, друже! Вічна світла пам’ять…


4 Перші після ЗСУ

Суспільство

08.02.2024

Q 30 років Укрпошті

Q кадри

2 лютого поштарі святкували день народження «Укрпош­ ти», 30 років. На головному поштамті в Чернігові в абонентському залі працівники відділення вивішують великий банер із зображенням нової марки. Щойно звільнене від окупантів село, з якого тільки від’їжджають наші ЗСУ, а вже заїхало пересувне поштове відділення. Біля розчинених дверей фургончика зібрались люди, деякі біжать від розбитих ворогом хат до поштарів, які привезли продукти і пенсії. Малюнок розділений на дві марки. Цей дует «Укрпошта» запускає до свого 30-річного ювілею в рамках серії «Героїчні професії». Нова марка «Укрпошта» завжди поруч з вами» присвячується героїчній професії поштовиків. — Сьогодні дуже визначна дата в родині «Укрпошти», та я думаю, і в цілому в Україні, — привітав колег Олександр БОРОДАВКО, директор з розвитку мережі Чернігівського регіону АТ «Укрпошта». На погашення зібралися працівники стаціонарних та пересувних поштових відділень. — 40 тисяч працівників на сьогоднішній день у 27 тисячах поштових пунктів обслуговують населення України. Але буду йти трошки не по шаблону, скажу те, що стосується Чернігівщини, — після короткої паузи продовжив Олександр В’ячеславович — Мені, як директору Чернігівського регіону, є чим пишатися. Моїм колективом, моїми працівниками. Сьогодні з нами тільки невеличка частина з них. Але вони відображають всю ту силу, яка є у нас і яку ми щодня віддаємо нашим клієнтам. Протягом останніх двох важких років війни «Укрпошта» не припиняла роботу майже ні на один день. Приносили пенсії, соціальні виплати, привозили товари навіть у страшному березні 2022-го. Далі почався квітень, звільнення територій. І перші, хто прибув у сільську мережу, Олександр Бородавко — наші пересувні відділення. Ось ці хлопці - командири, дівчата - посестри, — вказує Бородавко на водіїв та працівниць пересувних відділень поряд з ним, — Ті, хто дійсно заїжджав у села, не знаючи, замінований шлях чи ні. Є ще одна не менш потужна сила, завдяки якій Україна тримається — наші волонтери. І в нас є працівники, які протягом останніх двох років майже щоденно виконують цю роль, допомагаючи зібрати кошти на різні потреби.

Ляшко стане суддею у Носівці?

Блок з двох нових марок Тетяна Лебідь, начальниця поштового відділення у Вертіївці на Ніжинщині, збирає кошти на дрони, інші технічні засоби для наших воїнів. Марка, яку ми сьогодні запускаємо, випущена накладом 200 тисяч екземплярів. Також є листівка, на якій зображена справжня пересувна бригада, яка заїжджала на одну із звільнених територій. Все це з сьогоднішнього дня можна придбати у будь-якому відділенні «Укрпошти». Олександр Бородавко подякував колегам за їх нелегку і ризиковану працю в умовах війни: — Наша компанія, наша команда найкрутіша! Погасили, залишили підписи, щоб кожному з учасників погашення на пам’ять залишився конверт.

Олена ГОБАНОВА, фото автора

Дочитали цей матеріал до кінця? І у вас є смартфон. Включіть на ньому фотоапарат. Наведіть його на оцей квадратик. На екрані телефона з’явиться посилання. Натисність його. І дивіться відео.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України провела співбесіди із частиною переможців конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів. На Чернігівщині не вистачає загалом 55 суддів. Комісія рекомендує призначити: Руслана Ляшка суддею Носівського районного суду. Аллу Бойко суддею Городнянського районного суду. Раніше співбесіду пройшли Марія Дубіна на посаду судді Чернігівського окружного адміністративного суду, Тетяна Кузьменко на суддю Господарського суду та Тетяна Костюкова на суддю Чернігівського районного суду. Руслан Ляшко – київський адвокат. Йому 39 років. — Руслане Сергійовичу, чому саме Носівський районний суд? Маєте коріння на Чернігівщині? — поцікавилася у Ляшка. — Так вийшло за рейтингом. — Тепер Вам лишається до­ чекатися указу Президента про призначення? — Ні, ще є один етап — рішення Вищої ради правосуддя. Його не всі рекомендовані проходять. — В адвокатуру прийшли з про­ куратури чи зі слідства? — З суду. Працював помічником судді.

Валентина ОСТЕРСЬКА

Q попрощалися

Загинув поблизу Нью-Йорка на Донеччині Назавжди 22 солдату Андрію Пінаєву з Прилук. Рідні дуже ним пишалися, Навчався в Прилуцькій дитячій музичній школі, грав на кларнеті. Після школи вступив до Прилуцького технічного фахового коледжу на спеціальність електромеханік. По закінченню пішов навчатися до Національного університету біоресурсів і природокористування. З початком повномасштабного вторгнення волонтерив. У березні 2022 року добровольцем вступив до ЗСУ. Був кулеметником. Мав позивний «Барс». Влітку 2023-го став одним з добровольців, які вирушили до зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил. Пізніше його відрядили на південь для виконання бойових завдань у складі бригади морської піхоти. 16 жовтня біля Кринок на Херсонщині отримав важке поранення. Був нагороджений відзнакою «За штурм». Помер 31 січня після тривалого лікування у військовомедичному центрі Одеси. Попрощалися з бійцем в Прилуках. *** У Ніжині навколішки, схиливши голови, проводили на вічний спочинок солдата 39­річного Романа Коржа. До війни він жив і працював у Києві. Після початку великої війни боронив країну у складі 87-го окремого аеромобільного батальйону. Загинув 12 січня біля села Вербове на Запорізькому напрямку. Поховали захисника на кладовищі села Бобрик. *** Війна забрала життя молодшого сержанта 29­річного Сергія Ковтуна з Прилук. Після школи у ліцеї вивчився на слюсаря. Після строкової пішов служити за контрактом. У 2015-2016 роках брав участь в АТО. Був нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО». У цивільному житті працював на Прилуцькому заводі «Пластмас», а потім — на комбінаті хлібопродуктів. У грудні 2022 року знову долучився до ЗСУ. Загинув 12 грудня на Донеччині. *** В Ічні 31 січня попрощалися з головним сержантом 52­річним Борисом Гармашом. Він загинув 20 жовтня на Запорізькому напрямку. У 2015-му брав участь в АТО. З 2017го служив за контрактом. Після початку повномасштабної війни воював у складі 118-ї окремої механізованої бригади. *** Поповнив небесне військо молодший сержант 47­річний Михайло Поляк. Він народився на Закарпатті. У 1983 році родина переїхала до села Даньківка, що на Прилуччині. Після армії працював на будівництві у Києві та у Словаччині. У 2014 році вперше став на захист Батьківщини. З часом повернувся до Києва, а у березні 2022 року у ЗСУ. З червня 2023 року воював майстром номера обслуги. Загинув 5 січня на Донеччині.

Попрощалися з воїном у Прилуках, поховали у селі Богданівка. *** 4 лютого провели в останню путь старшого сержанта, 43­річного Дмитра Дубка, уродженця села Щаснівка на Бобровиччині. Після школи вивчився на агронома. Працював на різних підприємствах. З 2014 по 2016 рік брав участь в АТО. З початком вторгнення став добровольцем. Був командиром аеромобільного відділення. Отримав звання старшого сержанта. Загинув 18 січня поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. *** Житиме в пам’яті рідних солдат Микола Грицюк. Він народився на Рівненщині. Мав мирну спеціальність столяра. З часом доля привела Миколу у Бобровицю. Працював трактористом у ТОВ «Земля і Воля». 7 липня 2022 року його мобілізували. Служив стрільцем та навідником. Загинув 6 січня в Запорізькій області. *** З військовими почестями провели ще одного прилучанина 47­річного Анатолія Позднякова. За фахом він був автослюсарем. З 2003 року працював завідувачем господарства в Прилуцькому міському будинку культури. Торік у вересні його мобілізували. Відправили на фронт. Під Кураховим Донецької області був поранений. Лікувався в госпіталі, а на реабілітацію був доправлений до Прилук. Ускладнення від поранень не дали шансів на життя. Серце зупинилося 28 січня. *** Солдат 48­річний Сергій Бутенко, позивний «Туман», з Ніжина, вивчився у Чернігівському ПТУ-18 на плиточника-лицювальника. Працював будівельником. З перших днів захищав Чернігівщину, а після її звільнення вирушив боронити східні та південні кордони. В останні місяці був на передовій, де й загинув 10 січня. Без батька залишився 13-річний син. *** Горе прийшло в родину Івана та Олени Гавриленків з села Вовчок на Козелеччині. Поблизу Роздолівки Донецької області 27 січня був смертельно поранений їхній син 43­річний Андрій Гавриленко. З перших днів пішов добровольцем. Спочатку був у теробороні Києва, далі продовжив службу в бригаді імені Богдана Хмельницького старшим стрільцем-оператором. *** Чорна звістка прилетіла у село Шатура Ніжинського райо­ ну. 30 січня поблизу Нью-Йорка Донецької області обірвалося життя ще одного захисника, 27­річного Дмитра Прохи.

*** Живим коридором зустрічали і проводжали зенітника 44­річного Андрія Теремецького з селища Любеч на Ріпкинщи­ ні. У мирному житті Андрій закінчив Чернігівський будівельний ліцей. Працював певний час за фахом, а також оператором на АЗС у Чернігові, різноробом у любецькому лісництві. У квітні 2022 року пішов у ЗСУ. Служив номером обслуги зенітноракетного взводу одного з підрозділів. Загинув 15 січня на Запорізькому напрямку. *** Війна забрала життя ще одного ніжинця — Олексія Ільчука. Йому навіки буде 22. Олексій закінчив Ніжинську музичну школу та музичне училище в Чернігові. Навчався в Ніжинському університеті імені Миколи Гоголя і пішов звідти на фронт з початком повномасштабного вторгнення. Останній бій провів 23 січня поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. *** 24 січня неподалік Васюківки Бахмутського району Донецької області загинув старший бойовий медик піхотної роти 34­річний Дмитро Кагадій. Дмитро народився в Борзні. Закінчив Борзнянський сільськогосподарський технікум за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Згодом здобув вищу освіту в Сумському національному аграрному університеті. До війни працював у Києві. *** 20 січня, захищаючи від ворога куп’янський напрямок, загинув 46­річний Ігор Щербак, уродженець міста Семенівка. До відправки на фронт проживав у селі Жадове. Там працював на лісозаготівельному підприємстві.

Валентина ОСТЕРСЬКА


08.02.2024

Кримінал

Поранили у живіт п р и к о р д о н н я єгеря-засновника мисливського господарства

5

Q на полюванні?!

24 січня ввечері неподалік села Углова Рудня Змінилися засновники у «Бізоні». З літа 2022-го по літо 2023 введено обмеження на в’їзд, пересування і провадження робіт Любецької громади, у полі, в живіт поранили 41­річного року було затишшя. А на осінь 2023 року, коли дозріла кукурудза, у прикодонній смузі. Дмитра Приходька, одного з трьох засновників мисливського і до неї пішли кабани, як наїхало на джипах! З дорогими Протримали хвилин сорок, доки не сказав: «Давайте господарства «Бізон». карабінами з глушниками, тепловізорами. Стали ганяти по зафіксуємо час моєї зупинки». Відразу ж відпустили. При— На місце події одразу прибула слідчо-оперативна лісах і полях на автівках і квадроциклах, каталися по людських пускаю, затримка була невипадкова. Напередодні мені група поліції. За попередньою інформацією, під час полювання городах і паях. Вночі рев моторів добре чути, а вдень лише повідомили, що о 20 годині 30 хвилин біля села Углова Рудня товариш потерпілого здійснив випадковий постріл з рушниці та колії, де їздили, видно. По лісу мисливських вишок наставили. була стрілянина. У живіт поранили співзасновника мисливсьвлучив у нього. Поліцейські опитали всіх учасників та свідків П’ятнадцять жителів лишилося у селі, і ті стали боятися зайвий кого господарства «Бізон». події. Зареєстровану мисливську зброю вилучили для направраз з хат виходити. За два роки заборони полювань популяція «Фольксваген Т-5» був з київськими номерами. Водій з лення на експертні дослідження. Триває перевірка дозвільних диких тварин в регіоні відтворилася. Я через дорогу від Броварів був напідпитку, з’їхав у кювет. Потім на нього склали документів на право полювання. Слідчий поліції розпочав пробудинку бачив п’ятьох лосів, — показує фото в телефоні Сергій протокол за керування в нетверезому стані. Коли витягували вадження за ч.1 ст.121 Кримінального кодексу (умисне тяжке Михайлович. — Є комендантська година. Є факт заборони трактором з кювету, в авто відкрилися двері, повипадали тілесне ушкодження) та за фактом незаконного полювання полювання. До того ж, тут прикордоння. Та, певно, тим, хто корита для м’яса. Пораненого перевантажили в іншу машину і в (частина 2 статті 248 Кримінального кодексу), — повідомила приїзджає з карабінами, закон не писаний. Звертався на лінії Петрушах вже передали швидкій допомозі. Наталія СЛАБЕНЯК, речниця Головного управління 102 і 112. Приїздила група швидкого реагування Я знову звернувся на гарячу лінію. 27 січня ще раз Національної поліції в області. поліції, брали в мене заяви і пояснення. Вказав, зателефонував. Питають: «Приєднати ваше звернення до *** де підстрелили кабана , сліди крові, льожку, попередніх?» «Ні — це нове». Я ж уже півтора року заявляю, — Неодноразово звертався до правоохоронців, де підранок лежав, а потім пішов у болота і що коїться у прикордонні. і до влади з приводу незаконних полювань, — там, певне, здох. Вишки, пояснював, мають Ріпкинська селищна рада повідомила про можливість каже 53­річний Сергій ПРОТЧЕНКО, кандидат бути оформлені, як малі архітектурні форми роботи диверсійно-розвідувальних груп противника на юридичних наук, полковник міліції у відставці, і обліковані. Задокументуйте все, я вам доукраїнсько-білоруській ділянці кордону. Так ті ДРГ і на вишку екс­депутат Ріпкинської райради та Любецької кази надав, місце вказав, проведіть експертизу. можуть залізти. Пішов і біля села звалив одну таку мисливську селищної ради. — У вересні 2021 року приїхав Пропонував відео. Марно. Їм це не потрібно. вишку. Бо на ній відеоспостереження, маячки. Для чого вони, жити у село Углова Рудня на Ріпкинщині. Це моя Рекомендували мені — найдіть лося вбитого може, хай контррозвідка розбереться. Заборонено полювання, батьківщина. Знаю кожен куточок в окрузі, адже або косулю і покажіть. Це я маю шукати!? Я не годуйте тварин. Але що ви знімаєте, куди передаєте? Поліцію мій дід був тут лісником і єгерем. Навколо приватні експерт. Беріть кров, в лабораторію і шукайте викликав, навіть не взяли одну з тих штук в руки, я при мисливські угіддя. Коли почалося вторгнення, не далі. них її молотком побив. У поясненні-заяві додав — готовий став тікати за кордон. Не вивіз сім’ю. З однодумцями 10 січня о десятій вечора виходжу на двір і понести відповідальність за те, що зробив. А яка може бути валив ліс, аби перекрити ворожим колонам дорогу, чую — знову стріляють на полях, за кілометрвідповідальність? Цивільна. Та спочатку мені мають показати, знімав вказівники, допомагав теробороні. Згодом півтора від мого дому. Зателефонував на урядощо вишка внесена в паспорт суб’єкта господарювання, вказана волонтерив. ву гарячу лінію. Обгрунтовано з юридичної точки її балансова вартість і т.д. Провести експертизу, якої шкоди 8 травня торік отримав повістку і відразу пішов зору все виклав (у мене ж не просто диплом. нанесено, а тоді заявляти позов. Я закони знаю. Сергій Протченко до військкомату у Чернігові. Там поцікавилися, Певний час викладав в юридичних університеті *** яку посаду хочу. Сказав керівнику ТЦК, що хочу та академії). І після цього дзвінок з незнайомого — Полювання заборонене, що робили ті люди о восьмій посаду, як у нього. Вивчили моє досьє, я учасник бойових дій номера. Представився: Павєл Богдан, вечора, зі зброєю, у прикордонні на ще з Карабаху, в органах внутрішніх справ займався бойовою працівник поліції. Говорив російською. полі? — поцікавилися у Юрія БУ­ Доки Сергій Протченко на Ріпкинщині та професійною підготовкою. Написали, що маю право на Погрожував відправити мене в окопи, ЛАША, директора ТОВ «Мисливське добивається дотримання закону про відстрочку. Потихеньку допомагаю захисникам. І займаюся якщо не заспокоюся. Я сказав: якщо ви господарство «Бізон». заборону полювань під час воєнного дітьми — одному 12, другому сьомий рік. поліцейський, перейдіть на українську. — Мене там не було. У тій стану, люди піднялися на прикордонній Перший тиждень після деокупації у центрі села серед Потім скинув той номер на Міністерство стороні дуже багато вовків, певно, Сновщині, там неподалік міста 19 січня білого дня побачив людей, котрі приїхали на лендровері з внутрішніх справ, хай перевіряють. співзасновник хотів відстрелити вовзастрелили лося, занесеного до Червоної київськими номерами, розбирали застреленого дикого кабана. 25 січня вранці повертався від сім’ї у ка. Їх там було троє чи четверо і книги. І всі знають хто. А 17 січня біля З ними був місцевий єгер. Сказав їм, що під час воєнного стану село. На блокпосту при виїзді з Чернігова стався нещасний випадок. села Жадове прикордонної Семенівської полювання заборонене і це порушення закону. На це єгер зупиняють нацгвардійці, викликають — У офіційному повідомленні громади теж застрелили лося. Хто зупи­ порадив подружитися з ними. Відповів, що я і не сварився. Тоді поліцію. Стали перевіряти зброю, яку сказано, що поранено єгеря. Так він нить браконьєрів­падлюк ? вони ще загубили номерний знак від авто. Його повіз нашому маю, по всіх базах. Мене перевіряють! єгер чи співзасновник? Якщо люди влучно стріляють, то їм дільничному інспектору поліції. А той і до рук не взяв, як і А ті джипи з київськими номерами, в точно місце на передовій. Тільки чому — Він єгер, коли на робочому мою заяву про незаконне полювання. А про знак сказав: «Де яких зброя і корито для м’яса в авто... Як вони і досі не на фронті? місці. А це сталося у позаробочий взяв, туди й віддай». Я кажу: «Це ж доказ!». Порадив віднести вони проїхали зі столиці до кордону? З час. в управління ДП « Ліси України». Після цього все притихло. кінця минулого року постановою Кабміну

Q далі буде?

Отримав три роки умовно. Садив дружину на ланцюг. Жінка перестала випивати Три роки умовно дав Бахмацький районний суд 44­річному Ігорю Росю з села Митченки Батуринської громади. За катування (ч.1 статті 127 Кримінального кодексу) та незаконне позбавлення волі (ч.1 статті 146) йому загрожувало до шести років тюрми. Ігор посадив на ланцюг цивільну дружину, 32-річну Надію Богомаз, щоб не пила. «Вісник Ч» писав торік про це. Суд врахував щире каяття Ігоря Рося. Він запевнив, що більше подібного не вчинить і бажає виправитись. Та й жінка просила його суворо не карати. Ігор жив сам. Перша дружина померла. Зійшовся з Надією. Син від першого шлюбу Ігоря з Надією закінчує школу. У пари народилася спільна донька, зараз вона першокласниця. Рось підробляв на фермі. Надя була вагарем у місцевому сільгосппідприємстві. Та пішла з роботи. Хазяйство, город. Правда, на тому городі односельці частіше бачили пасинка, ніж Надію. Що мачуха погано ставилася до хлопця, знали в селі. У 2019 році за психологічне насильство над ним (штовхала і ображала) поліція склала на неї протокол. А у 2020-му — за невиконання батьківських обов’язків. У хаті було брудно, хлопець голодний. До того ж, жінка іноді впадала в запій. А як зап’є, на декілька днів сходила з дому. Ігор по всьому селу тоді її шукав. Вкотре запила через деякий час після похорону матері. В хід пішло все, навіть парфуми. Ігор вирішив її прив’язати. Ланцюг зачепив за батарею. Сиділа з восьмої ранку до восьмої вечора 24 та 25 жовтня. І 31 жовтня з 10 години. Коли по обіді Ігор з дочкою пішли поратися по господарству, Надія дотяглася до доньчиної мобілки і подзвонила в поліцію. Наговорила різного: і бив, і погрожував. Після цього на чоловіка завели справу. У СІЗО не посадили, відпустили під домашній арешт. До суду так і сидів з дочкою у своєї матері. Вдома на хазяйстві був син. А Надію після пиятики трохи підлікували у лікарні. Звідти вона надзвонювала чоловіку, просила аби забрав. А він вмовляв, щоб більше не випивала. Бо донька любить їх обох і не хоче, аби розійшлися. Нині Надія дочку водить до школи, старається добре ставитися до пасинка. Не випиває та як довго протримається, ніхто не знає. І з чоловіком у них любов. Якщо протягом року (іспитового строку), він не скоїть злочину, то судимість буде погашена.

Q жах

Два Євгенія змусили Євгена роздягнутися до трусів і копати собі могилу У Чернігівському апеляційному суді розглянуть справу Євгенія Головача, жителя Остра, що на Козелеччині. Козелецький районний суд дав йому шість років тюрми. Головача звинуватили за двома статтями Кримінального Кодексу: ч.2 ст. 146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини) та ч.2 ст. 355 КК України (Примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань). Потерпілий — Євген Столяр, його ледь не закопали живцем. Історія почалася ще 22 вересня 2020 року ввечері. Неповнолітній Столяр їхав Остром на ВАЗ 21061. Керувати машиною Євгену дозволив Євгеній Головач. Дорогою Столяр вскочив у яму, пошкодив ходову частину автомобіля. Домовились з Головачем, що Столяр віддасть 1400 гривень як компенсацію за заподіяну шкоду. Минуло півмісяця, Столяр не зміг принести грошей. 9 жовтня, поблизу кафе-бару «Три Піскарі» , воно на березі Десни, Головач з товаришем Євгенієм Дубіною зустрілися із Столяром. Мова зайшла про гроші. Хлопцю пригрозили і змусили його залізти до багажника «шістки». Закрили, тримали десять хвилин, а потім повезли на поле. Погрожували, змусили написати боргову розписку про повернення до 1 листопада грошей за ремонт автомобіля. Після цього Дубіна (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, бо він нині в ЗСУ), за мовчазної згоди Головача, погрожуючи побиттям, змусив Столяра роздягнутися до трусів. Потім Головач мотузкою зв`язав Столяру руки. Кінці вірьовки прив`язав до фаркопу машини і пригрозив тягти за автомобілем. Після цього Дубіна наказав Столяру копати яму. Штикову лопату дав Головач. Жертва, побоюючись, що будуть бити, слухняно виконував все, що наказували. Викопав яму, потім закопав. Після цього йому повернули одяг. Проте забрали мобілку. Можливо, ніхто й не дізнався б про цю історію, аби тривогу не забила бабуся Столяра. Коли той повернувся додому без мобілки, запідозрила неладне. І заявила в поліцію, що йому не повернули телефон. Під час обшуку у Головача вилучили той телефон. Поліцейські передивилися на ньому записи і це й стало ключовим доказом в обвинуваченні. Знайшли і розписку. На суді ні Столяра, ні його законного представника - бабусі не було. Не заявляли вони і про компенсацію моральної шкоди. Можливо, це пов’язано з тим, що раніше Столяр і Головач товаришували і були подільниками. Вкрали у Лутаві та Десні мотоцикли. За це їх засудили. Захист на суді посилався на те, що історія з ямою схожа на жарт. Бо після викопування могили і роздягання усі разом відправились на день народження, і там веселилися. Обвинувачений вину визнав повністю, щиро розкаявся та дав правдиві свідчення. Однак суд вислухав і врахував позицію прокурора. Тож Головач отримав чотири роки тюрми. Також йому згадали угон мотоциклів (бо та судимість ще не погашена). І вийшло шість років. А ще він має сплатити державі 490 гривень за проведені по справі експертизи. Зменшить чи збільшить покарання апеляційний суд, стане відомо після його рішення. Розгляд призначено на 22 березня.

Підготувала Валентина ОСТЕРСЬКА, фото автора


Суспільство

6

08.02.2024

Смачні секрети пиріжків та сала прикордоння

Q друге дихання

Ольга Чижик місила тісто, аж мозолі натерла

Ольга Чижик ліпить пиріжки

У селі Іваньків на Коропщині в колишній шкільній їдальнї печуть пиріжки. Продають, а гроші — на армію. Або перераховують, або щось купляють, наприклад, основи для маскувальних сіток. Придумали таку справу Наталія Остапенко і Тетяна База. Люди підхопили. Пиріжки смажать десь раз на два­три місяці. Як було в січні? Ольга Чижик місила дріжджове тісто, аж натерла мозолі. Два заміси зробила! На жаль, не було Валентини Онос, допомогла б. Людмила Сапон дала варення для солодкої начинки. Ольга Єзепа стояла біля плити. А продавала Ніна Громова — 10 гривень за один рум’яний та духмяний, з хрумкою скоринкою. — Більше трьох тисяч гривень вторгували, але, покривши витрати на продукти, отримали чистих три тисячі, — розказує Наталія ОСТАПЕНКО, директорка іваньківського будинку культури. — До цієї суми тисячу гривень додали односельці, Марина Кривопуск та її мати Віра Петах. Отже, стало чотири тисячі гривень. Попередній раз пиріжки продавали по вісім гривень за Дочитали цей один, бо менші. Яблучне варення матеріал до кінця? для начинки дала Світлана База. І у вас є смартфон. Місили-ліпили Ольга Чижик та Онос. Тоді вторгували Включіть на ньо­ Валентина за день 1650 гривень. му фотоапарат. — Три роки як школа в Наведіть його на Іванькові не працює, — розказує оцей квадратик. Володимир ЯЩЕНКО, староста На екрані телефона Радичівського округу, куди вхо­ з’явиться посилан­ дить Іваньків. — Їдальня при ня. Натисність його. школі була. От і вирішили дати їй І дивіться відео. друге дихання. До великої війни поминальні обіди готували, дні народження гуляли. Із 2022 року почали працювати на допомогу ЗСУ. Ніна Громова з гарячими пиріжками — У колишній шкільній їдальні був тістоміс? — Не було. У жодній шкільній їдальні в наших селах не пам’ятаю, щоб був. — Не плануєте придбати, щоб легше місити? — Якби пиріжки смажили тисячами, то можна б. Але так багато не продаси. У села нашого старостинського округу дівчата вже возили. Якщо раз на місяць пропонувати, купують. А раз на тиждень — хто братиме.

Фото з інтернету

Що робити, щоб не падало? — Щоб дріжджове тісто не падало, кладіть менше цукру, — радить Світлана ГУБАР, господиня з села Клубівка на Ріпкинщині. — І не падатиме, і не пригорить при випіканні. Зовсім без цукру не можна. Повільно підходитиме та й смак буде прісним. Тож коли готуєте опару (рідке тісто, яке роблять безпосередньо перед замісом) сахарцю треба додати. Хоча б столову ложку. Для приготування опари беру переважно сироватку. Пухкіше тісто на сироватці. Й економія — чи молоко чи сироватка, побічний продукт при відтопленні сиру. Сипонула цукру. Трохи солі. На око все роблю. Додала дріжджі. Кришу їх або сиплю сухі. І трішки олії вливаю. Не черствітиме випічка довше і пухкіша вийде. Потім беру борошно. Двічі чи й тричі його просіюю, щоб випічка, знову ж таки, пухкою була. Бо мука повітрям насичується. Пересію, пересію, а тоді вже замішу. Замісила — і щоб постояло на тепленькому. укутати можна. Залежно від того, скільки цукру, скільки олії, яка температура, стоятиме кілька годин. Накрийте плівкою або кришкою, щоб не підсихало. Періодично перевіряйте — працюють дріжджі? Побачили, що вони розпустилися, що опара підіймається, переходьте до другого кроку. До замісу. Додавайте борошно — скільки опара візьме. І решту всього доброго. Смалець можна. Буде на здобне схоже. Можна в мисочці трішки розігріти, але щоб не гаряче було. Смалець чи маргарин,

чи вершкове масло. Яйця. Багато їх не треба. Бо може вийти тугувате. Попередньо збиваю, не відділяючи окремо жовтки й білки. Колись вилкою туди-сюди, і все. А тепер міксером — джиг! Усе додавайте, що хочете. Кидайте цукати (зацукровані сухофрукти), родзинки, горіхи. Можна спеції — ванілін, мускатний горіх, кардамон. Можна куркуму — жовтеньке стане. І нехай піднімається. На тепленьке поставте. Немає такого місця (печі, батареї, котла), можна нагріти велику ємність з водою і в неї поставити меншу з тістом. Як підійде, збиваю його, опускаю, добряче вимішую і нехай знову підходить. Але вже у формі. Третій крок буде таким. У вас має бути підготовлена форма для випікання. Одна чи кілька. У неї кладете вимішане тісто і нехай воно 20-30 хвилин піднімається. Піднялося, а тоді вже ставте в духовку чи в піч. Щоб воно обов’язково у формах підійшло, — наголошує Світлана Миколаївна. — Бо почне в духовці підніматися, може і впасти. — Може, замовляння чи прикмети є, щоб тісто не впало? — Замішуєте, помоліться Господу Богу, щоб вдалося. Як поставили в піч — щоб не ходив ніхто, щоб дверима не ляпали туди-сюди, бо воно від цього осідає. Щоб протягів не було. Взагалі, для випічки треба тиша. Тісто потребує зосередженості. Щоб обстановочка була спокійна, а настрій у вас хороший. І здоров’я, звісно. Зараз я нечасто печу, бо болить права рука в лікті і плечі. Я не вимішаю як слід. Треба тістоміска. Або в кухонному комбайні, або окрема. Тому ладок на сироватці замісила, повидла на середину кожної нашльопала, і готово .

«Щоб смалець смачний вийшов, біля нього треба пограть».

Q у тему

Оксана Марйоха з Васківців знає, як правильно топити свинячий жир — Найкращий смалець з нутряного свинячого жиру, зі здору, — ділиться Оксана МАРЙОХА з села Васківці на Срібнянщині. Родина вирощує свиней («Вісник Ч» писав про це в грудні 2022 року). 29 січня 2024-го в господарстві було аж шість десятків п’ятачків. І на продаж, і для себе. І зварити, і посмажити, і перетопити. — Зі здору смалець корисніший, — переконана Оксана Марйоха. — Пахучіший. Інколи, перетоплюючи, додають звичайне сало. Якщо воно тоненьке, то куди ж його? На шматочки все — і здір, і сало на шкірі — порізати треба, щоб ловко вижарилося. Найкраще топити смалець у печі. Але ж печей зараз не дуже багато. Тому хто на газу, хто в духовці це робить. У глибокій сковорідці, каструлі, чавунці. Я особисто беру чавунець, бажано з товстим дном. І ставлю на маленький вогонь. Чекаю, доки почне смажитися. Упродовж перших 15 хвилин кришкою накривати не треба. Після закипання зменшую вогонь і накриваю кришкою. Можна помішувати кожні хвилин 30-40 хвилин до повного витоплювання жиру.

Як вижариться, зливаєте і кип’ятите вдруге в іншій посудині. А перед цим проціджуєте, щоб не попали шматочки від м’яса, сала. Цідите через марлю або через ситечко з маленькими отворами. Шкварки, які лишаються на дні, я не люблю — віддаю собакам чи котам. А мати любить. — Для чого треба вдруге кип’ятити? — Для однорідності. У салі є вода. Вона під час кип’ятіння випаровується. Унаслідок отримуємо чистий якісний смалець. Чистий жир. Черпаком розливаю його гарячим у банки. Залила баночку, закрила. Якщо скоро їстимемо — під пластмасову кришку і в холодильник. Якщо не скоро — під металеву. Банки не треба стерилізувати. Він жирний, сам стерилізує. Як раніше ковбаси зберігали? Смальцем заливали. І вони добрі були кілька місяців. — Скільки може зберігатися смалець під металевою кришкою? — Кілька років у холодильнику чи погребі. Дехто в морозилку кладе. Або в пакети, або в судочки. Але я на великий термін смалець не закриваю й не кладу. Чим свіжіший, тим кращий. Додаю в каші, у супи. Зажарочка на смальці —

це взагалі смакота. А картопля смажена добріша, ніж на олії. Дехто просто намазує хліб смальцем, зверху посипає цибулькою, перцем. І так можна. У селі споконвіку все на смальці готували. А в містах перейшли на олію. З нею простіше. А з цим клопотатися треба. Щоб смалець смачний вийшов, біля нього треба пограть

Q порада від Оксани Марйохи Як зробити без кишкового запаху?

— Щоб у смальці не було специфічного нутряного запаху, вимочую в солоній воді, — розповідає господиня. — На 10 літрів беру склянку-півтори солі. Що вийшла не ропа, а помірно солона вода. Хоча є люди, що й вимочують у солоній воді і в смалець кидають сіль.

Q корисно знати

Топленим свинячим жиром лікують застуду, кашель, бронхіт. Навіть додають у тепле молоко. Не солоним топленим жиром змащували шкіру в мороз.

Підготувала Тамара КРАВЧЕНКО

Розмовляють два українці: — Ти чув, що від сала з’являється склероз?! — І я так думаю. Коли зранку сальця з’їм, то цілий день не згадую, що їсти хочеться… *** Українець прийшов на сучасне весілля. Випив горілки і почав видивлятись, де ж на столі лежить бодай шматочок сала. А сала немає. То й запитує: — Чуєте, хлопці, а де ж сало? — А ми сала не їмо, — йому пояснюють. — Ні, я, звичайно, розумію, що сало — то святе. Але ж не до такої міри!


08.02.2024

Птаха літав на «Мавіках» і камікадзе

«Вендета»

Тоді я пройшов відбір до бойової групи «Вендета» (Vendetta), яка складалася десь з 20 добровольців і була у складі 59-тої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка ОК «Південь». Взимку 2023 року підписав мобілізаційний контракт. Заробітна плата була така сама, як і в Збройних Силах. Тут вже фізична підготовка була не на першому плані. Беруть у групу і дивляться, як людина поводить себе під час бойових дій, чи стає частиною підрозділу. Щоб не покинув під час бою, тощо. Наша група проводила диверсійно-розвідувальні операції та бомбардування за допомогою «Мавіків» і ФПВ-дронів. Гатили по орках з Джевелінів та Стінгерів. Бойові контакти з росіянами були постійні. Найближче — у перестрілці метрів за 20, коли ті штурмували наші позиції.

— Така собі доросла гра, — описує свої півтора року війни 21­річний Ростислав ФІЛЯ­ РЕВИЧ з Гальчина на Козелеччині, позивний Птаха, військовослужбовець 59­тої окремої мотопіхотної бригади. Він — оператор дронів. — Що я воюю поблизу Донецька, мамі не казав. Брехав, що проходжу навчання на заході України.

— Першим отримав розвідувальний дрон «Мавік». З дитинства захоплювався комп’ютерами, тямлю в техніці. Тому мене й перекинули на дрони. Важкого нічого не було. Розібрався швидко. — Де навчався керувати дронами? — В White Ghost Center. Навчання проходив в січні 2023 року в Україні. Спочатку на полігоні тренувався, потім на кацапах. Найкращий результат був у Донецькій області. За допомогою дронів-камікадзе чоловік 20 русні залишилися удобрювати нашу землю. В інший час «літав» на «Мавіку» і займався розвідкою. Якби не поранення, і зараз був би на фронті. «Мавіки» проводять розвідувальну роботу, деякі можуть скидати гранати на противника. FPV (ФПВ) дрони називають ще «камікадзе». Вони розбиваються об ціль і вражають боєприпасом, який переносять. Такі дрони багато в чому заміняють на фронті снаряди, яких дуже не вистачає. Вартість одного камікадзе — близько 400 доларів (15 тисяч гривень). Уражаєш ціль і 400 доларів

немає. Зате є знищена техніка чи гарний мертвий росіянин. Тому не треба забувати, що війна триває і будь-який донат буде у поміч нашим військовим.

Ця війна — війна дронів. Вони всюди. Всі збирають донати (благодійну допомогу) на дрони. Держава виділяє божевільні кошти на розвиток дронів та на їх закупівлю. В тому числі «камікадзе». На прес-конференції Зеленський зробив заяву, що в 2024 році буде виготовлено і поставлено в армію 1 мільйон дронів. За цим майбутнє, це збереже дуже багато життів. — Який найкращий? — Кожний окремий дрон створений під певні задачі, цілі. — На твою думку, скільки дронів треба? — Для оборони та для визволення окупованих територій від 100 до 300 тисяч на місяць. Сто тисяч — це мінімум на місяць для оборони. 300 тисяч — для оборони і просування, в ідеалі.

«Добробат»

— Я розумів, що ворог у будь-який момент може ступити на нашу землю. Тому ще за пів року до вторгнення з друзями з села вчилися стріляти у лісі, — розповідає Ростислав. — Повномасштабка застала мене вдома, вчився дистанційно на другому курсі науково-технічного університету у Києві. На програміста. Вдома не міг всидіти. Списався з другом. 25 лютого зібрав у наплічник спортивний костюм, документи і вирушив до столиці. З друзями доєднався до добровольчого формування «Добробат». Щось на кшталт «Азова» 2014 року, тільки в 2022 році. — Ти був наймолодшим? — Ні. Були хлопці і по 17-18 років. По ютубу вивчав, як поводитися зі зброєю, як розбирати і чистити автомат. Як працювати з переносними протитанковими ракетними комплексами Джавелінами і Нлавами. Отримав зброю. У мене був РПК (ручний кулемет Калашникова) 1974 року.

Разом з побратимами тримали оборону поблизу сіл Лук’янівка, Рудницьке, Перемога Броварського району на Київщині та Нова Басань Ніжинського району. Навіть страху тоді не було за своє життя. Лише одного разу, коли з танку обстріляли наші позиції, а біля окопу розірвався снаряд, задумався. На щастя, уламками не зачепило. Лише оглух на одне вухо. Коли кацапи вийшли з півночі, частина нашої групи поїхала на схід. Я хотів воювати за країну. На початку літа 2022-го з «Добробату» вирішив піти, було погане забезпечення, як амуніцією, так і грошове. Восени пройшов відбір з фізичної підготовки до Третьої штурмової бригади. З 30 чоловіків вибрали вісім. Але деякі моменти і там мені не сподобалися.

Родинна мазь допомагає при болях у суглобах і м’язах – 32 роки важко працював у ливарному цеху. Два роки мав такий хрускіт і біль у колінах, що не міг ходити. Навіть на ровері не міг їхати. Лікарі виявили стертість хрящів і недостатність змазки у суглобах. Чим я тільки не мазав: і кінською маззю, і знеболюючими, а біль не стихав, – розповідає Федір К., 64 роки, із села Більче на Львівщині. – Сусід дав газету зі статтею про родинну мазь, проконсультувався з лікарем, придбав собі. Щовечора втирав у ділянки тіла, як радив лікар. За кілька днів біль зменшився, за тиждень вже на ровері їздив. Набагато ліпше почуваюсь, – продовжує чоловік. – Вже не так хрупотить у колінах, добре ходжу. Третю баночку купив. Мазь від болю в суглобах виготовлена з натуральних компонентів. Допомагає при артритах, артрозах, міозитах, плекситах, бурситах, грибкових інфекціях шкіри і нігтів, геморої, мастопатіях.

Моя основна задача в групі — «льотчик» з дронами «Мавіками» і ФПВ (FPV)- дронами. — Що було найважче на фронті? — Загибель 1 квітня 2023 року Даніїла Ляшука з позивним Моджахед, засновника та командира «Вендети». Будучи білорусом, він пішов добровольцем воювати в Україну після окупації росією Криму у 2014 році. Він був мені за старшого брата.

Саме Моджахед дав мені позивний « Птаха». У фільмі «Пірати Карибського моря» був персонаж з щупальцями, який казав Джеку: «Тепер ти нікуди не дінешся від мене, Птахо». Так само, жартуючи, казав мені Моджахед. На початку вересня 2023-го «Вендета» розпалася і я залишився служити в 59-тій окремій мотопіхотній бригаді. Перейшов у батальйон.

Підірвався на міні

Ростислав Філяревич

Вже не в комп’ютері

7

Доля

– Ця мазь без токсичних речовин, тому не має шкідливого впливу на організм. Її рецепт – наша сімейна таємниця, що передалася ще від прабабусі, – каже Сергій Валентинович Щербина, 52 роки, терапевт із Києва. – Її треба наносити на уражені ділянки одинтри рази на день. Знімає біль, усуває запалення. Полегшення зазвичай настає на третій-п'ятий день. Користуватися слід до зникнення симптомів при навантаженнях і у спокої. Замовити засіб можна за тел.:

067­757­98­20, 050­574­97­81.

Доставка «Новою Поштою», «Укрпоштою» або самовивіз з кабінету лікаря за адресою: Київ, просп. Григоренка, 39­б, 3­й пов., каб. 125. Сайт: phytodoctor.com.ua Ліцензія на медичну практику видана МОЗ України серія АЕ № 283488 від 12.12.2011

У вівторок, шостого лютого Ростислав Філяревич з батьком Анатолієм приїхали у Чернігів до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по старому військкомат). Збирає довідки, аби лягати у лікарню на протезування. На милицях сходами піднімається до будівлі. Хлопець втратив ліву ногу (ступню і вище). 27 вересня 2023 року Ростислав наступив на протипіхотну міну. Витягав з бою побратима. В важкому, але стабільному стані його встигли довести до лікарні з численними осколковими пораненнями. — Інвалідності й досі не отримав. Можуть дати третю групу. І тепер наші можновладці в Верховній Раді хочуть, щоб такі, як він, раз на рік приїздили на перекомісію. З села оце добиратися. Ще можна зрозуміти, коли на перекомісію відправляють чоловіків з загальними захворюваннями чи контузією, — обурений батько Ростислава. — І самому доїхати важко. Пробував на зчеплення в машині нажати — не виходить. — Вночі у складі групи з п’яти чоловік зайшли на щойно звільнені позиції поблизу села Невельське на Донеччині. Ту місцевість майже не знали. Перед нами був штурм, нам треба було окопатися, — розповідає Ростислав. — Як тільки стало світати, по нам стали працювати «Мавіки», скидати гранати. Потім стало бахкати в нашу сторону з протитанкової гармати «Рапіра». Почався мінометний обстріл. Третя міна потрапляє в наш склад боєприпасів. Десять метрів від окопу. Усі отримали контузії, уламками ранить двох побратимів. Одного в плече, міг сам пересуватися. Іншому посікло ноги і руку. Передали нашим, що є поранені. Стали чекати на евакуацію. Допомога могла дістатися до нас лише пішки. Коли нас забирали, над окопом знову висіла ворожа «пташка». Я і ще п’ять воїнів на ношах несли пораненого. Метрів 700 треба було пронести. Русня спостерігала за нами. 120-й міномет знову працював в наш бік. Метрів за 50 розірвався черговий снаряд. Впали перепочити на декілька хвилин в невеличкій ямці. Я йшов попереду. Знали, що навкруги мінне поле. Першу протипіхотну міну пройшов, попередив про це побратимів. Проходжу ще декілька метрів і наступаю лівою ногою на другу.

Відлетів трохи, але був при тямі. Зміг самостійно накласти турнікет. Курси тактичної медицини проходив і в «Добробаті» і в «Вендеті». Як надати допомогу у невідкладній ситуації, знаю напам’ять. Бронік і каска вберегли мене від уламків. Хоча один потрапив зліва у скроню, ближче до брові, та в руку. Міна розірвала ступню. А до евакуаційного пункту ще залишалося метрів 500. Трьохсотий, якого несли, чоловік за 45 років, сказав, щоб його залишили і несли рятувати молодого, тобто мене. Мене переклали на його ноші і теж понесли. Метрів через 200 назустріч їхали хлопці з тачкою на двох колесах. Її переробили для евакуації поранених. Двоє мене везли до точки евакуації, інші вернулися за тим старшим трьохсотим. Згодом я дізнався, що того теж вчасно забрали і врятували. Від ступні залишилася частина п’яти. Решта ноги теліпалася. Щось врятувати було неможливо. Машиною мене повезли в прифронтову лікарню на стабілізацію. Наступного дня відправили в Дніпро. Зробили операцію – відрізали частину п’яти, яка залишилася. Зашили. Реабілітація тривала три з половиною місяці. Ногу готували до протезу і навантажень. Лікування і реабілітація були безкоштовні. Всього було три операції.

Час від часу сняться цікаві сни — бої, яких не було — На наступному тижні планую їхати в Київ і починати протезування. Треба виготовити куксоприймач, який буде надіватися на ногу. Кажуть, місяці три на це піде. Це буде тимчасовий тренувальний протез. Потім ще треба буде робити постійний. Усе безкоштовно, держава покриває всі витрати. — Виплати продовжують йти?

— Зараз отримую лише грошове забезпечення. Трохи більше 20 тисяч гривень. Перші чотири місяці після поранення отримував «бойові» 100 тисяч. — Дівчина є? — Немає. Повернувся до навчання. Брав

академічну відпустку в університеті, але зараз вже відновився на другий семестр другого курсу. Одноліткам хочу сказати, не треба витрачати дарма час. Всі ми, чоловіки, будемо на війні. Хлопцям на фронті потрібна заміна. Більшість з них по два роки не були вдома, на ротації. Треба проходити курси тактичної медицини, готуватися фізично. Це допоможе, коли опинишся на фронті.

Ольга САМСОНЕНКО. Фото автора

Дочитали цей матеріал до кінця? І у вас є смартфон. Включіть на ньому фотоапарат. Наведіть його на оцей квадратик. На екрані телефона з’явиться посилання. Натисність його. І дивіться відео.


Гумор 8 Шановна нервова система! Тримайся, с...ка! Ми повинні витримати все! Рік тільки почався...

08.02.2024

Q хочете анекдотик... хочете анекдотик...

Оце так запити!

— Ні, пані, у нас не секс-шоп. І це зовсім не те, що ви думаєте.

Дівчина заходить у секс-шоп. Довго вибирає фалоімітатори. Врештірешт до продавця: — Мені, будь ласка, ось цей чорний, той зелений і ще оцей червоний. — Чорний і зелений — будь ласка, а щодо вогнегасника, то треба з директором порадитися.

Л. ДУШКА

Як у себе в лікарні

Чоловіку прописали уколи на десять днів. Попросила сусіда Івана Петровича — він лікар. Якось у нас були гості. Дзвінок у двері. Заходить сусід і з порога на всю квартиру: — Привіт, Тамаро! Я до твого чоловіка. Ж...у є чим змазати?

П. ГУМЕНОК

Гроші залишаться в сім’ї

ва

Пройшли вибори у Верховну Раду. Зустрілися два депутати: один прокурор, другий бізнесмен. Бізнесмен: — У мене власний бізнес, колеги-бізнесмени допомогли грошима — я за них провів виборчу кампанію. А ти за які гроші? Прокурор: — Відпускні отримав... — Ні фіга в прокурорів відпускні! — Так це дивлячись кого відпустити...

Сп ра

Відпускні, та не ті

Помирає багатий мужик. Усі свої статки заповідає двом синам. Але роботящому і тямущому Василю залишає лише забігайлівку, а вічно п’яному Федору — усе інше. Священик, який прийшов сповідувати помираючого, намагається наставити на праведний шлях: — Це не моя справа. Але Федір за пів року проп’є весь спадок. — Правильно. Але, де він його проп’є, якщо в селі лише одна забігайлівка?

Л. ГРУШКО

А. ВІВЧАРЕНКО

ктор Дире рану ресто

— Перестань бити відвідувачів по голові. Інших місць у них немає, чи що?

Керівництво вирішить

Заходить амбал в ресторан. До нього підходить метрдотель: — Що б ви хотіли? — Ну... У вас висить оголошення, що потрібні охоронці. — А що ви вмієте робити? — Дивіться... Заходить до зали. Бере однією рукою за комір, другою за штани дуже вгодованого мужика і легко викидає через вікно на вулицю. — Ну як? — В принципі, нормально. Зараз хазяїн ресторану зайде назад, тоді і продовжимо нашу розмову.

Г. ДЗЕРКАЛЬ

Прийшла до діда, який славився на все село своєю мудрістю, молода жінка і запитує: — Скажіть, що означає, якщо до мене в дім ластівка залетіла? — Чого ж не сказати? Скажу! Це в тебе або двері, або вікно були відкриті. *** Приїхали в місто з села батько з си­ ном. Пішли в театр на «Лебедине озе­ ро». Балет в розпалі. Син — батьку: — А чому вони всі на носочках хо­ дять? — Не знаю. Лебедів багато. Мабуть, увесь двір у гівні. *** Бандит на прийомі в терапевта. Лікар: — Аналіз калу показав, що у вас глисти... — Ти чого, в натурі. Що за стидоб­ ний діагноз? Напиши що­небудь інше, круто придумай. Лікар подумав хвилинку і написав: «Очкові змії». *** Екзамен з історії. Професор до сту­ дентки: — Як називаються документи, що посвідчують повноваження представ­ ника? — Не знаю. Професор по складах: — Ман­да­ти! Дівчина обурено: — На себе подивись, старий козел. *** Дзвінок о 5.00: — Алло, я туди потрапив? — Ні, не туди. Вас послати, куди треба? *** Жінка приходить до лікаря: — Я хотіла б зробити стерилізацію. — Але це дуже серйозне рішення. Не спішіть. Порадьтеся з сім’єю. — Уже порадилась. 17 — за, один — утримався. *** Дивно, з весіллям і розлученням вітають ті ж самі люди і однаково щиро. *** Білка одного разу спробувала пиво і зрозуміла, для чого вона все життя зби­ рала горіхи. *** Майстер на всі руки одружився з хворою на всю голову. Тепер дурна го­ лова рукам спокою не дає. *** — Путівка в санаторій для моєї дру­ жини обійшлась дорого, але окупилася. — Що, дружина вилікувалась? — Вона не повернулася! *** Зіркопад. Зять із тещею загадують бажання. Зять загадав. Теща не встиг­ ла. *** Познайомився з дівчиною — реаль­ на секс­бомба. Минуло два тижні — шу­ каю бомбосховище. *** — Ти мене любиш. — Це питання? — Ні, нагадування. *** Цікаво влаштований дитячий шлу­ нок: коли в нього вже не влазять три останні ложки супу, туди вміщаються ще три пряники, п’ять цукерок і мандарин. *** Врешті­решт зрозуміла, чому я гладшаю. Це від шампуню! Ось на етикетці прочитала: «Укріплює і надає об’єм». Від сьогодні миюсь засобом для посуду, на якому написано: «Розчиняє жири, навіть найстійкіші». *** — Яка подушка потрібна, щоб добре спати? — Фінансова. *** Дівчата, якщо чоловік просить вас залишитися, не забудьте уточнити — залишитися в дівках, дурепою, друзями чи на ніч. *** — Любий, я в тебе єдина? — Звичайно. Була б у мене друга така ж, я б уже в психлікарні оселився. *** Якщо чоловік говорить, що вам

усю ніч не дасть очей зімкнути, — не радійте. Може, він хропе, скотиняка така. *** — Як ти з дружиною проводиш вихідні? — Як пасатижі. — ??? — Перекусимо і далі лежимо. *** Бабуся на базарі: — Скільки коштує м’ясо, синку? — А в тебе валідол із собою? *** — Пенсіонерам на пошті давали енергозберігаючі лампочки. І я взяв. Прийшов додому, вкрутив, а вони не горять. — Усе правильно. Енергію бере­ жуть. *** Недавно німецькі виробники зрозуміли: ремонт машин приносить більше грошей, ніж продаж нових надійних автівок... А наші автовиробни­ ки це знали давно. *** Хочу взяти відпустку за чужий раху­ нок. *** Відправила чоловіка в магазин і відключила мобільний телефон. Бо на­ став час бути самостійним. *** — Здрастуйте, вам телефонують з банку. Скажіть, ви користуєтеся якими­ небудь нашим послугами? — Користуюся. Коли проходжу повз, роздивляюсь себе у ваших дзеркальних вікнах. *** Чоловік — дружині: — Вибач мені, будь ласка. — Номер моєї банківської картки знаєш? — Так. — От туди і проси вибачення. *** Не варто нити й сумувать, А треба просто посміхнуться. Якщо ж соплі розпускать, На них можна послизнуться. *** — Моя дружина заробляє більше мене. — Та ти що? Чоловік повинен бути добувачем. — А я і є добувач. Добув цю роботя­ щу жінку і не парюсь! *** Сніг — це лінивий дощ. Крім того, що він лежить... його треба ще й з місця на місце переносити. *** Учора почула цікаву приказку: «Чим похвалишся, без того і зостанешся». Так ось, хвалюсь своїм кредитом, зайвою вагою і гемороєм. *** Таргани в голові є у всіх. Просто в одних вони домашні, тихі, а в інших — дикі, бійцівські. *** На уроці фізкультури: — Так, хлопці, хто з вас курить? Тільки відверто, не брехати. Двоє піднімають руки. — Значить, ми з вами покуримо. А іншим — п’ять кругів по стадіону. *** Бабуся вп’яте звертається до сто­ матолога з проханням підігнати вставну щелепу. — Добре. Я перероблю, але це останній раз. Не бачу причини, щоб вона не підходила до вашого рота. — При чому тут мій рот? Вона не влазить у чашку з водою. *** — Добрий день, я хочу на весілля замовити реаніматора. — Ви хочете сказати аніматора? — Ні­ні, усе правильно. *** — Хочеш, прокатаю на величезній машині з сильним мотором? — Давай. — Тоді нам на автобусну зупинку. *** Дитині сказали принести на урок праці 15 винних пробок... на завтра. Буде складно, але я впораюсь.


ЗАКУПОВУЄМО ТЕЛЯТ, КОРІВ, КОНЕЙ, СВИНЕЙ А також корів на молоко

та робочих коней

Високі ціни 063­065­02­18, 098­303­09­28

Куплю ВРХ,

корів, телят, биків, коней, свиней,

ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ.

шкури ВРХ

Доріз цілодобово.

Перевезення. Доріз цілодобово. 096­152­07­43,063­497­93­27.

098­74­11­833, 063­13­71­061.

Закуповуємо телят, свиней, корів на молоко, коней для праці

Тел.:

068­69­37­521; 099­29­88­987; 093­84­73­088.

11

Передостання

08.02.2024

ЗАКУПОВУЮ: телят,

свиней. Телят на відгодівлю. За найвищими цінами. Тел.: 098-427-54-48, 093-235-42-70, 066-924-32-38.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

096-69-05-018, 063-915-91-97.

093­131­63­72 068­374­04­18

ДОРОГО ЗАКУПОВУЄМО ВРХ, КОНЕЙ, ТЕЛЯТ.

Дорого закуповуємо

ВРХ, коней, свиней, телят Доріз цілодобово

Тел. 097­192­80­90 (Сергій) БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

М’ясне підприємство

дорого закуповує

067­786­68­00, 066­75­90­993.

ВРХ без посередників живою вагою: корів, кіз; телят; коней, биків, телиць; свиней. Беремо на утримання корів та коней. Доріз цілодобово.

ВІКНА ДВЕРІ ТОВ БМПК закуповує:

врх, телят, коней, свиней на м’ясо та утримання. ДОРIЗ ШВИДКО ТА ЗРУЧНО

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

Тел. 063­756­96­56,

096­041­76­97.

М’ясокомбінат закуповує:

корів, биків, телят, коней, свиней. Ціни найкращі. 068­130­08­73, 099­480­58­46.

Доріз цілодобово. Перевезення.

на воду під ключ. 093­750­28­64.

096­690­51­57, 093­157­31­37

Тел.: 093­63­78­193, 098­54­59­568

СВИНЕЙ 80­85 грн/кг ТЕЛЯТ 70-80 грн/кг

Куплю коней, корів, биків, телиць.

Новий приватний м’ясокомбінат

закуповує ВРХ

Телефонуйте

Дорого ВРХ:

телят на відгодівлю, корів, коней, свиней. Доріз цілодобово. 096­387­62­62,099­618­52­77

КУПЛЮ МОТОЦИКЛИ:

НАТЯЖНІ СТЕЛІ

«МТ-12», «К-750», «М-72», «МВ-750/650»

та нові запчастини. Тел. 067-880-93-50.

Тел.: 093­210­10­10, 097­726­78­39.

ЗАКУПОВУЄМО на відгодівлю: телят, телиць, бичків, корів та коней. ДОРОГО 097­66­99­500 Тел.: 093­500­53­10 099­28­43­414 Куплю корів, коней, телят, свиней, а також корів на молоко та робочих коней.

Доріз цілодобово. Високі ціни.

093­093­17­43, 068­815­86­93.

Робота! Прибиральники, двірники (м. Київ). Добові

зміни. Тел. 063­790­40­57.

Ремонт холодильників удома в замовників. Тел.: 097­721­39­69, 063­255­24­58

097-100-03-80, 050-882-54-45

ЗАКУПОВУЄМО корів, коней, свиней, телят на утримання та перевезення. 093­93­65­979, 097­438­10­08, 050­262­91­99.

Потрібен працівник на свиноферму в м. Чернiгів.

Без шкідливих звичок. Вахтовий метод роботи, забезпечуємо харчування та проживання. Зарплата 7000 грн за 14 днів Тел. 050­236­60­99

ЗАКУПОВУЄМО ВРХ. ДОРІЗИ

Тел.: 073­158­57­73, 096­957­45­37

093­945­72­83, Тел.: 068­594­91­12.

ВАЛИМО ДЕРЕВА

Потрібна бригада людей для закладки вугілля

063­489­85­45, 096­659­90­33, 096­626­74­40

в піролізні бочки, м. Городня. А також

рамник на пилораму. Житло надається.

Тел. 063­053­30­88.

будь-якої складності. Помірні ціни.

Втрачене чорнобильське посвідчення на ім’я Кравченко Марії Василівни серія Б №165369 видане 16 січня 1993 року вважати недійсним.

Передплачуй «Вісник Ч» — найцікавішу газету області!!! Тільки найсвіжіші новини! Q де моя велика ложка?

Рецепти до вашого столу

Сендвіч Відьмака

Корови – 40­55 грн Коні – 35­45 грн Бики – 63­73 грн Ціни Телиці – 55­65 грн змінюються. Тел. 068­867­24­91

Гарантована знижка пенсіонерам!

работа під ключ. Тел.: 093­150­32­32, 098­049­49­39, 066­476­44­49. Сергій.

Куряча грудка — 350 г, печериці — 100 г, хліб — 4 скибки. Для соусу: майонез — 3 ст. л., петрушка — жменя, сік ли­ мона — 1 ст. л., сіль, перець — за смаком. Для маринаду: темне пиво — 200 мл, часник — 2 зубчики, гостра гірчиця — 1 ст. л., мед — 1­2 ч. л., сік половини лимона, солодка паприка, сіль, перець — за смаком. Інгредієнти маринаду покласти в каструлю (часник вичавити через прес) і ретельно перемішати. Готувати 15-20 хвилин, довівши до загустіння. Остудити до кімнатної температури. Обмазати маринадом курячі грудки та поставити в холодильник мінімум на годину. З’єднати всі інгредієнти для соусу, поставити в холодильник. Обсмажити грудку на олії з двох боків. Наприкінці смаження додати кілька ложок води і тушкувати під кришкою близько хвилини. Гриби нарізати товстими скибками і на тій же сковороді обсмажити з кожного боку. Довести до смаку сіллю та перцем. Обсмажити скибочки хліба з двох боків. Хліб намазати соусом, покласти обсмажені гриби та курячі грудки, притиснути другою скибкою хліба, змастити соусом.

Курка на солі в духовці

Курка — 1 кг, сіль — 1 кг. Важливо вибрати якісну тушку без проколів шкірки, помірно жирну, з пружною шкірою та без плям. Ідеальна вага тушки — 1,52 кг. Сіль беріть звичайну, не йодовану. Саме сіль відіграє важливу роль у цьому рецепті. Вона створює в духовці соляний мікроклімат, який запечатує в курці всі соки. Тому обов’язково потрібно брати курку з неушкодженою шкірою. Солі не шкодуйте, ідеальна пропорція — пачка солі на одну тушку. Висипте всю сіль у суху форму з бортиками. Викладіть на неї курку спинкою вниз, ніжки мають бути зав’язані. Солити нічого не потрібно, м’ясо виходить солоним. Розігрійте духовку до 180 градусів. За цим рецептом запікайте курочку з розрахунку 45 хвилин на кілограм ваги. Після години можна перевірити на готовність — проколоти в районі стегна. Якщо витікає прозорий сік — курка готова.

Салат за 5 хвилин

Яблука — 600 г, морква — 400 г, чищені волоські горіхи — 200 г, майонез. Ділимо яблуко навпіл, вирізаємо серцевину, після чистимо від шкірки. Важливо: саме в такому порядку (якщо робити в зворотному, яблуко розвалиться). Ріжемо очищені яблука невеликими кубиками або часточками, можна натерти на овочерізці або крупній тертці. У такий салат піде будь-яка форма нарізки — вибирайте ту, яка вам до душі. Моркву також ріжемо соломкою або натираємо на тертці. Волоські горіхи подрібнюємо ножем і змішуємо всі інгредієнти. Заправляємо салат майонезом. Очищені волоські горіхи, за бажанням, можна залити на хвилину окропом, тоді з них легко відійдуть шкірки. При подачі прикрасити зеленню, листочками салату.

Домашній зефір на желатині

Вода — 80 г, цукор — 270 г+ 50 г, агар­ агар — 8 г (силою 900), фруктове пюре — 200 г, яєчні білки — 3 шт., лимонна кислота — 1/3 ч. л., сіль — дрібка. Підготувати кондитерський мішок. До білків додати лимонну кислоту, сіль, 50 г цукру і збивати до стійких піків на середній швидкості. У сотейнику з товстим дном з’єднати воду, 270 г цукру, агар-агар, фруктове пюре. Суміш з пюре поставити на середній вогонь. Пюре постійно помішувати і після закипання варити 4-5 хвилин. Зняти з вогню, активно перемішати. Гарячий сироп влити до збитих білків. Міксер має збивати на швидкості вище середньої. Перекласти масу в кондитерський мішок і відсадити на застелене деко. Залишити до стабілізації (застигання).


12 Q офіційно

Наостанок

08.02.2024

Міністерка закордонних справ Канади на Чернігівщині: де була та про що говорила

«Будинок жахів» — так Міністерка закор­ донних справ Канади Мелані Жолі назвала підвал­катівню у школі Ягідного. Також під час візиту на Чернігівщину минулої суботи вона оглянула руйнування, які завдала росія в самому серці обласного центру. «Щиро вдячна людям, які пережили жахи окупації, за мужність спускатися туди і розповідати. Це ще одне підтвердження того,що українці — незламна нація, - зазначила пані Міністерка.— В Україні я вчетверте, однак на півночі — вперше. Попри обставини, все ж щаслива тут бути. Тут є щось рідне моєму

серцю, адже народилася на півночі Канади». Начальник ОВА В’ячеслав Чаус коротко доповів про стан справ в області від початку повномасштабного вторгнення та подякував за потужну підтримку Канади. «Одним з перших, хто відгукнувся на наші проблеми навесні 2022 року, був Фонд «Партнерство за сильну Україну», який фінансується зокрема і Урядом Канади. Спільно ми змогли відновлювати житло, медичні, соціальні, освітні заклади; громади отримали низку спеціалізованої техніки. Фонд переймається і безпековими питаннями — плануємо

встановлення нової системи оповіщення в Чернігові», — акцентував начальник ОВА. До слова, нещодавно три громади області долучилися до ініціативи «Інклюзивне відновлення за лідерства громад (CLIR)», яку реалізує проєкт SURGe. Це допоможе прокачати вміння і планувати та управляти власними пріоритетами відновлення. Саме комплексне відновлення є метою як Чернігівщини, так і Канади. Як зауважила пані Жолі, у найближчих планах — організація візиту представників бізнесу Канади зокрема до прикордоння.

Мелані Жолі у підвалі школи Ягідного Адже в країну, яка так відчайдушно бореться, необхідно інвестувати. І це не просто про солідарність, це про розумні вкладення. Спільно з начальником ОВА В’ячеславом Чаусом делегація вшанувала пам’ять загиблих у російсько-українській війні.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації

Зустріч у Чернігівській ОВА

Q гороскоп з 12 по 18 лютого ОВЕН. Для досягнення успiхiв на службi долайте перешкоди, упевнено йдучи до мети. Наполеглива праця буде винагороджена. ТIЛЕЦЬ. Якщо не вiдволiкатиметеся на стороннє, то тиждень буде вдалим у бiзнесi. Порадує чоловiк або партнер. БЛИЗНЮКИ. Вашi активнiсть i заповзятливiсть дозволять отримати професiйнi перемоги. Не виключенi неприємнi контакти з керiвництвом. На великi доходи не сподiвайтеся.

РАК. Попрацювати доведеться наполегливо, не виключенi невдачi. Якщо немає вагомих причин зупинитися, продовжуйте здiйснювати задумане. ЛЕВ. Можливе досягнення успiхiв у працi за допомогою нестандартних пiдходiв i оригiнальних рiшень. Поставтесь до проблем в сiм`ї спокiйно, i вони вирiшаться швидко. ДIВА. Старанно i рацiонально працюючи, досягнете добрих результатiв i премiй. Повернуть вам i забутi борги.

Реєстраційне свідоцтво ЧГ №314 від 18 листопада 2004 р.

Засновник: трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Видавець: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко

ТЕРЕЗИ. Пiдвищиться оборотнiсть фiнансiв, тому утримати в руках грошi буде складно. Порадуйте подарунками близьких. СКОРПIОН. Виконання нудної роботи зажадає терпiння i ентузiазму. Фiнансове становище стiйке, але не вплутуйтеся в сумнiвнi операцiї. Успiхи в домашнiй працi легко досяжнi. СТРIЛЕЦЬ. Шлях до трудових перемог буде важкий. Фiнанси порадують неледачих. Якщо грошей не вистачає - шукайте нове мiсце роботи. Новi знайомства нестимуть таємницi i недомовленостi.

НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1-й поверх. Телефони: 675-186 (редактор), 675-188, 675-189, 675-522 (кореспонденти), Тираж 30171 093-42-89-990 (бухгалтерія), 675-187 (відділ реклами). Електронна пошта: vistnik_777@i.ua

КОЗЕРIГ. На роботi можливi проблеми. Розуму, досвiду i терпiння їх вирiшити у вас вистачить. Високi шанси пристойно заробити. ВОДОЛIЙ. У справах все повинно складатися успiшно. Але доведеться займатися рутиною. Рiвень доходiв — трохи вищий за звичайний. Може потягнути на творче самовираження. РИБИ. Позитивний емоцiйний настрiй, трохи оновлений iмiдж плюс ваш природний магнетизм — i ви на висотi. Успiх в справах повинен вас супроводжувати. Порiвнюйте витрати з доходами.

НАШІ РЕКВІЗИТИ: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник” р/р UA2338080500000000 26000115829; АТ “Райффайзен Банк “Аваль” м. Київ; МФО 380805; код 31188511.

Зам.8206 Індекс 61062

Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, організацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність фактів відповідальність несуть рекламодавець і автор публікації. Проплачені матеріали в газеті позначаються знаком «реклама», «трибуна», «імідж», «добра справа», «актуально». Люди добрі! Ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч».

Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, віддрукована ВАТ "Десна".


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.