Михайла Кравченка ледь не вбило «Градом». Продав
мед, кіз і трактор
— Збираємо з дружиною
речі, будемо переїжджати. До
останнього терпів. Аж поки
ледь не загинув. Рашисти по
селу гатили мінами безперестанку три дні, з 23 по 26 вересня. Прилетіло в
сусідній будинок. Вигорів ущент, — каже 66річний Микола КРАВЧЕНКО, житель Мощенки, Городнянщина. Село — за вісім кілометрів від монумента колишньої дружби, де сходяться кордони трьох держав. — Удома тримав багато бензину, солярки й інших паливних речовин. У неділю вирішив відвезти подалі від дому. Проїжджаю на своїй «Волзі-31029»
повз кладовище, аж як засвистить. Навколо стали падати снаряди від
«Граду». Машину підкинуло. Вогонь асфальтом від уламків пішов. Я
надавив на газ і скоріше додому помчав. Військові потім підрахували:
більше 30 прильотів було на тому кутку.
— Куди їдете?
— До синів у Луцьк. Обидва військові.
Дома збув майже все господарство. Маю 35 вуликів, меду накачав
близько тонни. Тепер збуваю швиденько, прошу по 99 гривень за літр.
Залишилося ще десь два центнери. Довелося продавати двох дійних
кізочок. Чисто символічно попросив по 500 гривень за одну. Козлика
віддав даром. Нема коли торгуватися.
Також продав за тисячу доларів (близько 37 тисяч гривень) свій
трактор Т-40 та за 500 доларів усі сіялки, віялки, копалки, сажалки й інше
приладдя до нього. Трактор далеко не поїхав. Новий власник живе тут же,
на Городнянщині.
Ольга САМСОНЕНКО
Суспільство
Володимир Гонгадзе, Марина Патенюк, Тамара Назаренко та інші місили глину
мазали стіни, щоб відновити
ліцей-мазанку в Лихачеві на Носівщині
толокою
ліцей. Збиралися тричі. Працювали десятки людей. Наприклад, Володимир
Гонгадзе, Марина Патенюк, Тамара Назаренко — селяни. Світлана Макаренко — вчителька біології та інші вчителі. Наталія Тонконог, Тетяна Микуленко — прибиральниці. Ярослав Кириченко — робітник ліцею. Олена Кузьмичова, Іванна Філяк — одинадцятикласниці.
А ще були волонтери. Багато.
Можливість відновлення ліцею знайшла Світлана ГРОШ, директорка лихачівського ліцею — Побачила повідомлення у фейсбуку, заповнила анкету, подала заявку, — розказує Світлана Іванівна. — І ми виграли. Вісім шкіл Чернігівської області відновлюються за цією програмою. Решта — з Харківської та Київської областей. Лихачівська школа була розбита в березні 2022 року уламками збитої рашиської ракети, що летіла на Ніжин. Приміщення старе, йому
більше ста років. Вирішили відновлювати як хату-мазанку. Серед волонтерів був Микола Степанець. Столяр, дизайнер, будівельник, який
працює в народному стилі.
— Людина (Микола Степанець) живе в тому часі. У думках літає, — ділиться враженням Олександр СЕМЕНЕЦЬ, лихачівський староста.
— Не боїться роботи. Коли зідрали зі стін стару штукатурку, коли зняли дах, — це на початку серпня було — я думав, що воно ніколи не зробиться. А вже зробили 95 відсотків.
Закінчують внутрішні роботи і роблять доріжки, — продовжує. — Художниця розмалювала стіни. Велика будівля — 40 на 60 приблизно. Їй 150 років. Тепла школа була, а тепер ще тепліша. Дерев’яні стіни, глина й солома для утеплення. Вчитимуться перші-четверті класи. Там вони й вчилися. Було затишно, а стане ще краще. Роблять два коридори, бібліотеку, спортзал. Підвісна стеля, нерівності гіпсокартоном вирівняли, замінили всі вікна (деякі були ) на металопластикові, дах накрили металочерепицею. А був шифер гнилий, протікав у дощ. Волонтери мінялися. Приїздило то 10, то 12, то 15. Починали канадці, а тепер, кажуть, німецькі кошти освоюють.
Їли вони в шкільній їдальні. Закуповували продукти організатори, а наші кухарі готували. Спали в школі та наметах поряд зі школою.
— Романи не крутили з місцевими?
— Ходили в місцеве кафе, на ставок купатися. Не скажу про романи, — сміється Олександр Валерійович. — Але дружба була і є.
Дружба, вдячність. Усі журимося, що загинув на Донбасі волонтер, який глину для нашої школи місив. Звати Тонко, він з Канади. У пам’ять про нього нам привезуть 12-метровий клен червонолистий. Ентоні «Тонко» Ігнат був волонтером благодійного фонду «Сміливі». Ця організація бере участь у проєкті «Відбудова місцевих шкіл для стійкості», що реалізується в рамках програми «U-LEAD з Європою», за фінансової підтримки Служби зовнішньополітичних інструментів (FPI) Європейської комісії.
Тамара КРАВЧЕНКО