"Вісник Ч", 5 жовтня 2023 року

Q і у війну — не розкисаємо! Тираж 26608 5 жовтня 2023 року. №40/1941

Мені завжди 18! Решта — стаж.

Обласна газета. Виходить щочетверга.

Михайла Кравченка Ізабелла співала для британського принца ледь не вбило Q треба їхати

стор. 6

«Градом». Продав мед, кіз і трактор

прикордоння

— Збираємо з дружиною речі, будемо переїжджати. До останнього терпів. Аж поки ледь не загинув. Рашисти по селу гатили мінами безперестанку три дні, з 23 по 26 вересня. Прилетіло в сусідній будинок. Вигорів ущент, — каже 66­річний Микола КРАВЧЕНКО, житель Мощенки, Городнянщина. Село — за вісім кілометрів від монумента колишньої дружби, де сходяться кордони трьох держав. — Удома тримав багато бензину, солярки й інших паливних речовин. У неділю вирішив відвезти подалі від дому. Проїжджаю на своїй «Волзі-31029» повз кладовище, аж як засвистить. Навколо стали падати снаряди від «Граду». Машину підкинуло. Вогонь асфальтом від уламків пішов. Я надавив на газ і скоріше додому помчав. Військові потім підрахували: більше 30 прильотів було на тому кутку.

— Куди їдете?

— До синів у Луцьк. Обидва військові. Дома збув майже все господарство. Маю 35 вуликів, меду накачав близько тонни. Тепер збуваю швиденько, прошу по 99 гривень за літр. Залишилося ще десь два центнери. Довелося продавати двох дійних кізочок. Чисто символічно попросив по 500 гривень за одну. Козлика віддав даром. Нема коли торгуватися. Також продав за тисячу доларів (близько 37 тисяч гривень) свій трактор Т-40 та за 500 доларів усі сіялки, віялки, копалки, сажалки й інше приладдя до нього. Трактор далеко не поїхав. Новий власник живе тут же, на Городнянщині.

Ольга САМСОНЕНКО

найцікавіше у «Віснику»

Модні калоші «Було боляче, я хрипіла і час від часу непритомніла» Суд виправдав двох колишніх поліцейських начальників стор. 2

стор. 5

стор. 5

Ізабелла Іващенко з Артемом Пивоваровим під час участі в шоу "Голос країни-13". Фото надане Ізабеллою ІВАЩЕНКО

Температура води в Десні 3 жовтня на 8 ранку: Чернігів — 15,0оС, Морівськ (Козелеччина) — 14,6оС

Неспри­ ятливі дні: 5, 13,14, 15 жов­ тня.

2 Різне, реклама Калоші оливкові чи малинові, або в квіточку

05.10.2023

Q скоро похолоднішає

Нудним чорним калошам є альтернатива: кольорові й різнокольорові. На базарі є утеплені, які вдягають просто на ногу, без бурка. Вони з набивним штучним хутром усередині. Фіолетові, світло-коричневі, бордові — від 200 гривень. Є такі ж чорні, для любителів класики. У Григорія ТІТКОВА на Центральному ринку в Чернігові на прилавку стоять калоші в квітах. Взуванка водонепроникна, з ПВХ (поліхлорвініл). Усередині без утеплення, тільки тонкий тканинний шар, приклеєний до основи. Висота халявки дев’ять сантиметрів. Добре вдягнуться на бурки. Поряд майже та сама взуванка з вищими халявками. Завдяки цьому вона стає черевиками та чобітками. Кольорові калоші роблять у Чернігові.

— Приватне підприємство, виробництво на території КСК. І вже не перший рік, — тримає в руках пару калош в тюльпанчиках Григорій Тітков. На етикетці як виробник значиться «Гума Трест», Україна. — Отакі, коротенькі калоші в квітах, — по 200 гривень пара. Напівчобітки — 350 гривень, а високі чоботи — 400. До квітчастих напівчобіт у Григорія є тепла вставка — шкарпетка з густим ворсом усередині і трикотажною резинкою поверху. Яка гарно завертається на верх, і в комплекті виходить непромокаючий теплий черевичок. Вставка коштує 100 гривень.

— Беруть на город, на дачу, — ставить калоші назад Григорій. А Ольга КЛОКОВА з Лав, що на Сосниччині, шукає теплі вставки в чоботи. Приглядається до тих, що роблять у Хмельницькому. 150 гривень пара.

— З ногами мучиться, — розкриває чуні, заглядає всереди-

ну, щупає білий волохатий утеплювач. — Тут якась синтетика. Але ж трохи грітимуть. Нога влізе, можна в кирзові чоботи, у гумові. А скоріш, просто в калоші вдягатиме, бо ноги пухнуть і нічого не налазить.

— О, підійде біля дому ходити, — приміряє більш молодіжний варіант, світлозеленого кольору 40­річна Любов КУЦ з Дніпровського. Калоші-шльопанці: перед і боки з поліуритану, уся стопа спереду закрита. А задник м’який. Усередині і носок, і п’ятка утеплені.

— М’якенькі і теплі, на штучній овчині всередині, — подобається взуванка Любові.

— Задник з велюру. Можна приступити і взувати як теплі шльопки: вискочити у двір ненадовго. Та й на вулицю в таких не Стильні на кольорові соромно, — задоволено роздивляється ногу в калоші Люба.

— Львів робить, — підказує Григорій. — 250 гривень.

— Соню, класні? — звертається до дочки. — У мене такі фіолетові були. Добре носяться, теплі, — купує зелену пару Любов Куц. На сайті prom.ua такі квітчасті калоші від «Гума Трест» продають по 190 гривень. Є схожі, по 255 гривень (виробник інший, Litma). Цього ж виробника квітчасті калоші дачні коштують 275-280 гривень. Теж у квіточках або з візерунками, але зовсім мілкі, як туфлі-«мильниці». А утеплені, з велюровим задником, рожеві або оливкові — по 499 гривень. Різнокольорові калоші трішки вищі на https://rozetka.com.ua/ харківські ( Realpaks) — 399-539 гривень. Без утеплення, пишуть, що силіконові. На темному фоні Любов Куц купує теплі калоші яскраві квіти.

Q анекдот у тему: Яскраві теплі калоші малиКупила бабуся в магазині калоші, а коробку їй не дали. нові, світло-фіолетові та кольору Нести нема в чому. морської хвилі з матеріалу піна Заходить вона в аптеку і говорить провізору: (м’який пластик) на сайті https:// — Донечко, дай мені, будь ласка, яку-небудь коробочку. marishops.com.ua/ — по 360 Та без всякої задньої думки дає їй коробку, а на ній гривень. написано: "Презервативи 1000 штук". Їде бабуся в автобусі з коробкою під пахвою. Очманілий Олена ГОБАНОВА, фото автора пасажир запитує: — А чи надовго вам, бабусю, цієї коробочки вистачає? Приголомшлива відповідь: — Ой, синочку, так, як мій дід човгає, хоч би на тиждень вистачило!

з обмеженою відповідальністю “МАРКЕТ­2018”(ТОВ “МАРКЕТ­2018”, Q офіційно код Товариство ЄДРПОУ 42101553, юридична, поштова адреси: 17500, Чернігівська обл., м.

Прилуки, вул. Київська, буд. 140­Б) заявляє про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від котельного устаткування на об’єкті проммайданчика, розташованого за адресою: 17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Київська, буд. 140­Б. Об’єкт підприємства ТОВ “МАРКЕТ-2018” не підлягає оцінці впливу на довкілля згідно положень ЗУ “Про оцінку впливу на довкілля”. Джерелами впливу на стан атмосферне повітря являється котельне устаткування. При роботі котельного устаткування в атмосферне повітря від стаціонарних джерел надходять забруднюючі речовини: сполуки азоту (двоокис азоту, оксид діазоту) – 0,02202651 т/рік, оксид вуглецю – 0,00655 т/рік, парникові гази: метан – 0,0002651 т/рік та двоокис вуглецю – 15,545т/рік. Загальні обсяги викидів складають – 15,57384161 т/рік. Адміністрація ТОВ “МАРКЕТ-2018” зобов'язується виконувати норми і правила з охорони навколишнього природного середовища та вимоги екологічної безпеки на всіх етапах експлуатації технологічного обладнання. Викиди забруднюючих речовин відбуваються в межах допустимих норм. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від підприємства не створюють перевищення рівня граничнодопустимих концентрацій на межі нормативної санітарно-захисної зони, що підтверджується проведеними розрахунками розсіювання забруднюючих речовин. Для ознайомлення з більш детальною інформацією про отримання дозволу ТОВ “МАРКЕТ-2018” звертатися за адресою: 17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Київська, буд. 140­Б, тел. +38(050) 189­36­177 Зауваження громадські організації та окремі громадяни можуть направляти протягом 30 календарних днів з моменту публікації Заяви до Чернігівської обласної державної адміністрації за адресою: 14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 7. Адміністрація ТОВ “МАРКЕТ­2018”

Товариство з обмеженою відповідальністю “ХОЛДЕР­ЛТД”(ТОВ “ХОЛДЕР­ЛТД”, код

Q офіційно ЄДРПОУ 37139124, юридична, поштова адреси: 17500, Чернігівська обл., м. Прилуки,

вул. Київська, буд. 140) заявляє про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від котельного устаткування на об’єкті проммайданчика, розташованого за адресою: 17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Київська, буд. 140. Об’єкт підприємства ТОВ “ХОЛДЕР-ЛТД” не підлягає оцінці впливу на довкілля згідно положень ЗУ “ Про оцінку впливу на довкілля”. Джерелами впливу на стан атмосферне повітря являється котельне устаткування. При роботі котельного устаткування в атмосферне повітря від стаціонарних джерел надходять забруднюючі речовини: сполуки азоту (двоокис азоту, оксид діазоту) – 0,02388 т/рік, оксид вуглецю – 0,01133 т/рік, парникові гази: метан – 0,0002985 т/рік та двоокис вуглецю – 17,534 т/рік. Загальні обсяги викидів складають – 17,56951835 т/рік. Адміністрація ТОВ “ХОЛДЕР-ЛТД” зобов'язується виконувати норми і правила з охорони навколишнього природного середовища та вимоги екологічної безпеки на всіх етапах експлуатації технологічного обладнання. Викиди забруднюючих речовин відбуваються в межах допустимих норм. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від підприємства не створюють перевищення рівня граничнодопустимих концентрацій на межі нормативної санітарно-захисної зони, що підтверджується проведеними розрахунками розсіювання забруднюючих речовин. Для ознайомлення з більш детальною інформацією про отримання дозволу ТОВ “ХОЛДЕР-ЛТД” звертатися за адресою: 17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Київська, буд. 140, тел. +38(097) 88­61­387. Зауваження громадські організації та окремі громадяни можуть направляти протягом 30 календарних днів з моменту публікації Заяви до Чернігівської обласної державної адміністрації за адресою: 14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 7. Адміністрація ТОВ “ХОЛДЕР­ЛТД”

05.10.2023

Q добили

Корова вдарила в спину, повалила, ще й потопталася. Чоловік помер

23 вересня в селі Ковчин на Куликівщині помер 65­річний Михайло Пищур.

— Якби корова односельчанки його не потовкла, ще жив би. Він так хотів дочекатися сина з фронту. Мого синочка виростив з шести років. Той батьку довіряв усі секрети. Скільки не випитувала в Миші, про що вони говорили, не признався. Ми прожили 22 роки. Доньці 15, тепер лишилися без підтримки, — тамує сльози 49­річна Наталія Трейтяк, вдова. — Я інвалід, ходжу з паличкою. Чоловік теж був на групі. Десять років тому йому видалили нирку, онкологія. Та ми старилися, аби все було, як у людей. І хазяйство, і город. Він мене жалів, знав про проблеми з кістками. Як похолодає, сам гарбузи різав, насіння вибирав, аби я рук не застудила. І я його жаліла. Бувало, і сніг повідкидаю, і котел у церкві протоплю замість нього. Слідкувала, аби вчасно приймав усі призначені ліки. І він жив. Набере сала, хліба, яблук — і на риболовлю. Каже: «Біля річки добре дихається». Щодня гнав корову в череду і забирав. І 11 серпня пішов зустрічати. Там його в спину вдарила корова Надії Жигир, повалила, ще й потопталася. Ця корова вже не вперше на людей нападає. Раніше,

Q пам’ять

3

Новини було, притисла у дворі сусідку, напала на 13-річну дівчину, одяг пошкодила. Та після цього Надія її не збула.

Михайлу корова побила грудну клітку, ребра, нарушила єдину нирку. У нього стали набрякати ноги. Надія дала п’ять тисяч гривень на лікування. Два тижні пролікували в Куликівці і виписали. Останніми днями вже вставав з ліжка, потроху ходив з двома палицями. Казав: «Ось бачиш, мені вже краще. Одужаю, допомагатиму». Смерть чоловіка стала для мене шоком. Приїхала «швидка», спитали: «Скільки років, чим хворів?» Розтин не робили, написали причину смерті онкологія. Я погано тоді сображала, бо накололи заспокійливим. Уже згодом дільничний поліцейський сказав, що треба було розтин робити. Думаю, він би все показав.

Я цього так не залишу. Не знаю, доб’юся правди чи ні. Та заради пам’яті Михайла старатимуся.

— Красулю свою тепер у череду не ганяю, припинаю недалеко від дому. Така хороша корова, їй лише чотири роки, а доведеться збувати. Людям не продаси, бо, не дай Бог чого, претензії будуть, хіба на м’ясо. Вигодую всі запаси кормів і здам, — зітхає 69­річна Надія ЖИГИР. — Дуже шкода, якась чорна смуга. Після того, як поховала чоловіка — йому було 49 років,— п’ять корів поміняла: то ялівка, то лейкозна, то ще щось, як пороблено. Цю виростила, така сумирна.

— Але Михайло — не перша людина, на яку вона напала.

— Не знаю, чому так. Можливо, її чимось обідили, і зло тварина затаїла. Може, якась корова її ззаду рогом ударила. Без причини ж нічого не стається.

— Наталія стверджує, що ви казали: «Аби не дрочив, корова не торкнула б».

— Не говорила такого. Він був дуже слабий, ледве ходив. І чомусь без палички, де багато худоби.

Валентина ОСТЕРСЬКА

Орден «Золота Зірка» отримали рідні Данила Мурашка

Президент Володимир Зеленський вручає орден "Золота Зірка" Дарині і Людмилі Мурашкам

1 жовтня, у День захисників і захисниць, президент Володимир Зеленський передав рідним Данила Мурашка, ніжинця, воїна­ льотчика, Героя України, орден «Золота Зірка». Указ про присвоєння звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» був підписаний президентом ще 8 липня 2023 року. Забирати орден до столиці приїхали Людмила і Дарина Мурашки, мати і вдова Данила.

— Подзвонили з Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних сил України і запросили на зустріч з президентом, — розповіла 20­річна Дарина МУРАШКО, вдова. — Рідних, які отримували нагороди чи ордени, поділили на два заходи. У перший, на День Незалежності, ми не потрапили. Запросили на День захисників і захисниць.

— Як добиралися до президента?

— З Ніжина на машині нас повезли до столиці. За дорогу нічого не платили. Виїхали близько 6.00, на місці були вже о пів на восьму. Вручення було близько десятої години. Тривало хвилин 40. Президент потримав за руку, сказав, що пам’ятатиме подвиг нашого Дані. Що він назавжди залишиться Героєм.

— Фуршет був після вручення?

— Ні. По закінченню відразу поїхали додому.

— Що дає цей орден, пільги, наприклад?

— Я цим не цікавилася. Орден забрала до себе мати Данила.

— Грошова допомога разом з орденом передбачається?

— Так, але суму, я думаю, недоречно говорити. Дарина — переселенка з Миколаєва. З початком повномасштабної війни Данило забрав її до себе на батьківщину.

— Після смерті Дані в Ніжині мене нічого не тримало. Пів року тому в Чернігові пройшла навчання на перукаря і залишилася тут же працювати. Живу на орендованій квартирі. *** 24-річний Данило Мурашко, капітан, з 24 лютого 2022 року по 27 січня 2023 року здійснив 141 бойовий виліт. Знищив близько 70 одиниць броньованої техніки, понад 80 автотранспортних засобів, приблизно 30 автоцистерн пально-мастильних матеріалів, близько 600 осіб живої сили противника. Загинув 27 січня 2023 року.

Ольга САМСОНЕНКО. Фото з інтернету

Q друга ластівка

У Носівці парафія перейшла до ПЦУ

Колишній райцентр Носівка став другим після Корюківки містом (райцентром), де парафія Свято­Троїцького храму перейшла до Православної церкви України (ПЦУ). Ніжинський благочинний отець Сергій Чечин відслужив перший молебень у храмі українською мовою та представив настоятеля отця Юрія. Процес переходу розпочався 30 квітня. Свято-Троїцька церква збудована 1765 року ніжинськими майстрами. Рішенням Чернігівського облвиконкому у 1985 році була визнана пам’яткою архітектури місцевого значення.

Q спробуй

— На підставі правовстановлюючих документів ми сьогодні відправили службу в церкві, — повідомила Тетяна ЗЕЗЮЛЬКІНА, волонтерка, одна з ініціаторок переходу.

— Тетяно Володимирівно, ви доводили право через суд?

— Усе реєстрували через ЦНАП. Прибічники УПЦ поширюють чутки, що нібито ми хочемо привласнити храм. Це неправда. Ми хочемо, аби він повернувся у власність держави. Ще у 2009 році його рішенням виконкому, який не мав на це повноважень, було передано парафії УПЦ. Тому ми звернулися із заявою до прокуратури, яка у свою чергу в інтересах держави подала позов

про повернення майна. У Господарському суді на 18 жовтня призначено підготовче засідання по цій справі.

2 жовтня, коли відбувся фізичний вхід до храму священників і прихожан ПЦУ, більше сотні прихильників УПЦ прийшли до храму, аби підтримати Михаїла Гулика, благочинного Носівського округу, попереднього настоятеля Свято-Троїцького храму. Читали молитви, співали псалми. Обурювалися, що позбивали замки. Потім частина з них пішла до поліції і понаписували заяви, що їхню церкву захопили.

Валентина ОСТЕРСЬКА

1325: напиши проєкт, захищай жінок

До 19 жовтня Український Жіночий Фонд приймає на конкурс проєкти з Чернігівської області, Сумської, Рівненської та Києва. У проєкті треба розробити план, як захищати жінок. Як їм бути стійкими, як відновлюватися, протидіяти насильству, зокрема сексуальному. Наприклад, це може бути план навчання, обміну досвідом. Детальніше можна почитати на сайті Українського Жіночого Фонду. Максимальний розмір гранту — 10 тисяч фунтів стерлінгів (фонд фінансують англійці та ірландці), а це майже пів мільйона гривень. Проєкти очікують від громадських організацій, які підтримують 1325.

1325 — це назва (номер) резолюції Ради безпеки ООН «Жінки, мир, безпека». Є ухвала 1325, є розпорядження Кабміну до неї, є робоча група в Чернігівській обласній військовій адміністрації. Є коаліція (об’єднання) громадських організацій 1325. Не входиш до неї, але підтримуєш ідеї фемінізму (рівності жінок та чоловік), пробуй. Входиш, — а це перевага, — тим паче пробуй.

— Асоціація демократичного розвитку, Кіптівська жіноча спілка (зареєстрована в селі Прогрес на Козелеччині), Спілка жінок Чернігівщини, Спілка жінок Чернігова, «Юстина» (зареєстрована в селі Количівка, за 10 кілометрів від Чернігова), «Право на захист», — називає організації Руслана

НАГОРНА, секретарка робочої групи 1325 на Чернігівщині.

— Проєкт на конкурс — не єдина можливість захистити жінку. Є й інші. І вони оновлені з огляду на воєнний стан, — пояснює В’ячеслав ГОЛУБ, заступник директора департаменту сім’ї, молоді та спорту Чернігівської обласної військової адміністрації. — А взагалі план дій 1325 розрахований аж до 2025 року. Хочете долучитися і щось незрозуміло? Дзвоніть за номером: 067-281-43-00. Це департамент.

Тамара КРАВЧЕНКО

Від автора. На захист надійся, але на себе теж. Анекдот бородатий, але не застарів: Попереджає чоловік жінку: — Знай, коли прийду додому і мій картуз повернутий наліво, я злий, битимуся. Коли направо, теж злий, але менше, тільки лаятимусь. Дружина у відповідь: — Я тебе теж попереджу. Коли прийдеш, а в мене руки в боки, то мені пофіг, на який бік повернутий твій картуз.

4

Суспільство

Q скоро зима

05.10.2023

Шахраї розводять на гроші тих,

хто хоче купити дрова –Ц

ьогоріч, як і торік, попит на дрова високий. До нас приїздять покупці з інших громад. Тих, де лісів менше, а населення більше. Продукцію можна забирати як на верхньому складі (у лісі), так і на нижньому (спеціальних майданчиках), — говорить Андрій ЛАШКО, директор д е рж п і д п р и є м ст в а « К о р ю к і в с ь к е лісове господарство». — Ціна зросла на 30 відсотків. Адже подорожчали пально-мастильні матеріали і запчастини. Останні аж на 50 відсотків.

— Яка вартість?

— Є деревина завдовжки метр дев’яносто сантиметрів. За кубометр — 750 гривень. ЇЇ потрібно самому навантажувати в лісі і забирати. На нижньому складі — 1100 гривень. У цю суму входить і завантаження. Обрізки соснові (обзели. — Авт.)

— по 400 гривень за кубометр. Вони реалізуються в пучках. Є готові колоті дрова, складені в ящики. Такі по 1900 гривень за кубометр.

К

ожен приблизно знає, скільки дров йому потрібно. Проте приїхати на підприємство, виписати і заплатити гроші — це пів діла. Необхідно ще заплатити за доставку, розвантаження. Попиляти, порубати, занести — безплатно ж цього ніхто не зробить. Загалом усе обійдеться приблизно у стільки ж, як і купівля дров. Звісно, якщо є хазяїн або сім’я, то гуртом усе пороблять і доведеться витратитися лише на доставку. Можна купити готові дрова. Наприклад, в Острі на Козелеччині за 3,5 кубометра колотих дров продавці правлять вісім тисяч гривень. У цю суму входить доставка і розвантаження. Готові рубанці з акації, дуба, вільхи, берези. І оплата по факту доставки. Та багато хто думає: знайду дешевше… і потрапляють на гачок аферистів. Користуючись сезонним попитом, шахраї розміщують повідомлення про продаж дров за привабливою ціною в місцевих інтернет-групах. Таких, як «Підслухано в... громаді», «Куплю-продам», «Дошка оголошень» тощо. Видають себе за співробітників лісгоспу чи мешканців сусіднього села, аби втертися в довіру. Пропонують одразу ж доставити товар до двору покупця, але просять надіслати передоплату. І люди ведуться.

Тільки за вересень до поліції звернулося п’ятеро ошуканих. У Крутянській громаді літня пара перерахувала шість тисяч гривень, у Бобровицькій жінка — 5500 гривень, Ладанській — 4700. У Деснянській відразу дві жертви: одна віддала 7200, інша — 6500. Схема одна і та сама: як тільки грошики прийшли вдаваному продавцю, так і зв’язок з ним перервався. А скільки ще людей наївно чекають, що їм таки привезуть дрова. А скільки нікому навіть не розповідають, бо соромно...

Валентина ОСТЕРСЬКА

Фото з інтернету

що Отож розраховуйтеся тільки за те,р. дві у вам уже привезли під двір чи Краще переплатити якусь сотню, ніж втратити тисячі.

Q попрощалися

Поліг депутат Сновської міської ради Вадим Сергійко Вадиму Сергійку було 37 років. Він народився в Сновську. Закінчив тамтешнє ПТУ №7 за спеціальністю бухгалтер. Вищу освіту отримав у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого. Працював тренером-викладачем з вільної боротьби місцевої дитячо-юнацької спортивної школи «Колос», на різних посадах у правоохоронних органах. У 2015-2019 роках був помічником народного депутата Анатолія Євлахова. Згодом став помічником приватного нотаріуса у Сновську. У 2020 році обраний депутатом Сновської міської ради від політичної партії «Рідний дім». Торік 7 квітня пішов добровольцем. Служив стрільцем. 23 вересня стало чорним днем для рідних, близьких, друзів, колег і побратимів Вадима. Його життя обірвалося поблизу Федорівки Донецької області. Поховали захисника у Сновську. *** В останню путь живим коридором у селі Талалаївка Ніжин­ ського району проводжали солдата 44­річного Миколу Кириченка. За освітою Микола був провідником пасажирських вагонів. З 1999 року працював за фахом. У березні 2022 року пішов добровольцем. Загинув 16 вересня на Харківщині. *** Не минає і тижня, щоб до Носівської громади не прийшло сповіщення про втрати. Воїном небесного війська став 28­річний Дмитро Трухан з Держанівки. За фахом водій-тракторист. Працював механізатором в агропідприємстві. Після смерті батька проживав з матір’ю, бабусею та дідусем. Попереду було ціле життя. Були мрії. З усіх здійснилась лише одна — стати десантником. На фронті був навідником десантно-штурмового відділення. 21 вересня Дмитро загинув у районі Вербового Запорізької області. *** В і д д а в ж и ття з а Ук р а ї н у солдат 36­річний Ігор Мокрий. Він народився і виріс у Носівці. Після школи продовжив навчання в технікумі в столиці. Життя пов’язав з будівництвом. З дружиною проживали в Києві. Ігоря мобілізували в липні 2023 року. Пройшов навчання в Гончарівському, потім у

складі механізованого батальйону відправили на східний напрямок. Поблизу Кліщіївки Донецької області 22 вересня він загинув. *** Носівчанин, старший солдат 3 1 ­ р і ч н и й Р усл а н Я ку ш е в и ч у мирному житті працював у службі охорони. Був мобілізований у червні цього року. Спочатку пройшов навчання в одному з військових центрів, потім підготовку в Польщі. Після чого отримав короткочасну відпустку.

18 вересня мати раділа зустрічі з сином. Він побув усього кілька днів і мав повертатися. Бо їхній підрозділ відправляли на Донеччину. Син заспокоював і, міцно обійнявши, сказав слова, які тепер і гріють, і ятрять материне серце: «Мамо, я тебе дуже люблю. Ти це знай!»

20 вересня вона востаннє чула рідний голос. Попередив, що кілька днів не виходитиме на зв’язок. Не вийшов і 23-го. У день свого народження. А 24-го вже подзвонив командир частини. Старший стрілець десантно-штурмового відділення штурмового батальйону Руслан Якушевич загинув 22 вересня в районі Мар’їнки Донецької області. *** У Сновську 25 вересня прощалися з прикордонником 36­річним Ігорем Овдієм, який загинув 28 березня 2022 року під час оборони Чернігова. Тоді він з побратимами потрапив у засідку росіян. Ігор Овдій народився в Сновську. У 2005 році підписав контракт і служив у 105-у прикордонному загоні імені князя Володимира Великого. У 2015 році пройшов АТО. З дружиною виховували сина та доньку. Траурний кортеж з останками загиблого живим коридором, стоячи на колінах, зустрічали на площі Героїв Небесної Сотні. Відбувся офіційний мітинг-прощання з воїном, вшанували його пам’ять хвилиною мовчання. Поховали на Алеї Героїв. Трикратний салют біля могили сповістив, що там навіки спочиває захисник. Військовий розпорядник передав вдові Ігоря державний прапор. *** Звістки про втрату воїнів, на превеликий жаль, продовжують надходити і в Понорницьку громаду на Коропщині. Смерть забрала 41­річного Юрія Ященка, жителя

села Радичів. Він захищав державу у складі механізованого відділення. Був навідником. Загинув 23 вересня в районі Павлівки Волноваського району Донецької області. *** Навіки 30 солдату Артуру Ко­ товичу. Артур народився в Одесі. Коли був малим, сім’я переїхала до Прилук. Після школи вступив до прилуцького гідротехнікуму на спеціальність «Електрифікація». Подальше навчання продовжив у Рівненському університеті водного господарства та природокористування. Працював у прилуцькому РЕМі, тютюновій компанії, ТОВ «Алітон». На другий день після вторгнення пішов до військкомату і записався добровольцем до ЗСУ. Проходив підготовку в одній з країн Прибалтики. Служив стрільцем-снайпером механізованого батальйону. Серце воїна перестало битися 6 липня біля Жереб’янки Василівського району Запорізької області. Напівсиротами лишилися два його малі синочки. Покоїться захисник на Алеї Героїв у Прилуках. *** Поповний небесний стрій 29­річний сержант Петро Лобов. Народився в селі Платонівка (Кіровка) на Носівщині. Так склалися сімейні обставини, що з восьми років зростав у родині тітки. У 2014 році став солдатом строкової служби, під час проходження якої підписав контракт. Спочатку служив на Сумщині, далі його підрозділ відправили на схід. Відтоді і боронив державу. Загинув 22 вересня поблизу Слов’янська Донецької області. Без батька залишився п’ятирічний син, без найкращого брата брат і сестра. *** Михайло Довбня з села Гмирян­ ка Ічнянської громади не дожив до свого 26-річчя 16 днів. Від травня минулого року захищав Україну. С л уж и в гол о в н и м с е ржа н то м аеромобільного взводу. Смерть знайшла його 18 вересня біля Новопрокопівки Запорізької області. Поховали захисника з військовими почестями. *** 30 вересня в останню путь земляки провели снайпера 29­річного Олександра Гордієнка з Ічні. З початку повномасштабного вторгнення

він вступив у тероборону. Говорив: «Хто, як не я?» На війні пробув понад рік. Служив у 116-й окремій бригаді стрільцем-снайпером механізованого відділення. Кохана чекала його і рахувала дні до зустрічі. На жаль, побратися не судилося. Олександр поліг 23 вересня між Роботиним та Новопрокопівкою Запорізької області. *** Дев’ять місяців чекали рідні на повернення додому останків 37­річного Олександра Бабенка з села Пирогівці на Прилуччині. Він народився в багатодітній родині в Прилуках. Після школи вступив до прилуцького професійного ліцею, вивчився на монтажника-зварювальника. У 2005 році переїхав з Прилук у Пирогівці. З 2008 по 2016 роки працював монтером колії прилуцького відділку «Південної залізниці». У липні торік пішов визволяти Україну. Служив майстром ремонтного відділення бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення штурмового батальйону. Загинув 29 грудня поблизу Нью-Йорка Донецької області. У воїна залишилися мати, брат, три сестри, п’ять племінниць та шестеро племінників. *** Олексію Шащуку з села Прачі Борзнянської громади було лише 20 років. Він народився і виріс у Прачах. Вивчився на слюсаря та електрозварювальника в ніжинському професійному аграрному ліцеї. Працював на різних роботах. На контрактну службу до ЗСУ вступив у липні цього року. Служив стрільцемснайпером. Загинув 24 вересня на Донеччині. Горе рідних не передати словами. Поховали захисника на батьківщині. *** Поповнив небесний стрій солдат 51­річний Володимир Рижков із села Галиця Ніжинського району. Він народився у простій сім’ї. Після школи вивчився на токаря при Київському мотоциклетному заводі, де і продовжив працювати після проходження служби в Німецькій Демократичній Республіці в десантних військах, був механіком-водієм БМП. Згодом служив у поліції Києва. Одруженим не був. У червні минулого року Володимир пройшов військову підготовку і

його відправили на фронт. Воював у Бахмуті, на донецькому та запорізькому напрямках. Загинув 18 вересня на запорізькому напрямку в селі Роботине. *** У 22 роки обірвалося життя солдата Ігоря Шупровича. Ігор народився в Києві, згодом родина переїхала в Носівку. Після школи працював. Останнє місце роботи до мобілізації — працівник складу. Дуже хотів служити, незважаючи на певні проблеми зі здоров’ям. Служив розвідником-сапером десантно-штурмового батальйону. Загинув Ігор Шупрович неподалік Новомихайлівки Донецької області. У нього лишилася мати, сестра, для яких він після смерті батька був надією й опорою. *** Перестало битися серце солдата 35­річного Євгена Коржа з села Тарасів на Козелеччині. Він був єдиним сином у батьків і найстаршим братом, захисником і підтримкою для трьох молодших сестер. Після школи Євген працював на різних роботах, допомагав рідним по господарству. Із перших днів війни став на захист рідної землі в лавах Національної гвардії України. На посаді стрільця-телефоніста відділення стрілецького батальйону боронив Чернігівщину. Війна підірвала здоров’я захисника.

29 вересня Євген Корж помер у Чернігівській обласній лікарні від гострої серцевої недостатності. *** 4 жовтня у Вознесенській церкві Козельця відслужили заупокійний молебень за рядовим 41­річним Володимиром Розлачем. Він народився в селі Пушкарі на Козелеччині. Виріс у сусідньому Скрипчині, куди перебралася родина. Закінчив козелецьку школу№3. Після навчався в ПТУ в Києві на електрогазозварювальника.

13 січня цього року його мобілізували до 31-ї окремої меха нізованої бригади на посаду старшого водія-гранатометника автомобільного відділення підвозу боєприпасів. 8 травня помер від хвороби та тимчасово був похований у Житомирі. Перепоховали в Скрипчині.

Валентина ОСТЕРСЬКА

05.10.2023

Q збив і втік

«Було боляче, я хрипіла і час від часу непритомніла» П’ять переломів тазу, зламані кілька ребер, ліва лопатка, зчесані лікті, уся спина суцільна рана, закрита черепно-мозкова травма. З таким діагнозом в травматологічно-ортопедичному відділенні обласної лікарні лежить 31­річна Олена СЕНЧЕНКО з міста Семенівка.

22 вересня ввечері її збила машина. Водій з місця ДТП зник. Якби жінку невдовзі не знайшли перехожі, могла б померти від больового шоку. Олена — бухгалтер з обліку медикаментів Семенівської міської лікарні.

— Після роботи зайшла в магазини за покупками і вже прямувала додому. Громадського транспорту в місті немає, отож більшість жителів користуються велосипедами. Зокрема і я. Було вже близько восьмої години вечора. Сутінки. Вуличне освітлення не вмикають з початку війни. Припускаю, через те, що в нас прикордоння. У центрі від магазинів трохи видніше, а чим далі, тим гірша видимість. Рухалася узбіччям. На велосипеді катафоти відсвічують. Дістала телефон, аби дорогу підсвічувати ліхтариком. Якби машина їхала назустріч, я б побачила світло фар. А так удар прийшовся ззаду. Певно, відразу знепритомніла, бо не пам’ятаю нічого. Отямилася в лікарні, коли поклали на рентген, — пригадує Олена Сенченко. — Це вже зараз знаю, що мене привезли о 20.45. Знайшли двоє хлопців, вони почули гух і вернулися подивитися, що там. Викликали поліцію і швидку допомогу. Скільки їм років і хто вони, досі не знаю. Я їм дуже вдячна. Тиск був 60 на 40, дуже впав гемоглобін. Два дні мене стабілізували, аби стала транспортабельна, щоб везти в Чернігів. Удар же був настільки сильним, що велосипед розлетівся на частини. Це мені чоловік розповів.

— Аварія викликала резонанс. Стільки людей у Семенівці за вас переживали.

— Сама не очікувала. Здавалося б, війна, у кожного свої проблеми. Багато людей допо-

Кримінал

могли грошима. Телефонували, цікавилася, як почуваюся. Спасибі величезне всім. Щось моїм кісткам не щастить. Кілька років тому оступилася, зламала гомілкову. Вісім місяців пробула на лікарняному, рік — на групі інвалідності. Скільки цього разу триватиме лікування та одужання, складно спрогнозувати. Андрій Високоморний, лікар, сказав, що операцію проводитимуть у два етапи. З’єднуватимуть зламані кістки та зу с п е ц і а л ь н и м и конструкціями — спочатку спереду, потім ззаду. Одна операція триватиме сім-вісім годин. Щоб мати не переживала, він їй навіть намалював що і як буде. Я теж задумуюся, це ж стільки часу під наркозом пробути. Але тут же налаштовую себе, що все пройде вдало. Зараз ставлять крапельниці: уранці чотири флакончики і ввечері один. Ті ліки, яких немає в лікарні, докуповуємо.

— Бідна, — зітхає 63­річна Валентина РАЗУМЕЙКО, сусідка по палаті. — Як вона стогне від болю. Їй же не повернуться. На боці рана, з неї сочиться. Сусідки по палаті жаліють Олену. Бачать, що вона майже нічого не їсть і не п’є. Бо після ж треба випорожнюватися. Їй же через травми ні судно підставити, ні підгузки одягти не можна. Тільки пелюшки підкласти. Ще й катетер стоїть. Інша сусідка розтирає Олені ноги, бо від того, що вони весь час в одному положенні, мліють. Вона їх перестає відчувати. Щоб не було тромбозу, медики обмотали їх спеціальними бинтами.

— Коли матері немає, тітка розтирає, — каже потерпіла. — Сьогодні мати поїхала в поліцію, аби дізнатися щось конкретне. Бо вони кажуть: «Триває розслідування», і все. Тут у лікарні медперсонал турботливий. Трохи ніяково, що за іменами всіх, хто приходить, не запам’ятовую. Голова дуже болить. У телефоні нічого не читаю через це.

— Кажуть, вас збив військовий.

— Ми вже найняли адвоката, щоб бути в курсі подій. Розумію, різні ситуації бувають на дорогах.

5

прикордоння

Олена Сенченко в лікарні Але те, що водій не зупинився, не викликав вийшов з машини, навіть не викликав швидку швидку допомогу — це бєзчеловєчно. За таке допомогу). Автомобіль знайшли, поставили на треба карати. Тому хочу, аби він відповів за майданчик поліції. Водій каже, що нікого не те, що скоїв. Ніхто не має права позбавляти збивав. На машині немає розбитого скла чи життя чи калічити іншу людину. Вони в нас так значних ушкоджень. Наразі чекають експерта літають, без правил. Військовий, не військовий, з Новгорода-Сіверського, аби дослідив навіть мають однаково відповідати за законом. найменші подряпини і визначив, коли вони Хочу бути поряд із сином, а не можу. утворилися, — каже 49­річна Оксана КОЛЕС­ Дитина у другому класі. НИК, мати Олени.

— Він з батьком нині?

— П ол і ц і я в ста н о в и л а о с о бу в од і я — З тіткою, маминою сестрою. Вона вчита вилучила автомобіль, що причетний до телька. Чоловік працює в лісгоспі у дві зміни. ДТП. Призначені експертні дослідження. Перша: з 6.00 до 15.00, друга: з 14.00 до 23.00. Досудове розслідування триває. Усі обстаМи старалися так свій графік координувати, вини розслідуються в рамках провадженаби малий якомога менше залишався сам ня, відкритого за частиною 2 статті 286 удома. Йому ж страшно, коли бахкає, обстріли. Кримінального кодексу. Тоді ховається за грубку і обкладається поКваліфікація злочину — порушення прадушками. Нині ж навчання дистанційне, у зумі. вил безпеки дорожнього руху, які призвели З тіткою йому буде легше засвоювати матеріал. до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. Моя мати щодня в лікарні. Санкція статті — від трьох до восьми років — Минулого тижня ходила в семенівську ув’язнення, з позбавленням права керувати поліцію. Сказали, що виконали все, що транспортними засобами на строк до трьох відноситься до їх компетенції. Окрім виїзду на років або без такого, — пояснила Наталія місце ДТП, зробили подвірний обхід, опитали СЛАБЕНЯК, речниця Головного управління містян, дослідили відео з камер спостереНацполіції в області. ження. На них видно, як донька рухається по своїй стороні. У той проміжок ч а су, в я к и й ї ї почитали збили, проїздить лише одне авто. газету, переходьте за кьюар­кодом У ньому четверо (оцей квадратик) на посилання, людей, облич н е р о з г л е д і т и . дивіться відео про Олену Сенченко. (Уявляєте, четве- Підписуйтесь. Коментуйте. ро!!! І жоден з них не те, що не

У нас новинка:

Q гучна справа

Суд виправдав двох колишніх поліцейських начальників Андрія Трейтяка, ексначальника управління превентивної діяльності Головного управління Нацполіції в області, та Дмитра Кекуха, колиш­ нього начальника Семенівського відділення поліції, виправдав Коропський районний суд. Історія тягнулася з 2017 року. У справі брали участь аж сім прокурорів. За версією обвинувачення, у лютому-березні 2017 року співробітники поліції на території Семенівського району відпрацьовували профілактику аварійності та розкриття злочинів, пов’язаних з використанням транспортних засобів. У цей час Трейтяк, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, зловживаючи службовим становищем, маючи намір одержати неправомірну вигоду, нібито організував проведення поліцією перевірок автотранспорту ДП «Семенівкарайагролісгосп». Було затримано та передано на зберігання до семенівської поліції трактор і два причепи підприємства. Трейтяк залучив до свого плану Кекуха, керівника Семенівського відділення поліції, наказав не повертати транспорт без його особистого дозволу. За повернення поліцейський нібито хотів деревини від Миколи Кулака, директора ДП «Семенівкарайагролісгосп». Трейтяку інкримінували закінчений замах на одержання неправо-

мірної вигоди шляхом зловживання службовим становищем (частина 3 статті 368 Кримінального кодексу), Кекуху — пособництво в злочині. Обом загрожувало від п’яти до десяти років тюрми з конфіскацією. У суді допитали чотирьох водіїв і тракториста «Семе нівкарайагролісгоспу». Вони підтвердили, що іноді поліція в них вилучала транспорт, якщо вони їздили без документів, але потім повертала і проблем не виникало. Поліцейські розповіли, що затримували транспорт. Проте категорично заперечували, що їм давали вказівки щодо його повернення або неповернення. Свою версію, як усе відбувалося, на суді розповів Микола Кулак, колишній начальник райагролісгоспу: «…повернувшись з чергової відпустки, дізнався від працівників, що поліцейські з Чернігова регулярно зупиняють та затримують транспортні засоби підприємства за різні дрібні правопорушення. У Семенівському райвідділі знаходилося три одиниці транспорту. Водій передав номер телефону людини, щоб вирішувати проблеми з автотранспортом. Його дали поліцейські. Зателефонував, домовилися про зустріч. Наступного дня до кабінету зайшли два чоловіки, представилися співробітниками СБУ. Повідомили, що знають про заплановану зустріч. Сказали: розмову потрібно записати. Дали диктофон,

схожий на мобільний телефон. Перед зустріччю поклав диктофон в кишеню куртки. Зустрілися на заправці в Чернігові. З машини вийшов чоловік. Кулак запропонував йому деревину: У відповідь почув: «Подумаємо». Після розмови, коли вертався в Семенівку, недалеко від заправки зустрівся з працівниками СБУ, які його чекали. Віддав диктофон. Наступного дня йому зателефонував чоловік, який представився заступником начальника управління СБУ області та запросив приїхати. Його зустріли, завезли на територію управління. Його прихід ніде не реєструвався. Зустріч проходила на другому поверсі. Запропонували співробітництво. У разі незгоди повідомили: «Знайдуться питання і до вас». З ним проводили дві бесіди. Першого разу не погодився. Удруге запросили приблизно через тиждень. Була дуже довга розмова. Сказали, що в них є інформація на Трейтяка: «Не ви, так хтось інший напише. Вам ще працювати на керівній посаді». Також сказали, що інформація є і на нього самого. Написав заяву. У подальшому проходив інструктаж. Усі телефонні дзвінки здійснював за вказівкою, за їх ініціативою. Крім того, кілька разів заходив до керівника семенівської поліції Кекуха, запитував у нього, як повернути транспортні засоби. Той відповідав, що цих питань не вирішує. Радив звернутися до суду,

щоб оскаржити рішення поліції. Про деревину розмов не було. Начебто на одній зустрічі з Трейтяком домовилися, що має відпустити 40 кубічних метрів лісу підприємцю і забере транспорт. Бізнесмен подзвонив, що по ліс прибудуть дві машини. Співробітники СБУ дали близько 40 тисяч гривень. Їх він вніс у касу підприємства і розпорядився, щоб бухгалтер виписала документи. Відвантажили за ці кошти близько 25 кубометрів. Після цього авто затримали співробітники СБУ. Деревину вивантажили на підприємстві, на території цеху переробки. На запитання: «Для чого відван тажував ліс, якщо на той час транспорт уже декілька днів як було повернуто?», Кулак відповів: «Щоб не було проблем у майбутньому». Проте стверджував, що ніхто йому проблем на майбутнє не обіцяв. Та не тільки розповідь Кулака вплинула на думку суду. Трейтяк наказів про відпрацювання районів не виносив, не готував і не підписував. Кекух пояснив, що вказівок від Трейтяка не отримував, оскільки йому не підпорядковувався. До того ж з’ясувалося, що докази в справі почали збирати ще до реєстрації кримінального провадження. А з матеріалів прослуховування вбачається, що директор лісгоспу сам дзвонив начальнику поліції і

просив «порішать по-нормальному», пропонував заправити йому машину, але посадовець відповідав, що «це корупція, так робити не можна». Говорив Кекуху про Трейтяка: «Може, щось я не так… При встречі я пообіцяв йому 20 кубов лісу. Він каже, подумаю. На наступній зустрічі сказав, навіщо мені 20 кубов? Я подумав, може, мало». Кекух знову порадив звернутися до суду. Деревина була передана через тиждень після повернення ДП «Семенівкарайагролісгосп» транспорту. Отож суд зробив висновок, що в діях заявника була провокація. Знайшовся і цікавий папірець у справі, датований 20 липня 2017 року, про те, що начебто адвокат отримала копії матеріалів досудового розслідування та ознайомилася з ними. Хоча обвинувальний акт було направлено до суду 30 червня 2017 року, а 4 липня вже призначено склад суду для розгляду справи. Прокурор не пояснив, яким чином з’явився такий запис. Частину обвинувачення суд взагалі розцінив, як неконкретну та суперечливу. У прокуратури з дня проголошення вироку є місяць на його на оскарження. І Трейтяк, і Кекух служать у поліції. Правда, не на керівних посадах.

Сторінку підготувала Валентина ОСТЕРСЬКА. Фото автора

Доля

6 Q талант!

21­річна Ізабелла ІВАЩЕНКО, співачка й авторка пісень, родом з Ніжина. Уже понад рік живе у Великій Британії, куди вимушено поїхала через повномасштабну війну. Улітку взяла участь у кастингу і сліпих прослуховуваннях шоу «Голос країни-13». Своїм співом розвернула всі чотири крісла тренерів.

1.

Номер 6509 виявився щасливим

— Чотири рази подавалася на «Голос», — розповідає Ізабелла. — На дитячий також. Мені тоді було 14 років. Я дійшла до сліпих прослуховувань, але по телевізору мене так і не показали. Ніхто з тренерів не розвернувся. Усі наступні три рази виявилися провальними. Мені казали: «Недостатньо хороша». Але

2.

Навчання в Америці поміняла на участь у «Голосі-13»

Зіркові тренери в цьому сезоні шоу — співак Артем Пивоваров, співачки Надя Дорофєєва та Юлія Саніна, музичний продюсер Іван Клименко. Ізабелла не очікувала, що всі розвернуть свої крісла. Розвернули, значить, хочуть бачити її у своїй команді.

— Співала пісню Сема Райдера, представника Великої Британії на «Євробаченні-2022». З цією піснею Сем посів друге місце на пісенному конкурсі. Емоції після виступу зашкалювали, не могла зв’язати і двох слів. До кого з тренерів іти, наперед не думала. Усе вирішувала там і в ті хвилини. Коли побачила очі Артема Пивоварова, зрозуміла — він буде моїм тренером. Його шлях до успіху чимось схожий на мій. Про свій вибір не жалкую. Ми весь час з ним на зв’язку. Передачу з моєю участю, яка вийшла 24 вересня на «1+1», знімали наприкінці липня. Потім було два тижні передиху, я поїхала додому, у Ніжин. Батли (змагання між учасниками в одного тренера) почалися 1 жовтня. Мене можна побачити в записі шоу від 8 жовтня. З ким я там буду співати, слідкуйте за анонсами. Прямий ефір в кінці жовтня. Дивіться, буде круто! Черговою несподіванкою для мене стало те, що через декілька днів після виходу шоу на телебаченні, Сем Райдер побачив мій виступ. Зробив репост на своїй сторінці в інстаграмі. З міркувань безпеки зйомки цього сезону проходять у Варшаві, Польща. У павільйоні, де знімають польський «Голос» та інші шоу.

— Сварки між учасникам були?

— Ні, жодних. Жили великою дружньою родиною, крутою тусовкою музикантів, які роз’їхалися по всьому світу. Хтось вимушено через війну, хтось проживає за кордоном уже багато років. Улітку цього року виграла грант на навчання в Америці. Мала їхати, але відмовилася. За два дні були прослуховування. Чернігівщину представляла не я одна. Роман Панченко, під псевдонімом Пунч, родом з Чернігова. Але багато років живе в Польщі. Він у команді Наді Дорофєєвої. Дізналася випадково.

— Рожевий костюм, в якому ви були на сцені, стилісти підібрали?

— Ні, це мій власний. Об’їхав зі мною чимало країн, де я співала. Купила перед поїздкою в Америку. Була з ним у Лос-Анджелесі і Польщі. Макіяж завжди робили візажисти шоу. Далі буду в одязі, який мені вибиратимуть стилісти.

Ізабелла співала для британського принца

писати пісні я не перестала. Рухалася далі. Коли я йшла на прослуховування в цьому році, навіть не хвилювалася. Жодних планів щодо шоу не будувала. Третього травня була в Люблені (Польща) і мені написала Ясміна, дівчина-координаторка шоу. Затвердили з першого разу. Спочатку з авторською піснею українською мовою, потім змінили на «Спейс мен». Продюсери написали: «Все чудово. Побачимось у Варшаві». Лише тоді я усвідомила, де я і що зі мною

відбувається. Мій щасливий номер на кастингу в Києві — 6509. Друзі жартують, щоб на машину такі номери поставила. Рік маю британські тимчасові права, вони дозволяють мені їздити з людиною, яка має права і стаж. Маю надію здати на права вже в наступному році. Що цікаво, заявку на участь у шоу не подавала. Мене знайшли в інтернеті. За рік перебування в Британії я організувала 30 благодійних концертів у маленьких селах та

містечках Британії разом з композиторкою Марією Яремак, львів’янкою, теж біженкою. Біда нас поріднила, об’єднала творчі задуми. Виступали також перед герцогом Едвардом Единбурзьким, сином королеви Єлизавети II. Спільно з британською благодійною організацією «Ротарі Клаб» вдалось закрити багато волонтерських потреб, зібрати сотні іграшок для дітей України, а також фінансово підтримати відновлення будинків для сімей, які втратили дім.

3.

Фортепіано бачило багато сліз

Ізабелла Іващенко з дитинства займається музикою, танцями, акторською майстерністю, пише пісні англійською й українською мовами. Переможниця багатьох українських та міжнародних вокальних та хореографічних конкурсів і фестивалів. Також лауреатка фестивалів «Червона рута» та «Чорноморські Ігри», учасниця шоу «Х-фактор», дитячого пісенного конкурсу «Євробачення».

— Народилася в Ніжині. Спочатку вчилася в гімназії №3, у сьомому класі перейшла до школи №10, — додає Ізабелла. — Мама Світлана і тато Роберт проживали деякий час у Польщі. Познайомилися з дівчиною на ім’я Ізабелла. Ім’я красиве і рідкісне, вирішили і мене так назвати. Мама з Чернівців, тато ніжинець. Є старший брат Максим, йому 37 років. Чотири роки проживає і працює в Чехії. Батьки — приватні підприємці. Тримають сімейний бізнес — дитячий розважальний комплекс «Малібу» з кафе, у якому я теж працювала.

— Коли батьки помітили ваш хист до музики?

— Коли мені було чотири рочки, мати помітила, що я можу відтворити пісеньку з реклами. Стала водити мене на всі можливі музичні і танцювальні гуртки в Ніжині. Мені це подобалося, бігала на заняття з радістю. Фортепіано і вокалом займалася з шести років, танцями — з чотирьох. Планувала бути хореографом чи танцівником. Потім вектор змінився на музику. У той час багато знайомих, викладачів казали мені, що в мене немає ні слуху, ні голосу. Викладачка била по руках, бо їй не подобалося, як їх тримаю. Моє старе фортепіано «Україна» бачило багато сліз. Попросила батьків продати його. Це велика дитяча травма і насильство для мене. А зараз, у мої 21, це приносить кошти. Бо переборола себе і навчилася грати на інструменті. Писати пісні. З 2015 по 2017 рік навчалась і закінчила американську приватну музичну академію в Києві, яку створив Влад Добрянський, музикант з Калуша ІваноФранківської області. Три рази на тиждень мати возила мене в столицю на навчання. Останні пів року вони переїхали до Львова, уже їздила рідше — раз на місяць здавати екзамени. У 2019 році, після школи, вступила до іншого музичного коледжу, за кордон. Але навчатися не вийшло. Мені 17 років, треба опікуна. Батьки не змогли покинути бізнес і бути зі мною. Довелося вступати в київський університет культури на факультет естрадного вокалу. Який, до речі, закінчила в цьому році. Бакалавр. На магістратуру вирішила не вступати, немає бажання. Може, колись повернусь туди. Знання, які мені треба в професії, у мене є. Збиралася вчитися в канадському коледжі. Подала заявку, пройшла тести. Почалась епідемія «ковіду». Я поїхала додому. І застрягла в Ніжині на три роки. Працювала в батьківському бізнесі. Збирала гроші на студію звукозапису, де хотіла записувати свою музику. Весною 2022 року вже планувала випуск своїх пісень.

4.

Ніжинські огірки і кабачкова ікра в Лондоні

— 2022-й почався для нашої родини недобре. Новий рік з батьками зустрічали з «ковідом». Через ускладнення і супутні хвороби (онкологія) батько загримів у лікарню.

20 лютого мені виповнюється 20 років. Останній робочий день у кафе. 22-го і 23-го відсвяткувала його з друзями. А 24-го мати будить мене — почалася війна. До останнього не вірили, не були готові до від’їзду. Машина зламана, тато в лікарні. На початку березня мені написав мій вчитель з академії і запросив їхати до нього, у Британію. Жити в родині музикантів і в цьому напрямку продовжувати свій шлях. А також допомагати українцям уже звідти. Після закінчення навчання ми час від часу зідзвонювалися. Його дружина українка, із Сєвєродонецька. Обговорила це з батьками. Було складно покидати рідну домівку, країну та їхати так далеко. До 31 березня я пробула в Ніжині. Орки відходять з області, я пробую з батьками виїхати з міста. Попали під обстріл. Дивом вижили. Поїхали спочатку до брата в Чехію. Довго чекала там візу. Дорога до Британії в один кінець зайняла два дні. На машині батьки везуть до Києва, звідти потягом або автобусом до Польщі, до Британії — на літаку. Батьки через пару місяців повернулися додому, до своїх батьків, мого кота, бізнесу. Увесь час, що я тут живу, з батьківської кишені не взяла ані копійки. А навпаки, за можливості, відправляю їм. Нещодавно сама заробила і купила квитки на живий концерт Сема Сміта. Близько чотирьох тисяч гривень.

— Де працюєте?

— На початку трудилися з Марією (Марія Яремак, з якою ми організовуємо концерти) в юридичній фірмі, щось на зразок нашої нотаріальної контори. Британія біженцям дає права: на освіту, працю, медичне обслуговування і 200 фунтів (близько дев’яти тисяч гривень) разової виплати. Або йдеш на соціальні виплати, як сидять місцеві, або ти працюєш і вчишся. Ми з Марією вперті, вирішили працювати. Оцифровували паперові документи на сайт офісу. Платили 12,5 фунта за годину (600 гривень). Це вище середньої. У цілому дев’ять фунтів. Близько пів року там працювали. Дорогий проїзд у транспорті. Якщо в Ніжині маршрутка коштує 15 гривень, то в Лондоні, за тим маршрутом, яким я їжджу, — три фунти (фунт — 44,59 гривні, 134 виходить). Без свого транспорту тут важко. Так це ще я не плачу за оренду будинку. Пів року тому переїхали з Марією в село Вітгемпстед, у двох годинах їзди машиною від Лондона. Живемо з англійською родиною пенсіонерів. За програмою для українців. Власникам, які прихистили біженців, платять 350 фунтів (близько 16 тисяч гривень) за людину. Стареньким за 80 років, а їх майже немає вдома. Живуть на повну. Їздять за кермом машини на виставки та фестивалі, на море до друзів на декілька днів. Якщо в нас з Марією бувають труднощі, вони цими грошима допомагають нам. А ми віддячуємо їм, готуючи українські страви. На Новий рік та Різдво познайомили їх з нашими традиціями. Щоправда, овочі тут не такі смачні, як в Україні. Улюблена страва наших стареньких Хочете англійська традиційна: тріска в панірувальних почути, як співає Ізабелла Іващенко? сухарях з картоплею, порізаною великими Щоб подивитися відео, переходьте за шматками, і соусом тартар. цим кьюар­кодом (оцей квадратик). Якось у північному районі Лондона знайшла магазин «Альбіна», там продавались наші Підписуйтесь. Коментуйте. рідненькі ніжинські огірки і кабачкова ікра. Банка коштувала три фунти.

У нас новинка:

05.10.2023

5.

Виступ перед королівською родиною

— Звісно, я трохи нервувалась, адже не кожен день тебе запрошують виступити перед представниками королівської родини.

Коли познайомилася з принцом Едвардом особисто, уже після виступу, усвідомила, що він добрий, уважний, ввічливий і дуже любить гумор, — згадує Ізабелла. — Він наймолодший син королеви, герцог Единбурзький. Я вдячна, що він почув нас. А ще висловив особисту підтримку Україні. Зауважив, що українці на боці світла і добра, рано чи пізно переможуть темряву. Учора мала перший сольний концерт у Кембриджі.

— Чого не вистачає з дому?

— Найбільше сумую за маминими сирниками. Коли вдома, мати робить мені тонну. З домашньою сметаною їх наминаю . Маркети Британії завалені продуктами, але жодного разу мені не зустрічався домашній сир (творог). Гуглю в інтернеті, де купити сир, а мені видає, як його зробити. На базарі продають горіхи, спеції, екзотичні фрукти, тверді сири, рибу.

— Чи вільне ваше серце?

— Поки сфокусована на собі. Була за кордоном одна історія і швидко закінчилася. Зараз моє серце вільне, але я заміжня за роботою . Якщо знайдеться людина, яка буде мене любити, цінувати, підтримувати, то я своє серце відкрию. Але обережно.

— Творчі плани надалі?

— У Британії мене не тримає нічого, крім можливості продовжувати свою творчість, заробляти гроші і допомагати батькам та моїй країні. Найближчим часом планую викладати вокал для британців. Після виступу на «Голосі» бажаючих побільшало. Я працюю в організації, що влаштовує музичні вечори і підтримує молоді таланти, її спонсорує принц Едвард. Дають їм гранти. У дуеті з Марією випустили англомовну пісню під назвою «Колискова нашої любові», присвячена всім дітям, які загинули в цій війні. Скоро буду випускати й інші свої пісні, залежал ися вони в мене. Авторська пісня «Мамо» вийшла у світ 2 жовтня. Написала її тут, за кордоном, сумуючи за батьками.

Ольга САМСОНЕНКО

05.10.2023

Суспільство

Q захотіли і зробили

Володимир Гонгадзе, Марина Патенюк, Тамара Назаренко та інші місили глину і мазали стіни, щоб відновити ліцей-мазанку в Лихачеві на Носівщині У селі Лихачів на Носівщині толокою відновлюють ліцей. Збиралися тричі. Працювали десятки людей. Наприклад, Володимир Гонгадзе, Марина Патенюк, Тамара Назаренко — селяни. Світлана Макаренко — вчителька біології та інші вчителі. Наталія Тонконог, Тетяна Микуленко — прибиральниці. Ярослав Кириченко — робітник ліцею. Олена Кузьмичова, Іванна Філяк — одинадцятикласниці. А ще були волонтери. Багато. Можливість відновлення ліцею знайшла Світлана ГРОШ, директорка лихачівського ліцею.

— Побачила повідомлення у фейсбуку, заповнила анкету, подала заявку, — розказує Світлана Іванівна. — І ми виграли. Вісім шкіл Чернігівської області відновлюються за цією програмою. Решта — з Харківської та Київської областей. Лихачівська школа була розбита в березні 2022 року уламками збитої рашиської ракети, що летіла на Ніжин. Приміщення старе, йому більше ста років. Вирішили відновлювати як хату-мазанку. Серед волонтерів був Микола Степанець. Столяр, дизайнер, будівельник, який працює в народному стилі.

— Людина (Микола Степанець) живе в тому часі. У думках літає, — ділиться враженням Олександр СЕМЕНЕЦЬ, лихачівський староста.

— Не боїться роботи. Коли зідрали зі стін стару штукатурку, коли зняли дах, — це на початку серпня було — я думав, що воно ніколи не зробиться. А вже зробили 95 відсотків. Закінчують внутрішні роботи і роблять доріжки, — продовжує. — Художниця розмалювала стіни. Велика будівля — 40 на 60 приблизно. Їй 150 років. Тепла школа була, а тепер ще тепліша. Дерев’яні стіни, глина й солома для утеплення. Вчитимуться перші-четверті класи. Там вони й вчилися. Було затишно, а стане ще краще. Роблять два коридори, бібліотеку, спортзал. Підвісна стеля, нерівності гіпсокартоном вирівняли, замінили всі вікна (деякі були ) на металопластикові, дах накрили металочерепицею. А був шифер гнилий, протікав у дощ. Волонтери мінялися. Приїздило то 10, то 12, то 15. Починали канадці, а тепер, кажуть, німецькі кошти освоюють. Їли вони в шкільній їдальні. Закуповували продукти організатори, а наші кухарі готували. Спали в школі та наметах поряд зі школою.

— Романи не крутили з місцевими?

— Ходили в місцеве кафе, на ставок купатися. Не скажу про романи, — сміється Олександр Валерійович. — Але дружба була і є. Дружба, вдячність. Усі журимося, що загинув на Донбасі волонтер, який глину для нашої школи місив. Звати Тонко, він з Канади. У пам’ять про нього нам привезуть 12-метровий клен червонолистий. Ентоні «Тонко» Ігнат був волонтером благодійного фонду «Сміливі». Ця організація бере участь у проєкті «Відбудова місцевих шкіл для стійкості», що реалізується в рамках програми «U-LEAD з Європою», за фінансової підтримки Служби зовнішньополітичних інструментів (FPI) Європейської комісії.

Тамара КРАВЧЕНКО

7

10

Гумор

Заповіт: «Усе своє майно залишаю сусідці, в якої ніколи

не боліла голова. А дружині заповідаю цитрамон і парацетамол» Повезло так повезло

Підібрав вітчим на вулиці кота. Усім був хороший, але була в нього звичка, яка мене дратувала. Коли йому давали м’ясо в будь-якому вигляді, віна гриз його й голосно кричав. Як у березні. Купили ми стегно м’яса на зиму. Намололи великий емальований таз фаршу. Відлучилися у своїх справах. Раптом чуємо дикий крик. Ну, думаю, усе, зараз буде п...ц коту. Біжу на кухню. Кошара — на столі, дивиться на повний тазик м’яса, кричить, вигнувши спину і піднявши хвіст, як перед бійкою. Нічого не чіпав, просто кричав і дивився. Збій, мабуть, стався в програмі від кількості побаченого.

А. СЕРЕДКО

Оце так цінність!

У першому класі вчителька дає завдання учням: назвати найціннішу річ, на їх думку. Петя розказав про таткову машину, Женя — про мамин золотий браслет, Наташа — про дідусів будинок. А Ваня встає і говорить: — Критичні дні. Учителька оніміла. Прийшовши до тями, запитує: — А ти знаєш, що це таке?

— Не знаю. Але точно знаю — щось дуже цінне. Коли сьогодні моя старша сестра сказала, що в неї пропали критичні дні, мама втратила свідомість, татка розбив інсульт, а сусід Микола з’їхав у невідомому напрямку.

О. ЗАБОЛОТНА

— Ну, що ти сьогодні приготувала, люба?

День, другий, третій...

Діляться враженнями три подруги про свій медовий місяць. Перша: — Я своєму сказала, що прибирати в квартирі не буду. День не бачу, два не бачу, на третій приніс найновіший пилосос. Тепер сам і прибирає. Друга: — А я своєму сказала, що не буду готувати. День не бачу, два не бачу, на третій приніс кухонний комбайн. Тепер сам готує і балує мене різними стравами. Третя: — Я своєму сказала, що нічого робити не буду: ні прати, ні готувати, ні прибирати. День не бачу, два не бачу, на третій... праве око почало трохи відкриватися.

Г. БЕЗМЕН

— Яка висота польоту?

Бачив би ти...

Літак у небі. Голос командира екіпажу: — Шановні пасажири... Ой, ти ж, б...ь. Йой, капець... І тиша. Усі пасажири в шоку. Знову голос командира: — Шановні пасажири, вибачте. Усе в порядку. То стюардеса випадково вилила на мене каву. Бачили б ви, як виглядають мої білі штани спереду. Один з пасажирів: — Бачив би ти, як мої штани виглядають ззаду.

Л. ЗИМОРОДОК

От і весь секрет!

У мене знайомий — дуже багата і впливова людина. У нього є ВСЕ, навіть яхта і літак. Якось я запитала: «Як ти всього цього досяг?» Він відкрив секрет, яким я ділюсь з вами:

1. Ніколи не свистіти в домі.

2. Не виносити сміття після 18.00.

3. Сісти поміж двох тезок (Іванів, Василів тощо) і загадати бажання.

4. Щоб на вас накакала пташка, бажано, велика.

Ось, за його словами, і весь секрет. Сиджу і думаю, чому ж у мене нічого не виходить.

В. СЕРБІЯН

05.10.2023

Q хочете анекдотик... хочете анекдотик... Є в українок така улюблена розвага — консервація. *** Сусіди якісь дивні. Спочатку скаржилися, що важко копати кар­ топлю, а коли вночі хтось викопав — лаються. *** Увага! Гарячі путівки в село. Харчування, проживання. З розваг: випас худоби, копання картоплі, буряків і моркви. *** О г о л о ш е н н я : « Те р м і н о в о потрібні збирачі яблук. Зарплата 10 тисяч гривень на місяць. Якщо фермери вас упіймають, то я вас не знаю». *** Гаманець — як цибуля. Коли відкриваю, плакати хочеться. *** Жінка хоче належати одному, але подобатися всім. Чоловік хоче мати всіх, але щоб одна належала лише йому. *** Жіночий голос з телефонної трубки: — Привіт, подруго, що робиш?

— Святкуємо, у мого чоловіка­ шахіста рейтинг піднявся. З телефонної трубки: — Не знаю, що таке рейтинг, але якщо це те, що я думаю, то не гай часу і скористайся моментом. *** Дзвінок у поліцію: — У мене вкрали самогонний апарат. Чи можу я написати заяву про втрату годувальника? *** — Я не дозволю, щоб моя ко­ хана жінка сиділа без грошей! Тож давай, люба моя, пошукаємо тобі роботу! *** Жінка в парфумерному магазині: — Скажіть, у вас є парфуми із запахом комп’ютера? Продавець: — Чого?

— Комп’ютера! Просто хочу, щоб мій чоловік звертав на мене більше уваги! *** Питання дня: до якого лікаря звернутися, хірурга чи проктолога, якщо руки не з того місця ростуть? *** Дівчата фарбують волосся, нігті, губи, купують дорогі парфу­ ми, щоб у результаті мужик сказав: «Класні цицьки!» *** Якось уночі за стіною щось хлопнуло. Це баба надувна під сусідом лопнула! *** — Ну ось чому всі шалені дівчата готові стати дружинами людей похилого віку, але багатих?

— Насправді вони готові стати їх вдовами. *** — Алло, поліція?

— Так.

— Мої сусіди продають траву, 450 гривень за сірникову коробочку.

— То недорого, беріть. *** Якщо жінка худне, значить вона закохана. Якщо жінка повніє, значить вона щаслива. *** Скільки вітамінів не пий, настрій тобі все одно піднімуть гроші. *** — Слухай, подруго, щось твій чоловік останнім часом погладшав.

— Ні, це його розпирає від гордості за дружину­красуню! *** У селі відкрився секс­шоп. В асортименті презервативи зі сма­ ком сіна, картоплі і помідорів, а також надувна головиха старостату. *** Якщо жінка пиляє чоловіка,

вона робить з нього половинку. *** — Моя дівчина — як кульбаба. Така ж легка, повітряна!

— А моя — як перчинка. Така ж пекуча, гостра!

— А моя — як цибулинка. Чим далі роздягаєш, тим більше хочеть­ ся плакати... *** Чоловік приходить на роботу з синцем під оком. Колеги запитують: — Що трапилося?

— Та ось, заступився за кохану дівчину.

— Молодець, справжній мужик! А скільки ж хуліганів було?

— Та двоє, дружина і теща! *** — Лікарю! А де мені можна роздягтися?

— Ви що, дівчино, я ж ветери­ нар!

— Ой, лікарю, я ще та коза! *** Я всіма руками та ногами за дружбу між чоловіком та жінкою, але інші органи проти. *** Після того, як Оксана прочитала оголошення в барі: «Зі своїм не можна», вона відправила чоловіка додому. *** Стою на балконі, вулицею ледве волочить ноги п’яний. Чхає. Я йому: — Будь здоровий! Чоловік падає на коліна: — Дякую, Господи! *** — Ой, як я хвилююся за свою дружину.

— А що з нею?

— З нею моя машина. *** Чоловік: — Місце жінки — на кухні. Дружина: — У спальні сам справишся? *** Пояснювальна записка: «Ми, студенти четвертого курсу, про­ гуляли лекцію «Основи релігії». Причина: біс поплутав». *** Виробники ковбаси, дізнав­ шись, що люди визначають якість ковбаси на котах, почали додавати туди мишей. *** Скільки раз повторювати: не коханець, а двоюрідний чоловік! *** Погана прикмета: якщо ви стрибнули з парашутом і всіх на­ здогнали. *** Коли Василя залишили на третій рік у дев’ятому класі, директор школи найняв собі охоронця. *** Побачила багато свічок. Зага­ дала бажання, задмухала. Дістала кадилом по пиці, вигнали з церкви. *** У нарколога: — Скільки разів випиваєте на місяць?

— Усе залежить від місяця. Іноді 30 разів, іноді 31. Буває, 28. Але це дуже рідко. *** У гідрометцентр потрібні працівники з хворими суглобами. *** Чоловік відмовився їсти за­ ливний язик, бо він був у роті бика. Приготувала йому омлет. *** Учора вночі побачила зірку, що падає. Загадала бажання: нехай підвищать зарплату. Зірка розвер­ нулася і полетіла назад. *** Хтось знає, жінки­сантехніки бувають? Хочу викликати, щоб стояк подивилася. *** Моя класна керівничка казала, що я ніколи не вийду заміж або знайду якогось бовдура. Скоро виходжу заміж... за її сина.

ВІКНА, ДВЕРІ ВІД ВИРОБНИКА 10 років гарантії.

Доставка по району безкоштовно.

068-661-27-61, 093-742-02-82.

Куплю ВРÕ,

корів, телят, биків, коней, свиней,

ДОРОГО КОРІВ, КОНЕÉ.

шкури ВРÕ

Доріз цілодобово.

Перевезення. Доріз цілодобово.

096­152­07­43,063­497­93­27.

098­74­11­833, 063­13­71­061.

Цибуля озима сівок (Голландія), 12 сортів, оригінал

— від 82 грн. за кг. Пересилаємо по області від 10 кг. Магазин «Дім, сад, город». Оптова база Ріпкинська та вул. Всіхсвятська, 5 біля «АТБ», ринок «Нива». Тел.: 068­519­89­05, 093­983­85­94

ЗАКУПОВУÞ: телят,

свиней. Телят на відгодівлю. За найвищими цінами. Тел.: 098-427-54-48, 093-235-42-70, 066-924-32-38.

КУПЛÞ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕÉ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ. Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

096-69-05-018, 063-915-91-97. ДОРОГО ЗАКУПОВУЄМО ВРХ, КОНЕЙ, ТЕЛЯТ.

067­786­68­00, 066­75­90­993.

М’ясне підприємство

дорого закуповує

ВІКНА ДВЕРІ Гарантована знижка пенсіонерам!

(067)-127-9000

093­750­28­64.

Доріз цілодобово. Перевезення.

095­516­29­57, 098­841­72­05.

096­041­76­97.

Потрібна бригада людей для закладки вугілля в піролізні бочки, м. Городня. А також и для укладання пачок на пилораму. Житло надається.

Тел. 063­053­30­88.

НАТЯÆНІ СТЕЛІ Тел.: 093­210­10­10, 097­726­78­39.

Q де моя велика ложка?

Рецепти до вашого столу

«ЗІЛ», «ГАЗ», «УАЗ».

Тел. 063­756­96­56,

Ціни найкращі.

068­130­08­73, 099­480­58­46.

Потрібен тваринник на свиноферму — не судимий, без шкідливих звичок. Знати штучне осіменіння, уміти збирати сперму кнура. Зарплата висока. Місто Чернігів, вахтовий метод (14 днів) або за домовленістю. Забезпечуємо харчуванням та проживанням. Тел.

050-236-60-99

Передплачуй «Вісник Ч» — найцікавішу газету області!!! Ò³лüêи наéñâ³æ³ш³ нîâини!

Куплю автозапчастини

ÑÂÈÍÅÉ 80­85 грн/кг ÒÅËßÒ 55-60 грн/кг

корів, биків, телят, коней, свиней.

Тел.: 063­173­88­84; 097­646­80­95.

096­690­51­57

068­69­37­521;

Тел.: 099­29­88­987; 093­84­73­088.

Дорого ВРÕ:

М’ясокомбінат закуповує:

Свиней, коней. Телят на відгодівлю. Доріз цілодобово. Високі ціни.

телят, телиць, бичків, корів та коней. ДОРОГО 097­66­99­500 Тел.: 093­500­53­10 099­28­43­414

Куплю

на воду під ключ.

ЗАКУПОВУªМО ВРÕ

ЗАКУПОВУªМО на відгодівлю:

093­945­72­83, Тел.: 068­594­91­12.

телят, свиней, корів на молоко, коней для праці

063­489­85­45, 096­659­90­33, 096­626­74­40

093­131­63­72 068­374­04­18

Беремо на утримання корів та коней. Доріз цілодобово.

коней, корів, биків, телиць.

будь-якої складності. Помірні ціни.

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

ВРÕ без посередників живою вагою:

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

ВАЛИМО ДЕРЕВА

КУПЛÞ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕÉ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

корів, кіз; телят; коней, биків, телиць; свиней.

Закуповуємо

11

Передостання

05.10.2023

телят на відгодівлю, корів, коней, свиней. Äîр³ç ö³лîäîáîâî.

096­387­62­62,099­618­52­77 ТОВ БМПК закуповує:

врх, телят, коней, свиней на м’ясо та утримання. ДОРIЗ ШВИДКО ТА ЗРУЧНО

Тел.: 093­24­20­780, 098­54­59­568

Дорого закуповуємо

ВРÕ, коней, свиней, телят Доріз цілодобово

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН работа під ключ. Тел.: 093­150­32­32, 098­049­49­39, 066­476­44­49. Сергій.

Продам дійних корів та робочих коней Обмін. Можлива доставка.

093­63­78­193

Продам дійних корів та робочих коней Тел.: 073­15­85­773, 096­95­74­537

ЗАКУПОВУªМО ТЕЛЯТ, КОРІВ, КОНЕÉ, СВИНЕÉ А також корів на молоко

та робочих коней

Тел. 097­192­80­90 (Сергій) Куплю корів, коней, телят, свиней, а також корів на молоко та робочих коней.

Доріз цілодобово. Високі ціни.

093­093­17­43, 068­815­86­93.

ВАНТАÆОПЕРЕВЕЗЕННЯ

по Чернігову, області та Україні.

5 пасажирів + 1500 кг вантажу. Тел.: 093­210­10­10, 097­726­78­39, 093­235­31­15

Високі ціни 063­065­02­18, 098­303­09­28

ЗАКУПОВУªМО корів, коней, свиней, телят на утримання та перевезення. 093­93­65­979, 097­438­10­08, 050­262­91­99.

Потрібен працівник на млин, вахтовий метод роботи. У передмісті Чернігова. Зарплата 8500 грн за вахту. Тел. 050­236­60­99

Ветеринарна аптека: ліки, вакцини, вітаміни, корма для с/г та дрібних тварин. м. Чернігів, вул. Реміснича, 56. Тел. 097­250­86­98

Заливний пиріг з капустою

Яйця — 3 шт., кефір — 200 мл, сметана — 100 г, борошно — 200 г, розпушувач — 1 ч. л., цукор — 1 ч. л., сіль — 0,5 ч. л., масло — для змазування форми. Начинка: цибуля (середня) — 1 шт., морква — 1 шт., капуста білокачанна (велика) — 0, 5 шт., вода — 100 мл, олія — 3 ст. л., сіль, перець — за смаком. Розігріти духовку до 180 градусів. Нарізати цибулю кубиком, моркву натерти на крупній тертці, а капусту нашинкувати. В олії смажимо цибулю 2 хвилини. Додаємо моркву і ще смажимо 3 хвилини. Всипаємо капусту, вливаємо воду, солимо, перчимо, перемішуємо і тушкуємо 20 хвилин на середньому вогні до готовності. Змішуємо міксером або вінчиком яйця, кефір, сметану до однорідності. Ці інгредієнти мають бути кімнатної температури, не з холодильника! У борошно додаємо розпушувач і перемішуємо. Всипаємо до рідкої маси. Додаємо цукор, сіль і знову все перемішуємо до однорідності. У форму для випікання, змазану вершковим маслом, виливаємо половину тіста, викладаємо начинку з капусти і зверху знову заливаємо тістом. Відправляємо пектись на 45 хвилин. Готовий пиріг змащуємо шматочком вершкового масла, даємо відпочити 30 хвилин.

Õрумкі палянички на кефірі

Яйця — 1 шт., кефір або кисляк — 250 мл, сіль — 0,5 ч. л., сода — 0,5 ч. л., борошно — 450­500 г, олія для смаження (розраховано на 12 порцій). Кефір перемішати з сіллю, содою та яйцем. Вмішати просіяне борошно. Тісто за консистенцією має бути як на вареники. Розділити його на 12 частин. Розкачати кожну частину в круглу паляничку дуже тонко (як сигаретний папір). Присипати при розкачуванні борошном, щоб не липнуло. Обсмажувати на розігрітій сковорідці з обох боків до золотавого кольору (змастити сковорідку олією — 1 ч. л. на кожну паляничку).

Q про запас

Яблучне повидло з цукерками «Дюшес» («Барбарис» або «М’ятні»)

Яблука (почищені і нарізані) — 1,5 кг, цукор — 500 г, цукерки — 100 г, оцет 9% — 1 ст. л. Повидло із чудовим ароматом виходить настільки густим, що ріжеться ножем. Варимо без кришки, щоб випаровувалась зайва рідина. Цукерки можна замінити ваніліном, корицею, спеціями для пряників чи інших ароматизаторів. Яблука почистити, нарізати середніми скибками. Перемішати з цукром і залишити на 8-12 годин, щоб пустили сік. Довести, помішуючи, до кипіння і проварити 20 хвилин. Залишити на 6 годин. Знову проварити 20 хвилин і залишити на 6 годин. І втретє проварити 20 хвилин. Після другого варіння (у гарячі яблука) додати цукерки і перемішати. Вони розчиняться. Наприкінці третього проварювання влити оцет і проварити ще 5 хвилин.

Мариновані білі гриби

Вода — 1 л, білі гриби — 1 кг, сіль — 1 ст. л., цукор — 2 ч. л., лавровий лист — 2 шт., гвоздика — 2 шт., чорний перець горошком — за смаком, запашний перець горошком — 5 шт., оцет 9% — 50 мл. Гриби промити, приготувати соляний розчин (на 1 л води 1 ст. л. солі) і вимочити в ньому гриби 20 хвилин. Такий розчин допоможе позбутися не тільки паразитів, але моху і лісового бруду. Потім гриби відразу промити і відварити в підсоленій киплячій воді 20 хвилин. Не забувати знімати піну і вимкнути вогонь, як тільки гриби опустяться на дно каструлі. Налити в миску воду, додати лід і швидко перекласти туди гриби, щоб зберегти їх пружність. Приготувати маринад. У холодну воду викласти всі інгредієнти, довести до кипіння, потім варити 10 хвилин. У кінці влити оцет. Залити гриби маринадом. Варити 15-20 хвилин, залежно від розміру грибів. Перекласти гриби в стерилізовані банки, закатати.

Наостанок

12

05.10.2023

У Лукашівці відкрили меморіальний комплекс у пам’ять про загиблих захисників

Q офіційно

З нагоди Дня захисників та захисниць України, який цього року відзначаємо 1 жовтня, у свято Покрова Пресвятої Богородиці в селі Лукашівка Іванівської громади (поряд з Черніговом) відкрили меморіальний комплекс захисників України, які загинули тут у березні 2022 року. Вшанувати пам’ять Героїв зібралися представники органів влади, військові, жителі громади та родичі загиблих. «Усі ми пам’ятаємо події лютого-березня 2022 року, коли ворог підступно вдерся на нашу рідню землю. Усі ми пам’ятаємо героїзм військових та цивільних, які чинили спротив ворожій навалі. Саме тут, у Лукашівці, відбувалися тяжкі бої. Бої за те, щоб місто Чернігів не залишилося в ізоляції. Усі знають, що тут поряд проходила «дорога життя». Тому утримання цих рубежів було одним з основних завдань. Перш за все, дякую батькам, які виховали мужніх захисників України! Низький уклін і шана Героям!» — звернувся до зібрання Костянтин МЕГЕМ, перший заступник начальника ОВА. Лукашівка — одне з сіл поблизу Чернігова, де ворог просто скаженів від люті, бо не міг увійти до обласного центру. Росіяни зайшли в село 9 березня. Запеклий бій тривав із 7.00 до 14.00. Трохи більше сотні наших бійців мужньо протистояли наступаючому ворогу, що мав на озброєнні 80 одиниць броньованої техніки. Під час окупації Лукашівки, яка тривала

21 день, російські загарбники розставили свою техніку у дворах місцевих жителів, а у Вознесенській церкві розмістили склад зброї. «Божа кара й доля вже настигла тих загарбників, які вдерлися в Лукашівку: вони майже всі загинули під Білогорівкою, що на

Луганщині, на переправі в травні 2022 року. Вірю, що те ж саме буде й з іншими загарбниками, які переступили кордон нашої держави», — сказав Дмитро КРАСИЛЬНИКОВ, командувач військ ОК «Північ». Пам’ять українських воїнів та вбитих цивільних учасники заходу вшанували хвилиною мовчання. Літію провів керуючий Чернігівською єпархією Православної Церкви України, єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній. Меморіальний комплекс — це 17 стендів з фотографіями загиблих Героїв: солдата Юрія Ворони, 1996 р. н.; старшого солдата Артема Шеремета, 1990 р. н.; старшого сержанта Віктора Максименка, 1980 р. н.; старшого сержанта Вадима Мещерякова, 1964 р. н.; солдата Сергія Іваненка, 1996 р. н.; майора Юрія Тарасенка, 1973 р. н.; сержанта Миколи Авдієнка, 1979 р. н.; старшого сержанта Дмитра Малого, 1986 р. н.; солдата Романа Бутусіна, 1997 р. н.; солдата Леоніда Бутусіна, 2001 р. н.; старшого солдата Вадима Назарова, 1998 р. н.; майстер­сержанта Євгенія Подставки, 1984 р. н.; молодшого сержанта Максима Приходька, 1983 р. н.; старшого сержанта Олександра Олійника, 1979 р. н.; старшого лейтенанта Михайла Процишина, 1964 р. .; солдата Олександра Скорохода, 1983 р. н.; солдата Юрія Войтенка, 1956 р. н.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації

Q гороскоп з 9 по 15 жовтня ОВЕН. Чекає удача на професiйному теренi. Без вагань вiдмовтеся вiд звичного. Середина тижня дасть можливiсть панувати в сiмейному колi. Фiнансовий бік життя не принесе неприємностей. ТIЛЕЦЬ. Цього тижня в соцiальнiй i професiйнiй сферах ситуацiя буде яснiшою. Витратите грошей значно бiльше, нiж звичайно. Можуть виникнути проблеми у вiдносинах з друзями. БЛИЗНЮКИ. Будете поглиненi радощами сiмейного вогнища. Вiдносини з колегами прекрасні. У фiнансовiй сферi вiдкриваються величезні перспективи. РАК. Намагайтеся не робити нiчого, що виходить за рамки звичайного у вашому життi, особливо в професiйнiй сферi. З фiнансової точки зору багато речей пiдуть не так, як вам хочеться. Друзi не розчарують. ЛЕВ. На роботi напружений клiмат i незадоволенiсть. Наберiться терпiння i дочекайтеся кращих часiв. Можливi значнi втрати ваших накопичень. Вiдчуєте потребу в людях, яким можна довiряти. ДIВА. На початку тижня протистоятимете радикальним змiнам у вашiй дiяльностi. Намагайтеся зайняти вiдчужену позицiю. Прекраснi вiдносини в сiм’ї i з друзями. ТЕРЕЗИ. Нарештi з’ясуються проблеми, якi ускладнювали ваше життя в соцiальнiй, професiйнiй i фiнансовiй сферах. Жага правди i справедливостi буде задоволена. СКОРПIОН. Початок тижня не примусить покладатися на випадок i змусить використати непродуманi засоби для вирiшення невiдкладних проблем. Не зробiть помилку в особистих вiдносинах. СТРIЛЕЦЬ. Будьте пильними на початку тижня у фiнансовiй сферi. Виникнуть непередбаченi ситуацiї. Без вагань приймiть допомогу друзiв. Можливi ускладнення у сферi вiдчуттiв. КОЗЕРIГ. На початку тижня буде запропонована цiкава перспектива. Доведеться зайнятися новим видом дiяльностi. Значно покращає фiнансова ситуацiя на роботi i в сiм’ї. ВОДОЛIЙ. Укладайте вигiдну угоду в серединi тижня. Себе вiдчуватимете краще як в соцiальнiй, так i в професiйнiй сферi. Але не вистачає ввiчливостi у вiдносинах з близькими людьми. РИБИ. Через обставини ви житимете з розплющеними очима. Не буде iлюзiй вiдносно деяких людей з вашого оточення. У кiнцi тижня полiпшиться ситуацiя у фiнансовiй сферi.

Реєстраційне свідоцтво ЧГ №314 від 18 листопада 2004 р.

Засновник: трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Видавець: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко

НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1-й поверх. Телефони: 675-186 (редактор), 675-188, 675-189, 675-522 (кореспонденти), Тираж 26608 093-42-89-990 (бухгалтерія), 675-187 (відділ реклами). Електронна пошта: vistnik_777@i.ua

НАШІ РЕКВІЗИТИ: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник” р/р UA2338080500000000 26000115829; АТ “Райффайзен Банк “Аваль” м. Київ; МФО 380805; код 31188511.

Зам.8240 Індекс 61062

Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, організацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність фактів відповідальність несуть рекламодавець і автор публікації. Проплачені матеріали в газеті позначаються знаком «реклама», «трибуна», «імідж», «добра справа», «актуально». Люди добрі! Ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч».

Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, віддрукована ВАТ "Десна".