це тобі, Миколо?
— А щоб удома доїлась, а паслась у сусіда.
це тобі, Миколо?
— А щоб удома доїлась, а паслась у сусіда.
39річний Дмитро КомароВ, автор і ведучий телепрограми «Світ навиворіт», побував у селі Новосілки Радульського старостинського округу на Ріпкинщині. І виклав фото, де стоїть у воді. «Так зараз виглядає село Новосілки на кордоні з білоруссю біля ріки Дніпро в Чернігівській
області. Така повінь останній раз була 10 років тому. ДСНС на всюдиходах та човнах розвозить продукти та воду. Досі є вулиці, де води по пояс. Природа показує свою силу та міць. Люди можуть лише пристосовуватися
до таких явищ — щось змінити неможливо.
Що вразило, — навіть ті, у кого затопило подвір’я, дуже позитивно налаштовані.
Такі ми — українці. Завжди впевнені, що все неодмінно буде добре. Не сумніваємося в цьому. І тому знаходимо вихід з будь-яких ситуацій. І завжди перемагаємо», — написав Дмитро під знімком.
— Про те, що до нас їде Комаров, дізналися зі своїх джерел. Він разом з двома операторами та жінкою-адміністратором під’їхали своєю машиною до знака «Радуль». А в нас же тут Дніпро. Усе затоплено. Зустрічати Дмитра прийшли молоді дівчата. Хто хотів, усі з ним сфотографувалися, — описує приїзд Галина рУДЕНКоВа, староста радуля. — Захотів побувати в підтоплених селах, зібрати матеріал для фільму. Спочатку його і команду на причепі трактора віз до центру селища Михайло Шведов. Хто впізнав Комарова, махали йому. У дружини Шведова — магазин, і він власним трактором їздив до знака «Радуль» забирати продукти. Їх туди підвозили машинами підприємці. У центрі Комаров пересів на всюдихід «Богун».
Від вулиці Новікова в Радулі до села Новосілки — три кілометри. Люди, коли дізналися, що до них їде Комаров, не так хліба чекали, як його. Було два рейси до Новосілок. Першим завозили хліб і продукти на замовлення. Наступним — «Червоний Хрест». Від нього людям роздавали гуманітарну допомогу: крупи, сухе молоко, консерви. Доки все пороздавали, Дмитро бродив залитими водою вулицями. Я за ним спостерігала весь день. З людьми спілкувався точно так, як по телевізору. Коли розпитував, усміхався. Уже коли ми закінчили, забрали його назад. — Галино михайлівно, якими враженнями ділився Комаров? — Він дуже спокійний. Посоромилася закидати його запитаннями. А тим паче попросити сфотографуватися зі мною. Він поцікавився, які населені пункти входять до нашого старостату і які мої обов’язки. Після цього запитала, коли і де можна буде подивитися відзнятий ним фільм. Відповів, що десь у середині вересня на каналі «1+1». Ще зателефонує.
— За народним повір’ям, вода прибуває до 6 травня, Георгія (або Юрія). Яка зараз ситуація?
— Пік водопілля в нас був на Великдень. А потім
найцікавіше у «Віснику»