селі. Оголошення про нашу пропажу розмістила у всіх ріпкинських групах у соцмережі. Уже і чоловік з лікарні вийшов, розстроївся дуже. Наймав машину, їздив по району. Тоді ввечері казали, що бачили її на трасі Голубичі
Несприятливі дні: , 25, 26, 27, 28, 29 листопада. 24 листопада 2022 року. №37/1896 Обласна газета. Виходить щочетверга. Тираж 26778 стор. 4 Q де ти, кобиляко? За довгоногу Дженіфер шахраї просили п’ять і десять тисяч гривень Катерина ЖОГОЛКО з Сибережу на Ріпкинщині два тижні шукає свою кобилу в навколишніх селах. — Я з кіньми не дуже контачу, — каже Катерина Валентинівна. — Чоловік якраз потрапив у лікарню. Мені довелося нею займатися. 13 листопада вела з городу, де паслася, у хлів. Дженіфер вирвалася з рук і втекла. Шукала сама в
– Вербичі. Потім дзвонили, бачили в Буянках. Усе об’їздили і без толку. — Можливо, погано ставилися до Дженіфер, тому і не хоче повертатися? — Наша стара кобила впала на ноги, довелося здати. Цю купили місяць тому. Забирали на Ічнянщині. Коня зараз знайти важко. Дженіфер 12 років. Білого кольору, висока, довгонога. Віддали трохи менше 30 тисяч гривень. Я її і вибрала, коли купували. — Можливо, повернулася до колишнього власника? — Дзвонила йому, але ні, до Ічнянщини дуже далеко. — У поліцію зверталися? — І в поліцію, і в сільраду, і сама шукала. І нагороду пропонувала. — Скільки? — Двічі дзвонили шахраї. Спершу просили п’ять тисяч, потім десять. Аби гроші спершу скинули на банківську карту, а потім розкажуть, де кобила. Але ж я розумію, що це развод. Якщо, дійсно, хтось бачив, інформація підтвердиться, кобилку нашу знайдемо, тоді заплатимо добрій людині. Як не попросять грошей, теж віддячу. Буду дивитися за ситуацією. Юлія СЕМЕНЕЦЬ Оніміння пальців — причини та лікування читайте стор. 8 13 листопада співробітники СБУ разом з працівниками прокуратури затримали ще одного шпигуна. «За даними слідства, затриманий виявився громадянином рф, який вже декілька років проживав в одному із прикордонних селищ та займався пасажирськими перевезеннями. Періодично їздив до росії, де відвідував своїх родичів та вирішував особисті питання. Таким чином потрапив у поле зору спецслужб країни агресора. Встановлено, під час однієї з таких поїздок, був завербований кадровим співробітником фсб для проведення розвідувальнопідривної діяльності на півночі України. Для цього ворожий агент отримав оперативний псевдонім і детальні інструкції щодо збору і способів передачі секретних відомостей. Для комунікацій між собою застосовували анонімні месенджери», — так повідомляє СБУ. Пере везеннями займався не на постійній основі. І показує фото переписки. — А там по месту у тебя всу так и остались? — Да. Походу есть больничка, потому что есть на костылях. — Много? — Конкретно не знаю. Вокруг меня точно есть места. Я ж скидал координаты. Вы так и продолжайте мой дом обстреливать? — Та нет. Насколько я знаю, по (частина тексту з коор динатами закрита) не летело. А что есть еще? Где больничка военных знаешь? Сбрось координаты. Если можешь фото. 14 листопада суд обрав шпигуну міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Кажуть, затримали 39-річного Івана Каптеля з Грем’яча Новгород-Сіверського району. Народився в Грем’ячі, жив у росії, у брянській області, у погарі жила мати. У 2015 року отримав посвідку на про живання в Україні. Одружений, є дитина. Кажуть, із Грем’яча їздив до росії на заробітки. Займався ремонтами в будинках-квартирах. Тоді і познайомився з фсбешниками. — Я в це не вірю і подробиць не знаю, — тяжко видихає в телефонну слухавку Ірина КАПТЕЛЬ, дружина. — У мене такий зараз стан… Він не такий, не міг. — Кажуть, він займався ремонтами і їздив до росії на заробітки. Як часто, коли востаннє перетинав кордон? — Коли померла мати, навіть ховати не їздив. Як почався коронавірус, так і перестав їздити до росії. Більше двох років точно. — Були вдома, коли його заримували? — Ні. — Щось дивне в поведінці помічали? — Ні. Людям допомагав. — Кажуть, його бачили після прильоту ракет. Ніби фотографував. — Тоді було багато людей і всі приходили, знімалифотографували. — Якщо не їздив на заробітки, за які гроші жили? — У нас є тракторець. На ньому людям орав городи, сіяв, полов. Це і був його заробіток. — Можливо, за останній час у нього стало більше грошей? Кажуть, такі речі роблять за не просто так. — Усі заробітки були тільки під час сезонних робіт на городі. Тоді ми щось мали, купували поїсти, жили. Але бувало, навіть на хлібину грошей не було. Розбивали дитячу копилку, щоб купити хліба. — Чоловіка їздили провідати? — Ще не була і не спілкувалася. Юлія СЕМЕНЕЦЬ Валентина Бондар на кухні біля буржуйки. Фото Валентини ОСТЕРСЬКОЇ Q СБУ затримали шпигуна у прикордонні «Не вірю. Грошей не було. Щоб купити хлібину, розбили дитячу копилку» Буржуйка в хаті Дженіфер. Фото Катерини ЖОГОЛКО