slomski-andrzej-2012-proj-s-zacharko

K O N S U L A T G ENER A L N Y R P W E L W O W I E ( U K R A I N A ) B I U R O W Y S T A W A R T Y S T Y C ZN Y C H W K I E L C A C H C EN T R U M I N F O R M A C Y JN O - A R T Y S T Y C ZNE 3 6 5 - L W Ó W

A n d r z e j

Słomski r m

y а

s л

u ю

n н

k к

i и

4

Z cyklu Natural Diary, Lwów’ 2012, papier, ołówek, 3 x 30x20 cm

A n d r z e j S ł o m s k i t e l . + 4 8 6 0 5 3 1 2 6 9 3 ( P L ) tel. + 380952823903 (UKR) e-mail: andrzejslomski@onet.pl

ANDRZEJ SŁOMSKI

АНДЖЕЙ СЛОМСКІ

Rysownik, polityk, dyplomata.

Urodził się 17 VI 1958 w Kluczborku.

Studia na Wydziale Politologii Uniwersytetu Wrocławskiego, dyplom w 1982 roku.

Od 3 XI 1985 roku ojciec Agnieszki.

W latach 1993 – 2001 Poseł na Sejm Rzeczypospolitej Polskiej.

Od 2003 roku Konsul RP w Ukrainie: w Kijowie (20032009), w Winnicy (2009/2010), we Lwowie (od sierpnia 2010).

Uprawia rysunek ołówkiem.

Swoje prace pokazywał na wystawach: – indywidualnej rysunku w Domu Środowisk Twórczych w Kielcach (2003) – międzynarodowej zbiorowej w Domu Artystów w Kijowie (2006) – pokonkursowych „Przedwiośnie” w BWA w Kielcach (2005, 2006, 2008, 2009, 2010, 2011) – indywidualnej rysunku w Narodowym Muzeum Sofii Kijowskiej w Kijowie (2009) – indywidualnej rysunku w Wojewódzkim Muzeum Krajoznawczym w Winnicy (2010) – indywidualnej rysunku w Galerii Primus we Lwowie (2012)

Рисувальник, політик, дипломат Народився 17.06.1958 р. в Ключборку. Навчався на Відділі політології Вроцлавського університету (диплом 1982 р.). Від 03.11.1985 р. – батько Агнєшкі. В 1993 – 2001 рр. – депутат Сейму Республіки Польща. Від 2003 р. – консул РП в Україні: в Києві (2003 – 2009), у Вінниці (2009 – 2010), у Львові (від серпня 2010). Працює в техніці рисунку олівцем. Свої праці експонував на виставках: – персональна виставка рисунку в Будинку Творчих Середовищ в Кельцах (2003); – міжнародна групова виставка в Будинку художника в Києві (2006); – конкурсна «Пшедвйоснє» в БВА в Кельцах (2005, 2006, 2008, 2009, 2010, 2011); – персональна виставка рисунку в Національному музеї «Софія Київська» в Києві (2009); – персональна виставка рисунку в Обласному краєзнавчому музеї у Вінніці (2010); – персональна виставка рисунку в галереї «Примус» у Львові (2012).

Każde autentyczne dzieło sztuki zawiera dwie kategorie sensów i znaczeń, odpowiadających dwoistości natury ludzkiej. Pierwszą kategorię tworzą te, które wywodzą się z duchowości człowieka, jego emocjonalności i zdolności do tworzenia, abstrakcyjnych w swej istocie, idei. Te, należące do tej drugiej, związane są z kolei z jego świadomością, intelektem i analityczną oraz twórczą rolą rozumu. Te pierwsze artysta przekazuje podświadomie, spontanicznie, czerpiąc z pokładów enigmatycznej wiedzy drzemiącej wewnątrz jego jaźni, i często są to treści, które zaskakują także i jego samego. Te drugie kreowane są celowo, z pełną świadomością, i zależą od rozległości i głębi wiedzy, umiejętności obserwacji i analizy rzeczywistości, życiowych doświadczeń oraz kultury plastycznej twórcy.

Oba te rodzaje przekazu często trudno rozgraniczyć: scalone są w nierozerwalną całość, często jeden dominuje nad drugim, często też jeden z nich jest celowo redukowany do minimum, w celu zaakcentowania dominującej roli tego drugiego. Najczęściej granica pomiędzy nimi jest zatarta, trudna do określenia.

Rzadkim przykładem kreacji twórczej, w której pozostają one zarówno czytelne jak i współistnieją w stanie idealnej równowagi, jest rysunkowa twórczość Andrzeja Słomskiego. Wszystkie rysunki tego artysty cechuje bowiem dwoistość, wyrażająca się w koegzystencji dwóch rodzajów form, z których składa się każdy z nich. Jedne to meandryczne struktury rysowane miękko wijącą się kreską, rozrastające się jak organiczna tkanka wyrastająca z mięsistej materii papieru. Drugie to zarysy geometrycznych figur, które ją ograniczają, zamykają w ciasnych polach okręgów i prostokątów, lub dzielą je na odrębne, uporządkowane przestrzenie.

Historia sztuki wiąże pierwsze z nich z surrealizmem i wówczas sformułowanym znaczeniem automatycznego zapisu, drugie zaś z nurtem „zimnej” abstrakcji - geometrycznej, całkowicie poddanej prymatowi intelektu. Surrealiści poszerzyli granice sztuki o obszar podświadomości, zawierającej niekontrolowane rozumem doznania i emocje oraz bagaż doświadczeń dziedziczonych po przodkach i tworzących wspólną, ludzką podświadomość zbiorową.

Jej echa docierają do nas poprzez instynktowne odruchy – a w sztuce poprzez rodzaj automatycznych gestów i ich bezwiednego zapisu, kreską czy kolorem, jako wykresów chwilowych stanów emocjonalnych i spontanicznych reakcji. W ołówkowych kompozycjach Andrzeja Słomskiego tego rodzaju zapisem są powtarzalne rytmy drobnych, precyzyjnie rysowanych struktur, „wypływające” nieomal organicznie spod ostro zatemperowanego ołówka.

Delikatna kreska notuje każde drgnienie ręki, każdy mocniejszy nacisk, spowodowane mikro-emocjami i mikro-reakcjami na bodźce, zarówno zewnętrzne jak i wewnętrzne. Wśród tych zewnętrznych znajduje się także sama materia papieru: jego organiczność, uległa miękkość, porowata powierzchnia, której biel przełamują drobinki cienia.

Z kolei dominujące, porządkujące kompozycję formy o zgeometryzowanych kształtach, odwołują się do świata intelektu: bezcielesnej idei i matematycznej logiki figur geometrycznych. Pozbawione emocjonalnych odniesień, zawsze kojarzone są z chłodem rozumowych rozważań. Organizują przestrzeń rysunków, wprowadzając element nadrzędnego ładu i harmonii.

Jakkolwiek znakomita większość prac Andrzeja Słomskiego ma charakter nieprzedstawiający, artysta dopełnia je treścią, która jest rodzajem abstrakcyjnej narracji. Powstaje ona wskutek tworzenia prac w cyklach oraz łączenia pojedynczych rysunków w tryptyki lub dyptyki i ukierunkowania ich wzajemnych relacji, a także relacji pomiędzy poszczególnymi elementami ich kompozycji.

Skromność rysunkowej materii i ograniczoność środków wyrazu, sprowadzonych do bieli niewielkiego prostokąta papieru, szarości grafitu, kształtu kreski i punktowego dotknięcia, tworzy zaskakujący kontrast z plastyczną atrakcyjnością kameralnych dzieł tego oryginalnego artysty. Wysmakowane i subtelne rysunki Andrzeja Słomskiego potwierdzają starą tezę, że wartość dzieła sztuki zależy przede wszystkim od bogactwa treściowego przekazu i spójnej z nim formy. A te wynikają bezpośrednio z zasobów wiedzy, wrażliwości i kreatywności jego twórcy.

Stanisława Zacharko-Łagowska historyk sztuki, krytyk sztuki

Z cyklu Miejsca - Opole, Lwów’ 2012, papier, ołówek, 30x20 cm

Z cyklu Miejsca - Opole, Lwów’.2012, papier, ołówek, 30x20 cm

Kкожний автентичний мистецький твір вміщає дві категорії суті і значення, які відповідають двоїстості людської натури. Першу категорію створюють ці, що виходять з духовності людини, її емоційності і здібності творити, які є абстрактними по суті та ідеї. Ці, що належать до цієї другої, в свою чергу пов’язані з його свідомістю, інтелектом та аналітичною і творчою роллю розуму. Ці перші митець переказує підсвідомо, спонтанно, черпаючи з верств загадкових знань, що покояться всередині самого єства і часто його зміст дивує також самого митця. Ці другі створюються цілеспрямовано, з повною свідомістю, в залежності від рівня і глибини знань, вміння спостерігати і аналізувати дійсність, життєвого досвіду та образотворчої культури митця. Обидва ці типи переказу часами важко розмежувати: вони нерозривно зцілені в одне, часто один домінує над другим, часто також один з них навмисне зменшується до мінімуму, з ціллю зазначення домінуючої ролі того іншого. Однак, найчастіше межа між ними стерта і важко іі визначити. Рідкісним прикладом художньої творчості, в якій вони однаково прочитуються і співіснують в ідеальній рівновазі, є рисункові роботи Анджея Сломского. Всі рисунки цього художника характеризуються двоїстістю, яка виражена у співіснуванні двох типів форм, з яких складається кожний з них. Одними з них є меандричні структури мальовані м’яко звивистою лінією, які розростаються мов органічна тканина, що виходить з м’ясистої матерії паперу. Другі, це контури геометричних фігур, які її обмежують, закривають у вузьких полях кругів та прямокутників, або розділять їх на окремі, впорядковані простори. Історія мистецтва пов’язує перші з них з сюрреалізмом, отже сформульованим значенням автоматичного запису, натомість другі з напрямком „холодної” – геометричної абстракції, яка повністю залежить від першості інтелекту. Сюрреалісти розширили межі мистецтва на область підсвідомості, яка вміщує неконтрольовані розумом почуття і емоції, а також багаж досвіду успадкований від предків, що створюють спільну загальнолюдську підсвідомість. Її відлуння доходить до нас через інстинктивні рефлекси, а в мистецтві – через свого роду автоматичні жести і їхній мимовольний запис, лінією aбо кольором, як діаграм миттєвих емоційних станів і спонтанних реакцій. В мальованих олівцем композиціях Анджея Сломского цього роду записом є ритми дрібних, чітко мальованих структур, що повторюються, які „випливають” майже органічно з під гостро підточеного олівця. Тонка лінія реєструє кожний рух руки, кожний міцний натиск, викликаний мікроемоціями та мікрореакціями, як на зовнішні, так і на внутрішні подразники. Серед тих зовнішніх знаходиться також сама матерія паперу: його органічність, м’яка підданість, пориста поверхня, білизну якої розбивають частки тіні. В свою чергу, домінуючі форми геометричних фігур, які впорядковують композицію, звертаються до світу інтелекту: безтілесної ідеї і математичної логіки геометричних фігур. Позбавлені емоційних посилань, завжди були пов’язані з раціональністю розумових міркувань. Організують простір рисунків, запроваджуючи елемент зверхнього ладу і гармонії. Хоча переважна більшість робіт Анджея Сломского має непрезентуючий характер, художник доповнює їх змістом, який є свого роду абстрактною мовою. Вона виникає в результаті творіння в циклах та об’єднання окремих малюнків у диптихи або триптихи і спрямування їх взаємовідносин, а також відносин між окремими елементами їхніх композицій. Скромність рисункової матерії і обмеженість засобів вираження, які зводяться до невеликого прямокутника білого паперу, сірого графіту, форми лінії і пуантилістичного дотику, створюють вражаючий контраст з візуальною привабливістю камерних творів цього художника. Складні і витончені рисунки Анджея Сломского підтверджують старий тезис про те, що вартість твору мистецтва залежить головним чином від змістовності переказу і відповідності форми, які безпосередньо випливають із ресурсів знання, вразливості і креативності творця.

cтаніслава Захарко-Лаговска Критик, мистецтвознавець.

W procesie obrazowania dzieł artystycznych najprostszą, elementarną podstawę tworzy kreska, dynamiczne dotknięcie czymś płaszczyzny, a w sumie – zwykły rysunek, który, jak się okazuje, ma ogromne plastyczne możliwości. Prawdziwą “autonomiczną” potęgę rysunku poznałem po raz pierwszy jako członek jury znanego Międzynarodowego Triennale Rysunku we Wrocławiu. Właśnie wtedy zrozumiałem, że rysunek ma własną wartość i nie musi być tylko “instrumentem wspomagającym” dla tworzenia dzieła sztuki.

W tym sensie twórczość Andrzeja Słomskiego była dla mnie pewną sensacją, wywołującą nieoczekiwany zachwyt. Bowiem zazwyczaj każdy, kto nie uzyskał specjalistycznego artystycznego wykształcenia, pragnie raczej uprawiać malarstwo, rzeźbę lub grafikę, czyli dyscypliny plastyczne uważane za “sztukę prawdziwą”. Na wystawie Andrzeja Słomskiego spotykamy się jednak z czymś całkiem innym – z rysunkiem tworzonym za pomocą zwykłego ołówka na prostych papierach, a dodatkowo – z rysunkiem bliskim abstrakcji.

Takie podejście autora zmusza nas po raz kolejny do zwrócenia się ku rozważaniom o konieczności wykształcenia zawodowego dla współczesnego artysty. Dzisiejsze doświadczenie dowodzi, że nie ma tu żadnych reguł i granic. Od drugiej polowy XX wieku wiemy o istnieniu formuły “każdy może być artystą”. Wszystko więc zależy od wewnętrznej potęgi emocjonalnej, naturalnego pragnienia kreatywności, i po prostu – od konkretnego przykładu niemożliwości codziennego życia bez tworzenia.

Właśnie taką sytuację mamy w przypadku powstania oryginalnych obrazów Andrzeja Słomskiego. W odróżnieniu od tzw. artystów zawodowych, on nie myśli o zarabianiu pieniędzy poprzez sprzedanie swoich dzieł, zupełnie nie potrzebuje artystycznej “skali i rangi”, nie pragnie uznania, w zwykłym jego pojmowaniu w środowisku artystycznym. To, co dzieje się w jego kompozycjach sięga kosmosu, obszarów niebieskich i zarazem tych myśli w ludzkiej głowie, które potrafią ukształtować własny kosmos.

On tworzy własny świat marzeń, fantazji, tworzy metafizyczną przestrzeń, w której wszystko może się zdarzyć… Tylko nie ma tu negatywnych emocji, agresji, przesady. W jego rysunkach panuje spokój, filozoficzna medytacja, swoista estetyczna idealizacja formy i przestrzeni.

Nie ma tam również człowieka, który potrafi wszystko zniszczyć, wprowadzić w stan konfrontacji. Wydaje się, że tylko sam autor decyduje – kogo w ten świat można wpuścić…

Natural diary, .......x........, Lwów 2011 Z cyklu Natural Diary, Lwów’ 2012, papier, ołówek, 29x28 cm

Orest Holubets krytyk sztuki, profesor, doktor habilitowany

У процесі виконання мистецьких творів найпростішим, елементарним засобом є лінія, динамічний дотик чогось до площини, звичайний рисунок, який, як виявляється, володіє величезними пластичними можливостями. Справжню “автономну” потугу рисунку мені довелося вперше пізнати під час роботи Журі Міжнародного трієнале рисунку у Вроцлаві. Тоді прийшло розуміння: рисунок може мати власну цінність і не мусить бути лише “допоміжним інструментом” для творення мистецьких творів. У цьому сенсі творчість Анжея Сломського була для мене певною сенсацією, викликала несподівавне захоплення. Адже, переважно, кожен, хто не отримав спеціальної мистецької освіти, прагне творити живопис, скульптуру чи графіку, тобто щось, що, зазвичай, вважається “справжнім мистецтвом”. На виставці А.Сломського зустрічаємо цілком інший підхід – рисунок, створений за допомогою звичайного олівця на простому папері, а, крім того, – рисунок, наближеним до абстракції. Такий підхід автора змушує черговий раз звернутися до роздумів про необхідність фахової освіти для сучасного митця. Сьогоднішній досвід твердить, що тут немає ніяких правил і обмежень. Адже від другої половини ХХ ст. відомою стала формула “кожен може стати художником”. Все залежить від внутрішньої емоційної енергетики, природного прагнення креативності, від конкретного прециденту, спричиненого неможливістю щоденного життя без творчості. Власне таку ситуацію маємо у випадку появи оригінальних творів А.Сломського. На відміну від професійних митців він не думає про заробітки шляхом продажі мистецьких творів, не потребує мистецьких титулів, не прагне визнання у звичайному його розумінні. Він творить власний світ мрій, фантазій, метафізичний простір, в якому можливе все... Не має тут лише негативу, агресії, насильства. В рисунках панує спокій, філософська медитація, дивна естетична ідеалізація форми і простору. Не має там людини, яка здатна все знищити, ввести в стан конфронтації. І, здається, що сам автор вирішує – кого в цей світ можна впустити... Орест Голубець доктор мистецтвознавства

Winnica, 8.05.2010 r.

Z cyklu Natural Diary, Lwów’ 2012, papier, ołówek, 29x28 cm

Z cyklu Miejsca - Asuan, Lwów’ 8.07.2011 papier, ołówek, 30x20 cm

Z cyklu Miejsca - Asuan, Lwów’ 3.07.2011 papier, ołówek, 30x20 cm

Z cyklu Miejsca - Asuan, Lwów’ 17.07.2011 papier, ołówek, 30x20 cm

Z cyklu Natural Diary, Lwów’ 2012 papier, ołówek, 29x28 cm

Winnica’ 6.04.2010 r. papier, ołówek, 30x20 cm

Winnica’ 2010 r. papier, ołówek, 3 x 30x20 cm

Lwów’7.05.2011 r. papier, ołówek, 30x20 cm

Lwów’8.05.2011 r. papier, ołówek, 30x20 cm

Lwów’13.05.2011 r. papier, ołówek, 30x20 cm

Lwów’2011 r. papier, ołówek, 30x20 cm

Lwów’14.05.2011 r. papier, ołówek, 30x20 cm

Lwów’ 21.03.2011 r. papier, ołówek, 30x20 cm

Lwów’ 2012 r. papier, ołówek, 30x20 cm

Lwów’ 14.01.2012 r. papier, ołówek, 30x20 cm

Lwów’ 22.01.2012 r. papier, ołówek, 30x20 cm

Lwów’ 6.01.2011 r., papier, ołówek, 30x20 cm

Lwów’ 5.01.2011 r., papier, ołówek, 30x20 cm

r y s u n k i m а л ю н к и

4

A n d r z e j S ł o m s k i

G A L E R I A „ P R I M U S ” - LW Ó W ( U K R A I N A )

27.04 – 02.05. 2012

ГА Л Е Р Е Я М И С Т Е Ц Т В „ P R I M U S ” - Л Ь В І В ( У К РА Ї Н A )

GALERIA

09.11 – 09.12. 2012

Б Ю Р О X У Д О Ж Н І Х B И С Т А В О К - К Є Л Ь Ц Е ( П О Л Ь Щ А )

BWA

„NA

PIĘTRZE”

K o n s u l a t G e n e r a l n y R P w e Lw o w i e Konsul Generalny: Jarosław Drozd 7 9 0 1 1 Lw ó w, u l . I w a n a F r a n k a 1 0 8 t e l : + 3 8 0 3 2 2 9 5 7 9 9 0 f a k s : + 3 8 0 3 2 2 9 5 7 9 8 0 h t t p : / / l w o w k g . p o l e m b . n e t E-mail: lwow.kg.sekretariat@msz.gov.pl

-

KIELCE

( P 0 L S K A )

Biuro Wystaw Artystycznych w Kielcach Dyrektor: Stanisława Zacharko-Łagowska K i e l c e , u l . L e ś n a 7 t e l . + 4 8 4 1 3 4 4 4 9 4 2 f a x + 4 8 4 1 3 4 4 2 7 5 1 w w w . b w a k i e l c e . a r t . p l e-mail: sekretariat@bwakielce.art.pl

Г а л е р е я м и с т е ц т в „ P R I M U S ” Centrum Informacyjno-Artystyczne 365 Л ь в і в , в у л . Л е с і У к р а ї н к и 1 6 / 5 L w o w , u l . K u b i j o w i c z a , 3 8 ( в х і д з в у л . В і р м е н с ь к о ї ч е р е з t e l . + 3 8 0 6 7 6 7 2 3 2 7 5 п о д в і р ’ я р е с т о р а н у „ К і л і к і я ” ) (032) 2 470 473 директор 097 293 14 26 e-mail: artprimus.lviv@gmail.com

Kurato r w ystaw y: Sta ni sława Za cha rko- Ła gowska Projekt katalogu: Stanisława Zacharko-Łagowska Opr. graficzne katalogu: Katarzyna Samczyńska Tłumaczenie tekstów: Jadwiga Pechaty, Orest Holubetz Na okładce: z cyklu Am Schubertring, Wiedeń’ 2012 r. 2 x 20x30cm.

Інформаційно-мистецький центр 365 Львів, вул.. Кубійовича, 38 т е л . . + 3 8 0 6 7 6 7 2 3 2 7 5