Page 1

Кам’янець-Подільська МЦБС Методико-бібліографічний відділ

Волонтер: від доброї волі – до доброї справи День спеціаліста

2016


Матеріал підібрала і підготувала бібліограф І категорії центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи О.В. Дачковська


Програма проведення Дня спеціаліста № п/п

1.

Назва заходу. Місце проведення

Відповідальні

Читальний зал

О.Л. Вітвіцька

Читальний зал

О.В. Дачковська

Форма проведення

«Хто такий волонтер» – прес-діалог

2.

«Волонтерство: поняття, мотиви, застосування» – лекція

3.

«Молодь у волонтерському русі» – інформаційна година

Читальний зал

С. Білик

«Волонтерський рух в умовах війни на Сході» – година повідомлень

Читальний зал

О.В. Дачковська

Читальний зал

О.В. Дачковська

5.

Презентація рекомендаційного списку літератури «Воїни добра»


Волонтер – це доброволець. Людина, яка безкорисливо робить різну корисну дію. Людина, яка має звичку піклуватися про ближніх людей, допомагаючи їм абсолютно добровільно і без будь-якої вигоди (користі). А нагорода за це – подяка і вдячність людей, яким надана суттєва допомога. Крім цього, волонтери отримують корисні знання, нові знайомства, спілкування з людьми різних доль. Але і це ще не все. Головне, що волонтери отримують відчуття своєї корисності. Завдяки цьому, волонтери трудяться на благо своєї країни абсолютно безкоштовно Волонтер – це людина-доброволець, яка посвячує свій талант, сили і час для служіння людям, які цього потребують, і проявляє альтруїзм в своєму житті. У загальному розумінні волонтерство (від англ. voluntary – добровільний) – це той внесок, який робиться фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної платні, без просування по службі, для добробуту і процвітання спільнот та суспільства в цілому. Зміст та мета волонтера – це добровільний вибір, що виявляє особисті погляди і позиції; – це активна участь громадянина у житті людських спільнот;


– сприяє покращанню якості життя, особистому зростанню та поглиблює відчуття солідарності; – виражається, як правило, в спільній діяльності у різного роду асоціацій; – сприяє реалізації основних людських потреб заради справедливості та миру у суспільстві; – сприяє більш збалансованому економічному та соціальному розвитку. – створенню нових робочих місць та професій. – допомога в створенні стабільного і згуртованого суспільства; – доповнює послуги, що надаються урядом. Волонтерська праця особливо необхідна в країнах, які входять до категорії тих, що розвиваються чи проходять етапи свого становлення. Такі люди виконують різні соціальні завдання, при цьому не вимагаючи жодної винагороди. Такий рух є важливий як для держави, так і для людини, яка бере участь у цих заходах. Адже зроблене добро дає відчути свою вагомість не тільки в місті де живеш, але й в цілій державі! Варто зауважити, що ці люди завдяки своїй активності та наполегливості роблять стільки корисних справ, що, іноді, компетентні особи працюють над їхньою реалізацією не один день чи місяць. Не менш важливе є те, що ти працюєш в такій команді і виконуючи свою діяльність, що дає можливість набути досвіду в тому напрямку чим ти займаєшся, і знайомлячись з різними верствами людей та , їхніми долями. Неможливо уявити сучасне суспільство і волонтерство, відокремлені одне від одного. Волонтерська діяльність є не лише важливою опорою для держави, але й чудовою нагодою отримати цінний досвід кожному, хто бере в ньому участь. В майбутньому, волонтер сам може організувати волонтерський рух. А в цьому йому зможуть допомогти самі ж волонтери. Волонтерські рухи грунтуються на дружніх стосунках і на взаємну виручку. Саме тому людина, що стала волонтером, стає учасником дивних людських взаємин.


Мотивами до подібної діяльності можуть бути:            

бажання допомогти іншим; почуття соціальної значущості; самовираження; придбання корисних соціальних і практичних навичок; організація дозвілля; особистість, яка свідомо, добровільно, безкоштовно діє в різних сферах життя; людина, у якої активна життєва позиція; свідомий та активний громадянин, зацікавлений у допомозі іншим; індивід, який має бажання змінити все на краще; професіонал в певному напрямку; особа, небайдужа до проблем суспільства; неординарна, творча, відкрита, добра людина.

Волонтери керуються такими принципами: 

   

визнають право на закріплення за всіма чоловіками, жінками та дітьми, незалежно від їхньої расової приналежності, віросповідання, фізичних особливостей, відповідного соціального та матеріального становища; поважають гідність і культуру всіх людей; надають допомогу, безкоштовні послуги особисто або організовано в дусі партнерства і братерства; визнають рівну важливість особистих і колективних потреб, сприяють їх колективному забезпеченню; ставлять перед собою мету перетворити волонтерство в елемент особистого процвітання, набуття нових знань і навичок, удосконалення здібностей, стимулюючи для цього ініціативу і творчість людей, надаючи кожному можливість бути творцем, а не користувачем, спостерігачем; стимулюють почуття відповідальності, заохочують сімейну, колективну і міжнародну солідарність.


Що означає – бути волонтером? Щороку більшість молоді все дедалі частіше починає займатися такою діяльністю як волонтерство. І стають вони волонтерами, незалежно від того, чи входять до якоїсь молодіжної організації чи ні. Волонтерами стають тому для того, щоб принести користь суспільству і порадувати своє серце тим, що ти зробив добру справу, а отже – чогось вартий. У лави волонтерів приймають всіх охочих, активних, добрих, щирих людей, які готові працювати кожну хвилину та допомагати іншим. Адже саме так можна реалізувати свій потенціал, проявити себе і знайти нових друзів. Трохи історії Насправді волонтерство існувало завжди. Існує припущення, що волонтерство як суспільний рух виникло на Заході, а першими волонтерами були самаритяни, які почали надавати допомогу усім, хто її потребував. Більш впевнено можна говорити про виникнення феномену волонтерства вже з середини XIX століття. 1859 рік вважається роком виникнення волонтерського руху у світі. Саме в цей період Жан Анрі Дюнан, відомий французький письменникжурналіст, вражений наслідками кривавої битви при Сольферіно, запропонував створення Червоного Хреста – організації, яка б працювала на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу полоненим та пораненим. Принципами, сформульованими Анрі Дюраном, керуються і досі волонтерські організації усього світу. Деякі дослідники виділяють ХХ століття як головну віху у розвитку волонтерського руху. У Європі після закінчення першої світової війни з'явилися люди, готові надавати допомогу постраждалим у війні. Саме у цей час були створені перші волонтерські організації. На сьогодні засновано Координаційний комітет міжнародної волонтерської служби (CCIVS) під егідою ЮНЕСКО зі штаб-квартирою у Парижі.


Хто ж такий волонтер? Комунікабельний, милосердний, наполегливий, активний, позитивний, безкорисливий і це напевно не все, що можна сказати про волонтера. Така людина допомагає іншим, у неї є життєва позиція, принципи, яких вона дотримується, волонтер не байдужий до проблем суспільства. У такої людини, скоріше за все, є план «Х», а саме: все у житті змінити на краще: – Волонтер – це поняття обширне і загальне. І цей вид діяльності для більшості людей не робота, не хобі. Волонтери мають бути відповідальними, чесними, щоб на них можна було покластися і, щоб вони самостійно могли виконувати будь-яку роботу, у будь-якій ситуації. До того ж така людина працює і допомагає іншим безкоштовно. До речі, бути волонтером не так то і просто. Оскільки, існують принципи волонтерського руху і заповіді. Вони полягають у тому, щоб поважати кожну людину, культуру, народ. Вони визнають однакову важливість особистих та колективних потреб. Волонтери ставлять перед собою мету – перетворити свій рух на елемент особистого розвитку, набуття нових знань, навичок. А це ж не всім під силу. Волонтери виконують великі і важливі обов’язки. Вони проводять благодійні концерти та театральні виступи, пропагують здоровий спосіб життя, допомагають безпритульним, піклуються про тварин, що проживають у притулках, зоопарках та заповідниках. Збирають гроші для хворих. Проводять різного плану навчальні бесіди, що направлені на профілактику наркоманії, СНІДу, підліткової злочинності. І тут можна писати і писати, адже лише цим не обмежуються їх обов’язки. Головне для волонтера – це робити якісно те, що можеш і хочеш робити. Така людина виконує все сама, без наказів. Адже якщо волонтера змушувати щось робити, то це вже буде не волонтер, не доброволець. У волонтерстві є і хороше, є і погане… Скрізь, у будь-якій роботі є позитиви та негативи.


Почнемо із позитивів. Перш за все, це те, що знаходиш нових друзів, робиш хороші справи, береш участь у яскравих проектах, акціях. Якщо ви вирішили взяти участь у якійсь міжнародній волонтерській програмі, то є можливість подорожувати світом, проте, подекуди, доводиться самому платити за такі поїздки. Що, напевно, є мінусом. Головною проблемою волонтерських рухів є труднощі організації волонтерської діяльності. Адже, подекуди важко скласти план, зорганізувати надалі роботу свого руху та людей, які входять до тієї, чи тієї організації. – Проблема у волонтерстві полягає в тому, що є маса охочих працювати на благо інших, але коли доходить справа до роботи, то всі не завжди усвідомлюють свою готовність до цих обовязків, а особливо хто вперше рішив присвятити себе і свій час цій справі. Багато бажаючих не знає, що ж таке волонтерство, не знає його обов’язків і сприймає всю цю діяльність, як якусь гру. Напевно, щоб у нас процвітав ще краще волонтерський рух варто проводити різного плану навчальні семінари, тренінги. Адже там можна сформувати у майбутніх волонтерів нові знання та навички. Хто може стати волонтером: Як вже було сказано, хто такі волонтери – це добровольці. Тому Волонтером може стати будь-яка людина. Найчастіше це студенти. Але ж існують і такі організації, як, наприклад, добровільне протипожежне товариство, або товариство з пошуку зниклих людей, де дорослі люди можуть стати волонтерами. І школярам, які прагнуть провести своє життя активно, а не гуляти по під’їздах з незрозумілими компаніями, теж завжди раді! Розкривайте себе, допомагайте іншим! Добро завжди до Вас повернеться!


Чому добре бути волонтером:  Залежно від організації, в якої полягає волонтер, він може брати участь у різних громадських акціях, де може допомагати в організації, проведенні. Так, доброволець розвиває свої комунікативні навички, здатності бути лідером. А також набуває багато специфічних знань: як організувати проект, де «знайти гроші» (фандрайзинг) на здійснення проекту, і багато інших.  Багато громадські організації проводять виїзні семінари, акції. Таким чином, для волонтера це спосіб безкоштовно помандрувати, але при цьому бути не туристом, а, наприклад, виконувати функції вожатого.  Це ідеальний спосіб знайти друзів і однодумців! Подобається екстрім? Ідіть волонтером в скаутську організацію, або іншу громадську спортивну. Ви за здоровий спосіб життя? Тоді Вам радий Червоний хрест і інші громадські! А також часто зустрічається екологічні, патріотичні спрямованості. Що ж таке волонтерська робота? Волонтерством можна назвати будь-яку діяльність, що здійснюється з користю для інших і не претендує на грошову винагороду. Також можна сказати, що це суспільна ініціатива, добровільна чи громадська діяльність. Сюди ж належать і групи взаємодопомоги. Волонтертсво – поняття, мотиви, застосування Охарактеризувати волонтерство можна за такими критеріями: 

Безкорисливість. Добровільна діяльність не оплачується, як трудова зайнятість. Вона здійснюється не з матеріальних мотивів. Якщо на волонтерську роботу й виділяються кошти, то виключно на відшкодування


витрат, що виникли в результаті праці. Волонтерство також не замінює трудову діяльність. Добровільність. Волонтерство не є результатом примусу чи ініціативи із зовні. Воно базується виключно на особистій мотивації, вільному виборі і власних прагненнях, тому не може бути насадженим згори. Допомога “іншому”. Волонтерство – це допомога “іншому”. Воно формує усвідомлення громадської солідарності і суспільного блага. Сімейна підтримка чи допомога вузькому колу родичів, сусідів і друзів не вважається добровільною діяльністю в зв’язку з недостатньо широким громадським охопленням.

Громадське охоплення: Волонтерство реалізується в сфері громадянського суспільства, таким чином воно стає прозорим для інших громадян і зацікавлює інших громадян для добровільного активного їх залучення займатися волонтерством.

Волонтерство в Україні В Україні існує давня традиція суспільної праці, взаємодопомоги, піклування про ближнього. Осіб, які працювали у цій сфері, називали громадськими діячами, альтруїстами, доброчинцями, добровольцями тощо. Настали нові часи і по-іншому стали називати таких людей – волонтери.


Волонтерський рух – доброчинна діяльність, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот і суспільства в цілому. Людину, яка добровільно надає безоплатну соціальну допомогу та послуги інвалідам, хворим, особам і соціальним групам, що опинилися в складній життєвій ситуації, називають волонтером. За належністю до певної організаційної структури серед волонтерів України можна умовно виокремити тих, хто працює при Центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (ЦСССДМ), а також волонтерів – членів різних громадських об'єднань (Всеукраїнський громадський центр «Волонтер», Центр волонтеріату «Добра воля» тощо). Серед волонтерів найчисельнішою групою є учні старших класів і середніх спеціальних закладів, студенти вищої школи. Волонтерами виступають також батьки, пенсіонери та спеціалісти, які безкоштовно надають різні види соціальних послуг. Волонтерська діяльність як прояв милосердя і доброчинності буде існувати доти, доки існує потреба людей у тій чи іншій допомозі та обмежена державна участь у задоволенні потреб своїх громадян, їхній соціальній підтримці. Роль волонтерства у соціальній сфері визнана на державному рівні, що знаходить своє підтвердження в окремих законодавчих документах, зокрема у законах України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про соціальні послуги», в яких добровільна праця волонтерів визнається як необхідна та суспільно корисна. Особливість волонтерського руху в Україні полягає у тому, що найчисельнішою групою волонтерів, які працюють у соціальній сфері, є учнівська та студентська молодь. Участь молодих людей у волонтерському русі дає їм змогу зробити особистий внесок у розв'язання соціальних проблем, випробувати свої можливості, беручи участь у проектах і програмах соціальної спрямованості.


Теоретична й практична підготовка учнівської та студентської молоді до волонтерської діяльності здійснюється у Школах волонтерів. Цікавою формою підготовки спеціалістів, які організовують волонтерські групи, є Школа координаторів діяльності волонтерів, запроваджена Всеукраїнський громадський центр «Волонтер»

Волонтерський рух в умовах війни на сході України Немає точної дати утворення волонтерського руху з допомоги армії в цілому в Україні, як і точної дати його оформлення у волонтерські організації. Початком можна вважати волонтерський рух під час Революції гідності, після початку російської інтервенції до Криму 20 лютого 2014 року. Розгалужена система допомоги армії з'явилася приблизно в травні-червні 2014 року. Рух виникав стихійно з окремих волонтерів, що об'єднувалися в групи. З часом з'явилися лідери, що привели роз'єднані самоорганізовані групи до централізованого керування, а відтак – посиленням впливу на державний апарат та ефективність допомоги. Необхідність у волонтерському наступними факторами: 

русі

була

зумовлена

відсутність в армії достатніх ресурсів (одягу, засобів особистого захисту, медикаментів, їжі);


   

відсутність організації своєчасного забезпечення цими ресурсами, налаштування логістики; відсутність потрібного забезпечення технікою; слабка виробнича база; відсутність достатньої підтримки біженців зі сторони держави.

5 грудня 2014 року набув чинності «Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів АТО», затверджений Міністерством фінансів України. Станом на березень 2015 у реєстрі було 132 організації (хоча всього подібних груп значно більше). Основними напрямками роботи волонтерського руху є:  

допомога українській армії харчами, теплими речами та амуніцією, ліками тощо; технічна допомога: відновлення старих, ремонт, удосконалення, бронювання бойових машин, а також закупівля військових приладів; допомога пораненим, військовим госпіталям та лікарням, у яких лікуються поранені військовослужбовці; допомога сім'ям переселенців із Криму та території АТО (юридична, психологічна та гуманітарна допомога, пошук житла та роботи, адаптація в новому місті та соціумі); допомога сім'ям учасників АТО (психологічна, гуманітарна).

Основними засобами і способами допомоги є: 

збір коштів. Великі організації здебільшого збирають пожертви за допомогою різних систем безготівкових переказів (зокрема на банківські картки) і публікують в інтернеті звітність;


 

збір речей; довезення зібраної та закупленої допомоги до військових підрозділів за місцем їх дислокації, госпіталів, родин військовослужбовців.

Волонтери забезпечують українську армію наступними ресурсами та послугами:               

медикаменти лікування техніка ремонт техніки (автомобілі, бойові машини, літаки) ремонт будівель модернізація зброї (приціли, тепловізори, ПНБ, тощо) постачання з-за кордону засоби особистої безпеки одяг (форма) зимове обладнання їжа засоби зв'язку грошове забезпечення юридична підтримка обмін полонених

За оцінкою керівника волонтерської групи «Повернись живим» Віталія Дейнеги, за 2 роки війни (станом на квітень 2016) волонтери зібрали на потреби військових більше мільярда гривень (у тому числі великі волонтерські організації – біля 300 млн). Для порівняння: збір грошей через SMS-сервіс «565», що тривав до жовтня 2015 (повідомлення на цей номер коштувало 5 грн, що йшли Міноборони) приніс 38,8 млн грн, а «податок на війну» (1,5 % від зарплати), що збирається з серпня 2014, – майже 14 млрд грн. Серед волонтерських організацій, які допомагають українським військовим, найвідомішими та найпотужнішими є «Повернись живим», «Армія SOS», «Крила Фенікса»,


«Народний тил», «Народний проект», «Combat-UA», Волонтерська сотня «Україна – Світ», «Сестри перемоги» та низка інших. Серед волонтерських організацій, які допомагають внутрішньо переміщеним особам з Криму та Донбасу, найвідомішими є: «Станція Харків» (м. Харків) За рейтингом «100 найвпливовіших жінок України» журналу «Фокус», перше місце посіли Жінки миру, серед яких названо волонтерів Тетяну Ричкову, Дану Ярову, Альону Сонцеславу, Анастасію Березу, Олену Білозерську, Олександру Дворецьку (кримський правозахисний центр «Дія», волонтерська організація «Восток-SOS»), Наталію Воронкову («Волонтерська сотня Доброволя»), Ганну Сандалову (благодійний фонд «Підтримай армію України»), Олену Запорожцеву(ГО «Територія Захисту») Галину Алмазову, Неллі Стельмах та Діана Петереня (фонд «Крила Фенікса»).

Література Публікації з періодичних видань, які надходять до бібліотеки Терянік Г. «Ми переможемо»: [записки волонтера] / Г. Терянік // Українська літ. газ. –2016. – 24 трав. – С. 3. Воронцов П. Волонтери вважають, що в їхній роботі головне – радикалізм і порядок / П. Воронцов // Голос України. – 2016. – 23 квіт. – С. 11. Юзепчук Т. Кожна поїздка на схід може стати дорогою в один кінець: [О. Капнік розмовляла з волонтеркою з Хмельницького Т. Юзепчук] / Т. Юзепчук // Україна молода. – 2015. – 4 листоп. – С. 11.


Устиловська І. Друзі по нещастю: як, куди і навіщо волонтерити / І. Устиловська // Україна молода. – 2015. – 3 лют. – С. 9. Дубровін С. І знову є робота для «Чорного тюльпана», тепер біля невпізнаних солдатських тіл: [волонтери ВГО «Союз «Народна пам’ять»] / С. Дубровін // Віче. – 2014. – № 24. – С. 34–35. Кучерява О. Волонтери нині допомагають бійцям в АТО більше, ніж держава / О. Кучерява // Голос України. – 2014. – 25 груд. – С. 11. Коханець Л. Воїни добра: [волонтери в зоні АТО] / Л. Коханець // Голос України. – 2014. – 17 груд. – С. 8. Гармаш Н. Самая главная проблема для волонтеров – это отсутствие у наших бойцов опознавательных жетонов: [гуманитарная миссия «Черный тюльпан»] / Н. Гармаш // Факты. – 2014. – 16 декабря. – С. 12. Допомога від волонтерів: [волонтерські групи, їх адреси] // Голос України. – 2014. – 26 листоп. – С. 7. Софійська У. Кожен може принести користь державі і людям: [волонтери в Україні] / У. Софійська // Голос України. – 2014. – 29 жовт. – С. 7. Довгаль С. У моєму світі все перевернулося: [у найвідомішої в Україні жінки-волонтера Тетяни Ричкової загинув чоловік] / С. Довгаль // Україна молода. – 2014. – 21 серп. – С. 2.


Публікації з краєзнавчих періодичних видань Волонтерський рух. Приєднуйся: [наук.-практ. семінар «Командний підхід у розвитку вололнтерської діяльності серед молоді»] // Фортеця. – 2016. – 24 берез. – С. 3. Гайдамашко В. Волонтер – людина з небайдужим серцем: [заходи до Міжнародного дня волонтера] / В. Гайдамашко // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2016. – 11 груд. – С. 6. Просяна Т. Врятуймо Україну силою добра: [5 грудня – Міжнародний день волонтерів] / Т. Просяна // Край Кам’янецький. – 2015. – 4 груд. – С. 1–2. Білий М. Степан Гурома – волонтер року!: [голова молодіжної ради міста, лідер молодіжного волонтерського руху отримав відзнаку «Волонтер року»] / М. Білий // Подолянин. – 2015. – 3 лип. – С. 4. Білий М. Степан Гурома – волонтер року! / М. Білий // Ключ. – 2015. – 26 черв. – С. 12. Жидачевська Є. Новий тренінговий центр від волонтерів / Є. Жидачевська // Ділове місто. – 2015. – 10 квіт. – С. 6. Горбуленко В. Східно-західні шляхи отця Марціна: [волонтерсво] / В. Горбуленко // Подолянин. – 2015.- 10 квіт. – С. 5. Петрук Л. Войовниці добра і миру: [волонтери міста і району] / Л. Петрук // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2015. – 6 берез. – С. 1–6.


Ковальчук В. «Моя маленька місія – підтримувати світло, там, де воно згасає»: [волонтер А. Тімофєєв про допомогу армії та ситуацію на сході ] / В. Ковальчук// Ключ. – 2015. – 27 лют. – С. 7. Гайдамашко В. Єднаймося кров’ю: [акція від волонтерів Кам’янця-Подільського] / В. Гайдамашко // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2016. – 13 лют. – С. 1–11. Жидачевська Є. Стань донором – врятуй життя: [здача крові для поранених бійців АТО] / Є. Жидачевська // Ділове місто. – 2015. – 12 лют. Романець Д. Кілька днів у зоні АТО: [кам’янецькі волонтери доставили допомогу в гарячі точки] / Д. Романець // Ділове місто. – 2015. – 29 січ. Гуменюк А. Волонтери і гроші: звіт про роботу волонтерів міста: [голова організації «Волонтери Кам’янцяПодільського спілкувалась А. Сіра] / А. Гуменюк // Ділове місто. – 2015. – 29 січ. – С. 2. Небайдужі серця: [волонтерський загін ДПТНЗ «Кам’янець-Подільське вище професійне училище» «Небайдужі серця» долучились до підтримки бійців в зоні АТО] // Ділове місто. – 2016. – 29 січ. – С. 2. Яцемірська Н. Усі хочуть миру: [волонтери, митці РЦКМ «Розмай» відвідали військовослужбовців в зоні АТО / Н. Яцемірська // Ключ. – 2015. – 23 січ. – С. 6. Хоптяр Т. Фронтова коляда: [волонтери, митці РЦКМ «Розмай» відвідали військовослужбовців в зоні АТО] / Т. Хоптяр // Подолянин. – 2015.– 23 січ. – С. 4.


Сіра А. Волонтери і гроші – частина 2: [звіт про роботу ГО «Учасників АТО»] / А. Сіра // Ділове місто. – 2015. – 22 січ. – С. 2. Камінська Н. Волонтерська сотня. Це їх війна / Н. Камінська // Край Кам’янецький. – 2015. – 16 січ. – С. 3.

Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Кн. Коріатовичів, 3 Тел.: (03849) 2-44-52 Е-mail : k-pmcbs@ukr.net

Від доброї волі до доброї справи  
Від доброї волі до доброї справи  
Advertisement