ЗМІСТ
АННА ТРІНЧЕР
«Я НАРЕШТI СТАЛА ТІЄЮ ДОРОСЛОЮ ЛІРИЧНОЮ АРТИСТКОЮ, ДО ЯКОЇ ПРЯМУВАЛА ВСІ ЦІ РОКИ. МУЗИКА ТЕЧЕ ПО МОЇХ ВЕНАХ!»
ОКСАНА ДАНИЛІВ
«ПЕРЕМОГА ПОЧИНАЄТЬСЯ З КОЖНОГО З НАС, АДЖЕ В ПЕРШУ ЧЕРГУ ПОТРІБНО
ПЕРЕМОГТИ ВСІ ПОГАНІ ДУМКИ»
АННА РУФАНОВА
ГАРАНТІЯ НА ЛІКУВАННЯ
У ПРОКТОЛОГА
12
38
30
ВІТАЛІЯ ДЬОРДЯЙ
«Я БАЧУ, ЯК МИ З ПОСМІШКАМИ
НА ОБЛИЧЧІ ВІДБУДОВУЄМО НАШУ ДЕРЖАВУ І РОБИМО ЇЇ ЩЕ КРАЩОЮ!»
НАТАЛКА
ДЕНИСЕНКО
«МІЙ ЄДИНИЙ СПОСІБ НАБЛИЖАТИ НАШУ ПЕРЕМОГУ — ДАРУВАТИ СВОЮ ТВОРЧІСТЬ ЛЮДЯМ»
«СВІТЛО СЕРЕД ТЬМИ…. КРАСА СЕРЕД ВІЙНИ»
50
46
58
Я НАРЕШТI СТАЛА ТІЄЮ
СПІВАЧКА, АКТОРКА ТА БЛОГЕРКА З МІЛЬЙОННОЮ АУДИТОРІЄЮ, ЯКА СТРІМКО НАБИРАЄ ОБЕРТИ ТА ЗАЙМАЄ
ПРОВІДНІ ЧАРТИ УКРАЇНСЬКОГО ШОУБІЗНЕСУ.
ДОРОСЛОЮ ЛІРИЧНОЮ АРТИСТКОЮ, ДО ЯКОЇ ПРЯМУВАЛА ВСІ ЦІ РОКИ. МУЗИКА ТЕЧЕ ПО МОЇХ ВЕНАХ!
BEST MAGAZINE 13
ТАКОЖ АННА ЗАРАЗ ВИСТУПАЄ
НА БЛАГОДІЙНИХ
КОНЦЕРТАХ ТА ОРГАНІЗОВУЄ
ПОДІЇ, КОШТИ З ЯКИХ ЙДУТЬ НА ЗСУ. А З НЕДАВНЬОГО ЧАСУ ЩЕ Й ДРУЖИНА БЛОГЕРА ТА БІЗНЕСМЕНА
ОЛЕКСАНДРА ВОЛОШИНА .
Як змінили Вас місяці війни?
Дуже сильно змінилися пріоритети й цінності. Я почала більше уваги звертати на себе, на свої внутрішні бажання, на свої відчуття… А ще почала дуже легко прощатися з людьми, які насправді створювали тільки шум у житті. Останні місяці розумію, що краще озирнутися навколо, насолоджуватися моментом, тому що я живу саме зараз, а поряд зі мною є мої рідні. Це найцінніше, що може бути. Тому намагаюся приділяти більше часу та уваги дійсно важливим людям і справам. А все зайве залишаю у минулому: цей тягар у світлому майбутньому мені ні до чого.
Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?
Не падати духом вдається не завжди, але в нас немає вибору. Для того, щоб вистояти, щоб жити у вільній країні з українськими кордонами, щоб мати нашу спільну перемогу, ми повинні підтримувати Україну. Зараз не можна опустити руки! Нам треба працювати задля нашого українського майбутнього,
бо якщо ми зараз здамося, то його не буде. Також на нас розраховують наші військові.
Як ми можемо падати духом в тилу, якщо
вони, ризикуючи життям, борються за
нас та за нашу країну?! До того, вони ще й
встигають записувати нам різні емоційні відео для підтримки та віри в перемогу. Ми просто зобов’язані бути сильними. Ще ми мусимо працювати заради наших дітей та заради існування України в принципі!
Як війна вплинула на Вашу творчість?
Особисто я отримала нову формацію своєї музики та зазвучала абсолютно по-іншому.
Мені здається, що люди, які слухали мене до
війни та люди, які слухають мене зараз, трохи в шоку. Я сама від себе інколи в шоку. Це, нарешті, та сама доросла лірична артистка, до якої я прямувала всі ці роки. Ця музика тече по моїх венах. Я так себе відчуваю. Я
співаю те, що мені дуже подобається і те, що я дійсно пережила.
Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?
Я даю собі можливість виплакати всі переживання. Дозволяю собі побути слабкою та беззахисною. Просто живу, проживаю ці емоції, бо що більше ми будемо назбирувати їх, то більше вони будуть накопичуватися і переростати в депресію. Потрібно дати собі зрозуміти та сказати: «Так, зараз важко. Я дам собі трохи часу побути в такому стані, але потім мені треба зібратися, послухати улюблені пісні, помедитувати, смачно поїсти, дати організму задоволення, яке приведе його до ендорфіну, і все повернеться». Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?
Найголовніше, що я зрозуміла, це те, що ніщо не вічне. Усе, що ми маємо, може легко зникнути, перестати бути нашим. Це просто матеріальні речі, які сьогодні є, а завтра їх може вже не бути, і навпаки. Найголовніше – це дійсно ті люди, які нас оточують, у яких ми впевнені, до яких ми відчуваємо довіру, які дарують хвилини щастя, про яких ми піклуємося... Це наші рідні, які протягом всього життя будуть поруч з нами. Тому треба триматися за себе і за тих людей, яких ви по-справжньому любите!
Що перше зробите після Перемоги? Хочеться зробити багато чого. Я не уявляю, наскільки будуть зашкалювати емоції. Перш за все, хочеться вийти на Хрещатик і плакати, святкувати, випивати навіть попри те, що ми не п’ємо, просто плакати від щастя, робити мільярд сторіз про те, що ми перемогли, що це жахіття нарешті закінчилося, ще більше хейтити русню і насолоджуватися нашою Перемогою!
Якою Ви бачите Україну після Перемоги?
Успішною країною Європи! Саме завдяки нашим неймовірним людям ми можемо все відбудувати дуже швидко. Ми будемо стрімко розвиватися в технологічному плані, а також в емоційному та психологічному аспектах. Українці будуть відомими на весь світ. Наші актори будуть зніматися у Голлівудських фільмах. Наші науковці будуть отримувати Нобелівські премії та будуть робити дослідження по всьому світі. Наша перемога і демонстрація волі та сили привабить закордонних інвесторів. Гадаю, зробити внесок у відбудову України стане світовим трендом. До нас буде приїжджати ще більше туристів, щоб на власні очі побачити нашу неймовірну країну. Усі українці пишаються і будуть ще більше пишатися тим, що вони родом з України!
14
BEST MAGAZINE 16
КРАСИВА ТА ЕФЕКТНА ЖІНКА.
КОСМЕТОЛОГИНЯ
З ВИЩОЮ
МЕДИЧНОЮ
ОСВІТОЮ
ЛЮДИНА, ЯКА
НАДИХАЄ ТА ЗАХОПЛЮЄ
СВОЇМ ДОБРОМ
ТА ПОЗИТИВОМ.
"ЗНАЮ,ЩО ЗА СТРАХОМ ЗАВЖДИ ТАЇТЬСЯ УСПІХ ТА ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ"
Як змінили Вас місяці війни?
Я стала менш емоційною та більш стресостійкою. Війна дійсно вчить реагувати швидко та з холодною головою на різні складні ситуації. Чи вдається не падати духом,а підтримувати Україну в такий нелегкий час?
Я не з тих, хто впадає в паніку. В будь-якій ситуації намагаюся зберігати спокій. Тому з початку війни я не припинила працювати. Деякі записи дійсно відмінилися, але я продовжувала виконувати свою роботу. Якщо є така можливість, то я не буду відмовлятися від неї через страх. Тим паче потрібно
підтримувати нашу економіку. Ми закупляємо препарати і сплачуємо
податки. До речі, з початку
повномасштабного вторгнення
я вирішила перевестися на
другу групу оподаткування та
сплачувати державі трохи більше. Як війна вплинула на Вашу роботу?
Стало менше роботи, але ми мусимо підлаштовуватися під обставини. Є чітке розуміння, що зараз ми працюємо не лише заради власних амбіцій, а й для підтримки економіки нашої держави. Виїжджати за межі країни навіть не збиралася, після падіння, обов'язково буде зліт. Як Ви допомагаєте собі,коли складно емоційно?
Радію тому, що ми просто маємо можливість жити, кожного дня прокидатися, маємо їжу, житло та роботу. Це все, що нам дійсно необхідно. Люди не вміють радіти
дрібничкам, звикли вважати, що щастя їм має хтось подарувати, а насправді воно в них самих. Просто потрібно навчитися більше відчувати моменти і жити зараз. Коли я у чомусь сумніваюся, завжди задаю собі одне питання: “Чи не буду я шкодувати, якщо зараз не зроблю це?” і завжди відповідь: “Так, буду”. Тому я беру на себе відповідальність за своє життя, в мене було багато нелегких моментів. Наприклад, я мала перевступати в медичний, а це означало мінус 15 років мого життя на навчання, мусила обирати. Тоді я ризикнула і саме тому зараз ні про що не шкодую. Я завжди йду на страх, адже розумію, що в кінці мене чекає моя мрія.
Що перше зробите після Перемоги?
Зателефоную всім своїм рідним і всі разом зберемося, аби відсвяткувати нашу перемогу. І
хочу поїхати в Київ - прогулятися столицею, а далі просто жити спокійно з думкою про мир. Якою Ви бачите Україну після перемоги?
Коли війна лише почалася, багато хто говорив, що Україна не витримає, але я оптимістка. Вірю, що в наших силах пережити цю війну та піднятися у всього світу на очах. Україна буде однією з впливових держав. Я бачу Україну сильною та процвітаючою. Я
вірю, що всі наші громадяни повернуться. Зовсім скоро не ми, а в нашу країну будуть приїжджати заробляти гроші. Ми обов'язково будемо успішними в нашій успішній державі.
19
“Я ВПЕВНЕНА, ЩО МИ ВІДВОЮЄМО СВОЄ УСПІШНЕ МАЙБУТНЄ!” BEST MAGAZINE 20
ДОКТОР МЕДИЧНИХ НАУК, ДОЦЕНТ, ЛІКАР-ГІНЕКОЛОГ ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ З БАГАТОРІЧНИМ ДОСВІДОМ, ВОЛОНТЕР, ДОБРА ТА ЧУЙНА ЖІНКА.
Як змінили Вас місяці війни?
У перші місяці війни мені, як і всім, було страшно. Особливо, якщо враховувати настрої ближніх про необхідність залишати Україну. Але страх вдалося перебороти, і згодом я почала думати, чим ще можу бути корисна, окрім щоденного волонтерства. Тоді ми з колегами вирішили організувати створення гінекологічної стаціонарної допомоги у госпіталі інвалідів війни у Винниках. Це і було думкою, що наснажує, напрямком роботи та ціллю допомоги як переселеним особам, так і військовим дівчатам. За підтримки керівництва госпіталю та обласного управління охорони здоров'я нам вдалося реалізувати плани, створити колектив і запустити високо професійну роботу.
Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?
Падати духом не можна в жодному разі. Депресивним думкам не місце в щоденній роботі, досягненні результатів, отриманні нового обладнання та багатьох інших корисних справах.
Саме позитивне мислення і праця дають наснагу до життя. Як війна вплинула на Вашу роботу?
Війна стала стимулом до нового напрямку. Останні 20 років я працювала в центрі планування сім'ї та репродукції людини "3-ьої міської клінічної лікарні
м. Львова". Робота в госпіталі має інший напрям, це спонукає до різностороннього розвитку, а організація стаціонарної гінекологічної допомоги займає
більше часу і не залишає вільної хвилини думкам про небезпеку. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?
Іноді емоції беруть гору наді мною.Тоді я стараюся знаходити розраду в тому, що люблю. Коли зовсім складно, то їду в ліс: восени на гриби, а влітку просто погуляти. Дуже люблю спа-процедури: вода знімає негатив, і тоді стає так легко на душі… Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?
Треба радіти кожного дня і кожну хвилину, а також цінувати миті, проведені з близькими. Потрібно більше часу приділяти речам, що роблять нас щасливими: малювати з дитиною, садити помідори, збирати огірки, яблука та інші овочі й фрукти. Бо не знати, скільки часу нам відведено. Тож треба радіти та дякувати Богу й ЗСУ за прожитий день. Що перше зробите після Перемоги?
Після нашої Перемоги я піду з дітьми на Марсове поле та покажу їм, якою ціною ми її вибороли! Поіменно покажу загиблих знайомих, щоб діти знали наших героїв. А навесні поїду в Судак, у Крим, де до окупації ми щорічно в травні мали конгрес акушер-гінекологів.
Якою Ви бачите Україну після Перемоги?
Я не хочу Європи. Я хочу нашу вільну незалежну державу. Я хочу відбудувати нашу Україну. Я хочу бачити її красивою та квітучою. Бо наш миролюбний народ заслужив на це. Я впевнена, що ми відвоюємо своє успішне майбутнє!
Я ХОЧУ НАШУ ВІЛЬНУ НЕЗАЛЕЖНУ ДЕРЖАВУ. Я ХОЧУ ВІДБУДУВАТИ НАШУ УКРАЇНУ.
Я ХОЧУ БАЧИТИ ЇЇ КРАСИВОЮ ТА КВІТУЧОЮ.
23
“ Я ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ І З НЕТЕРПІННЯМ ЧЕКАЮ НАШОЇ ПЕРЕМОГИ. ДІТЕЙ ВИХОВУЮ В ТАКОМУ Ж ПАТРІОТИЧНОМУ ДУСІ” Ю ЛІЯ СТАСІВ BEST MAGAZINE
БІЗНЕС-ШКОЛІ ЮЛІЇ ІСКУСНИХ, ОДНА ІЗ ДЕСЯТИ КРАЩИХ ВІЗАЖИСТІВ СВІТУ, НЕЙМОВІРНО СИЛЬНА ЖІНКА.
Як змінили Вас місяці війни?
Війна це, безумовно, велика трагедія для всіх людей. Вона точно залишила відбиток у душі кожного. Як боротися з актуальними проблемами, спричиненими війною, я не знаю. Зараз просто стараюся тримати особистий баланс, тому що багато залежить від мене в тилу: сім’я та робота. Зараз нікому не легко. Усі переживають важкі часи. Гадаю, що мені насправді пощастило, бо можу жити у своєму місті, у своєму житлі, і мені не доводиться нікуди тікати, як багатьом українцям! Війна навчила ще більше цінувати все, що в мене є. Я дякую Богу за те, що мої рідні живі та здорові, хоч і ми зараз не всі разом. Війна так чи інакше залишила відбиток у серці кожного українця та кожної українки.
Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?
Звичайно, зараз важко триматися.
Але розумію, що треба, тому, попри перепади настрою, продовжую ходити на роботу, навчати дівчат, обслуговувати людей, сплачувати вчасно податки, а також стараюся давати професію тим, хто хоче навчатися та працювати. На місцевому рівні допомагаю людям, які потребують цього, також надаю робочі місяця дівчатам-переселенкам. Розумію, що ми повинні допомагати одне одному та прискорювати всяко нашу перемогу. Я пишаюся своїм чоловіком, який з перших днів повномасштабного вторгнення захищає нашу Україну. Мене надихає він та взагалі всі наші воїни, які кожного дня показують свою мужність та відвагу. Тому ми
також не маємо права опускати руки. Я люблю Україну і з нетерпінням чекаю нашої перемоги. Дітей виховую в такому ж патріотичному дусі. Старша донька відмовилася виїжджати з країни та сказала, що буде навчатися і будувати своє майбутнє тут, в Україні. І я повністю підтримую її, бо тут наш дім. Україна — наш дім! Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?
Моє заспокійливе — це моя сімʼ я та моя справа! Я дивлюся на посмішки своїх дітей, згадую чоловіка та розумію, що мені є заради кого жити та розвиватися. Я люблю все, що я маю та все, що я роблю. Тож мені потрібно просто зупинитися та подякувати Богу, і тоді відразу стає тепло на душі. Мені також легше, коли я допомагаю комусь, тож завжди підтримую людей та запевняю у тому, що все буде добре.
Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?
Найголовніші цінності — життя та здоров ʼя. Я зрозуміла, що все, окрім людського життя, є дрібницями. Зараз перестала показувати в інстаграмі якісь дрібниці: не хочу хвалитися своїми досягненнями та писати, яка я молодець. Ми маємо справжніх героїв, яким потрібно кланятися і дякувати за те, що вони виборюють наше життя у вільній Україні! Що перше зробите після Перемоги?
Напевно, як і всі українці, нарешті видихну та буду радіти нашій перемозі.
Якою Ви бачите Україну після
Перемоги?
Цей день не за горами. Нам просто
потрібно набратися терпіння та сили та
дочекатися цього моменту. Україну бачу ще сильнішою та ще впевненішою. Це надпотужна держава, у якій є все для того, щоб жити щасливо.
СУДДЯ СПІЛКИ
ПРОФЕСІОНАЛІВ УКРАЇНИ, УСПІШНИЙ ТРЕНЕР З НАРОЩЕННЯ ВІЙ У МІЖНАРОДНІЙ
25
П ОЛІНА КОВАЛЬОВА “ПІСЛЯ НАШОЇ ПЕРЕМОГИ КОЖНА ЛЮДИНА ПЛАНЕТИ ЗАХОЧЕ ПОБУВАТИ У НАС, ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПОБАЧИТИ, ЯКА ВОНА СИЛЬНА І СМІЛИВА, ВІЛЬНА ТА КРАСИВА, НЕЗЛАМНА ТА НЕСКОРЕНА — УКРАЇНА.” BEST MAGAZINE
Як змінили Вас місяці війни?
Мені здається, що війна сильно не змінила мене. У будь-якій ситуації важливо пам'ятати, що ти Людина. Можливо, я стала більш впевненою у своїх вчинках і перестала багато відкладати на завтра, почала ще більше цінувати своїх близьких та насолоджуватися
кожною миттю життя.
Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?
Якщо ми опустимо руки, то нічого хорошого не станеться. Попри всі складнощі, які виникають, зараз, як ніколи, я намагаюся робити все на максимум.
У такий час важливо думати не лише про себе, а й про тих, хто потребує твоєї підтримки та тих, кому твоя допомога може зберегти життя. Тому вкрай важливо допомагати всім, хто потребує і, звичайно ж, підтримувати наші ЗСУ та не забувати донатити. Як війна вплинула на Вашу роботу?
Спочатку, без сумніву, було надзвичайно складно. Багато хто виїхав. Ми були в повному нерозумінні ситуації й не знали, чого чекати. Та і взагалі уявлення про бізнес у такий час не було. Зараз же я розумію, що з початком війни багато ніш у моїй сфері стали вільними, оскільки частина населення виїхала за кордон, а це зокрема й власники різних бізнесів. І тепер потрібно докласти максимум зусиль, щоб розширити свою справу, попрацювати над впізнаваністю бренду та мати змогу пропонувати товар та послуги не лише в рідному місті, а й по всій Україні.
Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?
Тут важливо обрати щось, що може відірвати тебе на деякий час від рутини. Це може бути будь-що, до чого
вам лежить душа. Наприклад, я малюю. Для мене це —
свого роду медитація, заспокійливе…
Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни?
Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?
Я зрозуміла, що найважливіше в житті – здоров'я та саме життя. А пріоритети, на мою думку, у мене завжди були
розставлені правильно. Для мене
завжди найціннішими була моя сім'я, а також саморозвиток та робота. У цьому все лишилося незмінним.
Що перше зробите після Перемоги?
Я почну сильно плакати від радості. Ми всі так чекаємо
на цей день, але я не сильно замислювалась про те, що буду робити, коли він настане. Буду просто радіти.
Але я думаю, що в цей день, у день великої перемоги
українського народу я щиро обійняла б кожного українця.
Якою Ви бачите Україну після Перемоги?
Я бачу Україну розквітлою, сильною та неймовірно
красивою країною. Впевнена, що після нашої Перемоги
кожна людина планети захоче побувати у нас, для того,
щоб побачити, яка вона сильна і смілива, вільна та
красива, незламна та нескорена — Україна.
ВЛАСНИЦЯ БІЗНЕСУ
27
@_WE_HAIR _, РОЗУМНА ТА НАДЗВИЧАЙНО КРАСИВА УКРАЇНОЧКА.
ЛІРИЧНА ДУША УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ. BEST MAGAZINE
ЇЇ МУЗИКА — ЦЕ ПРО ДУШУ та наповнення справжніми почуттями. Вона несе у своїй творчості посил писати ті пісні, які житимуть у серцях слухачів довгі роки. Kola вже має своє коло однодумців, які характеризують її, як пронизливий голос незламності. Шлях співачки починався з участі у багатьох талант-шоу та міжнародних конкурсах, що загартувало Настю до успішної сольної кар'єри. З початку війни KOLA змінила вектор творчості. Тепер її основна МЕТА НАПРАВЛЕНА НА ОБ‘ЄДНАННЯ ТА ПІДНЯТТЯ БОЙОВОГО
ДУХУ УКРАЇНЦІВ, саме через повномасштабне вторгнення росії KOLA перетворила свій insta-профіль у музичний щоденник почуттів. Де кожна пісня, по-справжньому знаходить свого слухача, і дарує йому віру та надію в майбутнє незалежної України.
Як змінили Вас місяці війни?
Мені здається, що війна змінила всіх. Сьогодні все, що було таємним, стає видимим, і все, що раніше людина не могла відкрити в собі, тепер відкриває. Стосовно
себе можу сказати, що в мені з’явилась якась сила, я ніби знайшла себе, зрозуміла, що я за людина, і відчула свою внутрішню силу, яка до цього моменту десь спала. Боляче, що саме за таких обставин, але вже як є. Сьогодні неважливо, де саме ти працюєш, що на тобі одягнуто чи скільки в тебе грошей, головна якість і справжність – це те, що всередині людини, бо це і є сама людина!
Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий
нелегкий час?
Насправді я дуже часто сумую, але знаю, що це натхненний сум, бо він пронизаний
ноткою нашої майбутньої перемоги.
Сьогодні я відчуваю дуже сильний зв’язок
з людьми, тому можу сказати, що ми надихаємо одне одного своєю силою та сміливістю. Я пишаюся тим, що я Українка, і я дуже хочу, щоб українська музика була відома у всьому світі. Сьогодні всі пісні народжуються органічно, що на душі – те і звучить у піснях.
Як війна вплинула на Вашу творчість?
Творчість стала для мене порятунком під час війни. Сьогодні я розумію, що насправді є важливим, а що другорядним. Саме під час війни моя музика набула популярності, мені сумно від цього з одного боку, але з іншого боку я маю радіти, бо це те, про що мріє кожен артист, щоб його музику чули. Також для мене є важливим те, що мої пісні віддзеркалюють стан багатьох українок, тим самим дають їм підтримку та розуміння того, що вони не самі зі своїми переживаннями. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?
Я дзвоню мамі або просто залишаюсь на самоті й десь гуляю, інколи просто плачу, і тоді стає легше.
Головне – це не зупинятися, писати пісні, допомагати, донатити, розвиватися, і тоді емоційний стан приходить до норми.
Поки ти щось робиш, то знаходишся в ресурсі, відчуваєш життя і значущість свого існування.
Що найголовніше Ви зрозуміли
за час війни? Чи змінилися Ваші
життєві пріоритети?
Пріоритети залишись такими ж, як і
були, але, мабуть, просто ще підсилилися. Я стала дорослішою, спокійнішою, сконцентрованішою, а також почала більше вірити в себе та у свою музику. За час війни я зрозуміла те, що треба цінувати кожну хвилину і бути вдячним за все, що маєш. Також я полюбила деякі свої риси характеру, яких раніше соромилась – безпосередність, простота і щирість.
Що перше зробите після Перемоги? Перше, що я зроблю, це буду ридати від щастя, а потім буду бігати по Хрещатику та кричати!!! Дуже гучно кричати! Тоді поїду в тур Україною. Я хочу проїхати всю західну частину України та звільнені від горя міста й поділити радість перемоги зі всіма нашими людьми.
Якою Ви бачите Україну після Перемоги?
Я бачу Україну після нашої перемоги найкрутішою країною у світі, де кожна людина є частиною родини під назвою Україна, де ми всі працюємо, у першу чергу, над собою, розвиваємося та робимо одне для одного благо. Ми завжди будемо вільними, сміливими та сильними! Думаю, саме ці якості допоможуть нам відбудувати нашу любу Україну якнайшвидше.
29
