Best 3 (частина 2)

Page 1

«МОЇ ПРАВИЛА ЖИТТЯ»

АННА САГАЙДАЧНА

“ЕНЕРГІЇ ДОБРА ТА ЛЮБОВІ — ЦЕ ФУНДАМЕНТ, НА ЯКОМУ ТРИМАЄТЬСЯ ВСЕСВІТ”

MAMARIKA

“МОЯ МІСІЯ — НАДИХАТИ»

КАТЕРИНА ЛОПАТНЬОВА «НАША СИЛА В САМИХ НАС, У НАШОМУ УКРАЇНСЬКОМУ КОРІННІ”

Рекомендована ціна 150 грн.
«ВІРЮ В СВІТЛЕ, ЩАСЛИВЕ ТА НАЙКРАЩЕ МАЙБУТНЄ ДЛЯ УКРАЇНИ. РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ»
ЛІЛІЯ ОЛІЙНИК
“Я ПЕРЕКОНАНА, ЩО НАЙКРАЩА ПІДТРИМКА — ЦЕ ЩИРА МОЛИТВА ВІД СЕРЦЯ ЗА КОЖНОГО ІЗ НАС, ЗА УКРАЇНУ ТА ЇЇ НАРОД!” АРІЯ ОЛЕНЧУК

БІЗНЕС-ЛЕДІ, ВЛАСНИЦЯ ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНУ DARIIA.PARFUME, ПОВЕЛИТЕЛЬКА ПАРФУМІВ, ПРАЦЬОВИТА, СИЛЬНА ДУХОМ ТА РОЗУМНА ЖІНКА.

Як змінили Вас місяці війни? Напевно, зробили сильнішою! Мій чоловік втратив роботу та бізнес з початком війни, тому я активніше зайнялася розвитком свого парфумного бізнесу та веденням блогу в Instagram. Завдяки таким складним ситуаціям, у нас, жінок, вмикаються якісь потаємні ресурси, які допомагають не здаватися, а навпаки рухатися вперед та шукати нові можливості. Я дійсно вважаю, що жінка може досягнути неймовірних вершин, адже природа зробила жінку набагато витривалішою та сильнішою, ніж чоловіка.

Недаремно кажуть, що за кожним успішним чоловіком стоїть сильна жінка.

Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?

Я ніколи не падаю духом! Це роблять

люди, які не знають законів Всесвіту, а в мене є чітке розуміння, що всі труднощі роблять нас сильнішими, відкривають скритий потенціал, що потім приведе нас до перемоги не лише над ворогом, але і над нашими слабкостями, негативом, поганими звичками.

По вірі вашій і буде вам. А я вірю, навіть знаю, що на нас чекає Перемога! А з таким усвідомленням впасти духом просто неможливо.

А Україну, звичайно, я підтримую. У мене працює два інтернет-магазини: з продажу виробів із бурштину, а також парфумерний, з яких 10% від прибутку ми віддаємо на благодійність. Але все ж я переконана, що найкраща підтримка — це щира молитва від серця за кожного із нас, за Україну та її народ!

Як війна вплинула на Ваш бізнес?

Я налаштувала кілька напрямів роботи: один із них націлений на міжнародний

ринок, а інший — на продаж парфумів на українському ринку! Також під час війни у мене виникла ще одна грандіозна ідея: реалізувати курси з вивчення англійської мови для дітей та дорослих. Я дуже добре знаю англійську мову, у мене є диплом з технічного перекладу, тому впевнена, що курси будуть надзвичайно дієві та цікаві, і вже в найближчому часі я закінчу їхню підготовку та запущу в Instagram. А взагалі ідей у мене дуже багато, і я потихенько йду до їх реалізацій! Авжеж, зараз не все так солодко, як здається, але що складніше, то цікавіше.

Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Так склалося, що у 2021 році в мене відбулося багато емоційних потрясінь. Коли я

була вагітна, моїй мамі робили операцію на серце, потім були мої пологи… І не встигла я натішитися успішною операцією мами та своїм немовлям, як загинув мій рідний брат. Я, напевне, б не змогла перенести всі ті хвилювання, якби не медитаційні практики, якби не моя сім’я, моя робота, мої клієнти, мій невеличкий блог в Instagram.

Зрозуміла дуже важливу річ: які емоції ми проявляємо, таку реальність і притягуємо у своє життя, тому варто слідкувати за своїм

настроєм та своїми думками. Коли мені важ-

ко, то я шукаю відповіді в книгах, лекціях, запитую в Господа...

Що найголовніше Ви зрозуміли за

час війни? Чи змінилися Ваші жит-

тєві пріоритети?

Зрозуміла і вкотре переконалася, що по-

трібно жити тут і зараз, саме в цю хвилину,

не розпилюватися на образи, агресію, якісь непорозуміння! Треба максимально все згладжувати та насолоджуватися моментами, які в цю хвилину дає нам життя. Мої установки незмінні: прекрасний чоловік, маленька дитина, мої рідні та близькі, моя робота, яка приносить неймовірне задоволення, цікаве спілкування, віра в Бога, віра в Перемогу!

Що перше зробите після Перемоги?

Я навіть писала цілий список тих речей, що я зроблю, коли закінчиться війна. Та

розкажу тільки одне із них: на вулиці буду

обіймати всіх людей та вітати з Перемогою!

Якою Ви бачите Україну після Перемоги?

Нащо чекати Перемоги!? Я вже бачу нашу державу сильною, дійсно незалежною, квітучою. Україна — центр Європи. Можливо, ми навіть створимо новий союз, куди прагнутимуть вступити всі держави світу.

ПО ВІРІ ВАШІЙ І БУДЕ ВАМ.
ЧЕКАЄ ПЕРЕМОГА!
А Я ВІРЮ, НАВІТЬ ЗНАЮ, ЩО НА НАС
31

Я УКРАЇНСЬКИЙ

ЛІКАР-ПАТРІОТ, ТОМУ РОБЛЮ І

БУДУ РОБИТИ ВСЕ, ЩО ПОТРІБНО ДЛЯ НАШОЇ ПЕРЕМОГИ!

ЯКІ МОЖУТЬ ВРЯТУВАТИ ЧИЄСЬ ЖИТТЯ”

Як змінили Вас місяці війни?

24 лютого почався один із найскладніших періодів в історії України. Саме в цей день я вперше у своєму житті почула звуки вибухів. Мені було страшно настільки, що на якийсь час я заціпеніла та не могла рухатися, серце вистрибувало з грудей, і неможливо було глибоко вдихнути. Згодом оголосили, що почалася війна. Українці не заслуговують цього, бо ми мирний, працьовитий та гостинний народ. Зараз ми всі проходимо випробування на стійкість і силу волі, боремося за життя. Війна навчила мене цінувати кожну секунду, хвилину, день… Навчила цінувати те, що маю. І ще раз утвердила головну цінність — найдорожчим є власне життя та життя сім’ї. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?

Іноді мені боляче до сліз, буває і стан відчаю. Але водночас я розумію, що у кожного свій фронт боротьби. Тому намагаюся впоратися зі своїми емоціями простим способом: допомога сім’ї, друзям, колегам, пацієнтам та, звичайно, нашим захисникам та захисницям. Мене рятує самовіддача і допомога тим, хто потребує цього. Як війна вплинула на Вашу роботу?

З першого дня війни я перебуваю в рідному місті Дніпрі та продовжую надавати якісну медичну допомогу моїм пацієнтам, які звертаються у відділ проктології “ОН Клінік Дніпро”. Однак мої глибокі знання та навички медицини корисні не тільки пацієнтам з делікатними проблемами. Кожен день після роботи в клініці в мене починається інша, не менш важлива, робота — бути корисною Україні! Я закупляю медикаменти та розвожу в ті місця, де вони потрібні, організовую лікування і реабілітацію наших захисників та захисниць, займаюся комплектацією індивідуальних аптечок та активно допомагаю

сім’ям переселенців. А також я є партнером організації «Міжнародного благодійного фонду “Незламна українська нація”», яка об'єднала все прогресивне та небайдуже суспільство для захисту та відновлення України.

Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Я працюю і намагаюся бути корисною тим, хто потребує допомоги. Моє улюблене заняття — це навчання навичок першої домедичної допомоги. Радію, бо можу розказати людям, як обробити рану, які знеболювальні препарати можна використовувати, для чого і в якому дозуванні потрібні антибіотики. Мій люблений етап у практиці домедичної допомоги — це навчання навичок правильного накладання джгута при артеріальній кровотечі. Я щаслива, бо можу ділитися з людьми знаннями, які можуть врятувати чиєсь життя. Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?

Загалом не сильно змінилися, бо я завжди розуміла, що немає нічого важливішого, ніж сім’я та здоров’я.

Що перше зробите після Перемоги?

Коли Україна переможе агресора, то я в першу чергу обійму свою сім’ю, колег та пацієнтів. Ще маю одну мрію: обов'язково хочу відвідати український Крим та прогулятися набережною Ялти. Обожнюю Азовське море. Це частинка мого дитинства. Завжди з посмішкою на вустах згадую, як відпочивала з батьками на Арбатській Стрілці. Якою Ви бачите Україну після Перемоги? Впевнена, що після Перемоги Україна стане лідеркою серед країн Європи. У нас активно розвиватиметься економіка буде багато робочих місць, міста стануть ще красивішими, а українська армія буде однієї з найсильніших армій світу. Також з урахуванням знань та навичок, які отримують наші лікарі в умовах війни, медицина в Україні буде на достатньо високому рівні, до нас будуть приїжджати на лікування з інших держав. Жити та працювати в демократичній та вільній Україні буде надзвичайно престижно.

“Я ЩАСЛИВА, БО МОЖУ ДІЛИТИСЯ
З ЛЮДЬМИ ЗНАННЯМИ,
ННА
32
РУФАНОВА

ЛІКАР-ПРОКТОЛОГ ПЕРШОЇ КАТЕГОРІЇ З 15-РІЧНИМ СТАЖЕМ, ПОЧЕСНА ЧЛЕНКИНЯ АСОЦІАЦІЇ ХІРУРГІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ, КРАСИВА ТА РОЗУМНА ЖІНКА, ЯКА ПОСТІЙНО ВДОСКОНАЛЮЄ СЕБЕ ТА СВОЇ ЗНАННЯ.

НЕ ПЕРЕСТАВАЙТЕ ВІРИТИ У СИЛУ ДОБРА. ВОНО ЗАВЖДИ ПЕРЕМАГАЄ! РИНА НИЖНИК BEST MAGAZINE

Як змінили Вас місяці війни?

Перші два тижні мене охопили занепадницькі настрої. Мені було дуже важко впоратися з тим, що відбувалося навколо. Я відчула, що кудись провалююся. Але дуже швидко мені вдалося реабілітуватися. У цьому є також заслуга однієї близької мені людини. Вона тоді розповіла мені, як негативні емоції впливають на мій стан, а також на стан моєї сім’ї, тим самим швидко повернувши мене до тями. У мене з’явилося розуміння, що не можна знаходитися в такому стані дуже довго, адже є люди, яким потрібна моя робота, які чекають на моє повернення, щоб відчути, що життя триває.

Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?

Сьогодні ж мені вдається не падати духом. Вірю, що всі складні ситуації вже минули та залишилися позаду. Я пройшла це все і зараз намагаюся підтримувати свою аудиторію. У своїх соцмережах розповідаю, як можна допомогти собі різними мантрами та практиками. Для того, щоб допомогти жінкам впоратися з депресією, я подарувала їм свій 28-денний марафон. Також паралельно я працюю, і за весь час війни мені вдалося перерахувати на допомогу Україні та на ЗСУ понад 100 тис. грн. Тому працюємо і віримо в краще майбутнє!

Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Зараз вже таких випадків, коли в мене емоційні ями, на щастя, немає, бо я сама можу допомогти собі. Рятують медитації та сеанси регресії. А також важливими є підтримка близьких людей.

Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?

Я перестала жити синдромом відкладеного життя. Я перестала відкладати на завтра те, що можу зробити сьогодні. Я почала дозволяти собі те, чого не дозволяла раніше. У мене з’явилося усвідомлення того, що завтра може відбутися, що завгодно. Завтра може взагалі й не настати… Хто зна, куди може влучити та ракета. Це розуміння допомогло переглянути пріоритети, давати більше емоцій та вражень дітям, ще більше

уваги приділяти сім’ї. А також у мене сформувалася чітка громадянська позиція. Якщо раніше я мріяла про переїзд в іншу країну, то зараз я хочу жити лише в Україні.

Що перше зробите після Перемоги?

Перше, що я зроблю після Перемоги, — це повернуся додому в Україну та обійму рідних. Також хочу поїхати в Київ до ще однієї близької мені людини — наставниці. А потім просто встромити ключ у двері моєї квартири в Одесі з розумінням, що я вдома. Якою Ви бачите Україну після Перемоги?

Я бачу, знаю та відчуваю, що після Перемоги Україна стане прогресивною, дружною, мудрою та багатою державою. Це буде та країна, яка збирає всередині себе найталановитіших, найрозумніших та найбагатших людей Що Ви хочете сказати сьогодні українцям та світу? Не переставайте вірити у силу добра. Воно завжди перемагає! Якщо маєте нагоду, то частіше дзвоніть своїм рідним та кажіть їм, як ви їх любите й цінуєте. Це важливо! Мабуть, найважливішим в житті кожного є підтримання родинних стосунків, тому що Україна починається з маленької сім’ї. І якщо в кожній родині пануватиме мир та злагода, то це переросте в добре, щире та небайдуже суспільство.

35
АСТРОЛОГ, АСТРОПСИХОЛОГ, РЕГРЕСОЛОГ, А ТАКОЖ ЦІКАВА, ЕФЕКТНА ТА РОЗУМНА ЖІНКА.
“УКРАЇНА ЦЕ КРАЇНА, ЯКА ПОКАЗУЄ СВІТУ, ЯК ПРОДОВЖУВАТИ ПРАЦЮВАТИ НАВІТЬ В НАЙВАЖЧІ ЧАСИ ЗАРАДИ СПІЛЬНОЇ ІДЕЇ — ЖИТИ В СОБОРНІЙ НЕЗАЛЕЖНІЙ ДЕРЖАВІ!” 36

Як змінили Вас місяці війни? Війна навчила мене жити сьогоднішнім днем, не відкладати у довгу шухляду плани, мрії, бажання, і найголовніше — цінувати те, що ми маємо зараз, дякувати за кожен день, тому що всі ми зрозуміли, що завтра може і не бути. Також я стала сильнішою морально й духовно.

Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?

Зараз вже так. Перший місяць було дуже важко. Я взагалі не розуміла, що робити, куди рухатися далі та як повернутися до нормального режиму!

Але війна подарувала неймовірних

людей, з якими ми зараз допомагаємо Україні й кожного дня ділимося новими ідеями для розквіту нашої держави, і найголовніше підтримуємо одне одного.

Як війна вплинула на Вашу роботу?

У перші тижні робота взагалі відійшла на останній план, кожен день я цілодобово слідкувала за новинами, переписувалась з рідними та друзями. Було дуже важко концентруватися на чомусь іншому, крім ситуації в Україні, але згодом я зрозуміла, що так я нічим не допоможу своїй рідній державі. Тоді взяла себе в руки та повернулася до життя!

Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Мені дуже допомагають прогулянки в парку, спорт та медитації. Щоб не сталось, я стараюся зібрати себе докупи, заспокоїти й на свіжу голову приймати рішення. Потім я починаю

працювати та розвиватися далі. Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?

Війна дала нам дуже важкий, але важливий урок: перестати жити мріями, а нарешті втілювати їх в життя! І навчила нас жити в емоційно важкому і щасливому станах одночасно.

Я не можу сказати, що мої життєві пріоритети дуже змінилися, оскільки

я завжди прагнула розвиватися в рідній державі, знаходила баланс між сім’єю та роботою. Проте зараз з’явилося ще більше мотивації та натхнення.

Що перше зробите після Перемоги?

Хочу проїхатися по всіх містах України та пожити тиждень в Карпатах, та насолодитися неймовірною

природою наших гір. Продовжувати розвивати нашу мову, традиції й культуру. А в найкращому варіанті я мрію поїхати на море в український Крим. Якою Ви бачите Україну після перемоги?

Україну бачу неймовірно красивою державою, що процвітає. Країною з чудовою архітектурою, з успішними бізнесами, талановитими та щирими людьми, з великою кількістю туристів кожного року і найсмачнішою

кухнею.

Україна — це країна, яка показує світу, як потрібно об’єднуватися, як не здаватися і продовжувати працювати навіть в найважчі часи заради спільної ідеї — жити в соборній незалежній державі!

ДЕЛЕГАТ УКРАЇНСЬКОКАНАДСЬКОГО КОНГРЕСУ, РОЗУМНА ТА КРАСИВА ДІВЧИНА З ЧУДОВИМ ГОЛОСОМ.

“ПОПРИ СКЛАДНУ СИТУАЦІЮ В НАШІЙ КРАЇНІ, МИ ПОВИННІ ДИВИТИСЯ НА ВСЕ З ПОЗИТИВОМ, БО ЗЛО ОБОВ’ЯЗКОВО БУДЕ ПОКАРАНЕ, А МИ ОБОВ’ЯЗКОВО ПЕРЕМОЖЕМО”

BEST MAGAZINE 38

ДИЗАЙНЕР, ЗАСНОВНИК УКРАЇНСЬКОГО БРЕНДУ _LADY_LINA, ЩАСЛИВА МАМА ДВОХ ДІВЧАТОК.

Як змінили Вас місяці війни?

Коли я дізналася, що почалося повномасштабне вторгнення, то не розгубилася, не панікувала та не впала в депресію, а навпаки, я зібралася, зібрала дітей, і ми спокійно поїхали до батьків на західну частину України. Найважливішим

для кожної мами є безпека дітей. Тому потім ми виїхали закордон, довго стояли в чергах, я була дуже втомлена, але розуміла, що якщо не я, то для моїх дітей цього ніхто не зробить. Зрозуміло, що я не мала права на сльози та розгубленість. Я сама від себе не очікувала, що настільки сильна.

Усе робила без паніки та без істерики. Знаходила в собі нові сили й рухалася далі.

Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?

Коли я опинилася закордоном, то почала допомагати людям, наскільки це можливо. Я волонтерила, пускала людей з гарячих точок у свій будинок, що знаходиться у західній частині України. І взагалі, бувши закордоном, я намагалася допомогти українцям.

Як війна вплинула на Ваш бізнес?

Перший місяць війни я, звичайно, не думала про роботу, бо була зайнята волонтерством, слідкувала за перебігом подій в Україні, постійно намагалася бути в чаті, листувалася з людьми, яким потрібна була допомога… А через місяць я побачила, що багато хто починає відновлювати роботу і подумала: “Чому ні!”. Я придумала нову колекцію для дітей в патріотичних кольорах, яку ми назвали “Все буде Україна”. Так ми випустили літню колекцію футболок, спідничок, суконь та аксесуарів. А також за бажанням ми виготовляли family look. І так помаленьку бізнес запрацював. Багато було замовлень на випускні з дитячих садочків.

Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Я намагалася дуже обмежено читати новини, не дивилася їх по телебаченню. А ще мене відволікали мої діти та бізнес. Я завжди була впевнена, що ми переможемо, бо на нашій стороні правда й добро. Тому по-іншому й бути

не може! Звичайно були важкі ситуації, коли я могла сумувати. Дуже мене зачепили ті події, які відбулися в Бучі та Ірпені, а також останні події з азовцями. Це були ті моменти, коли я вже не могла стриматися, тому просто розплакалася. Але загалом я завжди намагалася опановувати себе, бо діти мають бути впевнені, що мама їх захистить та не дозволить образити. І моя справа — одяг для дівчаток — це те, що мене надихає та допомагає рухатися далі.

Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?

Я завжди розуміла, але за останній час ще більше усвідомила, що не можна жити тим, що було, бо так вже не буде. І не треба заглядати в майбутнє та думати, що буде далі. Не потрібно цього боятися. Треба жити кожен день в радість, за можливості допомагати, посміхатися та вірити в те, що все буде добре. І попри складну ситуацію в нашій країні, ми повинні дивитися на все з позитивом, бо зло обов’язково буде покаране, а ми обов’язково переможемо. А щодо пріоритетів, то ні, вони не змінилися.

Що перше зробите після Перемоги?

У першу чергу піду до церкви та подякую Господу за нашу Перемогу! А потім, звичайно, будемо святкувати зі своїми друзями та родичами. Якою Ви бачите Україну після Перемоги?

Україна вже зараз є популярною країною по всьому світі, а після нашої Перемоги вона стане ще кращою. Це буде європейська держава без хабарництва та корупції. І коли ми переможемо таку величезну державу-агресора, то наша сила і могутність ще більше зростуть!

ДЛЯ МЕНЕ ЗАВЖДИ БУЛИ НАЙГОЛОВНІШИМИ

ЛЮДЯНІСТЬ ТА ЧЕСНІСТЬ.

“ЕНЕРГІЇ ДОБРА ТА ЛЮБОВІ — ЦЕ ФУНДАМЕНТ, НА ЯКОМУ ТРИМАЄТЬСЯ ВСЕСВІТ” 40

ВІДОМА ТА НАДЗВИЧАЙНО

ТАЛАНОВИТА

АКТОРКА ТЕАТРУ, КІНО ТА ДУБЛЯЖУ, СПРАВЖНЯ УКРАЇНСЬКА

КРАСУНЯ, ЩАСЛИВА

МАМА Й ДРУЖИНА.

Як змінили Вас місяці війни?

У мені почало зароджуватися більше

любові в цей нелегкий час. Це любов

не тільки до найрідніших, а і в цілому

до людей та до рідної України.

Чи вдається не падати духом, а

підтримувати Україну в такий нелегкий час?

Звичайно! Я не маю права падати

духом! У мене є маленький син, який дуже сильно мене відчуває, тож я маю бути для нього щасливою та усміхненою мамою. Також у мене є аудиторія людей, які слідкують за мною. Я повинна підтримувати їх, надихати на добрі справи, на творчість, на любов… І в мене є моя Україна, яка мене виростила, дала мені освіту, професію, роботу, сім’ю — все, що я маю зараз! І тепер моя країна потребує моєї підтримки, тож я дуже стараюся не підвести її. Як війна вплинула на Вашу творчість?

Війна наразі закрила двері кіновиробництва, тож свою творчість я тепер проявляю через інші речі. Наприклад, почала робити солодощі на замовлен-

ня. Я не уявляю свого життя без твор-

чості. Це те, що дарує мені натхнення і радість в житті!

Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Тут все просто — спорт, спорт, спорт!

Я йду в студію танців і тренуюся. До

війни я тренувалась по 3 години на тиждень, а зараз - 6-8 годин. Дуже збільшила інтенсивність, бо цього потребує моє тіло і психіка. Це мій спосіб самодопомоги. Думаю, кожна жінка має знайти свій.

Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?

Сім’я — найбільший скарб. Вірні друзі — величезне щастя!

Україна — мій дім! Я не хочу іншого. Енергії добра та любові — це фундамент, на якому тримається Всесвіт. Це найпростіші істини, які зараз відчуваю кожною клітинкою свого тіла. Жадібне тяжіння до слави, зірковості, грошей — це шлях у зворотному напрямку від щастя.

Що перше зробите після Перемоги?

Не знаю. Правда не знаю. Буду радіти, щиро і невимовно. А от святкувати, мабуть, не буду, бо не знаю, як святкувати, коли війна принесла стільки смертей на нашу рідну та святу Україну, стільки загиблих дітей, людей… Думаю я ще довго буду плакати. І дуже багато.

Якою Ви бачите Україну після перемоги?

Україна після Перемоги — Могутня, Справедлива, Божественна, Найкраща, Найсміливіша, Найкрасивіша!

ФОТО: ВІКТОРІЯ ФІЛІПЕНКО
“УКРАЇНА БУДЕ НОВОЮ ДЕРЖАВОЮ, ПРОТЕ З ТИМИ Ж ПРЕКРАСНИМИ ГРОМАДЯНАМИ — УКРАЇНЦЯМИ, ЛЮДЬМИ З ЧИСТОЮ ДУШЕЮ ТА ІЗ СИЛЬНИМ ДУХОМ”

Як змінили Вас місяці війни?

Місяці війни мене змінили тотально. По-перше, ніколи б не могла подумати, що у XXI сторіччі проти моєї краї-

ни будуть розгорнені такі жорстокості

та насилля, а по-друге, не думала, що

за пів року можна так сильно емоційно

постаріти. Зараз свідомість — інша, ми — інші, усе — інше.

Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий

нелегкий час?

Намагаюся не падати духом та опановувати себе, проте новини іноді мають негативний вплив на мій емоційний стан. Я думаю, що кожен українець відчув на собі ці «емоційні гойдалки», так от я не вийняток. Щоденно за можливості ми із сім‘єю донатимо на ЗСУ, а також перераховуємо кошти в благодійні організації для того, щоб наші захисники мали все необхідне, щоб могли боронити нашу державу з комфортом та без перешкод. Віримо в нашу Перемогу та молимося за неї! Як війна вплинула на Вашу роботу?

Я розуміла одну річ: люди перестали відкладати задумані справи на потім. Тому я можу сказати, що кількість процедур не зменшилася, а навіть навпаки примножилася. Жінці легше проживати тяжкі періоди змінюючи щось. Коли хоч у фізичному або в естетичному плані ми маємо гарний вигляд, то це вже якась відрада в такі важкі часи.

Є НАБАГАТО МИЛОЗВУЧНІША ТА КРАСИВІША. ПОТРІБНО ОБЕРІГАТИ ТА ЦІНУВАТИ ВСЕ СВОЄ!

Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Я йду в зал, бо там мозок відключається. Намагаюся за потреби пропрацьовувати все з психологом або ділитися своїми переживаннями з близькими. Від поганих думок також дуже відволікає робота.

СТОМАТОЛОГ, ЩЕЛЕПНОЛИЦЕВИЙ ХІРУРГ, ТЕРАПЕВТ, МАЙСТЕР ЕСТЕТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ З СОТНЯМИ ЗАДОВОЛЕНИХ

КЛІЄНТІВ, СПРАВЖНІЙ

ПРОФЕСІОНАЛ ТА ВРОДЛИВА ЖІНКА.

Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети? Зрозуміла, що я надзвичайно люблю свій край, свою Батьківщину, свою культуру! Зараз я не використовую мову агресора, якою спілкувалася все своє життя. Спочатку було важко, а особливо складно було перейти на українську з тим, з ким все життя спілкуєшся російською. Проте я навчалася в українській школі. Певні знання в мене залишилися, тому зараз усе згадую, а також читаю літературу рідною мовою. Тепер намагаюся говорити виключно українською, бо не хочу мати нічого спільного з ворогом. Що перше зробите після Перемоги?

У першу чергу я обійму сина та чоловіка. Впевнена, що заплачу від щастя. А потім ми підемо святкувати, та не буде нашій радості кінця і краю! Якою Ви бачите Україну після Перемоги?

Я впевнена, що після Перемоги наша держава буде могутньою та прогресивною країною, у яку всі будуть хотіти потрапити. Україна буде новою державою, проте з тими ж прекрасними громадянами — українцями, людьми з чистою душею та із сильним духом.

Я ЗРОЗУМІЛА, ЩО УКРАЇНСЬКА МОВА
BEST MAGAZINE 43
УКРАЇНУ БАЧУ ОДНІЄЮ З НАЙПОТУЖНІШИХ ДЕРЖАВ У СВІТІ АННА СІДОРЕНКО

Як змінили Вас місяці війни? Мої зміни почалися ще з часів Майдану у 2014 році. Саме тоді я прийняла низку доленосних рішень, які сьогодні повністю сформували мене як особистість і визначили мій напрямок в житті. У моєму родоводі змішана різна кров, тому я остаточно самоідентифікувалася лише коли в нашій державі почалися заворушення. Тоді я й зрозуміла, що не можу бути українкою наполовину: або я тут, або не тут. Так я вирішила остаточно переїхати в Україну і розвивати власну справу у своєму рідному місті. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?

Я оптиміст по життю; вмію пристосовуватися до складних ситуацій і вважаю себе стресостійкою людиною. Але хоч я і психолог, та не все мені вдається подолати самостійно. Особиста психотерапія відіграє дуже важливу роль у цьому, тому що у надскладних життєвих ситуаціях психотерапевт є тією паличкою-виручалочкою, що може витягнути із “болота” і бути поряд з людиною, поки вона не прийде до тями. У мене, як і в кожного, бувають складнощі, під час яких надійною опорою стає саме він. А Україну я підтримую з перших днів війни: здавала кров разом з донь

кою, волонтерю, допомагаю фінансово і психологічно, а також багато уваги приділяю бездомним тваринкам.

Як війна вплинула на Вашу роботу?

Війна безумовно вплинула на специфіку моєї роботи. Зараз я працюю в парадигмі психології воєнного часу. Посилилися запити на боротьбу з тривожністю та страхом. Люди не впевнені в майбутньому, здебільшого працюємо зі складними емоційними станами. Спочатку було багато роботи на волонтерських засадах, і я дуже рада, що змогла допомогти тим, кому це справді було потрібно у такий важкий для країни, і зокрема для кожного, час. Зараз також роблю виключення для людей, що потребують допомоги, але не мають можливості оплатити її самотужки. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно? Коли мені складно емоційно, я намагаюся побути певний час у цьому стані, прожити його. Згодом йду до людей, щоб зцілювати одне одного в контакті. Основною моєю підтримкою, звичайно, є моя родина, а також клієнти, які дійсно надають мені сил та натхнення. Ще активно займаюся спортом, багато читаю та намагаюся відпочивати за можливості. Ці речі знижують рівень тривожності. Також бігаю, виконую деякі медитативні техніки, планую практикувати стійку на цвяхах, а також займаюся боксом. Ну і намагаюся робити для себе більше корисних та приємних речей. Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?

Під час війни я зрозуміла ті речі, які я б не хотіла розуміти й усвідомлювати стосовно того, яке ставлення може бути в одних людей до інших, якщо перших можна так назвати. З позитивного зрозуміла, наскільки ми

сильні та єдині та наскільки Україна крута держава. І ці усвідомлення, які підкріплені реальною діяльністю нашого народу, гріють мені душу. Пріоритети в мене теж змінилися: за цей час я почала приділяти більше часу своїй сім’ї.

Що перше зробите після Перемоги?

Після Перемоги хочемо поїхати у відпустку, яку планували вже кілька років. Ми навіть купили квитки. 7 березня я зі своїми найдорожчими людьми мала б полетіти у місце нашої мрії, але, на жаль, війна внесла свої корективи. Якою Ви бачите Україну після Перемоги?

Україну бачу однією з найпотужніших держав у світі. Такі висновки роблю спостерігаючи за теперішньою ситуацією. Я бачу в нашій країні великий потенціал. У нас багато талановитої молоді та дуже цікавих ідей. І взагалі Україна — така держава, яка має все. Тому вважаю, це буде переломний момент, коли ми поборемо не тільки зовнішнє зло, але і якісь внутрішні проблеми, що заважали продуктивному розвитку нашої країни.

-
45
ЧУДОВИЙ ПСИХОЛОГ, РОЗУМНА І КРАСИВА ЖІНКА, ЩАСЛИВА МАМА ТА ДРУЖИНА.
“Я ВІРЮ, ЩО З ЦЬОГО ПЕКЕЛЬНОГО ДОСВІДУ НАРОДИТЬСЯ ЩОСЬ НАДПОТУЖНЕ” 46

Як змінили Вас місяці війни?

Кожен із нас пам’ятає той ранок 24 лютого. Хтось прокинувся від вибухів; хтось – від дзвінків близьких і друзів, у яких звучали два страшних слова “війна почалася”; хтось прокинувся сам і не повірив власним очам, переглянувши новини. У кожного із нас тут своя історія, але об’єднує одне: з того дня ми стали іншими. Я дуже сподіваюся, що ця війна змінює нас на краще, що вона – як еволюція, коли можливо зробити неможливе – подолати, перестрибнути цілі періоди. На сьогодні користуюся будь-якими можливостями ставати кращою. Ціную життя, себе серед інших та інших у своєму житті……

Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?

Мені було важко зібрати себе до купи, але через місяць я зрозуміла, що потрібно воювати не тільки словом, а й ділом, зрозуміла, що в кожного з нас свій фронт, тому й ми почали працювати. Не падати духом допомагають люди, які тримаються усі разом заради наших військових, заради дітей, заради того, щоб жоден українець не падав духом і не зневірювався. Ми повинні разом працювати заради великої спільної мети. Я маю сильну віру в Україну і в нашу Перемогу. А це мотивує працювати та допомагати! Як війна вплинула на Вашу роботу?

Війна сильно вплинула на мою роботу лише в перші чотири місяці війни. А далі ми взяли себе в руки та швидко все наздогнали. Я щаслива, що можу жити й працювати в Україні. Хочу допомагати нашій країні боротися з агресором і робити свій внесок у її круте майбутнє. Тому планую жити й розвивати бізнес лише в Україні. Інших варіантів навіть не розглядаю, бо Україна — найкраща! Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно? Мені допомагає волонтерство. Допомога людям, що потребують підтримки, дає відчуття внутрішньої сили. Комусь зараз гірше, комусь просто необхідна наша допомога… Кожного понеділка я разом зі своїм салоном “Hollywood beauty space” та командою beauty volunteers їздимо по звільнених селах Київщини та безплатно обслуговуємо жителів. Допомагаємо так, як можемо та робимо те, що вміємо: стрижемо, манікюримо, масажуємо. А ще слухаємо та обіймаємо!Творимо в задоволення, щоб трішки підняти настрій цим людям. Неможливо не посміхатися, коли бачиш вдячні очі. Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?

Війна чітко окреслила мої життєві пріоритети. Для мене завжди на першому плані була сім’я, батьки та улюблена робота.

Я не виїжджала за кордон, бо в Україні у мене всі близькі люди. У плані цінностей нічого не змінилося.

Вони лише ще більше утвердилися в моєму житті. Завжди цінувала те, що маю, оскільки всього досягла сама.

Плани тепер будую лише на найближчі дні та тижні. Важко загадувати, що буде через рік. Тому насолоджуюся кожною миттю та дякую Богові за кожен світанок у мирному місті.

Що перше зробите після Перемоги?

Напевно, буду плакати. Виплачу всі сльози, яких зараз немає, а потім одягну нарешті красиву сукню, взую туфлі на підборах та сяду за святковий стіл з родиною, щоб відсвяткувати Перемогу. Далі буде мільйон планів та ідей, які я обов’язково втілю в життя.Тож мріймо та діймо!

Якою Ви бачите Україну після Перемоги?

Я вірю, що з цього пекельного досвіду народиться щось надпотужне. Проте якою буде Україна — залежить від кожного з нас!

І я вірю, що ми молодці, тому наша країна вона буде квітучою багатою, вільною та сильною. Рівних їй не буде у всьому світі!

КОЖЕН ІЗ НАС ЗАРАЗ –

З УНІКАЛЬНИМИ НАДМОЖЛИВОСТЯМИ.

МАЙСТЕР

ПЕРМАНЕНТНОГО МАКІЯЖУ З 10-РІЧНИМ ДОСВІДОМ, СУДДЯ, СПІКЕР, ПРИЗЕР МІЖНАРОДНИХ КОНКУРСІВ З ПЕРМАНЕНТУ ТА ПРОСТО НЕЙМОВІРНА УКРАЇНКА.

СУПЕРЛЮДИНА

ЗАСНОВНИЦЯ

БРЕНДУ «ОПТИКА ТВОГО МІСТА»

OPTUKATVOGOMISTAUA, СТИЛЬНА, КРАСИВА ТА РОЗУМНА УКРАЇНКА.

“У МЕНЕ В СЕРЦІ ЗАКОРІНЕНА МІЦНА
48
ВІРА, ЯКА НЕ ДАЄ ВПАСТИ ДУХОМ”

Як змінили Вас місяці війни?

Мені здається, що війна змінила абсолютно кожного. У мене, як і у всіх, життя поділилося на “до” і “після”. Спочатку виникло нерозуміння, що буде далі, і взагалі, чи далі буде. Відповідно з'явилися емоційні гойдалки та шоковий

стан перші дні війни. Але я з тих людей, що дуже швидко можуть

себе опанувати та продовжувати рухатися. У мене немає можливості дати собі слабинку, бо я несу відповідальність за багатьох людей. Війна залишила свій слід у моєму житті. Безумовно, стався якийсь переломний момент, але завжди вірю в краще. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час? Було важко перші кілька днів, бо ми всі вірили, що все ж таки повномасштабного вторгнення не буде. Проте я дуже швидко зібрала себе до купи. Не падаю духом, а підтримую Україну, по-перше, вірою, а по-друге, своєю працею та допомогою економіці держави. Також, звичайно, ми волонтеримо, надсилаємо кошти на потреби ЗСУ, допомагаємо нашим близьким, які зараз захищають Україну, та передаємо гуманітарну допомогу з-за кордону. Та найголовніше те, що ми зберігаємо робочий процес і продовжуємо працювати. Я вважаю, що це не менш важливо, адже це тил, який забезпечує функціонування всієї держави. Тож займаюся тим, що вмію, і це також підіймає мій дух, бо можу працювати та бути корисною нашій країні. Тому духом ми не падаємо, а щиро віримо в

нашу Перемогу!

Як війна вплинула на Ваш бізнес?

Для мене переломні моменти в бізнесі не є новиною взагалі. Я почала вести власну справу під час великої кризи у 2008-2009

роках, тому вона вже переживала стрімкі зміни курсів валют, Помаранчеву революцію, епідемії… Тож зараз я навіть не думала, що війна може мати згубний вплив на мій бізнес. Будь-яку складну ситуацію я сприймаю як виклик. Звичайно, війна внесла свої корективи. Але водночас підштовхнула мобілізувати всі свої сили та рухатися вперед. Розумію, що ми не маємо права падати духом. Це нелегко, але це можливо. Тому ми тримаємо планку і намагаємося ставати ще кращими. Бо саме від нас, від кожного громадянина України, залежить майбутнє нашої держави!

Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

У мене в серці закорінена міцна віра, яка не дає впасти духом. А якщо ж трапляється якийсь емоційний спад, то не даю собі можливості бути в цій ямі довго. Максимум один день можу побути наодинці, помедитувати, почитати книгу та розкласти свої думки по поличках. Знаю, що негатив несе за собою негатив, тому завжди намагаюся мислити лише позитивно. Я розумію, що несу відповідальність за своїх працівників, хвилююся, щоб вони не втратили роботу. Також хвилююся за своїх близьких, які потребують моєї підтримки. Тому я сама налаштовуюся на позитив і налаштовую на нього всіх.

Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?

Мої пріоритети змінилися ще після початку пандемії, а з війною вони тільки закріпилися. Тепер я намагаюся жити кожним днем. От є зараз якась можливість зробити добру справу, то намагаюся відразу робити її, є можливість реалізувати якийсь план — реалізовую його. Це стосується будь-чого: роботи, близьких, а також особистих справ. Я навчилася не бути далекоглядною та не зазирати в майбутнє, а робити короткі плани на сьогодні-завтра. Також зараз намагаюся більше часу проводити разом із близькими. Пригадався мені

такий вислів: “На цій землі головне встигнути набутися разом!”. Тому цінуймо своїх рідних!

Що перше зробите після Перемоги?

Після Перемоги я зустрінуся з усіма рідними, зберу їх за одним столом, і ми разом будемо святкувати.

Якою Ви бачите Україну після Перемоги?

А Україну після Перемоги я бачу квітучою та економічно розвиненою країною-лідеркою, бачу щасливий народ.

Я працюю і буду працювати в Україні, бо вірю в неї всім серцем. Впевнена, що після Перемоги, ми дуже швидко відбудуємо нашу державу.

ДУХОМ МИ НЕ ПАДАЄМО, А ЩИРО ВІРИМО В НАШУ ПЕРЕМОГУ!

ОБРАЗИ СТВОРЕНІ МАЙСТРАМИ СТУДІЇ SHERRY BEAUTY ACADEMY ТА ДИЗАЙНЕРОМ ПРИКРАС БУЖЕНІЦА АННА-МАРІЯ

ЛЕНА

КІБАК

Як змінили Вас місяці війни?

Війна, напевно, перевернула життя кожного з нас, навіть тих, хто перебував далеко від дому ще до воєнних дій. Усі плани та мрії було зруйновано. А паніка і страх перед невідомим збили з пантелику кожного. Було зрозуміло, що зміниться все, тому ми були змушені також міняти себе і своє ставлення

до всього. Утриматися на плаву було вкрай важко, але ще важче було надихнути колектив та майстрів і повернути до роботи хоча б ту малу частину команди, яка залишилася

на місці. Я дуже рада, що мене оточують люди, які не здалися, а подолали цей період і зараз йдуть пліч-о-пліч зі мною. Розуміння того, що попереду може бути ще важче, засіло в наших головах, але все ж ми будемо боротися, працювати й допомагати нашим захисникам здобувати перемогу. Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий

час?

Не падати духом вдається лише завдяки підтримці. Неоднократно опускалися руки та охоплювала паніка, але я не показувала цього. Розуміла, що треба працювати та думала: “Якщо не я, то хто!?”. Мене жартома називали Арестовичем, бо я всіх заспокоювала та закликала до дій. Я почала займатись волонтерством, хоч і була якраз на перших термінах вагітності. Також пишаюся своєю командою, яка займалася збором коштів, заселяла переселенців, знаходила необхідні речі, а головне працювала заради нашої держави та жертвувала гроші на ЗСУ. Це наша щоденна боротьба за виживання, за відстоювання свого місця під сонцем... Кожного дня на нас чекають нові сюрпризи та обставини. І хоч це дуже виснажує, але водночас і гартує, принаймні мене точно. Як війна вплинула на Ваш бізнес?

Найбільша проблема — це потік кадрів.

Майстри в паніці масово виїжджали

закордон, багато хто вже навіть не планує

повертатись, і це, як правило, висококвалі-

фіковані кадри. Виникли збої в системних

програмах, у графіку, у постачанні товару та косметики. Збився також графік навчання та семінарів, почався хаос із завдатками.

Було незрозуміло, що робити далі. Але ми з цим впоралися. Відновили навчання, курси, запустили перший потік базового курсу…

А попереду великі плани та нові ідеї, які необхідно втілювати в життя. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Найкращий спосіб — це виплакатися, пожаліти себе, посварити себе, побути з собою хоча б трохи на одинці, а потім встати та з оптимізмом рушати вперед! Емоційне вигорання — це нормально, падати духом — це нормально, опускати руки — це також нормально. Ненормально — перебувати в цьому стані довго. Важливо знайти в собі сили та наснагу, взяти себе в руки та прогресувати. Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?

Зміна життєвих пріоритетів відбулася у мене

за тиждень до війни, коли я дізналась, що при надії. У першу чергу я думала про своїх дітей і рідних. Але розуміла, що Sherry це також моє дітище, і люди які залишилися поряд в цей час, також мої рідні, а отже я несу відповідальність і за них. Мене охопила злість. Я подумала: “А чому я маю кудись тікати, а чому я маю все лишати? Хто так вирішив? Чому хтось має руйнувати те, чим я жила?

Чому я маю залишити рідну домівку? Хто має право забирати це в мене?” Звісно страх за безпеку рідних є й досі, але маємо надію, що скоро кожен з нас зможе повернутись до звичного життя. Ми всі маємо на це право. Що перше зробите після Перемоги?

Після перемоги на нас чекає складний період реабілітації країни в цілому, як і фізичної, так і моральної. На нас всіх чекає період перебудови. Часу на відпочинок буде мало, як і на розваги. Так що відтепер плануємо стратегії розширення та модернізації. Але про це ми поговоримо після перемоги. Якою Ви бачите Україну після Перемоги?

Ця війна змінила нас всіх. Показала, хто є хто, і що від кожного можна очікувати. У нас більше не буде рожевих окулярів, бо ми перестали вірити словам, а почали розмислювати та аналізувати. Думаю, що перемога також багато на що відкриє всім очі. А що стосується сфери краси, то думаю, що буде багато роботи та цікавих випадків після фарбувань та стрижок вдома. А створені образи в блакитно-жовтих відтінках, з елементами колосків пшениці, стануть символічними для всього світу.

“У НАС БІЛЬШЕ НЕ
БУДЕ РОЖЕВИХ ОКУЛЯРІВ, БО МИ ПЕРЕСТАЛИ ВІРИТИ СЛОВАМ,
А ПОЧАЛИ РОЗМИСЛЮВАТИ ТА АНАЛІЗУВАТИ”
50
ЗАСНОВНИЦЯ СТУДІЇ КРАСИ SHERRY_HELEN_ ТА ШКОЛИ SHERRY BEAUTY ACADEMY . КРАСИВА, РОЗУМНА ТА СИЛЬНА ДУХОМ ЖІНКА.

КЕРІВНИЦЯ

СТУДІЇ КРАСИ, ВЛАСНИЦЯ МЕРЕЖІ СТУДІЙ ЕПІЛЯЦІЇ ТА ТОРГОВОЇ МАРКИ ЛАЗЕРНОГО ОБЛАДНАННЯ, ОРГАНІЗАТОРКА ТА СПІКЕРКА КОНФЕРЕНЦІЇ LASER SHOCK 2020, 2021 І ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЧЕМПІОНАТУ З ЛАЗЕРНОЇ ЕПІЛЯЦІЇ 2021, ВИКЛАДАЧ-ПРАКТИК, ЛАЗЕРОТЕРАПЕВТ, КОСМЕТОЛОГ, МАЙСТЕР ДЕПІЛЯЦІЇ ТА ЕЛЕКТРОЕПІЛЯЦІЇ, НАТХНЕННИЦЯ ТА НАСТАВНИЦЯ МАЙСТРІВ!

“Я БАЧУ МИРНУ ТА ВІЛЬНУ УКРАЇНУ, У ЯКІЙ НАСТУПНІ ПОКОЛІННЯ ЖИВУТЬ БЕЗ СТРАХУ, ЩО ТАКЕ МОЖЕ ЗНОВУ СТАТИСЯ”
52

Як змінили Вас місяці війни?

Перед початком війни в моєму житті сталася дуже гарна подія: я завагітніла. У мене вже був налаштований бізнес, тому мені хотілося трохи відпочити, проводити більше часу зі своїм старшим сином та насолоджуватися другою вагітністю. Проте 24 лютого все змінилося. Весь спокій та мрії про світле майбутнє розвіялися. Мені було дуже важко, усі близькі мені люди просили, щоб я виїхала з України заради дітей. Проте я прийняла рішення залишитися в рідному Дніпрі. Ще мене дуже мотивувало те, що вся моя команда дівчат також залишалася, тож мені потрібно було опанувати себе та продовжувати працювати. І я відчуваю, що з кожним місяцем війни стаю лише сильнішою та витривалішою.

Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?

Звичайно! Бо я розумію, що ми повинні працювати заради Перемоги.

Я почала волонтерити. Розуміла, що фізично в моєму стані буде важко чимось допомагати, тому прийняла рішення перераховувати кошти на ЗСУ із заробітку салону. Також ми допомагали речами, збирали сумки для переселенців та діточок, які потребували допомоги. З часом стає легше опановувати себе. Тепер ми всі вже морально підковані, тож можемо тверезо мислити та допомагати Україні на 100%. Вірю, що ми все подолаємо! Як казав наш Великий Кобзар: “Борітеся — Поборете!”.

Як війна вплинула на Ваш бізнес?

Перші два місяці були страх, неспокій та переляк. У першу чергу страх за життя дітей та просто за те, як бути далі. Поступово ми почали адаптовуватися. Я зрозуміла, що ми маємо бути на захисті економічного фронту. І з того моменту я вже не лише спокійно готувалася до народження другої дитини, а й почала завершувати всі розпочаті до війни справи в бізнесі, а також почала розв'язувати нові робочі питання. У наше місто приїхало багато переселенців, серед яких були й дівчатка-майстрині, яких ми забезпечили робочими місцями в салоні. Тому ми активно продовжуємо працювати, а всі наші робочі зв'язки функціонують як і раніше. Тому думаю, що бізнес не лише втримаємо, а й будемо його розвивати. Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Мені допомагає занурення в себе, наша українська музика, віра в серці, підтримка близьких людей, а робота. Я тішуся, що нам вдалося зберегти салон, що в нього, попри такий складний час, приходить багато відвідувачів. Мене мотивують жінки, які навіть у такий важкий час хочуть бути красивими та доглянутими. Мені приємно чути подяки не тільки за гарну та якісну роботу, а й за приємні емоції та хороший настрій. Тож коли я бачу усміхнені обличчя дівчат, то радісно стає й мені. Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?

Чесно скажу, раніше я була російськомовною, проте зараз я повністю перейшла на українську. Ми з сім’єю почали спілкуватися рідною мовою

і привчаємо до цього дитину, бо так відчуваємо серцем. Не тому, що це тренд, а, тому що нам так зараз комфортніше. І мої пріоритети також змінилися. Я часто жила в майбутньому, ставила собі якісь цілі на далеке прийдешнє, і постійно гналася за цими примарними цілями, але зараз я живу кожним днем, намагаюся смакувати кожною хвилиною зі своїми рідними та не витрачаю час на якісь негативні емоції. Змінилося також ставлення до матеріальних речей. Зараз я зрозуміла, що в будинку головне не якісь ремонти, а сімейний комфорт та затишок. Що перше зробите після Перемоги?

Цього літа ми не відпочивали взагалі. І хоч завдяки нашим ЗСУ в Дніпрі тихо, проте не було бажання кудись їхати на відпочинок. У нас є така гарна традиція: кожного літа ми зі співробітниками та з їхніми сім'ями їздимо разом на природу. І мені дуже шкода, що цього року ми порушили цю традицію. Тож зараз у мене перед очима картинка веселого відпочинку.

Мрію відсвяткувати Перемогу у великому колі близьких мені людей. Якою Ви бачите Україну після Перемоги?

Я бачу відбудовані красиві міста, у яких комфортно та спокійно нашим сімʼям та нашим дітям. Я бачу мирну та вільну Україну, у якій наступні покоління живуть без страху, що таке може знову статися. Бачу щасливу, цілісну та економічно розвинену Україну, яку всі знають як успішну державу!

“ДЯКУЮ БОГОВІ, ЩО В ТАКИЙ ВАЖКИЙ ЧАС, Я ЗМОГЛА СТАТИ ДУХОВНОЮ ПІДТРИМКОЮ ДЛЯ БАГАТЬОХ ЖІНОК, А ТАКОЖ НАТХНЕННЯМ, ПРИКЛАДОМ НЕЗЛАМНОЇ ВІРИ ТА ЛЮБОВІ”

55

Як змінили Вас місяці війни? Коли розпочалася війна, то я місяць не працювала. Мені потрібен був час, щоб зрозуміти, що робити далі. Багато родичів виїхало закордон, а мене щось стримувало в той момент. Тяжко було б покинути свій дім, роботу, своїх дівчаток... Але я не впала у відчай, а просто довірилася Богові. Я заспокоїлася й дала йому змогу діяти в моєму житті. Молилася кожен день і кожну ніч, коли родина спала. Згодом я відчула внутрішню силу, яка стала підтримкою не тільки для мене, а й для людей, які мене оточували. Я зрозуміла, що повинна залишитися у своєму місті та молитися за свою землю. Бог діяв через мене!

З часом мені почали писати дівчата, які просили повертатися до роботи

й продовжувати створювати красу. Я сприйняла це як знак. Якщо я потрібна людям, то буду працювати! Перший місяць війни точно зробив мене сильнішою. Я сказала собі: “Треба жити далі”.

Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?

Я розуміла, що просто сидіти склавши руки — це не

вихід. Тільки слабка людина може собі таке дозволити.

Це не про мене! I такі самі стійкі духом дівчатка-майстрині були на зв'язку. Дехто займався волонтерством, ми постійно долучалися до збору коштів для ЗСУ, неодноразово я підтримувала Запорізький зоопарк з покинутими домашніми тваринами. Загалом робила все, що в моїх силах. Я ніколи не залишалася і не залишаюся байдужою.

ВПЕВНЕНА, ЩО ВІЙНА ЗМІНИЛА

БАГАТЬОХ ЛЮДЕЙ! ВОНА ОБ’ЄДНАЛА І ЗРОБИЛА НАС СИЛЬНІШИМИ!

Як війна вплинула на Ваш бізнес?

Найкраща дорога до успіху — закохатися в те, що ти робиш. Створювати красу й дарувати радість людям — моє призначення, справа всього мого життя! Дякую Богові, що в такий важкий час, я змогла стати духовною підтримкою для багатьох жінок, а також натхненням, прикладом незламної віри та любові.

Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Я не піддаюся негативним емоціям, а даю силу в думках тільки позитиву. Займаюся йогою, медитую, ходжу до церкви, слухаю спокійну та приємну музику, а ще багато молюся. Тож хочу поділитися з вами молитвою, яка дарує спокій душі: "Любов Бога оточує і вкриває мене. Присутність Бога в моєму домі (присутність Гармонії, Краси, Любові, Миру) - безсумнівний факт. Божественна любов окутує мою оселю. Що б я не робила — ішла вулицею, працювала, чи відпочивала — Любов Бога оточує мене, вона окутує мене й укриває ". Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети? Я усвідомила, наскільки пишаюся тим, що я Українка, моя нація — незламна і найсильніша. Я захоплююся нашими людьми. Нас всіх поєднує любов до своєї рідної Землі. Життя — найцінніше! Зрозуміла, що потрібно довіритися Вищим Силам, бо вони завжди бачать істину.

Бог посилає нам ситуацію і дивиться на нас зверху, зневіриться наше серце чи ні. І якщо ми пройдемо цей іспит долі, то отримаємо найцінніший подарунок, нагороду і змогу жити ще краще, ніж раніше!

Що перше зробите після Перемоги?

Після Перемоги, я буду вітати рідних, напевно буду плакати від щастя, і звичайно, радіти та дякувати Богу за Все! Я вірю всім серцем у Перемогу!

Якою Ви бачите Україну після Перемоги?

Впевнена, що війна змінила багатьох людей! Вона об'єднала і зробила нас сильнішими! Після перемоги я бачу Україну оновленою, квітучою та Вільною!

МАЙСТЕР

ПЕРМАНЕНТНОГО МАКІЯЖУ, КОУЧ, НЕЙМОВІРНО

КРАСИВА ЖІНКА, ЩО ЗАКОХАНА У СВОЮ СПРАВУ.

57
“ВІРЮ, ЩО УКРАЇНА БУДЕ ЩЕ СИЛЬНІШОЮ ДЕРЖАВОЮ, ЯКА ЗАЙМАТИМЕ МІСЦЕ В БАГАТЬОХ СЕРЦЯХ!” BEST MAGAZINE

Як змінили Вас місяці війни?

Перш за все війна змінила мої пріоритети. Коли 24 лютого ми прокинулися від вибухів, то, звісно ж, у мене були страх та розпач, я не розуміла, за що хапатися. Після того, як у наше місто почали приймати людей з міст, у яких ведуться активні бойові дії, таких як Харків, Донецьк, Запоріжжя, ми, мешканці Дніпра, зрозуміли, що нас це теж стосується. Згодом почалася масштабна евакуація, тож наше місто стало величезним гуманітарним ХАБОМ. Тому потрібно було не розкисати, а швидко мобілізуватися й організовуватись у волонтерські пункти. Ми всі почали підключатися. Хто якими навичками володів, той тим і допомагав. Так я перетворилася з майстра перманентного макіяжу, на водія-логіста. За місяці війни я вже знаю напам’ять дорогу з Дніпра до Івано-Франківська і навпаки, тому що вже й забула скільки рейсів я здійснила. Порожньою моя автівка не була ніколи. На захід їхали люди, на схід — гуманітарна допомога.

Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?

Інколи дуже важко. Цей жах, що відбувається зараз, не вкладається в голові, і не віриться, що це все відбувається насправді. Зруйновані життя, плани та мрії... Але коли береш себе в руки, то вдається і працювати, і податки сплачувати, і на донати вистачає! Мені поталанило, що моя професія пов'язана з б'юті-сферою, бо наші непереможні жінки прагнуть бути охайними та доглянутими за будь-яких умов, навіть під час війни. Тож роботи у мене вистачає. Як війна вплинула на Вашу роботу?

Спочатку всі клієнти відписалися, і це зрозуміло. Всім було не до перманентного макіяжу. Проте з часом люди почали повертатися. І завдяки роботі та чайовим, які залишають мої любі дівчата, я можу робити закупи для наших хлопців із ЗСУ та відвозити їм усе необхідне. Мої закордонні студенти пропонували переїхати для моєї безпеки, але вдома моя сім'я, тому серце не може бути спокійним за межами нашої України, до того ж коли рідні та близькі люди залишаються вдома.

Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Раніше фізичні навантаження добре допомагали, а зараз — прогулянки свіжим повітрям. Від страшних

подій і новин відволікає спілкування з рідними й друзями, а також влаштування сімейних свят. І ще з власного досвіду можу сказати: щоб не думати про війну треба постійно щось робити: працювати, волонтерити, допомагати… І коли робиш

свою роботу та розумієш, що

вона приносить результати, то відчуваєш, що Перемога на крок ближча!

Що найголовніше Ви

зрозуміли за час війни?

Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?

Змінилися однозначно. Зараз у пріоритеті життя дітей, бо це наше майбутнє! Я

почала ще більше цінувати

кожну мить життя, а також уважніше тепер ставлюся до матеріальних цінностей.

Перш ніж на щось витратити свої зароблені гроші, потрібно добре подумати, чи ця річ дійсно важлива, чи, можливо, за допомогою цих грошей ти зможеш комусь допомогти.

Що перше зробите після Перемоги?

Хочу обійняти свого брата, який зараз виборює нашу Незалежність. Хочу зустрітися з друзями, які опинилися на окупованих територіях, та поплакати з ними від щастя. Планів насправді дуже багато, і вважаю, що треба мріяти та вірити, що мрії здійсняться!

Бо якщо не планувати своє майбутнє, то навіщо це все.

Якою Ви бачите Україну після Перемоги?

Доведеться довго оговтуватись від цього всього, але Україна в очах усього світу вже є надзвичайно

крутезною країною!

У нас найспівучіша мова — її багато хто захоче вчити!

У нас унікальні міста, де багато туристів уже було, а тепер ще більше захоче побувати.

У нас дуже крута молодь, розумна й талановита.

Вірю, що Україна буде ще сильнішою державою,

ВЛАСНИЦЯ ШКОЛИ-СТУДІЇ ПЕРМАНЕНТНОГО МАКІЯЖУ І БРЕНДУ «VIKI KRASOTKINA», МАЙСТЕР-ТРЕНЕР, СУДДЯ ЧЕМПІОНАТІВ, АВТОР НАВЧАЛЬНОЇ

ЛІТЕРАТУРИ НА ТЕМУ ПЕРМАНЕНТНОГО МАКІЯЖУ.

яка займатиме місце в багатьох серцях!
59

ФАХІВЕЦЬ З НАРОЩУВАННЯ ВІЙ, ЖІНКА, ЩО ГОРИТЬ СВОЄЮ СПРАВОЮ, НЕЙМОВІРНО КРАСИВА ТА РОЗУМНА УКРАЇНКА З ВЕЛИКИМ СЕРЦЕМ ТА ЧИСТОЮ ДУШЕЮ.

“ЖОДЕН УКРАЇНЕЦЬ ЗАРАЗ НЕ МАЄ ПРАВА ОПУСКАТИ РУКИ, БО НАША СИЛА В САМИХ НАС , У НАШОМУ УКРАЇНСЬКОМУ КОРІННІ” 60

Як змінили Вас місяці війни? Зміни однозначно є, і вони кардинальні. Я завжди була близька зі своєю родиною, бо для мене важливо пам’ятати, де моє коріння. Неважливо, де ти та ким ти працюєш, без сім’ї ти ніхто. Тож з початком повномасштабного вторгнення я зрозуміла, що все-таки всім серцем та всією душею я українка. Сталося так, що на початку війни у нас був запланований виліт до США, але того ранку ми прокинулися не від звуку будильника, а від вибухів. У цей момент життя поділилося на “до” і “після”. Ми жили біля Херсону, тому евакуюватися було надзвичайно важко. Ми змогли виїхати аж через три тижні. Але я не шкодую цих грошей та втраченого часу, для мене важливо те, що в такий складний період я могла бути зі своїми близькими. Тобто за період війни я ще більше цінувала час із рідними.

Чи вдається не падати духом, а підтримувати Україну в такий нелегкий час?

Спочатку було дуже важко, тому що постійно переслідувало почуття провини за те, що ти живий та перебуваєш у безпеці. Було нелегко й перші тижні закордоном, але коли я прийшла у свою школу в США і побачила, що нас підтримує весь світ, то моя душа огорнулася теплом. Такі слова підтримки та захоплення моїм народом і не дають впасти духом. Жоден українець зараз не має права опускати руки, бо наша сила в самих нас, у нашому українському корінні.

Як війна вплинула на Вашу роботу?

Війна не вплинула на мою роботу абсолютно, тому що я вже давно працювала не тільки на українському ринку праці. Тож роботи в мене не стало менше. Також я вдячна своїм клієнтам за те, що вони мене надихають та підтримують. Зараз я спілкуюся з людьми з усього світу, і мені важлива їхня думка щодо нашої держави. І я ніколи не забуду слова однієї американки: “Я згідна платити за газ втричі більше, але несправедливість має бути покарана!”.

Моя робота дійсно мені допомагає, вона дає мені сили та фінанси, щоб підтримувати нашу державу та наші ЗСУ.

Як Ви допомагаєте собі, коли складно емоційно?

Я завжди дозволяю собі проживати всі емоції: якщо я хочу плакати, то плачу, якщо ж хочу сіятися — сміюся. Коли мені

складно, то я просто можу обійняти свою дитину. Більшого мені й не треба, бо щастя якраз в найпростіших речах: рідні поруч та справа, якою ти гориш. Я ніколи не думала, що буду займатися віями, адже закінчила юридичний факультет з відзнакою в одному з найкращих університетів України. Але завдяки цій професії я познайомилася з неймовірними людьми та здійснила в собі глобальні зміни. Я стала більш впевненою та цілеспрямованою, а також навчилася не засуджувати. Тож я вдячна Богові, що в один момент він направив мене в зовсім інше річище. Зараз я маю всі ресурси, щоб стати успішною в усіх сферах свого життя!

Що найголовніше Ви зрозуміли за час війни? Чи змінилися Ваші життєві пріоритети?

Усе, що було важливим “до”, перестало бути важливим зараз. У нас у головах раніше було закладено те, що ми маємо закінчити на відмінно школу та університет, працювати за професією, купити будинок… Я це все зробила, проте зараз мені це абсолютно нецікаво. Перше, що я роблю, відкривши очі, це перевіряю свої повідомлення від рідних. Життя — найважливіша цінність! Мої пріоритети не змінилися, бо я завжди була сімейною людиною. Так склалося, що поки моє особисте життя не склалося, але я вдячна своєму колишньому чоловікові за прекрасного сина та за досвід. І завжди потрібно пам’ятати, що коли одні двері зачиняються, то обов’язково відчиняться інші!

Що перше зробите після Перемоги?

Я поїду зі своїм сином до океану, буду стояти на березі та плакати від щастя, від почуття гордості за свій народ, за людей, які поклали життя за наш край і зацвітуть

мальвами на нашій землі. Я піду до церкви та буду дякувати Богові!

Якою Ви бачите Україну після

Перемоги?

Україна вже була надзвичайною держа-

вою. Ми маємо сильного лідера, добрих та

талановитих людей, розвинену економіку, красиву природу… І лише побувавши за-

кордоном, ти починаєш розуміти, наскіль-

ки класною та прогресивною є Україна.

Наша держава прекрасна, і я не втомлююся повторювати своєму синові про те, хто

він, та де його коріння, бо це його сила,

бо це наша сила. Ми маємо велике серце

великої країни!

І ЛИШЕ ПОБУВАВШИ ЗАКОРДОНОМ, ТИ ПОЧИНАЄШ РОЗУМІТИ, НАСКІЛЬКИ КЛАСНОЮ ТА ПРОГРЕСИВНОЮ Є УКРАЇНА.

OMEGA
Я НА ТОКАР www.dr-yana.com

Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.