Issuu on Google+

РОЗ

МОВ

НІ * інституційна опера у трьох актах

ВИ

С ТА

ВИ*


РОЗ - МОВ - НІ

ВИ - С ТА - ВИ

5 ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОВОКУВАННЯ МИСТЕЦТВА ТА ІНШІ ПОЛЬСЬКІ БАЙКИ Себастян Ціхоцький 25 ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ЗБУДУВАТИ, ТО ВИСАДИ В ПОВІТРЯ Гжегож Пьонтек & Ярослав Трибусь 35 ПЛІВКА НІКОЛИ НЕ БРЕШЕ Міхал Лібера


Себастян

Ціхоцький

ЗА СО БИ ДЛЯ ПРО ВО КУ ВАН Н Я МИСТЕЦ ТВА ТА І Н Ш І ПОЛ Ь СЬК І БА Й КИ Діючі особи: T. M . ( Х У ДОЖ Н И К) O.H. (ARCHITEKT)

D.J. (DZIEN NIK AR Z)

J . L . (Г І П НО Т И ЗЕ Р) J . Ś. (Х У ДОЖ Н И К)

P. P. ( Х У Д О Ж Н И К )

S . C . ( К У РА Т О Р) З в у к о в а д о р і ж к а : Войчехом Кухарчиком

5


СЕБАС ТЯ Н

ЦІ ХОЦЬКИЙ

СЦЕНА I Слайд зі змістом: фон відтворює події Ціла сцена відтворена з магнітної плівки. Магнітофон частково пошкоджений, деякі фрагменти розмови невиразні або їх зовсім не чути. У перші секунди мікрофон розміщений занадто далеко від співрозмовників, і чути лише галас у кабіні гелікоптера. ... отож, тут буде створено Ваш музей? Наш музей, музей нашої групи. Він постане як вираз солідарності з народом, який пережив трагедію. Погляньте, будь ласка, , он там він стоятиме, поблизу мечеті. На пагорбі на околицях міста. Чудове місце. Прошу подивіться: сліди після землетрусу видно всюди, але місто оживає, музей буде новим символом міста. Чи можна собі уявити кращий доказ його невмирущості! Чи могли б ви пояснити, в чому полягає винятковість цього будинку і чим він відрізнятиметься від інших нових місць для сучасного мистецтва? Запропонований музей буде складатися і розкладатися, як ряд парасоль над пагорбом. Раз він буде лежати над пагорбом, а іншим разом його зовсім не буде видно. Музей буде існувати тільки іноді, стаючи тлом для показу подій. Буде таким самим тлом, як небо, скеля, стіна лісу а, може, навіть як екран переїзного кіно. Як би це мало виглядати на практиці?

6


ЗАСОБИ

ДЛЯ

ПРОВОКУВАННЯ

Ми запропонували поділити будинок на дві частини: в одній частині, на даному етапі не надто важливій для нас, містилася би постійна виставка; тим часом друга – більша частина будинку – сприяла б народженню ще неіснуючого мистецтва. І тут я вбачаю шанси на майбутнє. Оскільки перша частина буде традиційною, на основі евклідової геометрії, то друга буде квінтесенцією музею сучасного мистецтва. Крім того, вона також матиме ситуаційну точку, яка постане як контраст до ідеалістичної у своєму вираженні та статичної брили мечеті, яка міститься на тому ж пагорбі. У чому полягає нетиповість другої частини музею і яким чином вона має бути „ квінтесенцією сучасного мистецтва” ? Це буде цілком змінна та електронно керована митцем структура, яка виростатиме з підземного сховища у вигляді рухомих трапецієподібних опор, котрі підніматимуть круглі телескопічні … видалений фрагмент запису ...а ця відкрита модулярна структура створює, а навіть провокує її розростання. Музей та його специфічна форма будуть існувати доти, доки існує виставка; після неї, якщо не буде запропоноване нове мистецтво, „ галерея заховається під землю”, і над пагорбом запанує купол мечеті аж до моменту народження пошуку нових форм.

7


СЕБАС ТЯ Н

ЦІ ХОЦЬКИЙ

СЦЕНА II Слайд зі змістом: треба зайнятися матерією Схоже на те, що слова, так само, як скелі, земля, пісок, надгробні плити і відходи з бійні створюють мову, синтаксисом якої керують тріщини та розриви. Подивись на будь-яке слово достатньо довго, і ти побачиш, як воно відкривається і змінюється в серії помилок, розпадається на частинки, кожна з яких містить свою власну порожнечу. Чи є тут причина для зневаги? Я завжди надавав перевагу занедбаним, але „ живим” околицям польських міст, ніж трупу Західної Європи. Захід для мене – це одне велике звалище. Через сентиментальне уподобання до архітектурних решток, ми упродовж століть прирікаємо себе на нескінченне обожнювання руїн. Думаю, що концептуальне мистецтво, яке вцілому опирається на записаних даних, – це тільки половина історії. Треба зайнятися не лише розумом. Треба зайнятися матерією. Немає втечі від тілесності . Ані втечі від мислення. Ці два поняття, на мою думку, постійно перебувають у взаємній колізії. Значить, можна сказати, що моя праця є мистецьким нещастям. Тиха катастрофа розуму та матерії.

8


ЗАСОБИ

ДЛЯ

ПРОВОКУВАННЯ

СЦЕНА III Порожній слайд. Перша сесія телепатії. Вибрана особа ( хтось з акторів на сцені або ж хтось із публіки) вибирає один із конвертів, розкиданих на столі. Відкриває його, виймає картку і пробує запам’ ятати те, що на ній записано. Сідає, заплющує очі і намагається телепатично передати цю інфомацію глядачам. Фрази, записані в конвертах, – це приклади виступів перформенсів та хепенінґів польських митців 60-х і 70-х років, після виконання яких не збереглося жодної документації.

9


СЕБАС ТЯ Н

ЦІ ХОЦЬКИЙ

СЦЕНА IV Слайд зі змістом: нове відкрите значення Шум радіо, зміна частот, фрагменти популярних пісень 70-х років. З’являється фрагмент трансляції. Голос із радіо: ... обидва митці стверджують, що мистецтво, завдяки їхній акції, стане на новий, незнаний досі рівень! Їхню декларацію можемо сприйняти доволі дослівно. Ракета з вантажем і триособовим екіпажем стартує післязавтра, 14-го серпня 1972 року. Можемо сподіватися, що до 1-го жовтня на орбіті опиняться всі об’єкти: 5 монументів великого розміру із сталі, латуні та титану. Це урочистий момент для польської технічної думки та для національної традиції мистецького аванґарду. Як читаємо у найновішому номері видання про художнє мистецтво під назвою „Матеріал”: „Є митці, які послуговуються телепатією або брехнею, подібно до псевдоавангардистів із Сполучених Штатів, в той час, як наші творці досягають вершин у співпраці з науковцями, робітниками і сусідами по будинку”. Монументи, що будуть розміщені та залишаться на навколоземній орбіті, важать понад чотири тонни. Найбільший із них зветься „Нове відкрите значення” й складається із зварених трубок, покритих розплавленим пластиком. Його було створено під час робітничо-мистецьких семінарів на металургійному заводі в Гожеві. Він асоціюється з

1

0


ЗАСОБИ

ДЛЯ

ПРОВОКУВАННЯ

картиною Адольфа Мензля, котрого напевно знають фани розважальної музики з обкладинки диску групи „Порости”. Своєю формою він дещо нагадує жирафу, що знаходиться при вході до Парку Культури і Відпочинку імені генерала Єжи Зєнтка в Гожеві. Незважаючи на те, що ця мистецька акція – перша в історії людства виставка сучасного мистецтва на навколоземній орбіті, – вона викликає великий ентузіазм серед любителів мистецтва та митців, не бракує також критичних відгуків. Один із наших слухачів під час вчорашньої телефонної розмови з черговим редактором, ствердив, що якби інші митці пішли слідами цієї ідеї, то космічний простір став би одним великим сміттєзвалищем, а ця відома сталева жирафа становитиме небезпеку для супутників ...Перешкоди... носитися із своїми задумами ... американський митець Вальтер де Марія в своєму факсі з вітаннями ...Перешкоди.... Шум. Шум. Шум. Контекстуальна, а не концептуальна... Шум.

1

1


СЕБАС ТЯ Н

ЦІ ХОЦЬКИЙ

СЦЕНА V Порожній слайд Друга сесія телепатії. Вибрана особа ( хтось із акторів на сцені або ж хтось із публіки) вибирає один з конвертів, розкиданих на столі. Відкриває його, виймає картку і намагається запам’ятати те, що на ній написано. Сідає, заплющує очі і намагається телепатично передати інформацію, яку запам’ятав глядачам.

1

2


ЗАСОБИ

ДЛЯ

ПРОВОКУВАННЯ

СЦЕНА VI Слайд зі змістом: чи з таким складним повідомленням нас зрозуміють? Шум лісу, спів птахів, шелестіння листя від легкого вітру. Літо. Шумлять люди ,що блукають лісом: чути шум зламаного гілля, тріск дерева, шурхотіння трави. Отже, шановний колего, прошу собі уявити – ось, власне, цей момент. Ми чекали на нього так довго. Вже завтра висилаємо наш монумент у Космос. Так просто! Інтергалактична виставка, такого ще ніколи не було! Ви не уявляєте, який я радий. Космос на нашому боці, генерує значення сам собою. Але, пане Янку, чи ми не захоплюємося передчасно? Чи справді створиться там якесь значення? І чи постане само з себе? У цій галактичній тиші? Не існує предметів, позбавлених значення, і не існує значень без предметів, я б сказав у такий урочистий момент... Прошу мені вибачити цей помпезний тон. Але, пане Петре, прошу мені вибачити цей дитячий ентузіазм, але те, що наша виставка буде так вільно літати в Космосі, наповнює мене справжньою гордістю! Забудьмо на мить про ці земні обмеження. Ми ж просто захищаємо ті нещасні об’єкти від смерті, вони вже не стануть проклятим незалежним елементом естетичного споглядання. А як знайдеться хтось, хто схоче на них подивитися? Хто? американські чи радянські астронавти?

1

3


СЕБАС ТЯ Н

ЦІ ХОЦЬКИЙ

Я думав про когось або щось з іншої галактики, ну знаєте, я маю на увазі когось з іншої цивілізації... Ой! Не морочте собі цим голови. Реальність, яку ми створюємо, залежить від нашої реальності, а наша концепція реальності залежить від продукованої нами концепції реальності... А знаєте, я розмріявся на мить, що, може, наша виставка потрапить до цілком іншої публіки. Що нам вдасться відкинути канони, які невпинно затримують значення, які дезактуалізуються. Питання, чи з таким складним повідомленням нас зрозуміють... Це все не настільки складно. Один і той же предмет може мати різні значення в різних кодах, а одне і те ж значення можна приписати різним предметам. Це все. Спів птахів голоснішає, відгомін літнього лісу. Чоловіки якийсь час ідуть не озиваючись. Думаю собі про те, що нас чекає, який це виклик для цілих поколінь. Задумуюся, що означає той поспіх та до чого він призведе? Думаєте, що значення, котрі ми створюємо, зітруться зовсім, знеціняться? Якщо цивілізація змінюється так швидко, як зараз, не залишаючи навіть часу на утвердження нових значень, для нас це означає одну річ: багатозначність предметів мистецтва. Чи сьогодні все може означати мистецтво? Так, власне це я маю на думці. Все може означати

1

4


ЗАСОБИ

ДЛЯ

ПРОВОКУВАННЯ

мистецтво. Але що в такому разі з наукою і мистецтом, чи вони не приречені одне на одне? Пане Петре, але ж ми не шукаємо вирішень у науці. Наука та мистецтво мають ті самі труднощі, які виникають зі швидкості змін, що відбуваються у сучасній цивілізації. Скажу більше: мистецтво, яким ми хочемо керувати, не матиме жодного зв’язку з наукою. Чи знаєте ви, що робить науковець з предметом? Досліджує його, описує, аналізує, творить гіпотези... Може й досліджує і описує, але щоб це зробити, він мусить насамперед цей предмет унерухомити. Бо тільки нерухомому предмету можна надати значення. А наше мистецтво відбудеться поза сферою формальної логіки. Звуки лісу тепер гучніші. Я уважно спостерігаю за декомпозицією значень, вони розпадаються одне за одним, і, знаєте, мене це анітрохи не лякає. А що в цьому мало б лякати? Це безперервний процес, що швидше він відбувається, то швидше змінюється цивілізація. Я і далі мрію про створення нових актуальних значень для предметів, які їх втратили. А так, у цілому, дорогий друже, то ми повинні думати про наше мистецтво як про суспільну практику. Нас не повинні цікавити

1

5


СЕБАС ТЯ Н

ЦІ ХОЦЬКИЙ

узагальнення та продукування готових об’єктів. Аби пиття води із склянки стало мистецтвом, треба її пити у відповідному місці, у відповідний час і у відповідному товаристві.

1

6


ЗАСОБИ

ДЛЯ

ПРОВОКУВАННЯ

СЦЕНА VII Порожній слайд. Третя сесія телепатії. Чергова вибрана особа ( хтось із акторів на сцені або ж хтось із публіки) вибирає один з конвертів, розкиданих на столі. Відкриває його, виймає картку і намагається запам’ ятати те, що на ній. Сідає, заплющує очі та намагається телепатично передати інформацію, яку запам’ятав, глядачам.

1

7


СЕБАС ТЯ Н

ЦІ ХОЦЬКИЙ

СЦЕНА VIII Слайд зі змістом: Стабілізацію значень геть! Оглушливий шум ракети, що стартує, відлік. Янек і Петро збуджені, кричать один до одного. Я зрозумів тепер, що ми повинні будь-якою ціною домагатися виключення мистецтва з реальності! Цілковито погоджуюся, особливо, як незалежного об’єкту естетичного споглядання! Стабілізацію предметів мистецтва геть! О так! І геть стабілізацію значень! Звуки металевих монументів, що літають у космічному просторі. Скрипіння, скреготання, удари довгих ніг сталевої жирафи об корпус. Легкі удари однієї скульптури об іншу.

1

8


ЗАСОБИ

ДЛЯ

ПРОВОКУВАННЯ

СЦЕНА IX Слайд зі змістом: мистецтво у своєму розвитку є непередбачуваним Уся сцена відтворена з магнітної плівки. На тлі увесь час чути шум вертольота. Отже, маємо справу з, як це ви називаєте, пристроєм візуальної дії. Власне так, це приклад NOW–ий. Я би хотів, щоб архітектурний простір формувався безпосередньо , по-скульпторськи. Я мрію про архітектурні візуальні концерти. Ми не хочемо будувати саркофаги для мистецтва, ми хочемо стимулювати митців – нехай вони виходять назустріч викликам, які створює їм кінетична структура. Розумію, що ви припускаєте, ніби ми просто могли би вже не мати ідей для нових творів мистецтва чи виставки? Просто нам може забракнути хороших концепцій, і в той же час, твори мистецтва, які ми збираємо в наших музеях, перестануть для нас будь-що означати. Це цілком ймовірно. А чи ви маєте якісь передчуття, чи, може, уявляєте собі, як мистецтво буде виглядати у майбутньому? Мистецтво в своєму розвитку є непередбачуваним. Хочу це підкреслити - його розвиток сьогодні не можна передбачити. Тож яка роль новозбудованих музеїв, якщо ми не

1

9


СЕБАС ТЯ Н

ЦІ ХОЦЬКИЙ

можемо передбачити, яку форму вони матимуть у майбутьньому? Може виявитися, що ми не потребуємо всіх цих стін, горищ і складів. Для чого нам потрібні великі будинки, коли мистецтво дематеріалізується, виходить з-під контролю і в якийсь один момент, мабуть, стане гіпнотичним сеансом... Ми вирішили, що завданням сучасної галереї чи музею повинен бути вихід назустріч невідомому в мистецтві. Не тільки його експонувати, але й наважуватися і провокувати народження нового мистецтва... Тобто, на відміну від мистецтва... ... на відміну від мистецтва, яке репрезентує власність, домінування, дезінтеграцію. У свою чергу, нове мистецтво має становити – як і сам будинок, який у будь-який момент можна сховати під землю, – тло для зображення події: пізнавання, вільне творення , колективні дії, досвід присутності інших людей, природи. У чому ж тоді полягає завдання та обов’язок архітектора, котрий хоче споруджувати будинки для мистецтва? Архітектор чи митець не повинен створювати закінчені твори, а будувати систему й фони для витягнення назовні та показу різним користувачам цих просторів. Завданням архітектора є експонування автентичних подій... Перепрошую, що вас переб’ю, чи ви відчуваєте цю турбулентність? Чи це нормально? Тримаймося міцно, так буває.

2

0


ЗАСОБИ

ДЛЯ

ПРОВОКУВАННЯ

Мене це непокоїть. Навіть дуже. Прошу зосередитися на тлі, що відтворює події! Це вас заспокоїть.. Галас посилюється (диктофон падає на землю) після кількох десятків секунд запис переривається.

2

1


СЦЕНА X Сляйд зі змістом: не можна втекти від фізики Звук води, що капає з нещільного даху на експонати Музею Сучасного Мистецтва в Скоп’є, збудованого за проектом Вацлава Клишевського, Єжи Мокрицького та Євгенія Вербицького.


Ґ ж е ґ о ж П ь о н т е к & Я р о с л а в Тр и б у с ь

ЯК ЩО НЕ МО Ж ЕШ ЗБУ ДУ ВА ТИ, ТО ВИ СА ДИ В ПО ВІТ РЯ1

Діючі особи: РЕ ПОР Т Е Р ПОЛ Ь СЬКОЇ К І НОХ РОН І К И

АРХІТЕКТOР 1

АРХІТЕКТOР 2

АРХІТЕКТOР 3

СУДДЯ

ПРОКУРОР

СВІДОК

З в у к о в а д о р і ж к а : Радек Дуда & Міхал Сцібьор

2

5


Ґ Ж ЕҐОЖ

ПЬОНТЕК

&

ЯРОСЛАВ

Т РИ БУСЬ

У темноті. Телеграф. П Р О К У Р О Р . Вони підняли руку на державу. Р Е П О Р Т Е Р . Біля споруди суду у Варшаві, столиці Західної Республіки Польщі, сьогодні особливі заходи безпеки. Очікується оголошення вироку у гучній справі групи “Чорний квадрат”. 11 листопада 1958 року вчинено зухвалий напад під час урочистостого відзначення Дня Незалежності. Його ціллю був Храм Божого Провидіння, споруджуваний близько двадцяти років, - головна споруда урядового району імені маршала Пілсудського. Звук вибуху. Телеграф. П Р О К У Р О Р. У результаті замаху загинув глава польської церкви, віце-президент, міністр закордонних справ з дружиною, посли Франції та Румунії разом з кількома десятками солдатів, що брали участь у параді. Сотні глядачів урочистості були поранені. Р Е П О Р Т Е Р . Святиня – вотум народу за здобуття незалежності – споруджувалася з перервами починаючи з 1939 року, і, незважаючи на значні державні дотації, була ще недобудована. Перший термін введення в експлуатацію – 1944 рік – не був дотриманий.

2

6


ЯКЩО

НЕ

МОЖ ЕШ

А Р Х І Т Е К Т О Р 1 . Довгий час ми могли бачити лише фундамент і макети, виставлені поруч із будівельним майданчиком. “Ліві”політики закликали уряд припинити форсоване будівництво вже з середини 50их років. Телеграф. П Р О К У Р О Р. У результаті кількамісячного слідства зідентифіковано членів групи “Чорний квадрат”, що складалася – як виявилося – з кількох архітекторів, пов’язаних упродовж 20-их років із „лівим авангардом”, підозрюваним у підбурюванні академічної молоді й молодого покоління архітекторів проти влади. Р Е П О Р Т Е Р . Нині вони опинилися на лаві підсудних. П Р О К У Р О Р . Об’єктом особливої ненависті групи стали представники групи архітекторів на чолі з Пнєвським, автором проекту більшості урядових споруд, збудованих упродовж двадцяти років, у тому числі, – що важливо – будинку Ґродських Судів, де сьогодні вони сидять на лаві підсудних. Р Е П О Р Т Е Р . Громадськість дуже зацікавили факти, представлені свідками в ході справи. Довга тиша.

2

7


Ґ Ж ЕҐОЖ

ПЬОНТЕК

&

ЯРОСЛАВ

Т РИ БУСЬ

С В І Д О К . „Політичні погляди членів ЧК були дуже різними; їх поєднувало урбаністичне бачення, яке вони хотіли реалізувати у Варшаві. Одночасно вони усвідомлювали, що умовою реалізації їхньої грандіозної програми була передача земель в управління місцевими властями. Зокрема, деякі з них плекали надії на створення в 1942 році Польської Робітничої Партії”. П Р О К У Р О Р . Хто надихає вас? А Р Х І Т Е К Т О Р 1 . Пані Гелена. Чути шум у залі та клацання фотоапаратів. А Р Х І Т Е К Т О Р 1 . Гелена Сиркус. С У Д И Т И . Прошу про спокій. П Р О К У Р О Р . Чи планувалися інші напади? А Р Х І Т Е К Т О Р 1 . Так. Того самого дня на кількa годин пізніше мав бути підірваний пам’ятник Пілсудському. Шум у залі посилюється, знову чути клацання фотоапаратів. Р Е П О Р Т Е Р . Встановлений у сорокові роки за проектом хорватського скульптора Івана ��естровиця пам’ятник неодноразово був об’єктом агресії лівих екстремістів.

2

8


ЯКЩО

НЕ

МОЖ ЕШ

Фотографії демонстрації. А Р Х І Т Е К Т О Р 1 . Після арешту керівництва “Чорного квадрату” наймолодше покоління архітекторів створило молодіжну бойову організацію “Малий квадрат”, яка може готувати чергові напади. Звук вибуху. А Р Х І Т Е К Т О Р 2 . Це важливо та історично, що перші польські телеглядачі могли побачити, як вибухає та розпадається святиня гордості польського уряду. Р Е П О Р Т Е Р . Нагадаймо, що святкування було організоване перед Храмом Провидіння у сорокову річницю здобуття незалежності. Це була перша трансляція у прямому ефірі польського телебачення, яке на той момент діяло другий рік. Окрім 40 тисяч безпосередніх учасників дійства на місці, трагічний вибух у Храмі могли бачити щонайменше вдвічі більше глядачів, що сиділи біля телевізорів у власних будинках та спеціально приготованих для цієї події місцях: у школах, клубах та парафіяльних будинках. А Р Х І Т Е К Т О Р 3 .  Думка про відчайдушний напад на Храм з’явилася після того, як виявилося, що для продовження його будівництва уряд скасував фонд дешевого будівництва житла, який після війни фінансувався коштом англійських та американських

2

9


Ґ Ж ЕҐОЖ

ПЬОНТЕК

&

ЯРОСЛАВ

Т РИ БУСЬ

позик на відбудову. Нашою метоюбуло досягнення “оптимальних житлових умов та гарантування низьких цін на комунальні послуги”. Чи це злочин? Ніхто не хотів нас слухати! Поступово нас відсторонювали від державних замовлень, а інших, як відомо, немає. Є ніби приватні замовлення, котрі, однак, кредитуються державним банком або замовлені пов’язаною із владою елітою. У певний момент ми вирішили: якщо не можемо будувати, то будемо руйнувати! Мій друг Лє Корбюзьє завжди повторював: місто повинно вирости на очищеній ділянці. Тож давайте очищувати! П Р О К У Р О Р . Група нещасних, що стоять перед вами, засліплена прагненням будувати на руїнах новий лад, підняла руку на державу. Державу, яка дала їм освіту та стільки років забезпечувала хлібом як академічних вчителів та проектантів громадських будівель. Ця невдячність буде покарана на науку іншим! Р Е П О Р Т Е Р . Прокурор довів, що архітектори з “Чорного квадрату” хотіли підірвати державний устрій. Як доказ він надав знайдений під час обшуку у звинуваченої лист: “Проектування є лише засобом, що веде до остаточної мети, якою є будівництво. Будівництво не тільки в поточному значенні цього слова (яке передусім розуміють як спорудження певних нових будинків), але плановане будівництво нового матеріального та духовного середовища, побудова нових економічних, суспільних,

3

0


ЯКЩО

НЕ

МОЖ ЕШ

демографічних і фізіографічних умов” П Р О К У Р О Р . Зібраний матеріал свідчить, що “Чорний квадрат” співпрацював із міжнародним архітектурним угрупуванням СІАМ для розвалу єдності Західної Республіки Польща. Р Е П О Р Т Е Р . Нічого дивного, що на допомогу товаришам поспішив добрий знайомий Лє Корбюзьє, який нині перебуває у вигнанні в Бразилії. На екрані з’являється зміст друкованої телеграми.

„Курітіба, 24 квітня 1960 року Я зі щирим занепокоєнням спостерігаю за процесом моїх чудових колег, звинувачених в терористичних актах. Однак, це акти розпачу, а не агресії; це голоси тих, хто бореться за кращий світ, а не шаленців, охоплених манією влади. Від імені міжнародного співтовариства архітекторів, закликаю президента республіки помилувати колег архітекторів, які неодноразово засвідчували відданість гуманістичним цінностям та лояльність щодо – в найкращому розумінні – інтересів польського суспільства. Лє Корбюзьє” У темноті.

3

1


Ґ Ж ЕҐОЖ

ПЬОНТЕК

&

ЯРОСЛАВ

Т РИ БУСЬ

Р Е П О Р Т Е Р . Звинувачені визнали себе винними у висунених проти них звинуваченнях. Говорить керівник банди: А Р Х І Т Е К Т О Р 3 . Ми хотіли б, аби архітектура давала людям радість та забезпечувала кращий побут. Уряд та Пнєвський відібрали у нас модерністичну форму та замінили її відсталим буржуазно-націоналістичним змістом. Призвели до того, що вищі ідеї модернізму стали не засобом модернізації, а скам’яніння держави, встановлення та поширення все більшої суспільної нерівності й зацементування ієрархії. За іронією, єдиними спорудами громадського ужитку, котрі відтворюють модерністичне прагнення суспільства, є центральний залізничний вокзал, запроектований ще в 20-их роках покійним професором Пшибильським, та кілька дешевих житлових будинків, збудованих співвласниками на іноземні позики. Закордонні кошти вдалося видерти лише завдяки приватним контактам, бо державні спрямовуються на дорогезні цяцьки типу Храму та на урядові й військові споруди. Усі вони ніби сучасні, але закріплюють старий порядок, імперські ілюзії уряду та десятки тисяч громадян на верхах. А ми прагнемо виховати досконаліший людський вид, створювати досконаліші форми суспільного життя та співпрацювати задля утворення нової культури. П Р О К У Р О Р . Вони підняли руку на державу! А Р Х І Т Е К Т О Р 1 . Проектування є лише засобом, що веде до остаточної мети, якою є будівництво.

3

2


ЯКЩО

НЕ

МОЖ ЕШ

П Р О К У Р О Р . Підняли руку! А Р Х І Т Е К Т О Р 1 . Для архітектора із пристрастю до громадських справ не було іншого виходу! С У Д И Т И . Ця невдячність буде покарана для науки іншим. Звук вибуху.

3

3


Ґ Ж ЕҐОЖ

ПЬОНТЕК

&

ЯРОСЛАВ

Т РИ БУСЬ

*** Х РА М У П Р О В И Д І Н Н Я Б О Ж О Г О улітку 1939 року розпочалося будівництво Храму Провидіння Божого за проектом Богдана Пнєвського. Святиня мала стати головною будівлею в новому урядовому районі Варшави. Війна перервала спорудження у вересні 1939 року. До плану відбудови району та Храму вже ніколи не повернулися. БОГДАН ПНЄВСЬКИЙ після війни продовжував працювати архітектором, створюючи споруди для нової комуністичної влади, в тому числі, будівлю Парламенту, Національної Опери, Національного банку Польщі та Польського радіо. Помер у Варшаві в 1965 році. Х Е Л Е Н А С И РК УС у воєнні часи діяла у створеній німецькою окупаційною владою Архітектурно-Урбаністичній Майстерні (АУМ), продовжуючи працювати над сучасним будівництвом житлових будинків. Після війни вона і далі брала участь у проектах СІАМ, та як теоретик і викладач прищеплювала ідеї суспільного виміру будівництва новим поколінням архітекторів. Померла у Варшаві в 1982 році.

3

4


Міхал

Лібера

ПЛІВ К А Н І КО ЛИ НЕ БРЕ ШЕ Діючі особи: ЛЕКТОР

Е Д ГА Р В.

Muzyka: Оригінальні композиції: Патрик Закроцькі

Є В Г Е Н І Й Р.

Звукова доріжка: Патрик Закроцькі, Міхал Лібера, Плівка ніколи не бреше

Використані композиції: Кшиштоф Пендерецькі, Psalmus / Мортон Фельдман, Intermission VI / Мита, Driphlith / - Альвін Лусьєр, Voice / Люк Феррарі, Cycles des Souvenirs / - Рінус ван Алебік відтворює Люка Феррарі Cycles des Souvenirs / Джон Тілбури, Psalmus

3

7


МІХАЛ

Л І Б Е РА

У В Е Р Т Ю РА Е Д Г А Р В . Пристрій буде діяти більш-менш так: З вукорежисер, почувши музику безпосередньо, зможе створювати партитуру тієї ж композиції, причому кожна наступна партитура буде дещо іншою

3

8


ПЛІВКА

Н І КОЛИ

НЕ

БРЕШЕ

СЦЕНА I Л Е К Т О Р. Музичний пристрій, про який писав Едгар В. у 1936 році, – це, якщо в кількох словах, ашина для крадіжки пам’яті

Цей пристрій може бути зроблений з будь-яких матеріалів, але насправді не потребує жодних матеріалів

Він може бути будь-якого розміру та форми, але насправді не потребує ні розміру, ні форми

Для простоти назвімо його „проти-фонографом”

Тому, що краде Не тоді Коли записує чийсь звук, А тоді Коли комусь його відтворює

Не потребує жодних різців та олов’яної фольги Єдине що використовує – це уважна та точна eмісіязвуку

І щоразу коли створює звук Дає початок черговій кримінальній історії

3

9


МІХАЛ

Л І Б Е РА

СЦЕНА II Є В Г Е Н І Й Р. Так принаймні у 1970 році розумів його функцію відомий польський спеціаліст з нових тенденцій міжнародного права Кшиштоф П., який уже тоді почав проявляти перші ознаки свого божевілля Не позичення напевно не приховування і аж ніяк не занедбання Його аргументи По-перше, потерпілим була людина, яку ми сьогодні називаємо „найбільшим польським композитором” По-друге, потерпілою є певна теоретична абстракція, котру деякі соціологи наважуються називати „суспільством” Календар Початок року кoмпозитор отримує замовлення на запис композиції на плівці Наступні тижні він присвятив себе праці над аркушем паперу

4

0


ПЛІВКА

Н І КОЛИ

НЕ

БРЕШЕ

Тут нас особливо цікавить партитура яку він назвав Psalmus Кілька вікендів раньою весною того самого року на вулиці Мальчевського у Варшаві композитор разом зі своїм другом, звукорежисером Євгенієм Р. готують запис партитури на плівку 10 квітня 1961 року прем’єра композиції в Стокгольмі З дня шведської прем’єри ні автори ні слухачі не почули жодного іншого виконання композиції Psalmus Більше того: ніхто не бачив цієї партитури Її замінив запис на плівці, який перетворився на досконале виконання та до сьогодні вважається самою композицією – Партитуру, яка одночасно є власним виконанням

4

1


МІХАЛ

Л І Б Е РА

А Н Т РА К Т I Е Д Г А Р В . Ще у двадцятих роках я вирішив називати свої композиції “організованим звуком”, а себе не так „музикантом”, як кимось, хто “працює з ритмами, частотами та напруженнями пам’яті” – нa плівці

4

2


ПЛІВКА

Н І КОЛИ

НЕ

БРЕШЕ

СЦЕНА III Є В Г Е Н І Й . Р Ти, однак, думаєш, що вчинок Євгенія Р. неправильно класифікували Ні, він не є невинним Навпаки, його вина не підлягає сумніву щоразу, коли чуємо Psalmus Але не тому, що він має партитуру Коли Євгеній Р. увіходить до будинку радіо Ти бачиш як він розмовляє з особою, яку сам називає психіатричною медсестрою Ти сидиш у кутку і читаєш з його вуст Отже бачиш що він говорить таке Коли кажуть, що у мене є ця партитура, то кажуть, що я з нею зробив те, що хотів Але насправді такого не може бути, оскільки я ніколи навіть не зробив жодної копії Та нікому не посмів показати оригіналу Так що, коли цей божевільний говорить що моїм злочином є привласнення партитури то насправді мене недооцінюють Насправді досконале виконання зафіксоване на плівці має зокрема таку перевагу, Що чути на ній усі найдрібніші сумніви композитора

4

3


МІХАЛ

Л І Б Е РА

так чітко, Що можна на їх основі переписати партитури А взагалі-то вже не потрібно – бо досконалі записи вже її замінюють Чути у них усі жести автора Коли затремтіла його рука Коли підкреслив виразнішою лінією Коли замах на фермату був дещо перебільшеним Втілений нами Psalmus є завершеним витвором досконалим виконанням один до одного Тому, не розумію чому хтось мав би хотіти дивитися на аркуш паперу Коли можна дивитися партитуру слухаючи її запис на плівці Ви кажете що кожного разу партитура пишеться дещо по-іншому Наче виконання іншої композиції яке завжди є трохи іншим Що кожного разу постійно щось не сходиться Що кожного разу ви почуваєте що у вас вкрали первісну версію партитури? Можливо Але я почуваю себе цілком невинним

4

4


ПЛІВКА

Н І КОЛИ

НЕ

БРЕШЕ

А Н Т РА К Т I I Е Д ГА Р В . Наше нинішнє позначення буде неадекватним Його нова версія, скоріш за все, буде сейсмографічною Якщо це не буде сейсмографіка будинків То, без сумніву, внутрішніх органів слухачів

4

5


МІХАЛ

Л І Б Е РА

СЦЕНА IV Є В Г Е Н І Й Р. Psalmus

Партитура

Частина перша

4

6


ПЛІВКА

Н І КОЛИ

НЕ

БРЕШЕ

А Н Т РА К Т I I I Е Д Г А Р В . Сьогодні можна, врешті, представити слухачеві звукові потоки та диференціацію гетерогенних мас і площин. Навіть більше, таке акустичне упорядкування дозволило би визначити те, що я називаю “сферами напружень”. Вони би відрізнялися барвами або кольористикою та силою звуку.

4

7


МІХАЛ

Л І Б Е РА

СЦЕНА V Є В Г Е Н І Й Р. Та ж історія

1830 рік Стетоскоп, спрямований на передню праву верхню частину грудної клітки під правою пахвою, виявив окрему пектроліквію і деренчання, коли пацієнт кашляв чи дихав У тих самих місцях чулося драглисте хлюпання та сильне булькотіння. Шуми під час дихання було достатньо виразно чути майже у всій грудній клітці, за винятком нижньої частини правої та лівої легені. Я поставив такий діагноз: широка туберкульозна порожнина у всій верхній частині легень з малим вмістом рідини; пухлини, особливо угорі лівої та правої легені Це одне з авторських втілень першої в історії медицини sound-мистецької праці Підготовлена в 1816 році Рене-Теофілем-Гіацинтом Лаеннеком Французький лікар назвав її Стетоскоп Як і пасує концептуальному творінню, воно не має оригіналу, а є предметом який легко виготовити разом з інструкцією використання

4

8


ПЛІВКА

Н І КОЛИ

НЕ

БРЕШЕ

Ключовий момент виконання – ще раз Я поставив такий діагноз: широка туберкульозна порожнина у всій верхній частині легень з малою кількістю рідини пухлини особливо у верхній частині лівої та в нижній частині правої легені Чи реакція пацієнта є частиною праці, названої Стетоскоп? Та що він мав казати, коли Лаеннек (Laennec) виходив з його дому? 1830 рік, село під Парижем, Прекрасна весна, якраз 4 травня, ранок Чоловікові 46 років, Він лікар, у розквіті сил Готує сніданок Він батько трьох дітей Чоловік По черзі низка фраз які звучать одна за одною „Прошу зняти сорочку” „Я прикладу стетоскоп до вашої спини” „Ви відчуєте неприємний холодний пристрій”

4

9


МІХАЛ

Л І Б Е РА

„Не бійтеся, будь ласка боятися” Лаеннек є одним із засновників концептуального sound-artu тому що зрозумів - що він сам непотрібен у цьому перфоменсі - що може вийти та залишити чоловікові стетоскоп, будучи певним, що його справу і далі робитимуть - що чоловік щоденно буде використовувати стетоскоп прослуховуючи власні легені Аби кожного дня почути щось інше Аби кожного дня вибілювати спогад звуку 4 травня 1830 року Широка Туберкульозна Порожнина Підпис: Рене-Теофіль-Гіацинт Лаеннек

5

0


ПЛІВКА

Н І КОЛИ

НЕ

БРЕШЕ

А Н Т РА К Т I V Е Д Г А Р В . Коли нові інструменти дозволять мені компонувати таку музику, яку я собі уявляю, у ній виразно буде видно рух звукових мас та змінних площин, які замінять лінійний контрапункт. При зіткненні цих звукових мас буде здаватися, що відбуваються явища проникання та відштовхування – те, що постійно діється у кожному приміщенні. І, мабуть, також в кожному просторі, у тому числі, нашому тілі. Деякі зміни в певних площинах будуть справляти враження, ніби вони спрямовані на інші площини, які рухаються із різною швидкістю та в різних напрямках.

5

1


МІХАЛ

Л І Б Е РА

СЦЕНА VI Є В Г Е Н І Й Р. Ще раз 2010 рік Голандський письменник Філіп М. заходить до невеликої квартири в Montreuil Монрой під Парижем Замість стетоскопу він має з собою мікрофон І одразу говорить, аби жінка сіла на диван та не переживала Виживе Мусить вижити Письменник пограбувати

прийшов

до

неї

додому,

аби

її

Його партитура Ти будеш тут сидіти мовчки А я буду слухати музику твого мертвого чоловіка Та буду ходити по всій квартирі там, де мені подобається І буду робити те, що мені подобається У лівій руці буду тримати мікрофон, а у правій – малий диктофон Я прослухаю його твір з першої до останньої секунди А пізніше зроблю з нимте, що схочу

5

2


ПЛІВКА

Н І КОЛИ

НЕ

БРЕШЕ

Ти будеш спокійно сидіти Тримаючи обома руками цю маленьку книжечку з циклом спогадів про твого чоловіка А коли я скажу тобі – будеш їх читати вголос Настільки голосно, аби я міг їх чути навіть в найдальшому закутку твого дому Думаєш, що на цьому етапі історії можна вже зрадити нікчемну приємність Філіпа М. що значить акт справжнього пограбування Отже, він планує приходити до її квартири Регулярно І, не залишаючи після себе жодного сліду, Тортурувати жінку Це значить відтворювати їй свій запис плівки її чоловіка

5

до тих пір поки кожен слід її спогаду записів її чоловіка зникне назавжди

3


МІХАЛ

Л І Б Е РА

А Н Т РА К Т V Е Д Г А Р В . Насправді у музиці є три виміри: горизонтальність, вертикальність та динамічне підняття чи падіння – вібруюче пересування речей, які мають місце як в фізичній реальності, так і психічній – коли слухаєш.

Додам четвертий: в проекті звуку – це почуття, де звук не залишає надії на своє повернення; відчуття, близьке до того, яке викликає потік світла, висланий вдалечину потужним ліхтарем – це те, що сприймається як вухом, так і оком, враження проекції, подорожі у просторі. Четвертий вимір буде особливо виразним у випадку записування сейсмографічним пристроєм, про який я думаю – проти фонографа. Композитори можуть тепер, як ніколи раніше, виконувати накази внутрішнього вуха уяви

5

4


ПЛІВКА

Н І КОЛИ

НЕ

БРЕШЕ

КОД А Є В Г Е Н І Й Р. Джон Т. знав Євгенія Р. добре – з Варшави з 50-их років

У 2009 році став на його захист Але скоріш за все лише для того аби Євгеній Р. не програвав сам

У залі Під час процесу він мовчав хоч приніс свою власну партитуру Psalmus записану на невеликій магнітній плівці Врешті-решт судді не повірили його інтерпретації Деякі стверджують що він сам поховав шанси на захист друга Коли він змучений сидів у коридорі спершись на стіну та пошепки говорив другу з Варшави Його слова перетворювалися на повітря яке тремтіло Вібруюче повітря перетворювалося на тремтіння стін А тремтіння стін ставало тремтінням повітря А тремтіння повітря спричинило зміни потенціалів функціонування

5

5


A зміни потенціалів функціонування перетворювалися на слова які чули судді Подібність між оригіналом та іншими версіями видається ілюзорною Довільною


Видавець попереджує, що всі події, котрі мають місце в тексті «Усних виставок», — лише витвір фантазії авторів, і на їх основі не слід приписувати будь-кому, а особливо дійовим особам, описаних вчинків і поведінки. У зв‘язку з цим не слід формувати думку про згаданих у текстах осіб на основі зображених сцен. Вибір цих осіб зумовлений повагою до їхньої творчості і бажання вести творчу дискусію. У своїх творах автори використали фрагменти таких текстів: Paul Cummings, Interview with Robert Smithson for the Archives of American Art/Smithsonian Institution (1972), [в:] Robert Smithson: The Collected Writings, ред. Jack Flam, Berkeley/Los Angeles/London 1996. Peter Geoffrey Hall, Cities of tomorrow: an intellectual history of urban planning and design in the twentieth century, Malden 2002. Niels Gutschow, Barbara Klain, Vernichtung und Utopie. Stadtplanung Warschau 1939-1945, Hamburg 1994. Oskar Hansen, Proces i sztuka (1966), tekst towarzyszący zgłoszeniu na konkurs architektoniczny w Skopje. Jerzy Ludwiński, Sztuka w epoce postartystycznej (1970), [в:] Sztuka w epoce postartysty-cznej i inne teksty, ред. J. Kozłowski, Poznań/Wrocław 2009. Jan Świdziński, Sztuka jako sztuka kontekstualna, Warszawa 1977. Edgar Varese, Wyzwolenie dźwięku, [в:] Kultura dźwięku. Teksty o muzyce nowoczesnej, ред. Christoph Cox, Daniel Warner, Gdańsk 2010. Видавець доклав усіх зусиль, щоби зв‘язатися з власниками авторських прав і отримати згоду на використання текстових матеріалів у публікація��. У випадку питань і сумнівів Ви можете зв‘язатися з нами: bec@funbec.eu


Розмовні вистави. інституційна опера у трьох актах* www.spokenexhibitions.pl

*це радіопостановка у прямому ефірі на тему забутих, пропущених та зміфілогізованих розділів польської культури минулого сторіччя. Подію разом із публікацією можна інтерпретувати як кураторську екскурсію до неіснуючої, неможливої для матеріалізації виставки, яка компілює міфи, "фантомні" витвори та складні для з’ясування автентичності повідомлення свідків стосовно неіснуючої XXвічної музики, архітектури та мистецтва. 26.08.2011 Брюссель, WIELS, wiels.org | 09.10.2011 Москва, гараж Центр, garageccc.com | 10.11.2011 Мадрид, Рейну Софія, www.museoreinasofia.es | 28.11.2011 Лондоні, Royal College of Art, rca.ac.uk | 30.11.2011, 02.12.2011 Берлін, Архів Кабінетт, www. archivekabinett.org | 11.12.2011 Київ, Фундація Центр Сучасного Мистецтва, www.cca.kiev.ua Авторами текстів: Себастьян Ціхоцький, Ґжеґож Пьонтек та Ярослав Трибусь, Міхал Лібера Звукова доріжка: Патриком Закроцьким, Радком Дудою та Майкл Scibior, Войчехом Кухарчиком Графічний дизайн: Якуба Єзерського, jakubjezierski.com Реалізація проекту: Фундація Bęc Zmiana, Warsaw, www.funbec.eu

П р о е к т фі на нс ується на кош ти Мініс тер с тв а к ульт у ри Пол ь щ і .


Партнери проекту: Польський інститут у Брюсселі; WIELS Центр сучасного мистецтва, Брюссель; Польський інститут у Берліні, Архів Kabienett, Берлін; Польський інститут у Лондоні; Southbank Centre, Лондон; Польський інститут у Мадриді; Музей королеви Софії, Мадрид; Польський інститут у Москві, Гараж Центру сучасного мистецтва, Москва; Польський інститут у Києві; Фонд Центр Сучасного Мистецтва, Київ; Мала галерея Мистецького Арсеналу, Київ, PAUCI фонд / Варшава

Медійні партнери: Flash Art Czech&Slovak, www.flashartonline.com; Piktogram Magazine, www.piktogram.org; COGO, www.cogo-news.eu; The 4th Moscow Biennale of Contemporary Art, www.4th.moscowbiennale.ru


РОЗ - МОВ - НІ ВИ - СТА - ВИ*