Задокументований суржик Докладний звіт щодо випуску нового російськоукраїнського словника 1968 року – до уваги читачів журналу «Жовтень» 1970 року. І, звичайно, до уваги наступних поколінь, що цікавляться складними філологічними взаєминами споріднених мов. «Новий словник. Який він?», 1970
Х
оча стаття Світличного іноді тяжіє до наукового стилю, в ній, все ж таки, більше публіцистичного. Матеріал містить чимало фактів, що яскраво ілюструють процес трансформації української мови через «механічне втручання» в її «спокійне життя». При написанні матеріалу автор посилається на різні філологічні дослідження та неодмінно цитує сам словник. Світличний звертає увагу на технічні та змістовні вади нового видання. З цього аналізу можна почерпнути чимало цікавого. Наприклад, закріплення в словнику таких нібито українських слів як теряти, тоскувати, требувати, уборщиця, уронити, услуга, утюг, флаг, худо, цвітний, чердак, чаяння, челюсті, четвереньки, чреватий та ін. Тож, поціновувачі суржику можуть з гордістю посилатися на словникове затвердження їх «лексикону». Світличний зазначає, що «словник — це мовний кодекс, мовний закон, обов’язковий для всіх, хто користується мовою в суспільно-державних
сферах, і всі його вартості, і всі його вади довгі роки будуть для широкого загалу нормою і законом, що формуватимуть мовну культуру народу, а супроти цього блякнуть усі супер-оцінки і суперзахоплення». Автор не тільки наводить приклади, а й розбирає, чому сталися такі непорозуміння при створенні «мовного кодексу». Серед причин: складнощі перекладу, збіднення обох мов, засмічення діалектизмами, недосконалість попередньої версії словника. І ще: в 1968 році «сучасний більш-менш солідний словник важко уявити без таких слів, як абстракціонізм, автоген, автол, автоматика, адаптер, актувати, аналітика, антибіотики, антиречовина, армування, астронавт (-ика)». Незважаючі на помилки й недосконалість словника, Світличний зазначає, що «оцінку такої великої й неймовірно складної праці, як словник, не можна дати якимось одним, хай навіть яскравим, глибоким і містким словом. Виникає багато дискусійних питань, на які годі
дати однозначну і категоричну відповідь. Щоб дійти якоїсь згоди, потрібна серйозна й тривала дискусія серед широких кіл громадськості. До того ж не всі наші претензії можна адресувати безпосередньо упорядникам Словника: вони не всесильні і навіть не такі вільні у виборі, як ми це іноді уявляємо. Є норми й традиції, які складаються поза їх волею і переступити яких вони не можуть. Упорядникам Словника за їх велику й складну працю, крім закидів і претензій, слід сказати також слова щирої подяки. Вони їх заслужили». Дійсно, укладання словника – дуже складна праця. На мою думку, навіть помилки мають велику цінність, адже ілюструють тогочасні мовні процеси. За І.Світличним