(«Золоті ворота» та «Театральна»). Навіть при закритті метрополітену в лютому 2014 року від Центрального залізничного вокзалу до Майдану Незалежності можна було дійти пішки за 15-20 хвилин. Це обумовило можливість приєднання великої кількості людей (киян та приїжджих) до акцій протесту. Завдяки зручному розташуванню наметового містечка кияни безперешкодно доставляли учасникам протесту все необхідне: їжу, теплі речі, ліки тощо. Також важливо зазначити що територія Революції оточена є мережею дворів та наскрізних проходів між кварталами забудови, що дозволяло постачати все необхідне на Майдан навіть при блокаді основних магістралей. Наявність громадських споруд, які використовувались для розташування всіх функцій, які забезпечували життєдіяльність Майдану На території революційних подій розташовані споруди громадського та адміністративного призначення. Під час Помаранчевої революції та Революції Гідності ці споруди використовувалась «під потреби Майдану». Для цілей Революції Гідності використовувались приміщення: Київської міської ради, Будинок Профспілок, Український Дім, «Жовтневий палац», Будинок Архітектора, Міністерство аграрної політики України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство юстиції України, Департамент містобудування та архітектури, будівля Української кооперативної спілки та інші. Однією з запорук реалізації тривалої Революції стала можливість розташування людей в даних будівлях для ночівлі, перепочинку, розташування штабів, кухні, шпиталів, центрів допомоги, волонтерських центрів, культурних ініціатив, релігійних закладів; наявність води, вбиралень тощо. “Шпиталь Майдану” на вул. Трьохсвятительській, 7 розгорнувся в будівлі колишньої лікарні. Шпиталь Майдану надавав першу допомогу, в тому числі хірургічну, пораненим та захворілим учасникам Майдану. Тут рятували життя, надаючи першу допомогу і вже потім направляючи на госпіталізацію людей в інші лікарні. В «Шпиталі Майдану» зосередилися Медична служба Штабу Національного спротиву, працювали 2 операційні з укомплектованими хірургічними бригадами. Михайлівський Золотоверхий монастир відіграв важливу роль в Революції Гідності. Це було місце першого набату (в ніч 29-30.11.2013) який сповістив мітингувальників про можливість порятунку від озвірилих силовиків. Востаннє набат на цій дзвіниці
дзвонив у ХІІІ столітті – під час татаро-монгольської навали. В монастирі одразу були розгорнуті шпиталі, тут молилися та відспівували загиблих. Середньовічна християнська традиція «останнього притулку», місця, де ти можеш врятуватися відновилася в Києві в ХХІ столітті. Вперше в історії незалежної України церква настільки чітко і ясно артикулювала цінність життя людини і взяла на себе виконання гуманітарної функції, від якої фактично відмовилася влада. Це обумовило особливу важливість Михайлівської площі та Михайлівського Золотоверхого монастиря і навіть дало привід говорити про «початок ренесансу християнства» в Україні. Наявність інфраструктури громадського харчування Можливість харчування великої кількості людей в закладах громадського харчування було важливим під час масових скупчень на території центру міста. На Майдані, в Будинку Профспілок, Жовтневому палаці, Українському Домі, та інших спорудах працювали декілька великих кухонь, де цілодобово безкоштовно кормили учасників протесту, які постійно перебували на Майдані. Велика кількість людей, які приходили на Народні віче щоб підтримати протестувальників (в основному кияни) харчувалися в їдальнях, кафе та ресторанах на Хрещатику та поряд. Особлива роль рельєфу центру міста Місцевість, яка історично склалася в самому центрі міста, має складний рельєф, перепад висот якого сягає до 30 метрів на досить невеликій території. Ці природні особливості відіграли важливу роль в розташуванні наметового містечка та розвитку ходу бойових дій під час масових сутичок. Майдан Незалежності, оточений київськими схилами, знаходиться на низинній місцевості, межі якої легко фіксувалися в мережі вулиць та площ та оборонялися шляхом побудови барикад, встановлення блок-постів тощо. З іншого боку сили силових структур були розташовані на висотах Печерських схилів (вище на 30 метрів). Будь-який штурм протестувальників стикався з «штурмом висоти», що одразу ставило учасників протесту в невигідне положення. В деякі періоди революції «Майдан» розширився до вул. Ольгинської – «взяв висоту». «Взяти висоту» – піти майже беззбройним на штурм за свої ідеали та гідність і загинути – стало шляхом Небесної Сотні, своєю «українською Голгофою».
D 59