липень - серпень № 07-08 (28-29) 2017
Анна Темченко: творити красу LvivMozArt: нова музична історія На зимно: насолоджуйтесь прохолоджуйтесь Грузія: місяць авторських читань
зміст
3 Зміст 4 Афіша
радить
Марафет 32
Подія
Анна Темченко, засновниця салону краси Лілу
6
LvivMozArt Міжнародний фестиваль класичної музики
8 10
fashion
Здай крапку 40
Зоряні Кушплер, оперній співачці, солістці Віденської національної опери
10
Відпочинемо?
прохолода на всі смаки
Нова Медівня
46
Мапа
47
Музика
48
13 шефів
сімейні цінності Бордо
Місто 36
бачили питання
44
25
26 Винне
Клуби
10 Гастротема
Ресторани
36
Весілля по-новому
запитань
22
30
Смакуй по-львівськи
9
40
27 Бачили 28 Гастроінтерв’ю
Палітурка 50 Місяць авторських читань
Антитренд 53 Некролог 54
Louis Latour у Львові № 07-08 (28-29) 2017 липень-серпень
Керівник проекту: Станіслав Зайченко Головний редактор: Олександра Зайченко Комерційний директор: Яна Ковальчук
Афіша міста Львів Засновник і видавець ТОВ “Афіша міста” Свідоцтво про реєстрацію: ЛВ № 1189/443. Спеціалізоване видання, що інформує читача про культурні події міста, області, країни, світу. Видання розраховане на аудиторію читачів від 18 років.
Відповідальність за достовірність рекламної інформації несе рекламодавець. Редакція може не поділяти точку зору авторів. Автори відповідають за достовірність інформації. Редакція залишає за собою право редагувати надані тексти. Будь-яке відтворення матеріалів або їх фрагментів будь-якою мовою можливе лише з дозволу редакції Афіші. Брендування на правах реклами
Друк: ТОВ «ПРИВОЗ ПРИНТ» м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 95а (061) 213–3394 Тираж 3500 прим. Замовлення № Розповсюджується в ресторанах, салонах краси, нічних клубах, готелях, у роздрібній торгівлі Видавництво: ТОВ «Афіша міста» Адреса видавництва та редакції: Україна, м. Львів, просп. Чорновола, буд 59, офіс 319 (050) 341–9083 (067) 829–1755 am.lviv@ukr.net
© Афіша міста Львів, 2017 Усі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать ТОВ «Афіша міста» і охороняються законом. Відтворення в будь-якій формі в цілому або в частині будь-яких статей, ілюстрацій, рекламних чи інших матеріалів без попереднього письмового дозволу ТОВ «Афіша міста» ЗАБОРОНЕНО – Матеріали, позначені цим знаком, розміщені на правах реклами
розміщення реклами: (067) 829‑1755 АФ ІША
МІСТА
ЛЬВІВ
3
А ф і ш а ра д и т ь Мі ж
наро дн
ий
L фест v i v ивал
18
-2 5
Mo
ь клас
се
рпн
zA
я
rt
ично m o ї муз za r t. ик lv i и v.u (cтор a .6 )
26
У кра
4
А Ф І Ш А
МІСТА
ЛЬВІВ
ra
ini
я
иґа ий ї Європ ьно Дз, 3 5 ’ярняька 5 0) лі тературн . К ав Централ рменс і стор ( .В вул
Ар
Uk
пн
х ки ь пн ь ли 5 тан 0 авторс чи ивалиь ь ц фест 04 я-
Міся
р се
an
се
р пн я аЛ їнс ьвів
ен
ька пісня
So n на g Pr ц іоналo j ec телепроект ьн t ий (стор .4 8)
Від в або і д ат и бу соло точк дь чи то д ко и по сн ї про ши вечеря (стор і д анок х олорення . 10 . Гастротема , об д и на при ) ід вс ємно і смак ї м Аф іц іш и – ної і
1 0 з а п и та н ь
Зоряні Кушплер, оперній співачці, солістці Віденської національної опери
Пані Зоряно, наприкінці літа ви приїдете до рідного Львова як учасниця Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt, який відбуватиметься 18‑25 серпня… Особисто я з великою радістю прийняла запрошення заспівати на LvivMozArt – аж у трьох концертах: 18, 20 і 21 серпня. Зокрема, 18 серпня відбудеться всеукраїнська прем’єра твору Франца Ксавера Моцарта. 20-го числа прозвучать уривки із опер композитора, деякі з яких ще ніколи не звучали у Львові. А 21 серпня у соборі Святого Юра буде виконано Реквієм Вольфґанґа Амадея Моцарта: того дня відомий на увесь світ твір композитора прозвучить у дуже особливому місці. Ви – корінна львів’янка. Останні десять років живете і працюєте у Відні. Львів і Відень мають багато схожого. Чи легко ви знайшли спільну мову із австрійською столицею? Взагалі-то, я поїхала зі Львова 18 років тому. Спершу вчилася у німецькому Гамбурзі, потім працювала у швейцарському Берні – солісткою Національної опери, багато гастролювала світом. Останні 10 років я є солісткою Віденської національної опери. А вперше потрапила до австрійської столиці у 1998-му – усього на кілька годин. І коли тоді у крамниці біля Віденської опери побачила у вітрині компакт-диск української співачки Ірини Маланюк (а вона понад двадцять років була солісткою цього театру), подумала: як чудово було б тут співати! І навіть, пригадую, помріяла собі: уявила власний альбом у цій вітрині… Минуло десять років – і ці дві мої мрії здійснилися! У Відні одразу відчула себе, як удома. Знайома архітектура, численні кав’ярні, цукерні, усміхнені люди, які нікуди не поспіша8
А Ф І Ш А
МІСТА
ЛЬВІВ
ють і живуть доволі розміреним життям. Це все таке наше, львівське! Який європейський досвід вартувало б перейняти нашим оперним театрам? Найбільша проблема оперних театрів в Україні – відсутність належного фінансування. Ідеї, таланти, творчі сили у нас є, а от коштів для реалізації всього переліченого бракує. На одному ентузіазмі оперне мистецтво триматися не може. На жаль, в Україні культура загалом – наразі далеко не на першому і навіть не на другому місці. У країнах Європи бюджети оперних театрів, зазвичай, формуються із державних коштів, а також пожертв приватних структур та осіб, для яких це – престижно і які завдяки підтримці мистецтва отримують пільгове оподаткування для свого бізнесу. Тобто, держава заохочує до меценатства. Наприклад, нью-йоркський Метрополітен-опера – на стовідсотковому приватному фінансуванні. Назагал же, оперне мистецтво не є прибутковим. Жоден оперний театр у світі не може окупитися завдяки проданим квиткам, навіть, якщо має постійні аншлаги. Коли ви подорожуєте по світу, що найчастіше чуєте про Україну та українців? За останні двадцять років Україна та українці заявили про себе у світі з різних боків. Звісно, всі знають, що в нашій країні йде війна… Але знають і позитивні новини. Наприклад, недавно в Європі активно обговорювали Євробачення, яке відбувалося у Києві. Мої австрійські знайомі, до речі, працівники Віденської опери, їздили на цей пісенний конкурс – і повернулися вражені та захоплені. Кажуть тепер, що обов’язково відвіда-
ють ще Україну. Потрохи зникає страх іноземців перед нашою країною, як перед чимось невідомим. А чи належно представлена українська класична музика у країнах Європи, у світі загалом? Ось із цим – великі проблеми. Українську класичну музику за часів Радянського Союзу цілеспрямовано затирали. Як результат – наприклад, ніхто не знає, що український композитор Лятошинський нічим не гірший, аніж його російський колега Шостакович. З українських композиторів у світі добре знайомі хіба що із Березовським та Бортнянським. А Мейтус і його опера Украдене щастя та фантастичні романси? А наші сучасники Скорик, Станкович, Сильвестров?.. Ще дуже довга дорога нашої класичної музики на Захід… Але ми, вихідці з України, що роблять кар’єру на Заході, намагаємося активно пропагувати українську музику, включаючи її в концерти по всьому світу. Україна дала Віденській опері і Зоряну Кушплер, і Вікторію Лук’янець… …і Людмилу Монастирську, Ольгу Безсмертну, Михайла Дідика… Це все мої друзі та колеги, які роблять успішну співочу кар’єру у Відні. Українські виконавці, музиканти мають гарну славу в Європі, у світі. У класичному світі знають про наших Соломію Крушельницьку, Ірину Маланюк, Бориса Гмирю, Анатолія Кочергу… Є нас трохи! А пригадуєте, як вас прийняла Віденська національна опера? Дуже тепло. Мушу зазначити, що я почала працювати у Віденській опері із середини сезону – з 1 березня. За три місяці мені
LvivMozArt 18‑25 серпня Міжнародний фестиваль класичної музики mozart.lviv.ua довелося вивчити 14 (!) нових партій, у восьми з яких я дебютувала на сцені. Це було нон-стоп і дуже непросто. Взагалі, перші кілька років у цьому театрі пішли на те, щоб вивчити репертуар. Згодом стало трохи легше. Правда, наступний сезон обіцяє бути гарячим: треба освоїти багато нових партій, причому твори дуже різні – від бароко до модерну. Скільки вистав співаєте у тиждень? Який ваш особистий рекорд? У Віденській опері, на відміну від українських оперних театрів, немає поняття норми. Тому дуже по-різному. Було одного разу, що я співала 19 вистав! Тоді захворіла одна колега, і я мусіла заміняти її. А зазвичай за місяць я задіяна у 4‑10 виставах. У Віденській опері – дві з половиною тисячі місць. І завжди аншлаги! Квитки продаються задовго наперед. Сюди важко потрапити – продано 99% квитків на 280 вистав у році! Віденська опера – взагалі один із найбільш відвідуваних театрів у світі. Недавно ви отримали у Києві премію Людина року, а у Львові взяли номінацію Гордість нації. А хто для вас є гордістю нації? Для мене велика честь, що львівську премію дали мені, але… У цій номінації був наш метр, жива легенда, композитор Мирослав Скорик. Він – поза всілякою конкуренцією і, безперечно, є Гордістю Української нації! Номіновані були також ще дві мої подруги – диригент Оксана Линів, ініціатор та арт-директор LvivMozArt, з якою знаємося уже давно. Я вважаю, що такі люди, як Оксана, рухають світ. А також - етноколекціонер Роксоляна Шимчук. Які вони обидві чудові! У вас, мабуть, не було шансів мати якусь іншу, не музичну професію. Ваш батько Ігор Кушплер – відомий баритон, народний артист України, професор, який багато років пропрацював солістом у Львівській опері. А мама Ада Кушплер – багаторічний декан вокального, диригентського та факультету народних інструментів Львівської музичної академії ім. М. Лисенка. Які головні уроки ви отримали від своїх батьків? Мої батьки стільки дали мені, що перелічити все просто неможливо. Але головне, чого вони навчили нас із сестрою, – це почуття відповідальності і намагання все й завжди робити на найвищому професійному рівні. Галина Гузьо Фото з архіву Зоряни Кушплер
Lviv artist Zoryana Kushpler, a soloist of the Vienna National Opera will sing at Lviv International Music Festival LvivMozArt
АФ ІША
МІСТА
ЛЬВІВ
9
га с т р о т е м а
У Львові що ні день, то інша пора року. Але, як правило, влітку всім хочеться прохолоди. Ззовні, а краще – зсередини. Тому, що так – смачніше. Афіша провела польові дослідження і виявила актуальні нині точки поширення приємної міцної або солодкої прохолоди на всі смаки – будь то сніданок, обід чи вечеря. Насолоджуйтесь – і прохолоджуйтесь.
In summer everyone wants to cheer out with something cool . Enjoy cold meals for breakfast, lunch or dinner.
На зимно 10
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
Крафтове пиво Земан Преміум світле Земан Спеціальне темне Земан Доппельбок 0,5 л – 27 грн Щопонеділка зі знижкою 30% – 18,90 грн Бургер з картоплею по-селянськи (гострий або звичайний) готується на мангалі – 79 грн Купіца паб вул. Братів Рогатинців, 18 (032) 235‑8899
Хот-дог Mgzavrebi & пиво Rock’n’Dogs Rock’n’Dogs Ресторан хот-догів вул. Лесі Українки, 33 (063) 626‑3934
Пивна закуска Кабаноси гриль – 104 грн Нефільтроване пиво Білий Лев 0,5 л – 28 грн
Білий лев паб вул. Лесі Українки, 15 (032) 235‑4625
АФІША
МІСТА
ЛЬВІВ
11
Га с т р о т е м а
Вночі Black IPA Plato 13% ABV 5,6% Біла India Pale Lager Plato 12% ABV 5,3% Драгобрат Vienna Lager Plato 12% ABV 5,0% ціну уточнюйте Ципа Craft Pub вул. Руданського, 1 (098) 208‑2020
Пиво крафтове пшеничне Галицьке 38 грн за 0,5 л Кумпель пивна ресторація пр. В’ячеслава Чорновола, 2Б (032) 229‑5177
Темне нефільтроване крафтове пиво Varvar Milk Stout 4,7% 0,5 л – 6 0 грн, 0,3 л – 42 грн Дублін паб вул. Вірменська, 1-А (032) 261‑6171 фото: Маргарита Дзюбан
12
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
Га с т р о т е м а Пиво Акурат Чесне м’ясо ресторан пл. Ринок, 28 (068) 439‑4396
Піца і пиво Траторія Доменіко пл. Ринок, 29 (пасаж Андріоллі) (067) 808‑5858
14
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
Га с т р о т е м а Холодник Підпільний Підпільний Кіндрат ресторан вул. Вірменська, 5 (098) 835‑5570
Огірково-імбирний суп Панорама ресторан готелю пр. Свободи, 45 (032) 225‑9009
Гаспачо Євроготель панорамний ресторан вул. Тершаковців, 6А (093) 348‑3114 16
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
Га с т р о т е м а
Десерт Екзотична Фісташка – 130 грн на основі бісквіту, фісташкової пасти, мармеладу з ананасу, манго і банану, а також з пюре манго та маракуйї
Vintage Boutique Hotel ресторація готелю вул. Староєврейська, 25 (032) 235‑6834
Льоди з темного пива з горіхами ліщини – 6 4 грн Кумпель пивна ресторація пр. В’ячеслава Чорновола, 2Б (032) 220‑95177
Десерт Райське яблучко з полуничним компоте – 8 2 грн Love & Lviv family restaurant вул. Стрийська, 66 (098) 715‑8851
18
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
Кавове морозиво – 6 9 грн Медівня кафе вул. Краківська, 17 (098) 787‑9393
дегустуємо разом з Афішею
20 липня
19:00 ресторан Медівня вул. Краківська, 17
чудові літні вина з італійського П’ємонту нова ресторація Медівня здивує ексклюзивними стравами від шефа з локальних продуктів
додаткова інформація
(067) 829-1755
куштуємо вишукані українські сири та хамон АФІША
МІСТА
ЛЬВІВ
19
Га с т р о т е м а
Фісташковий мус з білим шоколадом Лемберг Граф ресторан вул. Братів Рогатинців, 4 (093) 417‑9777
Домашні льоди Бартоломей ресторація львівської кухні вул. Вірменська, 5 (098) 835‑5570
Десерт Павлова з ніжним вишневим морозивом – 5 50 грн (з картою lokal – 5 5 грн)
20
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
Найдорожча ресторація Галичини (Масони) ресторан пл. Ринок, 14 (050) 430‑8783
Чізкейк Корки та крихти ресторан вул. Лесі Українки, 27 (096) 764‑6463
Клуб поціновувачІв міцного дегустуємо поважні
27 липня
19:00 паб Дублін вул. Вірменська, 1А
додаткова інформація
(067) 829-1755
бренді Cortel, створені за старовинними рецептами Франції у супроводі цікавих історій від сомельє та легких закусок від шефа паба АФІША
МІСТА
ЛЬВІВ
21
р е с т о ра н и
На медову
тематику Юрій Кавалець, шеф кухар
Медівня вул. Краківська, 17 (098) 787‑9393 (093) 787‑9393 08:00‑23:30 www.facebook.com/Medivnya www.medivnia.com 22
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
Воно й не дивно, що ресторацію, котру заснували в суддівській кам’яниці, назвали Медівнею, а фірмовим напоєм стала медовуха за легендарним рецептом. У минулому столітті заклад був популярним серед містян. Цього року, продовжуючи свою успішну історію, найстаріша ресторація вул. Краківської знову відчинила двері для львів’ян та гостей міста. Оновлена Медівня розташувалася у двох кам’яницях XVII століття: Дуківській та Серафинській, навпроти входу до знаменитої Вірменської церкви. Сучасна ресторація зберегла традицію смачних страв та п’янких напоїв, вдосконаливши традиційні рецепти галицьких страв і львівської гостинності.
Найперше заради чого варто навідатися до Медівні – їжа. Шеф-кухар Юрій Кавалець і його команда не визнають заготовок. За словами шефа, новітні кухонні технології та постійна доступність якісних місцевих продуктів дозволяють подати страву з-під ножа. А зберігати довший час можна тільки мед. Для страви використовують продукти з місцевих ферм – сири, зелень, м’ясо, добірний мед з найкращих околичних пасік. Навіть ковбаски для М’ясної добірки та вудженину до Пивного сету роблять самі. Спробуйте також пікантні ковбаски, мариновані у кропиві з прованськими травами, – ще одну зі страв від шефа. Обов’язково скуштуйте телячі щічки, біґос та медові курячі крила і морквяне морозиво на десерт. Що б ви не обрали, це буде красиво: фуд-естетиці шеф Кавалець надає великого значення.
Карта напоїв теж варта уваги: звичайно, там є медовуха. Для дорослих – хмільний нектар, а для менших гостей – безалкогольний напій на основі яблучного соку, меду та лимону. А ще – домашні настоянки та наливки, медове віскі, горілка з перцем власного приготування. Бармени Медівні – досвідчені і талановиті міксологи. Їм під силу здивувати навіть бувалого поціновувача коктейлів: спробуйте Малиновий цвіт, Крем брюле чи Медову Маргариту, а спекотного дня втамують спрагу прохолодний Тархун чи морс. Тут кожному знайдеться напій до смаку.
За міською легендою, у кам’яниці Дуківській жив земський суддя, який увесь свій вільний час любив проводити на пасіці. Він свято вірив у цілющі властивості меду та залюбки пригощав своїх гостей власноруч приготованою медовухою. Переказують, що пилася легко та солодко, голову зберігала світлою, та ще й сил і наснаги додавала.
У літню спеку приємно посидіти з келихом охолодженого вина на відкритій терасі, спостерігаючи за життям старовинного міста, або сховатися від галасу у тихому львівському дворику, неквапливо попиваючи освіжаючий коктейль. Прийдете ви до Ме‑ дівні поснідати, перекусити в обід, вирішите влаштувати романтичне побачення чи забаву з нагоди свята – враження будуть лише солодкими. Як мед. А щоб краще згадувалися ті приємні смачні моменти – захопіть додому пляшечку медовухи.
Інтер’єри Медівні – окрема гордість ресторації. Це якраз той випадок, коли все продумано і витримано, а деталі на медову тематику додають шарму та підкреслюють концептуальність: світильники-соти, відполіроване до блиску бджолярське приладдя, тематичні картини і фрески, свіжі квіти та яблука у вазах і вазонах, а на зарезервованому столику – баночка зі справжніми сотами. Три зали поєднані загальною ідеєю і водночас кожна – різна. Меблі та декори – із натуральних матеріалів.
АФІША
МІСТА
ЛЬВІВ
23
р е сто ра н и Love & Lviv family restaurant вул. Стрийська, 66 (098) 715‑8851
Love & Lviv family restaurant:
літні барви смаку
Ресторація коло Стрийського парку Love & Lviv здобула прихильність містян та гостей Львова вишуканою кухнею, затишком і турботою про гостей – д орослих і наймолодших.
Тут щоразу смачно – шеф-кухар Леонід Малюга тішить гостей ексклюзивними стравами. У літньому меню – нові яскраві нотки. Яловича вирізка в кавовій золі з соусом із молодих корнішонів та малиновим кюлі. Ніжне м’ясо, запаніроване у свіжозмеленій каві, готується із застосуванням декількох технологій: су-від та дров’яній печі – хосперу. Хрусткі літні овочі al dente та соус із молодих корнішонів додають свіжості, а малиновий кюлі підкреслює благородний характер та вишуканість смаку. Тарта з лимонним курдом та соусом Апероль – справжній феєрверк емоцій та омріяної свіжості в спекотний літній день. Смак ніжного пісочного тістечка, наповненого освіжаючим лимонним кремом, контрастує із солодкою італійською маренгою. Довершують задоволення свіжі ягоди, мармелад та солодкаво-п’янкий полуничний соус.
Мільфей з ванільним кремом та літніми ягодами подарує невимушену легкість і бажання закохатися у літо зі смаком хрумкого листового тістечка з ніжним кремом, свіжими полуницею та лохиною, з вишуканим полунично-м’ятним соусом. Спекотного літа доречними будуть прохолодні смузі та лимонади – бажані, як омріяна відпустка, свіжі, як літній дощик і стовідсотково смачні. Love & Lviv family restaurant, як і належиться ресторації для родини, дбає про сім’ї з малечею: для них є дитячий куток та особливе меню. Щоразу маленьким гостям, крім смачних та корисних страв, пропонують нові цікаві забавки – щоб мами з татами могли відпочити. Обов’язково завітайте до Love & Lviv скуштувати страви з характером. Вас зустрінуть з відмінною гостинністю – професійна команда докладе максимум зусиль, щоб зробити ваш вечір незабутнім та наповнить його найпозитивнішими і найяскравішими емоціями. 24
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
б ач и л и
Фото: Марта Павлусь
13Шефів: до сонячної
Грузії Кожна з вечерь проекту 13 Шефів є особливою – не повторюються ні смаки, ні атмосфера. Ресторан Багратіоні запросив помандрувати до сонячної Грузії, навіть не користуючись привілеями безвізу. Шеф-кухар Сергій Щокін підготував меню, в якому переплелися традиції автентичної грузинської та сучасної європейської кухонь. У салат із молодого шпинату пікантності додала полуниця, а тематичного настрою – бринза. Качина грудка з горошком, крім виваженого смаку, вирізнилася елементами молекулярної кухні. Форель, яку турботливо поклали на килимок з порею, доповнилася лавашем із сулугуні, а ягня під соусом чімічурі – томатами і ревенем. Про полунично-базиліковий мус на десерт дуже вдало зауважив один із шефів – гостей: феєрично. Як страви доповнювали дібрані вина, так атмосферу збагатили звуки роялю і цікаві розповіді сомельє. На вечері були присутні учасники проекту 13 Шефів з інших міст – гастрономічні та навколокулінарні спільноти об’єднуються у Львові. АФІША
МІСТА
ЛЬВІВ
25
В и нн е п и та нн я
Насичені, потужні, ароматні, свіжі – так кажуть про вина сім’ї Люртонів, одного з могутніх і найбільш впливових родинних винних кланів Франції.
Andre Lurton: сімейні цінності Бордо
26
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
У їхньому володінні знаходиться кілька чудових замків-винокурень: сьогодні Люртонам належать 630 га відбірних виноградників і десятки повністю переоснащених виноробств. Знамениті вина виробляються за участю відомого у професійному світі енолога-консультанта Дені Дюбордье. Взагалі ім’я Андре Люртона невіддільне від історії вин Бордо. Він знаменитий тим, що домігся виділення регіону Пессак-Леоньян в окремий аппелласьон регіону Грав, а також тим, що, почавши виробництво вин у регіоні Антр-де-Мер у родовому замку Шато Бонні, довів всьому світу, що кількість не суперечить якості. Брати Люсьєн і Андре Люртони стали купувати французькі шато в роки Великої депресії, коли виноробна галузь Бордо перебувала в занепаді. І без того складну соціальну й економічну ситуацію погіршували погані – ні, жахливі погодні умови. Багато шато і виноградників були занедбані. Експерти вважали, що Бордо ніколи не відродиться, але Люртони довели зворотне. Щоб триматися на плаву,
10 довгих років брати вирощували кукурудзу на орендованих полях. Коли з’являлися гроші, купували занедбані виноробні господарства, в основному в регіоні Грав. У даний час до винної імперії сім’ї Люртонів входять понад двадцять шато. Також їм належать тисячі акрів виноградників у Південній Америці і на півдні Франції. Всі маєтки, якими володіють представники родини Люртонів, виробляють одні з кращих вин Бордо. Люртони гордо ставлять на етикетці, крім назви вина, своє ім’я. Немає сумнівів, що французька провінція Бордо – всесвітньо визнаний регіон, що виробляє різноманітні вина чудової якості. Тут можна знайти продукцію і за кілька євро, і за кілька сотень євро. Виноробні Люртонів вдало балансують на межі ціна – якість, пропонуючи гарне вино за доступну ціну. У Львові вина Andre Lurton можна купити в крамницях Вина Світу. Вина Світу мережа фірмових крамниць вул. Стрийська, 78 вул. Гнатюка, 15
б ач и л и Фото: Ірина Похила
Щоб не казали про достатню кількість ресторанів у центрі Львові – вони все одно продовжують відкриватися. Новий заклад На Мангал на проспекті Шевченка протестувала Афіша, влаштувавши чергову дегустацію разом з незмінним партнером – мережею магазинів Вина Світу. Пробували італійські вина Pasqua під акомпанемент вишуканих закусок, які вийшли з-під ножа усміхненого шефа стейк-хауса.
Всі Кольори
Італії –
На Мангалі
Серія вин Pasqua із романтичною назвою Colori d’Italia (Кольори Італії) об’єднує вина, створені з найпопулярніших італійських сортів винограду. Яку б страву ви не обрали – в серії Colori d’Italia знайдеться вино саме з тим смаком і ароматом, які ідеально доповнять трапезу. Гості пробували апетитні страви і моносортові вина: Мальвазія з тонким, делікатним ароматом тропічних фруктів і легке, освіжаюче Гарганега з ароматом білих квітів, яблук і мигдалю припали до смаку найвибагливішим знавцям вин. До дивовижного м’яса і смаженого ананаса подали вина Famiglia Pasqua Passione Sentimento. І відомий гарганега, і вдале поєднання сортів винограду мерло, корвіна і кроатіна втішало бархатистими танінами і м’яким, тривалим післясмаком. АФІША
МІСТА
ЛЬВІВ
27
Га с т р о і н т е р в ’ ю
Вина старої Бургундії Чи вперше ви, пане Патріку, в нашій країні? Перший раз я був тут десять років тому – і зараз із задоволенням спостерігаю за розвитком українських міст, розвитком країни. Не можу не відмітити зростання обізнаності людей у питаннях їжі та вина. Це, скоріш за все, спричинено тим, що українці зараз багато подорожують. Культура споживання вина виросла значно! А чи куштували ви наші вина? Так! І вони мені сподобались. Можу відмітити, що вони добре зроблені. Ви приїхали з колиски винного мистецтва Європи… І це дійсно так – компанія Louis Latour найбільша в Бургундії. Вона – сімейна, вже 220 років вона перебуває у володінні родини Латурів. І це – надзвичайний факт, виноробнею володіє вже одинадцяте покоління Латурів. Таких прикладів небагато. Філософія дуже проста: кожне покоління працює для наступного. Ми не шукаємо короткого шляху для поширення бренду, ми зацікавлені в тривалому партнерстві. Всі, хто з нами співпрацює, стає частиною нашої родини. Родини Латурів. Багато хто працює тут десятки років. Ми сприймаємо Францію як фронтмена винного ринку, але останнім часом Новий Світ намагається відібрати у старої Європи цю першість.. Розумієте в чому справа – компанія Louis Latour зберігає традиції. Із покоління в покоління. Ми підходимо дуже традиційно і до виробництва вина, і до його продажу. Але ми дійсно змушені останнім часом реагувати на ту нову хвилю, яка котиться з нових винних земель. Ми адаптуємося до нових умов світу. Змінюємося, як це не складно для нас. Бо споживачі очікують нашого традиційного стилю вина, 28
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
Наприкінці червня на запрошення мережі виномаркетів WineTime наше місто відвідав офіційний представник відомого французького виробника чудових вин Louis Latour пан Патрік Фінанк. Про особливості старої доброї школи виноробства та нові технології ми спілкувалися з істинним французом. знайомих пляшок та етикеток. Саме для оновлення ми створили три нових проекти у Шаблі, де ми можемо дозволити собі експериментувати з винами та упаковкою. У регіоні Божоле, наприклад, ми експериментуємо з сортом винограду гаме – випустили нове моносортове вино: гаме нуар. Не плутайте це вино з божоле нуво – у гаме нуар набагато більший потенціал «життя». Взагалі багато вин з цього регіону можуть дуже довго зберігатися у ваших погребах. І набирати силу та смак. Україна йде своїм «винним» шляхом, і ми намагаємося вчитися у країни великих вин. Чим же так особливі вина Louis Latour? Ми маємо 50 гектарів своїх виноградників у Бордо, 29 з яких – виноградники гран крю. Тому ми є найбільшими власниками
суперділянок у цьому французькому регіоні. Маємо ми й абсолютно специфічний стиль у виробництві вина – і він стовідсотково традиційний. Білі вина в нас гарно збалансовані та мають хорошу кислотність. Вони не важкі – навпаки: фруктові і легкі. Піно нуар виготовляється у дуже легкому стилі. Не надто насичене, фруктове, без важких танінів. Витримка вин – теж традиційна. Яка кількість пляшок виготовляється з вашою етикеткою? 250 тисяч з власної виноробні. Ми виготовляємо ще вино із закупленого винограду, або із ягід орендованих земель, але вони не виходять під нашим доменом. Ми пишаємося тим, що зберігаємо традиції і вводимо модернізацію на деяких виробництвах. До того ж, ми виробляємо свої діжки. Обираємо самі дуб, обпалюємо. І витримуємо в них наші найкращі вина – вина гранд крю. Ще звертаю вашу увагу на те, що наша етикетка – одна для всіх споживачів. Ми не робимо щось окремо для ресторацій, окремо для мас-маркету. У всіх країнах ми виглядаємо однаково. І ви точно впізнаєте наше вино. Вино Louis Latour. Родзинка вашого виробництва? Шардоне і піно нуар. Це наші зірки. Записала Олександра Зайченко Фото: Ірина Похила
готелі
Lviv
Леополіс Бутік Готель (Leopolis Hotel Lviv) вул. Театральна, 16 (032) 295-9500 Факс: (032) 295-9599 hotel@leopolishotel.com leopolishotel.com
Готель Нобіліс (Nobilis Hotel) вул. Олександра Фредра, 5, (032) 295-2595 reservations@nobilis-hotel.com.ua nobilis-hotel.com.ua
Готель Citadel Inn вул. Грабовського, 11 (032) 295-7777 Тел./факс: (032) 295-9000 citadel-inn.com.ua
Готель Асторія (ASTORIA HOTEL LVIV) вул. Городоцька, 15 (032) 242-2701 reception@astoriahotel.ua astoriahotel.ua
Древній Град Парк-готель Пустомитовский район, 7-й км Київськой траси (032) 235-1005 drevnygrad.com.ua
Андріївськтй гостинний дім (Luxury Boutique Gguest House Andriivskyi ) вул. К.Левицького, 112 (032) 275-2035 (097) 501-6615 Тел./факс :(032)275-2034 guesthouse@ukr.net guesthouse.lviv.ua
Готель Швейцарський (Swiss Hotel) Вул. Князя Романа, 20 (032) 240-3777, (032) 235-7380 Факс: (032) 235-8335, info@swiss-hotel.lviv.ua swiss-hotel.lviv.ua
Reikartz Дворжец Львів вул. Городоцька, 107 (032) 242-5126 dworzec.lviv@reikartz.com reikartz.com Готель LH Hotel & SPA пл.Петрушевича,1, (032) 295-6036, (096) 142-8366 Факс: (032) 260-2393 hotellh@gmail.com lhhotel.com.ua
Ramada Lviv Перехрестя вулиці Городоцької та Кільцевої дороги тел. +38 (032) 243 00 10 моб. +38 (067) 320 44 77 reception@ramadalviv.com.ua
Готель Панорама (PANORAMA) пр. Свободи 45 (032) 225-9000, (050) 431-9599 Факс: (032) 225-9001 reception@panorama-hotel.com.ua panorama-hotel.com.ua
Готель Шопен (Chopin Hotel) площа Маланюка, 7 (032) 261-1020, (097) 222-7330 Факс: (032) 261-1021 info@chopinhotel.com.ua chopinhotel.com.ua
Дністер Прем`єр Готель (Premier Hotel Dnister) вул. Матейка, 6 Рецепція: (032) 297-4305 Факс: (032) 297-1021 Відділ бронювання: (032) 297-4317, (032) 297 4326 reservation@dnister.lviv.ua dnister.lviv.ua
Готель Жорж (George Hotel) пл. Міцкевича, 1 Рецепція: (032) 232-6236 Бронювання: (032) 232 6232 Факс: (032) 232-6242, info@georgehotel.com.ua georgehotel.com.ua
Готель НОТА БЕНЕ (NOTA BENE) вул. Поліщука, 78А Рецепція тел.: (032) 234-9090, факс: (032) 234-9096 info@notabenehotel.com Відділ бронювання (032) 234-9092, (050) 431-0467 reservation@notabenehotel.com notabenehotel.com
Ibis Styles Lviv Center вул. Шухевича, 3А (032) 245 67 67 факс: (032) 254 67 77 H9709@accor.com ibisstyles.com accorhotels.com
Вінтаж Бутік Готель вул. Сербська 11 вул. Староєврейська, 25/27 (032) 235-6834 факс: (032) 235-6834 info@vintagehotel.com.ua vintagehotel.com.ua
Британський клуб Львів Готель (British Club Lviv Hotel) вул. Наливайка, 18 (032) 242-9999 , (067) 370-6666 info@britishclub.org britishclub.org
Hotel Atlas Deluxe пр. Шевченка, 27, (032) 261-4764, (067) 555-9111 info@hotelatlas.com.ua sales@hotelatlas.com.ua atlasdeluxe.lviv.ua
Готель Плазма Проспект Свободи 5 (067) 101-3777, (066) 214-3333 plazma-hotel.lviv.ua
Євроготель вул. Тершаковців, 6А, +38 (032) 242-40-02 info@eurohotel.lviv.ua eurohotel.lviv.ua Координати для навігації: 49°50'8.16"N, 24°2'28.32"E
Готель «Соната» вул.Морозна,14 тел. (032) 232-5000 info@sonatahotel.com.ua факс. (032) 232-5015
Готель Відень проспект Свободи 12 Рецепція/бронювання (032) 244-4314, (097) 244-4314 Факс: (032) 244-4316 wienhotel@mail.lviv.ua wienhotel.com.ua
Готель Львів проспект В. Чорновола, 7 (032) 242-3270, (032) 240-8383 (032) 240-8373, (067) 675-4344 Факс: (032) 242-3555 hotel-lviv@ukr.net hotel-lviv.com.ua
Готель Rius вул. Гнатюка, 12А (032) 235-0660, (097) 970-0220 Факс: (032) 235-0661 info@rius-hotel.lviv.ua rius-hotel.lviv.ua
Арт-готель «МОДЕРН» проспект Шевченка, 28 тел.: +38 (068) 709 99 33 факс: + 38 (032) 297 76 30 modern.art.hotel@gmail.com
Бутік-готель «Сент Федер» пл.Звенигородська,3 (032) 297 00 00, (063) 879 76 94 (098) 090 57 54 reservation.stfeder@gmail.com http://www.stfeder.com
Edem Resort Medical & SPA c. Стрілки, Перемишлянський р-н Львівська обл. (067) 314–6512, (067) 314–3733 info@edem.com.ua edem-resort.com.ua АФІША
МІСТА
ЛЬВІВ
29
р е сто ра н и Бартоломей ресторація львівської кухні Lemberger Küche вул. Вірменська, 5 (098) 835‑5570
Динамо Блюз ресторан вул. Василя Стуса, 4 (032) 275‑0189 12:00‑23:00
Львівські
Taste fliachky which is a typical dish of the ancient Lviv cuisine
французькі флячки Флячки – одна з тих страв, що є знаковими для львівської кухні. Здавна у Львові флячки вважалися вишуканою їжею, яку пасувало подавати у гарному посуді і щедро приправленою. Пані та панянки вживали їх, щонайменше, тричі на тиждень – про вміст колагену у телячих шлунках тоді ще не знали, а от що в шанувальниць флячків буде гарна шкіра – переконувалися постійно. Пани теж полюбляли цю страву – по файній гостині рятувалися флячками від похмілля. Готували у Львові страву за паризьким ре-
Амадеус ресторан пл. Катедральна, 7 (032) 235‑6316 10:00‑23:00 Атляс ресторан Площа Ринок, 45 (032) 235‑8188 08:00‑00:00 Бартоломей ресторація львівської кухні Lemberger Küche вул. Вірменська, 5 (098) 835‑5570 10:00‑23:00 bartolomey.lviv.ua
30
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
цептом – з болгарським перцем і помідорами, а самі флячки виварювали в білому вині з майораном. Флячи вважалися ближчими до зупи як до другої страви. Львівські кулінари додали до рецепту квасолю – яськи і шпарагівку, вино трохи розбавляли водою, тушкували та подавали як основну страву. У ресторації львівської кухні Бартоломей флячки можна скуштувати такими, як їх уперше приготували у Львові – з багатим смаком та красивою подачею.
Бачевських ресторан вул. Шевська, 8 (098) 244‑4444 08:00‑02:00 kumpelgroup.com
Віденська кав’ярня ресторан та кав’ярня пр. Свободи, 12 (032) 235‑8751 09:00‑24:00 wienkaffe.lviv.ua
Вероніка кондитерська-ресторан пр. Шевченка, 21 (032) 261‑4456 09:00‑23:00 veronica.ua
Вулик Медовий ресторан вул. Грушевського, 16 (098) 035‑7677 10:00‑23:00
Вірменка кав’ярня вул. Вірменська, 19 (067) 278‑1608 09:00‑23:00 virmenka.akurat.com.ua
Гармата Citadel Inn вул. Грабовського, 11 (032) 295‑8222 07:00‑23:00 citadel-inn.com.ua
Голодний Микола ресторан вул. Стрийська, 352 (032) 232‑9606 (098) 229‑2222 12:00‑23:59 mykola.kumpelgroup.com Грушевський cinema jazz ресторан імпровізацій пр. Шевченка, 28 (098) 676‑4600 09:00‑02:00 cinemajazz.com.ua Дублін паб вул. Вірменська, 1А (032) 261‑6171 11:00‑02:00
Євроготель панорамний ресторан вул. Тершаковців, 6А (093) 348‑3114 00:00‑24:00 eurohotel.lviv.ua Закарпатське від Ковача ресторан вул. Друкарська, 6а (032) 235‑7147 10:00‑22:00 Корки та крихти ресторан вул. Лесі Українки, 27 (096) 764‑6463 09:30‑23:30 Королівська пивоварня ресторан-пивоварня вул. Староєврейська, 9 (032) 236‑8080 10:00‑23:00 royal-brewery.com Кумпель ресторан-пивоварня вул. Винниченка, 6 (пл. Митна) (032) 242‑1780 00:00‑24:00 Кумпель пивна ресторація пр. Чорновола, 2Б (032) 229‑5177 11:00‑24:00 kumpel.biz Медівня кафе вул. Краківська, 17 (098) 787‑9393 09:00‑22:00 medivnia.com На Мангал steak house пр. Шевченка, 25 (063) 529‑3771 (098) 877‑7512 11:00‑00:00
Найдорожча ресторація Галичини (Масони) пл. Ринок, 14/8 (другий поверх) (050) 430‑8783 12:00‑02:00 Панорама ресторан пр. Свободи, 45 (032) 225‑9009 10:00‑01:00 panorama-hotel.com.ua
Тлустий гусак ресторан середньовічної кухні вул. Друкарська, 9 (067) 238‑0462 11:00‑02:00 Хата Воєводи ресторан парк-готелю Древній Град 7-й км траси Київ-Львів, с. Гамаліївка (098) 715‑8878 (032) 235‑1001 drevnygrad.com.ua
Під Клепсидрою (Дзиґа) кафе вул. Вірменська, 35 (032) 297‑5612 10:00‑00:00 dzyga.com
Цукерня кондитерська вул. Староєврейська, 3 (032) 235‑6949 08:00‑22:00 cukiernia.com.ua
Підпільний Кіндрат ресторація авторських настоянок вул. Валова, 25 (098) 035‑7678 10:00‑23:00
Чесне м’ясо ресторан пл. Ринок, 28 (068) 439‑4396 12:00‑23:00 akurat.com.ua
Ратуша кафе міська Ратуша пл. Ринок, 1 (097) 997‑5565 (032) 297‑5565 09:00‑23:00
Шекспір ресторан вул. Любінська, 144 (032) 295‑5295 09:00‑00:00 shekspir.lviv.ua
Світ кави кав’ярня пл. Катедральна, 6 (032) 295‑2077 07:45‑23:00 svitkavy.com Старий Рояль ресторан вул. Ставропігійська, 3 (032) 235‑6694 11:00‑23:00 staryj-royal.com.ua Старгород пивоварня-ресторан вул. Римлянина, 1 (032) 229‑5505 00:00‑24:00 stargorod.net Тераса ресторан Edem Resort & SPA c. Стрілки, Перемишлянський р-н (067) 314‑6512 (067) 314‑3733 11:00‑23:00 edem-resort.com.ua
Buon Gusto ресторан вул. Щирецька, 36 (096) 205‑0568 11:00‑23:00 bg.lviv.ua Cabinet ресторан-кондитерська вул. Винниченка, 12 (068) 783‑6084 10:00‑23:00
Libraria Speak Easy Bar Вірменський дворик (067) 726‑4924 libraria.com.ua
Speak Easy The Cult ресторан, клуб вул. Чайковського, 7 (097) 239‑1414 18:00‑06:00
Lemberg Graf ресторан вул. Братів Рогатинців, 4 (093) 417‑9777 (098) 617‑5725 11:00‑23:00
Split паб, ресторан, клуб пл. Міцкевича, 6/7 (032) 242‑2211 00:00‑24:00 split.lviv.ua
LOVE&LVIV ресторан вул. Стрийська, 66 (098) 715‑8851 11:00‑23:00
Szkocka Restaurant&Bar ресторан пр. Шевченка, 27 (032) 261‑4765 07:00‑23:00 szkocka.com.ua
Mon Chef ресторан вул. Городоцька, 15 (032) 242‑2707 (050) 372‑8291 07:00‑23:00 monchef.com.ua PartyFon ресторан-клуб пл. Соборна, 14 (ТЦ Роксолана, 7‑8 поверх) (067) 388‑1133 partyfon.lviv.ua Rock’n’Dogs ресторан хот-догів вул. Лесі Українки, 33 (063) 626‑3934 09:30‑00:00
Tante Sophie cafe escargot вул. Друкарська, 6А (098) 095‑8129 10:00‑23:00 tantesophie.lviv.ua 44 Tart Flambe & Bar пл. Ринок, 44 (067) 831‑8788
Terrazza ресторан пл. Звенигородська, 3 (032) 297‑4843 (093) 439‑9310 10:00‑23:00 terrazza.lviv.ua Trattoria da Domenico пл. Ринок, 29 (пасаж Андріоллі) (067) 808‑5858 10:00‑23:00 domenico.lviv.ua Vintage Nouveau ресторан авторської кухні вул. Староєврейська, 25/27 (032) 235‑6834 11:00‑23:00 vintage-nouveau.com Winston Churchill PuB вул. Академіка Гнатюка, 4 (032) 255‑3999 10:00‑02:00
Tartufo trattoria ТЦ Forum Lviv вул. Під Дубом, 7 (068) 885‑4736 10:00‑22:00 tartufo.lviv.ua
Пан-азіатська авторська кухня пл. Міцкевича, 6/7 (032) 242–2200 www.split.lviv.ua
Doctor Faust ресторан вул. Вірменська, 14 (098) 507‑7066 10:00‑23:00 Eclair Boutique вул. С. Бандери, 6 (067) 201‑0184 09:00‑20:00 4friends віскі-бар вул. Дудаєва, 2 (032) 225‑6554 12:00‑02:00 4friends.com.ua
Філе сьомги з лаймовим соусом, карамелізованим манго та морквяно-апельсиновим пюре АФІША
МІСТА
ЛЬВІВ
31
м а ра ф е т
Анна Темченко засновниця салону краси Лілу, викладач навчального центру Аrt-center BIS nails (регіональне представництво Міжнародної компанії ІNE International Nail Education).
32
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
Анно, що спонукало вас, успішного майстра манікюрного мистецтва, заснувати професійну школу? За більш ніж 14 років досвіду в галузі нігтьової естетики я усвідомила, що мистецтво манікюру та догляду за руками – це не просто процедура. Це філософія краси, релаксу, особливого ставлення до своєї зовнішності, поваги до оточення та до себе й обов’язково дотримання чітких протоколів та стандартів СПА- та beauty-послуг. У 2005 році, керуючись природним для жінки бажанням творити і дарувати красу, я заснувала салон краси Лілу. Однак роль пасивного інвестора – не для
мене. Я продовжила працювати, розвиватися у своїй професії і у 2009 стала чемпіоном України у змаганнях серед майстрів манікюру. Неодноразово виборювала призові місця на чемпіонатах у Європі. Саме на професійних змагальних майданчиках зрозуміла, що талановитим майстрам-початківцям часом бракує теоретичних та практичних знань високого рівня. Бракувало курсів, які б надавали високопрофесійне навчання та супровід і давали гарантії роботодавцям, що випускниці курсів повністю виправдовуватимуть очікування клієнтів. Так, у 2009 році з’явився Art Center BIS – простір творчості, натхнення та цілеспрямованого росту. Зараз у б’юті-сегменті багато різних шкіл та курсів для майстрів манікюру. Чим особлива Школа Анни Темченко? За час роботи студії Лілу ми створили оптимальне поєднання технологій манікюру та педикюру, що відповідають трендам нейл-індустрії та очікуванням клієнтів. До прикладу, робота майстрів у тандемі (виконання декількох процедур одночасно) дає можливість економити час клієнта, а СПА-манікюр перетворює процес догляду за руками на повноцінний сеанс здорового відпочинку, відновлення краси, натхнення та сил. Наша студія стала для учнів стандартом якості, флагманом навчання особливого ставлення до клієнта та репутації майстра і салону. Як відбувається навчання? Кожен наш учень – частина команди професіоналів. Тому ми будуємо про-
фесійне спілкування у групі, де свідомо обмежуємо кількість учнів до 5, щоб вони отримували максимум уваги викладачів та практичного досвіду. Я особисто ділюся досвідом, здобутим за роки практики та навчаю своїх авторських технік. Після закінчення курсу студенти отримують сертифікати міжнародного зразка. Ми прагнемо їх навчити не тільки технологій, а й головного – постійного професійного зростання, вдосконалення технік, мистецтва сервісу та комунікацій. Анно, ви згадували про СПА-манікюр. Чим він відрізняється від звичного? Це повноцінний СПА-ритуал, що має свої правила, стандарти, філософію. СПА-манікюр базується на ексклюзивному поєднанні багатьох технологій та процедур для відновлення естетичного та фізичного здоров’я шкіри, має багатоцільове призначення та створюється під потреби кожного клієнта. Справжній СПА-манікюр може подарувати ручкам відчуття повного оновлення. Анно, які, на вашу думку, особливі критерії успішного майстра СПА-манікюру? Сьогодення beauty-галузі диктує свої правила розвитку професіонала нігтьового сервісу – професійність у кожній деталі від звичайного манікюру до складного догляду, обов’язкові навички професійного масажу ніг та рук, знання акупунктури та арома-процедур, пілінгів та обгортань. Справжній майстер – не просто відомий фахівець з багатьма сертифікатами та нагородами. Він вміє під час проведення процедури подарувати відчуття особливої атмосфери розуміння потреб та бажань клієнта та важливості його чи її прихильності. АФІША
МІСТА
ЛЬВІВ
33
F ash i o n
Весілля
у Митрополичих Садах Нова fashion-історія від Оксани Караванської у Митрополичих Садах зачарувала навіть природу.
Це вже добра традиція – у червні, в один із днів Alfa Jazz Fest, Митрополичі Сади Андрея Шептицького, що на Святоюрській горі, відчиняють свої розкішні володіння для світських гостей – з нагоди показу нової колекції дизайнерки Оксани Караванської. Цього року fashion-історія у цьому унікальному місці відбулася вже втретє. Лейтмотивом колекції Караванської Український Haute Couture 2017 стала тема українського весілля. Показ трьох десятків ексклюзивних весільних образів, збагачених вишивкою, закривала вагітна модель. І в цьому був символізм усієї колекції. 36
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
Того дня гості Садів «скуштували» вишуканий коктейль із високої моди та вокального перформенсу Весілля – вічне цвітіння Землі, який побудований на традиційних весільних піснях з цілої України, що їх зібрала співачка, актриса та режисер Наталія Половинка. Вона та її жіночий колектив своїм співом вразили навіть природу: в один із кульмінаційних моментів показу викликали із неба грім… «Моя нова fashion-історія показала у квітучих Митрополичих Садах моду як театр, – каже Оксана Караванська. – Цього разу мене надихнули автентичні українські весільні обряди. Що може бути красивішим за білий цвіт на зеленій траві, особливо під містичний акапельний багатоголосий спів?!». Попередні два покази Оксани Караванської у Митрополичих Садах Андрея Шептицького посприяли їхній реставрації – і сюди повернулися аристократизм та вишуканість ландшафтного дизайну. Цього року нова fashion-історія дизайнерки переміститься у незадіяну раніше нижню частину Святоюрського парку. Гості традиційно робили благодійні внески, які будуть скеровані на подальше відновлення пам’ятки природи. Співорганізатор показу – Благодійна організація Фундація Духовного Відродження УГКЦ, метою якої є розвиток соціальних проектів церкви, зокрема оновлення Митрополичих Садів. Серед тих, хто побачив нову fashion-історію від Караванської, були телеведучі Катя Осадча та Олексій Дівєєв-Церковний, співак Павло Табаков, учасники вокальної формації Піккардійська Терція, дружина міського голови Львова Катерина Кіт-Садова, дизайнерка Вікторія Гресь, головний герой телешоу Холостяк Дмитро Черкасов… Галина Гузьо Фото: Марта Павлусь АФІША
МІСТА
ЛЬВІВ
37
Зд а й к ра пк у
Райське літо
в Edem Resort Medical & SPA За 26 км від Львова оаза природної краси і витонченого релаксу Edem Resort Medical & SPA запрошує насолодитися відпочинком на озері. Це – ідеальне місце, щоб розслабитися, відпустити емоції, відпочити від метушні щоденних справ, віднайти гармонію у собі.
Edem Resort Medical &SPА c. Стрілки, Перемишлянський р-н info@edem.com.ua www.edem-resort.com.ua (067) 314‑6512 40
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
Для поціновувачів розваг Edem Resort & SPA пропонує романтичні прогулянки на човнах та катамранах, драйвові поїздки на квадроциклі, пригоди у мутузклвому парку чи пікнік у саду.
Літо по-райському – це літо на пляжі Edem Resort Medical & SPA, на березі кришталево чистого озера. Вражає і манить білосніжний піщаний пляж, що чудово контрастує з темними шезлонгами і блакиттям неба. Вашому комфортному відпочинку сприятиме Summer Bar, де вам запропонують освіжаючі напої, смачні коктейлі, легкі закуски та літні страви від шеф-кухаря. У вартість відвідування пляжу входить користування шезлонгом чи диванчиком на двох та великим пляжним рушником. Плюс welcome drink! Також ви можете орендувати просторе прохолодне бунгало для двох. У таких комфортних умовах можна ніжитися на сонечку цілий день, насолоджуючись відпочинком.
Кількість місць на пляжі обмежена – якщо ви плануєте провести час на перлинному пляжі престижного відпочинкового комплексу Edem Resort Medical &SPА, необхідно завчасно забронювати місце або шатро. Концепція закладу передбачає відвідування гостей віком від 14 років. Пляж працює з 10-ої години до 20-ої. АФІША
МІСТА
ЛЬВІВ
41
Зд а й к ра п к у
Європейська відпустка
у Древньому Граді Збираючись до паркготелю Древній Град, приготуйтеся потрапити в атмосферу ГалицькоВолинського князівства. Саме ця славетна доба надихнула творців комплексу.
Парк з могутніми дубами, затишні алеї, величні ворота. У холах готельного корпусу – стилізовані дивани, покриті білосніжним овечим руном, найщасливіші і найзнаковіші події княжої доби скопійовані з архівних гравюр та відображені у гіпсовій архітектурній пластиці, створеній львівськими митцями. Особливістю номерів є меблі ручної роботи, виготовлені з дерева різних порід та оздоблені натуральним текстилем з льону. Елементи теперішньої цивілізації органічно поєднуються із простим та водночас коштовним через свою природність дизайном.
Древній Град парк-готель Пустомитівський р-н, 7‑й км траси Львів – Київ Бронювання номерів (цілодобово): (096) 235‑1000 (032) 235‑1010 (032) 235‑1011 RUMBAMBAR (068) 811‑811 0 42
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
Особлива гордість Древнього Граду – ресторація Хата Воєводи, де гостей дивують стравами мисливського меню, приготованими у справжній печі. Вишукані страви з м’яса та риби відтворені за давніми українськими та навіть трипільськими рецептами. Романтичну атмосферу створює камін та кам’яний водоспад, а величні підвісні люстри та офіціанти в одязі, створеному за зразками «трипільської моди», переносять уяву на стародавні бенкети. Для сімейних свят або вечері у тісному колі існує Мисливська зала – майже княжі покої, з широкими лавами та подушками, кованими свічниками. А ще в ресторані можна обідати або вечеряти на свіжому повітрі – тут і альтанки, і дитячий майданчик – і все це посеред дубового лісу та зелених галявин. У парк-готелі є всі можливості та умови для проведення бізнес-подій. Можна обирати один із трьох конференц-залів. Усі оснащені індивідуальною системою кондиціонування та сучасною технікою, що дозволяє вирішувати широкий спектр задач конференцій, семінарів, ділових зустрічей.
Щоліта до Древнього Граду гостей запрошує львівське море. RUMBAMBAR – унікальний пляжно-розважальний комплекс площею 2 гектари. Тут ви знайдете все, щоб перетворити будні і вихідні на літню відпустку європейського рівня: три великих басейни з кришталево чистою солоною водою з підігрівом, серед яких окремо – басейн з дитячими гірками; простора зона для засмаги зі зручними бунгало, шезлонгами, терасою і «м’яким» газоном. водні атракції для дітей та спортивні розваги для любителів активного відпочинку (волейбол, водний футбол, спортивний куток); ресторан формату фаст-фуд зі смачними стравами від шеф-кухаря; бар та pool-бар з широкою коктейльною картою, серед яких – унікальні авторські напої; приємна музика та насичені шоу-програми від найкращих європейських діджеїв; паркінг для автомобілів та велосипедів. RUMBAMBAR – це море задоволення для ідеального відпочинку із друзями та в родинному колі.
кл у б и
Арт-директор нічного клубу Малевич Юліан Фінюк:
«Російської
попси
у нас не буде!»
Юліане, що ексклюзивного у контексті культурного відпочинку у Львові пропонує своїм відвідувачам новий у місті клуб Малевич? По-перше, це найбільший клуб у Львові – можемо вмістити до двох тисяч людей (раніше тут максимально відпочивало 1200 осіб). По-друге, під час реконструкції залу ми врахували всі нюанси грамотного і правильного підходу до організації клубного простору: вхід, каси, гардероби, туалети, ліфт, VIP-кімнати, пересування офіціантів по залу… Ця локація знайома багатьом, і багато хто знає, яка вона непроста. Але водночас – дуже цікава. За часів незалежності України тут були кінотеатр Клекіт, потім – нічний клуб Міле‑ ніум, згодом – Event-Hall Кіно, і ось тепер – концерт-арена та нічний клуб Малевич. Команда, яка відкрила Малевич, – це люди, які нарешті наважилися освоїти цей 44
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
чималий простір. При реконструкції і переплануванні залу ми зіткнулися з багатьма проблемами, зокрема із браком спеціалістів з логістики приміщення, яке раніше використовувалося абсолютно ірраціонально. Але всі труднощі нам вдалося владнати. Ми освоїли не тільки зал клубу, а й підвали і навіть дах – наступного року там відриється гарна тераса. А ще, серед іншого, продумали в’їзд до приміщення автомобіля розміром із маршрутку Богдан – для можливих автомобільних шоу-презентацій. Коли діяв Event-Hall Кіно, нерідко під час концертів були проблеми зі звуком… Це приміщення збудоване у 1965 році, і радянські інженери при зведенні кінотеатру Мир добре прорахували акустику. Ми успадкували її, тому на зал нарікати не варто. Тут збереглися звукорозсіююча стеля і звукоізолюючі панелі. Ми спробували покращити те, що було. І пішли експериментальним шляхом – Малевич перший в Україні нічний клуб, який стаціонарно встановив звукову систему найкращого українського виробника MAG.
Цей виробник давно визнаний у світі (вони ексклюзивно озвучують кінотеатри Multiplex), але досі недооцінений у нас… Спеціалісти MAG більше тижня вивчали приміщення нашого клубу – і тільки після цього взялися за встановлення апарата. Потужність звуку – 56 кВт. Завдяки цьому можна отримати максимально якісний звук у будь-якій точці клубу: від танцмайданчика – до крайніх столиків на третьому поверсі. Які родзинки вашого меню? Головна родзинка – це шеф-кухар В’ячеслав, якого нам вдалося переманити із готелю Атлас. Він – справжній віртуоз. В’ячеслав придумав для нас три види меню: клубне (швидке для виконання), банкетне (у нас є п’ять VIP-кімнат – для різних святкувань) і фуршетне. До речі, всередині клубу ми відмовилися від куріння, хоча витяжка й дозволяла це. Обладнали курилку надворі. У Малевичі уже виступили O. Torvald на відкритті, а із сольними концертами ONUKA, Ніно Катамадзе, Ляпіс, Арсен Мірзоян… Кого клуб прийме найближчого концертного сезону? Очікуємо ісландський гурт GusGus, групу Агата Крісті у рамках світового туру… Ми обрали таку політику, що не здаємося в оренду: не можемо дозволити, щоб у клубі відбувалося щось, що суперечить або нашій політиці, або здоровому глузду.
Натомість усіляко сприятимемо проведенню заходів, які нам цікаві і які вважаємо за доцільне підтримувати. Наприклад, у нас проходитимуть дитячі фестивалі і події у рамках Форуму видавців. Хочемо організовувати стендап-шоу. Водночас наголошу на тому, що Малевич – це насамперед нічний клуб, а концерт-ареною наш заклад слугуватиме доти, доки у Львові не відкриється нормальний концертний зал. Який ваш графік роботи? Працюємо щоденно – від 20:00 до 6‑7-ої ранку. Ближче до осені плануємо перевести наш перший зал на цілодобовий режим роботи. Які ді-джеї працюють у вас? У нас уже є близько десяти резидентів. Троє із них – з інших міст. Крім того, щотижня запрошуватимемо трьох-чотирьох гостьових ді-джеїв. Недавно до нас приїжджав один із засновників ді-джеїнгу у світі – DJ Majestic, який зараз є резидентом найкрутіших нічних клубів у Дубаї. Щодо стилів музики, то не будемо зосереджуватися на одному чи кількох напрямках. Організовуватимемо тематичні вечірки. А назагал спробуємо крутити найрізноманітнішу музику – так, щоб усім нашим гостям було максимально комфортно. Єдине обмеження – наші ді-джеї не крутитимуть російськомовних пісень. Російської попси у нас не буде! Водночас
це обмеження не розповсюджуватиметься на «правильних» російських артистів або на українських артистів, які мають у своєму репертуарі російськомовні пісні. Приємно, що якісної української музики стає все більше і більше. І наша музика уже впевнено починає долати кордони України. Прогнозую, що зовсім скоро під треки від українських артистів танцюватимуть у клубах, як мінімум, усієї Європи. Як це свого часу було із хітами від румунських гуртів. У Малевичі часто звучатиме саме українська музика. А на 24 серпня плануємо грандіозну українську вечірку. Подробиці – згодом… Ви уже 13 років працюєте у сфері клубного життя. Були арт-директором львівського клубу Coffee-in, досі водночас із Малевичем працюєте на такій посаді у Rafinad People Club. Які плюси та мінуси нічого життя у місті Львові? Найбільший недолік нічних клубів Львова у тому, що майже всі вони перетворилися на дешеві дискотеки. А клуб – це більше, ніж дискотека. Це слово має глибший
зміст. Існує ціла клубна культура. А в нас її звели до торгівлі пиріжками на Привокзальному ринку… Ніхто не хоче розвиватися. Я вже не говорю про створення чогось нового. Ще у Rafinad People Club я нерідко конфліктував із власниками через те, що мені не хотілося сидіти на місці, а хотілося руху вперед, експериментів, творчості, креативу… Хотілося давати людям не тільки тих пиріжків, тобто того, чого вони хочуть, а й щось таке, чого вони іще не бачили. Так, у комерційному плані це не дуже вигідно. Набагато вигідніше та простіше продавати пиріжки голодним студентам… Але моя позиція – мусить бути місце для творчості, для створення чогось нового. Якщо хочеш бути першим і кращим – будь готовий взяти на себе відповідальність робити щось таке, чого до тебе ніхто робив. Галина Гузьо Фото: клуб Малевич
АФІША
МІСТА
ЛЬВІВ
45
Місто
Мій Дім
Як у Львові народжується унікальний патріотичний мурал Уже другий рік поспіль у Львові діє проект Вірші з війни, ініційований Громадським об’єднанням Граніт. У рамках цього проекту міські стіни розписують патріотичними віршами і розмальовують тематичними малюнками. Створено понад два десятки таких вуличних мистецьких пам’яток нашого часу (авторами десяти віршів є воїни АТО). А цими літніми днями тисячі львів’ян щодня стають свідками народження нового патріотичного муралу у місті Лева – на вулиці Ю. Бенедиктовича, що є бічною до вулиці Городоцької. Там, прямісінько на зупинці громадського транспорту, зранку до вечора творить візуальну історію новітнього Львова 27-річний вуличний художник Тарас Маляр. Його мурал називатиметься Мій Дім – і він стане ілюстрацією десятого синглу масштабного соціально-мистецького проекту #ПісніВійни. 46
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
Власне, ця стіна, загальна площа якої – майже 40 метрів квадратних, об’єднала два проекти – Вірші з війни та #ПісніВійни. Мій Дім – так називається пісня, автором слів та виконавцем якої є боєць АТО, доброволець Ігор Шолтис (творче псевдо – Ігор Шульц). Ця композиція у стилі реп стане десятим синглом від #ПісніВійни, прем’єра якого запланована на липень. У рамках проекту Мій Дім записано у дуеті автора-воїна зі співаком Тарасом Гавриком. А патріотичний мурал авторства Тараса Маляра створить відеоряд до пісні, доповнивши реп-композицію оригінальним та яскравим взірцем сучасного streetart. «Я одразу запалився ідеєю намалювати молодого українського бійця, який мужньо та віддано захищає свій Дім – Україну: він з мечем та щитом у руках символічно припав на коліно на карті нашої країни –
на карті, на якій зображено і Крим, і Донбас», – розповідає художник Тарас Маляр. «Мурал Мій Дім ще у процесі створення, але я вже розумію, що ця стіна посяде окреме місце у моєму мистецькому доробку, в якому уже півсотні вуличних робіт». «Символічне саме місце створення цього патріотичного муралу – зупинка громадського транспорту: за день тут проходить та проїжджає надзвичайно багато людей», – зауважує один із керівників ГО Граніт, боєць АТО Андрій Мочурад. «І всі ці люди мимоволі зупинятимуть свій погляд на промовистій вуличній картині – й замислюватимуться над намальованим. Думатимуть про наших хлопців на Сході і відчуватимуть надію, що перемога – вже дуже близько». Галина Гузьо Фото: Марта Павлусь
Фото: Марта Павлусь
м а п а м і с та
Оновлена площа Митна Поруч з історичним центром міста, на самому початку вулиці Личаківської розташована невелика площа Митна. Сформувалася вона наприкінці ХVІІІ століття, отримавши назву пляц Цлови. Після закінчення Другої світової війни ця площа називалася Радянська – неподалік, на вулиці, яка зараз носить ім’я Винниченка, були розташовані приміщення керівних органів радянської влади. І тільки у 1990, в останні дні совєтів, львівська площа отримує свою історичну назву – Митна. Чому Митна? Бо вздовж східної частини площі простягають-
ся мури костелу кларисок (Непорочного Зачаття) з колишнім келійним корпусом. І ось саме в цих приміщеннях монастиря з 1782 року за часи австрійської влади містилась митниця. Вздовж західної частини площі ми і нині бачимо костел і монастир бернардинів з Глинянською брамою. Ця фортифікаційна споруда має вікна та бійниці, а також імітацію фортечного рову, що свідчить про її оборонне значення. Нині в костелі розташований музей сакральної барокової скульптури Йоганна Георга Пінзеля, а в старому келійному корпусі – су-
часний навчальний заклад. Площа є важливим транспортним вузлом; через неї проходить більшість трамвайних маршрутів нашого міста. Влітку 2016 року тут почався ремонт, який був завершений до Дня міста, оновлена площа офіційно відкрита 6 травня 2017 року. Тепер тут є так званий “сухий” пішохідний фонтан. Він має один рівень із гранітним замощенням, вода б’є вгору із 25 форсунок – можна проходити між струменями, бризкатися, робити чудові літні фото.
АФІША
МІСТА
ЛЬВІВ
47
Національний телепроект Українська пісня / Ukrainian Song Project 26 серпня «Арена Львів» Деталі: http://www.uapisnya.com.ua
МУЗИ К А
«Українська пісня» відкриває нові імена Від середини червня і до 1-го серпня оргкомітет Національного телепроекту Українська пісня збирає заявки від учасників. Ознайомитися із регламентом проекту і заповнити анкету можна на сайті: http://www.uapisnya.com.ua. Подати заявку на участь в Українській пісні 2017 можуть виконавці і гурти з України та з-за кордону, які співають українською мовою. Відбір музичних композицій відбувається у таких жанрах: популярна музика, танцювальна музика, рок-музика, акустична музика. Перевага при відборі надається пісням молодих виконавців, які могли б стати хітовими та наповнити український музичний простір якісним контентом. Усередині серпня оргкомітет та музичні експерти Української пісні оголосять імена близько 15 фіналістів. Ці виконавці та гурти виступлять разом із найвідомішими зірками нової української сцени у грандіозному концерті, який відбудеться на «Арені Львів». До слова, телеверсія минулорічного концерту проекту стала хітом Новорічних ефірів як загальнонаціональних, так і регіональних каналів. Яскравими учасниками першого Ukrainian Song Project стали Kira Mazur, Panchyshyn, гурти Пацики із Франика, Відверто, Мі‑ рамі… Загалом же, торік було подано близько півтисячі заявок від представників нового покоління української музики. Цьогоріч організатори Національного телепроекту очікують на ще більшу активність: принаймні, за перші три тижні прийому анкет надійшло понад сто зголошень. Гігантська сцена знімального майданчика, яку на власні очі можна буде побачити на Арені Львів 26 серпня, буде оснащена сучасним дизайном, вражаючими за розмірами екранами, світловим устаткуванням європейського рівня. Над телепроектом працюють найкращі режисери-постановники, графічні дизайнери, звукорежисери, телеоператори… Мета грандіозного телепроекту Українська пісня / Ukrainian Song Project – розповсюдження та промоція нової україномовної музики різних жанрів як в Україні, так і за кордоном. Гасло Національного проекту – «Україна чекає, Україна вимагає української пісні!». “Загальнонаціональний телепроект такого плану на сьогодні – єдиний в Україні”, – каже один із співзасновників Української пісні Тарас Курчик. – “Його головне завдання – створення музичного простору із новим українським обличчям. Обличчям, яке стане подією не лише для України, а й набуде міжнародного значення.” Організатор Української пісні – громадська організація Україна. Культура. Світ. Підтримка: Львівська обласна рада та Львівська обласна державна адміністрація. Галина Гузьо Фото: Олександр Шамов 48
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
Під завісу літа, 26 серпня, на Арені Львів відбудеться масштабний Національний телепроект Українська пісня / Ukrainian Song Project. Другий рік поспіль цей проект шукає та розкручує нові українські хіти, даючи путівку у велике сценічне плавання молодим, талановитим і перспективним виконавцям та гуртам.
таксi та трансфери +38 032 253-73-63 +38 067 371-16-88
Comfortable safe cars Комфортні безпечні авто Ticket on demand Чек з вартістю поїздки на вимогу Micro Usb Mobile Charger Зарядне для смартфону
+38 093 198-09-95
hoteltaxi.lviv.ua
+38 066 778-76-57
Lviv Hotel Taxi
Umbrella Брендована парасоля Free Wi-Fi Visa/MasterCard English speaking dispatcher Англомовний диспетчер
Український модерн і неовізантизм, авангард та постмодернізм, найкращі зразки мистецтва 50-70 років ХХ століття найпомітніших українських митців квитки: для дорослих 25 грн. для студентів 10 грн. для учнів, пенсіонерів 5 грн. екскурсія: для дорослих 50 грн. для студентів та учнів 30 грн.
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького Окремий відділ: вул. Драгоманова, 42 10:00 – 18:00 Вих. пн, вт
АФІША
МІСТА
ЛЬВІВ
49
па літурк а
Зануритися у грузинську літературу Цього року публіка познайомиться не лише із 31 письменником з України, Польщі, Чехії та Словаччини, але і з 31 грузинським автором. Читатимуть, як завжди, в оригіналі, а для української аудиторії спеціально готують свіжі переклади-субтитри. Традиційним місцем авторських читань лишається кав’ярня Дзиґа, час також незмінний – 19:00 та 20:30. Місяць авторських читань, започаткований 1999 року у Брно видавництвом Větrné mlýny, охоплює тепер п’ять міст Центральної Європи. Щовечора впродовж місяця у Львові, Вроцлаві, Брно, Кошицях та Остраві відбуваються два літературних вечори: один – для письменника з країн-господарок фестивалю, і один – з країни-гостя. Нагадаємо: торік завдяки МАЧу Львів відвідали 30 відомих іспанських літераторів, і як наслідок – публікації про наше місто з’явилися у різних іспаномовних виданнях світу. У 2017 львів’яни мають нагоду познайомитися впритул з особливою, давньою та водночас сучасною культурою і літературою Грузії – щодня грузинські письменники і письменниці читатимуть свої твори наживо, відповідатимуть на ваші запитання і розкажуть чимало цікавого про таку особливу і заманливу Грузію. Українські учасники МАЧ 2017 – дуже різні, серед них є визнані метри і зовсім молоді дебютанти. Для 50
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
Від 5 липня до 4 серпня у Львові вже втретє відбудеться найбільший транскордонний літературний фестиваль Центральної Європи – Місяць авторських читань. Почесною гостею фестивалю є Грузія.
вас читатимуть: Микола Рябчук, Наталка Білоцерківець, Максим Дупешко, Юлія Мусаковська, Олексій Чупа, Анастасія Косодій, Анастасія Левкова, Сергій Осока, Таня Малярчук та Олена Гусейнова. Центральноєвропейську лінію фестивалю представлять: Міхал Гавран (SK), Малґожата Реймер (PL), Патрік Лінгарт (CZ), Марек Вадас (SK), Роман Сзпук (CZ), Олджіх Янота (CZ), Марек Шінделка (CZ), Станіслав Лубєнський (PL), Ондржей Штефанік (CZ), Сільвестер Лаврік (SK), Петер Репка & Іван Штрпка (SK), Олексій Севрук (CZ), Зоська Папужанка (PL), Арношт Ґолдфлам (CZ), Мартін Райнер (CZ), Войцех Гурецький (PL), Наталія Фєдорчук-Цєсляк (PL), Владімір Балла (SK), Моніка Компанікова (SK), Петр Грушка (CZ) та інші. Грузинські гості Місяця авторських читань 2017 року: Дато Турашвілі, Ака Морчіладзе, Паата Шамугія, Маріам Циклаурі, Тамта Мелашвілі, Бесо Хведелідзе, Ека Кеванішвілі, Діана Анфіміаді, Лела Самніашвілі, Заза Кошкадзе, Ніка Джорджанелі, Нене Квінікадзе, Анна Кордзая-Самадашвілі, Резо Табукашвілі, Гіоргі Арабулі, Бату Данелія, Гіоргі Лобджанідзе, Бека Курхулі, Шота Іоташвілі, Зураб Ртвеліашвілі, Баса Джанікашвілі, Гіоргі Кекелідзе, Теа Топуріа, Като Джавахішвілі, Гага Нахуцрішвілі, Екатеріне Тогонідзе, Лела Кодалашвілі, Звіад Ратіані, Давіт Габунія, Лія Лікокелі, Ерекле Деісадзе.
Місяць авторських читань 5 липня – 4 серпня Кав’ярня Дзиґа вул. Вірменська, 35
52
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ
ха
йся
А ви ще л щ бі дл іта – енн г – ц чи я на ю е С ма втіл йк іму зас тр л е ра н іб іт и о н зд Вз йс па ня щи ет від ву ор ага ьки рк в ж й ч у, з ст о ли ов лі й ів, и ас віл ре Зу ста ця ий у Л пар де ття дл ьн сів. ц си нн ми сп ьв к. мо пр я т яє Та І ї ій, щ лл ім ч Ль осі ові Мо жн ик ако вас ка п хня о ям ас во б ж є ч ж а з аз го в пр но унк кі за и г ом ва – ит им на ай ки сп ід н ос о к ти ль йм ро ча ід тя ал об ма “У ор ег та Ц сно Льв пр кіст аю мад сто еал . В о с рат тис здо ту. ати фіз ст ей ві ов ок ь тьс сь н ьн цю по и д ь ро У вн ку св ру сер діє ом ату пос я р ки ази ий те рти ля біго во Льв их льт н іту ва ві си . М ве тій оз х а ва ва пл вн пр м му ов ду ур на іки, . У вш с д сте ає ло но ви кти ют ріа у п их об . Са тіл і є мок а с д п Ра Ль ис іє у м мо си зб тко ві ь в нт ор іні іж ми і – ба . Т пр та ост ере ту во ь од 23 а ав і м пед іль м стів ел дл у р ціа ок м здо гат еп ияє р к і уп хр ші, ві ин к то ун ів, шу міс , у ос я в ок ти па по ро о м лі п на иза пр ний ест ун вел ра раїн ма іци як єт та, кр ипе ідп у м в, я рк П пул ви ож міс ідя й я е ція ид 2 і в іве ос з, а ти па им ьс з’ аїн дн оч ан кі ко н ба 4/ у р и в х с зо ль и я. яв с о и др по огу рн ду лив ці ло ад ти 7. л. си пе и з в ва ни мо Та ля ьк ю нк ів пу ля им х”: ос гіч их а Мо Чо те ди мо іту но й ж ко ю их ст у ч ка ля нк мі ту те ни ає бо ж рн ту Ne ж . З го пр на ж тьс та оли и е на ри а. сц т й н н о ім x е р ем о с у з й я і к ви льв еме о о вол . І. tbi те б учн про кат ко цен но ноз цею ск вел ую є д ів’ нт ре а Ф ke р іст ка в ри тр ві ем У ур ос ть сі и тр ян н нд та ра м ат ь ту ел ст і к в н р й ан т а ув Л нк ож и р по в ос ат міс ел их а . пе сп а г ціл ат ип а, на о ля ел ип ис та од ін їни Ль ді ві ор ос ий и ин на з ве га ос ед я д п ор сти . в ту те с вел сь ву на ри є в ип ів ля ра іж ту . й м ез о ко л йт на т ед . Н п цю ки . с и о . о г а р і іс н. ип о. Чо б пр м в N п о ют та Т е С р іл о у, о г ь пе ака д я ер но я П ка що ext сті уля ре п к н віс во ол т п , з bik йн сі оп а N ла іт о в ар e. ій да ул де e , 6 ех с е ти я- нь xtb 7, - ьо єму , ike
Ру !
Хоче бут розумн ш и зв красбут Це и ча с і и зм й и и и с речов стем ногом ви и – іц л нення біга м – ьн и и , бі й бі им н ц гу . га – . е П й б й сер зараз ро , хочеіга пол переваг й ц ,х іп ево ка ш оче ш бут ення-су ж ш д ут и и и ь обмнно ус і іну ї .
т р е нд
а н т и т р е нд
о У хоч ю і мо св чи і ї т ь ж л і т і ся , лу , х пору и д знов вост е пр р лі і и вн зут ш слаб та такши нагоі д і и . права еклару Ви ь з и т и як м – і такаши ви ко , без св ді не і без м щ ж пом ж , і и ногоумідомо н т , бу ш и іт д им ся куис и т енн , менна и д ц іст ього ь, .
С в і й свого про …
М п из п рав ви п рож ж кл д ова ив іно и б о обр га е, к і ал р біз ії? . Та а т кр ака і х ом вав – з й ем ивд ти З ай и? – т ам діт но и пр ги а п не Як о т ал очо шк діт о д Н м – ра лі і та ак о н к іро ям ис д і, д пі ва зе кі р е, н е н і св ї л як кр во е ж ис льг «ві до ом а е імб оїх юд пр им і з ві іно кри и. зоч ґаз и? мо на і ч ини о щ іна і м до рні цт мі Їм в ни ди Н ці д уж н ос цію ся ол ро ; де во нац ід ків з е ч ях. гол их е з ь ч за і б ко од ви б не ія то » і пор ув. А « ов ш уст уж ко з аг -та а п й п іло ма – не го «пе ад На ци ою код рін е і ль і х ро атш ко ан ару шк є д п біл нс ам ж ган . А ую е. да ор ко ам ку і б від і р бо ірі ос ро ьш ії» и. інк чу що ть І в ле ом то го ст в р ат пр івн к о до і п на е к хай Ал у г к» в . Я ро ке. шк Н за сь вом ік. ьк ов і в дн сі – рав с. Т ор д е т ри – то чор ка дин Ба ір вс ем за кр п Вс и о ад чер ак па а г о д ист ерж о т мн хі а п дис і д га и, п не іх а у чи ивд род і рі дна ить зі ово нівн ол ес і, я ав аке ув, ба ро кр о м то х ро т за на не ит а вн ко , а до с а ос ь т к в а , с пр об да им ат то ут ак в с н ь вч і п в д т то р у а и і дб п а р в ін е с ? е – ди ими чи ин ер о з ру ера ят аса і св м, н д ш ає рав вда аза ця ац рі-б і вік ски то ск д за ь н ед да гій пе ь у . Т оє а ан – о а – : ї ? Е «ч ія, аб у а с ю н в м у ї ін о д ї л р в д т ж н е имі ери чар ба віт ть ас та ар т в вол шо бли ни ит іло ніч рко юд усі ви на м ко за ло гр та (т ш сі і; м в м е – н ю и » н ц а ю р ф о в іл р р д у о п й м і . я і і о ш и ь у ів е к го ан сь и . т в ок ї за ес А щ ра і «н ть к ки п тці; ні: хр раю ст ду ка. ски м , т оз а с ь и л в и , с о и а ш ш ер іт аг ст с в и, о н в Я в в п а д на т ен ш ня ітн ия іт ле др н і к т р а об ом ву ори ю); у ві ба а ж ни у, ння уав ою Ко . ил N ла а х ли в бі н бц ін – н в д ц : к я о є а е пр – тос ях кла ніш . Ч ус ь асі і и і » а л ьч ук
53
ЛЬВІВ
МІСТА
АФІША
Некролог
Ведмежий сервіс Триста кілометрів для скаженої собаки – то не гак. Так казав мій приятель-віндсерфер, коли не було вітру в одній частині узбережжя Азовського моря і ми переїжджали на іншу. Отримувати задоволення від гарного відпочинку чи то біля води, чи в горах, та ще так, щоб вакація залишилась у спогадах на цілий рік – завдання не з легких. Але ми, як ті собаки, не шукаємо легких шляхів. Літній відпочинок з родиною планується заздалегідь. Що ми й спробували зробити. Бажання втекти на тиждень від справ у гори, до Карпат, зріло давно. Друзі розповідали про надзвичайно чудові місця, реклама підштовхувала зробити вибір. За “афішною” звичкою, щоб радити на сторінках журналу якийсь заклад або туристичний напрямок, ми перевіряємо все на собі. Чи користуємось досвідом тих, хто там був. Наші друзі, досвіду яких ми безмірно довіряємо, вирішили нам показати кілька місць, одним з яких, на їхню думку, ми будемо беззаперечно вражені. Так і сталося – вражені були. В один із перших вихідних червня двома родинами поїхали у напрямок Славського – відвідати славетну Тустань та обрати місце, де будемо відпочивати. Після старовинного кам’яного дитинця, трохи втомлені та зголоднілі, одноголосно вирішили обідати в ресторації відомого готелю – Вежі ведмежій. Запаркували машину як відвідувачі – чемно, внизу. Піднялися вздовж шумного джерела до охорони. На питання “куди” відповіли правду: що приїхали зі Львова (150 кілометрів) пообідати. Охорона показала напрямок до ресторану. Мій друг, постійний відвідувач цього об’єкта, пам’ятаючи про наш майбутній відпочинок, запропонував перед обідом оглянути територію, де ми мали б провести незабутні сім днів. Але не так сталося, як бажалося. Охоронець заборонив відхилятися від маршруту. “Ресторан – тудой”. Ми, трохи ошелешені, намагалися пояснити, що обираємо місце для відпочинку. Це не подіяло. Попросили викликати адміністратора. Вийшов начальник охорони, вислухав, указав на місце біля шлагбауму: “чекати тут – і з місця не сходити”. Серйозно! Пам’ятаючи, що Президент вахтеру не указ, після недовгого очікування побачили адміністратора. Стисло і коректно розповіли, для чого приїхали: хочемо побачити готель (готель! Не приватний будинок!) та пообідати. Адміністратор пані Ольга довершила наші враження: уважно вислухала та запропонувала… ознайомитися з кімнатами, територією, дитячим майданчиком та іншими привабливими місцями за допомогою буклетів або інтернету. Вочевидь, відпочивати ми також будемо в інтернеті. Але мене непокоїть одне питання: що це? Непрофесійність чи неповага до клієнтів? Кадровий голод, віддаленість від культурної столиці? Гроші в нас такі самі, як і в інших. Після такого спілкування ми, дійсно, відчули себе скаженими собаками, але ошуканими – бо триста кілометрів були відміряні. І ми не просто гуляли по Ринку та зайшли в п’ятизірковий Леополіс або Нобіліс чи Цитадель подивитися на номери. До речі, адміністратори саме цих готелів колись дуже люб’язно нам показували ті самі номери, розповідали про переваги та проводили бліц-екскурсії. На відміну від Вежі. Жінки мене зрозуміють: це як купувати коштовні гарні черевички або сукню лише за розміром та кольором – тому, що в крамниці не дозволяють поміряти, постукати підборами, прикласти до очей. “НЕ можна! Дивіться у буклет – там все намальовано.” Шкода, що зарплатню такий персонал отримає не намальованими грошима. Олександра Зайченко
54
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬВІВ