[ М о л о д и й їде до молодої, забира і Ідуть до церкви вінчатися. П іс л я ц еркви :
а) ЇДУІХ> Л° молодої, а потім до молодого; б)
ЇДУТЬ
до молодого, потім до молодої, знову до молодого,
в) молодий молоду завозить до її батьків, а сам їде до своїх, через еяки й
час забирає молоду і везе до сег>е додому.
II. Молодий викупає молоду, їх саджають за стіл, а потім молоді їдуть до церкви. У Богодухівському районі весільний поїзд вирушав по молоду. В селі Полковій Микитівні «молода ховалася за трьома дверима, а на
трьох дверях стояли родичі І 'Гребували викуп з молодого» (4 0 ). М оло дий давав викуп, відшукував наречену. їхав або йшли до церкви окре
мо, а з церкви разом. Є свідчення, що в. Кяднизді та Криоишму молодих саджали за стіл, а після зас/гілля їхали вінчатися, коли вінчання в обідню (3,140). Проводжаючи до церкви, мати молодої осипала дрібни ми грішми, цукерками, житом(140).
П ісля вт ч а н н я Після вінчання виходили з церкви. Дружки, які чекали біля церкви, співали: 128. О й були ми в церкві,
/Двічі/
Молилися Богу. Ой дай, Боже, долю Нашому молодому.
(55)
Коли молоді їхали з церкви, треба, щ об ніхто не перейшов дороги. «Коли весільному поїзду зустрінеться першим чоловік -• добре, а баба - погана прикмета. Я к дві свадьби в перший день, коли гуляють поїзди, встрінуться - погана прикмета, не житимуть або ті, або ті»~ ьважали у селі Полковій Микитівні!31). У селі Братениці: «після церкви молоді заїжджали на кладовище провідати родичів», а потім їхали до молодого, від молодою до молодої. Коли вдруге їхали до молодого, то везли придане м олодої(28).