ТОЧКА ЗОРУ
З думками завжди дещо провокативного Остапа Дроздова можна погоджуватися або не погоджуватися. Але вони завжди спонукають до серйозних роздумів. Я не закликаю всіх людей солодко творити добро направо й наліво, бо коли надмір солодкого, то починає нудити. Безадресне добро – неефективне. Добро можна творити лише комусь конкретно й цільово. Дуже часто добро є відкупним. Або ще гірше – підкупом долі. Добро не можна чинити на адресу того, хто не заслужив. Добро – не курва, що лягає під кожного зустрічного. У психології є такий термін: заміщення негативних якостей. Чим більше людина робить добра, тим більше внутрішніх «чортиків» водиться на дні її душі, коли згасає полум’я свічки. Якщо ж добро твориться напоказ, отже, немає ніяких сумнівів, що воно – вигідний щит, яким прикриваються легіони чорних демонів. Творення добра подекуди часто перетворюється на алібі, яким виправдовується лицемірна ницість. Сотні разів переконувався: найпідліші вчинки роблять «правильні, добрі» люди. А найвеличніші вчинки подекуди роблять атеїсти. Наше суспільство захворіло на заміщення негативних якостей. Усі вдарилися як не у волонтерство, то у вишиванство, то ще в інші прояви дистильованої правильності. Деколи за цим стоїть тупе небажання працювати зі своїми «чортиками» всередині. Саме тому часто одна й та сама рука возить гуманітарну допомогу на фронт і водночас рахує навар у вигляді необлікованої готівки. Той самий рот говорить святі речі про Україну і водночас сидить
10
Остап ДРОЗДОВ:
«Вголос про добро…» У питаннях добра і зла я – конфуціанець. Мені не підходить християнське гасло «Плати за добро – добром, а за зло – теж добром». Вважаю його шкідливим. Мені більше підходить конфуціанське «Плати за добро – добром, а за зло – справедливістю». АКЦЕНТИ плюс / квітень 2018 / №6