Технологія повузлової обробки жіночої куртки

ДНЗ «Подільський центр ПТО»

Чорна О. М.

Технологія повузлової обробки жіночої куртки Збірник інструкційних карт

м. Кам’янець-Подільський 2015 р.

ББК 37 24 Ч75

Збірник інструкційно-технологічних карт ухвалено до друку науковометодичною радою Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, протокол (протокол № 4 від 17.12. 2015р ) 2016 рік, протокол засідання науково-методичної ради №2 від 14.03.2016

Рецензенти: Нерода Н.А. – методист, викладач спец дисциплін ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг»

Основою для цього збірника є програма для підготовки в ПТО, яка розроблялася також на основі навчального плану з виробничого навчання для майбутніх кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю з професії «Кравець» з строком навчання 3 роки. Запропонований збірник інструкційно-технологічних карт передбачає застосування творчого підходу до організації виробничого навчання майбутніх кваліфікованих робітників швейного профілю, з урахуванням рівня підготовленості кожного учня. Збірник складається з інструкційнотехнологічних карт, які містять теоретичний і практичний матеріал зі схемами та фотографіями, що полегшує сприйняття нового матеріалу та кращого закріплення вивчених тем.

Збірник призначений для майстрів виробничого навчання і викладачів ПТНЗ Хмельницької області.

© Чорна О.М. © ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти», 2015р.

2

Зміст

Вступ

4

Основні відомості про одяг Сучасні види курток

5

7

Види курток 8 Рекомендовані тканини для пошиття куртки

9

Технологічна послідовність обробки куртки

14

Обробка виточок

15

Обробка рельєфів на спинці куртки. 16 Обробка куртки з суцільновикроєним коміром. 17 Обробка низу куртки пришивним поясом 22 Обробка коміра-стійки. 24 З’єднання коміра-стійки з горловиною. 25 Схема вшивання коміра-стійки в горловину Обробка відкладного коміра на стійці

27

28

З’єднання відкладного коміра на стійці з горловиною 30 Технологіччна послідовність обробки потайної застібки на тасьму-«блискавку»

32

Обробка потайної застібки на тасьму-«блискавку». Види капюшонів

37

Обробка капюшона 38 З’єднання капюшона з горловиною. 39 Висновки

40

Список використаної літератури 41

3

33

Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам'ятаю. Те, що я роблю, я розумію. Конфуцій Вступ Розвиток суспільного виробництва, підвищення його ефективності, прискорення

науково-технічного

прогресу,

ріст

продуктивності

праці

залежить від рівня кваліфікації робітника і його професійної підготовки. Тому велика увага надається поліпшенню асортименту і якості виробів, що сприяє подальшому удосконаленню комплексної системи підвищення якості продукції. Важливу роль у підготовці робітників високої кваліфікації відіграє методично правильно організоване виробниче навчання з впровадженням інноваційних технологій. Даний збірник інструкційно-технологічних карт розроблявся на основі навчального

плану

й

програми

виробничого

навчання

майбутніх

кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю з професії «Кравець». Виготовлення одягу з урахуванням і використанням рекомендацій, які запропоновані у збірнику, допоможуть, покращити якість виробів, зменшити витрату часу на пошиття виробу, що загалом підвищить рівень кваліфікації майбутніх робітників.

4

Основні відомості про одяг Одягом

називають

покриття,яке

захищає

тіло

людини

від

несприятливого впливу довкілля – холоду, дощу,спеки,вітру тощо. За

матеріалом, формою

і

покроєм

одягу

можна судити про

стать,вік,спосіб життя людини,кліматичні умови,в яких вона перебуває,про її соціальний стан та рівень матеріального добробуту тощо. Одяг людини має бути гарним і зручним. Класифікація одягу Увесь

асортимент

швейних

виробів

залежно

від

призначення

поділяється на п'ять класів (видів):  Побутовий одяг – пальта, напівпальта, плащі, куртки, костюми, жакети, піджаки, штани, плаття, блузки, спідниці тощо.  Спортивний одяг – костюми для занять спортом, куртки, штанигольф, галіфе, бриджі тощо.  Спеціальний одяг

(для

захисту

робітника

від

виробничих

ушкоджень) – плащі, пальта, ватяні куртки, халати, комбінезони.  Відомчий одяг для службовців різних відомств – шинелі, гімнастерки, кітелі, бушлати.  Національний одяг – плахти, блузки, спідниці, свити, сорочки, штани тощо. В

асортименті

швейних

виробів

клас

побутового

одягу

найчисленніший. Кожний клас залежно від призначення поділяється на п'ять груп: 1) верхній одяг; 2) легке плаття; 3) білизна і предмети жіночого туалету; 4) головні убори; 5) інвентар і спорядження (сумки, рюкзаки тощо). В сучасному, квапливому світі одним із самих популярних видів одягу є куртки.

5

Куртки зручні, не дорогі, у куртці легко переміщатися, як у тісному транспорті, так і на прогулянці з дитиною. В куртках ходять, як маленькі діти, так і дорослі. Однак ми не часто замислюємося над тим, як і коли був придуманий цей зручний та популярний одяг. Сьогодні куртка вважається одягом для спорту та відпочинку, але можна носити її щодня. На сьогоднішній день «куртка» – літературне слово, але в східних та західно-російських мовах відомо подібне куртці – «кафтан», куртка, жакетка», як і в білоруській мові. І сьогодні, в західних поселеннях частіше вимовляють «курта», ніж «куртка».

6

Сучасні види курток Анорак –одяг, який захищає від холоду та вітру. Існують такі стилі– спортивний (водовідштовхуючі куртки та плащі, куртки з капюшоном, без застібки, які одягаються через голову) та повсякденні (одяг для пляжу та відпочинку переважно з махрової тканини з карманом-кенгуру на животі або грудях). Косуха – шкіряна куртка, символ «крутого хлопця» з'явилася разом з авіацією. Спочатку вона була щільною льотною курткою зі застібкамиблискавками та з замком на бік (звідси і російська назва куртки – застібалася вона не знизу вгору, як звичайні, а від лівого бедра до правого плеча). Зараз куртка косуха не значно змінившись з більш чим піввікове існування, є невід'ємним атрибутом субкультур байкерів, металістів та панків по всьому світу. Парка або Аляска - це теплі куртки певного стилю, які забезпечують захист від холоду, вітру та дощу. Це куртки вільного крою з довгими рукавами. Такі куртки зроблені з щільних важких тканин. Довжина алясок – різна від середини бедер до колін. Вітровка або Штурмовка – куртки, які захищають від непогоди. Вони доходять до лінії стегон та трохи нижче. Звичайно їх шиють з щільних тканин. Вони не пропускають воду але на відміну від куртки анорак не мають каптура. Блузон – коротка куртка з пришивним поясом. Вона з'явилася в 40-і роки, коли була популярна лижна куртка. Їх шили комбінуючи різні тканини, але завжди з пришивним поясом.

7

Види курток

8

Рекомендовані тканини для пошиття куртки Натуральна та штучна шкіра У виробах з штучної та натуральної шкіри з'єднання деталей виконується на універсальній машині зшивним, настрочним, або накладним швами (з відкритими або закритими зрізами), розстрочним швом. При обробці виробів на універсальних машинах ускладнений рух деталей під лапкою машини. При зшиванні зрізів деталей по лицевій стороні матеріалу необхідно: а) нижню деталь при зшиванні обережно підтягувати у напряму від голки до працюючого, б) слідкувати за чистотою голки і рейки, в) ретельно відрегулювати тиск лапки і підйома рейки в залежності від товщини шкіри яка обробляється, г) проводити попереднє змащування шкіри по лінії, де буде прокладатися строчка, маслом або мильним розчином.  Основні деталі виробу з'єднуються швом 1см. Краї клапанів, листочок, комірів з'єднуються накладними або настрочними швами. Ширина шва залежить від моделі.  З'єднання деталей з натуральної шкіри виконується бавовняними нитками №30-40, лавсановими №33л-,60л, капроновими №60к.  Оздоблювальні строчки прокладають лавсановими нитками№30л,60л або нитками з натурального шовку №19  З'єднання деталей з штучної шкіри виконується бавовняними нитками №40,50,лавсанової №30,60,90 та капроновими №60к  Оздоблювальні строчки прокладають лавсановими

нитками

№60л,90л, та нитками з натурального шовку №18,33  В залежності від від товщини шкіри використовують машинні голки з заточкою «лопатка»для натуральної шкіри та замші-0335/44АЗ/№90120,0338; №90-120,0340; №90-120/гост22249-76Е/  Для штучної шкіри №80-130/гост 22249-76Е/.

9

 Наявність прокладок, кромок та місце їх прокладання визначають за технічним

описом

моделі

в

залежності

від

пружності

шкіри

та

формостійкості.  Кромку прокладають для збереження зрізів від розтягу по краю бортів, шлиць, зрізам пройми, горловини, низу виробу, верхньому краю накладних кишень та ін.ділянкам, що піддаються розтягу в процесі обробки і експлуатації.  Кромку по краям пройми,горловини прокладають на відстані 0,2-0,5 від зрізів. Ширина кромки 0,7-1см.Теплову обробку швів та окремих деталей з натуральної шкіри виконують без вологи через пропрасувач з виворітнього боку праскою при +800-900С  У виробах із штучної шкіри теплова обробка швів виконується з виворітнього боку праскою при +1200 через зволожений пропрасувач.  Припуски швів у виробах з шкіри прикріплюють клеєм  Пружок прокладають тканий типу лейкопластиря. Прокладки використовують бавовняні або клейові,які використовують при пошитті виробів з шкіри. Трикотажні полотна Існують різні види трикотажних полотен:  ажурні та рель’єфні,в’язані полотна  оксамит на трикотажній основі,  трикотажні полотна з махровою або ворсовою виворітною стороною і т. д. Трикотажні полотна еластичні та міцні на дотик,носити їх зручно і комфортно. Пошиття виробів з трикотажних полотен достатньо не просте. У виробах з трикотажу необхідно врахувати:  властивості полотна:  здатність розтягуватись в різних напрямках,  прорубуватись. Висока

степінь

розтягуваність

трикотажу

примушує

нас

використовувати для з’єднання деталей виробу машини з ланцюговим 10

стібком. За їх відсутності зшивання виконують на універсальних зшивних машинах човникового стібка Для зшивання використовують :  бавовняні нитки №60,50,40,  поліефірні 24,5текс/22л,37,5теке/33л.  Для виконання оздоблювальних строчок використовують синтетичні і натуральні шовкові нитки 18,33текс/№65,33 в залежності від моделі. Найкращим видом голки для зшивання деталей з трикотажу є голка з шаровою заточкою вістря,яка не проколює нитки полотна а, розводить їх. Одним з показників рівня якості виробів з деталями з трикотажних полотен являється якість їх ВТО.  ВТО вирівнює петельну структуру полотна, покращує зовнішній вигляд, усуває закручуваність країв деталей, стабілізує форму та розміри деталей виробу.  ВТО деталей у трикотажних полотен має деякі особливості

у

порівнянні з обробкою тканини. При розкладанні деталей на гладильній дошці потрібно ретельно слідкувати за положенням петельних стовпчиків полотна, не допускати перекосів. У зв’язку з об’ємністю та еластичністю трикотажного полотна длю одержання стійкої форми необхідно рівномірно розподіляти силу натиску праски по всій поверхні полотна, що обробляється. Найкращий результат ВТО виробів з тканин з деталями із трикотажу досягається на пресах з використанням технологічного пару з відтяжкою зайвої вологи. Рекомендуються такі режими ВТО -

температура прасувальної поверхні преса 120-1300С;

-

праски 1300С;

-

час витримки 15-20сек

11

 Під час прасування трикотажу праску потрібно переміщати, а не водити, як по тканині.  Слід перевірити чи підлягає матеріал зволоженню.  Якщо встановили, що проаування неможливе, тоді припуски робимо мінімальні, а зшивні строчки виконуємо на трьохнитковому оверлогу, де зшивна строчка виконується третьою ниткою.  Зметування виконується тонкою голкою і ниткою. 

Щоб шви були еластичними для зшивання можна використати

вузьку зигзагоподібну строчку, довжина стібка 2-3мм, ширина 0,5-1мм.  Підгин низу теж повинен бути еластичним.Для цього низ теж підшивають ручними хрестоподібними та петлеподібними стібками, 

а також можна застрочити низ з використанням двох паралельних

голок, яка дає з лиц.боку 2 паралельні строчки, а з виворітнього одну зигзагоподібну.  Шви, які неповинні розтягуватися (плечові) рекомендують зшивати разом з косою смужкою тканини.  В кінцях розрізу петлі трикотажу можуть розпускатися, тому місце розрізу укріпляють з виворітнього боку клейовою прокладкою або лаком чи клеєм. 

Деякі трикотажні полотна взагалі не обметують, коли при

розтягуванні полотна петлі не розпускаються. Ворсові тканини До ворсових тканин відносять:  оксамит,  фланель,  штучне хутро  вельвет… Деякі з цих матеріалів складні при пошитті та прасуванні, тому перед початком необхідно перевірити поведінку матеріалу на лоскуті.

12

 Шити потрібно ретельно без розпорювання тому, що при розпорюванні залишаються сліди стібків, які примняли ворс. 

Сліди не зникають при відпарюванні, або інших способах

виправлення цього недоліку.  Щоб запобігти цьому,можна пошити модель з дешевої бавовняної тканини. Внести на примірці усі зміни в деталі крою, а вже потім приступати до розкрою з потрібної тканини.  Всі деталі повинні бути викроєні в одному напрямку ворсу.  Лінії і мітки переносять тонкими голками і нитками.  Деталі при зшиванні легко зміщуються тому, особливо коли високий ворс зметування виконують по обидва боки від наміченої лінії шва, при цьому одну строчку прокладають вздовж напрямку ворсу, а іншу проти ,  а зшивають між лініями зметування в напрямку ворсу.  Зрізи обметують на краєобметувальній машині.  При обметуванні пройми рекомендується додатково зметати деталі по зрізам на відстані 0,3мм нитками під комір тканини.  Для ворсових матеріалів рекомендують такі види прокладок, які пропрасовують з паром без сильного тиску.  Для чутливої тканини в якості прокладки краще використати капрон.  Оксамит прасують з виворітнього боку ледь нагрітою праскою, обов’язково з паром.  Неможна прасувати ворсові тканини всуху, щоб не примняти ворс.  Прасувати потрібно на м’кій основі або на кардострічці.  Припрасовуючи прокладку до парних деталей складіть її лицьовими сторонами так, щоб одна з деталей служила основою. ВТО виробів з оксамиту можна проводити «навєсу»: один кінець деталі прикріплюють до прасувальної поверхні, другий тримають лівою рукою і праскою злегка проводять поперек шва. Вага праски не повинна перевищувати 1,5-2кг.

13

Технологічна послідовність обробки куртки (відповідно до моделі) Викроїти деталі куртки за розкладкою креслень відповідно до напряму нитки основи на тканині. При розкроюванні додати припуски до всіх зрізів куртки.

1. Викроїти підкладку до пілочок, спинки, рукавів і мішковину до кишень.

2. Перевірити наявність деталей за специфікацією.

3. Перенести контрольні знаки і лінії кишень на симетричні деталі. Позначити ниткою середину комірів, планок і пояса тощо.

4. Обробити кишені на пілочках .

5. З'єднати середній шов спинки (якщо є), бічні частини спинки — зі середніми.

6. Зшити плечові та бічні шви.

7. Виготовити комір .

8. Вшити комір в горловину.

9. Зшити нижній шов рукавів.

10. Обробити манжети і з'єднати їх з низом рукавів.

11. Виготовити пояс і пришити його до низу моделі.

12. Зшити бічні та плечові шви підкладки куртки і нижні шви підкладки рукавів. Вшити підкладку рукавів у пройми підкладки моделі.

13. Виготовити вішалку і пришити її до середини горловини спинки.

14. З'єднати підкладку з курткою ручним, машинним чи комбінованим способом.

15. Прикріпити кнопки для застібання на поясі і планці.

Обробка виточок № з/п

Назва операції

Т.У.виконання

14

Графічне зображення, фото

1

Намітити місце розташування виточки.

З виворотної сторони основної деталі за допомогою крейди розмітити місце розташування виточки чотирма лініями 1- середня 2,3-бічні 4-що означає кінець виточки

2

Зметати виточку.

Скласти деталь л/б усередину по середній лінії виточки,зколоти булавками або зметати по бічній лінії виточки. Д\с-1,5см.

3

Зшити виточку.

Зшити виточку по контурній лінії.

Виточку зшивають, починаючи від зрізів до лінії, що означає кінець виточки,зводячи строчку на нівець

Нитки обрізати ,залишивши кінці ниток довжиною 1,5-2,0см і заправити їх в шов

4

В.Т.О. виточки.

Припуск виточки, спрямувати до середини основної деталі. Запрасувати слабину тканини в кінці виточки, виконуючи праскою кругові рухи.

Обробка рельєфів на спинці куртки № з/п

Назва операції

Т.У. виконання

15

Графічне зображення, фото

1

Перевірка деталей крою.

Перевірити наявність деталей крою за специфікацією. Позначити ниткою середину спинки.

2

Зметати рельєфи.

Зколоти рельєфи по контрольним точкам. Зметати рельєфи ш/ш 1,0-1,2 см

3

Зшити рельєфи.

Зшити рельєфи по чітко наміченим лініям. Ш/ш 1,2-1,4 см.

4

Запрасувати рельєфи.

Припуски на шви можна розпрасувати і розстрочити,або запрасувати до середини виробу і настрочити на середню частину спинки . Ш/оздоблювальної строчки 0,1-0,5 см.

Обробка куртки з суцільновикроєним коміром Обробка бортів відрізними підбортами

№ з/п

Назва операції

Т.У.виконання

16

Графічне зображення, фото

1

Викроїти пілочку з суцільновикроїним коміром

2

Викроїти підборт по формі пілочки

3

Обробка підборта.

4

Продублювати підборт.

№ з/п

Назва операції

Викроїти флізелін по формі підборта з дотриманням Т.У.

Т.У.виконання

17

Графічне зображення,фото

5

Обробка підборта.

Перед вметуванням коміра, потрібно зшити кінці коміра на основній деталі, а також на підбортах ш/ш 0,5-0,8 см. Припуски на шов розпрасувати.

6

Обробка плечових зрізів.

Зметати плечові зрізи ш/ш 0,9-1,4 см. Зшити ш/ш 1,0-1,5 см. Розпрасувати шви. При зметуванні і (зшиванні) плечових зрізів одночасно вметати і (вшити) комір в горловину ш/ш вметування 0,7-0,9 см.

Вметати комір в горловину.

7

№ з/п

Вшити комір в горловину

Ш\ш вшивання коміра в горловину 0,8-1,0 см

Наметати підборт на пілочку

Наметати підборт на пілочку, утворити невеличку посадку підборта на заокругленнях,на ділянці петель, а по низу-посадку пілочок.

Назва операції

Т.У.виконання

18

Графічне зображення,фото

8

Обробити внутрішні зрізи підбортів.

Увиробах із тонких шерстяних тканин середньої сипучості-обметати.Якщо підборти мають прокладку,обметування виконати разом з прокладкою.

9

Обшити борт підбортом

З боку пілочки від надсічки верху,яка показує кінець вшивання коміра,до низу; або в зворотньому напрямі( від низу до надсічки зверху,яка визначає кінець вшивання коміра).

10

11 12

Нижні краї підбортів у виробах із застібкою донизу-пришити до пілочки по позначеній лінії підгину низу Ш/ш обшивання0,5-0,7 см. Підрізати Залишити припуск на шов 0,2-0,5см припуски на шов уверхніх і нижніх кутах борта. обшивання борта. На припусках обшивання,на заокругленнях, зробити розсічки, не доходячи до строчки обшивання борта на 0,1-0,2 см , (в деяких тканинах приуск на шов можна розпрасувати ). Вивернути борт на лицьовий бік. Виметати борт.

Виметують на спеціальній машині або ручними стібками(прямими або косими). На ділянці лацкана-з боку пілочок,утворити кант із підборта

19

Далі, на ділянці борта починаючи від першої петлі -кант виметують з боку підборта, утворивши кант із пілочки. Ширина канта 0,1-0,2 см.

Готовий зразок

Готовий зразок злегка припрасовують далі прокладають оздоблювальну строчку, видаляють нитки виметування і ще раз припрасовують.

20

Куртка блузон

Рис.1 Блузон – коротка куртка з пришивним поясом. Вона з'явилася в 40-і роки, коли була популярна лижна куртка. Їх шили комбінуючи різні тканини, але завжди з пришивним поясом.

21

Обробка низу куртки пришивним поясом № з/ п 1

Назва операції

Т.У. виконання

Обробка пояса.

Обшити кінці пояса.

2

Приметати пояс.

3

Пришити пояс.

Приметати нижній пояс до нижнього зрізу основної деталі. Сумістити всі контрольні знаки на поясі і нижньому зрізу куртки, а саме :Середина пояса і середина спинки,Кінці пояса і край пілочок. Приметати пояс ш/ш 0,8-1.0 см, урівнюючи зрізи пояса і основної деталі . Пришити пояс ш/ш 1,0 см.Припуски запрасувати в бік пояса (або заметати). Зріз пояса заметати на 0,5см всередину. Накласти заметаний край пояса, закриваючи строчку пришивання нижнього пояса.

4

Настрочити пояс.

5

Готовий зразок

Настрочити верхній пояс на 0,1-0,2 см від підігнутого края (згина).

22

Графічне зображення, фото

2-модель 1. Обробка коміра-стійки.

2. З’єднання коміра-стійки з горловиною.

3. Обробка відкладного коміра на стійці.

4. З’єднання відкладного коміра на стійці з горловиною коміра на стійці

Рис. 2

Рис.3

23

Обробка коміра-стійки № з/ п 1

Назва операції

Т.У. виконання

Викроїти комір: Верхній і нижній.

Нитка основи у верхньому і нижньому комірах проходить паралельно його середині.

2

Продублювати верхній комір

Приклеїти прокладку на виворітній бік верхнього коміра Так,щоб прокладка не доходила дозрізів коміра на 0,5-0,7см

3

Наметати верхній комір на нижній.

Скласти верхній комір з нижнім л/б всередину. Наметати верхній комір на нижній по верхньому коміру з посадкою його в кутахі заокругленнях. Ш\Ш 0,6-0,8см.

4

Обшити комір по верхньому зрізу.

Ш/ш обшивання 0,5-0,7см

5

Підрізати припуски на шов у кутах і заокругленнях коміра.

Залишити припуски на шов 0,2-0,3 см.Зробити розсічки на ввігнутих ділянках так ,щоб розсічка не доходила до строчки на 0,1-0,2см

6

Виметати комір.

З боку нижнього коміра,виправляючи шви і кути. Утворити кант із верхнього коміра 0,1-0,2 см

7

Припрасувати комір.

24

Графічне зображення, фото

З’єднання коміра-стійки з горловиною. № з/п

Назва операції

Т.У.виконання

1

Викроїти обшивку горловини.

По формі горловини з однієї або кількох частин, 2,5—3,5 см завширшки

2

Зшити частини обшивки

Ширина шва 0,7—1 см

3

Розпрасувати шви зшивання частин обшивки. Обробити внутрішні зрізи обшивки.

4

5

Пришити кінці обшивок до внутрішніх зрізів підбсртів або до плечових (верхніх)країв підбортів

6

Вметати комір в горловину.

7

Вшити комір в горловину.

№ з/ п

Назва операції

Графічне зображення, фото

Можна обметати , або окантувати, або швом у підгин з відкритим зрізом, Залежно від тканини, або з’єднати з підкладкою. Ширина шва 0,7—1 см

Вкласти комір в горловину на лицьовий бік виробу верхнім коміром усередину,вирівняти зрізи і розмістити кінці коміра на однаковій відстані від краю борта (на рівні розсічки, яка означає лінію півзаходу). Вметати верхній комір і нижній комір одночасно. Вшити комір в горловину разом з обшивкою по обшивці ш/ш 0,71,0см. Т.У. виконання

25

Графічне зображення, фото

8

Виметати шов вшивання коміра

Обшивку направити на виворотній бік виробу, строчку вимотування прокласти на відстані 0,3-0,5 см від шва вшивання коміра з боку основної деталі.

9

Припрасувати шов вшивання коміра

На спеціальній колодці.

10

Прикріпити кінці обшивки до плечових швів. Прикріпити внутрішній край обшивки до спинки і до пілочок

Ручними потайними стібками посередині між серединою спинки і переду, над плечовими швами, а також посередині переду і спинки у виробах без застібки з великим вирізом горловини. У виробах з шерстяних, тканин і тканин з синтетичними волокнами внутрішній край обшивки можна прикріпити по всій довжині на машині потайного стібка або ручними потайними стібкамн з попереднім приметуванням її краю.

Готовий зразок.

Схема вшивання коміра-стійки в горловину

26

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Внутрішній зріз обшивки (швом у підгин з відкритим зрізом) Шов зшивання кінців обшивок з внутрішніми зрізами підбортів Шов вшивання коміра в горловину Шов застрочування, шва вшивання коміра в горловину,на обшивку Шов виметування шва вшивання коміра в горловину Шов прикріплення кінців обшивки до плечових швів.

Обробка відкладного коміра на стійці № з/ п

Назва операції

Т.У.виконання

27

Графічне зображення, фото

1

Виміряти довжину горловини.

Скласти виріб посередині спинки. Сумістити : кінці борта,плечові зрізи на правій і на лівій пілочці , і виміряти горловину.

2

Викроїти верхню Викроїти верхню стійку окремо від і нижню стійку. нижньої. Довжина стійки = довжині горловини.

3

Викроїти комір: Довжина коміра менша за довжину верхній і нижній. стійки на довжину уступа (1,0-1,5 см). Викроїти верхній комір окремо від нижнього. Нитка основи у верхньому і нижньому комірах проходить паралельно його середині. Приклеїти прокладку на виворітній бік верхнього коміра.

4

Продублювати верхній комір .

5

Продублювати нижню стійку.

Приклеїти прокладку на виворітній бік нижньої стійки. Прокладка не доходить до зрізів коміра і (стійки) на 0,5-0,7см.

6

Наметати верхній комір на нижній

Скласти верхній комір з нижнім л/б всередину. Наметати верхній комір на нижній по верхньому коміру з посадкою його в кутах і заокругленнях. Ш\Ш 0,6-0,8см.

7

Обшити комір по верхньому зрізу. Вивернути і виметати комір. Комір в готовому вигляді припрасувати. Зметати частини стйки з обробленим коміром

Ш/ш обшивання 0,5-0,7см

8 9 10

Ручними стібками,

прямими

,

або

косими

Частини стійки скласти лицьовими боками всередину. Вкласти оброблений комір між ними і розсічками так,щоб верхній комір-до нижньої стійки,а нижній комір-до верхньої. Вирівняти зрізи з зовнішніми зрізами стійки і зметати. Ш/ш змотування 0,60,8см 28

11

12

Обшити кінці стійки і одночасно пришити комір. Виметати шов пришивання коміра до стійки.

Ш/ш обшивання 0,5-0,7см.

Прямими стібками, направляючи комір в один бік, а припуски на шов і дві частини стійки - в інший.

Другий спосіб з’єднання стійки з коміром № з/ п 1

Назва операції

Т.У.виконання

Графічне зображення, фото

Викроїти верхню Викроїти верхню стійку окремо від і нижню стійку. нижньої. Довжина стійки = довжині горловини.

2

Викроїти комір: Верхній і нижній.

3

Продублювати верхній комір .

4

Продублювати нижню стійку.

5

Зшити комір з стійкою.

6

Розпрасувати шви.

7

Обшити комір

Обшити кінці стійки і одночасно обшити комір по відльоту. Ш/ш обшивання 0,5-0,7 см.

8

Підрізати припуски на шви в кутах. Вивернути і виметати шов обшивання коміра і стійки. Скріпити верхній і нижній комір.

Ширина припуску 0,2-0,3см

9

10

Довжина коміра =довжині стійки (горловини), Викроїти верхній комір окремо від нижнього. Приклеїти прокладку на виворітній бік верхнього коміра. Приклеїти прокладку на виворітній бік нижньої стійки. Прокладка не доходить до зрізів коміра і (стійки) на 0,5-0,7см. Пришити верхній комір до нижньої стійки і нижній комір до верхньої стійки. Ш/ш зшивання 0,5-0,7см Припуски на шви,з’єднання коміра з стійкою- розпрасувати.

Ручними стібками,

прямими

,

або

косими

Ручними прямими стібками. УВАГА! У деяких випадках , для легшого вшивання коміра в горловину 29

скріплювати верхній і нижній комір слід після вшивання його в горловину.

З’єднання відкладного коміра на стійці з горловиною № з/ п 1

Назва операції

Т.У. виконання

Вметати виготовлений комір в горловину.

Готовий комір скласти з виробом так,щоб лицьові боки нижнього коміра і виробу знаходились усередині,

2

Сколоти булавками.

Сумістити контрольні точки і знаки а саме: середину коміра і середину спинки;

3

Сколоти булавками.

Сумістити кінці коміра і кінці уступів, (або кінці борта ).

Зрізи вирівняти. Верхній комірв горловину підкладки Нижнійкомір - в горловину виробу . Прокладати строчку слід від середини коміра до кінця уступа і від кінця уступа до середини. Вметати ш/ш 0,4-0,6 см 4

Вшити комір в Прокласти машину строчку з боку горловину. коміра на відстанні від зріза на 0,50,7 см. Вшити комір по колу не перериваючи строчку.

5

Скріпити шви На відстані від шва зшивання зшивання коміра коміра з стійкою на 0,1-0,2 см, з стійкою. скріпити ручними прямими стібками.

30

Графічне зображення,фото

6

Розпрасувати шви Шви вшивання коміра в горловину вшивання коміра в розпрасувати на спеціальній колодці. горловину.

7

Сколоти булавками.

Сумістити плечові шви на виробі і на підкладці

8

Скріпити шви вшивання коміра в горловину.

На відстані від шва вшивання коміра в горловину на 0,1-0,2 см, скріпити ручними прямими стібками.

Готовий зразок.

Технологіччна послідовність обробки потайної застібки на тасьму-«блискавку» Деталі крою необхідні для обробки даної застібки: 

пілочки (права і ліва);



підборта;



смужка тканини;

Послідовність обробки: 31

1. На лівій пілочці намітити місце розташування застібки.

2. Вирізати участок у вигляді продовгуватого прямокутника, та надсікти в кутиках під кутом 45° .

3. Припуски заметати на в/ст.. по лінії пришивання тасьми .

4. Припрасувати .

5. Вирізати смужку тканини (Д.см. = Д.заст. + 2 см, Шир.см. = 3,5-4 см).

6. Накласти тасьму на ліву пілочку, згином встик до зубців застібки і наживити булавками .

7. Накласти смужку на застібку з в/б, урівняти зрізи, так, щоб її край став продовженням переднього краю пілочки на вирізаній ділянці .

8. Настрочити пілочку на тасьму „блискавка" зі смужкою.

9. Застібку розстібнути.

10. Обшити ліву пілочку підбортом .

11. Вивернути, виметати.

12. Обшити праву пілочку підбортом ш/ш = 0,5 см.

13. Вивернути, виметати.

14. Застібку застібнути.

15. Накласти праву пілочку на ліву, суміщаючи лінії напівзаносу, а також зріз горловини і низу і сколоти булавками .

16. 3 в/б виробу вільну тасьму приколоти до підборта правої пілочки 17. Застібку розстібнути .

18. Настрочити тасьму на підборт 

Професійна спрямованість. Різні види обробок застібок, одна з

яких описана вище, дозволяють робити

вироби різними за зовнішнім

виглядом. А використовується в основному у вигляді обробки. 

Новизна

.

Супатна

застібка

на

тасьму-«блискавку»

на

сьогодняшний день надзвичайно актуальна.Єдекілька способів зробити її непримітною.Один їз способів – простий і швидкий –вам запропоновано. 

Застосування в учбово-виробничому процесі. Різноманітне

застосування застібок у виробах, дозволяє розвивати в учнів художній смак, що необхідне при підготовці висококваліфікованих фахівців . Обробка потайної застібки на тасьму-«блискавку» № з/п

Назва операції

Т.У.виконання

32

Графічне зображення,фото

1

Обробка лівої пілочки

На лівій пілочці намітити місце розташування застібки,і вирізати ділянку у вигляді продовгуватого прямокутника,та надсікти в кутиках під кутом 45 °. Вирізати смужку тканини. Довж.смужки = довж.застібки+ 2 см. Ширина смужки=3,5- 4,0см.

2

Обробка лівої пілочки

Припуски заметати виворітню сторону по пришивання тасьми припрасувати

3

Обробка лівої пілочки

Накласти тасьму на ліву пілочку, згином упритул до зубців застібки і наколоти булавками. Далі, накласти смужку на застібку з в/б, урівняти зрізи так,щоб її край став продовженням переднього краю пілочки на вирізаній ділянці. Наметати тасьму “блискавку” зі смужкою на пілочку.

33

на лінії і

4

Обробка лівої пілочки

Настрочити тасьму “блискавку” зі смужкою на пілочку,по прямокутній формі вирізаної ділянки Ш\Ш настрочування 0,1-0,2 см від згину. Застібку розстібнути.

5

Обробка лівої пілочки

Обшити ліву пілочку підбортом. Накласти готовий підборт на пілочку, урівняти зрізи,сумістити всі контрольні знаки. Обшиваєм ш/ш 0,5-0,7 см.

6

Обробка лівої пілочки

Вивернути підборт на виворітню сторону і виметати, з боку підборта, утворивши кант з пілочки. Припрасувати в готовому вигляді.

34

7

Обробка правої пілочки.

Наметати підборт на пілочку. ш/ш 0,4-0,6см.

8

Обробка правої пілочки.

Обшити праву пілочку підбортом ш/ш 0,5-0,7 см.

9

Обробка правої пілочки.

Застібку застібнути. Накласти праву пілочку на ліву,суміщаючи лінії півзаносу, а також зріз горловини і низу , сколоти булавками.

10

Обробка правої пілочки.

З виворотнього боку вільну тасьму приколоти до підборта правої пілочки(не захоплюючи основну деталь куртки).

35

11

Обробка правої пілочки.

12

Зовнішній вигляд

Застібку розстібнути і настрочити на підборт.

36

Види капюшонів

37

Обробка капюшона № з/п

Назва операції

Т.У.виконання

1

Викроїти капюшон.

Викроїти капюшон – верхній (дві деталі) і нижній (дві деталі)- з основної тканини. Обробити по черзі верхній і нижній капюшони.

2

Зметати і зшити деталі капюшона.

Скласти дві деталі верхнього (нижнього) капюшона , лицьовою стороною всередину , зрізи порівняти, і зметати по середньому зрізу ш/ш 1,7-1,9 см. Зшити. ш/ш 1,8-2,0 см.

3

Розпрасувати шви.

Припуски на шви розпрасувати. Розметати і розстрочити.

4

Розстрочити шви.

Ш/ш розстрочувальної строчки 0,81,0 см.

5

З’єднати дві частини капюшона (верхній з нижнім).

Скласти верхній і нижній капюшон лицьовими сторонами всередину. Сумістити контрольні знаки (середину верхнього і середину нижнього капюшона), порівняти зрізи . Зметати дві деталі по верхньому зрізу капюшона ш/ш0,4-0,6см. Обшити капюшон по верхньому зрізу ш/ш0,5-0,7 см.

6

Готовий капюшон.

Вивернути і виметати шов обшивання . Припрасувати в готовому вигляді.

38

Графічне зображення, фото

З’єднання капюшона з горловиною № з/п

Назва операції

Т.У.виконання

1

Вметати капюшон в горловину виробу.

Готовий капюшон вкласти в виріб так, щоб співпали -лицьові боки верхнього капюшона і виробу; і лицьова сторона підкладки з нижнім капюшоном.

2

Сумістити Сумістити контрольні точкиконтрольні точки середина капюшона і середина спинки,кінці капюшона –і кінці уступів пілочок, або розташувати капюшон до кінця борту. Зрізи капюшона і зрізи горловини вирівняти.

3

Вметати капюшон в горловину.

Вметати , окремо верхній капюшон в горловину виробу, і нижній капюшон в горловину підкладки Ш\Ш вметування 0,7-0,9 см.

4

Вшити капюшон в горловину.

Вшити капюшон в горловину. Ш\Ш вшивання 0,8-1,0 см.

6

Скріпити шви вшивання верхнього капюшона з швами вшивання нижнього капюшона.

Скріпити припуски на шви. На ділянках - від уступа (якщо є )до уступа ,ручни-ми стібками на відстані 0,1 см. від швів вшивання нижнього капюшона і вшивання верхнього капюшона в горловину.

39

Графічне зображення, фото

Висновки Виробниче навчання є основою професійної підготовки учнів. Воно має створювати економічні і організаційні умови для стимулювання якісної і продуктивної праці, ініціативи і підприємливості. Важливим етапом виробничого навчання є робота в навчальних майстернях. Тут учні послідовно освоюють прийоми і способи виконання ручних, машинних і волого-теплових робіт для виготовлення одягу, найбільш характерні поєднання прийомів і операцій, оволодівають сучасними способами виконання робіт. Розроблені системи і методи навчання дають змогу вдосконалити навчальний процес, науково організувати його і забезпечити міцні знання і вміння учнів. Інструкційно-технологічні карти в комплексному поєднанні з іншими методами служать безпосереднім керівництвом на уроках виробничого навчання, як для учнів, так і для майстра. Учні, користуючись інструкційно-технологічними картами, краще запам'ятовують послідовність і технічні умови виконання тієї чи іншої операції, здійснюють самоконтроль, більш успішно вивчають термінологію швейного виробництва. Для того, щоб пошити гарний, зручний одяг, великого значення набуває кожний етап виготовлення виробу — від ручних стібків до прасування готових моделей. У збірнику розглянуто деякі моделі жіночого і дитячого одягу, малюнок моделі, технологічна послідовність обробки моделі. Якісна обробка деталей одягу не залежить від напряму моди, оскільки технологія обробки основних деталей і вузлів не зазнає змін. Способи обробки деталей і вузлів одягу наочно зображені в збірнику у формі алгоритму. Послідовність технологічної обробки кожного варіанта тієї чи іншої деталі, технічні умови її виконання, малюнки (фотографії) дають можливість послідовно виконувати те, що зображено на малюнках(фотографіях) і описано в тексті. Потрібно також, звернути увагу на нумерацію технологічних операцій. Крім інструкційно-технологічних карт, учні можуть використовувати й інші засоби навчання, які їм необхідні в певному випaдкy.

40

41

Список використаної літератури 1. Борецька Є.Я., Борецький М.М., Пухальська А.П.- Моделі одягу, Львів,Видавн. «Світ» ,2000р.

2. Борецька Є.Я. та ін. – Легкий жіночий і дитячий одяг: Навч. Посібник, Київ, «Вища школа»,1995р.

3. М.В.Головіна, В.М.Михайлець – «Технологія крою і шиття», видавництво «Техніка» 1976 р.

4. Сара Дороти, Полная Энциклопедия кройки и шитья, Москва, «Эксмо»,2004г.

5. Е.П.Мальцева – «Матеріалознавство швейного виробництва», Москва, Легпромбытиздат. 1986 р.

6. Д.А.Маслюченко – «Конструювання і моделювання сучасного жіночого одягу», Київ, «Техніка» 1981 р 7. Синяков А.Б. и др.- Технология швейного производства,Москва, «Легкая индустрия»,1972г.

8. Труханова А.Т. – Иллюстрированное пособие по технологии верхней одежды, Москва, «Легкая индустрия»,1971г.

9. Школа практических знаний- «Как шить красиво», Москва, «Мир» 1990 р.

10. Е.Н.Юдина «Шейти сами». Редакционно издательский центр «Культ. информ.прес», соціально коммерческая фирма «Человек» 1992 г.

11. Періодичне видання журнала «Burda» № 1-12/2006 р.,2007р.,2008р.,2009р..

12. Періодичне видання

журнала

р.,2007р.,2008р.,2009р..

13. Мережа «Іnternet»

42

«Ательє»

№

1-12/2006

Додатки

43