Issuu

Відповідність та узгодженість вимог законодавства у сфері захисту персональних даних та Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень частин 1, 2 статті 32, частин 2, 3 статті 34 Конституції України Приводом для розгляду справи на пленарному засіданні Конституційного Суду України відповідно до статей 39, 40 Закону України „Про Конституційний Суд України“ стало конституційне подання Жашківської районної ради Черкаської області. Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 93 Закону України „Про Конституційний Суд України“ була практична необхідність у з’ясуванні та офіційній інтерпретації положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України в аспекті таких питань: – що слід розуміти під інформацією про особисте і сімейне життя, зокрема, чи належить така інформація до конфіденційної інформації про особу; – чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте і сімейне життя. Потреба в офіційному тлумаченні вказаних положень Конституції України автор клопотання обґрунтовував наявністю практичної необхідності у їх з’ясуванні та офіційній інтерпретації з метою забезпечення конституційного порядку у сфері реалізації конституційних прав на інформацію та невтручання в особисте і сімейне життя людини, зокрема посадової особи. При дослідженні матеріалів справи Конституційним Судом України були також враховані позиції Голови Верховної Ради України, Прем’єрміністра України, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національної академії прокуратури України, Національного університету „Юридична академія України імені Ярослава Мудрого“, Національного університету „Одеська юридична академія“. Вирішуючи порушене в конституційному поданні питання, Конституційний Суд України виходив з такого. 1. Згідно з Конституцією України: - людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19); - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21); - кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості (стаття 23);