Газета Енергія №28 (1066) - 11.07.13 р. 1328

Наша енергія— наше майбутнє

Щотижнева газета

№28 (1066) Четвер, 11 липня 2013 року

До роботи сумлінно і з відповідальністю Завжди панує ділова атмосфера на щиті загальностанційних пристроїв, куди за допомогою різноманітних датчиків постійно подається інформація про хід основних технологічних параметрів роботи установок спецводоочищення, зокрема, СВО-2 – системи очищення теплоносія, який виводиться з першого контуру ядерної установки; СВО-3 (очищення вод спецканалізації); СВО-4 – системи очищення боровмістких вод; СВО-5 – очищення продувочної води парогенераторів та інше. А ще на цю щитову виводяться параметри роботи установок зі спалювання водню, розміщено ключі для здійснення важливих технологічних перемикань. Здійснюється тут й контроль поступання трапних вод та облік утворення рідких радіоактивних відходів. І трудяться тут самовідданні фахівці, серед них оператор СВО Тетяна Анощенко, яка після закінчення Львівського політехнічного інституту вже більше двох десятиліть працює на Рівненській АЕС. Ганна Бевська, оператор теплопункту, на РАЕС уже 32 роки. З основним

На блоках РАЕС

завданням – управлінням і контролем за роботою систем спецводоочищення вони справляються успішно. Специфічна робота у старшого апаратника блочно-знесолювальної установки Валентини ЛіпІної, яка у свій час закінчила Ярославський хіміко-механічний технікум. Трудову біографію розпочинала на тамтешньому шинному заводі, на Рівненській АЕС уже 30 років. Її колега Світлана Ніколаєва прибула на станцію у 1989-му, здобула освіту у Київському енергетичному технікумі і не розчарована, що поєднала свою долю з РАЕС. На знімку вгорі Тетяна АНОЩЕНКО та інженер-технолог Сергій ПЛЄХАНОВ на щиті загальностанційних пристроїв. Внизу -– Валентина ЛІПІНА (ліворуч) та Світлана НІКОЛАЄВА заповнюють оперативний журнал та добову відомість роботи БЗУ.

ППР-2013

Опираючись на набутий досвід та професіоналізм

Під час проведення ППРів чи не найбільше робіт мають виконати ремонтники нашого цеху. Так, у ці дні нами здійснюється ремонт 2-ої системи безпеки (арматури, обертових механізмів, теплообмінників та трубопроводів на енергоблоці №1); проводиться капітальний ремонт ГЦН 2-3 (повний контроль насосів із заміною дефектних деталей); капітальний ремонт другого і третього парогенераторів та поточний ремонт першого, четвертого, п'ятого і шостого, – зачищення поверхонь металевих конструкцій, проводиться ряд робіт на головних циркуляційних трубопроводах. Зазначу, що на ремонті парогенераторів задіяно й персонал АРС, який проводить реконструкцію ущільнюючих поверхонь 2-го контуру. Загалом ремонт енергоблоку йде, як і планувалось, згідно з графіком. Всього на ньому зайнято 4 дільниці ЦРТМУ: з ремонту обертових механізмів (начальник дільниці Юрій Васильєв), з ремонту посудин та трубопроводів (Леонід Чугай), з ремонту арматури (Віктор Лопатін) та дільниця з ремонту, реконструкції устаткування, очищення поверхонь нагріву, металоконструкцій та систем локалізації аварій (Іван Ковалик). Всього – близько 100 працівників. Що важливо – необхідними матеріалами та запчастинами ми зараз забезпечені, й досвід ведення таких робіт у персоналу є. У названих колективах працюють вже бувалі ремонтники, які мають по десятку-два, а то й більше років стажу, отож діляться досвідом з молодим поповненням. Є впевненість, що колектив нашого цеху з поставленим завданням справиться. Леонід САХНЮК, заступник начальника ЦРТМУ

Станом на 8 годину 10 липня в роботі перебувають три енергоблоки Рівненської АЕС із сумарним навантаженням 1745 МВт. Діє диспетчерське обмеження. Зауважень до роботи основного устаткування діючих енергоблоків та персоналу немає. На енергоблоці №1 (ВВЕР-440) – 32 доба середнього планово-попереджувального ремонту. Другий канал системи безпеки переведено у режим «чергування». Триває перевантаження ядерного палива в активній зоні реактора. Виконується модернізація ущільнювальної поверхні другого контуру парогенераторів. Проводиться ремонт турбогенераторів, трансформаторів. Усі роботи ведуться згідно з графіком. За минулу добу енергоблоками Рівненської АЕС вироблено 42,1 млн. кВтг електроенергії, з початку місяця – 378,8 млн. кВтг та з початку року – 7 млрд. 820,5 млн. кВтг електроенергії. Порушень меж і умов безпечної експлуатації не було. Радіаційний, протипожежний та екологічний стан на РАЕС і прилеглій території не змінювався й перебуває у межах діючих норм. Прес-центр УІ та ЗГ РАЕС

За даними АСКРО За даними системи АСКРО Рівненської АЕС на проммайданчику та в зоні спостереження РАЕС за період з 02.07.2013 по 08.07.2013 року радіаційні показники становили: – активність газо-аерозольного викиду енергоблоків Рівненської АЕС склала: ІРГ – 0.159%, ДЖН – 0.154%, йод – 0.008% від допустимого викиду; – активність скиду в річку Стир становить: по Сs-137 – 0.108%, по Co-60 – 0.046% від допустимого скиду; – потужність дози гамма-фону в населених пунктах зони спостереження становила 0.08 – 0.13 мкЗв/год і не перевищувала значень природного фону.

Підсумки роботи РАЕС за червень 2013 року У червні 2013 року Рівненською АЕС було вироблено 1 млрд. 178 млн. кВтг електроенергії, це склало 100,7 % планового завдання. З початку року вироблено 7,44 млрд. кВтг електроенергії, що відповідає 100,4 % плану. Коефіцієнт використання встановленої потужності (Кввп) за червень становить 57,7%, з початку року – 60,4 %. Коефіцієнт готовності за місяць (Кг) – 79,5%, з початку року – 72,3%. У червні 2013 року працювали три енергоблоки. Виробництво електроенергії ними склало відповідно 73, 666 та 439 млн. кВтг. Енергоблок №2 (ВВЕР-440) впродовж місяця перебував у резерві.

7 червня після завершення середнього планово-попереджувального ремонту енергоблок №4 (ВВЕР-1000) підключено до енергомережі. Під час ППРу, який тривав 55 діб, виконано середні ремонти реактора, турбогенератора, середні та капітальний ремонти парогенераторів, поточні та капітальні ремонти головних циркуляційних насосів, поточний ремонт компенсатора об’єму. А також ряд надрегламентних робіт, спрямованих на підвищення безпеки та продовження

терміну експлуатації енергоблоку. Енергоблок №1 (ВВЕР-440) 9 червня виведений у планово-попереджувальний ремонт. Ремонт вважається середнім та розрахований на 54 доби. Під час ППРу планується виконати: • перевантаження ядерного палива; • середній ремонт реактора; • поточний та капітальний ремонти турбін; • середні ремонти генераторів; • поточні та капітальні ремонти парогенераторів; • поточний ремонт компенсатора об’єму; • капітальні та поточні ремонти головних циркуляційних насосів. Також заплановано виконати низку надрегламентних робіт, спрямованих на підвищення безпеки. Серед таких – ремонт із заміною ущільнень колекторів другого контуру парогенераторів, ремонт підігрівача високого тиску ПВТ-7. Здійснюватиметься й значний обсяг робіт за Програмою управління старінням. У рамках цієї Програми проводитиметься обстеження будівель та споруд й виконуватиметься контроль металу основного обладнання першого контуру. Прес-центр УІ та ЗГ РАЕС

№28 (1066) 11 липня 2013р.

2

Фахівці РАЕС – голови екзаменаційних комісій

Атомні новини. Україна. Світ Щоб моніторити стан АЕС

Днями на Южно-Українській атомній електростанції відкрили офіс Всесвітньої асоціації операторів, що експлуатують АЕС. Як повідомляє прес-служба АЕС, ідея створення представництв ВАО АЕС безпосередньо на промислових майданчиках атомних станцій виникла після аварії на АЕС Фукусіма в Японії. ЮУ АЕС стала другим майданчиком у нашій країні, де відкрилося подібне представництво. Незабаром вони будуть функціонувати на всіх українських атомних станціях. За словами офіційного представника ВАО АЕС на Южно-Українській станції Дмитра Альмікеєва, створення представництв пов'язане з необхідністю більш детального моніторингу експлуатаційного стану АЕС. Мета, яку переслідують у Всесвітній асоціації, – здійснювати прямий зв'язок з атомними електростанціями, підвищувати надійність і безпеку енергоблоків шляхом поширення передового досвіду і оперативно інформувати асоціацію про події на атомних станціях з метою швидкого реагування на них.

Японія та Узбекистан будуть спільно видобувати уран – перспективи

Японська національна корпорація нафти, газу та металів (JOGMEC) разом зі своїми узбецькими колегами планує здійснювати видобування урану в Узбекистані. Це рішення прийняли з метою забезпечення стабільних поставок урану для можливості перезапуску атомних електростанцій Японії. Згідно з умовами операції, JOGMEC і державні особи Узбекистану повинні проводити спільні дослідження протягом п'яти років, а також перевірити кількість і якість уранових родовищ в Узбекистані. Також відомо, що у Японії немає власних покладів урану, тому вона змушена цілком імпортувати даний вид сировини. Уран використовується на АЕС, велика частина з яких не може активно діяти після ядерної кризи на АЕС "Фукусіма" в 2011 році. На сьогоднішній день основними виробниками урану є Канада та Австралія, однак Японія зацікавлена у ​​ співпраці в цьому напрямку з країнами Центральної Азії, у яких також є значний запас цієї цінної сировини. Варто відзначити, що Індія також висловлювала зацікавленість у поставках урану з Узбекистану. За словами Кувандика Санакулова, генерального директора Навоїйського гірничо-металургійного комбінату, на підприємстві існує 6 геотехнологічних рудників підземного вилуговування, що відпрацьовують запаси 13 родовищ урану з глибиною залягання рудних тіл від 120 до 600 метрів. Основна частина приросту видобутку урану припадає на нові родовища, на яких заплановано будівництво рудників, що включають в себе повну інфраструктуру.

До 2020 року КНР збільшить потужність АЕС на 30 млн. кВт

До 2020 р. в Китаї планується збільшити потужність атомних електростанцій до 58 млн. кіловат. У наступні сім років будуть побудовані АЕС загальною потужністю 30 млн. кіловат. Про це повідомлялося на конференції "Атомна енергія в 21 столітті" в Петербурзі. В даний час у КНР будується 28 АЕС загальною потужністю 30,57 млн. кіловат. Ця кількість складає 41% від усіх атомних електростанцій, що будуються в світі. У країні схвалено зведення ще 4 атомних енергоблоків. Всього в Китаї працюють 17 АЕС загальною потужністю майже 15 млн. кіловат. За словами виконавчого директора Міжнародного енергетичного агентства Річарда Джонса, Китай залишиться лідером у світовому попиті на енергоносії в найближчі роки.

Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості (СНУЯЕтаП) є одним з найбільших вузів Європи, де здійснюється підготовка кадрів для атомної енергетики. Його історія розпочалась у 1996 році, коли на базі Вищого військово-морського інженерного училища, його факультету з підготовки спеціалістів для атомної енергетики, був створений цей вищий навчальний заклад. За 17 років зі стін СНУЯЕтаП випущено більше 7 тисяч спеціалістів. Цього року університет закінчили 490 спеціалістів та 50 магістрів. Однією з обов’язкових форм роботи з персоналом згідно з «Положенням про організацію роботи з персоналом ДП «НАЕК «Енергоатом» є робота зі студентами і забезпечення зв’язків із навчальними закладами. Відповідно до затвердженого графіка взаємодії ДП «НАЕК «Енергоатом» з провідними навчальними закладами України (СНУЯЕтаП, НТУУ «КПІ» та ОПУ), що здійснюють підготовку кадрів для атомної енергетики, фахівці АЕС беруть участь у роботі екзаменаційних комісій із захисту дипломних робіт. Також проводиться читання лекцій для студентів та викладачів вузів провідними інструкторами НТЦ АЕС. Нещодавно, у червні 2013 року, в місті Севастополь у складі Державної екзаменаційної комісії СНУЯЕтаП від ВП РАЕС працювали начальник зміни енергоблоків №№3,4 Ігор Петрович Шепета та провідний інструктор НТЦ Ігор Іванович Легкий, які наказом ректора університету були призначені головами екзаменаційних комісій на кафедрах ядерних парогенеруючих установок і автоматизації технологічних процесів та виробництв інституту атомної енергетики. Більшість тем дипломних робіт були пов’язані з питаннями реконструкції й модернізації обладнання енергоблоків, прото-

типами яких стали діючі енергоблоки АЕС, та впровадження нових розробок, спрямованих на підвищення безпеки й надійності роботи АЕС. За результатами навчання у СНУЯЕтаП цього року із 118 молодих інженерів-енергетиків дипломи з відзнакою отримали 18 осіб. Слід відзначити ентузіазм та натхнення викладачів у оснащенні навчальних лабораторій. Особливо вразило те, що студенти не лише можуть побачити обладнання ЦТАВ, яке працює на діючих енергоблоках АЕС (КВП, СУЗ, УКТЗ, САР), але й торкнутися його руками, покерувати ним під час виконання лабораторних робіт. На базі реальних схем та відеокадрів енергоблоку №3 ЗАЕС створено електронний тренажер, що дає можливість моделювати технологічні процеси, аварійні ситуації, вплив автоматичного

та дистанційного керування, відмови обладнання. Як бачите, для студентів цього університету створені усі умови для отримання глибоких знань і практичних навичок, які наші майбутні колеги-атомники й продемонстрували під час захисту своїх дипломних робіт. Ігор Легкий, провідний інструктор НТЦ РАЕС

Особистості

Примножує золотий запас РАЕС Головне, як говорить народна мудрість Грузії, не те, скільки ти прожив, а як прожив. Стверджуючи першу частину вислову, Ігор Левицький, провідний інженер з утилізації дорогоцінних металів відділу головного метролога Рівненської АЕС, усміхаючись, говорить: «Цьогоріч уже «стукнуло» 60». А на другу відповів словами Павки Корчагіна, головного героя роману М.Островського «Так гартувалась сталь»: «Не будет мучительно больно». Бо ж по життю іде впевнено, з гордо піднятою головою. Народився Ігор у Воркуті (Заполяр’я) у сім’ї шахтарів. Коли йому виповнилося 9 років, родина переїхала у містечко Соснівку, що на Львівщині. Його біографія – типова для багатьох юнаків 60-х. Після школи – слюсар на шахті «Великомостівська», де трудились батьки, потім два роки служби в Естонії у ракетних військах стратегічного призначення. Після демобілізації – знову на шахті. Але бажання більше знати, самовдосконалюватись, привело його у Львівський політехнічний інститут на енергетичний факультет, де п’ять років освоював спеціальність інженера-електрика. У 1979-му молодий випускник вузу за розподілом прибув на виробничу дільницю налагоджувально-монтажного управління тресту «Електропівденмонтаж», розташовану на проммайданчику Рівненської АЕС. Призначили його інженером з налагодження і випробування обладнання. З того часу й розпочалась «атомна» сторінка у житті Ігоря Богдановича. Трудився сумлінно, наполегливо, у деталях вивчав тонкощі професійної справи. Сил та наснаги додавали його енергійність, оптимізм, молодість та романтика. Крім Рівненської АЕС, був причетний до пуску усіх енергоблоків Запорізької та Южно-Української атомних станцій. У 1992 році в Ігоря Левицького – нове призначення. Він майстер дільниці вантажо-підйомних механізмів (начальник М.А.Рубчинський) тодішнього цеху централізованого ремонту, зараз – ЦРЗС. Через три роки, коли була організована дільниця з ремонту електротехнічного обладнання ЦЦР, йому запропонували очолити цей підрозділ.

– У колективі спочатку було 35 фахівців, – розповідає Ігор Богданович. – Однак з роками його чисельність виросла до 84 осіб. Робота з людьми – не з легких. До кожного слід знаходити індивідуальний підхід, вміти ввійти в положення підлеглих, проявити високу ви-

могливість до них і, в першу чергу, до себе, вміти зробити правильну розстановку персоналу для виконання завдань, де серед найголовніших, як на мене, ремонт і підготовка до роботи полярного крана блоків №3 і №4, що здійснювались перед кожним ППРом.

15 років Ігор Левицький був начальником дільниці. За цей час колектив згуртувався, зміцнів, став великою дружною сім’єю ремонтників, яким під силу здійснення поставлених виробничих завдань, до того ж виконувались вони чітко, якісно і в установлені строки. І сьогодні добрим словом згадує колишній

керівник своїх перших помічників – інженерів та майстрів, яким завжди довіряв, на яких повсякчас покладався. Серед них Мирослав Михайлович Парандій, Василь Степанович Пашкевич, Микола Якович Привроцький… У 2009-му Ігор Богданович перейшов у відділ головного метролога на посаду, яку обіймає й нині.

– Тонкощі нової справи переймати не було від кого, – згадує Ігор Левицький. Допомагали набуті знання у Рівненському «Європейському університеті», де я здобув ще один фах – «економіка підприємства». А практичний досвід почерпнув від інженера ЦТАВ Павла Сташка, за що вдячний йому і по сьогодні. Нова робота вимагає зосередженої уваги і точності розрахунків, які проводяться у числі до 5-го знака після коми. Крім того, важливими є знання з електроніки, адже більшість дорогоцінних металів знаходиться у мікросхемах, транзисторах, діодах… На РАЕС, згідно з положенням про утилізацію дорогоцінних

металів, у кожному підрозділі за це є відповідальні. З ними й тримає безпосередній зв'язок Ігор Богданович. Так, приміром, за 2012-й рік у ВП «Складське господарство» він здав золота більше 3 кг, срібла – понад 1 кг, металів платинової групи – 300 г, що загалом для РАЕС склало чималий прибуток. Як про сумлінного працівника, фахівця, який віддав енергетиці РАЕС понад три десятки літ, та й просто чудову людину, хороші відгуки тих, хто, як мовиться, «з’їв з ним не один пуд солі». Так, зокрема, начальник відділу головного метролога Сергій Яцишин характеризує його як відповідального, висококваліфікованого спеціаліста, який добре знає свою роботу і виконує її якісно та вчасно. Мирослав Парандій, начальник дільниці з ремонту електротехнічного устаткування ЦРЗС, та Петро Нестерчук, начальник технологічного відділу УКБ, знають Ігоря Левицького ще із студентських років, деякий час проживали в одній кімнаті гуртожитку. Оскільки він був уже після армії, то з повагою називали його «дідом». А загалом, відмічають вони, Ігор Левицький прекрасний інженер-налагоджувальник, радіотехнік, телемайстер, цікавий співрозмовник, вірний товариш, оптиміст по життю. Заступник начальника ЦРЗС Леонід Чечелюк зазначає: «Йому притаманні такі риси, як принциповість та вимогливість. Він – за здоровий спосіб життя. Отож надійні «друзі» у нього – спортивний велосипед та плавбасейн». А ще Ігор Левицький хороший господарник, автолюбитель, люблячий чоловік, батько і дідусь. Разом з дружиною Галиною Миколаївною, інженером КНМП «ЕПМ», виростили двох синів, виховують двох онуків. У вільний час він полюбляє податись на тихе полювання, закинути вудочку у швидкоплинні води Стиру, а то й вирушити в похід у Карпати. А ще не забуває побувати у рідній Соснівці, відвідати матір і родину, бо звідти він пішов у світ, бо там, як кажуть, його коріння. Володимир ДАВИДОВ

№28 (1066)

11 липня 2013р.

3

Закохані у досконалу магію цифр

Д

ень бухгалтера відзначається у нашій державі 16 липня. Дата свята вибрана не випадково – цього дня у 1999 році був прийнятий Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Справжній бухгалтер – професіонал своєї справи, а це означає, що всі фінансові операції – від перерахувань у податкову інспекцію до виплат співробітникам – будуть перебувати під його неухильним контролем, незалежно від настрою чи особистих симпатій. Недарма кажуть, бухгалтерія – це п’ята влада, тиха, проте дуже впливова.

– Ті, хто вважають нашу професію нудною й нецікавою, дуже помиляються, – переконані бухгалтери професійно-технічного училища, яке є структурним підрозділом ВП РАЕС. – Ми – закохані у досконалу магію цифр. Головний бухгалтер ПТУ Наталя Пивовар пішла стежиною своєї мами і ні разу не пошкодувала, що обрала цей фах. Як, до речі, і Світлана Трохимчук. Обоє двадцять років тому прийшли працювати в училище. Застали ще той час, коли не було комп’ютерної техніки й доводилося робити всі підрахунки вручну. Перші комп’ютери з’явилися тут після того, як у 1995-му РАЕС взяла під своє крило цей професійно-технічний навчальний заклад. У 2008 році до маленького жіночого колективу, де панує атмосфера доброзичливості й взаємодопомоги, приєдналася й Тетяна Рахуба. Сьогодні на плечах трьох представниць цієї точної професії лежать великі обсяги робіт, які вони виконують з притаманною їм відповідальністю, скрупульозністю й наполегливістю – займаються нарахуванням заробітної плати педагогічному й адміністра-

Нові можливості

Шановні бухгалтери Рівненської АЕС!

Прийміть найтепліші вітання з наступаючим професійним святом! Хай цей день, як і всі наступні, буде наповнений радістю й щастям, гідним визнанням вашого професійного внеску в загальну справу нашого підприємства. Міцного здоров’я вам, впевненості у власних силах і удачі, та ще, звичайно, щоб дебет завжди дорівнював кредиту!

тивно-господарському персоналу училища, стипендій учням, допомоги з тимчасової втрати працездатності працівників, ведуть облік витрат на харчування дітей (в училищі навчається 270 учнів), облік наявності та руху

квартальні звіти, підбиті баланси... – у цій царині працюють бухгалтери. „Вкрай необхідна й кропітка праця, – розповіла Наталя Володимирівна, – яка визначається ще й найвищими моральними критеріями: поряд-

На подвір'ї рідного ПТУ (зліва направо): Тетяна РАХУБА, Наталя ПИВОВАР та Світлана ТРОХИМЧУК виробничих запасів, необоротних активів і зносу, матеріальних витрат на ремонтно-господарські потреби. Загалом через господарські операції щомісячно проходить більше 700 тисяч гривень витрат ПТУ. Витрати, прибутки, зарплата, аванси,

ністю, чесністю, принциповістю, законністю. Бо була і є основою й підґрунтям фінансового благополуччя трудового колективу, а отже і кожного з його членів.” Олена ЗУБЕНКО Фото Іванни КОВБ

Охорона праці

Порядок – скрізь і в усьому День охорони праці, який традиційно проводиться на РАЕС у перший тиждень кожного місяця, відбувся 3 липня під головуванням генерального директора станції Павла Павлишина. Виступаючи перед присутніми на нараді керівниками підрозділів та служб АЕС, головний інспектор підприємства Юрій Павлов звернув увагу на те, що з 9 липня розпочне роботу комісія НАЕК «Енергоатом» з перевірки стану ОП на РАЕС. Отож закликав усіх присутніх провести до цього активну підготовку. У свою чергу начальник відділу ОП РАЕС Сергій Майданюк зауважив, що слід поліпшити санітарну обробку сатураторів, їх технічне обслуговування. Адже кількість користувачів з настанням спекотної пори значно зросла. Далі прозвітувались про стан ОП відповідальні за напрямками роботи на АЕС, керівники основних підрозділів і служб за передбаченою тематикою. Зауваження, які виникали в ході перевірки з ОП у колективах станції, занесені у протоколи, розроблені заходи щодо їх ліквідації. Призначено відповідальних та намічено терміни виконання. До центральної комісії звернень не було. Підсумки Дня ОП підбив генеральний директор станції. Павло Яремович вказав на приведення до порядку роботи сатураторів та дотримання норм температурного режиму у приміщеннях РАЕС.

– Вентиляція має працювати нормально, –акцентував він. – А охорона праці на підприємстві повинна бути на вищому рівні. Керівникам слід міняти психологію, вимоги з ОП доносити до кожного. Павло Павлишин зажадав повного порядку на виробництві, щоб він панував скрізь і в усьому. Володимир ДАВИДОВ

В онкодиспансері запрацював другий лінійний прискорювач

Рівненські онкологи отримали потужну зброю для боротьби з раком. В обласному онкодиспансері запустили другий лінійний прискорювач і відкрили капітально відремонтоване радіологічне відділення. Щороку хворих на рак в області стає все більше. Якщо торік таких було 18 тисяч, то цьогоріч вже 19 тисяч 700. З них 157 – це діти. Щорічно, за підрахунками медиків, майже три тисячі онкохворих потребують променевої терапії на лінійному прискорювачі. З серпня 2011 року в рівненському онкодиспансері працює лінійний прискорювач,

закладом боротьби з раком. Минулого тижня променевий центр відвідав міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков. Він ознайомився з прогресивними методами лікування та відкрив капітально відремонтоване радіологічне відділення онкодиспансеру.

– Ті умови, які створені для хворих, мене

Під час відкриття радіологічного відділення який подарував фонд Ріната Ахметова «Розвиток України». Завдяки цьому рівненські онкологи стали лікувати пацієнтів за найсучаснішими технологіями. Так, у центрі променевої терапії повний курс лікування пройшли понад 850 пацієнтів. У 40 відсотків спостерігається позитивна динаміка одужання. Завдяки таким показникам рівненський онкодиспансер стає потужним українським

вразили, – зазначив пан Проскуряков. – Думаю, що не кожен закордонний заклад аналогічного профілю може похвалитися таким обладнанням і підбором кваліфікованих фахівців. Міністр також вручив сертифікат на придбання нового обладнання. Зокрема, коагулометра, який дозволить робити аналізи крові безпосередньо в медзакладі.

області. – Тому нам виділили з бюджету 30 – Він дуже необхідний, бо нині ми корисмільйонів гривень на другий лінійний притуємося іншими лабораторіями, щоб отрискорювач. Відтак, спеціалізовану допомогу мати цей аналіз. Це тепер зможемо робити в зможуть одержати ще більше онкохворих, а себе, – наголосив головний лікар Рівненськосаме на наближенні якісних медичних пого обласного онкологічного диспансера Грислуг акцентує Президент України Віктор Янугорій Максим'як. кович у рамках реформування галузі охороВодночас у променевому центрі запрацюни здоров’я. вав другий лінійний прискорювач. Завдяки Сьогодні головне завдання керівництва йому вдасться лікувати в 2,5 раза більше паобласті – добитися для променевого центру цієнтів. Якщо на першому лінійнику за зміну статусу національного. Оскільки багато паприймали 15 пацієнтів, то на новому – до 40. цієнтів звертаються до Рівного з інших обАдже новий прискорювач потужніший і має ластей, бо знають про сучасне обладнання та більше додаткових функцій. кваліфікованих фахівців онкодиспансеру.

– Його переваги в тому, що тут є декілька – Коли онкохвора людина звертається з іннових функцій. Найперша, це автоматичне контурування пухлини та критичних органів, – наголосила завідувач променевого відділення №1 Тетяна Щегловська.

– Для лікаря це дуже важливо, бо ми зможемо більше проконтурувати пацієнтів і більше їх пролікувати. Другий лінійний прискорювач в онкодиспансері з’явився завдяки співпраці держави та благодійників, оскільки ще під час відкриття на його базі променевого центру Президент УкраНове обладнання для онкодиспансеру їни Віктор Янукович пообіцяв виділити держкошти на його дооснащення. Він дотримав шої області, то ми не маємо права відмовити. слова, і Рівненщина отримала кошти на заТому сьогодні всі наші сили направлені на те, щоб цей центр променевої терапії отримав купівлю другого лінійного прискорювача, статус національного, – підкреслив Василь акцентував голова Рівненської облдержадміністрації Василь Берташ.. Берташ.

– Глава держави розуміє проблему заВолодимир МИКОЛАЙЧУК хворюваності на рак, – зазначив керівник

№28 (1066) 11 липня 2013р.

4 Спорт

Наші важкоатлети – призери чемпіонатів Європи

ташованого на узбережжі Егейського моря, Кузнецовські важкоатлети ще раз довели чемпіонату Європи з важкої атлетики з’їхалися досвідчені спортсмени з 27 європейсвою міць і силу, успішно виступивши на серед ветеранів кандидат в майстри спорту ських країн (272 чоловіки і 43 жінки). двох престижних чемпіонатах Європи. Юрій Шинкарук та майстер спорту Сергій Сергій (ваг. кат. +105 кг) і Один із них – відкритий Юрій (ваг. кат. 94 кг) виступали чемпіонат Європи і WPA з в одній віковій категорії – 35-39 пауерліфтингу та жиму лежароків. У боротьбі за І місце Юрій чи проходив у місті ІллічівШинкарук поступився азербайську Одеської області. Усі троє джанцю, але обійшов представспортсменів, які представляли ника зі збірної Німеччини, і з Рівненську АЕС у складі збірної сумою двоборства 260 кг посів ДП НАЕК „Енергоатом”, показаІІ місце. Сума двоборства Сергія ли блискучі результати, посівши Якубишина – 231 кг і призове ІІІ перші сходинки п’єдесталу. місце. Результат майстра спорту за У командних результатах ліверсією WPA Сергія Сидорчука дирувала збірна Німеччини, з відділу технічного контролю другою стала збірна України, (вагова категорія до 100 кг) у третьою – з Росії. вправі „жим лежачи в екіпіюСпонсорами поїздки кузневанні” – 190 кг. Сума триборства Сергій Якубишин (перший справа) на третій цовських важкоатлетів-ветераЮрія Шинкарука з електроцеху сходинці п'єдесталу пошани нів на чемпіонат до Туреччини (вагова категорія до 110 кг) у стали молодий підприємець змаганнях з пауерліфтингу скламіста Євген Павлишин та ПП „Лілія Капітал”. ла 595 кг; Сергія Якубишина з КДЮСШ УСР Якубишин, котрі виступали у складі збірної Наразі спортсмени наполегливо тренуються (вагова категорія до100 кг) – 430 кг. команди України. для участі у Кубку світу, який проходитиме в Срібну і бронзову нагороди привезли з До турецького містечка Кушадаси, роз-

Літній відпочинок якраз у розпалі. Відпрацювавши трудовий тиждень, мешканці нашого міста збирають валізи, беруть палатки й направляються на відпочинок до озер та річок. А який відпочинок у спекотну пору без засмаги на сонці та купання на воді, катання на човнах, водних лижах та інших водних розваг?! Так ось, щоб не зіпсувати свій відпочинок на природі, необхідно пам’ятати про правила поведінки на воді: • купатися слід тільки у спеціально відведених для цього місцях; • пірнати у воду дозволяється там, де відсутні сторонні предмети (коріння дерев, скло, каміння, різні металеві та бетонні конструкції); • запливати на значну відстань від берега на човнах, надувних матрацах без рятувальних жилетів не дозволяється; • якщо ви не впевнені у своїх силах, умінні добре триматися на воді, то безпечніше знаходитись у ній близько берега; • дітям шкільного та дошкільного віку перебувати на водоймах без нагляду дорослих забороняється; • купатися у воді в стані алкогольного сп’яніння не дозволяється; • якщо ви надмірно спітніли від переходу чи спортивних ігор, то необхідно дати тілу охолонути й лише після того за-

Н

а РАЕС є чимало чудових рибалок. Один із них – слюсар сантехдільниці ЦТПК Микола Макарович Протасевич. Народився він у селі Полонне. Розповідає, що у 1976-му пішов працювати: спочатку в ДБК-3 (пізніше відоме як БУ-2, що зводило житло в Кузнецовську), а з літа 1991-го – на РАЕС. Керівники підрозділу гарно відгукуються про Миколу як робітника, цінують його працьовитість, сумлінність та ставлять нині вже бувалого й досвідченого працівника в приклад іншим. Запевняють, що він працелюб за характером, беручкий, до того ж не обділений від природи прекрасними людськими якостями, через що, стверджують, він цілком заслужено користується повагою й авторитетом у колективі.

ходити у воду. Якщо ви побачили, що людина тоне, або поводить себе неадекватно на воді (час від часу занурюється і виринає на поверхню, на перший погляд може здатися наче б грається), необхідно, не вагаючись, підпливти до постраждалого для рятування ззаду, охопити його під пахви або взяти за волосся й, не даючи можливості захопити себе, повернути обличчям догори, пливти до берега. На березі слід терміново розпочати реанімаційні заходи, пам’ятаючи, що будь-яке зволікання суттєво зменшує шанс на порятунок постраждалого. Насамперед постраждалому необхідно піднести до носа ватку, змочену нашатирним спиртом, а також потерти нею виски. Також обов’язково слід на місце пригоди викликати швидку медичну допомогу за телефоном 103 та рятувальну службу, при цьому назвати місце, де це трапилось, і забезпечити зустріч швидкої карети, рятувальників. Якщо у постраждалого, який лише наковтався води, свідомість збережена, його необхідно роздягти, обтерти насухо та укутати. З метою звільнення шлунку від води та попередження нудоти, доречно спровокувати блювання через подразнення пальцем кореня язика потерпілого та задньої стінки горла.

Якщо постраждалий перебуває без ознак свідомості, але самостійно дихає і в нього прослуховується серцебиття – то йому слід розстібнути одяг, що стискає, очистити порожнину рота та глотки від слизу, води, мулу, піску, блювотних мас, швидко покласти животом на стегно зігнутої ноги рятувальника і різкими поштовхоподібними рухами стискати бокові стінки грудної клітки впродовж 10-15 сек. з метою видалення води з легенів потерпілого. У разі відсутності серцебиття та самостійного дихання, починають робити штучне дихання і закритий масаж серця. Водночас треба контролювати ефективність реанімаційних заходів, що проводяться. При транспортуванні постраждалого до лікарні не слід забувати про небезпеку западання язика, слідкувати за наявністю самостійного дихання та пульсу. Пам’ятаймо, що виконуючи правила поведінки на воді, ви забезпечите собі й оточуючим вас змістовний, незабутній, насичений усякими розвагами, спортивними іграми відпочинок, який надасть вашому організму заряд бадьорості на весь наступний робочий тиждень. Микола Гладіч, технічний інспектор праці ЦК Атомпрофспілки

Найбільші рибальські трофеї та громадська позиція Миколи Протасевича

А ще наш земляк – відмінний рибалка. Й не лише тому, що чудово розбирається в тонкощах рибальського ремесла і, як своїх п’ять пальців, знає довколишню місцевість, але й через те, що до цієї й справді захоплюючої, а інколи й прибуткової затії ставиться не по-споживацьки, розуміє, що риба потрібна буде людям ще й завтра, і післязавтра. Саме через це, як стверджує, нетерпимо ставиться (й інших закликає так чинити) до браконьєрства. «Правильно зробив Президент сусідньої Білорусі, який на п’ять років повністю заборонив полювання, не дозволив далі знущатися з природи, – говорить він. – Не завадило б подібне запровадити і в нас та ввести заборону й на риболовлю, бо ж дожились, що вже звичайнісіньку жабу не скрізь побачиш!..» Найперша рибальська практика, якою по праву гордиться Микола Макарович, припадає на 70-ті роки минулого століття,

E-mail: gazeta@rnpp.atom.gov.ua Наша енергія— наше майбутнє

Малайзії у листопаді нинішнього року. До престижних європейських змагань спортсменів готували: заслужений тренер України Микола Шинкар, тренери Сергій Левчик, Сергій Якубишин. Важкоатлети щиро вдячні адміністрації, профкому ДП НАЕК „Енергоатом” та особисто О.Личу, профкому Рівненської АЕС, спонсорам за фінансову підтримку і можливість виступити на чемпіонатах. Олена Зубенко

Безпечне перебування на водоймах – запорука вашого здоров'я

Поведінка на воді

До Дня рибалки

Вирішальна спроба Юрія ШИНКАРУКА в боротьбі за срібло

коли ще не скрізь зловживали міндобривами та іншими хімікатами на полях, і та вся отрута пізніше не потрапляла до водойм. Ніхто ще навіть не чув про засто-

Не той тепер улов, не той... сування електропристроїв при ловлі риби, котрі, як виявилось, винищують буквально все живе. Сьогодні не кожен повірить, та в ту пору звичайнісіньке сільське

ЗАСНОВНИКИ: адміністрація та трудовий колектив ВП “Рівненська АЕС“ ДП НАЕК “Енергоатом“

хлопченя з вудкою чи кошиком з-під картоплі навіть у «болоті» за дві-три години легко могло наловити відро прекрасної риби. Найбільшу рибину, як згадує Микола Макарович, свій найвагоміший трофей він упіймав у 1981 році – біля залізничного мосту в Стиру. Це була щука вагою 11 кілограмів і довжиною майже півтора метра. Пригадує, як ледве витягнув її на берег і доправив додому. Та, посміхаючись, стверджує, що потім з неї майже тиждень готували котлети. А по вазі найбільший улов (16 кілограмів) для нього випав наприкінці 80-их, – коли рибалив на ставках у Собіщицях.

– Зараз зовсім не ті улови, – стверджує Микола Макарович, – бо не дбаємо про збереження довкілля, в тому числі річок та озер. Нинішня байдужість ні до чого доброго не доведе, – говорить він. І важко з цим не погодитись. Іван СИДОРЧИК Фото Іванни КОВБ

За редактора Володимир ДАВИДОВ, тел: 64-1-27 Комп’ютерна верстка Валентини МАТВІЙЧУК, тел: 64-3-98 Фото Надії ТИМОФЄЄНКО, тел: 64-1-18

Усміхніться!

– У вас підвищений тиск, – каже лікар пацієнту-рибалці.

– Це наслідки риболовлі...

– Риболовля, навпаки, заспокоює...

– Погоджуся з вами, лікарю. Але я ловлю рибу в забороненому місці. Зустрілися двоє рибалок. Один другому говорить: – Я нещодавно рибу зловив ооось таку, – широко розводячи руками. Другий відповідає: – А я нещодавно рибу зловив, черево їй розпоров, а там три свічки горять. Перший подумав недовго та запропонував: – Давай так: я від своєї риби метр прибираю, а ти в своєї свічки гасиш. Хваляться рибалки.

– Нещодавно зловив рибу – (розводить руками) – ось така!

– Це що! Ось я зловив – у неї очі, як страусові яйця!

– Хлопці! А я зловив і навіть сфотографував! Так одна тільки її фотографія потягла на два кілограми! Йде рибалка й тягне величезного сома кілограмів під 100. Йде – аж згорбився. Назустріч йому інший рибалка з відром карасів і говорить так єхидно: – Що, всього одного зловив?

Газета заснована у січні 1989 року. Свідоцтво про реєстрацію періодичного видання Серія РВ №496/49 від 30 листопада 2007 року.

Газету зверстано в комп’ютерному центрі УІтаЗГ ВП РАЕС. Кольороподіл та друк — видавництво “Медіа”, м.Луцьк, вул. Карбишева, 1. Тел.:(0332) 78-40-69. Тираж 2000 примірників.