№19, 2013
ПЕГАС-ПЕРЕВОДЧИК
В синеву дышит тихо и нежно она, простирает до звёзд свои руки... В день на земле расцветает весна и дрожит вся от сладостной муки....
Дише тихо і легко в синяву вона, простягає до зір свої руки... В день такий на землі розцвітає весна і тремтить од солодкої муки...
Татьяна Опанасенко БЕЛЫ БУСЕЛ
Мне з маленства й дагэтуль здаецца, Што пяшчотным крылом белы бусел Абдымае прабітае сэрца – Журавінавы дол – Беларусі. Ён любоў да Радзімы, нясмела Адлятаючы ў вырай, пакіне Для таго, как не вельмі балела Незагойная рана краіны. Перевод на русский язык Александра Морозова БЕЛЫЙ АИСТ
И поныне кажется мне с детства, Что крылом своим снимает аист боли, Обнимает раненое сердце – Белоруси клюквенные долы. К Родине любовь свою несмело Унесёт с собой в другие страны, Для того, чтоб сильно не болела У страны незаживающая рана. Перевод на украинский язык Александра Морозова БІЛИЙ ЛЕЛЕКА
Ще ізмалку й по сей час здається, Що лелека білий небом лине – Обіймає Білорусі серце, Що аліє полем журавлини. Він своє кохання до країни Відлітаючи у вирій, залишає, Для того, щоб сильно не боліла Незагойна рана ріднокраю. 340