Osnova 4.1

Page 1

SPecialiST RePack

[Введіть заголовок документа] [Введіть підзаголовок документа]

www.PHILka.RU [Виберіть дату]


ЗМІСТ

РАДЕХІВСЬКА ШКОЛА МИСТЕЦТВ 7 ЛЬВІВСЬКЕ УЧИЛИЩЕ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ 11 ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 17 ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ 20 ПІДБУЗЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА-ІНТЕРНАТ «МАЛА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ» 23 МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ «ЗОЛОТИЙ МОЛЬБЕРТ 2014» 25 НАРОДНИЙ МУЗЕЙ ХЛІБА ЛЬВІВСЬКОГО АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНЬОГО КОЛЕДЖУ НУЛП 31 ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ 38 ОСІННЯ ШКОЛА КОНКУРСУ «БОБЕР» 40 ВПЕВНЕНІ КРОКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ ЛЬВІВЩИНИ 46 СПІВПРАЦЯ ЛЬВОВА І КАНАДИ 57 ЛСШ «НАДІЯ» 61 17 РОКІВ МІЖНАРОДНИЙ МАТЕМАТИЧНИЙ КОНКУРС «КЕНГУРУ» 70 МІЖНАРОДНИЙ ІНТЕРАКТИВНИЙ КОНКУРС «КОЛОСОК» - 10 РОКІВ 72 60-РІЧЧЯ ЛЬВІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ЕКОЛОГІЧНО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

1


73

«ЛОЦЕНТУМ» – ШКОЛА ЛЮБОВІ РІДНОЇ ЗЕМЛІ 80

ЧУДОВИЙ СВІТ ДИТИНСТВА 88 КОЛЬОРОВІ ПАРАСОЛЬКИ

90 60-РІЧЧЯ БУДИНКУ ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

92 МИКОЛА ПЕТРЕНКО : «ЖИТИ ПО ПРАВДІ…» 93 СВЯТИЙ МИКОЛАЙ У ДІТОК ОСОБЛИВОЇ ШКОЛИ

94 ЛАУРЕАТ КОНКУРСУ 100 КРАЩИХ ШКІЛ 96

ДОШКІЛЛЯ ЛЬВІВЩИНИ 101

2


3


4


5


6


ОСОБЛИВИЙ КАЛЕНДАР ОСНОВНЕ ЗАВДАННЯ БІЛОЗІРОВОГО КРАЮ – ПЛЕКАТИ ТАЛАНТИ Цей край народив для України багато талантів. Серед них, зокрема, народний артист України, видатний композитор Ігор Білозір, який надихає своєю пам’яттю творців нової цивілізаційної держави. Його ім’я носить і місцева музична школа. Продовжують справу славного Мистця його молодші родимці, котрі розвивають свої таланти у Радехівській районній школі мистецтв. Нещодавно колектив святкував своє двадцятиріччя. За плечима – чимало добрих справ, попереду – ще більше здобутків. Про школу, її становлення та досягнення наша розмова з директором цього поважного закладу, відмінником освіти України ЮРІЄМ МИХАЙЛОВИЧЕМ СУХАРОМ.

– Теоретично все ніби зрозуміло, а як виглядає на практиці?.. Нашу структурну основу як школи творять три головні напрямки діяльності, три відділи естетичного спрямування і перший з них – вокально-хоровий відділ. Самі розумієте, що майстерний хоровий спів вимагає багато знань і вмінь, тому згідно навчального плану юні хористи вивчають такі дисципліни як сольфеджіо, музична література, музикування на музичному інструменті. Це логічно вимагає продовжити удосконалювати свої навики володіння музичним інструментом у інструментальних ансамблях скрипалів, гітаристів, сопілкарів чи бандуристів. А вже ці малі струмочки складають зразковий естрадносимфонічний оркестр «Джерело». Щось подібне трапляється з вокалом та хором – солісти, ансамблі, хор (молодших та старших учнів) із залученням виконавцівінструменталістів утворюють музичний театр «Дивосвіт». Наймасовішим за кількістю учнів та вихованців є хореографічний відділ школи. Тут теж налагоджено навчальний процес згідно навчальних планів, які включають у себе вивчення класичного та народного танцю, теорії і слухання музики, музикування на інструменті, історію мистецтв. Вихованці відділу, окрім занять у класах, мають можливість творчо реалізуватися у різновікових групах зразкового ансамблю танцю «Квітанок», музичного театру «Дивосвіт», займатися у оркестрі «Джерело». Відділ образотворчого та ужиткового мистецтва школи спрямований на вивчення таких навчальних дисциплін як живопис, рисунок, композиція, історія мистецтв та предмети за вибором, а їх велика кількість у нашій школі. Це художня обробка дерева, скульптура і кераміка, писанкарство і витинанка, створення виробів з бісеру та моделювання одягу. Окраса відділу – зразкова студія образотворчого та ужиткового мистецтва. Вихованці відділу з успіхом співпрацюють з театром «Дивосвіт» створюючи ескізи костюмів та декорації до спектаклів а іноді і виконуючи ролі в них. Як ви розумієте інтелектуальне та етичне, естетичне, духовне і фізичне виховання – все це єдина цілісність, котра поєднує роботу всіх структурних підрозділів школи. Різноманітність напрямків роботи дає змогу кожній дитині вибрати заняття до душі, максимально розвинути свої здібності, цікаво і з користю провести вільний час та отримати початкові професійні знання. З упевненістю можна сказати, що у окремий підрозділ школи виокремилися студії раннього естетичного розвитку «Малюк» і «Горішок». Це творче об’єднання отримало назву «Родина» і у Радехівській районній школі мистецтв функціонує вже понад десять років. За цей період сформувався колектив педагогів-однодумців, якими напрацьовано і створено ряд навчальних планів, програм,

– Юрію Михайловичу, розкажіть нам про історію створення вашої школи, хто був ініціатором, які першозадуми вдалося реалізувати?

– Я давно мріяв створити такий заклад, який допоміг би кожній дитині розкрити свої здібності і знайти захоплення до душі. Так сталося 1993 року, коли на базі будинку дитячо-юнацької творчості і була створена РАДЕХІВСЬКА РАЙОННА ШКОЛА МИСТЕЦТВ. Нові вимоги до навчання і виховання, переоцінка історичних фактів, повернення до витоків формування української нації поставили перед освітянами нові завдання, визначили національні пріоритети навчання і виховання, висвітлили нові проблеми, силуетно окреслили нову особистість, яку потрібно було виховувати: громадянина України, патріота та всесторонньо розвинену особистість. Саме виховання справжнього громадянина суспільства – інтелектуально і духовно багатої, гармонійно розвинутої, національно свідомої, соціально адаптованої особистості, здатної вирішувати складні проблеми, які ставить перед нею життя – це мета педагогічного колективу Радехівської районної школи мистецтв. 7


методичних розробок. Зібрано добірку пісенного репертуару, дитячих ігор, створено багато авторських танцювальних постановок, сценаріїв свят. А головне – склалися певні традиції. У студію «Малюк» приходять діти з трьохрічного віку і протягом двох років вчаться співати, танцювати, малювати, а між тим – удосконалюють мову, вчаться спілкуватися один з одним, опановують елементарні норми поведінки. Вони активно відкривають для себе світ за допомогою мистецтва. Студія «Горішок» – наступний щабель у навчанні та розвитку дітей 5-6 років. Ці дітки вже багато знають і вміють застосовувати набуті на заняттях навики. Їх розвиток не обмежується елементарними завданнями чи іграми. На заняттях з малювання, хореографії чи співу вихованці здобувають навіть знання з лічби, розвитку мовлення, вивчають абетку та основні кольори – тобто багато такого, що потрібно знати майбутньому першокласнику. Вони вчаться аналізувати той потік інформації, який несе у собі навколишній світ. Віднедавна до базових навчальних дисциплін цих двох студій введено вивчення англійської мови. Наприкінці занять у «Горішку» більшість дітей вже може самостійно визначити, що їм найбільше подобається і який мистецький напрямок обрати для подальшого вивчення і удосконалення. Використовуючи інноваційні технології, педагоги творчого об’єднання «Родина» досягають основної мети – засобами мистецтва закласти той фундамент, на якому в майбутньому сформується гармонійно і всесторонньо розвинута особистість. Ростуть і розвиваються діти. Разом з цим і їх батьки можуть отримати фахові поради досвідчених педагогів творчого об’єднання «Родина». Маю чітке переконання, що роль батьків у такому розвитку дошкільнят повинна бути не споглядальною, а дуже активною. Саме тому, як у «Малюку», так і в «Горішку», дуже ефективними є форми роботи із залученням батьків: Свята св. Миколая і Різдва, спільні колядування і гаївки, концерти, виставки і навіть театралізовані дійства, а влітку дитячі ігри та розваги, свята на траві. Така форма роботи дуже потрібна, адже багато молодих батьків не мають ні потрібних знань, ні досвіду для того, щоб самостійно почати виховувати у своїх нащадків, насамперед, почуття прекрасного, понять добра і зла, любові до мистецтва та рідного краю. Наше завдання – їм у цьому допомогти. Наступний напрямок роботи в нашій школі є чи не найважливішим. Адже вплив ЗМІ на учнів, особливо старшого шкільного віку, є надзвичайно потужним і всебічним. Будь-яка інформація, що транслюється теле-, радіо-, відео-, аудіоканалами, так чи інакше несе заряд естетичного чи антиестетичного впливу, адже спрямована на максимальне збудження емоцій, почуттів, образного мислення. Завдання школи і позашкілля – не ігнорувати очевидні процеси, не накладати табу, а контролювати ці процеси, створювати своєрідні естетичні кордони щодо антихудожньої інформаційної продукції. В Україні, як свідчить практика, відповідні навчальні програми для шкіл не розроблялися.

Тому й не дивно, що культура ставлення до ЗМІ у молодого покоління не сформована. З 1996 року у Радехівській районній школі мистецтв діє дитячоюнацька телестудія «Радехів». З ініціативи керівника технічних гуртків Михайла Тимрука та за активної моєї підтримки у школі з’явилося своє телебачення! Ба! Навіть канал ефірного мовлення було прораховано! Ми з керівником тоді ще маленького гуртка тележурналістики школи мистецтв з Національної Ради з питань радіо і телебачення привезли набір апаратури, без якої роботу телестудії було неможливо розпочати. 17 років – термін не великий. Але жителі нашого району вже й не уявляють нашого життя без місцевого телебачення. Медіа освіту юного покоління, а подекуди і старших ми продовжили створивши друковане видання – газету духовнопросвітницького змісту. Вже у 2002 році активно розпочала свою діяльність газета «Слово», яку очолив і духовно спрямовує о. мітрат Ярослав Михалюк, а редакційна колегія газети складається виключно з педагогів школи мистецтв. На її сторінках друкуються творчі роботи наших вихованців: це поезія і літературні ессеї, перші журналістські проби пера і роботи образотворчого мистецтва. Часопис відкритий для дописувачів різного віку, тому й цікавий для усіх. Праця редколегії увінчалась великим успіхом, адже газета «Слово» стала лауреатом ІІ премії на Всеукраїнському конкурсі серед друкованих видань духовнопросвітницького напрямку у 2010 році. Моя розповідь про структуру школи і пріоритетні напрямки нашої діяльності буде не повною, якщо не розповісти про дяківсько-катехитичну школу. Створення такого інституту позашкільного навчального закладу логічно виникло на основі тісних зв’язків, постійної і плідної співпраці школи з Церквою. Вперше виконані дитячим хором Марійської Дружини школи мистецтв св. Літургії, колядування і веснянкові дійства, спільно започатковані духовно-просвітницькі вечори, конкурси і фестивалі, створення телепрограм і сторінки духовно-просвітницької газети «Слово» – всі ці справи стали базою для подальшого розвитку навчальновиховного процесу і виникнення нового структурного підрозділу, такого, як дяківсько-катехитична школа. Вихованці школи вивчають Катехизм християнської віри, історію Церкви, літургійний спів, теорію музики та музикування на інструменті, хор, основи диригування. До викладання спеціальних богословських предметів ми залучаємо фахівців з відповідною освітою – священиків, дяка, читця-співця, катехитів. Інтереси дітей не обмежуються тільки навчальним планом. Вони відвідують гуртки за інтересами, вивчають сакральне образотворче мистецтво, церковну архітектуру, писанкарство, журналістику. Для подальшого функціонування навчально-виховного процесу цієї школи плануємо роботу ще ряду гуртків: фольклорного, краєзнавчого, літературнодраматичного та ін. Учнями цієї школи є дівчатка і хлопчики, котрі зараховуються до школи за рекомендаціями церковних громад та парохіяльних священиків району. 8


Через один-два роки навчання вихованці школи вже досить впевнено почувають себе у ролі читців-співців під час церковних відправ, володіють голосом, оперують певною кількістю вивчених церковних наспівів, добре знають календар церковного року. Вивчивши ритуал Служби Божої та інших церковних відправ вони стають незамінними помічниками парохів, користуються авторитетом у своїх громадах. Разом з цим педагоги школи напрацьовують матеріал для укладення навчальних програм з основних предметів, удосконалюючи їх, враховуючи вдалі знахідки чи прорахунки. В кінці навчального року добрим підведенням підсумків навчання у школі дяків стають іспити з основних дисциплін. А найважливіше те, що за час існування школи вже четверо випускників стали студентами Духовних семінарій. – До таких здобутків долучається в педагогічний колектив. Безперечно. Педагоги у мене найкращі! Звичайно ж колектив за ці двадцять років змінювався, зростав, та й, куди правду діти, переживав нелегкі часи. Але ті, які залишились – це справжня творча лабораторія. Кожен вчитель чи керівник гуртка – фахівець високого рівня, а якщо й ні, то з часом таким стане! Повірте, щоб вибудувати такий навчальний заклад, потрібний колектив однодумців, справжніх митців та виховників. Дійсно вдалося підібрати творчих талановитих людей, відданих своєму покликанню, залюблених у свою справу. Залишились люди мистецтва, які добре знають і розуміють мої вимоги стосовно роботи. Але найбільша наша гордість – це молоді вчителі, які колись були нашими учнями. Це означає, що ми у школі працюємо так добре, що змогли привити любов до цієї справи й іншим. Вчителі образотворчого і музичного мистецтва, хореографи працюють вже не тільки в нашій школі, а й у школах району і області. Вони у своїх педагогічних колективах на гарному рахунку, приємно щоразу чути слова вдячності за виховані молоді кадри. Директори шкіл на пряму дзвонять і питають поради про наших випускників-кандидатів для працевлаштування. – Юрію Михайловичу, ви багато згадували про успіхи, яких досягають ваші вихованці. Розкажіть у яких конкурсах вони беруть участь, які перемоги здобувають? Про наші досягнення і перемоги можна розповідати багато, але я згадаю лише останні і найвагоміші з них. Впродовж 20-ти років існування школи її вихованці здобули десятки перемог у всеукраїнських та міжнародних конкурсах, сотні перемог найвищого рівня у обласних фестивалях і конкурсах з різних видів мистецтв.

Насамперед почну з того, що згідно з рейтинговими підрахунками, які щороку проводить Міністерство освіти і науки України, Радехівська районна школа мистецтв входить до числа найбільших позашкільних навчальних закладів нашої держави. У 2009 році школа удостоєна почесного звання «Флагман освіти і науки України». У 2007 році присвоєно, а у 2012 році підтверджено почесні звання творчим колективам школи: «Зразковий» – ансамблю танцю «Квітанок» і студії образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, «Народний» – учительському хору «Просвіта» (наказ № 824 від 18.07.2012 МОНУ). У 2010-2011 навчальному році педагог-новатор Сухар Людмила Іванівна взяла участь у Всеукраїнському конкурсі майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості». Її конкурсна робота отримала високу оцінку – стала Лауреатом ІІ ступеня у обласному рівні конкурсу і була представлена до участі на Всеукраїнському рівні. Людмила Іванівна стала переможцем Всеукраїнського конкурсу «Джерело творчості» у номінації «Заступник директора ПНЗ – 2010» і була нагороджена грамотою МОНУ. Серед випускників школи є чемпіон світу з народної хореографії Степан Бень, який здобув перемогу у чемпіонаті світу з народних танців, що проходив у рамках VII Всесвітньої танцювальної олімпіади в Москві з 30 квітня до 10 травня 2010 р. Займаємось видавничою справою: збірки пісень, хореографічні постановки, методичні розробки видаємо власними силами. А от упорядкування мистецьких збірок «Пам’яті друга» у 2005 році(до 50-річчя від дня народження І. Білозіра) та «Слід на землі» у 2010 році – це вже зовсім інший рівень книгодрукування і тут ми без спонсорів не обійшлися. У 2012 році дитячо-юнацька телестудія «Радехів» стала дипломантом ХХІ Міжнародного дитячого, молодіжного фестивалю аудіовізуальних мистецтв «Кришталеві Джерела» у номінації культурно-мистецька передача. А ось і цьогорічні досягнення з ХХІІ Міжнародного конкурсу аудіовізуальних мистецтв «Кришталеві Джерела»: Дитячо-юнацька телестудія «Радехів» - Лауреат ІІ ступеня у номінації «Культурно-мистецька телепередача» за програму «Новорічна щедрівка» і Лауреат ІІ ступеня дитячо-юнацька радіостудія «Радехів» у номінації «культурно-мистецька радіопрограма» за радіопрограми циклу «Мистецькі джерела». Віднедавна у портфоліо керівника теле-радіостудії «Радехів» є найвища нагорода. За багаторічну працю, високий професіоналізм 9


та з нагоди Дня журналіста Михайла Тимрука – керівника студії, нагороджено грамотою Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення. Зразковий ансамбль танцю «Квітанок» неодноразовий учасник і переможець міжнародних і всеукраїнських ф естивалів та конкурсів. Юні танцюристи побували з концертами у Франції, Польщі, Швейцарії, Німеччині, Болгарії. А останній, цьогорічний їх здобуток – ІІ місце у всеукраїнському фестивалі мистецтв «Сурми звитяги» тому зараз вони відпрацьовують свої па для участі у галаконцерті у Львівському національному театрі опери та балету. Перемог юних художників у конкурсах різних рівнів не злічити. Їх роботи із задоволенням включають у експозицію картинні галереї Франції та Польщі, кілька робіт перетнули океан і демонструвалися у великій художній виставці у США, яка була присвячена пам’яті жертв голодомору. Юні художники у нас найіменитіші і найбільше можуть похвалитися досягненнями і перемогами. Юні хоровики та вокалісти чарували нашою українською піснею слухачів у Польщі та Німеччині. Вихованка школи Ольга Підгайна об’їздила у концертному турне переможців всеукраїнського конкурсу духовної пісні «Пісня серця» пів Європи. Я можу про це говорити довго, перелічувати успіхи ніколи не набридає.(всміхається) – Тоді, можливо, розповісте про проблеми? Які плани складаєте на майбутнє? Проблеми, як і досягнення – великі. Адже чим більше ми працюємо, чим більше виношуємо ідей, тим більше матеріальних і моральних ресурсів і затрат вони потребують для свого втілення. А з фінансуванням у нас, самі знаєте, не все добре.

Тут діти змогли б зреалізувати свої творчі запити, розвинути здібності, отримати спрямування на здобуття майбутньої професії. Сил, таланту і бажання втілити ці мрії й виконати президентське розпорядження нам вистарчить, а от матеріальної бази на виконання цієї програми немає. Але… відкрию вам і читачам невеличку таємницю, мою велику мрію. Маю на меті здійснити добудову приміщень школи. Такий досвід у нас вже є. На зібрані кошти у школі добудовано власними силами вже кілька приміщень. У процесі виготовлення знаходиться документація на спорудження ще кількох класів та майстерень. Тепер справа за коштами… – Чи усіх дітей можна вважати талановитими? Педагоги неоднозначно сприймають обдарованих дітей. Єдина група дітей, яка завжди відчуває прихильність вчителів – це діти з підвищеними навчальними здібностями. У всіх інших випадках усе залежить від особистості самого вчителя. Особливо важко доводиться обдарованим дітям, у яких яскраво виражений творчий потенціал. Деякі особливості їхньої особистості викликають у вчителів обурення й уявлення про них, як про страшенних індивідуалістів. Саме тому розуміння особливостей обдарованої дитини, яка виявляє надзвичайні творчі можливості, є необхідною умовою успішної роботи з такими дітьми. Але визначення обдарованості надзвичайно важливе. Від розуміння суті обдарованості безпосередньо залежить, на які особливості особистості дитини маємо звертати увагу, намагаючись зрозуміти обдарована вона чи ні. Від цього залежить і вибір методики у роботі педагога. Інший винятково важливий бік – вічна небезпека через неадекватне розуміння здібностей прогледіти обдарованих дітей. Це першочергово стосується тих, хто належить до особливих груп – дітей з родин, у яких низький матеріальний статок, сіме з низьким культурно-освітнім рівнем, дітей-інвалідів. У своїй роботі ми постійно стикаємося саме з такими проблемами, адже маємо вихованців з різним рівнем обдарування, соціального статусу, батьківської опіки та зацікавлення вихованням дітей. Доволі часто доводиться стикатися з особливими потребами окремих вихованців, які випливають зі стану фізичного розвитку і здоров’я. Але моє тверде переконання в тому, що всі діти – талановиті. Наше з вами завдання цей талант не прогледіти і допомогти розвинути. Бо без позашкільного виховання ми втратимо майбутнє нашої держави.

Однією з проблем є доїзд дітей до школи з віддалених сіл та навіть інших районів, бо навіть такі у нас є. Мати свій автобус «Школярик» – то наша мрія. Але як би добре не працювала програма «Школярик», та поки не будуть відремонтовані дороги – не зможемо виконувати розпорядження Президента, яке нам чітко вказує вектор руху у нашому подальшому розвитку – охопити більшу кількість вихованців позашкільною освітою і розширити мережу гуртків чи, як у нашому випадку, ще й класів та студій. Ми б хотіли у найбільших школах району, а особливо віддалених, відкрити філіали школи мистецтв.

10


НІД ПАТРОНАТОМ СВЯТОГО ЮРІЯ – ЛУФК Патроном, небесним покровителем ЛЬВІВСЬКОГО УЧИЛИЩА ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ є святий Юрій Переможець. Святий Юрій – покровитель відважних воїнів, середньовічних лицарів, українських козаків, патрон багатьох міст і навіть держав.

У 2013 році на офіційних всеукраїнських змаганнях 191 спортсмен училища посіли 463 призових місць, вони вибороли 151 золоту, 171 срібну та 141 бронзову нагороди. Особливо відзначилася представниця відділення велоспорту Софія Кузнєцова, яка у поточному році 13 разів ставала чемпіонкою України у різних вікових категоріях. Футболісти здобули звання віце-чемпіонів України серед чотирнадцятилітніх та сімнадцятилітніх гравців. Старші гандболістки перемогли у чемпіонаті України серед дівчат віком до 17 років, молодші стали срібними призерками. А вчорашні випускниці Наталія Сабова, Марина Коновалова та одинадцятикласниця Марія Гладун здобули срібні медалі чемпіонату України2013 з гандболу серед жінок. Команда водного поло віцечемпіони України серед юнаків 1997 р.н. і мол., а команди 1999 та 1995 р.н. продовжують змагатися.

У Львівському училищі фізичної культури виховують українських чемпіонів, тому опіка святого Юрія додає впевненості, рішучості, віри у власні сили, волі до перемоги, Божого сприяння. Адже, як вважали у Стародавній Греції – батьківщині Олімпійських ігор, спортивна перемога – це лише прояв Божої ласки, а спортивні змагання – випробування наявності Божої ласки до кожного конкретного атлета. Чому власне святий Юрій обраний патроном училища? Великомученик Юрій – це реальна постать. Воїн-герой, який жив на переломі ІІІ-ІVстоліть. Він був шляхетного роду, відзначався військовою доблестю, відвагою і досяг звання воєначальника. Святий Юрій сповідував віру Христову, і коли римський імператор Діоклетіан влаштував нелюдський суд над християнами, Юрій відпустив на волю всіх своїх рабів, роздав усі багатства і відкрито виступив проти імператора, звинувативши його у жорстокості і нечестивості. Імператор наказав ув’язнити і жорстоко катувати воїна. Але найстрахітливіші тортури не заставили Юрія зректися християнської віри і йому відрубали голову. Це була людина незламної сили духа!

До спискового складу збірних команд України з видів спорту у 2013 році увійшло 107 учнів та студентів училища, 67 осіб взяли участь у офіційних міжнародних змаганнях у складі збірних команд України, з них 24 ос. – переможцями і призерами змагань. Загалом вони вибороли 50 призових місць: І-их – 13, ІІ-их – 18, ІІІ-іх – 18. Переможцями та призерами європейських і світових першостей стали Роберт Мартон, Вікторія Вірт (бокс), Тетяна Лавренчук, Лілія Горішна, Оксана Лівач, Євгенія Павлова, Мар’яна Колос, Ольга Загайська, Анастасія Боженко (вільна боротьба), Анастасія Горлова, Тарас Міщук, Роман Дутчак (веслування), Роман Гладиш (велоспорт), Ігор Кізима, Владлен Онопко, Надія Дєньгіна, Павло Коростильов, Олег Зуб (кульова стрільба), Владислав Большаков, Ігор Кардаш, Соломія Гнип (стрільба з лука), Ксенія Пантелєєва, Юлія Свистіль (фехтування), Уляна Фрідріх (самбо). Крім того десятикласник училища пістолетник Павло Коростильов встановив новий юніорський рекорд світу!

Пройде всього 10 років, як ім'я святого інший імператор Костантин накаже написати на хоругвах, додавши святий Юрій – син Побідний. Багато див сотворив цей святий і після своєї смерті. З того часу святий Юрій – покровитель відважних воїнів. З часом він стає патроном візантійських імператорів, українських князів. У добу лицарства святий Юрій – патрон багатьох європейських міст, а з 1222 року – покровитель Англії. Сьогодні це патрон Грузії, Португалії, Палестини, Каталонії, іспанських королів. Святий Юрій є покровителем і нашого древнього міста Львова. Лицар на білому коні стає запорукою безпеки. Люди бачили в ньому відважних воїнів, захисників від зла. Йому молилися, ідучи у військові походи, українські козаки, українські січові стрільці, воїни УПА.

36 вихованців виконали норматив майстра спорту України, 7 – майстра спорту міжнародного класу: Анастасія Горлова, Тарас Міщук, Владислав Большаков, Ігор Кардаш, Ігор Кізима, Павло Коростильов та Роман Гладиш. У той час, як національна збірна команда України зі стрільби з лука брала участь у чемпіонаті світу у Туреччині, її найближчий резерв у м. Новій Каховці 2-6 жовтня 2013 р. виборював Кубок України.

І сьогодні у мирних спортивних змаганнях спортовці і команди з усього світу обирають собі небесних покровителів, щоб ті опікувалися ними, дарували їм звитяги, оберігали від травм, хвороб тощо. Адже, як вважали ще древні греки, спортивна перемога – це Божа ласка, яка дається найкращим, а спортивні змагання – це лише випробування присутності у тобі цієї Божої ласки. Тому святий Юрій – Побідоносець і став патроном училища.

У командних змаганнях серед жінок володарем національного Кубка стала збірна команда Львівської обл. у складі КАТЕРИНИ ЯВОРСЬКОЇ та вихованок Львівського училища фізичної культури КАТЕРИНИ ПАЛЕХИ (вип. 1999 р.) і КАТЕРИНИ СОКОЛЕНКО (вип. 2006 р.).

11


ЛЬВІВ’ЯНКА КАТЕРИНА ГРИГОРЕНКО – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПРИЗЕРКА ВСЕСВІТНЬОЇ ЗИМОВОЇ УНІВЕРСІАДИ-2013 Українські спортсмени успішно розпочали змагання Всесвітньої зимової Універсіади-2013, яка відбувається в місті Тренто (провінція Трентіно, Італійська Республіка). Першу медаль до скарбнички української збірної принесла представниця Львівщини – Катерина Григоренко. Катерина Григоренко – аспірантка Львівського державного університету фізичної культури, майстер спорту міжнародного класу, відзначилася 17 грудня, було розіграно комплект нагород в лижних гонках вільним ходом у змаганнях жінок на дистанції 5 км. Поборотися за медалі на старт вийшло 95 спортсменок. Серед них було і шестеро представниць України і одна з них – аспірантка Львівського державного університету фізичної культури Катерина Григоренко зійшла на найвищу сходинку п’єдесталу пошани. Зазначимо, що Катерина Григоренко виборола для України перше «золото» Універсіади2013. Тож вітаємо з цим успіхом саму спортсменку, кафедру зимових видів спорту (завідувач – доцент Орест Стефанишин), на якій вона навчається і яка нею опікується, а також увесь колектив Львівського державного університету фізичної культури на чолі з ректором, професором Євгеном Приступою. Додамо, що на Універсіаді-2013 в Трентіно Катерина виборола вже другу свою нагороду. 12 грудня вона фінішувала другою в скіатлоні (гонка на 5 км класичним ходом + 5 км вільним стилем), програвши Тетяні Осіповій з Казахстану лише 1 секунду. Окрім того, нагадаємо, в колекції нагород Катерини є аж п’ять нагород попередньої Універсіади-2011, яка відбулася в турецькому Ерзерумі. Щоправда, серед них не було жодної найвищої проби. І ось золотий прорив нарешті відбувся! Як зазначають у Львівському обласному відділенні Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, ХХVІ зимова всесвітня Універсіада розпочалася 11 грудня 2013 року. Участь у змаганнях беруть близько 10 000 учасників з 162 країн світу. Студентська збірна України налічує майже дев’яносто юнаків і дівчат, які представляють двадцять вітчизняних вищих навчальних закладів, зокрема Львівський державний університет фізичної культури та Львівський державний університет внутрішніх справ.

12


13


14


ОСОБЛИВИЙ КАЛЕНДАР УКРАЇНА – КРАЇНА В ЄВРОПІ ДМИТРО ЛУЦИК, Заслужений працівник освіти україни, Професор, завідувач кафедри педагогіки та методики початкового навчання Дрогобицького державного педагогічного університету імені івана франка Україна ніколи не була на узбіччі європейської цивілізації, вона часто випереджала європейські держави щодо започаткування і розвитку європейських цінностей у всій повноті. Пошлюсь на деякі факти. Київська Русь була однією з наймогутніших держав не тільки Європи, але й світу. Київська Русь за князя Ярослава Мудрого охоплювала територію від Карпатських гір до ріки Оки, від Чорного до Балтійського моря. Це була держава з високо розвинутою економікою, культурою, освітою. Ось чому правителі європейських країн прагнули встановити родинні зв’язки з Ярославом Мудрим, якого називали «Тестем Європи». Дочка Ярослава Мудрого Єлисавета вийшла заміж за норвезького короля Гаральда ІІІ, дочка Анастасія вийшла заміж за короля Угорщини Андрія І. Разом з нею до Угорщини виїхало чимало її співвітчизників, які зробили вагомий внесок у розвиток культури і освіти цієї країни. Дочка Анна стала дружиною короля Франції Генріха І. На думку сучасників, вона була надзвичайно освіченою людиною, знала кілька іноземних мов, у тому числі латинь, якою писали, здебільшого розмовляли знатні люди, а Генріх І був неграмотний. Про свої перші враження від Франції вона писала своєму батькові: «В яку варварську країну ти мене послав, тут жителі похмурі, церкви потворні і звичаї жахливі».

А Данило Галицький – князь Волинський і Галицький, князь Київський став першим і останнім королем (1253). Його коронував папа Інокентій IV. Цим актом Данила Галицького було визнано рівним між європейськими володарями. Вектор європейського напрямку був визначений гетьманами: Іваном Виговським, Іваном Мазепою, Пилипом Орликом, П. Сагайдачним. До речі, Пилипові Орликові належить авторство першої у світі Конституції під назвою «Конституція прав і свобод Запорозького війська». У майбутньому зміст цієї конституції, її ідеї використовували європейські законодавці. Знаним європейцем був син Пилипа Орлика Григорій Орлик. Григорій Орлик продовжував політику батька щодо відновлення незалежності України. Але поставленої мети він не досяг. Надалі він присвятив своє життя військовій справі у Франції. З його іменем зв’язані перемоги Франції у війнах з іншими державами. У 1741 р. йому присвоєно маршала Франції. У Франції увіковічнили Григорія Орлика, називавши його іменем головний аеродром «Орлі».

Відомо також, що дочка князя Всеволода Ярославовича – Євпраксія – стала імператрицею Німеччини, вийшовши заміж за імператора Генріха V.

Ще раніше велику історичну місію у долі Європи виконав виходець з села Кульчиці Самбірського району Юрій Кульчицький. У 1683 р. він став героєм оборони Відня від турецьких завойовників. Турецькі війська були погромлені, тим самим було врятовано Європу від турецького поневолення.

Отож європейські правителі не тільки через безпосередні дипломатичні зв’язки з князями Київської Русі Володимиром, Ярославом, Мономахом і іншими прагнули перенести на європейську землю досвід русинів у галузі освіти, культури, права, військової справи, але ставали близькими родичами княжого двору.

Україна, український народ, створивши впродовж історії високу культуру, духовність, науку, освіту і т.д., зробив вагомий внесок у світову скарбницю людських цінностей. 15


Заслуговує на увагу новий проект під назвою «Нова розповідь для Європи», в якому наголошується, що ЄС – не тільки економіка, фінанси, соціальні проблеми, а й культурна єдність і спільні цінності в глобалізованому світі. Цей проект започатковував глава європейської комісії Жозе Мануел Барроз. Звертаючись до людей мистецтва, культури, літератури, освіти, учених, закликав підключитись до спільного вивчення історії, спільні цінності та культурні аспекти, що об’єднували і об’єднують людей для їх загального збагачення. Це стосується і до нашої держави, яка повертається до рідної хати.

школах у XVI ст. зародилася класно-урочна система навчання. Так, що українці подарували світові урок. А чеський учений Ян Амос Коменський у свої праці «Велика дидактика» науково обґрунтував цю систему навчаннями. У майбутньому, педагогічні праці К.Д. Ушинського, А.С. Макаренка, Григорія Ващенка, В.О. Сухомлинського не тільки збагатили педагогічну думку в Україні, але їх ідеї використовувалися і використовуються в Європейському масштабі. Разом з тим Острозька Академія, Львівський університет, Києво-Могилянська академія були одним з перших вищих навчальних закладів у Східній Європі.

Ми також поділяємо думки Юрія Щербака, дипломата, публіциста, письменника, доктора медичних наук, який стверджує, що Україна знає що вона хоче принести в Європу. «Перш за все – величезну культурну спадщину і наше мистецтво. Ми маємо могутню культурну спадщину і наше мистецтво. Ми маємо могутню культуру, яка повинна бути нашим експортним продуктом... нам треба експортувати високу інтелектуальну продукцію, а не обмежуватися сировинною базою».

Шлях до Європи в царині науки проклав наш земляк Юрій Котермак, який в Західній Європі називав себе Юрій Дрогобич. Закінчивши Краківський університет і отримавши науковий ступень магістра він продовжив свої студії у Болонському університеті, який в середні віки славився на весь світ. Після закінчення навчання в університеті 15 жовтня 1478 р. йому було присвоєно доктора вільних мистецтв (доктора філософії і доктора медицини). А 24 березня 1481 року його було обрано ректором цього ж університету. До речі, його учнем був великий польський учений Микола Коперник.

В Україні освіта і педагогічна наука розвивались на рівні світових стандартів. Ще в Київській Русі системи навчання і виховання базувались на засадах любові до батьківщини, гуманного ставлення до людини, поваги до старших, сумлінної праці, мужності, хоробрості та релігійності.

А Степан Дропан в 1491 році запровадив книгодрукування, за 100 років раніше від Івана Федорова (справжнє прізвище Федорович). На кінець XVII ст. в Україні було 20 друкарень, у Росії – одна.

З прийняттям християнства виникли потреби у відкритті шкіл. У літописах (988) підтверджується про відкриття князем Володимиром шкіл «книжного навчання», розширив мережу шкіл Ярослав Мудрий. А його внучка Анна перша в Європі відкрила жіноче училище. Заслуговують на увагу видання книг педагогічного характеру: «Ізмарагд», «Пчела», «Злата Матица», «Домострой», «Повчання Володимира Мономаха дітям» і інші. У цьому плані ми випереджали Європу.

Світові відомі такі вчені, як Іван Пулюй, співвідкривач променів ікс, який пізніше, цей винахід запатентував Рентген. Фундатором математичної школи був Михайло Остроградський. Світове значення мають його наукові досягнення в галузі математичного аналізу, математичної фізики, аналітичної механіки. Володимир Вернадський зробив значний внесок у світову науку. Він заснував геохімію, біогеохімію, радіогеологію. Чимало праць присвятив мінералогії, кристалографії і природознавству. З його ініціативи в 1918 р. було засновано Українську академію наук, він став його першим президентом.

Небачених успіхів у галузі освіти було досягнуто в часи Запорізької Січі. На відміну від інших держав, там зародилась система освіти, в яку входили різні типи навчальних закладів. Про це писали іноземці, наприклад Павло Алепський – сирійський диякон, подорожуючи Україною в 1654–1656 рр. писав «українці люди вчені, всі вони, навіть жінки і діти вміють читати та знають богослужіння та церковний спів». Разом з тим у Львівських

В галузі космічної науки здобули світове визнання: Юрій Кондратюк, якого ідеї і практичні розрахунки, викладені у праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929), 16


були використані американськии вченими для підготовки польоту на місяць.

Василя Шкляра, Юрія Винничука і інших. Нас порадувала новина, яка надійшла з Вроцлава. Там нагороджено Оксану Забужко літературною премією «Ангелус» за роман «Музей покинутих секретів». Приємно, що першим цієї престижної премії центральної Європи в 2006 р. був нагороджений Юрій Андрухович за роман «Дванадцять обручів».

Всім відоме ім’я Сергія Корольова. Власне під його керівництвом створені космічні кораблі «Восток», «Восход», на яких здійснено політ у людини космічний простір. Вагомий внесок у літакобудування вніс Ігор Сікорський. Він сконструював і підняв у повітря свій перший літак – С-2. У 1919 р. емігрував у США, де створив нові типи літаків і гелікоптерів.

Відомий всьому світові був скульптор і художник Олександр Архипенко. Живучи в Франції, Німеччині, США, він ніколи не забував про Україну. За його життя відбулось 110 виставок. Найкращі музеї світу надавали зали для його творів. Більше тисячі його творів ввійшли до скарбниці світового мистецтва.

Гордістю українських хліборобів є ученіхлібороби В. Ремесло, П. Лук’яненко, Ф. Киреченко, садівники брати Симиренки. Відомим у світі офтальмологом був Володимир Філатов. Серед інших нововведень в офтальмологію, є розроблений ним у 1912 р. метод пересадки рогівки. Фундаментальним відкриттям Філатова була тканинна терапія. Його дослідження з проблем лікування глаукоми, трахоми, травм ока мали європейське значення.

Живопис і декоративно-ужиткове мистецтво А. Горської, І. Гончара, В. Зарицького, К. Білокур європейського рівня. Пишучи цю статтю я прагнув довести, що український народ упродовж віків збагачував європейську культуру, духовність тощо. Але наші здобутки у всіх сферах духовного життя слід доводити до європейців. Хоч існує різноманіття різних націй, їх самобутність, це стосується і української нації, настав час створювати єдиний культурний і духовний простір на європейському рівні. При цьому зберігати свої національні особливості.

Далеко за межами України відомі прізвища видатних українських економістів: Тадея Рильського, Михайла Тугана Барановського, Сергія Подолинського, Дмитра Пікти і інших. Завдяки українській діаспорі і виступів наших митців у країнах світу, звучать музичні твори А. Гулака-Артемовського, М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценка, М. Вербицького, Д. Бортнянського, П. Майбороди, В. Івасюка, М. Скорика, І. Білозіра і інших сучасних українських композиторів.

Слід відзначити, що останнім часом робиться чимало у просуванні в Європейський простір наших здобутків у гуманітарній сфері. Врожайним у цьому плані був жовтень цього року. Ми вже згадували, що Оксана Забушко в Польщі отримала нагороду «Ангелус». При фінансовій допомозі Д. Фірташа відбулися «Дні України у Великобританії». Англійці побачили Україну висококультурною, освіченою, музикальною, духовно багатою із самобутніми національними традиціями.

Гордістю української нації є Соломія Крушельницька, яка виступала в найкращих оперних театрах світу, своїм голосом підкорила найвибагливіших слухачів. Подібну місію вже в радянські часи виконував А. Солов’яненко. Сьогодні провідною солісткою Віденської опери є С. Лук’янець.

В Ісбургу (Австрія) 17–19 жовтня Марія Матіос брала участь у дискусії під назвою «Ще не вмерла Україна». Цю дискусію вперше організовано за підтримкою фонду Рената Ахметова «Розвиток України». Під час дискусії деякі українські письменники презентували свої твори. Попитом користувалися твори Марії Матіос, Юрія Андруховича, Андрія Куркорова та інших.

Фундатори українського професійного театру: І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський, М. Кропивницький, М. Заньковецька і інші своїм мистецтвом не поступались європейським театралам. Українською мовою створено літературу європейського рівня – написані геніальні твори Т. Шевченка, І. Франка, П. Куліша, Л. Українки, М. Драгоманова, Б. Грінченка, М. Коцюбинського, М. Рильського, В. Сосюри, Б. Лепкого і інших. Це стосується і сучасних письменників: Ліни Костенко, Оксани Забужко, Марії Матіос, Юрія Андруховича,

Надалі бренд України у гуманітарній царині треба просувати у всі країни світу. Це мають здійснювати українські посольства, меценати, державні органи, громадські спілки та оганізації.

17


ДЕНЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ НА ПЕДАГОГІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ На думку вчених зі світовим іменем, ХХІ століття – це століття освіти та інформації. Той народ, та держава, які сповна використовують цей резерв, займатимуть гідне місце у світовому співтоваристві. Якщо з різних об'єктивних чи суб'єктивних причин будь-яка держава не використає цей резерв, то вона приречена на вічне відставання.

досконало знає свій предмет, має власну думку на педагогічний процес, відзначається майстерністю використання інноваційних педагогічних технологій з метою виховання творчої особистості на основі гуманістичних засад, норм моралі та демократичної культури. Проводячи «День педагогічних інновацій», ми насамперед прагнули показати творче використання педагогічних технологій у процесі підготовки вчительських кадрів, одночасно акцентували увагу студентів на необхідності їх використання у майбутній педагогічній діяльності. У проведенні цього заходу свою високу компетентність, творчу ерудованість та професійну майстерність

Крім того, Україна де-юре і де-факто увійшла в освітній Європейський простір на основі Болонської Конвенції. А це спонукає нас постійно підвищувати якість освіти завдяки власним досягненням і кращому досвіду європейських країн. Тим більше, про підвищення якості підготовки вчительських кадрів та підвищення якості освіти всіх рівнів йшлося на форумі ректорів європейських педагогічних університетів, який відбувся у Франкфурті-наМайні. На цьому форумі було прийнято документ під назвою «Конституція підготовки вчителів», в якому акцентувалася увага на тому, що вся система освіти й науки залежить від школи, відтак – конкретно від кожного вчителя. Адже, як зазначав видатний педагог свого часу Г. Ващенко, «…впровадження у навчально-виховний процес інноваційних педагогічних технологій, що започатковують нові зразки діяльності освітян-практиків, сприяють їх професійному зростанню».

демонстрували викладачі кафедри педагогіки та МПН – доценти Алла Сергіївна Зимульдінова та Ярослава Антонівна Дробчак. Так, зі студентами четвертого курсу Алла Сергіївна проводила лекційне заняття з навчальної дисципліни «Основи педагогічної майстерності» на тему «Спілкування як інструмент соціалізації майбутнього учителя».

Тому на педагогічному факультеті ДРОГОБИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА цього року кафедра педагогіки та методики початкового навчання провела «День педагогічних інновацій». Хочемо наголосити, що навчити і виховати здібних, талановитих і обдарованих учнів може лише творчий учитель, людина, яка

Розкриваючи тему лекції, було правильно наголошено, що через спілкування під час навчально-виховного процесу реалізовуються сучасні педагогічні інновації, розкрито сутність педагогічного спілкування, показано його пріоритетність у комплексі педагогічних 18


інновацій навчання, оскільки у контексті педагогічного спілкування формуються в учнів знання, уміння і навички.

Отже, застосовані інновації допомагали студентам глибоко замислитися над важливими проблемами педагогічного спілкування. Після проведення таких лекцій можна стверджувати, що кожен студент буде дбати про те, щоб його спілкування з учнями було на високому професійному рівні.

А.С. Зимульдінова також глибоко розкрила сутність педагогічного професійного спілкування на рівні педагогічної майстерності викладача та учителя, висвітлила інтерактивний бік спілкування. Використовуючи комплекс інноваційних методів на лекції, Алла Сергіївна активізувала творчий потенціал студентів, які були співвіднесені з певними аспектами творчої особистості.

Отже, такі нові форми та методи навчання сприяють належній підготовці студентства до майбутньої педагогічної праці. А День педагогічних інновацій на педагогічному факультеті запам'ятається студентам новими технологіями навчання, які вони обов'язково будуть використовувати у школі, проявляючи себе як вчитель-творець, вчитель-митець, вчитель-новатор.

Завдяки вміло виготовленій мультимедійній продукції студенти опановували знаннями, пов'язаними із втіленням особистісноорієнтованого спілкування, у процесі якого учитель повинен виступати як психолог, партнер, політик, співробітник, носій інформації, актор, авторитетна та довірена особистість суспільства.

Зазначаю, що позитивні відгуки були і з боку інших кафедралів – учнів Зимульдінової Алли Сергіївни. Зокрема Лесею Богданівною Колток було сказано: «Відвідавши лекційне заняття з навчальної дисципліни «Основи педагогічної майстерності», я немов на машині часу перенеслася у студентські роки, коли Алла Сергіївна була моїм наставником. Це професіонал, з якого хочеться брати приклад, зразок, який хочеться наслідувати. Поданий нею теоретичний матеріал був змістовним, цікавим, насиченим різноманітними педагогічними ситуаціями, які студенти вдало розв’язували. На занятті Алла Сергіївна використала мультимедійне забезпечення, що зрозуміло, збагатило його».

Глибоко продумана та науково викладена лекція була урізноманітнена демонстрацією фрагментів уроків учителів ЗОШ І-ІІІ ст. № 1, № 10, № 16 м. Дрогобич та загальноосвітніх шкіл Дрогобицького району. Переглянуті кадри відеофільмів спонукали студентів 4 курсу „намалювати" психологічний портрет особистіно-орієнтованого учителя. На думку четвертокурсників, такий учитель повинен бути відкритий і доступний для кожного учня, відвертий у своїх поглядах; повинен давати можливість учням висловлювати свої думки і почуття, уміло демонструвати цілковиту довіру до них, в жодному разі не принижуючи їх гідності, не бути байдужим до проблем учнів, виявляти емпатійне розуміння-бачення поведінки учня його ж очима, відчуваючи внутрішній світ кожної дитини, бо, як зазначав у свій час Василь Сухомлинський, «головне в учителя – це потенціал його цінностей, здатність поважати і любити іншого". А це теж є одним із головних аспектів процесу спілкування як інструмента соціалізації майбутнього учителя.

Насамкінець хочу відзначити, що аналіз проведених занять (лекція та лабораторне заняття), засвідчив, що лише творчий педагог може навчати і виховувати студентів та учнів на рівні сучасних вимог, уміло застосовуючи інноваційні педагогічні технології.

19


ЩО ВАЖЛИВО ЗНАТИ АБІТУРІЄНТАМ 2014 РОКУ Лариса Середяк, Директор ЛЬВІВСЬКОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ  Додаток до листа Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти 13.11.2013 № 656/03-29 У Міністерстві освіти і науки України підписані накази, які визначають складові вступної кампанії та є важливими для абітурієнтів 2014 року.  від 29.10.2013 р № 1510 «Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України в 2014 році», зареєстрований у Мінюсті 31.10.2013 за № 1855/24387  В переліку обов'язкових документів, що вступники повинні подавати до приймальних комісій ВНЗ є сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО).  Вступники мають право подавати сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання 2008– 2014 рр.  Приймальними комісіями ВНЗ до розгляду в конкурсі незалежно від форм власності ВНЗ та джерел фінансування приймаються сертифікати УЦОЯО з балами не менше 124 бали з непрофільних предметів та не нижче 140 балів з профільних предметів.  Один абітурієнт має право подати заяву на участь у конкурсі не більше як у п’ять ВНЗ та не більше як на три напрямки у кожному з них.  Категорія осіб (інваліди І та ІІ групи, діти-інваліди, особи, які здобули повну загальну середню освіту у 2007 році і раніше, особи, які в рік вступу здобули повну загальну середню освіту за кордоном) мають право брати участь у конкурсі за результатами ЗНО або за результатами вступних іспитів на вибір. УМОВИ ПРИЙОМУ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЗАТВЕРДЖЕНІ ДЛЯ ОСВІТНЬОКВАЛІФІКАЦІЙНИХ ПРОГРАМ ПІДГОТОВКИ МОЛОДШОГО СПЕЦІАЛІСТА, БАКАЛАВРА, СПЕЦІАЛІСТА, МАГІСТРА 

Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.11.2013 р. № 1579 «Про затвердження Календарного плану підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України у 2014 році» передбачає:  Реєстрацію учасників ЗНО 2014 року – з 03 січня по 05 березня 2014 року;  Проведення основної сесії ЗНО 2014 – з 03 червня по 27 червня 2014 року;  Проведення додаткової сесії ЗНО 2014 – з 04 липня по 11 липня 2014 року;  Оголошення результатів зовнішнього незалежного оцінювання осіб, які пройшли тестування під час основної сесії – з 19 червня 2014 року;  Проведення тестування для учасників ЗНО – за кошти державного бюджету. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ: Сайт УЦОЯО: www.testportal.com.ua ″Гаряча″ телефонна лінія УЦОЯО: 8-800-502-43-30 Сайт ЛРЦОЯО: www.lvtest.org.ua Е-mail ЛРЦОЯО: lvivtest@gmail.com ″Гаряча″ телефонна лінія ЛРЦОЯО: 8(032)2422660  Наказ Міністерства освіти і науки України від 08 листопада 2013 року № 1573 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.11.2013 за № 2018/24550 «Про порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2014 році» 20


ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОСІБ, ЯКІ ПРОХОДЯТЬ ЗОВНІШНЄ ОЦІНЮВАННЯ 1. Участь у зовнішньому оцінюванні може взяти особа, яка має повну загальну середню освіту або є випускником навчального закладу системи загальної середньої освіти поточного навчального року, планує вступати до вищого навчального закладу України та зареєструвалася в установленому порядку. 2. Особа, яка зареєструвалася для проходження зовнішнього оцінювання (далі – абітурієнт), має право на: 1) виконання тестів, що відповідають вимогам програм зовнішнього незалежного оцінювання із загальноосвітніх предметів, затверджених Міністерством освіти і науки України; 2) отримання консультацій щодо процедури проведення зовнішнього оцінювання до початку роботи над тестом; 3) використання в процесі проходження зовнішнього оцінювання тестів українською мовою або однією із мов, визначених у підпункті 2 пункту 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 03 вересня 2013 року № 1258 «Про зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України в 2014 році», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1614/24146; 4) ознайомлення із правами та обов'язками абітурієнта; 5) ввічливе та неупереджене ставлення до себе з боку осіб, відповідальних за організацію та проведення зовнішнього оцінювання; 6) безпечні умови під час складання тестів; 7) доступ до інформації про:  мету та програми зовнішнього незалежного оцінювання;  форми тестових завдань;  порядок проходження зовнішнього оцінювання;  час і місце проведення зовнішнього оцінювання;  використання в пунктах тестування технічних засобів контролю: систем відеоспостереження, металодетекторів тощо;  порядок визначення результатів зовнішнього оцінювання;  спосіб і час оголошення результатів зовнішнього оцінювання; 8) апеляції щодо порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання та щодо результатів зовнішнього оцінювання; 3. Абітурієнт, персональні дані якого обробляються в процесі зовнішнього оцінювання, користується правами, визначеними статтею 8 Закону України «Про захист персональних даних». 4. Абітурієнт зобов'язаний: 1) ознайомитися з інформацією про порядок проходження зовнішнього оцінювання; 2) ввічливо ставитися до осіб, які організовують, проводять чи беруть участь у зовнішньому оцінюванні; 3) своєчасно прибути до визначеного Українським центром оцінювання якості освіти пункту тестування. При собі мати документи, передбачені пунктом 14 розділу VI цього Порядку; 4) виконувати вказівки та вимоги фахівців, які організовують та проводять зовнішнє оцінювання, щодо процедури тестування; 5) після закінчення роботи над тестом повернути бланки відповідей особам, які проводять тестування, переконатися, що їх укладено до спеціального пакета, засвідчити цей факт підписом в аудиторному протоколі проведення зовнішнього незалежного оцінювання; 6) до виходу з пункту тестування надати уповноваженій особі Українського центру оцінювання якості освіти сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання для проставлення відмітки про складання тесту з певного предмета; 7) не псувати майно навчального закладу та майно осіб, які перебувають у пункті тестування; 8) не проносити до пункту тестування небезпечні предмети та речовини, що можуть створити загрозу життю та здоров'ю учасників зовнішнього оцінювання; 9) не користуватися в пункті тестування будь-якими засобами зв'язку, пристроями зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації; 10) протягом часу, відведеного для складання тесту:  не заважати іншим абітурієнтам працювати над тестом, а також особам, відповідальним за проведення зовнішнього оцінювання, виконувати покладені на них обов'язки;  не спілкуватися з іншими абітурієнтами, не передавати їм будь-які предмети та матеріали;  не мати при собі засобів зв'язку, пристроїв зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, друкованих і рукописних матеріалів, що не передбачені процедурою тестування, а також окремих елементів, які можуть бути складовими відповідних технічних засобів чи пристроїв. 5. У разі порушення вимог, передбачених підпунктами 4, 7–10 пункту 4 цього розділу, абітурієнт позбавляється права на продовження роботи над тестом і на вимогу осіб, які організовують і проводять зовнішнє оцінювання, повинен здати бланки відповідей і залишити аудиторію, у якій проводиться тестування. 21


ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ НА ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ 2014? Алгоритм реєстрації 1. Визначтесь із предметами, з яких Ви будете проходити тестування. Для цього потрібно звернутись у приймальну комісію ВНЗ. 2. Підготуйте комплект документів та матеріалів, а саме:  копію паспорта або свідоцтва про народження. На копії напишіть «Згідно з оригіналом» (без лапок), поставте дату та власний підпис;  2 фотокартки розміром 3х4 см;  копію атестата чи диплома (для випускників попередніх років) або довідку з навчального закладу для випускників 2014 року (за формою УЦОЯО);  копії документів про зміну прізвища, імені та по батькові (при наявності розбіжностей у персональних даних);  висновок закладу охорони здоров’я про необхідність створення особливих умов для проходження ЗНО (для осіб, які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього оцінювання);  копію документа, що підтверджує законність перебування на території України (для іноземців, осіб без громадянства, біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту) 3. Завантажте програму реєстрації із офіційного сайту УЦОЯО: www.testportal.gov.ua або Львівського РЦОЯО www.lvtest.org.ua. Ознайомтесь із порядком реєстрації. Внесіть дані: адресу проживання; контактні телефони; заклад, у якому навчаєтесь (для випускників поточного навчального року); оберіть предмети для проходження тестування (не більше чотирьох). 4. Роздрукуйте  бланк заяви-реєстраційної картки та заповніть його: укажіть своє прізвище у родовому відмінку та ініціали у реквізитах заяви після прізвища та ініціалів директора РЦОЯО; напишіть текст заяви (за зразком); поставте дату та підпис. Друкованими літерами заповніть частину «Реєстраційна картка», вказавши у спеціально відведених місцях: прізвище, ім’я, по батькові (у називному відмінку, відповідно до посвідчення особи); серію та номер документа, що засвідчує особу; наклейте дві власні фотокартки у визначені місця;  контрольно-інформаційний лист до заяви реєстраційної-картки, де зазначено номер Вашої реєстраційної картки та вказівки щодо поштового відправлення. 5. Надішліть (до 05 березня 2014 року) поштовим відправленням до ЛРЦОЯО (вул. Шевченка, 116, корп. 2, м. Львів, Львівська область, 79039) комплект реєстраційних документів (рекомендованим або цінним листом). Збережіть номер реєстраційної картки та поштового відправлення – це дозволить Вам із сайту ЛРЦОЯО дізнатись про те, на якому етапі обробки є Ваші документи. 6. Дочекайтесь отримання Сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання, інформаційного бюлетеня «Зовнішнє незалежне оцінювання. 2014 рік», реєстраційної картки абітурієнта (рекомендованим листом із ЛРЦОЯО), що і стане фактом підтвердження реєстрації. Важливо. Вам буде відмовлено у реєстрації на ЗНО 2014 року в разі несвоєчасного подання пакета документів, їх неповного або неналежного оформлення. Якщо протягом 20 днів із часу відправлення Вами реєстраційних документів Ви не отримали Сертифіката, звертайтесь до Львівського РЦОЯО. У пунктах реєстрації, які будуть відкриті в усіх обласних центрах, Ви зможете отримати консультаційно-інформаційну допомогу. Контакти: сайт УЦОЯО: www.testportal.gov.ua cайт ЛРЦОЯО: www.lvtest.org.ua тел.: 032-242-26-60 22


ПІДБУЗЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА-ІНТЕРНАТ «МАЛА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ» 1 вересня 1992 року за участі ректора Львівської академія мистецтв Еммануїла Миська, представників Управління освіти Львівської облдержадміністрації, влади Дрогобицького району та громадськості відбулося відкриття Підбузької Малої академії мистецтв, якій МИНУЛО 20 РОКІВ. Мала академія була задумана як школа з поглибленим вивченням художніх дисциплін для винятково обдарованих дітей із сільської місцевості гірських районів Львівщини. Сьогодні Підбузька спеціалізована школаінтернат “Мала академія мистецтв” надає допомогу сільським дітям у здобутті високоякісної художньої освіти та підготовки до вступу у вищі навчальні заклади художнього профілю. Набір обдарованих дітей на навчання у школу проводиться на конкурсній основі у червні та серпні.

Основними критеріями є нестандартність художнього мислення та здатність дитини продукувати нові ідеї. За результатами конкурсного відбору у школі укомплектовано 9 класів у яких навчається 113 учнів. Учні школи забезпечені п’ятиразовим харчуванням, в тому числі гаряче харчування – три рази. Під час літніх канікул учні оздоровлюються в дитячих оздоровчих таборах Львівської області. У 2012 році 74 учні оздоровлювалися в ДОТ “Гвоздика” смт. Кирилівка, Якимівського р-н., Запорізької області, а цього року 61 учень оздоровлювався в ДОТ “Морський” смт. Кирилівка, Якимівського р-н., Запорізької області. “Мала академія мистецтв” працює за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-

естетичного циклу, затвердженими Міністерством освіти і науки України. Навчання відбувається за двома напрямками. Перший – це загальноосвітні дисципліни початкової базової середньої школи. Другий – це профільні предмети: малюнок, живопис, композиція, історія образотворчого мистецтва. В останні роки оформлено навчальні кабінети та відкрито художні майстерні. ПСШІ “Мала академія мистецтв” має творчі здобутки завдяки праці вчителів художніх дисциплін, які мають вищу фахову освіту та високі кваліфікаційні категорії: Любомир Загайський, Левко Микитич, Мар’ян Олексяк, Світлана Артимович, Галина Трускавецька, Ірина Стрій. Серед них – члени Національної Спілки художників України: Мар’ян Олексяк, Левко Микитич.

ДОСЯГНЕННЯ ПІДБУЗЬКОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ ”МАЛА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ” ЗА 2013 РІК        

II Міжнародний литовсько-український конкурс малюнків, плакатів, фотографій “Дружать діти на планеті” (12 учасників, 6 переможців); 20-й Міжнародний конкурс “Живу в Бескидах”, Польща (4 учасники, 2 переможці); Міжнародний конкурс пленерного малюнка "Золотий мольберт" (7 учасників, дипломи); II обласна виставка-конкурс науково-технічної творчості учнівської молоді “Наш пошук і творчість – тобі, Україно” (вихованці гуртка “Архітектурний дизайн”, I місце); Міжнародний конкурс “Для Бога я створюю найкраще” (9 учасників, 1 спеціальна відзнака); обласний конкурс дитячого малюнка “Тарасовими стежками” (3 переможці); серпень – виставка творчих учнівських робіт в с. Нагуєвичі, присвячена 157-й річниці з дня народження Івана Франка; вересень – виставка робіт в с. Меденичі Дрогобицького району, присвячена районному фестивалю меду. 23


ОБЛАСНИЙ СЕМІНАР «ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ТА РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ В ПІДБУЗЬКІЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНІЙ ШКОЛІ-ІНТЕРНАТІ «МАЛА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ» ІМ. Е.П. МИСЬКА» Ініціаторами проведення семінару стали начальник головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації БРЕГІН МИХАЙЛО ГРИГОРОВИЧ та методист з образотворчого мистецтва Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти МИХАЙЛЮК ОЛЬГА ДМИТРІВНА (artklass.lviv.ua)

Учні школи стають переможцями обласних, регіональних, Всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Радують результати роботи школи. 75% наших випускників навчаються на факультетах художнього спрямування у різних вузах, а саме: у Львівській національній академії мистецтв, у Косівському інституті прикладного і декоративного мистецтва ЛНАМ, у Львівському державному коледжі декоративно-ужиткового мистецтва ім. І. Труша, в Ужгородському коледжі декоративно-прикладного мистецтва, на факультетах дизайну в університеті «Львівська політехніка», у Львівській академії друкарства, Львівському лісотехнічному університеті та інших. Гордимося, що наші випускники вже працюють викладачами образотворчого мистецтва, майстрами декоративно-ужиткового та сакрального мистецтва, дизайнерами. За останні роки зміцнилася матеріально-технічна база школи. Введено в дію приміщення нової шкільної їдальні. З 2010 року школа забезпечена водою за рахунок власної артсвердловини. Встановлено очисні споруди TOPAS. Реконструйовано приміщення, в результаті чого з» явилося нове овочесховище, дві нові художні майстерні. Обладнано сучасну бібліотеку, комп’ютерний клас та ряд навчальних кабінетів. Важливою подією у житті нашої школи було присвоєння навчальному закладу імені академіка Еммануїла Миська. З нагоди ювілейної дати – 20-ти річчя навчального закладу у грудні 2012 році школа випустила «Альбом творчих робіт учнів ПСШІ «Мала академія мистецтв», а також організувала виставку творчих робіт учні в Львівському музеї етнографії, присвячену 20-ти річчю школи. З вересня 2013 року на базі Підбузької спеціалізованої школи-інтернату «Мала академія мистецтв» розпочалася дослідно-експериментальна робота з теми: “Науково-навчально-методичні засади високоякісної підготовки художньо обдарованих учнів для вступу у вузи художнього профілю, а також на факультети художнього спрямування інших навчальних закладів”.

ВІТАЄМО ОЛЬГУ ДМИТРІВНУ МИХАЙЛЮК З 10 РІЧЧЯМ ЖУРНАЛУ «АРТКЛАС»! (передплатний індекс 09636) 24


25


26


27


28


29


30


ОСОБЛИВИЙ КАЛЕНДАР ПІД ПОКРОВОМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ЧВЕРТЬ СТОРІЧЧЯ ДІЄ НАРОДНИЙ МУЗЕЙ ХЛІБА «Богом даний благодатний покровитель Михайло направив своєю мудрою рукою МИХАЙЛА ГРИГОРОВИЧА БРЕГІНА, як благородного заступника, людину, яка підтримала та продовжила справи Заслуженого вчителя України, заступника директора коледжу Богдана Непорадного, в утвердженні ідей та традицій святині навчального закладу. Першими кроками Михайла Брегіна у ранзі нового директора коледжу було відвідання створеного моїм покійним батьком Народного музею хліба Покрови Пресвятої Богородиці Становлення музею – це своєрідна сторінка в історії коледжу, особливий період у житті студентського колективу». Руслана Богданівна Сидоряк, керівник Народного музею хліба Покрови Пресвятої Богородиці, викладач біології та екології ЛАДК НУ «ЛП» «Україна…З чого вона бере початок? Звідки витоки нашої любові до неї? Можливо, із батьківського дому, із того поля, на якому росте золотистий колос пшениці, який згодом іменуємо словом хліб. Саме такі зринають думки при перегляді експозицій музею. З метою возвеличення ролі хліба, людей, які повсякчасно з любов’ю плекають його, у Львівському автомобільно-дорожньому коледжі й було створено музей хліба. Ентузіасти-пошуковці перетворили скромні гуртожиткові кімнати у справжні музейні світильники духовності. Його загальна тематика набула чітких загально-християнських засад. У своїй хаті – своя правда, – згадаймо великого Кобзаря. Як уже згадувалося, в музеї хліба обладнано каплицю Пресвятої Богородиці. Тут описані щоденні молитви, заповіді Божі, християнські привіти, катехизмова частина. Щорічно, 14 жовтня, тут відбувається молебень до Богоматері. Вхід до каплиці розпочинається описом основних християнських свят та обрядових таїнств. Хіба не з Богом у душі упродовж століть український народ відтворював своє національне багатство – хліб? Студентська молодь все більше уваги приділяє культурнопросвітницькій, виховній діяльності музею аналітичній роботі з архівними матеріалами, документами, розширює коло науково-пошуковій праці, зростає її зацікавлення дослідною роботою етнографічного характеру під керівництвом різних фахівців. І зажив він звичним життям: сюди приводять екскурсантів, тут проходять різні семінари та конференції, акції. Так, недавно, 22 листопада, відбувся Тиждень пам'яті, присвячений жертвам Голодомору 1932-33 рр. в Україні. Пощастило студентам технікуму – багато що переосмислюють вони, знову і знову оглядаючи свій рідний музей. Чого вартий диплом технічного спеціаліста (а чи тільки технічного?) без доброї душі і співчутливого серця? Народ давно закарбував у своїй пам’яті: усе велике на Землі бере початок з колоска. З любові до дивовижного витвору людського генія – святого хліба. Нині музей став духовним центром національного виховання студентської та учнівської молоді навчальних закладів міст та сіл не тільки Львівщини, але й, без перебільшення, західного та інших регіонів нашої держави». Михайло Григорович Брегін, нинішній директор ЛАДК НУЛП 31


ІСТОРІЯ З ініціативи Заслуженого вчителя України Богдана Непорадного (1946–2005) при Львівському автомобільно-дорожньому технікумі (ЛАДТ) 1987 року врочисто відкрито Музей хліба. Музей міститься у професійно обладнаному приміщенні гуртожитку навчального закладу на вул. Пасічна, 89 на третьому поверсі. Музейна експозиція дає широку інформацію про історію хліборобської культури слов’ян, розповідає про значення хліба в житті людини, показує процес випікання різних сортів хліба. Тут можна ознайомитися з різноманітними рецептами приготування тіста, витворами народних умільців, творчими роботами студентів (нині ЛЬВІВСЬКОГО АВТОМОБІЛЬНОДОРОЖНЬОГО КОЛЕДЖУ НУЛП) про найбільше народне добро – хліб наш насущний. Профіль музею – етнографічний. Площа – 300 кв. м. У фондах – понад 1.5 тисячі предметів. Це – знаряддя виробництва, речі традиційного селянського побуту, одяг, прикраси, зразки сортів зернових культур, хлібобулочних виробів, обрядові вироби з тіста тощо. 2 липня 1990 року Міністерство культури України РСР надало Музеєві звання «народного». Досвід музейної роботи в системі реалізації концепції національної школи узагальнила Рада директорів навчальних закладів першого і другого рівнів акредитації Львівщини, а також Міністерство освіти України. У приміщенні Музею створено каплицю Пресвятої Богородиці. Скульптуру Матері Божої виконав народний художник України Яків Чайка. 14 жовтня 1990 року Музей освячено і під звуки гімну «Ще не вмерла України…» піднято національний прапор України. З того часу він має назву Народний музей хліба Покрови Пресвятої Богородиці. У Народному музеї хліба – 18 тематичних експозицій, розміщених в окремих кімнатах, зокрема:  Шлях до хліба на столі (Звідки походить слово «хліб»; Як пекли хліб у давнину? Як з’явився хліб на Русі? Яким був хліб на Русі? Хлібороби з діда-прадіда; Перший сніп – «Воєвода». Останні сніп – «Осталець». Обжинковий вінок. Душа рідної землі).  З історії селекції злаків.  Історія знарядь праці.  Господарські промисли і ремесла.  Селянська хата.  Християнські свята та обряди.  Образу хліба вклонімося!

 Хліб у нашому домі (виставка хлібобулочних виробів Львівського виробничого об’єднання хлібопекарської промисловості).  Голодомор в Україні.  Народний одяг краю.  Із бабусиної скрині (українська народна вишивка).  Українська писанка.  Рушник людської долі (світлиця Лесі Українки).  Нам треба голосу Тараса! (світлиця Тараса Шевченка).  З історії України. Гордість Галичини (За Україну, за її долю!; Не вмре, не загине стрілецька слава; Їх муза і геній назавжди з народом; Дивоцвіт культури нашої; Вони будили народ із глибокого сну; Апостоли правди і науки;Велети духу і соборності України; «Просвіта». Товариство української мови ім. Тараса Шевченка; Нашого цвіту по всьому світу).  Стежинка до образу Матері Божої «З Богом у душі».  Каплиця Пресвятої Богородиці (вхід до каплиці розпочинається описом основних християнських свят та обрядових таїнств). Сподвижнику національного відродження – Богданові Непорадному. Нині Народний музей хліба Покрови Пресвятої Богородиці є духовним центром національного виховання студентської та учнівської молоді навчальних закладів міст та сіл не тільки Львівщини, а й усіх областей України. Експозиції Музею систематично оновлюються, поповнюються експонатами та матеріалами, зібраними молоддю і подарованими доброчинцями. «Упродовж століть український хлібороб з діда-прадіда витворив самобутню мораль господарювання на землі, яка позначилася на всьому соціально-побутовому житті. В основі цієї моралі лежить єдине: хліб – це найбільша святиня народу, душа рідної землі» – думка, яка пронизує експозиційний матеріал Народного музею хліба. У ньому зібрано близько двох тисяч експонатів, за час існування тут побувало майже мільйон відвідувачів – людей з різних регіонів України та зарубіжних країн. Тадей Боярськй, Заслужений вчитель України, попередній директор ЛАДК НУЛП

32


ОБРАЗУ ХЛІБА ВКЛОНІМОСЯ

Руслана Богданівна Сидоряк, керівник Народного музею хліба Покрови Пресвятої Богородиці, викладач біології та екології ЛАДК НУ «ЛП» Здоров’я і щастя вам, добрі люди, хай завжди буде Вічна опоро у небі, на морі і суші – Хлібе єдиний для всіх поколінь і світів, День мій грядущий, день проминулий і сущий Благослови і освяти і освіти. Чи знаєте ви, як пахне життя? Давайте помовчимо хвильку і відчуємо цей запах… Це пахне хліб. Неповторний запах робить хліб живим, частиною душі кожного з нас. Початок хліба – маленька зернинка. Зернятко хліба нагадує дитину в сповитку. Немовлятко – це іскринка життя, джерельце життя у згортку. Так і зернятко починає колос, безмежний хлібний лан. Здавна хлібу надавали круглої форми, ототожнюючи його із сонцем. Якщо у домі пахне хлібом – тут злагода і щастя, якщо в державі колосяться хлібом поля – тут мир і достаток. Хліб – це честь, хліб – це рука допомоги, хліб – сила, могутність держави. Хліб це святість. В усі віки хліб був обов`язковим атрибутом, що супроводжував найважливіші події в житті людини. Коли народжувалася дитина і рідні йшли на хрестини, неодмінно клали в колиску срібний карбованець і хлібину – на здоров`я і достаток. Коли дитина йшла на навчання до дяка, батько ніс пучок різок, горщик каші та хлібину – на розум, силу та здоров`я. На весіллі молодих зустрічали хлібом – сіллю, а ті цілували його, приймаючи благословення. На тому місці, де мали ставити хату, сіяли пшеницю. Якщо вона добре сходила, це означало, що місце добре, чисте, хату можна будувати. На толоку сходилося багато людей. Це був чудовий давній звичай, що засвідчував братерство, доброзичливість, взаємодопомогу. Люди що сходилися на толоку, вважалися дорогими гостями цій події присвячувалися особливі пісні. У нову хату входили тільки з паляницею. Вважалося великою невихованістю і неприязню до господарів зайти в нову оселю без хліба. Принести хліб – означало щире побажання господарям достатку, здоров`я, добра. Великою майстерністю вважалося вміння пекти хліб. Добрі господині славилися на все село, коли по вулиці розходився запашний хлібний дух, сусідки перемовлялися: «Мабуть, це вже Марія вийняла хліб з печі, у неї завжди вдається хліб». І, зрозуміло , коли в сім’ю входила невістка, свекруха найперше перевіряла, як вона вміє пекти хліб. Нині мало хто з молодих вміє випікати хліб. У давнину існував обряд випікання хліба. Зачинок робили раз на тиждень у четверговий вечір. «Хліб, – казала мама, – треба пекти в жіночий день. У мене він найкраще вдається у п`ятницю». За давнім звичаєм, у цей час, якими б не були родинні стосунки, мають налагодитися – ні прокльонів тобі, ні сварок. Інакше хліб не вдасться. Руками легко випліскували круглу, наче сонце, хлібину, клали її на рушник. А потім на ясенову лопату клався капустяний листок, притрушений борошном і лише тоді на нього переносили хлібину. Спритно шугали лопату в гарячу утробу печі, потім другу, третю… Виходити з хати під час випікання хліба не можна було, рипати дверима – теж, бо хліб зглевкотіє, «на два пальці будуть закальці». А яке чудесне дійство витягання хліба з печі! Витягнуть його з печі, зважать у руці: якщо важкуватий – ще не пора виймати. А коли від легкого постуку спід паляниці відгукнеться дужим передзвоном, починають виймати рум`яні хлібини. Кожний буханець треба обов`язково видмухати, обшкребти нижню скоринку від залишків капустяного листя, і він стає чистеньким і рум`яним. Обід із свіжим хлібом – завжди свято. Відрізаючи окраєць батько говорив синові: «Це щоб дівчата любили. А цілушку дамо корівці, щоб молоко прибувало». Дуже багато народних звичаїв пов`язано з хлібом: Якщо впала долі скибочка, неодмінно підніми і поцілувавши, поклади на стіл. Хліб ріжуть тільки в руках – лівою тримають хлібину, притиснувши її до грудей, а правою ножа. Краяти хліб треба тільки до себе, тому що він святий. З хлібом, кажуть, пісня миліша, і хата тепліша. Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі. Хліб був мірилом життя, культури. Будь-який обряд не обходився без хліба. Народжувалася дитина – йшли з хлібом, виряджали сина в далеку дорогу – мати загортала в рушник житній окраєць, справляли весілля – пекли коровай, йшли на поминки – несли з собою паляничку, дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю.

33


Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб і сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського народу. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили хліб. Прийняття рушника, цілування паляниці символізувало глибоку пошану тих, хто це виявляв до господарів. Цей звичай пережив віки, став доброю традицією і в наш час. В усі часи майже всі свята були пов`язані з хлібом і не тільки як з найнеобхіднішим продуктом харчування, а й з найголовнішим, навколо якого розгортається дійство. На Різдво обов`язково пекли пироги з капустою і маком, пампушки, дрібні пиріжки, яким частували дітей, готували кутю з товченої пшениці, вносили сніп жита – «злато, щоб увесь рік ми жили багато». На Великдень у красному куті виставляли високі паски, прикрашені гілочками свяченої верби і свічками. Навколо пасок – барвисті крашанки та писанки. Якщо в хаті є дівка на виданні, клали їй паску на голову і казали: «Аби у людей така велична, як паска пшенична». Живи життя, духмяним хлібом! – хліб на білій вишитій скатертині… Хліб на столі. Зайшовши до хати, возрадуймося йому, віддаймо шану тим, хто зростив його, зібрав і змолов у семи млинах мучицю і рукам, котрі подарували духмяні, схожі на сонце паляниці. Хай завжди він – совість наша – буде в хаті, лежатиме прикрашений вишитим рушником, свіжий і святий, і найпершою молитвою нашою буде хвала хлібові, прохання, щоб він був завжди на нашому столі, щоб не черствів, бо, як мовить народ, коли черствіє хліб, то і черствіють душі. Не даймо ж зачерствіти душам.

БЛАГОСЛОВЕННІ СЛОВА З ІСТОРІЇ У світлий і благовісний час національного відродження одним із найважли віших завдань освітніх закладів повернення дітям із небуття духовних надбань мудрих предків, відновлення добрих традицій, свят, прилучення справами, розумом і серцем до самобутньої матеріальної і духовної культури рідного народу. Складаю щиросердечну подяку всім, для кого створення музею хліба Покрови Пресвятої Богородиці у Львівському автомобільно-дорожньому технікумі стало важливою справою українського відродження. Хочу особливо подякувати директору технікуму Тадею Боярському, Заслуженому вчителеві України, за діяльну підтримку музейних починань, а також студентам-ентузіастам, які безпосередньо причетні до облаштування та підтримку музею та науковопошукової роботи, батькам студентів з різних регіонів нашої держави, які активно допомагали, чим могли, в становленні нового культурнопросвітницького осередку у Львові. Заслуговують на подяку викладацький колектив навчального закладу, а саме Нелля Ветчінкіна, Василь Лаба, Ірина Фаріон, Ярослава Паращук, Марія Лісовська, які великою мірою допомагали в зборі науково-інформаційних матеріалів; Надія Устянич, Віра Посікіра, Броніслав Длугош, Степан

34

Міринський, Григорій Шпак, Віра Тесля, Анатолій Сидоряк, Руслана Сидоряк, Люба Харченко, Леся Ліщинська – за їх повсякденну турботу про музей. Не можу обійти увагою і ті громадсько-виробничі структури, які теж прилучалися до створення нашого музею: обком профспілки працівників автомобільного транспорту і шляхового господарства (Богдан Савчикевич, Віктор Бондаренко), облавтодор (Ігор Завійський), відкрите акціонерне товариство «Львівекскавація» (Борис Бачинський), Львівський коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша (Богдан Коцай) – завдяки їх матеріальній допомозі вдалося здійснити задумане. Велика подяка і низький уклін за матеріальне благодійництво жительці Львова Людмилі Тодриній, відміннику народної освіти України. Здоровлю Вас всіх щиро і бажаю подальшої корисної праці для розквіту нашої України. Усім, хто допомагав, зичу всіляких життєвих гараздів. Хай стелиться ваша доля вишитим рушником, на якому завжди будуть хліб і сіль, і не одцвітуть ніколи мамина пісня і рідна природа, любов і повага рідних та щирих друзів. З глибокою вдячністю Богдан Непорадний, Заслужений вчитель України


СМСки КОБЗАРЕВІ До дати графомани понаписують Які міцні біля Шевченка! І як стоять вони горою, Щоби не «вмерла Ненька…» *** Прийшов Тарас – нема держави… Схилився, люльку закурив Сказав тихенько: «Отакі-то справи… Знов тристалітній перерив…» *** Волинянам простити не можем, Що Тарас побував в них в гостях. А до Львова заїхать не гоже? Обірвався в Почаєві шлях… *** Ще сотні п’єдесталів і тисячі: «Гура!» І закрутилась в славі голова… Але де натовп – там його нема… Чия біліє постать віддаля? *** Високі слова і горлянки захриплі Тримайся, Кобзарю, такий Ювілей! Почуєш таке, що хоч зараз на скрижні, Без свіжості, правда, і гарних ідей. *** Вмерти молодим, щоб жити в віках – Такий для пророків намічено шлях

Без Тебе, Тарасе, ми вічні раби Народ би ніколи не виповз із тьми *** Був Ювілей, гриміло місто Нагода випити яка! Вже сотню років урочисто «Кайдани рве» Галичина *** Мені однаково, як і Тобі – Читатимуть чи викинуть в корзину. Я написав – віддався ворожбі, А далі – лавр чи ніж у спину… *** Не шукайте Тараса в столицях Його там давно немає В хатині, де жінка-вдовиця Хтось на лаві знайомо куняє… *** Тарас, Франко, Сковорода – три мужі, три богатиря Облуда спала із очей – затіймо пишний Ювілей Духовності, і справжності, добра – щоби лякалась сила зла Тарас, Франко, Сковорода – Вкраїна вічна і жива… Ігор ГУРГУЛА

«МУЗЕЙ ХЛІБА – МУЗЕЙ ДУШІ НАРОДУ» Так повелося з давніх-давен, що український народ понад усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – це достаток, сіль – гостинність, честь – людська гідність. І є щось закономірне в тому, що предковічна українська земля наділена найкращими в світі чорноземами Упродовж століть український хлібороб з діда-прадіда витворив самобутню мораль господарювання на землі, яка позначилася на всьому соціально-побутовому житті. В основі цієї моралі лежить єдине: хліб – це найбільша святиня народу, душа рідної землі. Саме ця думка пронизує експозиційний матеріал Народного музею хліба Покрови Пресвятої Богородиці Львівського автодорожнього технікуму. У ньому зібрано близько двох тисяч експонатів, за час існування тут побувало майже мільйон відвідувачів – людей з різних регіонів України та зарубіжних країн. Досвід музейної роботи в системі реалізації концепції національної школи узагальнила Рада директорів навчальних закладів першого і другого рівнів акредитації Львівщини, а також Міністерство освіти України. Створений на громадських засадах, музей відіграє велику роль у національному вихованні людей, особливо молоді. Без

перебільшення, музей хліба став музеєм української душі. Розповідає про багатовіковий досвід і традиції духовної та матеріальної культури українського народу. Українці володіють величезним духовним і моральним потенціалом, який зосереджено в нашій традиційній культурі. У музеї йдеться про наш невмирущий потенціал, багатющу енерготворчу субстанцію національних базових цінностей, невичерпні можливості для творення інституційних форм модернізації культури, механізмів реагування на духовні запити сучасної молоді. Патріотичний обов’язок усіх, кому не байдужа доля нашої незалежної оборони, якраз і полягає в тому, щоб залучити духовноморальний потенціал у державотворення, формування національної самосвідомості громадян нової України. Минув час тоталітарної руїни. Нині розвиток історичної свідомості української нації, її традицій та культури гарантує Конституція. Саме сьогодні нам усім необхідно пізнати і усвідомити велич нашої народно-традиційної культури та її одвічний гуманізм, щоб врівноважити свої вчинки, спрямувати їх у державотворче русло, забезпечити душевний

35


Безперечно, той, хто стояв біля витоків створення музею, мусив добре знати ціну хліба. Директор музею на громадських засадах Богдан Степанович Непорадний, педагог за покликанням, – саме з таких людей. За скупими рядками його біографії проглядається напівсирітська доля, пошук шматка хліба у повоєнні часи, і в той же час любов до своєї матері, батьківської оселі, рідної землі, непохитна віра в краще майбутнє України. Він народився в с. Волиця на Тернопільщині. Після закінчення середньої школи та Львівського університету з 1968 року працював у рідних місцях учителем, директором школи, згодом інспектором райвно в одному з районів м. Львова. Відтак плідно займався викладацькою діяльністю в автодорожньому технікумі як учитель біології, хімії та заступник директора з виховної роботи. Тут йому було присвоєно почесне звання Заслуженого вчителя України. Ініціювавши створення музею хліба, автор книжки залучив до пошуково-дослідницької роботи широке коло студентської молоді, багатьох ентузіастів з різних верств громадської спільноти. Його подвижницька діяльність у питаннях духовного відродження таких святих понять для нашого народу як: Україна, мати, хліб – засобами музейного впливу на людей народжує в наших душах єдині чесноти – Віру, Надію, Любов. Тож візьміть у руки цей посібник, відвідайте музей хліба і, повірте, душа Ваша осіяє Вірою, Надією і Любов’ю.

затишок усім, хто проживає на етнічних землях України. Як зберегти і передати нащадкам усі кращі надбання національної культури, виплекані українським народом упродовж століть? Що потрібно зробити нині? Аби й дальше лунала пісня, не висихало життєдайне джерело народної мудрості і творчості? Яких зусиль докласти для створення такої атмосфери, щоб молодь не цуралася національного спадку, щоб не шукала свої ідеали за межами Вітчизни? Як вирішити проблеми передачі традиційної етнокультурної інформації від прабатьків до батьків, а відтак від дітей до онуків? Як наблизити до осмислення витоків своєї минувшини, щоб глибше збагнути день нинішній та завтрашній? Певною мірою на ці на інші подібного порядку запитання читач знайде відповіді у начально-методичному посібнику «Та земля мила, де мати родила» (Народний музей хліба Покрови Пресвятої Богородиці у системі засобів національного виховання української молоді).

Тадей Боярськй, Заслужений вчитель України, попередній директор ЛАДК НУЛП *** До мене сьогодні всміхнувся Шевченко З картини, що там на стіні. Читає вірші його залюбки ненька, Розказував батько мені : Як вівці він пас – ще малий був хлопчина, А виріс –великий мав дар: Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни, Цю книгу, що зветься «Кобзар». Як книгу святу берегли ми завзято, З собою забрали у світ, Як слово Тараса завжди зберігати – Великий усім заповіт. Буду любити Вкраїну рідненьку, То може й мені ще не раз З картини ласкаво всміхнеться Шевченко, Наш Батько, великий Тарас.

Леся Храплива 36


Гопак (Гімн духу) Славним воям постійно зближатись Зі Світлом Творця. І йти до Нього невпинно Вузькою стежкою. Мати свою пісню; і свою віру плекати. І не потурати недолугим зайдам, Не брататися із слабодухими, Не сприяти пожадливим… Бойові сокири – не найміцніша зброя В боротьбі духу. (Направду, – не конче тримати щомиті Стиснутими п’ястуки, Напруженими м’язи, Оголеною крицеву шаблю). Найпильніше вдивляйся в те, Що дано тільки тобі бачити! Послідовно пройдуть нерозривними лавами Трипільці, арійці, венеди, Кельти, скити, сармати, Алани, етруски, гуни, Анти, руси. Українці Нестимуть невгасний смолоскип НаРоду. Найдревнішої раси культів дотримуючись. Гопак; полум’я д’горі. Струмить свою енергію Всевишньому. Танок воїна. Не забаганка, Потреба духу. Навкулачки, навручки, Навхрест, на раменах. – Бойова наснага твоя – гідна Прагнень оновленого тіла. Володій досконало собою: Як помислами, так і ділами. І порятуєш себе та інших. Прадавні довголітні війни. Вої мовчазні; суворі лиця. Міцна статура. Пластика вправних Відточених рухів. Шляхетна Слава вже їх діткнула Своїм Знаком; Тільки їм під силу спинити Чорну хвилю вселенського зла. Під копитами бистрих коней Довго гудітимуть терени

Трипільського степу. А десь у нетрях Карпатських лісів Стугоніти будуть могутні серця, Освячені Клятвою Вічності. Спромога звільнитися Від шкаралущі, Відчувши силу нуртуючу Молодого тіла: Лише в борні боротьба Виповнює себе міццю. Без найменших вагань Відвоюй під сонцем простори. Розтопи свої сумніви В тиглях здорових бажань. Приналежність до стану „козаків”, Витривалих як тятива бойового лука, Зобов’язує до Ритуалу Зцілення й Очищення. …І будем кресати „Гопак” саме так – Аж зашуміла діброва; Тріскалися від напруги Очі ворогів, Які зазіхали на вольную Волю. Каста праведних лицарів, Тверда мов у бою кулак, Плекала в ядрі своїм силу Впродовж віків. Її символ – гордий піднебесний птах; Він ніколи не сідає на грішну землю; Ретельно стереже обшири Ойкумени, Завше готовий завдати удару нападникові. Здолано вже не раз чужинецькі полки. Та битви продовження ще попереду. (Допоки ти не станеш у щільні ряди Суворих бійців, не зумієш втямити Їхні гопакові тренінги). Коли під могутнім поступом Тремтять гори і западають доли, Вражим дітям не заховатись Навіть у неприступних фортецях. Вгору. Гору долати. Горе тому, хто не пізнав себе; І не прагнув сходження.

37

Ніко ли не ловили дрижаків Вихованці Сивоуса, Перед грізною навалою орд, Що насувалися чорною хмарою… Лише очі воронилися сталлю, Лише руки наливалися міццю, Лише ноги корінням вростали У рідну землю, Лише віра множилася стократ. І піднесення духу, Передчуття лицарського двобою, Просвітляло склепіння розуму. Надходить вечірній спокій. Краплі дощу свинцево-важкі, холодні. Кремезні чоловіки з чубатими головами Звично вслухаються в чистий Потік Мовчання. (Обов’язок бути собою І бути кимось іншим – Тим, хто приходив раніше, І тим, хто ще в дорозі. Витворювати свою родину, своє плем’я, свою расу. І вздріти, врешті, себе, Вдосконаливши карму даності). …А зранку великі сильні птахи З верхів’їв Священних дерев Знов зриваються до польоту. Бо в їхньому просторі Запалили вогні. – Це „знак” захищати Землю. Зоряний Корсаре, войовниче, Шляхетне твоє обличчя На фоні глибокого неба, Серед феєрверку вогняного дощу, Коли зникають усі сумніви, Здолано потаємні страхи, Забуто чужі жалі, Коли дух гопака бойовий Вже лоскоче твої груди, Усе ж ти сповнений ЛЮБОВІ, Бо повертаєшся в СВОЮ ХАТУ – УКРАЇНУ. Літопис, що до нього вписуватиметься ще багато. Віктор Палинський


МИХАЙЛО ГЛАДІЙ: ЗООВЕТЕРИНАРНИЙ – ЦЕ УНІКАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ З ВЕЛИЧЕЗНИМИ ПЕРСПЕКТИВАМИ Трохи більше як місяць тому ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ ІМЕНІ С. ГЖИЦЬКОГО отримав нового керівника. Ним став академік Національної академії аграрних наук, відомий на Львівщині громадський та державний діяч МИХАЙЛО ГЛАДІЙ. Про перші враження та дії на посаді в.о. ректора університету – в інтерв'ю Гал-інфо. Михайле Васильовичу, у непростий час Ви очолили один із найстаріших львівських університетів. Останніми роками славу зооветеринарній академії, як звикли називати університет львів´яни, робили не так наукові досягнення, як скандали і намагання приєднати її до іншого вузу. Найгірше вже позаду? – Славу нашому національному університету творили і творять не скандали, а студенти, науковці та викладачі, які виявили принципову позицію, сміливість і відвагу й відстояли природнє право найстарішої в Україні академічної установи ветеринарного профілю на самостійне життя. Такий університет, з такою історією, з такими досягненнями не мав права пропасти. І я б хотів подякувати студентству, професорсько-викладацькому складу, усій громаді області та міста за збереження Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. Гжицького. – Можливо гарантією такої стабільності стала, власне, Ваша особа? Видається, що на Львівщині немає керівника вузу з таким досвідом державного управління. Як-не-як Ви були віце-прем´єром, головою парламентського комітету, двічі очолювали обласну адміністрацію. Та й в столиці, напевно, немає жодних владних дверей, які б не відкрились Гладію?! – Ну не перебільшуйте мої можливості (сміється. – авт.)! Так знову склалось у моєму житті, що я опинився у потрібному місці в потрібний час. У міністерстві були стурбовані ситуацією в університеті, яка все більше заходила в глухий кут. Шукали керівника, який може гарантувати стабільність... 1996 року я захистив кандидатську дисертацію, пізніше докторську, з 2002 року є дійсним членом (академіком) Національної академії аграрних наук, заслужений працівник сільського господарства. Опублікував близько 50 наукових праць. Понад те, я також закінчив ветеринарний інститут, маю досвід наукової та керівної роботи, певний час був головою Наглядової ради університету ім. С. Гжицького. Тобто цей вищий навчальний заклад не був для мене чужим. Я завжди захоплювався його історією, внеском в зооветеринарну науку. І так повернулась історія і моє життя, що зооветеринарний тепер став, по суті, моїм рідним домом. – Ви вже встигли ознайомитись із його господаркою? Яку спадщину залишили попередники? –Я не оглядаюсь на минуле, а думаю про майбутнє. Сам Гладій не дасть раду в університеті. Мусимо разом з усією нашою академічною спільнотою примножувати славу львівської школи ветеринарної медицини. Знаю на 100 відсотків лише одне: зооветеринарний – це унікальний університет з величезними можливостями. Про нас просто призабули. Але ми голосно будемо про себе нагадувати своїми справами й науково-педагогічною працею для всієї Львівщини, Західної України та й країни в цілому. Власне, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. Гжицького зарекомендував себе як потужний регіональний центр з підготовки фахівців для агропромислового комплексу за 20 напрямами та спеціальностями. На п’яти факультетах університету навчається більше як 6 тисяч студентів. Науково-дослідну та педагогічну діяльність на 36 кафедрах університету забезпечують більше як 400 науково-педагогічних працівників. Нашою гордістю є професори Степан Гжицький, Володимир Кульчицький, Вацлав Морачевський, Іван Чинченко, Данило Василенко, Галина Звєрєва. Нині у нас працює понад 50 докторів наук, професорів, академіків. Серед них такі відомі особистості, ветерани університету, як-от, професор, академік Михайло Демчук, професор Павло Урбанович, професор Володимир Завірюха, професор, академік Йосип Берко, професор Роман Маслянко, професори Степан Шаловило, Зеновій Щербатий, Оксана Козенко, професор, академік Володимир Стояновський та наші молоді вчені доктори наук, професори Володимир Стибель, Василь Стефаник, Любов Слівінська та багато інших. За місяць, що я працюю на посаді виконуючого обов’язки ректора, вдалось практично ознайомитись з господаркою. Є багато зауважень, але ще більше планів. Мусимо стати університетом європейської рівня не лише на словах, а у всьому. Конкуренція у світі лише зростає. А якісна освіта є сьогодні головним ключем до успіху і кар’єри. 38


Формула нашого зростання проста й відома, хоча вимагає нелегкої і щоденної праці: постійна самоосвіта та самовдосконалення викладачів гарантують студентам якісний рівень знань і навиків. Засвоївши їх за роки наполегливого навчання, молоді люди стають затребувані на ринку праці й отримують престижну й високооплачувану роботу. В такій спосіб вони роблять добру рекламу своєму рідному університету, збільшуючи число охочих отримати добрі знання і фах. Все просто, але вимагає несамовитої праці. Бо нарікати можна на все і на всіх. Але краще зробити самому й тішитись з результатів своєї продуктивної праці. Такою є філософія моєї діяльності на усіх посадах, які я обіймав упродовж свого життя. – Таку Вашу позицію поділяють в університеті? – Сподіваюсь, що так. Ми всі пливемо в одному човні. І вигрібати повинні також разом. Робота у владі привчила мене до порядку й організованості, ненавиджу розхлябаності. Якихось різких змін не передбачаю. Хто не витримає навантаження – сам шукатиме легшу роботу. А колектив мусить справлятись зі своєю великою господаркою успішніше. Першочергову увагу звертатиму на розвиток навчальної бази та лабораторій. Це дуже важливо. Якщо немає відповідних умов – то важко говорити про підготовку повноцінного спеціаліста. На території університету розташовано 9 навчальних корпусів, чотири студентські гуртожитки, спортивний корпус, маємо у своїй структурі два навчально-наукововиробничі центри в Комарне та Давидові, коледж. Хочу ще більше активізувати міжнародне співробітництво: закордонний досвід лише примножує наші знання та можливості. Маємо добре налагоджені зв’язки з польськими колегами з Любліна, Кракова, Вроцлава, Варшави, Ольштина, профільними ВНЗ Франції, Латвії, Угорщини, США, Австрії, Канади, здійснюємо обмін студентами. Нещодавно спільно з нашими колегами з Люблінського природничого університету ми отримали грант на створення Ветеринарної Школи передових методів діагностики. Завдяки цьому в нашому університеті повстане супер-сучасна наукова лабораторія. Ми матимемо ультразвукові апарати, мікроскопи, рентген апарати найвищого світового класу. Кращої бази для навчання студентів діагностики та лікуванню тварин, а ніж наша, у нашому регіоні не буде. Передбачений бюджет української сторони становить 740 тисяч євро. В університеті створений Центр художньої творчості, діє кілька чудових творчих колективів. Маємо 9 музеїв, які займають важливе місце у навчальній та виховній роботі із студентами. Наш університет займає велику площу практично в центрі Львова. Територія досить гарна, з озером. Маю ідею у майбутньому перетворити її у своєрідний парк, з гарними насадженнями та квітами, де залюбки відпочивали б студенти та львів´яни. Діє у нас і відділ сприяння працевлаштуванню студентів і випускників. – А чи є нині престижною ветеринарна медицина? Як молодь може себе тут реалізувати? – Річ у тому, що у нашому університеті студенти отримують високоякісну освіту, підкріплену серйозними практичними навиками. У спеціалістах ветеринарної медицини існує велика затребуваність. Безробіття нашим випускникам не загрожує. Сьогодні найбільшими проблемами людства є дві кризи: енергетична та продовольча, яка включає у себе питання якості харчових продуктів. Ми харчуємось продуктами рослинного та тваринного походження. Ось все, що пов’язане із вирощуванням, переробкою та зберіганням цього другого і є об’єктом нашого вивчення та досліджень. Ветеринарний контроль потрібен на всіх етапах відгодовування та споживання. Так, вже немає великих колгоспів. Але сьогодні активно розвиваються фермерські господарства, переробні підприємства, переміщення харчових продуктів через державний кордон, виникають нові загрози інфекційних захворювань серед тварин, птахів та риб. Усе це напряму пов’язано зі здоров´ям та безпекою кожної людини. І саме наші випускники готові брати на себе ці виклики. Попри кризу, в усіх категоріях господарств Львівської області порівняно з минулим роком зросло поголів’я усіх видів худоби та птиці. Сьогодні маємо лише у нашій області 330 тисяч поголів’я великої рогатої худоби, 356 тисяч свиней, 36 тисяч овець та кіз, майже 12 млн. птиці. А десятки чи сотні тисяч наших домашніх улюбленців: собак, котів, декоративних гризунів, птахів, риб – вони теж вимагають опіки та догляду. Я вже не згадую тут про мисливські господарства і диких тварин, проблеми сказу. Звірі хворіють так само, як і люди. Хто цьому всьому має давати раду? Зрозуміло, що ветеринарний спеціаліст. Тому я спокійно і впевнено дивлюсь у перспективу розвитку нашого університету. – І ні в кого не виникає подальших спокус «відібрати» такий привабливий зоовет? – Не хочу повторюватись – ця тема закрита. На суверенітет нашої академічної спільноти ніхто більше не зазіхатиме. Львівська наукова школа ветеринарії отримала нове дихання й розвиватиметься ще інтенсивніше. Ми були, є і будемо гордістю Львова та України. Повірте, наш колектив зможе це гарантувати. Сьогодні перед нами стоять серйозні завдання із реформування галузі аграрної освіти та науки. Працюємо над ідеєю створення Західного навчального науково-виробничого комплексу. Найголовніше, що є бажання усього колективу університету здійснювати позитивні зміни та повна підтримка наших ідей у профільному міністерстві аграрної політики та продовольства України. Розмову вів Андрій Болкун

39


ОСІННЯ ШКОЛА «БОБЕР» ЗАПРОШУЄ КРАЩИХ УЧНІВ НА 5-РІЧЧЯ КОНКУРСУ МИРОН МИХАЙЛОВИЧ ЗЕЛЕЗ, координатор Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру» у Львівській області Перший український конкурс Бобер відбувся 21 грудня 2008 року. Пакет завдань був сформований з задач, розроблених на останньому зібранні Міжнародної спільноти «Бобер». Свої задачі запропонували також викладачі Львівського фізико-математичного ліцею Лілія Костів та Ростислав Шпакович, випускники цього ж ліцею Тарас Кушнір та Тарас Шпот. Тарас Шпот розробив середовище, в якому учні розв’язували завдання конкурсу, зберігали свої відповіді. Він же написав і програму перевірки результатів. Значну допомогу у створенні середовища надала софтверна компанія ELEKS (директор Олексій Скрипник). В змаганнях приймали участь 1429 учнів 5-11 класів. Для початку конкурс вирішили провести лише у Львівській області, але про нього дізнались і прийняли участь також і учні однієї школи м. Києва (координатор Наровлянська М.Д.) та Новоград-Волинського Житомирської області (координатор Нюкало І.М.). На осінніх канікулах 2013/14 навчального року на базі Вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму вперше було проведено Всеукраїнську осінню школу для кращих учнів – переможців Міжнародного конкурсу «Бобер-2012». Для участі у цій школі було запрошено 25 учнів переможців минулорічного конкурсу із 8 областей України: Львівської. Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Полтавської, Запорізької, Херсонської і Одеської. Заняття школи проводили провідні фахівці з олімпіадного програмування з Львівського, Житомирського та Черкаського національних університетів. Протягом тижня команди проживали у готелі і харчувалися у ресторані які входять до готельно-ресторанного комплексу Львівського вищого училища ресторанного сервісу та туризму. Слід відмітити дуже високу якість обслуговування в цих закладах. Учасникам школи була запропонована різноманітна програма - школа програмування, екскурсія містом Львів, відвідання вистави театру ім. М. Заньковецької, екскурсії до софтверної компанії «Елекс» і до Львівського національного університету, різноманітні інтелектуальні конкурси та інше. На школі програмування ведучими фахівцями в галузі олімпіадного програмування були прочитані лекції, проведені змагання, де не було переможених, через те що всі учасники школи, пройшовши курс навчання, отримали певний досвід олімпіадного програмування. У Львівському університеті ведучі вчені прочитали лекцію про стан сучасної фізики і провели низку цікавих фізичних дослідів. Також наші ліцеїсти побували на занятті, присвяченому розбору олімпіадних задач. На екскурсії до софтверної компанії учні познайомились із розробником програми «Бобер». Дізналися, про вимоги, які зараз ставлять до фахівців з програмування. Також взяли участь у конкурсі, який для них організували співробітники компанії. На екскурсії містом дізналися багато цікавого, побували у визначних місцях Львова. У театрі переглянули веселу музичну комедію. Погода також сприяла нам, як жартували учасники табору, погоду для нас теж замовили організатори конкурсу. Команди областей щиро вдячні оргкомітету табору «Бобер» за теплий прийом, доброзичливу атмосферу, що царувала протягом всього часу перебування. Слід відмітити професіоналізм в організації заходу: за такий короткий час учні не тільки підвищили свій рівень з програмування, але цікаво і весело провели час і зустріли нових друзів. Є сподівання, що осіння школа «Бобра» продовжить свою роботу і у наступних роках.

40


ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ПОСАДИ, РОБОТА НА ЯКИХ ДАЄ ПРАВО НА ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕНСІЇ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ Мирон Михайлович Зелез, Завідувач відділом Сектору кадрової роботи Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту передбачені посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436), зокрема:  вчителі, логопеди, учителi-логопеди, учителi-дефектологи,  викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги,  вихователі, завiдуючi та інструктори слухових кабiнетiв,  директори, завiдуючi, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної),  навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання,  завiдуючi навчальною та навчально-виховною частиною,

  

соцiальнi педагоги (органiзатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-органiзатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

ПІЛЬГОВИЙ ВИХІД НА ПЕНСІЮ Терешенко Едуард Іванович Головний спеціаліст Сектору кадрової роботи Скористатися пільговим виходом на пенсію можуть ті працівники освіти, що мають необхідний стаж роботи на посадах в установах, організаціях, визначених Постановою КМ України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». Посада викладача музичної школи входить до зазначеного переліку. 

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту посад, робота на яких дає право на за вислугу років Постанова Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 зі змінами внесеними постановою КМУ від 26.09.2002 р № 1436 41


ПЕНСІЯ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ ПЕДАГОГІЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ

  

 

  

Львівська обласна організація профспілки працівників освіти та науки, юрист Мар’ян Калин Відповідно до ч. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058) пенсії застрахованим особам, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, які відповідно до раніше чинного законодавства мали право на пенсію за вислугу років, призначаються згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Проте, оскільки такий законодавчий акт не ухвалений, пенсії зазначеним особам призначаються згідно законом України від 05.11.91 р. № 1788 «Про пенсійне забезпечення». Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Як відомо, згідно зі ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (набрав чинності з 1 січня 2004 р.) страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менш ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою від мінімального страхового внеску, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови проведення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не менш ніж мінімальний страховий внесок. У тому разі, якщо зазначену доплату не було зроблено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць пропорційно до сплачених страхових внесків. Умовою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періодів роботи працівників освіти є наявність факту роботи у ці періоди на відповідних посадах та у закладах, віднесених до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (зі змінами, внесеними постановою від 26.09.2002 р. № 1436), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.93 р. № 909. Ця умова не залежала, а відповідно і не залежить, від обсягу навчального навантаження, а отже, і від розміру заробітної плати та обсягу сплачених страхових внесків. Саме такою умовою мають керуватись при обчисленні стажу роботи за спеціальністю, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. При цьому допускається підсумовування стажу роботи за періоди роботи в закладах та установах як освіти так і охорони здоров’я та соціального захисту. Ураховуючи абзац другий ч. 16 Прикінцевих положень, слід зауважити, що під час визначення права на пенсію за вислугу років стаж як до, так і після 1 січня 2004 р. обчислюється за нормами Закону «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» – за даними трудової книжки, а за потреби – уточнюючих довідок. Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи не менш як 25 років за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Згідно зі ст. 7 цього Закону пенсії за вислугу років призначаються в разі залишення роботи, яка дає право на цю пенсію. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.93 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (зі змінами, внесеними постановою від 26.09.2002 р. № 1436) затверджено Перелік закладів і установ освіти та посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Перелік посад педагогічних працівників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963. При цьому не всі педагогічні посади, визначені цим Переліком, віднесено до Переліку закладів і установ і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (методист районного методичного кабінету (центру)), затвердженим вищеназваною Урядовою постановою від 4 листопада 1993 року. Відповідно до приміток до названого вище Переліку вчителі й інші працівники освіти заочних навчальних закладів, названих у цьому Переліку, належать до числа осіб, що мають право на одержання пенсії за вислугу років.

42


  

       

Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ. Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше чинного законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років. Отже, для визначення права на зарахування до спеціального стажу певного періоду роботи потрібно, щоб особа працювала в закладах і на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років. У тому разі, якщо із записів трудової книжки неможливо зробити відповідний висновок, до рай(міськ)управління Пенсійного фонду додатково подається уточнююча довідка закладу (установи). Також під час вирішення цього питання може бути розглянуто інші документи (положення про заклад, структуру, штатні розписи тощо). Для обчислення спеціального стажу роботи основним документом є трудова книжка працівника, що підтверджує стаж роботи. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюють на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993 № 637. Згідно з пунктом 20 порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки установ. організацій або їх правонаступників (додаток № 5 до Порядку № 637). У довідці має бути вказано: - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; - професія або посада; - характер виконуваної роботи; - розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Зараховувати до спеціального стажу час навчання в навчальних закладах чинним пенсійним законодавством України не передбачено. При цьому слід звернути увагу на наступне: якщо в період одержання пенсії за вислугу років особа досягає пенсійного віку можна звернутися до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком. Тільки за таких умов після досягнення пенсійного віку можна працювати на посаді, що дає право на пенсію за вислугу років. Сам факт досягнення пенсійного віку такого права не дає. Щодо розміру пенсії, то до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди розмір пенсії за вислугу років визначається за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

43


44


45


ОСОБЛИВИЙ КАЛЕНДАР

ВПЕВНЕНІ КРОКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ ЛЬВІВЩИНИ РОМАН – ЗВУЧИТЬ СУЧАСНО! Виконуючий обов’язки директора Департаменту освіти та науки ЛОДА РОМАН ПЕТРОВИЧ БАБІЙ своїм іменем задоволений.

та науки, а також виконує обов’язки директора Департаменту освіти і науки ЛОДА. Навантажень стільки, що і в гору ніколи глянути. Та попри бюрократичну біготню є глобально важливі питання, які треба вирішувати. Насамперед це стосується модернізації профтехосвіти. Професійна робітнича школа доказала свою конкурентноспроможність і потрібність на ринку праці. Потреба у робітничих кадрах не зменшується, а, навпаки, з року в рік зростає. Та освітянське керівництво чудово усвідомлює, що готувати сучасного висококваліфікованого спеціаліста на застарілому обладнанні неможливо. Потрібно масово оновлювати технічні парки ПТУ, залучати інвестиції, бо жодних бюджетних коштів на цю справу не вистачить. Треба докласти максимум зусиль, аби галузь запрацювала злагоджено і ефективно. Сьогодні це стратегічне питання, на яке слід сконцентрувати максимум зусиль.

– Хоч я народився на початку липня, – каже Роман Петрович, – і мав би носити інше ім’я, «прив’язане» до дати – Івана Хрестителя, Петра і Павла, та сталось так, як сталось. Мати Ярослава наполягала, аби мене нарекли Іваном. Батько настояв на своєму. Роман – і жодних альтернативних варіантів. Врешті, татова впертість таки взяла гору. До слова, нас троє братів. Окрім мене, є ще Володимир та Андрій. Своїм ім’ям я задоволений повністю, воно мене цілком влаштовує. Кажуть, ім’я може впливати на долю людини. Не знаю, чи так воно є насправді, але моє життя склалось нормально. З віком багато чого змінюється, переосмислюється, та усе те, що я собі планував у житті – майже цілковито здійснилося.

Але не випадково носить він ім’я – Роман, що означає римський, римлянин. І покровитель у Романа Бабія – славний святий мученик, диякон храму Кесарії Палестинської. Коли розпочалися чергові гоніння на християн святий Роман переселився до Антіохії, аби там закликати віруючих відстоювати свою святиню. Правитель Антіохії Аскліпід задумав зруйнувати християнський храм. Роман переконував вірних, що якщо вони збережуть храм, то будуть радіти тут, на землі, в Церкві войовничій, а якщо загинуть при захисті храму, то будуть радіти в торжествуючій Церкві Небесній. Бачачи рішучість народу, правитель не посмів виконати свого наміру. Під час язичницького свята Роман почав викривати ідолопоклонство і закликав усіх слідувати за Христом. Його схопили і піддали тортурам. Мученик Роман був засуджений до спалення, але раптова злива погасила вогонь. Святий став прославляти Христа і хулити язичницьких богів. Правитель наказав відрізати йому язик, але і позбавлений мови, святий Роман продовжував голосно славити Господа. Тоді мучителі засудили його до повішання. День пам’яті святого мученика Романа (303) – 1 грудня.

Сина свого Роман Бабій назвав Юрієм, а доньку – Мартою. Онуки – Маркіян, Любомир, Анастасія. – Донька наша народилася 1985 року, – продовжує Роман Бабій. – Тут знову виникла цікава історія. З 1983 року, хто пригадує, транслювався фільм «Довга дорога в дюнах». Там головна героїня – Марта. Отож, не без цього випав саме такий вибір імені доньки. На запитання, чи не ображений він, що жодного онука не нарекли в честь дідуся, наш співрозмовник відповів, що вважається не зовсім доброю прикметою називати дітей чи онуків іменами старших родичів. «А загалом, я ніколи у цих випадках не наполягав, не підказував і не вимагав. Усе відбувалося в присуджені імен без моєї ініціативи» – підсумував Роман Бабій. Нині Роман Петрович Бабій займає високі освітянські посади. Він – начальник управління ПТО, координації діяльності ВНЗ

Розмову вів Ігор Гургула 46


ВОРОН – ПТАХ БЛАГОРОДНИЙ Романа Вороняка представляти освітянському загалу немає особливої потреби. Він усе життя в освіті, знає галузь достеменно, чимало доклався до її становлення та розвитку. Нині РОМАН МИХАЙЛОВИЧ ВОРОНЯК – заступник начальника управління профтехосвіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки Департаменту освіти та науки ЛОДА. – – А розпочиналося усе… Так склалось, що у 1986 році – Зі Самбірського я потрапляю на працю до педучилища, куди я Львова у СШ № 15, а вже поступив, з відзнакою наступного року мене закінчивши восьмирічку переводять на посаду Урізької середньої школи, що заступника директора з у Дрогобицькому районі, – навчальної роботи СЗШ № 92 підхоплює розмову міста Львова. У 1993 році Р. Вороняк.- І скерували мене стаю директором школиу Корочинську восьмирічку новобудови СЗШ № 100, що у Чуднівського району львівському мікрорайоні Житомирської області. Рясне-2. Через девять років, у Щоправда, трудився я там серпні 2002-го, очолюю недовго, бо підоспіла служба відділ освіти Залізничного в армії. Відслуживши, району, де пропрацював до влаштувався вчителем травня 2013 року. І ось з початкових класів у селі травня цього року – у Ровеньки Дрогобицького Департаменті освіти… району. Дуже хотілось чЗа роки, що минули, продовжити навчання, тому вдалось багато чого поступив на філологічний добитися. Цьому сприяла факультет Дрогобицького моя громадська робота, адже педінституту за спеціальністю я тричі обирався депутатом «Українська мова та Львівської міської ради ІІІ, ІV література». Диплом здобув у та У демократичних 1986-му. скликань. Ми ремонтували – Але у 2001-у тобі знову школи, поліпшували вручають диплом уже мікроструктуру районів, Дрогобицького державного педагогічного університету імені І.Франка за спеціальністю «Педагогіка та методика середньої освіти. Історія». Чим це було зумовлене? – Бажанням осягнути додаткові знання з дбали про зростання педагогічної методики. престижу вчительської Цікавила також історія. На професії. той час цей предмет, на – Ви зараз займаєтесь щастя, був позбавлений питаннями ідеологічного нашарування, історія ставала справжньою.

47

профтехосвіти. Справа нова і не знайома… – Я б не сказав. У Залізничному районі Львова, де я чимало років пропрацював, знаходиться добрий десяток профтехучилищ. За обов’язками служби доводилось мати з ними справу. Уже тоді я доволі фахово вникнув в усі тонкощі існування системи профтехосвіти. Тому не відчуваю на новій посаді жодного дискомфорту, а чи невпевненості у власні сили. Усе гаразд. Це така ж школа, тільки професійна… – Що допомагає жити, триматись на плаву? – Досвід. Іноді гіркий і неоднозначний. А ще – риси характеру, які домотають вийти на нові високі рівні. Я займаю активну життєву позицію, за вдачею є цілеспрямованим, володію певними організаторськими здібностями, комунікабельний, відповідальний. Люблю проявляти ініціативу, аби потім сам і виконувати прийняте рішення… У житті усіляке трапляється. Головне, діяти чесно і відповідально. Розмову вів Ігор Гургула


СТАЛА БАЗА ДЛЯ МОЛОДІ і навичок, здійснює перепідготовку та підвищення кваліфікації. Постійно удосконалює якість підготовки кадрів з урахування вимог сучасного виробництва, науки і техніки. Після реорганізації багато зусиль було направлено на те, що підготовка кваліфікованих робітників велась тільки спеціалізовано за інтегрованими комплексними професіями, що дає можливість випускникам легше влаштуватись на роботу. Училище веде підготовку молодших спеціалістів за двома напрямами: «Транспорт та транспортна інфраструктура» – спеціальність «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів», «Будівництво та архітектура» – спеціальність «Будівництво та експлуатація будівель і споруд». Директором училища є Роман Адамович Федчишин, кандидат технічних наук, відмінник освіти, нагороджений нагрудним знаком «А. С. Макаренка». РОМАН АДАМОВИЧ ФЕДЧИШИН народився в 1948 році в с. Дмитрів Радехівського району Львівської області. В 1967 році закінчив технікум промислової автоматики м. Львова, а в 1975 році – Львівський ордена Леніна політехнічний інститут. З 1969 року працював техніком, старшим техніком та інженером науково-виробничого об’єднання «Термоприлад», з 1971 року майстром виробничого навчання, викладачем та завідувачем філіалу ПТУ № 33, з 1984 року заступником директора з навчальновиробничої роботи ПТУ № 48, а потім директором ПТУ № 29, з 1988 року – заступником начальника управління народної освіти Львівського облвиконкому. З жовтня 1990 року – директор ПТУ № 48, яке під його керівництвом стало вищим професійним училищем. Прийняв училище з контингентом 580 чоловік, сьогодні – понад 800 учнів. Мистецтво управління полягає у застосуванні науки про управління, як в реальних обставинах в цілому, так і в конкретних ситуаціях, що виникають. «Кожен, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами й може привести їх до успіху – справжній Майстер». Саме ці слова одного із великих титанів думки стали професійним кредом для Романа Адамовича. Упродовж всіх років намагається згуртувати навколо

Свою біографію ПРОФЕСІЙНОТЕХНІЧНЕ УЧИЛИЩЕ № 48 розпочало 16 січня 1965 року, як державний професійний навчально-виховний заклад, який належав до системи освіти і забезпечував професійну підготовку висококваліфікованих робітників для підприємств житлово-комунального господарства. Контингент складав 200 осіб з 4-5 професій. За піввіку свого існування училище було кілька разів реорганізовано. Сьогодні – це Львівське вище професійне училище комп’ютерних технологій та будівництва, яке активно розвивається і в якому навчається понад 800 учнів. Училище готує кваліфікованих, конкурентоспроможних робітників і молодших спеціалістів із відповідним рівнем професійних знань, умінь

48


себе колектив училища. На особистому прикладі доводить іншим, що праця – єдине джерело спільного добробуту. Р.А. Федчишин завжди пам’ятає, що його діяльність не обмежується днем сьогоднішнім, вона завжди націлена на вирішення майбутніх завдань на завтрашній день. В училищі налагоджена співпраця з такими вищими навчальними закладами, а саме: НУ «Львівська політехніка», Львівська філія приватного вищого навчального закладу «Європейський університет», Українська академія друкарства, Київський національний комп’ютерної діагностики автомобілів, кабінет «Будівельних конструкцій», майстерні для спеціальності « Слюсар з ремонту автомобілів». Значно покращена спортивна база училища: є тренажерний зал, спортивний зал, стадіон. Неодноразово учні училища займали призові місця в конкурсах професійної майстерності, художної самодіяльності, спортивних змаганнях та технічної творчості серед колективів навчальних закладів області. Директор робить все для того, щоб інтер’єр училища був сучасним, ремонтні фасадні роботи корпусів проводяться в основному своїми силами, все робить для економії енергетичних ресурсів, впроваджує в навчально - виховний процес сучасні комп’ютерні технології.

транспортний університет та Львівський технікум м’ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій. Роман Адамович організував роботу з навколишніми школами. На сьогоднішній день на вечірньому відділенні в училищі навчається 60 учнів 10-11 класів, які паралельно з навчанням в школі здобувають професійну освіту з спеціальності «Оператор комп’ютерного набору». В училищі обладнано нові кабінети для молодших спеціалістів, лабораторію схемотехніки, матеріалознавства, лабораторію діагностики автомобільних двигунів та вузлів,

Впродовж останніх років Роман Адамович ставить перед собою складні завдання і визначає шляхи їх реалізації. За досягнення в керівництві Роман Адамович був неодноразово нагороджений грамотами облдержадміністрації. У нашого навчального закладу є майбутнє, адже у його керівника є великий простір для плідної наполегливої праці. Розмову вела Ольга Парчевська

49


НОВОЯВОРІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ – КРОКУЄМ З ЧАСОМ Яворівський край знаходиться на перетині великих історичних торгових шляхів між країнами Західної і Східної Європи. Розвивається промисловістькраю, яка потребуєвисококваліфікованих фахівців і готує їх Новояворівський професійний ліцей. Це сучасний навчальний заклад із потужною базою і авторитетом в області. Упродовж останніх років ліцей увійшов в п`ятірку кращих навчальних закладів області. Директор навчального закладу РОМАН АНТОНОВИЧ ПАХОЛОК відноситься до тих небагатьох постатей, розповідь про життя являється своєрідною легендою про розвиток і ставлення особистості, взаємотісно пов’язаної з педагогічною діяльністю. Його кар’єра в освітянському закладі – унікальна. Історія існування училища починається з 1980 р. коли на базі Яворівського виробничого об’єднання «Сірка» було

Спеціальності, за якими проводиться підготовка, відповідають вимогам часу і забезпечують конкурентноспроможність випускників ліцею. В нас навчається 808 учнів. Щорічно проходять перепідготовку близько ста тридцяти чоловік з числа незайнятого населення.

створено Шклівське технічне училище № 65. У 1982 р. навчальний заклад реорганізовано в Новояворівське

За тридцять три роки функціонування ліцей підготував близько двадцяти тисяч висококваліфікованих фахівців для різних галузей: будівельної, машинобудівної, легкої та сфери обслуговування.

середнє міське професійно-технічне училище № 65, а з 1984 р. реорганізоване в Новояворівське СПТУ № 65.

Підготовка конкурентноспроможних фахівців, забезпечення їх високого професійного рівня та мобільності, створення умов для максимального розкриття талантів і творчого потенціалу молодих робітників – кінцева мета діяльності Новояворівського професійного ліцею (http://www.npl.org.ua/).

З 2004 р року училище переросло в багатогалузевий навчальний заклад з підготовки робітничих кадрів і має назву Новояворівський професійний ліцей.

1987 р. Новояворівське СПТУ № 65 перейменовано у професійно-технічне училище № 65 м. Новояворівська.

Новояворівський професійний ліцей здійснює освітню діяльність на підставі Статуту та у відповідності до ліцензій про надання освітніх послуг навчальним закладом, пов'язаних з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до підготовки з робітничих професій, професійно-технічного навчання, підвищення кваліфікації, перепідготовки за професіями: «Муляр»,

Сьогодні робимо все можливе, щоб поглибити соціальне партнерство між навчальним закладом та роботодавцями. У нас існує практика співпраці з найпотужнішими підприємствами району, а саме: ТзОВ «Кен ПАК», ТзОВ «Снєжка-Україна», ТЗОВ «Кормотех», ТзОВ «Ламела», ТзОВ «Енергія Новояворівськ», ТзОВ «Провімі», ТзОВ «Брама», ТзОВ «Факро Орбіта», ТзОВ «ЯвірПАК», ДП «Холгер Крістіансен Продакшн Україна», ТЗОВ «Балмікс», ДП «Західбудсервіс». Державний навчальний заклад «Новояворівське вище професійне училище» створений шляхом реорганізації Новояворівського професійного ліцею (наказ №1 559 від 07.11.2013 р. Міністерства Освіти і Науки України «Про зміну типу та назви Новояворівського професійного ліцею»)

50


«Штукатур», «Маляр», «Лицювальник-плиточник», «Монтажник гіпсокартонних конструкцій», «Столяр будівельний», «Тесляр», «Оператор комп'ютерного набору», «Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних», «Водій автотранспортних засобів (категорії «В», «С»), «Слюсар з ремонту автомобілів», «Електрогазозварник», «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування», «Кухар», «Кондитер», «Офіціант», «Бармен», «Токар», «Кравець», «Закрійник», «Продавець продовольчих товарів», «Продавець непродовольчих товарів».

навчання в кількості 47 осіб, серед яких 2 педпрацівники зі встановленим педагогічним званням «Майстер виробничого навчання першої категорії» та 2 працівники – «Майстер виробничого навчання другої категорії». На базі навчального закладу проводяться обласні конкурси фахової майстерності серед учнів та працівників ПТО. У 2009 р. майстер виробничого навчання Карпа А.В. переміг в обласному конкурсі фахової майстерності з професії «Слюсар з ремонту автомобілів» серед майстрів виробничого навчання. У 2013 р. учень групи СБ-304 Калитка Руслан посів І місце у конкурсі фахової майстерності серед учнів Львівщини з професії «Столяр будівельний».

Навчальний заклад проводить підготовку робітничих кадрів відповідно до замовлення працедавців: ВАТ «Яворівбуд», ТзОВ «БАЛМІКС», Новояворівської фабрики «Йоха-Україна», Новояворівської фабрики ВСТ, а також двохсторонніми угодами між підприємствами – замовниками кадрів і училищем.

За підсумками обласного огляду-конкурсу «Кращий кабінет професійно-теоретичної підготовки, лабораторії, навчальної майстерні» з професії «Слюсар з ремонту автомобілів» кабінет спецтехнології даної професії у 2013 р. посів ІІ місце в області.

Середньорічний контингент навчального закладу становить понад 800 учнів. Із них 100% учнів навчаються з інтегрованих та технологічно складних професій.

У 2011-2012 навчальному році викладач Степуренко Л.О. посіла І місце в обласному конкурсі імені В.П. Жука «Кращий класний керівник року», а у 2013-2014 н.р. ВащишинГ.І. у цьому ж конкурсі зайняла ІІ місце. Учні ліцею зайняли І місце в обласному огляді-конкурсі «Творчості проміння золоті». Учениця ІІ курсу Фітель Надія взяла участь у II етапі XIII Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика, де посіла ІІІ місце. Учениця І курсу Дусько Катерина здобула премію ІІІ ступеня ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу імені Тараса Шевченка. Учень ліцею Павлусь Ростислав у 2013 році став чемпіоном України з біатлону серед юніорів.

Навчальний заклад забезпечений відповідною матеріально-технічною та науково-методичною базами. У училищі є 26 навчальних кабінетів, 14 навчальновиробничих майстерень, 2 лабораторії, комп'ютерні класи (48 сучасних комп’ютерів з розрахунку 1 на 16 учнів), актова зала, що має 460 місць, спортивний зал, їдальня на 360 місць, гуртожиток, де можуть проживати 360 учнів і мають доступ до всесвітньої мережі Інтернет, а також бібліотека з книжковим фондом, який налічує понад 31 тис. примірників). Навчальні кабінети, лабораторії, навчально-виробничі майстерні оснащені необхідними засобами навчання для ефективного здійснення навчально-виробничого процесу.

В закладі створена сучасна спортивно-фізкультурна база (спортивний зал, спортивні майданчики, велике та мале футбольне поле) та відповідні умови для позаурочної роботи з учнями. Фізкультурно-оздоровча спортивна робота проводиться за затвердженим планом роботи протягом навчального року, в рамках якої традиційними стали: спортивно-мистецьке свято «Козацькі забави», «Свято героїв», спортивні змагання з футболу, мініфутболу, волейболу, легкої атлетики, настільного тенісу, бадмінтону, підготовка та участь в обласних Спартакіадах серед учнів та працівників ПТНЗ Львівщини.

В навчальному закладі освітню діяльність забезпечують викладачі в кількості 35 осіб, в тому числі зі встановленим кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст вищої категорії» – 19, педагогічним званням «Старший викладач» – 7, «Викладач-методист» – 1 та майстри виробничого

Наказом Міністерства освіти і науки України № 1559 від 07.11.2013. змінено тип Новояворівського професійного ліцею на державний заклад «Новояворівське вище професійне училище» Розмову вела Ольга Парчевська

51


У 2011 році нагороджений грамотами Львівського обласного управління Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, 16 грудня 2010 року нагороджений грамотою Управління професійно-технічної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки, грамотою Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації за багаторічну сумлінну працю у 2013 році, грамотою Головного Управління освіти і науки Львівської обласної держадміністрації за створення належних умов щодо підготовки переможців обласних етапів конкурсів та олімпіад серед учнів ПТНЗ у 2012-2013 навчальному році. А також Роману Антоновичу оголошено ряд подяк, зокрема, за вагомий внесок у реалізацію державної політики зайнятості населення Львівщини, за організацію та забезпечення на високому професійному рівні науковометодичного семінару «Методичні основи створення підручника нового покоління для професійно-технічних навчальних закладів»

Директор ліцею

Пахолок Роман Антонович Роман Антонович Пахолок директор Новояворівського професійного ліцею відноситься до тих небагатьох постатей, розповідь про життя являється своєрідною легендою про розвиток і ставлення особистості, взаємотісно пов’язаної з педагогічною діяльністю. Його кар’єра в освітянському закладі – унікальна. Свою трудову діяльність Роман Антонович розпочав у 1984 році майстром виробничого навчання. У 1999 році був переведений на посаду заступника директора з навчальновиробничої роботи. 2001 року був переведений на посаду директора Новояворівського ПТУ № 65, яке в 2004 році було реорганізоване у Новояворівський професійний ліцей.

52


53


54


ОСОБЛИВИЙ КАЛЕНДАР ЖИТТЯ, ПРИСВЯЧЕНЕ ОСВІТІ КАТЕРИНА ГОРОХОВСЬКА (КУРПІТА),1957 року народження, українка, з родини репресованих мешканців села Помонята Рогатинського району Івано-Франківської області. Освіта вища педагогічна, закінчила Запорізький педагогічний інститут, викладач педагогіки та психології, методист з дошкільної освіти. Відмінник освіти України. Стаж роботи 38 років, з них 33 – в органах управління освітою та органах Львівської міської ради (Інспектор з дошкільного виховання району, міста, заступник начальника райво, начальник райво, заступник голови райадміністрації, в.о. начальника управління освіти міста Львова) Член Народного Руху України, член педагогічного товариства ім. Г.Ващенка. Голова правління ГО «Школа без сліз»,член та тренер інституту професійного розвитку учителів м. Торонто.

– Що спонукало Вас вибрати професію педагога? – Ще з дитинства я дуже полюбила працю учителя. Це, напевне,від великого авторитету моєї першої вчительки Марушій Люби Йосипівни, котра ще й досі працює в школі мого рідного села Помонята на Івано-Франківщині. Люба Йосипівна вміла використати мій маленький досвід першокласниці – відмінниці для того, щоб я вчила свою сусідку по парті, котра відставала в навчанні. Я з першого класу стала «маленькою вчителькою». Я добре вчилась, тому що мала старшу на рік сестру і всі уроки вчила з нею на рік наперед. – Який цікавий вчинок з дитинства ви пам’ятаєте? – Мама моя працювала в школі прибиральницею і ми з сестрою їй допомагали прибирати в класах, а саме: витирати порох, мити дерев’яні підлоги. Це було непросто, так помити підлоги, щоб блищали, а не були «сивими». Одного разу я мила підлогу в класі, де вчились другокласники(я тоді була в п’ятому чи шостому класі) і побачила купку зошитів з арифметики, котрі не були перевірені вчителькою. А оцінки тоді ставили червоним чорнилом простою ручкою з пером. Я так хотіла попробувати писати «червоною» ручкою, що стала перевіряти зошити, ставити оцінки, і перевірила всі. Злякалась, але надіялась, що вчителька подумає, що то вона все перевірила. Наступного дня після першого уроку мене викликала мама і повела до вчительки другого класу Катерини Мирославівни. Я змушена була у всьому признатись. Правда, Катерина Мирославівна мене похвалила, що я правильно виправила всі помилки і навіть

справедливо оцінила учнів, але попередила, щоб я більше такого не робила. Я тоді вже знала – буду вчителькою. – Де ви здобували освіту? – Пробувала поступити в Коломийське педучилище, однак запізнилась із подачею документів, як відмінниця. Тато тоді відвіз мене до Львова, там вже вчилась моя сестра. Я без проблем поступила до Львівського педагогічного училища на факультет «дошкільне виховання», так як в той час факультету з початкового навчання не було. Та я не шкодую, бо отримала прекрасну освіту, закінчивши училище з червоним дипломом. – Як склалась Ваша трудова діяльність? – Після закінчення училища у 1975 році я поїхала працювати в Полтавську область, Карлівський район, село Максимівку вихователем в дитячий садок і наступного 1976 року поступила до Запорізького педагогічного інституту на педагогічний факультет. Відпрацювавши три роки, вернулась в місто Львів, де почала працювати в 82-у дитячому садку. Опісля мала можливість стати методистом з дошкільного виховання у Радянському колись, тепер Франківському, районі. Одночасно тоді вела опікунську раду, так як питання опіки, усиновлення та інші лягали на відділ освіти. Хочу сказати, що це був дуже серйозний трудовий досвід – бути одночасно методистом райвно на 50 дитячих садків та секретарем опікунської ради. Але це був і мій шанс мати гарну роботу в органах управління освітою, а далі і прописку у Львові, гуртожиток. Тоді мені в цьому допомогла моя велика працездатність, відповідальність і добросовісність в роботі. А ще – прекрасні колеги по 55


 Відкриття початкових шкіл з інноваційними методами навчання і виховання, зокрема «Школи радості», «Дивосвіт», «Світанок», «Джерельце», «Первоцвіт», садків – шкіл «Малюк», «Любисток», «Веселка», «Дзвіночок», «Один, два,три» та поширення методик «Крок за кроком», «Лицем до дитини», розвивального навчання в навчальних закладах Львова.  В той час працювала авторська школа Марії Чумарної і було поширено її методику в інші школи.  Створення НРЦ «Джерело», «Центр реабілітації»,відкриття класів слабозорих на базі СШ 66, класів з дітьми ДЦП в СЗШ № 59, 99, 82, 60, 95, «Надія» ,садку-школі «Малюк» та інших.  Проведення авторський курсів професійного розвитку учителів у співпраці з Інститутом професійного розвитку учителів міста Торонто (директор Надія Луців), Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» (керівник Наталя Софій), Британською радою, Центром громадських ініціатив, Товариством Лева та іншими партнерами. Крім того, хочу відмітити, активну роль депутатів міської ради з числа освітян, котрі всіляко підтримували різні ініціативи. Це – Іван Рудницький, Михайло Космина, Костя Лазурко, Роман Вороняк, Роман Балаш, Ростислав Пелещишин, Володимир Оверко, Мирослава Бичишин та інші. Тоді було сильне освітянське «лоббі» серед депутатів і було набагато легше вирішити освітянські питання. – За чим, можливо, шкодуєте в своїй роботі? – Так, звичайно. Я дуже самокритично відношусь до себе. На сьогодні найбільш невдалою частиною своєї діяльності вважаю період масового закриття дошкільних закладів в період 1997–2000-х років. – Тоді був непростий період. Чи Ви бачили альтернативу? – І так, і ні. Альтернативні варіанти ми використали всі. Тоді дуже грамотно працювали депутати. Щоб закрити дитсадок, засідала ціла комісія, де були депутати, чиновники, юристи, фінансисти, представники громади та потенціальні орендарі приміщень. Альтернатива була: Перше – створювати на базі ДНЗ інноваційні заклади, в котрих на той час була потреба. Так утворився туристичнокраєзнавчий центр «Княжий», туристичний центр на Сихові, мистецькі школи в Сихові, Шевченківському та Франківському районі, НРЦ «Левеня», «Центр реабілітації», Джерело, економічний ліцей, ліцей імені Шептицького, окремі початкові школи, а також відселено було початкові школи СЗШ №№ 2, 40, 77, 60, 96 в окремі приміщення вивільнених дитсадків. Друге – частину приміщень було віддано в довгострокову оренду і це дало змогу зберегти їх для подальшого використання для освітніх потреб. Третє – мінімальна частина приміщень, які були в аварійному стані, була відчужена і продана управлінням комунального майна з-за погодження тодішніх депутатів міської ради. Однак, слід відмітити, що кошти від реалізації цих будівель були спрямованні виключно для потреб освіти. За цим пильнували депутати і звітували про це. Всі

роботі – Марія Барна, Зенон Денека, Омелян Цар, Євгенія Полякова та інші. – Що було далі? – У 1981 році я закінчила інститут і з подачі Зенона Денеки, завідувача райво, нині покійного, тодішній завідувач облвно Анатолій Максимович Вовк, погодив мою кандидатуру на посаду інспектора з дошкільного виховання. Мені ще не було й 25-ти років, а я вже керувала 50-тьма завідуючими дошкільних закладів. – Чи були труднощі в роботі? – Звичайно. Я ж працювала знову за двох, так як продовжувала виконувати роботу секретаря опікунської ради. Треба було вивчити законодавчу базу і з дошкілля і з прав дитинства , познайомитись з людьми та ще багато іншого. Було непросто, але знову таки мені допомогли мої учителі-наставники. Насамперед, інспектор облвно Людмила Рубашкіна (нині покійна), Люба Ривко та інші колеги. Вони вчили всього: від відповіді на листи і заяви до написання проектів наказів тощо. Я пройшла хорошу управлінську школу серед досвідчених колег. Тому сьогодні, коли досвідчених людей в деякий кабінетах називають «перегноєм», мені стає прикро,бо набутий досвід не дають жодні університети. Я вважаю, що тодішнє наставництво – це була справді велика школа для молодих фахівців. Шкода, що сьогодні не всі це розуміють, бо досвідчена людина, це людина, яка вчиться впродовж життя і не встидається цього. Мені, наприклад, ніколи не соромно запитати молоду людину, наприклад, щось з комп’ютерних програм, котрих я ще не знаю,але хочу знати і освоїти. І завжди знаходжу порозуміння з молодими людьми, а вони, відповідно, зі мною. – Які цікаві проекти ви зреалізували в своїй роботі? – Якщо коротко, то хочу з приємністю відмітити, що з переходом на роботу в міське управління освіти на запрошення Павла Хобзея, тодішнього начальника управління освіти міста Львова, для мене настав новий етап професійного зростання. Спільно з колегами почала реалізовувати інноваційні ідеї та проекти:  «Лицем до дитини» – принципи, запропоновані в результаті українсько-канадської співпраці Михайла Брегіна і Оксани Винницької.  «Крок за кроком» – авторська програма фонду «Відродження» та фонду «Крок за кроком», це Наталя Софій та Євген Стасюк.  «Вчимося думати» – програма раннього інтелектуального розвитку, запропонована Ігорем та Романом Шиянами за підтримки Павла Хобзея.  Залучення до загальноосвітніх закладів дітей з особливими потребами, проект, котрий підтримав Павло Хобзей у співпраці з ГО «Надія», Миколою Сварником, центром «Джерело» Мирославом Николаєвим та іншими колегами.  Створення центру «Левеня» з-за підтримки Михайла Космини, керівника Франківського відділу освіти, Віри Ремажевської – директора НРЦ «Левеня», Павла Хобзея та колег з Німеччини.

56


пізніші перевірки з даного питання не виявили порушень, наскільки мені відомо. Я тішуся, що сьогодні, хоч і повільно, але йде процес повернення цих закладів для потреб дошкілля. Сьогодні тільки у Львові є вивільнених понад 10 приміщень, котрі можуть після ремонту прийняти дітей. Це треба робити. – Що б Ви хотіли ще зробити для освіти, маючи такий великий досвід роботи? – Скажу, чого я не хочу. Не хочу працювати на керівній відповідальній посаді, бо нині це не просто. Я маю з чим порівняти. Що можу зробити? Що хочу зробити? Хочу передавати свій досвід роботи. Зараз думаю, як це організую. Хочу написати спогади про свою родину. Хочу займатись проектами, отримувати грантову підтримку, працювати в громадській організації де я є головою правління, котру ми з вчителями організували. Вона називається «Школа без сліз». Хочу приділити більше часу родині, бо я на неї ніколи не мала часу. Я ніколи не шукала роботу. Робота завжди знаходила мене, так що за цим я не журюся. Я чула про Ваші «Катеринки», що це за фішка? Я дуже люблю свято своєї сильної патронеси Катерини. Колись канадійці з громадської організації Інституту професійного розвитку вчителів із Торонто мене вчили – мусиш ТИ 1, 2 рази в році для людей зробити добру справу, щось для душі! Так наприклад, був один чоловік, який 3 дні лущив для своєї родини горіхи і так масово частував їх. Катеринки, які я собі придумала – іноді були маленькі відкриточки, фотографії, образочки з віршикамипобажаннями, портретик для конкретних людей, які я дарувала багато років на Катерини (іноді їх було понад 80): Катеринка-любові, Катеринка-побажань, Катеринкаподяки, які ллються самі з душі і побажання завжди співпадали, я навіть дивувалася коли вони їх витягали – бо коли я їх писала – думала про конкретну людину. А в 2006

році, коли працювала у Франківському районі, я купила 50 книжечок Бруно Ферреро «Короткі історій для душі», знаходила певну притчу для кожного і з сердечком в цьому місці дарувала такі іменні Катеринки. Мої вірші є в мене на Фейсбуці, а минулого року я зібрала 55 катеринок і сама видрукувала на принтері, склала «Самвидав» таку збірочку і близькі мають мою таку велику «Катеринку». А цього року я підготувала другу Катеринку з сюрпризом. – Чи маєте якусь мрію? – Так, маю Я мрію, щоб у Львові був побудований інноваційний старечий дім. Я навіть знаю для нього назву – «Благодать». В нашій державі дуже слаба ділянка – опіка над старенькими. Я крок за кроком підходжу до такого віку і розумію все більше і більше, чому Польща, Канада, Англія, Ізраїль і інші держави можуть для цих людей створити комфорт, а ми – ні. Думаю, що хтось збудує будинок з однокімнатними квартирами, окремо для кожної старенької одинокої сім’ї, де на першому поверсі буде маленьке кафе, капличка, мед кабінет, спортзал, кімната відпочинку, перукарня тощо. Люди похилого віку теж хочуть свого товариства, але їм часто потрібно також побути на самоті, окремо. Я була в такому будинку в Канаді ще в 1996 році і відтоді думка, що щось подібне має бути у Львові, мене не покидає. Я готова працювати в такому будинку навіть волонтером. А ще я маю мрію – подорожувати, щоб побачити всю Україну, та й світ також. – Що хочете побажати нашим читачам? – Здоров’я і любові. Це ті речі, котрі не купиш і котрі тобі потрібні завжди. І ще я б побажала керівникам різних рівнів – хваліть своїх працівників щодня навіть за маленький їх успіх і тоді вам гарантований ваш великий успіх! Дякую всім, хто вчив мене по життю.

СПІВПРАЦЯ ЛЬВОВА І КАНАДИ: – Щодо професійного розвитку учителів 1.З 1991 року заключено угоду про співпрацю з міським управлінням освіти Львівської міської ради (тодішній керівник Михайло Брегін) та інститутом професійного розвитку учителів м. Торонто – Канада (керівник Надія Луців). 2. Як результат співпраці:  Проведено 12 Літніх інститутів Професійного розвитку учителів по всій Україні, якими охоплено понад 2 тисячі учасників. Курси проводились за принципами особистісно-орієнтованого 57


навчання «Лицем до дитини» та командним способом – зі школи представлена команда з числа керівник школи та заступник, вчителі початкового навчання, англійської мови, української мови, економіки, історії, психологи та вихователі дитячих дошкільних закладів.  Проведено заняття 16-ти Осінніх інститутів професійного розвитку учителів для працівників Львова та області. Щорічно охоплено 250 учасників.  Створено громадські організації «Школа без сліз», КУФ (канадськоукраїнська фундація), «Лад», «Наступна планета», налагоджено співпрацю з фондами «Відродження», «Крок за кроком», Британською радою тощо.  Проведено щомісячно зустрічі – семінари з вчителями, котрі працюють за принципами «Лицем до дитини».  Відкрито у м. Львові автономні початкові школи, які стали ресурсними центрами принципів «Лицем до дитини»: «Школа радості», «Дивосвіт», «Джерельце»,

«Світанок», садки – школи: «Любисток», «Веселка», «Арніка», «Малюк»;  Принципи «Лицем до дитини» запроваджено в понад 20-ти навчальних закладах м. Львова та області.  Підготовлено 20 професійних тренерів з числа учителів Львівських шкіл для проведення курсів професійного розвитку учителів;  Прийнято понад 145 делегацій з обміну досвідом в школах м. Львова;  Освітянські установи відвідало 18 делегацій з Канади;  60 учителів відвідали Канаду і пройшли стажування в школах Канади;  Проведено 15 загально міських конференцій, де представлено майстерні передового педагогічного досвіду та проведено майстер-класи для учителів та керівників;  Підготовлено 7 посібників: 3-и для вчителів початкових класів, 1 – для вчителів історії, 1 – для вчителів економіки, 1 – для керівників, 1 – для вихователів, для вчителів української мови – методичні рекомендації;

Початкові школи м. Львова, які працюють за технологією особистісноорієнтованого навчання успішно проводять свою роботу і за короткий термін часу стали популярними в середовищі батьків, котрі хочуть якіснішої освіти для власних дітей. Вони розуміють, що їхні діти народилися в інші часи і їх навчання має бути інакшим – доступним, демократичним, вільним, творчим і якісним, яке дає не тільки знання а, насамперед вміння використати отримані знання в практичному житті. Це не просто. Але школи, які працюють за принципами особистісноорієнтованого навчання «Лицем до дитини» це успішно реалізовують. І стало питання батьків: «А що далі?» Так і утворилась школа «Надія», за бажанням батьків, за потребою часу і можливістю з колективом учителів, адміністрації створити

 Підготовлено навчальні матеріали до 156-ти тем для учнів початкових класів та вихователів дошкільних закладів.  Опубліковано 28 статей про українсько-канадську співпрацю. – Щодо підтримки освіти дітей з особливими потребами:  У м. Львові відкрито навчальнореабілітаційний центр «Джерело»;  5-ий рік Львів є учасником пілотного проекту «Інклюзивна освіта в Україні», з підсумком у 2013 році.  У 6-ти загальноосвітніх школах м. Львова за сприяння канадських громадських інституцій організовано навчання дітей з особливими потребами;  Проведено навчання учителів з питань інклюзивного навчання; – Щодо підтримки обдарованої молоді:  Канадсько-українська фундація фінансувала навчання учителів та вручення іменних стипендій кращим студентам Львівських вузів.

школу, де би діти продовжували навчання після початкових шкіл. Сьогодні школа «Надія» приймає дітей зі садка-школи «Малюк», «Школи радості», «Джерельце», «Світанок», «Дивосвіт», НРЦ «Левеня», де навчаються слабо зорі діти. Школа обрала передову технологію прагматичної освіти для потреб дитини і часу. Успіхи є і в ЗНО, олімпіадах, конкурсах. Але не це основне в політиці школи. А те, що діти тут самі творять навчальне середовище в рівноправній праці з батьками і учителями. Діти і учителі – партнери, спільно вирішують проблеми, спільно подорожують, спільно діють у критичних ситуаціях. Вони залучили до діяльності в школі і громаду: ЖЕК, інші організації мікрорайону: басейн, бібліотеку, магазини, ринки. Розмову

58

вела

Ольга

Парчевська


ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ (ІНТЕГРОВАНОЇ) ФОРМИ НАВЧАННЯ У ЛСШ «НАДІЯ» ПО ПРОЕКТУ «Я ПІЗНАЮ СВІТ» Школа «Надія» – гарант якості освіти для учнів, дім творчості та самореалізації для вчителів, школа довіри й авторитету для батьків! У Львівській спеціалізованій школі «Надія» з поглибленим вивченням предметів екологоправового профілю (директор ІРИНА АНДРІЄВНА ХМІЛЬ) працює психологічна служба, представлена практичним психологом ОЛЬГОЮ МИКОЛАЇВНОЮ ФЕДАК, яка дала відповіді по роботі над проектом «Я пізнаю світ». – На роз’яснення якої конкретної проблеми спрямовано даний проект і цільові групи проекту? – В результаті реалізації проекту була розв’язана головна проблема, а саме: зменшити функціональні обмеження дітей з особливими освітніми потребами та забезпечити всебічний розвиток усіх дітей школи шляхом застосування спеціально підібраного обладнання сенсорної кімнати, аромотерапії, звукотерапії та інших засобів релаксації через органи сенсорного сприйняття. – Розкажіть про контекст проекту. – Підготовлено приміщення для сенсорної кімнати, придбано та встановлено обладнання для сенсорної кімнати. Складено індивідуальні плани роботи сенсорної кімнати для дітей з особливими освітніми потребами, графік відвідин для усіх учнів школи та педагогів. Апробовано навчальні програми та плани, методи та форми навчання. Аналізуючи результати практичного застосування сенсорної кімнати, можна спостерігати позитивну роль впливу на психо-емоційний стан усіх учасників навчально-виховного процесу. Використовуючи ресурси сенсорної кімнати, проводились навчальні заняття в ігровій формі для дрібної моторики пальців та розвитку логічного та абстрактного мислення для дітей з певними нозологіями (мінімальна церебральна дисфункція, ДЦП, епісиндром, гліцинемія з розумовою відсталістю, аутизм, енцифалопатія, геміпарез із порушенням функцій ходи, емоційно нестабільний розлад з церебральними елементами порушення, розумова відсталість). – А як реалізовуїться проект?

– Впродовж терміну реалізації проекту було:  почато ремонт приміщення для сенсорної кімнати (лютий);  замінено вікна на тепло та звукоізоляційні, здійснено  заміну дверей(лютий);  проводилось навчання спеціалістів основам роботи у  сенсорній кімнаті (лютий–квітень).  закінчено ремонт приміщення для сенсорної кімнати;  проведено облаштування сенсорної кімнати (березень-квітень);  розміщено рекламної інформації на бігборді;  виготовлено рекламно-інформаційні буклети;  проведено прес-конференції;(квітень);  розроблено та затверджено графік роботи сенсорної кімнати;(квітень);  урочисте відкриття сенсорної кімнати.(квітень). – В вас були проблеми з якими ви зіткнулися під час реалізації проекту? – На початку реалізації проекту «Я пізнаю світ» основною проблемою (або: зовнішнім фактором, який міг негативно вплинув на реалізацію проекту) було недостатнє фінансування та брак практичного досвіду реалізації короткострокових проектів. – Ваша оцінка короткострокової та довгострокової ефективності – Створення сенсорної кімнати дозволило досягти стану релаксації та душевної рівноваги у дітей, схильних до психоемоційних збуджень, та активізувати роботу нервової системи у дітей, у яких спостерігаються гальмівні реакції (у школі «Надія» навчається 5% дітей з особливими освітніми потребами від загальної кількості (250 учнів), серед них учні, які саме і потребують такої корекції). Робота масажного крісла в поєднанні з аромотерапією та звукотерапією дозволяє відновити м’язовий тонус, допомагає процесу реабілітації після перенесених захворювань чи стресів. Для проведення корекційнорозвиткових занять ці діти залучаються до роботи в Сенсорній кімнаті та в Реабілітаційному центрі, які розпочали функціонувати у 2012 та 2013 р. р відповідно. Робота сенсорної кімнати в цілому розкриває потенціал кожного учня. Реабілітаційний центр з метою збереження та зміцнення здоров’я учнів, для попередження та лікування дефектів постави, фізичної реабілітації дітей з

59


особливими потребами, розвитку культури здорового способу життя та пропаганди рухової активності. В 2013-2014 н. р. передбачається додаткове відкриття ще одного класу з інклюзивною освітою. Посаду вихователя (асистента вчителя) 0,5 ставки було введено

Також досить поширеною є тема «Обдарована дитина», відповідно розробляються тести, опитувальники на визначення рівня обдарованості («Особистісна схильність до творчості», «Визначення типів мислення та рівня креативності»), опрацьована методологічна основа теми «Творчий вчитель – обдарована дитина». На базі нашої школи проводились лекційні заняття, семінари, практикуми, проходе співпраця зі спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат І-ІІ ступеня «Довіра», Львівським інклюзивним ресурсним центром, Охтирською гімназією, Тисменицькою спеціалізованою школою з поглибленим вивченням англійської мови. Популяризація роботи СК через: Газета «Надія+»; Сайт школи www.nadiya.lviv.ua; буклет; «Освітянський вісник» Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради; рекламно-інформаційний бігборд. «Основний принцип створення інклюзивної школи полягає в тому, що всі діти мають навчатися разом, коли це можливо, попри певні труднощі чи відмінності, які існують між ними. Інклюзивні школи мають визнавати різноманітні потреби своїх учнів, зважати на них через

15.11.2012 року. В перспективі із збільшенням кількості дітей з особливими освітніми потребами та збільшенням класів інклюзивного навчання виникає потреба у цілій ставці вихователя (асистента вчителя). Школа частково облаштовано елементами безбар’єрності. Запитів від батьків не було, але на індивідуальній формі навчання є дитина, яка не пересувається без сторонньої допомоги. Увесь колектив школи та батьківська громада є зацікавленими в результаті. Проблема міжособистісних стосунків у класних колективах вимагає правильного консультування, відтак проводиться багато психологічних заходів, які дають змогу підліткам безконфліктно виходити з певних ситуацій. Опрацьовано багато літератури, проводяться спільні круглі столи вчителів з батьками, що дають змогу виявити та обговорити певні питання чи побажання стосовно даної теми. Основна місія практичного психолога в інклюзивному середовищі сформувати психологічну готовність усіх учасників навчально-виховного процесу до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами. З іншого боку, психолог працює безпосередньо з дитиною, яка має особливості фізичного розвитку, щодо збереження її здоров’я, пошуку та реалізації траєкторії нормального розвитку та формування позитивної мотивації.

узгодження різних видів і темпів навчання, а також забезпечувати якісну освіту для всіх завдяки розробці відповідних навчальних планів, запровадження організаційних заходів, розробці стратегії і викладання, використання ресурсів і партнерських зв'язків зі своїми громадами» (САЛАМАНСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ. ПРОГРАМА ДІЙ).

У ЧОМУ ПОЛЯГАЮТЬ ПЕРЕВАГИ ІНКЛЮЗІЇ «Вести до успіхукожного» ІРИНА АНДРІЇВНА ХМІЛЬ, директор ЛСШ «Надія» Інклюзія – це не лише можливість перебувати в певному навчальному закладі. Концепція

60


інклюзивної освіти відображає одну з основних демократичних ідей: усі діти – цінні й активні члени суспільства, що дає їм у перспективі бути повноправним членом суспільства (Конституція України). Одним із основних аргументів на користь інклюзії є формування позитивного уявлення про себе. Розширення можливостей для соціальної взаємодії створює гарні умови для вироблення соціальних і комунікативних компетентностей на відповідному вікові дитини рівні. Успіх підсилює відчуття компетентності, яка, у свою чергу, безпосередньо пов'язана із самоповагою та образом власного «Я». Вона також передбачає спеціальну організацію навчального процесу й надання підтримки учням з особливими освітніми потребами (ООП) в умовах звичайного класу місцевої школи. Отже, головна передумова досягнення успіху – не середовище, що саме по собі має бути забезпечене, а методика викладання. На основі зібраної фактичної інформації можна стверджувати, що таким дітям корисно взаємодіяти з ровесниками в інклюзивній шкільній громаді. Як свідчать результати наукових досліджень та результати роботи колективу школи «Надія», від інклюзивного підходу до освіти виграють усі за умови відповідноїпідготовки й підтримки. Навчання в інклюзивних освітніх закладах корисне для

сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, вони стають чуйними у процесі навчання та виховання. Інклюзивні підходи також корисні для сім'ї. Родини дітей з особливими освітніми потребами можуть знаходити підтримку з боку інших батьків, вони краще розуміють, у чому розвиток їхніх дітей типовий, а в чому атиповий, а також беруть активнішу участь у процесі навчання та виховання. Учителі інклюзивних класів глибше розуміють індивідуальні відмінності й особливості дітей, а також ефективніше співпрацюють з батьками та іншими фахівцями. Інклюзивна система освіти також корисна із суспільного погляду, оскільки завдяки спільному навчанню діти змалку вчаться розуміти й толерантно ставитись до людських відмінностей. Виходячи з концепції соціальної рівності та справедливості, учні з особливими освітніми потребами мають досягти таких самих навчальних результатів, як і їхні однолітки. Це виклик, який допомагає зрозуміти важливість різних рівнів результативності навчання для учнів з особливими потребами. Підхід, що базується на правах людини, має забезпечувати прогрес і, відповідно, оцінювання індивідуального прогресу упродовж засвоєння навчальної програми. Внаслідок змін, які впроваджує інклюзивна освіта, виграють усі! З невеликого досвіду роботи у питаннях інклюзивної освіти бачу, що на конкретному досвіді нашої школи Учням з особливими освітніми потребами інклюзивна освіта:  дає змогу покращувати навчальні результати завдяки розробці (укладанню) індивідуальних навчальних планів, індивідуальних карток оцінювання, індивідуальних завдань, проведенню корекційних занять із урахуванням збереженого потенціалу дитини, допомозі вихователя (асистента-вчителя);  забезпечує рольові моделі в особі однолітків відповідно до вікових категорій, розширює можливості для налагодження нових дружніх стосунків шляхом залучення дітей до класно-урочної системи, участі у виховних годинах, позакласних заходах (виховні заходи із залученням родин та дітей різної вікової категорії, екскурсії, виставки творчих робіт, шкільні свята);  допомагає формувати комунікативні та соціальні навички, дає змогу підвищувати самооцінку шляхом організації навчально-виховного процесу у 5-6 класах за принципами особистісно орієнтованого навчання через інтеграцію змісту навчальних дисциплін, залучення до роботи у малих групах, роботи в парах, виконання громадських доручень. Учням з типовим розвитком інклюзивна освіта:  створює відповідне середовище для виховання поваги, толерантності, милосердя до дітей, які цього потребують;

дітей, членів їхніх родин та суспільства загалом. Як свідчать дослідження, в інклюзивних класах увагу зосереджено передусім на розвиткові сильних якостей і талантів дітей, а не на їхніх проблемах. Взаємодія з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвитку дітей з особливими потребами. При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки дітям з особливими освітніми потребами і мотивують їх до розвитку та цілеспрямованого використання нових знань і вмінь. Взаємодія дітей з особливими потребами з ровесниками в інклюзивних класах сприяє налагодженню з ними дружніх стосунків. Завдяки такій взаємодії діти вчаться природно

61


 розширює можливості для налагодження нових дружніх стосунків;  надає стимули до співпраці, розвитку в собі таких рис як креативність і винахідливість;  допомагає підтримувати внутрішню мотивацію до підвищення рівня успішності. Педагогічному колективу інклюзивна освіта:  допомагає налагодити співпрацю й застосовувати командний підхід до вирішення проблем;  забезпечує можливості для професійного розвитку шляхом взаємо-відвідування уроків, проведення педагогічних консиліумів, майстер-класів, участі у навчально-практичних семінарах, круглих столах, робочих зустрічах, проходження курсів при ЛОІППО, навиків роботи з усіма дітьми, розуміння потреб суспільства через моделювання роботи школи за допомогою діагностичнопроектуючого комплексу «Універсал». Адміністрації навчального закладу інклюзивна освіта:  допомагає виробити спільні переконання в цінності стосовно навчання дітей з особливими освітніми потребами завдяки співпраці з інклюзивно-ресурсним центром м. Львова, спеціальною школою «Довіра» м. Львова, Всеукраїнським благодійним фондом «Крок за кроком», міською психолого-медико-педагогічною консультацією;  забезпечує можливості користуватися широким набором ресурсів і видів підтримки та обирати оптимальні їх варіанти шляхом залучення батьківської громади, шкільного учнівського парламенту, педагогічного колективу, громадських організацій (участь у грантових мікропроектах «Я пізнаю світ» – облаштування сенсорної кімнати, «Погляд в майбутнє» – придбання інтерактивної дошки);  допомагає посилити відчуття команди, почуття відповідальності за освіту всіх верств дитячого населення, необхідність виконувати важливі християнські засади у житті. Батькам інклюзивна освіта:  надає можливості для співпраці шляхом залучення до активної участі у навчально-виховному процесі та житті шкільної громади (дні відкритих дверей для батьків, проведення спільних виховних заходів, екскурсій, тренінгів,

круглих столів; матеріальна підтримка учнів за участь у конкурсах, олімпіадах, науково-дослідницькій роботі, проектах батьківською громадою «Фонд «Надія»);  забезпечує можливість вибору якісної освіти для своїє дитини;  допомагає краще усвідомити розмаїття шкільної та загальної громади;  надає стимули й заохочує до спілкування з іншими батьками для отримання підтримки й інформації шляхом поширення досвіду через засоби масової інформації, сітілайт, шкільну газету «Надія+», сайт школи www.nadiya.lviv.ua Для громади/ суспільства інклюзивна освіта:  дає розуміння жити у світі з усіма за християнськими моделями життя, любити всіх (фінансова підтримка у реалізації мікропроекту «Я пізнаю світ» ГО «Міжнародне партнерство «Життя в Христі» і ГО «Академія традиційних самурайських бойових мистецтв Айкібудзюцу»; преміювання комп’ютерною технікою дітей з ООП за високі досягнення у навчанні головою ГО «Аквапарк «ПЛЯЖ» Гутником А.Ю.) (додаток 6) Інклюзивна школа грунтується на демократичних засадах, відповідно до яких у ній цінують кожного учня, педагоги організовують навчання шляхом диференціації викладання, а шкільна культура побудована на етиці піклування і єдності. Отже, ми розглядаємо інклюзію як процес реалізації права на освіту дітей з особливими потребами та різнобічного сприяння цьому процесові на рівні класу, школи, родини, громади, держави в цілому. Моє дослідження, спостереження переконало, що головна передумова досягнення успіху – не середовище саме по собі, а методика викладання. Ключовим акцентом розуміння того, що проблемою є не дитина – проблема полягає в системі, в перенесенні акценту з визначення медичних діагнозів на усунення соціальних проблем. Що в свою чергу впливає на розуміння інвалідності, не як міри втрати здоров'я, як процесу взаємодії між людиною з інвалідністю та перешкодами у стосунках із середовищем, які заважають повноцінній і дієвій участі в житті суспільства на рівні з іншими (Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю).

62


63


64


ОСОБЛИВИЙ КАЛЕНДАР 17 РОКІВ МІЖНАРОДНОМУ МАТЕМАТИЧНОМУ КОНКУРСУ «КЕНГУРУ» ЗМАГАННЯ, У ЯКОМУ НЕМАЄ ПЕРЕМОЖЕНИХ Не секрет, що діти і навіть дорослі дуже люблять змагатись. У більшості змагань є переможці і переможені. Математичний конкурс «Кенгуру» є одним з тих змагань, у якому немає переможених. Адже участь у ньому вже є перемогою, перемогою над собою, над байдужністю, перемога зацікавленості над її відсутністю. Це перемога бажань більше знати, вміти. Світ, що нас оточує, надає безліч можливостей дітям проявити себе, позмагатись, виділитись серед інших. – Чим же приваблює саме конкурс «Кенгуру» мільйонів дітей в усьому світі? Безумовно, що насамперед задачами. Це добре розуміють і учні, і вчителі. Майже типовою є відповідь учнів на запитання «Чим тобі сподобався конкурс «Кенгуру»? – В конкурсі «Кенгуру» багато цікавих завдань, – ділиться враженнями АНДРІЙ ДОБОСЕВИЧ, координатор Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру» в

а привабливою її робить нестандартний запис умови, що вимагає «перекладу» її на звичну мову. Дуже багато задач пов’язано з рисунками. У популярності конкурсу «Кенгуру» важливу роль відіграє і форма завдань. Безумовно, вибрати правильну відповідь з наведених – ще не означає готовність записати обґрунтоване розв’язання задачі. Але це дуже важливий крок по цьому шляху. Він сприяє розвиненню інтуїції, здатність аналізувати, прогнозувати і приймати рішення, а в цілому – тих якостей, які характерні для математичного стилю мислення. Конкурс «Кенгуру» можна вважати першим масовим заходом стосовно впровадження тестування у вітчизняну освіту. Він може бути використаним при розв’язанні проблеми вимірювання досягнень учнів з математики, які в першу чергу пов’язані не з обсягом знань і вмінь, а з їх якістю. І в багатьох школах його так і використовують! За характером завдань конкурсу «Кенгуру» дуже близький до завдань міжнародних моніторингових досліджень (TIMSS PISА) математичної грамотності і рівнів її компетенції. І саме тому конкурс «Кенгуру» сприяє впровадженню у вітчизняну школу компетентнісного підходу у навчанні. Результати конкурсу можуть бути використані для оцінювання високого рівня компетентності. Важко переоцінити вплив конкурсу «Кенгуру» на емоційно-ціннісний досвід учнів. У багатьох школах ретельно готуються до конкурсу як до свята. І насправді конкурс «Кенгуру» це свято кмітливості, натхнення,

Україні, учитель Львівського фізико-математичного ліцею. – Серед них можна знайти задачі різного призначення, розраховані на різноманітні інтереси і здібності дітей. Якщо подобається комусь підраховувати, то обчислюй, будь ласка, бо є задачі обчислювального характеру. Хтось має добре розвинуті геометричні уявлення – отримуй відповідне завдання. Маєш нахил до перебору різних варіантів – розв’язуй комбінаторну задачу. Є інтерес до пошуку закономірностей – і таки інтереси та нахили задовольнить набір задач. Не залишаються без уваги і ті, хто старанно навчаються в школі: вони отримують задоволення від розв’язання звичайних шкільних задач. Ну а у кого є схильність до розв’язання практичних задач, до вирішення побутових проблем і ситуацій, то і для них знайдеться можливість задовольнити свої потреби. Є задачі і для тих хто захоплюється іграми, адже фабули деяких задач пов’язані з пошуком виграшних стратегій. На перший погляд часто-густо наводиться традиційна задача,

зацікавленості і просто небайдужості. Тому не дивно, що участь у цьому конкурсі беруть участь понад 6,3 млн. школярів із 51 країн світу. За кількістю учасників конкурсу Україна є в числі лідерів. Кращі показники є лише у Росії та Німеччини. Вперше у 2012/13 навчальному році міжнародний конкурс «Кенгуру проведено у два етапи: осінній – для учнів 2–6 класів і весняний – для учнів 2–11 класів. В Україні учасниками двох етапів конкурсу стали 820 тис. школярів. У

65


Львівській області учасниками конкурсу стали 70 тис. школярів – кращий показник середобластей України. Львівська область бере участь у міжнародному конкурсі «Кенгуру» починаючи з 1997 року. За дванадцять років кількість учасників зросла від декількох десятків до майже трьох десятків тисяч! Вражає не тільки зростання кількості учасників, але й і стабільність результатів. Вже багато років поспіль лідируючі позиції в Україні по кількості і якості підготовки учасників конкурсу займають СЗШ № 75 м. Львова (Куниш О.І.), № 65 м. Львова (координатор Табіна І.Л.), № 93 м. Львова (координатор Кушваха М.С.), № 52 ім. Лобачевського (Координатор Міхеєва Т.Б.), об’єднання шкіл м. Стрия (координатор Пронський І.М.), об’єднання шкіл Яворівського району (координатор Дутко Л.В.) об’єднання шкіл м. Самбора (координатор Хомічак М.В.), відділ освіти Золочівської райдержадміністрації (координатор Булас Н.А. і багато інших шкіл, ліцеїв, гімназій. А хіба меншої поваги заслуговують ентузіасти-вчителі з невеликих сіл, дякуючи зусиллям яких постійно збільшується кількість учасників конкурсу, незважаючи на суттєве зменшення контингенту учнів у навчальних закладах. Конкурс «Кенгуру» люблять і діти, і їхні вчителі, незважаючи на те, що організація конкурсу вимагає великих зусиль і багато часу. Низький уклін вчителям, які беруться за проведення конкурсу. А поважають вчителі конкурс за те, що він засвічує в очах учнів радість і натхнення, бажання стати кращими, дає їм можливість виявити свої здібності. – Познайомившись вперше з текстами завдань цього конкурсу я був вражений і навіть приголомшений

різноманіттям барв, розсипом знахідок, якими вирізнялись вони серед формалізованих і дещо академічних текстів вже звичних змагань і конкурсів з математики. І це незважаючи на те, що з давніх-давен математики і викладачі математики намагались спростувати дуже поширену думку про те, що їхня наука суха, дещо нудна і навіть недоступна для більшості людей. Для цього створювалась і створюється науково-популярна література з математики, у світі видаються сотні журналів, де популяризується математика. Але, мабуть, саме конкурсгра «Кенгуру» зробив у цю справу чи не найбільший внесок. Він відкрив перед безліччю учнів невідому для них красу і привабливість математичних конструкцій і методів. Та й самі матеріали конкурсу суттєво впливають зараз на зміст і форму популяризації і поширення математичних знань і навіть на зміст нових шкільних підручників, які стають цікавішими, привабливішими. Водночас цікавішими, змістовнішими стають шкільні олімпіади. За зразком конкурсу «Кенгуру» організують численні змагання з математики вищі навчальні заклади, які намагаються залучити до числа своїх студентів здібну молодь. А ще говорить про користь участі в конкурсі «Кенгуру», і це насамперед стосується учнів старших класів, те, що участь у конкурсі, підготовка до нього є одночасно і найкращою підготовкою до підсумкових рейтингових іспитів за середню школу. Так що гра перетворюється на цілком прагматичну, але дуже цікаву навчальну роботу, – ділиться своїми враженнями про конкурс та його завдання доцент Донецького національного університету Сліпенко А.К.

– А ось які слова ми отримуємо від учнів учасників конкурсу: Любі друзі, рідний клас, «Кенгуру» спішить до вас Із завданнями складними, Непростими, визначними. Цілий рік його чекали, Подарунки готували. Ну а він за це для вас Постарався! Просто клас!

Незважаючи на все, Всім бажаючим несе – Вправи в різнії країни, А сьогодні – в Україну! То ж готуйте ручки, Розум, на додачу, І пишіть із нами «Кенгуру» – задачі!

Життєздатність і процвітання конкурсу «Кенгуру» залежить від багатьох обставин. На щастя, в Україні вони сприятливі. Відданість, ініціативність координаторів різних рівнів вражаюча. А діти в Україні кмітливі, допитливі, активні. І нехай конкурс «Кенгуру» стане їх добримпомічником на шляху пошуку свого місця в житті. Нагадаємо, що в Україні базовим осередком є Львівський фізико-математичний ліцей при Львівському національному університеті імені Івана Франка. Гра проводиться за сприяння Міністерства освіти і науки України разом із Міжнародною Асоціацією «Кенгуру без кордонів», що працює під егідоюЮНЕСКО. Хочеться вірити, що у березні 2014року у кожній школі області учні від 2-го до 11-го класів за сприянням учителів математики, початкових класів пройде конкурс «Кенгуру». Усім учасникам конкурсу будуть вручені сертифікати та книжечки «Кенгуру2014». Конкурс мав би пройти, як підсумок тижня математики в школі. Крім цього у кожному районі, місті чи селі можна організувати різноманітні конкурси малюнків, вишиванок, моделювання, віршів, художніх творів тощо, присвячених Міжнародному математичному конкурсу «Кенгуру». М. Зелез, координатор Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру» у Львівській області

66


67


ВЖЕ ДЕСЯТЬ РОКІВ ЯК… АНДРІЙ КУЛИК, методист НМЦО м. Львова координатор при відділі освіти Личаківського району УО ДГП ЛМР А й справді! Минуло вже десять літ, як започатковано Міжнародний інтерактивний конкурс «Колосок». Невже минуло стільки часу? Ці роки гайнули у далечінь як мить, як спалах. Ось тільки його започатковано, а вже ціла історія першого і аж ніяк не пересічного ювілею. А як воно виглядало на початках? Здавалося ще один черговий конкурс, добре (а може й ні), що не одноденка. Здавалося ще одне додаткове (і не зовсім бажане) навантаження на вчителів. Здавалося ще один черговий клопіт, звіт, втрата сил і часу. А виявилося, що можна як той песиміст Богомила Райнова порадіти, що його сподівання не справджуються. По-перше, конкурс розраховано на всіх дітей шкільного віку і питання згруповано за віковими категоріями. В межах однієї вікової категорії об’єднано учнів різних класів, однак створення завдань є настільки професійним, що учневі першого класу не становитиме труднощів бути суперником другокласнику, а дев’ятикласник буде гідним конкурентом випускнику школи. По-друге, конкурс є пропедевтичним і охоплює основи знань з різних предметів природничого циклу. Поступове впровадження у свідомість дітей знань з предметів середньої і старшої школи викликає зацікавлення новими галузями знань і людської діяльності. По-третє, існують різні напрями і учасники в силу зацікавлень і бажань не зобов’язані бути безперервними конкурсантами. Можливість взяти участь у конкурсі у осінній (листопад) чи весняній (квітень) сесії, пропустити рік чи бути незмінним учасником. По-четверте, завдання не є таємницею ні полішинеля, ні державною таємницею. Є такий прекрасний журнал «Колосок», призначений для учнів середньої та старшої школи. І не менш вдала версія

газети з такою ж назвою для молодших школярів. Ці видання є своєрідним енциклопедичним довідником, який мало того що у доступній для учнів формі розказує про різні явища та події з географії біології, фізики, астрономії, хімії тощо, то вони подають і різні шаради, загадки, які є своєрідними запитаннями для повторення. По-п’яте, вміння зацікавити учасників без створення нездорової конкуренції між ними. Місця призові присуджуються не за принципом «перший-другий-третій», «другий з двох учасників» чи «передостанній з двох учасників», а кращий і ще кращий. Саме цьому і служить градація «учасник», «Золотий і Срібний колоски» Шостим, але не останнім за значенням є винагорода. Участь винагороджується цілком матеріально, підпискою на журнал і газету, які служать розвитку дітей – той таки «Колосок». На жаль, організація конкурсу лежить на плечах ентузіастів. Хотів би відзначити районного координатора Катерину Личак із ЛНВК ш-с «Провесінь», шкільних координаторів Лесю Коваль (ЛЗШ № 82), Віру Зонтікову (СЗШ № 63), Мар’яну Шубер (ЛСЗШ № 8), Віру Гайдук (НВК «Школа І ступеня-гімназія»), І. Москаль (СЗШ № 42). Їх самовіддана праця була б мало результативною без допомоги адміністрації шкіл. Н. Дмитрик, В. Степанюк, М. Ерстенюк, В. Звежинська, Г. Хомин, О. Демцюх, Ю. Бадунь, М. Король не стоять осторонь і всіляко допомагають конкурсантам. Сподіваюся, що з їх допомогою, з допомогою координаторів і редакторів «Колосків» вже незабаром відсвяткуємо наступний ювілей. Через десять років…

68


69


70


71


72


73


74


75


76


«ЛОЦЕНТУМ» – ШКОЛА ЛЮБОВІ РІДНОЇ ЗЕМЛІ Наприкінці минулого року цей унікальний центр учнівської творчості відсвяткував черговий ювілей. З нагоди 60-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ закладу відбулася обласна науково-практична конференція з проблем позашкільної освіти «Екологічна освіта школярів Львівщини: проблеми, шляхи розв’язання, перспективи». Про поважність акції свідчить той факт, що до її проведення зголосилися представники департаменту освіти і науки ЛОДА, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, обласного управління лісового та мисливського господарства, працівники обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, педагоги загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного спрямування, наукові та науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів (Львівського національного університету імені Івана Франка, НЛТУ України), наукових установ (Інституту екології Карпат, Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка), громадських екологічних організацій (обласного товариства охорони природи, Товариства «Зелений хрест»), природного заповідника «Розточчя», Яворівського НПП, Державного природознавчого музею НАН України. Чим нині живе «ЛОЦЕНТУМ» (Львівський обласний центр екологічно-натуралістичної творчості учнівської молоді), а саме так з червня нинішнього року іменується цей комунальний заклад Львівської обласної ради, розповідає його директор АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ КИЙКО. – Наш заклад веде свою історію від серпня 1952 р., коли відбулося роз'єднання Львівської дитячої технічної та сільськогосподарської станції на дві обласні позашкільні установи – станцію юних натуралістів і станцію юних техніків. Сьогодні «ЛОЦЕНТУМ» – це позашкільний навчальний заклад, що об’єднує і координує систему позашкільної і позакласної роботи біологоекологічного та натуралістичного спрямування в області. Свої зусилля колектив першочергово спрямовує на реалізацію пріоритетних напрямів розвитку позашкільної еколого-натуралістичної роботи; активізацію організаційно-координуючої ролі еколого-натуралістичних закладів з 77


розвитку додаткової освіти з біології та екології; методичне забезпечення реалізації Програми розвитку позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного спрямування; підвищення ефективності і якості навчально-виховного процесу через впровадження сучасних педагогічних технологій; підвищення рівня професійної майстерності педагогів-екологів; методичний супровід реалізації освітніх стандартів позашкільної освіти в області; вивчення, узагальнення і поширення на Львівщині перспективного педагогічного досвіду; розвиток соціального партнерства та міжнародного співробітництва із закладами освіти, організаціями, управліннями, фондами, товариствами. – Така багатопрофільність у діяльності потребує відповідної бази. – Ми її маємо. Заняття гуртків Центру проводяться у спеціально обладнаних навчальних кабінетах (гуртків ботанічного і прикладного профілів, зоологічних гуртків, екології та охорони природи), лабораторіях (декоративного птахівництва, гідробіології та акватераріумістики, птахівництва, дрібного тваринництва, рослинництва закритого грунту), актовому залі. Для проведення навчально-дослідницької роботи вихованців та освітніх цілей маємо у своєму розпорядженні навчально-дослідну земельну ділянку площею 0,86 га, яка складається із відділків: “пейзажний парк” (англійський стиль) – ділянки дендрологічна, квітково-декоративна, папоротей, шкілка декоративних культур; “регулярний парк” (французьський стиль) – газонний партер, терасований декоративний сад, сад зелених скульптур; “мікроландшафти” (Дністерський каньйон, рокарій, Карпатарій, сад ліан); “східний (японський) сад” і колекційна ділянка хост; “Український сад” (ділянки плодовоягідна, плодово-декоративна, лікарських рослин, овочева, шкілка плодових культур, виноградник.

Навчально-виховний процес в КЗЛОР «ЛОЦЕНТУМ» забезпечують 37 педпрацівників, з них 27 – керівники гуртків. Нині в Центрі працює 73 творчі учнівські об’єднання 32 профілів, постійно діюча еколого-освітня виставка «Планета ЗОО» (в експозиції понад 90 видів та порід декоративних та екзотичних тварин), яка є навчальною та практичною базою для проведення тематичних уроків, занять для школярів та студентів області. Для залучення обдарованої учнівської молоді з сільських шкіл області до науководослідницької, експериментальної, пошукової та природоохоронної роботи за останні чотири роки в сільській місцевості було відкрито 23 гуртки. – Ви очолили колектив 2009 року. Що нового вдалося зініціювати? – Насамперед, нам вдалося вийти до, сказати б, широкого загалу. Про свої досягнення, зокрема, розповідаємо на сторінках «Вісника позашкілля ЛОЦЕНТУМ». Тут також розміщуємо програми учнівських творчих об’єднань, методичні поради та рекомендації для педагогів області з організації роботи за еколого-натуралістичним напрямом, екологоосвітні плакати. Вже вийшло 11 номерів та 4 плакати.

78


З метою відродження традиційних ремесел Львівщини у «ЛОЦЕНТУМ»і вже три роки поспіль працюють гуртки «Яворівська забавка». Творчі роботи гуртківців презентували Львівщину на виставці-ярмарку «Прикрасимо Землю своїми руками» під час святкування 85-річчя юннатівського руху в Україні та були представлені на Першій і Другій Всеукраїнських виставках дитячої майстерності «Країна майстрів». Організований на нашій базі куток народознавства є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню в учнівської молоді національної свідомості, патріотизму, поглиблення знань з історії міста Львова, Галичини, України, любові до рідної землі. Щорічно ЛОЦЕНТУМ проводить понад 40 обласних еколого-освітніх заходів, зокрема: обласні виїзні еколого-натуралістичні школи передового досвіду «Сколівські Бескиди» та «Розточчя», польові практики для школярів та студентів; виставки-конкурси (виробів з природного матеріалу «Природа і фантазія», «Квітковий вернісаж», «Український сувенір», «Новорічна композиція»), конкурси (наукових досягнень юних зоологів і тваринників, експериментально-дослідницьких робіт із природознавства «Юний дослідник», конкурсзахист екологічних проектів «Дотик природи»); акції («Птах року», «Первоцвіти просять захисту», «Ліси для нащадків»), операції («Пташиний будиночок», «Годівничка», «Збережемо життя ялинці»). У закладі створено сприятливі умови для проведення занять з дітьми з особливими потребами. Заняття проводяться для слабозорих і незрячих дітей (спецшкола-інтернат № 100, навчально-реабілітаційний центр «Левеня», товариство «Зір») та дітей, хворих на ДЦП (товариство захисту дітей-інвалідів, асоціація «Надія», освітньо-виховний реабілітаційний комплекс школа-дитячий садок «Центр реабілітації»). – Така поважна праця спонукає до нових здобутків. Що далі? – У майбутньому плануємо, насамперед, продовжити розширення мережі гуртків по області та довести їх до 60% від загальної кількості, збільшити кількість напрямків навчальних практик для студентів, розробити 5 нових адаптованих програм учнівських творчих об’єднань еколого-натуралістичного спрямування, щорічно видавати по 4 випуски «Вісника позашкілля», плакати серії «Охороняймо рідну природу», буклети за матеріалами національних і обласних конкурсів та акцій, забезпечити реалізацію дистанційного освітнього проекту «Школа юного орнітолога». Також у наших планах є створення музею «Яворівської забавки», оглядового пташиного двору із вигулами для декоративної птиці, експозиційного вольєрного комплексу для фазанових птахів, відновлення басейну із кольоровими карасями-кої та водними рослинами, садових доріжок та реконструкція зелених насаджень із створенням в подальшому на території закладу екологічної освітньо-ландшафтної стежки. – Плани направду амбітні. Бажаємо їх здійснення уже найближчим часом, що стало би добрим дарунком до вашого п’ятдесятирічного ювілею. – Щиро дякую!

79


ЦЕНТР ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА ГАЛИЧИНИ М. ЛЬВІВ Державний позашкільний навчальний заклад освіти міського підпорядкування, який є спадкоємцем обласного Палацу піонерів, заснованого у Львові у 1939 році. ЗА СВОЮ 70-РІЧНУ ІСТОРІЮ позашкільний заклад реорганізовувався відповідно до принципів та засад державної політики, залишаючи провідним завданням та метою організації своєї діяльності – виховання підростаючого покоління засобами пропагування мистецьких, творчих, технічних, спортивних досягнень; надання допрофесійної освіти та організацію змістовного вільного часу. Директор – Кузик Олег Євгенович. В січні 1959 року дітвора міста отримала прекрасний подарунок – новий Палац у центрі Львова (тепер одна із львівських шкіл). У ті роки в 167 гуртках займалося понад 4 тис. дітей, обладнані слюсарна, столярна, механічна, трикотажна, радіотехнічна майстерні, фотолабораторія, кіностудія, автоклуб, навіть своя друкарня. Також працювали спортивні секції, гуртки технічної творчості, багаточисельні гуртки художньо-естетичного відділу. У жовтні 1984 року в мальовничому куточку Погулянки був побудований величезний Палац загальною площею 13,5 тис. кв. м, який у 1991 році було перейменовано у Центр творчості дітей та юнацтва Галичини. Сьогодні це один з найбільших Центрів творчості у Західній Україні. Великий концертний зал на 500 місць, кіно-лекціний, спортивний та репетиційні зали, кімнати гурткової роботи, виставковий зал, дві театральні сцени, а особливо, теплі стосунки та сприятлива мистецька атмосфера – створюють всі умови для занять і творчого розвитку дітей та молоді.

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ тел. 275-05-00 Мета роботи – інформувати громадськість про діяльність позашкільного навчального закладу, досягнення творчих колективів, про мистецькі та спортивні акції, змагання. Налагоджувати інформаційно-аналітичні зв’язки між структурними підрозділами Центру.  Школа журналістики Завдання школи - сприяти інтелектуальному розвиткові особистості підлітка та дати базові знання з предметів, необхідних для вступу на факультет журналістики та інші гуманітарні Виші. У школі вивчають: українську мову та літературу, історію, мистецтвознавство, основи журналістики, теле-, відео- та радіо журналістику, фото- та поліграфічну справу. Слухачі займаються у дискусійному клубі, є учасниками ігор «Що? Де? Коли?», «Брей-ринг», проводять конкурси, публікують свої матеріали у газетах «Разом», Запрошуються учні та молодь..  Вірменська та литовська недільні школи Збереження історії, культури традицій та мови народів, які проживають за межами етнічних земель, зокрема в Україні. Навчання дітей національним традиціям, проведення різноманітних мистецьких акцій, свят.

ВІДДІЛ ОБРАЗОТВОРЧОГО ТА ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА тел. 276-97-82 Завдання – розвинути естетичні смаки дітей, зберегти традиції образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва українського народу.  Образотворче мистецтво: рисунок, живопис, графіка, скульптура та історія мистецтва на базі школи «Арт-дизайн» зі ступеневою формовою навчання.  Декоративно-ужиткове мистецтво: художнє ткацтво, вироби з бісеру, витинанка, батик, художня обробка дерева, фітодизайн, писанкарство, малярство на склі, вишивка, ужиткова кераміка, черпаний папір. Вік – від 7 до 21 року.

80


 Студія ландшафтного та архітектурного дизайну «Creative»

ВІДДІЛ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ тел. 276-97-85 Основним завданням відділу є ступенева політехнічна підготовка дітей та молоді, отримання поглиблених знань та навиків у різних галузях науки і техніки, надання додаткової освіти для найбільш обдарованих дітей та їх профорієнтація.  Дитячо-юнацька політехнічна школа: Підготовчий рівень (початкове технічне моделювання (1-5клас) 1 рівень (електромеханічне моделювання, дизайн та архітектура (5–7 клас) 2 рівень (радіотехнічне моделювання, електронна автоматика (7–9 клас) 3 рівень (комп’ютерна лабораторія, бізнес-школа (9–11 клас)

ВІДДІЛ ТЕАТРАЛЬНОГО ТА ВОКАЛЬНО-ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА тел. 276-97-82  Народний вокально-хореографічний ансамбль «Рушничок» Відтворення національних традицій, звичаїв та пісенно-танцювальна творчість (хореографія, вокал, музична грамота, народознавство, фортепіано). Вік: 5–16 років.  Фольклорно-етнографічна студія «Світлиця» Відродження народних звичаїв та обрядів засобами народної творчості та художніх народних промислів (вокал, хореографія, гра на музичних інструментах). Вік: від 4 до 18 років.  Народний музичний театр-студія «Погулянка» Розвиток творчих здібностей дітей та юнацтва засобами театрального мистецтва (акторська майстерність, культура мови, естрадний та сюжетний танець). Вік – від 5 до 30 років.  Народний український драматичний театр «Ми» Постановка драматичних вистав української та світової класики (акторська майстерність, сценічна мова, сценічна пластика, хореографія, історія театру). Вік: від 13 до 30 років.  Музично-поетичний театр «Крила» Відродження мистецтва художнього читання в дитячо-юнацькій художній творчості (художнє слово, акторська майстерність, сценічна пластика, розвиток дикції, постановка голосу). Вік: від 10 до 20 років.

ПРОФЕСІЙНІ МИСТЕЦЬКІ ШКОЛИ

 Школа народного танцю.Народний ансамбль танцю «Серпанок» тел. 275-20-18 У школі діти вивчають: ритміку і танець; музичну грамоту; танець на підлозі за системою Б. Князева; класичний танець; народно-сценічний танець; український народний танець; історію костюму; історію хореографії; візаж. Кращі учні займаються у Народному ансамблі танцю «Серпанок». Термін навчання 9 років. Приймаються діти віком від 5 до 10 років.  Школа кобзарського мистецтва тел. 276-97-82 У творчому репертуарі – українські народні пісні, історична і духовна музика. Учні вивчають теорію музики, техніку гри на бандурі, вокально-хорові партії. У структурі школи – Народна капела бандуристок «Дзвіночок» та капела хлопцівбандуристів «Гамалія». Вік: 8–16 років.  Студія раннього естетичного виховання дітей «РАВЛИК» тел. 276-97-85 Мета студії – всебічний гармонійний розвиток дитини, формування навичок, розкриття здібностей, розвиток вміння спілкуватися з іншими дітьми, активізування дитячої творчості та інтелекту (живопис, ліпка, аплікація, ритміка, вокал, англійська мова). Вік: 3–6 років.

ВІДДІЛ ЕСТРАДНОГО ТА КЛАСИЧНОГО МИСТЕЦТВА тел. 275-20-18  Вокальна студія «Бельканто» Працює з вокально обдарованими дітьми у жанрі класичного вокалу (українська народна пісня, солоспіви, класична арія, пісні сучасних композиторів). Вік: від 8 до 20 років.  Львівський юнацький камерний оркестр У репертуарі твори української та зарубіжної класичної музики, твори сучасних композиторів. Вік: 14–22 роки. 81


 Народний камерний хор «Жайвір» У репертуарі українська та зарубіжна класика, духовна музика, хорові твори сучасних українських композиторів. Навчання хоровому співу, сольфеджіо, музичній грамоті, грі на музичних інструментах. Вік: 7–22 роки.  Зразковий ансамбль сучасного танцю «Тайм-аут» Працює в напрямку естрадного танцю: хіп-хоп, диско, модерн, джаз, брейк-данс. Вік: 10–16 років.  Вокально-музична студія «Джерело» Виконання українських популярних та народних пісень в сучасній пісенній манері. Продюсерський центр запрошує молодь у світ естрадного мистецтва: створення пісенного репертуару, аранжування, запис фонограми «+», «-». Вік: 9–22 роки.  Зразковий вокально-хореографічний ансамбль «Викрутасики» Відтворення національних хореографічних традицій, звичаїв та пісенної творчості (хореографія, вокал, англійська мова, християнська етика). Вік: 3–14 років.  Ансамбль вокального та сольного співу «Галицька перлина» Творча робота з дітьми в жанрі української естрадної пісні. Постановка голосу, сценічний образ, стиль. Для дітей віком 8–15 років.  Клуб реставрації стародавніх культур Відновлення культурної історичної спадщини: реставрація лицарських боїв та стародавніх танців. Демонстрація спорядження давніх часів, хореографічна культура та етикет. Вік: 14–30 років.  Клуб вокально-інструментальної музики. «ВіА – фольк» Здобуття навиків гри на музичних інструментах, підготовка музичних композицій на матеріалі української музичної культури та джазу: фольк-данс, блюз, ретро, класік та ін. Вік: 15–30 років.

ВІДДІЛ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ тел. 276-97-86 Завдання – надання теоретичної та практичної допомоги педагогічним працівникам закладів освіти міста в організації навчального процесу за різними жанрами мистецтва та видами спорту, творчості; акумулювання інформації та видання методичних посібників та допоміжного матеріалу для діяльності ПНЗ Львівщини; налагодження співпраці з вищими навчальними закладами м. Львова.

ВІДДІЛ СПОРТИВНО-ТУРИСТИЧНОЇ ТА ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ тел. 275-03-95 Мета відділу – формування і закріплення традицій культури здорового способу життя, укріплення здоров’я, розвиток фізичних даних.  Художня гімнастика Заняття з м’ячем, обручем, булавою, стрічкою та скакалкою. Пластика, грація, неповторність, краса. Вік дівчат – 4–6 років.  Баскетбол Сміливість, рішучість, віра в себе. Швидкість рухів та думок, командна згуртованість. Спортивні змагання, турніри. Вік хлопців – 11–13 років.  Шаховий клуб ім. Л.Штейна Творчість та мислення, вміння комбінувати та знаходити правильне рішення на шаховому полі. Оволодіння шаховими професійними навиками. Вік: 5–10 років.  Школа спортивних (бальних) танців Навчання за двома напрямами: латино-американською та стандартною. Прекрасне проведення вільного часу, вміння володіти своїм тілом, чарівна музика. Вік: – 6–25 років.  Клуб тхеквондо «Квон» Оволодіння майстерністю рукопашного бою, формування вольових спортивних якостей, витривалості, культури кулачного бою, здобуття навиків самооборони, філософії мислення та стосунків. Вік: – 5–15 років.  Спелеологічний клуб «Циклоп» Спелеологічні, геологічні та екологічні експедиції. Дослідження природних печер України. Вік: 13–25 років.

82


 Краєзнавство Історія Львова, України, традиції, народні звичаї, архітектура, будівництво, релігія. Навчання організації та проведення екскурсій. Вік: 14–16 років.  Туристсько-спортивний клуб «Манівці». Школа водного туризму Екологічні та пізнавальні експедиції, дослідження природи, експедиції на байдарках. Навики веслування, сплави на ріках, долання порогів. Вік: 9–14 років.  Оздоровча фізкультура «Йога» Досконалість тіла, навики правильного дихання, гармонія з природою. Системні заняття з рівномірними послідовними навантаженнями. Вік: 15–30 років.  Клуб спортивних танців «Брейк-данс», «Хіп-хоп», «Тек-тонік» Оволодіння сучасними стилями та напрямами танцювальної музики, майстерність та вправність танцювальних композицій, вироблення оригінальних стилів. Вік: 7–25 років.

ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МАСОВОЇ РОБОТИ тел. 276-97-86 Мета – надання молодим людям теоретичних та практичних знань в галузі міжнародних відносин, співпраці з громадськими організаціями, реалізації міжнародних проектів. Організація туристичних мандрівок та подорожей. Надання послуг та організація проживання в дитячо-юнацькому туристично-екскурсійному хостелі «Погулянка», проведення екскурсій Львівщиною.  Школа християнського аніматора Християнська, громадянська освіта учнівської молоді, залучення її до громадської роботи міста, реалізація особистісного потенціалу, підготовка до волонтерської роботи. Проведення християнських літніх таборів НАША АДРЕСА: 79017, м. Львів, вул. Вахнянина,29 Директор - тел./факс (8-032) 275-19-56 Відділ інформації – тел. 275-05-00 Методичний відділ – тел. 276-97-86 Канцелярія - тел. 275-19-47 Е-mail: ctdug.lviv@gmail.com www.ctdug.lviv.ua

ПРИВІТАННЯ З НАГОДИ 20-РІЧЧЯ ШКОЛИ НАРОДНОГО ТАНЦЮ ТА НАРОДНОГО АНСАМБЛЮ ТАНЦЮ «СЕРПАНОК» Талановиті діти – майбутній цвіт нації, наша гордість і честь Сучасний рівень розвитку Української держави потребує саме таких молодих людей нової генерації, нової еліти, представники якої сьогодні є у цьому залі. Саме таку молодь виховує школа народного танцю та Народного ансамблю танцю «Серпанок», який сьогодніСВЯТКУЄ СВОЄ 20-РІЧЧЯ. Ансамбль неодноразовий Лауреат Міжнародних фестивалів та конкурсів у Польщі, Колумбії, Латинській Америці, Македонії, Данії, Франції, Болгарії, Словаччинітаін. Усі заслуги перечислити важко, оскільки їхдужебагато.

Велика роль у формуванні цього творчого колективу належить наставникові з 30-річним досвідом роботи – Валентині Олександрівні Вартовник, адже завдяки її наполегливій праці, постійному творчому пошуку сформувався цей прекраснийталановитий колектив. Вітаю засновника і керівника школи народного танцю Народного ансамблю танцю «Серпанок», Заслуженого працівника культури України Валентину Олександрівну. У подальшому бажаю Вам творчого натхнення в роботі з юними талантами.

83

Колективу бажаю творити, розвиватися духовно і фізично. Нехай ваші досягнення окриляють Вас на нові здобутки, нові звершення, нові нагороди. Вам самою долею визначено утверджувати українську культуру на світові обрії. Будьте наполегливі у досягненні мети і завжди прагніть до перемоги. Щиро вдячний колективу – за самовіддану, натхненну працю, за любов до всього того, що Ви робите. Нехай радісними і вагомими будуть ваші творчі здобутки.


Студія КіТ «На долоні» Студія КіТ «На долоні» заснована в 2009 році, є підрозділом громадської організації «Молодіжне об’єднання «Кіновізія». АКТУАЛЬНИМИ ТЕЗАМИ НАШОЇ ТВОРЧОЇ ПРАЦІ Є: «Мистецтво активізує творчий потенціал, сприяє розвитку гармонійної особистості, виховує естетичний смак, формує етичні засади – це все, без чого сьогодні не може обійтися жодне громадянське суспільство». «Кіно, як синтез мистецтв, є необхідною ланкою у побудові діалогу зі світом, у розумінні тих процесів, які змушують кожного шукати своє місце і своє призначення на землі, аналізувати, будувати цілісну картину світу, відчувати природу речей, зрештою просто мислити.»

МЕТА: Поширювати набутий позитивний досвід в Україні, шукати співпраці з творчими колективами, гуртками, школами і створювати нові експериментальні студії. Для досягнення нашої мети пишемо авторські програми, розробляємо методичний матеріал. Також плануємо проведення майстер-класів, воркшопів і семінарів, щоб залучити якомога більше учасників до кіно творчості.

ТВОРЧІ ЗАСАДИ СТУДІЇ: Ми прагнемо: Завжди перебувати у пошуку, експериментувати, розвивати творчі здібності, пізнавати внутрішні глибини людської душі, впливати на довколишнє середовище, змінювати світ.

Ми вивчаємо: Основи акторської майстерності, драматургію, основи режисури, основи операторської майстерності, історію кінематографу, анімацію.

Ми починаємо: З першого кадру, з першої історії, з першого тексту і першого фільму…

Ми хочемо творити своє кіно!

http://youtu.be/alrMFgpIS5s – це посилання на наше відео «Яйце-райце» Олеся Новосад olesjanov@mail.ru

84


ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ – ЧУДОВИЙ СВІТ ДИТИНСТВА То ж, хай щастить тобі, ЦЕНТР ТВОРЧОСТІ, Хай всміхається доля нашим дітям, Хай завжди повниться веселими Дитячими голосами, сміхом і радощами. Хай добрим і світлим завжди буде твій шлях у МАЙБУТНЄ…

Жовківщина – один із мальовничих куточків Львівщини, який вражає цінним поєднанням пам'яток архітектури та чудовими краєвидами Розточчя. Подорожуючи нашим краєм Ви не лише пізнаєте його красу і багатство, унікальну архітектуру, витвори майстрів художнього мистецтва, а й душею торкнетесь нашої історії. Все це не лише зачаровує та бере за душу, а й робить життя яскравішим, наповнює його любов'ю, надією та вірою. Коли ви побуваєте у нашому місті, відвідаєте духовні святині, пройдетеся його древніми вулицями і у Вас залишиться кілька хвилин вільного часу пориньте у чудовий, неповторний світ дитинства разом з педагогами та вихованцями Жовківського районного центру дитячої та юнацької творчості. Центр творчості – наш славний спільний дім, наша пристань. Жовківський районний центр дитячої та юнацької творчості – це ціла країна з населенням понад 1000 дітей і підлітків. Коли бачиш вихованців, які біжать зі щасливими посмішками, то здається, що відчинені двері Центру – це руки турботливих і люблячих батьків, розкриті для обіймів та підтримки. У кожної дитини тут є свій товариш – її педагог, той, хто допомагає мислити, вирішувати,

вчитися, хто готує до життя. А це 26 керівників гуртків, серед яких 5 відмінників освіти України, 1 – керівник гуртка-методист. Двоє педагогів – переможці обласного конкурсу педагогічної майстерності «Джерело творчості», керівник закладу Чурій Ірина Степанівна була визнана «Кращим

педагогом району». Жовківський центр творчості – лауреат обласного фестивалюогляду творчого доробку позашкільних навчальних закладів. За підсумками Жовківської РДА та районної ради центр творчості визнавався кращим педагогічним закладом освіти району.

85

Педагогічний колектив центру творчості прагне до вершин творчої майстерності. Ми прекрасно розуміємо, що батьки дивляться на нас очима своїх дітей. І дуже важливо, щоб нам вірили. По-іншому не можна. У нас спільна справа – виростити здорових, щасливих, талановитих громадян нашої країни. Сьогодні Жовківський центр творчості працює над розвитком інтелектуальних і творчих здібностей дітей, задоволенні освітньо-культурних потреб виховання в сфері позашкільної освіти. В плані художньо-естетичного напряму гуртківці центру творчості мають змогу опанувати мистецтвом вокалу, народного, сучасного естрадного та бального танців, навиками крою та шиття, малювання, народних ремесел. Юні художники – переможці районних, обласних, міжнародних конкурсів образотворчого мистецтва, вокалісти та танцюристи – учасники міських та районних святкувань. Напрями технічної творчості, туризму та краєзнавства представлені в установі гуртками машинопису і основ діловодства, основами комп’ютерної грамоти, туристсько-краєзнавчими гуртками. Призові місця в районній туристсько-краєзнавчій Спартакіаді серед учнівської молоді та освітян, перемоги в обласних туристсько-


краєзнавчих, історикогеографічних експедиціях «Мальовнича Україна», «Сто чудес України», «Історія міст і сіл України», «Моя Батьківщина Україна» завойовують юні туристи центру творчості. В центрі творчості можна набути навики журналістики, поглибити знання з англійської та німецької мов, дітям 5-річного віку пройти курс школи раннього естетичного розвитку дитини «Малюк», позайматися в пізнавальному гуртку «Пізнайко». Цікаві ігри, конкурси, змагання, екскурсії організовуються для дітей в центрі літнього відпочинку «Веселий вулик» при центрі творчості, де щоліта оздоровлюється більше 100 вихованців. Жовківський центр творчості виступає організатором районного дитячого конкурсу естрадної та народної пісні «Веселка», дитячого фестивалю естрадної та народної пісні «Співанкова райдуга дитинства» для дошкільнят, співорганізатором оглядівконкурсів «Таланти твої, Україно», «Золота осінь на Розточчі», «Сурми звитяг». В плані інформаційнометодичної роботи в установі велике значення приділяється методичному всеобучу керівників гуртків, педагогіворганізаторів шкіл району, вивченню та розповсюдженню передового досвіту, випуску методичних рекомендацій з питань виховної роботи. Висока виконавська майстерність, яскравий акторський талант, художня довершеність кожного вокального номера – ось складові успіху вихованців вокальної студії Вікторії

Кирилюк. Юні вокалісти – неодноразові дипломанти та лауреати районних і обласних фестивалів «Веселка», «Співанкова райдуга дитинства», «Таланти твої, Україно», «Різдвяні канікули», «І слово, і пісня, матусю, тобі», Всеукраїнських і Міжнародних фестивалів «Сурми звитяги», «Зірки Розточчя», «Червона рута», «Зоряний спалах», «Перлини Розточчя», «Бабине літо», «Пісенний сад», «Цвіт папороті» тощо. На підставі наказу Міністерства

освіти і науки, молоді та спорту України (№ 344-к від 15.07.2013 р.) вокальній студії Вікторії Кирилюк присвоєно почесне звання «Народний художній колектив». Колективи народного танцю «Перлинка», бального танцю «Стиль», сучасного танцю «Крик» – неодноразові

переможці районних хореографічних конкурсів. Вихованці колективу сучасного естрадного танцю «Крик» – переможці Міжнародного конкурсу сучасної хореографії «Супер-денс» та Міжнародного фестивалю танцю «АртBOMB». Юні танцюристи центру творчості часто зачаровують

86

глядачів справжніми хореографічними шоупрограмами. 2013 рік оголошено Президентом України роком дитячої творчості. Тому особливо посилена увага органів влади до розвитку позашкілля. З візитами у Жовківському центрі творчості побували високопоставлені гості. Високу оцінку роботі центру творчості дали завідувач відділу Адміністрації Президента України Володимир Бачигін, який з робочим візитом відвідав наш район, ознайомився з діяльністю установи, поспілкувався з талановитими дітьми та молоддю, побував на заняттях, почув самих гуртківців та їх враження від освтньокультурного виховання у сфері позашкільної освіти, залишився задоволеним від побаченого. Неодноразово відвідували заклад керівники області, РДА. У ході реалізації проекту «Через поле через ліс, нам Великдень щось приніс» разом з дітьми писали писанки представники керівництва Жовківщини та народні депутати, взяли участь у відзначенні Міжнародного дня захисту дітей, яке проводилося при підтримці служби у справах дітей ЛОДА. Сьогодні, творчі перемоги та здобутки наших дітей – це перемоги всього колективу центру творчості. Ми розуміємо, що життя складається не з великих жертв і великого поклику, а з маленьких часточок – посмішок, добрих справ, щоденних обов’язків, які зберігають наш душевний спокій і продовжують молодість. А ми – педагоги, діти, батьки – не просто разом, ми єдині у своїх справах, тому нам усе під силу.


МУЗИЧНА КРАЇНА «КОЛЬОРОВИХ ПАРАСОЛЬОК» Уміння творити, бути співтворцем цього світу – відмінна ознака людини розумної, найбільший дар, який вона отримала від Творця. Прекрасно, що обдарованість, а особливо дитяча, підтримується в нашій країні. 2013 рік оголошено Роком дитячої творчості. Позашкільна освіта – оазис творчості, саме тут діти мають змогу проявити себе повністю. Таким оазисом у нашому маленькому шахтарському містечку Соснівка, що у Львівській області, є Будинок дитячої та юнацької творчості . Тут у вересні 2004 року було створено дитячий музичний театр «Кольорові парасольки». У колективі діти різного віку, наймолодшим учасникам 3 роки. Це чудові, безпосередні дівчатка й хлопчики, які вчать інколи дорослих поглянути на наш яскравий світ по-іншому! Діти дуже люблять українську народну пісню, танці. Своє ще зовсім маленьке життя вони не уявляють без постійного руху, без цілковитої самовіддачі. Разом з ними і ми, дорослі, вчимося творити Добро і дарувати його іншим. Адже коли торкаєшся різнобарвної веселки - це і є справжня Творчість! У нашому дитячому музичному театрі «Кольорові парасольки» понад 60 учасників. Усі вони різні, справжні, кольорові! Разом пишемо музичні казки, а потім втілюємо задум на великій професійній сцені. Колективу вже 9 років! Щоденні заняття співом дуже корисні і для духовного, і для фізичного розвитку дітей. Музика вчить любові до життя, розвиває творчі здібності, допомагає будувати щирі стосунки і знаходити нових друзів, бути уважними, чесними з іншими людьми, випромінювати спокій і позитивний настрій. Вихованці «Кольорових парасольок» через щоденні заняття, інтенсивні репетиції з року в рік творчо зростають, їхня майстерність удосконалюється, вони по-справжньому люблять українську пісню і завжди віддані їй. Колектив співпрацює з дітьми-інвалідами із благодійної організації «Промінь надії», з навчальнореабілітаційним центром «Світанок» міста Червонограда, школами і дитячими садочками, Грекокатолицькою церквою Святих Апостолів Петра і Павла, церквою Преображення Господнього, бібліотеками, вугільними підприємствами міста та області. Кожного року діти змагаються і демонструють свої таланти на конкурсах, не лише обласних і Всеукраїнських, а й Міжнародних. Саме у таких виступах проявляється рівень виконавської майстерності та музичної виразності. Дитячий музичний театр «Кольорові парасольки» – дипломант фестивалю колядок і щедрівок «Різдвяна Зірка» 2007-2009, фестивалю української духовної творчості «Краса душі» 2006-2012, учасник міжконфесійного різдвяного дійства «Христос народився» 2008-2012, міського різдвяного вертепу та великодніх гаївок, свят до Дня Матері, Дня Незалежності України, конкурсу патріотичної 87


пісні «Сурми звитяги» та багатьох інших свят. Солісти дитячого музичного театру «Кольорові парасольки» є лауреатами обласного конкурсу «Зоряний спалах» (2009 м. Львів), Всеукраїнського конкурсу дитячої естрадної пісні «На крилах дитинства» (2009 у м. Винники Львівської області), а також учасниками конкурсу «Мамині зіроньки» (2011 м. Сокаль) та «Різдвяні дзвіночки» (2009 та 2010 м. Червоноград). Неодноразово «Кольорові парасольки» брали участь у фестивалі «Творчі зустрічі в Ополе»-Польща. Наші юні артисти стали дипломантами Всеукраїнського конкурсу «Різдвяні канікули-2009» (м. Львів), лауреатами Міжнародного конкурсу «Дитяче Сяйво в Парижі» (2011, Франція), Міжнародного конкурсу «Квітка на камені» (2011, м. Камянець-Подільський), Всеукраїнського вокально-хореографічного конкурсу «Твій шанс» (2012, м. Луцьк), Всеукраїнського конкурсу естрадної пісні «Пісенний вернісаж» (2013, м. Київ), Всеукраїнського фестивалю-конкурсу мистецтв «Джерела Моршина» (2013, м. Моршин Львівської області). Діти були учасниками Всеукраїнського творчого телевізійного проекту «Крок до зірок» (2012, у м. Київ). У 2013 році музичний театр тричі побував з концертами у Словенії (м. Жалєц та м. Любляна) на запрошення українсько-словенського товариства «Берегиня». «Кольорові парасольки» виступили перед словенськими дітьми у спеціалізованій школі мистецтв, у Посольстві України у Словенії, у церкві Святої Матері Божої у м. Петровче. Побували з концертами в Польщі, Німеччині, Франції, Чехії та у Словенії і, звичайно, у рідній Україні. Що може бути прекраснішим на Землі, ніж творчість дітей? Творчість, яка просить і благає нас любити, віддавати любов, усю себе улюбленій справі, без чого ми просто не можемо жити! Музичний театр «Кольорові парасольки» з кожним роком самовдосконалюється, самореалізується. Сподіваємося, що Рік дитячої творчості стане для нас поштовхом до розвитку, адже колектив прагне здобути звання «Зразковий». Ми повні енергії та сили, мріємо про цікаві конкурси та фестивалі Віримо, що все задумане здійсниться. Українська пісня – неповторне диво. Через спів, через пісню діти йдуть до любові. Загорається вогник, який вони спроможні будуть пронести через усе своє життя. Коли я бачу цей вогник у своїх вихованців, щиро за них радію. Як керівник дитячого музичного театру «Кольорові парасольки», хочу, щоб діти ніколи не переставали мріяти, щоб їх не зламали жодні життєві труднощі, щоб вони довго жили у своїй справжній Дитячій Музичній Країні і знали, що Господь Бог завжди з ними і Ангелик зовсім поруч біля них…

Оксана Федонюк керівник дитячого музичного театру «Кольорові парасольки»

88


БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ СВЯТКУЄ 60-РІЧЧЯ Свою історію СТРИЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ розпочав в далекому 1953 році. В той час він називався Будинком піонерів і знаходився в смт. Дашава Стрийського району. В закладі працювало шість керівників гуртків, один методист. Директором була Куземко Софія Григорівна. Через декілька років Будинок піонерів перебазувався у районний центр і до цього часу не міняє свого місця знаходження. З 16.08.1995 року позашкільний заклад отримує статус Стрийського районного Будинку дитячої та юнацької творчості, директором якого була відмінник освіти Чорнописька Марія Іванівна, а згодом очолила відмінник освіти України Пилипів Степанія Степанівна. Нині – це один із позашкільних закладів району, в якому навчається майже півтори тисячі вихованців, що становить 25,6% від загальної кількості учнів району. БДЮТ організовує свою роботу з вихованцями, учнями і слухачами за різними напрямами позашкільної освіти: художньоестетичним, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, соціально-реабілітаційним, гуманітарним, туристсько-краєзнавчим.

Системний підхід до роботи, вибір найефективніших шляхів розв’язування проблеми, широке використання творчих, нестандартних форм і методів роботи, постійний пошук нових, впевненість у своїх діях і вчинках – це складові успішної діяльності педагогічного колективу, який нараховує 45 педагогів, двох методистів: Коваль Людмилу Язепсівну, Мураховську Оксану Іванівну. Очолює колектив відмінник освіти Опришко Оксана Богданівна. Гуртківці Стрийського районного БДЮТ є постійними призерами конкурсів та фестивалів. Тільки за 2007–2012 н.р. 152 вихованці закладу стали переможцями обласних та Всеукраїнських конкурсів. У навчально-виховному процесі позашкільного навчального закладу органічно поєднуються різні форми освітньої діяльності з організацією змістовного дозвілля вихованців. Традиційними в закладі стали заходи: «Квітковий вернісаж», настановча конференція МАН, свято до Дня вчителя «Соло для вчителів», районний чемпіонат з гри «Брейн-ринг», науково-практичні конференції, приурочені Дню української писемності та мови, свято Миколая, Різдвяні фестини для старшокласників району, конкурс юних літераторів, захист науково-дослідницьких робіт МАН, Шевченкові та Франкові читання, екологічні конференції, творчий звіт гуртківців та нагородження переможців предметних олімпіад та конкурсів. Робота в позашкільному закладі Стрийщини є дієвим засобом виховання, а створений імідж педагогічного колективу підвищує рейтинг роботи за місцем мешкання, формує позитивну громадську думку щодо позашкільної освіти, стимулює колектив до пошуку нових ідей і популяризації педагогічного досвід.

89


90


91


92


ОСОБЛИВИЙ КАЛЕНДАР МИКОЛА ПЕТРЕНКО : «ЖИТИ ПО ПРАВДІ…» Відомому українському поетові МИКОЛІ ЄВГЕНОВИЧ У ПЕТРЕНКОВІ у листопаді виповнилося… 88! Народився він 6 листопада 1925 року у містечку Лохвиця на Полтавщині в багатодітній сім’ї електрика та колгоспниці. За літературну працю нагороджений чисельними преміями – імені Тичини, Юрія Яновського, Маркіяна Шашкевича, Ірини Вільде, Богдана Лепкого… А книг у Миколи Євгеновича… понад сотню! І сьогодні він при доброму здоров’ю продовжує писати – Миколо Євгеновичу, поділіться секретом довголіття? – Жити треба по правді… От і все! Ну, можливо, ще гени і таке інше. – Вам дали ім’я Микола. Чому? Що воно значить для Вас? – Нас було у батька з матір’ю кілька дітей. Оскільки хрестили тоді значно пізніше, мене, вочевидь, на Миколая, от тобі й ім’я. Миколай добрий і щедрий. Але не треба забувати, що він був воїном Христовим, який стійко відстоював догмати християнської віри перед різними єретиками і відступниками. О, тут святий не знав компромісів та не йшов на зговір. Мабуть, таким і я є по життю. – Життя Ваше довге і славне. – Ну, щодо «славного» - не знаю, а довге – очевидний факт. І траплялося усіляке. Перед війною я навчався у Черкаському політосвітньому технікумі. Нас, жовторотих, привели на Дніпро і доручили охорону дерев’яного мосту. На двадцятьох дали три гвинтівки, решті – палиці. Уявляєте, і цією «зброєю» ми мали стримувати німецькі танки. Звісно, ми розбіглися хто куди при появі ворожих мотоциклістів. Я скотився схилом мосту і шобувснув у воду. Переплив Дніпро та пішки подався до своєї Лохвиці. Іду містечком, а тут ще радянська влада, дивлюсь – довжелезна черга за хлібом. У черзі стоїть моя мати. Я до неї. Добрі люди дозволили зайняти чергу біля матері, так для родини перепало більше хліба, бо дотримувалась жорстка норма видачі в одні руки. Згодом появились німці і мене примусово забрали на роботу до Німеччини. Я втікав. Мене зловили і помістили до Яновського концтабору у Львові. Втікаю вдруге. Ловлять. Цього разу був уже набагато суворіший концтабір у Штокбаху. Там я просидів до весни 45-го. Нас звільнили радянські війська, але з фашистського концтабору потрапляю у радянський трудовий табір на лісорозробки у Сибір. Пізніше – рибні промисли на Камчатці. У 1951 році повернувся в Україну, поїхав жити до сестри у Броди. Тут працював у районній газеті, поступив на факультет журналістики Львівського університету. – Не маєте образи, що так з Вами обійшлися? – Що тут ображатися? Таким був час і такі закони тоді існували. Давай краще про поезію. Ось написалось: Накричались, роздирали пельку, Те, чого хотіли – досягли! Я – в раю, в якімсь там закапелку: Гарно, мов на березі Сули. Буде рада, буде чорна рада, Чорна аж червона – наче кров. Кожен каже: два гетьмани – зрада, А у мене віра і любов. Козаки стають в потрійну лаву, Сторожкий потрійний караул : той Москву єднає, той Варшаву,

А мені судилося Стамбул. Обіцяють шляхта і бояри Грошики, маєтності, чини. А за нашу честь – Страшної кари Ми самі чекаємо з війни. Не буває правда триєдина, То лиш смерть нас тричі поруба. Наче хмара, суне чорна днина. Українська зболена ганьба.

– Ви автор кількох пісенних текстів. На Ваші вірші писали музику Володимир Івасюк, Мирослав Скорик, Анатолій Кос-Анатольський. Ваша пісня «Намалюй мені ніч» стала народною. Ви також пишете для дітей… – О, це окрема тема – книги для маленьких читачів. «Марічка невеличка», «Світ чекає на тебе», «Чом не ростуть вареники», «Заблуда», «Похід на Чорногору», «Вишиванка від ангела» - це мій дарунок малечі. Бачите, поет – то трохи дитина, інакше не можна. А коли так – як не писати для дітей? Моєму перу належать ще кілька дитячих п’єс, які ставились у різних театрах. – Про що думається насамоті? – Про те ж, що і мільйонам людей, сущих на цій планеті. Про вічність, про невмирущість людського духу і божественність кожного з нас. Моя перша книга «Дні юності» побачила світ у 1957 році. Уже тоді я стверджував доброту, людяність, красу як вищі духовні цінності. Моя позиція відтоді не змінилась. 93


Намалюй мені ніч

Я до тебе прийду через гори і доли, Тільки ти не розпитуй мене, не хвилюй, Намалюй мені ніч, коли падають зорі, Намалюй, я прошу, намалюй. Намалюй мені ніч, коли падають зорі, Намалюй, я прошу, намалюй, Намалюй, я прошу, намалюй. Намалюй мені ніч, що зове і шепоче Найпалкіші слова, найдивніші слова, В гами барв піднеси славу темної ночі, Що навколо зірки розсіва. Ну а сам ти який? Вечір, день а чи ранок? Що на серці – чи промінь, чи ніч? Намалюй мені ніч, коли зорі багряні, Вирушають у путь, щоб згоріть. Намалюй мені ніч, коли зорі багряні, Вирушають у путь, щоб згоріть, Вирушають у путь, щоб згоріть.

94


СВЯТИЙ МИКОЛАЙ У ДІТОК ОСОБЛИВОЇ ШКОЛИ

Михайло Миколайович Данько

МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ ДАНЬКО працює у ВИННИКІВСЬКІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ САНАТОРНІЙ ШКОЛІ-ІНТЕРНАТІ І-ІІІ СТУПЕНІВ з 1993 року. За цей час обіймав різні посади: вчителя трудового навчання, вихователя, старшого вихователя, педагога-організатора. Відповідальний, знаючий педагог, який користується авторитетом серед учителів, учнів та батьків. Незамінний помічник у випадку необхідності екстреного ремонту. Безвідмовний помічник жінок-вихователів при виготовленні декорацій до свят та прибиранні шкільної території. Мудрий наставник, учні якого успішно працюють в різних галузях господарства. СВЯТО СВЯТОГО Миколая-Чудотворця – це своєрідний символ людської надії і віри у краще своє майбутнє. На сцені маленькі Ангелки воюють з антипком та капосницею зовсім не на жарт, бо вони добре знають, що добро треба захищати і воно обов’язково переможе. І ніч чудес, ніч здійснення бажань та мрій, ніч милосердя і добра. Кожного разу я теж чекаю чуда і радію разом із своїми вихованцями, учнями Винниківської санаторної школи-інтернату здійсненню їхніх мрій. Приємно, що не переводяться в Україні люди, які небайдужі до чужого лиха. Але ще більше задоволення маю від того, що вихованці нашої школи теж виростають чуйними і добрими». Традиційно у школі проходить акція «Миколай про тебе не забуде». Діти обирають дитину, якій потрібна допомога і збирають гроші. Це зазвичай невеликі пожертви та від щирого серця. Діляться школярі своїм добром не лише в день святого Миколая. Скоро прийде святий Миколай і наші другокласники підготували чудову виставу.

НАШІЙ ШКОЛІ – 50 Та саме за останні роки вона змінилася до невпізнання. Обладнаний комп’ютерний клас, інтерактивні дошки та мультимедіапроектори для нас не дивина. Затишні класи і спальні кімнати, сучасні санвузли, їдальня, яку діти називають, без долі іронії, рестораном, спортивний зал з тренажерами і бібліотека з новими книжками. І усі ці блага загальнодоступні. Є у нас навіть своя перукарня, де охочі освоюють ази перукарської майстерності, манікюру та макіяжу. Усе це стало можливим тому, що наша директор – справжній господар, чи як жартують наші працівники: «Наш тато порядок пильнує». Я приходжу на роботу із задоволенням, бо знаю, що кабінет трудового навчання обладнано усіма необхідними станками і я зможу своїх учнів навчити не лише тому, що вимагає програма, а усьому, що вмію. Тут вони здобувають життєвоважливі навики і можуть обрати майбутню професію свідомо. Я пишаюсь, що багато моїх випускників обрали робітничі професії і є хорошими майстрами у своїх галузях. Є чим пишатися й іншим педагогам.

95


Наші діти успішно здають іспити із ЗНО і є успішними студентами Львівського національного університету ім І.Франка, Київського національного університету ім. Т. Шевченка, національного університету «Львівська політехніка» та інших вищих навчальних закладів. Колектив працює високопрофесійно і натхненно. Кожного разу дивуюся, як можна було таке придумати і зробити. У школі нема буднів, бо навіть у звичній роботі ми шукаємо свято. Ось, до прикладу, минулого року ми почали працювати методом проектів і самі себе здивували. Учні спільно з учителями та вихователями реалізували біля 30 навчальних, соціальних та виховних проектів. Першокласники створили свою книжку і досконало вивчили театральний етикет. Учні другого класу тепер знають все про воду і пильно слідкують, чи не протікають десь крани, а ще прибрали знамените джерело Цісарську криницю і ознайомили жителів міста Винники з проблемами забруднення джерел, закликали їх берегти питну воду, учні третього класу навчилися пекти хліб і влаштували благодійний ярмарок. Четвертокласники все знають про кімнатні рослини. А ще: ми прибирали ліс, садили дерева і кущі, прибирали міський парк і шкільну територію… Усього й не перелічити та чи й треба. Головне, що ми не байдужі. Ось уже кілька років поспіль Учнівський парламент бере участь у міжнародному проекті «Твори добро», який організовує громадська організація «Школа мрій». Учасниками цього проекту є учні з Польщі, Словаччини, Нідерландів та різних регіонів України. Ми пишаємося, що учні нашої школи уже двічі стали переможцями конкурсу. І думаю, що це не випадково, бо усі добрі справи, які вони зробили, зроблені щиро – не задля нагороди. Діти охоче допомагали одиноким людям літнього віку підготуватися до Великодніх свят: мили вікна, копали грядки, прибирали подвір'я, пекли для них паски, збирали за сприяння депутатів Винниківської міської ради великодні кошики. Приємно, що їхній проект «Зігріймо самотнє серце» має щорічне продовження. Інший проект-переможець був присвячений проблемам дітей з особливими потребами. Школярі 1– 11 класів підготували подарунки, святковий концерт, майстер-класи, а після проекту відзначили, що найважливіший результат – це нові друзі, нові враження і несподіване відкриття: як багато можна навчитися у дітей з особливими потребами. Я вважаю, що це важлива перемога нашого колективу. Хочу зазначити, що останніми роками докорінно змінилася атмосфера у шкільному колективі: щирі усмішки, невимушене спілкування, доброзичливе ставлення – це результат невтомної праці нашого директора Лілії Євгеніївни Свистович, яка стверджує, що лише духовно багата людина може змінити світ на краще. І практика її роботи підтверджує цей постулат. Важливою складовою духовного виховання є співпраця з місією «Центр опіки сиріт», салезіянським згромадженням та священниками місцевої парафії. Справжнім шкільним центром духовного зростання є шкільна капличка святого Миколая, якій виповнилося 6 років. Каплиця – це особливе місце, де кожен має можливість подумати про свої вчинки, помолитися чи просто усамітнитися, а ще саме тут ми маємо змогу відчути силу спільної молитви. Чи багато знайдеться шкіл, в яких діти не бояться директора, хоч і вважають, що її слово закон. Вони люблять і поважають свою шкільну маму, бо знають, що вона захистить і розрадить, вислухає і допоможе. Особливе ставлення до дітей-сиріт – це теж її наука: великим і маленьким. Наші випускники діти-сироти і не тільки, навіть після закінчення школи знають, що тут їм допоможуть, що у них є дім – де їх чекає підтримка і допомога. Буває й так, що директор виконує роль дбайливої бабусі поки мами-випускники залагоджують свої справи, а буває, що директор стає адвокатом, меценатом і опікуном в одній особі.

96


ЛАУРЕАТ КОНКУРСУ 100 КРАЩИХ ШКІЛ УКРАЇНИ ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА ВАСИЛИШИН, Керівник Львівської української гуманітарної гімназії ім. О.Степанів 6 грудня 2013 року, до дня народження Олени Степанів, 10-Ї РІЧНИЦІ ЗАСНУВАННЯ ЛЬВІВСЬКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГУМАНІТАРНОЇ ГІМНАЗІЇ ІМ. О.СТЕПАНІВ, 110–Ї РІЧНИЦІ ЗАСНУВАННЯ Школи, відбулась Урочиста Академія в Драматичному театрі імені Лесі Українки. Педагогічний колектив Гімназії підготував презентацію історії навчального закладу. Кожен учитель гімназії – особистість, яка ставить перед собою мету, втілює її в життя, ділиться досвідом роботи з педагогами Львова, області та України, сіє добре, розумне, вічне. Неодноразово вчителі виборювали перемоги в освітянських конкурсах: Вчитель року, Освітянський досвід, Молодий педагог, Класний керівник. Гімназія є лауреатом конкурсу 100 кращих шкіл України. Випускники підготували в дарунок Гімназії Скарбнички Досвіду та ювілейну книгу до 200річчя дня народження Тараса Григоровича Шевченка «Кобзар». Пластуни гімназії підготували мультимедійну презентацію про геройський чин першої жінки-офіцера Олени Степанів, яка відзначилася під час боїв Українського легіону з москалями на горі Маківці і за виявлену мужність її було нагороджено «Медаллю Хоробрості» та «Військовим Хрестом». Під час Урочистої Академії відбулася посвята у гімназисти. Це не тільки урочисті слова, побажання, настанови – майбутнім гімназистам Львівської української гуманітарної гімназії ім. О.Степанів, а готовність стати частинкою Гімназійного Братства. 1-А, 1-Б, 1-В (п’ятикласники) продемонструють, читаючи вірші та співаючи українських пісень, свій розум, дотепність та винахідливість. Гімназія поповниться новою ланкою відповідальної, доброї, сумлінної, старанної української юні, майбутніми відмінниками, науковцями, олімпійцями, художниками, майстрами-умільцями, талановитими

співаками, танцюристами, одним словом - активними в усіх сферах навчальної та творчої діяльності дітьми. Це тільки початок відповідального шляху у довгому, цікавому, дружньому, гомінкому і незабутньому гімназійному житті Львівської української гуманітарної гімназії імені Олени Степанів з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови. Протягом грудня місяця методоб’єднання вчителів української мови та літератури проведуть конкурс творчих робіт гімназистів «Я навчаюсь у найкращій гімназії України», вчителі іноземних мов проведуть науковопрактичну конференцію «Олена Степанів – жінка-легенда: минуле і сучасне», вчителі світової літератури – круглий стіл «О. Степанів та її монографія «Сучасний Львів», вчителі фізики, географії, історії – круглий стіл «Роль Олени Степанів у дослідженні історії та географії України», вчителі історії – патріотичні уроки «Слово про легендарну Олену», вчителі математики – дебати «Життєвий і творчий шлях жінки-легенди у період національно-визвольної боротьби», вчителі фізичної культури – «Козацькі забави», урок «Захисту Вітчизни» на тему: «Перша жінка офіцер у Світі», у бібліотеці – оформлена виставка «Зродились ми великої години», науково-пошуковий центр ім. О. Степанів – оформив виставку «Олена Степанів-Дашкевич у світлинах, документах та спогадах». Львівська українська гуманітарна гімназія імені Олени Степанів з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови – освітній заклад для обдарованих та здібних дітей, метою діяльності якого є становлення і розвиток соціально активної, національно свідомої, всебічно розвинутої, глибоко моральної особистості з творчим мисленням, вихованої на християнських цінностях.

ТРОХИ З ІСТОРІЇ В 1903 році окружна шкільна рада м. Львова за активної участі Львівського крайового товариства «Рідна школа» створила новий учбовий заклад, який надавав можливості українцям отримувати освіту рідною мовою. Перлиною школи, однією з найкращих вчителів була народна героїня – Олена Степанів, яка працювала у школі вчителем географії. У період відродження української національної освіти у 2003 році урочисто було відкрито двері Львівської української гуманітарної гімназії, у 2013 році присвоєно ім’я національної героїні Олени Степанів. Гімназія не експериментує, а відроджує, пробуджує національну систему навчання і виховання. На основі українознавства трансформуємось в українську національну гімназію – родину, яка є навчальним державно - громадським осередком.

Гімназією керує ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА ВАСИЛИШИН – неперевершена творча особистість, педагог-новатор, ініціатор відродження гімназії в основі якої філософія українознавства та інтеграція в європейську спільноту. Під керівництвом Лариси Миколаївни працює команда заступників, однодумців. Коли батьки направляють дитину до гімназії, вони бажають їй хороших наставників, тобто знаючий, зацікавлений у навчанні і вихованні педколектив, який вміє об єднати, спраглий до всього нового і завжди стоїть крок попереду, налаштований на позитивні зміни. Кожен учитель гімназії – особистість, яка ставить перед собою мету, втілює її в життя. Вивчення українознавства запроваджено як окрема дисципліна та інтегровано в інші науки 97


З 1990 р. співпрацюємо з Національним науководослідним інститутом українознавства. Працюємо над проектом: «Роль гімназії-родини в реформуванні і розвитку суспільної системи освіти». У гімназії-родині, яка базується на українознавчій основі, велика увага приділяється формуванню духовності. Педагоги гімназії є членами Міжнародного освітянського «Партнер»-клубу і тому важливим аспектом роботи є міжнародні зв’язки, участь у його роботі, співпраця зі школами України. Досвідом роботи з впровадження українознавства та роботи з обдарованими дітьми педагогічний колектив ділився на І Всеукраїнському освітянському форумі з інноваційних технологій. Ми визначили місію навчального закладу як досягнення максимально можливого рівня розвитку особистості кожного учня шляхом впровадження інновацій в навчально-виховний процес. Учні гімназії є активними учасниками та переможцями Міжнародних олімпіад з українознавства та Всеукраїнських симпозіумів. Педагогічний колектив працює над науково-практичним оволодінням проблем:  Від інноваційного змісту і технологій освіти через педагогічну майстерність вчителів до формування особистості учня та підготовки його до життя в сучасних умовах.  Вивчення українознавства з метою підготовки української еліти, плекання духовності нації. Головним нашим завданням є створення в гімназії оптимальної для вчителя моделі науково-методичної роботи. яка покликана максимально розширити освітні ресурси, дати шляхи сміливим пошукам, педагогічній творчості, новаторству. Питання оновлення змісту і форм професійної діяльності педагогів розглядаються як необхідна умова модернізації структурних підрозділів науково-методичної роботи. Педагогічний колектив намагається забезпечити всі умови для розвитку особистості учня на уроках і в позаурочний час і створити єдиний українознавчий простір. Вивчення українознавства та Львовознавства на уроках іноземної мови є на часі надзвичайно актуальним. Це вивчення англійською мовою історії, культури, політичної системи, екології та інших питань, пов’язаних з життям України, а також історії, економіки та архітектурних пам’яток Львова. Поглиблення знань з іноземних мов забезпечується завдяки участі у спільних проектах з Британською радою. Робота Євроклубу та євростудій спрямована на виховання у стінах гімназії молодої людини, яка є патріотом і в той же час мислить по-європейськи. Члени євроклубу вивчають матеріали освітнього проекту «Європейські студії», започаткованого Міжнародним Фондом «Відродження», беруть участь в акціях, круглих столах, семінарах-практикумах та конференціях, що

проводяться в Україні та за кордоном, поглиблюють свої знання англійської та німецької мов як засобу міжнародного спілкування з однолітками з європейських країн. Лабораторія українознавства-дослідна, науковопрактична ланка в структурі управління навчальновиховним процесом нашої гімназії. ЇЇ завдання – вивчення та поглиблення інтеграції між предметами гуманітарного, історико-суспільного та природничого циклів, впровадження українознавства не лише як методології, а й філософії навчання.

Пошуки шляхів організації умов для розвитку гуманітарно обдарованої особистості гімназистів орієнтує роботу лабораторії на новітні підходи у визначенні змісту освіти. Головний критерій хорошого досвіду – результативність. Наші вчителі є учасниками і переможцями освітянських конкурсів. Зокрема – Вчитель року, Освітянський досвід, Креативний педагог, Молодий педагог, Класний керівник та інші. Педагогічний колектив та учні гімназії є центром інновацій, ланкою, що об’єднує різні навчальні заклади. В гімназії успішно реалізується програма «Обдарованість». Актуальність даної програми визначається тим. що сьогодні, коли Україна особливо потребує зміцнення наукового потенціалу та формування національної еліти, необхідна підтримка обдарованої учнівської молоді. Плідно впроваджують в освітній процес гімназії українські національні ідеї-Науково-пошукові центри: ім. О. Степанів, ім. В. Сухомлинського, ім. І. Огієнка, ім. С. Русової та товариство ім. Г. Ващенка З метою всебічного розвитку і творчої реалізації особистості учнів. їх здібностей та навичок організовано роботу гуртків. Кожна дитина – це окремий, нерозгаданий світ, зрозуміти, виховати та розвивати її здібності можливо тільки за допомогою добра, справедливості, мудрості. Гімназія має свої традиції. Українознавство займає центральне місце в системі освіти ЛУГГ. Ми творимо освіту українську національну освіту як перлину європейського та світового простору.

98


99


100


ОСОБЛИВИЙ КАЛЕНДАР «НАЙБІЛЬШЕ КОРИСТІ КОЖЕН ПРИНОСИТЬ СОБІ ТОДІ, КОЛИ Є КОРИСНИМ ДЛЯ ІНШИХ», – ГАННА БАЛУЩАК Минулого року Львівське ВПУ ресторанного сервісу та туризму отримало (себто – заробило) 9 мільйонів 525 тисяч 836 гривень і 82 копійки. Цьогоріч очікується не менше. Училище – мільйонер – звучить незвично. Але ми уже звикли, що у ЛВПУ РСТ справи ідуть «на мільйони». Так триває протягом багатьох років. Запитання до директора ГАННИ БАЛУЩАК.

-

– То в чому причина успіху, адже поруч такі самі навчальні заклади, майже того ж профілю, проте мільйонними прибутками там похвалитися аж ніяк не можуть? – Це наслідок десятилітньої спільної важкої і напруженої праці усього колективу, який усі свої зусилля скерував на підготовку висококваліфікованих спеціалістів, виховання нового типу молодого фахівця, який може похвалитися не тільки широкими професійними навиками, але може стати прикладом для наслідування з моральних, виховних, патріотичних засад. Ставлячи за мету створення навчального закладу нового типу я насамперед сподівалась на підтримку заступників, колег по роботі. І не помилилася. По краплинці, по щаблинці ми таки досягли успіху. Що я маю на увазі під словом «успіх»? Ми від моделі навчального закладу пострадянського типу перейшли до статусу високо престижної професійної академії (не побоюся давати таке визначення закладу, який очолюю), де усі напрямки діяльності переведено у системний режим. Пріоритетами є пошукова та творча діяльність у кожній справі. Ми навчилися мислити, творити, досліджувати, аналізувати… Ми відслідковуємо наслідки своєї діяльності. І чи не найуспішнішим результатом є єдність бажань, взаємодопомога та розуміння. Ми зберегли мотивацію своєї праці і стали кращими, добрішими, активнішими, фаховішими. Торкаючись безпосередньо навчально-виробничого процесу, хочеться сказати наступне: у нашій навчально-методичній роботі кожного року досліджуються процеси розвитку, динаміка зростання показників навчального закладу. Ми задаємо собі запитання: чи досягнули свого епогею? Відповідь однозначна – ні. Не весь потенціал вичерпано. Нам ще належить вдосконалювати та модернізовувати матеріальну, навчальну, інформаційну базу, плануємо створення спортивнооздоровчого комплексу зі сучасним басейном, мріємо про власний видавничий центр, залучення найновіших комп’ютерних та інноваційних технологій в начальному процесі. Ми маємо когорту високопрофесійних педагогів, це люди, здатні до новаторства, самореалізації і розвитку. Педагог повинен володіти такими здібностями як комунікабельність, конструктивність, креативність, прогнозованість, організованість, обов’язковість, знання основ педагогічної етики, вміння керувати власним емоційним станом, володіти елементами акторського мистецтва, технікою контактної взаємодії. Усі ці якості додають авторитету педагогові серед вихованців. Кращих педагогів ми заохочуємо матеріально, окремим колегам рекомендуємо ще попрацювати над собою. Але окрім різноманітних преміальних необхідно повернутись до організації різноманітних конкурсів та змагань. Наприклад, на кращого викладача, майстра, вихователя, працівника господарської служби. Недостатньо ми ще працюємо із залученням батьків до виховного процесу. Переконана, більшість з них не залишаться байдужими до наших пропозицій. Повернутися необхідно до створення батьківського комітету, залучати батьків до педагогічних рад, частіше запрошувати їх до наших заходів, зборів, виховних годин. Словом, роботи у нас понад край. Ось чому я стверджую, що ми ще далеко не досягли піку свого розвитку. У нас багато чого цікавого попереду. Чому Вас нарекли Анною? То на честь моєї бабусі. Видно, мудрою і діловою була Ваша бабуся. Правду кажете… Розмову вів Ігор Гургула

101


ДОШКІЛЛЯ ЛЬВІВЩИНИ Реалії сьогодення свідчать про те, що сучасну європейську та світову освіту характеризує пошук оптимальних моделей розвитку дітей. Дошкільна освіта стала найважливішою сферою реалізації прав людини щодо забезпечення рівних можливостей у набутті якісної освіти. Адже основа майбутньої особистості закладається у дошкільному віці. Знання та вміння, набуті в дитинстві, – це коріння, і чим воно міцніше, тим впевненіше почувається людина в житті. В області одним із пріоритетів освіти Львівщини є розвиток дошкільної освіти. Одними з кращих серед районів є довкілля Жовківського та Кам’янка-Бузького районів. Зеленко Любов Василівна, Головний спеціаліст відділ дошкільної і загальної освіти ДОН ЛОДА

РОЗВИТОК ДОШКІЛЛЯ ЖОВКІВЩИНИ Попри всі економічні негаразди У ЖОВКІВСЬКОМУ РАЙОНІ збережено мережу дошкільних навчальних закладів. Методичний супровід дошкільної освіти здійснює ГАННА МИРОСЛАВІВНА КРІП, яка на посаді методиста працює понад 25 років. Починаючи з 1991 року у районі нараховувалося 32 дошкільних навчальних закладів (9 – Міністерства освіти, 5 – відомчих, 18 – колгоспних) у яких виховувалося – 1848 дітей, що становило 14% від усіх дітей дошкільного віку. Поступово з вересня 1992-1993 років у комунальну власність сільських рад було передано майже всі колгоспні дитячі садки, а починаючи з 1999 року відомчі дошкільні заклади Дублянський, Рава-Руський № 3, Рава-Руський № 4. У листопаді 2004 року у комунальну власність передано – Жовківський ДНЗ № 3 (власник Міністерство оборони). У цей період були закриті садки: Мервичівський (птахофабрика «Племптахорепродуктор») та Рава Руський №4.(Львівська залізниця). 14 сільських садків працювали в сезонному режимі роботи, які до кінця 2006 року були переведені на круглорічний режим роботи Завдяки розумінню ситуації сьогодення та активності голів органів місцевого самоврядування, районної та обласної гілок влади, громадськості за останні три роки в районі відкрито 6 дошкільних закладів та 15 додаткових груп на базі діючих ДНЗ. Особливу увагу у районі звернуто на розвиток і вдосконалення мережі дошкільних закладів компенсуючого типу. На базі Жовківського №1, №2, Куликівського та Магерівського дошкільних закладів відкриті групи спеціального призначення (5 – логопедичних і 1 – з порушенням опорно-рухового апарату) та санаторні групи, де мають змогу поліпшити здоров’я та повністю або частково відновити порушення фізичного чи розумового розвитку – 111 дітей. Завдяки розумінню ситуації сьогодення та активності голів органів місцевого самоврядування, районної та обласної гілок влади, громадськості за останні три роки в районі відкрито 6 дошкільних закладів та 15 додаткових груп на базі діючих ДНЗ. На даний час у районі функціонує 41 дошкільний навчальний заклад, з них 1 навчально–виховний комплекс «ЗНЗ-ДНЗ». Це один із найкращих районів, у яких збережено мережу дошкільних навчальних закладів. Дошкільною освітою охоплено 3078 дітей, з яких 2610 – дошкільними навчальними закладами, 290 – школами «Малюк» при Жовківському і Рава-Руському центрах творчості школярів, 178 – у групах з підготовки дітей до школи при загальноосвітніх школах. Відсоток охоплення всіма формами дошкільної освіти дітей віком від 1 до 6 років становить 46,5%. Проводяться роботи по відкриттю з 01.10.2013 року Кам’яногірського ДНЗ (реконструкція приміщення школи) на 28 місць. До кінця року планується відкрити Смереківський ДНЗ (реконструкція приміщення старої школи) на 28 місць та Малехівський ДНЗ (приватний) на 30 місць. Для задоволення освітніх потреб населення у охопленні дітей дошкільною освітою у районі планується відкрити Смереківський дошкільний заклад. Проводяться роботи по реконструкції будівель під дошкільний заклад № 4 у м. Жовква, дошкільні заклади у селі Лавриків, В'язова і Мервичі. Планується на дальшу перспективу здійснити будівництво дошкільних закладів у с. Малехів, Гряда, смт. Куликів, м. Дубляни. Діяльність педагогічних колективів дошкільних закладів району спрямована на розвиток творчого пошуку, впровадження інноваційних педагогічних технологій. У дошкільних закладах створені сприятливі умови для формування особистості дошкільника. Колективи садків за допомогою батьків, меценатів доклали немало зусиль для створення освітнього розвивального середовища в групах, оснащення ігрових майданчиків З метою виявлення обдарованих дітей у дошкільних закладах району щорічно проводиться конкурс «Співанкова райдуга дитинства», переможці конкурсу є 102


постійними учасниками всіх заходів, які проводяться у населених пунктах, де знаходяться садки. За підтримки катехитичної комісії при Сокальсько-Жовківській єпархії у районі уже другий рік проводиться тиждень духовності у дошкільних закладів. Педагогічними працівниками дошкільних закладах розроблена примірна тематика заходів. Проведення тижня духовності у садках висвітлювалися на сайті відділу освіти, районному часописі «Відродження».

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ З 2005 року триває міжнародна співпраця між дошкільним навчальним закладом № 1 «Вишенька» м Рава-Руська та дитячим садком гміни ЛюбичіКрулєвської (Польща). У рамках співробітництва проводиться обмін досвідом роботи, ознайомлення із системою освіти. Подібні візити приурочені, як правило, до певних заходів, які проводяться у закладах: Різдва Христового, Великодня, козацьких забав, осіннього свята тощо. Польськими колегами подаровані дитячі меблі для групи раннього віку, іграшки, канцтовари. Члени клубу «Ротарі Клуб» з м. Вейденбург (Німеччина) співпрацють з дошкільними закладами м. Рава-Руська. Ними була надана спонсорська допомога (комп’ютерна техніка, посуд, іграшки, одяг для малозабезпечених дітей). Вже вісім років триває співпраця між дошкільним навчальним закладом № 1 «Вишенька» м. Рава-Руська та дитячим садком гміни Любичі-Крулєвської (Польща). У її рамках, 16 червня цього року представники дошкільних навчальних закладів Рави-Руської разом з міським головою Іриною Верещук побували в гостях у своїх польських партнерів. Наша співпраця з дитсадком Любичі-Крулєвської розпочалася у 2005 році,розповіла завідувач ДНЗ № 1 «Вишенька» Тетяна Борисівна Недзельська. Ми підписали угоду, яку згодом продовжили до 2015 року, відповідно до якої задля обміну досвідом польська сторона систематично відвідує наш дитсадок, а ми – їхній. Подібні візити приурочені, як правило, до певних заходів, які проводяться у закладах: Різдва Христового, Великодня, козацьких забав, осіннього свята тощо. Цього разу равчани взяли участь у родинному пікніку, який було організовано на території дитячого садочка Любичі-Крулєвської. У заходах, які організовують у дитсадку, беруть участь не лише батьки, а й перші особи міста. Цим дорослі намагаються продемонструвати своє зацікавлення до підростаючого покоління і приділити їм увагу. Кожні відвідини дитячих садків і у Раві-Руській, і у Любичі-Крулєвській не обходяться без подарунків. Так, дошкільний заклад «Вишенька» отримав велику кількість дитячих іграшок та канцтоварів. У свою чергу,

равчани частують своїх гостей українськими солодощами, випічкою та іншою смакотою. Під час візитів працівники дошкільних закладів обмінюються досвідом своєї роботи. Зокрема, равчани відзначили методику виховання дітей, яка у Польщі зорієнтована здебільшого на розвиток самостійних навичок через гру. Також було взято до уваги систему організації та функціонування дошкільного навчального закладу Любичі-Крулєвської. Перебування дітей у дитячому садочку розділено на кілька окремих оплати. Окремо вона існує власне за саме перебування дитини. Це – 5 обов'язкових годин. Якщо батькам необхідно аби їхня дитина перебувала у дитсадку більше цього часу, то вони вносять додаткову оплату. Крім того, батьки окремо оплачують харчування. Варто відзначити, що окрема оплата існує і за відвідування дітьми деяких гуртків, які існують у дитсадку. Батьки мають можливість обирати для своїх дітей ті, які, на їхню думку, краще підходять останнім. А керівництво дитсадка, таким чином, має змогу орієнтуватися у зацікавленні батьків та їхніх дітей. Такий підхід до оплати перебування дітей у садку на наш погляд, є ефективним і потребує запровадження і у наших дошкільних навчальних закладах, адже дозволяє раціональніше використовувати кошти, які дитсадок має у своєму розпорядженні, – зазначила завідувач ДНЗ № 1 «Вишенька» Тетяна Недзельська. Співпраця між дитячими садками виходить далеко за межі відносин «Рава-Руська – Любича-Крулєвська». Так, українська сторона, перебуваючи у Польщі, також взяла участь у Міжнародній конференції дитячих садків Європи, в рамках якої зустрілася з представниками Німеччини, Франції, Литви та Польщі, а також побувала у дитячих садках Люблінського воєводства. Міжнародна співпраця для поляків, є доволі престижною. Вони намагаються бути якомога активнішими, проводити більше спільних з українцями заходів. Так, на останній зустрічі було запропоновано провести на кордоні зустріч українських та польських дітей. І равчани, і любичани сподіваються, що така відбудеться вже зовсім скоро під час відвідин поляками Рави-Руської.

103


ДОШКІЛЛЯ КАМ’ЯНЕЧЧИНИ КАМ’ЯНКА-БУСЬКИЙ РАЙОН є одним з кращих районів області в якому спостерігається позитивна динаміка мережі дошкільних навчальних закладів, зокрема навчально-виховних комплексів (середній відсоток охоплення дітей від 1 до 6 років дошкільною освітою в районі – 52%). Методичний супровід дошкільної освіти у Кам’янка-Буському районі здійснює НАТАЛЯ ФЕДОРІВНА МАГЕРОВСЬКА, досвідчений фахівець, яка більше 20 років працювала в галузі дошкілля (7 років на посаді завідувачем дитячого садочка, а з 1987 року у відділі освіти) На території району станом на 01.12.2013 р. функціонують 27 навчальних закладів, які надають дошкільну освіту, в них функціонують 1847 дітей (2012 р – 1823), з них:  ДНЗ – 13 (1082 дітей);  ЦРД – 2 (248 дітей);  НВК – 14 (517 дітей). Охоплення дітей дошкільною освітою становить 50 % (місто – 64, село – 36%, в тому числі НВК – 26%). Слід відзначити, що вперше в області в районі відкрито 2 центри розвитку дітей, в яких запроваджено гнучкий режим роботи, працюють групи з різними режимами роботи, введено в штатні розписи посади практичних психологів, вчителів – логопедів, керівників гуртків, інструктора з фізкультури. З 2005 року реорганізовано 14 загальноосвітніх навчальних закладів у навчально – виховні комплекси «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад», що дало змогу забезпечити дошкільною освітою дітей сільської місцевості. На базі дошкільних навчальних закладів, НВК неодноразово проводились обласні семінари для спеціалістів та методистів з дошкільної освіти, начальників відділів, управлінь освіти районів області. Відповідно до вимог часу, із збереженням при цьому позитивного досвіду, проводиться цілеспрямована робота по збагаченню освітнього процесу новими прогресивними ідеями, що забезпечують подальше удосконалення навчально – виховної роботи у ДНЗ, доступність та ефективність освіти. З метою розвитку творчих здібностей дітей, реалізації їх потенційних можливостей у дошкільних закладах організовано гурткову роботу, завдяки якій дошкільнята навчаються хореографії, музиці, логіці, вокалу, малюванню, розвивають авторські здібності. Педагогічні колективи успішно використовують гуманістичні ідеї В. Сухомлинського, М. Єфименка, Карла Орфа, М. Монтесорі, ТРВЗ. На допомогу педагогічним працівникам підготовлено і оформлено методичні рекомендації по впровадженню нових програм, випускаються «Інформаційні вісники», працюють семінари – практикуми, школи молодих педагогів та педагогічної майстерності. Заслуговують на увагу розроблений вихователями – методистами Н. Магеровською, Л. Овчаренко, В. Самсін методичний посібник для вихователів ДНЗ, вчителів перших класів, вчителів – логопедів, практичних психологів по підготовці дітей до навчання в школі «Перші кроки», планування та конспекти занять з образотворчої діяльності «Образотворення руками малюка» відповідно програми «Українське дошкілля». З метою покращення якості педагогічної роботи в районі проводилися конкурси «Вихователь року», «Керівник року», «Як в садочку нашому добре жити», творчий конкурс для дошкільнят «Сузір’я талановитих дошкільнят», «Великодній розмай», етнофестиваль «Країна мрій нашого дитинства». Щороку з успіхом проходить районне свято «День дошкілля», в рамках якого організовуються різні конкурси, виставки, фестивалі.

104


105


106


107


108


109


Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.