ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА, 2012 / № 2
ще треба вчити уроки. Так, учні, які переживають за хороші оцінки, на межі фізичного виснаження. А більша половина учнів навчанням особливо не переймається, час від часу щось вивчать і вчителі оцінки поставлять, куди ж вони дінуться. Висновок 1. Підручники повинні бути простими і доступними для учнів. Висновок 2. Підручники повинні бути цікавими, читатись легко, як художня книга. Висновок 3. Обсяг матеріалу в підручнику повинен бути невеликим. Чи є підручники, які в цілому відповідають таким вимогам? На щастя, так. Наприклад, підручник О. І. Шалагінової, Б. Б. Шалагінова «Історія стародавнього світу». (К.: «Педагогічна преса» 2006) – доступний для учнів, цікавий, зрозумілий. Хороший підручник з історії України для учнів 7 класу підготував авторський колектив у складі: Ю. Ю. Свідерського, Т. В. Ладиченко, Н. Ю. Романишина. (Київ: В-во «Грамота», 2007). Підручник враховує вікові особливості учнів 7-го класу, в ньому розміщенні династичні таблиці, красиві кольорові ілюстрації, кросворди. Добротні підручники з історії України для учнів 9, 10, 11 класів написав Ф. Г. Турченко. В його підручниках після кожного параграфу є висновки й узагальнення, де ще раз акцентується увага учнів на головному. Підручник: В. А. Смолій, В. С. Степанков «Історія України» для 7-го класу. Київ «Генеза» 2007 р. – дещо заскладний, але він добрий для підготовки учнів до ЗНО. Суттєвими недоліками наших підручників є також численні неточності та історичні ляпи. Вина у цьому не тільки авторів, а й видавців. Останні часто економлять на оплаті праці наукових редакторів (не кожен підручник має наукового редактора), рецензентів, а також на витратних матеріалах. Я вважаю, що слід зібрати під егідою Інституту історії України НАН України всіх авторів підручників з історії і домовитись про хронологію подій від найдавніших часів до наших днів. Більшість вчених вважає, що КирилоМефодіївське товариство утворилось в 1846 р., а автор підручника для 9 кл. Реєнт О. П. подає 1845 р. Можна лише поспівчувати вступникам до вузів, які не знають, яка ж дата правильна. Автор підручника для 5 класу В. Мисан пише, що «Русалку Дністровую» надрукували 1836 року, а в інших відомих мені підручниках та історичних працях називається наступний, 1837 рік. Невідомо також, за яким календарем,
юліанським чи григоріанським, подаються у підручниках дати до 1918 року. Немає ні чіткого правила, ні інформації від самих авторів підручників. Наведу ще один приклад типового для наших підручників з історії ляпу. Якщо порівняти відомості таблиці «Утворення українських політичних партій на поч. ХХ ст. в межах Наддніпрянщини», що поміщена на с. 18 підручника О. Реєнта і О. Малій для 10 кл. (Київ: «Генеза», 2010), із текстом цього ж підручника на с. 21., виявимо: у таблиці зазначено, що УДП і УРП утворились 1904 р., а на с. 21 написано, що наприкінці 1905 р. утворилась єдина Українська демократична радикальна партія (УДРП)». Як бачимо, не тільки рік не збігається, а навіть назва партії. Дуже складним для учнів є підручник з всесвітньої історії для 7 класу, автор – І.М. Ліхтей. (Видавництво «Грамота» Київ. 2008р.). Однак його біда не тільки у цьому. Підручники не прошиті, не склеєні, буквально розсипаються на очах учнів. Хочеться сказати «вдячні слова» на адресу ВАТ «Харківська книжкова фабрика» «Глобус» 61012, м. Харків, вул. Енгельса 11. А ми думаємо, чому в 7 класі різко падає інтерес учнів до вивчення всесвітньої історії. Висновок 4. Я вважаю недоцільним списувати підручники що 5 років. Підручники можуть і повинні служити учням не менше 10 років. Це буде велика економія коштів. Висновок 5. Я вважаю неприпустимим, коли списуються підручники тільки тому, що в підручнику Власова «Вступ до історії України» Київ «Генеза» 2005 є кілька кадрів Помаранчевої революції 2004 року. Навіть в часи Сталіна підручники не списували, а просто заклеювали портрети «ворогів народу». Висновок 6. Якщо підручники стануть стабільними і будуть розраховані хоча б на 8– 10 років, то їх будуть купувати учні. Бо в учнів буде шанс перепродати їх своїм молодшим товаришам. Висновок 7. Я вважаю, що школи самі повинні замовляти підручники тих авторів, яких вони вважають за потрібне. Висновок 8. Найкраще було б, якщо б з 5го по 11 кл. в школах діти вчили історію з підручників, які написав один автор. Поки ж виходить так, що в 5 класі діти вивчають історію по підручнику В. Мисана, в 6-му – Шалагінових, в 7-му – Свідерського або Смолія, у 8-му – Власова, Гісема або Швидько, в 9-му – Реєнта, в 10-му – Турченка, а в 11-му – Пометун. На жаль, часто підходи до 53