2015-1(18), 15 жовтня
У НОМЕРІ:
• МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ТУСТАНІ • УРИЧ У XIX — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XX СТ. • ІЛЮСТРОВАНА ІСТОРІЯ УРИЧА • ПРО ЩО ГОВОРИТЬ ДАВНІЙ ЦВИНТАР • ЗАБУДОВНИК НЕ ВИКОНУЄ РІШЕННЯ СУДУ • НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ТУСТАНІ»
УРИЧ у XIX — першій
половині XX століття: статистична довідка
Уричу — 450!
МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ТУСТАНІ:
З УЧОРАШНЬОГО ДНЯ В МАЙБУТНЄ
Завідувач Музею історії Тустані Наталія Поясник слухає аудіоекскурсію в Музеї Варшавського повстання Музей як суспільна інституція не може кожної нації, що населяє нашу землю, є свої традиції і спадщина. За- ігнорувати виклики часу. Відвідувачі стають вдяки цьому у світі існує культурне щораз вимогливішими, тепер вони прихорізноманіття. Але щоб мати своє обличчя і дять до музею не тільки щоб задовольнити національну гідність, необхідно пам’ятати свою цікавість та про щось нове дізнатися: власну історію, берегти пам’ятки культури, їм хочеться отримати естетичне задоволенархітектури, мистецтва, що нагадують про ня від побаченого, комфортних умов перенеї. Адже наші пращури творили історію саме бування. Вони очікують інтерактивних форм такою, якою вона є. І наш святий обов’язок — спілкування, а не лекцій і недоступних експонатів. зберегти і шанувати пам’ять про них. Спільними зусиллями працівники Заповідника намагаються ці вимоги часу втілювати у життя. Все робиться для того, щоб відвідувачеві було зручно і цікаво проводити час у приміщеннях музею та виникало бажання повернутися ще. Починаючи від 2011 року працівники Заповідника провели комплекс робіт з реставрації зовнішніх стін будівлі Музею: замінено гнилі частини підвалин та стін, проведено консерваційну обробку деревини, змінено тинькування, пофарбовано вікна та двері, побілено стіни, вимощено відмостку навколо Урочисте відкриття музею 18 травня 1997 р. будівлі, очищено фундамент від цементного розчину. В селі Урич таким осередком, який зберігає і популяризує культурне надбання наших предків, є Державний історико-культурний заповідник «Тустань» і Музей історії Тустані. Після завершення археологічних досліджень наскельної фортеці Тустань виникла потреба у зберіганні та експонуванні археологічних артефактів. У той час громада села Урич виявила розуміння і підтримку та дала дозвіл на створення археологічного музею в селі, надавши для цього приміщення в оренду. Урочисте відкриття музею відбулося 18 травВхідна кімната після ремонту, серпень 2013 р. ня 1997 р. Велика заслуга в його організації належить Роману Семеновичу Щуру, першоУ той же час змін потребував і інтер’єр. му директорові музею, а також досліднику Через зношену підлогу (прогнилі дошки та Тустані Михайлу Федоровичу Рожку. Так цінні витерту фарбу) і потріскані, затерті стіни артефакти, що дають уявлення про побут та музейні приміщення справляли гнітюче врадіяльність мешканців наскельної фортеці Тус- ження. Крім того, з появою більшої кількості працівників виникла потреба у створенні тань, отримали нову домівку. удівля, що її обрали для такої важ- комфортних робочих місць та забезпеченні ливої функції, за час свого існуван- музейників усім необхідним. 2011 року було також створено проект ня кілька разів міняла господарів та функціональне призначення. Свого часу оновлення експозиції за сучасними зразкавтілення якого відклалося на невизначетут була церковна плебанія, школа, бібліоте- ми, ний час через брак коштів. ка, медпункт, магазин. Такі зміни не завжди Першими кроками до реалізації проекту позитивно позначались на технічному стані стало виготовлення двох макетів — загальспоруди. Тож після створення в цьому примі- ний вигляд фортеці на період її розквіту та щенні музею довелося докладати титанічних в’їзні ворота зі звідним мостом. Макети було зусиль, щоб пристосувати його для експону- зроблено за кошти, надані відділом преси, вання та зберігання археологічних знахідок, освіти та культури Посольства США в Украа також для потреб відвідувачів. Ця робота їні. Для цих макетів окремо було зроблено триває й досі. відповідні основи.
На початку серпня 2013 р. зроблено ремонт першої вхідної кімнати. Наступні роки виявились ще продуктивнішими на зміни: за 2014 — серпень 2015 рр. спільними зусиллями працівників Заповідника було реалізовано чимало давно запланованих проектів. Спочатку було вирішено подбати про умови роботи працівників. Зроблено санітарно-вапняну побілку та частково замінено і помальовано підлогу в службовій кімнаті. Придбано обігрівач, офісні крісла, кухонний міні-куток, настільні лампи та інші необхідні меблі. Окремо варто зазначити про покращення умов для зберігання фондів. Для цих потреб в Музеї було відведено окрему кімнату. Там зроблено санітарно-вапняну побілку, на підлогу постелено лінолеум, встановлено необхідне обладнання для підтримання стабільної температури та вологості повітря. Щоденно проводиться моніторинг цих показників. Крім того, встановлено дерев’яні складані сходи на горище. Гордістю Музею цього року стала також по-сучасному обладнана крамничка сувенірів. Значним успіхом цього року є реалізація ремонтних робіт в основній експозиційній кімнаті. Зроблено сучасну побілку, замінено гнилі балки в стінах та підлозі, замість старо-
У
Б
Державний історико - культурний заповідник “Тустань” Львівська обласна громадська організація “Тустань”
Станом на початок XIX ст. село Урич належало роду Петруських, які мали численні маєтності у Стрийському та Жидачівському повітах. Синевидсько, Любинці, Довголуцька Воля належали Петрові Петруському, Руда коло Жидачева — Іванові, Станків — Антонові, Ляховичі (тепер села Подорожнє і Зарічне) — Ізидору. Підгородцями, Уричем, Сопотом і Ямельницею володів Казимир Петруський. Він заклав на своїх землях видобувні підприємства: гуту, вапнярку і цегельню. Згодом маєток у Підгородцях переходить у власність Костянтина Станіслава Петруського, видатного галицького зоолога і орнітолога, який засновує на своїх землях перший у нашому краю зоопарк з дослідною територією площею 11 га. Можна вважати, що саме Костянтин Станіслав Петруський заклав традиції природоохоронних наукових досліджень на Сколівщині. Спадкоємець вченого, Освальд Петруський, розвивав металургійний завод у Сопоті. Згідно з переписом 1870 року, в Уричі було 604 мешканці. Селянам належало 879 моргів (1 морг дорівнював 0,57 га) орних ґрунтів, 1031 морг лук і 463 моргів пасовиськ і лише 62 морги лісів. Натомість 1458 моргів урицьких лісів належало дідичеві, який мав також незначну частку лук і пасовиськ. Як свідчать дані шематизмів Львівської архиєпархії та польських переписів населення, протягом XIX ст. чисельність грекокатолицької парохії св. Миколая ледве переважала 500 вірних, і лише на зламі століть кількість населення почала зростати. Тоді ж спостерігається великий приплив поляків і євреїв до Урича. Якщо у 1880 році на 614
Експозиційне приміщення після ремонту, 2015 р. го дерев’яного настилу на підлозі покладено стійкий до стирання матеріал — кварц-вініл. Встановлено шинну систему освітлення, яка дозволяє легко скеровувати потоки світла на окремі експонати, що особливо зручно при змінній експозиції. Також підібрані лампи з ультрафіолетовим фільтром та властивістю природної передачі кольорів та відтінків, які не завдають шкоди експонатам. Відремонтовано старі експозиційні вітрини. За всі роки існування Музей історії Тустані зазнав чимало змін. Та незмінним залишилось його призначення — збереження пам’яток минулого для майбутніх поколінь. З цією метою в музеї проводиться облік та інвентаризація, дослідження наявних музейних цінностей. Здійснюються планові заходи щодо консервації та реставрації археологічних предметів, які перебувають у незадовільному стані. Дбаємо також і про музейне подвір’я. Зусиллями працівників вимощено нові стежки із каменю, придбано і посаджено нові дерева, кущі та квіти, зроблено кілька лавочок та клумб.
Сувенірна крамничка в музеї Протягом року музей гостинно приймає чималу кількість відвідувачів. Тут вони мають можливість прослухати цікаві екскурсії про історію та архітектурні особливості Тустані, а також роздивитись експонати, які дають уявлення про побут мешканців укріплення. Популярною є реконструкція кімнати воєводи, яку ще називають «гридниця». У ній
Урич на польській карті 1935 року мешканців було 585 греко-католиків, 16 римо-католиків, 13 юдеїв, то у 1900 р. з 1239 осіб 830 були греко-католиками, 326 римокатоликами, 83 юдеями. Це пов’язано з розвитком нафтового промислу в Уричі. Від 1896 до 1906 року кількість діючих свердловин і видобутої в Уричі нафти постійно зростала, однак після 1909 року через вичерпаність запасів промисел поволі занепадає. Станом на 1 січня 1939 року Урич мав 1530 мешканців, з них 1270 українців, 100 поляків, 160 євреїв. Ольга Свідзинська, керівник Музею-архіву Пластового руху крім інтер’єру до уваги відвідувачів представлені копії озброєння і спорядження часів середньовіччя, пропонується перегляд відеороликів про діяльність Заповідника. У музейній крамничці не лише можна придбати сувенір на згадку, а й приміряти обладунки воїна та постріляти з лука чи арбалета. Багато планів уже здійснено, але значно більше ще попереду. Набутий досвід при розбудові музею ми плануємо втілювати на інших об’єктах Заповідника, а також готові ділитися ним із громадою. Наталія Поясник, завідувач Музею історії Тустані