Вісник “Тустань” (17)

2014-2(17), 1 серпня

У НОМЕРІ:

• ФОРМАТ “ФЕСТИВАЛЬ” ЗМІНЕНО НА “ЗУСТРІЧ У ФОРТЕЦІ” • РЕСТАВРАЦІЙНА ЕКСПЕДИЦІЯ • СВІЙ ДО СВОГО ПО СВОЄ: ІНВЕСТИЦІЇ В БОЙКІВСЬКУ КУЛЬТУРУ • ДЛЯ ЧОГО МИ РОБИМО ТУСТАНЬ?

• ПРОЕКТ ТУСТАНЬ ВІРТУАЛЬНА /3D

Утилізація батарейок–

формат «фестиваль» змінено на

«Зустріч у Фортеці»

свідома культура споживання, а не одноразова акція Для розкладення у природніх умовах ви-

Ці люди – приклад сучасного героїзму, який багато з нас досі бачили лише в історичних книжках. ам необхідно позбутись решток тоталітарного минулого – як в історіографії, так і – що значно важливіше – в суспільній свідомості. Й тоді ми зможемо говорити про формування спільних національних цінностей та успішної державотворчої стратегії розвитку. Тільки тоді, коли різні регіони України матимуть знання правдивої історії, розумітимуть різносторонність тих чи інших подій нашого минулого, важливість героїв, що виборювали волю, ми зможемо говорити про національне єднання, вкрай необхідне для розбудови держави. Лише тоді зникне будь-яка можливість використовувати історію в інформаційній війні із метою розколу нашої країни. Тож будьмо єдині і сильні, До зустрічі у Фортеці Тустань! Катерина Гай

Н

Реставраційна експедиція у ДІКЗ «Тустань» ‘2014 підходть до завершення

користаного пластику, лампочок, дисків та батарейок, які опиняються на сміттєзвалищі, необхідно кілька сотень років, натомість вони сильно забруднюють грунти, підземні води та ріки токсичними речовинами, що входять до їх складу. Як запевняють екологи, одна батарейка, викинута в землю, забруднює 400 літрів води або 20 кв. м ґрунту – інакше кажучи, вбиває одного їжака і два дерева. Хочемо нагадати, що у приміщенні Музею історії Тустані та безпосередньо у Заповіднику встановлені спеціальні контейнери, де місцеві мешканці та гості Заповідника можуть здати батарейки на утилізацію. Зазначимо, що у квітні ми долучились до діяльності громадської організації «ЕкоВольт» (www.ecovolt.org.ua) і спільними зусиллями закликаємо вас відповідально ставитися до проблеми утилізації відходів. Адже від цього залежить екологічний стан нашого краю та майбутнє дітей! Ірина Білан

Постаті: Богдан Ключак 18 травня 2014 року рідні, близькі, одно-

З 24 до 31 липня з ініціативи наукових співробітників ДІКЗ «Тустань» на території пам’ятки триває волонтерська табір-експедиція. Учасниками експедиції є студенти кафедри Реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ «Львівська політехніка» та фахівці в галузі реставрації дерева. Завданням експедиції є видалення із поверхні скельного комплексу Камінь новочасових фарбових написів. Більшість написів виконано ще у 1960-х – 1990-х роках, відтак стара фарба часто глибоко проникла у поверхню каменя. При роз-

Ц

ього року організатори довго вагались, перш ніж ствердно заявити, що «Ту Стань!», хоч і у форматі зустрічі, проте відбудеться. Вже півроку ми, спершу на Майдані, а тепер і на Сході, страждаємо разом із героями, які гинуть за нашу Незалежність. Здавалося б, чи може зараз бути щось важливіше за підтримку армії? Мабуть, ні. Однак, аналізуючи події, які відбуваються у нашій країні, ми зрозуміли, що культурні заходи в часі війни справді необхідні. Зруйнувати наше життя, виснажити нас морально і матеріально – ось мета сьогоднішнього ворога. Ми запрошуємо всіх до зустрічі для підняття бойового духу та пошуку наснаги до подальшої боротьби. З одного боку спробуємо відволіктися від телевізійних новин і тих жахливих подій, які стаються ледь не щодня. З іншого – вшануємо, тих, кого уже нема, помолимось за тих, хто воює, і спробуємо зрозуміти, чому зустріч, дискусія та патріотична пісня кращі за мовчання і переживання ситуації сам на сам вдома. На три дні на галявині біля скель ми збудуємо середньовічне поселення, де будуть жити і працювати історичні реконструктори доби українського Середньовіччя, майстри

народних ремесел, вуличні музиканти та й самі організатори Зустрічі. Тож запрошуємо всіх бажаючих до нас у гості. На подвір’ї ткачів можна буде навчитись, як самостійно пошити собі одяг із простих і натуральних тканин та прикрасити його давнім традиційним способом «вибійки». Гості «Ту Стані!» матимуть добру нагоду долучитись до роботи гончарів, бондарів, ковалів, та інших майстрів, які поділяться секретами свого ремесла. Також відвідувачам запропонують скуштувати місцевої їжі на продуктовому ярмарку. Якщо ж і Ви бажаєте долучитись та доповнити наш ярмарок продукцією (консерви, сири, овочі та фрукти) власного приготування, будемо щиро раді Вас бачити. Участь у ярмарку для місцевих жителів – безкоштовна. Традиційно гостей Фортеці чекатимуть не тільки турнірні поєдинки реконструкторів і стройова підготовка добровольців, але й вечірній штурм фортеці та патріотична пісня біля нічної ватри. Також на території Заповідника ми вирішили облаштувати місце Пам’яті борців за волю нашої держави, які загинули під час революційних подій у Києві та на Сході України. Ми не маємо права забути про ці жертви.

Державний історико - культурний заповідник “Тустань” Львівська обласна громадська організація “Тустань”

чистці важливо не пошкодити камінь, тому роботи проводяться поступово та виважено із точним дотриманням методики. Другим напрямком експедиції є розчистка та консервація кам’яних та дерев’яних деталей на території дерев’яної церкви св. Миколая поч. ХХ ст. в селі Урич. Волонтери провели витравлювання жука-деревогриза із дерев’яних підвалин церкви. Розпочато роботу з реставрації головних вхідних дверей до церкви. Також триває робота над металевими деталями дверей: зняття фарби, іржі, чищення. Головна частина роботи на церкві - зняття олійних фарб із полотна дверей та одвірків. Окремим об’єктом роботи реставраторів стала кам’яна церковна чаша 1833 року, що збереглась на території церкви. Цей предмет тривалий час перебував у господарській зоні

сельчани та співробітники ДІКЗ «Тустань» провели в останню путь щиру і життєрадісну людину – Ключака Богдана. Його життя обірвалось раптово, незадовго до святкування п’ятдесятилітнього ювілею. Життєвий шлях пана Богдана – зразок людської гідності та добропорядності. Народився він у с. Підгородці, Сколівського району, Львівської області. За освітою був водієм, трактористом, а за покликанням – вправним майстром по дереву. Довгий час пан Богдан працював у колгоспі, а з кінця 2007 року був прийнятий на посаду підсобного робітника у Заповідник «Тустань». Це була людина, яка, не шкодуючи сил, бралась за будь яку роботу (часто навіть безкорисливо!) – про таких зазвичай кажуть «майстер на всі руки». Особливо є помітними результати його роботи для відвідувачів Заповідника –дерев’яні вказівники біля дороги на Урич, будиночок при вході на територію пам’ятки, дерев’яна вежа на фестивальній галявині, трапи на скельному комплексі Камінь, різні накриття, місточки, сходи й криниця. Майстер завжди виконував свою роботу ретельно. Пан Богдан був веселої вдачі та здебільшого тільки у доброму гуморі, а односельчани, рідні та співробітники, зокрема, любили і поважали його за чуйне ставлення до людей, велику душевну щедрість та життєрадісність. Від усього колективу Заповідника висловлюємо щире та глибоке співчуття рідним і близьким покійного. Світла пам’ять про Богдана Ключака назавжди збережеться в наших серцях. Наталія Поясник храму і зазнав забруднень олійними фарбами, цементним розчином, а також покрився мохами. Волонтером експедиції завершено очистку цього об’єкту і приготовано його до експонування в рамках екскурсії церквою св. Миколая. До заходу залучено консультантів – кваліфікованих фахівців у галузі реставрації каменю та дерева: кандидак архітектури Олена Стасюк, канд.арх. Олег Рибчинський, канд.хім. наук Роман Гуцуляк, Ростислав Малецький. Участь в експедиції брали студенти-реставратори творів мистецтва з каменю: Анастасія Янків, Анастасія Зарічна, Олена Ганчевська, Роман Таращич, Катерина Стринецька, Наталя Гаркот. Волонтери-реставратори дерева: Ярина Кміть, Христина Дубницька, Марта Сойка. Працівники Заповідника: Андрій Котлярчук, Оксана Стефанишин.

Свiй до свого по своє:

iнвестицiї в бойкiвську культуру Н а сьогоднiшнiй день все бiльше українцiв хочуть вивчати мову, традицiї та культуру iнших народiв. Вмiння танцювати сальсу, писати iєроглiфи, готувати лазанью чи займатись йогою стає модним трендом. I в той же час втрачає цінність культура рiдна, українська, хоча вона не менш багата і різностороння.

Бажання звернути увагу відвідувачів Тустані на українські традиції та культуру стало однією із причин реалізації проекту «Територія можливостей». Зокрема, беручи до уваги, що Заповідник знаходиться у давньому бойківському селі – на території проживання однієї із трьох етнографічних груп українців Карпат – Бойківщині. З іншої сторони, враховуючи зростання зацікавленості мешканців міста у відпочинку «на селі, на свіжому повітрі», актуальним постало питання розвитку агротуризму у даному регіоні. Відкриття «зелених садиб» мало б не лише сприяти туристичній галузі, але й принести певний дохід місцевим мешканцям, вплинувши на загальний рівень добробуту і зайнятість у селі. Отож, основним завданням проекту ми для себе визначили налагодження співпраці із місцевою громадою, закликаючи їх займатись народними ремеслами та спільними зусиллями розвивати сільський зелений туризм у селах поблизу Тустанi.

отримані знання на практиці. У співпраці із Ганною Сидоренко статті про новостворені садиби сільського туризму разом із світлинами були опубліковані на сайті Карпати.info для загального доступу. Заповідник зі своєї сторони також розмістив інформацію про можливість проживання в агросадибах поблизу Тустані – на офіційному сайті. Таким чином у селах Урич та Підгородці вже готові приймати туристів, а також налагоджено перший етап співпраці із Заповідником – інформаційне сприяння у діяльності сільських садиб. В рамках напрямку народних ремесел кожної неділі проводились творчі зустрічі – із майстрами ткацтва (Владиславою Швець), бондарства і соломоплетіння (Миколою

бачили різні варіанти оформлення інтер’єру за традиціями місцевої культури. Також вони відвідали приватний музей вівчарства, космацьку майстриню, що виготовляє сирні коники, взяли участь у майстер-класі з їх виготовлення. Наступним по маршруту стало село Яворів – осередок художніх промислів ліжникарства та різьбярства, де керівник Яворівського центру народного мистецтва “Гуцульська ґражда” Василь Лосюк провів учасникам поїздки екскурсію по селі, до місОгородником) та гончарства (Каганюк Дмитром і Оксаною Мартинович). Вони розповіли місцевим мешканцям про свій творчий вибір та особливості їхніх видів народного мистецтва. Впродовж трьох тижнів почергового проживання майстрів у селі Урич, із понеділка до п’ятниці відбувались практичні заняття із кожного виду ремесла. У загальному підсумку майстер-класи відвідали близько 70-ти місцевих мешканців, серед яких були дві групи школярів із Підгородців. Завершився проект підсумковою виставкою виробів учасників проекту в культурному центрі «Хата у Глубокім», серед яких експонувались зіткані на верстаті чоловічі та жіночі пояси, дерев’яні цебрики, пташки із соломи та цілий асортимент гончарних виробів, які навіть не помістились на одному столі та поличках. На завершення проекту для учасників майстер-класів та слухачів лекцій про агро-

В

продовж чотирьох тижнів у межах проекту відбулось чотири лекції про сільський туризм, три зустрічі із митцями, п’ятнадцять днів навчальних майстер-класів з ткацтва, бондарства, соломоплетіння та гончарства, відкриття підсумкової виставки виробів учасників та дві навчальні поїздки. Підчас навчання основам започаткування зеленої садиби учасники проекту – мешканці сіл Урич, Підгородці та Сопіт – довідались про різновиди послуг, які можуть надавати господарі, відмінності між звичайним, зеленим і сільським туризмом, а також про мотивацію містян до знайомства із «життям на селі». Усі лекції проводила Ганна Сидоренко, засновник і директор найбільшого на Західній Україні туристичного інтернет-каталогу Карпати.info, яка має значний досвід у цій сфері. Теоретичне навчання супроводжувалось реальними прикладами як із-за кордону, так і українськими, а також домашніми завданнями. В результаті навчального курсу учасники разом із лектором проаналізували переваги та слабкі сторони місцевості, визначили можливості та загрози, здійснивши маркетинговий SWOT-аналіз регіону. Після завершення проекту було проведено ще кілька додаткових лекцій і в підсумку четверо учасників вирішили втілити

зей-садибу Устияновичів та трьохсотлітній храм. Керівник громадської організації Наталія Смоляна показала переобладнане для сучасного використання приміщення колишньої стодоли, а також поділилась своїм досвідом проведення різноманітних майстеркласів для туристів і організованих груп. Друга поїздка, тривалістю два дні, була присвячена успішним прикладам садиб сільського туризму на Гуцульщині. Учасники проекту поспілкувались із власниками агросадиб, які поділились своїм досвідом прийому туристів із різних куточків світу, та по-

туризм було організовано дві ознайомчі поїздки: до Львівської національної академії мистецтв та успішних прикладів сільського туризму на Гуцульщині. Під час першого візиту-знайомства місцеві мешканці відвідали майстерню гончарів, цех із муфельними печами для випалювання кераміки та довідались, як митці працюють в техніці художнього скла і за ткацькими верстатами. Зазначимо, що для бажаючих закріпити практичні навички ремесел ЛНАМ запропонувала безкоштовно відвідати 10 занять впродовж року із кожного з ремесел. Після «знайомства» із Академією, учасники подорожі також заїхали до комплексу агросадиб “Калиновий рай” у селі Вовків, Львівської області, де вони відвідали му-

Державний історико - культурний заповідник “Тустань” Львівська обласна громадська організація “Тустань”

цевих майстринь ліжникарства та до водяного млина, де відбувається кінцева стадія обробки ліжників. Останньою зупинкою було смт. Верховина, де група відвідала туристичний інформаційний центр та поспілкувалась із його керівником - Василем Кобилюком, який ознайомив всіх із діяльністю центру та провів екскурсію по місцевих агросадибах. ідсумовуючи, хочемо зазначити, що в майбутньому Заповідником готується створення туристичноінформаційного центру на базі Музею історії Тустані. У ньому відвідувачі будуть отримувати комплексну інформацію про проживання, харчування, пропозиції місцевих майстрів щодо майстер-класів та інших послуг. Для тих, хто буде займатись агротуризмом, планується проведення додаткових лекцій по особливостях прийому туристів, зокрема із-за кордону. Для подальшого розвитку народних ремесел у селах Урич, Підгородці та Сопіт хочемо проводити мистецькі вечорниці та продовжити практичне навчання місцевих мешканців у співпраці із майстрами народних мистецтв. Передбачається, що учасники проекту, які освоять навички ремесла, зможуть реалізовувати свої вироби в музейній крамниці Заповідника, а також проводити майстер-класи для відвідувачів культурного центру «Хата у Глубокім». До подальших заходів ДІКЗ «Тустань» у цьому напрямку запрошуємо долучатись й інших мешканців регіону, навіть якщо вони не були учасниками проекту «Територія можливостей». Слідкуйте за новинами на дошках оголошень у ваших населених пунктах. Ірина Білан

П

Уроки фінансової грамотності запроваджені у навчальну програму шкіл ще минулого року, але спілкування із фахівцями, які з власного досвіду діляться корисною інформацією, є певною мірою ефективнішим та значно цікавішим для самих школярів. В час, коли в селі Урич тривав проект із розвитку народних ремесел та агротуризму “Територія можливостей”, у школах інших двох сіл – Підгородцях та Сопоті – відбулись уроки фінансової грамотності. Таким чином, завдяки нашому партнеру – Platinum Bank – дві місцеві школи теж долучились до Всесвітнього тижня грошей. У Підгородцях два уроки для молодших (6 клас) і старших (10 клас) школярів відбулись 6 березня. Девізом дня було обрано вислів «Гроші люблять рахунок». Під таким же гаслом десятикласники організували флешмоб у класній кімнаті. До школярів села Сопіт фінансові спеціалісти Стрийського відділення Platinum Bank приїхали наступного дня, 7 березня, де також провели два уроки.

- не обов’язково.

Platinum Bank впроваджує та розвиває політику відповідального відношення не тільки до клієнтів, але й ближче до суспільства й навколишнього середовища. Багато проектів вийшли на новий рівень й принесли з собою якісні зміни. Банк активно підтримує розвиток корпоративної соціальної відповідальності й за межами банку, виступаючи партнером проведення тематичних конференцій, тренінгів і семінарів, допомагаючи своїм бізнес-парнерам в реалізації проектів, направлених, наприклад, на допомогу дітям.

Platinum Bank прагне підвищити фінансову грамотність молодого покоління і пропонує відвідати «Платинум Посиденьки». У рамках цієї програми розроблені 4 уроки («Копійка рубль береже», «Гроші різних країн: рубль, долар, євро», «Українська гривня і кишенькові гроші», «Подорож до країни «Банкірія») для дітей від 7 до 12 років 2 уроки («Особистий бюджет», «Професія «Банкір») для школярів у віці від 12 до 14 років. Заняття проводяться у різних куточках нашої країни. Під час цих заходів діти та їх батьки мають можливість поспілкуватися із представниками банку і дізнатися багато цікавого про походження і властивості грошей і користь банків. Таким чином, ми можемо обмінюватися порадами з таких питань: як краще поводитися із грошима? Як працювати із банком? Як планувати свій бюджет? Таке спілкування дозволяє навчати дітей правильно користуватися грошима і розширює їх знання в цілому. Ми впевнені, що виховувати фінансово грамотну людину потрібно вже з дитинства, саме тоді, коли дитина проявляє інтерес до грошей. Ми з радістю приймаємо до своїх ланок усіх бажаючих стати фінансово грамотними! Ми маємо великий досвід і знання, якими хочемо поділитися з вами! З 2010 року 30 000 дітей з усієї країни відвідали уроки фінансової грамотності. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина стала обізнаною у світі фінансів – приходьте разом з нею на наші «Платинум Посиденьки». Якщо Вас зацікавила можливість зустрічі, то напишіть нам за адресою: 03680, Україна, Київ, вул. Амосова 12, тел.492 90 98, відділ стійкого розвитку, або на електронну адресу monia@platinumbank.com.ua

Засновники: ДІКЗ «Тустань», ЛОГО «Тустань» (79000 м. Львів, вул. Чайковського, 17, 3 пов.); Музей історії Тустані (82612 с.Урич, Сколівський р-н, Львівська обл.), тел.: (032) 261 37 80, www.tustan.com.ua e-mail: pr@tustan.ua Редакційна колегія: Ірина Білан (головний редактор), Андрій Котлярчук, Наталія Поясник, Катерина Гай Відповідальний за випуск: Василь Рожко. Наклад: 1000 примірників. Видавництво ТзОВ “Колір ПРО”

Для чого ми робимо «Ту Стань!–2014»? зрозумілою, цікавою, потрібною для багатьох людей. Щоб Тустань ожила, у 2006 році ми започаткували Фестиваль української середньовічної культури «Ту Стань!». Фестиваль «Ту Стань!» цілісно відтворює усі грані життя та побуту епохи розквіту Української Держави – Київської Русі. Фестиваль щорічно збирає в Тустані ремісників, історичних реконструкторів, воїнів-русичів, скульпторів, музик, танцюристів, театралів, купців, а також тисячі глядачів, щоб повністю поринути в атмосферу українського середньовіччя, долучитися до цього надзвичайно багатого, різноманітного пласту високої культури. Головною відмінністю Фестивалю від інших є участь глядачів у всіх елементах дійства, цілісне художнє та режисерське оформлення, відтворений настрій української військової звитяги, а домінантою, центром уваги Фестивалю є наскельне місто-фортеця. Ще «Ту Стань!» особливий атмосферою, яку важко передати словами. Фестиваль і Заповідник «Ту Стань!» традиційно є публічною презентацією-звітом цілорічної роботи Заповідника та Музею. Фестиваль став найкращою промоцією Тустані, детально розкриваючи тему і широко залучаючи гля-

«Все, що сприяє культурному розвитку – працює проти війни» (лист Зиґмунда Фройда до Альберта Ейнштейна, 1932)

Після масової загибелі людей на Майдані у нас постало запитання, чи проводити Фестиваль української середньовічної культури «Ту Стань!» цього року. Ще актуальнішим воно є під час неоголошеної війни Росії проти України. Нотатки нижче – філософія Фестивалю «Ту Стані!», мої думки «Для чого?» і «Чому сьогодні?». Про змінений формат, деталі, живу історію, середньовічний університет і місто, майстерні та відмову від концерту опубліковано окремо, на сайті Тустані (tustan.ua). Фортеця Тустань Наскельне місто-фортеця Тустань існувало у ІХ-ХVІ ст.ст. як потужний оборонний, митний та адміністративний центр, що в період свого розквіту контролював третину переходів через Карпати. Після занепаду колись могутня Тустань перетворюється на руїни. Сьогодні Урицькі скелі є комплексною пам’яткою археології та природи національного значення, якою опікується Державний історико-культурний заповідник «Тустань». Тустань є місцем величі та сили української держави, а також геніальним поєднанням людського з природою. Місце пам’яті допомагає нам пізнати предків, відшукати власну ідентичність, набрати сили, гордості, натхнення. Ідеєю неприступної давньоукраїнської фортеці Михайло Рожко, дослідник Тустані, надихнув декілька поколінь львівської молоді, яка виростала в його експедиціях під скелями. Виростали і ми. Ідея Фестивалю Від початку своєї діяльності Заповідник «Тустань» ставив собі за мету, щоб фортеця існувала не лише для науковців, а стала

дачів. Окрім цього, залучаючи нові середовища, «Ту Стань!» є майданчиком міждисциплінарних досліджень, історичних експериментів, апробації ідей, що згодом втілюються у щоденне життя Заповідника. Кошти від квитків забезпечують два місяці роботи 15-ти працівників Заповідника, які піклуються про його територію та об’єкти. Маленька держава «Ту Стань!» є нашою маленькою Україною. Але не в значенні окремішності. Поперше – це справа, якою живе команда, яку робимо всупереч безгрошів’ю, затримкам фінансування, бюрократичним перепонам. По-друге, це як маленька модель Держави. Адже, щоби провести захід, окрім дійства та художнього оформлення території необхідно забезпечити транспорт, харчування, охорону, «з нуля» розгорнути електричну мережу, освітлення, водопостачання, інфоцентри – загалом близько двадцяти напрямів. Доводиться навіть ремонтувати дороги комунального та обласного значення. Розраховуємо в першу чергу на власні сили. І на нас розраховують інші. Фестиваль і Громада Окрім дійства, Фестиваль «Ту Стань!» дбає за відродження традиційної кухні,

фольклорних, ремісничих та мистецьких традицій, поширення агротуризму в Уричі та довколишніх селах. Загалом культурний туризм – це наше бачення розвитку краю, розвитку сталого і неруйнівного. Тішимося, що і цей рік не минув даремно – з’явилися нові агрооселі, перші ремісники, такі потрібні Заповіднику і регіону. Звичайно, Громада Урича є активним учасником дійства. «Ту Стань!» - це подія, що активізує, розрухує, пожвавлює це маленьке віддалене гірське село. Чому цього року? Вважаю, що сьогодні кожен з нас має або захищати Україну зі зброєю, або її будувати. І робити це так добре, як тільки може. Ми відповідальні за те, що робимо. І за те, що не робимо. Усвідомлюємо війну справжню, що почалася в березні, а також війну культурну, що почалася набагато раніше, і нищила наш корінь, сутність, ідентичність, і спричинила ще більше жертв. Війна культур не менш страшна, і непомітна для загалу. Жива пам’ятка, правдива історія, пам’ять про Предків, Героїв і Перемоги – це місія Фестивалю, те, заради чого він створений. І це те, що сьогодні особливо потрібно. Всупереч війні, безгрошів’ю, тривозі – власне, щоб змінити цей постійний стан. Щоб надихати, додавати Духу. «Бо все, що утверджує життя – протистоїть війні» (Євгенія Нестерович). Цього року відвідувачів Тустані ще більше, ніж торік. Телефонують зі Сходу України, щоби привезти дітей, набратися сил. «Ту Стань!» - традиція, що об’єднує різних за інтересами, станом і статусом людей на місці пам’яті. Це оживлення фортеці, що колись тут була. Це життя села, що почало занепадати. Це маленька частинка держави, яку потрібно разом будувати. Хочемо, щоб цьогорічна зустріч у неприступній фортеці серед карпатських лісів стала перепочинком, промінцем, додала віри.

До зустрічі у Тустані! Василь Рожко, директор Державного історикокультурного заповідника «Тустань», директор Фестивалю української середньовічної культури «Ту Стань!».

P.S. Для мене особисто щоденна праця є порятунком від важких думок. Думки нікуди не зникають, але коли від ранку до вечора зайнятий роботою, а не багатогодинним тривожним читанням-видивлянням новин, то чуюся корисним.

Державний історико - культурний заповідник “Тустань” Львівська обласна громадська організація “Тустань”

У

Проект тустань_віртуальна /3D

Державному природознавчому музеї НАН України 25 квітня цього року відбулася публічна презентація 3D-моделі фортеці Тустань у рамках проекту тустань_віртуальна.

Проблематика досліджень Тустані Місто-фортеця Тустань існувала як оборонний, митний та адміністративний центр впродовж IX-XVI століть на Урицьких скелях в Українських Карпатах. Для кріплення дерев’яних конструкцій у камені довбалися спеціальні заглиблення. За цими численними наскельними слідами сьогодні можна відтворити вигляд втрачених середньовічних укріплень з високою достовірністю. Тому Тустань є унікальною для світової історії архітектури. До наскельних пам’яток неможливо застосувати традиційні методи досліджень та фіксації через складний рельєф, залісненість, значні розміри та висоту, неправильні геометричні форми скель, складне просторове розміщення слідів у різних площинах. Архітектор та археолог Михайло Рожко (1939–2004) розробив методику та розпочав системне вивчення Тустані, провів її архітектурно-геодезичні обміри та археологічні дослідження, здійснив низку графічних реконструкцій. При продовженні досліджень Заповідник «Тустань» зіткнувся з певними труднощами: традиційні способи фіксації є складними й довготривалими, їх двовимірні результати не дають достатнього просторового уявлення про об’єкт, а матеріали досліджень є великою кількістю різнорідної інформації, якою складно оперувати. Для вирішення згаданих проблем Заповідник засобами новітніх інформаційних та геодезичних технологій створює віртуальну Тустань. Для точної та детальної фіксації скель зі слідами забудови використовуються технології лазерного сканування та фотограмметрії. Для комплексної та ефективної роботи з різнорідними масивами даних досліджень формуються інтегровані 3D-модель, база даних та геоінформаційна система.

3D-модель фортеці 3D-модель Тустані є продуктом комп’ютерної графіки, що дозволяє математично представити тривимірні поверхні скель і дерев’яної забудови фортеці за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. На сьогодні створено 3D-моделі п’яти будівельних періодів дерев’яної забудови Тустані на скельному комплексі Камінь зі скелями та прилеглою територією. Основою стала цифрова модель місцевості на основі аерофотозйомки. 3D-модель скель домодельовано на основі матеріалів лазерного сканування.

3D-моделі дерев’яної архітектури Тустані формувалися на основі графічних реконструкцій М. Рожка. Проведений архітектурний аналіз дозволив зробити їх конструктивно стійкими, передбачити горизонтальні та вертикальні комунікації між розкиданими по скелях приміщеннями, уточнити поєднання дерев’яних конструкцій з каменем, узгодити будівельні періоди між собою. Також відтворено первісний вигляд прилеглої території – штучний став, багаторядні вали і рови з історичним торговим шляхом, безлісі схили.

3D-модель Тустані створювалася протягом 2010-1013 років. Авторами 3D-моделі Тустані є: керівник – к.арх. Василь Рожко; архітектурний аналіз та моделювання забудови – Максим Ясінський; моделювання скель з територією, візуалізація – Василь Дмитрук; консультант з питань архітектури фортеці – к.арх., доц. Олег Рибчинський. Публічна презентація 3D-моделі Саме з проблеми візуалізації архітектури Тустані й почалася робота над 3D-моделлю фортеці, оскільки перед працівниками Заповідника часто поставало питання, яким чином допомогти відвідувачам уявити не лише загальний образ, але й масштаби та складність наскельної забудови, її унікальність у порівнянні з іншими прикладами оборонних споруд.

Про історичне підґрунтя роботи розповів Юрій Дубик, доцент кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету “Львівська політехніка”. Науковець узагальнив попередні наукові дослідження, їх найвагоміші результати та історичні згадки в літописах і картографічних документах, розповів про відкриття Михайла Рожка. У наступній частині презентації Василь Рожко, директор Заповідника “Тустань”, розповів про сучасне життя пам’ятки, проблеми догляду за скелями і територією, а також перспективи здійснення подальших досліджень. Дискусійність питання подальшого догляду за об’єктом, з огляду на важливість збереження автентики, висвітлив доцент кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ “Львівська політехніка” Олег Рибчинський. «Дуже важливо уникнути негативних прикладів втручання в сучасне середовище, коли руйнуються справжні сліди, проте варто надати можливість відвідувачам та дослідникам поринути у минуле життя фортеці через неруйнівну візуалізацію та доступ до ужиткових артефактів, знайдених під час розкопок», – зауважив науковець. Під час третьої частини презентації Василь Рожко детально розповів про процес створення 3D-моделі дерев’яної фортеці. У 70-80-х роках ХХ ст. для архітектурно-гео-

дезичних обмірів необхідно було підніматися на скелі до усіх слідів забудови, використовуючи альпіністське спорядження. Результатом багаторічної праці були двовимірні креслення, які виконувалися вручну. Проте для отримання більш точних даних у 2007 році Заповідник освоїв технологію лазерного сканування пам’ятки, що також дозволило здійснювати детальну просторову фіксацію відразу в цифровому форматі. Це уможливило вимірювання складної поверхні скель зі швидкістю понад 3 тисячі точок за секунду. Наступна складова проведених досліджень – аерофотознімання – дозволила виконати топопідоснову та цифрову модель місцевості території площею понад 400 га у масштабі 1:1 000 всього за три тижні в камеральних умовах. Варто зазначити, що зйомка вручну такої території вимагала б рік-півтора часу копіткої роботи. Матеріали презентації опубліковані на відео-хостингу YouTube та на сайті Заповідника tustan.ua. Серед них – деталізоване відео усіх п’яти періодів забудови фортеці, фотореалістична анімація останнього періоду та сама 3D-модель Тустані, яку може «облетіти» кожен користувач інтернету з різних сторін та відстаней безпосередньо у веб-браузері. Також 3D-модель фортеці можна буде переглянути у Музеї історії Тустані в селі Урич Сколівського району Львівської області. Проект тустань_віртуальна Використані інформаційні технології на сьогодні є найбільш ефективними засобами дослідження Тустані. 3D-модель дозволяє ефективно працювати з нею як з точною копією великих і складних об’єктів реальності, віртуально здійснювати довільні перетворення, що можуть бути руйнівні або неможливі в реальному світі. Модель уможливлює просторові розуміння та аналіз складної геометрії скель зі слідами забудови, прив’язаної до них інформації про дерев’яну наскельну архітектуру, створення та порівняння варіантів і етапів відтворюваної забудови. 3D-модель дозволяє досліджувати технічний стан скельних комплексів, їх несучу здатність, динаміку руйнування, відтворювати їх первісний вигляд. Інтегровані 3D-модель, база даних та геоінформаційна система дозволяють комплексно та ефективно працювати з великими масивами різнорідної інформації. Цифрові технології дозволяють працювати над моделлю кільком дослідникам одночасно та продовжувати роботу інших. Проект тустань_віртуальна започаткований у першу чергу як дослідницький інструмент для вивчення унікального виду середньовічного дерев’яного будівництва та його графічної реконструкції. Сьогодні віртуальна та доповнена реальності обрані основними засобами неруйнівної візуалізації втраченої архітектури Тустані. Окрім цього, 3D-модель скель та фортеці є основою для планування протиаварійних, консерваційно-реставраційних робіт, музеєфікації пам’ятки. Тустань_віртуальна також стає інформаційною платформою для інтелектуального управління пам’яткою реальною. Рожко Василь, директор, к.арх. Ірина Білан, молодший науковий співробітник

Засновники: ДІКЗ «Тустань», ЛОГО «Тустань» (79005 м. Львів, вул. Чайковського, 17, 3 пов.); Музей історії Тустані (82612 с.Урич, Сколівський р-н, Львівська обл.), тел.: (032) 261 37 80, www.tustan.ua e-mail: pr@tustan.ua Редакційна колегія: Ірина Білан (головний редактор), Андрій Котлярчук, Наталія Поясник, Катерина Гай Відповідальний за випуск: Василь Рожко. Наклад: 1000 примірників. Видавництво: ТзОВ “Колір ПРО”