2
події, факти, коментарі ЧЕТВЕР, 8 ЧЕРВНЯ
z СТО РОКІВ ІЗ «ЗАПОРІЗЬКОЮ ПРАВДОЮ»
В СТРУНКУ! І НІЧИЧИРК… Віталіна МОСКОВЦЕВА (текст і фото)
Газетна "машина часу" пе реносить нас із 1919 го у кві тень 1920 року. Війна (грома дянська і Друга світова) наб лижається до кінця, але бо йові дії все ще у розпалі. Тож, не дивно, що газета "вдягну ла військову форму". №62 від 4 квітня 1920 року називаєть ся "Красный воин". Але в дужках все таки значиться 259 ця нумерація продов жується від "Александров ской мысли". Отже, перед на ми знову все та ж рідна "За порізька правда". Але як вона змарніла! Не чотири сторінки, а лише дві (з двох боків заповнений інформацією аркуш паперу формату приблизно А3). Головним чином, йдеться про війну: "Владикавказ наш", "Нами узятий Петровськ", "Денікіна роззброюють", "Туркестанський фронт ліквідований"… А от замітка "Спадщина від буржуїв": "Під час відступу з Одеси білі не встигли вивезти з банків свої гроші, - торжествує автор. Буржуазією залишено велику кількість скринь і кошиків. В Одесі створено комісію, щоб розкрити скрині, вміст яких буде пе-
реданий народному банку". Але, мабуть, найцікавіша публікація на першій сторінці газети "Історичний акт". Власне, сучасному читачеві подія, про яку в ній йдеться, мало що скаже. Але уперше! - ми зустрічаємо в газеті матеріал українською мовою. Зберігаючи орфографію джерела, наведемо кілька фраз із нього: "Працюючий кляс, на Вкраіні розмежований тактичною поведінкою на дві комуністичных партіі Більшовиків і Боротьбистів, об'єднывся… Вищий пролетарський штаб соціялистичної революціі ІІІ комуністичний Інтернаціонал ришуче вимагав рівняння по одному комуністичному фронту, і остання його відповідь на меморандум, поданий комуністичною партіею боротьбистів була: "В
струнку! Рівняйсь по фронту Праці. Всі як один чесні комуністичні елементи вперед на останню ришучу боротьбу з експльотатарами". Наказ виконан. Комуністи Боротьбисти зрівнялись, лишаеться черга за другими класовими угрупованнями ришуче остаточно стать по комуністичному фронту". Підпис: "Лютий". Крапка. Жодного тобі права на власну точку зору. Та не лише ця замітка - вся газета побудована по принципу "В струнку!" На другій сторінці великий матеріал під назвою "Що треба знати?" розтлумачує, "чому тепер, коли війна закінчується, армії, які билися на фронті, не розпускаються по домівках, а переводяться на трудове становище". Виходить, змучених солдатів, котрі
рвалися додому, притягували до таких собі примусових робіт… Нижче припасували ще й пропагандистські примовки "Деда Глаза" (які явно вигадав ніякий не дід, а професійний журналіст): "Надо и вам последовать этому примеру, и переводить Крым в Советскую веру… Все армии скоро в трудовые превратятся, нечего, ребятки, и вам прохлаждаться"… Місцевої інформації в газеті нуль. На те, де саме вона виходить, натякає замітка "Видача обмундирування": "Район, що нині займає 13 армія, відноситься до теплого поясу, тому військові частини армії гімнастерками, літніми шароварами і кашкетами мають постачатися, починаючи з 1 квітня…" Та в матеріалі про армійську культурно-просвітню роботу де-не-де натикаєшся на знайомі назви міст і сіл. А наприкінці номера - корисна інформація: два рецепти засобів проти вошей. Ох, втішає тільки, що "Запорізька правда" зовсім недовго лишалася "Красным воином"!
Від редакції. Дякуємо за до помогу в підготовці серії ма теріалів обласному краєзнав чому музею й особисто стар шому науковому співробіт нику Нелі Горбуновій.
z МІЖНАРОДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ФОРУМ
"ЗАБЕЗПЕЧИТИ УКРАЇНІ ГІДНЕ МІСЦЕ В СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ – НАШ ГРОМАДЯНСЬКИЙ ОБОВ'ЯЗОК" ДМИТРО ЗУСМАНОВИЧ:
Олена СВЄТЛАНОВА
Запорізький бізнесмен і меценат Дмит ро Зусманович, взявши участь в автори тетному міжнародному економічному форумі 2017 року, який пройшов у Санкт Петербурзі наприкінці травня, в черговий раз сфокусував увагу світової громадськості на необхідності зупинити війну на Сході України і потребі сформу вати передумови для ефективного еко номічного зростання на території нашої держави, що зазнала руйнування. Програма форуму була розроблена за участю понад 500 провідних експертів з Європи, США, Австралії і країн Азії - це представники різних економічних шкіл, інститутів розвитку, ділових кіл з усього світу. Понад 900 модераторів і спікерів виступили з питань соціальноекономічного розвитку, енергетики і транспорту, екології та охорони здоров'я, культури і туризму, освіти і науки. Петербурзький форум вибрали місцем зустрічі лауреати Нобелівської премії, які провели на форумі спеціальну сесію "Наука - погляд у майбутнє". - Глобальна економіка намагається намацати нову точку балансу. Саме навколо цієї теми будувалося обговорення на заходах ділової програми форуму, - розповів Дмитро Марко-
На Дворцовій площі ñ Дмитро Зусманович з міністром культури Санкт Петербурга Костянтином Сухенком
вич. - Ще одна важлива тема - перехід світової економіки до нового промислового укладу. У зв'язку з цим Україні потрібна нова економічна стратегія. І я вважаю, що це громадянський обов'язок провідних представників українського бізнесу - забезпечити нашій державі гідне місце в світовій економіці.
Форум зібрав на своєму майданчику рекордну кількість учасників - понад 14 000 представників бізнесу, глав міжнародних організацій, офіційних осіб, експертів, науковців та журналістів більш ніж зі 143 країн світу. Тут були широко представлені компанії з США, Німеччини, Китаю, Італії, Японії та інших держав. У форумі також взяли участь високопоставлені зарубіжні політики: Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, Генеральний секретар Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) Мохаммед Санусі Баркіндо, а також 45 міністрів із 30 іноземних держав. Поряд з насиченою діловою програмою на різних майданчиках форуму відбулося 88 культурних і спортивних заходів. Настільки велика культурна програма дозволила учасникам форуму працювати на більш довірчому і продуктивному рівні, а також створила комфортну атмосферу для неофіційного діалогу. - Даний економічний форум - ефективний інструмент для обговорення, пошуку відповідей і рішень на актуальні питання в найрізноманітніших сферах, - вважає Дмитро Зусманович.- На такому майданчику варто гучно заявити, що Україні пасує гідне місце у світовій економіці. Упустити таку можливість ми не маємо права.