Пацера, М. Дім для Джоконди: пенсіонер за власні кошти перетворює обшарпаний під’їзд панельного будинку на «Версаль» // Україна молода. – 2019. – 15-16 лютого (№18). – С.13. Дім для Джоконди: пенсіонер за власні кошти перетворює обшарпаний під’їзд панельного будинку на «Версаль»
Шедеври під’їзду звичайної багатоповерхівки. «Райдужне бароко» Усе почалося з... клінічної смерті. Володимир лежав на лікарняному ліжку і «бачив» красивий, наче калейдоскоп, тунель, у кінці якого переливалося різнобарвне світло. Він уже відчув, як від тіла щось відділяється — напевне, душа, і воно стає невагомим. Раптом чийсь крик: «Ви не можете померти! Вам треба жити заради дітей!» повернув його до свідомості. «Мрець» почув, як один лікар картав другого, який ставив йому зонд: «Ти ж його вбив!», і знову «провалився» в летаргійний сон. Та крик санітарки таки вивів його зі смертельного стану... Поправляючись від пережитого в лікарні, Володимир Чайка задумався над тлінністю життя і над тим, що він маєтаки зробити щось хороше, аби залишити добру пам’ять про себе. А задумав чоловік дещо незвичне. Ще коли тільки вони сім’єю у 1979 році оселилися в новому будинку на вулиці Райдужній, йому захотілося прикрасити коридор і сходовий майданчик пишною ліпниною у стилі бароко і картинами. Пристрасть до ліплення у нього зародилася, коли познайомився в електродепо «Оболонь», у якому працював, із маляром Віктором Чемерисом, котрий був фахівцем цієї справи і прикрасив не одне приміщення. Виходячи на пенсію, він і передав Володимиру свої форми для гіпсу, ще декілька віддав йому товариш Микола Черненко. Менші з них Володимир залишив удома, а більші завіз на дачу, де вони й лежали без діла, оскільки за роботою все руки не доходили до омріяного заняття. І от саме клінічна смерть підштовхнула Володимира Чайку до втілення своєї мрії. Він став відливати гіпсові форми і гарними візерунками кріпити їх