засоби зв’язку тощо. Всього цього вистачає для понад півтори сотні мешканців житлового будинку. Важливо знати, що на офіційному сайті КМДА та на офіційних сайтах РДА є спеціальний розділ «Укриття». В ньому міститься повний перелік з адресами найпростіших укриттів на території району. Безпосередньо на стінах будинків, де обладнані такі підвальні приміщення, вказівники з написом: «Укриття». – Ці найпростіші укриття та споруди подвійного призначення якраз призначені для захисту та укриття населення, – наголошує Олександр Макеєв. – Важливо, щоб не захаращувалися проходи, не було трубопроводів, особливо з гарячою водою... Дещо інші вимоги до «начинки» та функціонального призначення сховищ. Інший об’єкт цивільногозахисту населення розташований у Деснянському районі. Належить він КП «Київжитлоспецексплуатація». Начальник штабу цивільного захисту підприємства комендант сховища Микола Будник розповів, що площа сховища, розрахованого на 300 осіб, має майже 250 «квадратів». Власник об’єкта зробив тут ремонт та підготував сховище до використання за призначенням. Атепер і щорічно витрачаються кошти на обслуговування та утримання сховища. – Маємо потужний генератор, фільтри для очистки повітря, центральне водопостачання, санвузол, протигази та запас продуктів. За першої потреби провізія буде оперативно поповнена, – каже комендант Микола Будник. Сховища справді у зразковому функціональному стані. Не випадково за результатами огляду-конкурсу сховищ, яких у Києві понад п’ять сотень (проводиться раз на два роки), саме цей об’єкт посів перше місце. На другому місці – сховище ДВРЗ, на третьому – Бортницької станції аерації. До слова, наприкінці минулого року депутати Київради ухвалили Міську цільову програму розвитку територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захистуКиєва на 2017–2019 роки. Після цього в усіх райдержадміністраціях столицістворено відповідні комісії, проведена ретельна інвентаризація об’єктів подвійного призначення та найпростіших укриттів. Звісно, з метою поповнення фонду споруд цивільного захис ту киян. І якщо два роки тому таких приміщень було біля 4 тис., то сьогодні їх понад 5 тис. – На жаль, не всі ці приміщення утримуються, як треба, – каже Олександр Макеєв. – Всяко буває. Як і в плані фінансування. Все залежить лише від волі нинішніх власників цих об’єктів.