Вишневська, Марія. Білий птах українського кіно // Слово Просвіти. – 2011. – 09 червня. – Відомості доступні також з Інтернету: http://slovoprosvity.org/2011/06/09/bilyy-ptakh-ukrains-koho-kino/ - Дата перегляду: 17.03.2021. Білий птах українського кіно 70-річчя Івана Миколайчука відзначатиметься по всій Україні. Головними центрами подій будуть Київ, Львів, Чернівці та рідне село І. Миколайчука Чортория на Буковині, де Іван Васильович народився 15 червня 1941 року. Буковинці запросять на етнофестиваль “На гостини до Івана”. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком. Він був особливий, народний, справжній, найкращий. “Я не знаю більш національного народного генія… До нього це був Довженко”, — казав про Миколайчука великий Параджанов. У його особі українська нація має світового невмирущого позитивного героя, який пробуджував національний дух українців. Проте звання народного артиста Івану Миколайчуку так і не присвоїли, бо тодішні ідеологи винесли акторові вирок — “націоналіст”. Державну Шевченківську премію Іван Миколайчук отримав уже посмертно. Сьогоднішня публікація у “Слові Просвіти” — це спогади тих, хто пліч-о-пліч з Іваном Миколайчуком проживав свої творчі долі. Багатьох уже нема серед живих. Але їхні імена назавжди поєдналися з Миколайчуковим в українському кіномистецтві. «Ще не вмерла Україна»“ Чи могла б Катерина Олексіївна Миколайчук після народження сина Івана подумати, що одна з вулиць Чернівців буде названа на його честь? А чи сподівалася старша сестра Івана Миколайчука Фрозина Василівна, що стане екскурсоводом у батьківській хаті протягом багатьох років? Але доля склалася саме так… І саме їй доводиться з 1987 року розповідати гостям і журналістам, яким був хлопцем актор Іван Миколайчук: — Пригадую, як у невеличкій хатині збиралися сусіди й друзі, як мама завішувала вікна, а батько читав українські книжки. Найбільше у родині любили читати Шевченка, багато чого знали напам’ять. Іванові теж ці “уроки” української подобалися. Я не знаю чому, але він ще з дитинства був таким патріотом! У шість років співав “Ще не вмерла Україна”. А коли я виходила заміж 1947 року, гостей прийшло мало — лише рідні та сусіди. Покликали за стіл Іванка i просять, аби заспівав “Ще не вмерла…”, а він каже: “Та не можна