Олійник, Ярослава. [Історія Микільської Слобідки] [Електр. ресурс] // Facebook . Олійник Ярослава. – Режим доступу: https://www.facebook.com/groups/MykilskaSlobidka/permalink/17102162589912 34/ – Дата публікації: 12.09.2017. – Дата перегляду: 05.06.2018. – Назва з екрану.
[Історія Микільської Слобідки] Подивившись на карту історичних пам'яток, бачиш Рів'єра стоїть на поселенні зарубинецької культури, за Патріаршим собором - поселення неоліту, зліва від Зони Здоров'я - скіфи та трипільська культура на колі біля Атему… Забудовники мають смак до археології… Які ж ми історичні:) Сліди перебування людини на території Микільської слобідки були виявлені у 1890 р. датуються кінцем Кам’яного і кінцем Неолітичного періодів (IV – ІІІ тис. до н.е.). На місці неолітичної стоянки були знайдені знаряддя праці, гончарні вироби, наконечники стріл, кремнієві вістря, інструменти для обробки дерева у відкладеннях річкового піску на глибині близько 1 метра. У III – II ст. до н.е. тут проживали люди, які належали до зарубинецької культури. У давнину лівий берег Дніпра був зовсім пологий. Це були широкі, у три версти, луги, за якими ріс суцільний ліс із річками, озерами та болотами. Долини та луги непомітно переходили в болота й озера з багатими рибними ловами. У VІІІ – ХІІ ст. н.е. великі князі Київської Русі зі своїми дружинами любили бувати на лівому березі Дніпра, багатому звіром, рибою. Вони там полювали й відпочивали. Микільська Слобідка виникла наприкінці ХV ст. н.е. Микільська Слобідка (Полукнязевская Земля, Слобода, Микільське, Червоний Двір, Лівобережний).Розташовується між Броварським проспектом, вулицею Марини Раскової, залізницею, Русанівськими Садами і Русанівською затокою. У XV столітті ці території були відомі як «земля напівкнязівська», можливо, належала одному з тих людей, які, як кажуть, «з грязі та в князі». З