Page 1

Плохотнюк, Н. Згадаймо рейди київських бронепотягів // Вечірній Київ. – 2016. – 21 серпня (№29). – С.20.

Згадаймо рейди київських бронепотягів Наталя ПЛОХОТНЮК Початок липня 1941-го. Україна у вогні. Сьомого липня з воріт Дарницького вагоноремонтного заводу вийшов перший бронепотяг, за тиждень – другий, а в серпні – третій. «Вечірка» розповідає про маловідомі факти оборони Києва на залізничному фронті. Хто ж воював на цих сталевих конях? Здебіл шого робітники, службовцізалізничники, які хоча б трохи знали артилерійську чи стрілецьку справу. Командиром першого бронепотяга призначили заступника начальника політвідділу Південно- Західної залізниці О. Тихохода, другого – начальника станції Київ-Пасажирський Л. Василевського. Командиром «Дарницького партизана» став інженер М. Богданов. І вони (цивільні!) довели, що також уміють добре бити ворога. Скажімо, бронепотяг Л. Василевського, маневруючи на залізничній гілці в районі Мишоловки, створив таку собі свинцеву завісу. Хоча дісталося й оборонцям – було тяжко поранено командира. Інший бронепотяг під командуванням О. Тихохода 6 серпня вибив загарбників із залізничної станції Жуляни і вивів у безпечний район ешелон із військовим обладнанням. Подібне повторили на станціях Пост-Волинський та Рихальській. Такою була наша летюча «бронекавалерія». Якось уночі два бронепотяги київських залізничників зробили сміливий рейс на захоплену ворогом станцію Боярка і висадили в повітря склади з боєприпасами, пальним і продовольством. На світанку 4 серпня гітлерівці відновили атаки на передній край південного сектора оборони міста. І знову наразилися на жорсткий опір – вдарили з бронепотягів, замаскованих в районі Тарасівки. 11 – 12 липня поблизу Ворзеля бійці 23-ї мотострілецької дивізії, прикордонники і київські ополченці за підтримки бронепотяга розгромили танкову колону. Коли бої вже точилися на підступах до столиці, важко було розрізнити, хто залізничник, а хто – боєць ополчення. Люди, залежно від ситуації, або йшли


у бій, або вели до фронту поїзди, вивозили в тил обладнання підприємств та запаси продовольства. Наприкінці літа майже всю Південно-Західну залізницю захопив ворог. Фашисти перерізали й останню лінію Київ – Лубни, що зв’язувала столицю з тилом. На Київському залізничному вузлі залишалися лише бронепотяги та відновлювальні «летючки». У ніч на 17 вересня залізничники пішли за Дніпро і зібралися на маленькій станції Бортничі. На станціях ділянки Дарниця – Яготин перебували тисячі залізничників. Кулемети та гармати п’яти бронепотягів не замовкали. «Фортеці на колесах» прагнули виручити товаришів, пробити їм дорогу в тил. Коли не стало можливості оборонятися, бронепотяги підірвали. А героїчні екіпажі відступили до лісу.

Плохотнюк, Н. Згадаймо рейди київських бронепотягів  

Плохотнюк, Н. Згадаймо рейди київських бронепотягів // Вечірній Київ. – 2016. – 21 серпня (№29). – С.20.

Плохотнюк, Н. Згадаймо рейди київських бронепотягів  

Плохотнюк, Н. Згадаймо рейди київських бронепотягів // Вечірній Київ. – 2016. – 21 серпня (№29). – С.20.

Advertisement