Войтенко, В. Загадка Леоніда Бикова // День – 1998. – 15 грудня. Загадка Леоніда БИКОВА Сьогодні минає 82 роки від дня народження Леоніда Бикова На зйомках «Альошчиного кохання» Биков не міг дати (за сценарієм) ляпаса екранному негідникові — не міг ударити людину; ледь умовили на один-єдиний дубль, що було за тих часів справжньою дивиною Краще розпочати здалеку — з-за океану. По-перше, через українську народну схильність ходити городами, а не путівцем. І, по-друге, за браком ненаписаної й невиданої посттоталітарної історії українського кіно. Минулого літа Американський кіноінститут оприлюднив список 100 найкращих фільмів за всю історію тамтешнього кінематографа. У чільній десятці сусідять абсолютні шедеври з явно прохідними в мистецькому розумінні стрічками; те ж саме в заключній десятці. У чому річ?.. Попри відому сумнівність будь-яких рейтингів, цей вочевидь ранжував фільми за сумою їхнього суспільного резонансу й популярності в глядача; а перше з другим у демократичному суспільстві доволі щільно пов’язане. Отже, висвітлено місце кожної стрічки не просто в американській кіноісторії, а, власне, в історії цієї країни, в житті й долі її довоєнних і повоєнних поколінь, одного за одним. Фільми, які ставив Леонід Биков, і фільми, в яких він знімався, за всього бажання, важко назвати кіномистецькими шедеврами. Проте мало не всі вони ставали свого часу подією і феноменом духовного життя суспільства — того суспільства, яким уже воно було, і того духовного життя, яке в ньому відбувалося. Це хоча б засвідчують приголомшливі цифри кінопрокату (в рік виходу стрічки на екрани), про які марно мріяти сучасним кінематографістам: «Доля Марини», 1954 р. — 37,9 млн. глядачів; «Максим Перепелиця», 1956 р. — 27,8 млн.; «Альошчине кохання», 1961 р. — 23,7 млн.; «Зайчик», 1964 р. — 25,1 млн.; «Ати-бати, йшли солдати...», 1977 р. — 35,8 млн.