Доньки Ярослава Мудрого на престолах Європи

Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини

ДОНЬКИ ЯПОРЛАВА МТДПОГО НА ОПЕРСОЛАХ ЕВПООИ

Бібліографічний список

Київ - 2015

О

ротягом багатьох століть Україна була перехрестям багатьох культур і релігій… Сьогодні вона прямує шляхом створення своєї новітньої європейської історії. Але вивчаючи історію України, побачимо, що до християнсько-європейської цивілізації Україна належить вже більше тисячі років! У вирі європейського життя, переживаючи розквіт наймогутнішої держави світу, Україна перебувала за доби правління великого князя київського Ярослава Мудрого. Доньки Ярослава - Анастасія, Анна та Єлизавета - посіли гідне місце на королівських престолах впливових європейських держав: Угорщини, Франції, Норвегії. Крізь призму життя цих величних жінок спробуємо розкрити роль і місце України в європейській історії та цивілізації. Видання ознайомить вас із коротким життєписом цих великих українок, які прославились не лише тим, що були дружинами європейських королів, але й залишили свої імена на скрижалях світової історії, зробивши вагомий внесок в культурний і духовний розвиток Європи. Для отримання більш повної інформації про життя цих величних жінок звертайтеся до Інтернет-джерел та списку літератури наданих в кінці видання.

К

нязь київський Ярослав, якого за успіхи в піднесенні освіти, культури та закону на Русі прозвали Мудрим, свого часу дуже просто об'єднався з Європою - він одружив зі своїми родичами пів-Європи. У цій важливій геополітичній справі були задіяні сини, доньки, сестри і родичі князя – всі, хто був підходящого для одруження віку і міг зацікавити владні будинки сусідніх країн. Зараз в Україні дуже мало людей знають про наших предків на європейських престолах. Переважно щось чули про Анну Ярославну, королеву Франції, але не більше. Про інших монархів Європи, що вийшли з Київської держави, і того не скажеш. А воно того вартує! Тому що були часи, коли ми не думали, чи йти нам до Європи, ми Європою управляли! Королева для Норвегії й Данії (1025 - 1067 р.р., за іншими даними - бл. 1032 - після 1067 р.р.)

Єлизаветі Ярославні за життя довелось «приміряти» корони одразу двох країн. Спершу вона стала дружиною норвезького принца Гаральда Суворого — той довго домагався руки Єлизавети. Він, хоч і нащадок норвезького престолу, але жив вигнанцем при дворі Ярослава. Оскільки ж він не мав багатства й трону, київський князь відмовив йому у сватанні. Однак Гаральд серйозно закохався і за будь - яку ціну вирішив завоювати Єлизавету. Він пішов на службу до візантійського імператора, там став героєм, здобув багатство і звитягу. І таки одружився з Єлизаветою. Гаральд, до того ж, був ще й поетом, присвячував майбутній дружині поеми, пізніше вписані у норвезькі саги, що

досі зберігаються у музеях Норвегії та є досить відомими. Після загибелі Гаральда Єлизавета вийшла заміж за данського короля Свена ІІ Естрідсена.

Королева Угорщини (бл.1021 р. - кінець ХІ століття після 1074 р., за іншими даними 1023 - 1074/1094 р.р., або бл. 1030 - після 1074 р.р.)

Анастасія Ярославна (Агмунда) в 1046 році стала дружиною короля Угорщини - Андрія I. Після смерті чоловіка в 1061 р. вона була змушена тікати до Німеччини зі своїм тринадцятирічним сином Шаламоном, адже вона боялась переслідувань з боку короля Бели I, який на той час захопив угорський престол. Анастасія попросила свого рідного брата, великого київського князя Ізяслава Ярославича, не надавати підтримку політичним супротивникам її синакоролевича. У 1063 році Шаламон повернув собі престол і став угорським королем. Наступні одинадцять років Анастасія Ярославна провела при дворі свого сина. З її ім'ям пов'язують заснування двох православних монастирів в Угорщині - у Вишеграді та Тормове. Пам'ять про київську княжну Анастасію, відомої в Угорщині під ім'ям Агмунда, збереглася в цій країні до наших днів. На озері Балатон існує королівська усипальниця, в якій, як вважають, були поховані король Андрій I і його дружина - киянка княжна Анастасія Ярославна.

Анна Ярославна - Королева Франції (за різними джерелами: близько 1024, 1032 або 1036 —1075/1089 р.р.)

Громадяни цієї далекої країни прекрасно пам'ятають про родові корені їх королеви - слов'янки, прародительки Бурбонської та Орлеанської королівських династій, що залишила глибокий слід в історії та культурі Франції. Їй встановлено два пам'ятники, останній - в 2005 році в Санлісі. Біля стародавнього храму можна по-

бачити жіночу скульптуру з каменю. В одній руці вона тримає мініатюрну конструкцію собору, а в іншій - лілію, символ королівської влади. Напис на постаменті говорить: «Анна Київська. Королева Франції. Вона заснувала цю обитель під заступництвом святого Венсена 21 квітня 1060 року». Як повноправна королева Анна брала участь в правлінні французькою державою ще за життя чоловіка. На деяких офіційних актах Генріх навіть зазначав так: "За згодою дружини моєї", або "В присутності королеви Анни". Дуже часто біографи Анни Ярославни цитують нібито її лист до свого батька в Київ, і хоча історична достеменність цього листа не доведена – ми все ж надамо цей цікавий матеріал, який дає яскраве уявлення про рівень розвитку перші роки життя Анни Ярославни у тогочасній Франції: «Здравствуй, разлюбезный мой тятенька! Пишет тебе, князю

всея Руси, верная дочь твоя Анечка, Анна Ярославна Рюрикович, а ныне французская королева. И куды ж ты меня, грешную, заслал? В дырищу вонючую, во Францию, в Парижгородок, будь он неладен! Ты говорил: французы – умный народ, а они даже печки не знают. Как начнѐтся зима, так давай камин топить. От него копоть на весь дворец, дым на весь зал, а тепла нет ни капельки. Только русскими бобрами да соболями здесь и спасаюсь. Вызвала однажды ихних каменщиков, стала объяснять, что такое печка. Чертила, чертила им чертежи – неймут науку, и всѐ тут. «Мадам, – говорят, – это невозможно». Я отвечаю: «Не поленитесь, поезжайте на Русь, у нас в каждой деревянной избе печка есть, не то что в каменных палатах». А они мне: «Мадам, мы не верим. Чтобы в доме была каморка с ог-

нѐм, и пожара не было? О, нон-нон!» Я им поклялась. Они говорят: «Вы, рюссы, – варвары, скифы, азиаты, это у вас колдовство такое. Смотрите, мадам, никому, кроме нас, не говорите, а то нас с вами на костре сожгут!» А едят они, тятенька, знаешь что? Ты не поверишь – лягушек! У нас даже простой народ такое в рот взять постыдится, а у них герцоги с герцогинями едят, да при этом нахваливают. А ещѐ едят котлеты. Возьмут кусок мяса, отлупят его молотком, зажарят и съедят. У них ложки византийские ещѐ в новость, а вилок венецейских они и не видывали. Я своему супругу королю Генриху однажды взяла да приготовила курник. Он прямо руки облизал. «Анкор! – кричит. – Ещѐ!» Я ему приготовила ещѐ. Он снова как закричит: «Анкор!» Я ему: «Желудок заболит!» Он: «Кескѐ-сэ? – Что это такое?» Я ему растолковала по Клавдию Галену. Он говорит: «Ты чернокнижница! Смотри, никому не скажи, а то папа римский нас на костре сжечь велит». В другой раз я Генриху говорю: «Давай научу твоих шутов «Александрию» ставить». Он: «А что это такое?» Я говорю: «История войн Александра Македонского». «А кто он такой?» Ну, я ему объяснила по Антисфену Младшему. Он мне: «О, нон-нон! Это невероятно! Один человек столько стран завоевать не может!» Тогда я ему книжку показала. Он поморщился брезгливо и говорит: «Я не священник, чтобы столько читать! У нас в Европе ни один король читать не умеет. Смотри, кому не покажи, а то мои герцоги с графами быстро тебя кинжалами заколют!» Вот такая жизнь тут, тятенька. А ещѐ приезжали к нам сарацины. Никто, кроме меня, сарацинской молвою не говорит, пришлось королеве переводчицей

стать, ажно герцоги с графами зубами скрипели. Да этого-то я не боюсь, мои варяги всегда со мной. Иное страшно. Эти сарацины изобрели алькугль (араб. – спирт), он покрепче даже нашей браги и медовухи, не то что польской водки. Вот за этим тебе, тятенька, и пишу, чтобы этого алькугля на Русь даже и одного бочонка не пришло. Ни Боженьки! А то погибель будет русскому человеку. За сим кланяюсь тебе прощавательно, будучи верная дочь твоя Анна Ярославна Рюрикович, а по мужу Anna Regina Francorum». Підпис Анни Ярославни

Грамота французького короля Філіпа I на користь абатства св. Крепіна в Суассоні, що містить автографічний підпис Анни Київської. 1063 р. підпис кириличним письмом: - тобто Аннакоролева (латинською мовою). За твердженням Енциклопедії України, цей її підпис є найстаршим існуючим зразком староукраїнського письма.

І

снує також точка зору, що у Ярослава Мудрого була ще одна дочка на ім'я Агата, в Софійському соборі, в Києві на одній з кращих фресок зображено чотири дочки Ярослава. Вона стала дружиною Едуарда Вигнанця, спадкоємця престолу Англії. Але й досі ведуться суперечки, щодо походження Агати, той факт, що вона є однією з доньок Ярослава, не доведено.

Список літератури Анастасія (Агмунда) Ярославівна: [дочка великого князя київського Ярослава Мудрого, дружина угорського короля Ендре І: коротка енциклопедична примітка про неї] // Жінки України біографічний енциклопедичний словник / гол. редактор М. А. Орлик. – К.: Фенікс, 2001. – С.10 Анна Ярославівна: [дочка великого князя київського Ярослава Мудрого, королева Франції: її коротка біографія] // Жінки України біографічний енциклопедичний словник / гол. редактор М. А. Орлик. – К.: Фенікс, 2001. – С.13 Анна Ярославна (між 1024 і 1032 – 1075 рр.): [однією з величних жінок, що залишили своє ім’я на скрижалях історії була дочка Ярослава Мудрого, французька королева Анна Ярославна: короткий біографічний нарис, ключові факти її життя і діяльності] // 100 видатних українців. – К.: Арій, 2006. – С.32-35 Висоцький, С. О. Анна Ярославна у Києві: [Русь після княгині Ольги, родина Анни, її брати і сестри. Короткі історії життя Єлізавети (Еллісів) Ярославни – старшої доньки Ярослава і Анастасії (Агмунди) Ярославни - найменьшої доньки Ярослава] // Княгиня Ольга і Анна Ярославна – славні жінки Київської Русі / С. О. Висоцький. – К.: Наукова думка, 1991. – С.51 – 67 Висоцький, С. О. Анна Ярославна – королева Франції: [цікаві достеменні факти і наукові припущення про життя і діяльність Анни Ярославни на престолі королеви Франції] // Княгиня Ольга і Анна Ярославна – славні жінки Київської Русі / С. О. Висоцький. – К.: Наукова думка, 1991. – С.67 – 85 Висоцький, С. О. Післямова: [проведення паралелей між долями, життями і державною діяльністю двох величних киянок - королеви Франції Анни Ярославни та княгині Ольги] // Княгиня Ольга і Анна Ярославна – славні жінки Київської Русі / С. О. Висоцький. – К.: Наукова думка, 1991. – С.86-88

Висоцький, С. О. Витяги з давньоруських і французьких джерел про княгиню Ольгу та Анну Ярославну: [текст про княгиню Ольгу з твору Іакова Мніха подається в українському перекладі автора за книгою А.Г. Кузьміна, латинські тексти грамот подаються за збірником французьких документів про Анну Ярославну О. ЛобановаРостовського. Наведені документи допоможуть читачам краще усвідомити і відчути атмосферу середньовічного життя Русі та Франції в ХІ ст.] // Княгиня Ольга і Анна Ярославна – славні жінки Київської Русі / С. О. Висоцький. – К.: Наукова думка, 1991. – С.89 – 99 Волик, О. Анна Ярославна – королева Франції: [огляд основних періодів її життя] // Духовна велич України: науково-публіцистичний збірник / упоряд. І. Новиченко, Т. Кондратенко, А. Негрієнко. – К.: Просвіта, 2004. – С. 111-114 Грушевський, М. Ярослав. Заграничні відносини зі Скандинавією: [примітка про шлюб Єлизавети Ярославівни з норвезьким королем Гаральдом] // М. Грушевський. – К.: Наукова думка, 1992. – С. 32 Грушевський, М. Ярослав. Заграничні відносини з Францією: [примітка про шлюб Анни Ярославни з французьким королем Генріхом, деякі короткі історичні відомості про її особистість] // М. Грушевський. – К.: Наукова думка, 1992. – С. 33 Гусєв, В. І. Анна Ярославна: [її історичний портрет, короткі біографічні відомості] // Видатні постаті в історії України ІХ-ХІХ ст. Історичні та художні портрети: Довід. вид. / В.І. Гусєв, В. П., Дрожжин, Ю.О., Калінцев, О. Г., Сокиро, В. І. Червінський. – К.: Вища шк., 2002. – С.32-35 Єлизавета Ярославівна: [дочка великого князя київського Ярослава Мудрого, королева норвезька і датська: короткі біографічні відомості про неї] // Жінки України біографічний енциклопедичний словник / гол. редактор М. А. Орлик. – К.: Фенікс, 2001. – С.141 Котляр, М.Ф. Анна Ярославна: [ключові історичні факти з її життя, короткі примітки про життя її вінценосних сетер Анастасії та Єли -

завети] // Історія України в особах: давньоруська держава / М.Ф. Котляр. – К.: Україна, 1996. – С.87-92 Котляр, М.Ф. Єлизавета Норвезька: [життєпис старшої доньки Ярослава Мудрого королеви Норвегії і Данії Єлизавети (Еллісів)] // Історія України в особах: давньоруська держава / М.Ф. Котляр. – К.: Україна, 1996. – С.92-96 Крутенко, Н. Анна Київська – королева Франції: До проблеми висвітлення життєпису: [вона уславилась не тим, що була дружиною короля, а тим, що стала самостійним політичним діячем. Численні таємниці і білі плями життя російської княжни Анни Ярославівни, що стала королевою Франції так і лишаються нерозкриті: цікаве дослідження, спроба заповнити історичні пробіли] / Н. Крутенко // Всесвіт. – 2001. - № 5-6. – С.148-157 Семака, Л. Анна Ярославна (між 1024 і 1032 – 1075): [дочка Ярослава Мудрого, дружина французького короля Генріха І Капетінга: короткий опис її життя і діяльності ] // 100 найвідоміших українців: вид. 2-е, випр. і доп. – М.: «Вече», К.: Книжковий дім «Орфей», 2002. – С.35-37 Скляренко, В.М. Анна Ярославна (род. между 1024 и 1032 р. - ум. в 1075 г.): [біографія, політична та просвітницька діяльність, цікаві факти з життя] // 100 знаменитых женщин Украины / В.М. Скляренко, Т. И. Йовлева, М. А. Панкова. – Х.: Фолио, 2006. – С. 14-18 Ткаченко, А. Ф. Анна Ярославна: [українська княжна, королева Франції: біографічні відомості про неї] // Знаменитые украинцы / А. Ф. Ткаченко. – К.: Арістей, 2005. – С.6-8 Шаров, І. Анна Ярославна (між 1024 і 1032 - бл. 1075) – дочка Ярослава Мудрого, з 1049 – дружина французького короля Генріха І.: [біографія, основні віхи життя і діяльності на престолі Франції] // 100 видатних імен України / Ігор Шаров. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1996. – С.15-18

Бутакова, Е. Загадка по имени Анна / Е. Бутакова // Личности. 2011. - №8. - С.68-85. - фото Таємниці з життя доньки київського князя Ярослава Мудрого – Анни Ярославни. Левченко, Є. Видатні киянки: Найвидатніші жіночі постаті в історії, які мають відношення до столиці України / Є. Левченко // Хрещатик. - 2011. - 4 березня (№34). - С.3. - фото Про видатних киянок, імена яких залишилися в літописах світової історії. Про Анну Ярославну зокрема.

Яновська, Л. Повернення молитовника Анни Ярославівни / Л. Яновська // Урядовий кур'єр. - 2010. - 22 жовтня (№197). - С.5. - фото У Софіївському соборі презентували унікальне видання Старокиївського Реймського євангеліє.

Кияк, Н. О. Берегині українського роду / Н. О. Кияк, В. С. Нежур, Л. М. Свистан , Г. І. Порасочка // Шкільна бібліотека. - 2015. №2. - С.88-90. - фото Сценарій бібліотечного заходу, присвяченого великим жінкам, що творили українську історію і являються незаперечними авторитетами і майстринями у створенні матеріальних і духовних здобутків не тільки українського, а й світового суспільства: княгиня Ольга, княгиня Євпраксія, княгиня Анна Ярославна, Маруся Богуславка, Роксолана, Маруся Чурай, Леся Українка, Олена Теліга, Ліна Костенко, Ніна Матвієнко.

Буравченко, Д. Цікаві події в історії / Дмитро Буравченко // Шкільна бібліотека. - 2015. - №4. - С. 5-12. - фото, іл. Значущі цікаві події світової історії в галузі літератури, техніки, медицини, культури, науки, релігії: серед історичних персоналій згадується Анна Ярославна.

Кириченко, Л. Золотая улица Киева : Прогулка. На Золотоворотской ищем дом кумы Тараса Шевченко, загадываем желания у "египетской жрицы" и поражаемся домом, на котором живут монстры и ангелы / Леся Кириченко, Богдан Россинский // Сегодня. - 2015. - 15-17 мая (№87). - С.13. - фото Маршрут цікавої прогулянки вулицею Золотоворітська: опис визначних архітектурних споруд, пам’ятників особняків, маєтків, розташованих на ній, імена видатних особистостей, що були власниками і мешканцями цих будинків. Згадується Ярослав Мудрий та його донька - Анна Ярославна.

Список використаних Інтернет-джерел Агата Київська: [Електрон. ресурс] // ВікіпедіЯ: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 02.10.2014. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/ wiki/%D0%90%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%9A%D0% B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 (05.01.2015). – Назва з екрану Агата Київська: біографія: [Електрон. ресурс] // people.su: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2010. – Режим доступу: http://www.people.su/ ua/2266 (09.01.2015). – Назва з екрану Анастасія Ярославна: [Електрон. ресурс] // ВікіпедіЯ: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 27.11.2014. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/ wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0% D1% 81%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0% BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0 (05.01.2015). – Назва з екрану Анна Ярославна: [Електрон. ресурс] // ВікіпедіЯ: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 19.11.2014. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/ wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%AF%D1%80% D0% BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0 (05.01.2015). – Назва з екрану Династійні шлюби дочок Ярослава Мудрого: [Електрон. ресурс] // персональный сайт belle: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2014. – Режим доступу: http://belle5.narod.ru/dynshluby.htm (06.01.2015). – Назва з екрану Єлисавета Ярославна: [Електрон. ресурс] // ВікіпедіЯ: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 02.10.2014. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/ wiki/%D0%84%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%B2% D0% B5%D1%82%D0%B0_%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0% BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0 (05.01.2015). – Назва з екрану

Лики вінценосних дочок Ярослава Мудрого: [Електрон. ресурс] // КГБ: Киевская городская библиотека: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2014. – Режим доступу: http://lib.misto.kiev.ua/UKR /BOOK/ MAKYI_ZNAK/liki_vincenosnih_dochok_aroslava_mudrogo.txt (05.01.2015). – Назва з екрану Сага про Ярославових доньок: [Електрон. ресурс] // Гайдамака: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 05.01.2014. – Режим доступу: http:// www.haidamaka.org.ua/0166.html (05.01.2015). – Назва з екрану Ярослав I Мудрий: [Електрон. ресурс] // ВікіпедіЯ: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 19.11.2014. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/ wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0% B2_I_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9 (05.01.2015). – Назва з екрану

ЗМІСТ Вступ КОРОЛЕВА ДЛЯ НОРВЕГІЇ Й ДАНІЇ КОРОЛЕВА УГОРЩИНИ АННА ЯРОСЛАВНА – КОРОЛЕВА ФРАНЦІЇ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ СПИСОК ІНТЕРНЕТ– ДЖЕРЕЛ

С. 2 С. 3 С. 4 С. 5 С. 6 С. 7

Посібник склала і підготувала до друку – гол. бібліограф ЦРБ ім. П. Г.Тичини Прудка Г.І. Наша адреса: Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини вул. А.Луначарського, 24 м. Київ – 02 02002 Е-mail: dniprlib@ gmail.com (044)517-42-38