Владко, С. Закарбовані у бронзі: [відкриття пам»ятника ветеранам війни в парку «Перемога»] // Вечірній Київ. – 2016. – 12 травня (№19). – С.2. – Відомості доступні також з Інтернету: http://vechirniykiev.com.ua/data/pdf/57337e4c73bbc.pdf (12.05.2016) Семен ВЛАДКО
Закарбовані у бронзі
У парку «Перемога» в Києві відкрили пам’ятник ветеранам війни. Це бронзові скульптури чоловіка та жінки. Він – льотчик, вона – радистка. Зустрілися вони в День Перемоги, 9 травня. В очах і неймовірна радість – фашизм переможений, і біль – через загибель бойових товаришів. Цю бронзову скульптурну композицію присвячено всім ветеранам, які пройшли фронтовими дорогами Другої світової війни й принесли нам Велику Перемогу. За словами ініціаторів, ідея створення пам’ятника «Люди Перемоги» виникла після виходу однойменної книги-фотоальбому, виданої торік телеканалом «Інтер». До неї ввійшли сто історій фронтовиків, котрі визволяли Вітчизну та Європу від німецько-фашистських загарбників. Серед героїв книги є й прототипи скульптур пам’ятника – Ганна Федорівна Коломейцева та Іван Іванович Селіфонов. Обоє вже багато років живуть у Києві. Іван Селіфонов у складі 814-го винищувального авіаційного полку здійснив свій перший бойовий виліт у небі над Сталінградом. Він визволяв Україну, а в травні 1945-го штурмував Берлін. За період війни фронтовик здійснив 375 бойових вильотів, з них 170 – з метою розвідки. Знищив вісім ворожих літаків, а сам жодного разу не був збитим. Івану Івановичу нині 93 роки, хоча в це складно повірити. Жартує: молодий душею. «Мій літак одержував пробоїни, були пошкоджені крило, система керування, – розповідає Герой Радянського Союзу. – Коли виходив з бою або із зони зенітного обстрілу й відчував, що літак керується, думав: «Слава Богу!». І завжди повертався на свій аеродром...» . У квітні 1942-го 18-річна Аня Березіна змінила 10-й клас школи на курси стрільців-радистів. А звідти поїхала на Сталінградський фронт. Під час визволення України наші війська зазнавали величезних утрат. Стрільціврадистів не вистачало, і дівчина попросилася в авіацію. У небі над Польщею вона здійснила шість бойових вильотів, і під час польоту з командиром Леонідом Коломейцевим (до речі, майбутнім чоловіком) збила «Мессершмітт». «На війні було не до почуттів. За всі три роки на фронті Леонід цілував мене лише кілька разів у щічку, коли вручав нагороди», – зауважує 92-річна Ганна Федорівна. Два місяці скульптор Олександр Моргацький провів разом із ветеранами. За його словами, щоб пам’ятник вийшов немов живим, важливо зрозуміти характери героїв і передати їхній