Авраменко, Тетяна. Еней із "Берегині" / Тетяна Авраменко // Слово Просвіти. – 2023. – 09-15 лютого. – С.15 Еней із "Берегині" Новою роботою Київського академічного театру українського фольклору "Берегиня" стала вистава "Енеїда" за уславленим твором Івана Котляревського. Це культова комедія для українців. А в "Берегині" класичний твір перетворили на гостросучасне, подекуди на межі фолу, дійство з великою кількістю фольклорних пісень та сучасних танців. — Здається, з "Енеїдою" я була знайома завжди, - зізналася режисерка-постановниця вистави Тетяна АВРАМЕНКО. - У нас вдома була ця книга, і я перечитала її значно раніше, ніж за шкільною програмою. Не можу сказати, що мені все було одразу зрозуміло. Спершу ми сприймаємо такі твори поверхово і лише згодом починаємо заглиблюватися та усвідомлювати, що ж хотів сказати автор. Ідея поставити "Енеїду" з'явилася наприкінці 2021 року. Мене зацікавила тема герцю, боротьби за незалежність, за свою ■ сильну й непохитну державу. Але тоді я ще не до кінця бачила рішення. Відчувала, що твір на часі, однак не розуміла повною мірою, як його втілити. І вже 24 лютого все стало зрозуміло, викристалізувалися ті аспекти, які треба було втілити на сцені. Саме тоді почалася моя робота над інсценізацією, яка, попри всі небезпеки і загрози привела до прем'єри. Майже всі репетиції відбувалися в темряві або на парковці, що є найближчим укриттям біля нашого театру. Але ми наполегливо йшли до своєї мети. Збиралися з оркестром під керівництвом нашого диригента Юрія Мілевського. Часом робили імпровізаційні проби, часом пан Юрій приносив свої заготовки, інколи щось приносила я. Разом створювали неочікувану для нашого театру музику в шаленстві можливого аранжування. Починали з пошуку музичного матеріалу. Коли він був готовий, переходили до оркестрових репетицій. Далі — драматичні репетиції в поєднанні з пластичним рішенням. Загалом підготовчий процес тривав недовго. Музична концепція вистави має дві складові. У першій ми ведемо глядача від давнини до сьогодення. Йдемо від козацької держави, далі - УНР, УПА і закінчуємо сучасними піснями. Друга лінія музичної композиції — це пісні соціально-побутового характеру. Тут вже не було гострої потреби триматися історичної канви. Ми обирали пісні тих регіонів, міст і селищ, де від бувалися і відбуваються сьогодні найзапекліші бої. Тут є пісні Донеччини і Сумщини, представлена Луганщина і Херсонщина. Що більше ворог намагається знищити нашу історичну пам'ять і фольклор, то більше ми маємо докладати зусиль, аби зберігати наші культурні надбання і доносити їх до глядачів. Навіть коли добирали жартівливі пісні - цей аспект для нас був болючим і гострим. Ми сходилися на тому, що тема боротьби позачасова. Поєднання з сучасністю йде від початку до кінця вистави. А наприкінці ми вже повністю ототожнюємо себе з героями, забуваємо про умовності того часу, бачимо події так, наче вони відбуваються тут і зараз. Вперше в історії нашого театру ми зробили постановку на два повноцінних акторських склади. Наші глядачі можуть щонайменше двічі відвідати цю виставу: їм буде цікаво подивитися, як виконують ролі різні акторські ансамблі.