Page 1

Звідний аналіз "Таблиці завдань і заходів"Державної цільової науково-технічної програми використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом на 2012-2015 роки" Версія 2, скоригована за останньою (опублікованою) версією ТЗЗ програми. Кольорові позначки у розділі "Коментарі": червоним – особливо небезпечні і потенційно корупційні, або абсолютно неаргументовані пункти; синім – пункти, логічність яких викликає запитання; зеленим – пункти, до яких немає претензій. Завдання Заходи Розпо- Заг.обсяг Коментар рядник фінанс. коштів (бюджет) (тис.грн) -//1. Удосконалення нормативно-правової бази з питань впровадження використання програмного забезпечення з відкритим кодом 2. Виконання науково-дослідних робіт з розроблення та використання програмного забезпечення з відкритим кодом

Не викликає заперечень, хоча не вказано, що саме з документів нормативно-правової бази пропоновано вдосконалити. Відповідні пропозиції неодноразово (2005 р. під час парламентських слухань, 2008 та 2009 рік до Міністерства транспорту та інформатизації; 2009 та 2010 рік до ДКІ; 2011 рік до ДКНІІ) передавалися від UAFOSS, проте відгуку не знайшли

Розроблення вимог до . 1000 комплексу програм і Держінфо форматів; методик рмнауки, відбору, шляхів створення ДССЗЗІ та розповсюдження ВВПЗ

Неадекватність. у сенсі "форматів" та "шляхів створення і розповсюдження". 1) Україна не може (за фактом) вводити нові формати у сфері IT. Все, що потрібно, вже існує. 2) Введення локального формату даних, не прийнятого міжнародною спільнотою відповідного продукту ВВПЗ, автоматично означає, що цей формат не є вільним/відкритим. 2) Відповідні "шляхи створення і розповсюдження" існують і використовуються в світовому масштабі у повній незалежності від існування Держінформнауки та ДССЗЗІ. 3) "Науково-дослідні роботи з розроблення" вже розробленого, тім більше "науково-дослідні роботи з використання" чогось вже розробленого – це нонсенс. За фактом, Україна може лише використовувати вже розроблені та імплементовані (!) до конкретних продуктів "шляхи". Розроблені в Україні нові продукти ВВПЗ створюватимуться і розповсюджуватимуться тими ж самими шляхами незалежно від бажань Держінформнауки та ДССЗЗІ. 1


3. Створення інфраструктури

4) розроблення Держінфо 480 тис. стандартів створення та рмнауки грн використання МОНмоло програмного дьспорт забезпечення з відкритим кодом (12)

ПОВНА НЕАДЕКВАТНІСТЬ. 1) Стандарти створення і використання ВВПЗ емітуються міжнародними інженерними спілками і дослідницькими консорціумами (ISO, W3C, IEEE CS тощо), а пропонуються – чільними розробниками ПЗ. За фактом Україна може лише використовувати вже розроблені та імплементовані (!) до конкретних продуктів стандарти. 2) Технічні стандарти створення ПЗ для вільної і пропрієтарної моделі є загальними, і нічим не відрізняються. 3) У сфері організації виробництва та використання кінцевого продукту жоден орган державної влади в принципі не може нав'язати якісь власні "стандарти" для розробників, бо міжнародні колективи розробників не підзвітні національним урядам, а користувачі приймають Вільну ліцензію, що розроблена FSF (Free Software Foudation, http://www.fsf.org/). Намагання обмежати Вільну ліцензію у будь-який спосіб, або привласнити вільний/відкритий продукт, переслідуються юридичному службою FSF по всьому світові так само, як переслідуються порушення прав на пропрієтарну інтелектуальну власність асоціацією BSA.

5) розроблення та Держінфо 390 тис. впровадження відкритих рмнауки грн. стандартів, використання МОНмоло програмного дьспорт забезпечення, що створюється на замовленням органів державної влади

ПОВНА НЕАДЕКВАТНІСТЬ. 1) Відкриті стандарти тому і ВІДКРИТІ, що вони ВЖЕ ІСНУЮТЬ і ви можете до них приєднатися. 2) Неможливо уявити, щоб Держінформнауки або МОНмолодьспорт здатні були запропонувати новий стандарт у галузі IT, який було б прийнято розробниками того або іншого дистрибутиву ВВПЗ (позаяк ні міністерство, ні Агентство не є колективами розробників). Якщо це б раптом і сталося, то рішення щодо імплементації такого стандарту приймала б міжнародна команда розробників відповідного дистрибутиву, і ніхто інший.

6) підготовка глосарія з питань використання програмного забезпечення з відкритим кодом

Держінфо 150 тис. рмнауки грн.

Існує в готовому вигляді, у межах 1-ї статті т.зв. законопроекту Олійника-Сироти, зареєстрованого на сервері Верховної Ради України за номером 2065 від 01.12.2005 р. Розширені версії неодноразово передавалися з боку UAFOSS працівникам ДКІ (ДКНІІ)

1) створення реєстру ВВПЗ та виробників з

Держінфо 750 тис. рмнауки грн.

Немає заперечень, окрім відсутності розрахунку вартості та складу робіт.

2


формування та розповсюдження програмного забезпечення з відкритим кодом

урахуванням вимог у сфері технічного захисту інформації, ведення реєстру на 3 роки 3) реалізація пілотного проекту з використання програмного забезпечення з відкритим кодом на 120 робочих місць

Не вказано ціль спеціальних заходів із захисту інформації для відкритого і за визначенням загальнодоступного реєстру.

Держінфо 360 тис. рмнауки грн.

Невідомо, як розрахована цифра (не наведено методики розрахунків). Для прикладу: середньо-ринкова вартість налагодження одного (вже наявного) робочого місця на базі ВВПЗ – від 50 до 100$ (без урахування оптових знижок). Отже, з усіма накладними витратами – до 150 тис. грн. Якщо ця сума дійсно більша – необхідно навести методику розрахунку, або навести статті додаткових витрат (інфраструктурні витрати, тощо)

4) створення дослідного Держінфо 560 тис. комплексу для тестування рмнауки грн. програмного забезпечення з відкритим кодом

Невідомо що таке "дослідний комплекс" і навіщо він потрібен.. ВВПЗ тестується на звичайних комп'ютерах та серверах. Вартість стандартного серверу для таких завдань – близько 60 тис. грн; одного сучасного робочого місця – не більше 5 тис. грн. Навіть якщо робочих місць кілька – сума фінансування є не розкритою, а таким чином необґрунтованою (завищеною приблизно у 5 разів).

5) створення програмних Держінфо 1270 тис. засобів для забезпечення рмнауки грн. доступу до устаткування, визначення сумісності та переведення даних із форматів інформаційних систем (баз даних), створених з використанням пропрієтарного програмного забезпечення, до форматів інформаційних систем (баз даних), створених з використанням програмного забезпечення з відкритим кодом

1) Невідомо, про яке "устаткування" (сл. "Сукупність механізмів, пристроїв, приладів, необхідних для чогось") йдеться. 2) Практично усі відомі "вільні" формати на рівні офісних документів ВЖЕ Є вільно конвертованими до пропрієтарних, і навпаки. 3) Переважна кількість прикладних програм ВВПЗ працює із загальногалузевими форматами. 4) Питання перенесення даних між двома різними СУБД (не "базами!") даних вирішується виводом звіту зі старої бази даних до одного із загальновживаних форматів обміну даними (що підтримують всі СУБД), і завантаженням файлу (файлів) обміну даними до нової СУБД. Таким чином, питання сумісності старої і нової СУБД – це питання відповідності полів БД, а також – загального типу використовуваних СУБД... 5) Найбільш важливі для діловодства та звітності пропрієтарні бази даних (наприклад, 1С) можуть запускатися під Вільними ОС за допомогою емуляторів ("Wine") або безпосередньо.

3


6) У будь-якому разі ДКНІІ не має кадрового потенціалу для відповідної роботи: у цій сфері багато років працюють або команди-розробники дистрибутивів, або спеціальні фірми (Ethersoft і под.), які мають готові напрацювання.

4. Координація діяльності органів державної влади та надання державної підтримки інфраструктури формування та

6) Створення... Держінфо 300 тис. інфраструктури рмнауки грн. формування і розповсюдження ВВПЗ (технічний, технологічний,методологі чний аспект)

Вже створено; будь-яке ВВПЗ вільно розповсюджується в Інтернет. Вимога є адекватною завданню побудувати... Інтернет та економічні механізми взаємодії, характерні для мережевого способу розробки продуктів ІВ. Якщо мова про якійсь окремий (новий!) "державний дистрибутив" на базі ВВПЗ – то це повинно бути зазначено окремо, але не має сенсу без формування групи розробки такого дистрибутиву та визначення цілей відповідної роботи. Окрім того, "закриття" коду такого дистрибутиву автоматично (!) виведе його з числа дистрибутивів ВВПЗ.

7) розроблення та впровадження єдиних прикладних програмних інтерфейсів, плагінів та динамічних бібліотек, необхідних для забезпечення сумісності форматів даних

Держінфо 800 тис. рмнауки грн.

1) Існує в готовому вигляді, або створюється і модифікується постійно у рамках вже наявних дистрибутивів ВВПЗ. 2) Якщо під час розробки було виявлено програми, для яких немає функціональних аналогів, а формат даних є несумісним – необхідно було навести перелік таких програм. Проте, це буде а) важко зробити; б)місцеві вузькоспеціалізовані програми повинні відповідати міжнародним стандартам щодо інтерфейсів etc., а не навпаки.

8) створення автоматизованої системи проведення моніторингу наявності в Інтернеті оновлених версій програмного забезпечення з відкритим кодом

Держінфо 250 тис. рмнауки грн.

Існує в готовому вигляді і використовується у межах кожного з дистрибутивів. Назва найбільш вживаних відповідних програмних пакетів – yum та apt. Якщо мова про якийсь окремий державний дистрибутив (про що немає мови в програмі!) – то цей пункт повністю входить до пункту створення репозиторію відповідного дистрибутиву і забезпечується тими ж стандартними програмними пакетами.

Розроблення методичних рекомендацій, специфікацій зі зміни форматів даних, нормативних документів з питань використання, випуск бюлетенів, послуги

Держінфо 2486 тис. рмнауки грн.

Не викликає заперечень окрім відсутності методики розрахунку витрат.

4


розповсюдження програмного забезпечення з відкритим кодом

зовнішніх експертів, ведення реєстру компаній, які надають послуги з підтримки та використання ВВПЗ.

5. Створення локалізованого базового комплекту програмного забезпечення з відкритим кодом, адаптованого для потреб органів державної влади

Аналіз пропозицій щодо Держінфо 15997 базового комплекту рмнауки, тис.грн. ВВПЗ; відбір та ДССЗЗІ локалізація версій базового комплекту; його експертиза; розроблення проектної та програмної документації щодо складових частин (окремих програм?); локалізація оновлених версій; проведення нової експертизи; внесення змін до документації; розроблення методики тестування; проведеня тестування; розробка засобів інсталляції; формування оновлень, (знову) формування документів для використання; формування та розповсюдження офісного додатку"

Саме завдання не викликає заперечень, проте: 1) Описано стандартний процес розробки ПЗ або дистрибутиву "з нуля", що непотрібно і не логічно; 2) Розпочато з комплекту ПЗ, закінчено – "офісним додатком" (порушення логіки). І те, і інше існує в готовому вигляді (операційні системи, OpenOffice, Libre Office), і не лише не потребує розробки, але і є неможливим для розробки "з нуля" та з огляду на потужності, які наявні (у ДКНІІ і його розпорядників та в країни взагалі). 3) Роботи з локалізації вказано у межах п.5 двічі з приводу одних і тих самих програмних пакетів. 4) Документацію включено до відповідних діючих пакетів ВВПЗ; якщо пакет випущено, то на нього є і документація. В окремих випадках питання може бути лише в її перекладі, але це може стосуватися програм рівня системного адміністратора, а не програм кінцевого користувача. 5) Засоби інсталяції ВВПЗ є або стандартизованими, або включеними до дистрибутиву відповідної ОС. 6) Абсолютно неадекватна вартість. Формування і запис офісної збірки ВВПЗ, готової до розповсюдження, займає один-два дні; офісне ПЗ (www.openoffice.org; ru.openoffice.org, www.libreoffice.org) взагалі доступне для скачування напряму, інсталяція займає 5 – 10 хвилин і доступна для непідготовленого користувача. ПРИКЛАД (диск зі збіркою) НАДАЄТЬСЯ.

6. Створення загальнодоступного інформаційного ресурсу для оприлюднення відомостей про програмне забезпечення з відкритим кодом і

Створення веб-порталу, розміщення методичних матеріалів, організація форуму; створення АС моніторингу наявності й розміщення замовлень; організація курсів перепідготовки; створення програмно-

Загалом, не викликає заперечень, хоча методики розрахунків не наведено. Однак невідомо, що таке "програмно-технічний комплекс з підтримки ВВПЗ в органах державної влади", як він використовується і з чого повинен складатися.

Держінфо 5270 рмнауки, тис.грн. ДССЗЗІ

5


його технічної підтримки

технічного комплексу з підтримки ВВПЗ в органах державної влади і забезпечення його функціонування.

7. Створення фонду алгоритмів та програмного забезпечення з відкритим кодом

Розроблення нормативних Держінфо 1826 документів; створення рмнауки, тис.грн. сховища еталонного (?) ДССЗЗІ зберігання ВВПЗ; забезпечення функціонування такого сховища на 800 об'єктів.

ПОВНА НЕАДЕКВАТНІСТЬ. 1) Це завдання вже вирішено вище за текстом самої ж програми, у межах побудови репозиторію (репозиторій і є таким "фондом" або "сховищем"); 2) Невідомо, що таке "еталонне зберігання" у сенсі ВВПЗ або його "проектної документації" (чи мався на увазі початковий код?) 3) Відкіля узято цифру "800" для об'єктів такого "сховища", наведену в графі "кількість об'єктів" – також невідомо. Якщо це пакети дистрибутиву – то їх стандартна кількість від 1500 до 3 тисяч, повна кількість – до 5 тисяч (але за станом на 2012 рік практично всі пакети доступні для всіх дистрибутивів)

8. Організація навчання та підвищення кваліфікації державних службовців з питань використання програмного забезпечення з відкритим кодом

Організація курсів підвищення кваліфікації; створення дистанційної системи презентації; проведення атестації дерєжавних службовців і т.і.

Держінфо 4694 рмнауки тис.грн.

Не викликало б зауважень, якби організація курсів перепідготовки не була вказана раніше, у межах п. 6 ("організація курсів перепідготовки державних службовців з питань використання програмного забезпечення з відкритим кодом за дистанційною формою навчання") з ОКРЕМИМ бюджетом у 150 тис. грн. Не згадано проблему освіти і присутності в школах та вишах майже виключно пропрієтарного ПЗ, а це є одна з найбільш складних проблем.

9. Популяризація програмного забезпечення з відкритим кодом та сприяння його розповсюдженню

Вивчення світового досвіду, участь у міжнародних акціях з приводу ВВПЗ для представників державного апарату, публікації в ЗМІ, випуск буклетів і т.і.

Держінфо 3090 рмнауки тис.грн.

1) Не викликало б зауважень, якби в минулі роки не проводилось численних заходів по "вивченню ВВПЗ" з бюджетом від 100.000 до 2 млн. грн. на кожну окрему програму. Де їхні результати – понині невідомо. 2) ВИЧЕРПНІ ДАНІ, зокрема і зведені таблиці, з приводу "світового досвіду", в готовому вигляді неодноразово передавалися з боку UAFOSS як до ДКІ (ДКНІІ), так і безпосередньо до Кабінету Міністрів України (2005 р. під час парламентських слухань, 2008 та 2009 рік до Міністерства транспорту та інформатизації; 2009 та 2020 рік до ДКІ; 2011 рік до ДКНІІ).

6

_Analize of SASII FOSS Project_v2  

. Держінфо рмнауки, ДССЗЗІ 2. Виконання науково-дослідних робіт з розроблення та використання програмного забезпечення з відкритим кодом Заг...

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you