Сторінками історії Житомирського медичного інституту
Віват! Велична Альма-матер! Ти – наш священний оберіг. В твоїх стінах перебувати Велика честь для нас усіх.
Волинська фельдшерська школа (1875-1906 рр.)
69 - й Сентябрь 28 дня
1874
Врачебное отделение Волынского губернского управления объявляет, что Волынская фельдшерская школа в городе Житомире будет открыта 1 января 1875 года, а потому желающие поступить в число воспитанников школы на условиях устава ея, должны со своими заявлениями и представлением нужных документов обратиться к директору школы, статскому советнику Лаврентьеву, не позже декабря настоящего 1874 года.
На початку свого існування фельдшерська школа була трикласна, розрахована на 30 вихованців чоловічої статі. Вік учнів – від 15 до 20 років. Перевага при вступі віддавалась хлопцям із сільської місцевості Волинської губернії.
Вулиця Київська, неподалік будинку Волинського губернатора (в районі нинішнього кінотеатру “Україна”)
До 1897 року школа займала незначні наймані приміщення по вулиці Київській, а згодом була переведена в пристосоване приміщення по вулиці Бердичівській, 36.
Вулиця Бердичівська, район міського бульвару (ХІХ століття)
Вихованці фельдшерської школи поділялися на “казеннокоштних”
“своєкоштних”
Учні цієї категорії не сплачували за навчання, перебували на повному утриманні, але після закінчення школи були зобов’язані відпрацювати по сільській лікарській частині 1,5 роки за кожен рік навчання, тобто 4,5 роки.
Батьки “своєкоштних” вихованців повинні були сплачувати за навчання дітей по 20 крб. на рік.
Щодо освітнього цензу перших вихованців, то від них вимагалось лише вміння читати і писати російською мовою та знати основні православні молитви. У подальшому, зі зростанням кількості бажаючих вступити до школи, зростають і вимоги до знань абітурієнтів.
У 1897 році школа перетворюється на чотирикласну. Збільшується кількість спеціальних предметів. Вивчаються анатомія, фізіологія, фармацевтика, дитячі хвороби, хірургія, гігієна, внутрішні хвороби, фармакологія, догляд за хворими, очні хвороби, десмургія, загальна патологія, венеричні хвороби, масаж.
Успіхи вихованців визначались за такими параметрами:
навчання поведінка старанність Теоретичний курс оцінювався за 5-бальною шкалою. Крім оцінок наприкінці кожного семестру складалися так звані “розрядні” списки, в яких усіх учнів школи розподіляли на 3 розряди. Найкращі учні становили перший розряд, а невстигаючі потрапляли до категорії “вне разряда”.
Невстигаючим призначались “передержки” з предметів, за які вони отримали незадовільні оцінки. Якщо оцінка не поліпшувалась, учень відраховувався зі школи “за малоуспешность” або залишався на повторний курс, але переводився з казенного утримання на своєкоштне.
Перший педагогічний колектив Волинської фельдшерської школи складався з 7 людей, а першим її директором став статський радник Олександр Микитович Лаврентьєв. Основним завданням педагогічного колективу було виховання компетентних спеціалістів для роботи у важких умовах сільської місцевості. Саме такими були 246 випускників фельдшерської школи, які поповнили ряди сільських медиків Волинської губернії з 1878 по 1906 рр.
Житомирська земська школа фельдшерів і фельдшериць-акушерок (1906 -1920 рр.)
Будівля Волинської земської школи фельдшерів і фельдшериць-акушерок на початку ХХ ст.
12 червня 1906 року Волинським губернським комітетом було вирішено перетворити Волинську земську школу фельдшерів на школу для фельдшерів і фельдшерицьакушерок
Під час вступу складались іспити з російської мови (твір і диктант) та геометрії. Згідно статуту до школи зараховувались особи чоловічої та жіночої статі. На новоутворені акушерські курси приймались вдови і дівчата віком від 16 років зі свідоцтвами про закінчення повного курсу середнього навчального закладу.
Клавдія Волчкова, учениця 1913-1916 років
Розписка К. Волчкової
У приміщенні школи на вулиці Великій Бердичівській у цей період створюються навчальні кабінети, укомплектовані необхідним інвентарем, таблицями, моделями та фантомами.
Традиційно велика увага приділялася практичним заняттям. У 2 класі передбачалось 2 уроки практичних занять з анатомії в дні, коли в прозекторській земської лікарні були трупи, а в 4 класі – щоденно по годині практичних занять з акушерства та жіночих хвороб.
Фельдшерки-акушерки до випускних іспитів повинні були мати:
20 самостійних • отримували звання прийомів пологів повивальної бабки 1 розряду 12 самостійних • присвоювалось звання прийомів пологів повивальної бабки 2 розряду
Майже всі викладачі школи були практикуючими лікарями житомирських лікарень. Дозволяється вступ до школи представникам інших національностей - у списках учнів з’являються чеські, польські, німецькі, єврейські прізвища. Нарівні з хлопцями до школи приймаються й дівчата
1906 р.
• вступило 8 дівчат
1918 р.
• 131 дівчина
Директором фельдшерської школи з 1 грудня 1906 до 1918 року був Іван Олексійович Соболевський. На час його перебування на посаді припадає найбільша кількість змін і реформ у школі.
Зростають витрати на утримання вихованців. Тепер утримання одного учня протягом усього терміну навчання складає 1088 крб. 74 коп. Школа заявляє про себе на всеросійському рівні. Представники беруть участь у з’їздах, виставках, розробці та реорганізації медичних освітніх програм. У 1913 році в школі було розпочато підготовку шкільних фельдшерів. Свідоцтво про присвоєння звання шкільного фельдшера В. Борейку
Перша світова війна
З початком першої світової війни в Житомирській земській фельдшерській школі було відкрито курси для сестер милосердя. Було прийнято 61 слухачку. Заняття в школі відбувалися в особливих умовах. Житомир знаходився в прифронтовій зоні. Розпочинаються епідемії холери, черевного і висипного тифу. З багатьох повітових управ губернії в школу надходили прохання відрядити на “ваканційний” час учнів і учениць для практичної роботи в лікарнях.
1917 рік приніс із собою зміни в політичному житті країни, які, звичайно, зачепили і Волинську школу фельдшерів і фельдшериць-акушерок. За часів Центральної Ради, у вересні 1917 р. у школі створюється Учнівська рада, яка обговорювала питання, що хвилювали учнів в той період. У період Гетьманату Павла Скоропадського в 1918 р. земська школа була тимчасово закрита “в виду вредной противоправительственной деятельности», але уже з середини грудня того ж року школа продовжила свою роботу. З 9 липня 1919 р. на підставі тимчасового “Положення про середню школу” в школі було введено колегіальне правління з залученням до участі в педраді представників учнівського колективу – по одному від кожного з п’яти класів. Але колегія практично не діяла.
Щоб врятувати школу від неминучого розвалу, педрада прийняла рішення перейти до попередньої системи управління – була відновлена посада директора. З 15 лютого 1920 р. директором школи став М.Ф. Лазицький.
Прохання І. О. Соболевського про визнання його підданим Української Народної Республіки
Житомирські об’єднані медшколи (1920 -1922 рр.)
У червні 1920 р. колегія Наркомздрава затвердила “Положение о школе лекарских помощников”. Ліквідовано акушерський клас, чотирирічний курс навчання змінено на 7триместровий, тривалістю 2,5 роки. Програма практично залишилась без змін, додалися лише політико-економічні дисципліни. Наприкінці триместрів протягом тижня учнями складалися заліки з практичних дисциплін, з теоретичних – іспити, які мали назву “репетиції”. Протягом триместру учнями періодично складалися колоквіуми. Після завершення курсу навчання особам, що склали іспити, педрада школи видавала тимчасові посвідчення. Для отримання постійного посвідчення лікпом повинен був відпрацювати рік у військовому або цивільному медичному закладі. При школі лікпомів відкривається акушерська школа. Офіційна назва цього навчального закладу – «Об’єднані медичні школи». З серпня 1922 року ця назва дещо змінюється та звучить як “Об’єднані медшколи ім. тов. Семашко”.
Свідоцтво про закінчення Волинської акушерської школи, 1922 р.
На чолі об’єднаних медшкіл стояв ректор. Цю посаду обіймав Микола Філімонович Лазицький. Він же керував школою лікпомів. Директором школи акушерок був Василь Йосипович Краснов. Директором школи медсестер – Віктор Микитович Фабрікантов.
Микола Філімонович Лазицький
Колектив лікарні Червоного Хреста, в першому ряду (в центрі) В. М. Фабрікантов, директор школи медсестер
Згідно статуту навчання в медичних школах було безкоштовним. Але те, що школа знаходилася на самоокупності, призвело до того, що спочатку 25 % учнів оплачували своє навчання, а в подальшому – 75 %. У період продовольчої кризи учні отримували пайок, але ті, що мали “прогули” без поважної причини, пайка не отримували. Школи мали два гуртожитки для найбідніших учнів.
У приміщенні школи була бібліотека, в основному укомплектована ще до 1917 року. Фонд бібліотеки нараховував 1588 книг і 1418 підручників. У 1922 році нараховувалось 1664 екземпляри 1036 назв. За користування підручниками з учнів бралась незначна плата, адже школи були на самоокупності. Функціонував читальний зал, де більшість учнів проводили своє дозвілля. Видавався рукописний часопис “Наша думка”, матеріал до якого писався самими учнями. Вірші, оповідання, спомини, сатири читались і розбирались публічно на так званих “читанках”. Силами учнів шкіл ставились п’єси, проводились музичні вечори.
Сьогодні в історичному фонді бібліотеки ретельно зберігається література кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Усі питання щодо навчального процесу вирішувала педрада. У 1922 р. педколектив, підтримуючи тенденцію продовження навчання учнів у вищих навчальних закладах, розробив проект реформи школи з метою підвищення знань учнів медшкіл із загальноосвітніх і медичних предметів. Пропонувалося ввести в школі вивчення предметів перших семестрів медичних інститутів у такому обсязі, щоб випускники школи могли вступити одразу на другий курс медичного ВНЗ. Так, у 1922 році до Харківської медичної академії було направлено 10 випускників-лікпомів.
З 1921 року викладачем хірургії в школі стає Гербачевський Олександр Федорович.
Житомирські довгострокові медичні курси (1923 -1925 рр.)
1923 рік був відзначений рядом реформ медичної освіти. Гаслом того часу було: “Скрізь замість фельдшера дати лікаря”. Замість існуючих шкіл запроваджувались 4 типи довгострокових курсів:
1
Підсобного лікувального персоналу
2
Санпрофілактичного персоналу
3
Акушерок
4
Працівників з охорони материнства і дитинства (охмадит)
Курси повинні були відкриватись при великих лікарнях, навчання мало носити переважно практичний характер. Перевага під час зарахування надавалась членам комітетів незаможних селян, червоноармійцям, членам профспілок та їх дітям. Очолював медкурси завідувач Лазицький М.Ф. Для керівництва та педколективу ці роки були надзвичайно важкими. Медичні курси неодноразово підпадали під загрозу закриття через те, що вони були начебто зайві та непотрібні, до того ж дорого коштували. Слухачі курсів самотужки протягом 1924-25 навчальних років створили анатомічний музей зі значною кількістю препаратів, муляжів, таблиць, скелетів. Учні самостійно визначали свою недостатню теоретичну підготовку, що вказувало на значні недоліки у підході до навчання середнього медичного персоналу.
Житомирська медична профшкола (1926 -1930 рр.)
Випуск акушерок медпрофшколи, 1928 р.
З 29 квітня 1926 року на базі медичних курсів відкриваються акушерська профшкола і профшкола помічників лікарів. У навчальних програмах медпрофшколи більше уваги приділялось теоретичним дисциплінам – як спеціальним, так і загальноосвітнім. Очолював школу завідувач, але він підпорядковувався органові самоуправління – шкільній раді, до якої входили представники від учнів, викладачів і технічного персоналу – пропорційно до їх кількості в кожній групі. Шкільна рада здійснювала загальне керівництво школою: процесом навчання, господарством, культурним життям, підбором і затвердженням кадрів викладачів. До компетенції ради школи входили і питання, пов’язані з результатами “чистки” – перевірки соціального стану учнів школи. І лише після перевірки приймалось рішення про відрахування “класово чуждого элемента”. Загалом життя школи в цей період надзвичайно політизоване й ідеологізоване.
Житомирський медичний технікум (1930 -1935 рр.)
З вересня 1930 р. медпрофшколу перейменовано в медичний технікум, що передбачало зміну всієї «конструкції» навчального закладу. У першу чергу, було здійснено перехід на семестрову систему навчання: скасовано практичні триместри, скорочено терміни навчання. З жовтня 1930 р. в технікумі запроваджено предметні комісії. Спочатку було відкрито три відділення:
помічників лікарів акушерське спеціалістів з охорони материнства і дитинства (охмадиту)
З 1935 р. відкривається санпрофілактичне відділення.
Перший випуск медичного технікуму, що відбувся в 1934 р., поповнив ряди середнього медичного персоналу Житомирської округи 57 добре підготовленими спеціалістами – 27 працівниками охмадиту, 18 акушерками, 12 лікпомами. Покращується матеріальне становище студентів технікуму. Всі вони забезпечувались триразовим безкоштовним харчуванням, що видавалося в їдальнях гуртожитків за талонами. Зростає кількість стипендій, сума яких коливалась від 15 до 40 крб. на місяць. За успіхи в навчанні, а особливо в суспільному житті технікуму, активні студенти отримували преміювання у вигляді взуття, комплектів одягу або окремих його деталей (сорочок, штанів та ін.).
Випуск акушерок медичного технікуму, 1930 р.
Розподіл дня студентів медичного технікуму. Студенти в гуртожитку встають о 7 годині ранку. з 7.10 до 7.20 – зарядка, з 7.20 до 8.20 – прибирання кімнат, умивання, сніданок.
Перші курси та 2 курс акушерок: лекції з 8.30 до 14 год., з 14 до 17 год.- обід та відпочинок, з 17 до 19.30 – підготовка до лекції, з 19.30 до 20.30 – вечеря, з 20.30 до 22.30 – підготовка до лекцій, з 22.30 до 23.30 – читання газет і культрозвиток, з 23.30 – сон.
Старші курси: з 9 до 13 год. – підготовка до лекцій в гуртожитку, з 13 до 15 год.- обід і відпочинок, о 15 год. студенти приходять до технікуму, з 15.20 до 20.20 – лекції, з 20.20 до 21 – вечеря, з 21 до 22 – відпочинок, з 22 до 23.30 – читання газет і культрозвиток, з 23.30 – сон.
На початку тридцятих років новим явищем у житті технікуму була так звана “воєнізація”. Починаючи з цього часу і до початку Великої Вітчизняної війни воєнній підготовці студентів технікуму відводиться найважливіше місце в навчальному процесі.
Житомирська фельдшерськоакушерська школа (1935 -1954 рр.)
З 2 вересня 1935 року Житомирський медичний технікум був реорганізований у Житомирську фельдшерсько-акушерську школу. З нового набору було утворено дві групи акушерського профілю та шість груп фельдшерського профілю. Термін навчання складав для фельдшерів – три роки, для акушерок – два роки. З 1938 р. в школі відкрито лаборантський відділ, випускники якого отримували спеціальність лаборанта середньої кваліфікації.
При школі працювала екстернатура у вигляді однорічних курсів для фельдшерів і чотиримісячних – для операційних сестер. Екстерном можна було отримати спеціальність акушерки, медсестри, медсестри дитячих установ, медичного лаборанта, зубного техніка, фармацевта. Діяли також курси підготовки санітарних фельдшерів.
Випуск, 1938 рік
Учні школи: (зліва направо) В. Коржаневський, М. Самойленко, С. Максимович, 1938 рік
Серед викладачів школи збільшується кількість осіб з медичною освітою. З 20.05.1937 р. посаду директора обіймав викладач школи, лікар І. Б. Словак. Наприкінці 1937 року в Житомирі була відкрита зуболікарська школа, куди за власним бажанням було переведено 59 студентів ІІ курсу фельдшерського відділення. Велика увага приділялась і фізичному розвитку студентів, який був тісно пов’язаний з військовою підготовкою. З метою поліпшення практичних навичок студентів міською радою Госоавіахіму проводилась військова гра “Борьба с воздушным десантом”, в якій брали участь і студенти школи. Також для студентів старших курсів обов’язковою була стрільба в тирі Госоавіахіму. У школі функціонували кабінети – анатомічний, біологічний, фізичний, хімічний, військово-санітарний, військовий, фармацевтичний, акушерський, фізкультурний. Навчання в школі проводилось у дві зміни.
Останній передвоєнний випуск відбувся на початку червня 1941 р. Школа готувалася до прийому нових студентів. На 8 червня, 13 липня і 13 серпня були призначені дні для ознайомлення вступників зі школою. Студенти йшли на канікули, викладачі отримали відпустки.
Але 22 червня 1941 року кардинально змінилися плани школи на майбутнє.
Викладачі і студенти фельдшерсько-акушерської школи брали безпосередню участь у бойових діях.
У партизанському загоні (у верхньому ряду друга праворуч Л.В. Степанюк, викладач училища)
Робота в польовому шпиталі
На початку липня 1941 р. Житомир було окуповано німцями. В цей час припиняють своє функціонування практично всі навчальні заклади міста, в тому числі і фельдшерсько-акушерська школа, вперше за 66 років з часу свого заснування.
В. І. Андреєв, викладач училища, учасник війни
Т. Б.Фельдман, випускниця і викладач училища, учасник війни
І лише після визволення Житомира від фашистів у місті відновлюється робота навчальних закладів. Однією із перших в лютому 1944 р. розпочинає свою роботу і Житомирська фельдшерсько-акушерська школа. Директором школи призначено Никифора Митрофановича Іванова. А в жовтні 1945 р. керівником школи стає І. Б. Словак. Навесні 1944 р. були проведені вступні іспити на акушерськофельдшерське, фельдшерське, зуболікарське, фармацевтичне відділення. Вступники складали іспити з російської та української мови, арифметики, хімії та Конституції. За результатами іспитів перший весняний набір у травні 1944 р. був таким:
зуболікарське відділення –
40 осіб
акушерсько-фельдшерське –
42 особи
фельдшерське –
36 осіб
Восени того ж року відбувся ще один набір першокурсників. Студенти старших курсів продовжували перерваний німецькою окупацією курс навчання. Розпочався він одразу ж з практики. Студенти школи воєнного часу перебували в надзвичайно скрутному становищі. Вони були вимушені винаймати житло в місті. Усі – і студенти, і викладачі отримували так звані хлібні картки. Для забезпечення школи паливом студенти влітку виїздили до лісу, де кожен повинен був власноруч заготовити 5 кубометрів дров. Більшість учнів отримували стипендії (50 – 60 крб.) за умови гарних успіхів у навчанні. За наявності у студента поганих оцінок і пропусків занять стипендія затримувалась і видавалась лише тоді, коли ці недоліки були усунуті. Але значний відсоток учнів сплачував за своє навчання в школі. 75 крб. за семестр.
Випуск фельдшерсько – акушерської школи, 1947 рік
У 1945 р. від фельдшерсько-акушерської школи відділена зуболікарська школа, директором якої було призначено лікаря Володимира Георгійовича Горбова. Для функціонування зуболікарської школи з інвентарю медшколи було виділено три класні кімнати в будинку по вул. К.Маркса, 36 і відповідне обладнання. У повоєнний час велика увага приділялась якості освіти. За пропуски і неуспішність відраховували зі школи. Але найкращим учням – відмінникам навчання надавалась можливість продовжити освіту. У 1948 р. до медичних ВНЗ направлено 11, а в 1950 р. – 10 випускників школи. Знову починають працювати кабінети та предметні секції.
Не зважаючи на важкі повоєнні роки, життя студентів школи було насиченим і цікавим.
Практичне заняття з терапії, 1940-і роки
Заняття з військової медпідготовки, 1950-ті роки
Б.Г. Гольденберг під час огляду хворого
Житомирське медичне училище (1954 -1991рр.)
Житомирське медичне училище, 1960-і роки
З серпня 1954 р. Житомирська фельдшерськоакушерська школа перейменована в Житомирське медичне училище № 1. Зуболікарська школа була реорганізована в Житомирське медичне училище № 2. Але вже в жовтні 1955 р. вона була приєднана до медичного училища № 1 як зуболікарське відділення.
Загальна кількість першого курсу складала 306 осіб. Нелегкими були повоєнні роки, сутужно було з матеріальним обладнанням, бракувало підручників, навчального приладдя, але енергія керівників і колективу навчального закладу перемагала все.
Педколектив училища у 1960-ті роки (перший ряд третій справа директор І. Б. Словак)
Багато років директором училища був Ізраїль Борисович Словак. Довірений йому заклад вважався одним з кращих в Житомирі та області. Про надзвичайну популярність медичного училища в 60-і роки свідчить те, що на планові 180 місць першого курсу було подано 1187 заяв. Тоді училище готувало спеціалістів наступних профілів: • фельдшерів на базі 8 і 10 класів; • санітарних фельдшерів на базі 8 класів; • акушерок на базі 8 і 10 класів; • медсестер на базі 10, 8 класів; • зубних техніків на базі 8 класів; • зубних лікарів на базі 10 класів.
На початку 1960-х років відкрито кабінети терапії зубів, хірургії зубів, зубопротезування, а також зубопротезна лабораторія. Ці кабінети розташувались у новій двоповерховій будівлі на вісім кімнат, що була побудована у дворі училища. “Сьогодні, згадуючи старе приміщення медичного училища, диву даєшся: яким чином в такий тісноті, при невеликій кількості кімнат і навчання, і громадське життя перебували на високому творчому злеті! Навчальні теоретичні заняття проводилися, бувало, в три зміни: зранку і до шостої години вечора – денні лекції, а пізніше до аудиторій приходили учні вечірнього відділення. В основному корпусі — вісім приміщень для лекцій, бібліотека і великий внутрішній коридор, який називався ще й залом, традиційним місцем проведення всіх загальних заходів: вечорів відпочинку, зборів, конференцій, концертів, а взимку — часом і уроків фізкультури. Для загальноучилищних урочистостей орендували приміщення в різних установах міста, найчастіше це була актова зала Першої міської поліклініки, - згадувала колишній викладач української мови та літератури І. В. Думанська.
Традиційно чільне місце в навчальному процесі відводилось практичному навчанню. Облздороввідділом до училища були прикріплені такі практичні бази: Міське лікарняно-поліклінічне об’єднання на 400 ліжок Міське лікарняно-поліклінічне об’єднання на 125 ліжок Обласна лікарня на 150 ліжок Дитяча соматична лікарня на 125 ліжок Тубдиспансер – 50 ліжок Вендиспансер – 50 ліжок Обласна санітарно-епідеміологічна станція Міська санітарно-епідеміологічна станція Обласний дитячий кістково-туберкульозний диспансер – на 200 ліжок Будинок малят – на 75 ліжок Дитячі ясла міста Обласна лікарня фізичних методів лікування – 75 ліжок Обласний диспансер фізкультури Обласна психіатрична лікарня на 600 ліжок
Практичне заняття з хірургії
Практичне заняття з мікробіології
Практичне заняття з акушерства та гінекології, 1960-і роки
Головний лікар обласної лікарні, заслужений лікар УРСР, Герой Соціалістичної Праці О.Ф. Гербачевський зі студентами
Заняття з військовомедичної підготовки
На сільгоспроботах
З 1960 р. директором медичного училища стає Жога Ніна Нікандрівна, яка багато сил та енергії витратила на вирішення нагальних проблем закладу.
Викладацький склад училища (1960 - 70 рр.)
Зустріч випускників 1952 року, 1972 р.
Наприкінці 1960-х років розпочалось будівництво нового корпусу медичного училища. У цей час у директора Н.Н. Жоги фактично було два місця роботи – приміщення училища і будівельний майданчик. “У нову будівлю колектив переїхав в 1972 році, – згадує ветеран коледжу З.О. Швайко. - До послуг студентства було 46 аудиторій, бібліотека з читальним залом, спортивна зала, їдальня”.
Ось як згадує переїзд у нове приміщення І.В. Думанська. Це жива колоритна сторінка історії: “Нарешті настала довгоочікувана подія – переселення до нового училища! Скільки радісного піднесення зазнав весь колектив, готуючись до новосілля! Для мешканців Бердичівської та її перехожих надзвичайно цікавим було видовище: меблі (столи, шафи, лавки, дерев'яні стенди), книги із бібліотеки, навчальне оснащення і приладдя кабінетів хімії, фізики, анатомії, зубопротезних лабораторій все це протягом майже тижня учні своїми руками під керівництвом і наглядом викладачів і лаборантів переносили зі старого приміщення в нове. Цей живий ланцюг молоді, що сновигав туди-сюди, був справді дивовижним!”
Танцювальний колектив училища під керівництвом М.Сатіновського, 1970-і рр.
Переможці конкурсу фахової майстерності – співробітники їдальні медичного училища. Москва ВДНГ, 1978 рік
До 1975 р. було обладнано 24 кабінети і лабораторії. В училищі працювали 46 штатних викладачів, переважно тих, що викладали загальноосвітні дисципліни, але клінічні все ще читались переважно викладачамисумісниками. У ювілейний для училища 1975 р. його очолив Купрійчук Микола Васильович. У жовтні 1982 року було заселено гуртожиток. Уперше за весь післявоєнний час з’явилась можливість забезпечити житловою площею на період навчання частину студентів.
Практичне заняття з фізіотерапії. На фото викладач Н.О. Склярова
“День здоров’я”. Зліва направо: М. І. Бочковський, В. Л. Іщук, А. Г. Рахманський, М. В. Купрійчук, А. І. Піскарьова, 1980-ті роки
Учасники клубу «Хронос»
Вхідний квиток клубу «Хронос»
Ансамбль «Пульс»
Фрагмент драмифеєрії “Лісова пісня”
Крім світлих сторінок в історії училища, як і в житті всієї країни, були і трагічні сторінки. Одна з них пов’язана з Афганістаном. З випуску фельдшерів 1983 року 15 юнаків потрапили на службу до складу обмеженого контингенту радянських військ на території ДРА. 11 вересня 1983 р., через півроку після призову, Петро Некрашевич, штатний санінструктор мотострілецької роти загинув під час виконання бойового завдання з ліквідації банди душманів в афганській провінції Логман. Посмертно нагороджений орденом “Красная звезда” і Грамотою Президії Верховної Ради СРСР. Петрові було лише 19 років, він мріяв стати військовим хірургом. Випускник училища Некрашевич П., 1983 р.
У 1983 р. в Афганістані під час виконання свого професійного обов'язку загинув санінструктор Аркадій Кирилович Дмитренко, випускник училища 1959 року. Страшною бідою для всього українського народу стала Чорнобильська трагедія. Це викликало потребу в більшій кількості медичних спеціалістів середньої ланки для роботи на забруднених територіях. Тому були відкриті філії училища в містах Коростень і Новоград-Волинський (1990 р.).
У 1990 році в училищі знову відкрито відділення зубних лікарів, потреба в яких не зменшувалася в сільських районах області. А в 1991 р. Житомирське медичне училище стає базовим для всіх галузевих навчальних закладів області, здійснює їх організаційно-методичне забезпечення. У 1998 р. розпочато підготовку медсестер з вищою базовою освітою за спеціальністю медсестра-бакалавр. Було відкрито відділ з вечірньою формою навчання. З 1999 року училище готує асистентів стоматологів, спеціалістів для впровадження в українських лікувальних установах світової практики роботи стоматолога “в чотири руки”.
Третє тисячоліття Житомирське базове медичне училище зустріло вже в новій якості – як Житомирський базовий медичний коледж.
Заняття з історії веде викладач суспільних дисциплін, методист училища Є. А. Гехман, 1980-ті роки
Студенти-активісти під час відпочинку в Карпатах. Свято Водохреща, 1996 рік
Підбиваючи підсумок такого важливого етапу в історії коледжу, на окреме шанобливе слово заслуговує його директор – Купрійчук Микола Васильович. Це особлива постать. 14 років працював у лікувальних установах області, протягом 26 років очолював Житомирське медичне училище (пізніше коледж). За роки керівництва М.В. Купрійчука училище досягло значних успіхів у навчальновиховній роботі, що дало йому змогу стати базовим, а з 2002 р. – коледжем. За цей час підготовлено близько 12 тис. висококваліфікованих молодших медичних спеціалістів. Він був членом фахової ради з медицини та членом комісії з розробки навчальних планів та програм Міністерства охорони здоров’я України. Упродовж 10 років М.В. Купрійчук очолював обласну раду керівників вузів ІІІ рівнів акредитації.
М.В. Купрійчук – директор закладу у 1975-2002 рр.
Житомирський базовий медичний коледж (2000 - 2006 рр.)
У червні 2002 року, згідно із Законом України «Про освіту» та Статутом медичного коледжу, на зборах трудового колективу директором обрано Віктора Йосиповича Шатило, заслуженого лікаря України, на той час кандидата медичних наук, лікаря вищої категорії з організації і управління, лікаря вищої категорії з анестезіології та реанімації, відмінника охорони здоров’я, лауреата премії О.Ф. Гербачевського.
В.Й. Шатило
За ініціативи нового керівника й за підтримки колективу коледжу реалізується запропонована на зборах трудового колективу програма підвищення якості навчально-виховного процесу, поліпшення матеріально-технічної бази, покращення умов навчання та побутових умов у гуртожитку, естетичного оформлення коледжу і прилеглої території, активізації спортивно-масової роботи і громадського життя колективу та педагогів, студентів.
Гуртожиток
Літній майданчик МЦ «Альтаїр»
З 2003 року в режимі експерименту було запроваджено проведення лекційних занять з деяких дисциплін поточним методом. А з 2004 року всі теоретичні заняття проводяться поточним методом читання лекцій. У 2003 році з метою підвищення якості професійного навчання створено тренажерний кабінет.
Тренажерний зал – пологовий кабінет
Суттєво поповнився фонд навчальнонаочного приладдя новими фантомами, муляжами, стоматологічними установками.
КВНЗ “Житомирський інститут медсестринства” (2006 - 2017 рр.)
ГІМН ЖИТОМИРСЬКОГО ІНСТИТУТУ МЕДСЕСТРИНСТВА Музика і слова заслуженого працівника культуриУкраїни Володимира Шинкарука Доля у нас єдина І в серці вогонь не погас, Ми вибрали медицину І медицина вибрала нас. Приспів: Здрастуй, юність, і прощай, дитинство, Час до щастя нам шляхи долати. Житомирський інститут медсестринства – Наша Alma Mater. Житомирський інститут медсестринства. Нас кличуть земні простори, Країна знань і добра. Вертають здоров’я хворим І лікар, і медсестра.
Перші кроки Житомирського інституту медсестринства
Урочисте відкриття Житомирського інституту медсестринства (грудень 2006 р.). І. М. Синявська – голова Житомирської облради – вручає рішення сесії облради про створення Житомирського інституту медсестринства
Перший ректор
Шатило Віктор Йосипович доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, академік Академії міжнародного співробітництва з креативної педагогіки.
Спрямовує діяльність очолюваного ним колективу на підготовку науковопедагогічних кадрів, розвиток і запровадження нових сучасних стандартів освіти, впровадження інформаційнокомунікаційних технологій для удосконалення навчально-виховного процесу. Пріоритетним напрямком діяльності як керівника є захист прав та інтересів членів колективу, удосконалення соціальної сфери, створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі співробітників та студентів, реалізація соціальних програм та підтримка громадських ініціатив, конструктивна взаємодія з різними гілками влади.
Підготовка медичних фахівців проводиться за спеціальностями Спеціальність Спеціалізація Лікувальна справа Медсестринство (молодший спеціаліст)
Сестринська справа Акушерська справа
Стоматологія (молодший спеціаліст)
Стоматологія Стоматологія ортопедична
Медсестринство (бакалавр)
Сестринська справа
Технології медичної діагностики та лікування (бакалавр)
Лабораторна діагностика
Медсестринство (магістр)
Сестринська справа
Відкриття конгрес-центру інституту 2009 р.
Матеріально – технічна база інституту
З 2007 року - Комунальний вищий навчальний заклад «Житомирський інститут медсестринства» вперше в Україні запровадив сучасні освітні стандарти у підготовці медичних кадрів – ступеневу медсестринську освіту.
Магістри першого набору з почесними гостями урочистої лінійки, присвяченої Дню знань (1 вересня, 2008 рік)
В інституті на сьогодні підготовлено 110 магістрів з усіх регіонів України. Вони поповнили лави представників медичної еліти держави – медичних сестер з вищою медсестринською освітою.
Випуск магістрів 2012 – 2014 років навчання
Навчально-виховний процес здійснюють 241 викладач, з науковим ступенем – 6 докторів наук, 30 кандидатів наук, 6 із них мають вчене звання професора, 12 – доцента; 67 % викладачів мають вищу та першу категорії, серед них 38 викладачів-методистів.
Відпрацювання студентами медичних маніпуляцій на фантомах
Відпрацювання навиків надання екстреної долікарської допомоги
Практичний тренінг у стоматологічному кабінеті
Науковці інституту щорічно роблять більше 130 доповідей на з’їздах, конгресах, симпозіумах, науковопрактичних конференціях та інших наукових форумах міжнародного, державного та регіонального рівнів, багато зусиль докладають для створення об'єктів інтелектуальної власності.
Участь у міжнародних виставках
Міжнародна спеціалізована виставка «Освіта та кар’єра – 2014» VII Міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти – 2016»
28-ма Міжнародна спеціалізована виставка «Освіта та кар’єра – День студента 2015»
Шоста Міжнародна форум-презентація «Інноватика в сучасній освіті»
“Освіта та кар'єра – День студента 2016”
Починаючи з 2010 року щорічно проводиться Всеукраїнська науковопрактична конференція “Вища освіта в медсестринстві: проблеми і перспективи”, яка з 2013 року набула міжнародного статусу, оскільки до участі були подані заявки від науковців із Польщі, Словакії та Чехії. На базі навчального закладу проведено 9 міжрегіональних конференцій з актуальних питань розвитку сімейної медицини (2004-2012), з'їзди фахівців з соціальної медицини та організаторів охорони здоров'я.
ІV з'їзд фахівців соціальної медицини та організації охорони здоров'я України (2008 р.)
V з'їзд спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров'я України (жовтень, 2012 р.)
Науково-практична конференція з міжнародною участю «Вища освіта в медсестринстві: проблеми та перспективи» та нарада керівників медичних училищ, коледжів, інститутів медсестринства України (20-21 жовтня 2016 р.)
Видання збірників наукових праць та журналів Магістр медсестринства Вісник Житомирського інституту медсестринства Збірник “Вища освіта в медсестринстві: проблеми і перспективи” Збірник “Менеджмент у медсестринстві” Збірник “Актуальні питання сімейної медицини” Збірники з актуальних проблем педагогіки: “Видатні медики-педагоги”, “Ушинський – великий педагог, письменник, гуманіст”
Український науковопрактичний журнал, де висвітлюються проблеми медсестринської освіти, результати наукових досліджень в медсестринстві та роль і місце медсестринства в громадському здоров'ї.
Завдяки високому професіоналізму педагогічного колективу постійно зростає рівень фахової майстерності студентів, які неодноразово ставали переможцями професійних конкурсів регіонального та всеукраїнського рівнів.
Переможці регіонального конкурсу професійної майстерності студентів вищих медичних навчальних закладів I-II рівнів акредитації за спеціальністю «Сестринська справа». (2016 рік)
Переможці регіонального конкурсу професійної майстерності студентів вищих медичних навчальних закладів за спеціальністю «Сестринська справа». (2015 рік)
Олена Матердей – переможниця ІІ Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності медичних сестер “Ескулап – професіонал”
Віталій Білявський – переможець ІХ Всеукраїнського конкурсу Корнійчук Каріна – переможниця обласного етапу професійної майстерності за спеціальністю VI Міжнародного мовно“Стоматологія літературного конкурсу ортопедична” в номінації учнівської та студентської молоді ім. Тараса Шевченка “Суцільнолиті конструкції зубних протезів” (2014) (2015 рік)
Головня Нікіта в обласному етапі Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика серед студентів ВНЗ І-ІІ р.а. виборов ІІ місце (2013 рік)
Міжнародне співробітництво Головною метою є формування позитивного міжнародного іміджу інституту, підтримка та розвиток зарубіжних відносин в освітньо-наукових, соціальних, культурних сферах.
Голова представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) пані Юкіе Мокуо та ректор інституту Шатило В. Й. (2011 р.)
Представники адміністрації та студентства Житомирського інституту медсестринства відвідали Вищу школу агробізнесу, м. Ломже (Польща, 2012 р.).
Делегація Жешовського університету Республіки Польща
Учасники ІV Підкарпатських міжнародних дебатів науковостудентського товариства медичних сестер на тему «Методологія наукових досліджень в медсестринстві», 29-30 вересня 2014 року, м. Жешув (Польща),
У 2014 році згідно договору про співробітництво між навчальними закладами 10 випускників КВНЗ «Житомирський інститут медсестринства» бакалаврату «Сестринська справа» продовжили своє навчання в Університеті Агробізнесу (Wyszej Szkole Agrobiznesu), м.Ломжа, Республіка Польща.
Заклад підтримує тісні міжнародні зв'язки, здійснює обмін інформацією, навчальними програмами та навчальною літературою з медичними навчальними закладами Канади, США, Італії, Німеччини, Польщі та ін. Представники інституту мали можливість пройти стажування в навчальних закладах та професійних асоціаціях цих країн.
Візит директора та заступника німецької міжнародної компанії «Аction» Юстини та Андре Флюк (2016 р.).
Делегація представників Вищої Школи Агробізнесу з м. Ломже (Республіка Польща, 2016 р.).
Життя студентське
Студентська вечірка «Стиляги»
Щорічний конкурс “Дебют першокурсника”
Студентський інтерактивний театр “Персона” (керівник: викладач РубанЩуковська Т.О.) є переможцем багатьох міських фестивалів інтерактивних театрів
. Студентство інституту має численні нагороди у мистецьких
конкурсах та фестивалях творчої молоді.
Переможці конкурсу «Ліра Гіппократа» Тетяна Рубан-Щуковська отримала Головний приз Всеукраїнського мистецького турніру «Світ чудес Полісся» у номінації «Художнє слово»
Титул "Королева студентства - 2013" м. Житомира виборола студентка відділення «Сестринська справа» Анастасія Епіфанцева
Галіцький Роман - переможець ІХ обласної виставки-конкурсу науково-технічної творчості молоді «Стендове технічне моделювання» в розділі «Авіація».
Участь у благодійних акціях
Благодійна акція «Серце до серця»
Студенти в обласному притулку для неповнолітніх «Сонячний дім» з подарунками
Благодійний ярмарок
Участь у благодійній акції збору коштів для потреб військовослужбовців
Збір крові для військовослужбовців, які які зазнали поранень внаслідок бойових дій у зоні АТО
Ліннік Оксана (в центрі) – переможниця в номінації “Кращий волонтер навчального закладу”, м. Житомир
Артур Пушанко Випускник КВНЗ “Житомирський інститут медсестринства”, відділення “Стоматологія ортопедична”
Командир відділення, 95-а окрема аеромобільна бригада. 19 липня 2014-го загинув у бою під Лисичанськом під час наступу українських військових. Нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно)
Балада про сержанта медичної служби Присвячено Артуру Пушанко
Під Лисичанськом блокпости, Там спопеліле жито. Тобі, сержанте, ще цвісти, Але на фронті вбито. Отой блокпост – ворожий мур, Не сонячне озерце. Пролив там кров герой Артур, Спинили кулі серце. Підлеглий гинув у біді – Летів порятувати. І подвиги звершив тоді – Це бачили солдати. І, не порушивши святу Присягу Гіппократу, Ти виконав в боях мету – Зберіг життя солдату… Сержант Пушанко не підвів Ні дідуся, ні тата. Порушувати не умів Святих Присяг солдата. Ти будеш жить поміж людьми В Житомирі повік. Вкраїну захистив грудьми, Як справжній чоловік…
Анатолій Пантус
Спортивні досягнення
Символи наших перемог
Студенти інституту на ХХІ Дефлімпійських іграх. Гра Україна - Німеччина (Тайвань, 2009 р.)
Таргонська Наталія чемпіонка ІІ Спартакіади України з легкої атлетики серед ВМНЗ ІІІ-ІV р.а. (м. Алушта, 2012 р.)
Козачок Олена - майстер спорту України з хортингу, срібний призер чемпіонату України з бойових мистецтв (м. Київ, 2012 р.)
Ілля Нікіфоров – чемпіон Світу, Європи з волейболу та срібний призер ХХІ Дефлімпійських ігор
Чемпіонат Європи з волейболу серед спортсменів з вадами слуху
Шевчук Анастасія – бронзовий призер Кубку Європи - 2012, срібна призерка чемпіонату України з дзюдо (2014 р.)
Студенти відділення «Стоматологія ортопедична» - кандидати в майстри спорту України з волейболу - Дмитро Ренькас, Іван Пугач та Віктор Кукса в складі команди м. Житомир посіли третє місце та стали бронзовими призерами І Ліги Чемпіонів (м. Пеcаро, Італія, 2014 р.) Петракова Анна - кандидат в майстри спорту України, чемпіонка України з настільного тенісу (м. Полтава, 2013 р.)
Андрусик Андрій - срібний призер чемпіонату світу з ІСБ "Битва Націй". Друге місце в боях 21 на 21. Історичний середньовічний бій (ІСБ) (м. ЕгМорт, Франція, 2013 р.)
«Дух навчального закладу живе не в стінах і не на папері, а в характерах більшості педагогів, і звідти переходить у характери вихованців».
Ушинський Костянтин Дмитрович
Комунальний вищий навчальний заклад «Житомирський медичний інститут» Житомирської обласної ради 2017 рік, листопад
Урочистості з нагоди реорганізації закладу Згідно з рішенням ХІІІ сесії Житомирської обласної ради № 824 від 2 листопада 2017 року на базі Житомирського інституту медсестринства створено заклад нового типу – Комунальний вищий навчальний заклад «Житомирський медичний інститут» Житомирської обласної ради.
Мета реорганізації навчального закладу ВІДКРИТТЯ НОВИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ, які необхідні для галузі охорони здоров'я: фізична терапія, ерготерапія; громадське здоров’я; лабораторна діагностика (освітній ступінь магістр); післядипломна освіта лікарів;
доступність освіти для молоді області; розвиток медичної освіти і науки; соціально-культурний розвиток міста та області.
У 2018 році Комунальний вищий навчальний заклад «Житомирський медичний інститут» Житомирської обласної ради успішно пройшов ліцензування спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготератія» освітнього ступеня «бакалавр», кваліфікації «фахівець з фізичної терапії та ерготерапії».
Підготовка фахівців з цієї спеціальності дасть можливість
1 2 3 4
покращити якість лікування пацієнтів у регіоні та державі загалом; повертати їх працездатність;
допомагати хворим розвинути навички самообслуговування; у випадках інвалідності допомагати пристосуватися до максимально активного життя в нових умовах, що утворилися в результаті хвороби або травми, а також до більш повної інтеграції в усі сфери діяльності людини.
Житомирський медичний інститут - учасник однієї з найуспішніших освітніх програм Європейського Союзу Erasmus +, котра надає можливість навчатися, проходити стажування чи викладати у багатьох країнах Європи. Віра Кривицька, студентка 702 групи спеціальності «Сестринська справа» освітнього ступеню магістр, здобула перемогу у конкурсі та виборола право на безкоштовне проходження курсу навчання в Жешувському медичному університеті (м. Жешув, Республіка Польща, 2017 р.).
Грантове стажування проректора з навчальної роботи Гордійчук Світлани Вікторівни та завідувача навчальнометодичної лабораторії Шигонської Наталі Вікторівни за напрямом «Staff Mobility for Teaching» (м. Жешув, Республіка Польща, 2018 р.)
Освіта — одна з найкращих інвестицій у розвиток якісної медичної допомоги У грудні 2018 року стартував україно-швейцарський проект «Розвиток медичної освіти в Україні», що триватиме до кінця 2022 року. У проекті братимуть участь 3 медичні університети та 3 заклади вищої освіти для медичних сестер, серед них Житомирський медичний інститут.
Проект “Розвиток медичної освіти” фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та впроваджується Швейцарським інститутом тропічного та громадського здоров’я. Основними партнерами проекту є Міністерство охорони здоровя України, Інститут медсестринських наук (м. Базель, Швейцарія), Маастрихтський університет (Нідерланди) та School of Public Health of Kyiv-Mohyla Academy.
Головні завдання, які стоять перед учасниками проекту відкриття та оснащення симуляційних центрів у закладах для опановування студентами базових клінічних навичок в сімейній медицині організація тренінгів для викладачів щодо студентоорієнтованого навчання впровадження інноваційних технологій, у тому числі системи е-навчання підвищення інституційної спроможності для ведення ефективної проектної діяльності
посилення академічної доброчесності
Завдання
розвиток найкращих практик у навчанні та клінічній практиці завдяки міжнародній співпраці розбудова дослідницьких спроможностей закладів освіти