24 січня 2015 року, №1 (60)
Герой
У номері «Придбай сувенір - підтримай музей твого міста!» Відтепер равчани та гості міста вперше мають можливість придбати сувенірну продукцію з Рави-Руської. Ст. 2.
ми пам’ятатимемо...
«Рава може потонути у смітті». Якщо мешканці міста не погасять заборгованості за вивіз і утилізацію сміття, місто можуть перестати прибирати. Ст. 2. «Рава-Руська та ТомашівЛюбельський допомагають мирним мешканцям Донбасу».
Громада польського міста передала у східні області України гуманітарну допомогу. Ст. 3. «Під час благодійного концерту равчани зібрали 5 тис. 400 грн.» У Раві-Руській відбувся благодійний концерт на підтримку учасників АТО з нагоди Дня Соборності та Свободи України. Ст. 3. «Школярі Равщини підтримують різдвяні традиції». У Рава-Руському міському будинку дитячої та юнацької творчості відбувся Фестиваль різдвяного фольклору. Ст. 4. «Дитячі садки опинилися на межі існування». Частина дошкільних установ може втратити персонал, інші - не зможуть забезпечити нормальні умови для виховання дітей, а деякі можуть і взагалі закрити». Ст. 5. «Мала того чоловіка, якого мені призначив Бог. Його поважали люди, а для мене він був надійною опорою в житті».
У вівторок, 21 січня, під час збройних сутичок з террористами та російськими військовими у Луганській області загинув равчанин. Ним став 37-річний Володимир Збишко. Загибель Володимира Збишка стало першою смертю равчанина, який перебував у зоні АТО. Його мобілізували до війська влітку минулого року, він був офіцером 4 батальйону 24 окремої механізованої бригади,
яка дислокується у Яворові. Раніше повертався зі зони бойових дій додому у відпустку. Як стало відомо «Прикордонню» з власних джерел, 21 січня Володимир Збишко разом з іншими бійцями відбивали атаку на 31-й блокпост, що поблизу села Кримського Луганської області. Після тимчасового припинення обстрілів, він повернувся на передову забрати поранених товаришів. Його всіляко відмовляли від цієї ідеї, однак він наполягав на
своєму. Повертаючись з пораненими назад, Володимир Збишко натрапив на міну. Внаслідок її вибуху, він загинув. Врятувавши життя товаришів, равчанин втратив власне, загинув смертю героя. Володимир Збишко був одружений, проживав у РавіРуській разом з батьками. Дітей у нього не було. Вічна пам’ять Герою..!
Дорогі читачі!
Орієнтовна дата виходу наступного номера газети «Прикордоння» 7 - 12 лютого 2015 року. У рубриці «Сусідонька» розмова з магерівчанкою Катериною Кожушко. Ст. 6.
Детальнішу інформацію щодо виходу наступних номерів шукайте на сайті prykordonnya.info
2 Музей
Комунальна служба
придбай сувеніри підтримай музей твого міста! Відтепер равчани та гості міста вперше мають можливість придбати сувенірну продукцію із Рави-Руської. У рамках проекту «Транскордонні барви Розточчя – співпраця Томашова-Любельського та Рави-
Руської», який було реалізовано у 2014 році, було виготовлено низСеред сувенірної продукції - горнята, календарі, блокноти, пазли, путівники та комплекти поштових листівок зі зображеннями Рави-Руської
ку сувенірних продуктів, на яких зображено символіку міста, його фотографії, описано історію тощо. Так, було розроблено блокно-
ти коричневого, чорного, синього та зеленого кольорів на 2015 рік з гербом Рави-Руської на обкладинці. Блокнот у формі щоденника дозволить не лише легко розплановувати свій робочий день й робити різні нотатки, а й популяризувати місто. Він є практичним
та стильним, буде зручним у користуванні як діловим людям, так і всім іншим. Крім того, у рамках проекту, було розроблено настінний календар на 2015 рік. Він є двомовний – українською та польською мовою. На ньому зображено головні архітектурні об’єкти двох міст-партнерів – Рави-Руської та Томашова-Любельського. Равчани та гості на календарі можуть побачити зображення вежі з годинником, корпус школи №1 та інтер’єр церкви св. Юрія. Календар виконаний на якісному глянцевому твердому папері, обрамлений металевими планками. Горнятко із зображенням
вежі з годинником та гербом Рави-Руської – не лише сувенір, а й практична річ. Будьте певні, чай чи кава у ньому будуть набагато смачнішими! Цікавим заняттям для дітей буде складання пазлів. Діти будуть надзвичайно раді у підсумку побачити зображенням однієї із архітектурних пам’яток РавиРуської. Туристам та гостям міста, які дуже часто бувають у Раві-Руській, цікаво буде переглянути путівник, у якому українською, польською та англійською мовами розказано про головні архітектурні пам’ятки РавиРуської та Томаш о в а - Л ю б ел ь ського, а також вміщено чимало гарних фотографій. А набір із 12-ти різних поштових листівок, на яких зображено архітектурні пам’ятки, буде хорошою згадкою про Раву-Руську як для гостей міста, так і гарним сувеніром для самих равчан. Усю сувенірну продукцію можна придбати у книгарні «Берег», що розташована у центрі Рави-Руської по вул. Грушевського (навпроти каплички). Кошти, отримані від її продажів, будуть спрямовані на облаштування першого на території міста історикокраєзнавчого музею, відкриття якого заплановане найближчим часом. Прес-служба Рава-Руської міської ради
рава може потонути у смітті Рава-Руська може потонути у смітті. Уся причина у тому, що комунальній службі катастрофічно не вистачає коштів на те, аби вчасно прибирати вулиці і вивозити сміття. Причиною такого стану справ у КП «Рава-Руське будинкоуправління №2» називають невідповідний тариф на
не сплачують кошти за вивіз та утилізацію сміття. Як наслідок, це стало нерентабельним. У комунальній службі додали, що якщо підняти тарифи до таких потреб, які існують, неможливо, вирішити проблему до певної міри може добросовісне погашення заборгованості та своєчасне сплачування комунальних послуг мешканцями міста. - Якщо так триватиме і надалі, то, очевидно, комунальна служба
Фото з архіву газети. 2013 рік.
вивезення та утилізацію твердих побутових відходів, а також заборгованість населення за ці послуги. - З 1 грудня виконавчий комітет затвердив підняття тарифів на комунальні послуги, в тому числі, і на вивезення та утилізацію сміття. Однак збільшення тарифів менш як на чверть для останнього є недостатнім, оскільки потреба існувала у стовідсотковому їх піднятті, - розповів заступник начальника КП «Рава-Руське б/у №2» Юрій Сенецький. За словами комунальників, ситуацію ускладнює те, що значна кількість мешканців міста
працюватиме відповідно до тих коштів, які заробляє. А це означає, що вулиці Рави будуть прибирати Значна кількість мешканців міста не сплачують кошти за вивіз та утилізацію сміття рідше ніж зараз, а сміття людям доведеться вивозити самостійно, - додав Юрій Сенецький. Захар Негода
Митниця
Пункт пропуску «Рава-Руська» знову «замінували» 12 грудня, міжнародний пункт пропуску «Рава-Руська» на львівській ділянці кордону з Польщею призупинив роботу. Причиною стало повідомлення телефонних терористів про замінування польського пункту пропуску «Гребенне», що межує з українським. Про це повідомляє Gazeta.ua з посиланням на Укрінформ.
- Телефонні терористи добралися і до польських стратегічних об’єктів. Вони «замінували» міжнародний пункт пропуску «Гребенне», який межує зі Львівщиною (КПП «РаваРуська»). На місце події виїхали вибухотехніки, поліція та інші відповідні служби сусідньої держави. Усіх подорожуючих та працівників
КПП евакуювали, - зазначило джерело з Рава-Руської митниці. За його словами, призупинила рух та оформлення транспорту й українська сторона. Усі транспортні засоби перенаправляються на інші пункти пропуску. Згодом, як повідомляє Львівський портал, рух транспорту через міжнародний пункт пропуску «Рава-Руська - Гребенне» відновлено. Про цеЛьвівському порталу повідомило джерело у ПП «РаваРуська». За інформацією польських правоохоронців, вибухового пристрою під час ретельного обшуку приміщень пункту пропуску «Гребенне» та навколишньої території не виявлено. Пункт пропуску відновив свою роботу, а поліція взялася за пошуки «мінера». Gazeta.ua
авто на польській реєстрації зможе їздити безперешкодно 30 днів? Група депутатів внесла до Верховної Ради проект закону, який передбачає зміни до Митного кодексу України. У разі прийняття змін до нинішньої редакції документа, термін транзитного перебування автомобіля на території України буде збільшений з нинішніх десяти до тридцяти днів, передає Autoua .NET Проект закону був зареєстрований 11 грудня під номером 1393/ Відповідно з порівняльною таблицею, єдине нововведення? запропоноване депутатами? стосується 95-ї статті Митного кодексу. Зокрема, в ньому зазначено встановити 30-денний термін транзитного перевезення автомобільного транспорту на території України.
Завданням законопроекту є «створення належних умов для населення прикордонної зони для використання транспортних засобів з іноземною реєстрацією, зменшення черг на прикордонних пунктах і уникнути ситуацій, що про-
вокують корупцію в митних органах, а також підрозділах МВС». autolubitel.org
3
24 січня 2015 року, №1 (60)
Допомога
Рава-Руська та Томашів-Любельський допомагають мирним мешканцям донбасу У рамках співпраці прикордонних міст Рави-Руської та ТомашоваЛюбельського(Польща) розпочалася акція «Мир без кордонів». Громада польського міста передала гуманітарну допомогу для мирних мешканців східних областей України, де зараз відбуваються бойові дії. Понад тонну продуків, одягу та теплих речей, які збирали близько двох тихнів, були передані громаді Рави-Руської, яка організує його доставку на Донбас. - Все це ми зібрали спільно з мешканцями Томашова-Любельського. Це перша частина допомоги. Здебільшого тут продукти харчування, але є одяг, ковдри, постільна білизна, - розповів бур-
містр Томашова-Любельського Войцех Жуковські. За словами бурмістра, поляки щоразу мають можливість бачити на телебаченні репортажі з Донбасу і вони розуміють потреби, які мають тамтешні жителі. Акція була ініційована бурмістром Томашова-Любельського Войцехом Жуковським та підтримана міським головою РавиРуської Іриною Верещук. - Наразі маємо домовленість про передачу допомоги мешканцям Донецька, - розповіла міський голова Рави-Руської Ірина Верещук. – Хочемо, аби це відбулося і у інші міста, але поки що будемо робити це там, де маємо можливість. Ірина Верещук подякувала бурмістру Томашова-Любельського та громаді польського міста за те, що вони розуміють складність ситуації, у якій зараз
опинилася частина українців. - Ми є друзями, товаришами і братами, нам нічого ділити, ми всі – люди і повинні розуміти, що потрібно зупиняти війну. І робити це треба такими мирними акціями, - зазначила міський голова Рави-Руської, звертаючись до мешканців східних областей. Ірина Верещук запевнила, що зробить все можливе, аби вантажі з допомогою потрапили до мирних мешканців східних областей України. Тепер, за словами бурмістра Томашова-Любельського, громада польського міста розпочне збір другого вантажу з допомогою, який буде набагато більшим, ніж попередній. Він додав, що до акції планують долучитися й інші громади, зокрема міста Звежинця. Прес-служба Рава-Руської міської ради
Міський голова Рави-Руської Ірина Верещук та бурмістр Томашова-Любельського Войцех Жуковські під час передачі вантажу у Раві-Руській. Фото прес-служби РаваРуської міської ради
Фотофакт
Допомога
Під час благодійного концерту бійці ато відчувають равчани зібрали 5 тис. 400 грн. підтримку ліцеїстів 22 січня у Раві-Руській відбувся благодійний концерт на підтримку учасників АТО з нагоди Дня Соборності та Свободи України.
Уляна Фарина. Фото «Прикордоння» (3)
Ініціатором проведення заходу стала співачка, учасниця шоу Х-Фактор та «Голос країни», мешканка Кам’янки-Липника Уляна Фарина, організаторами - РаваРуська міська рада, Народний дім та професійний ліцей. - Важко дивитися на те, що відбувається у країні, - розповіла
Уляна Фарина. – У Рівному, де я навчаюся, разом з викладачем ми організували близько півтора десятка схожих заходів. Свій досвід як волонтера з організації і проведення благодійних концертів я вирішила використати і на своїй Малій Батьківщині. Уляна Фарина виконала 14 пісень, серед яких чимало було і авторських. Зокрема, саме цього дня вона презентувала пісню, яку написала за декілька днів до його проведення – «Один лиш він. Одна вона на віки». Крім того, репертуар Уляни Фарини на благодійному концерті склали як пісні про мир та захисників України, так і про матір, були й колядки. Особливо розчулили глядачів пісні «Тримайся, моя рідна», «Мамочко, вибач за чорну хустину» та «Берегиня роду». Також на благодійному концерті виступив ансамбль Народного дому Рави-Руської «Елегія». А поетеса з Рави-Руської Стефанія Кулієвич та поет з Думичів Михайло Чир зачитали власні вірші, присвячені війні в Україні та Дню Соборності. Під час благодійного концерту відбувався збір коштів на підтримку учасників АТО. - Спочатку передбачалося, що усі кошти передамо тим равчанам, які відправляються воювати. Однак напередодні, 21 січня, на передовій загинув равчанин Володимир Збишко. Тому було вирішено, що усі зібрані кошти
Збір коштів на підтримку учасників АТО. На задньому плані виступ ансамблю «Елегія»
Стефанія Кулієвич
буде передано його родині, - зазначив прес-секретар Рава-Руської міської ради Андрій Бучко. Під час благодійного концерту равчани пожертвували 5 тис. 400 грн., з яких 1 тис. 260 грн. – внесок учнів Рава-Руської школи №2. Крім того, вже після завершення концерту було внесено пожертву від працівників обмінного пункту валют (50 грн.) та ломбарду (30 грн.), які розміщуються у приміщенні колишнього «Гастроному Центрального». - Ми й не очікували, що вдасться зібрати таку велику суму. Приємно, що у равчан є розуміння чужого горя, яке вони сприймають як власне. Зокрема, вкрай важливо, що вже зі школи до благодійності привчають і дітей, - додали організатори концерту. Загалом, як і у глядачів, так і в учасників благодійного концерту враження від його проведення були найкращими. - Від концерту враження лише позитивні, - зазначила Уляна Фарина. – Добре, що молодь не ставиться до подібних акцій байдуже. Також я була приємно вражена тим, що було стільки людей. Загалом, актовий зал РаваРуського професійного ліцею, який вміщує близько 250 глядачів і де відбувався благодійний концерт, був переповнений. Тарас Левко
Учні та педпрацівники ліцею в’яжуть маскувальну сітку. Фото Рава-Руського професійного ліцею
Учні та педагоги Рава-Руського професійного ліцею активно допомагають учасникам АТО. Так, активісти учнівського самоврядування Ярослав Смик, Мар’ян Кожушко, Тарас Окарінський ініціювали та організували збір коштів для захисників Вітчизни. Їх було передано на лікування колишньому випускнику ліцею Павлові Половку з села Гути-Обединської. Він брав участь у бойових діях на Сході України та був поранений. Разом з тим учні, викладачі та майстри виробничого навчання зв’язали і відправили для українських військових маскувальну сітку розміром 240 м². Крім того, учні та працівники ліцею невпинно працюють над наступною допомогою - ріжуть та готують овочі для сушки, щоб якомога швидше відправити їх нашим військовим. Ольга Голаєвич
Підготовка овочів для сушки. Фото Рава-Руського професійного ліцею
4 Традиції
дитячий хор церкви з магерова виступив на різдвяному фестивалі 17 січня у Жовкві відбувся І Різдвяний фестиваль Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ «Хори ангельські співають».
ником якого є Софія Думич. Учасники фестивалю виконали по два твори. Так, прозвучали як відомі народні, так і авторські колядки.
Школярі равщини підтримують різдвяні традиції 15 січня у Рава-Руському міському будинку дитячої та юнацької творчості відбувся щорічний Фестиваль різдвяного фольклору. Традиційно, метою фестивалю є залучення учнів до вивчення фольклору, збирання фольклорних скарбів, традицій, виховання шанобливого ставлення до культурних надбань рідного народу, привернення уваги широких кіл громадськості до народних джерел. Участь у Фестивалі різдвяного фольклору цього року взяли учні 12 навчальних закладів. Так, ходили з колядками, щедрівками та вертепами учні рава-руських будинку творчості, школи №1, школи №2, школи-інтернату та школи-гімназії, школярі з Бишкова, Волиці, Гійче, Річок, Дев’ятира, Нової Кам’янки та Кам’янки-
ликий дідух, який був використаний у їхньому виступі. Одним з найкращих на фестивалі був вертеп Волицької школи. Гарні костюми, сценарій, оригінальне виконання ролей Жида та Біди дозволили із захопленням насолоджуватися виступом волицьких учнів. Чарівним став виступ учнів та вихованців Рава-Руської школиінтернату, які підготували зимовий фольклор «Три празники». Вони були наймолодшими учасниками фестивалю, однак на відмінно зіграли свої ролі, виконали колядки та щедрівки і навіть пригостили пампухами журі та глядачів у залі. Нетривалим, але надзвичайно цікавим за сценарієм та виконанням ролей була сценка учнів Рава-Руської школи №1. Вона була жартівливою і йшлося у ній про те, як голодний вовк у
Виступ дитячого хру церкви св. Юрія у Магерові. Фото Лариси Кожушко
Фестиваль був присвячений року митрополита Андрея Шептицького. Участь у ньому взяло багато дитячих та молодіжних хорів — усього 22 колективи. Фестиваль відбувся із благословення Преосвященнішого владики Михаїла Колтуна — єпископа Сокальсько-Жовківської єпархії. Рава-Руський деканат представляв дитячим хором «Журавлик» храму св.Юрія з Магерова, керів-
Усі учасники отримали пам’ятні подарунки за участь у фестивалі – збірники «Архирейської Літургії для мішаного хору» (упорядники — Ірина Мельник, Юрій Антків та Василь Чучман). Маємо надію, що до наступного фестивалю приєднається більше хорів саме із Рава-Руського деканату. Лариса Кожушко
насичені свята у рава-руському ліцеї Насиченими був передноворічний та різдвяний періоди у Рава-Руському професійному ліцеї. Ще у грудні ліцеїсти прикрасили весь ліцей лісовими красунямиялинками та легкими сніжинками,
а також взяли участь в конкурсі на кращу різдвяну шопку, павука, дідуха та зірку. Найкращі експонати потрапили в різдвяний куточок ліцею та відправились на конкурс «Над вертепом зірка ясна засіяла».
Також силами працівників ліцею було виготовлено двометровий дідух, який було встановлено на головній площі міста біля ялинки, завдяки чому всі мешканці Рави-Руської мали змогу відчути дух Різдва. Протягом свят у Рава-Руському
професійному ліцеї не стихали колядки та щедрівки як в традиційному виконанні, так і в сучасні обробці. Ольга Голаєвич
Виступ вертепу Волицької школи
Липника. Члени журі, методист ІМЦО відділу освіти Жовківської РДА Омелян Боровець, режисер Рава-Руського Народного дому Ірина Басай та бібліотекар дитячої бібліотеки у Раві-Руській Любов Мартин, оцінювали сценарії, костюми, підготовку учнів, музичне виконання. У комплексі визначали чий виступ був кращим. Фестиваль розпочався з хвилини мовчання за загиблими у Волновасі Луганської області мирних жителів внаслідок теракту 13 січня. Так, на правах господарів розпочали фестиваль гуртківці Рава-Руського будинку творчості. Разом зі своїми керівниками вони колядували, посівали та щедрували, вітали зі Старим Новим Роком. Їхній виступ також містив розважальну сценку за участю Дідуся, Кози та Лікаря, суть якої – не дати занедужати головному символу 2015 року. Учні Бишківської школи продемонстрували традиції, які існували в українській родині на Святвечір. Зокрема, вразив ве-
Виступ вертепу Гійченської школи
Святвечір забрів до хати до старих діда та баби і вимагав від них козу, вареників, а потім і саму бабу, взамін на те, що не причинить шкоди. Традиційно, про горе дідо забув тоді, коли йому трапилась нагода спекатися «старої та надокучливої баби», хоча, як виявилося, це було не більше, ніж просто хирістю з його боку, аби прогнати вовка. О р и гінальні елементи у своєму виступі мали учні Річківської школи. Зокрема, у їхньому вертепі був персонаж Діви Марії та немовлятка Ісуса, а також доволі реалістична імітація ясел та багаття з вогнем. Крім
Виступ вертепу Річківської школи. Фото «Прикордоння» (4)
того, у їхньому виступі були залучені діти різних вікових категорій – від наймолодших до старшокласників. Суто хлопчачим був вертеп учнів з Гійче. Дуже реалістичним були їхні костюми, а особливо посправжньому виглядало вбрання римських легіонерів. Гарно виконаною роллю запам’яталися виступи Ірода у вертепі Новокам’янської школи та Жида з Бідою у Липницькій школі. Повчальним був виступ РаваРуської школи-гімназії. У ньому гімназисти намагалися донести до глядачів головну мораль – роблячи добро своєму ближньому, ми шануємо Бога. - Цього року фестиваль проходив під гаслом «Святкуємо народження Христа», - розповів голова журі Омелян Боровець. – Раніше такі відбулися у Жовкві та Куликові. Дуже приємно, що діти постаралися підготувати гарні сценарії, які відображають міс-
Виступ учнів Рава-Руської школи-інтернату
цеві традиції, костюми, різдвяну атрибутику. Омелян Олексійович висловив думку, що глядачам сподобалися виступи усіх учнівських колективів. Однак журі все ж визначило кращих. Так, переможцем Фестивалю різдвяного фольклору став гурт колядників Рава-Руського будинку творчості (керівник Галина Мороз). Другими стали вертеп Гійченської школи (керівники Галина Маланчук та Ганна Поліщак) та вихованці Рава-Руської школи-інтернату (керівник Наталія Сало). Треті місця посіли вертепи Рава-Руської школи №2 (керівники Мирослава Мелян та Любов Кайда) та Новокам’янської школи (керівники Ірина Євуш та Надія Когут). Руслана Матушик, Маргарита Казимирович, члени гуртка журналістики Рава-Руського МБДЮТ
5
24 січня 2014 року, №1 (60)
Запитуйте - відповідаємо
Допомога
дитячі садки опинилися на межі існування Дошкільні навчальні заклади у Жовківському районі зокрема і по всій Україні загалом зіштовхнулися з проблемою функціонування. Частина з може втратити персонал, інші – не зможуть забезпечити нормальні умови для виховання дітей, а деякі можуть і взагалі закрити.
Проблеми у дитячих садках виникли після того як наприкінці грудня минулого року народні депутати України фактично наосліп проголосували Закон «Про державний бюджет України на 2015 рік». З цього Закону було виключено норму про фінансування дошкільних навчальних закладів з місцевих бюджетів. Натомість з 1 січня цим повинні були б займатися районні державні адміністрації та районні ради, а самі установи мали б перейти у підпорядкування районних відділів освіти. Однак ситуація виглядає таким чином, що народні обранці прийняли рішення про підпорядкування дошкільних установ Дитячі садки «зависли у повітрі» - формально вони повині були перейти у підпорядкування і фінансування районних органів влади, але фактично перебувають і надалі у віданні місцевих
районним органам влади, але механізму, за яким відбуватиметься їх передача, не передбачили. Таким чином, дитячі садки Рави-Руської, Річок, Гійче, Магерова, Жовкви та всі інші по
всій Україні «зависли у повітрі» - формально вони повинні були б перейти у підпорядкування і фінансування районних органів влади, але фактично перебувають і надалі у віданні місцевих. Все б нічого, але якщо у попередні роки значну частини коштів місцевим органам влади виділяли з державного бюджету на утримання дитсадків, то тепер цього робити не можна. Відповідно, навіть якби у селі
чи місті не захотіли передавати дитсадки у підпорядкування районних органів влади, перші просто-на-просто не мали б коштів на їх утримання. Як виглядає, районна влада не дуже прагне до того, аби дошкільні навчальні заклади стали
їхніми. По-перше, у Жовківському районі їх понад 40. По-друге, як зізнаються у відділі освіти, у них немає відповідного кадрового забезпечення для управління ними. Однак якщо і місцеві органи влади, і районна влада розуміють те, що діти повинні відвідувати дитсадки і кидати їх напризволяще, не дивлячись на суперечності у законодавстві, не можна, технічно і юридично
правильно зробити все належним чином так, щоби з початку року дошкільні установи і надалі продовжували функціонувати як і раніше, наразі нереально. Так, зокрема, завідувачі дитячих садків розповідають, що не можуть укласти угод на постачання продуктів харчування, оскільки у них немає відкритого банківського рахунку. А відкрити його наразі неможливо через невідповідність статутів дошкільних установ. На те, аби їх перереєструвати, піде небагато часу, але і такому випадку діти опиняться без харчування. Крім того, до останнього не було відомо хто і яким чином повинен платити заробітну плату працівникам дошкільних навчальних закладів. Однак 20 січня на сесії Жовківської районної ради депутати вирішили, що це відбуватиметься за кошти районного бюджету. Дошкільним установам в нових умовах необхідно зареєструватися як самостійні юридичні особи аби мати змогу і надалі працювати. Однак це в подальшому передбачає наявність у штаті дитсадків бухгалтерів, комп’ютерної техніки та відповідність низці інших умов, на які коштів не передбачено. Таким чином, завідувачі дитячих садків опинилися у, здавалося, безвихідній ситуації – їм доведеться повністю брати
управління закладами у свої руки – проводити тендери, заключати угоди, вести бухгалтерію і, крім того, ще й виховувати дітей. Наразі, дитячі садки РавиРуської, які перебуваються на вимушених «канікулах» з початку року, за словами їхніх завідувачів, почнуть працювати не скоріше ніж у лютому. Вони сподіваються, що до того часу вдасться вирішити усі основні проблеми, які стоять на заваді нормальному функціонуванню дошкільних навчальних закладів. Крім того, вже вголос говорять про те, що така «реформа» дитячих садків лише на один рік і вже з наступного все повернеться назад. Принаймні, і у дитсадках, і у селах та містах, і у районі на це щиро сподіваються. Наразі ж картина невесела – діти не можуть відвідувати дитячі садки, вихователі змушені перебувати без заробітної плати чи у відпустці за власний рахунок, а місцева та районна влада не знають як діяти у такій ситуації. Тарас Левко
як правильно реалізувати своє право на звернення? З метою надання безкоштовної юридичної допомоги населенню нашого міста редакція газети запроваджує нову рубрику: „Запитуйте– відповідаємо”. Кожен, хто має бажання дізнатися як вирішити свою життєву проблему, може звернутися з листом до редакції газети «Прикордоння» з конкретним запитанням. На них відповідатимуть фахівці Рава-Руської філії «Юридичної компанії «ТЕРРА» у найближчих номерах газети. Листи надсилайте на адресу редакції: 80316, Львівська обл., Жовківський р-н., м. Рава-Руська, а/с-1. Рубрику «Запитуйте – відповідаємо» вестиме директор Рава-Руської філії «Юридичної компанії «ТЕРРА» Олег Хмілевський, який має відповідний юридичний досвід і застосовує його в сфері захисту громадян. Сьогодні розглянемо досить важливе та актуальне питання: як правильно реалізувати своє право на звернення? Розгляд цього запитання – хочеться почати із самим простих положень. Якщо задуматися, то фактично кожен із нас, хоч раз в житті, але звертався до посадовців із заявою про вирішення конкретної проблеми. Чи то була заява про отримання земельної ділянки, чи скарга на посадовця, чи прохання полагодити електропроводку, відремонтувати водопровід і т.д. Та, на жаль, не кожен розуміє, що реакція на наше звернення залежить від того простого факту: чи правильно ми оформили своє звернення? Чи відповідає воно вимогам закону? Ми повинні знати, що написана заява не може лежати просто так у кабінеті чиновника без надання конкретної відповіді. Громадяни України мають право, що надане їм Конституцією України, звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Питання звернення громадян регулюється Законом України «Про звернення громадян». Основними моментами цього Закону, на які слід звернути увагу при захисті порушених прав громадян, є такі: - Громадянину не можу бути відмовлено у прийняті заяви (скарги), якщо вона складена з дотриманням вимог цього Закону. - Заяви (скарги) громадян приймаються безплатно. - Максимальний термін розгляду заяви не може перевищувати 30 днів (ч.1 статті 20 ЗУ «Про звернення громадян»). - Заяви, які не потребують додаткового вивчення можуть розглядатися у 15 денний термін (ч.1 статті 20 ЗУ «Про звернення громадян»). - Щодо кожного звернення громадян повинна бути надана мотивована відповідь повноважною особою, до компетенції якої належить це питання. - Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги (ч.1 статті 19 ЗУ «Про звернення громадян») Відповідно до цього робимо висновок, що якщо ви звернулися до
посадової особи із заявою, а у вас цю заяву прийняли, то відповідь повинна бути надана не пізніше ніж через 30 днів, а у випадку не можливості її вирішити у місячний термін, не пізніше 45 днів. Вимоги до звернення. У зверненні має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями. Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Орган державної влади, його посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов’язані об’єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів. Надіємося, що набутий досвід спеціалістів Рава-Руської філії «Юридичної компанії «ТЕРРА» стане в нагоді громадянам та юридичним особам при захисті їх порушених прав та законних інтересів. Олег Хмілевський, директор Рава-Руської філії «Юридичної компанії «ТЕРРА»
6 «Сусідонька»
«мала того чоловіка, якого мені призначив Бог. Його поважали люди, а для мене він був надійною опорою в житті» Катерина Григорівна Кожушко — магерівчанка, матір трьох дітей та бабуся шістьох онуків. За професією вона— вчитель англійської та німецької мов, нагороджена пам’ятним знаком «Відмінник народної освіти». - п. Катерино, знаю, що ваша родина має цікаву історію. Розкажіть про неї. - Моя родина походить із села Кам’яної Гори. Мій дід — Іван Іванець — шив кожухи, тому його прозивали «кушніром». Баба Ганна (в дівоцтві Лемішко) була родом з-під Забави. Вони мали семеро синів, а оскільки хлопці були «вчені» і ходили в капелюхах, то їх називали «сім капелюхів». «Всі сміялися зі слів пісні: «Ой не ті часи настали, щоб жінки чоловікам їсти подавали». Особливо жінкам вона сподобалась».
Найстаршим сином був мій тато — Григорій (по-сільському — «вів’юрка», бо мав рудуватий колір волосся). У його братів, а моїх вуйків, по-різному склалась доля. Скажімо, вуйко Іван, був знатним господарем — мав численні поля, ліси, сіножаті. Стефаник мав свій магазин мануфактури у Раві-Руській. Олександр навчався у Краківському університеті, знав шість мов, серед яких латина, грецька, чеська, французька, польська та німецька. Він вчителював у с. Кам’яній Горі, потім – Замку, де був директором школи, а пізніше переїхав у Краківець. А мій тато – учасник Першої світової війни, був кавалеристом. Як повернувся додому, то одружився на Тетяні Думич з Лаврикова. Вони були гарною парою та прожили щасливе подружнє життя, народили дев’ятеро дітей та троє ще у малому віці стали ангелятами. Тож зростало нас у мами й тата шестеро — Ганна, Григорій, Єва, Катерина, Василь та Ольга. - Початок кожного року для українців – це період святкувань. Як у вашій родині святкували свята? - На Святий вечір у нас готували дванадцять страв – так як і тепер. Це й кутя, пампушки з маком, узвар із сушених груш та яблук, голубці з картоплею та гречкою, вареники з капустою або картоплею, оселедець. А ще мама готувала завиванці з начин-
кою із сушених груш. Смак цих солодощів пам’ятаю досі. Наша родина дуже співоча. Мама була вихована у сім’ї лавриківського священика і знала не лише народні пісні, а й багато молитов та церковних пісень до кожного свята. Наша сімейна колядка — «Нині ся явила, весела новина». - Як сталося, що ваша мати виховувалась у сім’ї священика? - Тому що була сиріткою. Її тато, а мій дід, — Григорій Думич, — був музикантом, грав на скрипці. У Відні він служив диригентом військового оркестру, але після Першої світової війни дуже хворів, тому прожив мало. Опікуном моєї матері призначили старшого брата Харлампія. Проте йому було важко «підіймати на ноги» брата й п’ятеро сестер, тому наймолодшу Тетяну віддали на виховання до священика. - Повернімося до святкування різдвяних свят. Хто в Камінній Горі ходив колядувати із вертепом? - Тільки хлопці! Пригадую, як мої брати Гринцьо з Василиком готували разом із друзями традиційну вертепну виставу із пастушками, царями, Іродом та ін. Репетиції проводили або в нас вдома, або в Народному домі. Колядували вертепом 8 січня, на Марії, після того, як спалили дідух. Засівати ходили вже й дівчатка, а от щедрувати — лише дівчата. - А ви яку щедрівку співали? Добрий вечір, господарю! Світить місяць у Йордані, А в Йордані тиха вода, Де Син Божий по ній бродить. Бродить, бродить, приброджає, до Йоана примовляє: “Ти, Йоане, ти Пророче Вхрести мене в тій воді”. До речі, я знаю дуже багато колядок та щедрівок. Цього літа в мене в гостях були збирачі фольклору з Польщі – записували пісні цілий вечір. Ми так гарно поспілкувалися. Відео можна переглянути в інтернеті на сайті «Muzyka Roztocza» - Яким було ваше навчання у школі? - Я навчалася спочатку в чотирьохкласній школі в Кам’яній Горі (вона тоді була з німецькою мовою викладання), а потім — в Магерові. Більшість вчителів у нас були зі Східної України. Це й Любов Андріївна Поповніна, Поліна Гаврилівна Іванова. Англійську мову викладала Клавдія Герасимівна Логвин — надзвичайно хороший мовник! Її чоловік, до речі, тоді був завідувачем районного відділу народної освіти і багатьом магерівським учням допоміг із роботою.
Рецеп паляниць від Катерини Кожушко Всипати у велику миску 2-3 склянки борошна, добре посолити, додати 2 чайні ложки цукру, влити 0,5 л добре викислого молока, збити 2-3 яйця, розколотити масу. Тоді додати гашеної соди 0,5 ч. л. та 2-3 ст. л. сметани. Вимісити м’яке тісто, додавши борошна. Випікати на пательні, скупо вливши олії (ледь-ледь). Смачного!
- Чи можна сказати, що саме Клавдії Герасимівні ви завдячуєте у своєму виборі професії? - Безумовно! Після закінчення школи я подала документи на вступ до Львівського університету на факультет російської мови та літератури. Клавдія Герамиівна ж переконала мене подати документи на англійську філологію у Львівський вчительський інститут. Так і сталося. Це була базова освіта тому я ще заочно закінчила Київський інститут іноземних мов (англійська й німецька мови). - Як розпочав ваш трудовий шлях педагога? - До роботи у Магерівській школі я спочатку два роки працювала в Лаврикові та п’ять – у Замку. Мій трудовий стаж становить сорок сім років! Та, навіть вийшовши на пенсію, я не полишала викладацької роботи — готувала учнів, допомагала студентам тощо. - Чи багато ваших учнів обрали нелегкий вчительський хліб? - Нарахувала сімнадцять учнів, може й не про всіх ще знаю. Хочу згадати про свою доньку Галину, яка закінчила Львівський державний університет ім. Ів.Франка, багато років працювала викладачем англійської мови у місті Рожнятеві Івано-Франківської області, а тепер працює перекладачем (крім англійської, володіє ще іспанською, німецькою мовами). Також Марія Миколаївна Думич – вчителює в Раві-Руській, Валентина Льовівна Мазурак — викладає у Дрогобицькому державного педагогічному університеті ім. Ів.Франка. - Яким було життя Магерівської школи в другій половині XX століття? - Воно було цікавим і насиченим. Директор нашої школи Володимир Дем’янович Андрущак дуже любив музику тож організував у школі вчительський хор, учнівський оркестр народних інструментів, а згодом – і церковний хор при церкві святого Юрія. - Де виступав і що співав вчительський хор? - Смішно тепер згадувати, але тоді всі концерти починались із пісні про комуністичну партію – така тоді була дійсність. Однак потім ми від душі співали українських народних пісень. Найбільше публіка любила у нашому виконанні «Ой Богдане, батькухмеле». Неодноразово співали її «на біс». До речі, хор мав звання народного! А виступали у всіх селах Магерівського району.А ще наш хор був постійним учасником обласних оглядів художньої самодіяльності у Львові. Втім, я не обмежувала себе лиш співом у хорі. Виступала ще в тріо, дуетах, соло. - А граєте на якихось музичних інструментах? - На губній гармошці граю від трьох років. Навчила мама. Це була гармошка, що її залишив німецьких офіцер. Вже будучи вчителькою, навчилась грати на мандоліні. Цьому умінню завдячую своєму учневі з Лаврикова Михайлу Салу – після школи він здобув музичну освіту і став ви-
Фото Катерини Кожушко
кладачем у Львівському музично-педагогічному училищі ім. Ф.Колесси. Вміння грати на мандоліні мені не раз стало в пригоді – скажімо, коли я грала у театральних постановках і мала відповідну роль. - А учні ваші співали? - Так, бо я кожен урок завершувала англійською піснею. Навіть виготовила навчальний альбом «ABC» з англійськими народними піснями. Також зібрала велику бібліотеку англомовної літератури. Люблю твори О’Генрі, Ф.Купера, Д.Лондона, Ш.Бронте. Звісно, читаю їх в оригіналі. - Мені відомо, що ви маєте літературні здібності? - Так, пишу вірші. Найбільше писала для школи для проведення різноманітних заходів. Неодноразово друкували мої вірші і в районній газеті. - Яка Ваша улюблена пора року? - Весна. Люблю час, коли цвітуть яблуні. - Ви говорили, що грали ролі у виставах. Ви були актрисою?! - Так, аматорського театру (Сміється – Авт.). Спочатку, ще малою, грала маленькі ролі у виставах нашого Кам’яногірського театру, потім – і головні у драматичному гуртку Магерівської школи: Софію у «Безталанній» І.Карпенка-Карого, Уляну – у «Сватанні на Гончарівці» Г.КвіткиОснов’яненка, Наталку – у «Наталці-Полтавці» І.Котляревського тощо. Якось трапився кумедний випадок. Я грала роль бабусі в одноактній п’єсі «Сватання». Коли вийшла до глядачів без гриму й костюму, то люди не вірили, що мале худе дівча, яким була я, так могло зіграти роль старенької бабусі (Сміється. – Авт.) - Мабуть, Ваш чоловік ніколи не сумував із такою веселою та
жартівливою дружиною? - Так, я його частенько розігрувала. Він любив мої жарти, сміявся. До речі, ми в школі і працювали разом (він викладав автосправу), і в хорі співав зі мною, і в театрі, інколи, грав ролі. Пригадую, наша сім’я, у повному складі брала участь у виставі О.Коломійця «Фараони». Я грала роль Ганни, мій Федір був Аристархом, а діти грали самих себе. Я ще тоді пісень до вистави написала, сама ж і виконувала під акомпонемент гітари. Всі сміялися із цієї пісні: «Ой не ті часи настали, щоб жінки чоловікам їсти подавали». Особливо жінкам ця пісня сподобалась. «Знаю дуже багато колядок та щедрівок. Цього літа в мене у гостях були збирачі фольклору з Польщі». - Тобто ваш чоловік підтримував вашу творчу діяльність? - Так, бо я все встигала — і на роботі, і вдома. І вдома було їсти приготовано, і діти були доглянутими. - А як Ви познайомились зі своїм чоловіком? - То була драматична історія. Я любила білявого Петра Козака. Але якось на вокзалі, коли приїхала з Києва, циганка мені наворожила, що буду мати чорнявого чоловіка. Так і сталося. Вийшла заміж за Федора Кожушка із Замку. Вважаю, що мала того чоловіка, якого мені призначив Бог. Його поважали люди, а для мене він був надійною опорою в житті. Маргратира Чайка
7
24 січня 2014 року, №1 (60)
Шахи
Історія
і на канікулах - турнір У січні у Раві-Руській відбувався новорічний шаховий турнір серед дітей міста та навколишніх населених пунктів. Турнір був організований Жовківською районною організацією Товариства сприяння обороні України (ТСОУ) та Рава-Руською міською радою. Так, діти змагалися у трьох групах серед хлопців та одній – серед дівчат. У молодшій групі переможцем
став Маркіян Сало. Друге місце посів Артем Бринь, третє – Ілля Павлик. Серед школярів середньої групи перше місце здобув Денис Кушнір, друге – Маркіян Сало, третє – Данило Глива. У старшій групі також кращим виявився Денис Кушнір. Друге та третє місця дісталися Роману Сиротову та Михайлу Сапожнікову. Серед дівчат кращими стали Анастасія Кушнір, Соломія Казюк та Богдана Гонсеровська.
Син славетного батька
Василь Волокуша
Посміхнімося :-) *** - У мене проблеми з алкоголем... - Які? - Він закінчився. *** Батько дочці: - Ти чому прийшла додому в 5 ранку? - А що я винна, що у нас в 5 ранку, крім як додому, і піти-то більше нікуди?! *** - Ти горілку п’єш? - Тільки на свята. - А коли у тебе свято? - Коли є горілка. *** Розмова в дитячому садочку. Він: У тебе є хлопець? Вона: Ні. Він: Чому? Вона: Я ще маленька. А в тебе є дівчина? Він: Ні. Вона: Чому? Він: Ти ще маленька... *** Грабіжники після пограбування банку: —Ну що, самі порахуємо, чи почекаємо, коли в новинах опублікують? *** - Ходімо, куме, та й вип’ємо по чарці! - Не можу, куме. - Овва! А то чому? - Ну є три причини: по-перше, горілка шкідлива для здоровя, по-друге, мені лікар суворо заборонив пити... - А по-третє? - А по-третє, я вже і так п’яний! *** У громадському транспорті їде жінка з дитячим горщиком в одній руці і сумкою в іншій. Пробираючись до виходу, тиче горщиком попереду чоловіка, що стоїть, і говорить: - Ви не сходите? Той опускає голову, бачить горщик і говорить: - Ні, я додому потерплю.
*** Шеф приходить у гості до свого підлеглого. У того папуга в клітці як тільки бачить шефа починає репетувати: - Шеф сволота, Шеф сволота, Шеф сволота. Шеф підлеглому говорить: - Зараз же йдеш на кухню, смажиш свого папугу та приносиш мені в якості частування. Підлеглий: - Ніяк не можу, я до нього звик за ці роки і до того ж дав за нього 1000 грн. Шеф. - Даю 1500грн йди смаж, або можеш завтра на роботу не приходити. Підлеглий бере папугу йде на кухню, ховає його в шафу смажить курку і приносить шефу. Той задоволено все з’їдає. Під кінець підлеглий запитує: - А як на рахунок грошей??? Шеф: - Яких грошей??? - Я ж казав що шеф сволота!!!! - Доноситься з кухні голос папуги. *** Командир вишикував своїх солдат: - Хто любить музику? Крок вперед! Троє солдатів вийшли з ряду: - Добре. А зараз беріть цей рояль і тягніть його на п’ятий поверх! *** Алло, мамо, мені здається, що я починаю народжувати! - Донечко, спокійно! Швидку викликала? - Так, мам … - Речі зібрала? - Так, ноутбук взяла, зарядне взяла … *** Задача: У басейн втікає 400л води, а витікає 405. Питання: чи є совість у тих, що купаються?
*** - Помив голову лікувальним шампунем проти лупи, а випало все волосся на голові! - Все вірно. Немає волосся, немає лупи.
*** Йде хлопець по вулиці і бачить попереду дівчину. Обганяє, заглядає в обличчя і розчаровано вимовляє: - Дівчино, якщо б ви були такі ж прекрасні спереду, як ззаду, я б вас розцілував! - Цілуйте туди, де я красива!
*** - Яке Ваше улюблене друковане видання? - Гроші.
*** Молоко, настояне на оселедцеві, чистить там, де «Активія» просто безсила ...
Фото з Книги мистців
6 лютого 1968 року у
Нью-Йорку помер Роман Пачовський – художник, син відомого українського поета, драматурга, історика, педагога, ідеолога модерної української нації Василя Пачовського (1878-1942). Роман народився 11 листопада 1911 року у Раві-Руській. Його дідом по матері був парох церкви св. Юрія у Раві-Руській Євген Горницький. Дитячі та юнацькі роки Роман Пачовський провів на Закарпатті, де батько Василь у 1920-1929 рр. працював професором в Ужгородській та Берегівській гімназіях. Там, мабуть, Роман і отримав початкову освіту. Відтак закінчив українську реальну гімназію в місті Ржевніце, що неподалік Праги. Про дальші роки життя майбутнього художника Романа Пачовського відомостей немає. Його батько згодом працював у Перемишлі, а з 1933 року – у Львові. У 1943 році, наступного року після смерті Василя Пачовського (помер 5 квітня 1942 року), його дружина Неоніла з синами Романом і Борисом, донькою Звениславою виїхала за кордон. У 1949 році Роман Пачовський опинився у США. З того часу починається його кар’єра як художника. Він відвідував заняття в Національній академії мистецтв у Нью-Йорку. «17 вересня 1951 року я почав ходити після праці в Національну Академію, мистецьку школу при 89-ій вулиці і П’ятій Авеню. За двадцять років самонавчання я багато більше навчився, як тепер можу в цій школі», - писав у своєму щоденнику Роман Пачовський. У той час Роман Пачовський навчається у Школі ліги студен-
тів мистецтва. Щороку він брав участь у колективних виставках модерного українського мистецтва у містах США і Канади, отримував різноманітні нагороди. Роман Пачовський влаштував п’ять власних індивідуальних виставок в Літературно-мистецькому клубі в Нью-Йорку та в Українському інституті Америки. Головне місце в творчості Романа Пачовського займали твори з військово-історичної й патріотичної тематики. Він малював пейзажі і портрети. Найчастіше Роман використовував олію і акварелі, хоча вживав і пластикову емульсію. До найвизначніших його творів належать: «Пісня про Байду», «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів з Озова», «Байда Вишневецький», «Дума про Нечая», «Конотопська баталія», «Поєдинок козака з татарином», «Роксоляна», «Мисливська стежа», «Чернець». Багато років свого життя Роман Пачовський віддав праці над збереженням спадщини свого батька. Він відчитав і передрукував на машинці 25 неопублікованих творів Василя Пачовського і в 1967 році разом зі своїм братом Борисом, графіком, влаштував виставку творів і родинних пам’яток свого покійного батька. Обидва брати, донька Звенислава та її чоловік за власні кошти підготували до друку і видали у двох томах «Зібрані твори» Василя Пачовського, які побачили світ у 1985 році, а також вислали 50 комплектів двотомника до Львівської наукової бібліотеки ім. Стефаника для розповсюдження між бібліотеками України. Роман Пачовський належав до активних членів Об’єднання Мистців Українців Америки (ОМУА), Допомоговому фонду якого подарував свої твори. 13 років він був секретарем цієї організації, у значній мірі спричинився до влаштування виставок художників ОМУА. Також він опублікував кілька статей на мистецьку тематику. Завдяки своїй спокійній та милій вдачі, власному талантові й працьовитості Роман Пачовський ще за життя здобув пошану і симпатію колег-митців. Роман Пачовський помер після важкої хвороби на 57 році життя. Він похований на цвинтарі Мавнт Оливет на Квінсі в НьюЙорку. Ярослав Серкіз, доктор філософії
1 лютого 1928 року в Народному домі Рави-Руської відбулася нарада членів Української християнської організації (УХО) за участю 80 членів. З рефератами від ЦК УХО виступили ігумен монастиря у Львові Феодосій Галущинський та політичний діяч і журналіст Іван Гладилович. 2 лютого 1930 року у РавіРуській відбулася окружна нарада філій товариства «Просвіта» (Рава-Руська, Сокаль, Белз, Угнів, Жовква, Любачів і Чесанів). 2 лютого 2004 року РаваРуське професійно-технічне училище набуло статусу ліцею. 6 лютого 1997 року в Любачові (Польща) підписано договір про співпрацю між Равою-Руською і Любачовим. 9 лютого 1880 року народився Іван Джиджора – український історик, учень М.Грушевського, дійсний член НТШ. У листопадігрудні 1918 року – військовий комендант Рави-Руської. 12 лютого 1871 року народився український письменник та громадський діяч Лесь Мартович. У 1912-1914 рр. проживав у свого колеги адвоката
Рави-Руської Івана Кунців у селі Улицько-Зарубане і допомагав йому в адвокатській службі в Раві-Руській (на фото - будинок, де працював). Ярослав Серкіз, доктор філософії
Як виглядала церква в гiйче 200 рокiв тому 24 січня 1812 року парохом в церкві села Гійче став о. Данило Коснєрський. У Перемиському архіві збереглися його відповіді на питання, задавані під час візитації церкви перемиським єпископом о. Михайлом Левицьким, пізнішим галицьким митрополитом і першим українським кардиналом, 7 вересня 1815 року. З них можна діхнатися, як виглядала церква у ті часи: «Парохом в Гійчу є з 24 січня 1812 року. В парохії окрім матірної церкви в Гійчу є дочірня в Забір’ї... Обі церкви є дерев’яні і своєю формою, в обряді греко-католицькому вживаній, виставлені. Церкви є досить призвоїто ззовні і всередині украшені. Іко-
ностаси мають обидві. В парохіяльній церкві, окрім великого вівтаря є 5 бічних вівтарів, у філійній – 4. Всі вівтарі є давні і немає жодних інструментів (документів) їх благословення. Кожен вівтар є призвоїто прибраний і зі своїм антимінсом. Всі антимінси є в доброму стані і жоден не є пом’ятий. В філійній забірській церкві є на стіні різні страшилиська намальовані (Страшний суд). При обох церквах є дзвіниці і на кожній по 4 дзвони. Церкви і дзвіниці ще не підпали жодній значній дезоляції. Ремонти всякі (поточні) з доходів церкви провізори як можуть, так здійснюють. Цвинтарі (церковні території) при обох церквах парканами об-
ведені, лише при пародійній він вже дуже похилився, тому що доходів церковних не вистарчає. Цвинтарі для поховань покійників при обох церквах є і обведені парканами, лише в парохійній сильно постарілим. В околиці парохії немає жодних ікон чи фігур. Книжки в парохійній церкві дуже старі і деякі подерті, у філійній – добрі. Одяг і апарати для відправ Служб Божих є в обох церквах і в доброму стані. Начиння, необхідне для богослужінь є, лише немає пушки для перенесення святих Дарів до хворих. В обидвох церквах підтримується призвоїта чистота і порядок...». hiice.com
8
Повідомлення ДТГО «Львівська залізниця» повідомляє, що Постановою №929 від 25.12.2014 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх груп споживачів, встановлено тарифи на послуги: - централізованого водопостачання – 8.33 грн. за 1 куб. м. (з ПДВ); - централізованого водовідведення – 7.06 грн. за 1 куб. м. (з ПДВ). Ця Постанова набирає чинності з 01 лютого 2015 року. Детальна інформація для споживачів розміщена на офіційному сайті Львівської залізниці: http://railway.lviv.ua/
Увага! Конкурс! Річківська сільська рада, відповідно до ст.10 Закону України «Про службу в органаз місцевого самоврядування», повідомляє про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади спеціаліста землевпорядника Річківської сільської ради. Конкурс буде проведено відповідно до Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантної посади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2002 року. Основні кваліфікаційні вимоги до кандидата на посаду: - повна вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра чи спеціаліста; - стаж державної служби – 3 роки; - володіння ПК. Особи, які відповідають основним кваліфікаційним вимогам і бажають взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії Річківської сільської ради такі документи: - заяву про участю у конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення із встановленим законодавством обмеженнями щодо прийняття на державну службу та проходженням державної служби; - заповнену особову картку (ф.П-2ДС) з відповідними додатками; - копії документів про освіту, засвідчено нотаріально чи в іншому, встановленому законодавством порядку;- відомості про доходи та зобов’язання фінансового характеру щодо себе та членів сім’ї (ф.001 ДС); - копію паспорта громадянина Україна та ідентифікаційного коду; - для військовозобов’язаних – представити військовий квиток; - фотокартку розміром 4х6 см. Термін прийняття документів відділом організаційно-кадрової роботи сільської ради – 30 календарних днів від дня оголошення конкурсу. Додаткову інформацію щодо основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці тощо можна отримати у Річківській сільській раді (тел.. 45-343), за адресою: с. Річки, вул. Шевченка, 16.
Інформаційно-аналітична газета. Видається з липня 2009 року. Виходить двічі на місяць. Свідоцтво: ЛВ №883/136 від 10.10.2008. Розповсюджується у Раві-Руській, Магерові, Потеличі, Річках, Кам’янці-Липнику, Новій Кам’янці, Гійче, Дев’ятирі, Добросині, Монастирку, Забір’ї, Волиці, Шабельні, Раті.
Наклад 1000 примірників. Віддруковано у ТзОВ «Червоноградська міська друкарня». Замовлення №
Головний редактор - Андрій БУЧКО Адреса для листів: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, а/с №1. Електронна пошта: prykordonnya@meta.ua Контактний телефон: 067-77-17-884. Позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. За достовірність даних відповідальність несе автор. Передрук публікацій лише з дозволу газети.