2021_09

Page 1

вересень 2021


Перший в Харкові проєкт, який втілює концепцію Live & Shop & Work & Play. Житловий комплекс, бізнес-центр, простір для шопінгу і розваг — все це High Hills. Проєкт, який максимально відповідає вимогам та уподобанням сучасного міського жителя. Вибираючи High Hills, ви робите свою реальність комфортніше і цікавіше!




HIGH H IL L S T OWERS

Work Lobby У лобі є банкомати і термінали, зона з боксами для отримання ділової кореспонденції, а також гардеробна, санвузли, місце зарядки гаджетів. Тут ви можете провести ділову зустріч у неформальній обстановці або просто перепочити між вирішенням робочих питань. Обговоріть нові ідеї з колегами в лобі-барі, а в кінці дня розслабтеся в лаунж-зоні.

SMART HUB Другий поверх - це HighHillsSmartHub, де є місця як для команд, так і для фрілансерів. У класичному коворкінгу буде зручно проводити свій робочий день і мешканцям HighHills, і тим, хто просто хоче попрацювати в комфортному просторі.

Крім цього, тут є meeting room, де можна організувати мітинг або будь-який захід конференцію, воркшоп, хакатон. Погодьтеся, адже набагато зручніше разово орендувати на необхідний вам час конференц-зал для переговорів, а не знімати таке приміщення постійно разом з офісом.

VIP Offices Тут безліч приміщень з вільним плануванням, які чудово підійдуть для власників малого та середнього бізнесу, IT-компаній, call-центрів, інтернет-магазинів і інших напрямків У High Hills передбачені різні підходи до ведення бізнесу: офісна зона розташована на 2-7 поверхах в High Hills Towers. Також передбачена можливість оренди смарт-офісів у коворкінг-зоні на 2 поверсі.








#9 (268) вересень 2021 10 16

10

12 16

10 событие 12 презентация 13 эссе 14 премьера 16 анонсы 18 кино 24 IT-space 26 книги 28 выставки 30 театр 32 музыка 36 рестораны 38 отели 40 спорт 42 туризм Учредитель К.М. Мациевский Издатель ФЛП Е.В. Орехова Свидетельство серия КВ № 12702-1586ПР от 30.05.2007 г. г. Харьков, ул. Чайковская, 15, к. 25. Цена договорная. При перепечатке разрешение редакции обязательно.

© «Харьков — что, где, когда», 2021 Издается при поддержке и содействии управления культуры горсовета. Ответственность за содержание рекламных материалов несет рекламодатель. Редакция исходит из того, что рекламодатель получил все необходимые разрешения и лицензии. Распространяется в розничной торговле, книжных магазинах, бутиках, ресторанах, кафе, клубах, автосалонах, турагентствах и офисах. Часть тиража распространяется бесплатно.

8

афиша 44 кино театр 48 дети галереи концерты клубы

Отпечатано: ООО «Первая образцовая типография» Харьков, ул. Конева, 21 тел. (057) 719-30-03. Подписано в печать 31.08.2021 Срок подачи информации и рекламы в номер — до 20 числа каждого месяца. Тел.: +38 (099) 266-00-26 +38 (067) 573-88-95 inform.kharkov@gmail.com

Читайте нас на:

www.inform.kharkov.ua inform.kharkov.ua Inform.Kharkov.ua Kharkov_chto_gde_kogda



событие

Salzburg Forever С

10

реди календарных событий минувшего года, отодвинутых карантином в год нынешний — 100-летие Зальцбургского фестиваля. Старейший и наиболее престижный музыкально-театральный фестиваль Европы впервые открылся 22 августа 1920 г. мистерией Гуго фон Гофмансталя «Имярек», поставленной Максом Рейнхардтом на Соборной площади, воплощая идею города как подмостков. У истоков фестиваля был и крупнейший немецкий композитор того времени Рихард Штраус. Едва опомнившись от поражения в войне, распада империи, крушения монархии, австрийцы осознали, что тем немногим, чего у них точно никому не отнять является музыка. С той поры Австрия культивирует это незыблемое преимущество.

В истории Зальцбурга, еще с VIII века славного своим архиепископским двором, все же имеется единственный судьбоносный эпизод — здесь, 27 января 1756 г., появился на свет Моцарт. Несмотря на то, что большая часть жизни гения протекала в австрийской столице, где, написав Реквием, он безвременно закончил свои дни, именно Зальцбург стал местом паломничества сначала австрийских музыкантов, а затем и любителей музыки со всего мира. Пути, ведущие к Зальцбургу, возникли задолго до фестиваля, но только оперный смотр превратил город в подлинную музыкальную Мекку. Постепенно, не в последнюю очередь благодаря дирижеру Герберту фон Караяну, немецкий репертуар фестиваля дополнила общемировая оперная классика.

Последние десятилетия способствовали трансформации ежегодного события из сугубо музыкального в театральное. Роль режиссерской интерпретации в опере стала ключевой. Из года в год фестиваль дарил премьеры крупнейших оперных спектаклей, во многом определивших судьбу жанра в последующее время, выдвигая мощную плеяду вокалистов-актеров (Асмик Григорян, Йонас Кауфман, Марианна Кребасса и др.). Так, образцовым стал режиссерский опыт Вилли Деккера с «Травиатой» (2005), сотканный из емких метафор (огромный циферблат, красное платье, хор-толпа) образ неумолимого угасания Виолетты.


Среди знаковых работ последних лет как традиционная костюмная постановка «Дон Карлоса» (2013), осуществленная Петером Штайном, так и примеры крайней актуализации классики: «Богема» (2012), где по задумке Дамиано Микелетто, живущие в сквоте анархисты противостоят обществу потребления; «Аида» (2017), поставленная американской художницей иранского происхождения Ширин Нешат о женской судьбе в условиях тотальной мужской гегемонии; опера-буфф Россини «Итальянка в Алжире» (2018), ставшая в версии режиссерского дуэта Моше Лейзера и Патриса Курье сатирой на конфликты гендеров и рас. Дорога австрийцам единственная опера Бетховена «Фиделио». Повествование об освобождении от тирании выдержало в Зальцбурге 27 постановок, последнюю — Клауса Гута (2015). Притягателен и образ маленького человека на фоне войны — «Воццек» Альбана Берга в постановке видеохудожника из ЮАР Уильяма Кентриджа (2017).

В фокусе Зальцбургского фестиваля, прежде всего, находятся оперы Моцарта и Рихарда Штрауса. Оглушительный фурор имела версия штраусовской «Саломеи», предложенная Ромео Кастеллуччи (2018): чувственный декаданс безумной любви, побеждающей смерть. Поставленная в 2019 г. Кшиштофом Варликовским «Электра» того же композитора, об одержимости жаждой мести матери за убийство отца, повторила успех «Саломеи». Самая популярная опера за всю историю фестиваля — «Свадьба Фигаро» Моцарта, выдержала в Зальцбурге 55 постановок. В 2006 году, к 250-летию композитора, режиссер Клаус Гут предложил неожиданное драматическое решение в духе пьес Ибсена и фильмов Бергмана. Режиссер Лидия Штайер увидела зингшпиль «Волшебная флейта» (2018) как сказку, рассказанную дедом трем внукам на ночь, чтобы те, подобно героям Гофмана, преодолели во сне путь от романтической комедии через фарс к философско-трагедийной притче.

В 2020 в силу карантинных ограничений режиссер Кристоф Лой выбрал самую камерную из опер Моцарта — «Так поступают все». В ней впервые в истории фестиваля за дирижерский пульт встала женщина, Йоана Мальвиц. В центре нынешнего юбилейного фестиваля очутилось максимально далекое от канона прочтение моцартовского «Дон Жуана» — плод сотворчества триумфаторов европейской оперной сцены последних лет Ромео Кастеллуччи и Теодора Курентзиса. Именно «Дон Жуан» стал первой оперой, поставленной на Зальцбургском фестивале в 1922 году. Таким образом, наряду с Байройтом, Глайндборном и Экс-анПровансом, фестиваль в Зальцбурге находится в авангарде музыкально-театральной жизни. Сегодня он определяет судьбу того, каким будет лицо самого масштабного из сценических искусств. Парадоксальные, часто вызывающие спектакли являются отражением времени, отстранение от реалий которого не могут себе позволить столь влиятельные музыкально-театральные форумы. Викентий Пухарев


презентация

No Табу. Оновлення Під такою назвою 4–24 вересня відбудеться кураторський проєкт за участі 23 лавреатів фестивалю сучасного мистецтва різних років його проведення Муніципальною галереєю. Акцію присвячено 10 річчю з дня заснування фестивалю. Родзинка проєкту-експозиції полягає у тому, що, окрім лавреатів фестивалю, участь у ньому беруть відомі українські та німецькі перформери (за підтримки інституту ім. Ґете та Будинку Нюрнберга). Сама дія буде відбуватися одночасно на трьох локаціях: основна зала Муніципальної галереї, Арт-підвал та Vovatanya gallery

12

З першого року свого існування фестиваль був орієнтований на відкриття нових імен і творчих принципів сучасного мистецтва, відзначався плюралізмом думок і творчих підходів мистецького висловлювання. Точилися яскраві мистецтвознавчі дискусії, відшліфовувалися новітні кураторські підходи. Цікаво й те, що багато відкритих фестивалем імен сьогодні складає «золоте сузір’я» «нової харківської мистецької школи» і вдало репрезентує Харків як потужного гравця на мистецькій мапі по усьому зарубіжжі. Важливо засвідчити, що художня активність творчої молоді завжди споріднена з майстерною роботою їх старших колег, які входили й входять до складу поважного журі та своєю присутністю оприявнюють високий стандарт творчих одкровень: П. Маков, О. Рідний, Б. Михайлов, С. Братков, С. Волязловський, – імена, що гідні поціновування на самому вищому рівні!

Виставка «No Табу. Оновлення» експонує здобутки фестивалю та накреслює шляхи подальшого мистецького поступу тих, хто, завдячуючи проєкту, набув не просто певної художньої «видимості», але й ствердив свою присутність у ключових подіях сучасного мистецтва. Важливим є й те, що представлені артоб’єкти є демонстрацією шляхів, якими творчо пройшли харківські художники, що вже брали участь у фестивалі, і наочною доказовою базою впливовості фестивалю у його виставковому реальному та віртуальному вимірах. Перформансова дія, що супроводжувати експозицію, є свідченням потужного акціонізму і комунікативної сили, яких набув за роки свого існування цей проєкт як унікальна артплатформа для творчої молоді нашого міста. Самою назвою виставка підкреслює намагання сучасного мистецтва здолати соціальні та усталені естетичні кордони, пройти стежками нескінченних творчих трансформацій і оновитися, позбутися стереотипів та не потрапити у пастку банальності. Одним словом, все відбувається так, як зазначено у теоретичному супроводі проєкту його авторами: «Шлях митців — то є невпинна боротьба із зовнішніми та внутрішніми заборонами. Табу мають потужну силу та хтиву здатність забирати разом із собою бачення та сенси. Тому після бою митцям найчастіше доводиться зупинитися, щоб відновити власну сутність. Цикл з руйнації та оновлення підтримує здатність мандрувати світом Мистецтва та відображати його чарівну та мінливу реальність. Глядач — це провідник, що замість мапи використовує власне бачення. Відвертий діалог глядача з митцем полегшує та прискорює шлях до світу». Олег Коваль


эссе

Поколению Z

ДЕЛЬТА, ГАММА, ДЗЕТА П

о-моему, ясно, что мы переживаем постапокалипсис. Ну, он же и не должен быть таким, как в фильмах: зомби, мутанты, руины цивилизации. Вы обратили внимание, как много кино появилось об этом в последнее время — целая отрасль, даже не жанр. В культуре миллениалов зомби занимают то же место — прямо не знаю, с чем сравнить в XX веке, может, с войнушками, пластмассовыми солдатиками, «ковбойцамииндейцами». Но Z-культура, конечно, шире, она впитала некрострашилки городского фольклора и вечный эпос странствий по незнакомым, опасным, сказочным территориям, идущий от Гомеровой «Одиссеи» и перезапущенный через две эпохи «Гулливером». Отправной точкой любого сюжета о зомби является эпидемия неизвестной болезни, охватывающей весь мир, — то же самое, что мы пережили, вернее, переживаем. Понятно, не в первый раз — чума, холера, чёрная оспа, опустошавшие в Средневековье Европу, «испанка» сто лет назад, с которой так любят сравнивать коронавирус, дают основание думать: и это переживём. Безусловно, но разница всё-таки есть. Мор для Средневековья не был связан с понятием апокалипсиса: конец света в религиозном христианском сознании отодвигался на второе пришествие Христа, а эпидемии воспринимались, как регулярное необходимое наказание — «бич Господень». В дерелигизированном мировосприятии XX века апокалипсис — штука близкая и спонтанная, возникающая без предупреждений и нипочему. Им была каждая из мировых войн (слово «мировая» того же размаха, что и «пандемия»), а затем Холодная, с ожиданием ядерной катастрофы, миллениалы не знают, но мы помним из уроков ГО, в какую сторону ложиться после взрыва атомной бомбы — ногами вперёд («и ползти на кладбище», — добавлялось в анекдотах),

помним о специальных бункерах для правительства и повсеместных бомбоубежищах. Можно сказать, что XX век настолько приучил человечество к предапокалипсису, и мрачные перспективы так прочно вошли в повседневные представления о мире (как дьявол — в средневековой эпохе, согласно Ле Гоффу), что когда Холодная война закончилась крахом СССР и всеобщим разоружением, человечество без них уже не могло. Вы же помните, расскажите поколению Z о непосредственно предшествовавшем его рождению страхе озоновой дыры (где она, кстати, сейчас, куда делась? Испарилась? Заросла?), и ужасе-2000, в котором оно было зачато, растянувшемся после того, как сбоя компьютеров не произошло, аж до 2012-го — конца света по календарю майя с промежуточными предсказаниями помельче. Всё забылось. И вот — снова-здорово — COVID-19. Я не говорю, что если б не культура Z, мировые войны и страх смены тысячелетий, его бы, её, пандемии, не было, я не коронаскептик и сам переболел, знаю, что это такое, что не обычный грипп. Мне интересно, какой бы была пандемия ковида без всего этого — в своём чистом виде, — без наших сбывшихся ожиданий конца света. Более или менее. И ещё интересно — какими мы все из неё, постапокалиптичные, выйдем. Наконец-то очистившимися от страхов XX века и начавшими жить с нового листа или опять найдём им применение в чём-то новом — ужасе бабочек, картофельной шелухи, улыбки, слов «гарпунзункл», «рапанамаха», битых бутылок, лошадиного корма, цифры «8», турецких курортов, подёргивания шеи, отравленных ласточек (я забыл о свином и птичьем гриппе!) и бумажных страниц. Андрей Краснящих


премьера

ВАСИЛЬ ВИШИВАНИЙ. КОРОЛЬ УКРАЇНИ В Національному академічному театрі опери та балету імені М.В. Лисенка/СХІД ОПЕРА тривають репетиції нової постановки — опери Алли Загайкевич на лібрето Сергія Жадана «Вишиваний. Король України», прем’єра якої відбудеться 1 та 2 жовтня

14

Складною, неоднозначною була в різні часи, а особливо у ХХ столітті, історія України. В ній і досі залишається чимало нерозгаданих таємниць, втрачених імен, деякі з яких вимагають повернення із забуття. Одне з них — Василь Вишиваний. Він є для нас важливою символічною постаттю. Адже свій вибір — бути українцем — зробив абсолютно свідомо. Відстоюючи інтереси України, торуючи впродовж багатьох років шлях до її незалежності, життям заплатив за власні переконання. Як не парадоксально, але Василь Вишиваний, некоронований король України, належав до найдавнішої в Європі династії Габсбургів. А за однією з родинних ліній, як вважають, був нащадком київських князів. Вільгельм Франц Габсбург-Лотаринзький, ерцгерцог Австро-Угорщини, з 12 років жив на Західній Галичині. Підлітком вивчив українську мову, захопився українською культурою, читав Т. Шевченка, І. Франка, В. Стефаника, М. Грушевського. За мрії покращити життя українців на Галичині рідні жартома називали його «Червоним принцом». Не дивно, що під час Першої світової війни, коли вирішувалися долі багатьох країн, і Україна отримала шанс на незалежність, 18-річний Вільгельм Габсбург почав втілювати мрії у реальність. Спочатку він очолює сотню одного з полків, де служили тільки українці, згодом стає полковником Легіону українських січових стрільців і бере псевдонім Василь Вишиваний. Відтоді він постійно має відношення до української політики, стає одним з визначних діячів ЗУНР та УНР. Про принциповість Вишиваного у національному питанні свідчать деякі красномовні факти. Він не дав перекинути українців на італійський фронт, залишивши

їх боротися за свою землю, а коли С. Петлюра підписав угоду про польську допомогу УНР, умовою якої було передання Польщі Галичини, Вишиваний на знак протесту пішов у відставку і виїхав до Відня. Там він продовжував підтримувати зв’язки з українською еміграцією, видавав місячник «Соборна Україна». І саме там 1921 року виходить збірка його поезій «Минають дні» з епіграфом: «Присвячую борцям, що впали за волю України!». Під час Другої світової війни Василь Вишиваний, як і усі Габсбурги, рішуче відмовився від співпраці з нацистами. За деякими свідченнями, брав участь у русі Опору. Але це не врятувало його від арешту у повоєнному Відні, у радянському секторі окупації. 18 серпня 1848 року він помер у Лук’янівській в’язниці Києва від туберкульозу. І лише 1989 року був реабілітований. Культурно-мистецький проєкт «Вишиваний. Король України» створено з ініціативи і на замовлення Почесного консула Австрії в Харкові Всеволода Кожемяка. Опера, прем’єра якої відбудеться в СХІД ОПЕРА, не є твором біографічним. Вона покликана примусити глядача замислитися над питанням доленосного вибору національної ідентичності та через засоби сучасного мультимедійного мистецтва доторкнутися до особистої драми, спогадів і почуттів людини, для якої боротьба за незалежність України стала сенсом життя. Варто згадати лише імена творців цієї опери — автора лібрето з кінематографічним сюжетом Сергія Жадана та композиторки Алли Загайкевич, яка написала приголомшливий твір, де звучання симфонічного оркестру та живих голосів відтіняється електроакустичною музикою, — щоб зрозуміти: на нас чекає щось абсолютно незвичне. А якщо помножити це на неординарні рішення режисера-постановника Ростислава Держипільського і творчий потенціал СХІД ОПЕРА… Як зазначив керівник проєкту, перший заступник директора ХНАТОБ, заслужений діяч мистецтв України Ігор Тулузов: «Ми розраховуємо тільки на тріумф!». Майя Ординцева


Подовжуйте свос лiто з агенцiсю

«ÝËÜÒÓл! Оксамитовий сезон вIдкрито

ЗАПИТУЙТЕ

СЕЗОННI ЗНИЖКИ!

Найкращий час для вiдпочинку та подорожей! Àãåíöiÿ «ÝËÜÒÓл вул. Чернишевська, 85 (057) 714-23-34


анонсы

Борис Гребенщиков та гурт «Акваріум» 16 вересня, 19.00 ККЗ «Україна»

Ніч в Опері 2 вересня, 19.00 філармонія (Велика зала)

Філософія, що пройшла через покоління. Лірика, проросла крізь каміння і терни. Думка, яка прагне сягнути далеко за межі повсякденної суєти. Все це він — легендарний Борис Гребенщиков! Нова програма БГ і групи «Акваріум» називається «Двері Трави» — на честь його однойменної пісні, яка у 2017 році вийшла в абсолютно новому аранжуванні. Сам Борис Борисович не раз зізнавався, що саме цю пісню, написану дуже давно, йому не вдавалося виконати правильно і точно. І лише коли «Акваріуму» виповнилося 45, а сам БГ наблизився до 65-ти, знайшлося справжнє звучання.

Ця дата не випадкова. Саме в ці дні світ відзначатиме 70-річчя Фредді Мерк'юрі — славетного вокаліста та фронтмена гурту Queen. І голос Фредді Мерк'юрі зазвучить голосом віолончелі в руках Олександра Пірієва — одного з найвідоміших віолончелістів нашої країни. Разом з ним на одній з кращих сцен України — історичній Великій залі філармонії, де звучав голос Федора Шаляпіна — лунатимуть блискучі голоси провідних оперних співаків: Тетяна Ганіна (сопрано), Алла Позняк (меццо), Микола Шуляк (тенор), Дмитро Агеєв (бас). Почути їх на одній сцені — велика рідкість та насолода.

ROCKORGANSHOW 24 вересня, 18.30 філармонія (Органна зала)

Містична червона скрипка Страдіварі 10 вересня, 17.00 ПС НЮУ ім. Ярослава Мудрого

16

Подія перенесена з 21 травня, 17.00 на 10 вересня, 17.00. «Червона скрипка» — Оскароносний інструмент, який зробив справжній фурор у Харкові у 2019 році, повертається! Елізабет Піткерн — власниця «Червоного Мендельсона» та всесвітньо відома скрипалька. Вона гастролює по світу та щедро дарує людям унікальне звучання свого оповитого містикою інструменту. Акомпанує їй МАСО «СЛОБОЖАНСЬКИЙ». Під орудою диригента Юрія ЯКОВЕНКА оркестр створить чарівний місток між глядачами та загадковим світом одного з найбільших шедеврів Антоніо Страдіварі. У концертній програмі прозвучать визнані шедеври світової класики.

Ви чули, як звучать джазові стандарти та хіти рокмузики на органі? Ні?! Тоді у вас є прекрасна нагода почути все це в концертах циклу [Rock. Organ. Ua]. Найпопулярніші твори Scorpions, Rag'n'Bone Man, Deep Purple, QUEEN, Led Zeppelin, Barbra Streisand, Andrew Lloyd Webber, George Gershwin, Sting, Nightwish, Lady Gaga, Bradley Cooper звучатимуть в аранжуванні для органа. До головного інструментагероя долучаться кращі музиканти щоб подарувати незабутнє шоу! За пультом органа — Олена Удрас. Вокал — Микита Волков, Ольга та Ганна Вишневські.




Kyiv Modern Ballet 22 вересня, 19.00 філармонія (Велика зала)

«25 хвилин До та Після сексу» 5 вересня, 19.00 театр ім. Т. Шевченка Візитна картка театру «Чорний Квадрат», історії про найголовніше, про СЕКС! Що люди роблять за кілька хвилин До та Після? Частіше... розмовляють. І скільки людей, стільки історій... Абсолютно ульотна комедія ДЛЯ ДОРОСЛИХ. Мінімум вульгарності, нуль порнографії. Фонтан позитиву і самогубної іронії! Унікальний акторський склад. Можлива присутність різної лексики, тому з дітьми в театр приходьте в інші дні. Дивитися УСІМ обов’язково!

Подія перенесена з 20 квітня, 19.00 на 22 вересня, 19.00. Kyiv Modern Ballet зі спектаклями «Дев'ять побачень» та IN PIVO VERITAS. «Герої вистави «Дев'ять побачень» — звичайна пара, яка намагається розпочати свої взаємостосунки. Перші кроки назустріч один одному — зворушливі, інколи безглузді, інколи трагічні. Міні енциклопедія перших побачень без непотрібного моралізування і дидактизму. Просто дві людські самотності, намагаються бути разом і просто музика Шопена», — розповідає про постановку Раду Поклітару, головний балетмейстер Академічного театру «Київ Модерн-балет». IN PIVO VERETAS. Комедійна вистава з хлопцями у кілтах і дівками, що витриваліші за хлопців, коли йдеться про пиття ірландського елю. Та це ще не все! Виявляється, серед артистів «Київ Модерн-балету» є унікуми, здатні двома половинами тіла танцювати по-різному. Однією — модерну хореографію на міцній основі народної. Другою — класику, і навіть на пуантах!

«З тими, кого люблю» 28 вересня, 14.30, 18.00 театр ім. Т. Шевченка

«І тільки смерть розлучить нас» 20 вересня, 19.00 Театрально-концертний центр Подія перенесена з 6 квітня, 19.00 на 20 вересня, 19.00. У головних ролях: Костянтин Костишин, Катерина Кістень, Остап Ступка. Це не просто комедія! Це тонкий гумор і блискуча гра чудових артистів, непередбачуваний сюжет і нестримний сміх глядачів. Це спектакль, який неможливо пропустити. Єва — фатальна жінка в повному розумінні цього слова. Розумна, чарівна, пристрасна і заповзятлива. Про таку жінку таємно мріє кожен чоловік. І Бруно пощастило. Він знайомиться з Євою. Але наш герой ще не підозрює, що його чекає...

Зустрічі з нею традиційно стають подією, тому що за Адою Роговцевою стоїть епоха поетичності в кіно і в театрі. Вона все одно прекрасна, як в драматичних, так і в комедійних постановках. Творчі вечори з улюбленою актрисою насичені тонким гумором, потаємними історіями, дружбою і вірою, вони потрапляють прямо в серце. До вашої уваги уривки з вистав та фільмів, поезія, монологи, живе спілкування. У зустрічі беруть участь: Ахтем Сейтаблаєв та Катерина Степанкова.


кино с Андреем Ченко

ВТОРОЙ ШАНС НА ЛЮБОВЬ Д

ля своего жанра эта комедия очень нетипична. Если пересказывать её сухим языком фабулы, упрёмся в клише: вдовица из американской глубинки и вдовец из шотландской, потомок обедневшего аристократического рода, сделавший из родового замка отель, куда и приезжает американка с прахом мужа в коробке из-под шоколада. Два мира, два одиночества, два уже ни на что особо не надеющихся человека, пытающихся хоть что-то изменить в своей жизни, чтобы избавиться от скорби. Всё ожидаемо и предсказуемо — непонимание между представителями разных культур, подтрунивание друг над другом и неизбежная любовь между ними, которая не вспыхнет сразу, но разгорится. Но дело всё в том, что по фабуле-схеме фильм посмотреть не удастся, он нюансирован и в каждой детали преодолевает штампы и обманывает ожидания, можно сказать — играет с нашими стереотипами восприятия. Прежде всего — благодаря шотландскому чувству юмора героя, как будто и не особо шутящего, с лёгкой полуулыбкой на лице, часто не очень весёлой. Юмор этот парадоксален и абсурдизирован представлениями американцев о Шотландии, а вместе с тем исподволь — шотландцев о самих себе. Но и визави героя отнюдь не та наивная, но нахрапистая

18

простушка, какой принято изображать американок, попавших в Старый Свет: она искренна, открыта, но не глупа — и быстро подхватывает стиль общения героя, но по-своему. Это не пикировки, а скорее танец как род диалога: сам фильм бесконфликтен и резких движений в развёртывании событий не делает: плавное течение по руслу. Да, появляется соперница, на которой, отчаявшись в своём одиночестве, герой намеревался жениться, — но так же быстро и сходит со сцены, причём никаких столкновений с героиней у неё не происходит, герой сам принимает решение. Да, героиня вот-вот оставит отель и продолжит путешествие по Европе, но не столько случай, сколько заданные кинопроизведением правила для его образа мира вернут её герою. Вероятно, такой необычный нарратив — оттого, что режиссер фильма вообще-то писательница: Адриана Триджиани — не раз награждённая американскими литературными наградами романистка и драматургесса. Но данный фильм она сняла не по своему произведению: сценарий написан сыгравшей роль главной героини Кэти Ли Гиффорд. Которая, хоть и актриса, но в первую очередь известная телеведущая и певица. Петь она в фильме тоже будет.

THEN CAME YOU 2020, США романтическая комедия IMDB: 6,2 РЕЖИССЁР: АДРИАНА ТРИДЖИАНИ В РОЛЯХ: КЭТИ ЛИ ГИФФОРД, КРЭЙГ ФЕРГЮСОН, ФОРД КИРНАН, ЭЛИЗАБЕТ ХЁРЛИ, ФИЛЛИДА ЛО


Снега больше не будет Е

го ждут в каждом доме: «Здравствуй, Женя! Наконец-то ты пришёл!», — он как никто умеет делать расслабляющий, восстанавливающий силы массаж, а если такового оказывается недостаточно — пользуясь гипнозом, ввергает пациента в дремучий тёмный лес (это не метафора) его подсознания, чтобы тот ощутил корни своих проблем и вернулся в явь просветлённым и освобождённым. Лес, деревья — центральный смыслообразующий символ фильма, и он куда больше, чем только коллективное бессознательное, связывающее человека, его природную часть — душу — со всем миром, как в лесу все деревья соединены корнями. Смертельно больной пациент под действием амфетаминов сажает у дома ёлку и сам обмазывается компостом. Другая пациентка, глядя в окно, как вырубают огромные красавицы-ели на соседнем, предназначенном под

застройку участке, говорит Жене: «Ты хоть понимаешь, что означает обезлесивание планеты?» На фотографии умершей от лучевой болезни матери: Женя родом из Припяти и родился через семь лет после Чернобыльской катастрофы, отсюда и его дар, сверхспособности, — она смотрит на умирающие, отравленные радиацией деревья своего мёртвого городка. Сыгравший роль Жени Алек Утгофф родился в Киеве за месяц до Чернобыльской катастрофы и жил там до девяти лет, после чего уехал учиться в Англию, где и остался. Он должен был сниматься в сериале «Чернобыль», но вынужден был отказаться, поскольку уже дал согласие на съёмки в другом: третьем сезоне «Очень странных дел» — зато благодаря этому сериалу был замечен режиссёром Малгожатой Шумовской, подыскивавшей актёра на главную роль в новом фильме.

2 сентября на экраны наших кинотеатров выходит польский фильм об украинском заробитчанине-экстрасенсе, покорившем тела и души жителей польского коттеджного посёлка


кино

В этом году, к 30-летию Независимости, Одесский кинофестиваль отказался от международной конкурсной программы и полностью сосредоточился на украинском кино

Г

СТОПЗЕМЛЯ

ран-при «Золотой Дюк» — у дебютной картины молодой киевской режиссёрки Екатерины Горностай «Стоп-Земля», получившей также приз как лучший украинский полнометражный фильм, а команда снявшихся в нём непрофессиональных актёровподростков выиграла награду за лучшую актёрскую работу. На Одесском, несмотря на возраст, Горностай — старожилка. И любимица. Её короткометражка «Поодаль» в 2015-м получила приз за лучшую актёрскую работу, а через два года ещё одна — «Сирень» — была удостоена спецдиплома жюри и приза ФИПРЕССИ. И в том же году питчинг Одесского выиграла заявка на «Стоп-Землю». Однако премьера этого фильма состоялась не на Одесском, а ещё в марте на Берлинале, где он более чем результативно поучаствовал в секции «Поколение 14 плюс», взяв «Хрустального медведя» как лучший художественный фильм для подростков о подростках. Герои «Стоп-Земли» — киевские одиннадцатиклассники, не бунтари, не хиппи, не наркоманы, а поколение тик-тока и инстаграма. Углублённые в те же переживания, что и их сверстники всех веков, только прячущиеся в гаджетах. Задачей Горностай было разговорить это поколение и дать ему голос — что она и сделала, проведя более двухсот интервью с тинейджерами и выяснив, что они хотят сказать, а главное — о чём молчат. Горностай — выпускница мастерской «Режиссура документального кино и документального театра» Марины Разбежкиной и Михаила Угарова, создателя и худрука «Театра.doc», — где училась после Могилянки. В недавнем, посвящённом участию «Стоп-Земли» на Берлинале, интервью Горностай рассказала о том,

20

чему её научила киномастерская: «Марина Александровна всегда говорит, что они не учат снимать, а стремятся изменить оптику взгляда. Вот, например, “зона змеи” — термин Разбежкиной. Знакомый серпентолог показал ей, что есть определённый радиус безопасности вокруг змеи. Если ты его пересекаешь — она нападает. В кино это зона, попав в которую документалист может увидеть очень личные и важные вещи из жизни героя. То есть настоящее кино там, где ядро человека, где разговор о самом сокровенном. Угаров говорил, что самое важное то, что герой хочет скрыть от всех и одновременно не может больше прятать, так как болью нужно делиться». О том, что Горностай удалось проникнуть в «зону змеи» современного поколения одиннадцатиклассников, свидетельствуют и победы на фестивалях, и хвалебные рецензии, превозносящие «Стоп-Землю» как беспрецедентный по искренности в раскрытии взятой темы. А с учётом, что она раскрывается ещё и в русле мотива любви, то, пожалуй, полнометражный дебют Горностай можно сопоставить с непревзойдённой, на века «Вам и не снилось…» (1981) Ильи Фрэза. И наконец, в плане раскрытия глубинных смыслов обращает на себя внимание символика названия, тем более что трейлер и начинается, и заканчивается этой игрой: главная героиня Маша, закрыв глаза, ловит на детской площадке разбежавшихся-попрятавшихся одноклассников. «Стоп-Земля!» кричит она, и это значит, что все не успевшие залезть на турникеты должны замереть как есть на пять секунд. И у водящего есть возможность их схватить. Эти пять секунд, эта «стоп-земля» — горностаевский аналог «зоны змеи». Иначе говоря, «момент истины».


Я МЩУ, ОСТАЛЬНЫЕ ПЛАТЯТ НАЛИЧНЫМИ Индонезийский фильм, выигравший «Золотого леопарда» в Локарно В названии кинокартины — переделанная американская поговорка, дополняющая написанное на долларах In God We Trust — «В бога мы верим» — фразой «Остальные платят наличными» и означающая: верить никому нельзя. Жанр фильма такой же пародийный — прохаживающийся как по мелодраме, так и по боевикам с восточными единоборствами. Главный герой Аджо Кавир — выбивающий долги отморозок, дешёвый наёмный головорез конца восьмидесятых. Безбашенным его сделало полное отсутствие страха, он не боится даже смерти. А страха он лишён, поскольку импотент. Таким он стал после инцидента в ранней юности, когда вынужден был смотреть на изнасилование женщины двумя полицейскими и даже принять в нём участие. Об импотенции Аджо знают все, и его жестокость — результат того, что ему приходится раз за разом всем и себе доказывать, что он «настоящий мужчина», во всем кроме секса. Достойного противника Аджо встречает в лице Итеунг — телохранительницы одного из должников, и здесь в картину входит мелодраматическая линия, смешиваясь с боевиковой и насыщаясь чёрным юмором и элементами абсурда (так Аджо дарит возлюбленной недавно отрезанное ухо). Милые дерутся — только тешатся: в фильме это далеко не метафора. Для Итеунг, живущей так же, как Аджо, и получающей удовольствие от избиения людей, неважно, импотент Аджо или нет, она хочет выйти за него замуж: их связывает больше, чем секс.

Проблемы начинаются с появлением соперника — Буди Баика, тоже головореза и тоже влюблённого в Итеунг. А настоящие проблемы — когда Итеунг признаётся, что беременна. Вот тогда и без того безбашенному Аджо окончательно срывает крышу, и фильм завершается тем, что заключено в его названии. Однако в художественном и смысловом отношении гран-призёр Локарнского кинофестиваля куда шире, чем игра жанрами, недаром время действия в фильме — восьмидесятые: в Индонезии — диктатура Сухарто, продержавшаяся тридцать два года и культивировавшая, как любая авторитарщина, понятия силы, мужественности, мачизма в качестве опорных для понятия «власть». А культура той эпохи прививала преклонение перед этими понятиями. Эдвин — режиссёр «Я мщу, остальные платят наличными» — флагман нового индонезийского кинематографа, вынужденного расчищать авгиевы конюшни культурных представлений национального зрителя, сложившихся под влиянием зубодробительных костоломных боевиков, и развенчивающего их то прямой пародией, то глубоко скрытой иронией. Вот и в образе Итеунг, по признанию Эдвина, заложена аллюзия на звезду боевиков с восточными единоборствами из восьмидесятых-девяностых Синтию Ротрок, снимавшуюся не только в голливудском и гонконгском экшене, один из самых знаковых её фильмов как раз индонезийская «Леди дракон». Но современный зритель не обязан эту аллюзию угадывать, как не угадывает её в тарантиновском «Убить Билла», — от этого фильм не теряет своей актуальности и художественной ценности. И глубины — той самой, что по словам одного американского кинокритика, выводит «Я мщу…» далеко за пределы пародии, и на которую предшественник Эдвина Тарантино потратил половину жизни.


кино

Разжимая кулаки Гран-при конкурса авторского кино «Особый взгляд» Каннского фестиваля

Р

ежиссёр драмы «Разжимая кулаки» Кира Коваленко — из Кабардино-Балкарии, её называют лучшей ученицей Сокурова. В 2010-м он, отвергнув предложения московских и петербургских вузов, открыл мастерскую при кафедре кино и телевидения Кабардино-Балкарского университета в Нальчике, выпускниками которой через пять лет стали двенадцать юных режиссёров, за ними закрепилось прозвище «птенцов Сокурова». О мотивах и целях мастерской Сокурова Коваленко рассказала как-то в интервью: «Александр Николаевич считает, что только кавказские режиссёры могут рассказать миру о своей родине. Но для этого у нас должен быть “язык”, мы должны уметь “говорить” — и он счёл своим долгом научить нас этому кинематографическому языку. Во время учёбы на некоторые темы было наложено табу: религия, террор, насилие. Александр Николаевич настаивал, чтобы мы показывали взаимоотношения в семье, снимали фильмы на родном языке, чтобы с нашей помощью Кавказ перестал быть пугалом, а стал доступнее, ближе, понятнее». Многие из «птенцов» уже «орлы», громко заявившие о себе на международных фестивалях. Первым — Кантемир Балагов, получивший на том же «Особом взгляде» Канн в 2017-м приз ФИПРЕССИ за дебютный фильм «Теснота» и через два года такой же приз и «лучшую режиссуру» за «Дылду». Дебютный полнометраж Коваленко «Софичка», снятый по мотивам повести Фазиля Искандера, аналогичных призов не завоевал, хотя и был замечен-отмечен кинопрессой. Зато нынешний, второй фильм взял сразу главный приз «Особого взгляда», и каннские кинокритики пишут, что это «один из самых красивых фильмов фестиваля» и что «Родился великий режиссёр». В работах Коваленко ощутима сокуровская школа: антикиношность, приглушённая повествовательная интонация, спокойная, без эмоционального продавливания драматургия, заключающая в себе по-настоящему трагизм бытия — вечный, но показанный через конкретику места и эпохи. Коваленко строго следует заветам мастера: «Софичка» снята на абхазском языке, «Разжимая кулаки» — на осетинском; оба фильма — о проблемах Кавказа, но не о политических и религиознонациональных, а о семейных, и в центре сюжета — образ и судьба кавказской женщины. 22

Атмосферу «Разжимая кулаки» критики характеризуют как «удушливую» и «клаустрофобно-мучительную», что заключено и в названии фильма: зажатость, скованность — прежде всего патриархальными устоями общества и семьи. То же самое было и в «Софичке», где главная героиня предана покойному мужу и его родительской семье, как она сама выражается, «как собака», но там эта идея разворачивалась синхронно с другими и не определяла общую атмосферу восприятия. В «Разжимая кулаки» и весь сюжет, и киноряд, и характер образов (главная героиня Ада постоянно в натянутом до носа воротнике спортивной куртки) работают только на неё. Поэтому данный фильм Коваленко так часто сравнивают с «Теснотой» Багалова показавшей национальную скученность Кавказа и несвободу молодой женщины в традиционалистском обществе. По жанру «Разжимая кулаки», несомненно, драма, даже не трагедия, однако без накала страстей и расчёта на зрительский шок. Малособытийным пошаговым развёртыванием сюжета Коваленко удаётся так сжать пружины внутреннего напряжения и сгустить ощущение постоянной угрозы, что фильм, пишут критики, смотрится как триллер.


Стартовал второй сезон американского сериала «Тед Лассо», первый сезон которого взял «Золотой глобус» за лучшую мужскую комедийную роль и номинирован на «Эмми» в тринадцати категориях

П

о номинациям на «Эмми» «Тед Лассо» — абсолютный лидер и опережает «Корону» и «Рассказ служанки», у которых по одиннадцать номинаций. А высокий IMDb первого сезона: 8,7 — подтверждён и упрочен отзывами критиков, которым уже показали половину из двенадцати серий второго сезона, и которые буквально пришли в восторг, единодушно заявив: второй сезон ещё лучше первого (что случается исключительно редко). При этом ожидания перед первым сезоном были чуть ли не нулевыми — исходя из описания фабулы: тренера американской университетской футбольной команды, приведшего её к чемпионству, нанимают тренировать английскую футбольную команду из премьер-лиги, а соль в том, что американский футбол ничуть не похож на европейский (который в США называется «соккером», что для британцев звучит оскорбительно) и скорее является регби, даже мяч овальной формы. Все заранее были настроены на поток примитивных клише, базирующихся на столкновении двух культур и высвечивании тупости американцев, в лучшем случае — на эффект «индейца в Париже»: дитя природы, благородного дикаря, попавшего в лоно цивилизации. А образ американского тренера, воплощённый Джейсоном Судейкисом, демонстрировал с постеров и трейлеров наивно-дураковатую улыбку и не менее несуразные огромные усы — точь-в-точь как у Бората, который со своей стороны тоже всласть поиздевался над американцами. Однако Тед Лассо оказался и анти-«индейцем в Париже», и анти-Боратом, более того, можно сказать, что сериал смеётся над стереотипным восприятием американцев в Европе точно так же, как европейцы смеются над неотёсанными, с их точки зрения, невежественными и чересчур фамильярными американцами. Что есть большей притчей во языцех, чем пресловутая неизбывная американская улыбка на всё лицо — вот её «Тед Лассо» и обыгрывает, но не нагромождая контрпародии на пародии, а наоборот — обнуляя образ, и герой Судейкиса получился настолько искренним, неподдельно сердечным и трогательным, что ни хмурые ксенофобно-спесивые британцы в сериале, ни критики, посмотревшие его, не смогли сдержать восхищения и, так сказать, пали перед «опьяняющим оптимизмом» и душевностью Теда Лассо. Не то чтобы главный герой не замечает циничных насмешек британцев, да и прямых оскорблений (его называют «обсосом», что как кличка приклеивается к нему на весь сезон), но — в этом и секрет образа — не впускает их в душу, относится к этому легко, порой и смеётся над собой вместе с англичанами. Его нескончаемое добродушие и человечность, в том числе в профессиональной сфере, где нужен дающий результат безжалостно жёсткий подход, постепенно пробивают британскую чопорность и преображают всех попавших под его обаяние. Именно преображают: выписавшая Теда из Америки, чтобы насолить, приведя команду к краху, бывшему мужу, владелица футбольного клуба, которую все боятся, оказывается не монстром, а просто несчастливой в браке женщиной, способной на подлинное великодушие, а футболисты, понятно, как воспринявшие поначалу нового тренера, раскрываются как личности — каждый со своими талантами и проблемами. Да и болельщики команды, те самые, что приклеили кличку Теду Лассо и кричали «Go home», уже не представляют своего любимого футбольного клуба без него — талисмана и более: духа и сердца команды.

Тед Лассо


IT- space

Новини від KPMG ПРОВЕЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРКІВСЬКОГО IT-РИНКУ РАЗОМ ІЗ KHARKIV IT CLUSTER

У лютому 2021 року Kharkiv IT Cluster почав проведення масштабного дослідження харківського IT-ринку — Kharkiv IT Research. 9 вересня у Гольф-клубі ми проведемо закриту івент-презентацію результатів дослідження. На ній ми зберемо понад 500 керівників та власників ІТ-компаній, представників бізнесу, регіональної та національної влади, а також представників національних та міжнародних асоціацій. Місія цього дослідження — на конкретних фактах та статистичних даних показати, що Харків — IT-лідер серед регіонів України та провідна IT-локація Східної Європи. Цьогоріч дослідження провела компанія KPMG. Це одна із найбільших у світі мереж, що надають професійні послуги, і одна з аудиторських компаній Великої четвірки.

Експерти KPMG мають чималий досвід у реалізації подібних проєктів у всьому світі! Їхні клієнти — корпорації, державні установи, а також некомерційні організації. Зверніть увагу! Ми вже зібрали інформацію від провідних IT-компаній Харкова та ІТ-спеціалістів. І вже незабаром отримані дані допоможуть нам простежити динаміку галузі, а також ідентифікувати ключові зони росту. Наше дослідження – це набір маркерів екосистеми галузі, які дозволяють поліпшувати умови ведення технологічного бізнесу в регіоні. Долучайтесь до івенту, якщо ви — власник чи керівник IT-компанії! Реєстрація на сайті:

NEW MEMBERS WELCOME 2021: НЕТВОРКІНГ-ІВЕНТ ДЛЯ НОВИХ УЧАСНИКІВ КЛАСТЕРА 18 серпня Kharkiv IT Cluster провів довгоочікувану зустріч — New Members Welcome!

24

Це вже традиційний для Кластера нетворкінг-івент, де C-level компаній-учасників, які вже входять у Кластер, мали можливість познайомитися з компаніями, які тільки-но приєдналися. Захід проходив у Харківському Дипломатичному Клубі. Цьогоріч ми вирішили провести івент у змішаному форматі — онлайн і офлайн з урахуванням усіх карантинних рекомендацій. Тож усі компанії-учасники змогли долучитися до участі у заході. До нас приєдналися такі компанії-мембери: SevenPro, Sigma SoftWare, WebMeridian, Konica Minolta, Autodoc, G5 Entertainment, MobiDev, Go Global World, INGO. Ольга Шаповал, виконавча директорка Харківського ІТ Кластера, розповіла про стратегічні цілі організації на 2021 рік: який внесок можуть зробити компанії-мембери, як саме ми разом змінимо умови для розвитку технологічного бізнесу Харківського регіону. Керівники розповіли про напрями роботи їхніх компаній, про проєкти та очікувані результати від співпраці з Кластером: Сергій Майстренко, завідувач управління INGO, відповідає за особисте страхування: «Я вважаю, що ми можемо бути корисними в IT-екосистемі. Перш за все, в медичній сфері: ми подбаємо про здоров’я фахівців із компаній, адже це наразі дуже актуально». Ірина Годованюк, директорка з маркетингу компанії Konica Minolta в Україні: «Для нас дуже важливо за-

лишатися з Кластером на глобальному ринку в одному інформаційному полі. Ми позиціонуємо себе як IT-компанія, яка займається IT-рішеннями для крупних компаній України. Ми долучилися до Кластера, щоби бути на одній хвилі з ІТ-компаніями, що працюють в Україні, зокрема у Харкові». Світлана Зотке, HR-менеджер у компанії G5 Entertainment: «Для нас важливо підтримувати ініціативи, якими займається Кластер: удосконалення IT не лише в Харківському регіоні, а й зі штудіювання IT. Для нас дуже важливі ініціативи з навчання благодійності». Дмитро Прасолов, амбасадор країн СНД, співтовариства «Go Global World»: «Ми хочемо допомогти Кластеру та IT-ком’юніті розвиватися як в Україні, так і на міжнародному ринку. Тобто ми можемо презентувати Кластер міжнародній арені: наприклад, у країнах Північної Америки чи Євразії». Після офіційної частини з представниками нових компаній розпочався нетворкінг, де керівники компаній змогли вільно поспілкуватися й обговорити ідеї для співпраці.

У 2021 році на Харківську ІТ-спільноту чекає безліч крутих офлайн-івентів. А це можливість для нових партнерств, ефективної взаємодії та обміну досвідом! Слідкуйте за нашими новинами — зустрінемося на наступних івентах!



книги

19 сентября — 110 лет Нобелевскому лауреату (1983)

Уильяму Голдингу

26

Всё, что нужно знать о Голдинге, есть уже в первом его романе. Рассматривая «Повелителя мух» (1954) как аллегорию, критики сошлись во мнении, что пугая читателя, Голдинг всё же имеет в виду нацизм, доведший немцев до морального скотства и превративший культурный народ в племя дикарей. Но мальчики на острове — англичане. В вышедшем за пять лет до «Повелителя» романе «1984», где тоже вроде о чужом — о советском тоталитаризме, место действия — Англия: ангсоц, английский социализм. Как и Оруэлл, Голдинг не верит, что выкованный в кодексе джентльмена британский характер выдержит испытание варварством, и боится, что после России, Италии, Германии очередь за Англией. Поэтому и говорит об Англии — тем самым как бы заклинает, отводит беду. Остров Повелителя мух необитаем: ни туземцев, ни пиратов, ни людоедов — ни одного врага, рай, — но как же человеку, даже маленькому, «невинному», без врага? — и вскоре мальчики находят врагов внутри своего коллектива, племени, стаи. Враг — это тот, кто несёт цивилизацию. Зачем она дикарям? Дети быстро понимают, интуитивно ощущают, что выживет сильнейший, а сила не за тем, кто придерживается правил и закона, они сковывают, ослабляют волю, — а кто делает, что захочет, прислушиваясь только к своему внутреннему голосу — инстинктам, из которых первый — инстинкт агрессии. Так на острове появляются дикари с боевой раскраской на лице — бывшие хористы под предводительством Джека, они же пираты, устраивающие набеги на «цивилизацию» и похищающие сначала горящие головешки из костра, потом хрюшины очки, при помощи которых дети добывают огонь. Не приди вовремя военный корабль, на острове появились бы и людоеды. Вместе с детьми на острове появляется Зверь (в Откровении Иоанна Богослова два дьявольских зверя в конце человеческой истории выходят один из моря, другой из земли, первый считается Антихристом, второй — лжепророк): придуманный в страхе детьми гигантский змей, который выползает по ночам, чтобы сожрать их. На собрании один из малышей рассказывает о «большущем» змее, которого он «видел» ночью. И хотя дети постарше принимаются доказывать ему, что никакого Зверя нет, что больших змеев на таких маленьких островах не бывает и это просто страшный сон, — всё, Зверь уже появился, и теперь ни одна ночь не проходит без вскриков и стонов детей, которых мучают кошмары. Страх, тем более такой сильный, первобытный, — материален, вернее, всегда найдёт себе форму для воплощения. А когда находит, то уже не только

подчиняет себе всего человека, но и требует от него поклонения и жертвоприношений. Хористы-охотники, убив животное, делятся со Зверем, чтобы задобрить, добычей — насаживают на кол свиную голову и пускаются в ритуальную пляску, где — всё как у первобытных племён — имитируются сцены охоты. Вскоре доходит и до человеческой жертвы. «Lord of the Flies» («Повелитель мух») — дословный перевод с древнееврейского имени сирийско-финикийского языческого божества Вельзевул, о котором в Евангелии от Матфея (12: 23‒24) говорится, что он «князь бесовский». Происхождение имени Вельзевула связано с тем, что изначально ему молились как защитнику от мух — одной из самых больших напастей в жарком климате Востока. Позже, с утверждением единобожия и вытеснением мелких божеств в ранг демонов, Вельзевул стал восприниматься как бог не только мух, но и того, что их привлекает, — навоза, грязи, нечистот; а спустя — не только грязи как таковой, но и духовной скверны, в том числе вероотступничества, идолопоклонства. Повелитель мух в романе — это голова убитой охотниками Джека свиньи, насаженная на кол и действительно запахом крови и разложения притягивающая к себе рои насекомых. Но это ещё и первобытный страх, живущий в душе любого, и одновременно — сколь цивилизован он ни был — древнейший зов крови к убийству, непреодолимый инстинкт хищника. Страх и ненависть: то, что древние греки называли одним словом «фобос». Голдинговские мальчики — те же мухи, слетающиеся на запах крови. Ощущение, что ты убил или можешь убить, пустить кровь живому существу, будешь причастен к убийству, магнетизирует их настолько, что они ни на йоту не задумываются, что делают, что будет дальше, а когда в конце романа, встреченные морским офицером, вдруг осознáют, что с ними произошло, — расплачутся. Но до этого пока далеко. Причащением к Вельзевулу на полном фруктов тропическом острове будет кусок жареного мяса, который Джек с охотниками предложат каждому, кто согласится покинуть цивилизованную стоянку и перейти в их дикое — как они сами себя называют — «племя», на другую часть острова. Никто, даже Ральф с Хрюшей, не в силах преодолеть соблазн. Тонкая, почти невидимая грань между человеком цивилизованным и дикарём проходит, согласно Голдингу, именно здесь — по первой пролитой крови, неважно, чья она, человека или свиньи. Теперь никто уже не остановится. Андрей Краснящих


Роман Коваль, Юрій Юзич Микола Міхновський Спогади, свідчення, документи К.: Видавництво Марка Мельника, 2021 Герой цієї книжки — знакова постать для історії, ідеолог державної самостійності України, творець українського війська та української преси, автор першої у ХХ ст. Конституції України. Микола Міхновський — харківський адвокат, а також присяжний повірений, гласний Харківської Міської Думи — здобув великий авторитет серед української громади міста, видавав першу на Наддніпрянщині українську газету «Слобожанщина» і журнал «Сніп», заснував першу самостійницьку партію Р.У.П., написавши і виголосивши у Харкові й Полтаві маніфест «Самостійна Україна» (1900). У збірці публікуються тексти Міхновського, спогади про цього видатного діяча, два рідкісних інтерв’ю 1912 і 1918 років. «Коли ви не читатимете своїх газет, хто ж їх читатиме? — зауважував Міхновський зокрема у справі видання своєї газети «Слобожащина». — Не німці і не росіяни, бо в них є свої газети».

Джеррі Гопкінс, Денні Шуґерман Звідси ніхто не вийде живим Х.: Фабула, 2021

Галина Крук Хто завгодно, тільки не я Х.: Віват, 2021

На початку цієї книжки, написаної очевидцем подій, про легендарний гурт The Doors мовиться як про такий, що увійшов в історію музики як певна аномалія рок-пантеону. У 60-х вони не були ані фолк, ані джазовими виконавцями, не мали нічого спільного з «британським вторгненням» та й поп-музикою як такою, хоча випускали хітові сингли — вони були окремим, самостійним світом. «Дивним і таємничим світом,— як одного разу висловився лідер гурту Джим Моррісон, — світом, що може відкрити шлях до нового й дикого заходу». Справжня музична алхімія — ось що було неписаною метою гурту. Утім, щоб повністю збагнути, ким насправді був Джим Моррісон, потрібно прочинити двері до розуміння The Doors, а найголовніше, що треба пам’ятати про групу, це те, що вони були колективом, кожен учасник якого становив одну з граней цілого, неподільного діаманта.

Авторка цієї збірки оповідань — відома львівська поетка, і це її дебют у прозі. Можливо, такий, до якого йдуть все життя. Адже до того мала цілком пристойні, але доволі стандартні ліричні вірші, про які вже сьогодні пише у передмові Тарас Прохасько. «Я перечитував книжку за книжкою багато разів, а наступного ранку вже нічого, крім запаху, не пам’ятав, — згадує він. — Не вдавалося нічого привласнити. І от — нарешті. Батіг з вузлами. Та, яка все бачить, усе розуміє, усе пропускає крізь себе, розповідає прості історії, у яких гра заганяється до межі. Від яких залишаються рубці та зрощені згодом переломи. Цього вже ніколи не забудеш». Загалом це збірка історій, які відбуваються з авторкою, її ліричною героїнею, як прийнято казати, а також з персонажами з її життя та літературної класики.

Футуродеролахоманія Л.: Піраміда, 2021 Ця збірка дуже важлива для розуміння історії українського футуризму, який, кажуть, розпочався від того, як його лідер, запальний і геніальний Михайль Семенко побачив виступ Володимира Маяковського. Насправді все розпочалося раніше й не так, про що свідчать документи, зібрані у цій книжці, а також свідчення очевидців — маловідомі, рідкісні, хвалебні й критичні. Саме «дерти лаха» з видозміненої назви збірки пасує до цієї теми, адже футуризм свого часу, коли він перестав відповідати планам державного будівництва, просто списали з рахунку, а учасників його численних угруповань або репресували, або вони самі масово перейшли в прозаїки. Цінність збірки ще й в тому, що це публікації у західноукраїнській пресі міжвоєнного періоду, коли радянська влада у тих краях ще не будувала соцреалізм в літературі. Ігор Бондар-Терещенко


выставки

У ЄрміловЦентрі 3 вересня відкривається велика виставка херсонського художника Стаса Волязловського (1971-2018). «Волязловский и уся его творча жіzнь» — це масштабна ретроспективна виставка, що демонструє усі медіа, з якими встиг попрацювати художник. Куратори — Вікторія Бавикіна, Олександр Соловйов та Олена Афанасьєва

В

иставка проведе глядача різними етапами творчості Стаса Волязловського — від його керамічних робіт, у яких тільки закладався авторський стиль, через експерименти з фотографією та графікою, що втілились у дружній співпраці з дніпропетровським журналом «НАШ», крізь написання побутових та еротичних казок та есеїв, через роботу з текстильним матеріалом (який сам Волязловський називав «ганчірками») до експериментів з відео. У різні періоди сам Стас Волязловський називав своє мистецтво пеніс-артом, хер-артом, але найчастіше — шансон-артом. «Шансон-арт — це моя рефлексія на світ, у якому я існую, з його інтересами, проблемами, страхами, релігією, новими культурними викликами, з його телебаченням та програмами, наповненими дебільною рекламою, розчленухою, криміналом, порнографією, серіалами та політикою, з його жовтою пресою та його інтернетом…».

Волязловский

и уся его творча жіzнь «Його роботи буквальні, прямолінійні, трикстерські та водночас дуже близькі, та навіть народні: доступні художні матеріали, повсюдне використання побутових речей, зрозумілі теми без подекуди характерної сучасному мистецтву надмірної концептуалізації та інтелектуального пафосу. Мистецтво Волязловського часто намагаються віднести до якоїсь з уже усталених, «офіційних» категорій: мистецтва аутсайдерів, ар-брюту, примітивізму тощо. Вітчизняна мистецтвознавча традиція вимагає маркувати його практику, помістити її в певну нішу, хоча здається, що такий підхід, як і загалом необхідність суворої категоризації, вже є сумнівним і застарілим», – зазначають куратори. Стас Волязловський — учасник об’єднання «Тотем» та гоп-глем гурту «Рапани». Народився 1971 року у Херсоні, де працював протягом усього життя, свідомо не змінюючи місця проживання. Лауреат художньої премії імені Казимира Малевича, стипендіат програми міністра культури й національної спадщини республіки Польща Gaude Polonia, постійний учасник міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий». За життя мав виставки у Франції, Бельгії, Чехії, Польщі, Німеччині та інших країнах. Роботи зберігаються у приватних колекціях та музеях, зокрема у Центрі сучасного мистецтва Жоржа Помпіду (Франція) та галереї Арсенал (Польща). Проєкт реалізується за підтримки Grynyov Art Collection. Виставка триватиме до 26 вересня. 28


ВЕЛИКІ ЗЕМЛЯКИ:

да

Сковоро Григорій

Покровський храм Свято-Покровського училищного монастиря Фото С. Таранушенко 1922 рік

«Сузір'я митців. Василь Ганоцький і учні» з 3 вересня Художній музей Виставка присвячена 70-річчю від дня народження В. Л. Ганоцького — народного художника України, відомого майстра портрета, пейзажу, натюрморту. Свої роздуми про сучасність та минуле, про щасливі зустрічі з талановитими людьми автор відтворив у полотнах 2000-х. В основі творчого методу художника лежить спостереження за натурою, її реалістичне віддзеркалення. Твори митця хвилюють правдивістю і глибиною творчого пошуку.

Л. Фітільов Портрет Г.С. Сковороди 1972, п.о., 120 x 90 З колекції ХХМ

ЗАПРОШЕННЯ

П

«Доторкання до кумирів» до 15 вересня Музей ім. К. Шульженко Експозиція представлена як виставка репортажного фото і не позиціонується як художня. Моменти з життя відомих людей, фрагментів історії кіно- і шоу-бізнесу, відображені автором «на ходу», в процесі роботи над журналістськими та арт-проєктами. Ці світлини не робилися спеціально в студії, і, найчастіше, не було можливості ідеально навести фокус. Але, можливо, саме завдяки цьому вони вийшли живими, і вдало передають атмосферу і настрій моменту.

«Вера, Надежда, Любовь. Путешествия» до 30 сентября Галерея «АВЭК» На выставке представлены работы харьковской художницы Ольги Золотько. Ее произведения объединяют реальность и фантастический мир, они дарят радость и вдохновляют своей непосредственностью. «Зритель буквально погружается в сказку, где добро всегда побеждает зло. В мир, где отсутствует ненависть, и нет места пороку. Во времена, когда яблоки были самыми сладкими, море самым ласковым, а небо самым синим», — говорит директор Галереи «АВЭК» Елена Позднякова.

роєкт «Великі земляки» засновано творчим клубом «Гостинна на Дворянській» та культурно-діловим центром «Рубаненко і партнери» у 2015 році. За час існування проєкту вже відбулися виставки, присвячені родині Алчевських, Максиміліану Гельфериху, харків‘янам-засновникам медичних шкіл, універсітетському архітектору Васильєву, графському роду Капністів. Продовження яскравих історій про земляків — це амбітний історико-документально-художній проєкт «Великі земляки: Григорій Сковорода», який було урочисто презентовано до 30-річчя Незалежності України та Дня міста Харкова. Партнерами проєкту в цьому році стали — Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди, Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди, Харківський художній музей, Лебединський міський художній музей імені Б.К. Руднєва, Центральна наукова бібліотека ХНУ ім. В.Н. Каразіна, Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка, Харкiвська дитяча художня школа No1 iм. I.Ю. Рєпіна. У 2022 році все прогресивне людство відзначатиме 300-річчя великого українського філософа Григорія Сковороди і ми сподіваємося, що внесемо свою малу лепту в цю всемірну акцію пам’яті. Основна ідея проєкту 2021 року – простежити сліди Г.С. Сковороди, які він залишив на Слобожанщині. Величезна постать Григорія Сковороди перетворилась в нашій свідомості на міфічний образ, відірваний від історії сіл і містечок де він бував, від людей, в яких він знаходив притулок. Наше завдання відтворити реальну історію подорожей Григоря Сковороди, вписати їх в географію Слобідської України, зробити його ім’я близьким для нас, пересічних слобожан, а не тільки для елітарних філософських кругів. Уявити не легенду, а живу людину, через його дороги та оточення. Чи вдалося втілити в життя ці задуми, вирішувати нашим глядачам. Чекаємо на ваші відгуки. Виставка працює до 24 вересня. Вхід вільний.


ЗАПРЕЩЕНО ЗАПРЕЩАТЬ!

театр

30

«Люся», премьера театра им. А. Пушкина, лишь отчасти является спектаклем о Людмиле Марковне Гурченко, в остальном же он о Люсе. Ее история, с первых шагов овеянная легендами, с годами превратилась в миф о Люсе, активно складывавшийся самой актрисой, которая неслучайно одной из первых, не дожидаясь стороннего интереса биографов, обратилась к мемуаристке. В центре этого мифа формирование универсального дарования, в равной мере принадлежащего экрану и эстраде — третьему жанру, идущему из 30-40-х. Лучшими ролями Гурченко в кино являлись те, в которых она не играла, а оставалась сама собой — естественной, узнаваемой, поющей и танцующей. Из всех этих многочисленных шансонеток, владелиц лавок и постоялых дворов, идущих сквозь века героинь картин «Корона Российской империи», «Табачный капитан», «Соломенная шляпка», «Небесные ласточки», «Рецепт ее молодости» и т.д. вырастала фигура вызывавшей зависть актрисы, оклеветанной, знавшей и бремя запрета. Один из лозунгов студенческой весны 1968 года, взятый в название статьи, как нельзя точно характеризует если не посыл спектакля то, во всяком случае, ощущение, которое он рождает. Созданный драматургом и режиссером Александром Серединым образ Люси воплощает беспредельную творческую свободу, неуемное стремление «привлечь к себе любовь пространства, услышать будущего зов». Люся — самородок, не знавший учителей. Ее прирожденный талант открыт миру, из которого берется лишь то, что наиболее органично ее натуре. Она не имеет возраста. Жизнь Люси всецело принадлежит искусству. Нам ничего не известно о ее любви — только о дружбе, а дружить с Люсей значит преклоняться перед ней, признавать первенство, но лишь на первых порах: потом и в этом она не будет нуждаться. Роман звезды с родным городом, который ей пришлось оставить еще в юности, — сюжет более оригинальный, чем любые мелочи жизни. Взаимные счеты актрисы и Харькова, согретые негаснущим пламенем народной любви, по-прежнему актуальны и всегда новы.

Южный вокзал, откуда «отправляется» действие, похож на космический порт, связывающий звездные пути. В свое время отсюда талант Люси вышел на орбиту большого искусства. Сюда же, по задумке автора, она возвращается, признанная, но не узнанная. Жизнь, полная испытаний, беспокойным сном проносится перед нею. В нем невзгоды и лихолетья, увиденные сквозь призму детского восприятия, образны и красочны: даже случайная встреча со смертью — полна романтики. Напряжение снимают цитируемые фильмы с Гурченко, главным образом «Любовь и голуби» и «Вокзал для двоих». Почему именно эти картины выбраны для своего рода переклички с первоисточником? Ответ очевиден: именно в них актриса превратилась в формулу своего искусства. Здесь она, эксцентричная женщина со сложной судьбой, не перевоплощается, хотя и была невероятно щедро наделена способностью к лицедейству. Избыточный рассказ, состоящий из эпизодов-легенд, ситуаций-анекдотов, сцен-притч, смыкающихся кольцом вокруг героини, обрывается сценой городского праздника, сатирическим обозрением культурных запросов харьковчан, обличительный пафос которого возвращает во взаимоотношения театра и зрителя пространство для мысли: объемный подтекст важен, как и текст; не сказанное, но промысленное, куда важнее проговоренного. Наиболее загадочный персонаж — Подсолнух. Его появление вызвано тем, что Люся и есть солнце, к которому тянутся все освещенные и согретые ее талантом. Люся — звезда, оказывающаяся в центре «солнечной системы» конгениальных спутников. Яркой плеяде В. Ермоленко, А. Колесниченко, К. Колобовой, О. Кривошеевой, А. Кулиша, О. Маковейчука, Д. Никифорова, А. Плехуна, Н. Полонской и Д. Тарасюка подвластна любая роль. Люся — Мария Бораковская, самая поющая актриса нашего города, финальной песней Даниила Никифорова «Харьков уезжает, а я остаюсь», созданной специально для «Люси», дает надежду, что здешним талантам не суждено перевестись! Викентий Пухарев


Гамлетесса

XXI век минимум трижды возвращал на харьковскую сцену важнейшую трагедию Шекспира. Премьера театра «Нефть» – «Гамлет» в постановке Артема Вусика уверено дополняет ряд: Жолдак–Ладенко–Дмитриева. Андрей Жолдак своим «Гамлет. Сни» (2002, театр им. Т. Шевченко) опрокинул привычное представление не только о том, как нужно ставить классику, но и в целом предложил новые пути понимания задач театра. Игорь Ладенко в «Нашем Гамлете» (2009, Театр 19), не отступая от первоисточника, придал душевным терзаниям героя актуальное звучание. Оксана Дмитриева вернула «Гамлету» (2018, Театр кукол) его изначальный трагический посыл, а героям — подлинность характеров. Артем Вусик, преодолевая стереотипы, ищет и находит оригинальное прочтение. Его «Гамлет» — квир-шоу с элементами стендапа, бесспорно актуален, однако требует дефиниций. Так, слово «квир», обозначающее непохожесть, нестандартность, вызов, эпатаж, в нынешних условиях все чаще используется для обозначения гендерной амбивалентности. Последняя через карнавальную эстетику, бурлеск, травести, лежит в основе любой театральной практики, восточной или западной, с глубокой древности и, по меньшей мере, до XVIII столетия. «Нефть» убедительны и точны в доводах: современный театр не должен следовать тексту дословно. Обращаясь к классике, необходимо найти созвучные текущему моменту проблемы, а главное — «подчеркнуть, что (…) неактуально и даже немного дико». Сегодня, по мнению создателей спектакля, мужчины и женщины не обязаны сохранять свои гендерные роли, быть мужественными и женственными. Способы любви и самовыражения не знают границ и нестабильны. «Нефть» полагают, что, при сохранении сюжета, наличие других гендерных идентичностей не меняет сути шекспировского текста. Финальный тезис гласит: «Женщина имеет право изменить ход событий». У этой женщины есть имя — Гамлетесса, экстравагантная зрительница в исполнении Нины Батовской, смело входящая в действие, знающая место, которое она способна занять в спектакле и в жизни. Все же главное открытие спектакля А. Вусика состоит в решимости подвести черту, задуматься над тем, что происходит с Гамлетом сегодня, например, в городе, где многие стены, подворотни и ворота расписаны его тезкой-художником, сопровождающим изображения своими, а не шекспировскими, остроумными надписями?

Ведь по сей день роль принца Датского поколениями актеров мыслится вершиной, тем, ради чего, в сущности, приходят в профессию. Каждая эпоха именно с ним связывала свои самые сокровенные этические и эстетические поиски. Перечень выдающихся актеров всех времен — это и галерея созданных ими на сцене и экране образов Гамлета. Carthago delenda est: спектакль дает понять, что, ни герой, ни пьеса сегодня уже не могут являться «святыней», чтобы иметь право подступиться к которой следует долго «поститься», «причащаться», «исповедоваться». Нет, в эпоху «смещения гендеров» все куда проще, легче. Апогеем царящего «демократизма» является любимая «Нефтью» интерактивность. В какойто момент жаждущий зритель получает возможность переоблачиться, выйти на сцену и произнести с листа заветный монолог «Быть или не быть…». Неважно извлечены ли те или иные темы непосредственно из трагедии или привнесены извне: за столетия интенсивной интерпретации шекспировские пьесы стерпят многое для благородной миссии отражения времени. Тем не менее «Гамлет» не может не быть актерским спектаклем, и постановка «Нефти» не исключение. Блестящий ансамбль, как и в предыдущих работах театра, сформирован в результате кастинга. Кропотливый подбор исполнителей — фактурных личностей, вещающих от первого лица. Наперекор канону здесь нет маленьких ролей: каждый персонаж в равной мере получает свою «минуту славы». Помимо упомянутой Гамлетессы, это, конечно, отец и сын Гамлеты — трогательный ни на кого не похожий Гамлет, Саша Шай, и Антон Бальков, лишенная пафоса тень. В новый контекст знакомой истории зрителей вовлекают честолюбивый Клавдий (Дмитрий Третьяк) и взбалмошная Гертруда (Александра Касьянова), слишком похожая на нашу современницу-театралку. Предельно чисты в выражении своих чувств Офелия (Катя Любченко) и Лаэрт (Олег Каданов), обаятельны трикстеры Розенкранц (Владислава Ченцова) и Гильденстерн (Даниил Мандзюк). Атмосферу театра в театре поддерживают и красочная сценография Сергея Якименко, великолепные костюмы Саши Шая, куклы Ольги Турути, оригинальная музыка (The Andiid, Diakova, Олег Каданов, Стас Кононов), хореография Нины Хижной и Анны Чмелевой. Викентий Пухарев


музыка

Hammali & Navai 3 вересня, 23:55 ARIZONA place

HammAli & Navai — мабуть, найвідоміший у багатьох країнах ліричний хіп-хоп колектив з Азербайджану, від вибухової енергетики якого підвищується заряд адреналіну. Їх хіти «Прятки», «Девочка-война», «Пустите меня на танцпол», «А если это любовь?» і багато інших — залишили яскравий слід в історії музики і життя їх фанатів. Цим хлопцям вдається поєднувати реп-лірику з танцювальними ритмами, елементами хауса та діпа, як наслідок, ми отримуємо щирі пісні та круту атмосферу. Українські слухачі настільки люблять цей дует, що більшість їх пісень роками не виходять з усіх топ-чартів країни, а нещодавній сингл «Пташка» утримує в них топ-позиції.

ПОШЛАЯ МОЛЛИ 10 вересня, 20:00 Арт-завод «Механіка. Інша Земля»

«Пошлая Молли» — український російськомовний поппанк-гурт, заснований музикантом з міста Зміїв Кирилом Тимошенком, більш відомим під псевдонімом «Кирило Блєдний». Цих безбашених пацанів звуть першопрохідцями жанру мамбл-рок і вони їдуть до Харкова, щоб влаштувати мега вечірку з нагоди виходу свого нового альбому Paycheck. Шоу обіцяє бути насправді незабутнім. Світло, потужний звук, слем, старі знайомі хіти та пісні з нового збірника — все це заради того, щоб залишити яскравий спалах у пам’яті фанатів на все життя.

Zero People 5 вересня, 20:00 LF club

Zero People представляє The Best Tour, присвячений 10-річчю групи і презентації альбому «The Best: Очевидное». За 10 років існування музиканти Олександр Красовицький та Олександр Заранкін випустили п’ять повноформатних студійних альбомів і стали одним з найбільш зажаданих концертних колективів. Кожен виступ гурта стає одкровенням, будь то камерна акустика в клубі або концерт-спектакль на театральному майданчику. Альбоми Zero People «Красота» та «Конец равновесия» зайняли провідні рядки в чартах iTunes і Google Play, а пісня «Стена» стала головним хітом групи та знайшла народну любов.

RAM 17 вересня, 19:00 Resto club «Museum»

32

RAM, він же Брудний Рамірес, один з найбільш неоднозначних, швидких і технічних баттл-MC Росії, випустив другу частину мультиплатинового релізу TRAUMATIX. Його стиль — це теми за гранню добра і зла, світ бруду, агресії і похоті, правдиві і жорстокі історії, сцени, які можуть наснитися тільки в кошмарі. Як і раніше, RAM не просто відкритий до колаборації, а й бачить в інших артистах повноправних подільників своїх пригод — навіть на обкладинці альбому зображено канонічне злочинне угрупування. Тепер їх ще більше: на TRAUMATIX 2 знайшлося місце фитам з давніми знайомими Horus, REDO, LeanJee, MissBaas, minigunpunk і Suaalma.


Операция Пластилин 23 вересня, 19:00 Victory Concert Hall

Сергій Бабкін 22 вересня, 19:00 Арт-завод «Механіка. Інша Земля»

Опісля десяти років свого існування фрешмени з тамбовських андеграунд-сквотів зараз здатні видавати професійне божевільне шоу зі скаженою енергетикою. Майбутній сольник «Операции Пластилин» стане не просто символічним кордоном в історії колективу, але й відобразить численні досягнення та подолання групи за усі роки. Це буде музична сповідь від першої особи і до останнього акорду. Дивовижна сценографія і продумана драматургія грандіозного за своїм задумом концерту повинні стати втіленням живої хроніки команди, творчий шлях якої продовжує вершитися тут і зараз. За задумом музикантів, у глядачів цього унікального дійства буде можливість стати частиною історії, виступивши в ролі співучасників грандіозного свята.

Вечір буде сповнений душевної та чарівної атмосфери, яка супроводжує кожен концерт Сергія Бабкіна. Недарма його називають артистом-душею і романтиком сучасності. Тривалі паузи та мовчання, яке говорить більше слів, мурашки по тілу від кожної пісні та фірмова харизма артиста. У програмі прозвучать всіма улюблені пісні: «Хто далі йде», «Привіт, Бог», «Дихай повільно», «Моє кохання», «Вона знає» і багато інших. Виступи Сергія Бабкіна завжди по вінця сповнені щирістю, добротою, романтикою і глибокою мудрістю, яка покликана пробудити в людині віру в себе і в наступний чудовий день.

Ногу Свело 25 вересня, 19:00 Арт-завод «Механіка. Інша Земля»

The Hatters 23 вересня, 19:00 Клуб «Bolero»

The Hatters (Капелюшник) — російська джипсі-фолкрок група, заснована у 2015 році в Санкт-Петербурзі. Всі учасники колективу «фанатіли» від творчості Еміра Кустуріци та Горана Бреговича і фільмів у стилі Гая Річі та братів Коен, що знайшло відтворення у їхній творчості. Колектив позиціонує себе музично-театральним проєктом, а свій жанр називає «російськоциганським вуличним народним алкохардкором на душевних інструментах». Їх творчість піддавалася впливу циганської музики, у супроводі баса, акордеона та скрипки, і є об’єднанням романсу, панку, фолк-року та етнічної музики з присмаком ексцентрики.

«Ногу Свело» — культова рок-група, пісні якої відрізняються характерним цинічним гумором, самоіронією в поезії, сміливістю і різноманітністю музичного стилю. На рахунку команди п’ятнадцять студійних альбомів і більше п’ятидесяти відеокліпів, багато з яких стали дуже популярними. До найбільш відомих пісень можна віднести «Наши юные смешные голоса», «Хару Мамбуру», «Лилипутская любовь», «Идем на восток». Провівши 2019 рік під егідою святкування 25-річного ювілею Хару Мамбуру, в лютому 2020 група випустила номерний альбом «Хочу бодаться!». А в кінці березня 2021 презентувала новий альбом «Парфюм».


Like begets like

музыка

Дети звезд нередко пытаются пойти по стопам своих родителей, но вот не прожить всю жизнь в тени знаменитого имени — такое удается немногим. Ярким примером таких побед являются три альбома, увидевшие свет этим летом «It Will not Always Be Like This» Inhaler

«Mammoth WVH» Mammoth WVH

34

После смерти легендарного гитариста Эдди Ван Халена прошлой осенью его сын Вольфганг представил релиз дебютного альбома, который он готовил с 2015 года. Намерения были выпустить сборник в 2018 году и отправиться в тур, но планы были отложены из-за болезни отца. Вольфи провел 14 лет, играя на басу с Van Halen, группой, которая заложена в его ДНК, и сравнения с ней всегда будут. Но, к его огромной чести, WVH, похоже, полон решимости пилотировать свой собственный корабль. В этом лонгплее из 14 треков, Вольфганг впервые предстает как яркая личность, полная артистизма, музыкального мастерства и настойчивости, не пытаясь при этом быть своим отцом. Да, он идет по стопам Эдди, но при этом прокладывает свой собственный путь. Самостоятельно сыграв на всех инструментах и исполнив все вокальные партии, музыкант опирается на другой, более новый набор влияний, с более серьезными и эмоционально открытыми текстами. Это не слишком канонический хард-рок, а скорее нечто среднее между Foo Fighters, Queens of the Stone Age и Royal Blood. Наследие Ван Халена живет благодаря Вольфгангу и дебютный альбом Mammoth WVH полон вдохновения от его отца, но при этом сам по себе остается уникальным и впечатляющим произведением.

Inhaler тоже пытаются выйти из тени своих предков. В последние годы группа из Дублина произвела настоящий фурор на ирландской музыкальной сцене и получила международное признание. После множества синглов и выступлений на фестивалях, телевидении и радио они наконец-то выпустили полноформатный дебютным альбомом It Won't Always Be Like This. И хотя фронтмен Элайджа Хьюсон унаследовал мягкий, но тревожный голос своего отца Боно из U2, это не просто «группа сына Боно». Альбом сразу же вошел в ирландские Albums Chart под номером один, а также в топ 10 и 20 чартов в других европейских странах. Эта дублинская четверка стала первой ирландской группой, занявшей первое место в официальном чарте альбомов Великобритании за 13 лет с момента одноименного дебюта The Script в 2008 году. Альбом также стал бестселлером и самым продаваемым дебютным альбомом на виниле среди всех групп в этом веке. Вдохновляющего материала здесь более чем достаточно. Музыка Inhaler — это яркий ирландский поп-рок, который популярен в течение последних двух десятилетий. Во многих отношениях эта плотно спродюсированная, лирично привлекательная пластинка не кажется дебютной: создается впечатление авторитета, ощущение того, что молодая дублинская группа, начинавшая в детстве, теперь достигла плато зрелости.

«Lately I Feel EVERYTHING» WILLOW Дочь Уилла Смита певица Уиллоу в компании Трэвиса Баркера (Blink-182) и Аврил Лавин записала четвертый сольный альбом, в котором продолжает раскрывать свою жизненную борьбу с крайностями человеческих эмоций, используя множество стилей поп-рока — от ню-метала до поп-панка. Со своим последним релизом 2019 года Уиллоу подарила миру сладкий джазовый альбом, исследуя любовь через розовые очки. Теперь, следуя по стопам группы своей матери Джады Пинкетт-Смит Wicked Wisdom, она демонстрирует свою собственную внутреннюю панк-звезду в красивой эмоциональной пластинке. Спокойный и собранный, когда это необходимо, но ни в коем случае не лишенный сердца и страсти альбом представляет прекрасную коллекцию песен артистки, стремящейся прокладывать собственный путь. Она просто делает отличную музыку и умеет не ограничивать свое творчество какими-то рамками. Звездный ребенок, ставший музыкальным новатором, прощается с юностью, и этот сборник — еще одна сильная работа в ее дискографии. Tyta Larina



рестораны

азиатский ресторан нового формата В самом центре Харькова, возле площади Свободы, открылся гастробар Choo Izakaya. Теперь можно наслаждаться любимыми азиатскими блюдами и открывать новые вкусы, не покидая пределы родного города.

36

Создатели Choo переосмыслили концепцию традиционной изакая, добавили вайб модных европейских баров и немного адаптировали концепцию под вкусы харьковчан. Получилось душевное место, где можно знакомиться с азиатской кухней, встречаться с друзьями, пить коктейли до позднего вечера и каждый раз получать новый гастрономический опыт.

Izakaya (изакая) — традиционная японская закусочная, в которой местные жители собираются после работы. Формат предполагает быстро приготовленные блюда и большой выбор коктейлей, располагающих к долгим посиделкам и неспешным беседам.


Кухня — сердце Choo Izakaya. Шеф-повар Александр Ильин сделал акцент на свежести ингредиентов, аутентичных рецептах и эстетичной подаче. Помимо привычных роллов и лапши, в меню собраны культовые блюда из разных уголков Азии: тайский Том Ям Гун, китайский салат с древесными грибами, тайваньские булочки бао, японский чизкейк.

Гордость ресторана — блюда из категории Raw Bar: татаки из лосося, тунца и говядины, тартар из лосося и гребешка, севиче из лосося и сибаса. Только в Choo Izakaya можно попробовать завтраки в азиатском стиле: булочки бао с лососем и скремблом, поке с креветками и манго, сырники из тофу в кокосово-манговом соусе. Кухню Choo Izakaya дополняет богатый выбор азиатских алкогольных и безалкогольных напитков, а также эксклюзивных вин со всего мира. Специально для ресторана гуру барной индустрии Алексей Костенюк разработал коллекцию фирменных коктейлей, которые переносят на тропические острова с первого глотка.

Choo Izakaya — гастрономическое приключение, доступное каждый день. Адрес: ул. Тринклера, 2. Время работы: 09:00-00:00 Тел.+38 (099) 47-40-404 Instagram: @choo_izakaya


отели

«Four Rooms City» готель

Готель Four Rooms City розташований в будівлі 1895 року побудови на одній з найстаріших вулиць Харкова в центрі міста. Для вас 19 світлих номерів з високими стелями, арковими вікнами та відреставрованою історичною цеглою. В одному з номерів збережено балкон з кованою огорожею та видом на місто. На сходових маршах відновлені старовинні сходи та поручні. Вхід декоровано авторською керамікою з логотипом готелю. Різьблене скло з плетінням прикрашає вхідні двері. Будівля обладнана ліфтом для двох. вул. Маяковського, 5 Тел.: +38 (095) 190-69-19, +38 (097) 190-69-19 +38 (057) 702-29-25 www.4-rooms.com.ua fr-city@ukr.net

У номерах — ліжка з ортопедичними матрацами та подушками, прасувальне приладдя та косметичні засоби, високошвидкісний інтернет. У вартість проживання входить сніданок, welcome-бар в номері, кава/чай у затишній лаунж-зоні з каміном і бібліотекою. Ми дбаємо про безпеку наших гостей — вхід до готелю через домофон. Ви завжди бажаний гість!

«Купава»

заміський комплекс Заміський Комплекс «Купава» — це місце для гармонійного відпочинку серед мальовничих пейзажів. Ресторан поєднує високий рівень сервісу та прихильність до здорової їжі. Значна частина продуктів харчування надходить з власної ферми. В основному меню представлені страви європейської, української та авторської кухонь, також є гриль-меню. Банкетна зала ресторану «Купава» ідеально пасує для урочистостей. Ресторан пропонує гостям зали на двох поверхах. На першому поверсі дві зали з загальною кількістю до 60 гостей. На другому — банкетна зала до 150 гостей. Розслабляючий заміський відпочинок доповнять липова лазня на дровах з басейном, досвідчені фахівці з масажу, купання в ополонці взимку... Також пропонуємо зупинитися в одному з затишних номерів або орендувати розкішний котедж на березі власного озера (є включені у вартість фермерські сніданки). Готель «Купава» — це 4 номери «стандарт», 2 номери «люкс» та 8 номерів «котедж». Кожний номер обладнаний усім необхідним для Вашого комфортного відпочинку. З номеру відкривається чудовий краєвид!

Харьківська обл., с. Подвірки Сумський шлях, 4 (5 хв від М. «Холодна Гора») Тел.: +38 (050) 302 10 10 www.kupava.com.ua instagram.com/kupava_restaurant

«Баден-Баден» готель

вул. Лозовенька, 1 смт Мала Данилівка, Окружна дорога Тел.: (057) 764-11-83, 757-60-53 hotel@badenbaden.com.ua www.badenbaden.com.ua 38

«Баден-Баден» розташовано на березі водойми в лісопарковій зоні, у 20-ти хвилинах їзди від центру міста. Його 26 номерів відповідають категорії 4-зіркового готелю: • «стандарт» — 18; • «люкс» — 1; • «напівлюкс» — 6; • «апартаменти» — 1. Готель обладнано новітніми технологіями сервісу та безпеки, що дозволяє надати гостям високий рівень обслуговування й проживання. Усі номери обладнані супутниковим TV, кондиціонером, міні-сейфом, холодильником, міні-баром і ванною кімнатою. У розпорядженні гостей готелю: • Ресторан, у якому пропонується широкий асортимент страв європейської та кавказької кухні, вина Франції, Італії, Грузії та України; • Лобі-бар (цілодобово), Wi-Fi; • Пральня, хімчистка; • Зустріч, супровід гостя до готелю; • Паркінг. Також на території комплексу: літній ресторан (450 місць), дитячий майданчик (анімація), дитяче кафе, пляж (шезлонги, катання на човнах по мальовничому озеру), баня.


Страви із собою -30% БАЖАЄТЕ ПОСИДІТИ З ДРУЗЯМИ НА ВЕСЕЛІЙ ВЕЧІРЦІ,

ПРИГОСТИТИ ПОЖИВНИМ ОБІДОМ ПАРТНЕРІВ АБО ПРОВЕСТИ ВЕЧІР З КОХАНОЮ ТЕТ-А-ТЕТ?

РЕСТОРАН «СЛОБОДА» — НАЙКРАЩИЙ ВИБІР! У РЕСТОРАНІ «СЛОБОДА» ПРИГОЩАЮТЬ СТРАВАМИ, ЯКІ ГОТУЮТЬ ЗА СТАРОВИННИМИ, НАПІВЗАБУТИМИ РЕЦЕПТАМИ. ТУТ НЕ ЗУСТРІЧАЮТЬ, А ВІТАЮТЬ, НЕ ГОДУЮТЬ, А ПРИГОЩАЮТЬ. ШАНОВНОГО ГОСТЯ ПРИВІТАЮТЬ «КОМПЛІМЕНТОМ», А ПРОВОДЯТЬ «СТРЕМЕННОЮ», ПІДНІСШИ ЧАРОЧКУ ПРЯМО «НА КОНЯ».

вул. 23 Серпня, 34А, (057) 715-50-56, (050) 325-07-68 res-sloboda@email.ua

sloboda_restaurant

СЛОБОДА

РЕСТОРАН

www.sloboda.kh.ua


спорт

День города на поле для гольфа В День рождения Харькова 23 августа тысячи людей собрались в гольф-клубе Superior. Зачем? Чтобы погулять по невероятно мягкой траве, подышать чистейшим воздухом, увидеть необычную эстетику гольф-поля с его холмами, озерами, песчаными бункерами и деревянными мостиками. А главное, чтобы познакомиться с этим олимпийским видом спорта и посмотреть настоящую игру гольфистов

В обычные дни погулять по гольф-полю невозможно, просто потому, что это опасно. Из-за огромной территории, поле обычно выглядит пустым, но это не так. Игра идёт постоянно. И даже два гольфиста могут представлять реальную угрозу для «пешеходов». Мячик для гольфа весит 40 грамм, а удар клюшкой способен разогнать его до скорости 250 км/ч. Несложно посчитать, что травму такой удар может нанести серьезную. Поэтому люди, которые незнакомы с гольфом, должны находиться на гольфполе только в сопровождении. Традиция открывать гольф-поле для пеших прогулок и экскурсий появилась в Superior шесть лет назад. «Гольф овеян советскими и постсоветскими мифами, их пора развеивать», — говорит PR-директор Анна Гин. 40

Миф первый. Гольф — игра для пенсионеров.

Серьезная нагрузка. Во время игры гольфист проходит пешком порядка 10 километров, его сумка с клюшками весит примерно 14 килограммов. Невероятная выносливость. Гольфист проводит в поле 4-5 часов, игра идет и в жару, и в дождь, и при сильном ветре. Только одно погодное явление может остановить игру — молния. Волевой характер. Гольфист все время сконцентрирован и сохраняет самообладание, даже когда допускает ошибку. Впереди у него 18 лунок — занервничает на первой — всё, игра дальше не сложится. Интеллектуальные задачи. Гольфист постоянно принимает решения, думает наперед, практически «играет в шахматы». За сорок секунд (по правилам) ему необходимо правильно выбрать клюшку — одну из 14-ти. При этом учесть расстояние, ветер, высоту травы и еще десяток факторов.

Миф второй. Гольф — игра для избранных.

Как вы думаете, друзья, сколько в мире гольфполей?! Не поверите — 33 тысячи! В гольф играют в 208-ми странах мира (из 245), и это не значит, что в оставшихся нет игроков в гольф. Гольфистов можно встретить даже среди кардиналов Ватикана.


Посчитать любителей этой игры невероятно сложно. Примерная цифра, которая фигурирует во всех рейтингах, — 450 миллионов человек умеют держать клюшку в руках и хотя бы раз в году играют раунд в гольф. Гольф действительно один из самых популярных видов спорта в мире. Неизменно входит в топ-10. По количеству спортсменов немного отстает от тенниса, хоккея, волейбола, бокса, автогонок, баскетбола и футбола. Но, и здесь есть один интересный нюанс. Его отлично сформулировал известный спортивный журналист Рик Вудсон (Rick Woodson). «Обратите внимание, баскетболисты, бейсболисты и футболисты, когда уходят на пенсию, начинают играть в гольф. А гольф-про, когда уходят на пенсию, не начинают играть в баскетбол, бейсбол и футбол». А продолжают играть в гольф…

Миф третий. Гольф — игра для богатых.

Гольф — это игра миллионеров. А вот и нет. Простая арифметика. В мире примерно 33 миллиона долларовых миллионеров. И 450 миллионов гольфистов. Должны признаться, играть в гольф в США или в Европе доступнее, чем в Украине. Просто из-за уровня доходов там. За границей сумку с клюшками в багажнике машины возят учителя и студенты, врачи и полицейские. Игра невероятно популярна. Раунд в гольф на муниципальном поле в Америке поле может стоить 15 долларов. А может и 1000 — если это закрытый элитный клуб, и пускают туда только по рекомендации. «Вилка» цен в гольфе действительно большая. Есть, например, клюшки за 20 долларов, а есть и за 10 тысяч. Набор из трех мячиков для гольфа может стоить и триста долларов, а может и 30 гривен, как у нас в «Супериор». Кстати, очень «ходовой товар». Гольфисты их разбирают постоянно. Расходный материал, их можно потерять и десяток за раунд. Сколько стоит попробовать или научиться гольфу в «Супериор»?

Мини-гольф — 150 грн для взрослых и 100 грн для детей. Корзинка мячей на драйвинг рейнже (отработка дальних ударов) — 200 грн взрослые и 100 грн дети. Детская школа гольфа от 1400 грн/месяц, женская — 2400 грн за весь курс.

А еще, вы должны знать!

Гольф-курорт — это 60 гектаров газонной травы, деревья, озера, фруктовый сад и удивительная природа. Superior вырабатывает кислорода для 18 000 человек в сутки! На гольф-поле запрещены бензиновые двигатели и химикаты. Это экологически чистая зона, поэтому сюда приходят белки и лисицы, куницы и зайцы, прилетают ястребы и дикие утки. Гольф — удивительный спорт. Он подходит всем: и худым, и полненьким, и сильным, и болезненным. Здесь рассеянные становятся собранными. Застенчивые находят друзей. Непоседы учатся самоконтролю.

Почему гольф называют именно так?

Есть версия, что «GOLF» — это аббревиатура английского выражения: «Gentlemen only, ladies forbidden». Перевод: только мужчины, женщинам — запрещено. Правда, современные историки называют расшифровку мифом. Некоторые происхождение связывают с голландским словом «colf», что означает клюшка. Первый документ, подтверждающий название игры, — это декрет шотландского короля Джеймса II от 1457 года. В нем было написано: «футбол и гольф крайне бесполезны — да никто не смеет играть в них!». Игра была настолько популярна, что отвлекала военных от важной военной дисциплины — стрельбы из лука. Король не ошибся. Эти два вида спорта и сегодня самые популярные в мире.


туризм

Тут стань! И

42

становишься. Любой экскурсионный автобус между Львовом и Ужгородом останавливается на полдороге, чтобы увидели одно из пяти чудес Львовщины (четыре других: три замка — Олесский, Подгорецкий и Свиржский — плюс Креховский монастырь): наскальный город-крепость Тустань IX‒XIII веков, памятник природы с архитектурой, не имеющий аналогов не только в Украине, но и во всей Европе. Но хоть и на полдороге, это не значит просто точку на туристической карте, факультативный объект среди гор и лесов, куда заезжают как в приятный бонус стремящиеся во Львов из Ужгорода и наоборот. Нет, Тустань — вполне самостоятельная достопримечательность и экскурсионная ценность всех этих гор и лесов (пихтовых, буковых, коренных) между Львовом и Ужгородом, недаром под неё был создан в 1994-м государственный историко-культурный заповедник «Тустань», а спустя пять лет — ещё шире — Национальный природный парк «Сколевские Бескиды», главным сокровищем которого Тустань и является. Более того, средневековая и забытая потом Тустань (но не теми, кто знал и исследовал, среди них Леся Украинка, Иван Франко), за которую профессиональные археологи и историки взялись в 1970-х, сегодня градообразующа: она переформатирует окружающую её территорию под себя. И речь не о сувенирных киосках и автостоянках, а о музее истории Тустани в ближайшем селе Урыч, и там же — культурный центр и старинная бойковская деревянная хата, переоборудованная под мини-отель. Речь и о самой Тустани: деревянных дорожках между скалами, указателях, информационных стендах, — и о грандиозном ежегодном фестивале «Ту Стань!», уже шестнадцать лет погружающем в украинскую историю костюмированными реконструкциями рыцарских поединков, состязаний менестрелей и демонстрацией древних ремёсел — всем, чем жила Тустань тысячу лет назад. Тустань живёт. Что же касается сувенирных лавок и подобного, то и они переформатированы под пространство заповедника: в 2019 году на подъезде к нему при автостоянке не построили, а скорее, разбили, как разбивают сквер или клумбу, «Торговицу», куда собрали все лавки и кафешки, дополнив парком деревянных резных фигур «Сказки Тустани». Показательно, что на «Торговице» не включают музыку, чтобы туристы могли услышать тишину и звуки леса и настроиться на Тустань.


Итак, сама Тустань. Это скалы Камень, Острый Камень, Малая Скала и Жёлоб (или Орёл — как кому видится), выпирающие из земли строго вертикально — и в этом их особенность. Другая — в том, что они красивы, экзотической текстуры, которая называется шаро- и матрасообразной. Благодаря этим особенностям ещё пять тысяч лет назад: в III тысячелетии до н. э.! — здесь было капище или святилище, о чём свидетельствуют скрытые в труднодоступных местах Камня, но найденные археологами петроглифы — произведения первобытной культуры, та самая наскальная живопись, — изображающие волка в погоне за лосем, всадника на коне, а также кресты, топоры, свастикичетвероноги и прочие солярные символы. Всего более 270 петроглифов. Крепостью с выросшим на этих скалах детинцем Тустань стала в IX веке нашей эры, когда здешние места населяли белые хорваты — предки карпатских русинов. Потом эта территория была завоёвана Владимиром Святославовичем и присоединена к Киевской Руси. И где-то с тех пор Тустань не лишь город-крепость, а город-крепость-таможня, взымающая с купцов, что везли соль в Европу, пошлину и обеспечивающая им охрану. Однако в XVI веке Европа находит собственные залежи соли, и Тустань теряет своё значение, а затем и сходит на нет город, безлюдея, забываясь, разрушаясь как крепость и превращаясь снова в скалы. Но скалы её и сохранили до нашего времени. Собственно, что такое крепость, если она не сложена из кирпичей, а дополнена деревянными сооружениями там, где постаралась сама природа, выдвинув из-под земли горные монолиты? Тогда скалы крепость и есть. Уникальность Тустани именно в них — и оборонное значение тоже, крепость из скал не разрушить врагу, это мощнейшие стены из всех возможных. И залог того, что крепость будет стоять всегда и в любой момент возродится в своём лучшем виде, эпохи расцвета в XIII веке: девять уровней, высотой 90 метров, — нужны лишь желанье, энтузиазм и древесина. Ну ещё деньги, которые Тустань собирает, привлекая туристов. А гарантия, что крепость восстанет один в один, — в четырёх тысячах пазах и врубах в скалах, куда вставлялись и крепились деревянные постройки тех времён. Специалисты уже нашли всем пазам применение и восстановили крепость в 3D, дело за строителями. Тустань, восстань! Андрей Петров


афиша

> КІНО

9–15 вересня

«Незнайомець». 9–22 вересня

ФІЛЬМИ МІСЯЦЯ

«Мангеттенський фестиваль короткометражних фільмів». «ABBA: The Movie» (документальний,

Швеція/Австралія/США).

«Annette» (мелодрама, Франція/

Німеччина/Бельгія/Японія). «Dune» (пригоди, США/Канада/ Угорщина). «OASIS: Knebworth 1996» (докумен­ тальний, Великобританія).

«Shang-Chi and the Legend of the Ten Rings» (фантастика, США). «The Green Knight» (драма, США). «007: Не час помирати» (пригоди США/

Великобританія). «Амелі» (французькою з укр. субти­ трами, комедія, Франція). «Аннетт» (мелодрама, Франція/ Німеччина/Бельгія/Японія). «Бестселер» (комедія, США/Канада). «Відьми Блеквуда» (жахи, Австралія). «Вінсент Ван Гог. Новий погляд» (ми­ стецтво, Великобританія). «Віхола душ» (військовий, Латвія). «Вполювати свідка» (трилер, США). «Втілення зла» (Жахи, США). «Гуллівер повертається» (м/ф, Україна). «Гунда» (документальний, Норвегія/ США). «Двоє друзів і борсук» (м/ф, Норвегія). «Депортація 44-46» (документальний, Україна). «Дюна» (пригоди, США/Велико­ британія/Канада/Угорщина). «Звір у його голові» (кримінал, США). «Зошит війни» (документальний, Україна). «Казка про Коника» (документальний, Україна/Естонія). «Кендімен» (жахи, США/Канада). «Кодекс кілера» (бойовик, США). «Лена та білий тигр» (комедія, США). «Літл Грім» (м/ф, Бельгія/Німеччина/ Франція). «Махнемось тілами» (комедія, Франція). «Мулан: Нова легенда» (м/ф, Китай). «Навколо світу за 80 днів» (м/ф, Франція/Бельгія). «Небесний замок Лапута» (м/ф, Японія). «Незнайомець» (трилер, США). «Пекельне пекло» (Австралія/США). «Після падіння» (драма, США). «Побачення у Нью-Йорку» (комедія, США). «Поворот не туди. Монстри» (жахи, Італія, Німеччина). «Погані домогосподарки» (комедія США). «Персонаж 3D» (комедія, США). «Режим героя» (пригоди, США). «Ремінісценція» (мелодрама, США). «Та, що біжить лабіринтом» (фентезі, Франція). «Таємниця парку розваг» (м/ф, Китай). «Титан» (драма, Франція/Бельгія). «Торт зі смаком помсти» (трилер, США). «У пастці» (трилер, США). «Фріда Кало» (документальний, Великобританія). «Холодний розрахунок» (бойовик, Великобританія/Китай/США). «Чужа земля» (трилер, Німеччина/ Швейцарія). «Шан-Чі і легенда десяти кілець» (фан­ тастика, США). «Щенячий патруль у кіно» (м/ф, США/ Канада).

ім. О. Довженка вул. 23 Серпня, 61 Тел. 343-30-88 www.kinocentr.com.ua 2–8 вересня «Ремінісценція». «Персонаж 3D» «Щенячий патруль у кіно». 2–15 вересня «Кодекс кілера». «Кендімен». «Двоє друзів і борсук». «Гуллівер повертається». 2–22 вересня «У пастці». «Після падіння». 2–30 вересня «Шан­Чі і легенда десяти кілець».

44

«Та, що біжить лабіринтом». «Торт зі смаком помсти». «Втілення зла». «Погані домогосподарки». 16–30 вересня

«Вполювати свідка». «Звір у його голові». 23–30 вересня

«Навколо світу за 80 днів». «Махнемось тілами». «Віхола душ». «Мулан: Нова легенда». «Бестселер».

Київ бул. Юр’єва, 1 Тел. 392-23-63 2–8 вересня «Ремінісценція». «Персонаж 3D» «Щенячий патруль у кіно». 2–15 вересня «Кодекс кілера». «Кендімен». «Двоє друзів і борсук». «Гуллівер повертається». 2–22 вересня «У пастці». «Після падіння». 2–30 вересня «Шан­Чі і легенда десяти кілець». 9–15 вересня «Незнайомець». 9–22 вересня «Та, що біжить лабіринтом». «Торт зі смаком помсти». «Втілення зла». «Погані домогосподарки». 16–30 вересня «Вполювати свідка». «Звір у його голові». 23–30 вересня «Навколо світу за 80 днів». «Махнемось тілами». «Віхола душ». «Мулан: Нова легенда». «Бестселер». KinoLand проспект Ювілейний, 54 2–8 вересня «Ремінісценція». «Персонаж 3D» «Щенячий патруль у кіно». 2–15 вересня «Кодекс кілера». «Кендімен». «Двоє друзів і борсук». «Гуллівер повертається». 2–22 вересня «У пастці». «Після падіння». 2–30 вересня «Шан­Чі і легенда десяти кілець». 9–15 вересня «Незнайомець». 9–22 вересня «Та, що біжить лабіринтом». «Торт зі смаком помсти». «Втілення зла». «Погані домогосподарки». 16–30 вересня «Вполювати свідка». «Звір у його голові». 23–30 вересня «Навколо світу за 80 днів». «Махнемось тілами». «Віхола душ». «Мулан: Нова легенда». «Бестселер». Multiplex «Дафі» (м. «Героїв праці») Тел. 728-25-02 www.multiplex.ua 1 вересня «Вінсент Ван Гог. Новий погляд». «Метью Борн: Лебедине озеро» (балет, Великобританія) 2 вересня «The Green Knight». «Після падіння». «Шан­Чі і легенда десяти кілець». «У пастці». «Таємниця парку розваг». «Лена та білий тигр». «Зошит війни». 4 вересня «Поргі та Бесс» (опера, США). 6 вересня «Казка про Коника».

9 вересня

«Shang­Chi and the Legend of the Ten Rings». «Небесний замок Лапута». «Торт зі смаком помсти». «Чужа земля». «Навколо світу за 80 днів». «Аннетт». «Втілення зла». «Пекельне пекло». «Депортація 44­46». «Поворот не туди. Монстри». «Погані домогосподарки». «Та, що біжить лабіринтом». 15 вересня

«Фріда Кало». «Ехнатон» (опера, США). «Загадкове нічне вбивство собаки» (спектакль, Великобританія). 16 вересня

«Дюна». «Звір у його голові». «Гунда». «Вполювати свідка». 17 вересня

«ABBA: The Movie».

>

ТЕАТР

Театр опери та балету ім. М.В. Лисенка вул. Сумська, 25 Тел.: (057) 707-70-43, 707-70-91, (067) 578-72-62 www.hatob.com.ua

Увага, в репертуарі театру можливі зміни. 10 вересня, ПТ, 18.30

«Beethoven». Відкриття 146­го теа­ трального сезону. 11 вересня, СБ, 18.30

«Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єв, балет. 2 г. 00 хв. 12 вересня, НД, 18.30

«Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф'єв, опера. 2 г. 00 хв. 15 вересня, СР, 18.30

«Symphonic hits». Великий симфонічний концерт. CХІД ОПЕРА Просто неба stage. 2 г. 00 хв. 16 вересня, ЧТ, 18.30

18 вересня

«Strauss concert». Концерт. Схід ОПЕРА Просто неба stage. 2 г. 20 хв.

23 вересня

«Лебедине озеро» П. Чайковський, water fantasy. 3 г. 15 хв.

«Сірано де Бержерак» (спектакль, Великобританія). «OASIS: Knebworth 1996». «Dune». «Режим героя». «Віхола душ». «Відьми Блеквуда». «Холодний розрахунок». «Мулан: Нова легенда». «Мангеттенський фестиваль ко­ роткометражних фільмів». «Бестселер». 30 вересня

«007: Не час помирати». «Незнайомець». «Титан». «Побачення у Нью­Йорку».

17, 18, 19 вересня, 18.30

Салон «Маестро» 11 вересня, СБ, 17.00

«Шедеври світової опери». 1 г. 30 хв. 12, 17, 18, 19, 24, 25, 26 вересня, 17.00

Концерт у салоні «Маестро».

Театр iм. Т.Г. Шевченка вул. Сумська, 9 Тел.: (057) 705-13-66 (каса) www.theatre-shevchenko.com.ua 24, 25 вересня, 18.00 (в/сц)

ПРЕМ’ЄРА «Шукайте тенора» К. Людвіг, комедія на 2 дії. 2 г. 30 хв. 26 вересня, НД, 18.00 (м/сц)

Планета Кіно IMAX вул. Академіка Павлова, 44Б ТРЦ «Французький Бульвар» Тел. 0 800 300 600 www.planetakino.ua

«Оркестр» Ж. Ануй, вистава­кон­ церт на 1 дію. 1 г. 45 хв.

«Ремінісценція».

«Лісова пісня» Л. Українка драма­ феєрія на 2 дії. 2 г. 30 хв.

до 8 вересня

до 15 вересня.

«Гуллівер повертається».

28 вересня, ВТ, 18.00 (м/сц)

«Хлібне перемир'я» С. Жадан, дра­ ма на 2 дії. 2 г. 30 хв. 29 вересня, СР, 18.00 (в/сц) 30 вересня, ЧТ, 18.00 (в/сц)

з 1 вересня

«Блез» К. Маньє, гостросюжетна комедія на 2 дії. 2 г. 30 хв.

з 2 вересня

Театр ім. О.С. Пушкіна вул. Чернишевська, 11 Тел.: 717-98-37 (касса), 706-13-77 http://rusdrama.com

«Шан­Чі і легенда десяти кілець» (допрем’єрний показ). «Після падіння». «Пекельне пекло». «У пастці». «Шан­Чі і легенда десяти кілець». «Зошит війни». «Таємниця парку розваг» з 9 вересня

«Аннетт». «Погані домогосподарки». «Навколо світу за 80 днів». «Shang­Chi and the Legend of the Ten Rings». «Небесний замок Лапута». «Торт зі смаком помсти». «Казка про Коника». «Annette». «Втілення зла». «Чужа земля».

23 вересня, ЧТ, 18.30

«Тітка Чарлі», комедія на 2 дії. 2 г. 20 хв. 24 вересня, ПТ, 18.30

«Вишневий сад» А.П. Чехов, по­ становка М. Нестантінер. Майже комедія в 2­х діях. 25 вересня, СБ, 18.30

«Біг» М. Булгаков, постановка П. Гатілов. Сатира у восьми снах і двох діях. 2 г. 20 хв. 26 вересня, НД, 18.30

«Люся» О. Середін, вистава на 2 дії. 2 г. 40 хв. 28 вересня, ВТ, 18.30

з 16 вересня

«Клінічний випадок» Р. Куні, по­ становка О. Аркадін­Школьнік. Неврологічна комедія на 2 дії. 2 г. 20 хв.

з 17 вересня

з 18 вересня

«20 хвилин з янголом» О. Вампілов, постановка В. Мірошніченко. Про­ вінційні анекдоти на 2 дії. 2 г. 30 хв.

з 23 вересня

«Портал на Гоголя, 8»

«Вполювати свідка». «Дюна». «Звір у його голові». «Амелі». «ABBA: The Movie». «Гунда».

«Холодний розрахунок». «Мулан: Нова легенда». «Dune». «Бестселер». «Віхола душ». «Відьми Блеквуда». «Махнемось тілами». «Режим героя». з 30 вересня

«Літл Грім». «007: Не час помирати». «Незнайомець».

29 вересня, СР, 18.30

29 вересня, СР, 18.30

«Герой нашого часу (18+)» М. Лер­ монтов, постановка О. Середін. Фантасмагоричне передчуття на 1 дію. 1 г. 50 хв. 30 вересня, ЧТ, 18.30

«Лісова пісня» Л. Українка, поста­ новка О. Турутя­Прасолова. Фентезі на 2 дії. 2 г. 20 хв.

Театр музичної комедії вул. Благовіщенська, 32. Тел. (057) 712-40-50 www.operetta.kharkiv.ua 18, 19 вересня, 17.00

«Святковий гала­концерт», присвя­ чений відкриттю 93­го театрально­ го сезону.


ГАРАНТІЯ на ГБО BRC 3 РОКИ або 200 000 км пробігу

ГОВОРИТИ ПРО КОРИСТЬ ГАЗОБАЛОННОГО ОБЛАДНАННЯ (ГБО) МОЖНА ДОВГО. ОДНАК ТЕ, ПРО ЩО В ПЕРШУ ЧЕРГУ РОЗПОВІСТЬ БУДЬ-ЯКИЙ ВИРОБНИК АБО УСТАНОВНИК ГБО, ПОЛЯГАЄ В ЗНИЖЕННІ ВИТРАТ НА УТРИМАННЯ АВТОМОБІЛЯ. Практика доводить, що після грамотного та кваліфікованого переведення двигуна на використання газу невелике збільшення витрати палива (на 10%) компенсується значно нижчою вартістю самого газу в порівнянні з бензином. У середньому ГБО може окупитися за 10–15 тис. км пробігу. Крім прямої економії, якісне газобалонне обладнання допомагає зменшити навантаження на двигун. Так, завдяки вищому октановому числу і більш тривалому згорянню газу в циліндрах мотор починає працювати м’якше та тихіше, на порядок знижується ефект детонації, яка стає практично неможливою. Крім того, газ при згорянні не змиває масляну плівку з поверхонь деталей, які труться, що знову ж таки підвищує ресурс мотора.

Але щоб отримати ці переваги, необхідно правильно вибрати газобалонне обладнання. Асортимент пропозицій на території України в цьому питанні величезний — від недорогих польських та турецьких систем ГБО до престижних голландських та італійських установок. Важливим показником довіри до BRC Gas Equipment та Zavoli є тісне співробітництво з провідними автовиробниками.

brc.com.ua, zavoli.com.ua, gboservice.kh.ua

На сьогодні установку італійського газобалонного обладнання на авто пропонують такі гіганти ринку, як Honda, Ford, Renault, VW, Toyota, FIAT, Chevrolet, Hyundai, KIA, Citroen, Peugeot і багато інших. Не виняток у цьому питанні і Україна.

Завдяки найновішому програмному забезпеченню та використанню передових компонентів, системи BRC і Zavoli визнаються як запчастини виробниками автомобілів. Продукція сертифікована за європейськими та міжнародними стандартами якості. На українському ринку ТМ BRC Gas Equipment вже понад 20 років, а Zavoli майже 10 років. За цей час побудовано мережу з більш ніж 50 сервісних центрів, що займаються установкою, гарантійним та післягарантійним обслуговуванням газобалонного обладнання. Також у Харкові відкрито Авторизований центр з навчання співробітників, які працюють з ГБО. Але куди важливіше те, що за цей час було здобуто найголовніше — довіра споживачів. Знайти тих, хто був би незадоволеним встановленим газобалонним обладнанням BRC Gas Equipment чи Zavoli, мабуть, неможливо.

Авторізовані сервісні центри BRC, Zavoli Харків, вул. Польова, 140 тел.: (057) 752-52-38, (050) 300-60-68, (050) 325-09-25 Харків, вул. Біологічна, 6й тел.: (057) 760-29-60, (066) 987-80-13


афиша 23 вересня, ЧТ, 18.30

Концерт солістів Харківського академічного театру музичної комедії та учасників Міжнародного конкурсу вокалістів ім. Джорджио Мерігі «Овації семи континентів». 24 вересня, ПТ, 18.30

«Авантюристи» І. Гайденко, музич­ на комедія в 2 діях. 2 г. 20 хв. 25 вересня, СБ, 17.00

«Труффальдіно з Берґамо» О. Кол­ кер, музична комедія на 2 дії. 26 вересня, НД, 17.00

«Труффальдіно з Берґамо» О. Кол­ кер, музична комедія на 2 дії. 29 вересня, СР, 16.00

«Бабин бунт» Є. Птичкін, К. Васи­ льєв, М. Пляцковський. Музична комедія на 2 дії за мотивами «Дон­ ських оповідань» М. Шолохова. 2 г. 30 вересня, ЧТ, 18.30

«Сімейна авантюра, або Вона на все згодна» В. Ільїн, В. Лукашов, музична комедія на 2 дії.

Театр для дітей та юнацтва вул. Полтавський Шлях, 18 Тел.: (057) 712-02-65; 712-35-80 www.tyz.kharkov.ua

17 вересня, ПТ, 14.00 ПРЕМ’ЄРА «Магічні речі країни­під­

пагорбами» О. Драчов, казкові пригоди за мотивами ірландських легенд. 1 г. 30 хв.

17 вересня, ПТ, 19.00

«Парад троянд» Ж. Ануй, вистава (м/с ім. О. Біляцького). 18 вересня, СБ, 12.00

«Дюймовочка» А. Подорожко, за мо­ тивами казки Г. Андерсена. Музична казка на 2 дії. 1 г. 15 хв. 19 вересня, НД, 11.00

«Синдбад­мореплавець та Мідне місто», східна казка на 2 дії. 19 вересня, НД, 17.00

«Зайці повсюди» спільна вистава з театром магії «STREKOZA». 24 вересня, ПТ, 18.00

«У пошуках чарівників» спільна ви­ става з Театром магії «STREKOZA» (м/с ім. О. Біляцького). 25 вересня, СБ, 11.00 (квітки дійсні на 22.05.21)

Театр 19 вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел.: 706-31-31, 762-66-10 (050) 325-13-53 www.theatre19.com.ua 3 вересня, ПТ, 19.00 (в/сц)

«Двері», містична комедія в 2­х діях. 5 вересня, НД, 19.00 (м/сц)

«Але все­таки», за п'єсою М. Байд­ жіева «Дуель». Спогад про щастя в 1 дії. 1 г. 20 хв.

17 вересня, ПТ, 18.00 ПРЕМ’ЄРА «Історія роду, який згу­

«Шукаю роботу» Ж. Гальсеран, групова співбесіда в 1 дію. 1 г. 45 хв. (Locus Ludi). 14 вересня, ВТ, 19.00 (в/сц)

15 вересня, СР, 19.00 (м/сц)

17 вересня, ПТ, 19.00

9 вересня, ЧТ, 19.00 (м/сц)

вами п’єси Ф. Вебера «Контракт», комедія на 2 дії.

10 вересня, ПТ, 19.00 (в/сц)

«Казка про забуті іграшки», казка для дітей і дорослих.

12 вересня, НД, 19.00 (м/сц)

Театр «Forte» вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел. (057) 706-31-31

«Дорослі пригоди», ексцентрична комедія. 1 г. 15 хв. «Готель Каліфорнія», комедія про краще життя. 2 г. 00 хв. «Йоханий бабай, мамо!», нескінченна комедія. 17 вересня, ПТ, 19.00 (в/сц)

«Небезпечні ігри (ніч кохання)», го­ стросюжетний спектакль. 19 вересня, НД, 19.00 (м/сц)

«Коханці», вистава на 2 дії з оповідань А.П. Чехова. 22 вересня, СР, 19.00 (в/сц)

«Дорослі пригоди», ексцентрична комедія. 1 г. 15 хв. 23 вересня, ЧТ, 19.00 (м/сц)

28 вересня, ВТ, 19.00 (м/сц) 30 вересня, ЧТ, 19.00 (м/сц)

Малий театр маріонеток вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел. (057) 706-31-31 12 вересня, НД, 14.00 (м/сц) «Сонячний промінь» 5+, Історія про головне і чисте почуття – про любов. 1 г. 00 хв. 19, 26 вересня, НД, 11.00 (в/сц) «Міф про те, як Лель не зберіг Оріану» 3+, розмова з дітьми на тему природи та її збереження.

22 вересня, СР, 19.00 (в/сц)

«Три плюс Кіт», комедія­фарс. 1 г. 30 хв.

Театр «Нєфть» вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел. (057) 706-31-31 27 вересня, ПН, 19.00

«Антон і Наташа в пошуках сенсу життя». спільний проєкт театру «Прекрасные Цветы» і театру «Нефть». 1 г. 30 хв.

«Ти – SVO…», вістава. 1 г. 30 хв.

«Шукаю роботу» Ж. Гальсеран, групова співбесіда в 1 дію. 1 г. 45 хв. (Locus Ludi).

«DRACULA», відкритий анатомічний театр жанру трилера. 1 г. 30 хв.

«Двері», містична комедія в 2­х діях.

«Антон та Наталя в пошуках сенсу життя».

26 вересня, НД, 19.00

28 вересня, ВТ, 19.00 (в/сц)

29 вересня, СР, 19.00 (м/сц)

Театр «Время Ч» вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел. (057) 706-31-31 13 вересня, ПН, 19.00 (м/сц)

«Апельсинне кохання», злочинно смішна комедія. 2 г. 00 хв.

25 вересня, СБ, 18.00

26 вересня, НД, 11.00

«Імперія Ангелів» Б. Вербер. 2 г. 30 хв. (ТКЦ).

«Суєта суєт…» І. Бабель з циклу «Одеські розповіді» у виконанні В. Бондарева. 1 г. 20 хв.

18 вересня, СБ, 19.00

19 вересня, НД, 19.00

«Проект “Дружина”», комедія. 2 г. 30 хв. (ТКЦ).

24, 29 вересня, 19.00 (в/сц)

26 вересня, НД, 19.00 (в/сц)

27 вересня, ПН, 19.00 (в/сц)

«Теза з нашого двору» за мотивами однойменної трагікомічній повісті О. Канівського. 1 г. 30 хв.

15 вересня, СР, 19.00

21 вересня, ВТ, 19.00 (в/сц)

«Ігри для дорослих», вістава.

Театр «Кімната Т» вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел. (057) 706-31-31

«Станція нескінченна», Трагікомічний трилер в 2­х діях. 2 г. 30 хв. (ТКЦ).

12 вересня, НД, 19.00 ПРЕМ'ЄРА «Селфі с Богом», драма­

16 вересня, ЧТ, 19.00 (в/сц)

«Же­Зе­Ле», комедія. 2 г. 40 хв.

В. Коростилёва, комедія для зако­ ханих пар. 2 г. 00 хв.

11 вересня, СБ, 19.00

Театр «SaXaLin UA» вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел. (057) 706-31-31

20 вересня, ПН, 19.00 (в/сц)

тичний трилер в 2­х діях. 2 г. 30 хв. (ТКЦ).

«Золотий ключик, або пригоди Буратіно» інсценування для театру ляльок О. Трусова. 1 г. 25 хв.

25 вересня, СБ, 14.30 (в/сц)

Tеатр «Прекрасні квіти» вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел. (057) 706-31-31

25 вересня, СБ, 19.00 (м/сц)

25 вересня, СБ, 11.00

«Майстер і Маргарита» фантасмагорія. 2 г. 45 хв.

18 вересня, СБ, 14.30 (в/сц) ПРЕМ'ЄРА «Любов до трьох апель­

«Кароль» С. Мрожека, абсурдист­ ская трагікомедія. 1 г. 00 хв.

«Ланжеронъ» вул. Пушкінська, 62

«Білосніжка і сім гномов» старо­ винна казка, розказана чарівним дзеркалом. 1 г. 10 хв.

Дитячий театр «Сорванцы» вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел. (057) 706-31-31

«Киця», вистава на 2 дії. 2 г. 00 хв.

25 вересня, СБ, 18.00

«Коуч по чудесам». 2 г. 30 хв. (ТКЦ).

24 вересня, ПТ, 18.00

16 вересня, ЧТ, 19.00 (м/сц)

«Zельда», вистава­біографія з нотами психологічного трилера. 1 г. 50 хв.

19 вересня, НД, 19.00 (в/сц)

«Пожалів дурень дурочку» комедія на 2 дії. 2 г. 30 хв.

19 вересня, НД, 11.00

«Уявний хворий» Ж.­Б. Мольєр, комедія для дорослих. 2 г. 00 хв.

26 вересня, НД, 11.00

«Вечеря з дурнем», справжня французька комедія. 2 г. 30 хв. (ПС НЮУ ім. Ярослава Мудрого).

Театр «Може бути» вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел. (057) 706-31-31

«Айболит» К. Чуковський, подо­ рож доброго доктора. 1 г. 15 хв.

25 вересня, СБ, 18.00 ПРЕМ'ЄРА «Який бовдур» за мати­

«МДТеатр» вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел. (057) 706-31-31

18 вересня, СБ, 11.00

«Жили­були» Н. Бура, комічна опера за мотивами російських на­ родних казок. 1 г. 10 хв.

«Коханці», вистава на 2 дії з оповідань А. Чехова.

19 вересня, НД, 11.00

«3D ВЕЛЕТЕНЬ», мюзикл для до­ рослих та дітей.

18 вересня, СБ, 19.00 (в/сц)

«Звірячі історії» Д. Нігро, це маленькі комедії про тварин, схо­ жих на людей, і про людей, схо­ жих на тварин. 1 г. 40 хв.

били марні надії, бойові півні та безпутні жінки», за мотивами ла­ тино­американських романів.

5 вересня, НД, 19.00 (в/сц)

Сучасний театр «ВАРТО» вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел. (057) 706-31-31

12 вересня, НД, 19.00

«Мойсей», музична рок­драма за мотивами поеми І. Франка.

12 вересня, НД, 11.00

«Янгол на зв'язку», остропсіхологіческій спектакль. 1 г. 00 хв.

Театр «Мадригал» вул. Плеханівська, 77 (КЗК «Харківський муніципальний культурний центр»)

«Ангел на зв'язку», остропсіхологіческій спектакль. 1 г. 00 хв.

«Звірячі історії» Д. Нігро, це маленькі комедії про тварин, схожих на лю­ дей, і про людей, схожих на тварин. 1 г. 40 хв.

«Щасливо», трагікомедія на 2­х діях за мотивами п'єси М. Макківера. 2 г. 30 хв.

«Котячий будинок», музична ви­ става. 1 г. 00 хв.

3 вересня, ПТ, 19.00 (м/сц)

28 вересня, ВТ, 19.00

синів», музична казка. 1 г. 16 хв.

«Почати спочатку», розмова про свободу за п'єсою «Емігранти». 1 г. 45 хв. (Locus Ludi).

11 вересня, СБ, 11.00

«Театр Для Дорослих» вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел. (057) 706-31-31

Маша», комедія. 2 г. 00 хв.

«Ніжність», вистава–етюд за п'єсою М. Коляди з циклу «Кренде­ ля». 1 г. 20 хв.

«Давайте ніколи нерозлучатися…», дитячий спектакль. 1 г. 10 хв.

«Русалонька» Н. Гарнет, лірична феєрія на 2 дії.

«Дюймовочка» Г. Андерсен, лірична фантазія. 1 г. 30 хв.

30 вересня, ЧТ, 19.00

«Стаккато», основна тема вистави пошук себе і свого призначення. 3 г. 00 хв.

24 вересня, ПТ, 19.00 ПРЕМ'ЄРА «Наш Висоцький». 2 г. 00 хв. 26 вересня, НД, 19.00 ПРЕМ'ЄРА «На карантині я і моя

«Небезпечні ігри (ніч кохання)», го­ стросюжетний спектакль.

«Але все­таки», за п'єсою М. Байд­ жіева «Дуель». Спогад про щастя в 1 дії. 1 г. 20 хв.

Театр ляльок ім. В.А. Афанасьєва площа Конституції, 24. Тел.: 731-12-24 www.puppet.kharkov.ua

24 вересня, ПТ, 19.00

«Міраж», ліричний віраж в 2­х діях. 2 г. 20 хв. (ТКЦ).

11 вересня, СБ, 19.00 (м/сц)

«Пожалів дурень дурочку» комедія на 2 дії. 2 г. 30 хв.

Ран, казка. (м/сц им. А. Беляцкого).

30 вересня, ЧТ, 18.30 (квітки дійсні на 15.04.21)

тичний трилер в 2­х діях. 2 г. 30 хв. (ТКЦ).

22 вересня, СР, 19.00

«Моня» по книзі Е. Севела «Моня Цацкес – прапороносець», трагікомедія. 1 г. 40 хв.

«Готель Каліфорнія», комедія про краще життя. 2 г. 00 хв.

«ЧМО» В. Жеребцов, виcтава на 2 дії. 2 г. 35 хв.

26 вересня, НД, 12.00 (квітки дійсні на 23.05.21)

22, 23 вересня, СР, 19.00 ПРЕМ'ЄРА «Селфі с Богом», драма­

8 вересня, СР, 19.00 (в/сц)

«Червоний капелюшок» Ш. Перро, музична казка.

25 вересня, СБ, 18.00 (квітки дійсні на 29.05.21) ПРЕМ’ЄРА «Сонечко та Вітерець» Ю.

46

ЦСМ «Нова сцена» вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел. (057) 706-31-31 http://novascena.org 2 вересня, ЧТ, 19.00 (в/сц) «Приборкання Сьюзен», комедія на 2 дії. 2 г. 00 хв. 4 вересня, СБ, 19.00 (в/сц) «Дура­Любов», ностальгічна комедія. 1 г. 50 хв. 7 вересня, ВТ, 19.00 (в/сц) «Приборкання Сьюзен» комедія на 2 дії. 2 г. 00 хв. 11 вересня, СБ, 19.00 (в/сц) «Вечеря на трьох», лірична комедія. 1 г. 50 хв. 12 вересня, НД, 19.00 (в/сц) ПРЕМ'ЄРА «Спокуса», Іронія долі. 1 г. 45 хв. 18 вересня, СБ, 19.00 (м/сц) «Мій найкращий мертвий друг», іронічна драма на 2 дії. Театр «Но­ вий Чорний». 1 г. 30 хв. 25 вересня, СБ, 19.00 (в/сц) «Чоловік на час», романтична комедія на 2 дії. 1 г. 50 хв. 26 вересня, НД, 19.00 (м/сц) «Чоловіки на межі нервового зриву», комедія. 1 г. 50 хв.

10 вересня, ПТ, 19.00 ПРЕМ'ЄРА «Вірю в тебе» за п'єсою 12 вересня, НД, 19.00

14 вересня, ВТ, 19.00

17 вересня, ПТ, 19.00

«Лист Богу» А. Крим, трагікомедія.

24 вересня, ПТ, 19.00 (м/сц) ПРЕМ’ЄРА «Кімната Вероніки».

Позитивний театр «Діти майбутнього» вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел. (057) 706-31-31 5, 11 вересня, 14.30 (в/сц)

«Батл Алфавіта та сеньора Мой­ додира». 6, 12, 13 вересня, 14.30 (в/сц)

«За двома зайцями».

Театр-студия «ЛІК» вул. Манізера, 3 (Будинок Актора) Тел. (057) 706-31-31 23 вересня, ЧТ, 19.00 (м/сц)

«Мамо, це привід і ми одружимося». 26 вересня, НД, 19.00 (м/сц)

«Райське місце або All inclusive».



афиша

> ДІТИ

ЄрміловЦентр пл. Свободи, 4 (головний корпус ХНУ ім. В.Н. Каразіна, вхід з боку Клочківського спуску) Тел. 760-47-13. www.yermilovcentre.or

Зоопарк вул. Сумська, 35 (ст. метро «Університет») Тел.: 38 (057) 705-44-90, 38 (057) 705-44-85 Экскурсии; Жители зоопарка; Экспозиционные зоны; Зооквесты; Детский зоопарк; Показательные кормления; Фотосессия в зоо­ парке.

«Волязловский и уся его творча жіzнь». Ретроспективна виставка Стаса Волязловського (Херсон, 1971­2018). Кераміка, графіка, фото, відео.

ЦПКтаВ ім. М. Горького Час роботи: 5.30–23.30 Дитячий парк, екстрим парк, сімейно­розважальна зона, французький парк, ретро­парк, середньовічна площа, спортивний комплекс, квест кімнати.

ІВЦ «Бузок» вул. Сумська, 25 (праве крило ХНАТОБу) Тел.: (057) 720-15-07 до 3 вересня «Світ, мир, любов на шляху Істини» Ірини Фарафонової.

Дельфінарій «Немо» парк ім. Шевченко Тел.: 700-94-00 http://nemo.kh.ua/

Музей ім. К. Шульженко Байкальський провулок, 1

ВТ–ВС: 12.00, 15.00, 18.00

• Дневное шоу с дельфинами. • «Стань юным тренером дель­ финов».

Фельдман Екопарк Дергачівський район, селище Лісове, вул. Київське шосе, 12. Тел. (050) 401 0912, (057) 719 9903 Час роботи: ПН–ПТ: 10.00–18.00, СБ–ВС: 10.00–20.00. Вхід безкоштовний. Зоопарк, весела анімація, місто майстрів, дитячі майданчики, кон­ тактний дворик, шоу­програми, майданчик для йоги, клуб юних натуралістів, мотузкове містечко, центр біологічної освіти.

> ГАЛЕРЕЇ Художній музей вул. Жон Мироносиць, 11 Тел.: (057) 706-33-94, 706-33-97. Час роботи: 10.00–17.00; СР: 12.00–20.00; вихідний — ВТ. Постійна експозиція:

• «Українське та російське ми­ стецтво XVI – поч. XX ст.». • «Західноєвропейське мистецтво XV – XIХ ст.». • «Фарфор ХVІІІ – поч. ХХ ст. Ав­ стрія, Німеччина, Росія, Франція, Англія, Данія». • «Українське народне мистецтво» з колекції ХХМ». • «Учні І.Ю. Рєпіна: графіка кінця ХІХ – початку ХХ століття». з 3 вересня

«Сузір'я митців. Василь Ганоцький і учні». Портрет, пейзаж, натюр­ морт.

Муніципальна галерея вул. Чернишевська, 15 Тел. 706-16-20 з 4 вересня

«No Табу. Оновлення». Під такою назвою 4–24 вересня стартує кура­ торський проєкт за участі 23 лауреатів фестивалю сучасного мистецтва різних років його про­ ведення Муніципальною галереєю. Акцію присвячено 10 річчю з дня заснування фестивалю. Родзинка проєкту­експозиції полягає у тому, що, окрім лауреатів фестивалю, участь у ньому беруть відомі україн­ ські та німецькі перформери. Сама дія буде відбуватися одночасно на трьох локаціях: основна зала Муні­ ципальної галереї, Артпідвал та Vovatanya gallery.

«Гостинна на Дворянській» вул. Ю. Чигирина, 5 Час роботи: ПН-ПТ з 16.00 до 19.00 СБ з 11.00 до 17.00; НД - вихідний. Вхід вільний. до 24 вересня

Історико­документально­художній проєкт «Великі земляки: Григорій Сковорода». Проєкт «Великі земляки» засно­ вано творчим клубом «Гостинна на Дворянській» та культурно­діловим центром «Рубаненко і партнери».

до 26 вересня

до 15 вересня

Віталій Михайлов «Доторкання до кумирів». Фотоекспозиція.

> КОНЦЕРТИ Філармонія вул. Римарська, 21 Тел.: (057) 731-21-79 www.filarmonia.kh.ua

1 вересня, СР, 18.30 (о/з)

«Святковий концерт органної му­ зики для всієї родини». Відкриття органного сезону. За пультом органа С. Пронесті (Італія). У програмі твори М.­А. Шарпантьє, Е. Пазіні, Е. Морріконе, імпро­ візації та транскрипції С. Пронесті. 2 вересня, ЧТ, 19.00 (в/з)

«Ніч в опері». На сцені Харківської філармонії яскравий, масштабний проєкт. О. Пірієв (віолончель), Т. Га­ ніна (сопрано), А. Позняк (меццо), М. Шуляк (тенор), Д. Агеєв (бас). 3 вересня, ПТ, 18.30 (о/з)

«Відкриття хорового сезону». Академічний хор ім. В’ячеслава Палкіна. С. Калінін (орган). Соліст С. Крючков (контртенор). Ар­ тисти симфонічного оркестру Харківської філармонії. Програма: А. Шнітке. Хоровий концерт на вірші Г. Нарекаці. Л. Бернстайн. Чичестерські псалми. 9 вересня, ЧТ, 18.30 (в/з)

«Відкриття 93­го концертного сезону». Симфонічний оркестр Харківської філармонії Д. Се­ микрас (фортепіано). Диригент Ю. Янко. За підтримки VERE MUSIC FUND. Програма: С. Рахманінов. Концерт № 2 для фортепіано з оркестром до мінор, op. 18 А. Двор­ жак. Симфонія № 9 мі мінор “З Нового Світу”, oр. 95. 10 вересня, ПТ, 18.30 (о/з)

«The Beatles in Jazz». Джазове тріо О. Петухова. О. Петухов, В. Бу­ римченко, О. Чубко. Пісні з різних альбомів “The Beatles” будуть представлені в незвичному та не­ очікуваному ракурсі — джазовій інтерпретації. 11 вересня, СБ, 19.00 (в/з)

«Романтичні твори для скрип­ ки». О. Амстібовський, А. Плющ, К. Амстібовська. Симфонічний оркестр Харківської філармонії. Диригент Ю. Янко. У програмі: Г. Венявський. Концерт для скрипки з оркестром №2, ре мінор, І ч.; А. В’єтан. Концерт для скрипки з оркестром №2, фа­дієз мінор, І ч.; П. Чайковський. Кон­ церт для скрипки з оркестром ре мажор, ІІ і ІІІ частини.; Дж. Верді. Увертюри до опер «Сила долі», «Набукко»; Дж. Россіні. Увертюра до опери «Сорока­злодійка». 17 вересня, ПТ, 18.30 (о/з)

«Органна меса “Clavier­Ubung III”» Й. С. Бах. С. Калінін (орган). 19 вересня, НД, 19.00 (в/з)

«Джазові вечори з Сергієм Дави­ довим» А. Лютова (Москва, вокал), С. Давидов (Харків, фортепіано), В. Корнієнко (Київ, контрабас), О. Лебеденко (Київ, барабани). У програмі імпровізації на авторські теми і джазові стандарти.

24 вересня, ПТ, 18.30 (о/з)

«RockOrganShow». Найпопу­ лярніші твори Scorpions, Rag’n’Bone Man, Deep Purple, QUEEN, Led Zeppelin, Barbra Streisand, Andrew Lloyd Webber, George Gershwin, Sting, Nightwish звучатимуть в аранжуванні для органа. 25 вересня, СБ, 18.30 (о/з)

«Поєднання Світів: Бах — П’яццолла». Дует Rulla Voita в складі О. Васильєвої (скрип­ ка), Д. Ульянова (вібрафон). Симфонічний оркестр Харківської філармонії. Диригент Ю. Янко. Програма: Й. С. Бах — Арія з оркестрової сюїти №3 D­dur (транскрипція для вібрафона, скрипки, альта, віолончелі та кон­ трабаса Rulla Voita). Й. С. Бах — Концерт для двох скрипок d­moll BWV 1043 (транскрипція для скрипки та вібрафона Rulla Voita). 26 вересня, НД, 14.00 (о/з)

«Недільний органний концерт для дітей та батьків». С. Калінін (орган). У програмі шедеври популярної органної музики Й. Баха, Г. Ф. Генделя, В. А. Мо­ царта та ін. 26 вересня, НД, 18.30 (о/з)

«Харків­брас». Сучасна та джа­ зова музика для мідних духових з органом та за участю балету. Диригент О. Радієвська. Беруть участь: Ethno Contemporary Ballet режисери­постановники та хоре­ ографи: В. Єсауленко та Н. Булга­ кова. С. Калінін (орган), А. Бичкова (сопрано). 29 вересня, СР, 19.00 (в/з)

«Музика кіно». Саундтреки до відомих кінострічок. Симфонічний оркестр Харківської філармонії під управлінням маестро Ю. Янка. Сучасні анімаційні технології.

Палац студентів НЮУ ім. Ярослава Мудрого вул. Пушкінська, 88

10 вересня, ПТ, 17.00, 20.00 (квітки дійсні на 21.05.21)

«Містична червона скрипка Стра­ діварі». Елізабет Піткерн (скрипка), акомпанує МАСО «Слобожансь­ кий», диригент Юрій Яковенко. 18 вересня, СБ, 17.00

LORDS OF THE SOUND. Music is Coming 2. 26 вересня, НД, 17.00, 20.00 (квітки дійсні на 22.04.21)

Національний Хор України ім. Г. Верьовки. 30 вересня, ЧТ, 19.00

> КЛУБИ Arizona Beach Club провулок Буковий, 10 3 вересня, ПТ, 23.55

Hammali & Navai.

4 вересня, СБ, 21.00

Face.

9 вересня, ЧТ, 19.00

ДОРА.

Арт-завод МЕХАНІКА. Інша земля вул. Плеханівська, 126-А 4 вересня, СБ, 20.00

5'NIZZA.

10 вересня, ПТ, 20.00 (квітки дійсні на 24.05.20)

ПОШЛАЯ МОЛЛИ.

15 вересня, СР, 20.00

«Хор Самотніх Сердець Сержанта Пеппера». 18, 19 вересня, 11.00

KHARKIV TATTOO CONVENTION. 22 вересня, СР, 19.00 (квітки дійсні на 15.07.21)

Сергій Бабкін.

25 вересня, СБ, 22.00

AREA 33: ANNIVERSARY x HOSH.

Клуб «Bolero» проспект Ювілейний, 56 10 вересня, ПТ, 20.00 Олег Кензов. 25 вересня, СБ, 21.00 WellBoy. Victory Concert Hall вул. Карпатська, 95 3 вересня, ПТ, 20.00

ROCKET.

23 вересня, ЧТ, 19.00 (квітки дійсні на 05.11.20)

«Операция Пластилин».

Арт-клуб «Корова» ул. Петровского, 37 10 вересня, ПТ, 19.00 (квітки дійсні на 10.04.21)

ТАРТАК.

26 вересня, НД, 20.00

Фома з «Мандрів».

LF club Харківська набережна, 2/2 5 вересня, НД, 20.00 Zero People. 19 вересня, НД, 19.00 (квітки дійсні на 23.04.20) PALINA. ЛІТОПАРК

вул. Сумська, 81 (біля Парку ім. М. Горького) 11 вересня, СБ, 19.00

Олександр Пономарьов.

«Суперконцерт 2000­х».

ККЗ «Україна» вул. Сумська, 35 (сад ім. Т. Шевченко ) 2 вересня, ЧТ, 19.00 Лайма Вайкуле. 15 вересня, СР, 19.00 Тіна Кароль. «КРАСИВО» та найкращі хіти. 16 вересня, ЧТ, 19.00 Борис Гребенщиков та гурт «Акваріум». 17 вересня, ПТ, 19.00 Любов Успенська. 24 вересня, ПТ, 19.00 НАОНІ. Концертний промо­тур з проектом «Гуц and Roll».

PROBKA resto&music hall вул. Сумська, 3. Тел.: 757-70-70 http://probka.ua 23 вересня, ЧТ, 20.00 O.TORVALD. Великий сольний кон­ церт. 7 років PROBKA!

> ФЕСТИВАЛІ 11 вересня, ЦПКтаВ ім. М. Горького

Фестиваль Kharkiv Sport City. Учасники: понад 100 спортивних організацій і фітнес­клубів, зона єдиноборств, майстер­класи; показові виступи. Для гостей: участь у конкурсах і спортивному квесті, призи та по­ дарунки. 24–26 вересня, Літній майданчик ХНАТОБ

«OnTheWay — Rock Fest 2021». Музичний триденний фестиваль рок / фолк / мейнстрім сучасних груп з Ізраїлю та України.

Radmir Club вул. Академіка Павлова, 271 11 вересня, СБ, 22.00 Ганвест. Resto club «Museum» ву. Полтавський Шлях, 123 (м. Холодна гора) 17 вересня, ПТ, 19.00 RAM. КОВОРКИНГ Fabrika.space вул. Благовіщенська, 1 5 вересня, НД, 20.00 (квітки дійсні на 05.03.20) Великий стендап концерт В. Буха­ рова і К. Андрєєва. 16 вересня, ЧТ, 20.00 (квітки дійсні на 19.08.21) Іван Ільїн. Сольний стендап концерт.




Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.