'
Нариси історії землі Буринської
під час Великої Вітчизняної війни пішли на фронт батько автора і два материні брати. Найменшого - Миколу Соцкова забрала війна напередоні перемоги 1945 року. Після звільнення території району в вересні 1943 року навчався у початковій школі в сусідньому селі Верхня Сагарівка, що розташоване за 2 км від хутора, а продовжував у сусідньому селі Жуківка. Разом пішли в школу ще 5 однолітків. У житті автора залишилася пам’ятна трагічна подія під час проживання на хуторі Нотаріусівка. У листопаді 1949 року з п’ятьма товаришами по школі вступав в ряди ВЛКСМ. 19 листопада прибули в Буринський райком комсомолу для затвердження рішення первинної комсомольської організації Жуківської семирічної школи про прийняття в ряди ВЛКСМ. Повертаючись в с. Жуківку пізно увечері біля села Весела на підводу, на якій ми їхали, врізався вантажний автомобіль, за кермом якого був нетверезий водій. В кабіні автомобіля знаходилися три особи замість можливих - дві. Серед них голова та секретар партійної організації сусіднього колгоспу. В результаті ДТП загинув мій двоюрідний брат Соцков Володимир Іванович, автор був тяжко травмований. Світла йому пам’ять. Шофер за вчинений злочин був осуджений на п’ять років позбавлення волі. З хутора Нотаріусівка був призваний в радянську армію. Після армії проживав на хуторі до 1961 року. Тут народилися син Микола і дочка Віра. Словом, хутір Нотаріусівка залишив у житті значний слід, хоч і не народився на ньому. У 60-х роках минулого сторіччя на хуторі було 25 дворів. Крім Терещенків проживали родини Кириченків, Лишенків, Сухотіних, Зорі, Чорноштанів, Пересадьків, Семеняків і інші. Згодом, при радянській владі, хутір був електрифікований і радіофікований, побудована дорога з твердим покриттям. Було розпочато будівництво торгівельної точки, яке так і не завершилось. Тут розташовувалася колгоспна виробнича бригада №4. В бригаді вирощували цукрові буряки, зернові культури. Бригадиром довгий час працював Бакин Сергій Микитович. 278