Вісник Дніпропетровської міської ради by KP "INFO-RADA-DNIPRO" DMR

04(64) 2014

Г Р У Д Е Н Ь

Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї

рiк

М І С Ь К О Ї

Р А Д И

2015

..эффективно работать, обеспечивая горожанам достойные условия жизни..

З НОВИМ 2015 РОКОМ! УВАЖАЕМЫЕ КОЛЛЕГИ! МАКСИМ РОМАНЕНКО Виконуючий обов’язки Дніпропетровського міського голови

Уходит в историю 2014 год , который был непростым для всего нашего народа. Но, несмотря на сложную ситуацию, мы продолжали эффективно работать, обеспечивая горожанам достойные условия жизни.

За прошедший год мы провели

14 сессий , приняли более 2 000

решений , без которых нормальная жизнь Днепропетровска была бы

невозможна.

На 2015 год у нас так же много планов и я надеюсь, что воплощать их в жизнь мы будем вместе. Накануне Нового года, я хочу поблагодарить всех депу татов и сотрудников исполкома городского совета за поддержку и работу. Желаю Вам здоровья, успеха и благополучия!

2015

С НОВЫМ ГОДОМ!

ЗМІСТ Учасники АТО отримують земельні ділянки

КОМЕНТАРІ 4

Земельні ділянки для учасників АТО (депутат Дніпропетровської міської ради, голова постійної комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Наталія Стародуб)

Все для війська! Все для перемоги! (депутат міської ради,

Все для війська! Все для перемоги!

керівник групи «Наше Місто» Ганна Вишнякова; депутат міської ради Володимир Бутенко)

Депутатам презентували програму підтримки волонтерської діяльності міста

8 Чорнобиль не має минулого часу

Чорнобиль не має минулого часу ІНФОРМАЦІЯ

У Дніпропетровську проведуть реконструкцію житла для переселенців НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Звіт про виконання міського бюджету за 9 місяців 2014 року

ЦІКАВА СТОРІНКА

Рік 2015 – рік культури, соціального партнерства, громадських ініціатив та інноваційних проектів

Ялинки, що вiдкрились

Меценати свiту ІСТОРІЯ

Меценати Катеринослава

Георгий Петрович Алексеев: служение городу

ВIСНИК Дніпропетровської міської ради ГРУДЕНЬ 04 (64) Видавець: Комунальне Підприємство «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» Дніпропетровської міської ради Адреса видавця та редакції: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 75 тел.: (056) 745-37-45

Головний редактор: Вадим ЛЬОВОЧКІН Visnyk.dmr@gmail.com

Редакційна колегія: Вадим ЛЬОВОЧКІН Юлія КАПШУК Ігор ІСАЄВ Свідоцтво реєстрації друкованого засобу масової інформації Серія ДП № 1541-276 Р від 13.11.2008р.

Екатеринославу и Приднепровью 30

Как праздновали Новый год в Екатеринославе 100 лет назад

Майже 20 тисяч гривень зібрав благодійний аукціон на підтримку бійців АТО

Календар римський, грецький чи турецький?

Історичні події міста. ПОДІЇ МІСТА

Виставка ялинкових прикрас в Історичному музеї імені Д.І. Яворницького

СПОРТНАВІГАТОР ФОТОРЕПОРТАЖ

Рік 2015 – рік культури, соціального партнерства, громадських ініціатив та інноваційних проектів

У міській раді нагородили громадських активістів

Майже 20 тисяч гривень зібрав благодійний аукціон на підтримку бійців АТО

Номер підписаний до друку: 12.12.2014р. Формат: 60х84/8 Папір: офсетний Друк: офсетний Тираж: 300 екз.

У міській раді нагородили громадських активістів

День міліції

У День святого Миколая в Дніпропетровську відкрили

Віддруковано: ТОВ ВКФ «Візіон» Адреса: 49000, м. Дніпропетровськ пл. Академіка Стародубова, 1/222 тел.: (0562) 36-26-78 Замовлення № 614 Свідоцтво про внесення до державного реєстру серія: ДП № 60-Р від 20.03.2000р.

новорічну ялинку 54 У День святого Миколая, 19 грудня, в Дніпропетровську відкрили новорічну ялинку

В дніпропетровському цирку відбулася святкова новорічна програма.

Більше тисячі дітей, батьки яких беруть участь у АТО

Офіційна сторінка видання:

http://www.visnyk.dmr.org.ua facebook.com.ua/VisnykDMR

привітали з новорічними святами

Автор фото на обкладинці Аксьонов Денис

НО В ИН И

Петро Порошенко закликав держави світу приєднатися до боротьби України за мир та свободу

2014

рік змінив як українців, так і європейців, заявив Глава держави під час традиційного передноворічного дипломатичного прийому для керівників дипломатичних місій та представників іноземних держав. За словами Президента, рік, що минає, став роком викликів для усього світу з відстоювання гідності і свободи. Петро Порошенко наголосив, що Український народ бореться зараз за свою свободу, гідність і можливість іти обраним шляхом. Українці вже заплатили за свою свободу дуже високу ціну. Говорячи про анексію Криму, Глава держави заявив: «Ми ніколи не змиримось з таким розвитком подій. Боротьба за повернення Криму триватиме доти, доки не буде відновлено справедливість та історичну правду». Президент подякував країнам за підтримку України, зокрема Сполученим Штатам Америки за прийняття Акту на підтримку свободи України, а також Канаді, Японії, Австралії та європейським країнам. «Боротьба України за свою неза-

лежність, територіальну цілісність, суверенітет стала моментом істини в наших відносинах з державами світу», – наголосив Президент. Петро Порошенко зазначив, що європейська та євроатлантична інтеграція – безальтернативний шлях для України. Саме тому він запропонував на розгляд Верховної Ради законопроект про відмову від позаблокового статусу України. «Приналежність до Європи є єдиною можливою формою існування держави Україна», – заявив Президент, відзначивши, що підписання у 2014 році Угоди про асоціацію з ЄС стало стратегічним кроком, і влада буде робити все можливе, щоб провести реформи та імплементувати Угоду. Президент звернувся до присутніх послів з проханням підтримати Україну. «Я звертаюсь до всього світу: прошу приєднатись до нас у нашій боротьбі. Приєднайтеся до України у її справі – справі миру, реформ та утвердження людської гідності та свободи», – закликав Глава держави.

22.12.2014p.

Глава держави затвердив склад Національної ради реформ

резидент своїм Указом затвердив склад Національної ради реформ. Указом «Питання Національної ради реформ» від 22 грудня визначено, що склад Нацради реформ формується з числа членів, які беруть участь в її роботі з усіх питань, та членів, які запрошуються для розгляду окремих питань. 18 членів у Нацраді реформ братимуть участь у обговоренні всіх питань. Серед них – Президент, Голова Верховної Ради (за згодою) та Прем’єр-міністр, Глава Нацбанку, міністри економічного розвитку та торгівлі, фінансів, юстиції, керівники низки комітетів Верховної Ради, Глава Адміністрації Президента Борис Ложкін та його заступники Олексій Філатов та секретар Національної Ради реформ Дмитро Шимків. У складі Нацради реформ також – представники громадського сектору виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев’янко, головний експерт групи «Реформа антикорупційного законодавства» громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Дмитро Котляр, засновник громадської ініціативи «Об’єднання українських випускників зарубіжних університетів «Професійний Уряд» Даніїл Пасько, співзасновник ГО «Всеукраїнська громадянська платформа «Нова Країна» Валерій Пекар.

Крім того, серед 36 членів Нацради реформ, які залучатимуться для розгляду окремих питань, – керівники міністерств та парламентських комітетів. Коментуючи Указ, заступник Глави Адміністрації Президента, секретар Національної Ради реформ Дмитро Шимків повідомив, що перше робоче засідання Ради заплановане на 24 грудня. На ньому планується затвердити стратегічне бачення розвитку України “Стратегія реформ – 2020”, затвердити персональний склад Виконавчого комітету Нацради реформ, обговорити статус реалізації низки пріоритетних реформ та виконання Угоди про Асоціацію з ЄС. “Національна рада реформ ще не проводила робочі засідання, оскільки Україна мала обрати нову Верховну Раду та сформувати новий Уряд. За підсумками виборів 26 жовтня країна отримала новий проєвропейський Парламент, який, у свою чергу, затвердив новий реформаторський Уряд. На сьогоднішній день Національна рада реформ є єдиною платформою, яка об’єднує Президента, Кабінет міністрів, Верховну Раду та представників інститутів громадянського суспільства. Завдання Нацради – моніторинг виконання пріоритетних реформ та прийняття колегіальних рішень з найважливіших для країни соціально-економічних питань”, – зазначив Дмитро Шимків. VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ІНТЕРВ’ Ю

ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ДЛЯ УЧАСНИКІВ АТО 137 УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ОТРИМАЮТЬ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ПЛОЩЕЮ 10 СОТОК. ТАКЕ РІШЕННЯ ПРИЙНЯЛИ ДЕПУТАТИ НА 58 СЕСІЇ МІСЬКОЇ РАДИ 26 ЛИСТОПАДА. ПРО ЦЕ РОЗПОВІЛА ДЕПУТАТ МІСЬКОЇ РАДИ, ГОЛОВА ПОСТІЙНОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ АРХІТЕКТУРИ, МІСТОБУДУВАННЯ ТА ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН НАТАЛІЯ СТАРОДУБ.

ісця під земельні ділянки вже визначені. Вони розташовані в межах міста. Найбільше земельних ділянок в Ленінському та Красногвардійському районах. В Бабушкінському, Жовтневому та Індустріальному районах – по одній. Поки що учасники АТО отримали дозволи на розробку проекту землеустрою, після цього треба розробити та внести на розгляд міської ради ще одне питання, яке безпосередньо стосується відведення землі. Такий дворівневий порядок відведення землі передбачений чинним законодавством України. Крім цього, на найближчу сесію міської ради, яка відбудеться 29 грудня, готується ще одне рішення, згідно якого дозволи на розробку проекту землеустрою отримають ще 30 чоловік.

«ПОШУК ВІЛЬНИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ЗДІЙСНЮЮТЬ СЛУЖБИ МІСЬКОЇ РАДИ ТА ПРОПОНУЮТЬ НА ВИБІР УЧАСНИКАМ АТО. НА ЛЮТИЙ У НИХ ПЛАН ЗНАЙТИ ЩЕ БЛИЗЬКО 500 ВІЛЬНИХ ДІЛЯНОК.», - ЗАЗНАЧИЛА НАТАЛІЯ СТАРОДУБ. За словами директора департаменту землеустрою, використання та охорони земель Державного агентства земельних ресурсів Олександра Краснолуцького, ініціатива щодо виділення земельних ділянок учасникам АТО належить Державному агентству земельних ресурсів України, яку підтримав Кабінет Міністрів України. Надання земельних ділянок учасникам АТО здійснюється відповідно до чинного законодавства. Насамперед, відповідно до Земельного кодексу України. Але

4 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

цим документом передбачена можливість безкоштовної приватизації земельної ділянки тільки один раз. Отже, якщо учасник АТО вже використав це право, за законом він не може вдруге отримати землю безкоштовно. Для врегулювання цього питання Дніпропетровська облдержадміністрація готує пропозиції щодо підготовки законопроекту, який би регламентував отримання землі військовими. Про це на прес-конференції повідомив заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Геннадій Корбан. За словами директора департаменту землеустрою, використання та охорони земель Державного агентства земельних ресурсів Олександра Краснолуцького, процедура отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок проходить швидше, якщо це землі сільськогосподарського призначення державної власності, розпорядником яких є Держзем. Якщо ж землі відносяться до комунальної власності, рішення про отримання дозволу приймається у місячний термін. Згідно з чинним законодавством, для будівництва та обслуговування житлового будинку в сільській місцевості виділяється до 25 соток, у місті – до 10 соток, для ведення садівництва – 12 соток. За інформацією Олександра Краснолуцького, в Україні сьогодні більше 3 млн. земель запасу. Юлія КАПШУК

КО МЕ НТАРІ

ВСЕ ДЛЯ ВІЙСЬКА! ВСЕ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ! 18

грудня у Дніпропетровській міській раді відкрився волонтерський пункт.

Там збиратимуть медикаменти та речі першої необхідності для учасників АТО та поранених бійців. Ініціатива відкриття волонтерського пункту належить депутатам групи «Наше місто».

«МИ ІНІЦІЮВАЛИ ВІДКРИТТЯ ВОЛОНТЕРСЬКОГО ПУНКТУ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЛЮДИ МОГЛИ ЗАНЕСТИ ПРОДУКТИ, ТЕПЛИЙ ОДЯГ ТА МЕДИКАМЕНТИ ДЛЯ НАШИХ СОЛДАТ. МИ НЕ ВТРУЧАЄМОСЬ У ДІЯЛЬНІСТЬ ВОЛОНТЕРІВ, ТОМУ ЩО ВОНИ КРАЩЕ ЗНАЮТЬ, ЩО ТРЕБА БІЙЦЯМ. МИ ЛИШЕ ДОПОМАГАЄМО.», - ГОВОРИТЬ ДЕПУТАТ МІСЬКОЇ РАДИ, КЕРІВНИК ГРУПИ «НАШЕ МІСТО» ГАННА ВИШНЯКОВА. «У ПУНКТІ ПРАЦЮВАТИМУТЬ ВОЛОНТЕРИ, ЯКІ БУДУТЬ ГОТУВАТИ СПИСКИ НАЙБІЛЬШ НЕОБХІДНОГО У ЦЕЙ МОМЕНТ. ЗГОДОМ, ВОНИ САМІ ТАКОЖ БУДУТЬ ЗВІТУВАТИ ПЕРЕД ГОРОДЯНАМИ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ», - ДОДАЛА ГАННА ВИШНЯКОВА.

Волонтер Роман Ковтун, який керує роботою пункту, впевнений, що такий засіб збирання допомоги ефективний. «Я півроку збираю речі для солдат і стикаюсь з тим, що люди просто не знають, куди їх приносити. Добре, що виникла ідея створити такий пункт у центрі міста», - сказав Роман Ковтун.

Депутати міської ради Геннадій Гуфман та Володимир Бутенко також взяли участь у відкритті волонтерського пункту та розповіли про свою допомогу бійцям.

«Я КЕРУЮ ПІДПРИЄМСТВОМ АТП – 11259. МИ ВЖЕ ДАВНО ДОПОМАГАЄМО НАШИМ ХЛОПЦЯМ З 25 БРИГАДИ. ВЖЕ ДЕКІЛЬКА РАЗІВ ВИСИЛАЛИ РЕЧІ НА ПЕРЕДОВУ. МИ ЗНАЄМО, ЩО ЇМ ТРЕБА. ЗАРАЗ ЦЕ, ЗВИЧАЙНО, БЕРЦІ ТА ТЕПЛА БІЛИЗНА. КРІМ ЦЬОГО, ШКАРПЕТКИ ТА МАЙКИ, ЯКІ В ТИХ УМОВАХ НЕ ПОПРАСУЄШ, А ТРЕБА МІНЯТИ. НА ПЕРЕДОВУ МИ ТАКОЖ ВЖЕ ВІДПРАВИЛИ МОБІЛЬНУ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЮ, ПРИЛАДИ НІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ, БІНОКЛІ, НАКОЛІННИКИ ТА БРОНЕЖИЛЕТИ.», - РОЗПОВІВ ВОЛОДИМИР БУТЕНКО.

У день відкриття пункту депутати міськради передали волонтерам на придбання необхідних речей понад 2 тисячі гривень. Волонтери зазначають, що зібрані речі у першу чергу доставлятимуть солдатам, які знаходяться на передовій. Найбільше там потребують приладів спостереження, теплих речей та медикаментів. Волонтерський пункт працює у приміщенні міської ради (просп. К. Маркса, 75, 1 поверх) у будні з 11.00 до 18.00.

Юлія КАПШУК

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

КО М ЕН ТАРІ

ДЕПУТАТАМ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ПРОГРАМУ ПІДТРИМКИ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МІСТА

МИХАЙЛО ГЛІКМАН Начальник управління внутрішньої політики Дніпропетровської міської ради

епутатам міської ради презентували Програму підтримки волонтерської діяльності міста Дніпропетровська на 2015-2018 роки. Автор Програми – управління внутрішньої політики міської ради. Про мету та основні заходи Програми на інформаційно-методичній нараді, яка відбулась 17 грудня, депутатам розповів начальник зазначеного управління Михайло Глікман. За його словами, основною проблемою діяльності волонтерів у нашій державі є недосконале законодавче поле для волонтерської діяльності. Отже, для більш ефективного виконання цієї програми управління внутрішньої політики буде ініціювати звернення Дніпропетровської міської ради до профільних комітетів Верховної Ради України та до Кабінету Міністрів України з проханням визнати органи місцевого самоврядування суб’єктом волонтерської діяльності. «Ні законодавство України, ні Бюджетний кодекс, на відміну від законодавства європейських країн, не дають можливості місцевій владі більш ширше підтримувати волонтерську діяльність, - говорить Михайло Глікман - Якщо порівняти країни світу, то, за результатами опитувань, у Франції до волонтерського руху задіяно 19% населення, Німеччині – 34%, Ірландії – 33%, США – 56%..

6 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

Волонтерська діяльність у Європі дуже поширена. Її особливості залежать від різноманітних культурних та соціальних факторів суспільства. Так, у 27 європейських країнах кількість добровольців сягає 94 мільйонів і становить 23% усіх жителів Євросоюзу віком від 15 років». Метою даної програми є підвищення рейтингу та популяризація волонтерської діяльності серед мешканців нашого міста. Важливим напрямком програми буде налагодження взаємодії між міською владою, волонтерами та волонтерськими організаціями та створення механізмів для співпраці волонтерів та волонтерських організацій з органами місцевого самоврядування та іншими юридичними особами міста. Реалізовувати Програму планують шляхом проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед мешканців міста щодо залучення до волонтерської діяльності; надання медичної та практичної допомоги у волонтерській діяльності; проведення культурно-просвітницьких заходів, які популяризують волонтерський рух та просвітницької роботи серед мешканців міста щодо користі від волонтерської діяльності. Крім цього, буде створено окремий інтернет – ресурс, на якому буде висвітлюватися діяльність волонтерських організацій. На реалізацію програми у 2015 році у міському бюджеті планують передбачити 1 млн. 50 тис. грн.

КО МЕ НТАРІ

ДЕПУТАТЫ – ЭТО БОЛЕЕ, ЧЕМ ПРОСТО ГРАЖДАНЕ ДНЕПРОПЕТРОВСКА И МЫ ОБЯЗАНЫ ПОДКЛЮЧИТЬСЯ К ЭТОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОЛЕНА СМЄЛЬЧАНСЬКА Депутат Дніпропетровської міської ради

То,

что мы проводим такой информчас,

ремонтирует автотранспорт.

внушает мне большой оптимизм и

Депутаты – это более, чем просто граждане

уверенность в том, что жители нашего горо-

Днепропетровска и мы обязаны подключиться

да, которые занимаются очень благородным

к этой деятельности.

делом, а именно волонтёрством, депутаты,

Например, в общественных приёмных мы

городской голова, исполнительные органы го-

можем консультировать участников АТО и чле-

родского совета, если все мы объединимся, то

нов их семей, мы можем организовать у себя

мы можем сделать очень много для поддержки

же в общественных приёмных пункты сбора

наших защитников, которые держат рубежи на-

помощи, продуктов, воды, если будет у нас го-

шей страны на востоке.

родская программа. Честно говоря, я её сегод-

Мне кажется, что именно в этой деятельнос-

ня взяла в руки и очень приятно удивилась.

ти наша территориальная громада может сей-

Безусловно, мы будем ее еще дорабатывать,

час реально объединиться, стать громадой, на

будем предлагать дополнения и изменения, но

основе которой в дальнейшем можно будет го-

это очень большой шаг.

ворить о децентрализации, о реформировании

Наш городской совет точно не стоит в сто-

местного самоуправления. И наш город, дей-

роне проблем нашей страны. Нашими депута-

ствительно, станет тем местом, о котором все

тами и разными фракциями, и ВО “Демократы”

наши жители мечтают.

и “Батьківщина” и разными депутатскими

На территории Днепропетровска сегодня

группами, в том числе той, к которой я имею

действует множество волонтёрских организа-

счастье принадлежать, “Наше Місто”, достаточ-

ций и волонтёрских групп, каждая из которых

но много инициатив уже предпринято в под-

имеет свою специфику. Кто-то собирает вещи,

держку участников АТО и членов их семей. Я

медикаменты, кто-то занимается средствами

надеюсь, что мы эти все программы будем

защиты, кто-то собирает индивидуальные ап-

реализовывать и они будут, действительно, ра-

течки, кто-то сушит борщевые наборы, кто-то

ботать.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

КО М ЕН ТАРІ

ЧОРНОБИЛЬ НЕ МАЄ МИНУЛОГО ЧАСУ

грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Він відзначається у день завершення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком. З того часу минуло вже 28 років, але досі лунають відгуки тієї страшної трагедії. За офіційними даними, в ліквідації аварії взяло участь 90 000 чоловік. Більшість з них, внаслідок опромінювання, втратило здоров’я. Тому одним з пріоритетних напрямків діяльності міської влади є підтримка тих, хто врятував світ від катастрофи. Сьогодні у нашому місті мешкає 7 191 чорнобилець. Для їх підтримки розроблена міська Комплексна програма соціального захисту. В рамках її виконання, чорнобильцям надається матеріальна допомога, проводиться оздоровлення, відшкодовуються витрати на поховання. Вони також безкоштовно забезпечуються мобільним зв’язком та отримують пільги по користуванню кабельним телебаченням. У квітні 2012 року, за рахунок коштів міського бюджету, п’ять сімей чорнобильців отримали квартири. Напередодні Дня вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС, 12 грудня у Дніпропетровській міській раді відбулась зустріч в.о. міського голови Максима Романенка та дніпропетровців – учасників ліквідації аварії.

8 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

«МИ ПАМ’ЯТАЄМО ПРО ВАШ ПОДВИГ ТА РОБИМО ВСЕ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ДОПОМОГТИ. МИ ПІДТРИМУЄМО ВСІ МІСЬКІ ТА ОБЛАСНІ ПРОГРАМИ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ЗАХИСТУ ЧОРНОБИЛЬЦІВ ТА ЧЛЕНІВ ЇХ РОДИН. РОЗУМІЄМО, ЩО ТРЕБА СПРЯМОВУВАТИ БІЛЬШЕ РЕСУРСІВ, АЛЕ МИ РОБИМО ВСЕ, ЩО В НАШИХ СИЛАХ. МИ БУДЕМО ЗВЕРТАТИСЯ ДО ПРЕДСТАВНИКІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА, ЯКІ БУЛИ ОБРАНІ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ЗА ДОПОМОГОЮ, ЩОБ ЦІ ПРОГРАМИ, ОТРИМАЛИ НОВЕ ЖИТТЯ І НОВЕ ФІНАНСУВАННЯ.», - СКАЗАВ МАКСИМ РОМАНЕНКО. Він також зазначив, що на початку грудня відбулось засідання міської комісії по перейменуванню вулиць, площ та проспектів Дніпропетровська. На ньому було прийнято рішення - присвоїти безіменному скверу, який знаходиться у районі вулиць Тельмана, Барвинківської та Карла Лібкнехта, ім’я – Героїв- ліквідаторів ЧАЕС. Крім цього, алея в сквері ім. Леніна (Кіровський район), від пам’ятника «Чорнобильський дзвін» до вулиці Комсомольської, також стане алеєю Героїв-чорнобильців.

КО МЕ НТАРІ

«СЛУЖБАМИ МІСЬКОЇ РАДИ ВЖЕ ГОТУЄТЬСЯ ВІДПОВІДНИЙ ПРОЕКТ РІШЕННЯ, ЯКИЙ БУДЕ ВНЕСЕНИЙ НА ЧЕРГОВУ СЕСІЮ МІСЬКОЇ РАДИ ДЛЯ ОСТАТОЧНОГО ЗАТВЕРДЖЕННЯ», - ДОДАВ МАКСИМ РОМАНЕНКО. Ліквідаторів аварії також привітали заступник міського голови Олена Лозенко, депутат міської ради, голова Дніпропетровської міської спілки «Союз Чорнобиль» Ігор Турчин та голова депутатської комісії з питань соціального захисту, материнства та дитинства Галина Булавка.

«МИ ЦІНУЄМО ВАШ ПОДВИГ. ДЯКУЄМО ВАМ ЗА ГЕРОЇЗМ ТА МУЖНІСТЬ. І ХОЧУ СКАЗАТИ, ЩО У ВАС Є ДЕПУТАТИ, ЯКІ З РОЗУМІННЯМ СТАВЛЯТЬСЯ ДО ВАС І ЗАВЖДИ ПІДТРИМАЮТЬ», - ЗВЕРНУЛАСЯ ДО ПРИСУТНІХ ГАЛИНА БУЛАВКА.

Крім цього, за його словами, за кошти міського бюджету у цьому році вдалося оздоровити 154 чорнобильця. Також, до дня вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС, 1 тисяча 166 інвалідів – чорнобильців отримали матеріальну допомогу у розмірі 600 гривень. А у квітні 968 вдів (вдівців) померлих чорнобильців отримали з міського бюджету допомогу у розмірі 650 гривень.

Голова спілки «Союз Чорнобиль України» Ігор Турчин подякував міській владі за допомогу та розповів про результати виконання програми підтримки чорнобильців.

«НАША ПРОГРАМА ДОПОМОГИ РЕАЛЬНА. ВОНА НЕ ТІЛЬКИ НА ПАПЕРІ, ВОНА СПРАВДІ ПРАЦЮЄ. ЛЮДИ ОТРИМУЮТЬ МАТЕРІАЛЬНУ ПІДТРИМКУ, У ТОМУ ЧИСЛІ І НА МЕДИКАМЕНТИ, ЯКІ СЬОГОДНІ ДУЖЕ ДОРОГО КОШТУЮТЬ. 42 ЧОРНОБИЛЬЦЯ ВЖЕ ОТРИМАЛИ ДОПОМОГУ НА ЗАГАЛЬНУ СУМУ 64 ТИСЯЧІ ГРН.», - СКАЗАВ ІГОР ТУРЧИН.

Щодо підтримки постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС у майбутньому, то Ігор Турчин сказав: «В цілому, ми вже обговорили цифри допомоги, які будемо прописувати у Комплексній програмі соціального захисту на наступний рік, але попереду ще багато узгоджень. Я не думаю, що все буде просто, але впевнений, що ми вирішимо всі питання».

Юлія КАПШУК

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

І Н Ф ОРМ АЦІ Я

У Дніпропетровську проведу ть реконструкцію житла для переселенців. П

ерший заступник міського голови Анатолій Крупський зустрівся з представником управ-

ління верховного комісара у справах біженців ООН Надиром Мінбашиєвим. Під час зустрічі мова йшла про реконструкцію коштом ООН шести міських будинків для переселенців із зони АТО. «У першу чергу планується відремонтувати будівлю Центру для переселенців «Допомога Дніпра», оскільки туди відразу потрапляє найбільше переселенців і там вони можуть залишитися деякий час», - зазначив Анатолій Крупський. Він додав, що питання реконструкції 6 будівель буде винесено на найближчу сесію міськради, аби можна було швидше приступити до роботи. «Після того, як споруди реконструюють, там зможе мешкати більше тисячі людей. На будівельні роботи ООН готова витратити більше мільйона доларів. Згідно з нашими підрахунками реконструкція може тривати два-три місяці», - додав Надир Мінбашиєв. На сьогодні у Дніпропетровському центрі «Допомога Дніпра» зареєстровано 26 тисяч переселенців із Криму, Донеччини та Луганщини.

10 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

- ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ

МІСЬКОГО БЮДЖЕТУ ЗА 9 МІСЯЦІВ 2014 РОКУ

Повний текст рішення: http://www.dniprorada.gov.ua

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МІСЬКА РАДА VI СКЛИКАННЯ СЕСІЯ 26.11.2014р.

РІШЕННЯ

№ 2/58

Про звіт про виконання міського бюджету за 9 місяців 2014 року Відповідно до листа фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради від 05.11.2014 вх. № 8/3500, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Бюджетним кодексом України, міська рада

В И Р І Ш И Л А: 1. Затвердити звіт про виконання міського бюджету за 9 місяців 2014 року: 1.1. По доходах у сумі 2 568 435,375 тис. грн., з них по загальному фонду - 1 744 423,694 тис. грн. та по спеціальному фонду -824 011,681 тис. грн., у розрізі дохідних джерел згідно з додатком 1. 1.2. По видатках у сумі 1 999 673,453 тис. грн., з них по загальному фонду – 1 598 298,919 тис. грн. та по спеціальному фонду 401 374,534 тис. грн., за функціональною структурою бюджету згідно з додатком 2. 2. Затвердити перевищення доходів над видатками у сумі 568 761,922 тис. грн., з них по загальному фонду - 146 124,775 тис. грн., по спеціальному фонду – 422 637,147 тис. грн. 3. Оприлюднити звіт про виконання міського бюджету за 9 місяців 2014 року згідно з вимогами чинного законодавства. 4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань соціальноекономічного розвитку, бюджету і фінансів (Жадан Є. В.) та першого заступника міського голови Медведчука В. М.

В.о. міського голови

12 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

М.В.Романенко

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

Пояснювальна записка до звіту про виконання міського бюджету за 9 місяців 2014 року Виконавчими органами міської ради, спільно з усіма контролюючими органами міста протягом 2014 року постійно проводиться робота щодо забезпечення виконання затверджених показників міського бюджету на 2014 рік та зменшення податкового боргу зі сплати податків і зборів до міського і державного бюджетів. За підсумками 9 місяців 2014 року до загального фонду міського бюджету надійшло власних доходів у сумі 832865,8 тис.грн., а з урахуванням міжбюджетних трансфертів 1629301,0 тис.грн., що становить 98,7% та 97,4% відповідно до плану. Недоотримано власних доходів у сумі 10585,5 тис. грн., а з урахуванням трансфертів – 43893,5 тис.грн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження до міського бюджету зменшилися на 42055,7 тис.грн. або на 4,8%. Скорочення доходів відбулося, в основному, за рахунок зменшення платежів по податку на доходи фізичних осіб – на 15443,2 тис.грн., або на 2,5%, податку на прибуток підприємств комунальної власності – на 13868,3 тис.грн. або на 30,9% та платі за землю – на 5311,7 тис.грн., або на 2,7%. Основні суми невиконання планових призначень допущені по: - податку на доходи фізичних осіб – на 8753,8 тис.грн. або 1,5%, оскільки не вдалося досягти запланованого росту надходжень, а також через наявність податкового боргу до міського бюджету станом на 01.10.2014 у сумі 1789,5 тис.грн., наявність заборгованості по заробітній платі працюючим на госпрозрахункових підприємствах і організаціях міста (за станом 01.10.2014 у сумі 45386,2 тис.грн.) тощо. Крім того, у порівнянні з 9 місяцями 2013 року спостерігається зменшення сплати податку на доходи фізичних осіб великими підприємствами: ДП „Укрдіпромез” – на 15,7% (436,9 тис.грн.), ВАТ „Інтерпайп НТЗ” – на 11,0% (1885,1 тис.грн.), ПАТ „Дніпрометиз” – на 12,5% (344,6 тис.грн.), ПАТ „Комінмет” – на 10,5% (476,0 тис.грн.) тощо; - по платежах плати за землю – на 3673,2 тис.грн або 1,9% через наявність податкового боргу станом на 01.10.2014 – 3698,1 тис.грн. тощо; - по адміністративних штрафах та інших санкціях – на 158,0 тис.грн. або 56,4% через збільшення обсягу штрафів з мінімальним розміром, які накладаються адміністративною комісією при виконкомі міської ради; - по платежах частини чистого прибутку комунальних підприємств, що вилучається до бюджету – на 150,8 тис.грн. або 6,6% та ін. При запланованих обсягах власних надходжень спеціального фонду міського бюджету на 2014 рік у сумі 364733,3 тис.грн. надійшло доходів у сумі 280298,3 тис.грн., виконання річного плану становило 76,9%, а з урахуванням трансфертів з вищестоящих бюджетів надійшло 573019,5 тис.грн. (42,1% до плану). Бюджет розвитку при запланованих на 2014 рік обсягах надходжень доходів у сумі 298602,3 тис. грн. виконано на 78,6% (надійшло 234844,8 тис.грн.), у тому числі: по єдиному податку – на 82,2% (надійшло 221836,4 тис.грн.), по надходженнях від продажу землі – на 15,7% (2027,1 тис.грн.), по відчуженню майна, що перебуває у комунальній власності, – на 60,0% (2469,6 тис.грн.), по надходженнях коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту – на 76,2% (8381,2 тис.грн.), по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – на 16,2% (130,5 тис.грн.). Збору за першу реєстрацію транспортного засобу надійшло у сумі 2280,6 тис.грн., або 34,0% до річного плану. До цільового фонду міської ради при плані на рік 3124,8 тис.грн. надійшло коштів у сумі 2828,3 тис.грн., або 90,5% до річного плану, з них коштів, отриманих від надходжень 60,0% частини прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємств комунальної власності територіальної громади міста після оподаткування відповідно до чинного законодавства, – 3514,9 тис.грн., плати за виготовлення бланків і видачу свідоцтв про право власності на житлове (житлові) приміщення у гуртожитках – 13,5 тис.грн. та у поточному році було здійснено повернення залучених пайових коштів замовників VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ

(забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста згідно з рішенням суду у сумі 700,0 тис.грн. Екологічного податку надійшло у сумі 18965,3 тис.грн. при річному плані 27800,0 тис.грн. або 68,2%. Власні надходження бюджетних установ (кошти від надання платних послуг та інші джерела) виконані у сумі 19230,3 тис.грн. при річному плані 26966,5 тис.грн., або на 71,3%. Загальний обсяг видатків міського бюджету, з урахуванням трансфертів із вищестоящих бюджетів, за 9 місяців 2014 року становив 1999673,4 тис.грн., або 50,6% до річного плану, з них по загальному фонду – 1598298,9 тис.грн. (88,8% до плану звітного періоду) та по спеціальному фонду – 401374,5 тис.грн. (25,0% до річного плану). У порівнянні з аналогічним періодом 2013 року видатки міського бюджету збільшилися по загальному фонду на 16174,1 тис.грн. (1,0%), а по спеціальному фонду на 202062,8 тис.грн. (в 2 рази) завдяки збільшенню субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з централізованого водопостачання у сумі 253593,2 тис.грн. Протягом звітного періоду, у першочерговому порядку забезпечувалося фінансування, в межах асигнувань помісячного розпису бюджету, захищених видатків, а саме: на виплату заробітної плати працівникам, придбання медикаментів та продуктів харчування, оплату спожитих енергоносіїв та комунальних послуг бюджетними установами і закладами. За 9 місяців 2014 року із загального фонду міського бюджету на оплату цих видатків спрямовано 364781,1 тис.грн., що становить 89,1% до плану звітного періоду, з них: – 167399,1 тис.грн. було направлено на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери з міського бюджету (виплата заробітної плати працівникам здійснювалась своєчасно без утворення заборгованості); – 286841,7 тис.грн. – на оплату енергоносіїв, у тому числі на оплату теплопостачання – 11470,5 тис.грн., водопостачання – 856,6 тис.грн., електричної енергії – 6188,0 тис.грн., природного газу – 1868,8 тис.грн.; – 4577,7 тис.грн. – на придбання продуктів харчування бюджетними установами і закладами; – 11279,3 тис.грн. – на придбання медикаментів бюджетними установами і закладами. Найбільшу питому вагу у загальному обсязі видатків міського бюджету становили видатки на утримання установ та закладів соціально-культурної сфери та на соціальний захист населення – 54,0% (1072680,8 тис.грн.), з них видатки по галузях: соціального захисту та соціального забезпечення, в тому числі і через надання субвенцій бюджетам районів у місті на виконання соціальних програм – 35,7% (710372,6 тис.грн.), охорони здоров’я – 8,2% (163255,5 тис.грн.), освіти – 3,7% (72782,9 тис. грн.), культури та мистецтва – 4,4% (86840,4 тис.грн.), фізичної культури та спорту – 2,0% (39429,4 тис.грн.). На житлово-комунальне господарство спрямовано 21,6% (428244,1 тис.грн.), на транспорт, дорожнє господарство – 8,0% (158585,1 тис.грн.), надання субвенції обласному бюджету на виконання інвестиційних проектів – 1,1% 21925,9 тис.грн.) та перерахування коштів до державного бюджету (вилучення) – 1,0% (21084,7 тис.грн.). Через непроведення територіальними органами Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області платежів у повному обсязі до наданих розпорядниками бюджетних коштів платіжних доручень, при наявності коштів на рахунках розпорядників, на 01.10.2014 утворилась заборгованість, що зареєстрована в органах Державної казначейської служби по зобов’язаннях бюджету, у загальній сумі 179296,2 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 22601,1 тис.грн., що у порівнянні з початком року менше на 36443,8 тис.грн. (на 01.01.2014 – 59044,9 тис.грн.) та по спеціальному фонду – 156695,1 тис.грн., що у порівнянні з початком року менше на 7881,4 тис.грн. (на 01.01.2014 – 164576,5 тис.грн.), із яких 127282,1 тис.грн. – це заборгованість минулих років по видатках, що здійснювались за рахунок коштів субвенції з державного бюджету на будівництво автомобільної дороги на ділянці від вул. Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ-Луганськ-Ізварине, (кошти субвенції з державного бюджету на погашення цієї заборгованості не надходили).

14 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

На утримання міської ради та її виконавчих органів протягом 9 місяців поточного року було направлено 32608,1 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 31342,1 тис.грн. (82,9% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 1266,0 тис.грн. (36,5% до плану на рік). Найбільшу питому вагу у загальній сумі видатків становили видатки на оплату праці працівників органів місцевого самоврядування (25683,9 тис.грн.). За рахунок коштів бюджету утримувалась 641 штатна одиниця із середньою заробітною платою 2934,0 грн. На оплату спожитих енергоносіїв спрямовано 2077,5 тис.грн. (80,7%). Оплата цих видатків проводилась у стовідсотковому відношенні до наданих пропозицій на фінансування головними розпорядниками коштів та наданих рахунків. Крім цього, проведені витрати на оплату транспортних послуг, оренду приміщень, поточний ремонт обладнання, послуги зв’язку, придбання канцелярських товарів, оплату відряджень та інші поточні видатки у сумі 3153,3 тис.грн. (54,0% до плану). Кредиторська заборгованість по цих видатках у порівнянні з 01.01.2014 зменшилась на 666,1 тис.грн. і станом на 01.10.2014 становила 558,9 тис.грн. Заборгованість утворилась через непроведення платежів територіальними органами Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області у повному обсязі до наданих розпорядниками бюджетних коштів рахунків. Видатки на правоохоронну діяльність становили 6247,1 тис.грн. (40,9% до плану), у тому числі по загальному фонду – 6172,6 тис.грн. (70,9%), по спеціальному фонду – 74,5 тис.грн. (1,6% до плану). За рахунок цих коштів здійснювалися видатки з обслуговування та ремонту світлофорного господарства, переходів, здійснення розмітки доріг, встановлення знаків та проводилась інша робота по забезпеченню безпеки дорожнього руху КП„Дніпродорсервіс” згідно з укладеними договорами. По галузі „Освіта” видатки виконано в обсязі 72782,9 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 63429,5 тис.грн. (90,2% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 9353,4 тис.грн. (49,1% до річного плану). На забезпечення харчуванням дітей у закладах освіти витрачено 2746,3 тис.грн. при плані на звітний період 4116,7 тис.грн., що становить 66,7%. Низький рівень виконання склався через залишок продуктів харчування на кінець року на складах закладів. На оплату спожитих енергоносіїв закладами освіти витрачено 5677,9 тис.грн. при плані 7593,5 тис.грн., або 74,8%. Інші поточні видатки по галузі виконані на 48,6% (при плані 4190,1 тис.грн. виконання становило 2037,0 тис.грн.). Згідно з Програмою розвитку загальної середньої освіти у м. Дніпропетровську на 2013-2017 роки на проведення міського конкурсу «Вчитель року» спрямовано 120,7 тис.грн., що становить 51,1%. Згідно з Програмою розвитку позашкільної освіти у м.Дніпропетровську на 2013 – 2014 роки на проведення заходів до 200-річчя Т.Г.Шевченка, фестивалю дитячої творчості, дитячого конкурсу «Місто майстрів» спрямовано 163,8 тис.грн., що становить 64,1%. По галузі „Охорона здоров’я” видатки виконано в обсязі 163255,5 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 159529,6 тис. грн. (94,4% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 3725,9 тис.грн. (35,3% до річного плану). За рахунок бюджетних коштів утримувалось 12 центрів первинної медико-санітарної допомоги та міський Центр здоров’я. Видатки на оплату праці працівникам галузі становили 119848,3 тис. грн., або 96,9% до плану. Не у повному обсязі використані планові призначення по надбавкам медичним працівникам за обсяг і якість виконаної роботи. Це обумовлено тим, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2013 № 977 „Деякі питання оплати праці медичних працівників, що надають первинну медичну допомогу”, принципового оновлення зазнав Порядок нарахування надбавки за якість виконаної роботи. Відтепер, окрім зміни самих показників якості (стало 10 коефіцієнтів проти 7-ми у попередньому варіанті), змінено методику нарахування. Розмір надбавки за якість виконаної роботи по п’яти коефіцієнтам визначається на підставі показників якості попереднього кварталу по регіону в цілому та нараховується щомісячно протягом поточного кварталу. У жовтні поточного року обласний VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ

Центр медичної статистики довів центрам первинної медико-санітарної допомоги середньорегіональні значення показників якості за ІІ квартал 2014 року, на підставі яких проводилися нарахування зазначених надбавок вже у третьому кварталі. Значна питома вага надбавок за обсяг виконаної роботи має припадати на дільничних медсестер, враховуючи існуючий рівень укомплектованості територіальних дільниць середнім медичним персоналом (введена 1 штатна посада замість 2-х або 3-х посад за нормативами). Однак, зважаючи на те, що одній особі практично неможливо повністю виконувати функціональні обов’язки 3-х медичних сестер, фактичні суми надбавок середньому медичному персоналу, нараховані за обсяг виконаної роботи, менші за їх розрахункову (планову) величину. На придбання медикаментів лікувальними закладами спрямовано 11193,5 тис.грн., що становить 88,3% до плану. Використання асигнувань не в повному обсязі пояснюється тривалістю перереєстрації ряду медичних препаратів; відсутністю туберкуліну та деяких інших медичних препаратів на базах постачальника; тривалістю проведення відкритих торгів на закупівлю медичних препаратів Комунальним закладом „Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 11”. Як і у попередні роки, направлялися кошти на пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих категорій населення та за певними групами захворювань. Обсяг цих видатків за 9 місяців поточного року склав 7865,1 тис.грн., у тому числі 230,0 тис. грн. – за рахунок субвенції з обласного бюджету на забезпечення безоплатними медикаментами інвалідів та учасників бойових дій періоду Великої Вітчизняної війни. Зазначені пільги отримали 10823 особи. На придбання туберкуліну та вакцини витрачено 775,2 тис.грн. та 23,3 тис. грн. відповідно. 277 осіб пільгових категорій хворих з вадами слуху отримали слухові апарати на загальну суму 230,5 тис.грн. На придбання таблетованих цуркознижувальних препаратів для 6729 хворих на цукровий та нецукровий діабет було направлено 1578,8 тис.грн. На придбання продуктів харчування витрачено 1186,8 тис.грн., що становить 97,9% до плану. Використання асигнувань не в повному обсязі пояснюється ненаданням громадянами із малозабезпечених сімей необхідних документів для призначення молочних сумішей дітям до двох років, згідно чинного законодавства, по центрам первинної медико-санітарної допомоги №№ 3, 5, 7, 9. На придбання лікувального харчування для 14 хворих на фенілкетонурію було направлено 886,1 тис.грн., на спецхарчування медичних працівників, що працюють у шкідливих умовах, – 26,7 тис.грн. Видатки на придбання молочних сумішей для дітей віком до двох років із малозабезпечених сімей та молочних сумішей для вигодовування дітей, народжених від ВІЛ/інфікованих матерів, становили 294,3 тис.грн. Видатки на соціальне забезпечення, а саме, страхування медичних працівників, відшкодування лікувально-профілактичними закладами пільгових пенсій при достроковому виході на пенсію та витрат, пов’язаних з відпуском лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах громадянам, які мають на це право відповідно до законодавства, за звітний період складають 3085,7 тис.грн., або 93,5% до плану. Використання асигнувань не в повному обсязі пояснюється наданням Пенсійним фондом розрахунків на відшкодування пільгових пенсій після завершення звітного періоду (центр первинної медикосанітарної допомоги № 11) та наданням аптеками реєстрів на відшкодування вартості безкоштовних ліків, відпущених пільговим категоріям населення, в останні робочі дні вересня та після завершення звітного періоду. На компенсацію аптекам за відпуск безкоштовних ліків особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, та хворим із психічними розладами спрямовано 220,5 тис.грн.; за відпуск безкоштовних ліків ветеранам війни, дітям–інвалідам, дітям із багатодітних сімей, інвалідам І та ІІ груп по загальному захворюванню та іншим пільговим категоріям – 630,4 тис.грн. На покриття витрат по виплаті пільгових пенсій працівникам установ охорони здоров’я Пенсійному фонду спрямовано 203,3 тис.грн. Фінансування видатків на енергоносії та інші комунальні послуги проводилось у межах фактично нарахованих сум. Основною причиною невиконання плану у повному обсязі по інших поточних видатках є сплата центрами первинної медико-санітарної допомоги збору за забруднення навколишнього природного середовища, плати за землю, збору за спеціальне використання води, що нараховуються до 20 числа 16 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

місяця наступного за звітним, згідно з діючим законодавством; тривалість проведення поточних ремонтів в центрах первинної медико-санітарної допомоги №№ 4, 5, 10, 11; надання рахунків на оплату товарів, робіт і послуг та проведення фінансування в останні дні вересня та після закінчення звітного періоду; затримка проведення платежів територіальними органами Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області. Капітальні видатки (бюджет розвитку) становили 1814,3 тис.грн., які направлено на погашення кредиторської заборгованості за 2013 рік по центрам первинної медико-санітарної допомоги (1220,3 тис. грн.); придбання 12 холодильників (52,8 тис.грн.) та 6 електрокардіографів (86,4 тис.грн.); проведення капітальних ремонтів приміщень центрів первинної медико-санітарної допомоги (454,8 тис.грн.). Видатки по спеціальному фонду бюджету проведені за рахунок коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами, у сумі 1838,3 тис.грн., або 50,5% до плану, що пов’язано із затримкою проведення платежів територіальними органами Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області. На соціальний захист населення по міському бюджету за звітний період 2014 року спрямовано 11463,9 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 11179,4 тис.грн., або 78,7% до плану, по спеціальному фонду – 284,5 тис.грн. На утримання міського центру соціальної допомоги та комунального закладу „База відпочинку пільгових категорій населення та дітей, які потребують соціального захисту, міста Дніпропетровська” витрачено 1766,2 тис.грн., або 78,3% до плану на звітний період; На надання послуг ветеранам Великої Вітчизняної війни за користування безпровідним зв’язком системи Велтон-телеком та мобільним зв’язком – 37,2 тис.грн. (92,0% до плану). На соціальний захист населення згідно з рішеннями міської ради та її виконавчого комітету із загального фонду міського бюджету направлено 8907,7 тис.грн. (77,6% до плану). За рахунок цих коштів надано матеріальну допомогу малозабезпеченим громадянам міста у сумі 1739,2 тис.грн., що дозволило поліпшити матеріальний стан 1537 громадянам міста; матеріальну допомогу сім’ям військовослужбовців, які загинули під час АТО, – у сумі 1100,0 тис.грн. (11 сімей); матеріальну допомогу інвалідам та учасникам бойових дій, воїнам – інтернаціоналістам – у сумі 171,6 тис.грн. (312 чол.); матеріальну допомогу сім’ям загиблих та померлих учасників бойових дій, які воювали в республіці Афганістан, – у сумі 1023,1 тис.грн. (84 сім’ї), матеріальну підтримку вдовам (вдівцям) померлих, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, – у сумі 629,2 тис.грн. (968 чол.), надано натуральної допомоги (харчові набори) хворим на туберкульоз – на суму 29,5 тис.грн. (200 осіб) та проведена підтримка газети для інвалідів „Естафета” – на суму 79,3 тис.грн. (2068 екз.). На протязі звітного періоду були проведені заходи до Дня зняття блокади Ленінграду, Декади воїнів-інтернаціоналістів, Міжнародного Дня 8 березня, 28-ї річниці Чорнобильської катастрофи, декади колишніх в’язнів концтаборів, святкування Дня перемоги, Дня скорботи, Дня Незалежності України, Дня міста, на що було надано 400,9 тис.грн. На надання фінансової підтримки 8-ми міським громадським організаціям інвалідів і ветеранів направлено 387,2 тис.грн. (89,7% до плану). По інших програмах соціального захисту дітей виконання становило 81,1 тис.грн., або 78,4% планових призначень на звітний період. За рахунок цих коштів було проведено рейди, свято „Здравствуй, лето”, свято до Дня захисту дітей та погашення кредиторської заборгованості, яка виникла на початок року. По галузі „Соціальні програми у галузі сім’ї, жінок, молоді та дітей” видатки виконано в обсязі 14691,6 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 14471,5 тис.грн. (74,0% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 220,1 тис.грн. (9,4% до річного плану). Кошти направлені на утримання міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із штатною чисельністю 9 одиниць, міського центру денного перебування для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді із штатною чисельністю 8,75 одиниць, міського дитячо-молодіжного центру із штатною чисельністю 174 одиниці, соціального центру матері та дитини із штатною чисельністю 7 одиниць, надання фінансової підтримки комунальному підприємству „Молодіжне творче об’єднання”, а також проведення молодіжних заходів. VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ

На проведення заходів на виконання затверджених програм направлено 459,9 тис. грн., з них: на проведення заходів управлінням у справах молоді та спорту Дніпропетровської міської ради – 355,7 тис.грн; заходів міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – 12,3 тис.грн; заходів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків – 91,9 тис.грн. На оздоровлення та відпочинок дітей станом на 01.10.2014 використано 1580,6 тис.грн. Використання коштів субвенції обласного бюджету на утримання закладів, що надають соціальні послуги дітям, які опинились в складних життєвих обставинах, становило 3688,7 тис. грн., або 83,7%. За рахунок цих коштів утримувалось два центри соціально-психологічної реабілітації дітей та соціальний гуртожиток. Видатки на оплату праці становили 2441,5 тис.грн. (86,9%), на оплату за спожиті енергоносії – 259,2 тис.грн. (83,5%), на забезпечення харчуванням дітей – 465,7 тис.грн. (80,8%). На оплату пільг та субсидій, наданих населенню за житлово-комунальні послуги, отримано субвенції з державного бюджету у сумі 107637,1 тис.грн., що становить 82,3% від запланованого (за аналогічний період 2013 року отримано 100299,3 тис.грн.). Ці кошти направлено постачальникам за надані пільги з оплати житлово-комунальних послуг 107067 ветеранам Великої Вітчизняної війни та дітям війни, 13549 ветеранам військової служби, 5986 громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та членам їх сімей, 2367 багатодітним сім’ям, компенсації та субсидії 15 і 19727 сім’ям відповідно. У порівнянні з відповідним періодом минулого року кількість сімей, яким призначено субсидії у поточному році, зменшилась на 2036 або на 9,4%. Кредиторська заборгованість по цих видатках у порівнянні з 01.01.2014 зменшилась на 14495,3 тис.грн. і станом на 01.10.2014 становила 3950,2 тис.грн. через перевищення фактичних нарахувань вересня над проведеними у цьому місяці кліринговими розрахунками та надходження грошових коштів субвенції лише на погашення заборгованості, що склалась станом на 01.09.2014; неможливість проведення клірингових розрахунків по деяких підприємствах-надавачах послуг у зв’язку з відсутністю власної заборгованості цих підприємств перед підприємствами-постачальниками у сумі, рівній сумі заборгованості бюджету перед ними; непроведенням деякими ЖБК та відомчими постачальниками послуг клірингових розрахунків із-за відсутності власних коштів для нотаріального завірення документів для відкриття рахунків в Головному управлінні Державної казначейської служби в Дніпропетровській області. На виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям отримано субвенції з державного бюджету 96,8 % від запланованого у сумі 567091,7 тис.грн., що на 66702,2 тис.грн. більше, ніж у відповідному періоді 2013 року. За рахунок цих коштів забезпечено надання допомоги 78142 сім’ям з дітьми, 2276 малозабезпеченим сім’ям, 6913 інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам. Кредиторська заборгованість з цих виплат станом на 01.10.2014 відсутня. На погашення заборгованості за надані населенню пільги та субсидії на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу отримано субвенції з державного бюджету у сумі 202,2 тис.грн., що становить 72,8% від запланованого (за аналогічний період 2013 року отримано 215,5 тис.грн.). Забезпечено пільгове придбання твердого палива 103 ветеранам Великої Вітчизняної війни, 6 постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та 17 багатодітним сім’ям. Призначено субсидій по зазначених видатках 47 сім’ям. Також за рахунок цих коштів нарахована компенсація 105 особам, які, згідно із статтями 43 та 48 Гірничого закону України, мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення. Заборгованість по цих видатках збільшилась у порівнянні з початком року на 8,6 тис.грн. і станом на 01.10.2014 становила 16,8 тис.грн. – це нарахування вересня (термін оплати ще не настав). На погашення заборгованості за надані пільги з послуг зв’язку, інші передбачені законодавством пільги та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян надійшло субвенції з державного бюджету у сумі 67748,2 тис.грн. (99,4%), що на 17178,9 тис.грн. більше, ніж за 9 місяців 2013 року. За рахунок цих коштів надано пільг за користування телефонним зв’язком 25983 18 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

громадянам пільгових категорій, встановлено 93 телефони, проведено санаторно-курортне лікування 179 ветеранів війни, надано пільгу на щорічний разовий проїзд 223 громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надано пільгу на придбання автомобільного палива 12 громадянам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, і на позавідомчу охорону 8 особам пільгових категорій та оплачено проведення капітальних ремонтів власних житлових будинків і квартир 5 інвалідам війни. Кредиторська заборгованість з цих видатків зменшилась у порівнянні з 01.01.2014 на 7323,9 тис.грн. і станом на 01.10.2014 становила 12342,3 тис.грн., у тому числі з послуг зв’язку – 2181,4 тис.грн., інших, передбачених законодавством пільг – 184,5 тис.грн. та компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян – 9976,4 тис.грн. відповідно через ненадходження грошових коштів субвенції з державного бюджету у повному обсязі від потреби по цих видатках. Видатки міського бюджету на житлово-комунальне господарство становили 428244,1 тис. грн., в тому числі по загальному фонду – 167883,5 тис.грн. (74,7% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 260360,6 тис.грн. (71,8% до річного плану). У загальній сумі асигнувань на житлово-комунальне господарство видатки на: – фінансову підтримку житлових підприємств становили 24950,2 тис.грн.; - на капітальний ремонт житлового фонду місцевих органів влади – 5921,8 тис.грн., за рахунок яких здійснено капітальний ремонт в 28 житлових будинках, а саме: відремонтовано 17 покрівель, 5 сантехсистем, відновлено 6 ліфтів та розроблено 26 пакетів проектно-кошторисної документації; – на благоустрій міста – 93792,5 тис.грн., які направлено на: поточний ремонт та утримання мереж зовнішнього освітлення міста, а саме: монтаж кабелю зовнішніх електромереж 60,5 км, заміну 886 ламп та 1827 світильників, встановлення 10 опор для зовнішнього освітлення; утримання 11 насосних станцій та поточний ремонт гідроспоруд, розташованих на 85 вулицях міста, обслуговування 9 фонтанів: очищення 2806 шт. дощоприймальних та 303 оглядових колодязів, прочищення та промиття 872 м. зливових колекторів та підключень, очищення 2980 кубометрів зливових канав та 7000 кв.м прибережної зони р. Дніпро; утримання та поточний ремонт 13 мостів та шляхопроводів: виконання на площі 77,8 тис.кв.м., та 4 підземних переходів загальною площею 152,9 тис.кв.м; поточний ремонт (обрізку) 1200 дерев по вул. Героїв Сталінграду, просп. Гагаріна, знесення та видалення 606 аварійних дерев, очищення від опалого листя площі в 4,9 га та розкряжоване 1 дерево; утримання та благоустрій 7 кладовищ; утримання та поточний ремонт об’єктів благоустрою: 5 міських парків відпочинку та мікрорайону Таромське; літнє утримання та санітарне очищення вулиць і доріг: охоплено 249 об’єктів загальною площею 6594,3 тис.кв.м; зимове – 249 об’єктів (5367,9 тис.кв.м); – погашення кредиту та відсотків по ньому, залученому ДМКП „Управління по ремонту та експлуатації автодоріг” на ремонт вулично – шляхової мережі міста – 49234,3 тис.грн.; – поховання безрідних одиноких громадян – 752,0 тис.грн.; – погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування – 253593,2 тис.грн. (за рахунок коштів субвенції з державного бюджету). Станом на 01.10.2014 залишились невикористаними кошти на рахунках головних розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, виділені на фінансову підтримку житлових організацій у сумі 4765,8 тис.грн., на капітальний ремонт житлового фонду – 12346,5 тис.грн., на благоустрій міста – 13068,6 тис.грн. На фінансування робіт, пов’язаних з ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, направлено 3974,7 тис.грн. На звітну дату рахуються залишки коштів у сумі 39642,1 тис.грн. на рахунках департаменту комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради та ДМКП „Управління по ремонту та експлуатації автодоріг”. На погашення кредиту, залученого у 2011 році на капітальний ремонт доріг, за рахунок коштів бюджету розвитку направлено 12611,6 тис.грн., та сплату відсотків по ньому, за рахунок коштів загального фонду міського бюджету – 732,9 тис.грн. VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ

По галузі „Культура та мистецтво” видатки виконано в обсязі 86840,3 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – у сумі 80507,4 тис.грн. (85,9% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 6332,9 тис.грн. (39,5% до річного плану). За рахунок коштів міського бюджету утримувалось 30 установ, з них: 2 бібліотечні системи, 5 клубних закладів, 22 школи естетичного виховання, група технагляду при управлінні культури та мистецтв міської ради; надавалася фінансова підтримка 15 установам культури, а саме: 5 театрам, 6 паркам культури та відпочинку, КЗК „Вокально-хореографічний ансамбль „Юність Дніпра”, КЗК „Дніпропетровський Будинок мистецтв”, КЗК „Культурно-дозвільний центр „Іскра”, КЗК „Дніпропетровський планетарій”, а також проводились святкові та культурно-масові заходи. Видатки по оплаті праці працівників галузі склали 58355,7 тис.грн.; на оплату спожитих енергоносіїв – 3944,0 тис.грн. плану.

По галузі „Засоби масової інформації” видатки виконано у сумі 2544,0 тис.грн., або 67,1% до

Ці кошти направлено на надання фінансової підтримки КП „Міська студія телебачення” на покриття збитків від трансляційної діяльності (1236,2 тис.грн.) та КП „Редакція газети „Наше місто” на оплату послуг з видання газети (1307,8 тис.грн.). По галузі „Фізична культура і спорт” видатки виконано у сумі 39429,4 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 38188,8 тис.грн. (71,7% до плану на звітний період) та по спеціальному фонду – 1240,6 тис.грн. (19,8% до річного плану). Кошти направлені на проведення спортивно-тренувальних зборів та змагань управлінням молоді та спорту Дніпропетровської міської ради – 433,8 тис.грн., на утримання та навчальнотренувальну роботу 20 дитячо-юнацьких спортивних шкіл – 26079,9 тис.грн., а також на надання фінансової підтримки 17 установам фізкультурної спрямованості, а саме: 2 спортивним спорудам (КП „Водно-спортивний комбінат” та КП „Оздоровчо-спортивний комплекс „Метал”) – 3391,4 тис.грн; 5 комунальним підприємствам „Шашково-шаховий клуб ім.Уріха”, „Спорт-Дніпро”, „Волейбольний клуб „Дніпро”, „Молодь-спорт”, „Спорт-Інвест” – 2505,8 тис.грн; 10 дитячо-юнацьким спортивним школам, які підпорядковані громадським організаціям, – 5778,0 тис.грн. По галузі „Будівництво” за звітний період з міського бюджету спрямовано 8498,6 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 1720,3 тис.грн. (77,9% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 6778,3 тис.грн. (0,8% до річного плану). Із загального фонду міського бюджету кошти у сумі 1720,3 тис.грн. спрямовано на розробку схем та проектних рішень масового застосування головним архітектурно-планувальним управлінням на погашення кредиторської заборгованості за виконані у 2012 році роботи, по спеціальному фонду – у сумі 1295,8 тис.грн. Із спеціального фонду міського бюджету на капітальні вкладення використано коштів у сумі 5482,4 тис.грн., що складає 4,0% до річного плану. Кошти направлені на будівництво та реконструкцію об’єктів, передбачених Програмою економічного і соціального розвитку міста на 2014 рік. Не забезпечено освоєння виділених коштів у сумі 15570,0 тис.грн. Залишки коштів утворились на рахунку департаменту комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради – 14860,8 тис. грн., управління у справах молоді та спорту Дніпропетровської міської ради – 709,2 тис.грн. За рахунок коштів міського бюджету по спеціальному фонду була виділена субвенція обласному бюджету на виконання інвестиційних проектів у загальній сумі 21925,9 тис.грн., у тому числі: на будівництво першої черги метрополітену в м. Дніпропетровську (у тому числі на оплату за виконані роботи минулих років) – 13000,0 тис.грн., на оплату за виконані у 2012 році роботи з будівництва Дніпропетровського метрополітену та коригування проекту „Будівництво першої черги метрополітену в м. Дніпропетровську” – 8925,9 тис.грн. Також на виконання інвестиційних проектів було надано субвенцію бюджетам районів у місті у сумі 324,9 тис.грн., в тому числі: Амур-Нижньодніпровському району у місті – 58,3 тис.грн., Жовтневому району у місті – 13,0 тис.грн., Кіровському району у місті – 3,9 тис.грн., Ленінському району у місті – 174,3 тис.грн., Самарському району у місті – 75,4 тис.грн. 20 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

Видатки на виконання заходів з землеустрою згідно з Програмою розвитку земельних відносин у м. Дніпропетровську на 2011-2015 роки становили 860,3 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 844,8 тис.грн. (16,8% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 15,5 тис.грн. (6,9% до річного плану). Видатки на транспорт виконані у сумі 153910,1 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 153179,5 тис.грн. (99,7% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 730,7 тис.грн. (6,9% до річного плану). Кошти у сумі 91671,0 тис.грн. спрямовано на: – регулювання цін на послуги метрополітену – 21684,3 тис.грн.; – інші заходи у сфері електротранспорту – 67854,3 тис.грн., у тому числі на фінансову підтримку МКП „Дніпропетровський електротранспорт” за рахунок коштів загального фонду міського бюджету – 66654,1 тис.грн., для МДКЕП „Дніпроміськелектротранс” – 43,2 тис.грн., на утримання групи управління проектом „Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську” – 426,2 тис.грн. та за рахунок коштів спеціального фонду – бюджету розвитку на придбання матеріалів для капітального ремонту ескалаторів для КП „Дніпропетровський метрополітен” – 730,7 тис.грн.; – компенсаційні виплати за пільговий проїзд електротранспортом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, студентів денної форми навчання вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів – 1518,2 тис. грн., компенсаційні виплати за пільговий проїзд дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування, метрополітеном – 39,7 тис.грн. (в межах наданих розрахунків), на відшкодування збитків автотранспортним підприємствам від перевезень за регульованими тарифами жителів віддалених мікрорайонів міста, де відсутні послуги міського електричного транспорту, – 574,5 тис.грн. Обсяги компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок субвенції із державного бюджету становили 62239,1 тис.грн. (97,4% до плану), у тому числі за проїзд автотранспортом – 450,7 тис.грн., водним транспортом – 152,1 тис.грн., метрополітеном – 3482,3 тис. грн., залізничним транспортом – 7005,8 тис.грн., електротранспортом – 51148,2 тис.грн. На інші заходи, пов’язані з економічною діяльністю, направлено 46056,4 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 2866,3 тис.грн. (47,3% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 43190,1 тис.грн. (35,7% до річного плану), з них на: – поповнення обігових коштів МКП „Дніпропетровські міські теплові мережі” – 1980,0 тис. грн., ДМКП „Інженерного захисту міста” – 223,9 тис.грн.; – внески до статутних фондів комунальних підприємств – 43190,1 тис.грн., що становить 40,5% до плану (у тому числі: КП „Дніпроводоканал” Дніпропетровської міської ради – 10179,6 тис.грн., КПТПТЕ „Теплотранс” Дніпропетровської міської ради – 22921,9 тис.грн., КП „Управління по ремонту та експлуатації автошляхів” Дніпропетровської міської ради – 10088,6 тис.грн.) По окремих програмах, затверджених міською радою, обсяг виконання становив від 2,0% до 75,0%, а саме по: – Цільовій програмі з енергозбереження м. Дніпропетровська на 2013-2017 роки – 144,0 тис. грн. (2,0% до плану); – Програмі розвитку малого та середнього підприємництва у м. Дніпропетровську на 20132015 роки – 52,2 тис.грн. (19,9% до плану); – Програмі розвитку транспортного комплексу міста Дніпропетровська на 2012-2016 роки – 185,6 тис.грн. (20,0% до плану); – Муніципальній програмі розвитку міжнародних зв’язків та підвищення інвестиційної привабливості міста Дніпропетровська на 2012-2016 роки – 184,8 тис.грн. (32,5% до плану); – Програмі запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і оперативного реагування на них, оповіщення та захисту населення, забезпечення пожежної безпеки і умов безпечного відпочинку людей на водних об’єктах м. Дніпропетровська на 2011-2015 роки – 137,5 тис.грн. (33,5% до плану); – Програмі розвитку відносин володіння, користування, розпорядження та обліку комунального нерухомого майна у місті Дніпропетровську на 2011-2015 роки – 238,2 тис.грн. (42,0% до плану); VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ

– Програмі захисту прав споживачів м. Дніпропетровська на 2011-2015 роки – 106,7 тис.грн. (44,1% до плану); – Програмі інформатизації Дніпропетровської міської ради на 2013-2016 роки – 700,3 тис.грн. (60,8 % до плану); – Програмі забезпечення населення нижньої частини колишнього селища Таромське питним водопостачанням на 2013-2017 роки – 188,8 тис.грн. (63,6% до плану); – Програмі розвитку сфери відпочинку, охорони та захисту інтелектуальної власності в м. Дніпропетровську на 2010-2020 роки – 59,4 тис. грн. (74,5% до плану); – Комплексній програмі соціального захисту ветеранів війни та праці м. Дніпропетровська „Ветеран” на 2013-2017 роки на надання фінансової підтримки КП „Контакт” – 174,7 тис.грн. (78,8% до плану); – Комплексній програмі соціального захисту інвалідів м. Дніпропетровська „Турбота” на 20132017 роки – 36,4 тис.грн. (100,0% до плану); – Програмі з локалізації і ліквідації амброзії полинолистої та інших карантинних організмів на території м. Дніпропетровська на 2012-2016 роки – 12,2 тис.грн. (100,0% до плану). Кошти спеціального фонду міського бюджету – фонду охорони навколишнього природного середовища використані у сумі 13998,3 тис.грн., що складає 29,7% до річного плану. Ці кошти направлено на виконання природоохоронних заходів згідно з Програмою економічного і соціального розвитку міста на 2014 рік та Комплексною програмою охорони навколишнього природного середовища м. Дніпропетровська на 2011 – 2015 роки. Протягом звітного періоду з цільового фонду міської ради згідно розпоряджень міського голови за листами-зверненнями головних розпорядників коштів міського бюджету та за пропозиціями постійної комісії міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету і фінансів направлено 2555,6 тис. грн., у тому числі на: – погашення заборгованості, яка утворилась на 01.01.2014 по видатках, що здійснювались за рахунок коштів цільового фонду протягом 2013 року, – 120,1 тис. грн.; – оплату спожитої електроенергії та покупної води, придбання коагулянту КП „Дніпроводоканал” – 1300,0 тис. грн.; – оплату спожитої електроенергії КП „Міськсвітло” – 79,6 тис. грн.; – виконання робіт з благоустрою міста – 496,7 тис. грн., а саме: придбання дощоприймачів (99,6 тис. грн.), пально-мастильних матеріалів (98,9 тис. грн.), туалет-кабінок „Мобільна” (58,7 тис. грн.), оплата робіт з видалення аварійних, сухостійних та фаутних дерев, обрізки та омолодження зелених насаджень на території о. Комсомольський Парку ім. Т. Г. Шевченка (158,8 тис. грн.), забезпечення підключення та роботи малої архітектурної форми з елементами водоспаду „Поріг ревучий” на території о. Комсомольський Парку ім. Т. Г. Шевченка (80,7 тис. грн.); – проведення ремонтних робіт у житлових будинках, а саме: виконання поточного ремонту пасажирського ліфта за адресою: вул. Паршина, 6, бл. 1, 3 (55,8 тис. грн.); – проведення ремонтних робіт в закладах освіти, а саме: проведення поточного ремонту м’якої покрівлі Комунального закладу освіти „Середня загальноосвітня школа № 97 імені П. І. Шкідченка” Дніпропетровської міської ради за адресою: вул. Братів Трофімових, 42 (99,9 тис. грн.); – організацію святкового феєрверка під час проведення „Параду випускників – 2014” 30.05.2014 – 15,0 тис. грн.; – проведення святкового салюту з нагоди відзначення 69-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, видання книги мемуарів учасника штурму Рейхстага Катериніна О.О. „Дорогами мого життя” – 112,9 тис. грн.; – надання матеріальної допомоги мешканцям міста – 105,6 тис. грн.; – придбання поліграфічної та сувенірної продукції до Дня міста у 2014 році (125,6 тис. грн.); – поточний ремонт холу 1-го та 2-го поверху адміністративної будівлі Дніпропетровської міської ради за адресою пр. Карла Маркса, 75 та приміщення (кім. 12) за адресою: вул. Мечникова, 6 (44,3 тис. грн.)

22 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

Через непроведення платежів територіальними органами Державної казначейської служби України станом на 01.10.2014 р. утворилась кредиторська заборгованість по видатках, які здійснювались за рахунок коштів цільового фонду у сумі 80,6 тис.грн. На надання пільгового довготермінового кредиту для молоді на будівництво (реконструкцію) житла за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету направлено 199,9 тис.грн., з яких використано 78,7 тис.грн. На обслуговування зазначених кредитів направлено та використано 19,9 тис. грн. За рахунок коштів міського бюджету на виконання доручень виборців депутатами міської ради спрямовано 13250,3 тис.грн., які використано: – через надання субвенцій бюджетам районів у місті на проведення ремонтних робіт та придбання обладнання для установ та закладів освіти, придбання харчових наборів до свят, проведення поточного ремонту електромереж, міжпанельних швів, покрівель житлових будинків, благоустрою території районів – 8706,7 тис.грн.; – через надання субвенції обласному бюджету на придбання медичного обладнання та інвентарю, проведення ремонтних робіт у закладах охорони здоров’я, лікування хворих та поранених, які постраждали у Донецькій та Луганській областях, придбання обладнання для Дніпропетровського обласного медичного ліцею-інтернату „Дніпро” – 2503,3 тис.грн.; – проведення ремонтних робіт у житлових будинках – 1192,8 тис.грн.; – виконання робіт з благоустрою міста – 180,6 тис.грн.; – придбання обладнання та інвентарю, будівельних матеріалів для установ освіти – 244,1 тис.грн., охорони здоров’я – 202,6 тис.грн., культури та мистецтва – 60,9 тис.грн., центрів соціальної допомоги – 9,7 тис.грн. – придбання обладнання для дитячих майданчиків – 149,6 тис.грн. Крім того, станом на 01.10.2014 погашено кредиторську заборгованість минулого року по видатках, що здійснювались за дорученнями виборців, на загальну суму 3993,1 тис.грн. За рахунок коштів міського бюджету обласному бюджету було надано субвенції на: – виконання доручень виборців депутатами міської ради – у сумі 2643,7 тис.грн. За рахунок цих коштів погашено кредиторську заборгованість, яка була зареєстрована станом на 01.01.2014 у сумі 140,4 тис.грн.; – створення матеріальних резервів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків – 2051,0 тис.грн.; – оснащення Єдиної регіональної оперативно-диспетчерської служби у Дніпропетровській області – 2000,0 тис.грн. Крім того, протягом 9 місяців 2014 року перераховано коштів до державного бюджету (вилучення) у сумі 21084,7 тис.грн., що становить 82,6% до планових призначень, а також бюджетам районів у місті надано дотацію вирівнювання у сумі 104526,0 тис.грн. (99,1% до плану), іншу додаткову дотацію – у сумі 12738,1 тис.грн. (100,0% до плану). Директор фінансово-економічного департаменту міської ради

І.П. Дробітько

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ЦІКАВА СТО Р ІНКА

ЯЛИНКИ, ЩО ВIДКРИЛИСЬ Новорічно-різдвяні ялинки 2015 вже встановлені в Вашингтоні, Берліні, Сеулі, Парижі, Вільнюсі, Ріо-де-Жанейро.

ЯЛИНКА У ВАШИНГТОНI

еремонія відкриття ялинки, встановленої перед Білим домом, відбулася у Вашингтоні. Запалив вогні на ній Президент США Барак Обама та його сім’я – перша леді Мішель Обама і їхні дочки Малія і Саша. Ця традиція була заведена в 1923 році президентом Калвіном Куліджем і жодного разу не порушувалася.

ЯЛИНКА У БРАЗИЛII

айвищу у світі плавучу ялинку було відкрито у Бразилії. Під час відкриття, яке, за традицією, супроводжувалось феєрверком, на ялинці спалахнули 3 мільйони лампочок. 85-метрове дерево стоїть на озері в Ріо-де-Жанейро, змонтоване з сталевих балок, воно важить більше 500 тонн.

ЯЛИНКА У ГЕРМАНII

24 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

Ц І КА ВА СТО Р І Н КА

ЯЛИНКА В IТАЛII

Італії різдвяну ялинку, що знаходиться у містечку Губбіо, запалив Папа. Вона представляє собою величезну світлову інсталяцію, розміщену на горі і охоплює площу в 130 000 кв. м. Висота ялинки – понад 650 метрів.

ЯЛИНКА У СЕУЛI ЯЛИНКА У ПАРИЖI

ЯЛИНКА У ВIЛЬНЮСI

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ЦІКАВА СТО Р ІНКА

ÌÅÖÅÍÀÒÈ ÑâIòó А

це сталеливарний магнат, що вибрався із самих низів і став все-таки до кінця 19 століття мільйонером (по сучасних мірках – мільярдером). Його завжди розривали протиріччя – він був жадібний до скаредності, експлуатував робочих своїх заводів до кривавого поту, вичавлюючи кожний цент, і…набув репутації самого щедрого добродійника свого часу. Це його фрази - «Багатство це відповідальність» і «Хто вмре багатим - той вмре ганебно»... На гроші мільярдера були відкриті і фінансувалися 3000 бібліотек, він заснував Університет Карнегі і знаменитий Технологічний інститут у Піттсбурзі, витративши 350 695 653 доларів США (близько 105 мільярдів доларів у наші дні) свого багатства. Перед смертю Карнегі пожертвував останні 30 000 000 “зелених” благодійним організаціям і пенсіонерам.

Ендрю КАРНЕГІ

априкінці 1930-х років неможливо було представити, щоб інваліди брали участь в Олімпійських іграх. Після Другої світової війни, коли таких людей у світі стало більше, цю можливість їм надав англійський нейрохірург Людвіг Гуттман. Його метою стало наступне: повернути ветеранам війни, що стали інвалідами, потяг до життя, та і саме життя. А, оскільки зробити це можна було тільки за допомогою самих ветеранів, то Гуттман зіграв на самій дзвінкій струні - бажанні людини бути кращим. Метод був простий, але діючий - прикуті до інвалідного крісла люди стали б займатися спортом і брати участь у змаганнях, але не у звичайних, а в аналогу олімпійських. Незважаючи на те, що нейрохірург витрачав власні кошти на організацію спортивних змагань інвалідів, поїздки госпітальних команд, оренду спортивних залів і споруд, рекламу, публікацію матеріалів і т.д., його завжди розглядали, у першу чергу, як людину милосердну.

Улав ТУН

26 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

Людвіг ГУТТМАН

лав Тун (Olav Thon) — 90-літній норвезький мільярдер. Увесь свій статок (близько 6 мільярдів доларів, по даним Forbes) він вирішив витратити на фінансування медичних досліджень. Ні, сам Улав почуває себе чудово: він пройшов пішки або на лижах ледве чи не всю Норвегію, і витрачає гроші зовсім не на те, щоб вирішити власні проблеми зі здоров’ям. Просто він вирішив, що гроші, які він заробляв протягом свого життя, краще витратити на корисну справу. «Однаково я не зможу забрати їх із собою», — пояснює він. Увесь свій статок Улав Тун заробив сам, до останньої крони: він виріс у селі і почав бізнес із торгівлі лисячими шкурками. Потім перейшов на готельну і ресторанну справу, і зараз у корпорацію Туна входить більш 450 об’єктів. Незважаючи на величезний статок, Улав Тун живе досить скромно, у пригороді Осло, і всім розвагам віддає перевагу прогулянкам на свіжому повітрі. Він одружений, але прямих спадкоємців у нього нема, так що всі свої мільярди він спокійно віддає на медичні дослідження, залишивши собі лише необхідний мінімум. «У мене є велосипед і лижі, а їм я небагато. Так що, думаю, усе буде добре», — сказав він в інтерв’ю газеті Dagbladet.

І СТО РІЯ

Меценати Мецена ти Катеринослава Х

рінников Володимир Миколайович – місцевий меценат українства, засновник газети-щотижневика “Запоріжжя”, перший номер якої редагував Д. Яворницький (уряд заборонив подальший вихід газети). В. Хрінников, будучи членом товариства “Просвіта”, надав йому допомогу в будівництві приміщення в селі Мануйлівка; фінансував видання праць Д.І. Яворницького; брав участь у фінансуванні Катеринославського щотижневика “Дніпрові хвилі”.

Володимир Миколайович ХРІННИКОВ

іменем Олександра Миколайовича Поля пов’язаний розвиток металургії України, він купує ділянки землі в Катеринославі під будівництво заводів, вкладає гроші в будівництво мостів. Колекція старожитностей, зібрана ним, поклала початок заснуванню історичного музею. В Катеринославському реальному училищі, попечителем якого був Олександр Миколайович, заснували стипендію його імені, також він входив до складу попечительської ради Маріїнської жіночої гімназії.

Олександр Миколайович ПОЛЬ

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ІСТОРІЯ

Меценати Мецена ти

Катеринослава

ГЕОРГИЙ ПЕТРОВИЧ АЛЕКСЕЕВ: служение городу Екатеринославу и Приднепровью

2014 г. исполнилось 180 лет со дня рождения и 100 лет со дня смерти Г.П. Алексеева – одной из знаковых личностей в истории Приднепровья конца XIX – начала XX веков. Георгий Петрович Алексеев (1834–1914) – активный деятель структур дворянского, городского и губернского самоуправления, один из самых известных общественных деятелей Екатеринославщины. Происходил из известной дворянской династии Алексеевых, осевших на Екатеринославщине еще в конце XVIII в. Родился 14 (26) мая 1834 г. в селе Котовка (ныне Магдалиновского района), где располагалось родовое имение семьи. В 1855 г. окончил юридический факультет Харьковского университета со степенью кандидата наук. С 1874 по 1887 гг. занимал должность Екатеринославского губернского предводителя дворянства. С 1869 г. являлся гласным Екатеринославского губернского земства от Новомосковского уезда. С 1875 г. был также гласным Екатеринославской городской Думы. По должности предводителя дворянства возглавлял заседания Екатеринославского губернского земского собрания. Получил высокие звания на придворной службе: камер-юнкер, камергер, а с 1885 г. гофмейстер Российского Императорского двора.

Родовое имение семьи в селе Котовка (ныне Магдалиновского района)

28 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

Г.П. Алексеев являлся одним из наиболее авторитетных людей Екатеринославщины. Он приложил немало усилий для развития инфраструктуры и культурных заведений региона. Главной заслугой Г.П. Алексеева перед городом и регионом явилось то, что вместе с известным промышленником и меценатом А.Н. Полем, он пропагандировал и отстаивал перед центральным правительством идею о необходимости проведения железной дороги через Екатеринослав. Пользуясь связями при императорском дворе и в правительстве, Г.П. Алексеев вел переговоры по этому вопросу в СанктПетербурге, завершившиеся успехом. В 1884 г. через Екатеринослав была проведена Екатерининская (ныне Приднепровская) железная дорога, открыт железнодорожный вокзал. Это событие положило начало периоду «промышленного бума», ставшему поистине золотым веком в истории Екатеринослава и губернии. В 1887 г. за заслуги перед городом Г.П. Алексеев и А.Н. Поль первыми получили звание «Почетный гражданин города Екатеринослава». Г.П. Алексеев также весьма активно проявил себя на ниве благотворительности. С 1866 г. он был почетным попечителем Екатеринославской мужской классической гимназии. Он щедро выделял денежные средства учительскому составу, учащимся

І СТО РІЯ

Мужская классическая гимназия

гимназии, основал в ней ряд стипендий, в частности, стипендии имени императора Александра II и имени графа Д. Толстого. Долгое время с 1856 г. Г.П. Алексеев был попечителем, а фактически являлся спонсором Екатеринославского уездного училища. С 1856 по 1867 г. он выделил училищу на различные цели 10233 руб. Сделал многочисленные пожертвования бедным горожанам Екатеринослава различных вероисповеданий, на развитие городской библиотеки, на развитие села Котовка (современный Магдалиновский район), где находилось родовое имение Алексеевых.

музея сохранились уникальные документы, отражающие деятельность Г.П. Алексеева. Например, это письмо-приглашение на имя Г.П. Алексеева на обед в Зимнем дворце в г. Санкт-Петербург (1884 г.) в связи с тем, что он был назначен дежурным камергером при наследнике императорского престола, в конверте с надписью «Камергер Императорскаго двора». Интересны финансовые документы Г.П. Алексеева – автограф знаменитого ювелира К. Фаберже на финансовом счете за покупки и счет первого в мире супермаркета – магазина Аристида Бусико в Париже 1876 г., который посещал Г.П. Алексеев.

Г.П. Алексеев находился в дружеских отношениях с известным историком, археологом, этнографом Д.И. Яворницким, оказывал ему всестороннюю поддержку. Интересной стороной деятельности Г.П. Алексеева стало его увлечение коллекционированием: книги, монеты, фарфор, стекло и даже половецкие «каменные бабы». Как нумизмат-коллекционер и исследователь, он стал автором нескольких публикаций, книги «Историко-нумизматическое исследование о Херсонской монете святого равноапостольного великого князя Владимира и его супруги, царевны Анны, и о бронзовом медальоне древнего Херсонеса-Таврического, а также описание семнадцати херсонских монет» (Санкт-Петербург, 1886). Г.П. Алексеев стал почетным членом Императорского русского археологического общества, почетным членом архивных комиссий и советов музеев во Владимире, Екатеринославе и Полтаве.

Г.П. Алексеев изображен вместе с Д.И. Яворницким и другими культурными деятелями в образе казаков на знаменитой картине И.Е. Репина «Запорожцы пишут письмо турецкому султану». Характерный затылок Г.П. Алексеева изображен в центре на переднем плане картины.

Предводитель дворянства собрал ценную коллекцию предметов старины, часть которой сегодня хранится в фондах ДНИМ имени Д.И. Яворницкого. В 4-м зале музея сегодня можно увидеть парадный портрет Г.П. Алексеева, жалованную грамоту на дворянство, каталог личной библиотеки. В фондах

Скончался Г.П. Алексеев 15 (28) февраля 1914 г. в Екатеринославе. Прах был захоронен в Екатеринославе, а позднее перенесен в родовое имение Котовка. Могила была разрушена в советский период. В честь двойного юбилея Г.П. Алексеева развернута выставка его памяти в экспозиции Музея истории местного самоуправления Днепропетровской области (здание областного совета, просп. Кирова, 2, комн. 221, тел. 744-13-46). На выставке экспонируются автограф, документы и фотографии Г.П. Алексеева, а также предметы дворянской культуры конца XIX – начала XX вв. из фондов Днепропетровского национального исторического музея имени Д.И. Яворницкого. Максим КАВУН, заведующий Музеем истории местного самоуправления Днепропетровской области (отдел ДНИМ имени Д.И. Яворницкого)

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ІСТОРІЯ

Как праздновали

Новый Год

в Екатеринославе

100 лет назад

начале XX века Новый Год, который сейчас принято считать чуть ли не самым главным праздником в году, не считался таковым. Сто лет назад, когда еще господствовало религиозное мышление, екатеринославцы основное внимание уделяли празднику Рождества Христова. Оба праздника прекрасно уживались друг с другом, предоставляя жителям города целую неделю новогодних торжеств. Анализ празднования Нового 1915 года в Екатеринославе открывает неожиданные параллели с современностью – это был праздник во время боевых действий. ПРАЗДНИК, ОМРАЧЕННЫЙ ВОЙНОЙ Новый 1915 год Екатеринослав встречал в условиях начавшейся Первой Мировой войны. Естественно, это наложило отпечаток на весь перечень и церемониал празднований. Богатейший город – символ «железной лихорадки», элита которого привыкла беззаботно проводить время в многочисленных театрах и клубах, привыкал жить в условиях постоянной войны. Главным новшеством встречи Нового 1915 года стала отправка подарков в действующую армию. На первой полосе декабрьских номеров газеты «Приднепровский край» несколько раз было напечатано распоряжение «О приеме и отправке в действующую армию рождественских подарков» с подробными рекомендациями. Екатеринославцы массово откликнулись на призыв морально поддержать земляков-воинов. Как писала газета «Приднепровский край» 30 декабря 1914 г.: «В числе подарков, отправ-

30 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

ленных из Екатеринослава, находится 35 ящиков для солдатов 281-го Новомосковскаго полка. Эти подарки посланы учащими и учащимися екатеринославскаго 2-го имени Цесаревича Алексея Николаевича реального училища». Инициатива сбора принадлежала директору училища Д.Н. Финакову. Что же содержали подарки в армию? «Дети стали приносить подарки-мешочки, в каждый мешочек входили чай, сахар, почтовая бумага с конвертами, карандаш, леденцы, нитки, иголки, мыло, семечки, ложка, кисет с табаком, спичками и кресало, письмецо солдатику с разными пожеланиями, а некоторыя дети положили в свои мешочки еще и свистки. Таких мешочков было собрано 300. Кроме того, было отправлено: 80 наушников, 65 пар перчаток, 55 пар теплых перчаток, 10 теплых жилетов, 3 башлыка, 20 теплых рубах, 20 напульсников и 3 пуда сала». Кроме списков подарков, местные газеты активно печатали также письма-поздравления воинов с фронта родным в Екатеринославе. Официальную церемонию пришлось отменить Весь декабрь 1914 г. в газете «Приднепровский край» на первой полосе печаталось объявление губернатора, сделанное по согласованию с епископом Екатеринославским, губернским предводителем дворянства и другими начальствующими лицами: «В виду переживаемых в настоящее время особой важности событий <…> новогодния взаимныя поздравления, устраиваемыя ежегодно в Потемкинском Дворце совершенно отменяются». При этом указывалось: «Вместе с сим мы все указанныя лица

І СТО РІЯ

и наши семьи покорнейше просим никого не безпокоиться приносить нам поздравления на домах». Желающим заменить взаимные визиты предлагалось внести пожертвования в Канцелярию губернатора до 2-х часов дня 30 декабря. Половина пожертвований предназначалась для детей-сирот воинов в приюте наследника цесаревича Алексея, а вторая половина должна была пойти на сооружение храма-памятника при больнице Красного Креста в память о погибших воинах Первой Мировой войны. Интересное добавление: «Лица, внесшия указанныя пожертвования вместо визитов, признаются исполнившими все новогодния поздравления». ЕЛКИ В ГОСПИТАЛЯХ И ПРИЮТАХ По случаю рождественских и новогодних торжеств устраивались традиционные елки. В 1914 г. в праздничные заботы добавились новые неожиданные элементы. В конце декабря были устроены елки в госпиталях и приютах для детей сирот воинов, павших на фронте. Понятия «городской елки», как сейчас, сто лет назад не существовало. Главной по значению в конце 1914 г. стала «елка для раненых в Дворянском лазарете», которую открыли 25 декабря в 4 часа дня. «В устройстве елки и составлении подарков для раненых большое участие принимали ученицы Мариинской женской гимназии, на расходы по елке собравшия деньги, полученныя путем экономии в завтраках. В программу праздника вошло и хоровое пение, и разнообразныя сольные выступления». Газета «Приднепровский край» особо отмечала, что даже те ра-

неные, которые лишены были возможности самостоятельно прийти в большой зал, «просили внести их на кроватях». Открыл елку губернский предводитель дворянства, по совместительству председатель местного отделения Красного Креста, князь Н.П. Урусов с супругой. На следующий день, 26 декабря, под его же руководством была открыта елка для раненых в главном госпитале Красного Креста. Губернское земство устроило елку для раненых в Губернской земской больнице (ныне областная больница имени Мечникова). Губернатор почтил своим вниманием несколько госпиталей, где были устроены елки. Например, «в сочельник в госпитале Наследника Цесаревича Алексея Николаевича, в присутствии начальника губернии В.А. Колобова и его супруги, были зажжены для раненых 8 красиво убранных елок. Раненые провели вечер очень весело, им были розданы пакеты с лакомствами и папиросами». В госпитале общеземского союза устроили еще более масштабное празднование, с концертом. Медсестры госпиталя добавили к уже выделенной сумме на подарки воинам собранные между собой средства. «Много удовольствия доставил раненым и концерт, в котором участвовали артисты Зимняго театра Ингелевич, Ниров, Весеньев, Павлов, г-жи Талисман и Берман, гг. Эйдлин и Губергриц и артисты цирка, во главе с клоунами Эйженом и Лепомом». Пожертвовать на устройство елок для раненых воинов в канун 1915 года сочли своим долгом все уважаемые люди города, начиная с городского голо-

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ІСТОРІЯ

вы, и главные финансовые учреждения. В частности, супруга городского головы О.Х. Способная внесла 25 руб., городская управа – 150 руб., Азовско-Донской банк – 25 руб., Петроградский международный банк – 100 руб. «БЕСПРЕРЫВНОЕ И РЕСТОРАНАХ

ВЕСЕЛЬЕ»

ТЕАТРАХ

Несмотря на войну, екатеринославцы с удовольствием заполняли в предпраздничные дни театральные и концертные залы. К примеру, Зимний театр в анонсе указывал, что «праздничный репертуар составлен весьма разнообразно». 29 декабря 1914 г. показан спектакль «Петроградския трущобы», «переделка известнаго романа Крестовского». К слову, именно по этому роману был поставлен популярный в 1990-е годы сериал «Петербургские тайны». 27 декабря «артисты весело и оживленно разыграли» фарс «Ложе султана», изобиловавший всевозможными трюками. 30 декабря публике представили веселый фарс «Приют Магдалины». Как отмечал газетный критик, «спектакли проходят при полных сборах». Ну а 31 декабря анонсировалось так: «спектакль-галла 1) веселая комедия-фарс «Рай Магомета» в трех действиях; 2) Встреча Новаго и проводы стараго года. Грандиозное «Кабарэ». Соединенными силами артистов г. Екатеринослава. Драмы, Оперетты, Еврейской труппы, Цирка и Кафе-шантана. С 12 ½ часов начало

32 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

Кабарэ. Безпрерывное веселье. Лица, взявшие билеты на спектакль, не меньше рубля остаются на Кабарэ. Вход на Кабарэ один руб.». Московский цирк Ж.А. Труцци на Озерной площади 30 декабря показал «Большое экстраординарное представление»: участвовали «Горные орлы», «Летающие люди» и др. 31 декабря анонсировалось большое представление «Встреча Новаго Года». В том же духе был выдержан репертуар остальных местных театров. Театр «Солей» 31 декабря показал «сильную драму» в 3 частях «В урагане страстей», и драму в 3 частях «Катастрофа на железной дороге». Театр «Колизей» 31 декабря показал «небывалую по захватывающему интересу драму из еврейской жизни в 3-х частях «Страдалица Лия (Казненный жизнью)». Не отставали от театров и клубов рестораны. «Первоклассный ресторан «Аполло». Проспект, дом Ботте. Сегодня Среда 31-го Декабря. Торжественная встреча Новаго Года при участии всей программы артистических сил». Как видим, военная тема практически обошла стороной репертуар театрально-концертных заведений. И только театр «Модерн» 31 декабря, 1 и 2 января показал военную картину «Долой презренныя оковы» о борьбе Бельгии против немецких оккупантов. Заявлена была «военная хроника длиной 2800 метров».

І СТО РІЯ

Некоторые театры сделали упор на набиравший силу кинематограф, но показывали с его помощью также классику. «Театр Палас. Во вновь выстроенном украинском доме В.Н. Хренникова [сейчас грандотель «Украина» – М.К.]. Вниманию публики! Спешите видеть чудо! Сегодня великий день праздника в области кинематографа. Наконец-то дождались, величайшее изобретение Эдисона «Кинетофон». 30, 31-го декабря и 1-го января. Будет демонстрироваться сенсация 20-го века «Кинетофон» Эдиссона поющий и говорящий кинематограф». В программе значились: опера «Аида» в исполнении Итальянского Королевского театра, популярный оперный дуэт «Будешь моею маленькой женой (дорогой мой дружок)» в исполнении Петроградского «Палас-театра».

количестве: свежие конфекты, шоколад, мармелад, ирис, монпасье, пряники, цукаты и всякия другия кондитерския приготовления для елочных украшений. Цены фабричныя».

Магазины агитировали клиентов: «Трезвая встреча Новаго Года».

«К встрече Новаго Года. Запаситесь приятным и полезным для здоровья напитком – радиоактивной столовой водой «Кувака». Александровская, 39. Доставка на дом».

В канун нового, 1915 года, война, казалось, не проникла только на страницы екатеринославской прессы, которые были предоставлены рекламе. Предновогодние газеты, как и всегда, были заполнены целыми полосами рекламы магазинов, где наперебой предлагались праздничные скидки на продукцию. Вот самые оригинальные из новогодних объявлений конца 1914 года: «На счастье к Новому году. Фабричный магазин новинок собственного производства И.Г. Альперовича из Ялты. Проспект, под Центральной Гостинницей… Оригинальныя и изящныя вещи из перламутра, раковин, янтаря, коралла, серебра, сардолика, агата, аванторина (собрание любви) и др.». «Для праздничных подарков шерстянные и бумазеевые остатки и другие товары трико для дамских платьев от 35 коп. аршин. В магазине Л.М. Гольдштейна».

«Кондитерская «Ренессанс». Трезвая встреча Новаго Года. Заблаговременная запись на столы. Ужины из 3-х блюд 1 р.».

Новый Год встретили молебном И, тем не менее, несмотря на обилие чисто развлекательных мероприятий, не забывали екатеринославцы о духовном. Молебны по случаю наступления Нового Года прошли во всех храмах Екатеринослава. Об этом было специально объявлено в газете «Приднепровский край» «В ночь под Новый год во всех приходских городских храмах будут совершены в 12 ч. торжественныя новогодния молебствия. В Кафедральном соборе молебен совершит преосвященнейший епископ Агапит; начало звонов в 11 ½ ч. В самый день Новаго года владыка совершит в соборе литургию, и после оной молебен в сослужении духовенства; облачение желтое».

«Много шика мало денег. Практичные рождественские подарки ювелирной имитации от 50 коп. до 50 рублей. Французский магазин помещается в магазине «К.А. Торопыгин». Проспект, под Центральной гостинницей».

Как видим, встреча Нового года в нашем городе сто лет назад, отличалась большим своеобразием, переплетением торжественного и трагического, на что наложили свой отпечаток военные действия. Но даже в этих условиях жители города, каждый на свой вкус и культурный уровень, смогли искренне порадоваться новогоднему празднику.

«Фабрика Конфект и Шоколада «Юнона». Проспект, дом Штейна. Доводит до сведения жителей гор. Екатеринослава и его окрестностей, что к празднику Рождества Христова приготовлены в большом

Максим КАВУН, заведующий Музеем истории местного самоуправления Днепропетровской области (отдел ДНИМ имени Д.И. Яворницкого)

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ІСТОРІЯ

КАЛЕНДАР РИМСЬКИЙ, ГРЕЦЬКИЙ ЧИ ТУРЕЦЬКИЙ? Кістяна пластина із насічками, розташованими в певному порядку, – таку загадкову знахідку виявили на Ігренському півострові дніпропетровські краєзнавці В.Бінкевич та В.Камеко. За допомогою радіовуглецевого аналізу вдалося встановити вік пластини – близько 5 тисяч років. Проаналізувавши кількість і характер розташування груп насічок, дослідники зробили висновок: це стародавній календар на 360 діб.

ойно виокремивши себе з живої природи, людина не полишала спроб впорядкувати навколишній світ, прагнула пізнати таємницю плинності часу та циклічності сонячного року. Археологам відомий ще стародавній календар черняхівської культури (II-V ст. н.е.), з села Кам’янка Дніпровська. Він має форму трьохручної чашї, прикрашеної малюнком-орнаментом, що відображає пори року та відповідні для них погодні умови. Процес створення досконалого календаря тривав не одне тисячоліття. «Римляни завжди перемагають, але ніколи не знають, коли це трапилося», - говорив Юлій Цезар. Видатному полководцю було би прикро, якби нащадки мали проблеми з визначенням дат його військових здобутків. Спираючись на поради грецького астронома Созігена, Цезар розпорядився узгодити тривалість календарного року із сонячним так, щоби дати весняного та осіннього сонцестояння щороку співпадали. Календар був запроваджений з 1 січня 45 року до н. е., й отримав назву «юліанський» від імені засновника. Але рік «юліанського» календаря вийшов на 11 хвилин та 14 секунд довшим за справжній сонячний рік. За 128 років різниця становила близько одного дня, а за півтора тисячоліття календар відстав аж на 10 днів! Тому в 1582 році Папа Римський Григорій XIII запровадив новий календар, який враховував цю різницю. Вдосконалений календар стали називати «григоріанський». Світова спільнота прийняла його як міжнародний стандарт, хоча костянтинопольський патріарх Ієремія II відкинув ідею перейти на новий календар, пояснивши, що це не відповідає канонічним правилам святкування Великодня. Так що зараз у нас православні та греко-католики у світському житті користуються григоріанським календарем, а у визначенні релігійних свят – «юліанським». Таким чином настання Нового року всі відзначають 1 січня,

34 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

а Різдво Христове католики святкують 25 грудня, у той час як православні та греко-католики – 7 січня. У XVI столітті більша частина України, а також Польща, Білорусь та Литва входили до складу однієї держави, яка мала назву Річ Посполита. Стосунки між польською католицькою церквою та українською православною були дуже напружені й на цьому тлі спроби запровадження григоріанського календаря в мирському житті православними сприймалися як «бісівські витівки», які примушують людей їсти скоромне під час посту та працювати у святкові дні. Негативно сприймали новий календар і «захисники православної віри» запорозькі козаки, у володінні яких на той час, як свідчать дослідження сучасних археологів, перебувало місто Самарь (поруч із с.Шевченко Самарського району Дніпропетровська). На підконтрольних Речі Посполитій українських територіях бюрократична машина поступово сприйняла новий календар, суди і канцелярії почали видавати декрети, постанови та позови згідно з григоріанським стилем. А на територіях, які підкорялися Російській імперії, зберігався старий календар. «На праздникъ Рождества Хрстова на срочное время от 15 декабра до 20-го генваря Колпакова з присутва в Черкаскъ отпустилъ», - говориться в листі запорожця Івана Водолазького до Кошового від 24 грудня 1747 року. Щоправда, святкували козаки трохи не так, як зараз. В останній день року козацькі достойники та нечиновний люд традиційно відвідували родичів або знайомих, а також ходили до лазні, щоби зустріти новий рік чистими. Салюти та велелюдні урочистості відбувалися не в ніч із 31 грудня на 1 січня, а були приурочені до Різдва та Водохрещі. Свято Різдва розпочиналося молебном у Січовій церкві. Із самого ранку всі козаки збиралися на площі перед церквою та стояли тут рядами по куренях,

І СТО РІЯ Календар запорозький настінний, ХVІІІ ст. Знайдений у старого козака в Межигірському монастирі. Зберігається в Дніпропетровському історичному музеї ім.Д. Яворницького

скинувши шапки, до завершення богослужіння. Як пише Д.Яворницький, у цей день запорожці вдягали найкращий одяг, озброювалися найкращою зброєю. Над кожним куренем майоріли особливі розмальовані прапори, котрі тримали хорунжі, сидячи на баских, чудово прибраних конях. За різдвяний стіл традиційно сідали після появи на небі першої вечірньої зірки. Вечеря розпочиналася з куштування «багатої куті», яку готували з обробленого в ступі пшеничного зерна, яке запікали в глиняному горщику. У страву додавали товчений мак, волоські горіхи, родзинки та мед. Разом із кутею на столі мало бути 12 пісних страв по числу апостолів. З давніх-давен роль новорічної ялинки в Україні відігравав оздоблений стрічками, калиною, паперовими чи засушеними квітами сніп із відбірних колосків жита чи пшениці. Дідух сплітали таким чином, що він нагадував розгалужене дерево – символ роду. Сама назва «дідух» - розшифровується як «дух дідів, предків». З наступного дня і протягом цілого тижня запорізькі козаки ходили вітати зі святом кошового, суддю, писаря й осавула, приносили їм подарунки, частувалися та пригощалися різними напоями, стріляли з гармат. Іноді на свята влаштовували змагання, билися «лава на лаву». «Для цього вони увечері збиралися на січовій площі, розбивалися на дві лави або групи, одну з яких становили верхні, а другу нижні курені, й розпочинали бій», - розповідає Д.І.Яворницький. Пізніми вечорами розважалися грою в карти. За версією літописця, одного разу святкове картярство навіть врятувало Січ від татарського штурму. «Року від розподілу стихій 7183, а від сповиття пеленами у Віфліємі Маляти, що небо хмарами повиває, 1675. Турецький султан, сподіваючися побачити Січовий кіш розореним, прислав на те діло кораблями від Константинополя в Крим минулої осені п’ятнадцять тисяч найвиборніших янчар та й велів кримському ханові подбати в наступну зиму з цими янчарами та кримською ордою, щоб до решти вибити запорожців, а їхню Січ розорити дощенту», - писав козацький літописець Самійло Величко. Штурм турки підгадали під різдвяні свята, коли «військо має звичку гуляти й підпити», а частина запорожців розходилися по зимівниках. На третю тоді чи четверту ніч після Різдва, опівночі, розповідає літописець, хан наблизився до Січі й тихо «зняв» січову сторожу. Сподівався, що козаки сплять п’яні, але виявилося, що тверезих було більше, ніж п’яних

і частина з них не спали, а грали в карти. Картярі побачили у вікно, що вороги вдерлися на територію Січі, й тихцем побудили січовиків, які спочивали. Найкращих стрільців поставили біля вікон, а решта заряджали їм мушкети, даючи можливість безперервно стріляти в натовп яничарів. Останні, плануючи порізати запорожців сплячими, не зайняли зручних для бою позицій і були майже всі знищені. Ось така трапилася запорожцям різдвяна «розвага». Як бачимо з цитати С.Величка, у XVII столітті козаки ще користувались подвійним літочисленням – відраховуючи час і від «сотворення світу», і від народження Христа. Загалом, запорожці орієнтувалися в дуже різних календарях. «Вашего рамазана 11 числа...», - писав у 1750 році кримському хану Аслан-Ґірею кошовий отаман Я. Ігнатович. «Рамазан», «раджаб», «сафар», «шаабан», «шаввал», «джумада-отх-тані»... Назви місяців мусульманського календаря часто зустрічаються у запорозько-татарському діловому листуванні. Але, за великим рахунком, всі ці календарні питання козаки сприймали філософськи. «Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і в вас — поцілуй у голе гузно кожного з нас...» - говориться у славнозвісному «Листі запорожців до турецького султана». В умовах, коли війна становить зміст життя, кожен день сприймається як подарунок долі. Немає далекосяжних планів на майбутнє. Немає незавершених справ, які б тягнули в минуле. Є лише славний дух предків – твоя душа лицаря. Лише буття – тут і зараз. Лише мить між минулим і майбутнім. Із таких миттєвостей, як намисто, складалося життя запорожця. А рахувати роки для воїна – погана прикмета... Підготовлено за сприяння Інституту суспільних досліджень.

Олег РЕПАН

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ІСТОРІЯ

Місто зі сторінок газет...

Вулиця Сєрова.. 1980 рік

Новий житловий будинок на розі Артемівської та Комсомольської 1951 рік

36 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

І СТО РІЯ

Будівля державного універсітету у Дніпропетровську. 1946 рік.

ЗГАДАЙМО, як це було!

Проспект ім. Газети «Правда». 1980 р.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ІСТОРІЯ

НОВОГОДНИЕ ЧУДЕСА 1965 ЗА ГОРАМИ за Карпатами, за тремя речными перекатами не один месяц и не один год росла-поживала, всех красотой удивляла зелёная и и пушистая, высокая и ветвистая чудо-ёлка. Ой, что было дальше… поверить трудно. Заяц (а Заяц врать не станет) доверительно сказал, что сам видел, как ель взлетела ракетой и совершила мягкую посадку в самом центре великого города – Днепропетровска. Лиса говорит, что это сказки, потому что ветви первой космической скорости не выдержат. И она, сделав умное лицо, наговорила всякой всячины. Волк был краток. «Ну, Заяц, погоди!». А всё это дело никак и объяснить нельзя, кроме как сказкой. Итак, пора сказку начинать про дело дивное, совершённое по всем правилам сказочным для людей больших и детей их маленьких. Ещё в то время, когда Новый год собирался к нам в гости, а Снегурочки бегали на примерку к портным, собра-

38 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

(сказание о центральной городской ёлке и главном деде-морозе) лись умелые работники – на все руки мастера. Кран с длинным хоботом прикатил. Дружно ухнули, гикнули работники, ёлку на круг поставили в серебряную тарелку, да ещё стеклянное кольцо самоцветное соорудили. Самый старший работник кинул шапку оземь – на том месте сказочный город вырос. Вот леса, Да не из леса. А на тех лесах Вертится Лиса. Тем, кто понял присказку,– бубликов вязка. Для детей и взрослых продолжаем сказку. Светофор зелёным глазом подмигнул – сразу ракетчики прикатили. Такие ракеты привезли, что только смелым ребятам в пору на них кататься. Услышав шум, старый колодезный журавль приковылял. Раньше он воду доставал, а теперь на пенсии. Скучно стало: решил ребят прыжкам обучать. Волшебница-Снегурочка принесла игрушки и украшения диковинные. Таких нигде нет. Нарядилась ель в самые лучшие наряды. Все, кто ни глянет, оторвать глаз не могут. Даже старый Ворон, уж на что все виды видывал, и тот, как ель увидел, сел на столб и замер. Тут трактор затарахтел, он карусель притащил. От шума в норе Бобёр проснулся. Ворчал поначалу. Потом с горки на собственном хвосте съехал – повеселел. Вынул Бобёр из-за маленького уха большой карандаш и про ёлочные чудеса ребятам стишки сочинял. Вот они: Тот, кто не соня, Встаёт спозаранку, Сможет сыграть На огромной шарманке. И ещё: Ой, ля-ля! Ой, ля-ля!

Кто не видел Журавля? Все на площадь приходите И друзей с собой зовите! Баран к ёлке забегал. Ну что с него взять? Баран есть баран: хвастал, что у ёлки шашлыки из баранины продают. А ночью, когда всё стихло, к главной ёлке приходил Медведь. Звонил в колокол. Долго на ёлку смотрел, даже хвост немножко примёрз. Все продавцы к тому времени ушли, но медведь не очень огорчился, потому что есть ему не положено. Ему положено спать да лапу сосать. И вот всё, что нужно, было сделано. С Большой горы ребята катаются, подошв не жалея. В тире пальба идёт. Карусель вертится. Блины горячие на сковородках подпрыгивают. И вдруг… всё сразу остановилось. Тихо-тихо стало. А всё потому, что… появилось чудо. Хотя это никакое не чудо, а настоящий лу-но-ход. В луноходе Главный ДедМороз едет с волшебным посохом в руке. Кое-кто от удивления даже рот открыл – на сковородке блин пригорел. В это время музыка заиграла. Народ расступился. Главный Дед-Мороз со свитой сошёл с лунохода, сел на кранвеликан. Зайцы в барабан ударили, и от волшебного посоха вспыхнула-засветилась главная ёлка. А Дед-Мороз с помощниками пошёл дальше – ёлки зажигать во дворцах и клубах, в квартирах и детских садах. Большой Слон на ёлку спешил, да не успели ему пальто дошить. Теперь он в зверинце ждёт, когда мороз пройдет. Тут и сказке нашей конец пришёл. На главную ёлку всех приглашает Дед-Мороз, невзирая на возраст и на рост. С. МОРГУН. г. Днепропетровск.

І СТО РІЯ

ЗГАДАЙМО, як це було!

1965

ОТ ИМЕНИ

БОЛЬШОГО ГОРОДА

ЗАМЕТКИ С СЕССИИ ДНЕПРОПЕТРОВСКОГО ГОРСОВЕТА. Впервые за многие годы исполком Днепропетровского горсовета вынес на обсуждение депутатов вопрос о деятельности народных судов. Заметьте: не вообще о соблюдении соцзаконности, а конкретно: о работе народных судов Октябрьского и Ленинского районов. Сессия показала, что постановка такого вопроса вполне жизненна, своевременна, необходима. Ибо, как правильно заметил депутат Ф. Р. Манейло, суды завершают всю большую и трудную работу административных органов по ликвидации и предупреждению преступности и всяких иных нарушений законности. От того, насколько правильно проводится ими карательная политика, насколько высоки культура и воспитательная роль судебного процесса, во многом зависит состояние общественного порядка в городе. Докладчики – председатели нарсудов М. И. Безгинова и А. Д. Рожков, многие депутаты – А. А. Шишацкий, Ф. А. Николишин, В. Д. Сокольчук, И. И. Чайка, Б. И. Кармазин, председатель облсуда А. Е. Яворский и другие поднимали многие вопросы, но одна мысль подчёркивалась с особой остротой: пора покончить с хулиганством и пьянством. Депутат В. П. Ошко передал сессии мнение избирателей, высказанное ими в день выборов народных судей. Оно единодушно: никакой снисходительности хулиганам и пьяницам! Как же в свете этого требования выглядят наши народные суды? Разумеется, никто не оспаривал того факта, что они многое делают, чтобы охладить пыл некоторых не в меру зарвавшихся «героев». Но это довольно общая характеристика. А более глубокий анализ судебной практики говорит о том, что нередко народные суды вы-

носят злостным преступникам необоснованно мягкие приговоры, что ни в какой мере не отвечает ни интересам трудящихся, ни духу и букве нашей законности. Некий Омельченко, например, давно известен как грабитель. И вот он на скамье подсудимых. Однако это не помешало судье Н. А. Ершовой (Октябрьский район) применить к нему…условную меру наказания. Хорошо, что явная ошибка была исправлена. В противном случае гулял бы Омельченко на свободе и продолжал своё грязное дело. Полтора года тянул Ленинский нарсуд рассмотрение дела некоего Гороховского. Судья В. Т. Кужелева необоснованно отправила дело на доследование, а судья Н. К. Дуранов, проявив недопустимую доброту, оправдал злостного хулигана, растлителя несовершеннолетних. И снова протест прокурора, и снова исправление «ошибки»: вместо оправдания – два года лишения свободы. Такие примеры не единичны и поэтому настораживают. Вызывает также тревогу частое направление дел на доследование без достаточных на то оснований; недоверие к свидетельским показаниям работников милиции и дружинников в нарсуде Красногвардейского района; поверхностный в ряде случаев подход к условно-досрочному освобождению осужденных в нарсуде Ленинского района. Подвергалась критике коллегия областного суда по уголовным делам, которая необоснованно смягчает иногда меру наказания особо опасным преступникам. Имеют место факты недооценки выездных судебных заседаний, нет должного контроля за действенностью частных определений. Но не только административные органы в ответе за общественный поря-

док. Не менее важна здесь роль нашей общественности. И тут хотелось бы поставить в пример коллектив трубоэлектросварочного цеха завода имени Ленина. Не нарушая закона, он единодушно принял такое решение: лишать пьяниц и хулиганов льготных путёвок в дома отдыха и санатории; не предоставлять им отпусков в летнее время; не оказывать материальной помощи из фонда предприятия и профсоюза; временно лишать нарушителей права на получение жилья. Надо поднять ответственность общественности за взятие преступников на поруки. Сегодня положение таково: 40 процентов подобных ходатайств, поступивших в текущем году, судами отклонены, как неправильные, не отвечающие интересам укрепления правопорядка и соцзаконности. Производственные коллективы не всегда откликаются на сообщения судов, милиции, прокуратуры о недостойном поведении отдельных рабочих и служащих. Следует повысить роль комиссий по делам несовершеннолетних, усилить помощь товарищеским судам. По обсуждённому вопросу сессия приняла развёрнутое решение. Содержание его отвечает интересам каждого жителя города. Надо полагать, что с этим решением будут ознакомлены все трудящиеся, будут организованы выступления депутатов и работников административных органов на предприятиях, в учреждениях, учебных заведениях. Это ещё более активизирует усилия общественности в борьбе за то, чтобы сделать Днепропетровск городом образцового общественного порядка. Л. ЛИВШИЦ. VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ІСТОРІЯ

1965

ЗАКОН Украинской Советской Социалистической Республики

О Государственном бюджете Украинской Советской Социалистической Республики на 1966 год Верховный Совет Украинской Советской Социалистической республики постановляет: Статья 1. Утвердить представленный Советом Министров Украинской ССР Государственный бюджет Украинской ССР на 1966 год с принятыми по докладу Бюджетной комиссии Верховного Совета Украинской ССР изменениями, а именно: всего по доходам в сумме 9.912.061,9 тыс. рублей и всего по расходам в сумме 9.912.061,9 тыс. рублей и, кроме того, оборотную кассовую наличность в сумме 176.750,0 тыс. рублей. Статья 2. Установить в Государственном бюджете Украинской ССР на 1966 год доходы от государственных и кооперативных предприятий и организаций – налог с оборота, отчисления от прибыли, подоходный налог и другие доходы от социалистического хозяйства – в общей сумме 8.976.461,9 тыс. рублей. Статья 3. Установить в Государственном бюджете Украинской ССР на 1966 год расходы на финансирование народного хозяйства – дальнейшее развитие тяжёлой промышленности, строительной индустрии, лёгкой и пищевой промышленности, сельского хозяйства, транспорта, жилищно-коммунального хозяйства и других отраслей народного хозяйства – в общей сумме 4.583.361,4 тыс. рублей. Статья 4. Установить в Государственном бюджете Украинской ССР на 1966 год ассигнования на социальнокультурные мероприятия: на школы всеобщего обучения, техникумы, высшие учебные заведения, научно-исследовательские учреждения, профессионально-технические учебные заведения, библиотеки, клубы, театры, печать, радиовещание и другие мероприятия по просвещению и культуре; на больницы, детские ясли, санатории и другие учреждения по здравоохранению и физической культуре; на пенсии и пособия – в общей сумме 4.838.209,0 тыс. рублей. Статья 5. Установить в Государственном бюджете Украинской ССР на 1966 год ассигнования на содержание органов государственной власти, органов государственного управления и судебных органов в сумме 165.004,0 тыс. рублей. Статья 6. Утвердить республиканский бюджет на 1966 год по доходам в сумме 9.025.018,7 тыс. рублей и по расходам в сумме 9.025.018,7 тыс. рублей и, кроме того, оборотную кассовую наличность в сумме 64.600,0 тыс. рублей. 40 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

Статья 7. Установить местные бюджеты областей и городов республиканского подчинения на 1966 год по доходам и расходам в сумме 3.745.332,6 тыс. рублей и оборотную кассовую наличность по этим бюджетам в общей сумме 112.150,0 тыс. рублей, в том числе по областям и городам республиканского подчинения: (В тыс. руб.)

ОБЛАСТИ

Доходы и расходы

Оборотная кассовая наличность

Винницкая

131.834,2

3.950

Волынская

75.434,1

2.260

Днепропетровская

271.476,3

8.130

Донецкая

428.419,3

12.830

Житомирская

115.663,3

3.460

Закарпатская

81.237,7

2.430

Запорожская

145.969,3

4.370

ИваноФранковская

84.403,2

2.530

Киевская

118.071,8

3.540

Кировоградская

101.374,0

3.030

Крымская

127.595,7

3.820

Луганская

240.374,8

7.200

Львовская

178.326,8

5.340

Николаевская

95.626,8

2.860

Одесская

181.198,5

5.430

Полтавская

121.289,9

3.630

Ровенская

76.376,3

2.290

Сумская

103.952,2

3.110

Тернопольская

82.074,5

2.460

Харьковская

243.221,5

7.280

Херсонская

88.819,8

2.660

Хмельницкая

110.740,7

3.320

Черкасская

106.289,4

3.180

Черновицкая

68.047,8

2.030

Черниговская

108.063,4

3.230

г. Киев

232.149,1

6.960

г. Севастополь

27.302,2

820

І СТО РІЯ

ЗГАДАЙМО, як це було!

Статья 8. Утвердить на 1966 год отчисления от налога с оборота, подоходного налога с населения, отчисления от прибыли предприятий и хозяйственных организаций, прежде находившихся в ведении совнархозов, в местные бюджеты областей в следующих размерах:

Винницкая

От прибыли предприятий и хозяйственных организаций, прежде находящихся в ведении совнархозов

От подоходного налога с населения

ОБЛАСТИ

От налога с оборота

(Проценты отчислений)

20,0

Волынская

46,8

Днепропетровская

12,7

Донецкая

12,6

Житомирская

32,1

Закарпатская

38,6

Запорожская

16,3

Ивано-Франковская

33,9

Киевская

28,9

Кировоградская

Утвердить отчисления в бюджеты областей и городов республиканского подчинения на 1966 год: а) от сельскохозяйственного налога – 100 процентов; б) от налога на холостяков, одиноких и малосемейных граждан СССР – 100 процентов; в) от лесного дохода – 100 процентов; г) от платежей по отчислениям от прибыли автохозяйств облавтотрестов Министерства автомобильного транспорта и шоссейных дорог Украинской ССР – 100 процентов; д) от подоходного налога с колхозов – 75 процентов; е) от суммы размещаемого в 1966 году Государственного 3-процентного внутреннего выигрышного займа – 20 процентов; ж) от поступлений платежей по государственному страхованию: — по добровольному страхованию имущества колхозов, кооперативных и общественных организаций – 20 процентов; — по обязательному окладному и добровольному страхованию имущества граждан, а также добровольному страхованию граждан от несчастных случаев – 50 процентов. Статья 9. Поручить Совету Министров Украинской ССР: а) внести в Государственный бюджет Украинской ССР на 1966 год уточнения, вытекающие из Закона Украинской Советской Социалистической Республики от 23 октября 1965 года «Об изменении системы органов управления промышленностью и преобразовании некоторых других органов государственного управления Украинской ССР», с соответствующим изменением местных бюджетов областей; б) рассмотреть предложения и замечания по Государственному бюджету Украинской ССР на 1966 год, изложенные в заключении Бюджетной комиссии Верховного Совета Украинской ССР, а также высказанные депутатами на заседаниях Верховного Совета Украинской ССР предложения и замечания и принять по ним соответствующие решения.

36,3

Крымская

9,8

Луганская

16,9

Львовская

17,0

Николаевская

29,1

8,2

Полтавская

23,8

Ровенская

58,1

Сумская

24,1

Тернопольская

49,8

Харьковская

14,1

Херсонская

28,7

Хмельницкая

46,4

Черкасская

24,9

Секретарь Президиума Верховного Совета Украинской ССР

Черновицкая

44,5

Черниговская

28,5

А. ЗЛЕНКО.

г. Киев

11,0

г. Севастополь

99,5

Одесская

Председатель Президиума Верховного Совета Украинской ССР Д. КОРОТЧЕНКО.

г. Киев, 22 декабря 1965 года.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ІСТОРІЯ

хронологія грудня

ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ МІСТА КАТЕРИНОСЛАВ 7 грудня 1901 року – губернські земські збори постановили увічнити ім’я Поля заснуванням музею. Питання про заснування у Катеринославі Ботанічного саду та природничо-історичного та археологічного музею при ньому неодноразово піднімалось культурною та науковою громадськістю міста після смерті Олександра Миколайовича Поля. Ідею увічнення пам’яті почесного громадянина запропонував пов’язати з організацією обласного музею губернатор Ф.Е. Келлер.

Олександр Миколайович Поль

Грудень 1905 року – на Катерининській залізниці робочі загони страйкарів захопили дві залізничні станції. Хоча до збройного повстання у місті справа не дійшла, але на Катерининській залізниці його полум’я майже розгорілося. В Олександрівську (сучасне Запоріжжя) загони робітників захопили станції Олександрівськ-1 і Олександрівськ-2. Страйковим комітетом на цих станціях була призначена своя адміністрація. 16 грудня 1905 року – губернатор оголосив у місті воєнний стан. Катеринославському губернатору 42 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

О.Б. Нейгардту була направлена телеграма від управляючого Міністерством внутрішніх справ П.М. Дурново, де предписувалося: “Оголосіть Катеринослав на військовому становищі, забороніть зібрання, призупиніть революційні газети, за будь-яку ціну візьміть під варту Бойовий комітет та інші революційні організації, діючи без найменшої милостивості зброєю…” Цього ж дня губернатор виконав наказ. Але робочі окраїни міста - Чечелівка, Амур-Нижньодніпровськ, Кайдаки з 18 по 28 грудня ще знаходилися в руках страйкуючих. 10 грудня 1909 року – до Катеринослава на гастролі приїхала актриса Віра Комісаржевська. Цей приїзд актриси був часткою цілої гастрольної програми по Україні, що відбувався з 1908 по 1910 рік. Катеринославську публіку Віра Федорівна вже радувала своїми виставами. Цього разу зі старих спектаклів були зіграні “Ляльковий дім”, “Бій метеликів”, “Вогні Іванової ночі”. З нових – “Господиня готелю” К. Гольдоні, прем’єра вистави “Бенкет життя” С. Пшибишевського. Прощальним спектаклем актриси став “Бій метеликів”. Цей приїзд Віри Комісаржевської до нашого міста був останнім. Через два місяця, перебуваючи в Ташкенті, актриса захворіла і померла. 27 грудня 1917 року - почалася збройна боротьба між загонами гайдамак, що підтримували Центральну Раду, і загонами Червоної Армії. В цей день вранці загін гайдамаків зайняв будинок поштово-телеграфної контори (нині Головпоштамт). До приміщення були доставлені кулемети та інша зброя, польова кухня. А позиції червоноармійців були на протилеж-

ному боці проспекту, в колишньому будинку губернатора. Усю ніч (з 27 на 28 грудня) гайдамаки передавали ультиматуми з вимогою здатися і роззброїтися. Як тільки противник відмовлявся, знову починався бій. Ситуація змінилася 28 грудня в другій половині дня, гайдамаки погодилися на переговори, а потім капітулювали. ДНІПРОПЕТРОВСЬК 26 грудня 1933 року – почала виходити газета «Днепр вечерний». Одна з найстаріших і найбільш тиражних газет регіону спочатку називалася “Звезда” і була органом Дніпропетровського міського комітету КП(б)У та міської Ради депутатів трудящих. Реалізовувалась газета уроздріб, тому що передплати на неї тоді ще не існувало. Хоча тираж газети становив 60-80 тисяч примірників, розкуповували її дуже швидко. Своє існування “Звезда” припинила в роки репресій, довгий час вечірньої газети місто не мало. Відновлення виходу газети відбулося у 1972 році під назвою “Дніпро вечірній”. З наступного року вона стала російськомовною “Днепр вечерний”. 29 грудня 1995 року – відкрито Дніпропетровський метрополітен. Рух метрополітену, який будувався з 1982 по 1995 рік, було відкрито 29 грудня 1995 року. Дніпропетровський метрополітен складається лише з однієї лінії - Центрально-Заводської, на якій збудовано шість станцій. Початковим проектом передбачалося спорудження лінії завдовжки 11,8 км із дев’ятьма станціями. Наразі довжина лінії метрополітену - 7,1 км, ширина колії - 1,524 мм, довжина посадкових платформ - 102 м. На даний час метро добудовується.

І СТО РІЯ

1976

ЗГАДАЙМО, як це було!

ФОТОРЕПОРТАЖ

ВОДЫ ДНЕПРА – ДОНБАССУ Родное Приднепровье

Недалёк тот день, когда воды седого Днепра напоят земли Донбасса. Шестой год идёт строительство канала, который берёт своё начало от Днепродзержинского водохранилища. Почти трёхсоткилометровая его трасса пройдёт по территориям трёх областей: Днепропетровской, Харьковской и Донецкой. Индустриальному Донбассу ежесуточно нужно около 6 миллионов кубометров воды. Канал Донец—Донбасс, построенный в 50-х годах, даёт ежегодно до 600 миллионов кубометров живительной влаги. Этого недостаточно. В марте текущего года Совет Министров СССР принял постановление о необходимых мерах по водоснабжению Донбасса, которым предусматривается ввести в третьем квартале 1976 года первую очередь канала Днепр—Донбасс. Перед участниками всесоюзной ударной комсомольской стройки стоит задача: сдать в эксплуатацию ряд насосных станций, дюкеры и другие сооружения искусственной водной артерии, которые будут включены по временной схеме как действующие.

Сегодня на всех участках важнейшей пусковой стройки года разгорается социалистическое соревнование под девизом «Воды Днепра — Донбассу». На первую насосную станцию уже пришли эксплуатационники, которые испробовали мощные агрегаты, пропустив через них тысячи кубометров днепровской воды. Готовятся к сдаче и другие сооружения.

НА СНИМКАХ: всесоюзная ударная; воды Днепра у первой насосной станции; мощные агрегаты; машинист насосной станции Анатолий ДЗИРГУН и электрик Алексей ВАСИЛЕНКО; молодые штукатуры комсомолки Ольга ЛЮБЕНКО и Людмила КОРОБЕЙНИКОВА. Текст и фото Ю. Боловина.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

П ОД ІЇ М ІСТА

44 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

П ОД І Ї МІ СТА

ВИСТАВКА ЯЛИНКОВИХ ПРИКРАС в Історичному музеї імені Д.І. Яворницького

На

виставці представлено близько 500 ялинкових прикрас другої половини ХХ ст. з найрізноманітніших матеріа-

лів (скла, картону, дерева, вати, пластмаси). Тут можна побачити традиційних новорічних персонажів, героїв улюблених казок та мультфільмів, скляні та ватні дари лісу та лану, що нагадують про яскраве, сонячне літо, різноманітних тварин, а також «ідеологічно витримані» прикраси із державною символікою.

Ця

виставка ніколи б не відбулася, якби не допомога наших відвідувачів, які передавали до музею ялинкові іграшки

нашого дитинства. Ми дуже вдячні нашим дарувальникам! І нагадуємо, що акція обміняй ялинкову прикрасу на безкоштовний квиток до музею триває. Сподіваємось, що й надалі новорічна колекція музею буде поповнюватися завдяки щирому бажанню наших гостей.

ього року ми вирішили показати і суто європейську різдвяну традицію, а саме – створення пряникових будиночків, що

випікаються з особливого тіста. Різноманітні, яскраві та витончені, вони можуть стати не тільки смачним доповненням до святкового столу, а й виставковими витворами. Складовою частиною виставки є 20 найкращих робот юних вихованців художньої школи № 2, директор – Бойченко О.І. Юні художники майстерно працюють в різних техніках. Живопис гуашшю, аквареллю зачаровує своєю колористикою. Учні використовують як традиційне письмо пензлем, так і роботу мастихіном – вузькою стальною пластиною. Графічні роботи надають змогу відвідувачам познайомитись з технікою роботи тушшю, монотипією, линоритом та печаттю по картону.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

С П ОРТ Н АВІГАТОР

портсмени Дніпропетровщини вибороли призові місця у Кубку України зі змішаних єдиноборств

У м. Миколаїв завершився Кубок України зі змішаних єдиноборств. У змаганнях взяли участь 76 спортсменів з 15 областей України. Дніпропетровську область представляли 7 спортсменів, з яких призові місця вибороли: Сергєєв Захар у ваговій категорії до 84 кг – ІІ місце; Калашніков Максим у ваговій категорії до 65,8 кг – ІІІ місце. Довідка: Для забезпечення підготовки спортсменів зі змішаних єдиноборств в області працює 6 тренерів, які тренують 259 спортсменів, з них: 46 у вищих навчальних закладах; 213 – в спортивних клубах.

СПОРТИВНА ГІМНАСТИКА

БАДМІНТОН Дніпропетровці завоювали два золота і срібло на Всеукраїнському турнірі по бадмінтону

Дніпропетровська команда посіла перше місце на чемпіонаті України по гімнастиці Команда Дніпропетровської МДЮСШ по опорних

У Дніпропетровську завершився традиційний

видах спорту посіла перше місце на чемпіонаті України

Всеукраїнський турнір по бадмінтону пам’яті

по гімнастиці, випередивши колективи із Черкас і

Анатолія Гайдука. Цього року змагання

Києва. Це перший подібний успіх дніпропетровської

об’єднали з іншим відомим турніром - пам’яті

школи спортивної гімнастики за останні 25 років,

майстра спорту міжнародного класу Костян-

повідомляють «Деталі. Спорт».

тина Вавилова. Дніпропетровці завоювали

Чемпіонат України по спортивній гімнастиці відбувся в

золоті нагороди в чоловічій, змішаній парі, а

Києві на базі РВУФК. Змагання тривали протягом 3 днів

також срібло в одиночці.

з 11 по 14 листопада.

Цього року видатному тренерові з бадмінтону Анатолію Гайдуку виповнилося б 88 років. Турнір у його честь збирає кращих вітчизняних спортсменів. Цього року на прохання гостей і для економії коштів змагання об’єднали з іншою першістю, яка також традиційно проходить у Дніпропетровську - турніром пам’яті многократного чемпіона Костянтина Вавилова.

портсмени Дніпропетровщини стали першими на чемпіонаті України з акватлону

У м. Київ завершився чемпіонат України з акватлону. У змаганнях взяли участь понад 200 спортсменів з 13 областей України. Дніпропетровську область представляли 11 спортсменів, з яких переможцем та призером стали: Маляр Дмитро – І місце; Рижих Інна – ІІ місце. Довідка: Для забезпечення підготовки спортсменів з триатлону в області працює 4 тренери, які тренують 37 спортсменів, з них: 25 – в ДЮСШ, СДЮШОР; 12 – в спортивних клубах.

46 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

СП О РТ НА В І ГАТОР

Рік 2015 – рік культури , соціального партнерства, громадських ініціатив та інноваційних проектів. М

еморандум про співпрацю в сфері розвитку культури між міською владою та громадськими організаціями підписали у Дніпропетровську. «Основна мета підписання меморандуму - об’єднання зусиль громадськості та міської влади для відродження культури. З такою ініціативою до нас звернулось близько 30 громадських організацій. Ми, звичайно, підтримали ідею такої співпраці, оскільки вважаємо, що культура дуже важлива для розвитку суспільства. Там, де є культура, там мир, а це те, що нам зараз необхідно найбільше», - сказала під час підписання меморандуму заступник міського голови Ірина Зайцева . Вона також додала, що наступний 2015 рік має стати роком культури, тож дуже вчасно, що громадськість долучилась до цієї роботи. «Основна задача меморандуму - показати, що є ініціативна громадськість, яка готова займатись популяризацією культури. Ми вже розробили план заходів на наступний рік, будемо намагатися залучити до проведення культурних заходів якомога більше молоді», - зазначила голова громадської організації «Разом за квітучу країну» Оксана Півняк.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ФОТОРЕП ОРТА Ж

Майже 20 тисяч гривень зібрав благодійний аукціон на підтримку бійців АТО Б

лизько 20 тисяч гривень зібрано під час благодійного аукціону на підтримку поранених, який

пройшов у Дніпропетровській міській раді. Ініціаторами та учасниками благодійної акції були депутати міської ради. Вилучені від продажу художніх робіт кошти вони передали Дніпропетровському обласному логістичному волонтерському центру для поранених бійців АТО, що перебувають у міських лікарнях.

«МИ СПІЛЬНО З ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ІНВАЛІДІВ ІНІЦІЮВАЛИ ТАКИЙ ЗАХІД. ЗВЕРНУВШИСЬ З ІНІЦІАТИВОЮ ДО МІСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ «ДНІПРОТІН» ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ БЛАГОДІЙНОГО АУКЦІОНУ, ОТРИМАЛИ ПІДТРИМКУ І ГОТОВНІСТЬ ІНВАЛІДІВ ДОПОМОГТИ ТИМ БІЙЦЯМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ ЦІЛІСНІСТЬ НАШОЇ ДЕРЖАВИ.», - ЗАЗНАЧИЛА ІНІЦІАТОР ЗАХОДУ – ДЕПУТАТ МІСЬКОЇ РАДИ, КЕРІВНИК ДЕПУТАТСЬКОЇ ГРУПИ «НАШЕ МІСТО» ГАННА ВИШНЯКОВА.

48 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

Ф О ТО Р Е П О РТАЖ

Також свої творчі роботи для аукціону надали підопічні відділення реабілітації інвалідів міського центру соціальної допомоги та громадська організації інвалідів «Планета добра». На аукціон були виставлені близько 50 різних робіт, виготовлені дніпропетровцями з обмеженими фізичними можливостями. Останні депутати купили і передали бійцям, які лікуються у клінічній лікарні №6. Найдорожчий лот у 6 тисяч гривень придбав депутат міської ради Едуард Багдасарян - це картина із зображенням старого Дніпропетровська, вишита хрестиком.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ФОТОРЕП ОРТА Ж

У міській раді нагородили громадських активістів У

Дніпропетровській міській раді за плідну працю та активну громадянську позицію подяками міського голови нагородили громадських активістів. Подяки особисто вручив виконуючий обов'язки міського голови Максим Романенко. «Вітаю вас із нагородженням та дякую за співпрацю. Сьогодні я вже не уявляю діяльності міської ради без громадських організацій, людей, які дивляться на нашу роботу з іншого боку.

50 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

Такий погляд був потрібен вчора, у ньому є потреба сьогодні і обов'язково буде завтра», - сказав Максим Романенко. Нагороди отримали четверо активістів засновниця газети «Лица» Олена Гарагуц, викладач транспортного університету Ігор Лючков, перший заступник антикорупційної правозахисної ради Ярослав Мельник та депутат Дніпропетровської міської ради Олена Смельчанська.

Ф О ТО Р Е П О РТАЖ

апередодні свята, 19 грудня, в.о. міського голови Максим Романенко привітав працівників міліції з їх професійним святом. «Я БАЖАЮ ВАМ ТА ВАШИМ РІДНИМ МИРА, ДОБРА ТА ЗДОРОВ’Я. НЕХАЙ ДЛЯ ВСІХ НАС, В НАШІЙ КРАЇНІ СКОРІШЕ НАСТУПИТЬ МИР, СПОКІЙ ТА ПОРЯДОК. НЕХАЙ ВСІ ВАШІ ТОВАРИШИ ВЕРТАЮТЬСЯ ДО ДОМУ ЖИВИМИ ТА ЗДОРОВИМИ», - СКАЗАВ МАКСИМ РОМАНЕНКО.

20 грудня в Україні відзначається День міліції У цей святковий день міліціонери, які внесли вагомий вклад у боротьбу зі злочинами, отримали від керівництва МВС, ГУМВС, обласної та міської влади грамоти та подяки. Також згадали про тих, хто поклав своє життя, захищаючи спокій та мирне життя громадян. У цьому році під час виконання своїх обов’язків загинуло 9 чоловік, ще 3 міліціонера були вбиті в зоні АТО. Їх пам’ять вшанували хвилиною мовчання.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ФОТОРЕП ОРТА Ж

У День святого Миколая в Дніпропетровську відкрили новорічну ялинку

52 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

Ф О ТО Р Е П О РТАЖ

оловну ялинку області, висота якої 29 метрів, було відкрито на площі Героїв Майдану.

Від імені губернатора дніпропетровців привітав його заступник Геннадій Корбан. Також городян привітали: перший заступник міського голови Анатолій Крупський та екс-голова міста Іван Куліченко.

На

площі, прикрашеній святковою ілюмінацією, обладнано ковзанку та розміщено торговельно-розважальне містечко, а на вже встановленій сцені проходитимуть концерти за участю творчих колективів міста і області.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ФОТОРЕП ОРТА Ж

24 В дніпропетровському цирку відбулася святкова новорічна програма. Цирк відвідали діти соціальнонезахищених груп і діти учасників військового конфлікту.

«З 19 грудня у всіх культурних установах міста проходять спектаклі і веселі ігри для дітей. Ми намагаємося, щоб подібні заходи проходили на безоплатній основі. Сьогодні діти побачать виступи художніх колективів міста і артистів цирку. Це казка, яка сподобається і дітям, і дорослим»,— сказав перед початком заходу перший заступник міського голови Дніпропетровська Анатолій Крупський. Також перший зам. мера відзначив, що запрошення в цирк одержали і діти переселенців. Усього виставу побачили більше 2 тис. дітей.

54 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

Ф О ТО Р Е П О РТАЖ

25 Більше тисячі дітей, батьки яких беруть участь у АТО привітали з новорічними святами.

ільше тисячі дітей, батьки яких беруть участь у АТО, привітали з новорічними святами. Захід відбувся за підтримки виконуючого обов’язки міського голови Максима Романенко. «Ініціювала проведення цього свята у міському цирку депутатська група «Наше місто». Ми радіємо, що можемо хоч на деякий час відволікти від тривожних думок дітей наших захисників і подарувати їм свято та гарний настрій. Ми бажаємо кожній дитині щастя, миру та дочекатися батьків», - зазначила керівник депутатської групи «Наше Місто» Ганна Вишнякова. Під час новорічної вистави «Місто казкових героїв» дітей розважали повітряні акробати, різні казкові герої, свої вміння демонстрували собаки, мавпи та поні. Після завершення циркового дійства депутати вручили кожній дитині солодкий подарунок.

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014

ЯРОШЕНКО Ігор Олександрович 28 листопада 2014 року після тяжкої тривалої хвороби пішов з життя депутат міської ради Ярошенко Ігор Олександрович. Ігор Олександрович народився 6 серпня 1956 року. Мав дві вищі освіти-закінчив Дніпропетровський металургійний інститут та Донецький інститут радянської торгівлі. Все життя займав активну життєву позицію, брав активну участь у вирішенні міських проблем. У 2010 році був обраний депутатом Дніпропетровської міської ради VI скликання, став головою постійної комісії з питань торгівлі та підприємництва. Дніпропетровська міська рада висловлює співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати. Світла пам'ять про нього назавжди залишиться в серцях рідних, друзів та колег.

*** Есть три пути по жизни неизменных. Один из них судьба пройти, Стоя у камня с начертаньем, Решать – тебе куда идти?

*** Любимый город в дымке вечной, На берегу ревущего Днепра В холмах построен безупречно… И в нём всегда горячая пора.

*** Закон и честь – в стране порядок, Нам силы хватит для борьбы. И путь тяжёл, совсем не сладок, Страну поднимем мы из тьмы.

Коль ты, налево путь избравши, С бесчестьем, ложью проживёшь, Нет оправдания такому, Один в мучениях умрёшь.

Реки разлив, камыш играет, Да лёгкий бриз с волной идёт, А наше тело словно тает, Природа как бы нам поёт.

Народ поверит и поддержит, Не за горами светлый день. Сегодня нас ничто не держит – Мы победим бардак и лень.

Направо тоже есть дорога, Она по жизни хороша, Нажить богатства можно много, Иль не увидеть ни шиша.

И стая птиц, водой плеская, Распространяет шум и гам, Эмоций бурю нам давая, Вокруг создав душевный храм.

Закон и честь так долгожданны. Перевернём в стране всё вспять И создаём не для избранных, Не ошибёмся мы опять.

И есть прямой путь – очень тяжкий, Так много сил – пройти его. Добьёшься ты, всё без поблажки, Да не унизив никого.

Так можно жить без перипетий, Любуясь тем, что создал Он, Отец Всевышний – прародитель, И наш народ – вам всем поклон!

Нет росту цен и обещаньям! Словам не верим, а делам. Врунам, подонкам и канальям Не жить спокойно – верьте нам.

Назад дороги не бывает, Так выбирай стезю себе. Ошибка – близкий твой страдает. Бог! разум дай ему, тебе.

Май 2008

Апрель 2012

2010

*** Скажи-ка, друг, как мы недаром! Когда-то бизнес был пожаром. Так в девяностые лихие Ведь были схватки боевые. Недаром помнит вся страна – Сколь положила нас братва. Да, были люди в наше время… Не то, что нынешнее племя, А у истоков были вы. Хорошая досталась доля, Не будь на то господня воля, Ведь всё ж не отдали бразды. Июль 2013

*** С новым годом! С новым счастьем! Лишь бы горе не пришло. Старый год оставим в прошлом, Солнце б каждый день взошло.

*** Врата открылись ненадолго, Впустили душу прямо в рай. Весь путь прошла она безмолвно, А там блаженство, так и знай.

Трудно было…как обидно… Двадцать первый век пришёл – Стали жить мы незавидно… Кризис быстро бы ушёл!

И с высоты небес, как диво, Мы смотрим вдаль на суету; Оценку дав всему учтиво, Уходим с бойни в пустоту.

Мы желаем вместе с ВАМИ Победить бардак в стране Только ВАШИМИ руками, Без участия ИЗВНЕ! С новым годом! С новым счастьем! Без долгов и роста цен, Переждём мы все ненастья, Без разрыва жил и вен.

Февраль 2013

Вірші з поетичного С новым годом! С новым счастьем! збірника Ігоря Ярошенко. Есть ПРОРЫВ! Но только ВАШ Крик души, а может страсти, Цей збірник – розповідь Наш закончит ералаш! про життя всерйоз і з посмішкою. Декабрь 2008 Досвід небайдужого відношення до великих і маленьких питань, які хвилюють кожного.

СІЧЕНЬ

ЛЮТИЙ

БЕРЕЗЕНЬ

КВІТЕНЬ

ТРАВЕНЬ

ЧЕРВЕНЬ

ЛИПЕНЬ

СЕРПЕНЬ

ВЕРЕСЕНЬ

ЖОВТЕНЬ

ЛИСТОПАД

ГРУДЕНЬ