ПАРТІЯ ВІЛЬНИХ ДЕМОКРАТІВ
Юлія ПОГОСТІНСЬКА
1
Юлія ПОГОСТІНСЬКА
Вручаємо призи на грі «Черкаських Мавп» 2
ПАРТІЯ ВІЛЬНИХ ДЕМОКРАТІВ
МІЙ РІД Мамину маму та мою бабусю звали Анна Йосипівна Аверіна. Вона жила на Херсонщині, у селі Дем’янівка. Працювала у відділі кадрів у колгоспі. Там вона була на своєму місці — без комп’ютера та якихось інших засобів сама на пам’ять володіла необхідною інформацією. Вона була схожа на інформаційний банк. Дід Григорій Іванович Аверин був будівельником: відбудовував села. Тоді будували і зводили багато. Помер він дуже рано, і я його не знаю зовсім і лише за розповідями близьких та за фотосвітлинами. Мені розповідали, яким він був гарним батьком та взагалі людиною честі. Він
Родина мого тата із Запорізької області
взяв шлюб із бабусею, яка на той час вже мала сина від першого шлюбу. А потім у них народилися спільні діти. Загалом було троє синів і дочка. По батьковій лінії бабуся Валентина Михайлівна Куксова була медиком. Її робота була 1
Юлія ПОГОСТІНСЬКА
Батько під час служби в армії 2
Я у сімейному колі
ПАРТІЯ ВІЛЬНИХ ДЕМОКРАТІВ пов`язана з лабораторними дослідженнями. Із дідусем, Василем Олександровичем, вони мешкали у селі Плодородіє Запорізької області. Мені не пощастило їх знати добре, бо і ці рідні мені люди пішли із життя дуже рано. Мене вразив факт, що бджоли діда вилетіли роєм з вулика якраз перед тим, коли цей світ залишив він сам. Вони загинули за півроку до цього. Мою маму звати Людмила Григоріївна Куксова. Вона лікар-біохімік гістолог. Батько мій, Олександр Васильович — монтажник та гірський інженер. Вони різні люди за фахом, але дуже близькі за поглядами. Я їх дуже шаную і поважаю.
РОКИ ДИТИНСТВА Я була бажаною та любимою всіма дитиною. Мої батьки приділяли моєму вихованню багато уваги. Я їм вдячна за це. Скільки себе пам’ятаю,
Наша велика родина 3
Юлія ПОГОСТІНСЬКА
Чемпіонат міста на якому я виграла золото в 7 років, м. Запоріжжя, 1983 рік 4
ПАРТІЯ ВІЛЬНИХ ДЕМОКРАТІВ я завжди була чимось завантажена. І навчалася, і спортом займалася і відпочивали з батьками. Батьки, якими б зайнятими вони не були, возили мене до певного періоду мого дорослішання на тренування. Вони наставляли мене що будь-яку розпочату справу потрібно обов’язково довести до логічного кінця. Вони дали мені зрозуміти, що не варто розпорошуватись, а вдосконалюватись. Якби важко не було, є просте слово «потрібно». Вчили вони мене і звичайних заповідей, таких як «не вкради» та «не обманюй».
МОЇ УНІВЕРСИТЕТИ У перший клас я пішла у Запоріжжі в 1983 році. Це була місцева середня школа № 20. Я була «компанійською дитиною», яка дуже просто йшла на контакт. Добре пам`ятаю свою першу вчительку Анну Михайлівну — це був фантастичний педагог. Два роки я навчалась під її пильним оком. Була відмінницею. Тому для мене
Мені 4 роки
було доволі тяжко, коли батьки мене перевели до іншої школи. Я і зараз консерватор по натурі. Справа в тому, що моїй родині необхідно було 5
Юлія ПОГОСТІНСЬКА
Щасливі шкільні роки 6
Останній звоник у рідній школі
ПАРТІЯ ВІЛЬНИХ ДЕМОКРАТІВ переїхати та змінити місце проживання. Але в іншій школі мені пощастило з вчителькою. Її звали Тетяна Олександрівна. Спочатку тяжіла до більш точних наук, але з часом, коли подорослішала стала більше гуманітарієм. Була активною, займалася спортом, брала участь у різноманітних шкільних заходах, грі «Зарниці». Не пропустила жодної з неї Команда, в якій я брала участь, завжди перемагала. До 9 років, я, до речі, серйозно займалась спортивною гімнастикою. Батьки дуже вітали це та підтримували мене і під час перемог, і під час поразок. Потім я змінила спортивну гімнастику на художню. Вчилась у школі та мала по два тренування на день. Мені це дуже подобалось, я захоплювалась своїм станом під час уроків гімнастики. Зараз я маю звання кандидата у майстри спорту зі спортивної гімнастики та майстра спорту з художньої. Це звання мені дали у 13 років. Ті , хто займались спортом у радянські часи, добре знають, як важко
Шкільні роки з подругою Юлією
було отримати такі титули. Я загартовувалась не лише у спорті. У моєму житті, починаючи з дитинства, завжди траплялись люди, тренери, друзі, про яких я можу сказати, що мені з ними надзвичайно поталанило. Закінчила я школу в 1993 році. Збиралась бути медиком. Але в останню мить змінила наміри та віддала документи до Запорізького державного університету на факультет 7
Юлія ПОГОСТІНСЬКА
В інституті з подругами 8
Наш улюблений викладач спортивної медицини
ПАРТІЯ ВІЛЬНИХ ДЕМОКРАТІВ фізвиховання, спорту та реабілітації. Власне й отримала диплом тренера олімпійського виду спорту художньої гімнастики. Відверто кажучи, я трохи про цей свій вчинок жалкую. Університет я закінчила в 1999 році.
ПЕРШИЙ ТРУДОВИЙ ДОСВІД Свої перші гроші я заробила як спортсменка. Бо у той час спортсменам видавали такі виплати за участь у змаганнях різного рівня та на витрати під час змагань поза межами свого міста. Це було відчуття певної свободи. У радянських школах працював УПК — Навчально-виробничий комбінат, де старшокласники опановували якісь робочі професії. Ми навчалися та працювали при дев’ятій міській лікарні. По закінченню отримала посвідчення
Із університетськими подругами
молодшого медичного співробітника. Мені це було до вподоби, адже у мене і мама і бабуся були лікарями. Тому я готувалась до професії медика. До речі, я з 5 років вже вміла робити уколи. Бабуся хворіла на цукровий діабет і я допомагала їй робити деякі медичні маніпуляції. Ще під час навчання в університеті на першому курсі я тренувала діток. Були навіть і 9
Юлія ПОГОСТІНСЬКА
Вручаємо подарунки на матчах «Черкаських Мавп» 10
ПАРТІЯ ВІЛЬНИХ ДЕМОКРАТІВ дорослі групи. Також була суддею на змаганнях і танцювала черлідінг в запорізькій баскетбольній команді «Феро». Працювала інструктором ЛФК. До речі, мій чоловік — баскетболіст, коли ми лише познайомились з Кирилом, я насамперед підтримувала його. Він грав за одну із місцевих команд, згодом переїхав до Черкас, де вже грав за клуб «Черкаські Мавпи». Так я опинилася у цьому місті.
РОБОТА — МОЄ НАТХНЕННЯ Коли мене запитують — а чи люблю я свою роботу, то неодмінно відповідаю «так». Сьогодні я менеджер із зв`язків з громадськістю в баскетбольному клубі «Черкаські Мавпи». Мені це амплуа подобається. Опановувати цю сферу діяльності спочатку було важко, але знову ж таки я отримала велику підтримку від людей, з якими
Святкуємо День народження з колегами
я познайомилась завдяки «Черкаським Мавпам». Обсяг роботи доволі великий, але все пізнається з досвідом, і я би сказала з власною наполегливістю. Через «Мавп» давно знаю і Олега Ліходькіна, і Сергія Одарича. Здається, вперше ми познайомились під час матчів ще в 2005 році. Врешті, знайомство згодом переросло в сімейну 11
Юлія ПОГОСТІНСЬКА
Традиційний кубок «Венето»,який проводять Черкаські Мавпи 12
ПАРТІЯ ВІЛЬНИХ ДЕМОКРАТІВ дружбу. Сьогодні я працюю разом із Володимиром Гриценко, безпосередньо під його керівництвом. Добре знаю Олександра Нагорного, з яким нас теж познайомив баскетбол. Він, як відомо, не лише вчитель та математик від Бога, але й ще талановитий арбітр. Надзвичайно цікава та щира людина, яка нині опікується дитячим баскетболом. Знайомство з такими особистостями робить і мій вклад у справу наповненим змістом. Це дійсно надихає.
ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ «Черкаські Мавпи» давно підтримують зв’язок із групою діток з особливими потребами, які є запеклими вболівальниками. У мене з ними теплі стосунки. Тут я відходжу від свого менеджменту та намагаюсь віддати часточку свого тепла вже просто як звичайна людина та мати.
Нагородження на грі «Черкаських Мавп» 13
Юлія ПОГОСТІНСЬКА
Їздили підтрати команду «Черкаських Мавп» 14
Гуляємо парком із мамою та донькою
ПАРТІЯ ВІЛЬНИХ ДЕМОКРАТІВ Ми зусиллями всього колективу, по мірі можливостей, допомагаємо військовим, які воюють у зоні АТО. Збираємо гроші, або щось необхідне для міського Центру підтримки армії. Осторонь, думаю, зараз ніхто не може просто так стояти. Ми не відмовляємо у посильній допомозі і тим, хто нас просить про неї.
У РОДИННОМУ КОЛІ Люблю свою родину, батьків, дочку Діану. Цього року вона стала студенткою Львівської політехніки. Вона майбутній психолог. Як і її мама, займалася гімнастикою, до речі, досить успішно. Завжди на змаганнях посідала перші місця. Маю «тиху» гавань, де відпочиваю душею. Це батьківський будинок. На жаль, через свою зайнятість, рідко приїжджаю до батьків. Але коли таке трапляється, то просто розчиняюся, відпочиваю душею і тілом.
Разом із донькою Діаною у Львові 15
Юлія ПОГОСТІНСЬКА
ЧОМУ З ВІЛЬНИМИ ДЕМОКРАТАМИ Моя стихія — спорт. Тому я бачу себе саме у цій сфері. Черкасам, наразі, потрібна сучасна спортивна зала. Наше завдання — створити в Черкасах сучасний зал для занять гімнастикою. Нині ми маємо ситуацію, коли тисячі черкаських спортсменів займаються гімнастикою в залі спортивного комплексу «Спартак». Це приміщення міська влада вимушена орендувати у приватників, сплачуючи гроші з міського бюджету. Мені довелося кілька разів там побувати. Умови, скажу відверто, — далекі від сучасних. Але це не заважає школі вирощувати справжніх чемпіонів.. Фінансування спорту теж бажає кращого. Розвиток спорту потребує капітальних вкладень у спортивну інфраструктуру. Я готова цьому сприяти, будучи членом команди Вільних демократів. Черкаси, як на мене, можна зробити більш комфортними для життя.
16
ПАРТІЯ ВІЛЬНИХ ДЕМОКРАТІВ
Юлія ПОГОСТІНСЬКА ВІК
39 років
ОСВІТА Запорізький державний університет, тренер олімпійського виду спорту — художньої гімнастики РОБОТА 2001–2002 2003–2006 2011
санаторій «Великий луг», інструктор ЛФК «Федерація шейпинга», тренер баскетбольний клуб «Черкаські мавпи», менеджер зі зв’язків із громадськістю
РОДИНА
незаміжня, донька Діана
ПАРТІЙНІСТЬ
Партія вільних демократів
17
Юлія ПОГОСТІНСЬКА
Я гарантую, що кожен депутат від ПВД присвятить себе служінню громаді, жоден не братиме хабарів і не використовуватиме мандат для власних інтересів. Прошу підтримати нашу команду Вільних демократів. Я ручаюсь за порядність кожного з них і беру солідарну відповідальність за виконання їхніх зобов’язань перед Вами. З повагою, Сергій Одарич, лідер ПВД
18