ЮРІЙ ХОЛОД

З початку своєї праці у ЛОДА молодий львівський політик Юрій Холод курував роботу обласної служби у справах дітей. Проблему із запуском малого групового будинку у Бірках, біля Львова, він нещодавно озвучив на сесії Львівської обласної ради. А днями ще й оголосив конкурс малюнків для дітей на тему архітектурної спадщини. Тож саме про дітей Львівщини ми вирішили поспілкуватися з, тепер уже, заступником голови ЛОР Юрієм Холодом.

ЮРІЮ, ОСІННІ СЕСІЇ ЛОР ПОЧАЛИСЯ З КІЛЬКОХ «ДИТЯЧИХ» ТЕМ. ЙШЛОСЯ І ПРО ПРОБЛЕМИ МАЛОГО ГРУПОВОГО БУДИНКУ, І ПРО БУЛІНГ, І ПРО ДІВЧИНКУ ВІКТОРІЮ ПОЛЮГУ, ЯКА СТРАЖДАЄ НА СПІНАЛЬНО-М’ЯЗОВУ АТРОФІЮ. ЇЙ ДЕПУТАТИ ВИДІЛИЛИ З ОБЛАСНОГО БЮДЖЕТУ ПОНАД 600 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ.

Так, історія Вікторії Полюги - це історія нашої спільної боротьби. У дівчинки - складне рідкісне захворювання, коли перестають працювати м’язи всього тіла. Якщо у ранньому дитячому віці вколоти особливий укол препарату Zolgensma, котрий коштує 55 мільйонів гривень, то її можна вилікувати. Такі приклади в Україні вже є. Але це дуже великі гроші. Майже ціле літо і вже половину осені їх збирає ціла область: журналісти, бізнес, знаменитості, звичайні жителі міст і сіл, а також політики. На свій День народження, який був 11 серпня, я попросив всіх, хто хоче подарувати щось, краще поповнити рахунок мами Вікторії Полюги (Ощадбанк: 5167 8032 2632 0880 Коцовська Мар’яна (мама), Monobank: 5375411404612058, і знаєте, люди перераховували кошти, скидали в приват скріни. А перед сесією наш колега з фракції Роман Фединяк запропонував депутатам передати частину коштів з депутатських фондів на лікування дівчинки. І депутати, і бюджетна комісія, і, згодом, сесія проголосували за виділення понад 600 тисяч гривень. Наразі зібрано понад половину потрібної суми, тому я прошу пам’ятати про Вікторію. І вірю, що ми встигнемо її врятувати.

ВИ ПІДНЯЛИ ТЕМУ МАЛОГО ГРУПОВОГО БУДИНКУ. РОЗКАЖІТЬ ПРО ЦЕ ДЕТАЛЬНІШЕ.

Малі групові будинки - це частина реформи інтернатів, яка стартувала 2017 року і мала би завершитися 2026. Їх будували за державні кошти, а після утворення громад, вирішили передати на утримання на місця. Тут мали би жити до 10 дітей з інтернатів, які не мають надії на всиновлення через фізичні або психологічні вади. Саме тому за ними мав би доглядати спеціально навчений персонал. Але такі діти мали б тут мешкати в умовах, максимально наближених до родинних, ходити у звичайну школу, соціалізуватися. Проте Міністерство соцполітики не запропонувало механізмів, як утримувати такий будинок, звідки діти тут мали би мешкати - з кількох громад чи однієї… І от донині в такому будинку у Бірках, який коштував нам 9 мільйонів з податків, ніхто не живе. Якщо він не буде опалюватися взимку, то хто відповідатиме за пошкодження, сирість, хто буде робити ремонт? Тому я пропоную обласній раді негайно напрацювати рішення. Наприклад, у Дніпрі, де також є схожа оселя, вирішили, що тимчасово тут проживатиме така, ніби, патронатна родина. Туди передають на тимчасове перебування дітей, яких, через якісь обставини, забрати з родин. Загалом в Україні таких будинків збудували десять. Їх варто задіяти, адже вони потрібні дітям. Власну родину і житло - це чи не найбільше, що ми можемо їм дати. Так, торік діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, з різних районів нашої області отримали майже 150 власних помешкань. Це для мене досягнення.

РОЗКАЖІТЬ ПРО КОНКУРС МАЛЮНКІВ. ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ, І ЩО БУДЕ НАГОРОДОЮ?

Треба намалювати пам’ятку, яка тобі подобається, а також заповнити анкету, яка є на моїй сторінці у Facebook, до 31 жовтня і надіслати мені малюнок в обласну раду. Переможців буде 12. Так само, як місяців у році, бо ми видамо з цими малюнками настінний календар. Я вірю, що якщо діти будуть бачити змалку і розуміти цінність пам’яток, вони точно зможуть, може, навіть краще за нас придумають, як їх зберегти. І тому я хочу привернути їхню увагу до культурної спадщини, саме тому ми залучаємо департамент архітектури до проведення цього конкурсу.

На емоційному рівні, на рівні дитячого сприйняття й азарту, я знаю, виростає любов до свого. І знаєте, що круто? Малюнки надсилають не тільки з Львівщини, а й з Луганщини! Це дуже вражає! Це показує, що ми єдина країна, у нас єдині цінності, і культурна спадщина - це те, що зачіпає серце як у Львові, так і на Луганщині. Я думаю, обирати переможців буде дуже важко.

Розмовляв: Андрій Филик