Деснянська Правда №38 (2017)

Красиво і корисно для бізнес-леді

Хто відремонтує шлях до віддаленого села?

Стор. 3

Стор. 4

Заснована у січні 1838 року

Чернігівська обласна газета

№ 38 (28601)

Четвер, 21 вересня 2017 р.

Купуй рідне!

П

ротягом останніх років у країні збільшилося виробництво молока вищих сортів, однак із усього його обсягу (більше 4 тис. тонн) приймається на переробку лише 10-20%, а решта вважається непридатним для переробки на вищий ґатунок, бо товарність молока в сільгосппідприємствах – близько 90%, тоді як у домашніх господарствах – до 20%. Низька якість молока ускладнює виробництво якісної та безпечної молочної продукції і знижує її конкурентоспроможність та імідж. Можливо, тому рівень споживання молокопродуктів населенням – близько 200 кг на рік на одну людину, а це лише половина від раціональної норми (380 кг/рік). Але при цьому здійснюється постійна робота з відкриття нових ринків експорту, зокрема у країнах Азії, Африки, Європи та Китаї. Чернігівщина завжди славилася своїми молочними виробниками, проте нині багато з них поступово зникають, не витримуючи умов ринку.

ОБНОВЛЕННАЯ ЛЕТНЯЯ ТЕРРАСА ОБНОВЛЕННОЕ МЕНЮ

Не одне покоління жителів регіону виросло і зміцніло на популярній та якісній молочній продукції з Куликівки, де завжди виробляли достойний продукт. І сьогодні, після тяжких 90-х та кризових 2000-х, ТМ «Куликівка» тримає свою марку на висоті. За результатами діяльності у першому півріччі 2016 року ПрАТ «Куликівське молоко» увійшло в ТОП-30 виробників молочної продукції в Україні за обсягами виробництва. Стабільна якість і натуральність кожного виду продукції – це те, що робить ПрАТ «Куликівське молоко» одним із лідерів ринку молочної продукції країни.

8 вересня 2017 року Чернігівська торгово-промислова палата в рамках регіонального конкурсу «Підприємець року 2017» відзначила ПрАТ «Куликівське молоко» одразу двома відзнаками: дипломом за високий прогрес в експорті продукції та нагородою за високі досягнення у розвитку виробництва. Нагороди з рук очільників органів місцевого самоврядування від імені підприємства отримав директор ПрАТ Олександр Бажан, із яким удалося змістовно та приємно поспілкуватися, незважаючи на його зайнятість і скромність та несхильність до самореклами.

– Олександре Володимировичу, відкрийте секрет, як підприємству вдається бути лідером?

– Секретів немає, – щиро усміхається співрозмовник. – То все результат натхненної й самовідданої праці всього нашого колективу, а це більше 370 жителів краю, кожен із яких є майстром своєї справи та, повірте мені, любить свою роботу.

Ресторан «Дежа вю» Пр. Мира, 169 тел. 605-500, 066-024-77-49 Паб «Дежа вю» ул. Белова, 19а Домашняя кухня Живая музыка Прекрасное обслуживание Банкеты, свадьбы, корпоративы, детские праздники, кейтеринг Мангал-меню Большой зал - 70 чел. Малый зал -30 чел.

VIP зал - 10 чел. Бар - 20 чел. Минимальный заказ (банкеты) от 250 грн., свадьбы от 300 грн.

Стор. 4

МЕТАЛОБАЗА за АВ метал груп

ТЕХНІЧНА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ Ліцензія № 3009 від 01.03.2016

3 дні

(095) 273-57-53

від Торгово-Промислової Палати арматура, труба, кутник, лист профнастил, металочерепиця будівельне кріплення м. Мена, вул. Чернігівський шлях, 112-Б Пн.-пт.: 9.00-18.00 Сб.: 9.00-13.00

(067) 209-25-95

ТАРИФИ НА РОЗМІЩЕННЯ РЕКЛАМИ НА ШПАЛЬТАХ ВИДАННЯ, БЕЗ ПДВ: Співчуття 1 шт. Для фізичних осіб – 50,00 грн. Перша сторінка 1 см кв.: Для юридичних осіб – 170,00 грн. Для фізичних осіб – 9,50 грн. Вітання 1 шт. без фотографії Для юридичних осіб – 9,50 грн. Для фізичних осіб – 50,00 грн. Остання сторінка 1 см кв.: Для юридичних осіб – 180,00 грн. Для фізичних осіб – 8,50 грн. Вітання 1 шт. з фотографією Для юридичних осіб – 8,50 грн. Для фізичних осіб – 60,00 грн. Внутрішні сторінки 1 см кв.: Для юридичних осіб – 195,00 грн. Для фізичних осіб – 8,50 грн. Оголошення Для юридичних осіб – 8,50 грн. про втрату документа – 40,00 грн.

Технічний паспорт на нерухомість у випадках: - приватизації квартир - оформлення права власності на гаражі та дачі - реконструкції, перепланування - нового будівництва - поділу майна

678-558 Ринкова, 7

www.bti-tpp.com bti.tpp@gmail.com

ВІД 219 310 ГРН

ВІД 592 140 ГРН

ВІД 299 000 ГРН

ВІД 634 550 ГРН РОЗПРОДАЖ 2016 Р.

ВІД 340 550 ГРН

м. Чернігів, проспект Миру, 231 chernigiv-avto.ukravto.ua тел. (04622) 5-61-86 тел. (04622) 5-61-90 моб. (067) 550-88-49 ГАРАНТІЯ СТО КРЕДИТУВАННЯ СТРАХУВАННЯ ТРЕЙД ІН

ВІД 530 880 ГРН

ВІД 309 900 ГРН

Лучшие традиции качественного отдыха! Раннее бронирование! Скидки от отелей до 20% г. Чернигов, ул. Шевченко, 5 (на площади) тел.: (0462) 672-919, 930-977 www. garantiatravel.com.ua e-mail:garantiatravel@gmail.com Гарантия Тревел

garantiatravel

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

ГАЗЕТА ВИХОДИТЬ РАЗ НА ТИЖДЕНЬ — У ЧЕТВЕР

У всіх відділеннях зв’язку «Укрпошта»

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА на газету «Деснянська правда».

61651 — ( 1 міс. — 14.83 грн. / 3 міс. — 44.49 грн. / 6 міс. — 88.98 грн. ) для підприємств і організацій — 94530 — ( 1 міс. — 18.33 грн. / 3 міс. — 54.99 грн. / 6 міс. — 109.98 грн. )

для індивідуальних передплатників —

Ціни станом на 04.08.2017р. та залежать від комплектації автомобіля

Молоко із Куликівки варте кожної домівки

ПрАТ «ЧЕРНІГІВ-АВТО»

2

Деснянська правда

21 вересня 2017 року

153

влада робить і робитиме все можливе для належного вшанування генія. Нині премію імені Михайла Коцюбинського в кожній номінації збільшено вдвічі – тепер вона становить 10 тисяч гривень. Однак, на думку, Валентина Мельничука, цього замало. Тож Валентин Васильович постарається, щоби наступного року розмір премії суттєво збільшився. Це сприятиме і її престижу в Україні. Гарно та цікаво виступив директор Департаменту культури і туриз-

-тя річниця від дня народження видатного українського письменника та громадського діяча Михайла Коцюбинського стала прекрасним святом для багатьох наших співвітчизників. До могили Михайла Михайловича і його дружини Віри Устимівни на Болдиній горі в Чернігові урочисто поклали квіти правнук класика – директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. М. Коцюбинського Ігор Коцюбинський, представники влади, наша творча інтелігенція, студенти, юні школярі й сивочолі ветерани. Зокрема, завітав на прекрасне свято відомий поет, головний редактор газети «Гарт», Шевченківський лауреат Дмитро Іванов. Сказав, що просто не міг не прийти до Михайла Коцюбинського – одного з найшанованіших ним письменників. Адже Тарас Шевченко та Михайло Коцюбинський – це великі будівничі нашої нації, справжня душа України.

Ушанували генія Фото Віктора КОШМАЛА

Не з обов’язку, а за покликом душі прийшов сюди й перший заступник голови обласної ради Валентин Мельничук. Валентин Васильович відзначив багатогранність Михайла Коцюбинського, котрий був не лише талановитим майстром слова, а ще й народним учителем та активно займався громадською роботою, зокрема в товаристві «Просвіта», яке він очолював у Чернігові. Процитувавши рядки з повісті «Fata morgana», Валентин Мельничук наголосив, що надбання видатного митця, зокрема його твори «Intermezzo» й «Тіні забутих предків», дуже яскраво вписалися в українську та світову літературну спадщину і будуть предметом вивчення ще не одного покоління наших читачів. А сад видатного митця, виплеканий добрими руками родини Коцюбинських, збережений майже у первозданному вигляді, й досі милує очі мешканців та гостей Чернігова. Взагалі, творчість Великого Сонцепоклонника належить до найвищих досягнень світової літератури. І саме на Придесенні Михайло Михайлович створив свої найкращі, найвідоміші твори. Життя Михайла Коцюбинського –приклад шляхетності, інтелігентності, людяності; подвижницького служіння рідному народові в ім’я правди та справедливості. Тож

Знаменні дати

видатному Українцеві, який завжди залишатиметься незабутнім. А потім у Чернігівському літературно-меморіальному музеї Михайла Коцюбинського урочисто нагородили цьогорічних лауреатів престижної літературно-мистецької премії. Її засновано на зорі нашої Незалежності – в 1991-му – зі згоди родини Коцюбинських. А нині цією почесною відзнакою опікуються облдержадміністрація та обласна рада. Серед лауреатів минулих років – Герой України Юрій Мушкетик, племінниця класика – видатний літерату-

му, національностей та релігій облдержадміністрації Олександр Левочко. Про гідне вшанування Великого Сонцепоклонника на Чернігівщині та в Україні говорив і правнук класика Ігор Коцюбинський. Заслужений артист України, актор Чернігівського молодіжного театру Володимир Банюк проникливо читав уривки з творів генія. Душевно й тепло звучали українські пісні у виконанні академічного народного хору обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Відомі письменники, художники, музиканти, журналісти, громадські діячі, працівники культури і освіти спілкувалися на святі, й кожен говорив про непересічне значення творчості Михайла Коцюбинського у своєму житті. І це були щирі подяки

рознавець Михайлина Коцюбинська, онук Михайла Михайловича – колишній директор музею М. Коцюбинського Юлій Коцюбинський, Шевченківські лауреати Валерій Шевчук, Анатолій Дімаров, Михайло Слабошпицький, Дмитро Іванов, Леонід Горлач, почесний громадянин Чернігова Любомир Боднарук, народний художник України Володимир Ємець, знаний літературознавець Євген Нахлік, поет Станіслав Реп’ях, голова Літературної спілки «Чернігів», головний редактор журналу «Літературний Чернігів» Михась Ткач, видатний науковець Володимир Берсенєв, письменники Тетяна Дзюба, Світлана Короненко, Валентина Мастєрова, Володимир Сапон, Олександр Забарний, Віталій Леус, Станіслав Маринчик, Лілія Бондаревич-Черненко…

Вітаємо!

Відзначили День рятівника України У рочистості відбулися в Чернігівському академічному українському музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка. Поруч із театром – на Красній площі – на огляд усім охочим рятувальники виставили нову спецтехніку й навіть продемонстрували деякі професійні навички.

День рятівника України – професійне свято з 2008 року. І хоча перші пожежні загони виникли на Чернігівщині ще в 1775-му, офіційно працю людей мужньої професії почали вшановувати від 2008 року – щорічно 17 вересня. Нині цей день є особливим для тисяч професіоналів (лише у складі Чернігівського гарнізону працюють понад 1650 рятувальників) та для мільйонів інших громадян – усіх тих, хто щоденно убезпечений від надзвичайних ситуацій завдяки роботі ДСНС. Децентралізація влади, реформування системи безпеки та оборони, передача окремих повноважень від державних органів до органів місцевого самоврядування зумовлюють реформування системи. Один із аспектів її модернізації – нарощування матеріально-технічної бази й переоснащення сучасною технікою. Лише з початку 2017 року рятувальники Чернігівщини поповнили парк п’ятьма зразками спеціальної оперативно-рятувальної техніки. «За останні два роки наша обласна служба отримала техніки більше, ніж за попередні десять, – відзначив під час огляду техніки голова Чернігів-

ської ОДА Валерій Куліч. – Іще цього року планується передача чотирьох нових спецавтомобілів, наступного – щонайменше п’яти. Це суттєво покращує стан технічного забезпечення і, як наслідок, підвищує якість роботи в цілому». Під час офіційного урочистого заходу, участь у котрому взяли працівники оперативно-рятуваль-

Сергій ДЗЮБА, лауреат премії імені Михайла Коцюбинського

ної служби області, ветерани, численні гості, серед яких – керівники області й міста, Валерій Куліч привітав рятувальників із професійним святом та вже традиційно вручив принагідні відзнаки. За зразкове виконання службових обов’язків, високі показники у службовій діяльності та з нагоди Дня рятівника Почесними грамотами обласної державної адміністрації нагороджено Олега Горбащенка – начальника 14-ї державної пожежно-рятувальної частини (м. Бахмач) 4-го державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України в Чернігівській області, майора служби цивільного захисту; Юрія Головача – командира відділення 5-ї державної пожежно-рятувальної частини (селище Козелець) 1-го державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України в Чернігівській області, старшого прапорщика служби цивільного захисту; Максима Заворотного – начальника 11-ї державної пожежно-рятувальної частини (м. Семенівка) 2-го державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України в Чернігівській області, капітана служби цивільного захисту. Подяки голови обласної державної адміністрації оголошено Сергієві Даниленку – пенсіонеру служби цивільного захисту; Володимирові Куцу – ветерану служби цивільного захисту; Захарові Моргацькому – начальнику караулу 5-ї державної пожежно-рятувальної частини (селище Козелець) 1-го державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України в Чернігівській області, старшому лейтенантові служби цивільного захисту; Юрієві Федорченку – пенсіонеру органів внутрішніх справ України.

Резонансне питання

Віктор КОШМАЛ

На часі

Громадськість проти закриття телерадіоканалу в Новгороді-Сіверському

Н

айбільш резонансне питання, яке обговорювалося на засіданні Координаційної ради з національно-патріотичного виховання при Чернігівській ОДА, — рішення правління Національної суспільної телерадіокомпанії України про ліквідацію філії ПАТ «НСТУ» «Новгород-Сіверська регіональна дирекція «Сіверська»». Свою занепокоєність з приводу закриття місцевої телерадіокомпанії висловив директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Андрій Подорван. Очільник Департаменту зауважив, що наразі на території північних районів області, які межують із Російською Федерацією, надзвичайно критичною є ситуація з покриттям вітчизняним телесигналом. До цього часу, окрім програм Новгород-Сіверської регіональної дирекції, територію Новгород-Сіверського району частково покриває лише сигнал одного з національних телеканалів. Наразі тут не мовить навіть обласне телебачення. Не краща ситуація і в Корюківському, Ріпкинському, Городнянському, Семенівському та Сновському районах. При цьому в ряді населених пунктів спостерігається достатній для якісного прийому рівень цифрового ефірного сигналу телеканалів російського телебачення, що створює пропагандистське інформаційне поле країни-агресора. Протягом останніх п’яти років Чернігівська ОДА постійно лобіювала перед керівництвом країни вирішення питання покращення зони покриття вітчизняних телерадіомовників у прикордонних районах. Поки що єдина позитивна зміна — заміна восени 2015 року на передавальній станції «Холми» Чернігівської філії Концерну РРТ у Корюківському районі телепередавача на більш потужний, але це лише частково покращило прийом телесигналу. За таких обставин закрити місцеву телерадіокомпанію у найпівнічнішому районі країни неприпустимо. Позицію облдержадміністрації одностайно розділили і всі члени Координаційної ради. Більше того – вони ініціювали звернення до найвищих посадових осіб країни, а також керівника Національної суспільної телерадіокомпанії з проханням не допустити ліквідації філії ПАТ «НСТУ» «Новгород-Сіверська регіональна дирекція «Сіверська»».

Почесне звання лауреатів премії з часу її заснування здобули більше ста відомих письменників, музикантів, акторів, художників, науковців. Дуже знаковим є те, що премія давно вийшла за межі Чернігівщини. Престижною нагородою відзначаються не тільки митці Придесення, а й письменники з інших регіонів нашої держави та закордону. Її лауреати живуть у Львові, Києві, Канаді, Австралії. Та переважна більшість – усе-таки наші земляки, уродженці Чернігівщини, які своєю творчістю прославляють рідний край. Перший заступник голови обласної ради Валентин Мельничук привітав цьогорічних лауреатів премії імені Михайла Коцюбинського, побажав успіхів у всіх починаннях, щастя, здоров’я та наснаги й урочисто вручив почесні відзнаки. Отже, у номінації «Поезія» літературно-мистецьку премію присуджено Анатолію Мойсієнку за збірку «Леза зел». У номінації «Проза» лауреатом нагороди стала Тетяна Сидоренко за книжку «Ігри з Іваном». У номінації «Народознавство» відзначено Сергія Горобця і Сергія Бутка за книгу «Хроніки війни більшовиків з українським народом. Голодомор 193233 років на Чернігівщині: виконавці злочину». У номінації «Декоративне та образотворче мистецтво» нагороду здобув майстер Анатолій Іваньков за відродження й розвиток чернігівського традиційного мистецтва. У номінації «Театрально-музичне мистецтво» премію отримала Рената Гафурова за виставу «Ми», створену в Чернігові за мотивами творів поетів Розстріляного Відродження. Це – надзвичайно сильний та високодуховний спектакль творчої експериментальної майстерні обласного лялькового театру імені Олександра Довженка. Після нагородження учасники свята подивилися фрагмент вистави, а відтак стоячи схвильовано аплодували юним акторам. Свого часу видатний письменник Юрій Мушкетик, отримавши в Чернігові премію імені Михайла Коцюбинського, сказав, що це – один із найщасливіших днів у його житті, і щиро подякував землякам. Так само щиро та радісно промовили слова вдячності рідній Чернігівщині цьогорічні лауреати.

Працевлаштували понад 200 осіб з інвалідністю

Ч

ернігівська обласна служба зайнятості активно займається працевлаштуванням людей із інвалідністю та адаптацією їх на ринку праці. Так, у січні-серпні 2017 року послугами служби скористалося 1025 безробітних цієї категорії. За сприяння служби зайнятості області працевлаштовано 216 осіб. Представники Чернігівської ОДА та громадськість не проти розумного реформування системи телерадіомовлення — у разі, якщо це сприятиме покращенню якості контенту. При цьому має обов’язково враховуватися думка громад, на території яких мовлять канали, якщо їх планують оптимізувати, тим більше — ліквідувати. Члени Координаційної ради сподіваються на активну підтримку цієї ініціативи з боку громадськості і пропонують долучитися до збору підписів під зверненням. За дорученням коордради підписи збирає Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА (вул. Шевченка, 7, приміщення Департаменту інформдіяльності, каб. 7, контактна особа — Ірина Мироненко, тел.: (0462) 67-59-67) до 22 вересня. До слова, наразі Департаментом розробляється проект «Інформаційна безпека прикордонних районів Чернігівської області», який може бути реалізований за кошти Державного бюджету, отримані від Європейського Союзу. Його реалізація дозволить установити вежі та обладнання, що значно розширить можливості трансляції національних і місцевих програм у прикордонних районах Чернігівщини. Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

Звертаючись до будь-якого центру зайнятості, кожна людина з інвалідністю може отримати повний спектр послуг. Крім наявних вакансій цій категорії громадян пропонується скористатися послугами з професійного навчання і пройти професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації. Також служба зайнятості пропонує людям із інвалідністю взяти участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру. Не поодинокими є випадки, коли громадяни з цієї категорії самі створюють собі робочі місця, стаючи підприємцями. Такі ініціативи завжди підтримує служба зайнятості. За її допомоги у січні-серпні 2017 року 8 осіб з інвалідністю започаткували власну справу. Свої бізнес-ідеї ці люди реалізують переважно у сфері надання послуг, торгівлі, сільському господарстві.

Сіверщина за тиждень Із днем народження, Носівко! У суботу Носівка відсвяткувала 870-й день народження та першу річницю створення об’єднаної територіальної громади. Концертами, театралізованими виставами, спортивними змаганнями й народними гуляннями відзначили носівчани день народження свого рідного міста. Розпочалося свято з урочистого ходу кращих творчих колективів, оркестру Військово-музичного центру Сухопутних військ ЗСУ та кінного театру з Києва. З ранку і до пізнього вечора на центральній вулиці міста гриміла музика, тривали народні гуляння, була розгорнута вулична торгівля, на встановленій на площі сцені виступали місцеві й запрошені артисти. На запрошення носівчан на їхнє свято завітав і народний депутат України Олександр Кодола. «Носівка – старовинне місто на Чернігівщині, що має глибоку 870-річну історію, яка перш за все представлена його працьовитими мешканцями: хліборобами, воїнами-захисниками, людьми, що проявили себе у творчості, науці й мистецтві. Жителі Носівки завжди відрізнялися активною життєвою позицією та небайдужістю до проблем міста. У школах міста минулого і цього року з’явилися нові комп’ютерні класи, для закладів охорони здоров’я, культури, освіти закуповується нове сучасне обладнання, ремонтуються дитячі садочки, на вулицях міста встановлені сучасні дитячі та спортивні майданчики. Все це – результат нашої спільної з громадою міста роботи. А його майбутнє залежить перш за все від нас, від нашого взаємопорозуміння, підтримки одне одного й бажання зробити місто сучасним, комфортним та безпечним для життя. І тут я надійний партнер та помічник. Зичу процвітання і розвитку!» – такими словами народний депутат привітав господарів та гостей свята. Прес-служба народного депутата України Олександра КОДОЛИ

Яскрава історія в сучасному фоліанті У Чернігівському обласному історичному музеї відбулася презентація книги про історію Чернігова. Книга (подарункового формату, з гарними світлинами), автор якої – доктор історичних наук, професор Ніжинського університету ім. Гоголя Сергій Леп’явко, наразі має вже друге видання (на 16 сторінок більше, на кращому папері та з переробкою 200 фотографій) після швидкого розпродажу першого. На презентації Сергій Лаєвський наголосив, що автор дуже активно залучав чи не більшість музейних експонатів із колекції музею ім. Тарновського, що слугує рекламою музеєві, а також бібліотекам та іншим закладам міста. Книга вийшла завдяки допомозі Чернігівської міської ради, яка охоче підтримала проект. Присутній на заході заступник мера Олександр Ломако, зокрема, зауважив, що, окрім історичної ваги, книга стане також і гідним подарунком для різних іноземних делегацій. Тому за рахунок КП «Будинок книги» було видано тисячу примірників якраз напередодні Дня міста. Сам Сергій Леп’явко розповів, що до написання роботи його спонукала відсутність достойних історичних книг на полицях магазинів, де має бути до 20 подібних примірників на різні смаки. Після першої книги «Чернігів: історія міста» залишилися сотні цікавих фотографій, які в неї не потрапили – тому і вийшла «Ілюстрована історія Чернігова». Ігор ГІЛЬОВ

Чернігівські паралелі Напередодні Дня міста у виставковій залі обласної організації НСХУ відкрилася виставка живопису та графіки «Чернігів. Історичні паралелі». Тут представлені як картини з відомими символічними місцями Чернігова, так і старі фотографії початку ХХ століття з колекції музею ім. Тарновського. Як зауважив голова обласної організації спілки художників Віталій Василевський, на виставці немає історичних тотожностей, а є лише принцип комфортного зорового сприйняття через кульмінаційні точки: від основних знакових картин активних художників «Іконостасу» через рекреаційну зону до «Страшного Суду». Автори картин – Іван Пенський і Володимир Наталушко, Олена Саченко та Надія Мартиненко, Євген Шаповалов і Феодосій Міщенко, Олексій Какало й Віктор Магдаченко, Василь Михайлюк та Олександр Ткач, Роман Найдьон і багато інших. Очільник музею ім. Тарновського Сергій Лаєвський зауважив, що не виділяє кращих робіт, бо всі вони гарні по-своєму і приємно, що представлені різні жанри та рівні майстерності авторів. Заслужений художник України Іван Пенський майже на кожній виставці представляє свою улюблену Ялівщину зі Стрижнем, а тому й тут популяризував цей район міста і розповів, що осінь особливо прикрашає Ялівщину, в яку вже вписалися нові котеджі над Стрижнем, що доповнюють сучасне художнє тло. Володимир Наталушко висловив своє захоплення проектом, який приваблює хоча би тим, що поряд представлені й картини, і фотографії старого міста – ці паралелі цікаві, а самі роботи дуже різні, як і сам різнобарвний Чернігів. Виставка триватиме ще протягом двох тижнів, а на заміну їй планується експозиція, присвячена дерев’яній архітектурі Чернігова. Ігор ГІЛЬОВ

Найстаріша людина на Землі живе на Семенівщині Після того як на Ямайці померла 117-річна Вайолет Браун, котра була найстарішою жінкою планети, пальма першості у довголітті перейшла до українки Христини Нагорної, яка живе у селі Жадовому Семенівського району.

1 липня їй виповнилося також 117 років, і вона внесена у національну книгу рекордів України. Христина Нагорна все життя живе в рідному селі, чотири рази виходила заміж, та жодного разу не поміняла свого прізвища. Тридцять років працювала у колгоспі. У баби Христини четверо онуків і дванадцять правнуків. Про себе баба Христя каже, що «неграмотна і розписуватися не вмію», бо до школи батьки не віддали. Але раніше, коли була здоровішою, лікувала болячки, знімала пристріт, переляк. Ще у 100 літ тримала корову, а сім років тому поралася на городі й порала птицю. Через хворобу очей уже не може займатися улюбленим рукоділлям – любила шити та плести. Василь ЧЕПУРНИЙ

Щира подяка з Вінниччини Шановна редакціє! Через вашу поважну газету ми, мешканці Вінниччини, численна рідня та друзі дорогої нам людини – нині покійного І. Д. Курбатова, хочемо доземно вклонитися зі словами щирої подяки вашому славетному місту, яке майже чотири десятиліття гостинно зустрічає всіх нас. Саме стільки літ ми постійно буваємо в цьому красивому старовинному граді з багатогранною цікавою історією. Здається, знаємо кожну його святиню і кожен куточок, але щоразу відкриваємо для себе щось нове й цікаве. Останніми роками Чернігів просто розквітає на очах: парки, сквери, вулиці, зупинки… Всі ці зміни містяни пов’язують із новою місцевою владою на чолі з міським головою Владиславом Атрошенком та підтримують їх. Саме тут, на святій Чернігівській землі, знайшов вічний спочинок наш родич і друг І. Д. Курбатов – знаний у місті будівельник, мудрий виконроб, майстер своєї справи. Ми з’їхалися на відкриття пам’ятника йому. Принагідно висловлюємо щиру подяку працівникам кладовища «Яцево» за якісне виготовлення і встановлення пам’ятника в неймовірно стислі терміни. Також ми вдячні всім працівникам підприємства та особисто керівникові Володимиру Миколайовичу Кулішу за лад, який панує на кладовищі. Це справжній приклад того, як слід шанувати пам’ять героїв Другої світової війни, «афганців», полеглих воїнів АТО, почесних громадян міста і, зрештою, звичайних людей. Дякуємо вам за порядність та людяність і щиро сподіваємося, що ваш прекрасний град у найближчому майбутньому стане справжнім європейським містом та буде взірцем для всієї України і не тільки. З повагою від численної рідні та друзів – В. Д. КУРБАТОВ

Олена ДЕРКАЧ

Деснянська правда Українсько-кримськотатарська дружба

«БІРЛІК» – значить «єдність»

Т

овариство українсько-кримськотатарської дружби «Бірлік» («Єдність») нещодавно зареєстроване в Ічнянському районі. Його ініціатором та керівником став патріот і громадський діяч, голова ГО «Підприємець Ічнянщини», власник кінного театру й відомої не лише в області садиби «зеленого» туризму Соколиний Хутір – Микола Череп. Із цієї нагоди минулого тижня в Києві відбулася прес-конференція, участь у якій, крім засновника товариства, взяли голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров, радниця міністра інформаційної політики Юлія Каздобіна, координатор Таврійської гуманітарної платформи, кандидат історичних наук Андрій Іванець. Назва прес-конференції звучала так: «Регіональна ініціатива солідарності з кримськотатарським народом: утворення Ічнянського районного товариства українсько-кримськотатарської дружби «Бірлік» на Чернігівщині». На початок вересня районне товариство «Бірлік» нараховувало вже близько сотні людей. Особливу увагу тут приділяють вивченню історії Конотопської битви (7-9 липня 1659 р.), яка відбулася в ході російсько-української війни 1658-1659 років. Тоді перемогу над Московією український гетьман Іван Виговський здобув у союзі з кримським ханом Мехмедом Гіреєм. Як вважає Микола Череп, за роки незалежності Україна не змогла належним чином оцінити значення цієї важливої для української держави битви, 360-та річниця якої відзначатиметься менше ніж через два роки. «Ми вирішили вшанувати пам’ять про цю битву і провести урочистості на досить серйозному рівні – із залученням і держави, й громадськості, й усіх тих, хто небайдужий до історії України», – зазначив голова товариства українсько-кримськотатарської дружби «Бірлік». Також громадський діяч розповів: «Я почав працювати з молоддю, організовувати походи і реконструкції пластунів, кінників, створено власний кінний театр. Ми серйозно займаємося реконструкцією деяких періодів української історії – таких, як Запорізька Січ та Кубанське Військо. Все це – можливість у тісній співпраці з істориками прищепити молодому поколінню правильне розуміння патріотизму». Як символ співпраці українців і кримських татар на прес-конференції в «Укрінформі» були представлені символічні монети, на яких зображені український тризуб та кримськотатарська тамга. «Об’єднання українського тризуба і кримськотатарської тамги дуже важливе як символ відродження козацької культури та історії України разом із тими, хто бореться за відродження кримськотатарського народу», – пояснив Микола Череп. Він вручив сувенірні монети й відповідні сертифікати голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову і координатору організації «Таврійська гуманітарна платформа», історику Андрію Іванцю як однодумцям та сподвижникам, котрі допомагали у створенні товариства «Бірлік». Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголосив на важливості роботи товариства у зміцненні українського суспільства і взаємодовіри між народами, високо оцінив ініціативу й подякував Миколі Черепу та його однодумцям за роботу.

М

іжнародна конференція жінок-підприємниць, яку організувала Чернігівська ТПП, вдруге відбулася на теренах Чернігівщини. Фінансову підтримку для її проведення надав Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у рамках ініціативи EU4Business Європейського Союзу. На конференції успішні представниці бізнес-спільноти Чернігівщини обмінялися власним досвідом, ідеями й досягненнями у веденні бізнесу, а також отримали нові знання та практичні навички, орієнтуючись на досвід європейських країн. Відкриваючи захід, президент Чернігівської торгово-промислової палати Костянтин Іванов зазначив, що нині конференція набула вже міжнародного статусу, а також представив міжнародних партнерів із Канади, Швеції, Литви, Білорусі, при цьому повідомивши, що, зокрема, п’ятирічний проект підтримки підприємців в Україні CUTIS (Канада) виводить наш бізнес на експорт до цієї країни. А такі форуми, як нинішній, окрім усього іншого, – це корисне професійне спілкування, нові знайомства, котрі часто переростають у партнерські відносини. Далі Павло Вдович, аналітик Групи з фінансування та розвитку МСБ, Європейського банку реконструкції та розвитку, презентував нові ініціативи й інструменти ЄБРР для малого та середнього бізнесу, вів мову про взаємний пошук різних точок дотику, говорячи при цьому про законодавство, інвестиції, фінансову допомогу. А також консультативну допомогу міжнародних експертів та менеджерів з розвинених економічних ринків, котрі постійно діляться своїм досвідом. Скажімо, для жінок-підприємниць було проведено цілу серію тренінгів, у тому числі на них мова йшла і про стратегію експорту. Наостанок Павло Вдович наголосив, що ЄС розглядає нас як важливого сусіда та сприятиме розвиткові середнього й малого бізнесу. Віце-президент Чернігівської ТПП Лариса Циган, голова Комітету жінок-підприємниць, презентувала досягнення і проведені заходи комітету. На ньому наші бізнес-вумен радяться, зокрема, про підсилення руху жінок в управлінні бізнесом, розробляють стратегію жіночого підприємництва, обмірковують розширення можливостей міжнародних програм, використання міжнародного досвіду, говорять про рівновагу у професійній та особистій сферах. Загалом же, комітет є майданчиком для спілкування й розвитку Рік тому жінки-підприємниці взяли участь у тренінгові з цифрового маркетингу, який знову відбудеться і в жовтні. «Фешн-скарбниця» стала конкурсом молодих дизайнерів. Відбулася цікава поїздка до литовського міста Шяуляя. Корисним був і візит наших підприємниць до Чорногорії. Про перспективи, які відкриває угода про вільну торгівлю з Канадою, жін-

ДОВІДКА 26 липня цього року в рамках відзначення 358-ї річниці перемоги в Конотопській битві в селі Крупичполі на Ічнянщині було встановлено пам’ятну дошку на камені. Делегація кримськотатарських та українських учених і членів Меджлісу кримськотатарського народу відвідала кілька населених пунктів Ічнянського району та взяла участь в урочистостях. У складі делегації були директор агентства «Кримські новини» Гаяна Юксель, директор БО Фонд «Крим» Різа Шевкієв і голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв, історики Гульнара Бекірова та Андрій Іванець. Пам’ятник має велике історичне значення. На місці сучасного Крупичполя у липні 1659 року відбулася зустріч двох потужних армій – військ українського гетьмана Івана Виговського і кримськотатарського хана Мухаммеда Гірея IV Софу. Саме звідси міцний українсько-кримськотатарський військовий союз рушив на легендарну Конотопську битву, де пліч-о-пліч два народи воювали з московським агресором. Проект пам’ятного каменя був реалізований місцевими активістами, Меджлісом кримськотатарського народу й підтриманий керівництвом Ічнянського району. Цей пам’ятник є першим на материковій Україні, присвяченим воїнам Кримського ханства та їхнім українським союзникам. Любов ПОТАПЕНКО

ки дізналися від виконавчого директора Канадсько-Української ТПП Емми Турос. Ішла мова про нульові ставки на аграрну та промислову продукцію. Також про те, що, можливо, наші підприємці отримають дозвіл на участь у державних закупівлях Канади. Пані Емма Турос торкнулася гендерної політики й у сфері управління країнами, і серед бізнес-спільноти. Цікава інформація – науково доведено, що світовий ВВП істотно збільшиться після того як настане гендерна рівність і може зрости на 12 трильйонів доларів.

Варто сказати, що нині цей захід прикрашали не тільки розповіді про успішні проекти жінок-підприємниць, а й чудові картини двох художниць і подруг, членкинь Національної спілки художників України Олени Саченко та Оксани Корнієнко. Вони побажали бізнес-леді бути успішними й розвивати свій бізнес, а про себе говорили схоже – бо їхня творчість позитивна, вона є відтворенням нестримного потоку життя в усіх його таємничих проявах. Власним досвідом поділилася директорка програми з розвитку приватного сектору (Швеція) Оса Ярског. Які лишень дивовижні бізнесові історії представниць прекрасної статі з усього світу ми почули! «Ми маємо бути сильними й пишатися тим, що робимо!»

– підкреслила пані Оса Ярског. Вона ж і розповіла нам про жінку, котра має дуже

Красиво і корисно для бізнес-леді

поважну посаду в НАСА. Інша, з Танзанії, керує найбільшою компанією з прибиральних послуг у своїй країні. Пані з Зімбабве була звичайним бухгалтером, а тепер – президент охоронної компанії, в якій 5 тисяч співробітників, і половина з них – жінки. А Пані Саломея з Грузії створила мережу організацій, котрі займаються соціальною сферою. «Нам обов’язково треба зрозуміти, що ми є і хто ми є, – сказала насамкінець пані Оса. – Ми маємо ставити собі глобальну мету і не забувати про стабільний розвиток.. Щоби все почати, треба насамперед зрозуміти, як хочеш заробляти гроші, опісля окреслити труднощі й осягнути цінності. А коли після цього з’явиться енергія – значить, час братися за справу». Опісля голова Асоціації жінок-підприємниць Литви Гражина Гаруалєне розповіла про діяльність своєї організації. Наступного року асоціації виповнюється 10 років. І за цей час вони встигли дуже багато. У їхніх заходах, котрі жіноцтво проводить навіть у невеликих селах, участь часто бере і Президент Литви Даля Грибаускайте. Ці ерудовані й дуже енергійні жінки нині навіть у школах викладають, як розпочати свій бізнес. Також проводять серед дітвори економічні конкурси і вручають нагороди. А ще часто запрошують до себе в гості партнерок із інших держав, організовують поїздки, налагоджують контакти з різними організаціями, а на дозвіллі навіть грають у рольові ігри та беруть участь у квестах. У них є створений власними силами кризовий центр для жінок, які постраждали від насилля в родині, котрих тут навчають, зокрема, як відкрити свою справу. А ще у цієї Асоціації є цікавий проект, який вони втілюють спільно з Пре-

Аграрії Куликівщини дбають про поля та села, ще й дороги своїм коштом ремонтують Ж

Нині ми бачимо, як поступово стають ошатнішими села Куликівщини. Хто про них дбає найбільше? Звісно ж, ті, хто тут працює, хто щодня дивиться людям у вічі. Ті самі аграрії, яким болить благоустрій у селі – і садочки, і школи, й дороги… Останні роки майже кожна з сільських громад району може похвалитися своїм розвитком, а не занепадом. І в цьому велика заслуга сільгоспвиробників – орендарів землі, котрі не лише про врожаї дбають, а й про села піклуються. І навіть соціальні зобов’язання, відповідні до угоди з сільською радою, тут не завжди є показником тісної співпраці. Є підприємства, які не рахуються з перевищенням фінансування, передбаченого угодою,

просто роблять те, що наразі потрібно для громади… І вся соціальна інфраструктура багато в чому фінансується саме коштом місцевих орендарів землі, до числа яких належать і ПП Агрофірма «Кладьківка», і ФГ «Північ Агро», що працюють на орендованих кладьківських угіддях. Віктор ШРАМ, депутат Куликівської районної ради, керівник ПП Агрофірма «Кладьківка»: – Сьогодні сільгоспвиробники – чи не єдині, хто турбується про село. Немало коштів вкладаємо у розвиток Кладьківки, де орендуємо землі. За соціальною угодою –

зидентом Литви. У ньому на перше місце виходить можливість надихнути жінок, у тому числі й сільських, аби вони не сиділи вдома, а вчилися «виходити в люди», відкривати свій бізнес і заробляти гроші для родини. Про цікаві проекти білоруських жінок розповідала й представниця Гомельського відділення Білоруської ТПП Наталія Дроздова. Зокрема, це «Весна в Гомелі» – виставка-продаж робіт майстрів. «Лляна карусель» – назва заходу говорить сама за себе. А наприкінці жовтня у сусідів-сябрів відбудеться форум «Бізнес-дні у Гомелі». Можливо, там побувають і наші підприємниці. Бізнес-леді Юлія Лобачова, виступаючи перед колежанками, повела мову про те, як можна розпочати успішний бізнес практично з нуля, а за

На захист Гнідинцівського газопереробного заводу

У

Верховній Раді України народний депутат Олександр Кодола провів брифінг на підтримку Гнідинцівського газопереробного заводу, який через неможливість отримувати сировину з вітчизняних родовищ опинився під загрозою закриття. У брифінгу разом із народним депутатом узяла участь голова профкому підприємства Тетяна Левченко.

Міжнародна конференція

Люди на землі

ити на землі та піклуватися про земне – така вже доля наших аграріїв. Нелегкі шляхи-дороги у сільгоспвиробництві, і всі це знають. Безліч проблем, негараздів – якісь одразу вдається вирішити, інші накопичуються. Хтось дорікає аграріям, що дороги своїм транспортом розбивають, комусь не до вподоби гуркіт тракторів та вантажівок, комусь гелікоптери, що працюють над полями, шкодять, і ще багато нарікань доводиться вислуховувати сільгоспвиробникам від селян. Так, проблеми є, і деякі з цих зауважень слушні. Але ж є і справи, якими можуть пишатися й самі аграрії, і люди, котрі довірили їм обробіток своїх земель.

3

21 вересня 2017 року

це 150 тисяч гривень, а поза нею вже й із ліку збилися. Хочеться, щоб у Кладьківці і школа була впорядкованою, і садочок, і заклад культури. До речі, тут нині триває ремонт – допомагаємо. Нещодавно в ремонт доріг по селу вклали 150 тисяч гривень. Розуміємо, що це не наша справа, що певний відсоток коштів за закуплене нами пальне повинен використовуватися саме на ремонт доріг. Але розуміємо й інше: окрім нас, нині тут дороги ніхто не полагодить. Тож наймаємо фахівців і виконуємо ці роботи. Люди у селі не винні в тому, що, крім аграріїв, потурбуватися про них нема кому. І можу запевнити, що для нас, хто працює тут, потреби громади – серед найголовніших пріоритетів. І планів із покращення життя у селі та розвитку громади багато. Поступово втілюватимемо. Невипадково кладьківці довірили саме Вікторові Шраму представляти їхні інтереси в районній раді, а довіра людей дорогого варта. Не зайво наголосити, що саме за ініціативи та фінансової підтримки Віктора Федоровича кілька років тому в селі відкритий та утримується православний храм, який за згодою громади належить до Київського патріархату. Це єдиний такий храм на Куликівщині. І дитячий садок кілька років тому тут відкрили завдяки ініціативі та фінансовій підтримці тих самих місцевих аграріїв, які й нині опікуються і садочком, і школою… І дитячий ігровий майданчик вони в селі облаштували.

кілька років своїми весільними та вечірніми сукнями підкорити 30 країн світу. Ця вишукана пані свого часу працювала у відділі кадрів одного з підприємств і нудьгувала. А потім збагнула, що не може витратити на це своє життя. І відкрила весільне агентство. А відтак зрозуміла, що наречені у свій чудовий день одруження варті більшого, ніж ширвжиткові сукні. І до всього додалося дизайнерське ательє. Де шилося вбрання ручної роботи, з мереживом та вишивкою, при цьому використовувалися якісні натуральні тканини й дизайнерські фасони. А поштовх до експорту Юлії дала Торгово-промислова палата. Пані Юлія побувала на навчанні в Німеччині. І її бізнес став інтенсивно розвиватися. Вихід у зарубіжний простір почався з виставки в Барселоні, де вбрання чернігівської бізнес-леді сподобалося всім. Тепер їхня фірма робить колекцію за рік – весільного та вечірнього вбрання. А Юля закликає тих, хто ніяк не наважиться розпочати свою справу: «Обов’язково дайте собі шанс!» Наталія Шеремета, керівниця відділу ЗЕЗ Чернігівської ТПП, координаторка німецької програми «Fit for partnership with Germani» в Чернігівській області, поінформувала жіноцтво про можливості цієї програми для українських підприємниць. Далі на учасниць конференції чекав іще один приємний сюрприз. Спеціально запрошена гостя зі столиці, відомий фешн-блогер Маргарита Мурадова, давала свій майстер-клас від стиліста, що викликало неабияку зацікавленість у чернігівських бізнес-леді. Адже Маргарита розповідала про те, як знайти свій стиль, а також уміло поєднувати, здавалось би, непоєднувані деталі в одязі, тим самим формуючи свій гардероб. Бо, що не кажіть, а зустрічають нас усе-таки по одежі. А після цього свої моделі показали знані чернігівські дизайнерки – Тетяна Верба, власниця Ніжинського дому моди «Verba», Світлана Карпова, Тетяна і Наталія Воробей, Надія Пиріжкова, Альона Розанова, Олена Хрустицька та фірма «Лавіс» (дизайнер – Ірина Якушева). Ось так красиво й корисно провели свій час наші бізнес-леді, отримавши для себе, як сказав би український класик, «троянди й виноград». На цій приємній ноті й відбулося завершення конференції бізнес-вумен, у котрих попереду чимало різних заходів, тренінгів та поїздок.

Як зазначив депутат, сьогодні на Чернігівщині назріває справжня соціальна катастрофа. Бюджетоутворююче підприємство району – Гнідинцівський газопереробний завод – може припинити роботу через відсутність сировини. Для району та всієї області це величезна втрата, адже, крім припинення надходжень до бюджету, найближчим часом можуть втратити роботу сотні людей. Уже сьогодні на підприємстві залишилися працювати з півторатисячного колективу тільки 843 особи. Гнідинцівський газопереробний завод є значним суб’єктом господарювання як для області, так і для Варвинщини, у плані як бюджетоутворення, так і зайнятості населення та збереження й забезпечення функціонування соціальної інфраструктури. За словами Олександра Кодоли, через нестачу сировини, викликану відсутністю ліцензій на видобуток газу з родовищ, із яких той надходив на завод, не просто опиниться під загрозою знищення велике бюджетоутворююче підприємство, а й держава також втратить десятки мільйонів гривень. «Ситуація загрожує соціальним вибухом, адже без роботи залишиться майже тисяча працівників у Варві та районі. Люди доведені до відчаю. Ми втратимо не тільки підприємство, але й кваліфікованих працівників, а Україна – сотні робочих рук. Люди змушені будуть виїхати в пошуках роботи за кордон. Саме тому ситуацію з ліцензуванням у нафтогазовидобувній галузі потрібно терміново вирішувати. В умовах економічної кризи ми просто не маємо права ризикувати долями людей і втрачати мільйони гривень. Із відповідними запитами я неодноразово звертався до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана та Кабінету Міністрів України. І ще раз наголошую на тому, що ми не повинні дозволити знищити одне із стратегічних підприємств України», – підкреслив депутат. Прес-служба народного депутата України Олександра КОДОЛИ

Допоможемо разом

Спортсмен-візочник прагне довести своє право на повноцінне життя

У

же 9 місяців у Чернігові на базі обласної благодійної організації «Аратта» працює проект «Повноцінне життя!» (за підтримки ЄС). Близько 60 людей із різноманітними вадами отримують тут психологічну, соціальну, оздоровчу реабілітацію, займаються творчістю, і якість їхнього життя за цей час значно покращилась! А головне – до учасників проекту прийшло усвідомлення: люди з особливими потребами можуть бути корисними суспільству, досягати своїх цілей та реалізовувати мрії.

Тут керівництво агропідприємств тісно співпрацює з сільською радою, дбає не лише про свій бізнес, а ще й про село, про його жителів – від малого до старого. Тут і місцева крамничка мінімаркет міський нагадує, бо що завгодно можна купити, й кафе-бар у сучасному стилі споруджується. Завершальні штрихи до інтер’єру – і можна відкривати. До того ще варто зазначити, що й ПП Агрофірма «Кладьківка», й ФГ «Північ Агро» – успішні підприємства, наперекір усім труднощам. Обробляють землі, збирають рекордні врожаї та ще й розвивають свій бізнес, враховуючи умови та потреби сьогодення, працюють у різних напрямах. Нещодавно у Кладьківці завершено спорудження двох зерносховищ, місткістю 2000 тонн кожне, ще два – на підході. За пару тижнів буде введено в експлуатацію завод з очищення й калібрування зерна (проектна вартість – 3,5 млн. грн.) Постійно оновлюється сільськогосподарська техніка – до жнив придбали дві новенькі жатки під соняшник. До наземних сільгоспагрегатів тут долучили ще й літальні. В аеропарку підприємства – 4 гвинтокрили Мі-20 та 2 літаки АН-2, які теж використовуються для сільгоспробіт. Нещодавно техніка виконувала завдання у південних та центральних регіонах України, нині триває обробіток полів у північних напрямках. Тож нині практично вся техніка задіяна, а тижнів за два на кладьківському міні-аеродромі зберуться разом усі літаючі агрегати господарства – буде на що поглянути. Кожен розуміє, що селяни й земля – це єдине ціле. І той, хто тут живе, працює, хто поважає і землю, й людей, цінує хліб-сіль, – ніколи не зрадить, не підведе, а завжди буде опорою села, дбатиме про інтереси його жителів. На Куликівщині є приклади, гідні наслідування. А дороги… Звісно, що аграрії їх лагодять і лагодитимуть надалі, з допомогою держави чи без.

Один із учасників проекту, спортсмен, учасник марафонів і напівмарафонів, спинальник-візочник Сергій Шурута планує символічно з’єднати північ та південь нашої Батьківщини за допомогою велопробігу Чернігів – Одеса (700 км). Сергій долатиме цю відстань на інвалідному візку, а супроводжувати його збирається реабілітолог проекту «Повноцінне життя!» Ярослав Дудіч. Чернігівці подорожуватимуть із банером «Повноцінне життя!» і своїм прикладом доводитимуть, що це можливо.

– Україна для нас єдина, – розповідає про цей задум Ярослав Дудіч. – Особисто я вже їздив у подібні веломандрівки з Луганська до Львова, з Чернігова до Львова. Сергій брав участь у таких заходах і змаганнях в Україні, Польщі, найбільша дистанція у нього була 100 кілометрів. Ми з Сергієм уже робили тестовий виїзд на 75 кілометрів, гадаю, по трасі зможемо долати десь по 100 кілометрів щодня. До того ж у мене технічний засіб – причіп, який нам допоможе. Його можна завантажувати до 150 кілограмів, везти намет, спальник, якісь харчі в дорогу. Я їхатиму поруч із Сергієм як реабілітолог, як лікар. Мало що може в дорозі трапитися. Ми готові стартувати хоч завтра – як фізично, так і морально. Але є певні труднощі. Сергієві потрібні належні побутові санітарно-гігієнічні умови, він не зможе ночувати в наметі. Колись отримав травму хребта, ноги не працюють. Наша ініціатива потребує фінансування, щоби Сергій міг переночувати десь у мотелі на трасі Е-95. А назад плануємо повертатися залізницею, потрібні гроші на квиток. Якщо все складатиметься вдало, Сергій Шурута і Ярослав Дудіч планують здійснити свою мрію за 7 днів, тобто щодня долати десь по 100 км. Про цей план вони розказали одному з доброчинців, із яким дружить «Аратта». Пан Брайан із Великобританії зацікавився та зробив перший внесок – 1000 грн. – на старт проекту. А загалом – на здійснення подорожі, яка символічно поєднала би північ і південь України, мандрівникам треба близько 10 тис. грн. Вони потребують також інформаційної підтримки, готові зустрічатися з журналістами, жителями містечок, які проїжджатимуть, аби власним прикладом довести: жити повноцінним життям можна і треба, незважаючи на будь-які вади й несприятливі життєві обставини. Допомогти чернігівцям здійснити цю мрію можна фінансово, перерахувавши кошти на р/р 26004000037214 в МФПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023, ідентиф. код за ЄДРПОУ 25619924, Україна, м. Чернігів, вул. Горького (Гонча), 17 (це реквізити обласної благодійної організації «Аратта»). Новини з життя організації шукайте тут: http://www. aratta.ho.ua Проект «Повноцінне життя!» підтримав Європейський Союз у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Спілкою Робітничих Самаритян-Грузія.

Наталія КОНОВАЛОВА

Вікторія СИДОРОВА

Людмила ПАРХОМЕНКО

4

Деснянська правда

21 вересня 2017 року

Купуй рідне!

Молоко із Куликівки варте кожної домівки Закінчення. Поч. на стор. 1. У результаті цього у 2017 році підприємство успішно пройшло сертифікацію за міжнародною системою аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок HACCP (англ. Hazard Analysis and Critical Control Point), що є другим випадком на Чернігівщині в нашій галузі. Сертифікат на систему управління безпечністю харчових продуктів підтверджує відповідність виробничих потужностей ПрАТ «Куликівське молоко» міжнародним стандартам, адже система НАССР є науково обґрунтованою, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників.

– Що це за система така і де вона діє?

– Система HACCP схвалена в усьому світі, зокрема Комісією харчового кодексу (Комісія ООН — Codex Alimentarius) та Європейським Союзом, а також прийнята рядом країн, у тому числі Канадою, Австралією, Новою Зеландією та Японією як обов’язкова до застосування. Основні засади і принципи НАССР відображено в таких міжнародних стандартах, як ISO 22000, IFS (International Food Standard), BRC. Також ця інформація відображена в Рекомендованому міжнародному кодексі загальних принципів гігієни харчових продуктів. Це є надійним підтвердженням того, що підприємство постійно розвивається, щоби гарантувати нашим споживачам продукцію найвищої якості та 100% натуральності! Також товариство активно співпрацює з торгово-промисловою палатою, долучається до різноманітних профільних заходів, а нещодавно взяло участь у масштабній акції від Чернігівської ТПП під назвою «Чернігове, купуй рідне!»

– А з чого почалася історія відомого підприємства?

– Створене воно кілька десятиліть тому, але новітня історія заводу бере свій початок із 1999 року – після заснування акціонерного товариства «Куликівське молоко». У жовтні 2000-го на підприємстві запускається оновлене виробництво сухого знежиреного молока та вершків, а 2006 року вводиться в експлуатацію лінія з виробництва незбираного молока й цільномолочної продукції. Саме з цього моменту продукція під брендом «Куликівка» з’являється на прилавках магазинів та стає неодмінною складовою споживчого кошика тисяч мешканців Сіверського краю. У процесі сталого розширення у 2011 році асортимент продукції поповнюється твердими сирами, а згодом – і кисломолочними. Нині підприємство є одним із лідерів на ринку виробництва молочних продуктів, якість яких гарантована багаторічним досвідом та традиціями.

– І ви мріяли, напевно, працювати на популярному місцевому підприємстві від самого його заснування?

– Зовсім ні, хоча й мої родичі та знайомі односельці із задоволенням тут працювали – мама довгий час була успішним директором, а батько – головним інженером. Проте я, несподівано для всіх, обрав професію пасічника й пішов навчатися у технікум бджільництва у Борзні, бо прагнув сам торувати собі шлях у житті. Потім змінив не одне місце роботи – працював нафтовиком у Сибіру, був і землевпорядником. Закінчив СумДУ за спеціальністю «інженер-механік хімічних та нафтопереробних підприємств».

Лише згодом я став відповідальним за заготівлю куликівського молока (при цьому обсяги зросли від 35 до 140 тонн), потім – комерційним директором, а згодом (за рішенням акціонерів) – директором підприємства. І скажу чесно, що й досі мене не розуміють багато чиновників, адже я працюю чесно, відкрито, податки сплачую повністю, зарплатню видаю прозору, хабарів не даю і не беру, на фальсифікаті не заробляю, бо вважаю, що краще іноді бути без прибутку, ніж руйнувати набутий роками людської праці імідж неякісною продукцією. Хоча стосовно останнього – хочу заявити всім нашим постійним споживачам і прихильникам: часто в магазинах з’являється фальсифікат сирів та масла під нашою маркою, тому рекомендую цікавитися сертифікатами й накладними на підозрілу продукцію з невідповідною ціною.

– Ваша продукція виробляється у самій Куликівці?

– Виробництво приватного акціонерного товариства «Куликівське молоко» розташоване в екологічно чистому регіоні Чернігівської області – на Куликівщині. У межах району та поблизу нього немає підприємств важкої промисловості, а клімат і природний ландшафт є максимально сприятливими для отримання найякіснішого молока для подальшої переробки. Основні виробничі потужності розташовані в Куликівці. На них виробляються сухе знежирене молоко, вершкове масло, вершки, молоко питне та кисломолочна продукція. Додаткове виробництво – у Салтиковій Дівиці, де виготовляються тверді й кисломолочні сири. Але молоко ми закуповуємо по всій області. Проте я дуже не люблю фразу «екологічно чисте», бо під нею часто маскується стільки непотребу та фальсифікату, що й не перелічиш, а людей це відвертає. Наприклад, багато імпортних сирів з’являються в Україні з невідповідною якістю і підозріло низькою ціною. А своя високоякісна продукція страждає від цього та змушена дорожчати в рахунок гарантії якості й захисту від підробок. Тому скажу інакше – це натуральна якісна продукція, зроблена з любов’ю й відповідальністю перед людьми.

– Тобто ви відчуваєте проблеми від ринкового фальсифікату на власному виробництві?

– Особисто я більше хвилююся за наших громадян, які змушені купувати фальсифікат

через низьку ціну, адже супермаркетам вигідніше взяти дешевий неякісний продукт і отримати від нього більші прибутки. А те, що багато людей, маючи й так невисокі доходи, витрачають кошти на фальсифікат, що потім виливається у медичні, аптечні та інші витрати, – це мало кого хвилює. Навіть я маю нешироке коло однодумців, що працюють на совість, а не на прибуток, але воно почало зростати останніми роками. Стосовно ж збуту, то мені приємніше та спокійніше працювати з закордонними партнерами, які ведуть досить чесний бізнес, на відміну від вітчизняних підприємців, коли нині навіть цілі вантажівки іноді зникають, як у 90-ті роки. Часто іноземці щиро дивуються від швидкого росту наших цін, адже у них державне цінове регулювання є гарантією стабільного бізнесу.

– Як же саме проходить виробництво вашої продукції?

– Все починається з того, що контроль якості триває від самого збору молока, яке наше підприємство нині постачає винятково від перевірених фермерських господарств, у чиїх інтересах – відповідати за якість продукту. І хай там, може, сердяться на мене не зовсім чесні місцеві жителі, але я майже повністю відмовився від їхнього молока, бо стільки втратив нервів, коштів та енергії, отримуючи від населення неякісне молоко, яке люди настільки вже навчилися підробляти, що й електронна апаратура не одразу реагує… Те, що у молоко воду ллють, вапно та сіль підмішують, я знав. Але рішуче сказав «Досить!», коли стало відомо, що й миючі засоби додають для підвищення жирності, не боячись ні совісті, ні Бога, не жаліючи власних дітей, які потім можуть пити цей продукт із супермаркету. А коли від населення надійшло 600 літрів молока, де було виявлено антибіотик від хворої корови (молоко від котрої слід виливати, але ж його здають), то вся громада отримала його назад і дуже обурилася на мене, а чомусь не на того, хто був винний у цьому та так і не зізнався. Щодо самого виробництва, то тут сертифікація міжнародного рівня говорить сама за себе, адже такого папірця не купиш – його отримано невтомною працею колективу й підтверджено постійними перевірками професійних експертів усього виробничого циклу. Тому нині я можу запевнити своїх споживачів, що наша продукція є натуральною, якість сировини – перевіреною, а умови виготовлення – сертифікованими.

– Наскільки широким є асортимент від «Куликівки»?

– Оскільки виготовлена винятково з високоякісної сировини продукція ТМ «Куликівка» є поєднанням багаторічних традицій, майстерності професіоналів і найвищого ступеня контролю на всіх стадіях виробництва (а за понад 15 років вона отримала довіру тисяч українців завдяки стабільній якості, неперевершеному смаку та 100%-й натуральності), то й асортимент ми намагаємося робити відповідним. Протягом 2017 року було експортовано понад тисячу тонн продукції в 7 різних країн на трьох континентах, адже асортимент ПрАТ є досить насиченим – це молоко (пастеризоване і пряжене) й кефір, ряжанка та йогурт, сметана й вершки, масло (селянське і шоколадне) та кисломолочній сир, популярне в багатьох країнах сухе молоко і, звичайно, тверді сири – «Гауда», «Російський», «Мисливський (з паприкою)», «Голландський», «Fitness».

– Пане Олександре, а чи задоволений ваш колектив своєю працею?

– Окрім якісної продукції, товариство є постійним та стабільним роботодавцем у регіоні, адже саме місцеві жителі отримують тут можливість працювати і вчасно отримувати зарплатню. Крім того ПрАТ має ряд відкритих вакансій – це й технолог та інженер із якості, і торговий представник у Києві та Україні, й укладальник-пакувальник та вантажник, і маслороб та апаратник із виготовлення кисломолочної продукції. А ще кожен працівник підприємства дуже сумлінно ставиться до власної роботи, адже завдяки моєму особистому ідейному спрямуванню чітко усвідомлює, що є відповідальним за майбутнє народу, бо саме ця продукція – чи не першочергова як для малюків, так і для найстарших громадян. Я намагаюся донести кожному працівникові, що він є творцем нації, відповідальним за її здоров’я та майбутнє, адже молочна продукція є в меню чи не кожної родини. А стосовно задоволення роботою – краще спитати у самих працівників. Проте коли бачиш численні автомобілі наших людей, повні столи на свята, не можна сказати, що життя дуже вже критичне. Я завжди згадую при цьому улюблену Індію, де люди мають зовсім інші умови та цінності життя.

– Цікаво, а звідки у вас виникають ці паралелі, й чому саме з Індією?

– Розумієте, є у мене своєрідне хобі – дуже люблю мандрувати світом на мотоциклі в компанії друзів та знайомих однодумців і вивчати культуру людей. Таким чином я відвідав уже багато країн, а особливо мене захоплює Індія, де живуть зовсім інші люди, з мінімальним рівнем вимог до життя й максимально щирою та відкритою душею. Вони можуть їсти самий лише рис і бути щасливими, адже головна цінність у них – не високі статки, елітне житло та банківські накопичення з турботою про безбідну старість, а рідні діти, яких там має бути не менше десяти. І самі поміркуйте, наскільки це справедливо й мудро. Адже при такій кількості дітей та численних онуках чи варто турбуватися про власну старість, яку вже, напевно, хтось із великої рідні зможе вам забезпечити? От вам і мораль, а наші люди лише звикли жалітися на все, тоді як у кожного в душі є величезний потенціал любові, котрий ми маємо щиро віддавати іншим – і будемо щасливі. Краще не накопичувати скарби, а ділитися з людьми, й

добро повертатиметься духовними дивідендами. А головне наше багатство – це діти!..

– Тобто вам подобаються подорожі за кордон?

– Розумієте, я патріот своєї країни і дуже її люблю, а тому часто з друзями обираю маловідомі шляхи забутими українськими селами, бо щиро вважаю, що немає нічого кращого за наші безкраї лани, шум лісу, шепотіння струмків. А відпочивати за кордоном не люблю – навіть не був жодного разу на пляжах Туреччини чи Єгипту. Але на власному байку об’їздив різні країни, щоб особисто доторкнутися до побуту і культури кожного народу, чого не зробиш сповна у туристичній поїздці.

– Звідки у вас любов саме до мотоцикла?

– Не повірите – від мами, яка все життя керувала мотоциклом «Іж-Юпітер». А я у свої 16 років на підробітку вантажником на хлібозаводі заробив грошей і придбав собі мотоцикла. Це захоплення подорожами у мене на все життя, і дружина мене підтримує в цьому.

– Чи не боїтеся ви конкурентів та різних перевірок? Конкуренція у звичайному нашому розумінні – це наслідок заздрощів, а я завжди радий потиснути руку конкурентові, бо я за чесну конкуренцію. Саме тому, коли я лише став директором, то попрохав сам собі провести комплексну перевірку, щоби самому виявити слабкі сторони виробничого циклу. Той, хто турбується про якість, перевірок не боїться, а навпаки – зацікавлений у вдосконаленні власного виробництва. Так і кожен наш працівник знає свою роботу й хоче її краще виконати, бо я не заважаю людям імпровізувати, бути ініціативними заради спільної справи.

– А підтримка держави відчувається?

– Чесно кажучи – не дуже, бо навіть якщо говорити про інвесторів, то нині інвестицій майже немає, адже державна політика досить мінлива. Через що лише за моєї пам’яті призупинилися молокозаводи у Ніжині, Бахмачі, Острі, Бобровиці, Козельці, бо не витримали змін та вимог ринку. Наразі нормою є рентабельність 3-5%, а іноді доводиться працювати і збитково, але рівень якості має триматися – це наше кредо.

– Так чи є у нас, на вашу думку, перспективи?

– Ми довго вважали Африку відсталою країною, але я там був і чесно скажу, що до багатьох африканських міст нам уже далеко. Проте й наш Чернігів нині кращає, а керівництво приємно змінилося, зникає корумпованість – усе це стимулює до чесного бізнесу і трансформує менталітет. А найбільше радує сучасна молодь, що вірить у наші перспективи… «Я ще багато чого вам розповів би, але пробачте, маю багато робочих справ», – перепросив директор, який і так неодноразово ігнорував телефонні дзвінки під час розмови.

– Дозвольте ж тоді побажати вашому підприємству відкриття нових перспективних ринкових обріїв, аби й надалі ТМ «Куликівка» була уособленням молочних традицій, стабільної якості і гарного смаку. А Вам, Олександре Володимировичу, щиро зичимо добра, здоров’я та енергійності, щоби Ваш приклад чесності, порядності й людяності був взірцем для підростаючого покоління та приніс щедрі плоди у найближчому майбутньому!..

Порушуємо проблему

Хто відремонтує шлях до віддаленого села? С

тан доріг у Чернігівській області завжди залишав бажати кращого. Згадується, на початку 2017 року міністр інфраструктури Володимир Омелян заявляв, що цьогоріч в Україні планується відремонтувати 2-2,5 тис. км автомобільних доріг та 80 мостів, а Прем’єр-міністр Володимир Гройсман анонсував масштабне будівництво нових автодоріг із квітня 2017го. Ну добре, хоча би «щось» та «десь» будується й ремонтується, а от багатьом дорогам, якими доводиться пересуватися сільським жителям, на жаль, і досі надається далеко не першочергове значення. На них (та й то – інколи) проводяться лише так звані «ямкові ремонти». Нещодавно «Деснянська правда» отримала на свою адресу листа від мешканців Домашлинської сільради Корюківського району з проханням написати, «щоб увесь світ прочитав», про дорогу, яка пролягає від Сахутівки до Домашлина. «Уже другий рік поспіль «ремонтують» нам асфальтову дорогу Домашлин-Сахутівка протяжністю 5 км, яка в аварійному стані. Нею щодня їздить шкільний автобус, який возить наших діток до школи в райцентр… Казав же В. Гройсман, що особисто контролюватиме ремонт доріг... Терпець, а особливо у батьків школярів та власників машин, уривається… Де ж обіцяні державою гроші?» – йдеться у колективному листі. Кореспондент нашого видання завітав на домашлинську землю, проїхався згаданою дорогою, зустрівся з кількома авторами листа.

– Коли 2010 року закривали нашу школу, то обіцяли й хорошу дорогу, й гарне автобусне сполучення, – загинає пальці під час розмови ініціатор ре-

Сергій Петрикей монту дороги та один із тих, хто поставив свій підпис під текстом листа, депутат Домашлинської сільської ради Сергій Петрикей, донька котрого, старшокласниця Катерина, їздить навчатися до Корюківської школи № 1. – Та, як кажуть, віз і нині там. Чому ті «обіцяльники» не дотримують свого слова?

– Перше, на що (точніше – на кого) треба звертати увагу, – на дітей! – твердить мешкан-

Алла Приходько ка Домашлина, мати шістьох дітей Алла Приходько. – Наших учнів цією дорогою возять до школи двічі на день, то треба ж, аби вона була в належному стані. А ще хотіла би через вашу газету порушити питання про харчування наших школярів. Чому їх не годують безкоштовно? Ви ж уявіть – діти з самого рання, на початку сьомої години, встають, щоби встигнути на автобус, а додому повертають-

Олександра Носенко ся десь о шістнадцятій. Дітлахи весь цей час не можуть бути голодними! Так, дітей у Корюківці один раз годують, але ж за гроші – 19 гривень на день. А це не кожному по кишені. Наприклад, я – самотня багатодітна вдова-домогосподарка, і на мій сімейний бюджет, хай би там хто що не казав, це суттєве навантаження… Почувши розмову журналіста з односельцями, вийшла на

Алла Єгунова вулицю й пенсіонерка Олександра Носенко, яка мешкає біля автобусної зупинки.

– Цією дорогою лісовози все їздять і їздять – стільки дерев везуть, що скоро вже й лісу не буде, а ось на цей електростовп і двох колод знайти не можуть! Бачите, на яких «п’яних ногах» стоїть… – показує Олександра Петрівна на хиткі опори електричного стовпа. – Ми до нього й доторкатися боїмо-

ся, щоби не впав. Оце коли останній раз сильний вітер дув, то стовп, як маятник, хитався, дроти один до одного доторкалися, «коротило» – іскри такі летіли, що я думала – й хата загориться. А тут же зупинка – діти автобуса чекають, не дай, Боже, аби щось непоправне сталося… Коли спілкувався зі школярами, то всі в один голос твердили: краще б у їхньому селі школа була, бо не дуже їм подобається аж до Корюківки, яка за 18 км від Домашлина (а це ж – 36 щоденних кілометрів, якщо рахувати відстань у два кінці) по знання їздити.

– Так, у нашу сільську школу мені було краще ходити навчатися, – з сумною усмішкою каже домашлинський старшокласник Максим Корнієнко. – Мені там усе так подобалося… І вставати так рано не доводилося, й після уроків я вже обідньої пори вдома був…

– Не завжди школярики висипаються, – ствердно киває головою шофер шкільного автобуса Олександр Верещако. – Мені вже звично бачити малечу, яка досипає просто в автобусі… Я вожу дітей сім років – з того моменту, як сільську школу закрили, сам встаю десь о пів на шосту ранку, бо виїжджаю з гаража близько сьомої, а в зимовий час – іще раніше. За графіком о 7.30 забираю школярів із Домашлина й везу всіх до Корюківської школи № 1, а після обіду, о 15.10, забираю всіх біля цієї ж школи та везу додому. Дорогу від своєї рідної Сахутівки до Домашлина знаю дуже добре – із заплющеними очима можу пересуватися, бо всі ямки вже за цей час добре вивчив. Звичайно, дорогу треба добре поремонтувати, щоби не було вибоїн і водії транспортних засобів без остраху нею їздили на своїх «залізних конях». А ще дуже попросив би відповідальні служби не стригти «для галоч-

Ігор ГІЛЬОВ

ки» гілки акацій, що ростуть над самою дорогою, а чи покорчувати, чи потруїти якимось гербіцидом коріння, аби ці дерева більше не росли, бо в колючому тунелі в сиру погоду, коли гілки на шлях нагинаються, двом транспортним засобам узагалі розминутися без наслідків не можна… Коментар щодо ситуації з цією дорогою кореспондент отримав і від сільської влади.

– Сільська рада приділяє велику увагу ґрунтовим дорогам, які є в нашій комунальній власності, – запевнила автора матеріалу Домашлинський сільський голова Алла Єгунова.

– Періодично ми робимо висипку та грейдерування цих шляхів. Асфальтова ж дорога Домашлин-Корюківка – це дорога державного значення і до нашої комунальної власності не належить. Але нас усе ж таки дуже хвилює її стан. Цією дорогою щодня курсує шкільний автобус, їздимо нею й і ми, дорослі, хто чим: машинами, велосипедами, кіньми, або ж ідемо пішки… Ремонт цієї дороги було заплановано ще на минулий рік, але нам повідомили, що тоді кошти не надійшли. Не дочекалися ми ремонту і цьогоріч. Тому в серпні самі організували толоку: зібралися майже всім селом, змазали дірки смолою та засипали вирви асфальтовою крихтою, яку допоміг придбати депутат Корюківської районної ради В’ячеслав Абинашний. Але ж чи довго це триматиметься? Дуже хочеться, щоби нарешті зробили капітальний ремонт нашої дороги… Ось такі настрої та думки жителів Домашлинської сільської ради довелося почути журналістові. Помітно, що переймаються вони майбутнім свого села й готові до активної діяльності на благо громади. Та чи дочекаються підтримки з владних кабінетів? Сподіваємося, що наш матеріал викличе позитивну реакцію у деяких посадових осіб та змусить їх поміркувати над проблемою. Принаймні ми на це розраховуємо… Андрій НАВРОДСЬКИЙ

Деснянська правда

Елегантна «чарівність» «Крихітки Цахеса» Ц Прем’єра

Г

учно відлунала прем’єра в Молодіжці. Свій 33-й театральний сезон митці відкрили виставою «Крихітка Цахес» за мотивами повісті-казки німецького письменника-романіста Е.-Т.-А. Гофмана «Крихітка Цахес, прозваний Цинобером». Вистава вийшла яскравою завдяки київському художникові-сценографу Борисові Фірцаку, який уже вчетверте облаштовує сценічний простір у Молодіжному театрі. Попередніми роботами художника були «Політ над гніздом зозулі», «451 градус за Фаренгейтом» та «Степовий вовк». Укотре Борисові Васильовичу вдається перетворити невеличку сцену театру на витвір мистецтва. І не лише сцену. Захоплюють костюми акторів, насамперед – Феї Рожабельверде у виконанні Тетяни Салдецької. Вона – наче метелик, що пурхає та кружляє над зеленою галявиною. Миколу Пономаренка перетворено на справжнього скрипаля-італійця, якого важко впізнати. Олексій Биш – украй елегантний, у засліплюючому білому костюмі. Здається, акторам і грати нема чого, бо форма вистави, її постановче, пластичне та сценографічне рішення роблять свою справу. Виконавців наче перенесли на літню теплу галявину, де вони – комашки, пташки, метелики, коники-стрибунці та інші представники ненав’язливої «фауни». Ак-

тори бідкаються, що замість них це може грати будь-хто. Але вистави бувають різними. В одній треба рвати жили, створювати образи, а в якійсь – просто пересуватися по сцені, говорячи нескладний текст, ніби відпочиваючи. Звісно, часто втомлена від турбот, криз і життєвих клопотів публіка хоче ввечері прийти до театру та приємно провести час, щоб око відпочило, а душа розпогодилася. Але! Усе геніальне часто буває простим! І за легкою, невагомою ширмою буття інколи приховується глибокий фі-

В

еликі люди уславлюють свої імена шедеврами мистецтва, літератури, науковими відкриттями, безсмертними подвигами. Але й звичайні люди залишають по собі добру пам’ять. Над Свято-Миколаївською вулицею в Солонівці Городнянського району цьогоріч знову кружляють лелеки. А рано-вранці котрийсь із птахів умощується на електричному стовпі, що стоїть на обійсті Костирків, закидає червоного дзьоба на спину й голосно клекоче. На той клекіт виходить Ніна Василівна і щоразу приказує одне й те ж саме: – Лети далі, не край мого серця, і без тебе душа сохне. Лелека злітає з стовпа, кружляє над обійстям, а в цю мить у Ніни Василівни на очах сльози: – Як шкодую, що перечила тобі, сину, піти на службу в армію. Все казала: «Ось повернеться твій брат Володя з АТО, тоді і твоя черга служити». На біду, сталося таке лихо. Лелека опускається на подвір’ї Марії Лисиці, що вже годує курей. Він поважно ступає серед чубарок. Господиня двору примовляє в бік сусідки: – І чого ти сердишся на птаха? Може, то сам Діма прилітає. Іди ближче, буслику, йди, нікого не бійся. Бачиш, он і песик на тебе не гавкає. Пригощайся картопелькою. На вулиці всі називають буслика Діминим. Людям хочеться вірити, що то Діма не бажає їх залишати. Ніна Василівна з чоловіком Федором Єгоровичем виростили шістьох дітей – двох доньок і чотирьох синів. Найменшим у сім’ї був Дмитро. Тепер усі дорослі, у дочок свої сім’ї. Ніна Василівна удостоєна звання «Мати-героїня». Має помітну доплату до пенсії. Важкі клопоти в постійних злиднях уже призабулися. Коли ходила з шостою дитиною, не раз казала чоловікові: – Може, вже більше й не треба? Федір заперечував: – Хай буде. Де п’ятеро, там і шосте прогодуємо, виросте. Федір Єгорович із дитинства зазнав скрути. Батька не запам’ятав. Коли 24-річного Єгора мобілізували до червоної армії, він ніс на руках сина до перехрестя, де на новобранців чекали підводи. Малюк так міцно тримався за батькову шию, що мати з силою відривала його. Звичайно, Федір того не пам’ятає, про це йому розповідає сестра Марія. Єгор Євстратійович та його брат Іван поклали голови у Білорусі. Їхні імена – на обеліску Слави земляків, загиблих за незалежність Батьківщини, за світле майбутнє для дітей та онуків. У великій сім’ї діти росли чесними і працьовитими. Вони доглядали одне за одним, батькам були в поміч. Федір Єгорович та Ніна Василівна працювали в колгоспі, здебільшого на полі. Мріяли мати власне господарство. За реорганізації колгоспу одержали майнові й земельні паї, а ще придбали коня. Ото була радість для всіх! Після закінчення восьмирічки Діма, як і його брати й сестри, не залишив батьківського дому. Хлопець порався по господарству, розводив кролів, качок. Особливо любив ходити біля коня.

– Під конем він виріс і змужнів, – каже Федір Єгорович. За часів колгоспу на вулиці в рільничій бригаді було чотири десятки коней. Тепер тут єдиний кінь – у дворі Костирків. Звичайно, основні роботи на городах перекладено на техніку, та кінь у господарстві часом просто необхідний. На прохання односельців Діма з конем виконував різні роботи. Перевозив урожай, боронував поле після засівання. А ще – охоче возив односельців у ліс по ягоди, гриби. Його шанували в селі.

Н

а фестивалі «Київська Русь» у Любечі всього було вдосталь, аби навіть найвитриваліший шлунок зранку відчув, що йому зле. Тут вам – і запашні підрум’янені шашлички, й молода смажена картопелька, і надкалорійні варенички, й домашній первак, і різноманітні горілка та пиво… Все це залюбки дегустувалося, а отже – змішувалося в хаотичних пропорціях та без жодної логічної послідовності. Жувалося й ковталося, запивалося та знову жувалося, падаючи на дно шлунка важкими «бомбами сповільненої дії». І лише один чоловік – Олександр Бараненко – одразу привернув до себе увагу щирістю та неочікуваною турботою про майбутнє людей, бо дуже ефектно й упевнено обіцяв добрий ранок та світлу голову кожному, хто придбає його простий і доступний продукт – медовий квас. Виявляється, саме квас із меду, приготований за стародавнім народним рецептом, є найкращим засобом боротьби з похміллям, говорить

лософський рух душі, намагання відкрити очі на те, що неозброєним оком не побачиш… І тим самим наблизити цей світ до Гармонії. Постановку «Крихітки Цахеса» здійснив уже традиційний творчий тандем – Геннадій Касьянов та Олександр Маншилін. Нагадаю їхні попередні спільні проекти – «Вечірній мед», «451 градус за Фаренгейтом» та «Степовий вовк». Але у новій виставі є живинка. Це молоді виконавці ролей закоханої юної пари – Кандіди й Бальтазара. У ролі дівчини ви-

Пам’ятний слід про Діму пов’язаний із лелеками. Хоч, зрозуміло, він навмисне і не робив цього. Ці птахи вабили хлопця своєю красою. От він і подбав, аби бусли оселилися на вулиці. Українське село без лелек не уявити. Кажуть, вони і щастя приносять туди, де поселяться, і малюків у грядки підкидають. Із усіх інших дерев ці птахи полюбляють липу. Традиційно ці дерева наші пращури саджали на цвинтарях біля церков. Не винятком був і солонівський Свято-Миколаївський храм, освячений у 1888 році. Отже, тутешні ли-

Життя як є

ступили акторка Молодіжного театру Іванна Стеблинська, яка терміново вийшла з декретної відпустки, і студентка медичного училища, а паралельно – учасниця театральної студії при обласному театрі ляльок під керівництвом Ренати Гафурової, Анастасія Слєсар. Роль закоханого парубка грають Микита Слободенюк, студент Київського університету культури і мистецтв, та Дмитро Дегтяр, студент Чернігівського музичного училища. До речі, Дмитро ще з дитинства – на сцені Молодіжного. Спочатку в ролі Петрика у виставі «Пригоди Петрика святкової ночі», а коли підріс – його ввели на роль скрипаля в «Поминальну молитву». Чи виховуватиме театр свою театральну молодь, покаже час, а поки що глядачі мають змогу милуватися цікавими молодими обличчями у новій виставі. Але особливо хочеться сказати про виконавця провідної ролі, самого Цахеса. Тут зіграло неймовірне чуття Геннадія Касьянова, який призначив на цю роль Миколу Бичука. Микола впорався, як кажуть, на 5 балів. Удалося показати непростого Цахеса в усіх його «барвах», що, загалом, було непросто. Але цьому посприяли й акторська природа Миколи, який, у принципі, не може награвати та плюсувати, і його величезні очі, які він уміє робити зовсім порожніми. І це – акторська удача. Вистава вийшла. Прем’єра відбулася. Тепер слово за глядачем.

Володимир Михайлович 15 літ жив у США – у штаті Делавер. Каже, що за всі ці роки йому не випадало там бачити лелек. Мабуть, ці птахи й не живуть там. Наше чудове Полісся, як і всю Україну, не уявити без лелеки. Думаю, що птах заслуговує бути на великому гербі держави. Нинішнього літа з Діминого гнізда на крило стало четверо лелеченят. У серпні вони, вже в загальному гурті птахів, іще вигулюються на свіжозораному полі чи на стерні, але попереду – вирій. Якраз у святкові дні Успіння Пресвятої Богородиці лелеки відлітають на африканський материк, де проведуть зиму. Дімі не випало побачити відліт птахів. Раптова смерть обірвала життя хлопця.

– Син ніколи не хворів, тож і до лікаря не звертався. Того трагічного вечора він пожалівся, що у грудях пече. По дорозі додому із сусіднього села, де працював, аби вгамувати той вогонь, їв сніг, – розповідає Ніна Василівна. Про те, що пече у грудях, Діма розповів і друзям, які зустріли його біля подвір’я. Тут же йому й порада: треба випити горілки – як рукою зніме. Лікуватись у селі спиртним – досить поширена, на жаль, практика. Горілка насправді полегшує біль, але то обман. Дія алкоголю тимчасова й коротка, вилікуватися ним – дуже сумнівно. Навпаки, запалення може ще більше посилитися. Діма зайшов у хату й одразу ж заснув, а на ранок мати побачила його мертвим. Отець Василь відспівав за упокій. Друзі та рідні поплакали над небіжчиком. Пам’ять про Діму житиме в лелечому клекоті. Слухаючи його, солонівці згадуватимуть юнака. Ось такий слід залишив по собі простий звичайний хлопець. Завершуючи цю розповідь, хочеться згадати теж, на жаль, покійного Михайла Личова з Городні, який захоплювався життям лелек і залишив у своєму щоденнику записи зі спостережень за птахами. Михайло Васильович у місті знав кожне гніздо, скільки лелеченят у ньому. Щоби зазирнути до гнізд, просив електриків підняти його спеціальним краном. У своїй садибі чоловік посадив ліс, який прикрашає нині берег Чибрижа. Михайло Васильович, знову ж таки з допомогою електриків, установив у лісі бетонного стовпа з колесом, де й живуть птахи. Цьогоріч із гнізда злетіло троє лелеченят. У ці дні вони довго кружляли над Чибрижем, журно прощалися з добрими людьми, щоби неодмінно повернутися навесні та продовжити життя.

Смачного!

Кращий засіб від похмілля, або КВАС «Добрий ранок» Олександр, бо містить у собі всі необхідні для цього компоненти: мед (є джерелом глюкози та відновлювачем втраченої від засвоєння спиртів енергії); кислоти молочнокислого бродіння (допомагають відновлювати кислотно-лужний баланс шлунка, порушений спиртами, переробляють недоокислені продукти їх розпаду); до 2% спирту (народна мудрість каже: «Від чого захворів, тим і лікуйся»); вуглекислий газ (є каталізатором засвоєння) та воду (якої дуже не вистачає в цей період). А ще такий напій чудово втамовує спрагу, навіть після вживання м’я-

са та риби, коли дуже хочеться пити. Квас «Добрий ранок» зберігає всі корисні характеристики медового забрусу (бо не нагрівається у процесі бродіння), тобто є джерелом вітамінів, тонізує організм, бореться з вірусами та ГРЗ, його можна потрошку вживати навіть хворим на виразку шлунка (хоча консультація лікаря не завадить). Рецепт напою дуже простий – необхідно взяти медовий забрус (верхні кришечки стільників) та розмішати з водою в такій пропорції, щоби цукристість суміші згідно з показаннями ареометра була 11%. Потім суміш має побродити протягом 10

е сталося 13 листопада 1708 року. День, коли українська незалежність була похована на багато довгих років. В історію ця дата увійшла як Батуринська трагедія. Саме тоді війська Петра І під проводом Олександра Меншикова зрівняли з землею величну Гетьманську столицю – місто Батурин. За один день московським військом було закатовано і вбито близько 15 тисяч осіб. Знущалися загарбники навіть над немовлятами та матерями, а оборонців міста розпинали й пускали за течією річки Сейм. Земля гетьманів Дем’яна Ігнатовича, Івана Самойловича та Івана Мазепи потонула у крові в цей чорний день історії. З того часу минуло три століття, але Батурин тільки тепер по праву повертає собі славу Гетьманської столиці – забутої колиски української незалежності.

ся зрадники, які готові на все заради власної вигоди. Для Батурина таким став полковник прилуцького полку Іван Ніс. Він указав Меншикову на таємний підземний хід, який вів у саме серце фортеці, за що отримав жалувану грамоту від Петра І. Проте в історію України Іван Ніс увійшов як ганебний зрадник і боягуз, що прирік на смерть 15 тисяч українців та, разом зі здачею Батурина, віддав українську державність у руки московських царів. Нині підземний хід під Цитаделлю відновлений на тому ж місці, де він був на початку ХVIII століття. Цей хід залишається ще одним символом для міста, нагадуванням про страшну зраду 300-річної давнини. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», окрім Цитаделі Батуринської фортеці, включає в себе ще декілька об’єктів. Це Археологічний музей Батурина, Будинок генерального судді Кочубея та Кочубеївський парк по-

Відроджена столиця

Тут живе пам’ять про гетьмана Івана Мазепу До роковин смерті гетьмана в ніч з 21 на 22 вересня 1709 року (за старим стилем)

Алла ПУШКІНА

ДІМА І ЛЕЛЕКИ пи простояли близько двохсот років. Але це менше, ніж піввіку цього довговічного дерева. У Седневі, наприклад, у садибі Лизогубів Шевченкова липа росте вже понад 600 літ. Під нею любив відпочивати Тарас Григорович, заїжджаючи в сотенне містечко, писав свої поезії. Нині дерево – експонат музею та відповідно оберігається. В середині минулого століття на солонівському цвинтарі росло більше десятка лип. Напевне, ці дерева мають якусь свою енергетику, відому лелекам, і вони охоче гніздуються на них. Деякі орнітологи кажуть, що ці птахи не поселяються колоніями. Швидше це стосується чорного лелеки, який самотньо гніздується у глухих лісах. Білі живуть поряд із людьми. У селі Рождественському Коропського району навколо Свято-Преображенської церкви стоять понад три десятки лип, і на них – більше десяти лелечих гнізд. Коли ж біля Свято-Миколаївської церкви лип не стало, лелеки не полишали вулицю, кружляли в пошуку місця гніздування. Помітили це й тутешні мешканці. Тоді-то Діма Костирко виніс дерев’яне колесо (його зняли з воза, замінюючи на гумове від «Запорожця»), спритно заліз на високе дерево і на верхівці прилаштував. Лелеки одразу ж заходилися будувати гніздо. А цьогоріч посеред літа птахи облаштували поряд, уже на електричному стовпі, ще одне гніздо.

– Це вже для діток своїх будують, – Володимир Пасюк, спостерігаючи за птахами, бере воду з криниці.

5

21 вересня 2017 року

Михайло ЄРМОЛЕНКО днів, при цьому її слід щодня помішувати й куштувати (квас повинен вийти і не кислим, і не солодким). Після зброджування напій фільтрується через марлю, розливається у пластикові пляшки та кладеться ще на 10-15 днів до холодильника для карбонізації – насичення вуглекислим газом (особиста «фішка» рецепту від Олександра), в результаті чого стає схожим на ігристе шампанське та набуває кращого смаку. Готовий квас можна зберігати у погребі навіть протягом року, але навряд чи він вистоїть стільки, бо корисний та смачний продукт у господарстві не залежується. Не застоявся медовий квас і на вітрині пана Олександра – розлетівся вмить у спекотний день. Але чи врятував він когось від «недоброго ранку», чи був випитий одразу – мені невідомо. Скажу лише, що напій справді смачний, поживний і чудово втамовує спрагу. А Олександрові Бараненку хочеться побажати успіхів у бджільництві та квасотерапії. Ігор ГІЛЬОВ

Напевно, більшість із нас не зможе одразу сказати, де саме розташований Батурин, так само, як і розповісти, які історичні події тут відбулися і яке значення вони мали для подальшої не тільки української, але й європейської історії. А 300 років тому про звірства, що відбулися у місті, писали чи не всі європейські газети. Тоді, в 1708 році, події могли розвиватися декількома шляхами. Гетьман Іван Мазепа усвідомлював небезпеку політики Петра І та всіма способами намагався зберегти незалежність Гетьманщини, запобігти перетворенню її на частину Російської імперії. За його задумами, землі України могли увійти до складу Речі Посполитої на рівних правах із Польщею та Литвою, або ж залишитися незалежними, заручившись вагомою підтримкою Швеції на чолі з Карлом ХІІ. Якби тоді Батурин вистояв у боротьбі, мапа й історія Європи могли би сьогодні мати інакший вигляд. Російська імперія не була би такою могутньою без повного підпорядкування собі земель Гетьманщини. Зважаючи на це, будь-які спроби відновлення української державності одразу ж придушувались усіма московськими царями, а потім очільниками Радянського Союзу. Сьогодні Батурин – то мальовниче містечко на Чернігівщині з майже трьома тисячами мешканців. Біля міста пролягає автомагістраль Київ-Москва, а до найближчої залізничної станції 23 км. Спочатку може здатися, що це незручність для людей без власного транспорту, але потім розумієш: для тих, хто хоче дізнатися про Гетьманщину більше, ніж написано у шкільних підручниках історії, Батурин – це те місто, яке обов’язково повинно бути в числі відвіданих. Можна прочитати багато історичної літератури чи подивитися чимало документальних фільмів, але тільки побувавши на цій землі, побачивши всі пам’ятки та археологічні знахідки на власні очі, ви зможете осягнути, якою насправді була Гетьманщина і яку роль вона відіграла в українській історії. До Батурина любив заїжджати класик світового кінематографу, режисер, письменник та художник Олександр Довженко. У своєму геніальному творі «Зачарована Десна» він згадує і річку Сейм, яка й досі несе свої води через цю місцевість у Десну. Довженко називав їх ріками свого дитинства. Нині Сейм обмілів і вже не є судноплавним, як за часів Гетьманщини, проте живописна природа навкруги милує око неймовірними краєвидами – бери пензель і малюй! А тоді, в той страшний день, військо Меншикова залишило на місці Батурина згарище. Вціліли тільки двори на околицях. Довгі роки справжня історія про події тих днів приховувалася Російською імперією, а потім владою СРСР. Правда жила тільки у пам’яті людей, які переповідали її з покоління в покоління. Вже після здобуття Україною незалежності у місті розпочались археологічні розкопки, які відкрили історію Гетьманської столиці й підтвердили жахливі подробиці її знищення московським військом. У 2000-х роках батуринські пам’ятки козацької доби було відбудовано. Як і 300 літ тому, сьогодні на пагорбі над Сеймом височить фортеця – Батуринська цитадель. На її території – відновлений Гетьманський будинок та церква Воскресіння Господнього. Остання служить місцем перепоховання батуринців, убитих Меншиковим. Там вони спочивають, знову захищені стінами своєї фортеці. Цікаво те, що Гетьманська столиця була настільки добре укріпленою, а її оборона – такою сильною, що солдатам Петра І не вдавалося взяти місто. Війська починали відступати. На жаль, в історії часто знаходять-

руч із ним, палацово-парковий ансамбль Кирила Розумовського. Усі ці місця сьогодні відкриті для відвідувачів, і кожне з них має що розказати гостям. При в’їзді в центральну частину міста вас зустріне величний білий храм – Свято-Покровська церква. Відома вона тим, що була місцем сповіді самого Івана Мазепи. Храм двічі зазнавав руйнування: спершу під час Батуринської трагедії, а потім – від рук більшовиків у 1936 році. На початку 2000-х церкву відбудували стараннями батуринської громади та української діаспори. Та не тільки в самому містечку є що відвідати – з найвищої вежі батуринської фортеці видніється мистецький хутір Обирок. До нього звідси рукою подати. Дорогою туди варто заїхати на могилу відомого бджоляра Петра Прокоповича. Мало хто знає, що українське і світове бджільництво, яким ми його знаємо сьогодні, починалося поруч із Батурином. Родом славетний пасічник із сусіднього села, котре зветься Митченки. Петро Іванович винайшов технологію рамкового вулика, що використовується нині в усьому світі. З Батурином пов’язаний і останній гетьман в українській історії. Ще одна перлина міста, яку неможливо не описати, – це палац гетьмана Кирила Розумовського,споруджений у 1799-1803 роках шотландським архітектором Чарльзом Камероном. Повна реставрація відбулася у 2000-х роках, і заново палац відкрили у 2009му. Кирило Розумовський, ставши гетьманом, хотів відновити колишню славу Батурина. Розумовський мав плани з відкриття у місті університету із власною друкарнею та будівництва розкішного палацу. Проте на той час Гетьманщина була вже повністю підконтрольна Російській імперії, і як гетьман не намагався воскресити велич Війська Запорізького, йому це не вдалося. Кирилові Розумовському судилося стати останнім українським гетьманом. Палац у Батурині був збудований для нього вже як для графа, а не гетьмана. Сьогодні його велич вражає. Подібних палаців XVIII-IXX ст. в Україні залишилося дуже мало. Мені пощастило зустріти 26-й День Незалежності в Гетьманській столиці – Батурині. Але, гуляючи тутешніми вуличками й занурюючись у нашу довгу історію, ставиш перед собою запитання: справді? Тільки 26 років? Не можна дозволити вкрасти давню історію України та українського народу. Хоча ми й відраховуємо сучасну українську незалежність від 1991 року, незалежним український народ був уже задовго до цього: під час доби процвітання Київської Русі, войовничих часів держави Гетьманщини, періоду проголошення незалежності Українською Народною Республікою, котру визнали уряди багатьох держав і яка була нанесена на політичну мапу світу. Насправді українська державність нараховує вже багато століть. Україна – не придаток імперії, як це багато років подавалося написаними в Росії підручниками, а держава з довгою історією та спадщиною, яка має глибше коріння, ніж деякі європейські. Тоді, в 1708 році, в Батурині розпочався кінець могутньої Гетьманщини, але й почалася велика битва за незалежність Української держави. Ця битва триває вже 300 років. І сьогодні – також. Ярина МАНДИК

21 вересня 2017 року

Н

евдовзі після Другої світової війни розпочалася нова – холодна. Вона не має аналогів в історії людства. Протягом майже 40 років держави світу змагалися у створенні потужної зброї масового ураження. Так, п’ятдесят років тому влада СРСР здійснила нечуваний злочин – випробування атомної бомби на своїх солдатах. Загинуло понад 43 тисячі осіб. Відтак агентство ТАРС повідомило: «…При випробуванні одержані цінні результати, які допоможуть радянським ученим та інженерам успішно вирішувати завдання захисту від атомного нападу». Про день, коли це сталося, згадує учасник тих подій Іван ОМЕЛЬЧЕНКО з Іржавця на Ічнянщині.

ло 2/3 сіл довкола. Після вибуху люди їли радіоактивні продукти, викопували печену картоплю. У 2000 році залишилося трохи більше 500 жертв того варварського акту. Пізніше всі матеріали й документи були знищені з міркувань секретності. У СМЕРТЕЛЬНИХ ОБІЙМАХ «ТЕТЯНКИ» Іван Омельченко проходив військову службу в місті Яворові Львівської області в артилерійській школі інструментальної розвідки. Возив начальника штабу Нікітченка. У серпні частина з особовим складом, артилерійською та автомобільними майстернями, польовою балістичною станцією, рухомим пунктом топографічної прив’язки була передислокована в м. Тоцьк (станція розвантаження «Огромная», за дев’ять кілометрів від місця скидання атомної бомби). Понад півтора місяця тривали там навчання. Як згадує Іван Кіндратович, спека в серпні й на початку вересня 1954 року стояла неймовірна. Стовпчик термометра піднявся вище за плюс тридцять градусів. Що-

Деснянська правда ний гриб. Фантастичне видовище… Гриб усе збільшувався. І… моторошна тиша. Вона давила на психіку. Тіло Івана Омельченка стисло, ніби лещатами, барабанні перетинки вібрували й ледь не полопалися. Всіх, хто був в окопах, закидало піском. Потім війська, поділені на «західняків» та «східняків», почали атаку і ринулися у вогняний шквал… Плутонієва бомба РСД-2 з ласкавою назвою «Тетянка» потужністю більше 40 кілотонн у тротиловому еквіваленті була скинута під час навчань з висоти 13 кілометрів. Підрив заряду відбувся за 300 метрів від землі. Потужність бомби майже втричі перевищувала сумарну потужність зарядів, скинутих на Хіросіму й Нагасакі. НАСЛІДКИ НАВЧАНЬ Наступного дня Іван Омельченко разом зі спеціалістами, які робили замірювання на полігоні, побачили результати вибуху. Там уже працювали частини будівельного батальйону. Вся бойова техніка (БТРи, танки, гармати, автомобілі та літаки), яка була на землі, розплавилася, а та, що перебувала під землею – зруйнувалася. Бульдо-

Із таємних архівів

Кривава Зірка Героя

ДЕСЯТИРІЧЧЯ МОВЧАНКИ З Іваном Кіндратовичем довелося познайомитися за досить банальних обставин близько десяти років тому: закінчилися сірники. Майже на виїзді з Іржавця, в бік Ступаківки (куди їхав у редакційне відрядження) на галявині розміром із футбольне поле літній чоловік рубав дрова. Підійшов, попросив запалити. Смачно затягнувшись цигаркою та пустивши кільце диму, подякував і вже збирався йти до редакційної «Ниви», але затримали слова дроворуба про те, що йому також довелося нюхати диму… радіаційного. Поцікавився: «Невже в такому поважному віці вам довелося побувати в Чорнобилі?»

– Там, де випало мені перебувати, було не менш небезпечно, ніж на атомній станції під час вибуху, – сказав чоловік. – Різниця тільки в тому, що смерть орудувала косою по-різному. Чорнобильців вона забирає роками, а спланована Тоцька трагедія одразу відправила на той світ тисячі людей. Та ще – про Чорнобиль знали на всій земній кулі, а іншу трагедію замовчували десятиліттями. Мовчав і я, бо підписався про нерозголошення таємниці. Лише кілька років тому, подаючи документи на отримання пільг, розповів про атомне випробування в Тоцьких таборах. Найбільша таємниця часів СРСР, фактично акт геноциду проти громадян країни – атомний вибух у Тоцькому районі Оренбурзької області, з густотою населення – як у Німеччині, з метою отримання медичних даних про наслідки променевого ураження. Солдатів послали «на штурм» епіцентру вибуху. Вигорі-

дня на ГАЗ-63 Іван Омельченко возив начальника та чотирьох спеціалістів на місце ядерного вибуху. У будці вони робили якісь замірювання на спеціальному обладнанні, щось записували у журнали. Скрізь тривали роботи. Солдати рили землю під траншеї, бліндажі та окопи як для себе, так і для техніки – танків, автомобілів, гармат і навіть літаків, котрі стягувалися звідусіль. Діяла потрійна система перепусток, а на полігоні артилеристи тренувалися у стрільбах, проводилися тактичні навчання. Одного дня особовому складові оголосили, що доведеться брати участь у навчанні, під час котрого буде зірвано атомну бомбу. Військовослужбовці отримали нове обмундирування, їх гарно годували, крім того – показували кіно, перед бійцями виступали артисти. Одне слово, командування піднімало бойовий дух вояків. І здійснювало підготовку до операції під кодовою назвою «Сніжок», яка розробляла можливості прориву оборони супротивника з використанням атомної зброї. Для захисту від радіації солдатам та офіцерам видали по дві пари білизни, просякнутий спецрозчином одяг, плащ-намети і протигази. …Настав день «М», про який так довго говорили. Перед цим на полігоні викопали дуже велику яму, а ній вирили сімсотметрову канаву, яку залили вапном. То був знак літакам для скидання бомб. Безпосередні учасники навчань перебували в окопах за кілька кілометрів від епіцентру вибуху. Іван Омельченко, начальник та спеціалісти – за дев’ять кілометрів; заступник міністра оборони, тричі Герой Радянського Союзу Жуков, маршали Конєв, Василевський, Рокоссовський і Малиновський – за тридцять кілометрів. За добу приїхали Хрущов, Булганін і Курчатов. …У небі над полігоном почулося гудіння літаків. Це бомбардувальник у супроводі двох винищувачів ішов на ціль. Прозвучали команди: «Блискавко»! Одягти протигази, каски! Заплющити очі! Всім лягти!» Через три хвилини – «Іскра», а потім «Ураган». Вибух пролунав 14 вересня 1954 року о 9.33. Затряслася земля, хоча звук іще не докотився. Невидимою страшною силою всіх притисло до землі. Через кілька секунд донісся гул – такий потужний, що наводив страх апокаліпсису. Потім виник атом-

«Шануймо наших матерів пречистих Зневажити їх – гірш нема вини! На древо їх життя лягли сніги, Не вічно в світі житимуть вони!» Т. Г. Шевченко Доля людини народжується разом із нею. У когось вона з дитинства тепла, лагідна, а стежина життя біжить далі рівно, а у когось як змалку почалися постійні випробування – так і до останку. Це про Наталію Пантеліївну Апанасенко з Хмільниці Чернігівського району – матір, трудівницю з великої літери. Її дитинство закінчилося, коли померла мати. У батька, козака Пантелія, залишилися три доньки. І у Наталі Приступи (таке її дівоче прізвище) з Рижиків у 9 років почалося доросле життя. Попросить сестер щось допомогти – розбіглися, Жіноча доля поховалися… І стоїть вона біля печі, пече хліб – прийде батько, треба годувати. Тяжко було, холодно й голодно, але вижили всі. Виросла Наталя вродливою, здоровою, стрункою та високою дівчиною, вміла все робити, мала гарний голос. У 20-ті роки зустріла і щиро покохала хлопця Якова – гарного ставного козака, роботящого, співучого. Працював він ветеринаром. Побралися, повінчались у церкві (за це заплатили півтора пуда жита). У подружжя народилися чотири донечки: Марія, Люба, Маргарита і Валентина. Потім маленькою від хвороби померла Марійка. Тоді й одягла Наталя вперше чорну хустку і чорну одежу. Настав 1941 рік. Забрали на фронт Якова. Наталя залишилася сама, вагітна п’ятою дитиною. Яків не повернувся з війни, загинув десь у Білорусі, потрапивши в оточення. Тихо зустріла жінка своє горе. Мовчала, ще більше почорніла… Тільки погладила когось із дітей по голівці своєю шорсткою теплою рукою і застогнала. Може, в цьому тихому всетерпінні й таїлася та загадкова глибока сила, що допомагала Наталі завжди тримати себе у своїх натруджених руках… Почалася окупація села. В хаті жило дев’ятеро німецьких солдатів. Спали на соломі, чимось прикритій, на долівці. Мати застерігала дітей: «Не наступіть на них у темряві». Одного разу Наталя випросила у когось коня, посадила на воза Валю, поїхали по дрова. Наклала, скільки змогла, і всю дорогу вела коня за вуздечку. Упаде з воза деревина – закине назад, прив’яже – і далі. Доїхали. Дома почалися пологи. Народжувала сама на печі. Повна хата німців, лізуть, дивляться – «кіндер». Покликали бабу Домну, вона допомогла, як уміла. Народився син Микола. Позасинала дітвора на печі, на полику притулилася Наталя. «Спіть, мої хороші, мама ваша, немов та вовчиця, не пустить і близько нікого до ваших снів...» Дуже вона любила своїх дітей. Біля хати стояла велика німецька машина, було накручено багато дротів, щось там робили. Валя виносила надвір маленького Миколку. Німці не сварились, інколи давали шоколадку.

1942 року старшу дочку Любу забрали до Німеччини. На стіні в хаті висів Любин портрет. Якось один із «постояльців» довго дивився на нього, щось казав незрозуміле. А потім надіслав листа в Німеччину. І на його ім’я прийшла відповідь від Люби. Наталія одер-

зери розчищали територію. Скрізь валялися залишки обладнання, техніки, обгорілий і зотлілий одяг, майже згорілі туші домашніх тварин. Те, що залишилося від солдатів, певно, прибрали раніше… Увечері, коли дивізіон вантажився під звуки духового оркестру на залізничні платформи, у роті Івана Кіндратовича недорахувалися шістьох бійців. У Житомирі, куди вони прибули, з військовослужбовцями провели роз’яснювальну бесіду працівники секретних служб і зобов’язали дати підписку про нерозголошення таємниці протягом 15 років. Характерно, що у військовому квитку Івана Кіндратовича дата звільнення в запас – восьме вересня 1954 року. Насправді ж він звільнився на тиждень пізніше. Можливо, хотіли приховати правду про 14 вересня. Про учасників Тоцьких навчань згадали лише після Чорнобильської аварії. За цей час багато з них померло в невідомості. Через підписку про нерозголошення таємниці люди не могли розказати медикам про причини хвороби. Що ж до Георгія Жукова, то пізніше він брав участь у придушенні антикомуністичного повстання в Угорщині і невдовзі, першого грудня 1956 року, Указом Президії Верховної Ради СРСР за заслуги перед радянським народом та у зв’язку з 60-річчям був нагороджений четвертою медаллю «Золота Зірка». У тих навчаннях брало участь 45 тисяч військовослужбовців (за іншими даними – це лише кількість із боку «нападників», а ще було 15 тисяч «захисників»). В атаку Жуков спрямував на заражену територію ще й техніку: 600 танків, 600 БТРів і 320 літаків. Через кілька років під час візиту Хрущова до США тамтешній президент ніби між іншим запитав радянського гостя: «Так усе ж таки Жукову четверту зірку дали за Тоцьк?» «У зв’язку з 60-річчям», – ухилився від прямої відповіді Микита Сергійович. На жаль, Іван Омельченко помер узимку 2017 року. Микола СМІЛИК, фотохудожник та журналіст, член Національних спілок України м. Ічня

жала того листа. Жива дочка! Люба повернулася додому в 1945-му. Ось як трапляється на війні. Якось був великий обстріл села. Один снаряд упав на городі. А другий влучив у дах хати, пробив його й застряг у печі. Наталії зачепило ногу. На щастя, всі залишилися живими. Наприкінці вересня 1943 року Хмільницю звільнили. Фашисти ставали лютішими, грабували людей. У Наталії були тільки кури. А у сусідів Наумових витягли з ямки порося й теж забрали. Аж ось у хаті знову солдати – свої. Наталина оселя стояла в центрі села. Вояки були голодні. Господиня варила картоплю, кукурудзу – годувала їх. Потім у Наталиній хаті поселили сімох дівчат. Вони прали солдатську білизну в коморах, а тоді лагодили її – принесуть цілу гору, навалять серед хати й зашивають. Наталя працювала разом із дівчатами. Вони співали: «А козак дівчину та й вірненько любить...» Мабуть, і не підозрювали, кому співають. На запитання «Що любила мати, як відпочивала?» почула таку відповідь доньки Валентини Яківни та онучки Галини: «Найголовнішою для неї була робота. Ми ніколи не бачили, коли наша рідненька їсть, коли відпочиває. Цілий день у полі, косила нарівні з чоловіками. Ланка в колгоспі – 22 жінки. Косили жито, в’язали у снопи, складали в копи, потім – у скирти, молотаркою молотили зерно. Часто ночами брали льон на полі. А коли випадав час бути вдома, ненька прала білизну ночами, пряла куделю (прядка ніколи не ховалася). Коли вона спала? Бо якщо прокидалися ми, завше було чутно: «Тук, тук, тук». Це мати ткала полотно. Потім вибілювала його, вибивала праником біля річки й розстеляла на траві під сонцем. Я була в сім’ї найменшою, допомагала збирати те полотно. Дуже любила мати землю, все сіяла, садила на городі, раділа, коли був гарний урожай. Сусідки говорили: «Трохи менше працюй – надірвешся». Відповідала: «Хочеш жити – май силу постояти за життя. Син у мене малий, я віддала вже доньку й чоловіка». Мати була дуже сильна. Повидавала заміж дочок, дочекалася дванадцятьох онуків. Бува, роздобуде десь матерії (ситцю)… Всім своїм онучкам шила сукні. Це була її радість. Жила мама з синовою сім’єю. Працювала до останнього. Поховала другу дочку Маргариту. Ще більше почорніла, зігнулася». Одного разу сусідська корова чомусь ходила під двором і нікого не було поруч. Наталія не могла спокійно на це дивитися. Пішла загнати худобину у двір. І зненацька сталася біда. Покотила жінку та корова. Злягла сердешна і вже не підвелася з ліжка. Дивилася на всіх мудрими очима, а відтак тихо відійшла в інші світи, мовивши наостанок: «Живіть, а мені пора». 80 років дав Наталії Бог. Мало чи багато? Як сказати?.. Не перервався її рід. Має дуже гарний голос син Микола Якович (схожий на батька). Співає в народному хорі села. Співають і онуки. Живуть нащадки козачки Наталії і в селі, й у місті, й навіть за кордоном. Порядні, розумні, роботящі, співучі люди. Мають дітей та онуків. І шанобливо бережуть світлу пам’ять про берегиню свого роду – козачку Наталію.

КОЗАЧКА

Лідія РІДКОВЕЦЬ

Точка «кипіння»

«Березовий гай» захищали «Колом»

К

Учасники акції, близько 200 осіб, утворили коло, 100 метрів у діаметрі. Втім, стояти і триматися за руки досить скоро багатьом набридло. Хлопець років 15, не виходячи з кола, вирішив полежати у траві, поруч хлопчик років 6, стоячи біля плаката, пояснював другові: «Я плоти палковки».

– Ми виграли міні-грант на озеленення цієї ділянки й десь у жовтні-листопаді запрошуватимемо жителів, аби вони взяли участь, зібрали пропозиції, щоби разом продовжувати облаштовувати парк, – розповів про подальші дії захисників гаю один із організаторів акції – керівник ГО «Еко місто» Сергій Безбородько, який підкреслив, що активісти – тільки за мирне вирішення проблеми. До того ж «Березовий гай» вважається рекреаційною зоною, яку забудовувати не можна. Коли рішення Київського апеляційного суду з’явиться в реєстрі судових рішень, противники забудови зможуть подати касаційну скаргу. Залишається сподіватися, що в підсумку цієї довгої історії у виграші залишаться всі: й учасники АТО, й захисники екології…

иївський апеляційний суд надав дозвіл «УкрСіверБуду» на спорудження трьох багатоповерхівок на розі вулиць Пухова й Доценка (у «Березовому гаю») в Чернігові. Частину квартир там повинні були передати учасникам АТО і членам їхніх сімей. Минулого четверга противники забудови «Березового гаю» зібралися на акцію «Коло», щоб учергове виступити проти забудови зеленої зони. В очікуванні початку акції навколо гуляли пенсіонери, матусі з візочками, школярі, люди середнього віку…

– Мої онуки кажуть: «А де ми будемо спускатися з гірки, а де ми будемо гуляти?» – розповідає про те, чому він проти забудови «Березового гаю», Михайло Федорович.

– А де ми будемо на санках кататися? – додає його внучка, дівчинка років чотирьох, зосереджено тупаючи ніжкою.

– Чому потрібно обмежити зелену зону для такого великого житлового масиву? У нас на такий великий район – єдиний парк... – каже пенсіонерка Марина Миколаївна.

Сергій КАРАСЬ

Гол!

«ДЕСНА» громить сусідів 15 вересня на стадіоні імені Гагаріна чернігівська «Десна» в рамках першої ліги чемпіонату України з футболу серед чоловіків приймала географічних сусідів – ФК «Суми» з однойменного обласного центру. Незважаючи на територіальну близькість, у турнірній таблиці між командами була пристойна відстань – «Суми» перед очною зустріччю займали передостанній – 17-й – рядок таблиці, в той час як «Десна» – четвертий, на 4 очки відстаючи від другої, «прем’єр-лігової», позиції, де розташовувалася «Полтава». Фанати чернігівської команди перед матчем вивісили новий банер зі словами «Зоряна Десна». А в дебюті матчу гра несподівано пішла на зустрічних курсах. Саме гості заробили перший кутовий, і Костянтинові Махновському довелося діставати м’яч, який закручувався в рамку воріт. Футболісти команди гостей намагалися бити при будь-якому зручному випадку, в той час як гравці «Десни» діяли більш тонко, намагаючись довести справу до слушного. У складі «біло-синіх» найактивнішим був Олександр Філіппов. Нападник, який повернувся після дискваліфікації, двічі небезпечно проникав у штрафну. Але гол вийшов тільки з третьої спроби: на 18-й хвилині Андрій Мостовий подав із лівого флангу у штрафну, а Філіппов замкнув. 1:0 на користь «Десни». На 30-й хвилині, як здалося, не без допомоги суперника, у штрафній «Сум» упав Мостовий, але головний арбітр цього матчу, 33-річна Анастасія Романюк, не побачила в епізоді порушення правил. Гості з Сум щільно захищалися і намагалися не забувати про атаку, але особливої небезпеки біля воріт «Десни» до перерви не створили. 1:0. Другий тайм набагато активніше почали «біло-сині». На 48-й хвилині після подачі Волкова з лівого флангу міг забивати Євген Чепурненко, але м’яч пролетів над хрестовиною. На 53-й хвилині Фаворов прорвався по правому флангу й віддав передачу на Філіппова – той, здавалося, вже, як кажуть, «бив на гол», але лише кутовий. А на 60-й хвилині несподівано небезпечно з-за штрафної пробив, мабуть, найактивніший гравець гостей Тарас Дурай. М’яч пролетів поруч зі штангою. «Десні», щоб уберегти себе від випадковостей, потрібно було забивати другий м’яч.

Фото Віктора КОШМАЛА

6

І чернігівці змогли це зробити. На 66-й хвилині, після подачі кутового Філіппов не зміг забити, але м’яч залишився у «Десни», атака пішла другим темпом і снаряд у ворота відправив новачок «біло-синіх» Темур Парцванія. 2:0. На 79-й хвилині, коли «Десна» готувала першу заміну в матчі, освітлювальні щогли несподівано стали світити приблизно вдвічі слабкіше. Гру навіть призупинили, але потім усе ж вирішили продовжити. На поле замість Волкова вийшов Максим Банасевич. І недарма. Вже на 82-й хвилині півзахисник, який нещодавно повернувся з Універсіади, отримав м’яч у штрафній, розвернувся й відправив снаряд у ворота Артема Штанька. 3:0. Незважаючи на те, що результат матчу вже став зрозумілим, а на трибунах цього вечора було досить холодно, Анастасія Романюк вирішила дотримуватися букви футбольного закону й додала до другого тайму аж п’ять хвилин. Втім, забити за цей час командам так і не вдалося. 3:0. Упевнена перемога «Десни». Уже після підписання цього номера до друку, ввечері в середу 20 вересня, в Харкові «Десна» зіграла важливий матч Кубка України проти амбітного «Геліоса». Інформацію про результат зустрічі читайте у наступному випуску «Деснянської правди».

«Легенда-ШВСМ» «знищила» киянок Днями відбулися ігри 5-го туру чемпіонату України з футболу серед жінок у вищій лізі. У Дніпрі «Єдність» із Плисок зуміла вирвати нічию у місцевої «Злагоди-Дніпро-1». На гол Валентини Тараканової футболістки з Чернігівщини відповіли м’ячем у виконанні Христини Бакуринської. 1:1. А чернігівська «Легенда-ШВСМ» на своєму полі з ватерпольним рахунком розгромила київський «Атекс СДЮШОР-16» – 17:0. У турнірній таблиці «Легенда» піднялася на 3-тє місце, «Єдність» розташовується на 7-й позиції. Наступний тур відбудеться 22 вересня. «Єдність» у Плисках прийме «Родину-Ліцей» із Костополя, а 24 вересня у Володимирі-Волинському «Легенда» проекзаменує дебютанток турніру – ФК «Ладомир».

«Буревісник-ШВСМ» завоював новий трофей Чернігівський «Буревісник-ШВСМ» продовжує підготовку до нового сезону української Суперліги та в минулі вихідні здобув перемогу в турнірі з волейболу серед чоловіків, присвяченому звільненню Чернігівщини від фашистських загарбників. У змаганні, крім «Буревісника», взяли участь чернігівський «Педуніверситет-ШВСМ» та «Бахмут» із Донецької області, які минулого сезону виступали у Першій лізі (другий за силою дивізіон українського волейболу). У першому матчі «Буревісник» здобув перемогу над «Бахмутом» – 3:1, у другій зустрічі гості з Донеччини переграли «Педуніверситет» – 3:2, а в матчі за «золото» турніру «Буревісник-ШВСМ» знову зміг переграти «Бахмут». Цього разу – 3:0. Таким чином «Буревісник» посів перше місце, «Бахмут» – друге, «Педуніверситет» – третє. Цей турнір став дебютним для нового наставника «Буревісника» Володимира Борисенка, який змінив на тренерському містку багаторічного керманича чернігівців Миколу Благодарного. Крім головного тренера, як повідомляє портал volleyball.ua, «Буревісник» поточного міжсезоння покинули двоє основних гравців: догравальник Богдан Татаренко поповнив ряди «Новатора» (Хмельницький), а центральний блокуючий Денис Данилов продовжить кар’єру у «Вінниці». Ще один колишній гравець «Буревісника» Андрій Чмірьов перейшов у стан «Дніпра» (Дніпро). Сергій КАРАСЬ

Деснянська правда «Литаври» — міжнародний фестиваль інтеграції слова у сучасному арт-просторі. Ідея його проведення належить письменниці, очільниці громадської організації Ніжина «Центр новітніх ініціатив і комунікації» Тетяні Винник, яка й стала головною організаторкою цього масштабного проекту. Хочеться написати про фестиваль «Литаври» добре… От тільки особисто від себе висловлю думку, що ось уже декілька тижнів – у мізках. Проведена величезна робота – саме Тетяною Винник та командою ентузіастів-волонтерів. І фестиваль, попри все, відбувся – з гала-концертом 18 вересня. Так от, через це «попри» й доводиться писати ці невеселі рядки… Аби щось нині зробити, добре провести якийсь захід, потрібно буквально просити, молити про допомогу у влади та наших бізнесменів. Адже такі часи… Ми писали листи. Зокрема, зверталися й до деяких наших народних обранців – через соціальні мережі та надсилали листи на їхню електронну пошту… Однак навіть відповіді не отримали. І нехай би відмовили, а то повне ігнорування! Складається враження, що декому просто байдужа високодуховна і творча Україна, не цікаве й майбутнє культури, літератури. Не хочеться вірити в це… Зверталися ми до різних партійних організацій. І тільки Аграрна партія України не відмахнулася від цього неймовірного фестивалю на Чернігівщині, реально допомогла. Велике спасибі їм за це! Наш фестиваль «Литаври», який проводився на Придесенні вже вдруге, розширив свої обрії. Торік були Ніжин та Чернігів, а нині доєдналися ще Корюківка, Седнів і Куликівка. На жаль, оголошена Варва через суб’єктивні причини не змогла долучитися до фестивалю. У Корюківці виявили ініціативу дві громадські організації: «Альтернатива» та «Медіа-центр «Свобода слова нового століття». Партнерами фестивалю цього року виступили Чернігівська обласна рада, ОДА, Чернігівська, Ніжинська, Корюківська міські ради, фракція Аграрної партії України в обласній раді. У Куликівці ідею проведення фестивалю підтримала голова районної ради Наталія Халімон. Вона й організовувала поїздку до Куликівки. «Літературний фестиваль інтеграції слова у сучасному арт-просторі «Литаври», – каже засновниця фестивалю Тетяна Винник, – відбувається вдруге на території міст Чернігівщини, на таких собі літературних майданчиках практично по всіх локаціях: у школах, бібліотеках і навіть у дитячих садочках (це в Ніжині). Це унікальна можливість спілкуватися як з українськими, так і з зарубіжними митцями. Ми говоримо про національно-патріотичне виховання. А з чого починається виховання? Воно починається зі Слова. І недаремно ще в Об’явленні Івана Богослова сказано, що все починається зі Слова. Що ми чуємо, те й сприймаємо. Чи ми шансон чуємо, чи ми чуємо якісну українську музику. А українська пісня – це не тільки давня народна, а й сучасна, конкурентоздатна, наповнена змістом. Саме на такий продукт ми й повинні орієнтуватися. А щоб мати те все, ми повинні з дитячих садочків виховувати у молоді смаки в любові до українського Слова й навчати користуватися ним. Цей фестиваль наблизив письменників до читачів, а читачів – до письменників».

Звісно, мистецтво, література є продуктом. І він повинен бути якісним. До Чернігова під час фестивалю «Литаври» завітали голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський,керівник Творчого об’єднання дитячих письменників НСПУ Марія Морозенко. Зустріч із ними відбулася в КМЦ «Інтермеццо». А 18 вересня до обласної філармонії з’їхалися письменники з різних держав і самої України. На сцені – справжні литаври, «Запорізькі тулумбаси». Багато хто питав у Тетяни Винник минулого й цьо-

Імпреза

Від 12-ти років – до 86-ти… Найстарший – Микола Петрович Адаменко із Сосниці, наймолодша – Софійка Татарин із Корюківщини. Ось що розповіли мені учасники фестивалю. До Тхі Хоа Лі, В’єтнам: – Фестиваль «Литаври» здружує людей. І я від усього серця дякую за нових друзів. Мені приємно, коли чую свою рідну в’єтнамську мову тут, в Україні, серед різних мов. Після першого фестивалю, який відбувся минулого року, стала краще розуміти українську. Я навіть розпочала перекладати на в’єтнамську мову вірші. У цьому мені допомагає український письменник і журналіст із Чернігова Сергій Дзюба. Нині ми з колегами у В’єтнамі готуємо до друку книжку віршів Тетяни та Сергія Дзюб «Колись

ви придумаєте нас» в’єтнамською мовою. Від фестивалю «Литаври» сподіваюся нових знайомств та відчуттів. Дуже дякую Тетяні Винник за це свято! Божена Боба-Диґа, Польща: – Я люблю Україну. У цьому фестивалі беру участь уперше. Але Україна мені не чужа, бо я брала участь у фестивалі, присвяченому українському класикові Тарасу Шевченку. Моя поезія виходила українською й вийшли збірки «Писане дощем» та «Запах каштанів». Не пишу на політичні теми. Однак я складаю данину Україні, що бореться. Поезію мою перекладають Віктор Мельник і Катерина Девдера. Войцех Пестка, Польща: – Україна – дуже близька до Польщі. Тут я маю багато друзів серед письменників та журналістів. Узагалі, мої твори перекладали різними мовами, зокрема й українською. 19 вересня я відвідав Корюківку, яка в роки Другої світової війни була знищена нацистами. Я писав про білоруську Хатинь. І знаю, що радянська влада зробила так, аби люди не пам’ятали нашу трагедію 1940 року під Смоленськом. НКВС розстріляв десятки тисяч польських офіцерів. Тепер я дізнався більше про трагічну сторінку Корюківки. І, сподіваюся, після цього щось ляже на папір. Сергій Пономаренко, Київ: – Пишу пригодницьку детективну літературу з елементами містики. Радий перебувати на Чернігівщині, бо вона мені знайома та близька. Дружина з Варвинського району. Люди частіше за все читають «легку» літературу. Та вона не легка. Хочеться донести до читачів Слово правди й високих моральних принципів. Маю у своєму доробку 22 романи, загальним накладом понад 400 тисяч примірників. Один із романів витримав чотири наклади, живе вже сімнадцять років. Це – «Сьома свіча». Коли газетні шпальти версталися, фестиваль «Литаври» продовжував радувати закоханих у літературу в Ніжині та Седневі. Йшло добре Слово поміж люди! Віктор ТАТАРИН, письменник, учасник фестивалю «Литаври»

«ЗА» культуру в рідному Чернігові! Цікаві проекти 28 серпня 2017 року закінчився другий етап засідання робочої групи з розгляду проектів громадського бюджету (бюджету участі). Відтак до загальноміського голосування допущено 87 проектів. Голосування за проекти у місті відбувається з 15 по 30 вересня включно, участь у ньому беруть 33 великі та 54 малі проекти. Детальну інформацію розміщено на сайті Чернігівської міської ради у розділі «Громадський бюджет» – «Новини та повідомлення». Голосування ще триває, тож із просвітницькою метою хотілося би коротко розповісти про два проекти, спрямовані на розвиток культури в Чернігові й популяризацію стародавнього історичного міста. Отже, малий проект № 55 «Lazar» – Чернігів у твоєму смартфоні!» (про авторку якого Катерину Литвин уже згадувалося на сторінках газети), що являє собою безкоштовний мобільний додаток з аудіоекскурсіями, мета котрого – максимальне ознайомлення туристів, гостей та мешканців міста з його історією. Додаток має карту, де вже позначено історичні місця. Користувачеві пропонується текстовий варіант ознайомлення з пам’яткою або аудіо трьома мовами: українською, англійською, російською. Цей додаток виконує такі функції: відображення міток з історичними місцями на карті, можливість знайти історичний об’єкт за допомогою QR-коду, перегляд короткої інформації (невеличка картинка та назва об’єкта) й можливість детально прочитати або прослухати інформацію про об’єкт трьома мовами на вибір. Цей проект дозволить розвивати у громадян міста знання про територію, де вони живуть, а туристам як з України, так і з інших країн не буде необхідності шукати собі додатково екскурсовода. Також цей додаток допомагає підтвердити головне гасло: «Чернігів – місто легенд». Додаток завантажується абсолютно безкоштовно з Інтернету (отже, умова лише одна – наявність мережі) та не містить вікових обмежень, а навпаки – закликає учнівську молодь, науковців, дослідників до наповнення аудіоекскурсій цікавими матеріалами. Планується розробити трирівневі ступені подачі інформації, де кожен сам обирає мову та рівень. Цікавий додаток можна завантажити на Google Play Market (для Android) та в AppStore (для iOS) абсолютно безкоштовно, ввівши у пошук запит «Екскурсії Чернігів».

Посприяємо братам нашим меншим Скажу як на духу: особисто мені (у моїй родині песики були завжди — з моменту мого народження) іноді до болю шкода, що брати наші менші не можуть розмовляти людською мовою. Бо, на жаль, дуже багато людей не розуміють того, що роблять тварини й чого потребують. Певно, ви знаєте: 17 років тому розпорядженням міського голови Чернігова було визначено такі місця для вигулу собак: — Березовий гай (між парком по вул. Пухова та вул. Кільцевій); — Мар’їн гай (вул. Шевченка); — мікрорайон Масани (навпроти будинку № 16 по вул. Незалежності). Не хочеться коментувати це рішення, але, практично і фактично, майже всі власники собак таке рішення вимушені були весь час ігнорувати й порушувати — ці ділянки невеликі, не пристосовані для потреб тварин і тому подібне. 11 років власники песиків уперто ігнорували розпорядження міського голови, «воювали» з міліцією, городянами, які гуляли в цих та інших місцях (практично й фактично — на всій території нашого міста) — і, як результат, у Чернігові прийняли Правила утримання собак та котів, які дозволяють вигулювати собак на прибудинкових територіях. Зауважу: й це жодним чином на ситуацію, що склалася, особливо не

Не без шарму

Життя у Варшаві очима студентки

Фестиваль «ЛИТАВРИ» – з добрим словом поміж люди

го року, чому фестиваль прибрав таку назву. «Наша Чернігівщина має давню історію. А Ніжин, у якому я народилася – полкове місто. Під час боїв із ворогами використовувалися бойові барабани – литаври. Звуки цих гучних музичних інструментів дисциплінували козацьке військо, а ворогів страшили. У відносно недавній історії українська письменниця, членкиня Проводу ОУН Олена Теліга під час нацистської окупації заснувала літературне об’єднання «Литаври». Зокрема, і за літературну діяльність у 1942 році гестапо заарештувало сміливу письменницю. Загинула Олена Теліга у Бабиному Яру. Ця та інші страти патріотів розвінчують міф російської пропаганди про те, що українські націоналісти служили нацистам. Наш же фестиваль продовжує традицію творчого об’єднання української письменниці, збираючи добрі набутки різних світових національних літератур. І є по-справжньому інтернаціональним». Цьогорічний фестиваль більше спрямований на пошук талановитої молоді. До альманаху «Литаври» увійшли твори понад ста письменників різного віку.

вплинуло. Нагадаю: вже при нинішній владі міста городяни подавали дві петиції (обидві набрали необхідну кількість голосів). Одна — зробити спеціальні майданчики для вигулу тварин на прибудинкових територіях. Інша —

Катерина Литвин мріє, що глобальною метою будуть розвиток туристичного бізнесу в Чернігові й популяризація історії та культури старовинного міста, адже у нас традиційними стали оглядини Дитинця, у кращому випадку – Антонієвих печер, а насправді ми маємо глибинний як історичний, так і культурно-релігієзнавчий контекст. Церква свого часу виконувала саме освітньо-просвітницьку функцію. У нас є собори, архієрейські будинки, колегіум, було давньосховище, будинок Лаврентія, про який знає, у кращому випадку, лише сота частина містян. Нині, так само як і раніше, були перейменовані вулиці, про що теж ітиметься в екскурсіях, а ще розповідатиметься про архітектурні споруди з їх історіями, «закріпленими» за ними легендами. Отже, туристи зможуть «відкрити» для себе не тільки найпопулярніші місця, але й менш відомі, і, можливо, знайдуть те, що їх справді вразить. Молодь та інші мешканці міста зможуть краще та безкоштовно ознайомитися з пам’ятками, культурою і традиціями своїх предків. Студенти матимуть змогу саме з цих джерел черпати інформацію про історію міста для своїх наукових робіт. Для зручності переглядання фотографій планується розробка галереї в додатку. Орієнтовна вартість модерного проекту з функціями прокладання маршруту (Android та iOS – 135540 грн.), галереєю зображень (43308 грн.), «Що поряд» (51192 грн.), підтримкою ландшафтного режиму (44064 грн.), орендою студії, використанням треків Чернігівського академічного хору ім. Бортнянського, озвученням аудіоекскурсій (3000) та іншим становить 299 364 грн., що є досить незначною сумою у порівнянні з його культурно-просвітницькою та історико-туристичною місією. Авторка ще одного малого проекту – № 13 під назвою «Безкоштовний культурно-освітній проект «Відкритий народний університет» (безкоштовні лекції з української мови, літератури, культури, краєзнавства) – Людмила Зіневич розповіла, що він є безкоштовним відкритим інтегрованим (мова + література + культура + краєзнавство) освітнім курсом для чернігівців різних категорій, що має на меті популяризувати державну мову, пропагувати українську класичну й сучасну літературу, поглибити інтерес до української культури загалом та до історії й культури рідного краю. «Відкритий народний університет» – це відкриті лекції знаних фахівців з української мови, літератури, культури, краєзнавства, творчі зустрічі з письменниками, журналістами, відкриті дискусії для всіх охочих розширити свій кругозір. Він допоможе чернігівцям і переселенцям, які щиро бажають, але дотепер не мали можливості та сприятливого мовного середовища, опанувати державну мову й послуговуватися нею як у суспільно-політичному, громадському житті міста, так і в повсякденні. Проект надасть громадянам можливість не тільки отримати нові знання, а й поспілкуватися з відомими письменниками, журналістами, митцями, яких (а також місце і час) визначатимуть самі слухачі освітніх курсів. Проект сприятиме інтегруванню міста в загальноукраїнський культурний простір, поповненню чернігівських ЗМІ якісним культурологічним продуктом, поліпшенню мовно-культурного середовища й піднесенню патріотизму. Вартість проекту з оплатою роботи лекторів (80000 грн.), трансфером гостей (40000 грн.), поточними витратами (30000 грн.) та іншим – 180 000 грн.

За «ПЕС-ПАРК»! про заборону вигулу собак на території Березового гаю. Тобто ситуація з вигулом домашніх улюбленців постійно погіршується й, хочеш-не хочеш, потребує конкретного вирішення. Яке, швидше за все, може бути — якщо всі власники песиків і ті, хто любить братів наших менших, проголосують за один із проектів громадського бюджету (бюджету участі), який має назву «ПЕС-ПАРК»! ПРИЙДИ ТА ПРОГОЛОСУЙ! Нагадаю: голосування за проекти в Чернігові відбувається з 15 по 30 вересня включно. Один із великих проектів (під № 68) має робочу назву «Пес-Парк — майданчик для вигулу собак!» Його автор — Роман Старіков. Він пропонує побудувати спеціалізовані майданчики для вигулу і тренування собак у п’яти різних районах міста. Власне кажучи, це зелені зони Чернігова, такі як мікрорайон «Масани»;

ціальні урни; так звані станції з прибирання щоденних (натуральних) потреб собачок, а також різноманітні тренажери для різних порід братів наших менших. Завдяки такому реально людському ставленню — впевнений у цьому на всі сто відсотків — наші міські песики стануть набагато добрішими та ласкавішими не тільки до своїх власників, а й до інших людей (не кажучи вже про інших цуциків). Крім того власники песиків, котрі муситимуть прибирати за своїми улюбленцями, нарешті не соромитимуться цього процесу, що стане для них простою звичкою та необхідністю. А всі гарні звички в будь-якій країні з’являлися не від моменту написання якогось розпорядження, указу тощо — а від поступового впровадження в життя на чийомусь прикладі. Тобто від цього на наших вулицях, площах, тротуарах, у парках і скверах стане тільки чистіше.

Проживши у столиці Польщі більше року і навчаючись там, я хотіла би поділитися власним досвідом, розповісти про житло, громадський транспорт, безпеку та медицину у Варшаві. Місто вразило мене з моменту нашого знайомства. Одна давня легенда розповідає, що його заснували юнак-рибалка Варс і прекрасна русалка Сава, які дуже кохали одне одного та поєднали свої долі. Образ русалки відтоді й залишився символом Варшави. Варшава – метрополія, котра ніколи не спить. Перебравшись до такого великого міста, я одразу призвичаїлася до постійних звуків сирен, тривалих заторів у годину пік, напруженого ритму життя. Поляки – досить доброзичливий і гостинний народ, який дуже поважає власні звичаї та культуру. Що ж до самих варшавяків, сміливо можу зруйнувати стереотип про столичну недоброзичливість. Від перших днів проживання я вітала винятково приємних людей, котрі завжди були раді допомогти, іноді навіть нехтуючи власним часом. Не доводилося мені зустрічати варшавяків, які зневажали би моє українське походження або акцент, адже він присутній у більшості з нас. Житло у Варшаві, звісно, дорожче ніж в інших містах Польщі. Як поляки, так і мігранти в більшості своїй живуть у квартирах або ж котеджах. Студенти винаймають кімнату в гуртожитку чи квартиру на декількох осіб. При оренді платять окремо саму вартість найму квартири і комунальні послуги, включаючи не тільки газ, світло, воду, але й ремонт кому-

нальної власності: ліфтів, сходових кліток тощо. Спільне медичне страхування було введене в Польщі ще в 1999 році. Воно оформлюється як для місцевих жителів, так і для легальних мігрантів в обов’язковому порядку. Поліси такого страхування, як правило, входять до рахунку зарплатних внесків і дають можливість власникові отримувати базову допомогу як у приватних клініках, так і в державних. Перше, на що я звернула увагу, перебравшись до Варшави, – громадський транспорт. Він дуже розвинений у місті (окрім автобусів є метро, трамваї і поїзди) та в інших населених пунктах. Як виявилося, кожне місто в Польщі володіє власною транспортною компанією, котра визначає ціни на проїзд і штрафи у випадку безквиткового проїзду. Задля економії поляки й мігранти, які в середньому користуються громадським транспортом два чи більше разів на день, купують спеціальні місячні або тримісячні проїзні. Чим більший термін дії такого квитка, тим вигідніша його вартість. На мою думку, великим мінусом проживання у Варшаві є неякісне повітря. Через значну кількість трафіку та промислових підприємств його стан дуже погіршився за останні роки. Проте польський уряд упроваджує спеціальні реформи для покращення стану довкілля, а самі поляки тим часом улітку пересідають на велосипеди, які можна орендувати біля спеціальних електронних прокатних пунктів, розташованих у будь-якому куточку міста. Робиться це й за допомогою смартфона, причому повернути велосипед можна в будь-який пункт, незважаючи на місце початкової оренди. Життя в Польщі – консервативне й розмірене, одне з найстабільніших у Європі. Середній рівень життя – досить високий. Рівень злочинності – набагато нижчий, ніж в інших європейських країнах. Поліція забезпечує охорону порядку. Усі приїжджі можуть у будь-який момент звернутися до неї по допомогу, причому не тільки у випадку атаки зловмисника, а й при втраті грошей, документів, а також для контакту з туристичною групою. Я цілком задоволена своїм життям у Варшаві й радила би приїхати сюди не для постійного проживання, а принаймні для візиту. Запевняю: тут є на що подивитись і воно справді того варте. Місто-столиця вирує власним життям, у цьому і є, без сумніву, його шарм. Влада МИРОНЕНКО

Про футбол і не тільки

500 виїздів мандрівного фаната-письменника У КМЦ «Інтермеццо» відбулася презентація нової книги чернігівського мандрівника й письменника Олександра Волощука «Мої 500 виїздів». Книга проливає світло на раніше маловідому «фанатську» сторону особистості автора та розповідає про його поїздки на футбольні матчі «Дніпра» (Дніпро), чернігівських «Десни» й «Легенди» та збірної України.

Підтримати ці та інші проекти можна як онлайн на офіційному сайті міськради, так і в багатьох офіційно визначених закладах. Де саме – можна переглянути за посиланням: http://www.chernigivrada.gov.ua/budget/news/13676 І конкретніше. Голосування відбувається: Відділ звернень громадян міськради (вул. Шевченка, 9); Центр надання адміністративних послуг (вул. Рокоссовського, 20А); Деснянська райрада (проспект Перемоги, 141, кімната № 401); Новозаводська райрада (вул. Івана Мазепи, 19, кімната № 115); Професійний будівельний ліцей (проспект Миру, 247, 2-й поверх, методичний кабінет); Професійний ліцей деревообробної промисловості (вул. Музична, 2А, кабінет секретаря); Вище професійне училище побутового обслуговування (вул. Козацька, 11А, кімната № 107); Професійний ліцей залізничного транспорту (вул. Реміснича, 56, кабінет № 16, приймальня); Міський центр соціальних служб для дітей та молоді (вул. Хлібопекарська, 24А, актова зала). Для голосування з собою потрібно мати паспорт і бажання допомогти як песикам, так і їхнім власникам. Тож активніше голосуймо «ЗА» культуру рідного міста!

Як розповів Олександр, першою його футбольною любов’ю був якраз «Дніпро»: – У 10-річному віці я почав уболівати за «Дніпро». У 1983-му «Дніпро» вперше став чемпіоном. Це були найщасливіші хвилини в житті 11-річного пацана. З тих пір футбол захопив хлопця. У 1986 році він уперше відвідав матч «Десни» – тоді ще в Чернігові, а 21 березня 1990 року рушив на свій перший виїзд – до Дніпропетровська (нині Дніпро) на матч 1/4 фіналу Кубка європейських чемпіонів, у якому «Дніпро» поступився португальській «Бенфіці» – 0:3. З того часу Олександр почав часто подорожувати на футбольні матчі, працював прес-аташе чернігівської «Легенди» й навіть хотів одружитися з однією з футболісток (щоправда, невдало). А в 1993 році поставив особистий рекорд, відвідавши 60 ігор поза Черніговом. Свій 500-й виїзд мандрівний письменник «пробив» нещодавно, 5 серпня цього року відвідавши переможний для «Десни» матч у Горішніх Плавнях.

– 500-й був дуже цікавим. Я вирішив на свої виїзди брати людей, котрі починали колись футбольний фанатизм у Чернігові, наприкінці 80-х років. Орендував мікроавтобус, набралося 11 осіб. Це був дуже цікавий «стариківський» виїзд, який запам’ятається всім надовго, – розповів автор. Загалом у його активі 181 виїзд за «Десну» та 104 – за «Легенду». Як зізнається письменник, нова книга – компромат на нього самого, бо в ній описується не тільки хроніка виступів чернігівських команд, але й те, що діялося «за кадром», – алкоголь і навіть проблеми з міліцією.

– Найцікавішим був 2002 рік, фінал Кубка України, коли ми грали з ФК «Харків-Кондиціонер» (нині – «Житлобуд-1». – Авт.). Там просто перебіг подій на полі виявився дуже цікавим: основний час закінчився з рахунком 4:4. Призначається додатковий, у наші ворота – два пенальті, обидва наш воротар бере й ми виграємо з рахунком 7:4. Це був справжній футбольний трилер, і я його у книжці описую, – розповів письменник про найбільш пам’ятну подорож на підтримку «Легенди». Якраз сьогодні мандрівник планує вирушити у нову подорож – на Балкани, щоби 6 жовтня в Албанії підтримати головну футбольну команду нашої країни в матчі проти збірної не визнаної Україною, але допущеної до міжнародних змагань республіки Косово. Придбати ж видану російською мовою книгу «Мої 500 виїздів», разом із перевиданими україномовними творами письменника «Північна Одіссея» та «Назустріч сонцю», можна буде в «Інтермеццо» і у відомого чернігівського фаната Дмитра Дорошка.

Олександр ШИЛО

Сергій КАРАСЬ

Ігор ГІЛЬОВ центр (вулиця Київська, 14А); парк «Березовий гай»; парк «Мар’їн гай»; мікрорайон «ЗАЗ» (проспект Миру, 210). Але це не просто ділянки травички, обгороджені металевою сіткою, а майданчики з відповідним освітленням (тобто гуляти песики там зможуть майже цілодобово); ще будуть лави для відпочинку власників тварин; спе-

7

21 вересня 2017 року

8

21 вересня 2017 року

Деснянська правда

Ювілей ПИСЬМЕННИКУ МИХАСЕВІ ТКАЧУ – 80!

К

оли навіть думаєш про Михайла Михайловича Ткача, то, звичайно ж, перед очима найперше постає Людина, а вже потім згадується, що Людина та – знаний український письменник, художник, громадянин, громадський діяч і таке інше. У випадку Ткача те «інше» – справді інше – не другорядне в жодному разі, просто не таке очевидне і не настільки явне. Дивовижність цю сприймаєш та розумієш при зустрічі з ним з першого ж погляду, з першого ж почутого від нього слова. Хоча якогось пересилу про співрозмовника ні у слові тім, ні в погляді Михайловім ніби й немає. Ну от є, відчувається харизма якогось спадкового сіверського волхва-характерника, та й по всьому! Інші, щоправда, бачать у ньому когось не менш яскравого, але суті те не змінює, бо висновки залишаються тими ж самими. «Він ніби щойно зійшов із гравюри XVIII століття — живий запорозький козак. Нагадує чимось того не тільки зовнішнім виглядом — статурою, гордою поставою голови з виразним обличчям і вусами — а й своїми рисами характеру: волелюбністю, глибоким патріотизмом, порядністю, доброзичливістю, скромністю, синівською любов’ю

Який може бути у такої непосидючої людини «Спадок»? Вам здається, що надто мало я сказав про творчість Михайла Михайловича? Що ж, я готовий розповісти вам і сокровенне… Для того ось подам (може, це й нахабно, але – ну ніяк по-іншому!) уривок із мого роману «Я прошу вас, живіть», а насправді – випадок із мого волонтерського буття: * * *

він сам пізніше, «снилися Багряні Громи» (а ви би спромоглися отак означити теперішню дійсність?). А пізніше він так назве й цілу книгу… Прочитай у тій книзі навіть одненьке оповідання «Сині очі Маньки» – і вистачить тобі болю народного надовго… Може, й до кінця днів твоїх. Снитимуться

У волонтерському екіпажі, що їхав цього разу в зону АТО, крім мене та водія з позивним «Хорунжий Бунчук», була ще й дівчина Віка, років вісімнадцяти, студентка нашого культосвітнього училища. Їздили ми в сектор «М», у Новоселівку: відвозили «передачку» для бійців 14-ї бригади. Загалом упоралися непогано. А от на зворотному шляху, вирішивши скоротити дорогу, втрапили в халепу – нарвалися, схоже, на диверсійну групу «деенерівців». Аби не їхати через Чормалик, спробували ми подолати глибочезну і широчезну балку, що пролягала межи двома дорогами, через якусь покинуту ферму, до якої були з’їзди з обох автотрас. Та ледь почали спуск, як звідкись із-за будівель вихопилося четверо людей у камуфляжі та з ручними кулеметами. Один одразу ж став у положення «стрільби з коліна». Двоє розбіглися врізнобіч і, відбігши від центрального кроків на тридцять-сорок, теж грамотно зайняли вогневу позицію. Звичайно ж, ми зупинилися. Що іще могли зробити, беззбройні? Четвертий із «воєнних», граючись автоматом, рушив до нас.

– Чуєш, Віко, – тихо сказав Хорунжий Бунчук, – ти ляж на сидіння! Може, якщо й почнуть стріляти, залишишся живою… На те ззаду почулося тільки зневажливе сопіння. Я озирнувся. Обриси обличчя дівчини отверділи до монументальності, але очі дивилися на світ рішуче і без страху! «З такою можна йти у розвідку…» – подумалося.

БАГРЯНІ ГРОМИ сіверського волхва-народовольця

до українського народу», – пише про нього Олексій Брик у своїй статті «Михась Ткач. Майстер ліричної прози». Майстер Ліричного Буття – сказав би я. Ні! Майстер Величного Буття – сказав би я. Давно знаю його, давно дружу з ним, дуже люблю і ціную його творчість, але… Ті кілька разів, коли брався за написання відгуків (уже й не дай Господи – щоб «рецензій»!) на його книги, залишилися «ходінням чи сидінням-у-нікуди»: і розум, і натхнення, і просто рука відмовлялися діяти згідно із задуманим планом, а Пегас знову виносив мене в солов’їні терени нарису про Особистість. Доводилося відступати, несолоно й сьорбнувши спроби. Але сьогодні, з нагоди вісімдесятилітнього ювілею Михася Ткача, можливо, отой нарис про Особистість і буде саме до ладу? І, можливо, не так уже пропасно буде мені десь посковзнутися на літературознавчій стезі? «Народився Михайло Михайлович Ткач 19 вересня (якраз на Михайлове чудо) 1937 року в с. Сахнівці Менського району (колишня Ленінівка, перейменована на честь більшовицького вождя 1924 року) в родині хлібороба», – сповіщає нам офіційна біографія, забуваючи нагадати, що був отой Хлібороб іще й Солдатом, який не повернувся з нещадної другої світової бійні… На рік Михайло Михайлович навіть старший за мого, вже два роки як покійного, батька – теж сина такого ж Солдата… Я дуже любив свого батька. Я дуже люблю це покоління: воно ще по-справжньому українське, живуче, як верба, і співуче, і працьовите, й уперте. Я ніколи не переживав щодо цього покоління комплексу «батьки і діти». Я наче, попри вік, сам утав у нього, як сніг у землю навесні… А може, я, навпаки, витік із нього ручаєм, як із талого снігу навесні… Я розумію це покоління. Я співчуваю цьому поколінню. Дивно, але я багато в чому й мислю співзвучно цьому поколінню, і живу згідно з його ідеалами та інтересами. «Носив мотузком та возив узимку дрова, збирав колоски в полі й вивітрював на точках після обмолоту хліба дорогоцінні зернини. Те злиденне життя, якщо не сказати – рабське, перемололо мене так, що відчуваю його чорний подих і сьогодні», – сповідався якось в «Автобіографії» Михайло Михайлович, уже будучи відомим в Україні письменником. «Рабське»?! «Перемололо»?!

– Та ж ні! Не лукав, друже! То інших, може, й зітерли на тирсу і прах жорна тодішнього жорстокого буття. А щоб таких, як ти? – кричу йому ось нині крізь часи та простори. – Дивися, скільки ж усього дивовижного встиг ти начудотворити! І насправді ж, навіть найскромніше писана біографія у нього звучить (!) завидно. Закінчив Ніжинський технікум механізації, Остерський будівельний технікум та Заочний народний університет мистецтв у Москві (1965), факультет малюнка і живопису. Працював довгий час інженером-будівельником, художником. На початку 1990-х узяв участь у заходах, спрямованих на утвердження нашої незалежності. Став членом Товариства української мови імені Тараса Шевченка (нині «Просвіта»), деякий час працював відповідальним секретарем цього Товариства.. Тоді створив незалежну громадську організацію – Літературну спілку «Чернігів» – та заснував журнал «Літературний Чернігів». Вийшли окремими виданнями його повісті й оповідання — «Сонячний полудень», «Світле диво», «Святковий ранок», «Дике поле», «Гірка ягода калини», «Веселий Штанько», «Відлуння душі», «Зимові сюрпризи», «Багряні громи», «Ласий Ведмідь», «Осінні акорди», «Спадок», «Хочеться грози», «Зойк сови» та інші. Нині очолює Літературну спілку «Чернігів», є головним редактором журналу «Літературний Чернігів». Член НСПУ та НСЖУ. Лауреат літературних премій імені Михайла Коцюбинського, імені Григорія Сковороди, імені Пантелеймона Куліша та імені Миколи Гоголя «Тріумф». Заслужений працівник культури України. Тож точно йому «не має бути боляче за марно прожиті роки і не має бути соромно за підленьке й міленьке минуле». сь в автобіографічній повісті «Пахне любисток і м’ята…» Михась Ткач пише: «Коли починаю думати про своє село, уявляти його, згадувати дитинство, то навіть найтяжчі повоєнні роки не видаються мені похмурими, а казковими і світлими». Гадаю, саме отут він найчесніший. Хоча, можливо, істина, як завжди, – межи двох крайнощів, вихлюпнутих душею під різний настрій… «Звідки я родом? Я родом із мого дитинства, наче з якоїсь країни», – написав колись Антуан де Сент-Екзюпері. Що ж, усі ми родом із дитинства, і всі наші таланти й комплекси теж родом звідти… Доля випробовувала майбутнього митця сирітством, непосильним для підлітка трудом, голодом сорок сьомого року, але йому вже й тоді, як напише

О

потому тобі ота корова бідна і жінка стара, наче покара за всяку помилку, тобою навіть несвідомо зроблену, як до того снився, може, хіба що «Маленький грішник» улюбленого Михайла Коцюбинського з іще шкільної «Читанки». Коли побачив пізніше я картину нашого геніального художника Івана Марчука «А очі дивилися нам услід», то відав уже – чиї то були очі… А там же, у цій книзі, лише в назвах, зверніть увагу, скільки Символів: «Чорні гуси над білою хатою», «Розтерзаний вітряк», «Сироти», «Дике поле»… І це ж – тільки з перших сторінок узято! Гадаю, тепер вам стає зрозуміло, чому я у заголовку назвав Михайла Михайловича не лише волхвом, але й народовольцем. Народоволець він і є! Народоволець, бо і в житті, й у творах найперше завжди стояла для нього воля народу – воля і в сенсі свободи, і в сенсі жадання, або навіть Закону того народу. Це стара літературна школа Коцюбинського, з якої – Олександр Довженко, Анатолій Дімаров, Григір Тютюнник… Таких більше не роблять. Так, устиг Михайло багато: і будинків набудував за тисячі «чоловіків», і дерев насадив – ліси за ним шумлять. Щоправда, книжки почав творити пізно… Так зате ж які! «…Тільки дістав нову «прочотну» книжку, то читаю, одірватися не можу, – згадував якось із дитинства Михайло Михайлович. А ще далі: – …води внесу і дровець нарубаю. Однак що не роблю, а книгу ношу в голові…» Довго носив у серці Мрію, та й виколисав – золоту. Довго шукав Любові, але ж і знайшов – єдину. А донечки ж у нього – соколівни, і синів не треба. А ще – зяті-молодці й онуків когорта. Ніколи Михайло не заспокоїться: не той типаж – не ждатиме «летючих вареників». Зазираю ось у старі листи. За 2006 рік: «…Зараз я вельми перевантажений, готую до видання книженцію, а тут проблеми з журналом, інші навантаження. Катастрофічно не вистачає часу. Словом, чим далі в ліс, тим більше дров. А ще ж весна, дача, від якої нема де дітися…». За 2011 рік: «...До книжки маю ще одну приємну новину – народився (у Ганнусі) ще один онук. Тепер їх у мене вже четверо й одна внучка. Ось такі новини. Турботи, проблеми – ніколи вгору глянути. Про відпочинок навіть мріяти не варто…» Доводилося мені колись сидіти з його сімейством на нічному чаюванні – така собі була то «тайна вечеря» після офіційного святкування його сімдесятиліття в музеї Коцюбинського, тісно там було межи крилами й серцями – Рід сидів за власним Круглим столом. Таке воно і є – Чоловіче Щастя – щастя недаремно прожитого життя. елика роль Михайла Ткача і в моїй літературній долі… Думаю, ми не могли не зустрітися з ним і не могли не стати друзями. Принаймні мене доля уперто вела до цього щастя, подарувавши чарівну чернігівську юність на срібному розливі Десни: до армії я два роки працював у тамтешньому річковому порту і там же, на Лісковиці, закінчував вечірню школу робітничої молоді. Чернігів, власне, вигранював із мене, зхохлілого тавричанина, і українця, й поета. Проте тоді ми, на жаль, не зустрілися й не познайомилися. Те сталося майже через двадцять п’ять років – у «зухуватих дев’яностих», коли вже й українська література була стихла, як вичахлий вітер. Вісім років! Цілих вісім років писав я в шухляду, не маючи змоги нічого видати! Аж поки Бог не послав мені Диво. Диво те жило за десяток дворів від мене і звалося Наталею Запорожець. Просто до того випадку я з нею і не розмовляв якось. А то були розговорилися – почув я знайому чернігівську говірку. Виявилося, що чоловік Наталії – брат мого друга юності, з яким жив я в одній кімнаті в гуртожитку, а сама вона – рідна сестра дружини Михайла Ткача. Отакий-то тісний світ, у якому ми живемо… Пам’ятаю, навантажила мене тоді сусідка кількома числами невідомого журналу «Літературний Чернігів» та ще першим, небагатим виданням книги «Веселий Штанько». І всеньку ніч я читав. А вранці написав листа й відправив свої вірші у місто юності. Так прийшов у моє життя Друг Михайло. А «Літературний Чернігів» потому став для мене, як і для багатьох, основою повернення і становлення. З легкої руки Михайла Ткача і мені полетілося. А поговорили ми з ним розкішно лише раз – дві тисячі восьмого року втік він із Київського книжкового ярмарку ночувати до мене в Ірпінський БТ (саме відпочивав я там). До ранку майже проговорили. На десять років мені й вистачило. А нині скучаю вже… Спасибі тобі за все, Великий Брате! Отакий він – справжній, як ця земля, сіль цієї землі – Михайло Ткач. Які ж і могли бути у такого «не кабінетного» письменника «Осінні акорди»?

В

– Як гадаєш, – устиг спитати я ще у Бунчука, – наші чи ні?

– Хтозна, – буркнув він. – Територія тут наша, але ж до фронту – кілометрів сім… Той, що підійшов, на «нашого», справді, схожий був мало: екіпірований по першому класу, наче щойно – з магазину. Навіть автомат, здається, тільки-но відмили від солідолу. І – жодного шеврона чи нашивки! Зневажливо зиркнувши на наш жовто-блакитний прапорець, він, на відміну від солдатів на блокпостах, навіть не став вимагати документи. Зазирнув у салон. Побачив Віку і тихо просичав: «Бандеровская принцеска…» Потім, відступивши крок, коротко сказав, наче плюнув, московською говіркою: – Абъедьте чьрез Чермаалик… Ми заднім ходом (угору!) повернулися на стару дорогу. Відчувши волю, з Бунчуком дружно закурили. А Віка раптом сказала: – Їсти хочу!

– Ну ти диви на неї! – засміявся Бунчук. – Точно – бандерівська принцеска: війна – війною, а обід за розкладом! Біля найближчого мирного кемпінгу ми зупинилися, з’їхавши ближче до лісосмуги. Їли. Сміялися чомусь. Просто раділи тому, що життя продовжується. Дивлячись на Віку, я раптом згадав слова Сократа: «Людині, істинно мужній, не личить намагатися прожити якомога довше, а варто сприймати життя таким, яким би воно не було…» Ми ж із Бунчуком хоч устигли дещо в цьому житті, а дівчинка ця ще стільки хорошого могла в ньому втратити. Ні! Народ, у якому такі майбутні матері, не зламати ніколи й нікому! «Так наші то були чи ні? Може, вороги просто не захотіли демасковуватися, піднявши стрільбу?» – гадаю, думав кожен із нас усю дорогу додому. Тієї ж ночі саме там, де ми були, «деенерівці» вдарили у стик 14-ї і 75-ї бригад. І з тилу теж. Невдало вдарили: залили їм сала за шкуру добряче… Отже, все-таки то були не «наші». То до чого я все оце писав? А до того, що отам, під прицілом ворожих кулеметів, чомусь (мабуть, із доброго дива) згадалося мені раптом оповідання Михася Ткача «Вишиванка для старшого брата». І вперто так звучало в голові потому майже до закінчення тієї клятої «пригоди». Чому? Прочитайте обов’язково – здогадаєтеся. Взагалі, його твори треба не рецензувати та обговорювати: їх варто читати, щоби в урочі й віщі хвилини хоча би думалося та згадувалося вам щось справжнє й путнє. Заодно ось іще згадав я, що колись аж цілу книжку «Наголоси і наголоси» закінчив був я славно і що кінцівка та й сюди вельми доладна. Отож так і закінчу, благословлясь, оце Слово Про Справжню Людину: …Здається, справді-таки, все... Пора іти – садити свій Шовковичний Сад і копати Пречисту Криницю. Ось тільки «маленький» сердечний боржок поверну Всесвітові – доброго друга, славну Людину, пресвітлого осядича-лужичанина поздоровлю з його повноліттям. Михасеві Ткачу ВІНШУВАЛЬНЕ А не так вже й багато пройшло... А не так вже багато й минуло! Просто скрапнув дощинкою нулик в ще іскристе (!) осіннє тепло. Що в колишнє нема вороття – то дарунок від Господа світові! Зустрічай свій рубіж «оксамитовий» – урожайне поліття життя. Слово? Ні! Не розтало, як дим, – благовісне письмо по левкасу... Хай здоровиться, брате Михасю, і від щастя аж світиться дім! Хай од сонця вікно аж бринить! Серце хай аж співа од любові! Як в дитинстві, дивує хай знову кожна мить... кожна мить... кожна мить! Більше друзів тобі – не «колег», в котрих очі – мов листячко фігове! І весни! І Десни! І Чернігова! Вічний Скіф (Гончаренко Олег).

А ми ж іще з Михайлом і танкісти колишні обидва. А День танкіста також – першої неділі вересня. Тож і з цим святом вітаю тебе, друже! Будь здоров, солдате, сину Солдата. Всіляких тобі гараздів, наснаги й натхнення! Олег ГОНЧАРЕНКО, член Національної спілки письменників України

Краєзнавство

Книга про Виблі від архімандрита Никодима Приємна новина для книголюбів, знавців, дослідників та просто поціновувачів історії рідної Чернігівщини, Куликівщини – неймовірний фоліант (понад 2 кг!), давно очікувана книга про історію села Виблі від архімандрита Никодима (С. І. Силка) – нашого славного земляка, який нині мешкає у Харкові. Книга «Шляхами пращурів» справді фундаментальна – тут уміщено історико-краєзнавчі, духовно-просвітницькі нариси. Насправді це видання – не так нарис про село, як історія всієї Чернігівщини від давніх часів, у яку майстерно вплетена історія села. Наводяться родовідні розписи козацьких династій, відображено важливі події. До цього видання завдяки отцеві Никодиму вже побачили світ дві книги з серії «Виблі. Подесення. Дивокрай». (упорядник Сергій Горобець). У них подано відомості про прихожан, котрі були на сповідях у храмі в 1740, 1773 та 1812 роках. До речі, це не лише жителі Виблів, а й прихожани з окружних сіл: Вершинової та Бакланової Муравійок, Пісок. Оскільки сповідуватися приходили цілими сім’ями, читачеві відкривається величезний пласт історії цих сіл. Адже у сповідному розписі фіксувалися не лише прізвища та імена, а й вік прихожан, їхні родинні стосунки, соціальний стан. Про самого автора, архімандрита Никодима, можна говорити багато, але якщо в кількох словах, то людини світлішої душею й ділами у своєму житті я нe зустрічала. І книги, що він видає, – просто скарб!

Нова книга відрізняється від двох попередніх не лише змістовим наповненням. Шикарний крейдований папір, 540 сторінок, неймовірна кількість яскравих ілюстрацій, наклад 1000 примірників. Видана у Харкові, продаватися не буде, у Чернігові є лише примірник у бібліотеці Короленка. Але якщо хтось матиме бажання придбати книгу, достатньо написати листа отцеві Никодиму за адресою: архімандрит

Никодим (С. І. Силко), с. Рокитне, Нововодолазький район, Харківська область, 63211. На думку панотця, якщо людина надішле листа, то їй справді цікава й потрібна ця книга. Пишіть, авторові буде приємно. Наталія КОНОВАЛОВА

Конкурс

Чернігівщина читає….

Золотий осінній день 14 вересня видався дуже цікавим та хвилюючим для шести родин-фіналістів ІІ обласного конкурсу «Читаюча родина Чернігівщини-2017», який відбувся у Чернігівській обласній бібліотеці для дітей. Організували його обласна бібліотека для дітей спільно з обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського під патронатом Департаменту культури і туризму, національностей та релігій ОДА, обласної організації професійної спілки працівників культури. Найкращі читаючі родини з Менського, Коропського, Бахмацького, Сновського, Бобровицького й Корюківського районів на відмінно виконали письмове домашнє завдання – поділилися багатющим цікавим досвідом традицій сімейного читання, а також узяли участь у конкурсах – знавців світової та української літератури й «Голос батьків з усіх віків» (контрольна з української мови). Усі родини були креативними, неординарними і представляли декілька поколінь: бабусі, батьки, діти – й усі люблять книгу та передають жагу до знань, до читання в будь-якому форматі, виховують нову українську еліту. Грамотні й талановиті фіналісти блискуче впоралися з усіма завданнями конкурсу. Найбільше балів набрали родини Панченків (Менщина), Білоштанів (Бахмаччина) та Софієнків (Корюківщина). Але подарунки, грамоти і пам’ятні медалі отримали всі родини-учасниці. Цю теплу зустріч прикрасила своїм виступом солістка Міського палацу культури Анжеліка Гальчук. Традиції сімейного читання на Чернігівщини живуть. І це радує. Віра ВЕРЕСОЦЬКА, заступник директора КЗ «Чернігівська обласна бібліотека для дітей»

Польські кольори православ’я У художньому музеї У художньому музеї імені Г. Галагана відкрилася фотовиставка «Кольори православ’я», що потрапила в Україну під патронатом президента Польщі Броніслава Комаровського. Відкрила виставку її ініціаторка та організаторка Марія Заіченко – експертка Польського інституту у Києві. Вона розповіла, що ідея виставки полягала в тому, щоби показати: Польща – не винятково католицька країна, і на її теренах присутні різні релігійні й культурні традиції. Цей проект, ініційований близько 6 років тому, має вже кілька виставок. Нещодавно ода з них відбулася у Софії Київській. Тепер плануються виставки на сході країни – в Харкові і Дніпрі. Експозиція, що об’єднує понад 100 фотографій від 50 анонімних авторів, розповідає про історію та сьогодення православ’я у Польщі – стан храмів, спільнот і традицій. Сама пані Заіченко – католицької віри, проте найважливішою в нинішньому агресивному світі вважає толерантність, до якої слід прислухатися. На знак подяки за привезені фотокартини художній музей подарував польському інститутові місцеве видання про іконопис. Автори цього проекту – професіонали й аматори, що об’єдналися на сайті «OrthPhoto» (на початку

це був портал, куди різні, незалежні фотографи могли завантажувати власні світлини), аби поділитися своїми знімками про красу православ’я з усім світом. На світлинах унікальний світ православ’я постає таким, яким його побачили фотомайстри крізь об’єктиви камер та призму свого серця. Виставка «Кольори православ’я» з Польщі започатковує серію виставок, які всебічно висвітлюватимуть життя православної спільноти. Головний спеціаліст відділу національностей та релігій Департаменту ОДА Олексій Степаненко зауважив, що виставка є кроком назустріч між двома країнами, котрі мають багато спільного. Представники польської громади з Ніжина розповіли, що за 17 років вони вже організували чимало заходів – це участь у щорічних фестивалях польської культури, презентації численних історично-просвітницьких книг, викладання польської мови. А Ніна Камінська від білоруських «Сябрів», крім привітань організаторам, колегам та слів захоплення виставкою, ще й зачитала вірша українсько-білоруської поетеси Лілії Василівни Черненко (Бондаревич) із Прилук – про надію, добро, молитву. Ігор ГІЛЬОВ

ТБ - програма Понеділок, 25 вересня УТ-1 6.00, 19.55 Д/с «Орегонський путiвник».

6.30 Анонс дня.

6.35, 8.15, 8.55, 14.45 Свiт он лайн.

6.40 М/с «Пiп вiдкриває свiт».

7.30 Ера бiзнесу.

7.35 Агроера.

7.40 Спорт.

7.50 Вiд першої особи.

8.25 М/с «Чорний пiрат».

9.00 Д/с «Супервiдчуття».

9.30 Д/ф «Блюз. Мартiн Скорсезе представляє».

11.15 Т/с «Епоха честi».

13.00, 15.00, 18.30, 21.00, 1.25 Новини.

13.15, 23.00 Перша шпальта.

14.00 Розсекречена iсторiя.

15.35 Д/с «Аболiцiонiсти».

16.45, 0.35 Д/с «Порятунок ферми».

17.20 М/с «Легенда про Бiлоснiжку».

17.45, 2.35 Вiкно в Америку.

18.15, 1.10 Новини. Свiт.

18.45, 22.45, 2.05 Тема дня.

19.00, 2.20 Новини. Культура.

19.20 Д/с «Мистецький пульс Америки».

21.30, 1.50 Новини. Спорт.

21.50 Т/с «Дiвчата вiйни».

23.30 Д/с «Розкриття Америки».

2.55 Д/с «Увесь цей джаз».

3.55 Т/с «Чорна Рада».

5.30 Д/с «Середземномор’я».

КАНАЛ 1+1 6.00, 7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 16.45, 19.30, 0.00 ТСН: «Телевiзiйна служба новин».

6.30, 7.10, 8.10, 9.10 «Снiданок з 1+1».

9.30 «Чотири весiлля».

10.55, 12.20 «Мiняю жiнку».

13.45, 15.00 Т/с «Свати - 3».

16.00 Т/с «Величне столiття. Роксолана».

17.10 Т/с «Нескiнченне кохання».

20.30 «Секретнi матерiали».

21.00 Т/с «Субота».

22.00 «Грошi».

23.15, 0.10 «Танцi з зiрками».

1.50 Т/с «Пончик Люся».

4.35 «Мольфар».

ІНТЕР 5.30, 20.00, 2.00, 5.00 «Подробицi».

6.00 «Мультфiльм».

6.20, 13.30, 22.45 «Слiдство вели... з Леонiдом Каневським».

7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 17.40 Новини.

Вівторок, 26 вересня УТ-1 6.00 Д/с «Орегонський путiвник».

6.30 Анонс дня.

6.35, 8.15, 8.55, 14.45, 18.00 Свiт он лайн.

6.40 М/с «Пiп вiдкриває свiт».

7.30 Ера бiзнесу.

7.35 Агроера.

7.40 Спорт.

7.50 Вiд першої особи.

8.25 М/с «Чорний пiрат».

9.00 Д/с «Розповiдi про Хансiк».

9.30 Т/с «Гранд-готель».

11.15 Т/с «Епоха честi».

13.00, 15.00, 18.30, 21.00, 1.25 Новини.

13.15, 23.00 Д/ф «Кардинал Любомир Гузар».

14.00 Розсекречена iсторiя.

15.20 Фольк-music.

16.40, 0.35 Д/с «Порятунок ферми».

17.15 М/с «Легенда про Бiлоснiжку».

18.15, 1.10 Новини. Свiт.

18.45, 22.45, 2.05 Тема дня.

19.00, 2.20 Новини. Культура.

19.20 Д/с «Мистецький пульс Америки».

19.55 Перший на селi.

20.30 Нашi грошi.

21.30, 1.50 Новини. Спорт.

21.50 Т/с «Дiвчата вiйни».

23.30, 2.35 Д/с «Розкриття Америки».

3.40 Т/с «Чорна Рада».

5.30 Д/с «Середземномор’я».

КАНАЛ 1+1 6.00, 7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 16.45, 19.30, 0.00 ТСН: «Телевiзiйна служба новин».

6.30, 7.10, 8.10, 9.10 «Снiданок з 1+1».

9.30, 10.50 «Чотири весiлля».

12.20, 13.45 «Мiняю жiнку».

15.00 Т/с «Свати - 4».

16.00 Т/с «Величне столiття. Роксолана».

17.10 Т/с «Нескiнченне кохання».

20.30 «Секретнi матерiали».

21.00 Т/с «Субота».

22.00 «Життя без обману 2017».

23.15 Джордж Клунi в драмi «Нащадки» (16+).

0.10 Джордж Клунi в драмi «Нащадки» (12+).

1.50 Т/с «Пончик Люся».

4.35 «Мольфар».

ІНТЕР 6.00 «Мультфiльм».

6.20, 13.30, 22.45 «Слiдство вели... з Леонiдом Каневським».

Середа, 27 вересня УТ-1 6.00, 19.55 Д/с «Орегонський путiвник».

6.30 Анонс дня.

6.35, 8.15, 8.55, 18.00 Свiт он лайн.

6.40 М/с «Пiп вiдкриває свiт».

7.30 Ера бiзнесу.

7.35 Агроера.

7.40 Спорт.

7.50 Вiд першої особи.

8.25 М/с «Чорний пiрат».

9.00 Д/с «Розповiдi про Хансiк».

9.30 Т/с «Гранд-готель».

11.15 Т/с «Епоха честi».

13.00, 15.00, 18.30, 21.00, 1.25 Новини.

13.15, 23.00 Нашi грошi.

14.00 Розсекречена iсторiя.

15.20 Д/с «Нью-Йорк».

16.40, 0.35 Д/с «Порятунок ферми».

17.15 Хочу бути.

17.35 М/с «Легенда про Бiлоснiжку».

18.15, 1.10 Новини. Свiт.

18.45, 22.45, 2.05 Тема дня.

19.00, 2.20 Новини. Культура.

19.20 Д/с «Мистецький пульс Америки».

20.30 Слiдство. Iнфо.

21.30, 1.50 Новини. Спорт.

21.50 Т/с «Дiвчата вiйни».

22.40 Мегалот.

23.30, 2.35 Д/с «Розкриття Америки».

3.40 Т/с «Чорна Рада».

5.30 Д/с «Середземномор’я».

КАНАЛ 1+1 6.00, 7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 16.45, 19.30, 0.00 ТСН: «Телевiзiйна служба новин».

6.30, 7.10, 8.10, 9.10 «Снiданок з 1+1».

9.30, 10.50 «Чотири весiлля».

12.20, 13.45 «Мiняю жiнку».

14.55 Т/с «Свати - 4».

16.00 Т/с «Величне столiття. Роксолана».

17.10 Т/с «Нескiнченне кохання».

20.30 «Секретнi матерiали».

21.00 Т/с «Субота».

22.00, 23.15, 0.10 «Мiняю жiнку - 12».

1.00 Т/с «Пончик Люся».

1.55 «Мольфар».

ІНТЕР 6.00 «Мультфiльм».

6.20, 13.30, 22.45 «Слiдство вели... з Леонiдом Каневським».

7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 17.40 Новини.

Четвер, 28 вересня УТ-1 6.00, 19.55 Д/с «Орегонський путiвник».

6.30 Анонс дня.

6.35, 8.15, 8.55, 14.45, 16.30, 18.00 Свiт он лайн.

6.40 М/с «Пiп вiдкриває свiт».

7.30 Ера бiзнесу.

7.35 Агроера.

7.40 Спорт.

7.50 Вiд першої особи.

8.25 М/с «Чорний пiрат».

9.00 Д/с «Розповiдi про Хансiк».

9.30 Т/с «Гранд-готель».

11.15 Т/с «Епоха честi».

13.00, 15.00, 18.30, 21.00, 1.25 Новини.

13.15, 23.00 Слiдство. Iнфо.

14.00 Розсекречена iсторiя.

15.20 Надвечiр’я. Долi.

16.40, 0.35 Д/с «Порятунок ферми».

17.15 Школа Мерi Поппiнс.

17.35 М/с «Легенда про Бiлоснiжку».

18.15, 1.10 Новини. Свiт.

18.45, 22.45, 2.05 Тема дня.

19.00, 2.20 Новини. Культура.

19.20 Д/с «Мистецький пульс Америки».

20.30 «Схеми» з Наталiєю Седлецькою.

21.30, 1.50 Новини. Спорт.

21.50 Т/с «Дiвчата вiйни».

23.30, 2.35 Д/с «Розкриття Америки».

3.40 Т/с «Чорна Рада».

КАНАЛ 1+1 6.00, 7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 16.45, 19.30, 0.30 ТСН: «Телевiзiйна служба новин».

6.30, 7.10, 8.10, 9.10 «Снiданок з 1+1».

9.30, 10.50 «Чотири весiлля».

12.20, 13.45 «Мiняю жiнку».

15.00 Т/с «Величне столiття. Роксолана».

17.10 Т/с «Нескiнченне кохання».

20.30 «Секретнi матерiали».

21.00 Т/с «Субота».

22.00 «Свiт навиворiт - 9».

23.00 «Право на владу 2017».

0.40 «Грошi».

2.05 Т/с «Пончик Люся».

ІНТЕР 6.00 «Мультфiльм».

6.20, 13.30, 22.45 «Слiдство вели... з Леонiдом Каневським».

7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 17.40 Новини.

7.10, 8.10 «Ранок з IНТЕРом».

9.20 «Давай одружимося».

7.10, 8.10 «Ранок з IНТЕРом».

9.20 Х/ф «Мiнливiсть долi».

11.15, 12.25 Х/ф «Це мiй собака».

16.10 «Жди меня».

18.00, 19.00, 4.20 Токшоу «Стосується кожного».

20.40 Т/с «Я - охоронець».

0.35 Т/с «Кохання за законом».

2.40 «Скептик».

3.05 «уДачний проект».

3.40 «Готуємо разом».

СТБ 6.35, 15.25 «Все буде добре!».

8.35 «Все буде смачно!».

10.35 Х/ф «Домробiтниця».

12.25 Х/ф «Дружина за контрактом».

14.25, 1.45 «Слiдство ведуть екстрасенси».

17.30, 22.00 «Вiкна-Новини».

18.00 Т/с «Коли ми вдома. Нова iсторiя».

20.00, 23.00 «Хата на тата».

22.30 «Invictus - Iгри нескорених».

ICTV 5.40, 19.20 Надзвичайнi новини.

6.25 Факти тижня. 100 хвилин.

8.45 Факти. Ранок.

9.10 Спорт.

9.15 Надзвичайнi новини. Пiдсумки.

10.15 Антизомбi.

7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 17.40 Новини.

7.10, 8.10 «Ранок з IНТЕРом».

9.20 «Давай одружимося».

11.15, 12.25, 20.40 Т/с «Я - охоронець».

15.50, 16.45 «Речдок».

18.00, 19.00, 4.20 Токшоу «Стосується кожного».

20.00, 2.00, 5.00 «Подробицi».

0.35 Т/с «Кохання за законом».

2.45 «Скептик».

СТБ 7.20, 15.25 «Все буде добре!».

9.20 «Все буде смачно!».

10.15 «МастерШеф - 5».

17.30, 22.00 «Вiкна-Новини».

18.00 Т/с «Коли ми вдома. Нова iсторiя».

20.00, 23.00 «МастерШеф - 7».

22.30 «Invictus - Iгри нескорених».

0.55 «Слiдство ведуть екстрасенси».

ICTV 5.30, 20.20 Гражданская оборона.

6.30 Ранок у великому мiстi.

8.45 Факти. Ранок.

9.15, 19.20 Надзвичайнi новини.

7.10, 8.10 «Ранок з IНТЕРом».

9.20 «Давай одружимося».

11.15, 12.25, 20.40 Т/с «Я - охоронець».

15.50, 16.45 «Речдок».

18.00, 19.00, 4.25 Токшоу «Стосується кожного».

20.00, 2.00, 5.10 «Подробицi».

0.35 Т/с «Кохання за законом».

2.40 «Скептик».

СТБ 6.45, 15.25 «Все буде добре!».

8.45 «Битва екстрасенсiв 16».

11.05 «МастерШеф - 5».

17.30, 22.00 «Вiкна-Новини».

18.00 Т/с «Коли ми вдома. Нова iсторiя».

20.00, 23.00 «МастерШеф - 7».

22.30 «Invictus - Iгри нескорених».

0.50 «Слiдство ведуть екстрасенси».

ICTV 5.30, 10.10 Гражданская оборона.

6.30 Ранок у великому мiстi.

8.45 Факти. Ранок.

9.15, 19.20 Надзвичайнi новини.

11.10, 13.20 Х/ф «Тремтiння землi».

11.15, 12.25, 20.40 Т/с «Я - охоронець».

15.50, 16.45 «Речдок».

18.00, 19.00, 4.20 Токшоу «Стосується кожного».

20.00, 2.00, 5.05 «Подробицi».

0.35 Т/с «Кохання за законом».

СТБ 7.05, 15.25 «Все буде добре!».

9.05 «Битва екстрасенсiв 16».

11.20 «МастерШеф - 5».

17.30, 22.00 «Вiкна-Новини».

18.00 Т/с «Коли ми вдома. Нова iсторiя».

20.00, 23.00 «Зваженi та щасливi - 7».

22.30 «Invictus - Iгри нескорених».

0.00 «Один за всiх».

1.10 «Слiдство ведуть екстрасенси».

ICTV 5.30 Гражданская оборона.

6.30 Ранок у великому мiстi.

8.45 Факти. Ранок.

9.15, 19.20 Надзвичайнi новини.

10.05 Секретний фронт.

11.05, 13.20 Х/ф «Тремтiння землi - 2. Повторний удар».

12.45, 15.45 Факти. День.

13.45 Скетч-шоу «На трьох».

11.15 Секретний фронт. Дайджест.

12.45, 15.45 Факти. День.

13.20 Секретний фронт.

14.00, 16.10 Х/ф «Вiдкрийте, полiцiя! - 3».

16.35 Х/ф «Кур’єр».

18.45, 21.05 Факти. Вечiр.

20.20 Бiльше нiж правда.

21.25 Т/с «Штрафбат».

22.30 Свобода слова.

0.55 Т/с «Пелагiя i бiлий бульдог».

9.15 Зiрковий шлях. Новий сезон.

11.15, 15.30 Т/с «Вiдчайдушний домогосподар».

16.00, 4.30 Т/с «Адвокат».

18.00 Т/с «Жiночий лiкар 3».

19.45, 2.25 Ток-шоу «Говорить Україна».

21.00 Т/с «Вiкно життя 2».

23.30 Х/ф «Doom».

3.30 Зiрковий шлях.

НОВИЙ КАНАЛ

6.00 Байдикiвка.

6.30 Казка з татом.

6.50, 5.30 Кориснi пiдказки.

7.10 Це наше-це твоє.

7.15 Мультмiкс.

10.45 Х/ф «Бiла змiя».

12.25 Панянка-селянка.

13.25, 23.00 Розсмiши комiка.

14.25 Готель Галiцiя.

14.55 Т/с «Домашнiй арешт».

15.30, 3.40 Вiталька.

16.50, 20.00, 2.50 Країна У.

17.50, 20.55 Одного разу пiд Полтавою.

18.50, 0.00 Танька i Володька.

22.00 Казки У Кiно.

1.00 Т/с «Баффi - винищувачка вампiрiв».

2.00 Казки У.

3.00, 2.05 Зона ночi.

3.10 Абзац.

4.59, 6.14 Kids Time.

5.00 М/с «Губка Боб i Прямокутнi Штани».

6.15 Х/ф «Перший лицар».

9.00 Х/ф «Хоббiт: Пустка Смауга».

12.20 Х/ф «Хоббiт: Битва п’яти армiй».

15.15 Т/с «Не родись вродлива».

19.00 Ревiзор.

21.45 Х/ф «Друзi по сексу».

0.00 Х/ф «Заплати привиду».

2.00 Служба розшуку дiтей.

ТРК «УКРАЇНА» 6.50, 7.15, 8.15 Ранок з Україною.

7.00, 8.00, 9.00, 15.00, 19.00, 23.00, 1.30 Сьогоднi.

10.10 Бiльше нiж правда.

11.05, 13.20 Х/ф «Привид».

12.45, 15.45 Факти. День.

14.15, 16.10 Т/с «Спецзагiн «Шторм».

16.30, 22.30 Т/с «Винищувачi».

17.30, 21.25 Т/с «Штрафбат».

18.45, 21.05 Факти. Вечiр.

23.25 Х/ф «Тремтiння землi».

1.30 Т/с «Пелагiя i бiлий бульдог».

4.20 Служба розшуку дiтей.

4.25 Студiя Вашингтон.

НОВИЙ КАНАЛ 3.00, 2.00 Зона ночi.

3.45 Абзац.

5.39, 6.55 Kids Time.

5.40 М/с «Губка Боб i Прямокутнi Штани».

7.00 Т/с «Щасливi разом».

10.15 Т/с «СашаТаня».

12.15 Т/с «Моя прекрасна нянька».

15.20 Т/с «Не родись вродлива».

19.00 Половинки.

21.00 Київ вдень та вночi.

22.10 Зiрки пiд гiпнозом.

ТРК «УКРАЇНА» 6.00, 16.00, 5.20 Т/с «Адвокат».

7.00, 8.00, 9.00, 15.00, 19.00, 23.50, 2.45 Сьогоднi.

12.45, 15.45 Факти. День.

13.45 Скетч-шоу «На трьох».

14.10, 16.10 Т/с «Спецзагiн «Шторм».

16.30, 22.30 Т/с «Винищувачi».

17.25, 21.25 Т/с «Штрафбат».

18.45, 21.05 Факти. Вечiр.

20.20 Секретний фронт.

23.25 Х/ф «Тремтiння землi - 2. Повторний удар».

1.35 Т/с «Динотопiя. Новi пригоди».

НОВИЙ КАНАЛ 3.00, 1.25 Зона ночi.

3.45 Абзац.

5.39, 6.55 Kids Time.

5.40 М/с «Губка Боб i Прямокутнi Штани».

7.00 Т/с «Щасливi разом».

10.15 Т/с «СашаТаня».

12.15 Т/с «Моя прекрасна нянька».

15.20 Т/с «Не родись вродлива».

19.00 Зiрки пiд гiпнозом.

21.00 Київ вдень та вночi.

22.00 Зiрковi яйця.

1.20 Служба розшуку дiтей.

ТРК «УКРАЇНА» 6.00, 16.00, 5.20 Т/с «Адвокат».

7.00, 8.00, 9.00, 15.00, 19.00, 23.00, 2.50 Сьогоднi.

14.15, 16.10 Т/с «Спецзагiн «Шторм».

16.30, 22.25 Т/с «Винищувачi».

17.30, 21.25 Т/с «Штрафбат».

18.45, 21.05 Факти. Вечiр.

20.20 Iнсайдер.

23.20 Х/ф «Тремтiння землi - 3. Повернення у Перфекшн».

1.30 Т/с «Динотопiя. Новi пригоди».

4.15 Служба розшуку дiтей.

НОВИЙ КАНАЛ 3.00, 1.45 Зона ночi.

3.45 Абзац.

5.39, 6.55 Kids Time.

5.40 М/с «Губка Боб i Прямокутнi Штани».

7.00 Т/с «Щасливi разом».

9.50 Т/с «СашаТаня».

12.15 Т/с «Моя прекрасна нянька».

15.20 Т/с «Не родись вродлива».

19.00 Зiрковi яйця.

21.00 Київ вдень та вночi.

22.00 Суперiнтуїцiя.

1.40 Служба розшуку дiтей.

ТРК «УКРАЇНА» 6.00, 16.00, 5.20 Т/с «Адвокат».

7.00, 8.00, 9.00, 15.00, 19.00, 0.00, 2.50 Сьогоднi.

7.15, 8.15 Ранок з Україною.

ТЕТ

7.15, 8.15 Ранок з Україною.

9.15 Зiрковий шлях. Новий сезон.

10.40 Свекруха або невiстка.

11.40 Реальна мiстика. Новий сезон.

13.40, 15.30 Т/с «Черговий лiкар 3».

18.00 Т/с «Жiночий лiкар 3».

19.45 Ток-шоу «Говорить Україна».

21.30 Футбол. Лiга Чемпiонiв УЄФА «Манчестер Сiтi» - «Шахтар».

0.10 Т/с «Закон i порядок: Злочиннi намiри».

3.30 Зiрковий шлях.

4.30 Реальна мiстика.

ТЕТ 6.00 Байдикiвка.

6.30 Казка з татом.

6.50, 5.30 Кориснi пiдказки.

7.10 Це наше-це твоє.

7.15 Мультмiкс.

10.45 Х/ф «Принци повiтря».

12.25 Панянка-селянка.

13.25, 23.00 Розсмiши комiка.

14.25 Готель Галiцiя.

14.55 Т/с «Домашнiй арешт».

15.30, 3.40 Вiталька.

16.50, 20.00, 2.50 Країна У.

7.15, 8.15 Ранок з Україною.

9.15 Зiрковий шлях. Новий сезон.

10.40 Свекруха або невiстка.

11.40 Реальна мiстика. Новий сезон.

13.40, 15.30 Т/с «Черговий лiкар 3».

18.00 Т/с «Жiночий лiкар 3».

19.45 Ток-шоу «Говорить Україна».

21.00 Т/с «Вiкно життя 2».

23.30 Т/с «Закон i порядок: Злочиннi намiри».

3.40 Зiрковий шлях.

4.30 Реальна мiстика.

ТЕТ 6.00 Байдикiвка.

6.30 Казка з татом.

6.50, 5.30 Кориснi пiдказки.

7.10 Це наше-це твоє.

7.15 Мультмiкс.

10.45 Х/ф «Найкращий друг шпигуна».

12.25 Панянка-селянка.

13.25, 23.00 Розсмiши комiка.

14.25 Готель Галiцiя.

14.55 Т/с «Домашнiй арешт».

15.30, 3.40 Вiталька.

16.50, 20.00, 2.50 Країна У.

17.50, 20.55 Одного разу пiд Полтавою.

18.50, 0.00 Танька i Володька.

22.00 Казки У Кiно.

9.15 Зiрковий шлях. Новий сезон.

10.40 Свекруха або невiстка.

11.40 Реальна мiстика. Новий сезон.

13.40, 15.30 Т/с «Черговий лiкар 3».

18.00 Т/с «Жiночий лiкар 3».

19.45 Ток-шоу «Говорить Україна».

21.50 Футбол. Лiга Європи УЄФА «Партизан» «Динамо» (Київ).

0.15 Т/с «Закон i порядок: Злочиннi намiри».

ТЕТ 6.00 Байдикiвка.

6.30 Казка з татом.

6.50, 5.30 Кориснi пiдказки.

7.10 Це наше-це твоє.

7.15 Мультмiкс.

10.45 Х/ф «Легенда Лонгвуда».

12.25 Панянка-селянка.

13.25, 23.00 Розсмiши комiка.

14.25 Готель Галiцiя.

14.55 Т/с «Домашнiй арешт».

15.30, 3.40 Вiталька.

16.50, 20.00, 2.50 Країна У.

17.50, 20.55 Одного разу пiд Полтавою.

18.50, 0.00 Танька i Володька.

22.00 Казки У Кiно.

НТН 5.15 Х/ф «Прощавайте, фараони!».

6.30 Т/с «Походеньки нотарiуса Неглiнцева».

9.55, 19.30 Т/с «Кулагiн та партнери».

11.50 «Страх у твоєму домi».

13.30 «Нашi».

14.15 «2 кiнськi сили».

14.45, 19.00, 23.15, 2.25 «Свiдок».

15.05 Т/с «13».

21.30 Т/с «CSI: Нью-Йорк - 8».

23.45 Т/с «Морський патруль».

1.35 Т/с «Полiцiя маямi».

2.55 «Речовий доказ».

3.40 «Правда життя. Професiї».

K1 5.10 «Рецепти щастя».

6.00 «Спецiя».

6.30 «TOP SHOP».

7.40 «Чи знаєте ви, що...».

8.15 «Мультфiльми».

9.00, 15.00 Т/с «Беверлi-Хiлс, 90210».

11.00, 19.00 «Орел i Решка. Перезавантаження».

12.00, 20.00 «Орел i Решка. Рай та пекло».

13.00, 18.00 «Їже, я люблю тебе!».

14.00, 21.00 «Вiрю не Вiрю».

17.00 «Навколо М».

17.50, 20.55 Одного разу пiд Полтавою.

18.50, 0.00 Танька i Володька.

22.00 Казки У Кiно.

1.00 Т/с «Баффi - винищувачка вампiрiв».

НТН 4.05 «Легенди бандитської Одеси».

4.50 Х/ф «Особлива думка».

6.05 Х/ф «Пам’ятай iм’я своє».

8.00, 9.00, 19.30 Т/с «Кулагiн та партнери».

8.30 Ранковий «Свiдок».

10.30, 17.25 Т/с «Детективи».

12.00 «Страх у твоєму домi».

13.45, 15.05, 21.30 Т/с «CSI: Нью-Йорк - 8».

14.45, 19.00, 23.15, 2.20 «Свiдок».

15.30 Т/с «Доктор Блейк».

23.45 Т/с «Морський патруль».

1.30 Т/с «Полiцiя маямi».

2.50 «Випадковий свiдок».

2.55 «Речовий доказ».

3.15 «Правда життя. Професiї».

K1 5.10 «Рецепти щастя».

6.00 «Спецiя».

6.30 «TOP SHOP».

1.00 Т/с «Баффi - винищувачка вампiрiв».

2.00 Казки У.

НТН 4.05 «Легенди бандитської Одеси».

4.50 Х/ф «Алмази для Марiї».

6.15 Х/ф «Стамбульський транзит».

7.55, 9.00, 19.30 Т/с «Кулагiн та партнери».

8.30 Ранковий «Свiдок».

10.30, 17.25 Т/с «Детективи».

12.00 «Страх у твоєму домi».

13.45, 15.05, 21.30 Т/с «CSI: Нью-Йорк - 8».

14.45, 19.00, 23.15, 2.15 «Свiдок».

15.30 Т/с «Доктор Блейк».

23.45 Т/с «Морський патруль».

1.30 Т/с «Полiцiя маямi».

K1 5.10 «Рецепти щастя».

6.00 «Спецiя».

6.30 «TOP SHOP».

7.40 «Чи знаєте ви, що...».

8.15 «Мультфiльми».

9.00, 15.00 Т/с «Беверлi-Хiлс, 90210».

11.00, 19.00 «Орел i Решка. Перезавантаження».

12.00, 20.00 «Орел i Решка. Рай та пекло».

13.00, 18.00 «Їже, я люблю тебе!».

НТН 4.15 «Легенди бандитської Одеси».

5.00 Х/ф «Балада про солдата».

6.20 Х/ф «Один шанс iз тисячi».

7.55, 9.00, 19.30 Т/с «Кулагiн та партнери».

8.30 Ранковий «Свiдок».

10.30, 17.25 Т/с «Детективи».

12.00 «Страх у твоєму домi».

13.45, 15.05, 21.30 Т/с «CSI: Нью-Йорк - 8».

14.45, 19.00, 23.15, 2.20 «Свiдок».

15.30 Т/с «Доктор Блейк».

23.45 Т/с «Морський патруль».

1.30 Т/с «Полiцiя маямi».

2.50 «Речовий доказ».

K1 5.10 «Рецепти щастя. Нова iсторiя».

6.00 «Спецiя».

6.30 «TOP SHOP».

7.40 «Чи знаєте ви, що...».

8.15 «Мультфiльми».

9.00, 15.00 Т/с «Беверлi-Хiлс, 90210».

11.00, 19.00 «Орел i Решка. Перезавантаження».

12.00, 20.00 «Орел i Решка. Рай та пекло».

13.00, 18.00 «Їже, я люблю тебе!».

14.00, 21.00 «Вiрю не Вiрю».

25 вересня – 1 жовтня 22.00 М/ф «Астерiкс i Обелiкс: Велика бiйка».

23.25 М/ф «Астерiкс i Обелiкс пiдкорюють Америку».

1.10 Х/ф «Наречений напрокат».

3.00 «Нiчне життя».

ПРЯМИЙ 6.00, 7.00, 8.00 Ранок. «Новий день» з Анатолiчем та Шпачинською.

6.45, 7.45, 8.45, 9.45, 10.45, 11.45, 12.45, 13.45, 14.45, 15.45, 16.45 «Репортер». Новини.

9.00, 10.00, 11.00, 12.00 Ранок. «Ми все...» з Ашiон, Леончук i Рольником.

13.00, 14.00, 15.00 «Деталi» з Василiсою Фроловою i Сергiєм Дойком.

16.00, 23.00 Кримiнал.

17.00 «Ситуацiя» з Тарасом Березовцем.

18.00, 19.10, 20.10, 21.00 «Разом» з Ганапольським, Кисельовим, Орловською.

18.40, 21.30 «Луна України» з Матвiєм Ганапольським.

19.40 «Вказiвний палець».

20.25 «Нейтральна територiя» з Свiтланою Орловською.

22.00 «Пiдсумки» з Евгенiєм Кисельовим.

7.40 «Чи знаєте ви, що...».

8.15 «Мультфiльми».

9.00, 15.00 Т/с «Беверлi-Хiлс, 90210».

11.00, 19.00 «Орел i Решка. Перезавантаження».

12.00, 20.00 «Орел i Решка. Рай та пекло».

13.00, 18.00 «Їже, я люблю тебе!».

14.00, 21.00 «Вiрю не Вiрю».

17.00, 22.00 Т/с «Секс у великому мiстi».

23.00 Т/с «Доктор Хаус».

0.45 Х/ф «Мувi 43».

2.20 «Нiчне життя».

ПРЯМИЙ 6.00, 7.00, 8.00 Ранок. «Новий день» з Анатолiчем та Шпачинською.

6.45, 7.45, 8.45, 9.45, 10.45, 11.45, 12.45, 13.45, 14.45, 15.45, 16.45 «Репортер». Новини.

9.00, 10.00, 11.00, 12.00 Ранок. «Ми все...» з Ашiон, Леончук i Рольником.

13.00, 14.00, 15.00 «Деталi» з Василiсою Фроловою i Сергiєм Дойком.

16.00, 23.00 Кримiнал.

17.00 «Ситуацiя» з Тарасом Березовцем.

18.00, 19.10, 20.10, 21.00 «Разом» з Ганапольським, Кисельовим, Орловською.

14.00, 21.00 «Вiрю не Вiрю».

17.00, 22.00 Т/с «Секс у великому мiстi».

23.00 Т/с «Доктор Хаус».

0.45 Х/ф «Невидимий».

ПРЯМИЙ 6.00, 7.00, 8.00 Ранок. «Новий день» з Анатолiчем та Шпачинською.

6.45, 7.45, 8.45, 9.45, 10.45, 11.45, 12.45, 13.45, 14.45, 15.45, 16.45 «Репортер». Новини.

9.00, 10.00, 11.00, 12.00 Ранок. «Ми все...» з Ашiон, Леончук i Рольником.

13.00, 14.00, 15.00 «Деталi» з Василiсою Фроловою i Сергiєм Дойком.

16.00, 23.00 Кримiнал.

17.00 «Ситуацiя» з Тарасом Березовцем.

18.00, 19.10, 20.10, 21.00 «Разом» з Ганапольським, Кисельовим, Орловською.

18.40, 21.30 «Луна України» з Матвiєм Ганапольським.

19.40 «Вказiвний палець».

20.25 «Нейтральна територiя» з Свiтланою Орловською.

22.00 «Пiдсумки» з Евгенiєм Кисельовим.

2+2 6.00 Мультфiльми.

8.00, 12.15 «Вiн, Вона i телевiзор».

10.00, 18.15 «Спецкор».

17.00, 22.00 Т/с «Секс у великому мiстi».

23.00 Т/с «Доктор Хаус».

0.45 Х/ф «Тиха гавань».

ПРЯМИЙ 6.00, 7.00, 8.00 Ранок. «Новий день» з Анатолiчем та Шпачинською.

6.45, 7.45, 8.45, 9.45, 10.45, 11.45, 12.45, 13.45, 14.45, 15.45, 16.45 «Репортер». Новини.

9.00, 10.00, 11.00, 12.00 Ранок. «Ми все...» з Ашiон, Леончук i Рольником.

13.00, 14.00, 15.00 «Деталi» з Василiсою Фроловою i Сергiєм Дойком.

16.00, 23.00 Кримiнал.

17.00 «Ситуацiя» з Тарасом Березовцем.

18.00, 19.10, 20.10, 21.00 «Разом» з Ганапольським, Кисельовим, Орловською.

18.40, 21.30 «Луна України» з Матвiєм Ганапольським.

19.40 «Вказiвний палець».

20.25 «Нейтральна територiя» з Свiтланою Орловською.

22.00 «Пiдсумки» з Евгенiєм Кисельовим.

2+2 6.00 Мультфiльми.

8.00, 12.15 «Вiн, Вона i телевiзор».

2+2 6.00 Мультфiльми.

8.00, 10.55 «Вiн, Вона i телевiзор».

10.00, 18.15 «Спецкор».

10.35, 18.40 «ДжеДАI».

13.15 Х/ф «Полiт Фенiкса».

15.35 Х/ф «Боксер».

17.25 «Загублений свiт».

19.10 «Бандерлоги».

19.30, 20.35 Т/с «Ментiвськi вiйни. Одеса - 2».

21.35 Х/ф «Джек Гантер. В пошуках скарбiв Угарiта».

23.45 Х/ф «Iдеальнi канiкули».

1.20 Т/с «Легенди 2».

2.10 Х/ф «Чотири листи фанери».

3.30 «Облом.UA.».

МЕГА 6.00, 19.00 Бандитська Одеса.

7.20, 13.10 Правила життя.

8.20 Правда життя.

9.20, 21.40 Мистецтво виживання.

10.20, 17.00 Найнебезпечнiшi тварини.

11.20 У пошуках краси.

12.10 Iсторiя кримiналiстики.

14.10 Мiстична Україна.

15.10, 23.40 Повiтрянi бої.

16.00, 20.50 Скарби з горища.

18.00 Незвичайна наука.

18.40, 21.30 «Луна України» з Матвiєм Ганапольським.

19.40 «Вказiвний палець».

20.25 «Нейтральна територiя» з Свiтланою Орловською.

22.00 «Пiдсумки» з Евгенiєм Кисельовим.

2+2 6.00 Мультфiльми.

8.00, 12.15 «Вiн, Вона i телевiзор».

10.00, 18.15 «Спецкор».

10.35, 18.40 «ДжеДАI».

10.55, 19.10 «Бандерлоги».

11.25, 17.25 «Загублений свiт».

13.25 Х/ф «Джек Гантер. В пошуках скарбiв Угарiта».

15.35 Т/с «Схватка».

19.30 Т/с «Ментiвськi вiйни. Одеса - 2».

20.30 Т/с «Ментiвськi вiйни. Київ - 2».

21.30 Х/ф «Джек Гантер. Прокляття гробницi Ехнатона».

23.40 Х/ф «День мумiї».

1.05 Т/с «Легенди 2».

1.55 Х/ф «Вiдьма».

3.50 «Облом.UA.».

МЕГА 6.00 Бандитський Київ.

7.20, 13.10 Правила життя.

8.20 Правда життя.

9.20, 21.40 Мистецтво виживання.

10.35, 18.40 «ДжеДАI».

10.55, 19.10 «Бандерлоги».

11.25, 17.25 «Загублений свiт».

13.35 Х/ф «Джек Гантер. Прокляття гробницi Ехнатона».

15.45 Т/с «Схватка».

19.30, 20.30 Т/с «Ментiвськi вiйни. Київ - 2».

21.30 Х/ф «Джек Гантер. Небесна зiрка».

23.40 Мiжнародний професiйний турнiр зi змiшаних єдиноборств ММА WWFC 8. Пряма трансляцiя з Києва.

МЕГА 6.00, 19.00 Бандитська Одеса.

7.20, 13.10 Правила життя.

8.20 Правда життя.

9.20, 21.40 Мистецтво виживання.

10.20 Крокодили: холодна кров.

11.20 Африка: стихiя води.

12.10, 19.50 Iсторiя кримiналiстики.

14.10 Мiстична Україна.

15.10, 23.40 Повiтрянi бої.

16.00, 20.50 Скарби з горища.

17.00 Територiя гепарда.

18.00, 22.40 Незвичайна наука.

0.30 Україна: забута iсторiя.

3.40 Брама часу.

10.00, 18.15 «Спецкор».

10.35, 18.40 «ДжеДАI».

10.55, 19.10 «Бандерлоги».

11.25, 17.25 «Загублений свiт».

13.30 Х/ф «Джек Гантер. Небесна зiрка».

15.40 Т/с «Схватка».

19.30, 20.30 Т/с «Ментiвськi вiйни. Київ - 2».

21.30 Х/ф «Фантастична четвiрка».

23.45 Х/ф «Бойовi пси».

1.20 «Територiя обману».

2.20 Х/ф «Москаль-чарiвник».

МЕГА 6.00 Бандитський Київ.

7.20, 13.10 Правила життя.

8.20 Правда життя.

9.20, 21.40 Мистецтво виживання.

10.20 Слони: темний бiк.

11.20 Африка: стихiя води.

12.10 Таємний код зламаний.

14.10 Мiстична Україна.

15.10, 23.40 Повiтрянi бої.

16.00, 20.50 Скарби з горища.

17.00 Крокодили: холодна кров.

18.00 Квест.

19.00, 0.30 Бандитська Одеса.

19.50 Таємний код зламаний.

22.40 Квест.

0.30 Великi українцi.

2.10 Смарт-шоу.

4.10 Теорiя змови.

5.30 Бандитський Київ.

TV 1000 6.10, 18.05 Х/ф «Робiн Гуд: Чоловiки в трико».

8.10 Х/ф «Дурдом на колесах».

10.10 Х/ф «Поза часом».

12.15 Х/ф «Планета 51».

14.05 Х/ф «Крiстiна».

16.15 Х/ф «B очiкуваннi вiчностi».

20.10 Х/ф «Вiднесенi вiтром».

0.10 Х/ф «Лабiринт Фавна».

2.20 Х/ф «Вiн, я i його друзi».

4.10 Х/ф «Мережа».

ЄВРОСПОРТ 4.00, 9.30, 15.30, 2.30 Снукер. World Open. Фiнал.

5.30, 11.00, 17.00 Велоспорт (шосе). Чемпiонат свiту. Норвегiя.

7.00, 14.00, 18.30 Тенiс. Турнiр ATP. Санкт-Петербург. Фiнал.

8.00, 12.30, 20.00, 1.00 Футбол. Чемпiонат MLS. 30-й тур. «Спортiнг Канзас-Сiтi» - «Лос-Анджелес Гелаксi».

10.20, 17.00 Найнебезпечнiшi тварини.

11.20 Африка: стихiя води.

12.10 Iсторiя кримiналiстики.

14.10, 0.30 Мiстична Україна.

15.10, 23.40 Повiтрянi бої.

16.00, 20.50 Скарби з горища.

18.00 Незвичайна наука.

19.00 Бандитська Одеса.

19.50 Таємний код зламаний.

22.40 Квест.

TV 1000 6.10, 15.10 Х/ф «Iмла».

8.40 Х/ф «Вiднесенi вiтром».

12.50 Х/ф «Вiн, я i його друзi».

17.45 Х/ф «Мережа».

20.10 Х/ф «Зворотна тяга».

22.50 Х/ф «Ярмарок марнославства».

1.30 Х/ф «Поза часом».

3.35 Х/ф «Джеррi Магвайр».

ЄВРОСПОРТ 4.00, 8.30, 11.00, 16.00 Тенiс. Турнiр ATP. Санкт-Петербург. Фiнал.

5.30, 17.15, 20.00 Снукер. World Open. Фiнал.

7.00, 12.30, 18.30, 2.30 Велоспорт (шосе). Чемпiонат свiту. Норвегiя.

TV 1000 6.10, 16.55 Х/ф «Втеча з Шоушенка».

8.55 Х/ф «Ярмарок марнославства».

11.40 Х/ф «Зворотна тяга».

14.20 Х/ф «Джеррi Магвайр».

19.45 Х/ф «Вибач за любов».

22.10 Х/ф «Генiй».

0.15 Х/ф «Пам’ятай (Мементо)».

2.25 Х/ф «Це дуже забавна iсторiя».

ЄВРОСПОРТ 4.00, 2.30 Футбол. Чемпiонат MLS. 30-й тур. «Спортiнг Канзас-Сiтi» «Лос-Анджелес Гелаксi».

5.30, 14.00, 22.30 WATTS. 6.30, 10.00, 21.30 Футбол. Чемпiонат MLS. Огляд.

7.00, 12.30, 18.30, 1.05 Снукер. World Open. Фiнал.

8.30, 10.30, 20.00, 0.00 Велоспорт (шосе). Чемпiонат свiту. Норвегiя.

9.30, 22.00 Автоперегони. «Формула-3». Шпiльберг. Огляд.

11.30 Супербайк. Етап чемпiонату свiту. Португалiя. Перша гонка.

12.00 Супербайк. Етап чемпiонату свiту. Португалiя. Друга гонка.

19.50 Iсторiя кримiналiстики.

22.40 Незвичайна наука.

2.30 Пiдроблена iсторiя.

TV 1000 6.10, 17.55 Х/ф «Поза часом».

8.25 Х/ф «Пам’ятай (Мементо)».

10.45 Х/ф «Немовля на $30 000 000».

13.20 Х/ф «Вибач за любов».

15.50 Х/ф «Дурдом на колесах».

20.10 Х/ф «Патрiот».

23.20 Х/ф «Далеко».

2.00 Х/ф «Лабiринт Фавна».

4.05 Х/ф «Вiднесенi вiтром».

ЄВРОСПОРТ 4.00, 9.30, 21.30, 1.30 Велоспорт (шосе). Чемпiонат свiту. Норвегiя.

5.30, 11.00, 17.30 Футбол. Чемпiонат MLS. 30-й тур. «Спортiнг Канзас-Сiтi» - «Лос-Анджелес Гелаксi».

7.00, 12.30 Футбол. Чемпiонат MLS. Огляд.

7.30 Автоперегони. «Формула-3». Шпiльберг. Огляд.

8.00, 16.45, 20.45 Супербайк. Етап чемпiонату свiту. Португалiя. Друга гонка.

8.30, 14.00, 23.00 Снукер. World Open. Фiнал.

9 21.35, 0.00 WATTS. 22.00 Тенiс. Кубок Лейвера. Прага.

23.00 Футбол. Чемпiонат MLS. Огляд.

23.30 Зимовi види спорту. «У гонiтвi за iсторiєю».

0.20 Кiнний спорт. Конкур. Чемпiонат свiту. Ланакен.

ЧЕРНІГІВ 8.00 Ранок на Сівер-центрі.

9.00 Інформаційно-аналітична програма «Тиждень».

9.45 Це смачно.

10.00 Я єсть народ.

10.30, 19.30 Телевізор.

11.00 Жіночий журнал.

11.15 Офлайн.

11.35, 14.35 Мультфільм.

12.00, 14.00, 16.00 Новини. Пульс дня.

12.15, 14.15, 20.30, 22.00 Аргумент.

12.20 Джазовий фестиваль.

13.40 Обереги.

14.20 Вухаті та хвостаті.

15.00 Вечірні зустрічі.

16.15 Від щирого серця.

18.00 Подіум її життя.

19.00 Новини.

20.00 Новини. Підсумки.

20.45 Вечірня казка.

21.00 Перша реакція.

21.45 Світло надії.

22.15 Огляд світових подій.

9.30, 14.00, 22.30, 0.05 Футбол. Чемпiонат MLS. 30й тур. «Спортiнг Канзас-Сiтi» - «Лос-Анджелес Гелаксi».

15.30, 22.00 Футбол. Чемпiонат MLS. Огляд.

21.00, 1.00 Тенiс. Кубок Лейвера. Прага.

23.30, 2.00 Автоперегони. «Формула-3». Шпiльберг. Огляд.

ЧЕРНІГІВ 8.00 Ранок на Сівер-центрі.

9.00 Перша реакція.

9.45 Світло надії.

10.00 Огляд світових подій.

10.30 Класна екскурсія.

11.00 Мистецька палітра.

12.00, 14.00, 16.00 Новини. Пульс дня.

12.15, 14.15, 20.30, 22.00 Аргумент.

12.20 Міленіум-25.

13.45, 14.35 Мультфільм.

14.20 Світ професій.

15.00, 18.00 Подіум її життя.

16.15 Від щирого серця.

19.00 Новини.

19.30 Наодинці з усіма.

20.00 Новини. Підсумки.

20.45 Вечірня казка.

21.00 Будьте здорові.

21.30 Я люблю Україну.

22.15 Діловий ритм.

22.45 Ти молодий.

14.30 Олiмпiйськi iгри. «Зал слави». Сiдней- 2000 15.30 Олiмпiйськi iгри. «Зал слави». Пекiн- 2008 16.30 Олiмпiйськi iгри. «Зал слави». Рiо- 2016 17.30 Олiмпiйськi iгри. «Олiмпiйськi рекорди».

18.00 Олiмпiйськi iгри. «Дивнi моменти».

23.00 Тенiс. Кубок Лейвера. Прага.

ЧЕРНІГІВ 8.00 Ранок на Сівер-центрі.

9.00 Будьте здорові.

9.30 Я люблю Україну.

10.00 Діловий ритм.

10.30 Наодинці з усіма.

11.00 Культурний простір.

12.00, 14.00, 16.00 Новини. Пульс дня.

12.15, 14.15, 20.30, 22.30 Аргумент.

12.20 М.ф. «Ігри драконів».

14.20 Ти молодий.

14.50 Потішки, цікавинки, пізнавалки.

15.00 Подіум її життя.

16.15 Від щирого серця.

18.00 Д.ф. «Гнат Юра».

19.00 Новини.

19.30 Палітра.

20.00 Новини. Підсумки.

20.45 Вечірня казка.

21.00 Перша реакція.

21.45 Світло надії.

22.00 На перехрестях історичних паралелей.

22.45 6 соток.

13.00, 15.30, 19.00, 0.30 WATTS. 16.00, 20.00, 2.30 Супербайк. Етап чемпiонату свiту. Португалiя. Перша гонка.

19.30 Футбол: Чемпiонат MLS. Огляд.

ЧЕРНІГІВ 8.00 Ранок на Сівер-центрі.

9.00 Перша реакція.

9.45 Світло надії.

10.00, 19.30 На перехрестях історичних паралелей.

10.30 Палітра.

11.00 Жіночий клуб.

11.30 Офлайн.

12.00, 14.00, 16.00 Новини. Пульс дня.

12.15, 14.15, 20.30, 22.50 Аргумент.

12.20 Закриття театрального сезону.

13.35 Мультфільм.

14.20 Як це.

14.40 Сонячні промінчики.

15.00 Д.ф. «Гнат Юра».

16.15 Від щирого серця.

18.00 Культурний простір.

19.00 Новини.

20.00 Новини. Підсумки.

20.45 Вечірня казка.

21.00 Дачний сезон.

21.30 На сільських перехрестях.

22.00 Тонкий лід.

10

ТБ - програма

П’ятниця, 29 вересня УТ-1 6.00, 19.55 Д/с «Орегонський путiвник».

6.30 Анонс дня.

6.35 Д/ф «Примара Бабиного Яру».

7.30 Ера бiзнесу.

7.35 Агроера.

7.40 Спорт.

7.50 Вiд першої особи.

8.15, 16.30 Свiт он лайн.

8.20, 14.15 Д/ф «Ангел помсти».

8.55 Д/ф «Олександра Шулежко. Доля праведницi».

9.30 Т/с «Гранд-готель».

11.15 Т/с «Епоха честi».

13.00, 15.00, 18.30, 21.00, 1.25 Новини.

13.15, 23.00 «Схеми» з Наталiєю Седлецькою.

14.05 Бабин Яр. Без права на iснування.

14.40 Д/ф «Київ. Початок вiйни».

15.20 Д/с «Вагасi - японськi смаколики».

16.40, 0.35 Д/с «Порятунок ферми».

17.15 Хто в домi хазяїн?

17.35 М/с «Легенда про Бiлоснiжку».

18.15, 1.10 Новини. Свiт.

18.45, 22.45, 2.05 Тема дня.

19.00, 2.20 Новини. Культура.

19.20 Д/с «Мистецький пульс Америки».

20.30 Борхес.

21.25, 1.50 Новини. Спорт.

21.50 Т/с «Дiвчата вiйни».

23.30 Д/с «Нью-Йорк».

2.35 Д/с «Розкриття Америки».

КАНАЛ 1+1

СТБ 7.00 Х/ф «Сестронька».

8.55, 23.30 Х/ф «Домоправитель».

10.45 Х/ф «Дихай зi мною. Щастя в борг».

17.30, 22.00 «Вiкна-Новини».

18.00 Т/с «Коли ми вдома. Нова iсторiя».

20.00, 23.00 «Сюрприз, сюрприз!».

22.30 «Invictus - Iгри нескорених».

1.30 «Слiдство ведуть екстрасенси».

ІНТЕР 6.00 «Мультфiльм».

6.20, 13.30 «Слiдство вели... з Леонiдом Каневським».

7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 17.40 Новини.

7.10, 8.10 «Ранок з IНТЕРом».

9.20 «Давай одружимося».

11.15, 12.25 Т/с «Я охоронець».

УТ-1

0.35 Д/с «Мистецький пульс Америки».

1.55 Надвечiр’я. Долi.

2.50 Д/ф «Рейх: крах чорних селекцiонерiв».

3.40 Т/с «Чорна Рада».

5.30 Д/с «Середземномор»я».

КАНАЛ 1+1 6.00, 19.30 ТСН: «Телевiзiйна служба новин».

6.55 «Грошi».

8.00 «Снiданок. Вихiдний».

9.45 «Життя без обману 2017».

11.00, 23.10 «Свiтське життя».

12.00 Т/с «Субота».

16.05, 21.15 «Вечiрнiй квартал 2017».

18.30 «Розсмiши комiка 2017».

20.15 «Українськi сенсацiї».

0.10 «Вечiрнiй Київ «.

2.05 «Лiга смiху 1».

ІНТЕР 6.00 «Мультфiльм».

6.15 Х/ф «Дорога Олена Сергiївна».

8.10, 3.50 Х/ф «Здрастуй i прощавай».

Неділя, 1 жовтня УТ-1

КАНАЛ 1+1

6.00, 5.30 Д/с «Орегонський путiвник».

6.30 Анонс дня.

6.35, 7.30, 7.45, 8.15 Свiт он лайн.

6.40 М/с «Пiп вiдкриває свiт».

7.50 Смакота.

8.20 М/с «Чорний пiрат».

9.05 Д/с «Садовi скарби».

9.30 Д/с «Дика планета».

10.15 Х/ф «Насмiшка».

12.10, 13.20 Фолькmusic.

14.30 Т/с «Гранд-готель».

20.25 Перша шпальта.

21.00, 1.10 Новини.

21.30 Д/с «Супервiдчуття».

22.00 Д/с «Вагасi - японськi смаколики».

22.55 Книга.ua.

23.30 Богатирськi iгри.

0.10 Д/с «Мистецький пульс Америки».

1.35 Український корт.

2.10 Д/ф «Блюз. Мартiн Скорсезе представляє».

3.40 Т/с «Чорна Рада».

6.05 ТСН: «Телевiзiйна служба новин».

7.00 «Українськi сенсацiї».

8.00 «Снiданок. Вихiдний».

9.00 «Лото-забава».

9.40 М/ф «Маша i ведмiдь».

9.50 «Розсмiши комiка 2017».

10.50 «Свiт навиворiт - 9».

11.50 «Свiт навиворiт - 3».

13.00, 14.00, 15.00, 16.00 Т/с «Свати - 4».

17.00 «Лiга смiху 3».

19.30, 4.55 «ТСН-Тиждень».

21.00 «Танцi з зiрками».

23.20 «Iгри приколiв».

0.20 «Мультибарбара».

1.20 «Аргумент кiно».

2.05 «Свiтське життя».

ІНТЕР 6.10 Х/ф «Бережись автомобiля».

8.00 «уДачний проект».

9.00 «Готуємо разом».

10.00 «Орел i решка. Рай i пекло».

11.00 «Орел i решка. Перезавантаження».

12.00 «Орел i Решка. Ювiлейний сезон».

ICTV 5.30 Гражданская оборона.

6.30 Ранок у великому мiстi.

8.45 Факти. Ранок.

9.15, 19.20 Надзвичайнi новини.

10.10 Iнсайдер.

11.10, 13.20 Х/ф «Тремтiння землi - 3. Повернення у Перфекшн».

12.45, 15.45 Факти. День.

13.50 Скетч-шоу «На трьох».

14.20, 16.10 Т/с «Спецзагiн «Шторм».

10.00, 5.20 Д/п «Кумири. Олег Єфремов».

11.00 Х/ф «Бережись автомобiля».

13.00 Т/с «Кохання за законом».

20.00, 1.15 «Подробицi».

20.30 «Творчий вечiр Алли Пугачової».

23.45 «Великий бокс. Майрiс Брiєдiс - Майк Перес».

1.50 Х/ф «Мить кохання».

СТБ 6.15 Х/ф «Лабiринти кохання».

8.00 «Караоке на Майданi».

9.00 «Все буде смачно!».

10.25 «Сюрприз, сюрприз!».

13.15 «Зваженi та щасливi - 7».

16.15 «Хата на тата».

19.00 «Х-Фактор - 8».

22.00 «Invictus - Iгри нескорених».

22.15 Т/с «Коли ми вдома. Нова iсторiя».

ICTV 6.20 Дивитись усiм!

7.20 Без гальм.

8.20 М i Ж.

9.20 Дизель-шоу.

13.00 «Творчий вечiр Алли Пугачової».

16.30 Х/ф «Продається кiшка».

18.30 «Круче всех».

20.00, 2.35 «Подробицi».

20.30 Х/ф «Маша».

22.30 Т/с «Рiдкiсна група кровi».

СТБ 7.00 «Хата на тата».

9.00 «Все буде смачно!».

10.00 «Караоке на Майданi».

11.10 «МастерШеф - 7».

19.00 «Битва екстрасенсiв 17».

21.15 «Один за всiх».

22.30 «Invictus - Iгри нескорених».

23.10 «Х-Фактор - 8».

ICTV 5.20 Т/с «Слiдчi».

8.10 Т/с «Вiддiл 44».

12.05, 13.00 Х/ф «Мисливцi на вiдьом».

12.45 Факти. День.

14.15 Х/ф «Останнiй мисливець на вiдьом».

16.05 Дизель-шоу.

18.45 Факти тижня. 100 хвилин.

20.30 Комiк на мiльйон.

22.15 Х/ф «Мiстер i мiсiс Смiт».

0.45 Х/ф «Швидше кулi».

Кросворд

16.35 Т/с «Винищувачi».

17.30 Т/с «Штрафбат».

18.45, 21.05 Факти. Вечiр.

20.20 Антизомбi.

21.25 Дизель-шоу.

0.05 Комiк на мiльйон.

1.50 Т/с «Динотопiя. Новi пригоди».

НОВИЙ КАНАЛ

6.00, 7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 16.45, 19.30 ТСН: «Телевiзiйна служба новин».

6.30, 7.10, 8.10, 9.10 «Снiданок з 1+1».

9.30, 10.55 «Чотири весiлля».

12.20, 13.45 «Мiняю жiнку».

15.00 Т/с «Величне столiття. Роксолана».

17.10 Т/с «Нескiнченне кохання».

20.15 «Лiга смiху 3».

22.20 «Iгри приколiв».

23.15 «Вечiрнiй Київ «.

1.10 «Лiга смiху».

5.45 «Ескiмоска - 2: пригоди в Арктицi».

Субота, 30 вересня 6.00 Д/с «Орегонський путiвник».

6.30 Анонс дня.

6.35, 7.55, 8.00, 8.15, 8.55, 12.05, 20.45 Свiт он лайн.

6.40 М/с «Пiп вiдкриває свiт».

7.30 На слуху.

8.25 М/с «Чорний пiрат».

9.00 Д/с «Розповiдi про Хансiк».

9.30 М/с «Легенда про Бiлоснiжку».

9.55 Хто в домi хазяїн?

10.20 Хочу бути.

10.45 Мерi Поппiнс.

11.00 Фольк-music. Дiти.

12.15, 1.30 Театральнi сезони.

12.45 Т/с «Дiвчата вiйни».

17.40 Богатирськi iгри.

18.20 Український корт.

19.00 Х/ф «Насмiшка».

21.00, 1.10 Новини.

21.25 Д/с «Скарби та смертельнi таємницi морiв».

22.25 Книга.ua.

22.50 Мегалот.

23.00 Борхес.

23.30 Д/с «Аболiцiонiсти».

15.50, 16.45 «Речдок».

18.00 Ток-шоу «Стосується кожного».

20.00, 3.10 «Подробицi тижня».

22.00 Д/п «778 днiв без своїх».

23.00 Х/ф «Двадцять днiв без вiйни».

3.00, 2.50 Зона ночi.

4.25 Абзац.

6.19, 7.39 Kids Time.

6.20 М/с «Губка Боб i Прямокутнi Штани».

7.40, 22.50 Половинки.

12.00, 21.40 Київ вдень та вночi.

16.15, 19.00 Топ-модель по-українськи.

ТРК «УКРАЇНА» 6.00, 16.00 Т/с «Адвокат».

7.00, 8.00, 9.00, 15.00, 19.00, 23.00, 3.25 Сьогоднi.

7.15, 8.15 Ранок з Україною.

9.15 Зiрковий шлях. Новий сезон.

10.40 Свекруха або невiстка.

11.40 Реальна мiстика. Новий сезон.

13.40, 15.30 Т/с «Черговий лiкар 3».

18.00 Т/с «Жiночий лiкар 3».

19.45 Ток-шоу «Говорить Україна».

21.00, 0.00 Т/с «Вiкно життя 2».

10.45, 11.45 Особливостi нацiональної роботи.

12.45 Факти. День.

13.00 Скетч-шоу «На трьох».

14.40 Комiк на мiльйон.

16.15 Х/ф «Мiстер i мiсiс Смiт».

18.45 Факти. Вечiр.

19.20 Надзвичайнi новини. Пiдсумки.

20.05 Х/ф «Останнiй мисливець на вiдьом».

22.10 Х/ф «Мисливцi на вiдьом».

23.55 Х/ф «Швидше кулi».

1.45 Т/с «Морська полiцiя. Лос-Анджелес».

3.05 Провокатор.

4.55 Факти.

НОВИЙ КАНАЛ 6.00, 7.20 Kids Time.

6.01 М/с «Губка Боб i Прямокутнi Штани».

7.30 Т/с «Татусевi дочки».

10.00 Ревiзор.

12.45 Зiрки пiд гiпнозом.

14.45 Зiрковi яйця.

16.45 М/ф «Корпорацiя монстрiв».

18.45 Х/ф «Людина-мураха».

2.25 Т/с «Морська полiцiя. Лос-Анджелес».

3.50 Провокатор.

НОВИЙ КАНАЛ 3.00, 2.05 Зона ночi.

4.39, 5.55 Kids Time.

4.40 М/с «Губка Боб i Прямокутнi Штани».

6.00 Х/ф «Перший лицар».

8.45 Топ-модель по-українськи.

11.15 М/ф «Корпорацiя монстрiв».

13.10 Х/ф «Людина-мураха».

15.25 Х/ф «Залiзна людина».

18.15 Х/ф «Залiзна людина 2».

21.00 Х/ф «Залiзна людина 3».

0.00 Х/ф «Друзi по сексу».

ТРК «УКРАЇНА» 6.50 Сьогоднi.

7.40 Свекруха або невiстка.

9.40 Х/ф «Рiдна людина».

11.30 Т/с «Зiйде свiтанок».

15.30 Х/ф «Маша i ведмiдь».

17.10, 20.00 Т/с «Осiння мелодiя кохання».

23.20 Слiдами.

2.00 Т/с «Закон i порядок: Злочиннi намiри».

4.10 Реальна мiстика.

5.40 Зiрковий шлях.

ТЕТ 6.00 Байдикiвка.

6.30 Казка з татом.

6.50, 5.30 Кориснi пiдказки.

7.10 Це наше-це твоє.

7.15 Мультмiкс.

10.45 Х/ф «Король скейтборду: Найбiльш вертикальний примат».

12.25 Панянка-селянка.

13.25 Розсмiши комiка.

14.25 Готель Галiцiя.

14.55 Т/с «Домашнiй арешт».

15.30, 3.40 Вiталька.

16.50, 2.50 Країна У.

17.50 Одного разу пiд Полтавою.

18.50, 23.50 Танька i Володька.

20.00 М/ф «Пiнгвiни Мадагаскару».

21.50 Х/ф «Сусiди на стрьомi».

1.00 Т/с «Баффi - винищувачка вампiрiв».

НТН 4.10 «Легенди бандитської Одеси».

4.55 Х/ф «Ранкове шосе».

6.30 Х/ф «Корупцiя».

7.55, 9.00, 19.30 Т/с «Кулагiн та партнери».

21.00 Х/ф «Залiзна людина».

23.50 Х/ф «На межi».

1.50 Зона ночi.

8.30 Ранковий «Свiдок».

10.30, 17.25 Т/с «Детективи».

12.00 «Страх у твоєму домi».

13.45, 15.05, 21.30 Т/с «CSI: Нью-Йорк - 8».

14.45, 19.00, 23.15, 2.20 «Свiдок».

15.30 Т/с «Доктор Блейк».

23.45 Т/с «Морський патруль».

1.30 Т/с «Полiцiя маямi».

2.50 «Випадковий свiдок».

K1 5.10 «Рецепти щастя. Нова iсторiя».

6.00 «Спецiя».

6.30 «TOP SHOP».

7.40 «Чи знаєте ви, що...».

8.15 «Мультфiльми».

9.00, 15.00 Т/с «Беверлi-Хiлс, 90210».

11.00, 19.00 «Орел i Решка. Перезавантаження».

12.00, 20.00 «Орел i Решка. Рай та пекло».

13.00, 18.00 «Їже, я люблю тебе!».

14.00, 21.00 «Вiрю не Вiрю».

17.00 «Навколо М».

22.00, 1.10 «КВН на БIС».

23.00 «КВН».

2.00 «Нiчне життя».

ПРЯМИЙ 6.00, 7.00, 8.00 Ранок. «Новий день» з Анатолiчем та Шпачинською.

22.20 Одного разу в Одесi.

1.30 Х/ф «Вiдьма».

3.20 Вiталька.

ТРК «УКРАЇНА»

НТН

7.00, 15.00, 19.00, 3.10 Сьогоднi.

7.15, 5.50 Зiрковий шлях.

8.00, 15.20 Т/с «Вiкно життя 2».

16.20, 19.40 Т/с «Зiйде свiтанок».

21.10 Х/ф «Рiдна людина».

23.00 Т/с «Герократiя».

0.20 Реальна мiстика.

3.50 Т/с «Закон i порядок: Злочиннi намiри».

4.10, 2.55 «Легенди бандитської Одеси».

4.55 «Правда життя. Професiї».

6.15 Х/ф «Вiчний поклик».

11.30 «Речовий доказ».

13.50 «Склад злочину».

15.30 «Крутi 90-тi».

17.20 «Речдок».

19.00, 2.10 «Свiдок».

19.30 Х/ф «Пiрати ХХ столiття».

21.10 Х/ф «Охоронниця».

22.55 Х/ф «Блондинка i блондинка».

0.45 «Мисливцi за привидами».

2.40 «Випадковий свiдок».

ТЕТ 6.00 Байдикiвка.

6.30 Казка з татом.

6.50, 5.30 Кориснi пiдказки.

7.10 Це наше-це твоє.

7.15 Мультмiкс.

10.50 М/с «Дора i друзi. Пригоди в мiстi».

11.20 Х/ф «Легенда Лонгвуда».

13.00 М/ф «Мураха Z».

14.30 Готель Галiцiя.

18.00 М/ф «Пiнгвiни Мадагаскару».

19.40 Країна У.

19.00, 4.10 Подiї тижня з Олегом Панютою.

21.50 Т/с «Поговори зi мною про кохання».

1.30 Реальна мiстика.

2.25, 5.00 Т/с «Жiночий лiкар 3».

ТЕТ 6.00 Байдикiвка.

6.30 Казка з татом.

6.50, 5.30 Кориснi пiдказки.

7.10 Це наше-це твоє.

7.15 Мультмiкс.

10.55 М/ф «Мураха Z».

14.00 Рятiвники.

19.55 Одного разу пiд Полтавою.

23.00 Х/ф «Сусiди на стрьомi».

1.00 Країна У.

2.55 Вiталька.

НТН 4.00 «Правда життя. Професiї».

5.00 Х/ф «Випадок iз слiдчої практики».

6.40 Х/ф «Охоронниця».

8.15 Т/с «Походеньки нотарiуса Неглiнцева».

11.30 Х/ф «Пiрати ХХ столiття».

13.00 Х/ф «Свавiлля».

14.55 «Легенди карного розшуку».

15.55 «Склад злочину».

ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 7. Сушені абрикоси. 9. Талісман на грудях із ладаном. 10. Обличчя тварини. 11. Столик для торгівлі на вулиці. 12. Іспанський титул аристократа. 13. Цирковий гімнаст. 16. Байка, вигадка. 18. Немилість царя. 20. Зерно для коней. 21. Кумир. 22. Нижній край сукні. 24. Розтруб у рукавички. 27. Нападаючий у футболі. 32. Лицьовий бік будівлі. 33. Церковне вино.

34. Рай у пустелі. 35. Судновласник. 36. Учень Христа. ПО ВЕРТИКАЛІ: 1. Лабораторна посудина. 2. Хлопець-підліток. 3. Дім феодала. 4. Широка популярність.

5. Чеський автомобіль. 6. Бешкет. 8. Корабель Ясона.

14. Порт у Франції. 15. Сота частина гривні. 17. Промислове підприємство. 19. Райдужний удав. 23. Мускусний пацюк. 25. «Батько історії». 26. Солодка картопля. 28. Гравюра на міді. 29. Посудина для квітів. 30. Сірий заєць. 31. Мисливський собака.

Відповіді на кросворд, надрукований у № 37 ПО ГОРИЗОНТАЛІ: 7. Давлурі. 9. Амарант. 10. Дерен. 11. Пірат. 12. «Татра». 13. Асонанс. 16. Юнона.

18. Нафта. 20. Ваза. 21. Рука. 22. Отрок. 24. Галоп.

27. Трамвай. 32. Метро. 33. Балет. 34. Сосна. 35. Ремарка. 36. Кадастр. ПО ВЕРТИКАЛІ: 1. Капітан. 2. Алмаз. 3. Кідас. 4. Банан. 5. Аркас. 6. Антракт. 8. Гран. 14. Баранка. 15. Інтрига. 17. Онагр. 19. Факел. 23. Текемет. 25. Оркестр.

26. Орган. 28. Русак. 29. Міст. 30. Атака. 31. Калан.

K1 5.10 «Рецепти щастя. Нова iсторiя».

6.00 «Спецiя».

6.30 «TOP SHOP».

7.40 «Чи знаєте ви, що...».

8.15 «Мультфiльми».

9.20 М/ф «Нiко: Шлях до зiрок».

17.25 «Речдок».

19.00 Т/с «Темнi лабiринти минулого».

22.50 Х/ф «Мiтка».

0.45 Х/ф «Блондинка i блондинка».

2.25 «Таємницi кримiнального свiту».

3.15 «Випадковий свiдок».

3.30 «Речовий доказ».

K1 5.10 «Рецепти щастя. Нова iсторiя».

6.00 «Спецiя».

6.30 «TOP SHOP».

7.40 «Чи знаєте ви, що...».

8.15 «Мультфiльми».

9.00 «Ух ти show».

10.10 Х/ф «Замерзла з Майамi».

12.00 М/ф «Нiко: Шлях до зiрок».

13.45, 22.00 «Орел i Решка. На краю свiту».

20.00 Х/ф «Весiльний переполох».

0.50 «КВН».

2.45 «Нiчне життя».

ПРЯМИЙ 9.00 «Пiдсумки» з Евгенiєм Кисельовим.

9.45, 10.45, 11.45, 12.45, 13.45, 14.45, 15.45, 16.45, 17.45, 18.45 «Репортер». Новини.

25 вересня – 1 жовтня 6.45, 7.45, 8.45, 9.45, 10.45, 11.45, 12.45, 13.45, 14.45, 15.45, 16.45 «Репортер». Новини.

9.00, 10.00, 11.00, 12.00 Ранок. «Ми все...» з Ашiон, Леончук i Рольником.

13.00, 14.00, 15.00 «Деталi» з Василiсою Фроловою i Сергiєм Дойком.

16.00, 23.00 Кримiнал.

17.00 «Ситуацiя» з Тарасом Березовцем.

18.00, 19.10, 20.10, 21.00 «Разом» з Ганапольським, Кисельовим, Орловською.

18.40, 21.30 «Луна України» з Матвiєм Ганапольським.

19.40 «Вказiвний палець».

20.25 «Нейтральна територiя» з Свiтланою Орловською.

22.00 «Пiдсумки» з Евгенiєм Кисельовим.

2+2 6.00 Мультфiльми.

8.00, 12.15 «Вiн, Вона i телевiзор».

10.00, 18.15 «Спецкор».

10.35, 18.40 «ДжеДАI».

10.55 «Бандерлоги».

11.25, 17.25 «Загублений свiт».

13.25 Х/ф «Фантастична четвiрка».

11.00 Х/ф «Замерзла з Майамi».

13.00 «Ух ти show».

14.00 «Орел i Решка. На краю свiту».

0.00 Х/ф «А ось i вона».

1.45 «Нiчне життя».

ПРЯМИЙ 9.00 «Золотий гусак. На виїздi».

9.45, 10.45, 11.45, 12.45, 13.45, 14.45, 15.45, 16.45, 17.45, 18.45, 19.45 «Репортер». Новини.

10.00 Концерт.

11.00, 13.00, 16.00 «Територiя позитиву» з Снiжаною Єгоровою.

12.00 «Пальчевський. Пiдсумки».

14.00 «Луна України» з Матвiєм Ганапольським.

15.00 «Золотий гусак» NEW. 17.00 Кримiнал.

18.00 «Закрита зона».

19.00 «Очi в очi» з Юлiею Литвиненко.

20.00 «Мiсто S» зi Снiжаною Єгоровою.

21.00 «Пiдсумки» з Евгенiєм Кисельовим.

23.00 «Свiтськi хронiки».

10.00 «Очi в очi» з Юлiею Литвиненко.

11.00, 13.00, 16.00, 19.00 «Територiя позитиву» з Снiжаною Єгоровою.

12.00 «Золотий гусак» NEW. 14.00 «Закрита зона».

15.00, 20.00 «Кисельов. Авторське».

17.00 «Свiтськi хронiки».

18.00 Концерт.

21.00 Кримiнал.

23.00 «Луна України» з Матвiєм Ганапольським.

2+2 6.00 Мультфiльми.

8.00 «Бандерлоги».

10.10 «Вiн, Вона i телевiзор».

13.20 Х/ф «На межi».

15.45 Х/ф «Перлини дракона: Еволюцiя».

17.15 Х/ф «Невловимi».

19.20 11 тур ЧУ з футболу «Зоря» - «Динамо».

21.25 ПРОФУТБОЛ.

23.15 «Змiшанi єдиноборства. UFC.».

2.00 Х/ф «Ярослав Мудрий».

3.15 «Облом.UA.».

Гороскоп на 25 вересня – 1 жовтня ОВЕН (21.03-20.04). Настає слушна мить для різкого й раптового стрибка вперед. Не забувайте, що підвищення по службі означає також більшу відповідальність. До можливих проблем в особистому житті краще ставитися з гумором. У вихідні бажано доробляти звичні справи та не вплутуватися у звабні авантюри. Сприятливий день – четвер, несприятливий – вівторок. ТЕЛЕЦЬ (21.04-21.05). Настає період, важливий для професійного росту. Ваші товариськість і життєрадісність допоможуть знайти нових друзів. Імовірні певні розбіжності з близькими людьми, постарайтеся їх подолати. У вихідні можливі складності у стосунках із родичами, не доводьте ситуацію до конфлікту. Сприятливий день – п’ятниця, несприятливий – субота. БЛИЗНЮКИ (22.05-21.06). Ваша діяльність стане помітно інтенсивнішою. Вам можуть запропонувати новий перспективний проект. Творчий потенціал і працездатність зростуть, що дозволить із легкістю впоратися із завданнями будь-якої складності. У вихідні у вас можуть з’явитися нові друзі. Сприятливий день – вівторок, несприятливий – п’ятниця. РАК (22.06-23.07). Ваші бажання й задуми виконуватимуться, якщо вони не суперечать інтересам інших людей. Намагайтеся вчасно помічати й виправляти помилки

15.40 Т/с «Схватка».

19.10 Х/ф «Невловимi».

21.00 Х/ф «I гримнув грiм».

22.55 «Змiшанi єдиноборства. UFC.».

1.35 «Цiлком таємно».

2.00 Х/ф «Двiйник».

3.10 «Облом.UA.».

МЕГА 6.00, 19.00 Бандитська Одеса.

7.20, 13.10 Правила життя.

8.20 Правда життя.

9.20, 21.40 Мистецтво виживання.

10.20 Територiя гепарда.

11.20 Африка: стихiя води.

12.10 Таємний код зламаний.

14.10, 0.30 Мiстична Україна.

15.10, 23.40 Повiтрянi бої.

16.00, 20.50 Скарби з горища.

17.00 Слони: темний бiк.

18.00 Квест.

19.50 Iсторiя кримiналiстики.

22.40 Незвичайна наука.

3.30 Лiлiпути.

4.30 Володимир Басов. Бiгун на довгi дистанцiї.

5.30 Бандитський Київ.

TV 1000 8.10 Х/ф «Далеко».

10.50 Х/ф «Патрiот».

14.00 Х/ф «Це дуже забавна iсторiя».

16.00 Х/ф «Вiднесенi вiтром».

20.10 Х/ф «День бабака».

22.10 Х/ф «Там, де серце».

0.35 Х/ф «Поза/себе».

2.55 Х/ф «Ярмарок марнославства».

5.25 Х/ф «Зворотна тяга».

ЄВРОСПОРТ 3.15, 6.15, 10.15, 15.45, 19.15, 22.30, 1.45 Супербайк. Етап чемпiонату свiту. Португалiя. Друга гонка.

4.00, 11.00, 20.00, 2.30 Снукер. World Open. Фiнал.

5.30, 9.30, 15.00, 18.30, 21.30, 0.30 Супербайк. Етап чемпiонату свiту. Португалiя. Перша гонка.

7.00 Тенiс. Кубок Лейвера. Прага.

8.00, 12.30, 16.30, 23.00 Велоспорт (шосе). Чемпiонат свiту. Норвегiя.

2+2

TV 1000

6.00 Мультфiльми.

8.00 «Бандерлоги».

9.00 «Загублений свiт».

16.10 Х/ф «На межi».

18.35 Х/ф «I гримнув грiм».

20.10 Х/ф «Фантастична четвiрка 2. Вторгнення Срiбного Серфера».

22.00 Х/ф «Мега-акула проти Колоса».

23.45 Мiжнародний професiйний турнiр зi змiшаних єдиноборств ММА WWFC 8. Трансляцiя з Києва.

2.05 Х/ф «Ярослав Мудрий».

3.15 «Облом.UA.».

8.10 Х/ф «Там, де серце».

10.30 Х/ф «Поза/себе».

12.50 Х/ф «День бабака».

14.50 Х/ф «Ярмарок марнославства».

17.30 Х/ф «Зворотна тяга».

20.10 Х/ф «Тупий i ще тупiший».

22.20 Х/ф «Багрянi рiки».

0.20 Х/ф «Одержимiсть».

2.20 Х/ф «Генiй».

4.05 Х/ф «Пам’ятай (Мементо)».

МЕГА

4.00, 12.15 Супербайк. Етап чемпiонату свiту. Португалiя. Перша гонка.

4.45, 12.45 Супербайк. Етап чемпiонату свiту. Португалiя. Друга гонка.

5.30, 7.30 WATTS. 6.00, 9.30 Снукер. World Open. Фiнал.

8.00, 15.00 Велоспорт (шосе). Чемпiонат свiту. Норвегiя.

11.00 Футбол. Чемпiонат MLS. Огляд.

11.30, 13.30, 18.15, 20.15 Супербайк. Етап чемпiонату свiту. Францiя. Суперпоул.

6.00 Бандитський Київ.

7.20 Мiстична Україна.

8.40 Потойбiччя. Сни.

9.40 Повiтрянi бої.

11.30, 21.00 Людство: наша iсторiя.

14.20 Крокодили: холодна кров.

15.20 Африка: стихiя води.

18.10 Майор «Вихор».

19.10 Чорна пiхота.

20.10 Мiсто, яке зрадили.

23.40 Паранормальний свiт.

0.30 Таємницi кримiнального свiту.

2.40 Україна: забута iсторiя.

МЕГА 6.00 Бандитська Одеса.

7.20 Мiстична Україна.

8.40 Запрограмованi долi.

9.40 Повiтрянi бої.

11.30, 21.00 Людство: наша iсторiя.

14.20 Слони: темний бiк.

15.20 Африка: стихiя води.

18.10 Прокляття Че Гевари.

19.10 Аджимушкай. Пiдземелля смертi.

20.10 1377 спалених заживо.

23.40 Паранормальний свiт.

0.30 Два Миронових.

1.20 Юрiй Нiкулiн.

2.00 Ролан Биков.

2.40 Вiйна всерединi нас.

TV 1000 6.10 Х/ф «Багрянi рiки».

8.20 Х/ф «Одержимiсть».

10.30 Х/ф «Тупий i ще тупiший».

12.45 Х/ф «Вибач за любов».

15.10 Х/ф «Пам’ятай (Мементо)».

17.30 Х/ф «Немовля на $30 000 000».

ЄВРОСПОРТ

20.10 Х/ф «Весiльний переполох».

22.15 Х/ф «Легенди осiни».

0.50 Х/ф «Охоронець».

2.45 Х/ф «Далеко».

5.05 Х/ф «Патрiот».

ЄВРОСПОРТ 4.00, 6.00, 8.45, 11.00 Велоспорт. Кубок Iталiї.

5.00, 9.30 Футбол. Чемпiонат MLS. 31-й тур. «Орландо Сiтi» - «Даллас».

7.30 Супербайк. Етап чемпiонату свiту. Францiя. Суперпоул.

8.00, 12.00, 13.15, 2.30 Супербайк. Етап чемпiонату свiту. Францiя. Перша гонка.

12.30 Суперспорт. Етап чемпiонату свiту. Францiя.

14.00, 18.30, 0.15 Супербайк. Етап чемпiонату свiту. Францiя. Друга гонка.

15.00, 19.00, 23.00 Стрибки з трамплiна. Лiтнiй Гран-прi. HS 94. Хiнценбах.

16.45, 22.00, 1.00 Велоспорт. «Єврометрополь». Бельгiя.

в робочих питаннях. Не варто дратуватися через дрібниці, не звертайте уваги на недоречні зауваження. У вихідні не прагніть переробити все й одразу, інакше не зможете як слід відпочити. Сприятливий день – понеділок, несприятливий – четвер. ЛЕВ (24.07-23.08). Займіться духовним розвитком і самоосвітою. Обговорення ваших ідей та пропозицій із начальством буде вдалим. Імовірна приємна зустріч із давніми друзями. Можливі проблеми юридичного плану, джерела яких – у недавньому минулому, але вам удасться з ними впоратися. Сприятливий день – середа, несприятливий – субота. ДІВА (24.08-23.09). Ви прагнутимете до своєї заповітної мети і зможете її досягти. Перед вами можуть відкритися світлі обрії, пов’язані з новими напрямами у справах. У вихідні близькі люди виявлять турботу й увагу, їхня допомога буде дуже доречною. Сприятливий день – вівторок, несприятливий – п’ятниця. ТЕРЕЗИ (24.09-23.10). Варто подвоїти ентузіазм на роботі. Начальство очікує від вас відповідального кроку, не розчаруйте його. Зі зміною обов’язків відбудуться зрушення в області оцінювання та оплати праці – не нехтуйте перспективами, що відкриваються. У вихідні ви зможете одержати необхідну для себе інформацію, відповіді на поставлені колись запитання. Сприятливий день – п’ятниця, несприятливий – середа. СКОРПІОН (24.10-22.11). Найважливіше наразі – зосередитися та встигнути все зробити вчасно. Вміння швидко переміщуватися й вирішувати одразу кілька завдань – це шлях до поліпшення матеріального становища. Намагайтеся не відклада-

14.00, 17.30 WATTS. 22.00, 1.15 Суперспорт. Етап чемпiонату свiту. Португалiя.

ЧЕРНІГІВ 8.00 Ранок на Сівер-центрі.

9.00, 19.30 Дачний сезон.

9.30 На сільських перехрестях.

10.00 Тонкий лід.

11.00 Культурний простір.

12.00, 14.00, 16.00 Новини. Пульс дня.

12.15, 14.15, 20.30, 22.15 Аргумент.

12.20 Музика, джаз, ритм.

13.40 Європейський дім.

14.20 Офлайн.

14.50 Потішки, цікавинки, пізнавалки.

15.00 Кавовий клуб.

15.35 Мультфільм.

16.15 Від щирого серця.

18.00 Я війна.

18.40 Як це.

19.00 Новини.

20.00 Новини. Підсумки.

20.45 Вечірня казка.

21.00 Перша реакція.

21.45 Сніданок туриста.

22.20 Зроблено в Європі.

14.00, 18.45, 20.45 Супербайк. Етап чемпiонату свiту. Францiя. Перша гонка.

16.30, 19.15, 21.30, 1.00 Велоспорт. Кубок Iталiї.

23.00, 2.30 Футбол. Чемпiонат MLS. 31-й тур. «Орландо Сiтi» - «Даллас».

ЧЕРНІГІВ 8.00 Новини.Підсумки.

8.30, 13.00, 14.35 Мультфільм.

9.00 Перша реакція.

9.45 Відкрита студія.

10.00 Сніданок туриста.

10.30 М.ф. «Народження легенди».

11.45 За кермом.

12.00, 14.00, 22.00 Аргумент.

12.15 Жіночий клуб.

12.40 Як це.

14.10 Зроблено в Європі.

15.00 Концерт.

16.00 Від щирого серця.

18.00 Концерт.Ми єдині.

19.15 Д.ф. «Параджанов».

20.00 Дивовижний калейдоскоп.

20.30 Зірковий коктейль.

20.45 Вечірня казка.

21.00 Особистий простір.

21.40 Чоловічий погляд.

22.10 Народна скарбниця.

20.00 Футбол. Чемпiонат MLS. 31-й тур. «Фiладельфiя Юнiон» - «Сiетл Саундерс».

ЧЕРНИГОВ 8.00 Міні-мікс.

9.00 Дивовижний калейдоскоп.

9.30 Зірковий коктейль.

10.00 Особистий простір.

10.40 Чоловічий погляд.

11.00, 14.00, 22.30 Аргумент.

11.10, 14.40, 19.30 Мультфільм.

12.00 По-суті.

12.10 Концерт.Прощай літо.

13.25 Хочу бути.

14.10 Жіночий клуб.

15.00 Гетьманська кухня.

16.00 Від щирого серця.

18.00 Концерт.Любов це.

20.00 Жіночий журнал.

20.15 Чернігівщина духовна.

20.45 Вечірня казка.

21.00 Інформаційно-аналітична програма «Тиждень».

21.45 Це смачно.

22.00 Телевізор.

22.45 Від мелодії до мелодії.

ти справи на потім, а вирішувати їх одразу. Можете розраховувати на підвищення зарплати. Сприятливий день – вівторок, несприятливий – субота. СТРІЛЕЦЬ (23.11-21.12). Ретельно плануйте кожну справу, щоб устигнути все зробити й виділити час на особисте життя. Ваші ідеї нині багато в чому працюють на перспективу. Можете чекати солідних грошових надходжень. Не забувайте про родичів, подаруйте їм якомога більше уваги й турботи. Сприятливий день – вівторок, несприятливий – понеділок. КОЗЕРІГ (22.12-20.01). Оптимістичний настрій допоможе вам легко прослизнути крізь перешкоди й вийти переможцем із будь-якої ситуації. Бажано нікуди не спізнюватися, непунктуальність може стати причиною проблем. Погодьте й уточніть усе до дрібниць – від скрупульозності й ретельності залежатиме ваша репутація на роботі. Сприятливий день – середа, несприятливий – четвер. ВОДОЛІЙ (21.01-19.02). Цього тижня ваша праця буде особливо плідною, ви зможете впоратися з багатьма питаннями й на роботі, і вдома. Слушний час для початку великих та важливих справ. У вихідні не піддавайтеся нічиєму впливу, а також ліні та іншим спокусам. Сприятливий день – четвер, несприятливий – субота. РИБИ (20.02-20.03). Енергії вистачає, все виходить, аж горить у руках. Попереду – інтелектуальні штурми та втілення ваших задумів у життя. Не сподівайтеся на доброчинну підтримку збоку, сміливо вирішуйте фінансові проблеми, розкриваючи свої таланти й можливості. Сприятливий день – четвер, несприятливий – понеділок.

Деснянська правда Сторінками травника-волховника «Златоцвіт» ВИСИПИ, ПУХЛЯКИ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ, КАМІННЯ ТА ПІСОК У НИРКАХ, ЦУКРИЦЯ Узяти сухе лопухове насіння з реп’яхів, змолоти. 1 ч. л. борошна з верхом на 2 склянки кип’яченої води кімнатної температури. Настояти ніч. Ранком процідити. Випити за день. Три тижні. Тиждень перерва й повторити. І так три рази, коли є потреба. Примітка: При оксалатних каменях, які утворюються, зокрема, від надмірного вживання шоколаду, п’ють відвар із виноградних вусиків. ГЕМОРОЙ Літр достиглих суцвіть (реп’яхів) на 3 літри окропу. Довести до кипін-

Анумо, вгадайте, про яку рослину мовиться? Звичайно ж, це реп’ях. Ох і попокидалися в дитинстві хлопці у дівчат причепливими зелено-фіолетовими «їжачками»… Особливо образливо, коли у волосся втрапить. Тоді – пиши пропало: доводилося вистригати ціле пасмо. Якщо ж зірвати такого «їжачка» та обережно прикріпити до одягу, виходить симпатична брошка. І тримається міцно. Але чи насправді лопух (реп’ях) – лише набридлива причепа? А от і ні. Він іще й чудовий лікар. Скажімо, листя лопуха можна прикладати до колін, коли вони болять. І не тільки це. Що ще – знає Іван Просяник. Отже – йому слово. Мандрівка сторінками травника-волховника «Златоцвіт» триває… Лопух має настільки потужні оздоровчі властивості, що навіть перекриває ті, якими наділені петрушка, кріп, селера разом узяті. Ще одна неповторна властивість лопуха розкрилася по Чорнобильській аварії: він – потужний антирадіант, оскільки рутин, що міститься в усіх частинах рослини, зв’язує та виводить із організму радіоактивні відколки. Тому лопух (листочок) обов’язковий у юшках, борщах – гіркість при кип’ятінні зникає повністю. Лопух – незамінний складник настою, що зупиняє передчасне старіння, своєрідного «узвару молодості». Адже покращує роботу серця, підшлункової залози, печінки. Зміцнює нерви, запобігає, як наголошували тато, всім можливим і неможливим недужам. А готували тато цей узвар так: брали по 1 ст. ложці цмину піщаного, квітів липи, листу суниці, ожини, смородини, коріння синюхи, материнки. По 2 ст. л. квітів гречки, рум’янцю, шипшини, волошки, підбілу, малини, м’яти перцевої, глухої кропиви, шавлії, звіробою, чебрецю, моріжку, корінь валер’яни, лопуха. 4 ст. ложки суміші залити на ніч 1 л окропу. Вкутати. Вранці півгодини млоїти на окріпнім ключі. Вживати по 0,5 склянки тричі на день із медом, гарячим. АДЕНОМА ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ І. Узяти 2 столові ложки дрібно посіченого кореня лопуха (краще павутинчастого, його суцвіття переткані мовби павутинням) залити 0,5 л окропу. Кип’ятити 10 хв. на слабкому вогні. Настояти годину вкутаним. Уживати теплим по 100 мл тричі на день за 20 хв. до їди. Місяць. Тиждень перерва й повторити.

II. Щовечора класти розпарену зелень моркви на низ живота. АРТРИТИ, АРТРОЗИ, ОСТЕОХОНДРОЗИ, ШПОРИ Беруть висохлі суцвіття лопуха разом із чіплячками, закладають доверху посудину, ледь стопкують, заливають, щоби покрило, 60%-м спиртом. Витримують 10 днів у темряві. Цідять. Відтискають. Користуватися: або як витирання, або, зволоживши настоянкою полотнинку, прикладати до хворих місць на ніч. Утеплювати смушком чи вовнянкою. Але не целофаном, бо часте вкутування ним може призвести до відмирання шкіри. ВИРАЗКА ШЛУНКА Сік із листя лопуха. Тричі на день по столовій ложці за 30 хв. до їди. Місяць.

Билиця

Дідусь розгнівився, в бабусю вчепився… ня. Настояти. Паритися 5-6 разів на день у цьому настої. Наступного дня настій робити новий. Але щоразу відливають по 300 мл, кип’ятять 15 хв. Уживають до їди тричі на день по 100 мл. Це ж саме робити при грибкові в паху, попід пахвами, при тромбофлебіті.

І. Беруть 1 ст. ложку соку лопуха, розводять у 100 мл теплої води, вживають тричі на день.

II. Дві третини пляшки соку лопуха заливають горілкою. Вживають три тижні по 1 ч. ложці тричі на день.

III. 1 ст. ложку лопухового кореня залити 300 мл окропу. Кип’ятити 10 хв. Настояти годину. Це денна частка. Щоб лікування було повноцінним, по лопуховім курсі проводять соняшниковий. Насіння в лушпайках настоюють, як і сік лопуха, на горілці. Й уживають таким самим робом. ЗАТЕМНЕННЯ ЛЕГЕНІВ Четверту частину склянки соку листя лопуха розводять у такій самій кількості молока (бажано – теплого козячого, свіжоздоєного). Вживати двічі на день до бажаних наслідків. ЗАБОЇНИ Тато обгортали опухи білим боком листу на ніч. Лопух — одна з небагатьох рослин, що відновлює втрачені сили по тяжкій виснажливій праці, по розумових та фізичних перевантаженнях, очищає кров. Беруть по літрові соку листя лопуха, меду й горілки. Настоюють тиждень. Уживають по столовій ложці натщесерце. Зберігають у холодильнику чи погребі, в темряві. КІСТА НА ЯЄЧНИКАХ Відчавити свіжий сік лопуха. Вживати по 1 ч. л. тричі на день – перший тиждень. По 1 ст. л. тричі на день – другий тиждень. I так — місяць. Зробити тижневу перерву й поновити лікування. Для повного видужання потрібні три курси. Примітка. ПРИ КІСТІ НА НИРКАХ. Відчавити сік із листя молодого лопуха, перед цим пропустивши його крізь м’ясорубку. Сік зберігати в холодильнику. Пити за такою схемою: 1-2 дні – по 1 ч. л. двічі на день. 3-4 дні й далі – по 1 ч. л. тричі на день. Місяць.

ланта, драхму до драхми складає, а інший із Бахусом, божком п’яненьким, панібратствує. Аж раз їм пощастилося купців із рідного краю стріти, мовою рідною, наче водою джерельною, вмитися, хлібом руським святим причаститися.

Чи довго пливли, чи коротко, ось і град славен батечка Кия на пагорбах теремами різьбленими красується, божницями-храмовицями білокам’яними величається. Мало вплав не кинулися приятелі до берега дорогого. Спішать вони, один одного обганяючи. Та чим ближче до рідного городища, тим одному миліш, а іншому смутніш – навіть ламаної драхми в кишені. «Як же мені додому являтися? Буде з мене кожен насміхатися. А приятель мій, бач, мало не співає, бо тисячу золота в поясі має! А вб’ю його! – намірився лиходій. – Хто там буде знати-відати?.. Степ безкраїй!» Роззирнувся – ані душеньки, лиш лопушина цвітом реп’яхуватим пишається. Він тоді – ножа з-за халяви. Шарпонувся това-

Кілька разів на день змащувати груди лопуховою олією. Її готують так: беруть 100 г лопухового кореня-однолітка, заливають 300 мл оливкової чи кукурудзяної олії, підігрітої до 30 градусів. Настоювати в темряві тиждень. Але все ж краще 50 г лопухового зерна залити 300 мл олії. І прикладати на ніч до грудей розпарений лист лопуха (білим боком). Ранком олію не змивати. Курс лікування – 10 днів. Одночасно пити оксамець-чистотіл, остудник голий, моріжок, корінь півонії, листя подорожнику, квіти нагідок.

1 ст. л. на 250 мл окропу. Настоювати 2 год. Вживати по 30 мл за 30 хв. до їди тричі на день.

ОНКОЛОГІЯ ГРУДЕЙ Сік із листя павутинчастого лопуха перед уживанням змішати з медом (по столовій ложці того й іншого). Вживати тричі на день за 40 хв. до їди. Пити довго – до трьох років. На зиму 1:1 консервують горілкою. ШПОРИ Травневий лопух та кропива, пропущені через м’ясорубку, накладаються на хворе місце. Утеплюється целофаном, шкарпеткою. Щораз новим, робити 10 днів. На всю ніч. рази на день за півгодини до їди. Місяць. Тиждень перерва й повторити. До видужання.

IV. Змішати по 1 ст. л. коріння кропиви дводомної, трави буркуну жовтого, шавлії лікарської, крівці заячої (звіробою), череди трироздільної (зібраної до цвітіння), полину, деревію, будяку, насіння кропу городнього. 1 ст. л. збору залити склянкою крутого окропу. Закрити кришкою, млоїти на слабкому вогні до 4 годин. Відцідити. Вживати по півсклянки тричі на день через 2-3 год. після їди. Примітка: Для настою краще брати листя рослини, бо ж із кореня лікувальна сила переходить у настій лише під час кип’ятіння. КІСТОЗНІ УТВОРЕННЯ ШИЙКИ МАТКИ Заварити 2 ст. л. подрібнених стебел та листя лопуха на 300 мл окропу. Настояти вкутаним до охолодження. Вживати по 50-80 мл на день за 30 хв. до їди. Пропити два тижні. Зробити тижневу перерву. Відтак два тижні пити навар гілок шипшини – 2 ст. л. на 300 мл окропу. Млоять на слабкому вогні 20 хв. Випивають протягом дня дрібними ковтками. Цей стародавній припис дуже помічний при бездітності (ендометріозі). Проте повністю ця недуга лікується лише в молодому віці. «Заготовляють цю рослину в липні на повному місяці і лише однолітки», – не раз повторювали тато. Корені не миють. А як трохи підсохнуть, злегесенька обтирають м’якою тканиною, бо шкірка у них – найбільш лікувальна при кістозі матки. 1 ст. л. лопуха кип’ятять на дуже слабенькому вогні до 15 хв. у 0,5 л води. Вживають по півсклянки після їди через годину. 3-4 рази на день. Сік же з кореня лопуха готують так: по тому, як корінь просох, його закладають на ніч чи в нижнє коритце холодильника, чи у глибокий погріб, а ранком пропускають через м’ясорубку. Сік зберігати в холодильнику не більше 2 днів. По 1 ст. л. за півгодини до їди все літо. Взимку вживати

риш із рук кощієвих, а злодій переважує, перетяжує. Як скрикнув тоді сердешний приречено: – Лопушино-реп’яшино, божа рослино, будь же за свідка, що я від руки приятеля вірного безневинно погибаю! Перелічив лиходій гроші другові. А й справді – рівно тисяча золота того погибельного. Пояс на себе той багатий надягає та як зарегоче, як гицоне лопуха ногою: – А що, свідку?! Тут тобі стояти... мовчати! Та не завважив, що реп’яшини дo ногавиці-штановиці вчепилися. Зайшов він чи то у броварню, чи то в шинкарню, а з нього сміються: «Що це ти в реп’яхах, наче кощій у гріхах?!» Ось злодійник п’яний додому йде, зерня реп’яхове по шляху сіючи, а вдома найбільш. Заросло подвір’я – не видко. «Що це ти, – кажуть люди, – заріс реп’яхами, наче кощій гріхами?!» І почали йому реп’яхи повсюди ввижатися. Куди не йде, куди не їде багатим повозом — вони мов за ним. Став він лопушиння жахатися, свого сліду страхатися, свідка того проклинати... Та й збожеволів!

11

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ «ДЕСНЯНСЬКОЇ ПРАВДИ»! Мій син, Олександр Сергійович Бондаренко, житель міста Ніжина, потребує термінової трансплантації печінки. Я, батько, є донором. Але для проведення операції потрібна величезна сума – мільйон 200 тисяч гривень. Таких коштів родина не має. Тому ми просимо всіх: не будьте байдужими й допоможіть нам зібрати гроші. Цим ви залишите шанс на врятування життя дитини. Ми вам будемо дуже вдячні. Номер рахунку 5168757323680753 (ПриватБанк). Бондаренко Наталія Павлівна – мати. Тел. (068) 816-79-28. Для поповнення з інших банків: Приват Банк МФО 305299 ОКПО 14360570 р/р 29244825509100 Призначення: поповнення карти 5168 7573 2368 0753.

МАСТОПАТІЯ

Взяти корінь павутинчастого лопуха однолітка (без джурупла) потерти на тертушці, змішати 1:1:1 із 60%-м спиртом та медом. Настояти в темному місці два тижні. Вживати по 1 ст. л. тричі на день за 30 хв. до їди. Додавати свіжий корінь у страви. Гіркість по кип’ятінні зникає.

Тато радили взяти чарочку (50 г) насіння дозрілого реп’яха, залити 0,5 л крутого окропу, варити 20 хв. Настояти годину. Долити википіле. Пити 7 днів по третині склянки після кожного споживання їжі. Через півроку лікування повторити. Для витирань беруть 50 г насіння реп’яха на 500 мл 60%-го спирту. Настоюють 10 днів у темному теплому місці. Витерши хворе місце, утеплюють на ніч вовняною хустиною. ЛОПУХ ЧУДОВО ЧИСТИТЬ І ЗМАЩУЄ ХВОРИЙ ХРЕБЕТ, СУГЛОБИ, НЕЗАМІННИЙ ПРИ ОСТЕОХОНДРОЗІ

настій мухомора. Взяти 3 гриби з цятками. Посушити, подрібнити, залити 0,5 л горілки, настояти 3 дні у пляшці з темного скла. Вживати по 1 ч. л. тричі на день перед їдою. Три тижні. Для попередження – 2-3 рази на місяць. Примітка: Якщо нудитиме – частку зменште вдвічі. Лопух, і це відзначає офіційна медицина, має потужні протиракові чинники. Причому в будь-якім ступені і в будь-якім перебігу. Але тут потрібно брати щонайкраще павутинчастий лопух – квіти його ніби переткані павутинками.

ОНКОЛОГІЯ ШЛУНКА

ГИЛА (ГРИЖА) МІЖХРЕБЦЕВОГО ДИСКА, АРТРИТИ, АРТРОЗИ Й СУПУТНІ НЕДУЖІ, СУГЛОБИЦІ

СВІДОК

Якось, чи, може, з вини чужої, чи, може, з охиби своєї, опинилися два приятелі в чужім краї. Та русич ніде не пропаде. Почали вони найматися: то мурувати, то теслярувати. Але один талант до та-

Зробити УЗД. Коли є потреба – повторити лікування.

II. Відчавити з лопухового листя 0,5 л соку, додати півкілограма меду та 0,5 л міцної горілки. Старанно розчинити. Тиждень настояти в темряві. Вживати по 1 ч. л. тричі на день, уранці – натщесерце. Це ж знадіб’я добре допомагає при подагрі.

III. Змішати по 1 частині трави череди трироздільної, фіалки трикольорової, кропиви дводомної, полину гіркого, материнки, листя волоського горіха, плодів жостеру, валер’яни, щавлю кінського, 6 частин трави звіробою, по 4 частини лопуха, квітів цмину піщаного, золототисячнику й моріжку. З ст. л. збору залити 0,5 л окропу. Витримати в духовці (печі) ніч. Пити по півсклянки 3-4

21 вересня 2017 року

*** Шана до цієї дивовижної рослини в українського народу – ще з ведичного часу волхвів. Недарма сива кощюна наголошує: лопух – зело, що потрапило до нас із Ирію-Раю. Бог худоби, птиці й торговиці Волос – старший син РОДа, що за волею Вітця ніс людям первісні знання, вивернувши кожушок (мовляв, так оруси-хлібороби ходять), пройшовся нивкою небесної рослини, з якої Боги робили Суру Безсмертя. РОД запізніло помітив Волосову хитрість. Проте вдіяти нічого не міг – лопухів на землі розвелося безліч. Тоді, щоб оруси не стали безсмертними, мов Небожителі, РОД вмалив людські знання про цю дивовижну рослину. Лопух у всі часи вшановувався по-особливому. Він використовувався не лише як чудодійний оздоровчий засіб, а і як цінний харч. Купці, гості-посли, мандрівники, козаки, а пізніш пастухи запікали його, обмазавши глиною, в гарячім попелі. Ця рослина шанувалася як небесна. Про це свідчить те, що пастухи донедавна уникали різати худібчину, яка була «позначена» реп’яхом. За свідченням тата, їхня прабабуся Богівна заливала в горщику без поливи пригорщу стиглого лопухового зерна гарячою олією, млоїла в гарячій печі ніч. Настоювала тиждень. Використовувала не лише при суглобних болях, а і як певний засіб для омолодження шкіри та зведення різних парш. Давньоруські воїни, а потім і козаки, щедро використовували корінь лопуха, запечений у глині, за харч. Він додавав сили, заживляв рани. До речі, хоч давні зелейники вважали, що корінь лопуха слід збирати винятково в липні, в деяких сучасних джерелах говориться, що його не пізно заготовляти у вересні й навіть на початку жовтня. Мовляв, саме о цій порі в коренях рослини накопичується найбільше корисних речовин. Сто людей – сто думок. І кожну варто перевірити…

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ відповідно до ст. 55 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року та порядку проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників у Чернігівському національному технологічному університеті ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників: 1. Оголосити конкурс на заміщення нижчезазначених вакантних посад науково-педагогічних працівників у засобах масової інформації: - завідувач кафедри (професор) публічного управління та менеджменту організацій – 1; - завідувач кафедри (доцент) цивільного, господарського права та процесу – 1; - професор кафедри соціальної роботи – 1; - доцент кафедри промислового та цивільного будівництва – 1; - доцент кафедри аграрних технологій та лісового господарства – 1; - асистент кафедри соціальної роботи – 1.

2. У конкурсі можуть брати участь особи, які за своїм кваліфікаційним рівнем відповідають вимогам чинного законодавства щодо науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. Особи, які бажають узяти участь у конкурсі, мають подати такі документи: заяву про участь у конкурсі, автобіографію, особовий листок з обліку кадрів, фотокартку 3х4, список наукових праць, копії паспорта, трудової книжки, документів про вищу освіту, науковий ступінь, вчене звання завірені в установленому порядку, за адресою: 14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, 95, Чернігівський національний технологічний університет, відділ кадрів. Термін подання документів – протягом одного місяця від дня опублікування оголошення.

тел. 093 385 2339 - Сухопутні війська ttsrsv@ukr.net тел. 097 745 6183 - Військово - морські сили ttsrvms@ukr.net тел. 099 437 4197 - Високомобільні - десантні війська ttsrvdv@ukr.net тел. 093 863 0261 - Повітряні сили ttsrps@ukr.net

ОГОЛОШЕННЯ

Тел./факс 975-354

Заява про намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКТА ФЛЕШ» заявляє про намір отримати дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від устаткування на об’єктах господарювання – АЗС та АГЗС, розташованих за адресами: 1. м. Чернігів, пр-т Миру, 306; 2. м. Чернігів, Київське шосе, 2; 3. м. Чернігів, вул. Литовська, 32; 4. м. Чернігів, вул. Любецька, 149а; 5. м. Чернігів, вул. Кільцева, 16; 6. Чернігівський район, с. Новоселівка, вул. Шевченка, 20; 7. Чернігівський район, с. Павлівка, вул. Кільцева, 1; 8. Носівський район, м. Носівка, вул. Вокзальна, 25 (звертатися за тел. 046242-2-74-15); 9. Бобровицький район, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 140 (звертатися за тел. 04632-2-50-26); 10. Козелецький район, с. Гарбузин, вул. Київська, 22; 11. Козелецький район, с. Гарбузин, вул. Київська, 53; 12. Козелецький район, м. Остер, вул. Незалежності, 142; 13. Городнянський район, с. Хрипівка, вул. 1 Травня, 2а; 14. Городнянський район, с. Вокзал-Городня, вул. 1 Травня, 123а; 15. Сновський район, с. Великий Щимель, вул. Центральна, 1а; 16. м. Новгород-Сіверський, 169 км а/шляху Чернігів-Грем’яч; 17. м. Семенівка, вул. Сенька, 69; 18. смт Сосниця, вул. Корнева, 75; 19. м. Бахмач, вул. Тиницька, 3а; 20. м. Прилуки, вул. Пирятинська, 96 (звертатися за тел. 046237-5-06-19); 21. м. Прилуки, вул. Іванівська, 88 (звертатися за тел. 046237-4-42-79); 22. смт Ріпки, вул. Шевченка, 1б. При роботі виробничого устаткування в атмосферне повітря від стаціонарних джерел надходять бензин, сірководень, вуглеводні, азоту оксид, сажа, сірки діоксид, вуглецю оксид, пропан, бутан. Викиди забруднюючих речовин відбуваються в межах допустимих норм та не впливають на стан здоров’я людини. Концентрації забруднюючих речовин у приземному шарі по даному об’єкту не перевищують значення ГДК. Адміністрація ТОВ «НІКТА ФЛЕШ» зобов’язується виконувати норми і правила з охорони навколишнього природного середовища та вимоги екологічної безпеки на всіх етапах експлуатації технологічного обладнання. Для ознайомлення з більш детальною інформацією про отримання дозволу ТОВ «НІКТА ФЛЕШ» звертатися за адресою: 14014, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд. 62а, к. 4, тел. (0462) 65-31-45. Із зауваженнями або заперечуваннями щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря звертатися протягом 30 календарних днів з моменту публікації Заяви до місцевої міської або районної адміністрації за місцем розташування об’єкта, по м. Чернігову – в управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (вул. Реміснича, 19). Адміністрація ТОВ «НІКТА ФЛЕШ» Чернігівська міськспоживспілка повідомляє про проведення аукціонних торгів з продажу: 1. Лот. Нежитлова будівля, приміщення контори, літера А, загальною площею 183,4 кв. м у с. Рівчак-Степанівка, вул. Клименка, будинок 7а, Носівського району. Площа земельної ділянки – 0,0588 га (кадастровий номер 7423884500:01:001:0615). Стартова ціна продажу – 30000 грн. без ПДВ. Перший крок аукціону – 3000 грн., наступні кроки – 1000 грн.

2. Лот. Частка Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІТНЕВА» у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БАКМА 1» (код ЄДРПОУ 41094383, місцезнаходження: Чернігівська обл., Чернігівський район, с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 23Г) в розмірі 91068,87 грн., що становить 100% статутного капіталу товариства. Середньоспискова кількість працівників: 1 особа. Дебіторська та кредиторська заборгованості відсутні. ТОВАРИСТВО «БАКМА 1» є платником єдиного податку. Стартова ціна продажу – 1 300 000 грн., без ПДВ. Перший крок аукціону – 130 000 грн., наступні кроки – 20 000 грн. Заявки на участь в аукціоні реєструються за умови сплати претендентом реєстраційного внеску в розмірі 170 грн. без ПДВ та гарантійного внеску в розмірі 10% від стартової ціни лота без ПДВ й надання копій документів: для фізичних осіб – паспорта та ідентифікаційного номера; для юридичних осіб – витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідки ЄДРПОУ, свідоцтва платника податку, наказу про призначення керівника, Статуту. Кінцевий термін реєстрації заявок – 04.10.2017. Торги відбудуться 10.10.2017 об 11 годині за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, кімната 810. Гарантійний та реєстраційний внески вносяться на рахунок Міськспоживспілки № 26007051420159 у Чернігівське РУ ПАТ КБ ПриватБанк, МФО 353586, ЄДРПОУ 40268466. Довідки за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, кімната 811. Тел. 3-60-19. Деснянський районний суд міста Чернігова викликає відповідача Дальнова Владислава Андрійовича (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Шевченка, 9/17) для участі у цивільній справі № 750/7122/17 (провадження № 2/750/1930/17) за позовом Єрмак Наталії Вікторівни до Дальнова Владислава Андрійовича про позбавлення батьківських справ, третя особа – орган опіки та піклування Деснянської районної у місті Чернігові ради. Судове засідання відбудеться 20.10.2017 року о 14 год. 10 хв. у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 141, (каб. 305), головуючий – суддя Коверзнев В. О. У разі неявки Дальнова Владислава Андрійовича до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неявки справа буде розглянута за його відсутності.

ВИКЛИКИ ДО СУДУ

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області викликає в судове засідання Маркович Тамару Валентинівну (останнє відоме місце реєстрації: 16600, м. Ніжин, вул. Незалежності, 36 кв. 6) як відповідача по цивільній справі № 740/5045/16 за позовом Пешко Ольги Никифорівни до Маркович Тамари Валентинівни про захист честі, гідності та ділової репутації. Судове засідання відбудеться 3 листопада 2017 року о 10 год. 15 хв. у приміщенні Ніжинського міськрайонного суду за адресою: 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 57-а. Суддя В. П. Олійник. Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому в разі неявки в судове засідання справа буде розглянута за відсутності відповідача на підставі зібраних по справі доказів.

ДОРОГО ЗАКУПОВУЄМО корів, телят,

свиней та коней на м’ясо й на утримання.

ДОРІЗ ЦІЛОДОБОВО. Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської обл. (адреса Тел.: (063) 023-26-69, суду: 16610, Чернігівська обл., м. Ніжин,, вул. Шевченка, 57а) викликає відповідача за позовом ПАТ КБ ПриватБанк про стягнення (098) 588-66-94. заборгованості в судове засідання, яке відбудеться 25.10.2017 о 13.45 до Короленко Олени Петрівни (останнє відоме місце реєстрації: 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, 34-й мікрорайон, буд. 9, корп. 1, кв. 96) справа № 740/476/17, суддя Олійник В. П. У разі неявки відповідача у призначений час або неповідомлення про причини неявки справа буде розглянута за його відсутності за наявними доказами на підставі ст. 169 ЦПК України. З опублікуванням цього оголошення відповідач по справі вважається належним чином повідомленим про час, день та місце проведення судового засідання.

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області викликає Дзюбу Руслана Анатолійовича (останнє відоме місце реєстрації: 16600, м. Ніжин, вул. Леся Курбаса, 12, кв. 2) як відповідача в судове засідання по цивільній справі № 740/2124/17 за позовом Дзюби Людмили Власівни до Дзюби Руслана Анатолійовича про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Судове засідання відбудеться 2 листопада 2017 року об 11 год. 30 хв. у приміщенні Ніжинського міськрайонного суду за адресою: 16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Шевченка, 57-а. Суддя В. П. Олійник. Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому в разі неявки в судове засідання справа буде розглянута за відсутності відповідача на підставі зібраних по справі доказів. Віддам у добрі руки цуценят – сторожових «дворян» – утілення вашої мрії про вірного друга, захисника, охоронця. Тел.: (097) 288-48-03, (093) 745-31-47 (Чернігів) – Володимир. Загублений студентський квиток, виданий 1 вересня 2016 року Чернігівським національним технологічним університетом на ім’я Єлизавети Сергіївни Зекій, вважати недійсним. Втрачений студентський квиток серія ЕН № 11397458, виданий Чернігівським базовим медичним коледжем 1 вересня 2016 року на ім’я Дмитра Ігоровича Боровицького, вважати недійсним. Втрачений договір купівлі-продажу квартири від 11.10.2001 р. № 5854 (посвідчений приватним нотаріусом Музикою Л. І.), власник – Наталія Миколаївна Губа, вважати недійсним.

18 вересня 2017 року в Чернігові між 11.00 та 12.00 із автомобіля TOYOTA невідомими особами була вкрадена сумка для ноутбука, в якій лежали документи, що належали ФОП Тужик І. Ю. Хто знайде сумку з документами ФОП Тужик І. Ю., прохання повідомити за номером (050) 31-38-361 і повернути за винагороду.

12

Деснянська правда

21 вересня 2017 року

Центральный ювелирный салон

АЙБОЛИТ ветеринарная клиника

пр-т Мира, 24/26 , тел. 0462 2 67 67-87-30 87 30

Ювелирные украшения из золота и серебра ведущих ювелирных заводов

Скидки до

г. Чернигов, пр. Победы, 49

Пн-Вс 9.00 - 22.00 Работаем без выходных

50% Тел. (0462) 93-34-91 Моб. (093) 14-76-938

Достойные подарки для достойных людей

Картины из янтаря, иконы Подарочные наборы из чешского стекла Сувениры, хрусталь

Катерининська церква

«ЭСТО» –

«ЭСТО» – современная стоматологическая клиника в Чернигове, которой руководит врач-имплантолог Артем Юрьевич Олишкевич. Освоить современные технологии талантливому профессионалу помогла стажировка в Америке, где уже освоили стоматологию ХХІ столетия. В «ЭСТО» также созданы максимально комфортные условия для пациентов. Клиника оснащена новейшим швейцарским оборудованием. Итальянский дизайн позволит расслабиться в кресле и довериться рукам профессионалов, на помощь которым призвана лучшая швейцарская техника.

КЛИНИКА НОВОГО ПОКОЛЕНИЯ! Стоматологическая клиника «ЭСТО»: улица Защитников Украины (Одинцова), 16.

Телефоны – (093) 634-26-88; (068) 060-95-10.

Недавно в «ЭСТО» появился новый суперсовременный микроскоп, при помощи которого производятся диагностика, лечение корневых каналов, виниры, пресс-керамика с оксидом циркония, микрохирургия и имплантация. Также в клинике возможно лечение при помощи медикаментозного сна – «седация». Вы отдыхаете – мы работаем! «В нашей клинике была создана не одна «American Smile». Мы с удовольствием поможем вам обрести такую же», – убежден врач-имплантолог Артем Олишкевич.

А Н В О Т БЕЗКОШ Ї О Н Т И П А К В А ДОСТ ВОДИ И С І Ф О А В ДОМА Т

Автошкола на Валу Наши преимущества: Поэтапная оплата Практические занятия по вождению на современно оборудованных автомобилях в удобное для вас время Компьютерная подготовка (тестирование) для сдачи экзамена в МРЕО

Ми пра працюємо: працюємо ацюєм мо

Высококвалифицированные преподаватели

9.00 до 20.00

КРАСНОГОР Олександр Володимирович приватний нотаріус

без вихідних

Индивидуальный подход

Для иногородних жителей, студентов СКИДКА 5%

ВСІ ВИДИ

Проводим обучение на категорию «В»

НОТАРІАЛЬНИХ

ул. Музейная (Горького), 3, каб. 21 (здание Кооперативного техникума, район Вала)

(093) 794-44-89 (067) 668-53-26 (093) 430-04-85

Листок із календаря Сьогодні сонце зійшло о 6 год. 45 хв.; зайде о 19 год. 01 хв. День триватиме 12 год. 16 хв. Місяць у Терезах.

22 вересня сонце зійде о 6 год. 47 хв.; зайде о 18 год. 59 хв. День триватиме 12 год. 12 хв. Місяць у Терезах, Скорпіоні.

23 вересня сонце зійде о 6 год. 48 хв.; зайде о 18 год. 56 хв. День триватиме 12 год. 08 хв. Місяць у Скорпіоні.

24 вересня сонце зійде о 6 год. 50 хв.; зайде о 18 год. 54 хв. День триватиме 12 год. 04 хв. Місяць у Скорпіоні.

25 вересня сонце зійде о 6 год. 51 хв.; зайде о 18 год. 52 хв. День триватиме 12 год. 01 хв. Місяць у Скорпіоні, Стрільці.

26 вересня сонце зійде о 6 год. 53 хв.; за зайде йде о 18 год. 50 хв. День триватиме 11 год. 57 хв. Місяць у Стрільці.

27 вересня серпня сонце зійде о 6 год. 54 хв.; зайде о 18 год. 48 хв. День триватиме 11 год. 54 хв. Місяць у Стрільці, Козерозі.

Замовлення та доставка: (063) 803 02 83 (097) 099 05 77 (066) 642 90 59 (0462) 931 631

ЗА РЕЛІГІЙНИМ КАЛЕНДАРЕМ СЬОГОДНІ — РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. Ікони Мучениці Ії. Каплунівської і Святогорської ЗиСофії, Премудрості Божої (Київської). Ікон Різдва мненської ікон Божої Матері. Богородиці: Глинської, Холмської, Курської-Ко25 вересня — Віддання свята Різдва Прерінної «Знамення», Почаївської Ліснинської і Досвятої Богородиці. Мученика Іуліана і з ним 40 мумницької ікон Божої Матері. чеників. Перенесення мощей праведного Симеона 22 вересня — Післясвято Різдва ПресвяВерхотурського. Боянської ікони Божої Матері. тої Богородиці. Праведних Богоотців Іоакима та 26 вересня — Передсвято Воздвиження Анни. Знайдення і перенесення мощей святителя Феодоссія, архієпископа Чернігівського. Пам’ять Чесного і Животворящого Хреста ГосподньоТретього Вселенського Собору. го.. Священномученика Корнилія сотника. Мучего 23 вересня — Мучениць Минодори, Митроників Ілії, Зотика, Лукіана та Валеріана. дори і Німфодори. Апостолів від 70-ти Апелія, Лу27 вересня — ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І кія та Климента. Преподобного Павла ПослушлиЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО. вого, Печерського. Кончина святителя Іоанна Златоустого. Ліснин24 вересня — Преподобного Силуана Афонського. Преподобної Феодори Олександрійської. ської ікони Божої Матері.

Головний редактор Людмила ПАРХОМЕНКО Співзасновники: Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції Видавець: КП «Редакція газети «Деснянська правда»

ДІЙ

Головний редактор — 975-558; заступник редактора — 975-029; відділ економіки — 975-112; соціальний і гуманітарний відділи — 975-551; відділ реклами та маркетингу — 975-354; комп’ютерний відділ — 975-337.

14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62. Електронна пошта:

gazetadp@ukr.net Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 230 від 20.11.2000 р. Віддруковано в ПАТ «ПВК «Десна».

Свідоцтво №3667 від 09.06.2000 р. Міністерство юстиції України

ІЗ ДНЕМ ІМЕНИННИКА!

21 вересня — Марія, Арсен, Софія, Олександр, Василь.

22 вересня — Ганна, Харитон, Феофан, Яким, Йосип, Микита, Захар.

23 вересня — Петро, Павло, Минодора, Андрій, Климент.

24 вересня — Федора, Герман, Сергій, Дмитро, Ія, Демид, Роман, Євдокія.

25 вересня — Юліан, Федір, Семен, Данило, Никодим, Афанасій.

26 вересня — Корнилій, Корній, Ілля, Валер’ян, Гордій, Леонтій, Ізот.

27 вересня — Іван, Макар, Гнат.

Газета виходить по четвергах. Наклад — 7 037 Розповсюджується по передплаті. Передплатні індекси: для населення — 61651; для підприємств, організацій — 94530.

ПОГОДА НА ТИЖДЕНЬ Температура С0

вдень уночi

Четвер, 21 вересня

+26

+20

П’ятниця, 22 вересня

+26

+16

Субота, 23 вересня

+21

+15

Недiля, 24 вересня

+21

+14

Понеділок, 25 вересня

+22

+13

Вівторок, 26 вересня

+19

+10

Середа, 27 вересня

+15

+7

Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком ® та рубрикою імідж позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами — тільки на сторінках газети.