повторюваністю, територією розповсюдження та сумарним середньорічним збиткам, надзвичайні явища, пов’язані з водним фактором займають перше місце серед стихійних лих. В Україні прогнозованими є загострення проблем з водозабезпеченням південних та південно-східних регіонів, які вже зараз потерпають від посухи у періоди літньої межені, і де населення найменш забезпечене питною водою належної якості, а також інтенсифікація процесів підтоплення та затоплення у Поліссі, Прикарпатті та Закарпатті, де в останнє десятиліття катастрофічні повені і паводки стали основною причиною порушення нормальних умов життєдіяльності населення. Крім того, в умовах кліматичних змін очікуються зміни у гідрологічному режимі річок і як наслідок – можливе скорочення запасів прісної води. На середньострокову перспективу до негативних наслідків очікуваних змін клімату можна віднести: 1) підвищення ризику для здоров’я (збільшення рівня захворюваності й смертності) уразливих груп населення; 2) збільшення кількості стихійних лих (у т.ч., паводків, зсувів), негативних погодних явищ (урагани, засухи, тривалі зливи тощо); 3) підвищення пожежонебезпеки в лісових масивах; 4) порушення екологічної рівноваги, витиснення одних біологічних видів іншими; 5) активізація процесів опустелювання (степова зона); 6) активізація процесів ерозії. До можливих позитивних наслідків очікуваних змін клімату можна віднести: 1) скорочення затрат енергоресурсів, особливо в опалювальний період; 2) підвищення потенціалу врожайності деяких видів сільськогосподарських культур. Зміни клімату на глобальному рівні можуть порізному проявлятися на регіональному (місцевому) рівні. Розвиток різних типів екосистем (боліт, лісів, степів) навіть одного регіону може відбуватися по-різному. Так, при можливій деградації боліт, при підвищенні температури швидше розкладається органіка, торф та мінералізується азот. Самі болота можуть заростати лісом, а болотні види просто зникнуть. На Поліссі при зміні гідротермічного режиму (підвищення температури і вологості) прогнозується збіднення екосистем та поширення посухостійких видів, які можуть витиснути звичайні поліські рослини. Можливим є збільшення лісових пожеж, ймовірно буде проходити трансформація типів лісу, його видового складу, продуктивності та стабільності.
Розділ перший: УКРАЇНА: ВИМІРИ РОЗВИТКУ
В умовах кліматичних змін у довгостроковій перспективі очікуються зміни у гідрологічному режимі річок і як наслідок – можливе скорочення запасів прісної води та погіршення її якості. Кліматичні зміни можуть призвести до зростан ня масштабів і частоти прояву небезпечних природних явищ – катастрофічних повеней, паводків, селів, лавин, посух, буревіїв тощо. Зміна клімату в бік потепління може призвести до підвищення рівня Чорного і Азовського морів, що, в свою чергу, підсилить процеси абразії берегів, затоплення, підтоплення та засолення ґрунтів у Причорномор’ї, а також спричинить істотні зміни в екосистемах гирлових областей Дунаю, Дніпра і Дністра. Ерозія прибережної смуги Чорного та Азовського морів може призвести до руйнації будинків, зменшення сільськогосподарських угідь та промислових зон. Щодо впливу зміни клімату на стан досягнення ЦРТ в Україні, то слід зазначити наступне. Безперечно, бідність є самою уразливою з огляду на зміни клімату, які впливатимуть на загострення проблем крайньої бідності, пов’язаних з недостатністю харчування, захворюваністю. Викликані зміною клімату зміни в інфраструктурі і трудовій продуктивності можуть вплинути на темпи економічного росту, що, в свою чергу, через втрату робочих місць або зниження доходів підвищує ризик опинитися за межею бідності міської частини населення. Бідність та безробіття зменшує можливості отримання якісної освіти. Прямі ефекти зміни клімату включають збільшення смертності і хвороб, пов’язаних із хвилями високої температури, особливо серед літніх людей та міських бідних. У деяких областях збільшується кількість пов’язаних з холодом смертельних випадків узимку. Надзвичайні погодні ситуації також відбиваються на підвищенні рівня травматизму. Непрямі впливи зміни клімату на здоров’я є більш істотними. Зміна клімату впливає на зниження кількості і погіршення якості питної води, що є передумовою поширеності і розповсюджен ня інфекційних хвороб, зокрема, пов’язаних із якістю питної води. Проблеми запобігання зміні клімату знайшли своє відображення у Стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 року, яку планується затвердити у 2010 році. Зокрема, відповідно до положень зазначеного документа планується скоротити обсяг викидів парникових газів на 20% до 2020 року.
29