Можлива загибель маток, рідше – відкритого розплоду. Сильне ослаблення сімей через втрату льотних бджіл призводить до загибелі розплоду, що залишився. Хронічний перебіг отруєння виникає за надходження у вулик сублетальних (таких, що не викликають загибель) кількостей пестицидів, промислових викидів (солі свинцю, кадмію і деяких інших елементів), перестановці стільників з кормом від сімей, що раніше загинули через отруєння, згодовуванні забрудненого різними солями цукру (сольовий токсикоз). Через постійну підвищену загибель бджіл такі сім’ї погано розвиваються. У період зимівлі у них порушується утворення зимового клубу, бджоли виповзають з вулика і гинуть, а стільники, передня і внутрішня стінки бувають покриті плямами випорожнень. Діагноз. При отруєнні пестицидами і промисловими викидами беруть до уваги раптовість і одночасність загибелі бджіл у більшості або у всіх сім’ях пасіки. Пасіки обстежують комісійно. Складають акт про завданий збиток, наводять дані про застосовані пестициди (промислові викиди), способи та час їхнього внесення, розташування квітучих медоносів (пилконосів) стосовно оброблених ділянок, про наявність на зазначеній території водних джерел, ознаки загибелі бджіл. Беруть проби для дослідження в лабораторії: не менш 500 бджіл у скляному чистому посуді, 100 г меду, шматок стільника 15 × 15 см з пергою, а також будь-який інший матеріал з бджолиних сімей за підозри на забруднення хімічними сполуками. Проби опломбовують і висилають разом із супровідним документом та копією акта обстеження. В супровідній записці вказують, на яку отруту варто провести дослідження. Відбирають та доставляють проби якнайшвидше, тому що деякі пестициди нестійкі і швидко руйнуються. 78