Ефективне використання бджіл для запилення садів та ягідників. Методичні рекомендації

надійшов, передається від бджоли до бджоли, надходить до матки, трутнів, личинок. Клінічні ознаки. Розрізняють надгострий, гострий і хронічний перебіг отруєння. Надгострий перебіг можливий при зборі нектару, що містить високотоксичні речовини, при надходженні в організм великих доз препарату при обробці працюючих у полі бджіл отрутохімікатами, при промисловому викиді небезпечних речовин у високих концентраціях. Бджоли звичайно гинуть у полі, не долетівши до вулика. Сім’ї слабшають через втрату льотних бджіл. Ступінь ослаблення залежить від кількості бджіл-збирачок, що вилетіли з вулика. У період інтенсивної роботи бджолиної сім’ї отруєння льотних бджіл настільки значне, що, бджоли, які залишилися у вулику, не покривають повністю розплід, і він гине від голоду й переохолодження. Надгостре отруєння можливе також при безпосередньому внесенні пестицидів у сім’ю бджолами-злодійками, особливо при закритому льотку. В цьому випадку на дні вулика відмічають масу загиблих бджіл, нерідко обірвані і деформовані стільники. Гострий перебіг отруєнь буває частіше. Він відзначається при занесенні бджолами нектару або пилку, що містять повільно діючі речовини або невелику концентрацію високотоксичних сполук. При отруєнні бджоли стають злобливими. Біля льотка знаходять велику кількість загиблих і напівживих дорослих комах, викинутий розплід. Звичайно загибелі бджіл передує стадія збудження, що змінюється пригніченням. Виразність цих стадій буває неоднакова. У бджіл, що гинуть, відзначають параліч крил, ніг, вони викидають вміст зобика (блювота), рідко спостерігають пронос. Під час препарування загиблих бджіл їхній кишечник часто не містить корму, середня кишка зменшена.

77