нішньої температури бджоли-збирачки гинуть у польоті за температури 8–12°С, а за 20 – 25°С – частина їх виживає. Ознаки отруєння у бджолиних сім’ях продовжуються протягом 2–13 днів. Мед, що містить пилок борця високого, викликає у людей рясне слиновиділення, нудоту, блювання, пронос, лихоманку, порушення ритму серця, загальну слабкість. Отруєння пилком і нектаром кінського каштана (Aesculus hippocastaneum), каліфорнійського (A. californica), павія (A. pavia), що містять суміш сапонінів (ескулюс-сапонін, ескулін тощо), реєструється в період посушливої погоди. Отруєння (хвороба Бука) характеризується тремтінням дорослих бджіл, втратою ними волосків на тілі і здатності до польоту, загибеллю відкритого розплоду, деформацією тіла лялечок і їхньою загибеллю. Бджоли, що вийшли з комірок, часто без ніг і крил, дрібніші, ніж звичайно, матки вироджені (джмелеподібні), трутніють. Рододендрони (Rhododendron): жовтий (R. luteum), понтійський (R. ponticum), кавказький (R. caucasicum) та інші містять грайянотоксини. Льотні бджоли гинуть біля рослин або на території пасіки. Надалі ознаки хвороби з’являються в сім’ях, бджоли збуджені, стрімко вилітають з вулика і падають перед льотком, лежать на боці або спині із зігнутим черевцем, іноді з розставленими крилами, крутяться на одному місці й інтенсивно дзижчать. Збудження через 8–10 хв змінюється пригніченням, паралічем ніжок, вусиків, тривалим посмикуванням тілом і загибеллю. Гинуть матки, трутні, відкритий розплід, а потім печатний. Ознаки враження більш виражені в сильних сім’ях і продовжуються 2–3 дні, за умов значних запасів отруйного меду в гнізді можуть спостерігатися тривалий час. Бджолині сім’ї стають слабкими, частина їх гине. 74