Ефективне використання бджіл для запилення садів та ягідників. Методичні рекомендації

Етіологічні дані і клінічні ознаки. Токсикози частіше спостерігають у травні-червні, вони тривають залежно від терміну цвітіння рослин 10–25 днів. Розвитку хвороби сприяють похолодання, дощі, посуха й інші фактори, що впливають на медозбір. Ознаки отруєння найраніше з’являються у бджіл-збирачок. Із семи видів чемериць (Veratrum) отруєння бджіл викликають чемериця Лобеля (V. lobelianum), чорна (V. nigrum), біла (V. album), даурська (V. dahuricum). Отруйний нектар і пилок містять алкалоїди. Отруєння настає через 2–120 хв. У комах відзначають параліч кінцівок, у першу чергу задніх. Молоді бджоли більш чутливі, ніж старі. Бджоли, що одержали обмежену кількість нектару і пилку, видужують. Можливе отруєння людей медом з домішкою нектару чемериць. Нектар і пилок ріпчастої цибулі (Alium сера) містять в ефірній олії дисульфід С6Н12S2. З підвищенням температури та за низької вологості вміст його збільшується. В отруєних бджіл відзначають пригнічений стан, розлад травлення, зміни стінки кишечнику, зниження яйцекладки в матки, частково загибель личинок. З вулика виділяється неприємний гнилісний запах. Жовтці (Ranunculus) містять отруйну летку речовину анемонол (протоанемонол), викликають отруєння бджіл ранньої весни. Бджоли виходять з вулика, трясуться, крутяться на землі, у них крила розставлені, хоботок витягнутий, черевце зменшене. Бджолині сім’ї слабшають і гинуть. Борець високий (Acоnitum excelsum) та вовчий (А. lуcoctanum) містять алкалоїд аконітин. Ознаки отруєння у бджіл настають через 25 хв – 5 год. Молоді бджоли більш чутливі і гинуть після конвульсивних рухів перед льотком та на дні вулика. Залежно від дози, що потрапила в організм, і зов73